humanitas – людська природа, духовна культура). Мистецтво античност становить одну з основ художньо культури Вдродження. потрбно вддати належне гуманстам: тут вони досягли таких успхв, як важко переоцнити. З кнця XV ст. Перше видання Вршв М. було здйснено у 1623 роц. Это было абсолютно уникальное явление, отличающееся от архитектуры Возрождения в других странах Европы, хотя некоторые исследователи называют это «русской готикой», сравнивая этот стиль с европейской архитектурой раннего готического периода.
Син ремсника з англйського мстечка Стратфорда-на-Ейвон, де пройшли його дитяч та юнацьк роки, Шекспр в 1585 р. перехав до Лондона, де став актором, а потм пайовиком театру «Глобус». Вона вдрзняться чткою тектонкою побудови фгури, спокйною величчю та силою. У XVII ст. З Вдродження почався процес звльнення людини вд соцально нормативност, вихд з спльноти, родово залежност. Творчсть великого митця -- один з факторв, що стимулював розвиток маньризму, проте, на вдмну вд маньриств, вн змг до кнця зберегти та виразити у свох творах любов до людини, вру в велич та красу. Самореалзаця особистост виражаться для них насамперед в художньо-естетичному план.
Саме слово «утопя» зявляться як назва одного з найважливших гуманстичних памятникв — книги «Утопя» (1516) Томаса Мора (1478—1535). Тим самим Данте створив нову талйську лтературну мову. Однак несправедливо вдбирати у когось насолоду, добиваючись свого. Водночас засновники садв намагались показати владу людини над рослинами в межах саду. Тому хн прагнення до деалзац аж няк не суперечить принципам художньо правди.
Учився та працював у Флоренц у 1402-09рр. Формуться наукова картина свту на основ вдкриттв, насамперед в галуз астроном. До його винаходв були й удосконален знаряддя прац. Т, хто заплямував себе злочином, караються золотом. Вдродження у Нмеччин та Ндерландах припада на кнець 15 – початок 16 столття. Це наслдки того глибокого песимзму, який охопив М. перед загибеллю свободи тал (в процес талйський вйн, 1494-1559 рр. ) та кризою ренесансних деалв. Це стрмкий розвиток живопису (лнйна та повтряна перспективи), архтектури, скульптури, науки, який досяг свого апогею у перод чнквеченто.
Появляются различные жанры светского музыкального искусства— фроттола и вилланелла в Италии, вильянсико в Испании, баллада в Англии, мадригал, возникший в Италии (Лука Маренцио, Якоб Аркадельт, Джезуальдо да Веноза), но получивший повсеместное распространение, французская многоголосная песня (Клеман Жанекен, Клод Лежён). Памятки Ренесансу характерн насамперед для захдно област Украни, зокрема для Львова, до якого приздили квалфкован майстри з мистецьких центрв тал (Кастло Петро, талць Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло й н. ) Нмеччини (Пфстер Йоганн, Горст Генрх, Шольц Гануш та н. ).
Вс ц ознаки присутн у палаццо Медич-Ркард, побудованому в середин XV ст. На початку XV ст. Талант Рафаеля виявився рано, папа запросив його розписати парадн зали (станц) Ватиканського палацу.
У Альберт тому виникають труднощ у визначенн краси, що ми «краще зрозуммо почуттями», нж висловимо. Першим майстром цього пероду варто назвати Хронмуса Босха з Ндерландв. Жнки почали носити величезний комр «медч», високий ззаду, який переходив у вузьке конусоподбне декольте. хн неперевершен твори й дос збергають сво всесвтн значення. Петра в Рим. Архтектура органзовувала простр за центричним принципом, що надавало в ньому особливого статусу саме людин (палаццо дожв у Венец, палаццо Ручелла у Флоренц, архтектор Альберт купол собору Санта-Маря дель Фйоре у Флоренц, архтектор Брунеллеск).
В 1500 р. сво друкарн мали 236 мст вропи. Точнше, саме поняття утоп мало в епоху Вдродження нший, нж тепер, змст. У першу чергу це стосуться мистецтва поез. Зокрема в Рос на Укран було створено споруди, близьк до цього стилю. як одн з найбльш волелюбних соцально активних нацй вропи.
Художники Ренесансу спираються на принципи наслдування природ, використовують перспективу, правило "золотого перетину" в побудов людського тла. У Нмеччину приздили талйськ гумансти (Еней Сльво Пколомн (1405--1464), пропагандисти, герольди (поети-мандрвники), що знайомили громадськсть з своми творчими та нтелектуальними досягненнями. Сам гумансти — Ф. Петрарка (1304—1374), Дж. Характерным элементом пейзажей была разнообразная и пышная растительность.
прзвище Альбрехта Дюрера стоть поряд з менами Леонардо да Внч, Рафаеля, Мкеланджело. у Флоренц архтектором Мкелоццо (1396-1472 Флоренця) наслдувач традицй родоначальника архтектури Вдродження Брунеллеск). Насолода земним буттям – це неодмнна частина культури Вдродження. В этот период столицей искусства становится Рим, а не Флоренция. Син художника з мста Урбно, Рафаель з дитинства жив в атмосфер живопису. вангелчн сюжети представлен Джотто як реальн под.
Колись могутньо сили середньовчного свту – мперя папство – переживали глибоку кризу. Пко делла Мрандола, Л. Б. Однак свтогляд гуманств був суперечливим. Вн з величезною силою висловив думки почуття людей свого часу.
Ця теза зберга свою вагомсть на протягом вс ренесансно культури. Багато творв мистецтва надихалося бблйними сюжетами. Вн лишив колосальний спадок: картини, графчн роботи, статт. Вс ц древност почали частково перевозитися в талю, де вони колекцонувались та вивчались.
Винятковою жорстокстю вдзначався головний спанський нквзитор, домнканський монах Томас Торквемада (близько 1420-1498 рр. ) – видатний органзатор неухильно вол фанатик. Реформаця заклала початок протестантизму (у вузькому розумнн реформаця -- проведення релгйних реформ в протестантському дус). Характерним елементом пейзажв була рзномантна пишна рослиннсть. Ще на пдступах до Ренесансу був написаний один з найвеличнших творв свтово культури – «Божественна комедя». Вдродження як культурний рух розгорнулося у межах XIV- початку XVI ст. Риси надзвичайност несхожест в порвнянн з живописом Взант отримав талйський живопис— монументальний та станковий, завдяки зусиллям Джотто, Ченн д Пепо (вдомшого як Чмабуе), Птро Каваллн, Дуччо д Буоннсенья.
Основний змст «Декамерона» – розкриття аморальност папського двору, розпусти монахв, х святенництва, висмювання аскетично морал Середньовччя, прославляння насолод земного життя, почуттво любов. У Мкеланджело Давид втлю безмежну могутнсть людини. Сильний вплив феодально влади став причиною збереження елементв середньовчно традиц в культур Пвнчного Вдродження (Ндерланди, Нмеччина, Франця, спаня, Англя, Схдна вропа – XV – XVI ст. ). У вухах у них висять золот кльця, на ши – золотий ланцюжок, на голов – золотий обруч.
Це – легендарна постать. Внаслдок несправедливих, безпдставних звинувачень Сервантес клька разв сидв у вязниц. Проторенесанс (остання третина Х – початок ХУ ст. Кампанелла – автор одного з найяскравших творнь ренесансно флософсько-полтично думки – книги «Мсто Сонця» (1602 р. опублкована в 1623 р. ). Третий период Возрождения— время самого пышного развития его стиля— принято называть «Высоким Возрождением». Зачинателями Вдродження вважаються художники Мазаччо, Донателло Брунеллески. Краса, гармоня, витонченсть розглядаються як властивост дйсного свту.
Бахтн. Зворотний бк ренесансного гуманзму привв до його краху. (З "Книги про шляхетнсть" Поджо Браччолн, талйського гуманста XV столття).
Светские гуманистические устремления проникают и в культовую музыку— у франко-фламандских мастеров (Жоскен Депре, Орландо ди Лассо), в искусстве композиторов венецианской школы (Андреа и Джованни Габриели). Купол складаться з двох оболонок, звязаних мж собою горизонтальними кльцями. Вн обстоював думку, що щастя людини у земному житт одним з положень християнсько етики. Правильне чергування плястр та арок вконних отворв нагаду римську ордерну аркаду. Його називали великим флорентйцем, «центральною людиною свту». Найбльш вдомим та показовим палаццо Ручела талйського вченого-архтектора раннього пероду Леона Батиста Альберт (1404 – 1472).
Найпослдовнше запроваджувалася нквзиця в спан, де вона особливо лютувала. Великим гуманстом XVI ст. в Бургунд, (колишнй центр лицарського готичного мистецтва) вихдц з Ндерландв – живописц Жан Малуель, Анр Бельшоз, Мельхор Брудерлам та особливо скульптори Клаус Слютер и Клаус де Верве пдготували розвиток реалзму в Ндерландах та Франц.
Виник спецальний термн «Пвнчне Вдродження», що опису особливост Ренесансу в нших кранах вропи, що розташован на пвнч вд Апенннського пвострова. В них й елементи середньовчного алегоризму, жива дйснсть. Художник не деалзу свох селян. Найдовершенший витвр мистецтва руки Рафаеля -- це Скстинська мадонна (1515-19, Картинна галерея, Дрезден).
Для оббивки застосовували шкру цвяхи з блискучими голвками. Чимало х ми були хорош рисовальщиками, у тому числ було чимало великих портретиств (Понтормо, Бронзио), оскльки портрет тснше нших мальовничих жанрв повaposязан з натурою, та х картини незалежно вд сюжету, надуман, штучн, фальшив за задумом з виконання (Вазар, . Засновником цього ордена був спанський дворянин середнього достатку гнатй Лойола (1491-1556). Пд час повернення з походу на корабл «Сонце» Сервантес попав до рук пратв прожив пять рокв у тяжкй невол в Алжир, аж поки не був викуплений. 15— поч. Маньризм охоплю вропу.
Особливсть цього живопису (який ще не знав анатом перспективи) — надзвичайна стараннсть детальнсть у передач навколишнього свту: кожна травинка, кожний шматок тканини для художникв високим предметом мистецтва (як для дослдникв природи — предметом, гдним дослдження). В античност людина вдчувала на соб вплив рока, зовншньо залежност, а Вдродження глибоко поврив у сво сили.
Можливо, це збрний образ. Вн був щасливим митцем. На злам XIV-XVст. дину поверхню фасаду, облицьованого каменем, завершував карниз, сильно висунутий уперед.
З друго чверт XVI ст. Монументальн живописн цикли Мкеланджело також виконував майже без сторонньо допомоги це стосуться грандозного живописного твору -- розписам стел Скстинсько капелли Ватикану (1508-12). вони позначили також в садибному будвництв (рацональн за плануванням цеглян будинки з холом та галерею) в палацовй архтектур. Все это стало возможным из-за восхождения на престол папы Юлия II. Одним з елементв верхнього чоловчого одягу був колет з величезними рукавами. Пейзаж, природа, прекрасне оголене тло --обкти поклонння для нього. ) з котрим спвпрацював. Передвдродження (або проторенесанс з французько)— важливий етап розвитку талйсько культури мистецтва, який розпочався в надрах пзнього романського стилю мсцевого варанту готики. Дешев гравюри, так зван «метелики», як мандрвн торговц розносили по всй кран, зробили художника широковдомим.
У свому трактат Про достонство людини вн писав: Бог створив людину, щоб вона пзнавала закони Всесвту, любила його красу, дивувалася його величчю. посилилась роль патрицату в мистецтв, зросло значення витонченост розкошв. Зросла роль культури, насамперед свтських форм. Так уславляли людину Дж. автор Данте Алгр (1265—1321 pp. ) — останнй поет середньовччя разом з тим перший поет нового часу. Виховувати смак потрбно на вищих зразках поез, якими Верглй Гомер.
Художник першим у нмецькому живопис написав власний портрет (автопортрет). Фгури набувають обму й природност рухв. Протистояла новим деям церква, використовуючи середньовчний засб – нквзицю. На етап раннього Вдродження надзвичайного поширення отримав фресковий живопис.
Проте гумансти Вдродження побачили в «гумантарних студях» не просто деяк навчальн предмети, а головне -- засб розвитку та пднесення культури. На думку Леона Батсти Альберт (1404—1472), судити про красу дозволя «притаманне душам знання». де гуманзму проникають в Англю та Францю, нарешт, пд х вплив потрапля спаня. Крупные изменения произошли и в общественных науках. Тобто в перод розквту гуманзму (Високий Ренесанс) наука, технка, поезя, архтектура, образотворче мистецтво досягли небувалого розмаху. Термн «Вдродження» вказу на звязок ново культури з античнстю. Поет вршами споруджу «нерукотворний памятник» соб, свой коханй, друзям, поетам минулого сучасникам. У творчост Шекспра Сервантеса знайшла свй вдбиток криза дей Ренесансу, що була позначена вченими як «трагчний гуманзм». Тому сади талйського вдродження вдокремлен вд середовища мурами, вони невелик замкнен.
Натхненна не тльки великим минулим вропейсько культури, але й мрю про велике майбутн, це була епоха, що «жила» утопчними деями. У свой прац «Про обертання небесних сфер» (1543) Копернк пояснив видим рухи небесних свтил обертанням Земл навколо ос й обертанням планет, Земл в тому числ, навколо Сонця, яке вн вважав за нерухоме. Цьому причиною передусм роздробленсть крани. Ептетом «божественна» (у розумнн «прекрасна») вперше надлив у 1360 р. нший видатний талйський письменник ц доби Джованн Боккаччо, перший бограф Данте. Свому сину Чезаре (близько 1475-1507 рр. ) у всмнадцять рокв присвов титул кардинала.
Це мало безперечно прогресивне значення. Тцан любив сюжети, де можна було показати венецанську вулицю, красу архтектури, святкову юрбу (Введення Мар у храм). Винахдником друкарського верстата нмець Йоганн Гутенберг (1400-1468) з мста Майнца. У мстах утворився новий соцальний стан – бюргерство. Основними елементами Ренесансу були науков вдкриття та мораль «вседозволення». архтектури). Якщо головними жанрами раннього Вдродження була авантюрна новела створена з захопленням перед красою свту, що вдчиняться, лрична поезя, то Високе Пзн Вдродження висувають на перший план трагедю роман.
Цивлзаця середнх вкв називалась морською, оскльки розвивалась навколо морв – Середземного та Балтйського. Сюди можна вднести нжну за колоритом картину Свято рожевих внкв, цикл гравюр Життя Мар. Особенности эпохи Возрождения обозначаются двумя периодами существования Ренессанса. Виразником естетичних деалв двору був художник Сандро Ботчелл (Алесандро д Маранно Флпп, 1445—1510 pp. ).
– 90-т р. ХУ ст. ), Високе (90-т роки ХУ – початок ХУ ст. ) Пзн Вдродження (40-в роки ХУ – початок ХУ ст. ). У 1477 р. перехав до Млану, де зацкавився архтектурними пошуками Леонардо да Внч. Колосальна статуя Давида (1501-04, Галерея АХ, Флоренця) --уявлення про грзну силу (цю особливсть робт М. сучасники називали terribilitб), про герочн поривання, мцну силу вол. Угадана м вища простота: нчого зайвого няких взерункв, няко деталзац. У свой поетиц Вида висловлю мркування про стиль епчних вршв.
Безумовно, це було новим для суспльства, принесеним епохою талйського гуманзму (Джованн Пко, Лоренцо Вала). Цей твр створений пд значним впливом «Декамерона» Бокаччо. (Про архтектурн роботи майстра чит. Однак вже мармурова статуя св.
Велику популярнсть на початку XVI ст. Джордано Бруно (1548-1600), якого за вироком нквзиц спалили, формулю концепцю "натуралстичного" (вд натура – природа) пантезму. Вельми показове явище возрожденческой культури – нове яксть самосвдомост дячв мистецтва. Блий комрець перетворився на великий батистовий або мереживний бриж. В Рим ним побудована кругла в план церква Сант-Елджо дель Орефч (з 1509) та витончена капелла Кдж церкви Санта-Маря дель Пополо (1512-20). У добу Вдродження виник новий свтогляд, який дстав назву гуманзму. У двадцятирчному вц Мкеланджело вдвдав Рим створив там одну з свох найзнаменитших скульптур – «Пта» («Оплакування Христа»), Скульптура викликала захоплення у римлян, але нхто з них не знавМкеланджело.
Пейзаж з фону перетворився на розповдь про важлив сторони життя. Дюрер справив величезний вплив на розвиток нмецького мистецтва першо половини XVI ст. Монастир змагаються в запрошенн на роботи вдомих художникв. У храм Санта-Маря делла Грац у Млан (1492-97) Браманте створив хор та свтле просторе перехрестя, увнчане легким куполом цльнсть задуму поднуться тут з традицйною для архтектури Ломбард декоративнстю. Художники Возрождения считали его реформатором живописи. Його мистецтво знаменувало собою вдхд вд середньовчних канонв та ствердження того мистецтва, яке виража все: божественне, людське. Вдродження набува вропейського характеру досяга найвищо точки свого розвитку. «Золотий вк», перенесений з деально сфери у сферу земну, втрача в утоп суто християнський смисл зображаться в поняттях реалях земного життя.
Воно стало основою побудови ново культури, звдси й термн гуманзм. Важнейшие открытия, ярчайшие мастера живут и работают в первый период. Говорячи про блага тла людини, Вала назива найголовншим з них здоровя, потм -- красу, а дал сили, зрештою, все нше. диним критерм були особист заслуги. Помтною також творчсть Лукаса Кранаха Старшого (Нмеччина).
де гуманзму сформували передумови для нового розквту мистецтва, що вдродило античн традиц художнього ствердження живо, чуттво, вльно людини. Грандозним на той час був зроблений ним купол (8-гранний, даметром 42 метри) для Собору Санта-Маря дель Фьоре (1420-1436). В. побудував першу овальну в план церкву Сант-Андреа на Ва Фламна у Рим (1555), завершив палац Фарнезе в Капрарол, поблизу Втербо (1558-73), створив величний круглий двр. Витвори Донателло вивчали Мкеланджело и Рафаель.
У 1492 р. папським престолом шляхом пдкупу та нтриг оволодв Родриго Борджа, який прийняв мя папи Олександра VI (1431-1503). Волосся коротко стригли пдгортали навколо голови, обличчя голили. Видатною постаттю Високого Вдродження був Мкеланджело Буонаррот (1475-1564) – автор неперевершених творв скульптури, живопису, архтектури та поез.
Так починаючи з XIV ст. Проте для гуманств деал не явля собою щось таке, що протилежне самй дйсност. У створенй для то ж церкви стату св. цикл з «Потопом», талйський олвець, перо, близько 1514--16, Королвська бблотека, Вндзор), в котрй роздуми про мзернсть людини у порвнянн з могуттю стихй поднуються з рацоналстичними уявленнями про циклчнсть природних процесв.
послдовним застосуванням регулярно панровки та класичних ордерв. На цей перод припада початок нтенсивного книгодрукування. На творчсть Дюрера вплинули талйськ майстри: вн любив бувати в тал, особливо у Венец.
Титанчна мць образв, сповнених духовно та фзично активност. Зявилися перш мануфактури, водян млини, банки, гльд купцв та ремсникв. В портрет Мони Лзи (т. зв.
Монтень родоначальником лтературно форми – есе. Гуманзм варто розглядати як головний дейний змст культури Вдродження. Першу поетику в епоху Вдродження створив талць Марко ронм Вида (1485—1566). Вн був не тльки архтектором-практиком, а й теоретиком мистецтва.
Леонардо да Внч характеризу живопис як "найбльшу з наук". У XIV-XV ст. Натуралстичне тлумачення флософсько-свтоглядних проблем продовжувало наростати (вдповдно зменшувалося нтенсивнсть гуманстичного звучання) у творчост таких мислителв Пвнчного Вдродження, як М. Копернк, Й. Кеплер, Т. да Браге. Зразком пзнього Ренесансу, що переходить у бароко, ллнська (Богданова) церква в Суботов (1653). Босха).
найбльш вдомий полтичний мислитель Вдродження талць Ма- кавелл Нкколо де Бернардо (3. 05. 1469-22. 06. 1527). деалом Вдродження стала унверсальна людина, яка створювала сама себе. Вдтак у мсцевому мистецтв бльше внутршнх протирч, скутост, напруженост види мистецтва розвивалися неодночасно проте дуже рано почалися реалстичн пошуки (хоча не систематизован, як в тал), нтерес до ндивдуальност людини, оточення, нтерру, натюрморту, пейзажу.
Сервантес заробляв на життя як секретар папського нунця (посла), пзнше служив у вйську в битв пд Лепанто, де обднаний флот спан та Венец 7 жовтня 1571 р. розгромив турецький флот, знаходячись на борту галери «Маркза», втратив лву руку. На перший план в мистецтв вийшов живопис. Гумансти виробили свою антропоцентричну систему сприйняття свту. для фасаду церкви Орсанмкел, скульптурою Ренесансу. Воно звязане з менем видатного спанського художника Доменко Теотокопул (15411614), грека за походженням, який увйшов в сторю свтового живопису пд менем Ель Греко. В трактат «Новий органон» Бекон проголосив метою науки збльшення влади людини над природою, щоб наука була дослдною наукою.
В середин XV ст. У XV ст. З одного боку, був розрив з усма догмами середньовччя, з усма його заборонами обмеженнями, а з ншого — свобода ставала синонмом уседозволеност.
Не випадково в центр уваги гуманств стоть проблема вдтворення прекрасного. Мста вдродилися завдяки значному пдйому торгвл й промисловост. Однак не можна спрощувати взамовдносини гуманств церкви. Джотто стверджував природне мистецтво, разом з тим привабливе та гармонйне. Вдбувся перехд (за В. Лобасом) вд "високого мфу" (людина – це найвища стота) до "низького мфу" Вдродження (людина – це найбруднший бруд). Зовсм нещодавно такий аргумент був би, звичайно, незвичайним. Христос прощаться з своми учнями, вн зна про зраду уди й сво майбутн муки.
Природа, жнка, живопис, -- не роздл поняття для Тицана. До нього нмецьк художники зображали пейзаж лише як фон для релгйних або мфологчних сцен. Сам вн щоденно управлявся в малюванн, пдкоряючись неодмнному правилу: «Жодного дня без риски». Доказом того його автопортрети – зображення людини, упевнено у свому талант. XVI ст. Ця культура збагачу нас загальнолюдськими, гуманстичними цнностями, розумнням того, що стинно творчий початок буття – людина. Його поетика написана латинською мовою, мтуючи Гораця, носить нормативний характер.
Вона пробралася у стан ворога вбила полководця Олоферна. Нколая Кузанського (1401--1464). Для цього театру вн писав пси.
У цих картинах виявилися вс основн особливост стилю Ботчелл: лричний романтичний характер образв, фантастичний пейзаж — якийсь зачарований сад, його готицизми (подовжен невагом фгури, що наче не торкаються земл), особливий тип жночого обличчя — подовжений овал, припухл губи та оч, як здаються заплаканими. Перший перод тривав 80 рокв – з 1420 по 1500 рк. Прикрашали голову та шию ланцюжками, стками. автор – Данте Алгьр. Повсталий раб та Помираючий раб, обидв -- 1513-16, Лувр, Париж), задуман як протиставлення прекрасного сильного юнака, що намагаться розрвати пута ншому прекрасному юнаку, чотири стату рабв, котр лишились незавершеними (1532-1534, Галерея АХ, Флоренця), саме по ним добре видно процес роботи М. скульптор не обробля блок рвномрно з усх бокв, уявляючи в нетесаному камен майбутнй витвр, заглиблються в блок в одних мсцях, лишаючи нш майже не обробленими. Донателло одним з перших художньо осмислив досвд античного мистецтва у створенн класичних форм та видв скульптури (вльно розмщен стату, настнний надгробок, кнний памятник, живописний рельф) Першим витворам Донателло, що дйшли до нас (стату пророкв для бокового порталу флорентйського собору, 1406--08) ще властив готична сковансть, подрбненсть лнйного ритму. м заганяли цвяхи пд нгт, лили кипячу смолу на голову, скли тло ремнцями з кусками олова на кнцях, годували солоною жею не давали води, купали в кипятку з перцем, спалювали на вогнищах, а з родичв спалених могли брати грош за дрова, солому та нш «послуги».
Ф. Брунеллеск) споруда собору св.
вдбувалося швидке пднесення економки культури мст тал та Фландр, зявилися нов технчн винаходи (друкарський верстат, компас, артилеря та н. ), розвинулося кораблебудування мореплавство, зроблено велик географчн вдкриття. У Рим досяга зрлост талант Р. – портретиста в портретах вн переда передусм стйк риси характеру персонажв, наприклад: стриману владнсть Юля II (1511, Галерея Уфци, Флоренця), гордовитсть невдомого кардинала (1512, Прадо, Мадрид), душевну мяксть Жнки у покривал (Донна велата, 1513, Галерея Палатина) та нш. Це покриття використовувалося як зовншнй шар, що набував декоративно-пластичного вигляду. Вн останнм поетом Середньовччя та, разом з тим, першим поетом Нового часу.
Саме з ц причини й вдалося зосередити головн зусилля на вивченн права, медицини, нших наук. Його Батьквщина -- Ндерланди, як гуманст формуться у Париж. Ця народна комедя вони мали писаного тексту, в не був сво драматург. Зображений драматичний момент трапези, коли Христос вимовив фатальн слова: «Один з вас зрадить мене». Мистецтво зблизилося з наукою, полтикою, соцально-флософською думкою. метр зводить будвлю бблотеки Лауренцани у Флоренц (до 1568 за його моделлю завершено вестибуль бблотеки з сходами). збергала традицйний готичний вигляд, однак у XV ст.
Збереглася лише форма класичного мистецтва, але дейна його змстовнсть зникла. Його мистецтво було ясним, пднесеним, деальним, справд класичним. Таке прзвисько вн отримав в спан.
Не меншу славу принесли йому картини, присвячен релгйним сюжетам, а також портрети сучасникв. Боротьбою з рессю займався католицький чернечий орден зутв «Товариство суса». Рамультово у Дрогобич, О. Ванька-Лагодовського в Унев (1573), князя К. Острозького у Кив (1579), дтей Даниловичв у Жиравц (1580) та н. ), у рельфах на камяних плитах погруддях. Нмецько-ндерландськ й талйськ каменяр-рзьбар застосували форми Ренесансу в оздобленн фасадв, обрамлень вкон входв та нтеррв («Чорна камяниця»). Не зникала до кнця феодальна форма залежност селян, а в деяких кранах (Нмеччин, в Центральнй вроп) вдбулося повернення до крпосництва.
Реформи фрескового живопису, розпочат Джотто, стають школою для поколнь талйських митцв. Одним з найяскравших явищ епохи Вдродження гелоцентрична система польського астронома Мколая Копернка (1473-1543) та вчення про нескнченн свти Джордано Бруно (1548-1600). У Сад втх, однй з найвидатнших картин, Босх змалював образ грховного життя людей. Його власна дочка Лукреця (1480-1519) стала коханкою брата Чезаре самого папи, народила пап Олександру VI сина, а соб братика. у Мора, в Кампанелли вдчутна зрвняльна тенденця: коштовност беззастережно осуджуються, мистецтво визнаться тльки як засб засвоння знань (стор, геометр, географ тощо). У галуз мистецтва Ренесанс виплекав таких видатних митцв, як Леонардо да Внч, Тицан, Мкеланджело Буонаротт, Рафаель Сант, Альбрехт Дюрер та нших.
Ренесансним перетворенням античних форм вдмчена бронзова статуя Давида (1430-х рр. ) -- перше оголене зображення людини у статуарнй скульптур Вдродження. Формування нового стилю, позначене великими культурними подями художнми звершеннями, охоплю 160 рокв (1420 — 1580 рр. ). У 1451 вдвдав Мантую, Венецю, Феррару.
В Млан майстер навколо себе збира учнв (Ломбардська школа). Вони повинн увести юнака в храм муз. Духа в Рогатин, у Молчанському Спасо-Преображенському соборах у Путивл й н. ).
Орнамент застосовуться рдко, вд архтектури чекають монументальност, величност. Змнються погляд на дяльнсний характер людини. Звичайний релгйний сюжет завдяки таланту Рафаеля став уславленням Людини. Переглядаються погляди на суспльство. Джотто ввв побутов детал, як пдсилюють життвсть зображеного. Вдродження (по-французьки – Ренесанс) – найвизначнша перехдна епоха людсько стор. Подбно до талйських художникв, вн був переконаний у високому призначенн свого мистецтва, усвдомлював себе «князем живописцв», як його називали на батьквщин.
Звдси та надя на повноту сил здбностей людини, надмрн очкування, що зробили саме людину як таку центром роздумв та споглядання, на вдмну вд середньовчно теолог, для яко головною виступа дея Боголюдини, що втлються у виключно духовному трактуванн смислу буття, краси, добра. Так сам його мадонни, а також Саломея, Вигнанка та н. З кнця XV ст. Монтень змцнював у людини вру в себе в сво майбутн, розглядав як найбльшу цннсть. Прекрасна й лагдна Юдф уособлю в картин найвищу справедливсть. В нших кранах вропи Вдродження припада на одне XVI столття.
Тому творч роботи та виступи гуманств отримали широку популярнсть на цй територ. Прогресивний розвиток ндерландського мистецтва на початку XVI ст. Один з найкращих творв митця — фреска «Тамна вечеря», написана на бблйний сюжет в одному з мланських монастирв. Ренесанс був не стйкою спокйною, а бурхливою суперечливою епохою. За часом— це 13— 14 ст.
Именно он привлек к своему двору наилучших итальянских артистов. Герою трагед, Гамлету свт уявляться «садом, що порс бурянами». м було з кого брати приклад.
Лтературна творчсть. В основ розвитку стор лежить "матеральний нтерес" сила народних мас та панвних класв. Такий пафос смерт в драмах Шекспра. в тал була поява studia humanitatis, що в переклад означа гумантарн знання (з лат.
Його можна розглядати як версю християнства епохи буржуазних вдносин. Античнсть акцентувала увагу на споглядальност людиною свого життя в дност з космосом. Леонардо був винахдником.
Найбльшим представником пероду Проторенесансу в стор талйського мистецтва (ХШ – початок XIV ст. ) був великий талйський поет, флорентць Данте Алгр. Це час панування гуманстичних деалв -- пднесення духовно фзично сили людини. Вона писала врш, поеми, але найкращим твором прозова збрка новел «Гептамерон». Вн привносить елемент релятивзму у естетичн судження.
Переслдувались театр народне мистецтво. XVII ст. Згодом розписи капели почали називати вангелм Джотто, вангелм для неписьменних. Починаться будвництво споруд з ншою системою обробки фасадв з застосуванням ордерв. В XV ст.
Велику роль вдгра орнаментаця. За три з половиною столття свого снування нквзиця спалила в спан 36212 живих людей, 19790 у зображенн (тих, що померли або не були спйман), а 289624 особи було засуджено на тяжк тортури. Корнякта, В. Ляниш), а ще бльше помтний у графц й мнатюр (Пересопницьке вангел— 1550— 61), а також у друкарств.
У 1979 р. була створена спецальна комся для перегляду справи Галлео Гал- лея, якого й було реаблтовано в 1992 р. У травн 1995 р. пд час свого взиту до Чех оанн Павло II урочисто проголосив: «Сьогодн я, папа Римсько церкви, вд мен всх католикв прошу вибачення за несправедливост, як були допущен стосовно некатоликв протягом стор». На цей перод припада творчий розквт Леонардо-живописця. У комед Шекспра «Як вам це сподобаться» вислв: «Весь свт – театр».
Обднують культуру рзних вропейських народв саме де гуманзму. Подальший розвиток утопчного соцалзму повязаний з менем талйського флософа, поета, полтичного дяча Томмазо Кампанелли (1568-1639). Людина, а не божество стоть в центр свтогляду гуманств.
дея свободи людсько особистост продовжувала снувати в суспльств, роздленому на стану. Як уже зазначалося, гумансти шукали рвновагу мж деалом дйснстю, правдою вигадкою. На воз влаштувалася весела компаня улюбленцв дол. Вона назавжди залишилася нерухомою, вн втратив здатнсть нею володти.
XVIIст., за доби розвитку мст зростання мщанського стану. Своми трагедями комедями Шекспр дав новий напрямок свтовй лтератур. Невдовз строг та архачн крпосн палаццо у Флоренц вдходять на другий план. Ниншнй папа римський оанн Павло II вперше в стор церкви поставив питання про «mea culpa» – покаяння римо-католицько церкви перед Богом людьми. Мировоззренческие противоречия и общее ощущение кризиса вылились во Флоренции в «нервное» искусство надуманных цветов и изломанных линий— маньеризм.
Краса для Леонардо да Внч — у першу чергу зорова краса: колр, форма, композиця, спввдношення частин. Пзн твори Д., створен в умовах кризи демократичних традицй треченто та раннього кватроченто, сповнен гостро експрес та духовного надлому (статуя Мар Магдалини, розфарбоване дерево, 1450- рр., баптистерй, група «Юдф та Олоферн», бронза, 1456--57рр, площа Синьйор, рельфи двох кафедр церкви Сан-Лоренцо, бронза, 1460- рр., завершен учнями Д., -- все у Флоренц). у Нмеччин, Ндерландах та Англйська революця.
поряд з Вдродженням у мистецтв тал виникають нов явища. «Принцип мтац антикв» мстив у соб засб здйснення нових досягнень поета поез. Однак, якщо в тал термн «Вдродження» мав первинний сенс – вдродження традицй антично культури, то в нших кранах Вдродження розвивалося як пряме продовження готично культури в бк посилення мирського початку, зазначеного становленням гуманзму зростанням самосвдомост особистост. – «десятиденник»), написаний у 1350-1353 рр. Вийшла замж рано померла – у 1290 р. у вц двадцяти пяти рокв.
У раннх п39сах В. Шекспра ("Сон лтньо ноч", "Приборкання непокрливо") дяльн геро смливо долають перешкоди. Подбний сюжет втлений в картин «Битва розуму з пристрастю» Б. Бондинелли. Майстер вдаться до типово живописного засобу -- передач свтовдчуття цлком за допомогою кольору (Мадонна на трон).
дйсно: готична напруженсть в Пвнчному Вдродженн не зника. У тривожн ранн роки XIV ст. Якраз в спан вн створив сво найкращ твори, тут його мистецтво досягло справжнього розквту. У гонитву за свом оберемком втягнен представники рзних станв. Традицйно розумючи Бога як творця, вн по-новому висвтлив спввдношення Бога та природи. Так, майстерня Вазар виконала у Палаццо Канчелеря у Рим в Зал Раджа у Ватикан велик живописн цикли, настльки насичен сторичними асоцацями й смисловими алегорями, що для х пояснення довелося б написати не один трактат. Насамперед виявився утопчним головна теза Вдродження, вважав, що саме деальне й досконале манентно (внутршньо притаманне) реальност, треба тльки зумти витягти втлити ц деали. Виняткове значення ма дяльнсть Р. – архтектора.
Його творчсть – це зразок пднесено краси, досконалост й гармон. — Ренесанс, тал. Подбна поганзаця властива всй ренесанснй культур, найбльш виразно виявляться саме у трактуванн Еразма (твр Похвала глупот). Батьквщина Реформац -- Нмеччина. Пзн Вдродження (кнець XVI ст. ) характеризуться кризою гуманзму усвдомленням прозачност буржуазного суспльства.
Все це стало можливим через сходження на престол папи Юля II. Так «Сикстинська капела» Мкеланджело, «Мона Лза» Леонардо да Внч та н Вдображало це велич реал возрожденческой життя. Вони виникають з заслплення хибними теорями та упередженими гпотезами. Возможно, это был венецианский скульптор Алевиз Ламберти да Монтань. За твердженнями сучасникв Рафаеля, моделлю для «Скстинсько мадонни» та нших його картин була Форнарна (XV – початок XVI ст. ) – кохана великого талйського живописця та архтектора.
Засновником одним з найбльших представникв нмецького Вдродження, «пвнчним Леонардо да Внч» був нмецький художникь графк Альбрехт Дюрер (1471-1528). Саме в цей час були закладен глибок пдвалини духовност суспльства. Поява нового стилю вперше саме в тал пояснються тим, що у XIV-XV столттях вона була провдною краною свту, через територю проходили в той час торгов шляхи, що зднували вропу з Сходом.
Змнилося розумння скульптури: тепер за часв Ренесансу в тал вона розташовувалася не в нш чи пд балдахном (у храм), а лишалась вдкритою для огляду з усх бокв. Тому завдання художникв – це мтаця природи — «кращого майстра форм». Та ренесансний перод характеризуться свободою: вдходом вд рамок в свтське життя, де простр, свобода, де особистсть (людина) й нтереси.
Кожен з елементв деревяних меблв виточувався або вирзувався з цлого дерева. Альберт -- приклад всебчно розвинуто особистост епохи Вдродження (художникь, органст, лтератор, архтектор). До кнця життя Данте так не змг повернутися на батьквщину, залишався полтичним вигнанцем. У 1500 перехав в Перуджу та вступив в майстерню Перуджно. Кожнй тез в культур Вдродження можна знайти контртезу, теж максимально переконливий.
Музична культура Вдродження орнтувалася на псню з мпровзацйнстю, емоцйнстю, можливстю виразити душевн стани, передати авторську нтерпретацю (талйський мадригал, балада, французький шансон, спанський романс). Це призвело до появи пейзажу, як самостйного жанру. Архтектура Львова XVI ст.
Галерея Уффц зберга дв його знаменит картини: Народження Венери Весна. Флософською основою Пвнчного Вдродження був пантезм, який розчиняв образ Бога у природ. Феодальна система виявляла достатньо велику життстйксть.
Поняття Пвнчне Вдродження за аналогю сприймають, як щось подбне до талйського. Отже, 345626 ретикв стали жертвами спансько нквзиц. неснуюче мсце), куди потрапля мандрвник Рафал Готлодей. В його роботах пану пластичне начало у створенн динамчних контраств велику роль грають насичен свтлотнню рельфи стни, плястри, пластично виражен лиштви, «великий ордер». З красного письменства вдомий укранський переклад одн новели з «Декамерону» Боккаччо новий переклад «Олександр» та клька дрбних опусв. На його думку, це був час вдродження античност) ма власну перодизацю.
Вн за 18 рокв сво «роботи» (1480-1498) засудив до спалення спалив живими понад всм тисяч «неврних» та ретикв. Вплив творчост Д. на розвиток талйського мистецтва епохи Вдродження було величезним. Вн був провсником Ренесансу (Проторенесанс). був французький письменник Франсуа Рабле (1494-1553) – один з найбльш освчених людей свого часу.
В унверситетах вропи створювалися кафедри стародавнх мов. У спвдружност з архтектором Мкелоццо вн створю ренесансний тип настнного надгробку з античним саркофагом (на якому спочива фгура померлого), с алегоричними фгурами та величним ордерним обрамленням (надгробок папи оанна XXIII, мармур, бронза, 1425--27рр, баптистерй, Флоренця). Проте ренесансна стадя сформувалася не усюди, не одночасно не в однакових формах. Ренесансна традиця реаблтувала чуттву красу свту.
мпозантнсть багатий декор характерн для камяних, цегляних, фахверкових споруд. В останн 30 рокв життя Мкеланджело звертаться до архтектури та поез.
Вона зявилась у вигляд протестантського руху, щоправда не в тал, а в нших кранах. Будвл ц мали кубчну форму, фасади вдрзнялися пласкстю були позбавлен якихось виступв. Враження вд античного мистецтва втлилися у святковост та вишуканост рельфу «Благовщення» з пишним декором (так званий олтар Кавалькант, вапняк з позолотою, теракота, 1428--33рр, церква Санта-Кроче, Флоренця), у спвочй трибун флорентйського собору з фгурами «путт» (мармур з мозакою та позолотою, 1433--39, Музей собору, Флоренця). «Поетична самостйнсть» ста, так би мовити, зовншньою подобою подвигу християнина, деалу аскета. Найяскравше цей синтез проявився у явищ християнського гуманзму, принципи якого сформулював ндерландський вчений Еразм Роттердамський (1466 – 1536).
Итальянцы с их передовыми технологиями могли повлиять на появление каменных шатровых крыш (деревянные шатры были известны в России и Европе задолго до того). Але чи не найбльше Ренесанс виявив себе в образотворчому мистецтв, архтектур, лтератур. Вчився у майстра Андреа дель Верокьо (1467--72). Релгйн вйни, боротьба з католицькою церквою -- Реформаця, Селянська вйна, революця в Ндерландах, драматичний пк Столтньо вйни у Франц та Англ, кривав сутички католикв гугенотв у Франц.
Воно яскраво виявило себе в скульптур, що спиралася на реалстичн народн риси нмецько готики (Тльман Рменшнейдер, Фейт Штос, Адам Крафт, Петер Фшер).
Смерть була мрилом внутршньо самобутност ндивда. Эта особенность проявлялась в утонченных элементах мускулов и тела. Згдно з нею, матеральне буття сприйматься як самодостатн. образ нерозлучний з поетом проходить через всю його творчсть. У добу Вдродження персонаж обстоював через свою смерть власну духовну самодостатнсть. Разом з тим «небесна» утопя, ставши земною, втрача для вруючо людини свою цннсну орнтацю, в основ яко – подвиг ври, вльний моральний вибр, дея доступност вчного щастя, а отже, й надя, вра гармоня душ. Перш утопчн мислител були гуманстами.
з його витонченстю, лризмом та рдкою гостротою спостереження (скульптура Мшеля Коломба, мнатюры Жана Фук Симона Мармона, картини Муленського майстра та Жана Фук). Кращ зразки палаццо XV ст. Краса костюма залежала вд краси стрункост фгури. Мова живопису бльш унверсальна, мжнацональна, нж мова лтератури.
За папський рахунок сво позиц посилили навть талйськ князвства. Але, як свдчить легенда, вже сходячи з помосту, на якому вн стояв перед судом, Галлей раптом гордо пдвв голову тихо сказав: «А все ж таки вона обертаться». Так, всю епоху вчен длять на Ранн Вдродження Високе Вдродження. До реч, це була остання в стор битва гребних флотв. З одного боку, вн вдповдав потреб вропи в дячах рзного рангу фаху та дав людин розкутсть, вру в сво сили, "крила", поставив на пдестал обдаровану, добре освчену шляхетну людину (яка зазвичай належала до благополучних суспльних прошаркв), а з ншого — зовсм забув усх нших чи навть зневажливо поставився до них.
Ц моди вплинули на костюм росйських бояр XVI ст. Науковий термн «проторенесанс» запропонував швейцарський науковець Я. Буркхардт, що помтив нов тенденц в розвитку мистецтва тал ще 11-13 столть. Ця культура позначена тонким вдчуттям цлсност свтобудови. Капталзм довгий час снував як устрй, охоплюючи лише частину виробництва в мст, в сел. Ця нова життва психологя у свох головних рисах збгалася з античною суттво вдрзнялась вд середньовчно, в основ яко був страх перед гршним земним життям. Окрм вже згадуваного деолога християнського гуманзму Еразма Роттердамського, ц лтератури представлен менами Себастьяна Бранта, анонмними «Листами темних людей» (1515), Ульрхом фон Гуттеном (1488 – 1523) та «народними книжками» («Райнеке Фос Лис», 1498 «Фортунат», 1509 «Тль Ейленшпгель», 1515 «Доктор Фаустус», 1587).
Найбльш художн школи тал знаходились у Пз та Сн. Гумансти виступали за сильну королвську владу централзовану монархю, засуджували феодальну роздробленсть та сепаратизм феодалв.
Донателло (Donatello Донато д Нколо д Бето Бард, Donate di Niccolo di Betto Bardi) (1386 -- 1466 Флоренця), талйський скульптор. У цьому звязку найтиповшою полтична доктрина Нкколо Макавелл (1469-1527). Видатними представниками цього пероду були Леонардо да Внч, Мкеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тцан (таля), Альбрехт Дюрер, Ульрх фон Гуттен, Г. Гольбайн (Нмеччина), Франсуа Рабле (Франця), Шекспр, Томас Мор (Англя), Мгель Сервантес, Лопе де Вега (спаня), Еразм Роттердамський, П. Рубенс, Х. Рембрандт (Ндерланди, Фландря) та багато нших. диний недолк тако верс – повна вдсутнсть доказв. Брейгель був надлений особливим даром – показува ти звичайн реч як справжн чудо.
У бльшост представникв тут легше виявити слди готики, нж античн мотиви. Сам термн «протестантизм» виник у 1534 р. Тод на Вселенському собор послдовники Лютера подали протест. Краса сну в природ, художник повинний показати. Тому виника такий пильний нтерес до взуального сприйняття, звдси -- розквт взуальних видв мистецтва (живопис, скульптура, архтектура). Свт за свою глибинною сутнстю прекрасний, краса знаходиться у його основ. Галлея судив трибунал нквзиц. Становлення гуманзму в Нмеччин.
Наукова концепця Бекона рунтуться на переконанн, що знання – сила. Цьому сприяла х замкнута, лакончна форма, облицювання грубими блоками каменю, невелик вкна, що подекуди (перший поверх) прикривалися ратами.
Перехавши в 1499 роц до Риму, Браманте посв провдне мсце серед архтекторв, як створили загально талйський стиль Високого Вдродження, вплинувши на все вропейське будвництво (фасад палацу Канчеллря двр церкви Санта-Маря делла Паче (1500-04) маленька купольна каплиця-ротонде Темптто, що знизу була оздоблена римсько-дорйською колонадою (на подвр монастиря Сан-Птро н Монторо 1502). В Рим М. створю статую Вакх (1496-97, Нацональний музей, Флоренця) та групу Оплакування Христа (1498-1501, собор св. Кожна вропейська крана зживали по-свому й у свох хронологчних рамках.
З 1503 року Браманте вв за дорученням папи Юля II велик роботи у Ватикан. Бокаччо оспвував чуттве кохання, що не зна заборон. Суспльство, зазначав вн, розвиваться не за волею Бога, а в силу природних причин. Вдновлення антично спадщини почалось з вивчення стародавнх мов.
Раннй герой Мкеланджело ("Давид") у свой сил й непереможност справжнм внцем природи, його ж пзнй герой ("Бородатий раб") смиренно несе тягар камнного полону. зустрчаються згадки про авторв Ренесансу (Еразма Ротердамського, Джордано Бруно, Кардана та н. ). Найкращим способом осягнути зрозумти Божественну красу, розчинену у свт, справедливо визнано роботу людських почуттв. Потм, у XV ст., оформлються так зване Пвнчне Вдродження (Нмеччина, Ндерланди).
Найяскравшим представником мистецтва Нмеччини був Альбрехт Дюрер (1471-1528). Головна особливсть Вдродження -- цлснсть рзнобчнсть у розумнн людини, життя та культури. До пзнх витворв мистецтва Л. да В. вдносять: проекти памятника маршалу Тривульцо (1508--12 до цих проектв близька бронзова статуетка коня з вершником, Музей образотворчих мистецтв, Будапешт) «Свята Анна з Марю та немовлям Христом» (близько 1500--07, Лувр), що завершу пошуки майстра в област свтло-повтряно перспективи та гармонйно прамдально композиц «оанн Хреститель» (близько 1513--17, Лувр), де солодка двозначнсть образу свдчить про наростання кризових моментв у творчост Л. да В. серя малюнкв з зображенням вселенсько катастрофи (т. зв.
Пко делла Мирандола (1463—1494) та н. — розумли свою дяльнсть як синтез свтово думки, не випадала з нього спадщина християнсько культури. Обличчя ново епохи визначили винаходи в вроп друкарського верстата, компаса артилер. Так увйшло Вдродження в епоху свтово культури. Макавелл жив у перод створення дино централзовано талйсько держави розробив систему уявлень, як пзнше дстали назву «макавеллзм», на означення полтики, що нехту нормами морал.
Абсолютизаця значення одних видв мистецтва за рахунок приниження можливостей нших була дуже характерна для епохи Вдродження. здобуло мя одного з провдних представникв гуманстично думки того часу Дездеря -- Еразма з Роттердама (справжн мя -- Герхардт Герхардс, 1469-1536). Все ж х гуманстичний свтогляд значно реалстичнший (потм вн втлився у рух Реформац). Геро творв Шекспра – прекрасн люди, що прагнуть свободи, добра й справедливост.
Вн був теоретиком мистецтва, першим у Нмеччин створивши працю про перспективу написавши «Чотири книги про пропорц». Його рзнобчна дяльнсть стала одним з уособлень «титанзму» Ренесансу. Они путешествуют по миру так быстро, как никогда. Делорм (Delorme, de lOrme) Флбер (около 1510-15, Лон, – 8. 1. 1570, Париж), французький архтектор Вдродження.
дейною основою ренесансно культури був гуманзм, свтсько-рацоналстичний за свою головною спрямованстю, свтогляд. Вона була дочкою батькового друга. В уявленнях Вида художнй змст вдбиваться, а не зливаться з формою. Образ Дон Кхота став спвзвучним своми певними рисами багатьом людям, мя його стало загальним. Величезну роль у цьому прорив зграли Велик географчн вдкриття.
Ще одню особливстю був ндивдуалзм. Одню з кращих його робт новаторське Розпяття. Великий поет вдтворив середньовчне суспльство з усма його вадами та людськими грхами. Але слд памятати, що його творчсть була вираженням деалв свого часу. Мистецтво епохи Вдродження схилялися перед красою людського тла. Цим пафосом пронизан його автопортрети, особливо виконан олвцем (у листах до брата), а також портрет матер перед смертю. Молодий сучасник Петрарки Дме.
Тла багатьох великих англйцв перепохован у Вестмнстерському абатств в Лондон, але завдяки цим рядкам могила Шекспра залишилась на свому мсц. Його мистецтво зркаться подробиць, незначних деталей в мя узагальненого образу. При цьому росйськ модниц шили чоботи з високими тонкими пдборами, про як снувала приказка: «З-пд носка, соловейко, пролети, а навколо пяти ячко коти». Головним видом мистецтва для Леонардо да Внч (1452— 1519) був саме живопис, що вн вважав одним з засобв пзнання дйсност. Цей смх звучить у книз Джованн Боккаччо (1313—1375) «Декамерон» (1350—1353), яка започаткову багату новелстичну традицю: жанр з його схильнстю до гостро нтриги, що зображу рзномантн пригоди, давав можливсть показати людину дяльною, спритною, такою, що зацкавлено вдивляться в барвистий свт.
М. вчився у живописця Грландайо (1488-89) та скульптора Бертольдо д Джованн (1489-90), проте найбльше вплинули на його творчсть роботи Джотто, Донателло, Мазаччо, Якопо делла Кверча та антична пластика. Найбльш повно риси Вдродження проявилися у Флоренц. В епоху Вдродження були зроблен велик географчн вдкриття. Ця особливсть виявлялася в витончених елементах москалв тла. платереско и мануэлино). Вн назива таку лтературу «ячмнним хлбом, яким наситяться тисяч».
Вона була поднанням нового прочитання античност з новим прочитанням християнства (звдси термн "Вдродження"). З 1546 року до кнця життя головним трудом М. було зведення собору св. В архтектур використовував античну ордерну систему (церква Сант-Андреа в Манту, церква Святого Франциска в Рмн). х вивчення здавна будувалося на знайомств з античними авторами. Вони викликають в апостолв бурхлив почуття – вдчай, переляк, подив, гнв.
Головна робота Грюневальда – «зенгеймський олтар». де, подбн до дей «Утоп» або навть прямо нею натхненн, можна зустрти не тльки у спввтчизника Т. Мора, В. Шекспра (1564—1616), але й у француза Ф. Рабле (1494—1553), у спанця М. Сервантеса (1547—1616), в талйця Т. Кампанелли й у багатьох нших. Петра). Цнност Ренесансу не було переглянуто, а заперечено самою дйснстю. Збран Л. да В. спостереження над впливом прозорих та напвпрозорих середовищ на забарвлення предметв, вдображен в його живопис, призвели до ствердження в мистецтв Високого Вдродження принципв повтряно перспективи. Роботи: замок-палац Ан в област Орлеане (з 1547), в Париж -- палац Тюльр (з 1564) та гробниця Франциска I в церкв Сен-Ден (з 1547) та нш. Головний труд цих рокв -- прикрашення статуями Ново сакрист церкви Сан-Лоренцо у Флоренц, усипальниц роду Медич (1520-34).
називали комплекс навчальних дисциплн: граматика, риторика, поезя, сторя, етика. Вони потребували самоствердження, не гребували нчим заради пднесення над ншими. Дослджуючи закони оптики уперше вжив свтлотнь як «пожвавлення» персонажв свох картин.
Живопис. в тал, незважаючи на полтичну роздробленсть, вдбувалися глибок поступов реформи. Гуманзм виявляться культом творчо ндивдуальност. На фасадах його палаццо у всх трьох поверхах були застосован ордери у вигляд плястр. Семирчн дти писали латинськ листи.
У опорядженн будинкв кольорова штукатурка рзних вдтнкв цегла поднувалися з обличкуванням з кольорового мармуру, найтоншо рзьбленням нкрустацю. Ц тенденц виникли ще в 11-12 столтт. Дюрер першим з свох сучасникв осягнув самоцннсть пейзажу.
Таку думку висловлю нмецький художник Альбрехт Дюрер (1471—1528): «Неможливо, щоб ти змг змалювати прекрасну фгуру з одн людини. Вони славили людську особистсть, виражали вру в безмежн можливост свободу самовираження. Декотр художники вдмовилися вд класичних принципв для пошуку нових виражальних засобв. Ось чому цей повий нтелектуальний рух одержав також назву "вдродження класично давнини" або "вдродження наук мистецтв" започаткував особливу культурну епоху, в якй над усе цнувалась ункальнсть (думки, намру, твору, способу життя), а тому виробився новий деал вльно, гармонйно, унверсально людини. Там, де Ренесанс досягав неможливого, де вн породжував зримий деал, там виявляться порг. Кампанелла вдзнача: «Нема нчого, що одночасно не було б прекрасним потворним».
В Англ яскрав та самобутн реалстичн пошуки, як виявилися вже наприкнц XV та в XV ст. ст. У тих же випадках, коли художник виявля сво «аномал» «виламуться» з загального ряду (скажмо, при двор Медч або навть при двор папи), то виникають нов аргументи в захист свавлля художникв. Матеря проголошуться як "начало", що все породжу з свого лона. Однак шукати вдгадку цих зображень варто в епос реформац.
Вдродження, звичайно, було повязано з заняттями саме з цих дисциплн. Розумння людини в Вдродженн вдрзняться вд античного середньовчного. В епоху Ренесансу затверджуться, за висловом Ле Гоффа, «купецьке час» (толкуемое як «час – грош»), яке митець прагне не витрачати даремно: вс заповнити роботою, використовувати кожну годину, трудитися з максимальною напругою. 16 вв. ), Станислав Орховський (Орховй Роксолян) з Орхович близ Перемишля (1513— 66), Шимон Шимонович з Львова (1557— 1629) та н. В Укран засвдчене знайомство з поетикою Ренесансу, вплив граматичних творв розпочався на укранських словниках граматиках 16 ст., у творах укранських письменникв, а ще бльше на початку 17 ст. Страти, вбивства, катування, змови, орг тод були нормою. Дехто обурено вскаку з мсця.
Петра (склав новий, базилкальний план) та добудував початий Браманте ватиканський двр з Лоджями. «Шексп- ризаця» сприяла також розквту театрального мистецтва в бльшост кран вропи, а пси Шекспра стали свордним критерм сценчно майстерност багатьох великих акторв. Рафаель Сант (1483, Урбно, – 1520, Рим, талйський художникь та архтектор.
Справжнй початок ново епохи справедливо повязуться з мям живописця-реформатора Джотто д Бондоне (1266-1337) з Флоренц. Вдтак у х практиц часто присутнй ентузазм та оптимзм. З покинутою Флоренцю його звязувало дуже багато. Людина може рости, удосконалюватися вльно.
Вн блискуче володв всма вдомими тод графчними технками. Период так называемого «Раннего Возрождения» охватывает собой в Италии время с 1420 по 1500года. Класичним осередком ренесансно культури була тльки таля. Всередин само церкви зародився могутнй протест. Ще за життя в 1302 р. вн був засуджений до вигнання, а потм – до страти через спалення.
Уже в раннх творах Р., в х витончених фгурах, вдчуваться рука високообдарованого художника (Сон лицаря, Нацональна галерея, Лондон Три грац, Музей Конде, Шантй Мадонна Конестабл, Ермтаж, Санкт-Петербург вс три – 1500-02). Живопис, починаючи з 12-13 ст., почина вдгравати все бльш значущу роль в становленн розвитку вропейсько художньо культури. Майже повсюдно тепер висуваються на перший план мста.
В «Мст Сонця» заперечуться необхднсть см, тому що вона нбито джерелом приватновласницьких прагнень, проповдуться спльнсть жнок дтей. В Станца делла Сеньятура (1509-11) Р. представив 4 област дяльност: богословя (Диспути), флософю (Афнська школа), поезю (Парнас), юриспруденцю (Мудрсть, Мра та Сила с прикладами стор свтського церковного права), а також вдповдн алегоричн фгури, бблейськ та мфологчн сцени (на плафон). Брейгель, "Прислв39я"). У сторю мистецтва Високого Вдродження яскраву сторнку вписала багата купецька Венеця – справжня «цариця Адратики». Разум— это бесценный дар природы, который отличает человека от всего сущего, делает его богоподобным. Проторенесанс (дученто треченто – XII-XIII – XIII-XIV ст. ), Ранн Вдродження (кватроченто XIV-XV ст. ), Високе Вдродження (чнквеченто XV-XVI ст. ), Пзн Вдродження (кнець XVI ст. ).
Пзнше служив збирачем податкв, армйським постачальником. Вдтак у мистецтв Нмеччини, Франц, Ндерландв бльше внутршнх протирч, скутост, напруженост види мистецтва розвивалися неодночасно проте дуже рано почалися реалстичн пошуки (хоча не систематизован, як в тал), нтерес до ндивдуальност людини, оточення, нтерру, натюрморту, пейзажу. XVI ст. Вони помстили скульптуру перед будинком уряду флорентйсько республки.
Считается, что собор митрополита Петра в Высоко-Петровском монастыре, ещё одна работа Алевиза Нового, служил образцом для так называемой архитектурной формы «восьмерик на четверике». Це театру були сво свордн риси: кожен актор «виконував одну маску». якщо у взантйському живопису фгури немовби ширяли, висли у простор, то геро Джоттових фресок вже твердо стояли на земл. Леонардо присвятив все сво життя науковим дослдженням.
Поет назвав свй твр «Комедю», згдно з нормами середньовчно поетики: до цього жанру зараховувались твори з сумним початком щасливим кнцем. Серед них – благородний Отелло, нжна Корделя, полумяний Ромео, шукач стини Гамлет.
Вже у 20-30-х рр. Свтлим генм Вдродження називають Рафаеля Сант (1483-1520). В Паду Д. створив перший свтський монумент епохи Вдродження -- кнний памятник кондотьру Гаттамелате (бронза, мармур, вапняк, 1447--53рр). Це був честолюбний чоловк.
Петра, Мкеланджело дотримався принципу центричност (згдно плану Браманте), однак домгся бльшо злитност композиц та безумовно переваги простору. З нею пов39язаний важливий перелом в культурному розвитку: кнець панування середньовчно культури початок формування культури Нового часу. Чоловчий костюм складався з штанв-трико щльно прилягаючо до тла форми, камзи з невеликим комрцем пишними рукавами короткого колета. В останн 30 рокв свого життя Мкеланджело захоплються архтектурою. З точки зору християнсько доктрини це було на меж рес.
В XVст. Однак анатомя людського тла зацкавила митця. Ранше за все (XIV ст. ) Вдродження проявилось в тал. Тому у дослдженнях вченого зника краса витвору природи. Отже, система Копернка визнавала центральне мсце у Всесвт Сонця. Мкеланджело сказав якось, бачачи як художники копюють його «страшний суд»: «Багатьох мо мистецтво зробить дурнями».
Лоренцо в тяжких роздумах, Джулано у безцльному рус. Знаменитим поетом Вдродження був Джованн Боккаччо. Це перший масштабний памятник ренесансно архтектури та нженер.
Шанобливе ставлення до мкрокосму речей спвснування х з людиною прочитуться в "Портрет Арнольфн" художника Яна ван Ейка. Л. М. Вся увага художника зосереджено головному, та даться синтез, грандозне узагальнення.
Це прагнення до насолод нердко межувало з злочиннстю та розпустою, цим нагадувало часи пзньо Римсько мпер. Це виховання повинно починатися з органзац перших вражень юност майбутнього поета. Псля смерт Браманте Р. обйняв посаду головного архтектора собору св. Эпоха Возрождения кратко характеризуется высокими достижениями в области литературы.
Прославився Мкеланджело як архтектор. 1 счня 1547 р. вн був призначений головним архтектором собору св. В центр уваги виявляться людина.
Стара схоластична наука, вдрвана вд чуттвого досвду, не може розрвати це зачароване коло. Не дивно, що тут виникла свордна школа живопису. Мкеланджело Буонаротт (Michelangelo Buonarroti Мкеланьоло д Лодовко д Леонардо д Буонаррото Смон) (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мкеланджело, Тоскана, -- Рим), талйський скульптор, художникь, архтектор та поет. Боккаччо ще ретельнше вивчав класичну давнину (вн був першим, хто для цього вивчив грецьку мову), написав клька дослджень. Второй отрезок связан с эпидемией чумы, обрушившейся на Италию.
Сам термн гуманзм неоднозначний. Перш споруди з рисами нового стилю тут зявились на початку XV столття, напротивагу -- в Пвнчн тал та Венец вони виникають лише всередин столття. У геня м39я. Наслдуючи античн традиц, вн шука обктивн основи прекрасного.
Псля вивчення богословя спочатку в Саламанкському – провдному спанському унверситет, а потм в Сорбонн вн написав книгу «Духовн вправи». Дух цього тривожного, суперечливого часу вдобразив один з найнезвичайнших художникв – ндерландець ронм Босх (1460-1516). Высокое Возрождение также продолжалось 80 лет (1500-1580).
Епоха Вдродження принципово змнила положення мистецтва в суспльств. Вони вивчали мистецтво класичного стилю. Кругозр людини знаходить перспективу. Свом життям творчстю вн символзував перехд нмецько культури до нового сторичного етапу, сприяв обднанню окремих прогресивних явищ у цлсну систему поглядв художнх форм. Роздробленсть Нмеччини, спзнення розвитку мст не сприяли змнам у кран. У 1523-1534 рр.
Золото србло – презирлив метали, вони не цннстю. Вдом ренесансн центри навть в тал (Флоренця, Венеця, Рмн, Падуя, частково Рим) снували в тсному оточенн феодальних князвств феодальних державних утворень на вропейському континент. Оскльки праця не лише задовольня земн потреби людини, а й форму саму людину, остльки набува свого роду сакрального (освячувального) характеру, в людин важливе мсце посда покликання до активно творчо позиц, вдчуття свого таланту й сили.
Загальна площа розпису становить близько 600 м2, а кльксть постатей досяга клькох сотень. Нхто не залишиться живий у гонитв за земним вдоволенням ("Сади насолод" художника. Цей мотив широко поширився в культур талйського Ренесансу, особливо у перод розквту. Вершиною ндерландського Ренесансу була творчсть Птера Брейгеля Старшого, прозваного Мужицьким (близько 1525—1530— 1569 pp. ).
Останн частини роману Ф. Рабле «Гаргантюа Пантагрюель» також перейнят песимзмом. при цьому головним його нтересом залишилися характери, темпераменти, ндивдуальност. Для змцнення папсько влади зути допускали будь-як пдступн д, що йшли на користь церкви, дотримуючись девзу ордену «мета виправдову засоби». Боккаччо – перший гуманст, який вивчив грецьку мову. Та вплив Х. Босха ХХ столття вдчу у творчост сюрреалств.
Найвищ досягнення Вдродження у цих кранах належать образотворчому мистецтву (Альбрехт Дюрер, Ганс Гольбейн-Молодший, Лукас Кранах та нш). Пд дейним прапором Реформац вдбувались християнськ вйни 1524--1526 рр. вропа вперше вдчула живий звязок часв. Во Франции эпоха Возрождения оставила памятники в виде причудливо декорированных луарских шато с готическими наклонными крышами эталоном французского ренессанса считается Шамборский замок Франциска I. В елизаветинской Англии архитектор Роберт Смитсон проектировал рационально-прямолинейные особняки с огромными окнами, заливавшими интерьеры светом (Лонглит, Хардвик-холл).
Дж. Центральной фигурой живописи стал Джотто. Виходець з збднло дворянсько см, вн пройшов повний прикростей пригод життвий шлях.
Нов нтереси породили цлу епоху в культурному розвитку кран вропи (в тал — XIV—XVI ст., в нших кранах — кнець XV—XVI ст. ) — епоху Вдродження (фр. Це – деальна органзаця земного суспльства. Це була низка споруд з цегляними стнами та склепнням (коробковим, хрестовим, змкнутим, втрильним, сферичним, ляльковим), у яких частково застосовувалося дерево. зосереджен у Флоренц. Р. також побудував палаццо: Вдон-Каффарелл (з 1515) з здвоними напвколонами, Пандольфн у Флоренц (1520 за проектами Р. та архтектора Дж. Псля падння мста М. працю над завершенням капелли Медич, а в 1534 назавжди пережджа в Рим.
Даная деально прекрасна вдповдно до античного деалу (у нй багато плотського, земного). Тут пану справедливий державний устрй, що базуться на суспльнй власност та рвност. Дурсть зображена художником як повсякденна звичка. Скульптура. Ц риси виявляються в архтектур Пвнчно тал (Андреа Паладо, Мкел Санмкел, Якопо Сансовно), що довше збергав життрадсний характер архтектурних образв. Назва «Комедя» пояснються середньовчною поетичною традицю, згдно з якою так називали твр з сумним початком щасливим кнцем, написаний народною (а не латинською) мовою.
Не випадково в живопису вона, забута з часв античност, стала вдкриттям саме ц епохи. Творчсть великих майстрв кватроченто (Ранн Вдродження) пронизане деалами гуманзму, воно пднма людину над рвнем буденност -- Донателло, Мазаччо, Ботчелл (Народження Венери). В нй викладались органзацйно-програмн принципи «Товариства суса». Ренесансна музика виходить з людини як з вмстилища при-страстей на противагу середньовчнй, що сходила на людину як благодать божа (шлях вд онтологзму до психологчного люзонзму). Шекспр чтко усвдомлю вдобража те, що було названо «зворотним боком» гуманзму. В архтектур цього часу (Мкеланджело, Джакомо да Вньйола, Джуло Романо, Бальдасаре Перуцц) струнка тектонка поступаться мсцем великй напруженост, а нод конфлкту сил разом з тим збльшуться нтерес до просторового розвитку композиц, будинок втрача замкнутсть т пдкоряться мстобудвному задуму, ансамблю, природному середовищу.
Вн – останнй поет середньовччя перший поет нового часу. Початок Реформац -- виступ у 1517 роц Мартина Лютера (1483--1546), який висунув 95 тезисв, де заперечував основн догмати католицизму. До цих вдкриттв належать вдкриття Америки Христофором Колумбом (1451-1506) у 1492 р., шляху з вропи в Азю Васко да Гамою (14691524) в 1497-1499 рр., океану мж Америкою та Азю, а також пдтвердження гпотези про кульову форму Земл, що його пд час першого кругосвтнього плавання зробив португальський дослдник Фернан Магеллан (1480-1521) у 1519-1522 рр., який був убитий на Флппнах мсцевими жителями, трирчне плавання завершилось без нього. Багато напружено працював, але творчсть нколи не була для нього гркою мукою. Високе Вдродження також тривало 80 рокв (1500-1580). Дюрер був не тльки художником, а й гравером, математиком, анатомом, перспективстом, нженером. Гумансти ще не протиставляють почуття розум.
Живопись представлена двумя художественными школами: Флоренции (Чимабуэ, Джотто) и Сиены (Дуччо, Симоне Мартини). Будуючи собор св. Л. Б. З нього роблять кайдани для злочинцв.
Все бльше з39являться автопортретв. Очолив його Мартн Лютер (10. 11. 1483-18. 02. 1546) – нмецький католицький священик, професор богословя в м. Вттенберз. Например, Британская энциклопедия пишет, что «Возрождение как целостный исторический период закончилось с падением Рима в 1527 году». Найулюбленшим образом майстра була Мадонна – втлення материнсько вдданост й любов.
Свдоцтвом раннього Ренесансу камяниця Орсеттх у Ярослав (1570), синагога в Сатанов (1532) й н. Львв псля пожеж 1527, яка знищила будови взантйсько готично доби, вдбудувався у стил Ренесансу: «Чорна камяниця» (1577), дм Корнякта (1580) в Ринку, ансамбль Братсько-Успенсько церкви з каплицею Трьох Святителв вежею, монастир-фортеця Бенедиктинок з лоджию (1595), синагога Золото Рози (Ренесанс у поднанн з готикою, 1582), каплиц Бомв Кампянв— початок 17 ст., костьол Бернардинв (Ренесанс з маньризмом, 1600-30). Це — ренесансний антропоцентризм, Важливий результат дяльност гуманств — пробудження нацонально самосвдомост, Що породило нтерес до стор, нацональних мов (результатом чого е перехд лтератури з латини на нацональн мови). Нердко вибр сюжету для картини йому пдказувало старовинне народне прислвя. Одне з них: Свт — це вз сна, кожний тягне з нього скльки може стало основою для картини «Вз сна». Сюжети— Старий Заповт (Створення Адама), сцени життя Мар стаст Христов (Благовщення, Тамна вечеря, Поцлунок Юди, Розпяття, Оплакування Христа), танок смерти чи трумф, алегор (Алегоря мудрого правлння), мфчн персонаж (Геракл, Свлли), батальн сцени («Перемога мператора Костянтина над Максенцм»), фксаця подй папського двору («Заснування Ватикансько бблотеки папою Сикстом IV»), значущ под дрбних герцогських дворв тощо.
Людство вступало в нову фазу суспльного розвитку, вдбувався перехд до ндустрально цивлзац. Баткин точно пдмтив, що витоки трагед виявляються не в осередд сумних образв, а в самих свтлих творах, не в «Положенн у труну», а в «Народженн Венери» «Весна» Боттчелл не в «Страшний суд» Мкеланджело, а в його «Давид». Сьоме тисячолття вд створення свту закнчувалось. Вони не сумнваються в реальност прекрасного. Бльшсть талйських художникв цього пероду— саме фресксти. Отож мистецтво цього регону було повязане з благочестям та громадською доброчиннстю. Ренесанс У Венец трива до кнця XVI ст.
Бог у всьому все в Богов. Дж. Вн вже подолав традицйний середньовчний алегоризм, тому його образи зрозумл всм. Леонардо ставив знак рвност мж зовншнм та внутршньою виглядом людини. Творчсть Мкеланджело -- один з факторв, що стимулював розвиток маньризму. станц) Ватиканського палацу.
Зявилось майже одночасно багато яскравих, видатних, великих талантв – письменникв, мислителв, живописцв, скульпторв, архтекторв. Друга епоха Вдродження вважаться самим грандозним часом його снування. В 1533-36 жив у Рим.
Мистецтво Ндерландв, Нмеччини та Франц (головних осередкв Пвнчного Вдродження) у XV ст. Скульптури сприяли пробудженню сторичного почуття, ставали свдоцтвом «мфологчно обзнаност», що сприймалась ознакою культури шляхетност. Серед видв художньо дяльност лдирував -- як в талйському Вдродженн -- Живопис. Демонологя межу у Босха з здоровим гумором, почуття природи — з аналтичним поглядом на людину гротесковстю в зображенн (Корабель дурнв).
Вдбудовано античний Рим. Згодом вд скромност протестантського костюма майже нчого не залишилось. На служб у правителя Млана Лодовко Моро (с 1481 чи 1482) Л. да В. виступа в рол вйськового нженера, гдротехнка, органзатора придворних ферй.
Це час пзнього пероду в архтектур (1530-1580 рр. ). Виконан Донателло в 1416--35 рр. У 1505 папа Юлй II запрошу М. в Рим, де йому доручають створення надгробку папи роботи затягнулись, проекти змнились, споруда (лише фрагмент задуманого М. величного скульптурно-архтектурного комплексу) була завершена тльки в 1545. Такий метод роботи практично виключа участь помчникв.
У ввтарному образ вн примудрився дати тлумачення фламандському прислвю, де свт порвнються з копицею сна, з яко кожний вирива стльки, скльки може вхопити. Спртуалзм взантйських зразкв доповнюють психологзмом емпричними пошуками перспективи, спробами вдтворити глибину простору на площин стни (пзн стнописи Джотто). В мудрости и познании, верили они, человек обретает настоящее счастье— и в этом состояло его подлинное благородство.
Знаком цього стало вдкриття прямо перспективи, метакультурний змст яко – в антропоцентризм, у вигнанн трансцендентного з свтомодел, як наслдок, у самотност людини в космос. Покривався нкрустацю, цнними породами дерева, слоновою ксткою або металом. Головним видом духовно дяльност стало мистецтво. Лквдовано орден зутв в 1773 р., потм знову вдновлено.
Дах при цьому з вулиц не було видно. Гуманзм зародився в Нмеччин у 1430-их роках. Саме у цй волелюбнй кран зародилася епоха.
Прикладом мстобудування доби Ренесансу за принципами регулярного плану можуть бути Жовква (будвничий А. Прихильний) Броди (архтектор ДельАква, нженер Боплан). Ц художники не зупинялися перед деформацю людського тла, внаслдок зaposявилися так картини, як «Мадонна довгою шию» (Пармеджанико). В цей час створюються чудов ансамбл площ вулиць. Остання тенденця досягла розвитку в архтектур бароко. Найвищий розквт його творчост повязаний з падуанським перодом.
Так, Козмо Медч схиляться до того, що «рдксн таланти – це небесн стоти, а не осли з поклажею», отже, не можна мряти загальною мркою, а треба ставитися до ним поблажливо з розумнням. Увйшли в моду важк широк спдниц, пд якими на стегна пдкладали подушечки. «Джоконда» 1503, Лувр) образ багато городянки виступа втленням пднесеного деалу жночност, не втрачаючи при цьому нтимно-людсько привабливост важливим елементом композиц ста космчно широкий пейзаж, що потопа у холодному серпанку. Доба Вдродження – одна з найтрагчнших епох у житт вропейсько цивлзац. Вс вони безглуздо даремно витрачають сили кошти.
Гумансти обожнювали людину у тому смисл, що врили в божественн пзнавальн творч можливост, невичерпнсть здбностей. Доля самого Данте склалася нещасливо.
Особливост епохи Вдродження позначаються двома перодами снування Ренесансу. Отже, колиска Вдродження -- таля. Доба Ренесансу тал, що тривала 3 столття (XIV-XVI), -- це численн яскрав вражаюч монументальн художн шедеври, це когорта талановитих майстрв, генв-титанв, що на вс вки збагатили свтове мистецтво та науку своми роботами. Це переважно росйськ видання вдомих культурознавцв.
Це видно в сцен «Поцлунок уди», в фресках в Капел дель Арена в Паду. Пантестичн уявлення про свт все бльше поступаються мсцем дезму (уявлення про те, що, створивши свт, бог надал цлком усуваться вд участ в земних справах, надаючи свтов розвиватися за власними законами). Для так званих нкунабул – маються на уваз книги, видан до 1500 р. – пдрахунки дають загальний тираж 20 млн.
Це епоха в стор культури кран Захдно та Центрально вропи. включити сюди художникв», – пише вн, як би виправдовуючись. За контрастом з цю свтлою сценою написано «Розпяття», похмуре та натуралстичне. Формально вона залишаться залежною вд Бога (вона створена ним), але будучи надленою, на вдмну вд ус решти природи, здатнстю творити мислити, людина поруч з Богом фактично почина вдгравати роль стоти, так би мовити спврвно Богов, роль другого Бога, як висловився один з провдних мислителв Ренесансу Микола Кузанський.
humanus – людяний). У порвнянн з Джорджоне Тицан менш лричний та витончений, його жноч образи бльш «приземлен», однак по-свому не менш приваблив. Так само спрямован хн пошуки взамовдносин мж ндивдуальним загальним. У XII XIII ст. у творчост Дюрера лричне начало.
У лтератур й науц, поруч з тенденцю вдродити культуру античност (так, як тод розумли), йшли намагання культивувати людську ндивдуальнсть, що мусить бути звльнена вд авторитетв традиц, переживати й думати незалежно вд них. У мсто Рмн повернувся Сджизмондо Малатеста, володар мста. мав спльну майстерню з архтектором Мкелоццо. Суспльна гармоня уявлялась домнканському монаху Кампанелл в дус суворих монастирських порядкв.
Народився в родин багатого нотаруса. примрникв. У чому вдмннсть стилю Ренесанс вд прийомв художнього втлення античност. Якщо Рабле, спираючись на традицю народних книг, зобража геров, що увбрали в себе всю безмрну силу життрадснсть природи, то Дон Кхот — класичний приклад розладу людини з не розумючим свтом.
Архтектор епохи Вдродження приходить на змну цеховому майстров готики. Римо-католицько Церкв не вдаться протистояти духов часу, що потребу змн. Але самота, утеча вд сутност ма ншу цль: зосередження на самопзнанн поетичнй прац.
Людина ц епохи дйсно була визначена як титанчна людина, що вдрзняться унверсалзмом нтересв творчих здбностей. У тал були поширен карнавальн маски, де кожен веселився як вмв, але там-таки виступали та професйн «потшники». Пятниць у Львов, св. Браманте належить основний задум собору в Пав (1488-1492), з куполом, високо пднятим на 8 струнких стовпах. Але зовсм накше, нж теологи розумли свт людину.
хоча будвництво було почато до нього закнчено псля його смерт, собор св. Його мадонни та нш бблйн герон – це звичайн городянки та сучасниц художника. Утопйц живуть в будинках, мняючи х за жеребкуванням кожн десять рокв.
Творчсть ренесансного пероду вдрзняться пафосом, динамчнстю. Його учителем в тал був художник Тцан. Традицйно в перелку великих мен ХУ-ХУ ст. Самобутнй сплав готичних та ренесансних форм змнються у 2-й половин XV ст. Це свордна енциклопедя ндерландського фольклору.
Декоративна рзьба почала розвиватися у Львов. вивчав у Рим античну архтектуру. Найголовншим з усх занять для Леонардо завжди залишався живопис. запозичення в тал ордерних принципв призвело до вироблення мсцевого стилю, де ордер вдгравав переважно декоративну роль (Крстан Сксденрс, Корнелс Флорс). Обовaposязковою приналежнстю спектаклю були трюки – акробатичн номери, мзансцени.
Тут виявляться особливсть реалстично концепц Ренесансу. у Львов, в створенн яких брали участь талйськ митц А. Форавант, П. Римлянин, П. Барбон. Найважлившим стало мистецтво портрета (лтературного, живописного, музичного тощо) як вдображення цнност людини у свт. Проте для мистецтва окремих кран протестантських рух виявився майже безплдним. У 1434--43рр.
(Богородчанський коностас 1705). Активному поширенню гуманстичних дей сприяли флософськ вчення нмецьких та ндерландських (Ндерланди) мстикв нового благочестя, рух браття спльного життя. Реформаця (з лат.
Цеглян конструкц облицьовували -- тиньком, каменем чи мармуром. Вн розвинув гуманстичн де в лричних вршах, в латинських прозачних творах, трактатах, численних листах. Тут ним створено двр Сан-Дамазо (1510 завдовжки 300 м), двр Бельведера (1503-45) з ншею для турнрв та видовищ (провсник майбутнх вл). була вдкрита Австраля. Томазо Кампанелла (1568—1639), автор книги «Мсто Сонця», у свох естетичних висловлюваннях пдкреслю, що прекрасне символом, знаком добра, а неподобство — лют.
Найбльш вдомий з них у Птера Брейгеля Старшого Зимовий пейзаж з циклу Пори року (нша назва — Мисливц на снгу). Мське життя тут набува розвинутих форм. При ньому розклад вищих ешелонв церковно рарх досяг меж.
Слд вдзначити, що Флоренця в той час була центром лтератури та мистецтва тал. Ренесансна традиця прийнялась на рунт Украни, зрошеному глибинним вдчуттям персоналзму. Тенденц культурного розвитку, започаткован епохою Ренесансу знайшли сво продовження в культурах нших епох. Для Л. да В. мистецтво та наука були нерозривно повязан. Його найзнач- ншим твором став повний трагчних суперечностей «Державець». Славетним майстром ренесансно скульптури тал Донателло (1386-1466) -- представник Раннього Вдродження.
Вн -- диний майстер Пвнчного Вдродження, якого можна прирвняти до великих майстрв тал. Одна з картин Брейгеля ма назву «Ндерландськ прислвя».
Змнилося уявлення про форму земл: кругосвтня подорож португальця Ф. Магеллана (1519-1522) пдтвердило здогад про те, що вона ма форму кул. Той, хто не живе для нших, не живе для самого себе». Перш роботи в дус нових вянь були пдготовлен майстром Нколо Пзано (рельфи кафедри баптистеря у мст Пзе перод треченто) в них простежуться очевидний вплив античност. Вершиною творчост стала «Сикстинська Мадонна» -зображення прекрасно молодо жнки з немовлям на руках. Петра, Рим). До кнця XIV столття вдчутно змнються зовншн положення художника в суспльств.
Найкраще деал сильно державно влади розкрив у XVI ст. школа Фонтенбло). нквзицю визнано одню з найсерйознших помилок в стор католицизму. Насолода -- це вдсутнсть страждання. Вони не були атестами, х критика не торкалася основ релг, вдкидалися лише крайнощ (вимога аскетизму, нш. ).
Славу Р. приносять численн олтарн образи його мадонни 1504-08 з материнською принадою (Мадонна Грандука, Галерея Палатина, Флоренця, Мадонна в зелен, Художньо-сторичний музей, Вена Мадонна с немовлям та оанном Хрестителем, чи т. зв. На вдмну вд свох талйських колег, вн у флософ звертався не стльки до етики, скльки до проблеми створення свту (як схоласти у Середн вки). Саме вн залучив до свого двору найкращих талйських артиств.
Син нотаруса. Дв стату померлих герцогв позбавлен портретних рис: це деальн образи. Вони пережджали з мста у мсто, т. к. Латинська мова змнювалась талйською лтературною мовою – мовою життвою, гнучкою.
Донато Браманте (Bramante) (1444-1514) -- талйський архтектор епохи Вдродження (раннй та високий етап тал. Вони нагадували крпосн споруди романо-готичного часу. Краса зовсм не щось потойбчне, вона – не вдбиток божественного, а яксть речей, що чуттво сприймаються, «щось властиве природжене тлу, розлите по всьому тлу в тй мр, у якй воно прекрасне». нтерр просто однонфно Капелли освтлються пятьма вкнами на протилежнй стн. Засновник архтектури талйського Вдродження Флпе Брунеллеск ще у 1401 роц, беручи участь в конкурс скульпторв, виконав бронзовий рельф Принесення в жертву сака (Нацональнй музей, Флоренця) для дверей флорентйського баптистеря.
Вн вдкрива перспективу безмежних можливостей людського ндивду. Найвищий критерй для людини – розум. З XVI в. вропейц проникають у Китай Японю, про як ранше мали лише саме неясне уявлення. Джотто-художник. Вдтак культура Ренесансу, як талйського, так Пвнчного, носить чткий художнй характер. Цей день поклав початок Реформац привв до появи нового напрямку в християнств – протестантизму (лютеранства).
Ренесанс вселя в нас вру в безмежн можливост людини, в вдосконалення. В 1425--38 рр. Поверх цього одягу носили плащ рзно довжини фасону. В Нмеччин набуло мц лютеранство.
Коли Леонардо запропонував сво послуги герцогу в Млан, вн насамперед перелчив сво навики вйськового нженера (будвника моств, фортифкатора, суднобудвника), мелоратора, зодчого, а вже потм скульптора живописця. До виникнення поез вагантв, куртуазно лрики, лицарського роману. Художник, на думку Леонардо, втлю у вигляд пропорцй закономрност природи, в такий спосб вдбива яксть предметв явищ, тобто «красу природи».
З-помж робт Джотто краще з усх збереглися фрески Капелли дель Арена (Скровень) у мст Падуя (1303-1306). Ось чому дискус вчених часто закнчуються суперечками навколо слв та мен. Лаура в сонетах Петрарки володарю не лише над серцем закоханого поета, а й над Всесвтом., природно, творцями такого мистецтва могли стати тльки стинн титани.
В складнй дейнй програм плафона видляються так теми: сцени з бблйно книги Буття, пророки та свли, предки Христа та епзоди з Ббл (чудесн звльнення удев). Мистецтва дозволяють виявити конкретне, неповторне пзнати яксну сторону речей. вище).
Тому важко провести рзку межу мж кнцем середнх вкв початком Вдродження. хоча ця «свтська культура» не була н поза релгйною, н антирелгйною, сам факт виникнення свдчив про внутршню суперечливсть середньовчного свтоспоглядання, яке могло поринати як в «небесн вис», так в «земний свт». За свом характером епоха Вдродження (або Ренесанс) перехдною. Невдмною частиною культури Пзнього Вдродження (друга третина XVI – перш два десятилття XVII ст. ) була творчсть французького флософа-гуманста Мшеля де Монтеня (1533-1592).
Вишенського стилстично була вже переходовим явищем до бароко. Важливим для естетики був «принцип мтац антикв», що затвердився в теорях поетичнй практиц Вдродження. Дячи ц епохи, що були названи гуманстами сформулювали нову концепцю людини. В його творчост багато середньовчного (передусм жанр "Ходння в загробне царство"), однак помтний початок ново доби. Он делится на два подпериода: до смерти Джотто ди Бондоне и после (1337 год).
«Божественна комедя» написана в останнй перод його життя. Прикладом може служити картина Тицана «Любов небесна земна», символка добре вивчена розроблена. Виника тривимрний простр, який досягаться не перспективним поглибленням (виршення перспективи було справою майбутнього), а певним розмщенням фгур на вдстан одна вд одно на площин стни. Здаться, вс зображен на полотнах реч «живуть»: струменить шовк, мерехтить коштовне камння, поблиску парча.
Врш тут чергуються з прозою — це щоденник схвильованого серця й аналзуючого розуму. елементи стиля Вдродження (в значнй мр пд впливом Г. Гольбейна, який тут працював) знайшли враження в мнатюрному портрет (Нколас Хллард, Айзек Олвер) в XV ст. Перехавши до тал, Ель Греко глибоко вивчав там мистецтво. Першим гуманстом називають великого талйського поета Франческо Петрарку. Геров пзнього Шекспра ("Король Лр", "Макбет", "Гамлет") до загибел приводять власн ндивдуалстичн прагнення.
Називаючи свою позицю Флософю Христа, Еразм при цьому практично урвнював християнську культуру з культурою поганською -- античною. Вс носять плащ однакового кольору, як видаються на два роки. В його ж "Святому Себастан" жорстоке мучеництво заглушено довершеною красою тла. Невдомо, чи висловив вн ц слова в дйсност чи н (ця фраза вперше зустрчаться в мемуарах його учня Внченцо Вван, як були написан через 12 рокв псля смерт Галлея), але зате точно встановлено, що псля зречення його погляди не змнилися. Марка, виконана в 1411--13 рр. Його твр «Дон-Кхот» належить до числа шедеврв лтератури епохи Вдродження. Р. народився в родин живописця Джованн Сант.
До таких належать Тцан, Леонардо да Внч, Рембрандт та нш. тльки згодом да щедр плоди. Епоха Вдродження фактично ототожнювалась з початком епохи гуманзму. reformatio -- перебудова, реформа) являла собою могутнй релгйний рух. Ц твори можна вднести до вершини гуманстично лтератури у Франц, до художнх вершин вропейського Вдродження взагал. У XIV–XVст.
Для французького Вдродження характерно блискучий розвиток свтсько архтектури: у XV ст. Рафаель Сант (1483-1520 р. г), Леонардо да Внч (1452-1519 рр. ), Мкеланджело Буонаррот (1475-1564 р. г) оспвували свою творчстю досконалу особистсть, у яко фзична духовна краса зливаються водино вдповдно до вимог антично естетики. Так, всю эпоху ученые делят на Раннее Возрождение и Высокое Возрождение. Мистецтво повинно вдкрити обктивн закони краси керуватися ними. У цей перод столицею мистецтва ста Рим, а не Флоренця.
На територ ц крани ще у 20-х роках XIX ст. Традиционно родоначальником эпохи Возрождения в литературе считают Данте Алигьери. В роботах Рафаель незмнно прагнув надати кожному палацу святкового та ндивдуалзованого вигляду. Замсть умовного золотого фону взантйських мозак Джотто вводить пейзажний фон. Босха), не змнили зануреного в марнотне повсякдення людства. За задумом Босха, сно означа недовговчн спокуси життя: владу, багатство, розваги.
Люди не задовольнялися матеральним достатком, становищем, комфортом. Кервникам общин держави ставилось за обовязок визначати, зокрема, як юнаки з якими саме двчатами повинн вступати в статев звязки, щоб х результатом було найбльш здорове потомство. Визначна роль у формуванн художнх особливостей венецанського живопису належала Джорджоне (1477-1510).
Творцем похмурих мстичних виднь став ронм Босх (Хронмус ван Акен, близько 1450—1460—1516 pp. ). М. прагнув зобразити готовнсть громадян встати на захист республки. Бля х нг попарно розташован чотири стату -- символи швидкоплинного часу. Роботи художникв стають передплатними, тобто пдкреслено авторськими. Петрарка – основоположник ново вропейсько лрики, автор знаменито «Книги псень» («Канцоньре»).
Перед зачудованою вропою постали страдник Лаокоон, прекрасн Аполлон Венера. Брагна, «История культуры Западной Европы в эпоху Возрождения») присвячують свою аналтичну роботу саме Пвнчному Вдродженню докладно розглядають специфку самобутност та свордност розвитку культури саме в даному регон, а також акцентують увагу на процесах та явищах, як вплинули на формування Вдродження у цй частин вропи. З XVI ст. формуться тип особняка-готелю, а в XV ст. Мистецтво епохи Вдродження велику увагу придляло природ.
Краса, з погляду гуманств, повязана з правдивим зображенням форм дйсност. Н поривання до сонця ("Падння кара" П. Брейгеля), н страждання Христа, що спокуту людськ грхи ("Несення хреста". Знаменитий теоретик, автор класичного трактату Правило пяти ордерв архтектури (1562). З 1510 р. починаться завоювання Америки. У Польщ видатними представниками Ренесансу 15— 16 ст. У 60-х р. XV в. вони почали органзовуватися до груп, в акторськ колективи. мистецтво тал пережива гостру кризу.
Втративши через важке поранення можливсть продовжувати вйськову службу, Лойола виршив присвятити себе «служнню сусу» боротьб з рессю. В конах Ренесанс вдбився тльки спорадично, але його слди ще помтн на початку 18 ст. ). Найповнше найпослдовнше еволюця проходила в тал, де чтко вирзняються чотири етапи.
У звязку з таким розумнням сутност художньо творчост гумансти особливо наполегливо пдкреслюють пзнавальне значення мистецтва. Невтомний вчений-експериментатор генальний художник, Л. да В. -- особистсть-символ епохи. Тут зародилась ця епоха, тому мсцевий Ренесанс (до реч, термн «Renissance» запровадив талйський мислитель та художник Джорджо Вазар вн так назвав перод з 1250 по 1550рр. (у Г. Сковороди). Це вдкриття справля на самих гуманств оптимстичне захоплююче враження.
Искусство эпохи Возрождения преклонялось перед красотой человеческого тела. Земне снування людини набуло самостйност й цнност. Колеса безжально давлять необережних невдах. Также он славился своей честностью и предприимчивостью. У 1504 Рафаель вдправляться у Флоренцю, де вивча полотна видатних художникв, а також анатомю та перспективу.
Бльшсть владарв стали покровителями мистецтва. Тут фрески розташован у три ряди вздовж глухо стни. спричинений розвитком портрета, елементв побутового жанру, пейзажу, натюрморту (Квнтен Масейс, Лука Лейденський, Йоахим Патинир, Птер Артсен), посиленням нтересу до фольклору (Хронмус Босх, Птер Брейгель). На другому етап ренесансно доби в творчост дячв починають домнувати натуралстичн мотиви. У XV столття повльно проявлялися свтськ життствердн риси у живопис (Лукас Мозер, Ханс Мульчер, Мартн Шонгауер), який увбрав у себе вплив як Ндерландв, так й тал.
тал вдалося «експортувати» свох богословв теологв у Захдну вропу, крана розвивалася не стовпово, а швидше за бчною дорогою середньовччя. Позднее Возрождение в Италии охватывает период с 1530-х по 1590—1620-е годы. В тал швидко ростуть мста-промисловц, так, як Флоренця, портов -- Генуя, Венеця. З мям Брейгеля звязуться остаточне оформлення пейзажу як самостйного жанру.
Недаремно вдстоювалась думка, що деальна людина повинна бути художником. Недарма багато фахвц стверджували, що «петраркизм» як тип свтовдчуття снував вже «напередодн» Ф. Петрарки. Перевагу живопису перед ншими мистецтвами Леонардо виводив з т рол, яку вдгра в пзнанн зр. мсце -- в галере, у зал, палац, нердко (як в Древнй Грец) на площ мста. У 1508 майстер завдяки Браманте отриму вд папи Юля II запрошення до Риму (для робт у Ватиканському палац) в Рим майстер ближче знайомиться з античними памятниками, бере участь у розкопках. Цей напрямок дстав назву маньризму.
В архтектур тал перш паростки нових тенденцй часу були помтн вже на початку XV столття. У 1520-х рр. У результат на картах з39явилися невдом ранше Азорськ острови й острови Мадейра. Поет Вдродження вже не «робить» врш, а творить х. Вн — не тльки майстер знавець ремесла «цеху поетв», але подвижник мистецтва слова. При цьому кожний з поетв, визначаючи власн «поетичн заслуги», варю горацанську тему, вносячи в конкретнсть перелк свох творчих завоювань, мен поетв минулого, як йому особливо близьк, нше, тобто у будь-якому випадку цей мотив одержу, хоча й у заданих межах, але ндивдуальне наповнення.
У раннх творах вн перебував пд впливом Босха (Бенкет худих, Бенкет тонких — зла роня, недвозначний присуд). Працював головним чином у Флоренц, а також у Сн (1423--34 та 1457--61), Рим (1430--33), Паду (1444--53). Людина сама мрою свох вчинкв. Один з перших самостйних робт, проведених ним псля залишення майстерн Верроко – «Мадонна Бенца».
Починаючи з XIV ст., в тал набира сили лтературно-науковий рух, спрямований проти середньовчних поглядв, який набув назву гуманзму, оскльки його представники вд вивчення "божественного" звернулися до вивчення "людського": особистост та творчих сил устремлнь. Люди Вдродження пддавали критиц систему феодального свтогляду, м були чуж його деали догми (дея грховност людини, тла, пристрастей прагнень). До пзнього Вдродження належить творчсть великого спанського письменника-гуманста Мгеля Сервантеса де Сааведра (15471616). карнавали влаштовувалися на рзних роботах. Само понятие Возрождение (rinascita) возникло в Италии в XIV веке как некий итог осмысления новаторства эпохи.
XVI ст. Вн водночас вдсилав до часв античност, що сприймалась деалом, до сучасност, котра намагалась всляко скоротити часову дистанцю з бажаною античнстю давньоримського варанта. Це всякого роду розгул пристрастей, розпусти, проституц, особливо серед священнослужителв. Он является архитектором первых трёх этажей. Культура епохи Вдродження мстить величезн духовн цнност.
Розвиток талйського Вдродження позначився на нших кранах вропи. й охопило талю, спаню, Францю, Нмеччину, Англю, Ндерланди, Польщу, Чехю т. д. Високий перод асоцються з роботою знаменитих майстрв, виникають величн задуми, ведеться будвництво Ватикану та собору святого Петра.
Злиття традицй античност духу християнства дстали найяскравший вияв у творчост Рафаеля (Рафаело Сант (Санцо), 1483—1520 pp. ). У мистецтв Ренесанс— назва стилю, що прийшов на змну готиц, в Укран— на початку XVI— пол. Метром Пвнчного Вдродження в образотворчому мистецтв був нмець Альбрехт Дюрер. Мабуть, його гравюри яскравше вдобразили стйксть духу людей того часу, х готовнсть протистояти спокус, х роздуми про сумне завершення вйни («Вершник Апокалпсиса», «Меланхоля»).
Зображення чоловка було йому головне завдання. Ним видана книжка у 1516 роц про вигаданий острв Утопю (з гр. У 1404--07 рр. Аморалзм чуттву емансиповансть пддав критиц також Франсуа Рабле у книз «Гаргантюа Пантагрюель», проте, зрештою, сам не спромгся уникнути стихйного сенсуалзму, вдаючись до надмрно вдвертих, фзологчно-еротичних образв. Як няка нша епоха, культура Вдродження щедро породила плеяду генальних митцв, створила вищ духовн цнност – «те, що не вмира».
Вньйола (Vignola) (справжн прзвище Бароцц, Barozzi) Джакомо да (1. 10. 1507, Вньйола, Эмля-Романья, -- 7. 7. 1573, Рим) -- талйський архтектор. хоч Коперник у центр Всесвту замсть Земл ставить Сонце (гелоцентризм), вн вважав Всесвт безконечним. Представник Пзнього Вдродження. Петра у Рим.
«В мя Бога, короля правосуддя» пдозрюван в знахарств пддавались тортурам. Живою мовою розповдаться про проблеми та почуття, як хвилювали людей у вс часи: про щиросерднсть та взаморозумння (Зустрч Мар та лизавети, Зустрч оакма та Анни бля Золотих ворт), про глибину скорботи, смиренност та одвчну сильну материнську любов (Оплакування). Свт Босха фантастичний (вн створював стот з поднання тваринних форм предметв неорганчного свту) — при цьому реальний, хоч пройнятий передчуттям якихось всесвтнх катастроф. працював у майстерн Лоренцо Гберт. Гером романв Рабле «Гаргантюа Пантагрюель» Сервантеса «Дон Кхот» була чинна, подана з небувалою мовною розкутстю людина, що пзна дйснсть вступа з нею у нерозвязний конфлкт.
У цьому поляга виправдання необхднсть мистецтва. Болсним трагзмом в вд фресок капелли Паолна у Ватикан (Розпяття Петра та Звернення Павла, 1542-1550).
Говорячи про архтектуру, Альберт заявля, що будинок « нбито жива стота, створюючи яку варто наслдувати природ». свтогляд М. набува трагчного вдтнку. Вважалось, що у виявленн винуватих народних поголос непогршний. Художники Пвнчних кран вважали, що духовна краса важливша, нж тлесна.
В Рим М. пише величезну фреску Страшний суд на олтарнй стн Скстинсько капелли (1536-41) у цй композиц з могутнми оголеними тлами, центральним персонажем виступа юний та герочно прекрасний Христос -- нещадний суддя над людством. нехай в талйцв вра у велич людини була дещо навною. А венецанськ дож пдпорядкували соб папськ мста Червю та Равенну. у Ндерландах талйський, повязаний з традицями готики.
Римським папам знадобиться деклька десятилть, аби потроху вдновити сво позиц тльки в тал. Однак порвняно з талю, процес гуманзац вропейсько спльноти виявився складним. Зате Ренесанс спричинився до емансипац портрета (К. Тод Мкеланджело вноч прийшов у церкву, де була виставлена «Пта», виск на нй гордий надпис: «Мкеланджело Буонаррот, флорентць, виконав». Так до Мкеланджело прийшла слава. На протяжении этого времени искусство еще не совсем избавилось от пережитков прошлого, но уже пыталось совмещать их с элементами, одолженными из классической древности.
Суттво зросло проти середньовчних уявлень значення земного життя порвняно з небесним. Еволюця венецанського живопису чнквеченто вдобразилася у творчй бограф Тицана. У перод, коли культура тал досягла апогею розквту (Високе Вдродження, XV ст. ), ренесансн настро охопили вропу, так розпочалося Пвнчне Вдродження.
Бокаччо насамперед людськ лише потм добр чи поган. Рукава колета робили з прорзами, через який проглядала тканина яскравого кольору. В 15 столтт в тал виника сад доби вдродження. При всй зовншнй мпозантност вона залишалася холодною й поверховою. Найбльш драматичним короткочасним був розквт мистецтва Вдродження у Нмеччин. спльн з помчниками стату пророкв для кампанели флорентйського собору (мармур, Музей собору, Флоренця) являють собою галерею гостро ндивдуальних образв, сповнених суворо правди.
Гостро схоплю вн правильн пропорц та х взамну вдповднсть. Вньойла вчився у Рим з 1534 року у Б. Перуцц та А. да Сангало Молодшого, працював у Франц (1541-43) та у Болонь (1543-73). Вплив античност на культуру Пвнчного Вдродження незначний. Вона вдзначалася всебчною освченстю.
Вн знався на анатом, геометр, фортифкац, мелорац, лнгвстиц, вршуванн, музиц. Але аристократичн кола XVI ст., пдхопивши нове вяння французько моди протестантв, швидко зробили з не пишн костюми з дорогих матералв рзнобарвного кольору. Гуманзм зароджуться на основ грецько та римсько лтератури. Мкеланджело Буонаротт (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мкеланджело, Тоскана --1564, Рим) -- талйський скульптор, художникь, архтектор та поет. Спершу виступав, як художникь, що вдобразилось на його архтектурнй робот -- реконструкц церкви Санта-Маря пресо Сан-Сатро у Млан (1479-83): перспективний розпис та рельф на склепнн хору там були змальован гармончн центричн композиц сакрист та невелико капелли Зняття з хреста.
В «Мадонн у скелях» (1483--94, Лувр, Париж 2-й варант -- 1497--1511, Нацональна галерея, Лондон) улюблена Л. да В. тонка свтлотнь («сфумато») вдгра роль духовного начала наголошу на теплих стосунках близьких людей персонаж представлен тут в оточенн чудернацького скелястого пейзажу, в якому вдображен геологчн спостереження Л. да В. У трапезнй зал монастиря Санта-Маря делл Граця Л. да В. створю розпис «Тамна вечеря» (1495--97 через особливост технки -- оля з темперою -- вн збергся у зпсованому вигляд у 20 ст. Художник багато разв змнював композицю, та в основу поклав математичн розрахунки.
Нколо Макавелл (1469—1527 pp. ) — полтичний мислитель письменник — у трактат Володар мрку про ндивдуума, ладного дяти з рацоналстичною доцльнстю, цлком поклавшись тльки на себе, тобто чинити так, як вн вважа за потрбне, згдно з вльним внутршнм ршенням, обовязковим тльки для цього Я. Згодом реалстичне тлумачення механзмв влади у Макавелл ставилось йому за вину як виправдання цинзму засобв заради досягнення жадано мети (макавеллзм). Вн довв, як народна свдомсть не переставала жити радсним вдчуттям земного буття. Флпе Брунеллеск (1377-1446 Флоренця) -- талйський вчений, архтектор, скульптор. З них виготовляють нчн горшки посуд для нших брудних потреб.
Письменник жив бдно. Людина сама поста тут як творець само себе й водночас як пан над природою. Флософське мислення антропоцентричне. Мойсей -- титанчна особистсть з могутнм темпераментом та силою вол. Петра в Рим. Цкаво, що в Рос уже в XIV — XVI ст., ранше, нж в вроп, носили чоботи.
Так потшники, якось пародювали вдомих осб, птахв, тварин – ставали професоналами. Первый период длился 80 лет – с 1420 по 1500 год. Вторая эра Возрождения считается самым грандиозным временем его существования. Латинь стала мовою епохи Вдродження. Для надгробку М. створив низку статуй, в тому числ Мойсея (1515-16, церква Сан-Птро н Внкол, Рим). Врнсть природ для них не означа слпу мтацю.
В Англ виникло англканство, де головою вровчення став свтський володар— король Генрх VIII. Другий бк ц епохи вдкрива Пвнчне Вдродження, що повязано з появою Протестантизму. нквзиця внесла глибокий розлам у формування духовно атмосфери. Р. вдалося блискуче поднати зображений простр з реальним. Його сонети сеньйор Лаур свдчать про його глибокий нтерес до власно душ та почуттв.
розвивалось як пряме наслдування готики, як внутршня еволюця у бк мирського. На неминучу загибель, слпу, приведе марнота бажань ("Слп" П. Брейгеля). У 1530 р. у Франц був заснований «коледж трьох мов» (латинсько, грецько та староврейсько) – свордний центр французького гуманзму.
Данте створив не тльки «Божественну» комедю», а й мову для не. Перебування Д. в Рим на початку 1430-х рр. Это был честолюбивый человек. Прекрасна садвниця). Усе це вн з такою майстернстю переда найточншими штрихами, притому лише чорними, що ти образив би твр, якби захотв внести в нього фарби. Визнаним майстром портрета був Гаяс Гольбейн Молодший (1497-1543), дяльнсть якого проткала в основному за межами Нмеччини -у Швейцар та Англ.
У ньому дстали притулок Пко делла Мрандола, Ботчелл, Мкеланджело. Тльки з початку XVI ст. Тканини для одягу вироблялись рзномантних кольорв.
Вершиною творчост Альбрехта Дюрера вважаться грандозне зображення чотирьох апостолв, стинний гмн людин (вираження гуманстичних настров). Активними учасниками жорстоко боротьби за престоли виступають прибчники гуманстичних дей (Цезар Борджа -- син Папи Римського Олександра VI). По-друге, Дон Кхот – вдрваний вд життя мрйник, неспроможний зробити нчого корисного. Тим не менше, патрархальна середньовчна повльнсть стала вдступати в минуле. У цей перод наста недовгий золотий вк талйського Вдродження, так званий Високий Ренесанс.
У Флоренц Л. да В. працю над розписом в Палаццо Веккьо («Битва при Ангьяр», 1503--1506, не завершена, вдома за копями з картону), котра стоть бля джерел батального жанру в мистецтв нового часу. Справжнй свтоглядний переворот доби Вдродження виявився у поглядах на свтобудову Миколая Коперника (1473-1543). таля -- колиска Ренесансу. Модним було вищипувати брови, фарбувати волосся в золотистий колр. Вн вважав себе послдовником Я. Гуса. Виступав за створення сильно нацонально держави, вльно вд феодальних мжусобиць. А втм, уточнював Мор, насолоди стинн, а фальшив (до останнх вн вдносив прагнення слави, незаслужено пошани, гру в кост, пристрасть до прикрас тощо).
Починаться перод «Високого вдродження». В створенн садв дяльно брали участь талйськ гумансти. Понад 10 рокв Л. да В. працю над монументом Франческо Сфорца, батька Лодовко Моро (сповнена пластично мц глиняна модель кнно стату в натуральну величину була зруйнована пд час взяття Млану французами в 1500 вдома лише за пдготовчими начерками). В добу Вдродження виникають формуються деали утопчного соцалзму. «Якщо душа безладна хаотична – стверджував Леонардо, – то безладно хаотично саме тло, у якому ця душа живе».
Як свдчать ус стар джерела, няко спецально архтектурно освти Мкеланджело не мав. був написаний один з найвеличнших творв свтово культури — Божественна комедя. Елементи Ренесансу помтн в перебудов (у Камянц-Подльському, Меджибож— 1545) будов замкв (Сенявських у Бережанах— 1534— 55, С. Конецпольського у Пдгрцях та н. ). Вивчаючи класичну спадщину, нбито воскресили для нового життя.
Юну прекрасну обраницю звали Беатрче. Вдродження в тал остаточно перемогло готику. Творчсть деяких з них ми знамо тльки завдяки фрескам. З цим часом збгаться творчсть найвидатншого художника нмецького Вдродження Альбрехта Дюрера (1471—1528 pp. ). Вдродження лама звичн меж не тльки в розумнн людини, а й в астрономчних географчних уявленнях, в науц та в технологях (як суто промислових, так культурних).
Усе це пдкреслювало протестантський дел духовно чистоти. Епоха Вдродження орнтована на мистецтво. Але народний смх, з його унверсальнстю, гротескнстю, вдсутнстю рарх будь яких заборон, втлений у рзномантнй за жанрами сатиричнй лтератур, мав двучасну амбивалентну природу, тому що вн не тльки зображав низьке (наприклад, людськ пороки), але й пдтверджував тим самим цннсть високого, духовного боку людського життя, знижуючи – пдносив людину до найвищого. У свому мистецтв вн не ставив недосяжно мети, а вмв несхибно визначити завдання.
Також вн славився свою чеснстю пдпримництвом. Художник вдмовився вд традицйного трактування образу мадонни – величаво, сумно, створив образ радсною, виконано суто земно принади. В свой книз «Проби» (1580-1588) вн замислив пзнати самого себе («Змст мо книги – я сам»). палали багаття в мя перемоги «стинно» католицько ври.
Посилив сво позиц вропейський протестантизм— через занепад авторитету папсько влади. Краса укоренена в природ самих речей. Коли уславлений талйський фзик, механк й астроном, професор Падуанського унверситету Галлео Галлей (1564-1642) пдтвердив, що Земля обертаться навколо Сонця, а не навпаки, як твердила церква, нквзитори посадили його до вязниц як небезпечного ретика. Твори Шекспра – найвищий злет пзнього Вдродження, найвищ здобутки свтово культури.
Його твори «Повсть про прежахливе життя великого Гаргантюа, Пантагрюелевого батька» (видана в 1534 р. ) та «Книги герочних дянь висловлювань доброго Пантагрюеля» (видана в 1532 р. ) висмювали середньовчну богословську науку, все те, що суперечило духовному прогресов людства. В римських мадоннах Рафаеля настрй дил поступаться глибокому почуттю материнства (Мадонна Альба, 1510-11, Нацональна галерея, Вашингтон Мадонна д Фолньо, 1511-12, Ватиканська пнакотека Мадонна в крсл, 1516, Галерея Палатина). Розлад гуманстичних деалв дйсност зародив невру у можливсть гармонйного розвитку особистост. Джованн Бокаччо, назвав «божественною», псля чого цей ептет додавався уже постйно. Пантезм тут уже не символ божественного буття, а розлитий у реальност Бог.
Искусство эпохи Возрождения большое внимание уделяло природе. поглибило нтерес художника до антично спадщини. У добу Ренесансу збагатилася деревяна рзьба— ввтарна й коностасна (у церкв св. Ц художники дстали назву «маньеристов», оскльки вони намагалися не вивчити природу його закони, а зовн засвоти манеру великих майстрв: Леонард, Рафаеля головним чином Мкеланджело.
Леонардо по праву вважають предтечею сучасного експериментального природознавства. Час розквту Нмецького мистецтва доби Вдродження часто називають «епохою Дюрера». У нй знаходяться начала найрзномантншого життя. Вони писали трактати, в яких людину називали земним Богом. Раньше всего искусство проторенессанса проявилось в скульптуре (Никколо и Джованни Пизано, Арнольфо ди Камбио, Андреа Пизано). Распр мж мператорами та папами дозволили мстам звльнитися вд зовншнього контролю.
Для надгробку призначалися ще дв стату рабв (т. зв. Архтектура ста бльш стриманою та зразковою у пропорцйному вдношенн. Зовншня краса, доброта й нжнсть характеру поднувались у ньому з величезною працьовитстю. Лише в добу Вдродження праця, дяльнсть проголошуються найвищим покликанням людини. Суспльне приватне життя було сповнене трагзму, що впливало на художню творчсть.
Протестанти вдмовились вд духвництва у релгйному житт заперечували його виняткове право тлумачити Бблю та цнност. да Сангалло). Сучасник близький друг Роттердамського Томас Мор (1478-1535), який певний час обймав найвищу в Англ державну посаду лорд-канцлера, виступа автором концепц деально (пд кутом зору гуманстичних деалв того часу) держави. Виник могутнй осередок ренесансно культури у Флоренц.
Природним було звернення гуманств до антично культури, х нтерес до еллнських памяток лтератури, особливо в тал, де в перод середньовччя частково збереглись античн традиц. В Острозькй академ навчання включало знайомство з вченими Ренесансу. Утопя орнту на виключно земн прагнення, земну активнсть. Розвивалася буржуазна (бюргерська, мська) культура.
Так, в 1487 р. побачив свт «Молот вдьом» Я. Шпренгера Г. нстторса, а в 1580 р. зявився трактат «Демонологя вдьом» Ж. Бо- дена. Дон-Кхот – символ загибел епохи Вдродження, загибел велико, титанчно особистост. Петра та будвництво ансамблю Каптоля у Рим -- духовного свтського центрв «вчного мста» (обидв роботи завершен за планами архтектора псля його смерт). Заслуга Макавелл полягала в тому, що вн одним з перших почав розглядати державу людськими очима, а не через призму теолог. В архтектур (Донато Браманте, Рафаель) гармоня, монументальнсть, чтка врвноваженсть образв досягли апогею.
Джованн Боккаччо засудив розпусту духвництва у свому «Декамерон» з позицй святост раннього християнства. До кнця життя талйський метр проектував та будував собор св. Здавалося б, парадоксально, але орнтаця на образи античност подналася у письменникв Вдродження з твердженнями, що щирий майстер «наслду тльки самого себе». Одним з центральних в етиц Петрарка було поняття гумантас (вд лат. При двор перебували вчен-гумансти, художники, письменники. Гумансти почали активно вивчати грецьку мову, а на латинськй були написан хн прац.
Георгя (мармур, 1416, Нацональний музей, Флоренця) майстер зобразив ренесансний деал вона-героя, надав образу внутршньо збраност та напруги, патротичного громадського звучання. Незважаючи на поганий стан здоровя, лежачи на спин на висот 18 м, в умовах недостатнього освтлення, витрачаючи величезну кльксть енерг, вн сам, без помчникв, протягом чотирьох рокв (з травня 1508 р. до жовтня 1512 р. ), виконав увесь розпис, створив колосальн надзвичайн фрески, цл грандозн поеми: про створення свту, людське грхопадння, спокуту. У Франц Швейцар тод ж поширився кальвнзм. В цьому суспльств нема приватно власност.
У свою чергу, так змни вплинули на всю систему формотворчих елементв мистецтва. Його слуга Санчо Панса – тверезо мислячий, але обмежений та хитрий селянин.
Вн становить собою двоярусний складень, на дванадцяти дошках якого (у розкритому вигляд) подано десять сцен. Бдним помер у монастир, де й похований разом з ншими безталанними. Ця книга найповнше вдповдала вимогам молодо буржуаз. Передвдродження— як явище мистецтва, мало мсце лише в стор тал. Вони намагалися розгледти на обличч Данте вдблиски пекельного полумя. Культура талйського Вдродження дала свту поета Данте Алгр (1265-1321), живописця Джотто д Бондоне, поета, гуманста Франческо Петрарку (1304- 1374), поета, письменника, гуманста Джованн Боккаччо, архтектора Флппо Брунелеск (1377-1446), скульптора Донателло (13861466), живописця, вченого Леонардо да Внч (1452-1519), живописця, скульптора, архтектора поета Мкеланджело Буонаротт (6. 03. 1475-18. 02. 1564), живописця Рафаеля Сант (6. 04. 14836. 04. 1520).
Он простирается в Италии приблизительно с 1500 по 1527 год. Книга Ф. Рабле "Гаргантюа Пантагрюель" демонструвала розгул плот, подбний до реальних веселощв на вулицях талйських мст. При сильних ще традицях середньовччя в 16 ст., знання латинсько мови, яка в навчанн стала поруч з грецькою, спричинилося до знайомства з новою латинською лтературою, яка головно завдяки дяльност гуманств-чужинцв (Конрад Цельтес, Каллмах та н. ) почала розповсюджуватися в Польщ й Литв та на захдноукранських землях, у Львов, де якийсь час перебував Каллмах, прибулий з Константинополя. В його дещо важкй архтектур одночасно поднуються ордерн та готичн елементи.
У мистецтв вн теж ставив дослди, робив спостереження, розрахунки, експериментував. Художники ндерландського Вдродження (Ян ван Эйк, Робер Кампен, Петрус Крстус, Рогр ван дер Вейден, Дрк Баутс, Гертген тот Снт-Янс, Хуго ван дер Гус, Ханс Мемлнг) не прагнули до рацоналстичного усвдомлення загальних закономрностей буття, були далекими вд науково-теоретичних нтересв та захоплення античною культурою. Вороже вйсько вдступило. Найвизначнший твр Боккаччо – «Декамерон» (вд гр.
А. Дюрер малю автопортрет у подоб Христа. Звдси потяг до алегоричних скульптур, зображень мфчних персонажв античних геров. Тут Р. створю найбльш каптальний твр -- розписи парадних зал (т. зв. Фрески-шедеври вкривають як стни старих, ще готичних споруд, так нових в провнцях, в мистецьких центрах. У "Тамнй вечер" Леонардо да Внч релгйна драма постала як драма ндивдуальностей. Для иберийского ренессанса характерно сохранение готического и мавританского наследия вроде мелкой ажурной резьбы (см.
Вн говорить: «Весь свт — вязниця з множиною засовв, тортур пдземель». Придворна культура стимулювала розвиток маньризму (т. зв. Викладачв цих дисциплн стали називати гуманстами.
Систему нових поглядв визначають як антропоцентризм (антропос грецькою – людина). Проте декотр автори (Л. М.
У 1420-рр вн, розвиваючи де Ф. Брунеллеск, випрацьову так званий живописний тип рельфу, створюючи враження глибини простору за допомогою лнйно перспективи, точного розмежовування планв та поступового зниження висоти зображень (рельф «Бенкет рода» на бронзовй купел снського баптистеря, 1423--27рр). Спокйн, золотоволос, повнотл жнки Тицана – то оголен, то в багатому вбранн -- це сама природа, «вчна краса», не добра не зла, не розумна не тупа, у свой вдвертй чуттвост совершенно цнотлива. Чого тльки не зображу вн, навть те, що неможливо зобразити, – вогонь, промен, грм, зрниц, блискавку, завсу туману, вс вдчуття, почуття, нарешт всю душу людини, яка виявляться в рухах його тла, ледве не сам голос. Рим Млан, Неаполь та Венеця також пережили цю епоху, проте не так нтенсивно, як Флоренця. Флорентйц дуже високо оцнили твр художника. Тому що нема на земл тако гарно людини, яка не могла б бути ще кращою».
Серед чотирирчних були оратори, як вражали аудиторю чистою латинською мовою. Повернувшись до Флоренц, вн зробив колосальну (5, 5 м заввишки) мармурову статую Давида – молодого пастуха, який, за бблйною легендою, перемг велетня Голафа. В результат змагань, свордного «титанзму» народились свтов шедеври мистецтва, що склали гордсть славу Вдродження (Рафаель, Мкеланджело, Леонардо да Внч та нш).
Архтектура. Особливо велику роль у цьому рус вдграло мсто Флоренця. Вчинки геров "Декамерона" Дж. Брунеллеск вдало використовував ордер у базилкальних церквах Сан-Лоренцо (1422-46) та Санто-Спрто (почата у 1444), роздливши нефи колонами и розчленивши стни плястрами.
У 2-му зал (Станца дЕлодоро, 1511-14) знаходяться фрески на сторико-легендарн теми (Вигнання лодора, Зустрч Лева I з Атлом, Меса в Больсен, Звльнення апостола Петра з вязниц). Але в культур двору Лоренцо Пишного вже настро декадансу, знженост. «Тамна вечеря» знамену одну з вершин розвитку всього вропейського мистецтва. Естетика Вдродження — це насамперед естетика деалзуюча.
Щодо критерю оцнювання людини, то на змну середньовчному конформзму (як корпоративно установки на те, що слд не "вирзнятися", бути "як ус" у тому суспльному прошарку чи цеховому осередку, до якого на лежиш) прийшов нонконформзм, який, навпаки, культивував оригнальнсть та неповторнсть ндивдуальност. В архтектур Л. да В. розробля рзн варанти «деального мста» та центрально-купольного храму. На полотн представлен сюжети 11. 9 народних прислвв, байок, приказок.
Архтектура в Ндерландах, як в решт кран Пвнчного Вдродження у XV ст. Вдмннсть живопису вд науки, за Леонардо, поляга в тому, що живопис вдтворю видимий свт: колр фгури всх предметв, у той час, як наука проника «усередину тл», гноруючи «яксть форм» зосередившись, як це робить, наприклад, геометря, лише на клькснй характеристиц речей. Все це, оповите вологим морським серпанком, ма неповторний, чарвний вигляд.
Тогда же были предприняты попытки разработки «идеального» общественного устройства: «Утопия» Томаса Мора, «Город Солнца» Томмазо Кампанеллы. «Краса, — пише вн, — певна згода спвзвуччя частин у тому, частинами чого вони ». Але подальший його шлях — вд пейзажу-панорами, який фксу детал намагаться показати нескнченнсть грандознсть свту, до пейзажу лакончного, флософського. Художник зводив у фантазях, почуттях (що це стосуться як художникв, а й лтераторв, скульпторв та нших митцв).
К таковым относятся Тициан, Леонардо да Винчи, Рембрандт и другие. Запровадив французьку колонну (с декорованими поясами), арки Делорма (деревян ферми для перекриття великих прорзв). починаться тяжкий перод для тал. -- палацова архтектура (Пр Леско, Флбер Делорм, Жак Дюсерсо, Жан Бюлан). снував зворотнй бк титанзму. Звдси розвинений нтерес до самопзнання, настльки характерний для духовно орнтац тал вже початку XIV ст., накопичення вольових зусиль «не вда сорому» унверсального людини.
У художественных традиций Венеции была собственная логика развития до конца 1570-х годов там работали Тициан и Палладио, чьё творчество имело мало общего с кризисными явлениями в искусстве Флоренции и Рима. Бавона в Гент). Улюблен вршов форми -- мадригал та сонет. Знаменита фгура Вдродження, титан Ренесансу.
(псля завершення Столтньо вйни) могутнм фактором культурного обднання стала централзаця держави. З творчост Данте починаються витоки гуманстично культури епохи Вдродження (Раннього Вдродження – талйська назва Кватроченто). (площа Ринок, Успенська церква) вдтворила простр гармонйно органзованого ренесансного мського середовища Побудова веж Корнякта знаменувала собою пробудження самосвдомост укрансько громади, яка порушила давню традицю домнування в силует слов39янського мста лише вертикал собору як знака верховенства духовно влади.
Пд час облоги Флоренц вйськами мператора та папи (1529) республка признача М. головою фортифкацйних робт. Його творчсть пдводить пдсумок досягненням середньовчного живопису виступа прологом Вдродження. у Нмеччин починаться могутн пднесення.
Продовжуючи традиц Данте Петрарки, вн розвивав талйську лтературну мову на народнй основ. У другй половин XV ст. Вона була часом не тльки морально розпусти, а й правово свавол анарх. В течение этих восьмидесяти лет искусство ещё не вполне отрешается от преданий недавнего прошлого (Средних веков), но пробует примешивать к ним элементы, заимствованные из классической древности. Матс Нтхард, вдомий також за мям Грюневальд (1470-75 – 1528), вража багатством та яскравстю релгйних фантазй, екстатичнстю. ндивд знаходить самостйнсть, вн представля самого себе.
Так виникла «професйна комедя». Найвидатнший твр Данте, вершина його творчост – поема «Комедя», яку нащадки, висловлюючи сво захоплення, назвали «Божественною комедю». Маргарита Наваррська була талановитою письменницею. Вдродження (XIV-XVIст. ) (з французько – «ренесанс») -- епоха в стор культури та мистецтва, яку з повним правом можна назвати найбльш визначним яскравим етапом в контекст ус еволюц людства.
Якщо в талйському Вдродженн на перший план вийшла естетична краса (насамперед краса оголеного чоловчого жночого тла), то у пвнчному -- етична. Тут працювали ндерландськ мнатюристи (особливо брати Лмбург), як тонким сприйняттям дйсност, прагненням до правильно передач простору та обму пдготовили успхи французького мистецтва XV ст. Знаменною подю ХIV ст. «Мен повинно бути дозволено, за прикладом античних письменникв. В картин передано трагзм молодо мами, глибоко яскраво втлена тема материнства. Гарна чарвна людина, вн був талановитим живописцем прекрасним музикантом.
Йому цлком вистача прзвисько "божественний". Ця фреска, вдома пд назвою «Створення свту», – одна з вершин всього ренесансного мистецтва. Фксуючи результати численних спостережень в начерках, ескзах та натурних штудях, виконаних в рзних технках (талйський олвець, србний олвець, сангна, перо), Л. да В. досяга велико гостроти в ммц обличчя, а фзичн особливост та рухи людського тла зображу в бездоганнй вдповдност з духовною атмосферою композиц.