Василь Іванович Штернберг

Штернбергов листи свдчать про те, як близько до серця припали йому талйц. Вн помер, коли синов сповнилося 16 рокв. Щороку влтку протягом 1836-1838 працював в Укран. Незабаром вихав як пенсонер в талю.

Отже, талант Штернберга був уже помчений Блнським. Бдн.

Стосовно розбудови садибного ансамблю додам, що псля смерт чоловка щиро вруюча укранка Параска Почека (у двоцтв Остроградська — дочка пдкоморя) почала спорудження церкви в стил ампр, завершене вже псля смерт. Тепер знову взьмуся за повтря. бльше нчого. Щаслива, завидна вдача. Останньою картиною художника, яка була написана в Рос перед вдздом до тал, була картина «Калмицьк юрти».

1. Укранський контекст живопису Василя Штернберга
2. Василь Штернберг в перод учнвства
3. нацональний музейтараса шевченка
4. Художник Штернберг Василий Иванович
5. Короткий путвник 2016: Качанвка — садибно-парковий шедевр Чернгвщини (2)

Яка перемна в естетичному розумнн прекрасного, який контраст з натурницями Брюллова. По обд я йду в класи. За його ж порадою Штернберг виршу вступити до Академ мистецтв. Густав (ван) Штернберг (1778—1834) викладав нмецьку мову та сторю вропейських народв, крм того, виконував обовязки бблотекаря. Народ роздлився на групи.

«Штернберг допитливий, чита багато, спостерга ще бльше», -- характеризував юнака Н. Кукольник. Це було великим кроком вперед, особливо в порвнянн з рисунками його кумира М. Лебедва. Це саме те Монте Пнчо, яке пд час талйсько подорож Стендаль вдзначав як найкрасивше в Рим.

У цей перод познайомився або, як пише О. В. Ясь, «спзнався» з визначними росйськими поетами вгеном Баратинським, Антоном Дельвгом, Вльгельмом Кюхельбекером, Олександром Пушкним, Кндратом Рилвим, ншими дячами високо культури. Ст. — 3. У 1838 познайомився з Т. Шевченком, став одним з найближчих його друзв. Вдалин натовп, нерозбериха.

• Василь Штернберг – 200 рокв вд дня народження
• Наукова бблотека Чернгвського нацонального технологчного унверситету
• Рося – свтовий лдер «колективного нарцисизму»
• Х Мжнародний фотоконкурс газети «День»
• Благодйна органзаця «Фонд сприяння нцативам газети «День»
• Штернберг Василий Иванович (1818-1845)
• НА ВДЯЧНУ ПАМЯТЬ ВАСИЛЕВ ШТЕРНБЕРГУ

Врнсть натур Брюллов вважав за найголовнше для художника. Пономарьова (1828—1913), який прожив сво останн роки й помер у Конотоп.

Штернберг (Василь ванович, 1818 – 1845) – художникь, жанрист пейзажист, син грського чиновника, спочатку вчився в мператорськй академ мистецтв в якост вольноприходящего, а в 1835 р. був прийнятий в число казенних академистов. Етюд до ц картини експонуться в Смферопольському художньому музе. «Видимсть розкош й зовншнй блиск явно не пасу Неаполю. Мотив вдтворений саме так мяко, як це було характерно для натури.

1. Василь ванович ШТЕРНБЕРГ (1818 – 1845)
2. Конституцйний процес в Укран до 1991 року

Загальний тон неба -- холодний, тому й холодн рефлекси на земл. хоча сам Воробйов стверджував необхднсть шукати в творах мистецтва передусм «могутност розуму й фантаз творення», романтичний покров художник завжди накладав на конкретно пророблений мотив. Як тут виживають бдн -- можна лише здогадуватись». Опанувавши малюнок, рзн графчн технки (акварель, офорт, лтографю прийоми широко заливки в сеп, що буде особливо використано художником в талйських малюнках), Штернберг мав право вибрати спецальний клас.

ванов давав слушн поради Штернбергов, коли вн взявся за написання багатопостатево композиц з участю Гоголя. Незрозумла оздоба не для художника. Саме в ефектному розвязанн неба криться емоцйний вплив його картин. Перш уроки живопису юнак брав саме в Лебедва. Шевченко тепло згадував про Штернберга у свох повстях, листах в щоденнику.

Стасова «Художникь Штернберг» в журнал «Всник витончених мистецтв» за 1887 р. Василь ванович Штернберг народився 12 лютого 1818 року в Петербурз. Воробйов, але нарвн з нею його спричиняла до себе живопис побутовий. У лист до Бенуа художник розповда, як вн соб уявля. Незважаючи на те, що на зарунтованому полотн прописана лише голова, - перед глядачем фаховий твр, що втлю юнацьку безпосереднсть, душевну чистоту.

Востину надзвичайна людина. Рося, Петербург, снги, пдлотники, департамент -- все це мен наснилось. ». Так, на ювлейнй виставц творв Шевченка в Кив 1911 року експонувалися як Шевченков рисунки Штернберга «Бля шинку на сел» та «Паски святять». Кронеберг у прац «Амалтея» висмю поширену в класицизм практику «подражания прекрасной природе». ванов завдяки впливов Гоголя береться за розробку жанрових сцен з життя талйського народу. Сповнен життвих спостережень мякого гумору олвцев малюнки з образом Т. Шевченка.

«Штернберг допитливий, чита багато, спостерга ще бльше», — характеризував юнака Н. Кукольник. Про ц картини ми можемо судити тльки з цього вдгуку, оскльки хн мсцезнаходження невдоме. Власне, художника в цьому кравид приваблювала не так садиба, зображена здалека, як навколишня природа -- «величний, сповнений краси, сад з ставками та старими кленами» (за описом М. Глнки).

Повернувшись, вн зачепив тягарем корзину дебело торговки перекинув. Ось як художник опису задум: «На першому план осел, навючений зеленню. «Великий Брюллов, — згадував Шевченко, — лн одн не дозволяв провести без модел, а йому, сповненому творчо наснаги, це, здавалося би, було можливим. ». У 1842 роц художник пише велику акварель «Римський карнавал», в якй, як одностайно заявляли критики, «особливо чудово було передано рухливий строкатий народний натовп з його рзномантними характерами й костюмами». люстрацю). Разом з вановим Штернберг ходив на етюди, «обймати природу» (за висловом О. ванова).

На прохання В. Надал сам видав клька поетичних зброк росйською. Т. Шевченко присвятив Штернбергу поему ван Пдкова та перед його вдздом до тал подарував «Кобзар», на якому написав врш На незабудь Штернбергов (1840). Ними були.

Вн де не вд канончно композицйно схеми, як навчали в Академ, а вд спостережень над реальною дйснстю. Художник робить людину нби спвучасником свого сприйняття природи. Особливо часто Штернберг малював ярмарок, на якому, як вважав Г. Квтка-Основяненко, цлком розкриваться картина життя укранця. Штернберг разом з Шевченком проводили в товариств Брюллова майже увесь вльний час. Так, на ювлейнй виставц творв Шевченка в Кив 1911 року експонувалися як Шевченков рисунки Штернберга «Бля шинку на сел» та «Паски святять».

За цим заняттям його й зустрв молодий, але вже вдомий пейзажист М. Лебедв. Молод митц багато працювали, наполегливо вчилися. Свжсть першого сприйняття довколишност, природнсть композицйного розвязання притаманн й «Виглядов Подолу в Кив».

В. Блнський зазначав: «Видання «Кобзаря» охайне до книжки прикладена картинка, зроблена Штернбергом -- великим майстром зображати малоросйськ народн сцени на картинц представлений слпий кобзар (спвець) з поводирем: кобзар сидить один руки його лежать на струнах бандури голова, повита думою, похилилася. Карло Павлович його дуже любить. Але доля не судила йому повернутися в Росю: вн помер в Рим, в розквт льотв, на пвдороги до розвитку свого чудового таланту. Сплкування з Брюлловим дало Штернбергов головне — орнтацю на зображення реального життя. Освтою майбутнього художника займалася мати. Крм того, у Садовникова постат носять характер стафажу, що урзномантню мський кравид.

Вн помер, коли синов сповнилося 16 рокв. Глнка в матку Г. С. На Укран перш кравиди такого характеру (м однак бракувало професйпого хисту й нагадували вони сух креслення з слабим знанням перспективи) були в О. Кунавна, учня О. Алексва. хати до Рима грх, коли перед очима так характерн маринари», -- пише вн у лист до М. Бенуа. Там само — у Качанвц — було написано перш частини опери «Руслан Людмила», зокрема «Персидський хор» «Марш Чорномора», вперше х виконав крпацький оркестр Тарновського.

Це, з свого боку, промовля за хню високу художнсть. За завданням спецально комс вн працював у Чернгвськй, Полтавськй, Кивськй губернях «знмав» вигляди рзних помщицьких садиб, монастирських ансамблв. Це допомага сприймати зображену природу не як «декоративний додаток» до архтектури (як, до реч, часто практикувалось у пейзажних творах дос), а як реальне середовище, в якому проходить життя людини. Лтн мсяц вн проводив в Малоросси, в матку любителя, що протегував йому мистецтва, Г. С. Василь ванович Штернберг народився 12 лютого 1818 року в Петербурз.

Художник повдомля другов, що вн «написав маленьку картину для Галагана почав бльшу картину з того етюда, який ти бачив у мене, -- «Акведук у Твол». Всю картину я промалював. Укранський художникь-пейзажист жанрист. Брюллов був не тльки чудовим педагогом, але й другом свох учнв. Вони часто малювали один одного.

Освтою майбутнього художника займалася мати. Вн увв обовязков щорчн поздки влтку на природу на тривалий час, причому нод й за рахунок занять, а також увв у академчну практику надсилання майбутнх пейзажиств у рзн мсцевост Рос, навть вддален.

Уже в раннх пейзажах В. Штернберга «Водяний млин» (1836), «Садиба Г. Тарновського в Качанвц» (1837), «Альтанка в Качанвц» (1837), «Вигляд на Подл в Кив» (1837), де ще так вдчутн академчн засоби лаштунково побудови декоративна, облямовуюча функця дерев, вловлються прагнення виявити органчну структуру природи як нерозривного цлого. Навтшавшись, Штернберг взяв книжку й св по один бк лампи, а я взяв якусь роботу й св по другий бк лампи. Освтою майбутнього художника займалася мати.

Широка градаця свтлотньового тону в неб створю вдчуття його глибини. Густав (ван) Штернберг (1778-1834) викладав нмецьку мову та сторю вропейських народв, крм того, виконував обов39язки бблотекаря. А потм революця: вйна, змна влад, шкльн реорганзац, що також не сприяли цлост. За цим заняттям його й зустрв вдомий пейзажист М. Лебедв. Опанувавши малюнок, рзн графчн технки (акварель, офорт, лтографю прийоми широко заливки в сеп, що буде особливо використано художником в талйських малюнках), Штернберг мав право вибрати спецальний клас.

Як оч, який нс. Я можу прямо з свого вконця писати етюди, не треба далеко ходити. О третй ми йдемо до мадам Юргенс. Малюнок вража простотою, якою досягнут виразнсть мотиву й прозорсть повтря.

Створив фронтиспс до першого видання «Кобзаря» – офорт «Кобзар з поводирем» (1840). В кнц листопада вн покинув табр. Його тягнуло на батьквщину, до знайомих улюблених сюжетв.

Свтло випромнються з-за хмар освтлю сльську вуличку, ховаючи все останн в тнь. Ср. Боже мй, як згадаю, як то гарно, як весело було товаришувати з ним. – Нацональна комся з доходв: обмежувала рвень зарплати трудящих, з тим щоб вн не перевищував зростання продуктивност труда зрдка санкцонувала пдвищення зарплати робтникв службовцв однак головною метою було здйснення полтики заморожування заробтно плати (створена в 1962 р. в 1965 р. функц були передан Нацональному управлнню по цнах доходах (NBPI).

В повст «Мандрвка з примнстю та й не без морал» Шевченко пода опис цього помешкання: «В мой уяв постала кмната на 9-й лн в дом пекаря Донерберга, кмната з усма подробицями, не кажу -- з меблями: це була б неправда. Вдчуття повтря, що нби сповню весь «Втряк у степу», досягаться саме завдяки майстерному розвязанню неба. Надзвичайно цнн малюнки з цього циклу — вдом начерки з Т. Шевченка — «Шевченко пд ковдрою», «Замсть чаю ми побрились» тощо. Це портрети його друга Т. Шевченка, поета В. I. Забли, акварельн зображення художникв. Айвазовського С. Воробйова, колективн портрети дячв культури, що збиралися в сел Качанвц на Чернгвщин, малюнки представникв схдних народностей Оренбурзького краю (де Штернберг побував в етнографчнй експедиц у 1839 р. ) та деяк нш прац.

«Напередодн дня смерт, немовби вдчуваючи, збралося багато друзв, знайомих. У 1837 р. за роботи качанвського циклу, у тому числ за акварель «Ярмарок в мстечку чн» (придбану мператором Миколою I для альбому його дружини), Академя Мистецтв нагородила Штернберга малою золотою медаллю, а в наступному роц, за картину «Освячення пасок у Малорос» (куплену також государем для подарунку великй княгин Мар Миколавн), вн отримав велику золоту медаль звання художника XIV класу.

Вдалим розвязанням ц теми став твр Штернберга «Снна площа в Петербурз», виконаний у технц акварел, а згодом переведений у лтографю. навчався у Петербурзькй AM у професора М. Воробйова. Пономарьова були й матерали, придбан ним у М. Левченка. Вранц, о девятй годин, я йду в живописний клас.

Бля нього частують одне одного псля вдалого продажу козаки. Григоровича в 1939 р. В. Так, Штернберга 1836 року направляють у Качанвку, в маток Тарновських на Чернгвщин, «для списання видв його села й садв». В 1837 р. за роботи, виконан в Малорос в попередн лто, в тому числ за акварель: «Ярмарок в мстечку чн» (придбану мператором Миколою I для альбому його дружини), академя нагородила Штернберга малою золотою медаллю, а в наступному роц, за картину «Освячення пасок в Малорос» (куплена також государем для подарунка велико княгин Мар Миколавн), вн отримав велику золоту медаль звання художника XIV класу. Контраст темно й освтлено сонцем маси зелен звучить напружено.

В цьому успху художника – чимала заслуга господарв Качанвки. Ось, вигдно збувши товар, селянин поклав пд голову свитку й не турбуться про свй вз. В повст «Мандрвка з примнстю та й не без морал» Шевченко пода опис цього помешкання: «В мой уяв постала кмната на 9-й лн в дом пекаря Донерберга, кмната з усма подробицями, не кажу — з меблями: це була б неправда. Характерно, що В. Стасов, який негативно ставився до живопису Штернберга, вважав його дуже талановитим рисувальником вдзначав, що з точки зору технки виконання, художньост рисунки Штернберга прекрасн. А ще багато мороки з будовами. хня творчсть цлком опиралася на академчн канони: вони зображували народне життя в солодкавому свтл, пристосовуючись до смакв буржуаз. Ц три роки були найплдншими в його творчост.

Чому ж так ус прагнули до тал. Створив фронтиспс до першого видання «Кобзаря» — офорт «Кобзар з поводирем» (1840). Поступово майстрова колористична гама збагачуться, живопис ста насиченшим за вдтнками. Це дало йому право вихати коштом Академ Мистецтв на стажування до тал.

Вн збрав також винятково цнну колекцю укрансько старовини (зброя, одяг, шитво, портрети). Взяти участь в самй експедиц художник не змг за станом здоровя. У напруз свох могутнх форм вн пнеться догори, пронизуючи зелень. Його пднесено-пафосно опису Тарас Григорович у повст «Художник».

У Штернберга ця риса вдсутня. «Чого вн тльки не переговорив про мистецтво, чого вн не розясняв нам у цих незабутнх бесдах, псля яких погляд кожного з нас свтлшав бажання творити стискувало груди», — свдчив про розмови з Шевченком М. Рамазанов. Про це свдчить такий твр, як, наприклад, «Листя», написаний 1841 року в Сорренто (збергаться в Третьяковськй галере). Прекрасний зразок так званого «пейзажного парку» з численними спорудами в стил класицизму, що будувалися спецально для А. Румянцева-Задунайського, не випадково вабив до себе. Про здбност Штернберга в галуз портрета свдчить його незакнчений автопортрет 1838-1840 рокв (Державний музей укранського образотворчого мистецтва).

Саме такого манерою й позначен академчн рисунки Штернберга. Образ же самого Василя Тарас Шевченко змалював у повстях «Художник» та «Музикант». З приводу цього на Укран виступають на сторнках укранських друкованих органв визначн дяч.

Сьогодн мамо пдстави цнувати цю непересчну працю насамперед за те, за що в середин ХХ столття найбльше лаяла росйська критика, — за «малоросйський патротизм» автора. «Нещодавно я малював одного хлопчика. Хоч нколи доводилось без копйки сидти в неопалених майстернях. Не знаю, як з всм цим зладжу». Все це подано на тл численних лоткв, рундукв. NIC – NATIONAL INCOMES COMMISSION, U. K.

Саме за його порадою вн вводить у картину «Явлення Христа народов» образ раба з тавром на лоб. Йому все усмхаться, як вн всьому усмхаться. Незрозумла оздоба не для художника. Що то за добряча, що за щира людина був отой Штернберг. хоч у власнй його творчост романтичн ефекти брали гору над усм, як зазначили критики, «омана досягала останньо меж», педагогчн настанови Воробйова випереджали його творчсть плдно впливали на учнв. «Чого вн тльки не переговорив про мистецтво, чого вн не розясняв нам у цих незабутнх бесдах, псля яких погляд кожного з нас свтлшав бажання творити стискувало груди», -- свдчив про розмови з Шевченком М. Рамазанов.

Так його твори, як «Очкно, маток Суднка», «Лялич, маток Завадовського», «Диканька, садиба Кочубея», позбавлен будь-яко поез, мають протокольний характер нагадують скорше топографчну зйомку мсцевост, нж справжнй пейзажний твр. У збранн С. хоча сам Воробйов стверджував необхднсть шукати в творах мистецтва передусм «могутност розуму й фантаз творення», романтичний покров художник завжди накладав на конкретно пророблений мотив. Перед глядачем вдкриваться неозора далечина, простше -- похмура рвнина з втряком у глибин. За цим заняттям його й зустрв молодий, але вже вдомий пейзажист М. Лебедв.

Бля корчми, на призьб, сидить дуже пдчарчений селянин. Пд впливом Гоголя ванов пише акварель «Жовтнев свята в Рим» (1842). В. Тарновський був близьким другом Гоголя, Гребнки, Данилевського, Мокрицького. Олвець у його руках Стасов характеризу як «вправний, тонкий, швидкий».

Картина з таким сюжетом у тогочасному мистецтв була новаторською за свою суттю. Народився митець у Санкт-Петербурз. Згодом став автором збрки обробок укранських народних псень для фортепано «Народные южнорусские напевы» (Москва, 1840), одного з перших вокалв на врш Шевченка «Сирота» («Нащо мен чорн брови», 1847) та н. Пд час навчання в Петербурз «спзнався» Маркевич з свом качанвським застольним сусдом — славетним однолтком Михайлом вановичем Глинкою (1804—1857), який в одному з листв написав: «Малорося — обтована земля мого серця». У 1837 р. за роботи, виконан в Малоросси в лто, що передувало, в тому числ за акварель: "Ярмарок в мстечку чне" (придбану мператором Миколою I для альбому його дружини), академя нагородила Штернберга малою золотою медаллю, а в наступному роц, за картину "Освячення пасох в Малоросси" (куплена також государем для подарунка великй княгин Мар Миколавн), вн отримав велику золоту медаль звання художника XIV класу. Штернберг Василь ванович, 1818 — 1845) — художникь, жанрист пейзажист, син грничого чиновника, спочатку навчався в мператорськй академ мистецтв у якост вольноприходящего, а в 1835 р. був прийнятий у число казенних академств.

Василь. Визнанням цнност його творв було й те, що х придбав П. Третьяков для сво галере.

Округл форми мяк контури дерев та будвель несуть у соб вдчуття нагртого вологого повтря, що струму вд потчка у «Водяному млин», озера у «Садиб Г. Тарновського в Качанвц», вд плеса рчки в «Переправ через Днпро пд Кивом». Крм того, виявилися тут спльн знайом, друз. Демократичнсть, простота в поводженн з учнями породжували довру до Брюллова. Це дало йому право вихати коштом Академ Мистецтв на стажування до тал. Штернбергове новаторство розумли й сучасники. Вони не мають характеру самостйних композицй в основному це замальовки товаришв пд час занять, рзномантних хнх розваг, портретн начерки, шарж.

Врнсть натур Брюллов вважав за найголовнше для художника. Вн навчався гр на фортепано у визначного рландського композитора та панста Дж. Флда. Цей перод товаришування був надзвичайно плдним для творчого розвитку обох художникв. Одне виявляться в тсному взамозвязку з ншим. У Державному музе Т. Г. Шевченка в Кив, крм клькох ескзних олвцевих зарисовок ярмаркових сцен, збергаться велика акварель Штернберга «Ярмарок».

Зауважимо принагдно, що багато малюнкв Штернберга приписували Шевченков. Незважаючи на однотоннсть, колорит емоцйний багатий на вдтнки. Про твр зазначалося у прес, що «коли б ви не бачили ц сцени в Брюллова, то задивилися б на картину Штернберга».

Реалстичн тенденц загалом були визначальними у педагогчнй систем Воробйова. Помер в Рим в 1845. Майстерно передан примхлив рефлекси свтла, що виграють на корннях, листях та земл. Перед вдздом Штернберга до тал (20 липня 1840 р. ) Шевченко подарував йому перше видання «Кобзаря», на якому написав свй чотирирядковий врш-присвяту. Так, Штернберга 1836 року направляють у Качанвку, в маток Тарновських на Чернгвщин, «для списання видв його села й садв».

В нй художник показу рздвяний народний звичай, коли перед святом з навколишнх Абруцьких гр спускалися селяни, зодягнут в бараняч шкури з волинками, на яких грали серенади, заробляючи соб на хлб (цю ж тему обрав для написання картини Брюллов). До того ж вона стверджувала право на снування взагал тако «приземлено» тематики в живопису. Штернберг на цей час багато працю, невтомно здить у навколишн мсцевост.

1835 року 17-рчний юнак ста вихованцем Петербурзько Академ мистецтв. Ц три роки були найплдншими в його творчост. Зауважимо принагдно, що багато малюнкв Штернберга приписували Шевченков. це теж був новаторський пдхд до натури, який дав плдн наслдки. Наприкнц життя С. Це малюнки «У начальника», «Дядько племнник», дружн шарж на оахима, горова.

Цей перод товаришування був надзвичайно плдним для творчого розвитку обох художникв. У програму навчання також входили замальовки петербурзьких мотивв. Для «Кобзаря» 1840 р. зробив фронтиспс — офорт «Кобзар з хлопчиком-поводирем». Вони оселилися разом в однй квартир на 9-й лн Василвського острова. Найчастше вони брали далеку точку зору з охопленням обрю. вн придбав, подорожуючи за кордоном. Тльки листя на темно-зеленому тл.

цей другий пише в Мюнхен велику фреску «Страшний суд», насправд це «страшний суд» -- таке нудне полотно, що дивитись на нього не хочеться, а спввтчизники захоплюються ним до безтями». хоч у власнй його творчост романтичн ефекти брали гору над усм, як зазначили критики, «омана досягала останньо меж», педагогчн настанови Воробйова випереджали його творчсть плдно впливали на учнв. Потм узяв олвця й папр заходився малювати сонного мого друга. Саме тут були зроблен олвцев рисунки Штернберга: «Замсть чаю ми побрились», «Шевченко малю в холоднй кмнат» тощо.

Це малюнки «У начальника», «Дядько племнник», дружн шарж на оахима, горова. Вдчуття великого простору пдсилються стежкою з самтною постаттю селянина па нй. Прекрасно вдчута й передана художником повтряна перспектива.

Зчинилася метушня: торговка накинулася на господаря осла з брутальною лайкою. Вн помер, коли синов сповнилося 16 рокв. Ось як ми проводимо дн ноч. У 1839-1840 Штернберг брав участь в експедиц В. Перовського в Оренбурзькому кра. «Штернберг допитливий, чита багато, спостерга ще бльше», – характеризував юнака Н. Кукольник.

Та й сам по соб вони не потребують пильного розглядування. Розширивши охват мсця оком, Штернберг дуже вдало композицйно зорганзував кравид. 1835 року 17-рчний юнак ста вихованцем Петербурзько Академ мистецтв. До того ж так видовищн картини нагадували йому царськ петербурзьк процес. Що то за добряча, що за щира людина був отой Штернберг.

Поселившись в Рим, вн продовжував старанно трудитися, хоч вдчував себе чужим серед талйських людей природи. За його ж порадою Штернберг виршу вступити до Академ мистецтв. З цього часу починаться палка дружба обох митцв. Проте, мабуть, головними його здобутками в лтературнй царин стали опублкована в 1831 роц поетична збрка за мотивами втчизняного фольклору «Укранськ мелод» та пдготовлена протягом лта 1838 — початку 1840 рокв 5-томна студя «История Малороссии», випущена в Москв в 1842—1843 роках. Вони часто малювали один одного.

Вн наполегливо працю, вдвду лтературн, музичн вечори у В. Григоровича, О. Струговщикова, Н. Кукольника, де ма нагоду зустрчатися з видатними дячами культури та мистецтва того часу. Рпна, К. Маковського та нших художникв. Акварель Штернберг вважав нби доповненням до рисунка. В нй користувались авторитетом так художники, як Камуччн, що створював картини на теми «Смерть Вргн», «Смерть Цезаря», Август Рдель, Леопольд Робер. Життя руйну казковсть.

Цнним у кравид був нацональний змст виражений у ньому погляд па природу. В цей час вн працю над картиною «Римськ пферар». Потм я знову йду в клас зостаюсь там до третьо години. Сумн думки.

На першому план, праворуч, -- стара хатина з вкнами, припалими кптявою, з напвзотллим дахом. Тонким пензлем, як пером, вн пропису вс детал форм, коли треба, пдкреслю контур. Боже мй, як згадаю, як то гарно, як весело було товаришувати з ним. Ця гармонйна цлснсть образу дозволя тонко вдчути у кравид лричний змст.

Та й хба можна, знаючи, не любити його. Василь ванович Штернберг народився в Петербурз в 1818. Олвець у його руках Стасов характеризу як «вправний, тонкий, швидкий». Потм узяв олвця й папр заходився малювати сонного мого друга. Я трохи занепав духом, не мг працювати. й-бо, не можу без вдрази згадати римськ модел в талйських костюмах.

Рпн, А. Мокрицький та А. Горонович писали його портрети. Ср. В 1835-1838 навчався у Петербурзькй Академ Мистецтв у професора М. Воробйова. Стовбур вигляда величним. Сцени вдбуваються майже точно за Квткою-Основяненком: «. Дерева тут узят фрагментарно, без верхвок.

Але, як видно з листа до Айвазовського, де вн наводить начерк тушшю та опис ц картини, вона мала авторську назву «Акведук у Твол». Вона називалася «Шарлатан». Все це прислужилося в робот молодому митцев.

Баратинський, О. Герцен, М. Гоголь художник В. Штернберг. Ц повтрян потоки, оповиваючи землю, дерева, будвл, надають природ рухливост, насичують життям безперервною мнливстю. Освтлен шмаття хмар вн умщу в центр (це стане надал його характерною манерою) технка хнього живопису вдзначаться особливо соковитим мазком, наснаженим до краю фарбою. Мсто до знемоги перенаселене. Жовт, хвороблив обличчя, худ ноги, роздут вд голоду животи.

Викладач Харквського унверситету. Добре передан в кравид наближення весни, березневе небо, птахи. сну деклька варантв малюнкв та акварелей, що зображують ярмарок. Офорт «Кобзар з поводирем», виконаний 1840 року, засвдчу, що молодий митець глибоко зрозумв природу офорта: твр вдзначаться яснстю художнього задуму, смливстю в користуванн голкою, впевненстю травлення.

«Серце стискаться вд погляду на життя простого народу.

Малюнок центрально частини вн уже зробив -- це «Ослик з поклажею». Дал блють численн подльськ церкви, на гор -- силует Щекавицького храму. 1844 рк художник провв у Неапол. статтю Ст. Рядки М. Гоголя можуть служити словесним коментарем до малюнка: «.

Перш уроки живопису юнак брав саме в Лебедва. Вн пройматься глибоким спвчуттям до них. В. Штернберг Т. Шевченко жили хоч часто в голод, але дружно: «Дуже добре тод жилося.

Не випадково критик, який робив огляд нових художнх творв за 1839 рк у журнал «Отечественные записки», вдався до такого вступу: «Мй перехд вд пейзажиств до сторичного живопису був перерваний не так новим, як нововводжуваним у нас побутовим жанром, представником якого з молодих талантв в основному п. Штернберг. Ефект освтлення ма бути примним, якщо його вдасться добре передати. псля смерт художника спадщина його плдно впливала на подальш поколння художникв. Ми живемо па Monte Pincio, опрч того, що на гор, до того ж ще й на четвертому поверс. Картина ма тенденц до панорамного розвязання композиц. Епчна краса природи, розкрита тут, упритул привела художника до створення картини «Озеро Нем», яке називали за красу «дзеркалом Дани». Його тягнуло на батьквщину, до знайомих любимих сюжетв.

Так, у малюнку «Кастелламаре» вн, клькома тонкими лнями з ледве помтним тушуванням абрисв гр блискуче переда типовий талйський кравид -- гори й море. Стасова "Художникь Штернберг" в журнал "Всник витончених мистецтв" за 1887 р. Василь Михайлович (князь Суздальський) – Василь Михайлович, князь Суздальський. — С. 153). Читали вголос «Шинель» Гоголя.

Схожсть вираз як на ескз вийшли добре, тльки я окреслив усю постать намтив складки ковдри, як Штернберг прокинувся спймав мене на гарячому. » — згадував Шевченко. Вкна його помешкання виходили на Пяцца дель Пополо, де вдбувалися страти карбонарв. нколи Карло Павлович з нами, бо я майже щодня в цей час заставав його у Штернберга, вн часто вдмовлявся вд розкшного аристократичного обду заради мзерного демократичного супу. У цей перод Штернберг створив деклька портретв Шевченка та шаржован малюнки олвцем «Шевченко з ковдрою», «Замсть чаю ми побрились» та нш. Завдяки цьому можемо помилуватися Майорським ставом, його узбережжям, парковим фасадом та нтерром палацу, а також побачити «на власн оч» тогочасний укранський водяний млин. Портретна графка митця ма характер жанровост, тяж до зображення д та ситуац.

Тарас Шевченко ж, у свою чергу, присвятив Штернбергу поему «ван Пдкова» та перед вд39здом Василя вановича до тал подарував йому «Кобзар», на якому написав врш «На незабудь Штернбергов» (1840). Рпн збирав тут матерал для картин «Вечорниц» та «Запорожц», Маковський увчнив мальовниче село в твор «Вакханаля». У травн-серпн 1939 р. вн працював в Оренбурзькому кра Башкир. До такого ж характерного для романтизму принципу освтлення вдаться Штернберг у картин «Переправа через Днпро пд Кивом» (1837). Справдешнй художник.

Реалстичн тенденц загалом були визначальними у педагогчнй систем Воробйова. Вони потоваришували, незважаючи на рзницю у вц. Хвороба легень ще не вдбилась на зовншност Штернберга, тому вн зобразив себе свжим рожевощоким юнаком з ще по-дитячому повнокровними вустами, ямочками бля кутикв вуст (свдченнями життрадсно вдач) гарними очима.

«Я тихенько св на стльц навпроти його лжка любувався по-дитячому непорочним обличчям. Вдчуваться також, що збережена цлковита автографчнсть рисувально манери. Все це прислужилося в робот молодому митцев. Рпн, А. Мокрицький та А. Горонович писали його портрети. — С 13).

Це, з свого боку, промовля за хню високу художнсть. Перед його дивними творами я замислювався плекав у свому серц «Кобзаря» свох кровожерних «Гайдамакв». «На жаль, подальша доля бблотеки була сумною.

Гоголь теж замальову рзн куточки Рима, а вечорами чита сво твори в кол художникв. Саме тут вн малю жебракв, бродяг, народних музик, рибалок, дтей. Воробйов навть домгся спецального дозволу одноосбно розпоряджатися навчальним та вльним часом учнв. вн придбав, подорожуючи за кордоном. хоча Стасов у статт зазначав, що «Штернберг помер молодим -- швидко про нього замовкли», це не було так насправд.

Тепер вже краще, я знову взявся за роботу. Та й яке ж вн добре, лагдне створння. Цього дня друз провели В. Штернберга, . У паперах ванова збереглося два варанти листа до Штернберга та ескз картини. У лист до Айвазовського Штернберг пише про розпочату велику картину «Ринок». Вони оселилися разом в однй квартир на 9-й лн Василвського острова. Наш сторики, услд за С. М.

Вн зовсм не схожий на попередню технку художникового письма. Бдн. » -- читамо у його листах до М. Бенуа. Для мене примнше непригладжений старець, та з характером». Частковий, окремий вид тут спвсну з загальним залишаться разом з тим головним компонентом кравиду: вн не протиставлений далечин (як робили романтики), а становить органчний складник цлого. Кервником його в пейзажному живопис був М. Н.

Щодо цього та нших малюнкв художника в прес зазначалось: «Штернберг може малювати однаково вдома, в гостях, з натури, без натури, як трапиться, з незмнним успхом, але завжди з якоюсь особливою вправнстю». До такого ж способу зставлення людини з твариною з певною метою вдаться згодом Шевченко в сатир «Блудний син». Вибр саме такого мотиву й художн засоби, якими розвязуться освтлення, свдчать про активн пошуки Штернберга в новому напрям та подальше опанування вдосконалення технки живопису.

Але краса природи не затьмарила йому цкавост до життя простого народу. Таку задану композицю ми бачимо в академчному рисунку Штернберга «Гост». Тарновського", "Млин в степу" (обидв в музе мператора Олександра III), "тальянки у водоймища", "талць-простолюдин" (обидв в музе академ мистецтв), "Римськ пифферари", "талйськ селяни, що грають в карти в остерии", "Етюд голови молодого талйця", "Етюд голови старика-талйця" (вс чотири в московському публчному музе), "Малороссийський шинок", "Видубцкий монастир поблизу Кива", "Вигляд у Кив", "Портрет самого художника", "Озеро нем", "В околицях Альбано" "Етюд листя" (вс см в Третьяковсько галере, в Москв) "М.

«Нам дуже пощастило з квартирою. Не випадково Воробйов виховав таких документалств, як брати Г. та Н. Чернецови, чи такого майстра мського кравиду, як М. Сажин. Це не випадково дало право дослдников лтограф О. Коростну стверджувати, що «безумовно, новим явищем у лтограф були у 1830-х роках жанров твори В. Штернберга».

«Великий Брюллов, -- згадував Шевченко, -- лн одн не дозволяв провести без модел, а йому, сповненому творчо наснаги, це, здавалося би, було можливим. ». Коло нього приятель з шкеликом на похмлля й лтнй чоловк, який умовля пяного йти додому. Вони потоваришували, незважаючи на рзницю у вц. Спокйною ходою вддаляться селянин.

Справд, Качанвку було вибрано дуже вдало. Та найбльше його увагу заполоняли народн характери.

Позбуваючись ретельного виписування, яке спостергамо в трактуванн дерев на картин «Садиба Г. Тарновського в Качанвц» чи в нших творах, художник вльним широким пензлем вдтворю листя якогось чагарника, що мерехтить, немов смарагд у хащ лсу. Та хоч творов притаманне трохи романтичне забарвлення, вн цлком реалстичний. У вибор художньо точки, з яко вдкриваться кравид, явно вдчуваться прагнення зробити картину складною за композицю, яка б поднувала завдання й перспективного «видового» живопису, власне пейзажу.

ще два моменти цкав у цьому портрет. Рпна, К. Маковського та нших художникв. а коли всмхнеться -- заблищать рядки зубв, нби весь свт всмхнеться навколо.

Усе потопа в буйнй зелен дерев кущв. Отже, талант Штернберга був уже помчений Блнським. В. Штернберг Т. Шевченко жили хоч часто в голод, але дружно: «Дуже добре тод жилося. Особлив клматичн умови цього мста (повтря, освтлення), про як, як справедливо зазначав поет Баратинський, можуть мряти вс художники, припали до серця молодому митцев. Густав (ван) Штернберг (1778--1834) викладав нмецьку мову та сторю вропейських народв, крм того, виконував обовязки бблотекаря.

Крм Миколи Маркевича та Василя Штернберга, одночасно з композитором тут гостював визначний укранський поет-романтик Вктор Миколайович Забла (1808—1869). Штернберга в якост художника в Хвинську експедицю. Взагал, зображення людини на лон природи -- не нове явище в мистецтв: вже в 1820-х роках Сильвестр Щедрн, розробляючи лричний кравид, вносив у композиц картин сюжети з життя рибалок але, зображуючи х на берез Неаполтансько затоки, вн любив подавати свох геров у тому стан, який талйц визначають висловом «dolce far niente» («солодке байдикування»), використовуючи красиво скомпонован бля човнв постат як стафаж, що дозволяло зробити значно виразншим просторове розвязання композиц. З цього часу починаться палка дружба обох митцв. Саме такого манерою й позначен академчн рисунки Штернберга. А з Гоголевого друга Йосифа Вльгорського, якому письменник присвятив «Ноч на влл», створю для ц ж картини образ «тремтячого хлопчика». вона вдповдала Штернбергов взамнстю, посприявши його фаховому визнанню. На противагу ефектним мотивам, як давали широкий простр уяв й волю ефектному пензлю, цей буденний пейзаж мг залишитися непомченим, але те, що Штернберг зупинив на ньому вибр зумв силою свого мистецтва розкрити в ньому прекрасне, дозволя говорити про нього як про художника, що вперше в укранському мистецтв стверджував деал прекрасного, вднайдений у повсякденному житт людини й природи.

Пономарьов подарував свою бблотеку Конотопському земству згодом вона була втрачена. Воно нагаду, що, незважаючи на розкш одних, простий люд залишаться диким бдним. — 2000. В акварел Штернберг працю, як у живопису, накладаючи тон на тон.

Особливо плдним було знайомство з Василем Тарновським, який згодом присвятив усе життя благороднй справ збирання творв Т. Шевченка подарував х згодом Чернгвському сторичному музев. Врш Забли «Гуде втер вельми в пол» та «Не щебечи, соловейку» Глинка тод ж поклав на музику, невдовз вони ввйшли до числа найпопулярнших укранських справд народних псень. «Я тихенько св на стльц навпроти його лжка любувався по-дитячому непорочним обличчям.

За володарювання Почек садибу докорнно перебудували. Перш уроки живопису юнак брав саме в Лебедва. Це було великим кроком вперед, особливо в порвнянн з рисунками його кумира М. Лебедва. В. Тарновський був близьким другом Гоголя, Гребнки, Данилевського, Мокрицького. 1840 року вн створю портрет великого письменника.

Молодий П. Гулак-Артемовський стверджу, що джерела прекрасного слд шукати у звичайнй, неприкрашенй природ. За його ж порадою Штернберг виршу вступити до Академ мистецтв. Його пднесено-пафосно опису Тарас Григорович у повст «Художник». Праворуч, пд навсом, видно багатих, як обдають макаронами та цим запахом дратують бднякв.

Вони потоваришували, незважаючи на рзницю у вц. Марковича). Прекрасний зразок так званого «пейзажного парку» з численними спорудами в стил класицизму, що будувалися спецально для А. Румянцева-Задунайського, не випадково вабив до себе. До них увйшли як власн врш, так здйснен Маркевичем переклади свтово класики. В. Блнський зазначав: «Видання «Кобзаря» охайне до книжки прикладена картинка, зроблена Штернбергом — великим майстром зображати малоросйськ народн сцени на картинц представлений слпий кобзар (спвець) з поводирем: кобзар сидить один руки його лежать на струнах бандури голова, повита думою, похилилася.

Укранзований нмець, батько укранського сльського модерного жанру, найближчий друг Тараса Шевченка – Василь ванович Штернберг – народився 12 лютого 1818 року в Петербурз. Крм того, виявилися тут спльн знайом, друз. Варто додати, що Маркевич отримав рунтовну музичну освту. Це озеро писали рзн художники.

Саме тут були зроблен олвцев рисунки Штернберга: «Замсть чаю ми побрились», «Шевченко малю в холоднй кмнат» тощо. Вн сидв, памятамо, на канап, слухав, смявся, захоплений неповторними творами Гоголя. ». Глнка в матку Р. С. Перовського за твором «опери» Руслан Людмила» (в А. Н. Марковича). молодий художник теж вдда м данину.

Олвець у вправнй руц молодого академста точно фксу строкату юрбу. Василя Штернберга (1818-1845) вважають в основному пейзажистом жанристом, але вн був також портретистом, про що свдчать не тльки його олйн й акварельн автопортрети кнця 30-х – початку 40-х рокв, а й сповнен життвих спостережень зарисовки олвцем. У протокол, який супроводжував полотна, вдзначалась хня майстернсть висловлювалась надя, що якщо здоровя Штернберга покраща, то «безпомилково ми можемо чекати вд нього художника чудового, посилаючись на роботи його». Здаться, я народився тут. Ним один з найближчих Друзв Шевченка, художникь графк Василь ванович Штернберг (1818—1845), якого Н. Г. Ковпаненко назива одним з засновникв укранського пейзажного жанрового живопису.

Перовського за твором опери Руслан Людмила" (у А. Н. Вн збрав також винятково цнну колекцю укрансько старовини (зброя, одяг, шитво, портрети). Сплкування з Брюлловим дало Штернбергов головне -- орнтацю на зображення реального життя. З картин Штернберга, крм вищезгаданого «Освячення пасок», вдом: «Гра в пжмурки в садиб Р. С. Тарновського», «Млин в степу» (обидв в музе мператора Олександра III), «талйки у водойми», «талць-простолюдин» (обидв в музе академ мистецтв), «Римськ пифферари», «талйськ селяни, як грають у карти в остер», «Етюд голови молодого талйця», «Етюд голови старого-талйця» (вс чотири в московському публчному музе), «Малоросйський шинок», «Видубицький монастир поблизу Кива», «Вид», «Портрет самого художника», «Озеро Нем», «В околицях Альбано» та «Етюд листя» (вс см у Третьяковськй галере в Москв) «М. Надзвичайно цнн малюнки з цього циклу -- вдом начерки з Т. Шевченка -- «Шевченко пд ковдрою», «Замсть чаю ми побрились» тощо. Його це мало цкавило.

Це живопис з складним тональним опрацюванням кольору, з увагою до передач повтряного середовища. У вересн 1843 року вн пише картину «талйки бля водойми» та твр, що дос був вдомий пд назвою «В околицях Рима». Рпн збирав тут матерал для картин «Вечорниц» та «Запорожц», Маковський увчнив мальовниче село в твор «Вакханаля». в глибин свтилися гори.

Айвазовського, М. Бенуа до Кронштадта, звдки на пароплав «Геркулес» пенсонери вихали в подорож. статтю В. В. У 1838 роц художникь був нагороджений великою золотою медаллю Академ мистецтв за втлення саме укранського сюжету — картину «Освячення пасок у малоросйському сел» — та отримав звання художника. У 1835-1838 рр. Справд, Качанвку було вибрано дуже вдало.

Змст був уже новий, але адекватно форми для його вираження художник ще не знайшов.

---