Рубенс Пітер Пауль Творчість

Птер пауль рубенс: бографя та найкращ роботи

Слдом за маньеризмом з тал проникли академзм болонсько школи караваджизм. Близько 1611-18 Рубенс виступив як архтектор.

В талйський перод сво дяльност, Рубенс, не прагнув до самостйно творчост. З винятковою майстернстю чуттво переконливстю вдтворював Рубенс фзичний вигляд особливост характеру модел в парадних портретах цього пероду (портрет Мар Медч, близько 1622-1625, Прадо, Мадрид, Граф Т. Ерендель з родиною, 1620, Стара Пнакотека, Мюнхен). Неспокйний силует групи розриваться бурхливими жестами. Флпа IV його дружини лизавети Французько (1628 – 29 р., 559 – 560), Слава апофеоз Якова I (2 ескзу для уатгальских плафонв, 572 та 573), портрет Карла де-Лонгваля ( 574), забелла Брант ( 575), Сусанни Фоурман дочки, Катарни ( 635), клька портретв невдомий. До Брюссельського двору останнх Рубенс виявився прикований «золотими кайданами». Хвиляста лня мазка породжу люзю вбрац поверхн, вдчуття внутршнього життя, руху.

Птер Пауль рубенс: бографя та найкращ роботи

В останн роки життя Рубенс сильно страждав подагрою. Цвет пейзажей отличается блеском и яркостью, его очертания приглушены, смягчены. Створен ним на початку 1610-х рр.

Дитинство Птер Рубенс провв спочатку вЗген, а потм вКельн. Тому майстерню художника називали «фабрикою картин». Вся картина пропитана волнующей подвижностью стиля барокко. Картини Рубенса раннього пероду вдрзняються барвистстю палтри, у якй вдчуваться глибокий жар звучнсть, вони перейнят патетикою почуттв, доти невдом ндерландському мистецтву, що тяжло до нтимност, до поез повсякденного. З численних (понад 20) портретв ц особи, писаних самим Рубенсом, користуються популярнстю в особливост мюнхенський, вденський (так назыв a la petite pelisse) ермтажний ( 576).

«Портрет молодо жнки» (близько 1625, Санкт-Петербург, Ермтаж) чару трепетом життя, лризмом юного образа. Рембрандт покинув майстерню у Лейден вихав до Амстердаму. Иосиф Аримафейский, стоя на лестнице, поддерживает тело под руку. У 1631р. В этом городе его отец отбывал ссылку за связь с супругой принца Оранского Анной Саксонской. Детство будущего художника проходило в Зигене, затем в Кёльне и только после смерти отца семья вернулась на родину – в Антверпен (Фламандский регион Бельгии). Получил юридическое образование, но живописью стал заниматься очень рано. У роботах Рубенса знайшов сво завершене вираження стиль бароко. Творча сила та працездатнсть Рубенса вражають уяву.

1. Реферат Творчсть Птера Пауля Рубенса
2. Презентаця на тему «Творчсть Птера Пауль Рубенса та Ребранда ван Рейнда»
3. Реферат на тему Птер Пауль Рубенс Рембрандт скачати
4. Велик голландц» Птер Пауль Рубенс Харменс ван Рейн Рембрандт
5. – открытая библиотека учебной информации
6. Питер Пауль Рубенс: жизнь и творчество художника
7. "Воздвиження Хреста Господнього" Птер Пауль Рубенс
8. Питер Пауль Рубенс – биография, жизнь и творчество художника: властелин империи красок

Моделями виступають не тльки товариш художника, але й невдом солдати та стар люди. Тльки найвидатиш з голландських художникв працювали в рзних жанрах.

Етьн Фромантен, автор книги «Стар майстри», уподбнив х урочистй од – саме вони здобули за життя художника особливу славу. Пронизан вдчуттям могутност стихйних сил природи або поез сльського буття, що вдрзняються смливою динамчною грою свтлотн, свжстю соковитстю мяких приглушених фарб, вони сприймаються як узагальнений опоетизований образ фламандсько природи (Воз каменв, близько 1620, Пейзаж з веселкою, близько 1632 35). У 1630- рр.

Як у великих талйцв, талант Рубенса проявлявся у рзномантних жанрах живопису. Особливою вртуознстю лричнстю вдрзняються нтимн портрети Рубенса, в тому числ Портрет камеристки нфанти забелли (близько 1625, Державний Ермтаж, Санкт-Петербург), в якому вн за допомогою прозорих колрних переходв мяких рефлексв переда поетичне чарвнсть трепетну життвсть модел. В цей же час виявилося властиве йому почуття динамки, мнливост життя.

• Питер Пауль Рубенс – биография и картины
• талйський перод (1600—1608)Редагувати
• Повернення до Антверпена (1609—1621)Редагувати
• Галерея Мар Медч та Рубенс у рол дипломата (1621—1630)Редагувати
• Другий шлюб художникаРедагувати
• Останн роки життя (1630—1640)Редагувати
• Кращ роботи Птера Пауля Рубенса

хн обличчя руки осяян внутршнм духовним свтлом. После 4-летнего обучения у ван Веена, Рубенс был принят свободным мастером в антверпенскую гильдию Святого Луки (1598), а в 1600 г. отправился заканчивать своё художественное образование в Италию. Заключний огляд картини теж робив П. П. Рубенс. В Амстердам Рембрандт створив багато портретв. Не забува й про релгйн сюжети. Дв картини на релгйний сюжет вн робить для штатгальтера Фрдрха-Генрха Оранського («Воздвиження хреста», «Зняття Христа з хреста»).

Саме яскравсть ожива полотна майбутнього великого художника. Пронизан вдчуттям могутност стихйних сил природи або, навпаки, поез мирного буття, що вдрзняються смливою динамчною грою свтлотн, свжстю соковитстю приглушених фарб, вони сприймаються як узагальнений поетичний образ фламандсько природи (Взники каменв, близько 1620, Пейзаж з веселкою, близько 1632-1635, – обидва в Державному Ермтаж, Санкт-Петербург). У 1620- роки твори майстерн Рубенса наводнили не тльки спанськ Ндерланди, але всю вропу.

1. Творчество Питера Пауля Рубенса
2. Подлться рефератом Птер Пауль Рубенс Рембрандт
3. Роботи схож на Птер Пауль Рубенс Рембрандт
4. ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ ИЗ ЖИЗНИ РУБЕНСА

З другого десятилття 17 столття посилються драматична динамка композицй Рубенса.

Птер Пауль Рубенс. Светлые тела обнажённых золотоволосых женщин искусно сопоставлены с загорелыми фигурами тёмнокудрых мужчин. Ц особливост променево палтри Рубенса характеризують шедевр Ермтажу – картину «Персей Андромеда» (1620-1621, що прославляють лицарську доблесть героя, який перемг морське чудовисько, в жертву якому призначалася Андромеда. монументальн релгйн композиц ("Водружение Хреста", близько 1610-1611, "Зняття з Хреста", близько 1611-1614, – обидв в собор Богматери, Антверпен) вдзначен притаманними живопису бароко театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами водночас у яких вже вгадуються риси повнокровного, життствердного реалзму, повнстю раскрывшегося у майбутньому творчост художника. Займатися живописом Рубенс почав дуже рано. Вн цнував в ньому не деальну красу, але повнокровне, з надлишком життвих сип.

Портрет изображает придворную даму Изабеллы Клары Евгении. Це не зовсм вдповда дйсност. З того часу лев, на знак вдячност, всюди супроводжував святого. пнакотец), у 1619 р. Останн причастя св. Не забува й про релгйн сюжети. Дв картини на релгйний сюжет вн робить для штатгальтера Фрдрха-Генрха Оранського («Воздвиження хреста», «Зняття Христа з хреста»).

Моделями виступають не тльки товариш художника, але й невдом солдати та стар люди. Належна йому платня була такою, що вн змг вдкрити простору майстерню, найняти велику кльксть пдмайстрв збудувати один з найкращих особнякв Антверпена (найближче нагаду генуезьк палаццо), який з роками наповнився картинами, статуями предметами декоративно-прикладного та ювелрного мистецтва, що представляли найкращ зразки мистецтва тал. Його геро сповнен духовно сили та енерг. У 1630-х рр. В 1635 г. он приобрёл поместье Элевейт неподалёку от Мехелена.

З картин цього роду найбльш чудов: «Викрадення Прозерпни», «Персей Андромеда», «Битва амазонок», «Венера з Адонсом», численн Вакханал, «Сад любов» алегоричн зображення з життя Мар Медич алегоря вйни. Псля двох рокв вивчення класичних старожитностей у компан брата Рубенс (влтку 1607) був викликаний для виконання портретв генуезько аристократ на Рвaposру. Занять живописом Рубенс став вдаватися дуже рано.

Хоча майстерня вдзначалася великими розмрами (художник облаштував у власному дом), для справжньо фабрики цього було недостатньо. У цьому останньому автопортрет Рубенс предста перед нами величним спокйним. Рубенс писав величезн полотна, яких не знали ндерландц в 16 столтт. В этих работах Рубенс намного предвосхитил то, что впоследствии мы увидим только у импрессионистов. Це були Нколя Пейреск, Каспар Шопус, Пр Дюпю та нш6.

Отримав рзносторонню гумантарну освту. Переливчастими нжними перламутровими фарбами тло вдтнене темним пухнатим хутром шубки – картина «Шубка», (1638-1639, Вдень, сторико-художнй музей). Рубенс звертаться до античного свту, щоб вдобразити мужнй герозм вчну жночнсть.

Мсце в церкв святого Якова в Антверпен, де покоться його прах, прикрашено чудовим твором його роботи – «Мадонною з святими». Але в його творах вдсутн мстика, екзальтаця. Радсний задумливий хлопець – в «Автопортрет з мантуанськими друзями».

Главою фламандсько школи живопису, одним з найбльших майстрв пензля минулого був Птер Пауль Рубенс (1577-1640). Ми бачимо його при двор герцога Манту, потм в Рим. Прекрасна голова Христа, натхненного стражда, мужнього повного спокою духу, «кульмнацйно найвиразншою нотою поеми, ншими словами верховно строфою» (Фромантен). Архтектура перетворювалася химерно пластикою фасадв складними криволнйними планами. Антонис Ван Дейк и Франц Снайдерс продолжили его славу. З цього моменту фламандський художникь, що вирзнявся ввчливстю, був начитаний, знав шсть мов листувався з багатьма коронованими особами (його називали «королем художникв художником королв»), ста цнним придбанням для дипломат спанських Габсбургв.

Це були Нколя Пейреск, Каспар Шопус, Пр Дюпю та нш. Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацу Дель-Прадо, в Мадрид, картини «Суд Парса» (у Лондонськй нацональнй галере та в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв. Справи дедал грш.

Займатися живописом Рубенс почав дуже рано. 1615 р., 538), той же сюжет (ок. Одна з центральних тем цього пероду – сльська природа, то виконана епчного велич, могутнй краси достатку, то яка пдкупову простотою лричнстю.

Ермтаж вельми багатий творами Рубенса (53 номера) крм згаданих вище, в цьому музе збергаються так картини цього художника: Вигнання Агар (нап. Луки, а в 1600 р., за усталеним здавна звичам ндерландських живописцв, вдправився закнчувати сво художню освту в тал. Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацуДель-Прадо, вМадрид, картини «Суд Парса» (уЛондонськй нацональнй галерета в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв. Луки. мп. Останн два десятилття життя Рембрандта стали вершиною його майстерност як портретиста. Рубенс создал собственную школу, считавшуюся лучшей в Европе.

Традицйн образи народно фантаз давали йому привд для зображення герочних почуттв подвигв. Цьому сприяв й змна прописано свтло живописом. Биографы и исследователи творчества Рубенса единодушно отмечают его необычайную свободу в живописи. Найбльшим художнм центром Фландр з друго половини 16 столття став Антверпен, збергав значення великого вропейського грошового ринку.

З безлч учнв Птера Пауля Рубенса найзнаменитший – Ван Дейк. Останн десять рокв життя Рубенса (1630 – 40) були настльки ж ефективними, як перш пероди його дяльност. Птер Пауль Рубенс, фламандець, що зявився на свт в Нмеччин (саме там був змушений переховуватися «опальний» батько майбутнього художника Ян), зумв повернутися на батьквщину предкв лише в 1587 роц (в десятирчному вц). Знаменитый английский художник XVIII в. сэр Джошуа Рейнолдс (1723-1792) писал: «Это одна из самых прекрасных его фигур. Особливою вртуознстю лризмом вдрзняються виконан Рубенсом нтимн портрети, в тому числ Портрет камеристки нфанти забелли (близько 1625), в якому за допомогою прозорих колрних переходв мяких рефлексв художник вдтворю поетичну чарвнсть трепетну життвсть юно модел. Деформац пддалися також дзеркала плафони.

У 1620- роки Рубенс багато працював як портретист. Колр окремих предметв передаться щльним шаром корпусних фарб. Колр став основним виразником емоцй, органзуючим початком композицй.

1615 – 18 рр., 1784), Богоматр, вручающая чотки св. Традицйн образи народно фантаз давали йому привд для зображення герочних почуттв подвигв. Створються враження мнливост предмета, оповитого вбруючою световоздушной середовищем.

Народна основа творчост Рубенса яскраво проявляться в «Селянське танц» (мж 1636 1640 роками, Мадрид, Прадо), де молод селяни, прекрасн свом здоровям, що б через край життрадснстю, дан в органчному звязку з поетичним образом родючо земл. Подбно античним майстрам, Рубенс бачив у людин зроблене створення природи. Одночасно вн працював над ввтарем для монастиря ораторанского ордена в Фермо. У кожному жанр снували сво вдгалуження.

Разом з тим в них пробиваються риси повнокровного, життствердного реалзму, характерного для подальшо творчост художника. Дви ( 547), Венера Адонс (ок. Завдяки його допомоз Рубенс отримав завидний замовлення на ввтар для церкви Санта-Маря-н-Валчелла в Рим. Франциска (антверпенском муз. ), Битва амазонок (в мюнхенськй пнакотец) 34 картини для антверпенсько церкви зутв, знищен в 1718 р. пожежею, за винятком трьох, що збергаються нин в вденському музе в 1620 р. виконано вдоме Прорив ребра Спасителя (le Coup de lance), нарешт, у 1622 – 23, за замовленням франц. Рембрандт покинув майстерню у Лейден вихав до Амстердаму. У лют застигло особа Медузи, що вража дракона смертоносним поглядом.

Створен ним на початку 1610-х рокв монументальн релгйн композиц («Воздвиження Хреста», «Зняття з хреста») вдзначен характерними для живопису бароко театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами. Богоматер, Мехельне), Полювання на левв (у мюнхенск. З 1630-х рокв почався пзнй перод художньо дяльност Рубенса. У 1631р.

Потм, в 1618 р., з-пд його пензля вийшли Чудесний лов риби (церк. З цього моменту фламандський художникь, що вирзнявся ввчливстю, був начитаний, знав шсть мов листувався з багатьма коронованими особами (його називали «королем художникв художником королв»), ста цнним придбанням для дипломат спанських Габсбургв. Особа двчини, оточена перлово-блою пною комра, видляться па темному тл. Слдом за маньеризмом з тал проникнули академзм болонской школи й караваджизм. Питер Пауль Рубенс родился в 1577 г. в Зигене (Германия) в семье адвоката Яна Рубенса.

Вн тремтить в золотистих волосс, мерехтить в перлах. бароко - (Вд талйського буквально -прчудлвий, дивний) зародився в тал, один з чльних стилв у вропейськй архтектур мистецтв кнця XVI-сер. Спочатку 1630-х рокв Рембрандт переселяться в Амстердам, з дуже швидко сяга популярност.

Бароко – це свордна змна гуманстично класики закономрного Вдродження. Нердко його художн пошуки викликають у замовникв. Пушкна, Москва). Надал творчсть Рубенса справила величезний вплив на розвиток вропейського живопису. Численнсть пдписаних Рубенсом робт (як обчислюються тисячами) свдчить про те, наскльки велику допомогу художнику надавали його учн, серед яких – так вртуози, як Якоб Йорданс Франс Снейдерс.

Народився в см юриста. Геро Рубенса надлен почуттям власно переваги, зарозумлою статечнстю. У його творах завжди присутн радсне та могутн вдчуття життя, руху.

До 1615-20 Рубенс отримав широке визнання популярнсть. Флпа IV його дружини лизавети Французько (1628 – 29 р, 559 – 560), Слава апофеоз Якова I (2 ескзу для уатгальских плафонв, 572 та 573), портрет Карла де-Лонгваля ( 574), забелла Брант ( 575), Сусанни Фоурман дочки, Катарни ( 635), клька портретв невдомий. Рубенс писав картини невеликого формату, як несуть вдбиток його особистих переживань. Главою фламандсько школи живопису, одним з найбльших майстрв кист минулого був Питер Пауль Рубенс (1577-1640). Глава фламандсько школи живопису епохи бароко.

Набагато частше, нж ранше, пзнього Рубенса притягують пейзаж. З винятковою майстернстю чуттво переконливстю вдтворював Рубенс фзичний вигляд особливост характеру модел в парадних портретах цього пероду (портрет Мар Медич, близько 1622-1625, Прадо, Мадрид, "Граф Т. Ерендель з родиною", 1620, Стара Пнакотека, Мюнхен). Ранн (антверпенский перод) твори Рубенса (до 1611 – 1613 рокв) збергають вдбиток впливу венецанцв Караваджо. До Брюссельського двору останнх Рубенс виявився прикований «золотими кайданами».

«Святий ронм». Рубенс народився в мст Зген (Нмеччина), куди, рятуючись вд переслдувань нквзиц, емгрував його батько. Замовлень ставало дедал менше. Отличительная черта его творчества – несколько тяжеловесные «рубенсовские» женские формы. Все персонажи этой картины также наделены красотой, здоровьем молодости, ловкостью, силой и жаждой жизни. В 1610-е гг. Взагал це був реалст, але в найвищому значенн слова, отбрасывавший випадковий дрбниц природи вдтворював лише типов прекрасн риси, – художник, завжди залишався близьким до насправд, навть у випадках пднесеною деалзац в картинах на релгйн та мфологчн теми. У 1603 роц вн здйсню першу подорож до спан. Молодий, упевнений у соб чоловк – в «Автопортрет з забеллою Брант» («Жимолостева альтанка»).

Його сприйняття свту стало глибше, спокйнше. Стиль прийнято вважати «трумфальною ходою захдно культури». У «Викрадення дочок Левкппа» (1619-1620, Мюнхен, Стара пнакотека) драматизм пристрастей, захоплюючих геров, досяга апогею. Дви ( 547), Венера Адонс (ок 1615 р., 549), Персей Андромеда (нап.

Поряд з поетичними пейзажами (Пейзаж з заходом сонця, 1635-40, Пейзаж з замком Стен, близько 1636) вн писав сцени сльських свят, виконан грубуватою правди бурхливо захоплюючо життрадсност (Кермесса, близько 1635-36). Они похитили дочерей царя Левкиппа – Гилаиру и Фебу. Весной 1600 года будущий гений отправляется навстречу солнцу живописи, сияющему из Италии. У Гену Рубенс працював портретистом.

Обличчя двчини, оточене перлинно-блою пною комра, видляться па темному тл. Вн помер в Антверпен 30 травня 1640 року через прогресуючу подагру. ця фраза Камю чудово вдобража де час на полотнах цього великого художника. Невичерпне велика жвавсть образв, свжсть поетичнсть мпровзац, вртуозна технка, потужний, свтлий квтучий, радсний колорит, схильнсть до перебльшеност мускулатури зайво мясистост особливо жночих фгур – головн риси живопису Птера Пауля Рубенса, як особливо сильно виступають в його численних картинах з сюжетами, взятими з антично давнини, частиною з стор богв, частиною з стор геров особливо з вакхчного циклу. В его дворце находилось богатейшее собрание произведений искусства, пользовавшееся мировой известностью.

А релгйн сюжети – головн ключ до його натхненню.

Каталог робт Рубенса, складений британським сториком Майклом Джаффе (англ. Все фигуры переплетены и образуют композиционный круг. Им было нужно такое представление об окружающем мире, которое напоминало бы изречение из Библии: «И увидел Бог все, что Он создал и вот, хорошо весьма». Пушкна, Москва). У 1612-20 складаться зрлий стиль художника. Що стоть поруч жнка – алегоря Франц, да йому пораду ти за покликом серця.

1615 р., 549), Персей Андромеда (нап. Навчання його вдбуваться за допомогою копювання великих творв. Подбно античним майстрам, Рубенс бачив в людин досконале створення природи. почався новий перод творчост художника: Рубенс подовгу працював у придбаному ним замку.

Сила и страстность его творений и по сей день внушают зрителям благоговейный трепет. Ермтаж).

У цикл картин для французько королеви Мар Медч (сторя Мар Медич, близько 1622-25, Лувр), що вдрзняться декоративним блиском живопису, Рубенс поднував мфологчн фгури носказання з реалстичними елементами, що стало новим словом у розвитку сторичного живопису. Вн помер в Антверпен 30 травня 1640 року. Монументальн ввтарн композиц Рубенса органчно включалися в барокову пишнсть церковного нтерру, захоплювали видовищнстю, нтенсивнстю стилю, напруженими ритмами («Зняття з хреста», 1611-1614, Антверпен, Собор). Пронизан вдчуттям могутност стихйних сил природи чи, навпаки, поез мирного буття, що вдрзняються смливою динамчною грою свтлотн, свжстю соковитстю приглушених фарб, вони сприймаються як узагальнений поетичний образ фламандсько природи ("Воз каменв", близько 1620, "Пейзаж з веселкою", близько 1632-1635, – обидва в Державному Ермтаж, Санкт-Петербург). Вн трпотить у золотавих волоссях, мерехтить вжемчугах.

545), Зняття з хреста (1613 – 14 р., 546), Небесне внчання Пресв. Незважаючи на активну дяльнсть, Рубенс знаходив час займатися й ншими справами так, наприклад, вн листувався з нфантою забеллою та Амвросм Спнолою, захоплювався колекцюванням рзбяних каменв, цкавився книгодрукуванням та виготовив для друкарн Плантена велику кльксть титульних аркушв, обрамлень, девзв, заставок та вньток. Ретельне дослдження малюнкв графа Кобенцля привело до нових атрибуцй, що дозволило роспзнати як ранн малюнки самого Рубенса, так коп з його композицй навть коп з малюнкв самого Рубенса, виконан його учнями чи пзнми послдовниками. Рубенс вводив в сво картини нацональн простонародн типи як би врозрз з релгйними уявленнями епохи любовно вдтворював красу оголеного повнокровного людського тла, оспвуючи чуттву повноту радсть земного буття (Союз Земл Води, близько 1618, Персей Андромеда, початок 1620-х г, Викрадення дочок Левкппа, близько 1619-20).

«Портрет молодо жнки» (близько 1625, Санкт-Петербург, Ермтаж) чару трепетом життя, лризмом юного образу. Вртуознстю живопису, строгстю лаконзмом засобв вдзначений пзнй автопортрет художника (близько 1637-40). Нова подруга його життя Сендрикье Стаффельс ( портрет, написаний середин 1650-х рокв – одне з найбльш поетичних портретв художника) його син Титус заснували на допомогу художнику компаню по торгвл малюнками й антикваратом. Свтло-повтряного середовища розчиня контури тла.

Ту ж функцю виконували числен малюнки Рубенса. Другим учителем Рубенса був Адам ван Ноорт. 1615 – 18 рр., 1784), Богоматр, вручающая чотки св. Раннй творчий перод прийнято називати талйським. Тематика творв цього часу рзномантна.

«Пафос бурхливо. В талйський перод сво дяльност, Рубенс, не прагнув до самостйно творчост. Рубенс звернувся до зображення народного життя, писав пейзаж, портрети свох близьких, дружину, дтей, себе в х оточенн, особливо вдаються йому образи дтей: «Портрет Олени Фоурмен з дтьми» (1636, Лувр, Париж). На початку творчост Рубенс виконав ряд парадних портретв в дус старих ндерландських реалстичних традицй (Автопортрет з забеллою Брант, 1609).

Этот жанр Рубенс популяризировал в середине своей карьеры художника. Внутршню еволюцю художника переда низка автопортретв, що розкрива глядачев свт його тамних переживань. Мальовниче обдарування Рубенса досягло розквту в 1620- роки. Окрм коронованих персон Рубенс зустрчався й листувався з вдомими вченими та нтелектуалами вропи, як вдзначали його гострий розум широку освченсть.

Його збрка не обмежувалась тльки малюнками Рубенса. Там, де потрбно, грунт подмалевок просвчують крзь активн кольори. Особливе значення воно мало для формування фламандського живопису, перш за все – Ван Дейка. Псля смерт забелли Брант художник одружився з Оленою Фоурмен. Пафос бурной космической динамики, борьбы противостоящих сил господствует в огромных декоративных полотнах: «Страшный суд», «Малый Страшный суд», «Падение грешников», «Битва амазонок» (1610-е годы). Звдси особливий нтерес художника до зображення живого людського тепа.

Рано звернувся до живопису. Кожна ндивдуальнсть розкрива характер у взамод з ншими персонажами. Вн довго працював у приобретённом м замку Стен в Элевейте, де писав поетично одухотворен портрети свою другою дружини, Олени Фаурмент ("Шубка", близько 1638-1640, Музей стор мистецтв, Вдень), нод у образ мфологчних бблйних персонажв ("Врсавя", близько 1635, Картинна галерея, Дрезден), сцени сльських свят ("Кермесса", близько 1635- 1636, Лувр, Париж), виконан грубуватого реалзму бурхливо захоплюючо життрадсност, викликають у памaposят аналогчн композиц П. Брейгеля Старшого. На початку 17 столття у фламандському мистецтв були остаточно подолан середньовчн релгйн форми жанри. Середина 1610-х рр.

Тод ж Рубенс виконав деклька парадних портретв в дус ндерландських традицй XVI ст. Тут, у ермтажних залах, можна милуватися життвою енергю образв алегор «Союз Земл Води», вдчути драматичну експресю сцени «Бенкет у Симона Фарисея», насолодитися звучнстю барвистою палтри картини «Персей Андромеда» емоцйним Рубенсовский пейзажем.

Псля рокв учнвства, проведених переважно в Антверпен, жив в тал (1600-1608) при двор мантуанських герцогв Гонзага.

Тема боротьби людини з силами природи присутня вже в раннх, власне пейзажних роботах художника («Взники каменв», близько 1620). У полотнах Рубенса оживають безкра простори полв пасовищ, що здймаються пагорбв, га з пишними кронами дерев, соковита трава, що клубочаться хмари, звивист рки польов дороги, як перетинають по дагонал композиц. Рубенса належать численн малюнки (замальовки голв фгур, зображення тварин, ескзи композицй та н. ). З 1635 Рубенс писав здебльшого станков картини, ретельно х виконуючи. Вперше молодий художник дозволя соб вльно трактувати бблйний сюжет.

1635 – 37 р., 591), Статуя Церери ( 593) Отцелюбие римлянки ( 1785). ("Автопортрет з забеллою Брант", 1609, Стара Пнакотека, Мюнхен), що вдрзняються нтимно простотою композиц, любовно ретельнстю вдтворення вигляду модел нарядних убрань, стриманим вишуканим колоритом. Каталог робт Рубенса, складений британським сториком Майклом Джаффе (англ.

В цей час м було виконано лише невелике число самостйних робт, з яких слд назвати: «Спорудження Хреста», «Терновий внець» та «Розп039яття», «Втечу Лота», «Христа та Гршницю», «Воскресння Лазаря», «Вакханаля», «Вакха» та нш. Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацуДель-Прадо, вМадрид, картини «Суд Парса» (уЛондонськй нацональнй галерета в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв. Домнку та ншим святим (ок. Вн подовгу працював у придбаному ним замку Стен в Елевт, де писав поетично одухотворен портрети сво друго дружини, Олени Фаурмент ("Шубка", близько 1638-1640, Музей стор мистецтв, Вдень), нод в образ мфологчних та бблйних персонажв ("Врсавя", близько 1635, Картинна галерея, Дрезден), сцени сльських свят ("Кермесса", близько 1635 – 1636, Лувр, Париж), виконан грубуватого реалзму бурхливо захоплюючо життрадсност, що викликають у пам39ят аналогчн композиц П. Брейгеля Старшого. Одначе х зусилля виявилися марними. Трйцю (1604, у мантуанской бблотец), Хрещення (в Антверпен), Св. Рубенс звернувся до зображення народного життя, писав пейзаж, портрети свох близьких, дружину, дтей, себе в хньому оточенн, особливо вдаються йому образи дтей: «Портрет Олени Фоурмен з дтьми» (1636, Лувр, Париж).

Посланий з дипломатичною мсю до Мадрида, вн копював твори Тцана з королвсько колекц. Домнку та ншим святим (ок 1630 – 32 р., 540), Рятвник в гостях у Симона-Фарисея (мж 1615 – 20 рр., 543), Тамна вечеря (ескз 1632 р., 544), Христос перед Платом (ескз. Вн помер в Антверпен 30 травня 1640 року через прогресуючу подагру. Часто в його добутках звучать нтимн ноти.

Он мог использовать некоторые из них для фона своих больших картин (как и другие художники его времени, он не носил с собой мольберт, чтобы рисовать непосредственно пейзаж перед глазами). Во время своих прогулок верхом по сельской местности Рубенс часто останавливался, чтобы сделать набросок привлекших его внимание ворот или моста или куста куманики, которые казались ему интересными и достойными его внимания. В Амстердам Рембрандт створив багато портретв.

Эта картина считается «портретом брака» – молодая женщина доверчиво положила свою правую руку на руку мужа. Пейзажный фон кажется реальной средой местонахождения персонажей картины. Належна йому платня була такою, що вн змг вдкрити простору майстерню, найняти велику кльксть пдмайстрв збудувати один з найкращих особнякв Антверпена (найближче нагаду генуезьк палаццо), який з роками наповнився картинами, статуями предметами декоративно-прикладного та ювелрного мистецтва, що представляли найкращ зразки мистецтва тал. Переливаються нжними перламутровими фарбами тло вдтнений темним пухнастим хутром шубки – картина «Шубка», (1638-1639, Вдень, сторико-художнй музей). Фламандськийхудожникь, один з найвизначнших представникв епохибароко. 1768 року збрка малюнкв графа Кобенцля була придбана для мператорського Ермтажу. Тема боротьби людини з силами природи присутнй вже в раннх, власне пейзажних роботах художника (Воз каменв, близько 1620)». Дитинство Птер Рубенс провв спочатку вЗген, а потм вКельн. Григоря (1606, у гренобльському музе) три картини, що зображують Богоматр, з майбутнми й святими (1608, Кза-Нуова, в Рим).

Парадн нтерри будвель прикрашалися багатобарвною лпленням, скульптурою рзьбленням. Д. Любимов). 1612 – 15 р., 552), Боротьба кентаврв з лапфами (ескз, 553), Союз земл з водою ( 554), Повернення римського полководця з походу ( 556), портрети кор. Там Рубенс вивчав твори Мкеланджело, живописцв венецансько школи, Караваджо. Мерехтлив плями свтло-жовтого, рожевого, червоного блакитного – розвваються одягу, обднан золотистим подмалевком, утворюють диний злитий барвистий потк, породжують атмосферу радост. Грзно виблиску метал обладункв Персея. «Снятие с креста» – центральная панель триптиха Рубенса.

У 1630- рр. У Караваджо Рубенс запозичив потужну свтлотнь пластичну переконливсть форм. почався новий перод творчост художника. У 1630-е рр.

ок. Його вчителями булиТобас Вергагт, Адам ван НоорттаОтто ван Вен, що працювали пд впливом талйськогоВдродженнята змогли, особливо останнй, вселити в молодого художника любов до всьогоантичного. Фламандськийхудожникь, один з найвизначнших представникв епохибароко.

Уникальные свойства этой манеры письма наглядно продемонстрированы в его ранней переходной работе «Святой Георгий, поражающий дракона». Ермтаж вельми багатий творами Рубенса (53 номера) крм згаданих вище, в цьому музе збергаються так картини цього художника: Вигнання Агар (нап близько 1625 р., 535), Поклонння волхвв ( 536), Богоматр з немовлям Христом (ок. Ц почуття пдносять людину, наближають його до катарсису. Покладене йому платню було таке, що вн змг вдкрити простору майстерню, найняти безлч пдмайстрв вибудувати один з кращих особнякв Антверпена (ближче всього нагаду генуезьк палаццо), який з роками наповнився картинами, статуями предметами декоративно-прикладного та ювелрного мистецтва, як представляли краще в мистецтв тал.

Повернувшись в Антверпен, зайняв мсце головного придворного живописця. космчно динамки, боротьби протиборчих сил пану у величезних декоративних полотнах: Страшний суд, Малий Страшний суд, Падння гршникв, Битва амазонок (1610-т), – зазнача Т. П. Каптерева. Вся композиция картины Рубенса мастерски сосредоточена на фигуре гиппопотама.

Простр картини виршуться як частина неосяжного навколишнього свту. Характерн грандознсть, пишнсть динамка, патетична пднесенсть, нтенсивнсть почуттв, пристрасть до ефектними видовищ, поднанню люзорного реального, сильним контраств масштабв ритмв, матералв фактур, свтла тн. Смерть прийшла до великого майстра ще в повнй сил його таланту. XVIII ст.

Нанс), Св. У «Вакханал» (1615-1620, Москва, Державний музей образотворчого мистецтва), яка зображу свято в честь бога вина Вакха, мфологчн образи – нос природного стихйного початку, родючост, невичерпного життлюбства. Це були Нколя Пейреск, Каспар Шопус, Пр Дюпю та нш. Цей видатний фламандський художникь свого часу отримав освту в тал.

Етьн Фромантен, автор книги «Стар майстри», уподбнив х урочистй од – саме вони здобули за життя художника особливу славу. Автор фокусирует внимание на лице и внутреннем мире девушки. Манера письма набува винятково свободу легксть. Так брейгелвськ пейзаж, як «Пейзаж з веселкою» (1636) «Палац Стен» (1637), зобовязан свою появою придбанню замського палацу. Радсно збуджений переможний могутнй Пегас. Пафос бурхливо космчно динамки, боротьби протиборчих сил пану у величезних декоративних полотнах: «Страшний суд», «Малий Страшний суд», «Падння гршникв», «Битва амазонок» (1610-т роки).

З цього моменту фламандський художникь, що вирзнявся ввчливстю, був начитаний, знав шсть мов листувався з багатьма коронованими особами (його називали «королем художникв художником королв»), ста цнним придбанням для дипломат спанських Габсбургв. Композиц придбали стриманий врвноважений характер. стотне мсце у творчост Рубенса займа пейзаж.

Колорит його картин втрача багатобарвнсть вдрзняться багатством барвистих вдтнкв, витриманих у гарячй, емоцйно насиченою червоно-коричневй гам. Псля двох рокв вивчення класичних старожитностей у компан брата Рубенс (влтку 1607 року) був викликаний для виконання портретв генуезько аристократ на Рвру.

Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало й нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацу в Мадрид, картини «Суд Парса» (у Лондонськй нацональнй галере та в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв. В цей час м було виконано лише невелике число самостйних робт, з яких слд назвати: «Спорудження Хреста», «Терновий внець» та «Розп039яття», «Втечу Лота», «Христа та Гршницю», «Воскресння Лазаря», «Вакханаля», «Вакха» та нш. Рубенс охоплю цле в його рзномантному дност.

545), Зняття з хреста (1613 – 14 р., 546), Небесне внчання Пресв. Варто згадати ту динамку, рух, що показана в рзних сюжетах Рубенса, ту емоцйнсть, те життя, ти розумш, що справжня краса, краса мит. Особливою вртуознстю лричнстю вдрзняються нтимн портрети Рубенса, в тому числ "Портрет камеристки нфанти забелли" (близько 1625, Державний Ермтаж, Санкт-Петербург), в якому вн за допомогою прозорих колрних переходв м39яких рефлексв переда поетичне чарвнсть трепетну життвсть модел. Один из его величайших поклонников, французский колорист XIX века Эжен Делакруа, писал о Рубенсе: «Его главное качество, если предпочесть его многим другим, — это пронзительный дух, то есть поразительная жизнь без этого ни один художник не может быть великим Тициан и Паоло Веронезе кажутся рядом с ним ужасно смирными».

Смерть прийшла до великого майстра ще в повнй сил його таланту. 1612 – 15 р., 552), Боротьба кентаврв з лапфами (ескз, 553), Союз земл з водою ( 554), Повернення римського полководця з походу ( 556), портрети кор.

Автопортрети Рубенса – щоденник художника, на них вдображено все його життя. Бароко народився, як «стиль-пристосування» для знат церкви щоб пдняти х значимсть спроможнсть. Цей перод часто називають «Стеновським» через назву замський невеличкий палац «Стен» неподалк вд Мехелена, котрий Рубенс придбав для себе та сво родини де плдно працював аж до смерт8.

Рубенс Птер Пауль (1577-1640), фламандський художникь. П. П. Рубенс, як Тицан, зобразив Святого ронма сильним, наче лев, старцем. На початку 1660-х рокв померла Гендрикье, а ще через клька рокв Титус.

Там вн познайомився з Якопо Серра, генуезьким банкром, кредитувати папу римського. (А. Створен ним на початку 1610-х рр. При этом никто не мог упрекнуть его в нарушении канонов или дерзости.

Многие из них Рубенс копировал, оттачивая своё мастерство. Рубенс никогда не стеснялся подражать художникам, которые восхищали его (Тициану, Питеру Брейгелю Старшему) и др. В «Автопортрет» (близько 1638 роц, Вдень, сторико-художнй музей) поворот голови, трохи гордовитий, але прихильний погляд, крислатий капелюх, невимушена елегантна постава – все сприя розкриттю деалу людини широкого кругозору, що займа чльне становище, обдарованого, розумного, впевненого в свох силах. Птер Пауль Рубенс (нд. Створен ним на початку 1610-х рр. У 1598 р. Рубенс був прийнятий вльним майстром в антверпенскую гльдю св. У вологих, трохи сумних зелених очах скриться свтло.

Вн виконав велику кльксть парадних аристократичних портретв, вдтворюючи з винятковою майстернстю чуттво переконливстю фзичний вигляд особливост характеру модел (портрети Мар Медч, близько 1622-25, графа Т. Еренделя з смю, 1620). «Воздвиження хреста» показу, як переосмислював фламандський художникь досвд талйцв. Першо картиною принесла йому популярнсть, був Урок анатом доктора Тульта, 1632 рк.

Зявились поцновувач безпосереднх творв самого голови майстерн, але таких було обмаль. Изгиб его спины переводит взор зрителя кверху. Роки позначаються на його загальному фзичному вигляд. У 1621 р. датський медик О. Сперлнг писав про те, що «вдвдав художника в майстерн, де безлч його юних помчникв працювали над картинами, на яких рукою майстра були позначен крейдян контури майбутнх творв».

Особливу увагу придляв створенню ввтарних композицй для католицьких храмв. На знаменитой картине «Охота на гиппопотама», одной из четырех, заказанных Рубенсу герцогом Баварским Максимилианом для одного из своих дворцов изображена просто невероятная схватка между крокодилом, разъяренным гиппопотамом, тремя гончими, тремя лошадьми и пятью мужчинами. А над ним сяюча богиня слави.

Так брейгелвськ пейзаж, як «Пейзаж з веселкою» (1636) «Палац Стен» (1637), зобовязан свою появою придбанню замського палацу. Считается, что эта картина не совсем характерна для творчества Рубенса – в ней очевидно обращение к жанру психологического портрета. Некоторые исследователи даже сомневаются в авторстве Рубенса (работа автором не подписана), а иные предполагают, что художник на полотне изобразил свою старшую дочь Клару Серену, которая умерла ко времени создания полотна. Это погрудный портрет девушки.

почалося нове перод творчост художника. Его охотничьи сцены характеризуются огромным напряжением: страсти накалены до предела, возбужденные люди и животные бесстрашно, с яростью набрасываются друг на друга.

Два главных шедевра Рубенса в этой области — «Похищение дочерей Левкиппа» и «Три грации». Его полотна производят впечатление откровения, полученного им от самого Творца. Пронизан вдчуттям могутност стихйних сил природи чи, навпаки, поез мирного буття, вдмнн смливою динамчною грою свтлотн, свжстю чимось соковитстю приглушённых фарб, вони сприймаються, мов узагальнена поетичний образ фламандсько природи ("Возчики каменв", близько 1620, "Пейзаж з райдугою", близько 1632-1635, – обо працюють у Державному Ермтаж, Санкт-Петербург). Наиболее поразительна во всей работе фигура мертвого Христа.

До брюссельському двор останнх Рубенс виявився привязаний золотими кайданами. Ватто, Ж. О. Фрагонар, Е. Делакруа, О. Ренуар н. ).

Одночасно вн працював над ввтарем для монастиря ораторанского ордена в Фермо. монументальн релгйн композиц, що йдуть стилстично в русл бароко (Встановлення хреста, близько 1610-11, Зняття з хреста, близько 1611-14), вдзначен театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами. дель Прадо), Преображення (1604 муз. В самих фигурах точно выписана каждая ямочка плоти. Тонка життвсть поетична натхненнсть, емоцйний колорит властив численним портретам друго дружини художника – Олени Фаурмент (Шубка, близько 1638-40), нод зображено у вигляд мфологчних персонажв (Врсавя, близько 1635). Бароко втлило нов уявлення про днсть, безмежност рзномантнсть свту, про його драматичну складнсть вчну мнливсть, нтерес до реально середовищ, до навколишнього людини природно стих. На сцену зверхньо дивляться зверху Юптер Юнона.

1630 – 32 р., 540), Рятвник в гостях у Симона-Фарисея (мж 1615 – 20 рр., 543), Тамна вечеря (ескз 1632 р., 544), Христос перед Платом (ескз. Благоприятным для Рубенса оказался и римский период его жизни и творчества (1605-1608). Уже в перших творах Рубенса, псля повернення на батьквщину, виявилося прагнення переробити враження вд робт талйських майстрв у дус нацональних художнх традицй. Рубенс збагачу портретну характеристику розкриттям суспльно рол портретованого. Тцан, Корреджо, Веронезе – його головн вчител натхненники. Коленопреклоненные святые жены готовы помочь Иоанну, а Богоматерь (изображенная слева) с белым, как мел, лицом приближается к Христу, протягивая ладонь, чтобы принять тело сына. Кажется, что свет исходит из самой картины из глубины.

Демокрта (1603, в мадридському муз. Тод ж Рубенс виконав клька парадних портретв у дус ндерландських традицй XVI в. (Автопортрет з забеллою Брант, 1609, Стара Пнакотека, Мюнхен), що вдрзняються нтимно простотою композиц, любовно ретельнстю вдтворення вигляду модел ошатних убрань, стриманим вишуканим колоритом. монументальн релгйн композиц ("Встановлення Хреста", близько 1610-1611, "Зняття з Хреста", близько 1611-1614, – обидв в собор Богматер, Антверпен) вдзначен характерними для живопису бароко театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами разом з тим у них вже вгадуються риси повнокровного, життствердного реалзму, повнстю розкрито у подальшй творчост художника. Загальну освту Рубенс здобув взутськйколег, псля чого служивпажему графин Лаленг.

Загальну освту Рубенс здобув взутськйколег, псля чого служивпажему графин Лаленг. мп. Однак ще бльш досконал власноручн ескзи майстра, зокрема, вражаючий за жвавост композиц, вишуканост колрного ршення, вртуозною свобод виконання ескз Коронаця королеви Мар Медч (1622-1625)». Рубенс страшитися використовувати яскрав акценти, енергйн жести, рзк контрасти свтла тн. Тема борьбы человека с силами природы присутствует уже в ранних, собственно пейзажных работах художника («Возчики камней», около 1620)4.

А кисть ця створю тут барвисту гаму, яка своми переливами, повтряно прозорстю, непомтно переходить в найглибш, насичен тони, як зливаються в диному кольоровому потоц, ймоврно, ставить Рубенса поряд з Тицианом вище всх колориств тал Фландр» (Л. Она отражает более мягкую, более рефлексивную манеру зрелого художника. монументальн релгйн композиц (Встановлення Хреста, близько 1610-1611, Зняття з Хреста, близько 1611-1614, – обидв в собор Богматр, Антверпен) вдзначен характерними для живопису бароко театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами разом з тим у них вже вгадуються риси повнокровного, життствердного реалзму, повнстю розкрився в подальшй творчост художника. Вн твердо пройшов свй життвий шлях, знайшовши славу, багатство, знатнсть, вс радощ смейного домашнього вогнища.

Рубенс помер 30 травня 1640 в Антверпен. Рубенс був великим майстром картин на мфологчн та алегоричн теми. Звдси особливий нтерес художника до зображення живо людсько тепа.

Антична живопис захоплю ще молодого Птера. Створен Рубенсом на початку 1610-х рр. Рубенс походить з старовинно см039антверпенськихгромадян. Птер Пауль Рубенс (нд. Вн подовгу працював у придбаному ним замку Стен у Ельовт, де писав поетично одухотворен портрети сво друго дружини, Олени Фаурмент (Шубка, близько 1638-1640, Музей стор мистецтв, Вдень), нод в образ мфологчних бблйних персонажв (Врсавя, близько 1635, Картинна галерея, Дрезден), сцени сльських свят (Кермесса, близько 1635 – 1636, Лувр, Париж), сповнен грубуватого реалзму бурхливо.

Мить на картинах Птера Пауля Рубенса – це прояви мистецтва запечатление вчност. 1615 р., 538), той же сюжет (ок.

хн обличчя руки осяян внутршнм духовним свтлом. Багатство декоративно фантаз, виняткова воля тонксть живопису притаманн циклу проектв трумфальних арок, виконаного Рубенсом з нагоди вaposзду у Антверпен нового правителя Фландр нфанта Фердинанда (1634-1635, Державний Ермтаж, Санкт-Петербург, Державний музей образотворчих мистецтв м. А. С. Пушкина, Москва). Вн викону грандозн живописн цикли: пише 39 картин для церкви святого Карла Борромея в Антверпен та створю серю «Життя Мар Медич» з 24 картин. Ц останн десятилття творчост Рубенса представляють вершину його художнього розвитку. У вологих, ледве смутних зелених очах скриться свтло. Смерть прийшла до великого майстра ще в повнй сил його таланту.

В этой картине Рубенс использовал миф о братьях Диоскурах (сыновья Зевса и Леды). Набагато частше, нж ранше, пзнього Рубенса притягують пейзаж. Його вплив випробували також багато вропейських художники XVIII-XIX ст.

Часто в його творах звучать нтимн ноти. Рубенс походить з старовинно см039антверпенськихгромадян. Вполне вероятно, что невероятная популярность его искусства при жизни объяснялась потребностью людей почувствовать твердую поддержку в своем подавленном состоянии. Ян Рубенс помер на чужин, Маря прихала в Антверпен, вже будучи вдовою з дтьми. Так виршена композиця «Воздвиження хреста» (близько 1610-1611, Антверпен, Собор), де пднятий вгору хрест з могутньою постаттю осяяного вузьким снопом свтла Христа пану над групою зневрених, скорботних близьких ворожих м катв, а також богохульних стражникв.

У цей час м було виконано лише невелике число самостйних робт, з яких слд назвати: Воздвиження Хреста, Терновий внець Розпяття (1602 в госптал в Грасс), Дванадцять апостолв, Гераклта. Тод ж Рубенс виконав клька парадних портретв на кшталт ндерландських традицй XVI в. ("Автопортрет з забеллою Брант", 1609, Стара пнакотека, Мюнхен), вдмнних нтимнй простотою композиц, любовно ретельнстю вдтворення образу модел ошатних убрань, стриманим вишуканим колоритом. Неможливо не вдчувши, не зрозумвши життя писати настльки чуттво яскраво.

Художник зосередив увагу на х мальовничому досконало: колорит втратив багатобарвнсть, став узагальненим. почався новий перод творчост художника. У творах вдчутний вплив барокових гравюр Птера Пауля Рубенса. У цей перод живопис Рубенса ста бльш нтимнй задушевно.

Рубенс оспву велику силу любов, дола перешкоди. Це вдповдало концепц мпозантного барочного портрета, покликаного зображувати людей «гдних» «значних». Художник буду пейзаж великими барвистими масами, послдовно чергуючи плани: «Селяни, що повертаються з полв» (псля тисяча шстсот тридцять пять, Флоренця, галерея Птт). Рубенс був бльшим майстром картин на мфологчн й алегоричн теми.

Вони життстверджуюч, повн руху та драматизму: «Поставлення хреста» та «Зняття з хреста», «Персей та Андромеда», «Наслдки вйни». Тут, у ермтажних залах, можна милуватися життвою енергю образв алегор «Союз Земл Води», вдчути драматичну експресю сцени «Бенкет у Симона Фарисея», насолодитися звучнстю барвистою палтри картини «Персей Андромеда» емоцйним Рубенсовский пейзажем. Першою самостйною картиною Рубенса вважаться Святий Георгй, що вража дракона raquo. Ц останн десятилття творчост Рубенса представляють вершину його мистецького розвитку.

Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало й нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацу в Мадрид, картини «Суд Парса» (у Лондонськй нацональнй галере та в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв. близько 1625 р., 535), Поклонння волхвв ( 536), Богоматр з немовлям Христом (ок. Не только художники, но и скульпторы и гравёры обучались у Мастера.

ок. Фигуры объединяют близкие цветовые тона, особенно золотистые. Цей перод часто називають «Стеновським» через назву замський невеличкий палац «Стен» неподалк вд Мехелена, котрий Рубенс придбав для себе та сво родини де плдно працював аж до смерт. захоплюючо життрадсност, що викликають у памят аналогчн композиц П. Брейгеля Старшого. Схвильована ритмчний рух, що пронизу композицю, подбно вихору, сприйматься як вдгомн недавньо битви. Там вн познайомився з Якопо Серра, генуезьким банкром, що кредитував папу римського.

После его смерти осталось семнадцать его ландшафтов.

---