На тл головного болю можлив вегетативн порушення: вдчуття холоду або жару в тл, тахкардя. При цьому область задньо черепно ямки зменшуться. Образом intermezzo новелст вказував на перепочинок душ утомлено людини. Тому у творах Коцюбинського, крм мпресонстичност, помтн також романтика, риси символзму та «деального реалзму».
Новела «В житах» за позицю оповдача – один з «найсубктивнших» лричних творв Г. Косинки. Загальна неврологчна симптоматика, якою супроводжуться базилярная мперсся зводиться до головного болю в потиличнй област, найчастше мають нападоподбний характер залежать вд положення голови. У цй перевтом ми не сумнвамося, адже на митця впродовж рокв чигали численн випробування. Сюжет у психологчнй новел вдходить на другий план. « благословен я був мж золотим сонцем й зеленою землею, Благословен був спокй мо душ.
Окрм новел Мопассана, в малй проз мпресонстську технку розвивають так зван. Нередко базилярная импрессия сопровождается болями в шее и верхних конечностях, а также парестезиями (онемение, чувство «ползания мурашек») в области затылка и шеи. Текуч настро оберталися переважно навколо теми «любов смерть» художнй образ будувався на хитких недомовленостях туманних натяках, що прочиняли «завсу» над фатальною грою несвдомих стихй в житт людини. Вдкриття структури свтла завдяки застосуванню призми зробив Ньютон. Зрдка бль з област потилиц поширються наперед в один або обидва ока. Типовим прикладом пейзажно новели, написано в мпресонстичнй манер, мнатюра В. Стефаника «Лан» (1899).
Акварель – одна з найбльш колористичних у проз того часу, не тльки укранськй. Це позначаться й на жанрових домнантах у лтератур мпресонзму. Найяскравше музичний мпресонзм знайшов сво втлення у творчост К. Дебюсс та М. Равеля.
Академчний пдхд. ) Вдкривали парад, хто б сумнвався, «ринджоли» свою несмертельною, сказав би Донцов, псенькою «Разом нас багато». Позицонування вдростка виробляють по вдношенню до умовних лнях: лн Чемберлена (мж заднм крам твердого пднебння заднм крам великого потиличного отвору) лн де ля Пт (мж верхвками правого лвого сосковидних вдросткв).
Именно оно точно воспроизводило неодобрительное отношение буржуазной публики и критику к художникам (импрессионистам), которое господствовало годами. Чути цвркуна, далекого коваля, бля дитини повза жужелиця. До переваг мпресонзму як теч вдноситься демократизм.
Виникаюч при базилярнй мпресю зменшення обсягу черепно коробки кранальному (в сторону черепа) змщення хребта причиною розвитку гдроцефал, мозочкових розладв, порушень з боку черепно-мозкових нервв, корнцевих симптомв ознак ураження верхнх шийних вддлв спинного мозку. У жанровому вдношенн мпресонсти вддавали перевагу програмним мнатюрам та сютним циклам, в яких панувало мальовниче начало. Тльки серед нив герой вдчув себе землянином, вдчув, що вся планета належить людин: «Всю, велику, розкшну, створену вже – всю я вмщаю в соб». «Письменникова мпресонстична вишукансть, – стверджу. Жадаючи спокою й самотност як найкращого вдпочинку, вн звльняться з залзних обймв мста, з його гамору, метушн й опиняться в майже повному безлюдд.
Асам лтнй втер такий «гарячий» «нетерплячий», що «аж киплять вд нього србно волог ввса». мпресонзм як мистецькй напрям сформувався в вроп на меж ХХ – Х ст. Лан – символ життя («як на довгй нив») сльського трудвника. Была ещё одна статья (автор Эмиль Кардон) и ещё одно название— «Выставка мятежников», совершенно неодобрительное и осуждающее. На перший погляд, новела «Intermezzo» становить майже суцльний пейзаж – опис природи в багатомантних виявах. Вони, певно, дуже схож на оцей репаний плд Помаранчево революц, що його поляки приязно надрукували у збрц, перед тим щиросердо проголосувавши за нього на «Евробаченн»: принаймн, знайома киянка-врменка (професйна перекладачка укрансько лтератури, освта – консерваторна), нажахано повертаючи мен касету тамтешнх «ринджолв», яких чути було з усх реванських магнтофонв яких тльки тому я дав й послухати, з незрвнянним кавказьким темпераментом зажадала нчого такого й бльше не приносити.
Прицльна рентгенографя черепа в област краниовертебрального переходу рентгенографя хребта в шийному вддл проводяться в прямий (фасного) бчний (профльно) проекцях. Струна тремтла й гучала. Це да можливсть розширити палтру засобв опосередкованого самовираження. Якщо перекласти цю думку сучасною понятйною мовою, то тут йдеться про важливе дейно-художн явище змни кута зору оповдача – вд «всевдання» до «зникаючого автора» (за термнологю Д. В. Затонського).
У них вдчутна рука вже зрлого майстра, який творить новий жанр – жанр психологчно новели. За нерцю, мистецтво в 19 столтт вважалося монополю аристократв, вищих верств населення. Пд впливом психологчно лтератури та внаслдок спостережень у письменника складаться уявлення про внутршнй свт людини як безперервний процес, який ма сво пероди, спади та пдйоми, що, власне, становлять справжнй сюжет багатьох його творв – у Коцюбинського формуться художньо-психологчна композиця героя, яку вн назива «кльця психологчного процесу». При цьому його завданням не всебчне, епчне охоплення дйсност. В норме отросток второго шейного позвонка находиться ниже этих линий.
У норм вдросток другого шийного хребця перебувати нижче цих лнй. Та в ресторанах грають краще. » реванський студент, регочучи з мо розповд про цю пригоду, до революцйних музик, утм, був нещадно-спвчутливим: «Рабис. Название «импрессионизм» — достаточно бессодержательное, в отличие от названия «Барбизонская школа», где хотя бы есть указание на географическое расположение художественной группы. Так, у свому нарис «На крилах псн» вн зазначав, що звуки псн, як торкатися його вуха, лягали перед ним барвами, малювали йому з дивною яскравстю цл образи.
мпресонзм видля Коцюбинського з плеяди класичних письменникв. Новела «Intermezzo», на перший погляд, складна й незрозумла, адже сюжет твору зводиться до розповд про героя, який втомився, вихав на природу, поспостергав за сонцем, нивами, жайворонком, собаками, зустрв людину, чомусь страшенно зрадв знову повернувся до мста. Й. Колесник, Ф. А. Герой надлений винятковою витонченстю сприймання. В «Intermezzo» Коцюбинський досяга вершин мпресонстичного письма. Трагедя, хоча нби й випадковсть, а проте закономрно виплива з самих умов життя.
У «Романсах без слв» П. Верлена трепет душ живописне мерехтння («одн вдтнки нас полонять») супроводжуються музичною настронстю, а його врш «Поетичне мистецтво» (1874, опублкований 1882) звучить одночасно як манфест поетичний мпресонзму, як передвстя поетики символзму. Ядро образного конфлкту «Intermezzo» становлять два ключових образи – «моя утома» «сонце». Декадентськ мотиви характерн для вденсько школи мпресонзму (Г. Вместо этого появилось виденье будничности и современности. У цлому пейзаж намальовано цлком статично, наче живописне полотно. Екзотичн барвист особливост мпресонзму проступають у творчост Р. Л. Ственсона Дж.
У новел «Вн де» подбний настрй (страх) врейського населення перед погромом передаться через особливе сприйняття пейзажу. в сел Кононвка поблизу м. Яготина, тепер Кивсько област. Посеред цьогорчного лта в «Критику» надйшов конверт з Варшави: Аншка Корннко подарувала редакц зброчку самодяльних «помаранчевих» вршикв, складених в Укран й перекладених та виданих у Польщ. Впливу мпресонзму зазнали, наприклад, О. Уайльд, Р. фон Гофмансталь (лрика, зокрема «Балада зовншнього життя» драми-лбретто), в росйськй лтератур – Б. К. Зайцев (психологчн етюди), К. Д. Бальмонт (з його лрикою «швидкоплинностей»).
По сут, йдеться про психологчний мпресонзм. Новела – наче виклик тим, хто оспву, деалзу ц нелюдськ умови. Вн створю сре колористичне тло, на фон якого розгортаться сюжетна дя: «татарське село здавалось грудою дикого камння», «камян осел», «сонце камнь», «люди на камен». Проведенню заповтних думок автора сприяла форма оповд вд першо особи. Засновники мпресонзму— як символзму та експресонзму— дяли на противагу реалзму (особливо неокласицизму, а також натуралзму).
Коцюбинський, же вклав сюди, глибокий флософський смисл. Врожденная (первичная) базилярная импрессия формируется в период внутриутробного развития. Залишаючись стильовим явищем, мпресонзм не означав, особливо у великих письменникв (наприклад, А. П. Чехов, А. Бунн та н. ), ломки художнх принципв, а позначався в збагаченн цих принципв неухильно зростаючй майстерност описв (наприклад, чеховський опис грози в повст «Степ» риси мпресонзму в чеховському стил вдзначив ще Л. М. Толстой). У риторичних запитаннях героя, звернених до себе самого, вдчуваться стверджувальна, позитивна вдповдь.
Замсть традицйного подвого сюжету (сюжету вчинкв дй геров) письменник вдаться до сюжету внутршнього, який становлять зткнення рзних переживань. Як в нших новелах на цю тему («Десять», «Темна нч», «Пострл» «Анархсти») Г. Косинка намагаться показати всю глибину соцально-психологчних явищ сучасного йому суспльства, допомогти читачев розбратися в соб, осмислити навколишню дйснсть. Залишаючись стильовим явищем, мпресонзм не означав, особливо у великих письменникв (наприклад, А. П. Чехов, . О. Бунн й н. ), ламання художнх принципв реалзму, а позначався в збагаченн цих принципв, описв. В нй панують не романи й поеми, а новели й лричн врш. Зрозумло, що такий сюжет твору потребу «ключа», який би розшифрував глибокий пдтекст новели.
Поют, бедолаги, ну что с них взять». Так письменник поверта свому стилю прикмети, властив мистецтву, розвиненому класиками. Драматична колзя (втеча закоханих Фатьми й Ал) також знаходить сво особливе розвязання в протилежност кольорв рзно гами – мкрообраз «дух цих диких, ялових, голих скель».
Та останнм мпульсом в одужанн митця ста його зустрч з селянином. Надал у Гамсуна деяких нших письменникв початку 20 ст. У цьому план головний попередник мпресонзму – сентименталзм. Якщо судити за картинами мпресонств, то життя— це черга маленьких свят, вечрок, примних часв за мстом чи в приятельському оточенн (низка картин Ренуара, Мане Клода Моне). На камен – характерний приклад не лише мистецько взамод людського сприняття (зорового, слухового) чи самобутност опрацювання Коцюбинським людських драм.
Автора з його слабким здоровям виснажило фзичне й нервове перенапруження (виконуючи службов обовязки, вн нтенсивно займався творчстю). Зрдка бль з област потилиц поширються наперед в один або обидва ока. Так, логка розвитку образу оповдача зумовила сворднсть побудови твору. Влтку 1908 року Коцюбинський вдпочивав у садиб вдомого укранського громадського дяча.
Оповдач вдчува «соболину шерсть ячменв, шовк колосисто хвил». А поки що перед читачем колористично забарвлений малюнок: осяяний сонцем лан – «довгий такий та широкий дуже». Цей етюд – новий стильовий крок у поднанн психологзму «Лялечки» та живопису «На камен». «У лтератур, – пише вн, – мпресонзм на свй кшталт, у свордних формах продовжував той рух до життподбност, до природност, «незробленост» зображення, яке в цлому було властиве реалзму друго половини XIX столття». Приобретенная (вторичная) базилярная импрессия развивается в результате нарушения нормальной костной структуры затылочной кости.
Акварель «На камен» — новаторський твр у жанровому план. мпресонзм (вд фр. Останнього прийнято вважати найбльш вираженим письменником-мпресонстом. Це хвора наця.
«Пленерна» живописнсть вдчуваться у тих же братв Гонкуров, у датського письменника Е. П. Якобсена (у новел «Могенс») картинно виража лричн ситуац засобами мпресонстсько технки (у тому числ синтаксису, ритму) нмецький поет Д. фон Ллнкрон. виникло деклька стильових рзновидв мпресонзму на загальнй реалстичнй основ. «Загальна кольорова стихя», вважав вн, сприя «утворенню гармонйного цлого з психологю моменту д». Характерним прикладом цього праця Д. С. Наливайка. мпресонстичн образи, що передають уявлення про дику розбурхану юрбу, яка, наче ураган, змта все на свому шляху, були пдготовкою до показу психолог селянсько стих, яку так майстерно змалював Коцюбинський у другй частин «Fata morgana». Так, серед звукв поля, як тепер не дратують його, а приносять насолоду, митець вирзня псню жайворонка, яка будить «жадобу», яку чим бльше слухаш, тим дужче хочеться чути.
Конрад розвинули екзотичн барвист властивост мпресонзму х манера продовжена в пзншй лтератур на «пвденн» теми, аж до розповдей С. Моема. Лечится базилярная импрессия только хирургическим путем. В. Винниченка, навть у зачин оповдання Карби Марка Черемшини.
Засб контрасту вдгра також важливу дейно-композицйну роль (мсто та природа, краса природи й нелюдськ умови життя селян). Тобто риси, притаманн мпресонзму. Звдси визначальн риси новел письменника – зображення психологчних станв героя, настрова днсть автора героя, потужний струмнь лризму, розповдь вд першо особи, яка робить враження «необробленост» почерпнутого з життя, цлковитого авторського невтручання в зображуване. Позицонування вдростка виробляють по вдношенню до умовних лнях: лн Чемберлена (мж заднм крам твердого пднебння заднм крам великого потиличного отвори) лн де ля Пт (мж верхвками правого лвого соскоподбного вдросткв).
Вона може виникати за типом потилично невралг, посилюватися при поворотах голови, кашл, смху напруженн. Як особливий стиль мпресонзм з його принципом цнност першого враження давав можливост вести оповдання через так, нби схоплен навмання, детал, що порушували строгу погодженсть оповдального плану й принцип вдбору стотного, але свою «бчною» правдою надавали розповд надзвичайну яскравсть свжсть, а художнй де— несподвану розгалуженсть багатоликсть. Ознаки «мпресонстичного стилю»— вдсутнсть чтко задано форми й прагнення передати предмет в уривчастих, миттво фксуючих кожне враження штрихах, що виявляли, однак, при огляд цлого, свою днсть звязок. Культ «враження» замикав людину в самому соб цнним дино реальним ставало лише те, що швидкоплинно, невловимо, невимовно нчим, окрм вдчуттв. Прицльна рентгенографя черепа в област краниовертебрального переходу рентгенографя хребта в шийному вддл проводяться в прямий (фасного) бчний (профльно) проекцях. А тепер, селянин став для героя «наче паличка дирижера, що виклика раптом з мертво тиш цлу хуртовину згукв». Це кульмнацйний момент твору, бо пд час зустрч з людиною стане зрозумлим – чи одужав сам митець, чи повернулась до нього властивсть спвчувати Людин, чия доля символзувала безвихдь села, двчат «у хмар пилу, що вертають з чужо роботи», блдих жнок, як «схилились, як тн, над коноплями», нещасних дтей «всумш з голодними псами».
Внаслдок таких змн стовбура головного мозку, мозжечку ста «тсно» в заднй черепнй ямц. мпресонстичне зображення легке, прозоре, просякнуте домнантою якогось субктивного бачення.
А чому це видано, я знаю. У «Цвт яблун» вдчуваться й мопассанвська проблематика психолог творчост письменника, шнцлервський потк свдомост, гамсунвська увага до порухв людсько душ, властива тльки Коцюбинському заглибленсть у надра пдсвдомост, й мпресонстичний малюнок, який складаться з свтлотн, колористичних мкрообразв, символки квтв. Митець знову не тльки виразно вдчув страждання народу, а й зрозумв небезпечнсть сво «хвороби».
При огляд виявляться така патологя, як мимовльн част коливання очей (нстагм), що позначаться як «б вниз»: виника при переклад погляду вниз. Досягнення Коцюбинського насамперед полягало в тому, що йому за допомогою кольору, звукових вражень вдалося вдтворити реальний перебг психчних процесв, порухв душ людини в хнй дйснй складност У звязку з цим О. Черненко слушно пише: «Коцюбинський, так як вс мпресонсти, нколи не зображу няких типових характерв, а завжди неповторну ндивдуальнсть людини, байдуже до яко профес чи стану вона належала б байдуже, чи ця людина була бдною чи багатою, селянином, адвокатом чи священиком, сльською вчителькою чи монахинею т. д». Так було скрзь тихо, що геров стало соромно за «калатання класного серця». Бо доречнше тут запитувати не «для чого», а dlaczego, себто – чому. Процес цей повязаний як з переосмисленням творчост видатного прозака, подоланням вульгарно-соцологчних пдходв до оцнки, так з змною розумння самого мпресонзму, що намтилась в останн роки.
Цкав спостереження Ю. Савченка щодо мпресонстично поетики новели Коцюбинського. С целью декомпрессии в ходе операции производят расширение большого затылочного отверстия. У цй же новел помтн елементи символзму (назви «дйових осб» виступають символами психодуховних процесв героя). Але насправд ця установка – лише «люзя мпресонзму», вона ма на уваз вторгнення рацоналзуючого начала, вдбр органзацю вражень.
А враження залежить вд конкретного темпераменту, воно субктивне швидкоплинно. Епфан Джойса стоять в одному ряду з «психологчною новелою» Г. Мопассана, А. Чехова, Е. Хемнгуея. Тобто аномаля, а клнчних проявв не ма. Загалом характерною рисою творчост Коцюбинського, за словами вгена Федоренка, «тонка фксаця вражень, лакончнсть вислову, глибокий лризм, ритмчнсть та плавнсть мови, майстернсть описв природи та глибинний психологчний аналз».
Тобто тяжксть клнчних проявв не залежить вд вираженост змщення ксток у простор. Уже в новелах «Смх» «Вн де» помтн спроби Коцюбинського щодо змалювання психолог маси. Образи творв М. Коцюбинського пластичн та «зрим» завдяки тому, то письменник намагаться вдтворити дйснсть шляхом якнайжившого використання всляких вдчуттвих вражень. Не дивно, що новелу «На камен» автор назвав аквареллю: у нй справд переважають зоров образи, картини моря й гр виринають перед очима читачв, наприклад змалювання бур на мор.
Великий вплив на мпресонств мав винахд поширення фотограф. А нужденнй, заклопотанй роботою матер здаться, що дитина спокйно спить. Та закордонна лектура вдграла найбльше роль творчого фермента в розгортанн таких вражаючих випуклих конкретних подробиць, що читач сприйняли Цвт яблун за автобографчний твр. мпресонзм в меншому або бльшому ступен вдособляться вд реалстичних принципв перетворються на особливе бачення свтовдчування (або метод) – смутний, невизначений субктивзм, що частково передбачив лтературу «потоку свдомост» (творчсть М. Пруста). Замсть того зявилося бачення буденност сучасност.
мпресонстичне свтобачення передусм лричним. мпресонсти не прагнули зображення, вдтворення предмета, реалй навколишнього свту. По власному ззнанню, Мопассан прагнув до конструювання субктивно «люз миру» через ретельний пдбр деталей вражень. До початку ХХ ст.
Конрад, пзнше у С. Моема Поля Верлена, його врш «Поетичне мистецтво» (1874, опублковано 1882) звучить одночасно як поетичний манфест мпресонзму, як передвстя поетики символзму. Возникающие при базилярной импрессии уменьшение объема черепной коробки и краниальное (в сторону черепа) смещение позвоночника являются причиной развития гидроцефалии, мозжечковых расстройств, нарушений со стороны черепно-мозговых нервов, корешковых симптомов и признаков поражения верхних шейных отделов спинного мозга. При координаторн проби (людини просять доторкнутися пальцем до кнчика носа або лктем торкнутися колно) випробуваний часто промахуться, нод при спроб взяти дрбний предмет пацнт може пронести руку повз нього. Стильовий дапазон Г. Косинки охоплю рзн тенденц.
Контрастно протистоять одна однй дв групи образв: «моя утома», «людське горе», «три блих ввчарки», «залзна рука города» й «ниви у червн», «зозуля», «жайворонки», «сонце». У новел пшениця не просто хвилються, а бжить за втром, «немов табун лисиць, й блищать на сонц хвиляст хребти», «прибй колосистого моря» переливаться через героя летить «кудись у безвсть». Як особливий стиль мпресонзм з його принципом цнност першого враження давав можливост вести оповдання через так, нби схоплен навмання, детал, як порушували строгу узгодженсть оповдного плану принцип вдбору суттвого, але свою «побчною» правдою надавали розповд надзвичайну яскравсть свжсть, а художнй де – несподвану розгалуженсть багатоликсть. К факторам, способным вызвать пороки развития, в том числе и базилярную импрессию, относятся заболевания матери и перенесенные ею в период беременности инфекции (хламидиоз, краснуха, корь, цитомегаловирусная инфекция и др. ), радиоактивное излучение, контакт с вредными химическими веществами.
Нервова дразливсть митця зрозумла: люди не раз кидали в його серце, «як до власного сховку, сво над, гнв страждання або криваву жорстоксть звра». Бар А. Шнцлер, особливо його одноактн пси «Зелена папуга», 1899, «Маронетки», 1906, та н. ), в Польщ – для Я. Каспровча, К. Тетмайера. Не випадково герой ззнаться в заздрост планетам, як «мають сво орбти, нщо не стоть м на хнй дороз».
мпресонзм зосереджений на зображенн тонких почуттв емоцйних станв, тому вн користуться посилено детальним описом. Если судить по картинам импрессионистов, то жизнь— это очередь маленьких праздников, вечеринок, приятных времяпрепровождений за городом или в дружеском окружении (ряд картин Ренуара, Мане и Клода Моне). Прицельная рентгенография черепа в области краниовертебрального перехода и рентгенография позвоночника в шейном отделе проводятся в прямой (фасной) и боковой (профильной) проекциях. Перше враження митця вдтод, як бричка вкотилася на зелене подвря садиби пролунало кування зозул, повязане з вдчуттям так довго очкувано тиш, що: «виповнювала весь двр, талась в деревах, залягла по глибоких блакитних просторах». Музику мпресонзму зближу з мпресонзмом у живопис барвистсть, прагнення до втлення швидкоплинних вражень, до одухотворено пейзажност (наприклад «Псляполудневий вдпочинок фавна», «Море» для оркестру, «Острв радост» для фортепано К. Дебюсс, «Гра води», «Вдображення» для фортепано М. Равеля й н. ), до створення колоритних жанрових замальовок музичних портретв («Перервана серенада», «Менестрел», «Двчина з волоссям кольору льону» для фортепано Дебюсс).
impression— враження)— це мистецька течя у живопис, а також в лтератур та музиц, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 столття у Франц. Натуралзм прагнув перш за все виражати природу, але у враженн вд не. Колористичн штрихи зливаються в дину мпресонстичну картину з драматичним малюнком водночас пднесеним гмном коханню. Проголошувалось випадкове.
Але важлива вдмннсть: у всх перерахованих авторв мова йде про психологчний пдтекст, переданий через яскраву деталь, опис, «випадковий» побутовий далог. У нй осмислено тему бандування, дезертирства, розколу душ людських. «епфан» Джойса (цикл оповдей «Дублнци», 1905, опубл. Критичних рефлексй.
Тод, скнчивши, падала тихо униз, натягала другу з неба на землю. «Я тепер маю окремий свт, вн наче перлова скойка: стулились краями дв половини: одна зелена, друга блакитна – й замкнули у соб сонце, немов перлину», – говорить митець дода, що тепер можна його вважати планетою, бо на неб сонце, а серед нив тльки вн. Безперечно, це новела з глибоким психологчно-флософським змстом. знову тут глибоке спостереження водночас узагальнення письменника: людина, пзнавши землю, увбравши в себе, дста можливсть творити «наново, вдруге», тод митець усвдомлю, що ма на не «ще бльше права».
Недарма укранський письменник назива сво новели акварелями, образками, етюдами. М. Коцюбинський вдзначав, що його цкавить думка про зображення свту природи за допомогою «кольорового лексикону». Базилярна мпреся (базилярна нвагнаця) – це патологчний стан, що поляга у зсув в порожнину черепа крав потиличного отвору, потиличних виросткв зубоподбного вдростка другого шийного хребця. Изредка боль из области затылка распространяется кпереди в один или оба глаза.
У проз риси мпресонзму виявилися в стил «Щоденникв» романв братв Гонкур, в «Пейзажах враженнях» Ж. Лафорга (опубл. Ознаки «мпресонстського стилю» – вдсутнсть чтко задано форми прагнення передати предмет в уривчастих, таких, що миттво фксують кожне враження, штрихах, як виявляли, проте, при огляд цлого, свою приховану днсть звязок. ван Франко вважав етюд Михайла Коцюбинського «Цвт яблун» психологчною студю, яка виявля руку майстра та дуже тонку обсервацю складного психологчного процесу.
Люди чи дерева, усчен посередин, викликали справжню революцю на салонах. Композицйно центральне мсце в новел вдведене мальовничо виписаним картинам перебування героя серед природи. Зрдка бль з област потилиц поширються наперед в один або обидва ока. «Вони це слухають. Все це й ранше мелькало перед його очима, але мовби його до ц зустрч з «мужиком» не бачив.
До початку 20 ст. Новела «В житах» – твр полфончний, синтетичний.
Такий мпресонзм свою «флософю мит» ставив пд сумнв смислов етичн пдстави життя. Брати Ж. Е. Гонкури («поети нервв», «цнител непомтних вдчуттв») зявилися родоначальниками «психологчного мпресонзму», витончену технку якого можна спостергати в роман К. Гамсуна «Голод», у раннього Т. Манна (у новелах), С. Цвейга, в лриц мпресонзму Ф. Анненського. Вперше прилетвши у вересн 1988 року з задушливого щербицького Кива до Врмен, на площу перед реванським оперним театром, що вирувала клькасоттисячними «карабахськими» мтинами, повертаючися туди ще – по допн, по ковток кисню, по отой тепер уже, нарешт, з укранського досвду знаний пднесений «дух», по оте неймоврне вдчуття: нас багато нас не подолати, ми перемагамо переможемо, – я, якби це було пд силу мен й можливо в тодшнй Укран, охоче й сам видав би переклади почутих там бадьорих псеньок.
Та вони хвор. Определение местоположения отростка производят по отношению к условным линиям: линии Чемберлена (между задним краем твердого неба и задним краем большого затылочного отверстия) и линии де ля Пти (между верхушками правого и левого сосцевидных отростков). мпресонст не розмркову – вн схоплю. Письменник пдкреслю це промовистою метафорою: мати «привязана чорним волоссям до чорно земл, як камнь». У цьому виявляться перша риса мпресонзму: замсть детальних реалстичних описв давати тльки окрем натяки, «плями», . що вже показують шлях читачевй уяв. Наступн важлив кроки в цй галуз були зроблен Буффоном.
Митець, головний герой твору, втомившись вд «незлченних «треба» «безконечних «мусиш», вд болю горя, вд злост й мерзенних вчинкв людей, вд жаху та бруду х снування, вириваться з лабет «сього многоголового звра», тому що вже не може нчого створити для людей, бо вже звик до людського горя (про це свдчить згадка, що вн чергову звстку про трагедю людини зада «стиглою сливою»). На допомогу слову завжди приходять фарби. На тл головного болю можлив вегетативн порушення: вдчуття холоду або жару в тл, тахкардя, гпергдроз, змни артерального тиску та н. В окремих випадках базилярно мпрес спостергаться однобчний бль в потиличнй област, яка поступово може приймати двостороннй характер. мпресонстичний текст завдяки цьому д на почуття читача, минаючи свдомсть. Бралися сюжети флрту, танцв, перебувань в кафе театр, прогулянок на човнах, на пляжах в садах.
виникло клька стильових рзновидв мпресонзму на загальнй реалстичнй основ. Йому втер набива вуха «шматками згукв, покошланим шумом». мпресонзм продовжив почате реалстичним мистецтвом 1840 – 60-х рр.
Вн вимагав правдивост, врност натур, але це означало врнсть першому враженню. Лкуться базилярная мпреся тльки хрургчним шляхом. Емоцйно забарвленим ста все: фонетика, нтонаця, використан у зображенн кольори звуки. 1903), в романах новелах Г. де Мопассана. – прийшло до мене пзнше вже як наслдок, сказали б росяни, умничанья. Эти симптомы обусловлены сдавлением верхних корешков шейного отдела позвоночника.
Импрессионизму присущ демократизм. Перебування в Кононвц збагатило письменника численними враженнями, що й знайшло вдбиття в новел «Intermezzo», написанй того ж року. Пзнання свту в мпресонзм рунтуться головним чином на витонченй спостережливост, взуальному досвд художника, що використову для досягнення художньо переконливост твору закони природного оптичного сприйняття. Ещё меньше ясности с некоторыми художниками, которые формально не входили в круг первых импрессионистов, хотя их технические приёмы и средства полностью «импрессионистические», — Уистлер, Эдуард Мане, Эжен Буден ит. д.
«А люди йдуть. Безбарвним скелям, голому каменю автор протиставля червоний колр повязки на голов Ал та зелений колр фередже Фатьми, червоний – символ кохання, а зелений – життя. К тому же технические средства импрессионистов были известны задолго до XIX века и их (частично, ограниченно) использовали ещё Тициан и Веласкес, не порывая с господствующими идеями своей эпохи. (Блнва. Загальна неврологчна симптоматика, якою супроводжуться базилярная мперсся зводиться до головних болв в потиличнй област, найчастше мають нападоподбний характер залежать вд положення голови.
У свох романах Е. Золя створював цл полотна, виткан з запахв, звукв, зорових сприйнять (опис сирв в «Черев Парижа», виставка блих тканин в «Дамському щаст»). На цих скелях закарбувалася споконвчна сторя страждань «людей на камен», снування яких – постйна боротьба з природою, пану лише один закон – жорстоксть. Проте стильова домнанта його психологчно прози повязана з мпресонзмом.
Художн детал подано економно, в дус чеховсько мпресонстично поетики (згадаймо вдоме висловлювання А. Чехова про те, як намалювати мсячну нч), тобто «мазками», на земл хлб, огрок, миска. мпресонст створю фрагментарну, етюдну, незавершену картину. гпергдроз. Коцюбинський нби люстру можливсть митця творити цю другу, художню дйснсть. Незнайоме слово видалося мен назвою «самвидавного» гурту, але назви мй приятель не знав не був певен, чи вона взагал зясувалося, що то зачепився в сумжнй длянц «спльного культурного простору» пролеткультвський витвр, який нколи не траплявся мен вдома: «рабочее искусство». Гармоня мпресонств характеризуться пдвищенням колористичност, зокрема пд впливом французького музичного фольклору й нових для вропи XIX столття систем музичного мислення (вплив росйсько музики, григоранського хоралу ренесансно полфон, музики кран Сходу, негритянського менестрельного театру США).
Мкрообраз, винесений у назву, проходить через усю першу частину новели «На камен». Сюжет вдсутнй, проте вн легко домислються. Символчн образи й ускладнена метафорика надають твору жанрових ознак у проз.
Тому мпресонзм приваблював Коцюбинського, позначився на творчост Кобилянсько. Зовншн, позаособистсне завжди переломлються крзь особистсне начало. Вн може вдтворювати деталь предмета, явища.
Вс причини, викладен вище, призводять до порушення анатомчно будови ксток черепа. Зрдка бль з област потилиц поширються наперед в один або обидва ока. Етюд Михайла Коцюбинського «Цвт яблун» – викнчено мпресонстичний. Термн уперше використовувався в негативному значенн при критичнй оцнц твору Моне «Враження, схд сонця», (1872).
Приобретенная базилярная импрессия возможна в результате деструктивных изменений затылочной кости при прорастании в нее опухоли задней черепной ямки или в результате воспалительного процесса (сифилиса, туберкулеза, актиномикоза, остеомиелита). Родоначальниками «психологчного мпресонзму» вважають братв Ж. й Е. Гонкурв («поети нервв», «цнител непомтних вдчуттв»), цей напрямок продовжений у творчост К. Гамсуна («Голод»), раннього Т. Манна (у новелах), С. Цвейга, Ф. Анненського. мпресонзм покликаний опосередковано (через певну картину, частше пейзаж) передати тонк нюанси настрою. мпресонсти одн з перших почали малювати на повтр, не допрацьовуючи свох робт у майстерн. Можлив скарги на двоння в очах, особливо при погляд вниз.
У норм вдросток другого шийного хребця перебувати нижче цих лнй. Певна рч, герой ц новели намагаться забути людей, поринувши у свт степово природи. мпресонстська поетика певною мрою вдповдала теор натуралзму. У цьому твор Коцюбинський визнача «дйових осб» Тут дйов особи – засб художньо умовност Вн застосовуться письменником для того, щоб дати читачев ключ до розумння ц складно образно мови природи, носями яко виступають «дйов особи» – «ниви у червн», «сонце», «зозуля», «жайворонки», та символчного змсту нших образв. Образи зоров, створюван за законами малярства, зливаються у новел з образами звуковими, слуховими, що днають словесне письмо з музикою, так створються та чарвна гармоня, котра да пдстави вважати автора новели одним з найкращих пейзажиств у всесвтнй лтератур (не даремно Коцюбинського називали «Великим Сонцепоклонником»). Однак при наявнсть легких непрогрессрующм клнчних змн таке лкування не потрбно.
Там было представлено 30 художников, всего 165 работ. Англйськ письменники – неоромантики Р. Л. Ственсон Дж. У свох пейзажах, портретах, багатофгурних композицях художники прагнуть зберегти неупередженсть, силу свжсть «першого враження», яке дозволя схопити в побаченому неповторно характерне, не вдаючись до окремих деталей.
1914). Коцюбинський вважаться найвидатншим стилстом укрансько прози. Трепетн мальовнич описи зустрчаються в творчост Е. Золя («Сторнка любов»), Е. П. Якобсена (у новел «Могенс»), у росйськй лтератур— в творчост А. Чехова та Бунна. Восходящее солнце» (Impression, soleil levant), ныне в Музее Мармоттен, Париж, написанный в 1872году дал рождение термину «импрессионизм»: малоизвестный журналист Луи Леруа в своей статье в журнале «Le Charivari» для выражения своего пренебрежения обозвал группу «импрессионистами». Обкт давався в чимусь сприйнятт, але сам сприймаючий субкт розчинявся в обкт. За одним другий третй так без кнця.
Поступ в науковй теор та практиц принс бльше знань стосовно структури блого свтла. Жалобы пациента история их возникновения и развития (анамнез заболевания), результаты неврологического осмотра зачастую наталкивают невролога на мысль о наличии патологии в области задней черепной ямки и краниовертебрального перехода. Герой болсно вигуку: «Затулю вуха, замкну свою душу буду кричати: тут вхд не вльний. » Ця лрично-нтимна сповдь переда збентеженсть, сумяття його вкрай схвильовано душ, нервове напруження, що виявляться в рзких словах про людей, у звинуваченн х за власну перевтому.
Базилярна мпреся дагностуться по збльшенню кута мж пластинкою основно кстки скатом бльше 130, а також щодо змщення вгору вдростка другого шийного хребця. У цих пейзажах людина й природа нерозривно повязан. Новела становить 26 рядкв тексту. Образи твору символзують складну боротьбу в душ лричного героя, допомагають зрозумти, як поступово зника роздвоння його особистост, як повертаються до нього душевна рвновага, готовнсть до виконання свого громадянського обовязку (наприклад, «Бл мшки» – це образ повшених, яким перед стратою накидали на голову мшки «Зозуля» – народний образ-символ, що втлю надю на життя образи трьох ввчарок – теж символчн: самозакохана Пава – дворянство, Трепов – жандармеря (кличкою цього пса стало прзвище мнстра внутршнх справ Трепова, який пдписував смертн вироки повстанцям), «дурний Оверко» — принижене й темне селянство, якому досить дати хоч трохи вол — воно не кинеться вже н на кого Жайворонок — символ творчо наснаги, а Сонце — символ вчност, життя, свтла). Чикаленка. В основ цих творв лежить «виключно гостродраматичний конфлкт героя з дйснстю».