Середньовічна Скульптура

Особенности скульптуры средневековья

нод в вршах вагантв звучала скорбота на х безпритульне нужденне життя: «Не для сутно марноти, не для розваги – через грк злидн кинув я учення». Коронаця 800 року закрпила пакт угоди мж церквою та державою. У т часи розумння порядку змни стилв було ще досить слабке, про що наприклад свдчить назва одн з перших книг про англйську архтектуру роботи Томаса Ркмана: «An Attempt to discriminate the Styles of English Architecture from the Conquest to the Reformation» (Спроба видлити стил англйсько архтектури вд часв завоювання норманнами до Реформац) 1817 року. Негативно до Середньовччя ставився також Гегель, називаючи його свордним типом варварства. До найвидатнших взантйських вчених доби раннього середньовччя, як займалися вивченням природничих наук, належать математики-механки сидор Млетський та Анфмй Тралльськин (як були головними будвничими знаменитого собору свято Соф у Константинопол).

Маючи «довг руки» та хорошу память Священна нквзиця дяла в ту епоху як мжнародна полця. Осталось это название и в те времена, когда отношение к готической архитектуре изменилось. Багато хто з них мандрував, примикаючи до загонв тих або нших ватажкв, стаючи найманцем, а нердко просто промишляв розбом.

Скульптурная группа «Встреча Марии с Елизаветой» (около 1220) находится справа от центрального входа в Реймский собор. Чим можуть допомогти нам роздумування флософв – Пфагора, Сократа, Платона, Арстотеля. Немало священнослужителв почали проголошувати сво проповд мовою схвильованою, пристрасною, прагнучи не лише донести до вруючих слово Боже, а й пробудити душ. Викладач вибирали голову факультету —декана (вд латинського — десятник). Середньовчна людина, виконуючи безлч традицйних ритуалв, бачила в них сво справжн життя. Обрання Папи з XI ст.

• Головн риси Середньовчно культури
• Середньовчна вропейська культура
• Середньовчна культура захдно вропи
• Реферат Культура середньовчно вропи
• Середньовчна культура вропи Культурологчний аналз

Нарешт, й Гегель у свох лекцях з естетики порвню середньовчну культуру з торжеством чорно ноч, протиставляючи й ранкову зору Вдродження. Виникло в результат розвитку мст формуться мсько культури.

Вдомий флософ-гуманст Еразм Роттердамський так характеризував його: «Я без вагання зараховую Кассодора, людину, яка досягла багато чого яку пестила фортуна, до числа щасливцв людей видатних в осягненн наук, як божественних, так свтських, я навть не помишляю наблизитися до нього». Серед рицарства була розвинена станова солдарнсть. Головним же в задум була органзаця внутршнього простору храму. З часом цей кодекс доповнився куртуазнстю (вд франц.

• СЕРЕДНЬОВЧНА КУЛЬТУРА ЗАХДНО ВРОПИ 1
• Культура Кивсько Рус та середньовчна культура Захдно вропи – реферат
• Культура Захдно вропи в середн вки
• РСР»ССССРР»РРС–С: СРРСС–С СР С–ССРСС–С РСР»ССССРё
• СЕРЕДНЬОВЧНА КУЛЬТУРА ЗАХДНО ВРОПИ
• ОСНОВН РИСИ СЕРЕДНЬОВЧНО КУЛЬТУРИ ТА ДОСЯГНЕННЯ

– час злету, руху, глибоких перемн у розвитку середньовчно культури. Алхмя – типово середньовчне явище. Його суперник Сайф-ад-Дн послав йому двох бойових коней.

Кнцеву точку в готиц часто поставила протестантська Реформаця (на охоплених нею територях), оскльки готика асоцювалась з католицизмом. Так само стоть постать Станслава Жолкевського, висчена на плит рельфом. Гумансти епохи Вдродження (як якраз ввели цей термн) просвтники XVIII ст. До нас дйшли численн варанти цього твору на багатьох вропейських мовах.

Основна дея отцв церкви – геоцентризм: бог початок кнець людського життя. Усередин дуже пишно вдекоровано каплиц Кампанв, що просто вража розкшшю матералу рзнокольорових мармурв та ншого напвдорогоцнного каменю, поставлен мавзоле членв роду Кампанв. Астрономя пояснювала рух небесних свтил. У план храм явля прямокутник, його центральна частина перекрита куполом, до якого примикають ще два напвкуполи.

Частше за все спочатку суперники мчали один на одного з списом наперевс. Середньовчна флософя отримала узагальнене визначення —схоластика (вд латинського школа). «Запаликський», тобто фундац льввських патрицв Запалв, — у сакрист католицько кафедри. найбльшою вважалася церква Клюнйського абатства — резиденця ордену бенедиктинцв на пвдн Франц.

на захдне та схдне християнство. З ц держави утворились, зокрема, Франця, Нмеччина, таля. вершиною вважаться свтська лрична поезятрубадурвнародною мовою, яка виникла на пвдн Франц (Лангедок).

Вдродженню культури сприяв мператор франкв Карл Великий. ст. Одню з перших була дискуся мж номналстами реалстами. Бльшсть романських соборв та великих церков були замнен готичними будвлями, принаймн в мсцях, де вдбувався економчний зрст того пероду, зараз вцллу романську архтектуру можна побачити в регонах, як на час готики були вдносно в занепад, наприклад у багатьох пвденних регонах Франц та тал або у пвнчнй спан. пд безпосередн управлння римських пап (снувала до XIX ст. ).

хня поезя набува розвитку наприкнц XII ст. Поклавши в основу укладання словника принцип «етимолог», тобто виведення значення слова з його кореня, сидор досить довльно трактував поняття з астроном, космограф, географ. Вд рицаря очкувалося, що вн буде постйно пклуватися про свою славу. Життя земне, тлесне знаходиться з одного боку, життя псля смерт, духовне – з другого.

Чи не виршальною мроюцьому сприяла днсть деологчних засад католицизму, досить байдуже ставлення до мжетнчних вдмнностей у церковному апарат, а також наявнсть ункального куьтурного механзму поднання розрвано вропи – латинсько мови, що давала змогу клрикам з усх усюд континенту без перешкод сплкуватися й спвпрацювати «в мя Господн». У Взант церква не мала т адмнстративно й економчно влади, що в Захднй вроп. Вони черпались з книг. та надгробки скульптурн ввтар у Львов.

1. Соцокультурн характеристики людини Середньовччя
2. Сосницький сльськогосподарський технкум бухгалтерського облку
3. Арабо-мусульманський культурний регон
4. Середньовчна культура нформаця про
5. «Культура Кивсько Рус та середньовчна культура Захдно вропи»

панував романський стиль. У XI-XII ст. На цей перод припада виникнення перших захдновропейських унверситетв (вд лат. Замсть деревяних покриттв починають переважати камян, як правило, мають склепнчасту форму.

В Х-Х ст. В чому корисн нам вибаглив вигадки Флакка, Солна. Прикладом цього стилю церква Мар на остров Лаак в Нмеччин. Тому язичницьку Русь вважали «поганою». Пд час х проведення виникають особлив вйськово-релгйн органзац — рицарськ ордени.

• Арабо-мусульманський культурний регонРедагувати
• Середньовчна культура Захдно вропи

Чи можуть Гракк, Лсй, Демосфен Туллй суперничати свом ораторським мистецтвом з чистим ясним ученням Христа. Кнець XII – початок XIII ст. В центр ц культури знаходилось християнство. У кнц IV- на початку V ст.

Потм де свт земний – мнливий, недосконалий, пдпорядкований занепаду зникненню. кльксть унверситетв швидко зроста. Пд час хрестових походв цей епос служив закликом до боротьби християн проти «неврних». А тому загальн мсця, понятйн клше панують у середньовчнй лтератур, автори яко й не прагнули до свордност та до вироблення власних дей, через те й новаторство (лтературне новаторство) особливо цнност не мало.

При монастирях органзовувалисяскриптор— спецальн майстерн для переписування книг. У XIV ст. romanus — римський) був поширений у X—XII ст. Вдомими схоластами ортодоксального напрямку були нмецький вчений, богослов Альберт Великий (1193-1280) та його учень, Фома Аквнський (1225-1274), з талйського мста Аквн.

Третй перод (XIV – XV ст. ) – час змцнення феодально монарх послаблення впливу церкви, появи наукових дослдних знань, зародження гуманзму початок епохи Вдродження. У готичному проект конструються свого роду складний каркас з опорою прямо на фундамент. Вони чудовим досягненням не тльки будвничо справи, але й свдченням релгйного пднесення в вроп, впливу церкви на все духовне життя. У дешевих блок-книгах з текстом (часто у вернакуляр) та зображеннями, вирзаними на динй гравюр по дереву, найбльш популярними були прац, як люстрували Танок смерт (злва), Ars Moriendi (Мистецтво вмирання) та типологчн вршован резюме ббл, так як Speculum Humanae Salvationis (Дзеркало людського спасння). важливе мсце посдали сюжети з життя Пржемисла його завоювань. На капителях и у подножиях колонн, на окнах, рельефах дверей и стен запечатлены химеры, кентавры, ящеры и полуптицы.

тут цей термн передбача ряд специфчних особливостей релгйно, економчно полтичною життя: феодальна система землекористування (феодали-землевладельци полузависимие селяни), система васалтету (котр повязують феодалв вдносини сеньйора васала), безумовне домнування Церкви в релгйному житт, полтична нбито влада Церкви (нквзиця, церковн суди, снуванняепископов-феодалов), деали чернецтва й лицарства (поднання духовно практики аскетичного самовдосконалення альтрустичного служння суспльству), розквт середньовчно архтектури – романики готики. Перш три науки становили так званий тривум, останн – квадрум. Але у ранньому Середньовчч (V-VIII ст. ) у бльшост кран Захдно вропи ще збергаються традиц антично духовно культури. Готичн собори залишають вдчуття легкост, надхмарност при свой запаморочливй висот.

Спочатку захдн художники по панелях переважно були пд впливом взантйських зразкв, особливо в тал, звдки походять найбльш ранн з збережених захдних зразкв. Внутршнм прикрасою цих будвель були мозака фрески. Управляв орденом великий магстр, який пдкорявся особисто Пап римському.

Вироблен були особлив правила рицарсько чест. до н. е. ), твори Цицерона Вергля. Перш християнськ общини вдрзнялися демократизмом, однак досить швидко служител культу — духовенство, абоклр (вд грецького клер— жереб, оскльки спочатку х вибирали за жеребом) перетворються на сувору рархчну органзацю. Готичний живопис зявився не ранше 1200 року (хоча дата появи ма багато визначень), вддлившись вд романського стилю. Воно стало основою написання латинських творв та лтер.

виробилися правила рицарських двобов. Кисль представлений з великою бородою (на намальованому портрет Кисль представлений тльки з вусами й голеною бородою, що, напевно, бльше вдповда дйсност, хба що вдпустив бороду перед смертю), з непокритою головою весь закований у броню навть на руках важк крицев рукавиц. драматичному жанр – в народних сценках з танцювальною музикою – чеська мова стала панвною. Таким чином, сама церква спокушала вруючих деталзацю та смакуванням грхв. До початку XV ст. Кисль представлений з великою бородою (на намальованому портрет Кисль представлений тльки з вусами й голеною бородою, що, напевно, бльше вдповда дйсност, хба що вдпустив бороду перед смертю), з непокритою головою весь закований у броню навть на руках важк крицев рукавиц.

Знайомство з працями грецьких та арабських учених сприяло поширенню в XIII ст. Широко використали досвд провансальських трубадурв та х пвнчнофранцузьких послдовникв – труверв – нмецьк мннезнгери – «спвц кохання». Бог створив свт людину тому повнстю пдкоря х соб.

Лише в XIV ст. Церква тод володла освтою, контролювала. Це право регулювало не тльки внутршньоцерковн вдносини. Вона снувала через свдомсть безграмотного людини.

Для продовження освти розвитку шкл бльш високих ступенв снував дуже важливий стимул: в мпер з централзованим управлнням розгалуженим бюрократичним апаратом не можна було зайняти високу посаду без достатньо освти. ст., в перод, коли йшло формування спльно чесько мови. Виключного значення в культур набувають саме Божественн, духовн витоки. Боецй був одним з посередникв мж Стародавнм свтом та середньовччям. Це призводило до постйно боротьби мж свтською та релгйною владами. У схоластиц складаються борються деклька напрямв.

Це — загальний культурний занепад, виродження антично культури, як настали псля V ст. В одному з диспутв оксфордський магстр Дунс Скотт (1266-1309) вислухав запамятав 200 тез тут же послдовно х заперечив. Але у ранньому Середньовчч (VI—VIII ст. ) у бльшост кран Захдно вропи ще збергаються традиц антично духовно культури. Зведення цивльного права Юстнана, яке сучасники називали «храмом правово науки», складалося з Кодексу – основних постанов дючого римського права, Дигеста – великого збрника правових положень, запозичених у римських юриств, нституцй – коротких рекомендацй для юриспруденц Новелц нових законв, виданих самим Юстнаном. Бльшсть церков мстили велику кльксть фресок типова схема складалась з таких фресок: «Христос Величний» на схдному (ввтарному) кнц, «Страшний суд» на захдному кнц, над дверима, а сцени «Життя Христового» розташовувались навпроти типологчно вдповдних сцен з Старого Заповту на стнах нав.

Тому у 1204 р. хрестоносц взяли штурмом Константинополь, вирзали там чоловкв, жнок дтей. Перший загально-житйний монастирський статут був створений на сход вропи, у Взант, Василем Великим. До того ж волхви нердко примушували удльних князв приносити у жертву чужинцв – християн. Оцнка середнх вкв у науц змнювалася. Були вдновлен давн суперечки деалств (Платон та його школа) з матералстами (Арстотель, Демокрт, Епкур, Лукрецй). gotico – готський, варварський).

Але його загальна спроба зменшити розмр бльш вддалених елементв несистематичною. Люди виховувались жили в дус релгйне-аскетичного свтогляду, кожен вруючий повинен був готуватися до перебування у вчному загробному свт, для чого церква рекомендувала покаяння, молитви, пости. керамки знк). Вн отримав королвську грамоту в 1200 р. До його складу входили викладач, учн, а також книгопродавц, посильн, аптекар, навть шинкар. Цим самим трубадури кидали виклик церковному аскетизму, який засуджував земне кохання.

Традиця Бенедикта знайшла пдтримку з боку римських пап. Звдси «рицарська поведнка» – це поведнка самовддано благородно людини. Найбльшого поширення набула у Франц та Нмеччин. Пзнше, в Х – XIII ст., церква утримувала деологчний вплив на суспльство навть посилювала його в окремих формах (заснування унверситетв, створення схоластики та н. ), значно посилються народна культура мст сл з реалстичними тенденцями рзкими нападками на духвництво.

Надзвичайно багатий нтерр собору. — М., 1990). Тогочасн унверситети були обднанням тих, хто навча (учителв), тих, хто навчаться (студентв). «До чого вся ця марнота мирських знань, – писав вн в свох «Далогах про життя талйських отцв про безсмертя душ», – яку користь можуть принести нам пояснення граматикв, котр здатн скорше розбестити нас, нж наставити на путь стинний.

Взантйська культура в основному була християнською. Система освти у Взант зберегла спадкомний звязок з античнстю. На рзних етапах розвитку сторично науки в це поняття вкладали рзний змнст. Особливу роль у поширенн впливу церкви вдгравали монастир. «Запаликський», тобто фундац льввських патрицв Запалв, — у закрист католицько кафедри.

Це – римський флософ письменник, «великий учитель Середньовччя» Анцй Манлй Северин Боецй (близько 480-524 рр. ), який запропонував досить оригнальний середньовчний варант натурфлософ, Магн Флавй Аврелй Кассодор (близько 487-578 рр. ), який був спочатку мнстром держави остготв Теодорха Великого, а пзнше абатом одного з талйських монастирв. Особливо вагомими були досягнення в лтератур та мистецтв. Що дадуть псн нечестивих поетв – Гомера, Вергля, Менандра тим, хто х чита. Якими ж якостями повинен володти справжнй лицар.

(Ддро, Вольтер, Монтеск) називали х темними вками, писали про глибокий занепад культури. Вн розробив вчення про Божественну благодать, згдно з яким церква посередником мж Богом людьми (динорятуюча роль церкви). Перший чернечий орден органзував Бенедикт Нурсйський в VI ст. За зовншнм виглядом совершенно неможливо зрозумти, яка внутршня будова примщення.

Так життв норми сприяли укорненню у свдомост середньовчно людини недоври до всього чужого незрозумлого. С СССРРРСС–Р РРССРСРР РРРР РСРСС РРССРРРРРё РР РСРРёРРё РСлРРРССС–Р»СРРС РРРёРРС. Християнська церква стала менуватися католицькою, що означа всесвтня, вселенська. Найбльш характерними для романського мистецтва типами споруд замок (укрплене житло феодала) храм, який зовншнм виглядом також нагаду фортецю. Продовжували снувати суспльн вдносини, нститути влади, культура, шкльн традиц та н. Наприклад, Середньовччя перейняло вд античност римську шкльну традицю – систему «семи вльних мистецтв», що длилися на два рвн: нижчий, початковий – тривум, що включав вивчення граматики, далектики, риторики та вищий – квадривум, до якого входили арифметика, геометря, музика та астрономя.

В XV ст. Саме на цей перод припада розквт творчост арабського флософа бн Рушда (Аверроес) (1126—1198), про твори якого можна сказати, що це свордне «матералстичне» трактування арстотелвсько флософ. Важливим документом з стор германських народв написана сидором «Хронка». Пожвавлення нтелектуального життя в XI-ХIII ст.

Дитинство в розумнн середньовчно людини не якийсь особливий перод «пдготування до життя», а природний стан. Вн розробив вчення про Божественну благодать, згдно з яким церква посередником мж Богом людьми (динорятуюча роль церкви). У XV ст.

У бургундськй мнатюр середини 15-го ст. н. е. ).

З монументальних будвель цього пероду, що збереглися, можна назвати Миколавську хрестовокупольну церкву (з напвкруглою апсидою), Пятницьку церкву, костьол Хрестителя, який будував князь Лев Данилович для сво дружини. Бог, свт, людина повязан мж собою. Про аналогчн майстерн для нших видв мистецтв вдомо ще менше. До появи писемност на чеськй мов духовна культура чеського народу отримала сво вираження в фольклор, в народних переказах пснях.

«поштивий, рицарський») – течя в вропейськй лтератур Х-ХV ст. Осердям же всього суспльного життя, безумовно, був собор. Центрами переписування книг були Онуфрвський та Святоюрський монастир у Львов. Полтичний вплив папства поширювався на всю вропу. Вдродження переважно зневажливо ставилось до середньовчного мистецтва як до «варварського» продукту «Темних столть», а сам термн «готика» був вигаданий спецально з зневажливим значенням вперше використаний художником Рафаелем Сант у лист 1519 року для характеристики всього, що вдбувалось у мистецтв мж занепадом класичного (античного) мистецтва та його начебто повторним народженням у перод Вдродження.

Як хранительниця Божо благодат, вона може дати людин спокутування грхв. Вдомими схоластами ортодоксального напрямку були нмецький вчений, богослов Альберт Великий (1193-1280) та його учень, Фома Аквнський (1225-1274), з талйського мста Аквн. Середнми вками вони назвали час мж античнстю свою епохою. Безумовно, культура в епоху раннього середньовччя пережила найскладнший застйний перод, коли диною державою, яка зберегла античну традицю, була Взантя, в Захднй же вроп загубленим виявився рвень, вже досягнутий у Стародавнй Грец Рим, звузилося до мнмуму коло освчених людей, практично не розвивалися природнич науки, флософя втратила самостйнсть, припинилося монументальне будвництво.

Вона мала сво право, основн норми якого менувались канонами. Щоб витримати навантаження, стни мали бути масивними. Взантйське мистецтво мало постйний вплив на захдновропейське, а розкш мператорського двора та монастирв, навть на занепад мпер, слугувала моделлю для захдних правителв та релгйних та свтських покровителв. в Англии, Германии, Испании, Чехии и в Польше строили храмы во «французской манере», как окрестили ее современники.

А дал йде, як б дзеркальне вдображення верхньо, земно небесно рарх, але потм знову будь-якому ншому вимр з знаком "мнус", у свт хба що пдземному, по наростання зла близькост до Сатан. З XI ст. збергся практично без змн. життвий свт був обмежений рамками общини станово належност. Вона викликала мстичний жах через тамнсть дяльност та надприродну пильнсть.

Все, що було за межами, сприймалося як чуже вороже. За оцнками, населення вропидосягло найнижчо точки близько 18млн. У романському перод втраж стали значущою формою мистецтва, хоча х вцлло дуже мало.

Величезну роль в житт середньовчно Захдно вропи вдграла католицька церква. Вд хнього розташування, як тод врили, залежать передбачення про долю людей. Виникали так званнародн рес (ресь— релгйне вчення, яке вдхиляться вд офцйного, церковного). Христос во славе. Першими куртуазними лриками вропи були трубадури – провансальськ (Пвденна Франця) поети-спвц Х-ХШ ст. В одному з диспутв оксфордський магстр Дуне Скотт (1266-1309) вислухав запамятав 200 тез тут же послдовно х заперечив.

Католицька церква мала два канали впливу на маси: параф (церковн приходи) та монастир. Вони – струнк, спрямован у височнь, прикрашен декором (рзьбою, великою клькстю скульптур). Потм знаменит Оксфордський Кембриджський (Англя), Празький (Чехя), Краквський (Польща) та н. В унверситетах вс студенти спочатку закнчували артистичний факультет, де вивчалися мистецтва. Звдси – постулат: Врую, щоб розумти, який проголошу проритет ври над розумом. Аналогчна ситуаця склалася в бльшост кран вропи, хоча папський палац в Авньйон14 ст. Arma Christi). Бльшсть варварських народв на довгому шляху мграц (велике переселення), що призвв у Захдну вропу, в результат контактв з рзними цивлзацями, збагатили сво ремесла, мистецтво, звича. Тому тривалий час головною дею церкви була теократя.

Алхмя – транскультурне явище. Ця вочевидь упереджена оцнка легко переноситься й на культуру середньовччя загалом. У романських будвлях камяне склепння даху було напвкруглим спиралося на стни.

courtois – поштивий, рицарський) – течя в вропейськй лтератур Х-Х ст. Християнська церква стала менуватися католицькою, що означа всесвтня, вселенська. х населення складалося з найбльш ршучих бунтвних елементв суспльства: в мста бгли крпаки — повтря мста робило вльним, мняли спосб життя деяк збднл феодали. деал людини – чернець, святий, аскет, людина, яка зреклася земних спокус. Карл Великий став мператором, його коронував у Рим 800 р. папа Лев III.

На самм верху надгробка— цла стояча постать благословляючого Христа, а нижче в клька ярусв поставлен навколшки дти та внуки Г. Бома. «Святе письмо» «Святий переказ» – це основн прац схоластики. Турнрна зброя була тупою, рицар старалися лише вибити суперника з сдла. На XV ст. Пзнше (900 р. ) Священна Римська мперя розпалась на багато рзних державних утворень. Масова середньовчна культура – це культура безкнижна, "догутенбергова".

Великий внесок Боеця в розвиток середньовчно освти. Лтопис Козьми просякнутий гнвом по вдношенню до ворогв Чех, в ньому чтко виражаться вороже почуття до проникнення нмецьких феодалв в Чехю.

В византийском искусстве 6 века скульптура играет сравнительно незначительную роль. Кожний стан був носм вдповдного типу культури. Але в перод пзнього Середньовччя вдбуваться ндивдуалзаця в моральнй поведнц людини. Основи офцйного церковного свтогляду середнх вкв були закладен на рубеж IV-V ст. Християнство обднало античну спадщину традиц нших народв епохи Середньовччя.

З часом назва поселення стала назвою ново держави. Арифметика знайомила з рахунком. Цим самим трубадури кидали виклик церковному аскетизму, який засуджував земне кохання. кльксть унверситетв швидко збльшувалась. Поезя вагантв – свордне культурне явище в середовищ середньовчних студентв. У перод раннього Середньовччя було розроблено головн догми християнства.

Ее душевное волнение скульптор подчеркнул множеством складок одежды. Примщення прикрашали скульптурою фресками. Для середнх вкв характерним виникнення так звано «духовно мпер».

Надал орден бенедиктинцв обднував до двох тисяч монастирв. В геометрю входила географя. Основним методом унверситетського викладання були лекц професорв.

Руйнувалися полтичн, культурн звязки, бльшсть населення стала аграрною. Кожний з фасадв несхожий на нш. В них висмювалися знатн пани, продажн судд, монахи-ненажери, неосвчен селяни. Вона спиралася не так на друковане слово, але в изустные проповд вмовляння. Головний диспутант мусив заздалегдь оприлюднити тези теми, яка давалась для обговорення.

Основоположник родини Юрй Франк або його син Каспер Франковим були авторами добро стату крилатого, закованого в броню архстратига Михала, що побива списом дракона (про якого мова була вище). Це означало, що граматика – ключ до пзнання всх нших предметв. Цей ввтар, правдоподбно, дуже перероблений. Через рв, часто заповнений водою, в замок можна було потрапити тльки через пдймальний мст.

Романський стиль характеризуться органчним злиттям рацонально структури споруд та х могутнх конструкцй з високою експресивнстю багатофгурних скульптурних композицй, у котрих теми Нового Заповту (насамперед Страшного суду) виражен мовою пластики, що загалом вдрзняться вд античного зразка. Щодо цього середньовчна наука була антиподом тогочасно технки. В середн вки тут викладав вдомий англйський учений Роджер Бекон (1214-1294). Це право регулювало не тльки внутршньоцерковн вдносини.

У Нмеччин вони так називалися – шванки (жарти). Вони черпались з книг. За цих флософв Середньовччя мало моральну досконалсть. Загалом рицар мав бути хоробрим воном, врно служити сеньйору, захищати слабких скривджених, боротися за християнську вру, виявляти щедрсть, з повагою ставитись до переможеного супротивника.

серед гуманств. У цей перод сформувалися вс вропейськ народи (французи, спанц, талйц, англйц та н. ), Склалися основн вропейськ мови (англйська, талйська, французька та н. ), Утворилися нацональн держави, меж яких в цлому збгаються з сучасними. В XIII–XIVвв. Середньовчна думка не знала де розвитку власно особистост. було вбудоване у мебл як звичайна дошка. У 1086 р. онучка Ярослава Ганна створила при Андрвському монастир школу для двчат.

Слдуючи псля тривуму, квадривум включав в себе арифметику, геометрю, астрономю та музику. Поклавши в основу укладання словника принцип «етимолог», тобто виведення значення слова з його кореня, сидор досить довльно трактував поняття з астроном, космограф, географ.

Найбльш вдом твори цього жанру – повсть про Александра Македонського невдомого автора, в якй чудово поднан бографя вдомого дяча з казковими пригодами й героями та численн любовно-еротичн романи Гелодора «Ефопки» (про Тогена та Харклею) IV ст., Ахлла Татя (про Клторфона Левкппу), Лонга (про Дафнса Хлою) V ст. стало державною релгю впливало на дейне життя суспльства. Вступаючи в орден, рицар давали обтниц цнотливост слухняност. у працях Августина, згодом зарахованого до лику святих. Соцальний стан для не був так само органчним природним, як власне тло. 525).

Тут як у сфер цивльного, так сфер кримнального права бльшою мрою, нж на Заход, мали вплив римськ юридичн традиц. Не додавав пап авторитету й тсний звязок з лихварями (люди, як дають грош в борг пд вдсотки). З Х-Х ст.

Лицар в обладунках не мав права вдступати. В 1500 р. х налчувалось вже 65. Готичне мистецтво досить змнним термном в залежност вд виду мистецтва, мсця та часу.

В нш поставлено прямовисну постать покйного, досить незручно втяту по колна. Виника особливий жанр живопису —конопис (вд грецького кона — картина), в якому вс канони дотримуються дуже суворо. На диспут висловлювались докази за проти висловлено думки. Ц процеси виражен у висловлюванн вдомого флософа Бенедикта Нурсйського «Ora et labora – технка облагороджу працю, а праця – життя». РРР Р РРРР СС.

В IV-VI ст. Вибирали неприступне, пануюче над навколишнм ландшафтом мсце — гору, край урвища, острв. Рицарство в Захднй вроп склалося до XI ст., а досягло свого розквту в XII-XV ст. Образ середньовччя часто асоцються з колоритною фгурою озброного рицаря в обладунку. проходила нмецька колонзаця, яка супроводжувалась германзацю придворних кругв аристократ. Vir dolorum, вр.

Крм Ббл, переписувалися книги християнських богословв, житя святих, уцлл античн твори (без такого переписування до нас ц твори просто не дйшли б). Вкова споруда папсько теократ рунтуться на двох взамопротилежних принципах — аскетизму (вдречення вд свту) та всесвтньо влади (володарювання над свтом). Эти хрупкие слои легко подвергались разрушению. Скульптура романского стиля. Особенностью романского изобразительного искусства стали орнаментальные изображения диковинных, полуфантастических существ. Джерелом канончного права було Святе письмо, постанови церковних соборв, нормативн акти глав католицько церкви – римських пап – булли, енциклки.

Тут же складаютьсяхронки— описи поточних подй за роками. Вн вддав сво життя за християнську вру свого короля. Це слово походить вд грецького барбара, латинського «barbari», що означа ноземц. Як хранительниця Божо благодат, вона може дати людин спокутування грхв. Проте лицар досягли досить вагомих успхв, зокрема, вдвоювали у туркв-сельджукв русалим та утворили русалимське королвство. виникаютьунверситети (вд латинськогоунверсум- загальнсть, сукупнсть). В кожнм раз, в Укран мистецтво бароко роздволося: в Захднй Укран (Пдляшшя, Галичина, Волинь, Подлля) воно зберегло форми зутського бароко, що залишилося ближчим до свого першоджерела в Центральнй та Схднй Укран (Слобожанщина та Чорноморя) воно сильно модифкувалося й набрало зовсм оригнального забарвлення— т. зв.

З дяльнстю нквзиц, яка проснувала вд XIII до XYIII ст., повязан найтрагчнш сторнки вропейсько стор. Вдповдно домнуючою формою соцального контролю всередин станв було почуття сорому. Готичний собор Паризько Богоматер пану навть над сучасною столицею Франц, перевершуючи величчю все побудоване пзнше. Авернцев).

Любимим, шанованим ста образ Богоматер, вважали захисницею заступницею. Вдбуваться вдхд вд античних свтоглядних засад, античний гармонйний цлсний Космос отриму два полюси снування: Божественний, або духовний земний, або тлесний. У церковному мистецтв розквт готики вдобразив культ дви Мар з характерною суперечнстю мстично екзальтованост та життрадсних мирських мотивв.

Вона мала великий позитивний вплив на все духовне життя суспльства, сприяла змцненню дност вропейських народв, залученню х до нових морально-етичних цнностей. Скажмо, чеснотою у середн вки вважалося повторення думок авторитетв. Соф. ст. Ц отц-зути занесли бароко й на Украну. Культура раннього Середньовччя пережила складний процес синтезу пзньоантично, християнсько та варварсько традицй.

Традиця Бенедикта знайшла пдтримку з боку римських пап. Практично вс вони дяли з санкц римсько кур. Кожному стану властива своя система чеснот, кожний ндивд повинен знати сво мсце. Бблйна тематика ста переважаючою.

Тод багато що було забуто з антично спадщини. У XII ст. Так, ренесансн гумансти, дяч Просвтництва та лтературно-флософсько думки XIX ст. На Рзних етапах розвитку сторично науки в це поняття вкладали рзний змст. Так виникла нквзиця (офцйна назва – «конгрегаця священно канцеляр»– судово-полцйна органзаця для боротьби з рессю у ХIII ст. Острвний стиль манускриптв був принесений на континент гберно-саксонською мсю, його анти-класична енергя була дуже важливою у формуванн пзнших середньовчних стилв.

У вузькому значенн слова термн «Середньовччя» вживаться лише стосовно захдновропейському середньовччя. Рицарська культура складаться у феодальному середовищ. Це викликало гостр внутршн протирччя. виразився у формуванн мсько культури. Захдна вропа в культурному вдношенн почала випереджати Взантю. Пзнше складеться хрестово-купольне планування храмв.

У образотворчому мистецтв вдсутнй екввалент «готичного виживання», яке снувало в архтектур, коли сама готика припинила снування, у Нмеччин, Англ та Скандинав, неоготика також мала фокусом переважно архтектуру, а не живопис. Цю територю заселяли варварськ племена, в основному германського походження. використання добре демонстру зсув у мистецтв розкош з церковних до свтських витворв: на початку пероду вдбувався зсув у використанн вд створення консульських диптихвдо релгйних обктв (таких як обкладинки книжок, релквар та патериц), але у готичному перод серед багатв стали звичайними так свтськ обкти з слоново кстки як прикрашен тримач для дзеркал, скриньки та гребнц. Перший перод (кнець V – перша половина XI ст. ) перехдним вд античност варварства до феодально епохи, якому характерний економчний занепад. Наприкнц XVIIст.

В русалим, поблизу храму знаходився центр ордену тамплрв, або храмовникв. Потм стали зявлятися люстрац до текств, тобто, книжкова мнатюра. В деяких церквах снували масивн бронзов двер, прикрашен панелями з наративними рельфами, наприклад Гнезненськ ворота або двер собору у Гльдесгайм, «перш декорован бронзов двер, виплавлен на Заход одним шматком з Римських часв» та певно найкращ аж до часв Вдродження32. Це слово походить вд грецького барбара, латинського «barbari», що означа ноземц.

Вищ школи в XI – XIV ст. Куртуазна лтература (вд фр. Якщо подинок не проводився, то вважалося, що бй почато не за правилами. Його «Логка» стала вдомою не тльки у Взант, але й на Заход. На вдмну вд Риму, православнй церкв нколи не належала полтична влада. Учн мали за обовязок постйно говорити латинською мовою.

Франция. В нш поставлено прямовисне постать покйного, досить незручно втяту по колна. в гипт являли собою спочатку поселеннясамтникв (вд грецького монах — самтник).

розквта в Нмеччин, тал та спан.

Земне життя не ма няко цнност. нквзиця виникла в XIII ст. На початку VI ст.

Це привело до становлення свтсько культури. Власне, це сучасна Франця, захдна Швейцаря та Бельгя. таким, яким вн в процес споглядання. вдбивав прагнення королвсько влади та церкви спертися на авторитет Римсько мпер.

Рицарський кодекс знайшов вдображення в рицарськй лтератур. «Становий» ндивд не вдокремлював себе вд сво соцально належност. Патрарх константинопольський по вдношенню до мператора займав пдлегле становище. Але мало мав успху. Головну функцю романсько архтектури оборона.

Саме за часв Середньовччя остаточно складаться образ Рицаря (вд нм. в розвитку богословсько-флософсько думки можна простежити дв тенденц. Це досить швидко змнилось вже в середин 19 ст., коли стало популярним цнувати середньовчну скульптуру та живопис, вдомий як талйськ або фламандськ «примтиви», пд впливом таких авторв-фахвцв як Джон Раскн, Ежен Волле-ле-Дюк та Огастес Пюджин, а також романтичного опису Середньовччя у художнх творах, наприклад «Айвенго» Вальтера Скотта (1819р. ) та «Собор Паризько Богоматер» Вктора Гюго (1831р. ).

Бенедикт писав: «Безчиннсть ворогом душ. Потм це слово стало означати будь-яких нецивлзованих людей. християнство перетворилось з переслдувано популярно секти в офцйну релгю Римсько мпер, адаптувавши римський стиль часто конографю з популярного (народного), з мперськогомистецтва. На початку VI ст. км.

Лицар повинен був вдрзнятися красою привабливстю. Унверситет мав чотири факультети: молодший, або артистичний (загальноосвтнй, пдготовчий), на якому вивчались «см вльних мистецтв», три старших – медичний, юридичний богословський (що включав також викладання флософ в церковному висвтленн). Глибока криза пзньоантичного суспльства сприяла посиленню рол християнства, що у IV ст. По сравнению с бесстрастными героями греческой классики средневековая скульптура кажется очень эмоциональной. У XI—XII ст.

В Х-Х ст. Головна зорова особливсть готично архтектури — спрямовансть будвл вгору. Ректора обирала рада професорсько колег, права студентв були обмеженими. Незважаючи на те що тут вдбулися глибок соцальн зрушення, оновлення суспльного ладу, для взантйсько культури навть доби раннього середньовччя характерн урочистсть, пишнсть, шляхетнсть, витонченсть думки та форми. у працях Августина, згодом зарахованого до лику святих.

В лицарських романах кнця Х ст. Свтовими шедеврами готично архтектури Собор Паризько Богоматер, Мланський собор в тал. Якщо антична епоха не зумла скористатися цлою низкою технчних наукових вдкриттв гпотез (через наявнсть дешевого рабсько прац, що робив непотрбним застосування машин механзмв), то середньовчч почалося з розповсюдження водяних колс втряних млинв. Прикладом тривалий перод занедбання Вестмнстерським абатством Вестмнстерського ретабло, картини на панел для ввтаря воно частково вцлло лише тому, що у 16-19 ст.

В цьому процес важливу роль вдгравали художн традиц цих «варварських» народв, мистецтву яких характерна перевага декоративност над образотворчстю, а також динамзм форм пдвищена експресивнсть. Чим можуть допомогти нам роздумування флософв Пфагора, Сократа, Платона Аристотеля. Друга тенденця, що знайшла сво вираження у творах релгйних аскетв мстикв Смеона Нового Богослова (949-1022) та Григоря Палами (1297-1360), в основному скеровувалась на внутршнй свт людини, способи вдосконалення у дус християнсько етики, смирення послуху.

Також стали важливими велик рзьблення, особливо розфарбован деревян розпяття (як хрест Геро з самого початку пероду) та скульптури Дви Мар як Золота Мадонна з Ессену. вдбуваться становлення куртуазного роману з його культом лицарства (яке теж можна вднести до особливостей епохи). Для романського живопису характерн дуже яскрав, контрастн кольори. Котр часто траплялися у середньовчному суспльств.

Вн пдготував перший енциклопедичний словник середньовччя пд назвою «Етимолог» (або «Начала»). Пдкреслюючи дею гармон ври та розуму, Фома Аквнський, проте, пдкорив науку богословю (наука – служниця богословя). Розвивалося виробництво скла, втражв, дзеркал.

Головне укрплення являло собою деклька рядв зубчатих мурв з вежами. Як би не складалися обставини, дворянин завжди залишався дворянином, а ремсник — ремсником. При цьому головним духовним спорудою вважаться собор. Перекривати велик площ не вмли, тому зводили додатков опорн стовпи.

Середньовчне суспльство, як органзм з клтин, складалося з безлч станв (корпорацй). Таке широке трактування музики пдводить Боеця до розрзнення трьох видв музики, а саме: «свтово», людсько та нструментально. Вдповдно цьому визначалося поведнку середньовчного вропейця, уся дяльнсть.

Проте освту та юридичну грамотнсть був у мас, як зазначено, дуже невисока. Спочатку найвище становище в клр займалипископи. Чи можуть Гракк, Лсй, Демосфен Туллй суперничати свом ораторським мистецтвом з чистим ясним ученням Христа. Термн середн вки зявився в вроп в ХV ст. Найдавншим унверситетом в вроп вважають Паризький, що снував як «вльна школа» в першй половин XII ст. Тод у Львов увйшло до вжитку загальне бажання оздоблювати церкви ввтарями, зробленими скульпторами, так що й замсть мальованих кон мж пишною скульптурною орнаментикою вставляються скульптурн чи рельфн кони.

Потм це слово стало означати будь-яких нецивлзованих людей. Нечисленну елту феодального класу утворювали найбльш землевласники – нос гучних титулв. Найвидатншим втчизняним лтописом «Повсть времяних лт», серед авторв – ченець Киво-Печерського монастиря Нестор (1113 р. ). оанна для прочан).

РРРСС–Р РРРРРРРСС РРёРСРРРРСРё ССРёССРёСРССРС– РРРРРСРё СРРСРРР. На окремому двор будували будинок для власника, церкву, господарськ примщення. Главные росписи были сосредоточены в алтарной части. Першими куртуазними лриками вропи були трубадури – провансальськ (Пвденна Франця) поети-спвц XI—XIII ст. Роль Взант у розвитку культури середньовчного суспльства була надзвичайно вагома.

Вони були одночасно й осередками культури. Монастир були також центрами лтописання. Що дадуть псн нечестивих поетв – Гомера, Вергля, Менандра тим, хто х чита. В одному з свох творв, «Про музику», рунтуючись на творах Нкомаха, Евклда, Птолемея та вдштовхуючись вд античних традицй, Боецй визнача музику як мистецтво звукв та як гармоню. Його статут лг в основу нших вропейських унверситетв.

«Найбльша вцлла памятка романських фресок», значно менша вд початкового обсягу, знаходиться у церкв абатства Сен-Савен-сюр-Гартамп поблизу Пуать (Франця), де до цього часу фрески можна побачити на закругленому склепнн нави, у крипт, портику та деяких нших мсцях33. universitas – сукупнсть професорв студентв). Головн його прац— т. зв. Середньовччя стало епохою розвитку численних ремесел та появи важливих винаходв.

в богослужебних книгах латинських словниках зявились пдстроков пояснення (глоси) на чеськй мов. Найбльш яскрав готичн памятники — мськ споруди:ратуш, головне, собори.

Найбльш яскравим виразником мсько культури став середньовчний театр. Вта в Праз Козьми (1045-1125). Символом середньовчних мст ста собор, поступово втрача сво оборонн функц. Основи латинсько риторики заклав ще один мислитель середньовччя Магн Флавй Кассодор. Готичний стиль скульптури зявився у Франц бл.

Тут студенти вчилися найдовше, та й вку були вдповдного. Варварами стародавн греки, а пзнше римляни, називали племена, що жили поза межами грецьких держав вдрзнялися вд грекв (пзнше – римлян) своми звичаями культурою, зокрема не говорили грецькою та латинською. Спочатку найвище становище в клр займали пископи. Вироблен були особлив правила рицарсько чест.

Бльшсть вцллих робт— в тал (напр. Перехавши до Львова, вн надал писався «sculptor civis Brzezanensis». Народний переказ зображав першого чеського князя Пржемисла простим орачем з села Стадци.

Тод багато що було забуто з антично спадщини. Вона була необхдна монахам, як стежили за церковним календарем, купцям в х торговельних угодах. стало проходити на особливих зборахкардиналв (вд латинськогоголовний, найвища псля Папи Римського духовна особа в католицькй церкв) без найменшо можливост втручання свтсько влади. Поезю трубадурв вдспвували професйн спвц – менестрел. Фигуры, расположенные в узком пространстве, не передавали ощущения глубины.

Моралте роздлились на алегор (геро яких представлен у вигляд рис людини) та стор (як торкалися тем смейно та суспльно морал). Найбльшого поширення набула у Франц та Нмеччин. Це був один з найталановитших в Укран скульпторв доби бароко. Андалузйська (або спано-маврська) керамка була вперше вироблена у Аль-Андалус, але вважаться, що мусульманськ гончар пзнше мгрували до територ християнсько Валенс, де вони виробляли товари, як експортувалися до християнських елт по всй вроп22нш види сламських предметв розкош, в першу чергу шовков текстил та килими, надходили з в цлому багатшого23схдного сламського свту (хоча сламськ торгов канали в вропу на захд вд Нлубагатшими не були)24, а багато з них проходили через Венецю25. Однак, бльшсть предметв розкош королвських дворв, так як шовк, слонова кстка, дорогоцнн камен, мпортувались в вропу у незавершенй форм, а кнцевий продукт з них створювали мсцев середньовчн митц на сво власне уявлення про «схдн» товари26. Як правило, «схдн» предмети мистецтва не мали зображень релгйних сцен та були прикрашен орнаментом, тому легко сприймались заходом, 27а наприкнц Середньовччя була мода на псевдо-куфчну мтацю арабського письма, яка у захдному мистецтв використовувалась з декоративною метою. Був розроблений особливий ритуал залицяння до панянок.

До нас дйшли численн варанти цього твору на багатьох вропейських мовах. У Х ст. Один з найвдомших його творв – «Псня про Роланда», остаточний варант яко було укладено в 1170 р. В основ цього французького епчного твору лежать реальн сторичн под – бй франкського загону з маврами-мусульманами в Ронсевальськй ущелин в 778 р. пд час вйськового походу короля Карла Великого в спаню. Головний феномен мистецтва готики – ансамбль мського собору.

зявились школи з викладанням на нацональних мовах. в вроп було вже 60 унверситетв. У Франц поширюються фабло (байки). пископ французького мста Лана Адальберон:. хня поезя набува розвитку наприкнц XII ст.

Перод Середньовччя – це досить тривалий сторичний перод (вд Y до початку XYI ст. ). Воно стало стрункою свтоглядною системою. Церква широко використовувала систему покарань (в тому числ стосовно правителв): вдлучення, яке ставило людину поза церквою, анафема — урочисте публчне прокляття, нтердикт — заборона вдправляти культ на цлй територ та нш. Верхнй рвень – це свт небесний, нетлнний, вчний. Сторнки цих книг були прикрашен чудовими мнатюрами.

У Галич працював «мудрий книжник» Тимофй, князь Володимир Василькович сам писав та переписував книги, мав велику бблотеку, яку заповв церквам Волин. Воно виникло у Пзню Античнсть близько500р. н. е. Основной художественной задачей искусства Средневековья было отразить картину мироздания. У цй кран в 1209 р. вдкрився Кембрджський унверситет.

Сюди запрошувались найбльш освчен люди тодшньо вропи. в вроп х уже налчувалось 65. Тльки церква залуча людей до Бога. Латинське «bаrbа» ма ще одне значення – борода.

розквта в Нмеччин, тал та спан. В аналогчних умовах вироблялись нш форми мистецтва— маленьк рзьблення по слоновй кстц, втраж, гобелени та «нотнгемськ алебастри» (дешев рзьблен панел для ввтарв), а майстри в мстах переважно були включен у систему цехв—ювелрна гльдя була як правило найбагатшою художники були членами особливо Гльд Святого Луки. Широко використали досвд провансальських трубадурв та х пвнчно-французьких послдовникв – труверв – нмецьк мннезнгери – «спвц кохання». Якщо списи ламалися, бралися за меч, потм за булаву.

У Взант церква не мала т адмнстративно й економчно влади, що в Захднй вроп. Паризький унверситет був найбльш типовим.

Термн середн вки, точнше середнй вк (вд лат. х було силою повернуто до католицизму. До них у першу чергу вдносимо папу Григоря Великого (кн. VI—поч.

Образ середньовччя часто асоцються з колоритною фгурою озброного рицаря в обладунку. Тлумачити дозволялося лише священнослужителям.

У пошуках способв створення, збергання та передавання культурних цнностей, як б вдповдали посиленню церкви та християнства в вропейському свт, Флавй Кассодор у середин 50-х рокв заснував у свому матку «Вварй» монастир, який вдграв важливу роль у формуванн середньовчно культури. Ця лтература оспвувала висок почуття, прославляла вйськов подвиги, служння дам, вдображала ритуал рицарсько чест. Перш з них були вдкрит в Болонь Париж (XII столття). Це була культура молитов, казок, мфв, чарвних заклять.

На противагу м романтики XIX ст. Найбльш яскраво це виявилося пд час правлння папи Григоря (590-604 рр. Як досягаться подбний ефект. (до якого не збереглося зразкв виразно християнського мистецтва) до повноцнного початку Взантйського стилюбл.

Взантйська культура стала свордним синтезом пзньоантичних схдних традицй. нефв).

Одним з раннх колекцонерв «примтивв», тод ще вдносно недорогих, був принц Альберт. Особливе спвчуття викликали страждання Христа, в них бачили вдгомони власно дол. На цей час припада поява перших християнських храмв. Звдси «рицарська поведнка» – це поведнка самовддано благородно людини.

– близько 1220 р. ) створив незакнчений вршований роман «Трстан та зольда». мперя проснувала недовго, згдно з угодою 843 р., укладеною у м. Верден онуками Карла Великого була роздлена на три частини: Францю (назва зявляться у Х ст. ), Нмеччину та талю, що поклало початок снуванню цих кран. В другй половин XII ст.

Григорй I уважав неприйнятною доктрину мирного спвснування рзномантних деологй, про що свдчать його «Далоги про життя талйських отцв та про безсмертя душ». В центр надгробку вмщено скульптурну групу Пста (Мадонна з тлом сина на колнах), а по боках— схилен на колна постат Юря Бома та його дружини. У XI ст.

Досить пишний орнамент навколо нш тягнеться високо вгору, майже до церковно бан, а спускаючись униз, додолу не доходить, так що залишаться враження, що цлий великий монумент н на чому не стоть (нелогчнсть, досить характерна для доби бароко).

Medium aevum, букв. Висувалась теза про зверхнсть ври стосовно розуму. Християнська теологя становила досить цлсну систему уявлень про Всесвт, природу, людину. Органзовувалися спецальн рицарськ турнри. Перш храмов будвл готичного стилю вдрзняються стрункими колонами, що несуться вгору, витягнутими вкнами, писаними втражами «трояндами» над входом.

Мста стали опорою королвсько влади в ход утворення централзованих нацональних держав (за винятком тал, де переважали мста-держави). у Флоренц, але вже готичне мистецтво добре просунулось у натуралстичному зображенн вдстан та обму (хоча зазвичай не вважало х необхдними рисами твору, якщо вони вступали у конфлкт з ншими цлями), а скульптура пзньо готики ставала все бльш натуралстичною. почали нагромаджуватися прогресивн змни. виникають нов театральн жанри – мстер, мракл, фарси, моралте. Думка, що Середньовччя – «темн столття», справедлива тльки по вдношенню до раннього етапу (до IX ст. ). Саме у Взант була завершена розробка теор права, набули остаточного теоретичного оформлення так юридичн поняття, як право, закон, звичай уточнено вдмннсть мж приватним публчним правом визначено норми карного права про-цесу закладено основи мжнародного права.

У кнц IV- на початку V ст. Тогочасн унверситети були обднанням тих, хто навча (учителв), тих, хто навчаться (студентв). Динамка «елтарних» форм духовного життя випереджа перемни в «глибинц». н. е. ) «Граматичне кервництво».

500р. н. е. Сворднсть суспльного розвитку Взант не менш яскраво проявилася в галуз правових вдносин. Останнй здйснив синтез аристотелвсько флософ та християнсько доктрини, створив свордну енциклопедю католицького богословя «Сума теолог».

У народнй уяв Бог був тю силою, що посилала дощ або засуху, мороз чи тепло, пошест тощо. Найбльшим вн був в епоху раннього середньовччя – приблизно до друго половини XI ст. псля розпаду Римсько мпер на Захдну та Схдну на карт свту зявилася нова християнська мперя – Взантйська (330 – 1453 pp. ). На цей перод припада виникнення перших захдновропейських унверситетв (вд лат. Аналзуючи культурн надбання народв Взант, слд зупинитись на досягненнях юридично думки, оскльки саме тут у сфер громадянського карного права значно сильнше довше, нж на Заход, вдчувався вплив римських юридичних норм. н. е. Кельтськ пкти Шотланд також робили рзблення по каменю до та псля християнзац, а виразна англо-саксонська та рландська традиця зовншнх великих рзьблених хреств може бути нащадком ранших язичницьких праць.

Порушення ж ц гармон загрожу згубними наслдками для всього суспльства. Християнство поширювалося в Укран задовго до його офцйного запровадження. РСРРРРё СРСРРРСРРС–СРРС— ССРР»РССРёРРё (РС–Р РСРС.

При цьому великий портрет Рчарда II добре доглядався абатством, як нший його портрет, Влтонський диптих. У IV ст. вдбувався процес християнзац. Особливо плодотворнстю вдзначився Лев Математик (Х ст. ), який заклав основи алгебри, використав буквенн позначення в рол символв, прославився багатьма винаходами, зокрема свтлового телеграфу та хитромудрими механзмами, що вражали ноземцв в мператорському палац. Псля загибел Захдно Римсько мпер (V – VII ст. ) Захд опинився у становищ занепаду та варварства.

Сво довершеност середньовчна картина свту досягла в Х-Х ст. Система освти у Взант зберегла спадкомний звязок з античнстю. З XII ст. — унверситет з флософським юридичним факультетами.

Слд памятати, що середньовччя було часом диного у свому род зближення мж флософю мистецтвом: системи схоластв художньо струнк, художня творчсть так шла назустрч змсту, що часто могла переймати функц флософствування (як це було у Давнй Рус, що не знала флософ створила сво системи флософського тлумачення свту в конопису). Диспути могли тривати 15-20 годин. Бльшсть населення середньовчно вропи складали селяни. Адже тльки в Богов бачили вище значення всього земного. воно стало останньою надю деморалзованих римлян.

Чимало з них прийняли християнство. Термн нтернацональна готика познача придворне готичне мистецтво в перод приблизно мж 1360 до 1430 роками, псля якого готичне мистецтво почина зливатися з мистецтвом Вдродження, яке почало формуватися в тал в часи Треченто з поверненням до класичних принципв композиц та реалзму скульптор Нкола Пзано та художник Джотто д Бондоне вважаються особливо формативними фгурами. Мабуть, вн брав участь, як не був головним автором скульптур каплиц Бомв. Наприклад, граматичним правилам надавали вршово форми.

Бенедикт писав: «Безчиннсть ворогом душ. Як уже зазначалося, вропейськ народи в цей час були мало-освченими.

Внаслдок варварських навал занепала система торгвл, мста. Для не «вки життя» так само природн та неминуч, як пори року. Римська ж куря неухильно вдстоювала доктрину про примат духовно влади над свтською.

Псля школи здбн учн поповнювали ряди церковно рарх. Та найбльшого удару становищу церкви завдав власний цинчний витвр – папськ ндульгенц. Представник свтського напрямку в нмецькй куртуазнй поез Готфрд Страсбурзький (кнець XII ст. Термнсередн вкивиник в тал у XIV-XVI ст.

В XIIIв. У порвнянн з багатовковою вдсутнстю флософсько думки це був безумовний крок уперед. На диспут висловлювались докази за проти висловлено думки. У вроп в кнц XV столття працювало вже 79 унверситетв.

Термн «Середн вки», точнше «середнй вк» (вд лат. Бенедикт написав свй статут монастирв. Поезя вагантв – свордне культурне явище в середовищ середньовчних студентв.

Головний диспутант мусив заздалегдь оприлюднити тези теми, яка давалась для обговорення. Твр Лонга «Дафнс Хлоя» вважають найкращим зразком такого виду творчост цього часу. днсть та унверсалзм церкви протистояли партикулярност та сепаратност держави. Кольоров втраж – головний вид готичного живопису.

Воно стало стрункою свтоглядною системою. дея Бога займа центральне мсце. Но мастера того времени уже смело использовали многие достижения древнегреческого искусства: они научились делать фигуры «настоящими», достигать пропорций в сложных композициях. Культурна спадщина середнх вкв посла важливе мсце в стор людства й позначилася на розвитку флософ, релг, права, природничих наук. Епоха Середньовччя подляться на три пероди.

Але писати вн не вмв. На вдмну вд Кассодора, цього «останнього римлянина», який заснував першу середньовчну майстерню письма поднав в дяльност античн та християнськ культурн традиц, Григорй вважав совершенно недопустимим мирне спвснування рзних деологй.

Тому основна увага придлялась вивченню латин, молитов, самому процесу богослужння. В його творах, головним з яких була «Велика праця», вн висува ряд цезвичайних здогадв, мр про лтальн апарати, пдйомн крани та н. Його творам церква оголосила анафему, а сам вн 14 рокв провв в ув39язненн. Рицар — професйн вони — являли собою корпорацю, членв яко обднували спосб життя, морально-етичн цнност, особистсн деали. Це викликало критичн оцнки з боку представникв науки. Вльне право оздоблення «мандрувати» манускриптом мало великий вплив на романське та готичне мистецтво рзних засобв. до епохи Великих географчних вдкриттв (рубж XV-XVI ст. ), причому повне панування саме середньовчного типу культури в вроп повязують не з усм перодом, а з V-XIII ст.

Формула «мистецтво – Ббля для неписьменних» збергала значення протягом усього середньовччя. й закнчила сво снування в першй половин XIX ст. Пд впливом французьких поетв лрична поезя в ХН ст. Церква була панвним полтичною нституцю, але ще бльше було те вплив, яке церква надавала безпосередньо на свдомсть населення. В ХI ст.

Одна з верших мистецтва цього часу – мозака храму св. Соф у Константинопол. Навть живопис була, передусм, виявленим словом, як сам Ббля. У той же час культура мала значн особливост в порвнянн з захдновропейською. Окрем будвл центричного типу (кругл, восьмигранн, хрестоподбн). У XII-XIII ст. У таких умовах саме церква виступа охоронцем антично культурно спадщини.

Протягом4-го ст. н. е. Ефективним знаряддям у виршенн таких завдань була Священна нквзиця. Поезю трубадурв вдспвували професйн спвц – менестрел. Ще за життя Фома отримав титули «ангельський доктор», «всезагальний наставник», «князь схоластв». Утворення ранньофеодально Франксько держави, яка виникла у V ст. Культура Середньовччя – це значний за часом (У-ХУ ст. ) та нформацйною насиченстю перод розвитку свтово культури. Здаться, чи не головну роль у популяризац барокового мистецтва в Укран треба вдвести майстров-архтекторов, зутов Джакомо (Якв) Брано (1586–1649), що був присланий на Украну з Риму спецально як вправний архтектор вн завдував зутським будвництвом у Львов, Перемишл та Сандомир. переходить вд одного члена роду до другого.

Нечисленну елту феодального класу утворювали найбльш землевласники — нос гучних титулв. Найвидатншим представником цього напрямку був Михайло Псьол (XI ст. ) – флософ, сторик, флолог, юрист. У 1323 р. його було проголошено святим, а в 1567 р. визнано пятим вчителем Церкви. Вона стежила за дотриманням церковних заборон (наприклад, пд гагрозою анафеми – вдлучення вд церкви та прокляття – правоврний католик не мг читати творв з «списку заборонених книжок»). Виникла алхмя у гипт в III-IV ст., була поширена в IX-XI ст. Притаманн низинному прошарку культури та ментальност настанови способи поведнки характеризувалися незвичною стабльнстю та чпкстю, протиставленням змнам.

В кожнм раз, в Укран мистецтво бароко роздволося: в Захднй Укран (Пдляшшя, Галичина, Волинь, Подлля) воно зберегло форми зутського бароко, що залишилося ближчим до свого першоджерела в Центральнй та Схднй Укран (Слобожанщина та Чорноморя) воно сильно модифкувалося й набрало зовсм оригнального забарвлення— т. зв. Вн носить назву готичний. Вона майже нколи не покидала мсце свого народження. Реалсти вдстоювали зворотне.

Вершина а такою, верхньо – Бог. Освтянськими та науковими центрами середньовччя були унверситети (вд лат. в арабському свт й досягла максимального розвитку в Захднй вроп в IX-XVI ст. Усе це робили за нього нш, старш.

Назва походить вд назви нмецького племен готв. Водяные краски на клеевой основе наносились тонким слоем на мокрую или сухую штукатурку. Не слд також однозначно тлумачити слово – «варвари» як вдстал. Вдлучення – це виключення людини з релгйно общини, яке приносило багато непримностей (не було змоги отримати вдпущення вд грхв, вступити в шлюб, поховати за християнським обрядом). тощо.

Запис ц легенди – найдавнше писемне джерело по стор Чех. Для середнх вкв характерним виникнення так звано «духовно мпер». Проснувала Взантйська мперя бльше тисяч рокв впала пд натиском туркв у 1453 роц.

Всм експедицй у Сирю, Пвнчну Африку, Палестину (1096 – 1270 рр. ), що здйснювалися пд гаслами боротьби проти неврних – мусульман – звльнення Гроба Господнього та Свято Земл, поглинули тисяч тисяч життв. снував юридичний партикуляризм – уособлення права. У свох же мемуарах, за якими закрпилася назва Тамна сторя, вн висловлю совершенно нш погляди, вважа Юстинана вискочкою (Юстинан походив з селянсько см з Македон успадкував престол вд свого дядька, зведеного на престол солдатами), гостро критику його.

Про це свдчить саме слово, утворене з арабського «аль-кмя», коренем якого грецьке слово «khemia», тобто «чорна магя». У звязку з цим виключного значення тепер надаться внутршньому духовному стану людини. З XII ст. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. Пд церковною опкою перебували не тльки низи, а й феодальна знать.

Диспути могли тривати 15-20 годин. Це був один з найталановитших в Укран скульпторв доби бароко. Перехавши до Львова, вн дал писався «sculptor civis Brzezanensis».

Бльшсть станкових картин однак залишались бльш консервативними, нж мнатюри, частково тому, що виставлялись перед широким загалом. За мотивами цього роману Леся Укранка написала поему «зольда Блорука». Вн пдготував перший енциклопедичний словник середньовччя пд назвою «Етимолог» (або «Начала»). РСРРРС РСС–ССРСРР»С Р РСС–СС–РРРС СС–Р»РСРСС–СС РРСРлиСРёРРС РРСРРРР РРёРРСРРёР СРСРРРСРРС–СРРёР СС–Р»РСРС С– СРРР»РР, СРСРРСС РСРРРС РРРС–РС–РРРСС–Р РРРСРС РРРР РРРС–РССРРёР (1225 СРё 1226-1274). Останнй здйснив синтез аристотелвсько флософ та християнсько доктрини, створив свордну енциклопедю католицького богословя «Сума теолог». Лицарський кодекс чест регулював правила ведення бою, як описан в багатьох лтературних творах т епохи. Виникло за часв царювання Карла великого.

Мовою учених-теологв простих людей висловлювалось практично те саме. Його красу зазвичай пдкреслювала одяг, що свдчить про любов до золота коштовного камння. Для кожно етнчно групи снували рзн закони. Августин рзко критикував завойовницьк устремлння римлян, вбачаючи причини насилля одних людей стосовно нших у грховност людей.

Але в куртуазно лтератур герой неодмнно блищав чудовим генеалогчним древом. РРРРРРёСРРРС СРРРС СС–Р»РСРС РСРёРілиРСРРРСРРРС– СРёССРРРё СРСРРРСРРС–СРРС— РСРС–СРё. Но как все изменилось. До Х ст. Здаться, чи не головну роль у популяризац барокового мистецтва в Укран треба вдвести майстров-архтекторов, зутов Джакомо Брано (1586—1649), що був присланий до Украни з Риму спецально як вправний архтектор вн завдував зутським будвництвом у Львов, Перемишл та Сандомир.

Ще за життя Фома отримав титули «Ангельський доктор», «всезагальний наставник», «князь схоластв». Були розроблен нов теми, так як дерево ссея, бльш прийнятним стало зображення Бога-Отця. За мотивами цього роману Леся Укранка написала поему «зольда Блорука». Лрика трубадурв оспвувала рицарську куртуазну любов, радощ життя. У взантйськй архтектур знайшли сво застосування розвиток художн технчн де античност. Соф (Софя — символ божественно мудрост) в Константинопол, побудований усього за пять рокв за наказом Юстинана.

Остання була спочатку носм руху перетворення, що пзнше, в XVI – XVII ст., став домнуючим в науц. Гумансти, просвтител вважали середн вки перодом глибокого культурного занепаду на противагу високому злетов культури в античному свт в новий час. На початку XII ст.

Цей ввтар, правдоподбно, дуже перероблений. Як це розумти. Одним з засобв боротьби станквзиця. Виникнувши в XII ст. Велике значення у поширенн наукових знань мала дяльнсть монастирв. Останнй заклав основи латинсько риторики.

Музика, яку вивчали в середньовчнй школ, була потрбна для виконання релгйних гмнв. Вони схилялися перед культурою Стародавньо Грец Стародавнього Риму, намагалися вдродити. Стни романсько церкви розписували маляри.

Феодальн вдносини складаються у Захднй вроп впродовж V – ХI ст. Все це не могло не активзувати ретичних (спрямованих проти ври) рухв, як мали широку соцальну базу.

З XIII ст.

Сворднсть суспльного розвитку Взант не менш яскраво проявилася в галуз правових вдносин. З метою пдвищення культури переписування рукописв було введено чтке письмо. Учн —студенти (вд латинського студере — старанно навчатися) — слухали записували лекц, брали участь у диспутах. Хоч, можливо, ще ранше вд цього майстра-зута в Кив в бароковому склад вже працював Себастано Брачч, що зрештою й зовсм осв у Кив, але слдв його мистецько прац не збереглося.

Найбльш прославлений поет Середньовччя – Данте Алгр, автор велико «Божественно комед». В галуз теолог юриспруденц вн був провдним в вроп, свого роду законодавцем моди. Чим можуть допомогти нам роздумування флософв Пфагора, Сократа, Платона Аристотеля. Бронзовые чудовища цепко держат в пасти ручки массивных дверей.

набув широкого вжитку, охоплюючи свом змстом перод вд античност до Новтнх часв. Романський стиль (вд лат. «Це, — як пише Ле Гофф, — печатка традицйного селянського суспльства, де стина та тамниця передаються з поколння в поколння, заповдаються «мудрецем» тому, кого вн уважа достойним наслдувати, й поширються бльшою мрою не посередництвом писаних текств, а з «вуст у вуста», тими дейними традицями, котр були орнтован на мф та ритуал». Рицарськ подинки стали складовою частиною битв в нескнченних феодальних вйнах.

Теократя передбачала оцерковлення держави й одержавлення церкви за примату церковного начала (звдси й вищезгаданий особливий характер взамин мж свтською та духовною глками влади, що виявився у Захднй вроп в принцип папацезаризму, тобто верховенств Папи Римського над свтськими владиками (королями). Готичн собори здаються легкими прозорими завдяки величезним вкнам.

Як зазнача А. Я. Гуревич, характерною рисою середньовчно богословсько лтератури була орнтаця на традицю та авторитет Писання, а оригнальнсть, як критерй оцнки якост лтературного твору, визнаться в останню чергу. При монастирях же звичайно снували бблотеки.

(1167), а за даними деяких джерел на початку XIII ст., був заснований Оксфордський унверситет в Англ. Хрест Геро (965—970рр., на меж мж оттонським та романським мистецтвом) вважаться першою роботою, яка це продемонструвала38. В романськй архтектур домнували товст стни, масивн структури, що сприймались як дина органчна форма, склепнчаст дахи та закруглен вкна та арки. Парафя брала на себе функцю кервництва сантарними заходами пд час епдемй. З метою утвердження папсько влади римо-католицька церква широко використову де манхейства (песимстичне вчення про одвчнсть та непереборнсть зла, непримиренну боротьбу двох начал свту –божественного –свтла, та диявольського –темряви), неоплатонзму, аскетизму тощо.

У XIV ст. На вдмну вд монолтних романських храмв, готичн собори стали власне культовими спорудами. стала союзником опорою держави. Його майстри побудували понад три сотн палацв, соборв монастирв.

Якщо Бог – уособлення Добра Любов, то Сатана – його протилежнсть, втлення Зла Ненавист. Собор часом бував таким великим, що його не могло заповнити все населення мста. Головним центром ремесла й мистецтва в добу бароко в Укран зоставався Львв. Важливим документом з стор германських народв написана си- дором «Хронка». Церква Сент-Шапель (Париж) в Париж.

Для середньовччя характерн так поняття, як теологя, аскетизм, мстика. Вона мала сво право, основн норми якого менувались канонами. Культура Взант. Чеська мова залишаться загальнонародною мовою при найбльш нтенсивнй нмецькй колонзац. Головним принципом обднання монахв у склад одного монастиря вн визначав наступний: тльки в сумсному жит монахв духовн прозрння одного стануть доступн багатьом.

Почали зявлятися колекцонери мистецтва, манускриптв серед вищо шляхти, напр. – час злету, руху, глибоких перемн у розвитку середньовчно культури. При цьому людин не належить н свт, н блага, н тло, н життя. У ранньохристиянський перод офцйною релгю стало християнство. Ц символы-слова треба було вмти розпзнавати отримувати вд них божественний сенс. Сам стан феодалв був неоднордним. Письмових завдань не давали.

Ваганти рзко викривали римсько-католицьку церкву: «Рим усх кожного грабу потворно, пресвята куря – це ринок брудний. ». Стильов особливост середньовчного мистецтва найбльшою мрою втлювала архтектура. В легенд Х ст. Х ст. Найвдомшими схоластами були П39р Абеляр, який вдграв значну роль у заснуванн Паризького унверситету Альберт Великий – нмецький учений, богослов, автор багатьох творв природничого характеру Фома Аквнський – вдомий свою працею «Сума теолог», що була свордною енциклопедю середньовчного свтогляду висвтлювала в тогочасному розумнн вс питання природи суспльства Роджер Бекон – учений, чернець францсканського ордена, професор Оксфордського унверситету, наполягав на потреб дослдного вивчення природи. Такий подинок вдбувався перед бом, диноборство завершувалося смертю одного з рицарв.

Вдведений людин час земного снування – омана. У XII ст. У Британ так приклади вдсутн. Нин – це нмецьке мсто, розташоване недалеко вд голландського бельгйського кордону. на частин територ колишньо Захдно Римсько мпер, повязане з завоюванням Галл (земл галлв – так римляни називали кельтв).

проявилося в розгортанн флософських дискусй. Як пдручник використовували граматику римського вченого-граматика Еля Доната (IV ст. сторя зна немало прикладв стинно рицарсько поведнки. Наприклад, Шартрський собор прикрашають 9 тисяч скульптур. Це сприяло збереженню багатьох творв античних авторв.

Головн його прац— т. зв. Треба врахувати ще одну причину впливовост церкви, особливо в ранньому середньовчч.

н. е. ). А оригнальнсть могла бути сприйнята як ресь.

Дбав Карл Великий також про розвиток архтектури, особливо церковно. Кассодор обднав християнську традицю свтське знання. Чутки про дивовижн подвиги хрестоносцв разом з оповдями плгрмв (мандрвних богомольцв) про мандри до святих мсць були улюбленими темами, як збирали силу прихильних слухачв. Виникло у перод царювання Карла великого.

Сувора система сну для розмщення сюжетв монументального живопису в храмах. Але все повинно робитися помрковано, з огляду на слабих». Тому цей стиль назвали романським, тобто римським. РРСРР РРРР СРРСС–Р РСРРлиРР РС–ССР РРСС–РРССС РРСС–С—. Свт тепер отриму чтко виражену центральну точку снування – це Бог.

Латинське «barba» ма ще одне значення – борода. та надгробки скульптурн ввтар у Львов.

Вн жив у часи максимально полтично могутност Взант, коли правив мператор Юстинан (VI ст. ). Сам стан феодалв був неоднордним. А рвень освти парафян узагал був мнмальним. На той час належить поява перших християнських храмв. Дороманське мистецтво познача архтектуру та певною мрою образне та рухоме мистецтво, як спочатку розвинулись у Пвденнй вроп (спан, тал та пвдн Франц) мж перодом Пзньо Античност та початком романського пероду в 11 ст.

Письменнсть перетворються на рдксть. Не менш рясно, нж зовн, вкрито скульптурними оздобами каплицю Бомв всередин. Траплялися зовсм несподван ршення. Так елементи надають готичним спорудам динамчност, велич.

У середин Х–ХV ст. Вони носили чернеч плащ (у госптальрв — червоний з блим хрестом, у храмовникв — блий з червоним) поверх рицарських лат. Християнство у феодальному суспльств Захдно вропи виконувало функцю деологчного нтегратора, що зумовило консолдацю його органзац — римо-католицько церкви, яка явля собою строго рархчно централзовану систему на чол з римським папою прагне до верховенства в «християнському свт». Тод було створено визначн памятники архтектури – сотн величних соборв. У ранньохристиянський перод офцйно релгю стало християнство. medius середнй), виник в тал у XV-XVI ст. в вроп вдбуваться швидке зростання мст.

480 – РР». нод в вршах вагантв звучала скорбота на х безпритульне нужденне життя: «Не для сутно марноти, не для розваги – через грк злидн кинув я учення». Для середньовчно свдомост були звичними чимало речей, котр год зрозумти сучаснй людин. Викладання нових дей засуджувалося, плагат не переслдувався. В його образ втлен патротизм, безстрашнсть, благородство. мператор Константин Багрянородний сам був автором деклькох книг.

Крм лекцй, поширеною формою наукового сплкування були також диспути або прилюдн дискус, що перодично влаштовувались на богословсько-флософськ теми. Головний принцип х будови полягав у створенн послдовних перешкод для нападникв. козацького бароко. Все, що могло бути визнано боягузтвом було неприпустимо.

Ця християнська течя названа за мям олександрйського пресвтера Аря, що дав сво тлумачення догмату Трйц (вн стверджував, що Христос не вчний, а створений диним Богом). Велику роль у житт народв середньовчно вропи вдгравали церква та релгя, як жорстко контролювали дяльнсть людини протягом життя, постйно впливаючи на свдомсть та поведнку. Звдси — постулат: Врую, щоб розумти, який проголошу проритет ври над розумом.

Дуже цкава особистсть сторика Прокопя Кесарйського. У Константинопол вже в IХ ст. Мистецтво пероду Мграцй опису мистецтво «варварських» германських та схдно-вропейських народв, як в той час мгрували та оселялись на територ колишньо Римсько мпер, у мграцйному перод (бл. 300-700рр. ). У тому ж роц Рчард посвятив сина свого суперника в рицарське достонство. Внутршнм прикрасою цих споруд були мозака фрески.

Одню з вершин мозаки храму Св. На вдмну вд Кассодора, цього «останнього римлянина», який заснував першу середньовчну майстерню письма поднав в дяльност античн та християнськ культурн традиц, Григорй вважав совершенно недопустимим мирне спвснування рзних деологй. Р СРРРС СС–Р»РСРСС–СС РР»С РСРС—Р Р—РСС–РРРС— РРСРРРё ССРР РСРёССРСРліРР.

Наприкнц пероду поширився новий мистецький засб— принти (вдбитки гравюр) разом з малими картинами на панелях, х часто використовували як емотивн молитовн зображення (нм. Так погляди дстали дуже широку пдтримку. люмнован манусприпти продовжували колекцонувати антиквари або вони збергались «похованими» у монастирських або королвських бблотеках. Варварами стародавн греки, а пзнше римляни, називали племена, що жили поза межами грецьких держав вдрзнялися вд грекв (пзнше – римлян) своми звичаями культурою, зокрема не говорили грецькою та латинською. «община, корпораця, сукупнсть, спльнсть»).

Саме змагальнсть стала одню з причин розвитку геральдики (складання дворянських, церковних та земельних гербв у новтн часи – сторична дисциплна, що вивча герби), також породжено Хрестовими походами. Культура епохи Середньовччя ознаменована ункальною лтературою: герочний епос (французький – «Псня про Роланда», спанська – «Псня про мого Сда, нмецький -«Псня про Нбелунгв»), творчсть вуличних поетв спвакв – вагантв, трубадурв, мнезингерв, лицарськ романи. Проте було й багато противникв використання досвду античност. Аскетизм став офцйною деологю, що проповдувалась з церковних кафедр пропагувалась у такй спецальнй лтератур того часу, як «житя святих». З цим фактом повинне було рахуватися навть католицьке духовенство Чех. У найбльш важливих центрах люмнац, Париж та у 15 ст. — мстахФландр, снували велик майстерн, як експортували до нших частин вропи.

Риси культурно спльноти чесько народност проявились уже в VII-IX ст. andachtsbilder), на як чинили вплив нов релгйн. Каролнзьке мистецтвомпер Франкв, особливо у сучаснй Франц та Нмеччин починаючи з 780—900 рокв, отримало назву за менем Карла Великогота було мистецтвом придворного кола та деклькох монастирських центрв пд мперським патронатом, як свдомо прагнули вдновити «римськ» стил та стандарти як належно новй Захднй мпер. Ц народи мали власн багатовков художн традиц. «Розкшний часослов герцога Беррйського» одним з найкращих вдомих робт нтернацонально готики. Из-за них поверхность камня, кажется, начинает вибрировать, наполняться движением.

Основним методом унверситетського викладання були лекц професорв. Паризький псалтир, але й в цлому протягом всього пероду люмнування манускриптв демонстру паралельне використання двох стилв, часто навть одним митцем, — конний (ратичний) стиль для фгур в обрамлених мнатюрах та бльш реалстичний стиль для маленьких сцен або фгур на полях тексту, доданих без рамки. 12Монументальна скульптура з людськими фгурами залишалась табу у взантйському мистецтв виключення практично вдсутн. На змну класично приходить вульгарна (народна) латина. У 1450 роц воно було ще тльки 50 мльйонв. Дещо вагомшими ц процеси були на Сход у Взант.

оанн I (герцог Берр) (1340—1416), та принтв та нших робт серед людей середнього достатку. – близько 1220 р. ) створив незакнчений вршований роман «Трстан та зольда».

батьквщиною вважаться Франця. Тут рестревувалися народження, смерсть, шлюби, надавалися довдки та збергалися документи. Однозначно привязуючи ндивда до його см стану, феодальне суспльство строго обмежувало рамки його «вльного самовизначення», йому не потрбно було вибирати н рд занять, н свтогляд, н навть дружину. Мабуть, вн брав участь, як не був головним автором скульптур каплиц Бомв. Раз тут вйна, я тут залишуся, — говорить рицар в однй з балад поетеси Мар Французько.

Середньовччя витворило два основн стил: романський та готичний. Вдбулися змни в суднобудуванн: на змну однощогловим кораблям прийшли багатощоглов – каравели (XV ст. ).

Все, що порушувало або не вписувалося в цей деал, сприймалося як антисоцальне. Народи вропи в основному сприймали християнську вру хрещенням х вождв дружин. Коронаця утверджувала незалежнсть Риму вд Константинополя, де вже був християнський мператор. Взантйська свтська лтература успадкувала багато чого вд еллнстично лтератури. Це – римський флософ письменник, «великий учитель Середньовччя» Анцй Манлй Северин Боецй (близько 480-524 рр. ), який запропонував досить оригнальний середньовчний варант натурфлософ, Магнус Флавй Аврелй Кассодор (близько 487-578 рр. ), який був спочатку мнстром держави остготв Теодорха Великого, а пзнше абатом одного з талйських монастирв. Другий перод (друга половина XI – XII ст. ) – час розквту середньовчного феодального суспльства, поширення освти та культурного розвитку.

Цей же грх спотворив людський розум, вдтод людина повинна шукати соб опору у вр. 585). Монастир мали власну економчну органзацю, власне господарство, виробництво, численн майстерн. Маса мирян слухала напвграмотних священикв. Церковь по-прежнему требовала от скульпторов, чтобы они воспевали страдания, скорбь, смирение, грусть — словом, те чувства, которые, по ее мнению, только и испытывали святые.

Такий образ вдображено в рицарськй лтератур. Величезну роль у розвитку культури Середньовччя зграли школи унверситети. Майстром-автором цього монументу був Йоган (Гануш) Пфстер (1573–бл. 1645), родом з Бреслау, який не пзнше 1612р. Невипадково Володимир прийняв церковне мя Василй (василевс). у звязку з серю великих народних виступв виника нова течя в чернецтв. Але все повинно робитися помрковано, з огляду на слабих».

Порушення веде до неминучого, хоча в невизначеному майбутньому, покарання. Рим офцйно визнав францсканцв домнканцв — ордени жебракуючих ченцв-проповдникв. Нижч мали на мет пдготовку суто духовних осб – клрикв.

Централзацю католицизму забеспечувала жорстка внутршня дисциплна, рархя з чткою системою пдпорядкування ланок вд найнижчого клрика до «намсника Бога на Земл» – папи папсько кур. Наслдком цих пошукв став найвидатнший витвр взантйсько архтектури — храм Св. у будвельний вжиток увйшли обпалена цегла, кахл, черепиця. Кнець XII – початок XIII ст.

В пам39ят нащадкв Взантя залишилась державою, де була втлена в життя знаменита Юстинанова кодифкаця римського права, яку називали «храмом правово науки». Так називалися вдливач з металу.

Бог ма стинне буття – стверджу Платон, за якого зароджуться неоплатонзм. Яскрава сторнка стор та культури середньовчччя – Хрестов походи. gotico — готський, варварський. Вдомий флософ-гуманст Еразм Роттердамський так характеризував його: «Я без вагання зараховую Кассодора, людину, яка досягла багато чого яку пестила фортуна, до числа щасливцв людей видатних в осягненн наук, як божественних, так свтських, я навть не помишляю наблизитися до нього». universitas, що означа община, корпораця, сукупнсть, спльнсть). У свою чергу, це освоння язичницько традиц призвело до «суттво внутршньо перебудови латинсько християнсько культури» (С. У центр ма розпяття з доброю постаттю фундатора на передньому план. в кол сторикв лтераторв, передових людей свого часу.

Основи офцйного церковного свтогляду середнх вкв були закладен на рубеж IV-V ст. Церква тод володла освтою, контролювала. Негативно до Середньовччя ставився також Гегель, називаючи його свордним типом варварства. Оскльки тонк панел з слоново кстки з вирзьбленимрельфомрдко можна було повторно використати, х збереглося досить багато. Сучасн вчен переважно уникають крайнощв.

Будвля церкви мала форму хреста, товст стни, щлини замсть вкон, напвкруглу арку, масивн колони. Кнець XII – початок XIII ст. Всего сто лет разделяет скульптуры западного и южного порталов собора в Шартре. Роспись в Шартрском соборе.

Вот таким образом их назвали готическими — по имени варваров — готов, когда-то разоривших Италию. В это время наибольшее распространение получает декоративный рельеф. На це питання важко вдповсти однозначно. Пд впливом французьких поетв лрична поезя в XIII ст. РР С XVРРР СС. Як спввдносилися мж собою церковна, рицарська культура культура народних мас.

Уява про свт носила описовий багато в чому фантастичний характер. На трьох останнх факультетах можна було навчатися псля закнчення артистичного. У школах почала вивчатися флософя. Культура народв Захдно вропи.

також передбачали вивчення «вльних мистецтв», де ц дисциплни становили змст викладання на молодших факультетах., ш маховот), Пта, Вуаль (Плат) Веронки або нструменти Страстей (лат. На кнець 15-го ст. В спан священик сидора Севльського склав видав першу енциклопедю епохи Середньовччя. В нй вдкривали сво нацональне минуле, у творах середньовчного мистецтва вбачали початки поетично свободи протиставляли х суворому рацоналзму класики.

Можна зустрти свордн карикатури в камен (один з рельфв собору в Парм зобража осла в одяз ченця, який чита проповдь вовкам). були вдкрит унверситети в Праз, Краков, Гейдельберз, Ерфрурт, Кельн. Цей загальний термн покрива велику кльксть етнчних або регональних стилв, у тому числ ранн англо-саксонське мистецтво, вестготське мистецтво, пвнчне мистецтвотамеровнзьке мистецтво, вс з яких використовували звриний стильта геометричн мотиви, отриман з класичного мистецтва. Тут нема масивних веж, характерних для романсько церкви.

даться, урвалася. За всма цими ознаками середньовччя умовно подляють на ранн (V—XI ст. ), високе, або зрле (XI—XIII ст. ), та пзн (XIV—XVI ст. ). Для цього стилю в мистецтв характерна напвкругла склепнна арка, яка прийшла з Рима. Ваганти рзко викривали римсько-католицьку церкву: «Рим усх кожного грабу потворно, пресвята куря – це ринок брудний. ». Основним принципом упорядкування свтобудови стала рархя рзних рвнв.

Пд впливом християнства вдбуваться консолдаця римо-католицько церкви.

Основний технчний прийом готики – стрлчасте перекриття. Середньовчна церква була зткана з протирч. Не слд також однозначно тлумачити слово – «варвари» як вдстал. Для даного стилю мистецтво характерна напвкругла склепнчаста арка, яка прийшла з Риму. У свою чергу, теоря «свтово» музики, якй вдводилось головне мсце в музичнй концепц, була наслдком великого впливу пфагорйського вчення про «гармоню небесних сфер». Християнство, для того щоб упоратися з язичницькою культурою, вимушене було освоти.

Чтку формулу вивв на рубеж X — XI ст. Цей же грх спотворив людський розум, вдтод людина повинна шукати соб опору у вр. Середньовчна культура характеризуться виникненням ще одного стилю в архтектур. Ц найродовитш найблагороднш рицар стояли на чол свох дружин, часом справжнх армй.

У монастирях створювалися скриптор (майстерн для переписування книг), збиралися найбагатш бблотеки. Взагал ц романи мали великий вплив на вропейських письменникв XVII – XVIII ст., на так звану «галантну лтературу». Термн «середн вки» (лат.

У V ст. Коштували так книги, природно, неймоврно дорого. До образв Аонга звертались художники, скульптори, композитори рзних часв народв. Воно лише готу до смерт.

набува поширення готичний стиль. Боротьба проти рес поступово вилилася в переслдування вчених, у заборону науково дяльност.

Псля падння Захдно Римсько мпер концепця свтового володарювання, традиц антично культури переходять у схдну частину Римсько мпер, яка згодом дстала назву Взантйсько (за давньою назвою столиц Взант). Головною проблемою, якою займалася схоластика, було питання спввдношення знання та ври. Середньовчна флософська наука мала назву схоластика. РРР Р IX-Р СС. Тод у Львов увйшло до вжитку загальне бажання оздоблювати церкви ввтарями, зробленими скульпторами, так що й замсть мальованих кон мж пишною скульптурною орнаментикою вставляються скульптурн чи рельфн кони. Думка, що Середньовччя – «темн столття», справедлива тльки по вдношенню до раннього етапу (до IX ст. ).

В академ займалися проблемами культури, науки, шкльно освти, робили спроби вдновлення класично латин, переписували та виправляли античн латинськ тексти. Найбльш характерним проявом релгйного розумння свту став твр, який написав римський папа Григорй «Далоги про життя талйських отцв про безсметря душ», де вн зазначив: «Для чого вся ця марнота мирських знань, яку користь можуть принести нам пояснення граматикв, котр здатн скорш розбестити нас, нж наставити на путь стини. Для середньовччя характерн так поняття, як теологя, аскетизм, мстика. В центр надгробку вмщено скульптурну групу Пта (Мадонна з тлом сина на колнах), а по боках— схилен на колна постат Г. Бома та його дружини.

Вплив релг на життя посилювався завдяки могутньому авторитету церкви. В результат цього утворилась держава, яка увйшла в сторю як Священна Римська мперя. Городяни обднувалися в комуни, як мали органи самоврядування. В усх кранах вропи до кнця Х ст.

снувала сувора корпоративна рархя: два вищих стани (духовенство, феодали-землевласники), потм купц, ремсники, селяни (останн у Франц були обднан в третй стан). «До чого вся ця марнота мирських знань, – писав вн в свох «Далогах про життя талйських отцв про безсмертя душ», – яку користь можуть принести нам пояснення граматикв, котр здатн скорше розбестити нас, нж наставити на путь стинний. Зображували сюжети з Ббл, портрети мператорв, вангелств, були пейзажн замальовки. Середньовччя висунуло ряд видатних мислителв, як заклали основи по-справжньому наукового пдходу до засвоння свту, хоча основним видом хньо дяльност стала теологя. Свт бачився тод вдповднсть до деякою рархчно логкою, як симетрична схема, нагаду дв складен пдставами прамди. Щодо витворв мистецтва бльшого розмру, снують згадування про англо-саксонськ деревян язичницьк стату (вс втрачен), а у пвнчному мистецтв традиця рзьблених рунчних каменв пережила навернення народу у християнство.

Одним з найбльш значних посередникв мж античною культурою та середньовччям був вчений, латинський письменник з спан си- дор Севльський (близько 570-636 рр. ). Особенно богатые примеры дают памятники Равенны.

Тльки церква залуча людей до Бога. Славу лицарю приносила не тльки перемога, скльки його поведнку в бою. Так, х учасники повинн були користуватися однаковою зброю. У XI-XIII ст.

Усе життя людини вд народження до смерт було регламентоване. На початку XVI ст. Провдним типом готично архтектури ста собор, що зумовило розвиток складно каркасно конструкц (стрлчаст арки, як опираються на стовпи).

Будвництво могло тривати десятирччями, а то сторччями. Подолавши його, учень переходив до другого, пдвищеного циклу – квадривуму (чотиришляху) – науки про числа. Якщо в ранн середньовччя Захд занепада, то колишня Схдна Римська мперя продовжу процвтати (назва Взантя склалася вд першо, грецько, назви столиц — Взантй, перейменовано пзнше на Константинополь). Священики виявляються найбльш освченими людьми. Сталсть у простор ста свордною нормою людського життя.

Проте в Х ст. Найбльш яскраво це виявилося пд час правлння папи Григоря (590-604 рр. Основним представником виразником готичного пероду була архтектура. У 1096 р. вдбувся перший з них, а в 1270 р. — останнй.

Перш християнськ общини вдрзнялися демократизмом, однак досить швидко служител культу – духовенство, або клр (вд грецького клер – жереб, оскльки спочатку х вибирали за жеребом) перетворються на сувору рархчну органзацю. Написана на старословянськй мов, вона мстила багато чеських слв зворотв. Спочатку, правда, деяк варвари (вестготи й лангобарди) прийняли не той варант християнства (аранство), який став панвним у Захднй вроп, але псля VII ст. У вроп в XI ст. Обвинуваченою в суд могла бути не лише людина, а й тварина. РРСРРС–ССС СРРРРСРёРРё (РС–РРССРС–, РРРліРССРС–, СРСС–РССРС–, СРСРС—РССРС– РСРРС–, РРёССРРРРРёРРё, РРРСРё) С–РРРліРСРРли РРСРРРСРРС–ССС СР СРСРё РРёСРСС–Р С– РСРРСРСРРёС РРР.

Бенедикт написав свй статут монастирв. Розвиток природничих наук, а також математики й астроном пдпорядковувався потребам практичного життя – ремесел, мореплавання, торгвл, вйськовй справ. Лрика трубадурв оспвувала рицарську куртуазну любов, радощ життя. В межах каролнзько архтектури вперше були створен будвл, схож за розмрами на античн, а також винайдено вестверк та нш архтектурн нновац28. medius – середнй), виник в тал у ХV-ХV ст. вльнодумства та рацоналзму. – середнй вк) зявився в XV ст.

Щоб полегшити студентам запамятовування, використовували спецальн прийоми. Головним був Печерський монастир пд Кивом, засновником якого був чернець Антонй. У середньовчнй вроп архтектура та мистецтво зазнали значного церковного впливу.

Прикладом даного стилю церква Мар на остров Лаак у Нмеччин. Пдкреслюючи дею гармон ври та розуму, Фома Аквнський, проте, пдкорив науку богословю (наука – служниця богословя). Виникла чеська лицарська лтература. Вони виникли в III ст. серед гуманств.

Надал в науц закрпився розподл стор на стародавню, середньовчну нову. У центр ма розпяття з доброю постаттю фундатора на передньому план. Основою самосвдомост середньовчно людини було почуття нерозривного звязку з общиною, станом соцальною функцю. Перш з них зявилися в тал.

Досить пишний орнамент навколо нш тягнеться високо вгору, майже до церковно бан, а спускаючись униз, додолу не доходить, так що залишаться враження, що цлий великий монумент н на чому не стоть (нелогчнсть, досить характерна для доби бароко). Подбними контрастами багат середн вки. Проте ц науки за церквою не повинн були вдволкати вд вивчення Святого письма. «начальник цеху»). до н. е. ) байки напвлегендарного грецького байкаря Езопа (VI ст.

1145-1155 гг. Парадоксально, але першою жертвою цих змн стала сама церква. З таких ввтарв збергся зложений з фрагментв скульптурний ввтар роботи Яна Блого ще багатший скульптурний ввтар покрива три стни апсиди костелу Мар Магдалини з 1615р., а ще один, т. зв. Дуже довго тльки Папа призначав пископв у вс крани.

Багато регонв не повернули колишню чисельнсть населення до 17 столття. Викладач обднувалися в особлив органзац —факультети (вд латинського здатнсть, тобто здатнсть викладати який-небудь предмет). Це викликало критичн оцнки з боку представникв науки. Майстром-автором цього монументу був Галуш Пфстер (1573–1645), родом з Бреслава, який не пзнше 1612р. взантйськй кон, яка пзнше отримала назву Володимирська Богоматр.

Але при зосередженн уваги на корнних проявах свтовдчуття рядово людини дана перодизаця виявляться не точною, адже вдчуття свту людини аграрного за свою природою суспльства змнються повльнше, анж культура людей освчених (ми говоримо про нш ритми змн). Взантйськ майстри, з одного боку, зберегли складну технку образотворчого мистецтва, з другого – наповнили новим символчним змстом. одн моляться, нш воюють, трет працюють. Фресковые росписи романского периода почти не сохранились, причина техника живописи.

Нмецька мова ставала офцйною мовою королвського двору панських замкв. Програми до шкл затверджувались католицькою церквою. Романське мистецтво тривало у перод мж бл. rector – начальник цеху).

Останнй заклав основи латинсько риторики. Римська ж куря неухильно вдстоювала доктрину про примат духовно влади над свтською. Але для Рубльова змст його "Трйц" так само стотний, як вмння комбнувати лн та плями. Особливою плодотворною дяльнстю вдзначився Лев Математик (XI ст. ), який заклав основи алгебри, прославився багатьма винаходами, зокрема свтлового телеграфу. вважали Середньовччя втленням велич католицизму та примату слпо ври над розумом, розквту монархй та станових привлев, влади грубо сили й дикост. Адже серед правителв тод письменн люди були вдносною рдкстю.

РС–РРРРС–СРРС С– РлиРРРРС РР РРС–ССРР РСлРліСРСРСССРР СРРРСРёРР РРРРСРёРР РРРСС–С. Рицарство в Захднй вроп склалося до XI ст., а досягло свого розквту в Х-ХV ст. майстерня Франковича перейшла до Юря Лотрйнга.

В центр ц культури знаходилось християнство. На рубеж V – VI столть таля ста центром культурного розквту. Натомсть романтики (нмецьк, англйськ, росйськ, укранськ вчен, письменники, поети) деалзували Середньовччя як часи Рицарв Прекрасних Дам. В чому корисн нам вибаглив вигадки Флакка, Солна, Варрона, Плавта, Цицерона. » Такого роду нетерпимсть в галуз культури сприяла зростанню нетерпимост до накомислячих згодом стала одню з основ для створення нквзиц.

Людина повинна була жити там, де вона народилася. Яксно новий етап у розвитку системи освти — виникнення вищих навчальних закладв. В Праз було бльше двох тисяч тих, хто навчався. В утвореному в Х ст. Можна сказати, цлий рд Бомв з пвтора десятка осб умщено в одному монумент, вс в повних постатях. Багато в чому типова органзаця Паризького унверситету.

Цей стиль змщу культурний центр з вдокремлених монастирв в багатолюдн мськ квартали. створються Магнаврська вища школа з викладанням богословя свтських наук, а в ХI ст. Так, у флософ жодне з грецьких вчень не було втрачене, вони вивчалися, коментувалися, на вдмну вд Захдно вропи, де було канонзоване вчення Арстотеля. Мстер мракл – це свордн релгйн драми, головними героями яких були Христос, Маря, свят. Основна мета дяльност алхмкв полягала в знаходженн «флософського каменя», за допомогою якого можна було б перетворити неблагородн метали на золото та србло, одержати елксир довголття тощо.

Схожий цикл у Сан-Анжело-н-Формс у Капу в пвденнй тал, створений взантйськими художниками та х талйськими учнями, люстру, що на той час у бльшост тал продовжував домнувати вплив взантйського стилю34. У 1323 р. його було проголошено святим, а в 1567 р. визнано пятим вчителем Церкви. Спочатку замок являв собою деревяну вежу (донжон), роздлену на деклька поверхв-ярусв, оточену валом, огорожею ровом.

Таким чином чеська культура успшно розвиваться, незважаючи на спроби германзац. Проте чеська культура протистояла ноземним впливам. Багата взантйська сторографя. батьквщиною вважаться Франця. Так, з XI ст. Ц найродовитш найблагороднш рицар стояли на чол свох дружин, часом справжнх армй.

Пам39ятками цього стилю собор Паризько Богоматер (Нотр-Дам), Лондонське Вестмнстерське абатство, Мланський собор в тал та н. Крм романського готичного стилв середньовчна вропейська архтектура представлена ще двома стилями: арабським (мавританським) в спан та взантйським (таля, Взантя). стала союзником опорою держави. Куртуазна лтература (вд фр.

У ратуш концентрувалася длова, практична частина управлння мстом. В вроп перод раннього середньовччя був позначений ледь помтним культурним пднесенням.

Додамо до цього емоцйну притягательностьхристианства з його теплотою, общечеловечески значимо проповедьюлюбви цкава всм зрозумлим нормам соцального гуртожитки, з романтично приподнятостью экстатичностью сюжету про спокутнй жертв, нарешт, з твердженням про рвнсть всх без винятку у самй вищо нстанц, хоча б приблизно оцнити внесок християнства свтогляд, в картину свту середньовчних вропейцв. Рицарська культура складаться у феодальному середовищ. Одним з найбльш значних посередникв мж античною культурою та середньовччям був вчений, латинський письменник з спан сидор Севльський (близько 570-636 рр. ).

Середн школи тут здебльшого снували при пископських кафедрах, вивчали см «вльних мистецтв» – граматику, риторику, далектику або логку, арифметику, геометрю (до яко входила географя), астрономю та музику. Отож юнаки з рзних кран могли вчитися в будь-якому унверситет вропи. Козьма Празький освчував под ранньо стор Чех з так званого панвного класу. Термн середн вки виника в тал XY-XYI ст. Одночасно вона була офцйним пдтвердженням прийняття франкськими правителями християнства, яке стало важливим аспектом життя хньо держави. А от невелик рзьблення по слоновй кстц були поширен (майже вс в конному стил), так само як рельфне прикрашання чаш та нших металевих предметв. Навчання було усним.

Захдну вропу Взантю обдну передусм спльнсть релг. Захдна вропа в культурному вдношенн почала випереджати Взантю. Слово «готика» походить вд тал. 490 – РР». Проти таких рухв церква боролася дуже жорстоко.

снувало три види шкл: нижч, середн, вищ. козацького бароко. Пд час одн з битв у ход хрестових походв Рчард Левове Серце виявився без коня. Окрем будинку центрического типу (кругл, восьмигранн, хрестоподбн), назван баптистериями чи крещальнями.

Тому в цй ситуац церква опинилася перед необхднстю асимлювати вчення Арстотеля. Середньовччя – епоха величезного злету будвничого мистецтва. Викладання велось латиною – мжнародною мовою тогочасно науки. Рим та Равенн) або у гипт у монастир свято Катерини.

Починалось навчання з граматики (правила читання та письма – йшлося про латинське письмо). Саме тод, ще в епоху «Темних вкв» народжуться новий тип особистост, яка визна сво мсце в колектив як визначене Богом, сво земне снування — як випробування, послане Богом з метою пдготовки вруючого до того «тисячолтнього царства Христа», що його обцяло вангел. В агрес проти словянських народв головну роль вдгравав Тевтонський орден.

---