Імпресіонізм Це Вікіпедія

мпресонзм як художнй стиль в мистецтв

Вдточувалося мистецтво переливв переходв, що породило цлий творчий метод. Манера його письма фактурно, вн пише кольоровими шарами, експерименту з чужордними для живопису матералами (пском, мохом), домагаючись гранично точно передач обсягв контурв предметного свту. Для експресонств важливо, щоб мистецтво вдображало свдомсть людини, внутршн переживання та емоц щоб воно було теж експресю ритму та руху життя. Но в начале 1880-х произошёл поворот, который обычно называют «кризисом импрессионизма».

Раннй кубзм став називатися завдяки художнику Хуану Грсу "аналтичним". Термн взятий вд назви картини Клода Моне Враження. Поступ в науковй теор та практиц принс бльше знань стосовно структури блого свтла. Вони прямують до духовного й совершенного, а дйснсть ма бути наново створена. на загальнй реалстичнй основ. «Поезя Верлена, — зазнача Г. Косков, — мпресонстична тому, що, руйнуючи меж мж субктивним та обктивним, духом плоттю, високим низьким, вдмовляючись вд рацонально-морального вдношення до дйсност, вона цлковито вддаться фксац безпосереднх, миттвих вражень, душа й пейзаж однаково втрачають визначенсть, розмита лня почина панувати над чтким контуром, вдтнок — над однотоннстю кольору, а свтлотнь — над свтлом тнню».

Така чарвна картина дц картопл. не прагне до пдкреслення його постйних, глибинних якостей. Стильовий дапазон Г. Косинки охоплю рзн тенденц. використовували символсти (П.

Крм того, звертаючись до прийомв живопису, музики, вн випередив багато здобуткв кномистецтва функц кольору, свтлотн, мкрообразв природи, симфонзм полфоня, ракурс, монтаж тощо стали важливими складовими естетизму його прози. В основ цих творв лежить «виключно гостродраматичний конфлкт героя з дйснстю». Моне, О. Ренуар, К. Пссарро, . Вн пише не стльки те, що бачить, скльки те, що хоче побачити навколо себе.

". Його вважають батьком модерного експресонзму (найвдомшими послдовними якого Мартн Гайдеггер Жан-Поль Сартр), а його теж можна зарахувати до тих, чия флософя стала базою експресонзму. Проте вже вдкритий 1884 року так званий «Салон незалежних» став осередком вдмнного вд мпресонзму, найновшого мистецтва. Так було в його творчост зaposявилася "серйнсть" як феномен живопису. Сам художник стверджував, що це "реалзм концепцй", а не "взуальний реалзм". Власне, навть кубзм можна розглядати як свордний творчий бунт.

Традиц. Великий шанувальник Енгра, вн надавав винятковогозначення малюнку. Однак повернемося до розглянуто сфер. намчаться перехд вд "аналтично" стад кубзму до "синтетично".

Вони вдкривають шлях особистсному пдходу до явищ життя. Доречно зауважити, що природнича наука XX ст. Гоген — автор таких картин, як "Бродв", "Ти ж ревнуш. тканини твору.

В мпресонстичних творах загалом враження зливаться з настром, який це враження виклика. Стравинський), театр (А. Його модел – прачки назниц, пов зрки варте – яскраво ндивдуальн, внутршньо вльн. Пейзаж писалися виключно на пленер – продовжуючи традиц барбзонцв, мпресонсти розробили систему законв пленеру.

Реферат мпресонзм як напрямок у мистецтв

Шимановський 1910-х рр. ), Рос (М. Засб контрасту вдгра також важливу дейно-композицйну роль (мсто та природа, краса природи й нелюдськ умови життя селян). Восходящее солнце» (Impression, soleil levant), ныне в Музее Мармоттен, Париж, написанный в 1872году дал рождение термину «импрессионизм»: малоизвестный журналист Луи Леруа в своей статье в журнале «Le Charivari» для выражения своего пренебрежения обозвал группу «импрессионистами». Объявив предметом живописи «видение» не то, что воспринимается глазом, а само зрительное восприятие, они возвестили начало модернизма инициировали процесс, который приведёт к революционному перевороту в понимании самого предмета искусства. Здалеку йшла на село хмара куряви. У нй читамо: "Ус реалстичн форми – нерухом.

Англйськ письменники-неоромантики Р. Л. Ственсон Дж. П. Серюзье, А. Ден, К. Руссель, пзнше П. Боннар, Е. Вюйяр, А. Майоль складали кстяк групи. забарвленням звукопису. Бльшсть парижан побачили в них просте повторення одн теми, до того ж ус картини були написан з одного ракурсу й вдображали захдний фасад храму. Коцюбинський вважаться найвидатншим стилстом укрансько прози. Если судить по картинам импрессионистов, то жизнь— это очередь маленьких праздников, вечеринок, приятных времяпрепровождений за городом или в дружеском окружении (ряд картин Ренуара, Мане и Клода Моне).

Конрад, Р. Л. Ственсон), натуралств (Г. знову тут глибоке спостереження водночас узагальнення письменника: людина, пзнавши землю, увбравши в себе, дста можливсть творити «наново, вдруге», тод митець усвдомлю, що ма на не «ще бльше права». мпресонзм (вд франц. impression – враження) – напрям у мистецтвi, який основним завданням вважав ушляхетнене, витончене вiдтворення особистiсних вражень та спостережень, мiнливих миттвих вiдчуттiв та переживань. Показовою також балетна нтерпретаця симф. Елементи iмпресiонiзму (зокрема, характерне для нього пленерне бачення, реалiзоване найчастiше через метафору, що викону настрову функцiю) зустрiчамо у творах укранських письменникiв, наприклад, у М. Коцюбинського: «На каменi», «По-людському», «Тiнi забутих предкiв», Intermezzo, «Цвiт яблунi» та iн. Блистательный рисовальщик, он применил импрессионистическую трактовку света для передачи объёма и движения.

Сюжет вдсутнй, проте вн легко домислються. увага. Одне з значних полотнин Ренуара – 39Бал у саду Мулен де ла Галет39. концепця кольорв (мерехтння, вбраця, мнлива свтлотнь). Постмпресонзм започаткував дробитися на нов групи.

мпресонзм у живопис музиц лтератур 2 импрессионизм

зявляться також тема специфчно мських розваг. Вн поднав потужн композицйн ритми кубзму з кольоровстю фовзму. Хрестоматйним прикладом особистсного враження вд реальност пруствське зображення Венец. звязкв, «емансипацю дисонансу» (Е. Боротьба Якова з ангелом.

Творчество Гогена, П. Сезанна и Ж. Сёра— это уже реакция против импрессионизма. розглядаться широко — як стильове явище, що виникло в останнй третин 19 ст що захопило письменникв рзних переконань методв, вузько — як течя з певним методом що тяжв до декадентству свтовдчуванням, що склалося на рубеж 19—20 вв. (столття) Ознаки «мпресонстського стилю» — вдсутнсть чтко задано форми прагнення передати предмет в уривчастих, миттво фксуючих кожне враження штрихах, що виявляли, проте, при огляд цлого, своя прихована днсть звязок. У тимчасових мистецтвах дю розгортаться у час. Але повернутись до нього вже неможливо. На свтогляд експресонств великий вплив мала флософя Артура Шопенгауера.

Словари и энциклопедии на Академике

Культ «враження» замикав людину в самому соб коштовним дино реальним ставало лише те, що швидкоплинно, невловимо, невимовно нчим, окрм вдчуттв. проблему в сучас. В его картине «Ноктюрн в чёрном и золотом: падающая ракета» (ок. Так називався будинок (у переклад – "плавуча пральня") на вулиц Равньйон у квартал Монмартр, котрий облюбували художники-авангардисти.

Уже в новелах «Смх» «Вн де» помтн спроби Коцюбинського щодо змалювання психолог маси. Там вн створю найчудовш сво роботи: А, ти ревнуш. Значительное влияние на импрессионистов оказало творчество Эдуарда Мане (1882—1883).

Натюрморти в творчост французьких мпресонств

Фовсти чи не першими зацкавилися дитячим малюнком. Технка мпресонзму широко використовуться також у модернстському роман XX столття. А нужденнй, заклопотанй роботою матер здаться, що дитина спокйно спить.

Вдновилася давня суперечка свтоглядв мж тими течями, як наголошували одна — рацональний, друга — чуттвий принципи. У цьому план головний попередник мпресонзму – сентименталзм. Вдкриття структури свтла завдяки застосуванню призми зробив Ньютон. У молодост вн був моряком, потм – успшним бржовим маклером. collee – наклеювати), в якому використовувалися вирзки з газет, афш, етикетки тощо.

Едуар Мане (1832-1883) – один з основоположникв мпресонзму. Трагедя, хоча нби й випадковсть, а проте закономрно виплива з самих умов життя. Акварель «На камен» — новаторський твр у жанровому план.

Експресiонiзм (лат. став вагомим компонентом вропейського письменства. На допомогу слову завжди приходять фарби. Широковдомим "колрний тест" Макса Люшара. в сел Кононвка поблизу м. Яготина, тепер Кивсько област.

У цй же новел помтн елементи символзму (назви «дйових осб» виступають символами психодуховних процесв героя). Саме на цей час Сезанн вдступа вд мпресонзму. до., вирзняють твори «потоку свтосприйняття» та «потоку свдомост». До початку 20 ст виникло деклька стильових рзновидв. Для експресiонiзму характернi «нервова» емоцiйнiсть та iррацiональнiсть, символ, гiпербола, гротеск, фрагментарнiсть та плакатнiсть письма, позбавленого прикрас, схильного або до монохромностi, або до пiдкресленого контрастування барв, мотивiв тощо.

Тому добу панування експресонзму можна визначити мж 1901 та 1925 роками. Хто ми.

мпресонзм як напрям у мистецтв: 1 комментарий

Крупнейшие представители американского импрессионизма — Уильям Мерритт Чейз (1849—1916), Чайлд Хэссем (1859—1935), Джулиан Олден Уэйр (1852—1919) и Джон Туэчтмен (1853—1902). жанр ункал. Найяскравiше експресiонiзм проявився у лiрицi, зокрема в поетичному зображеннi сновидiнь, гротескних поемах чи «пролетарських пiснях» (Г. освоння свту, а також пд впливом соц. -культур.

Зворушливо винахдливо за колоритом полотно Рай. Пд упливом Еге. А. Бунн н. ), ломки художнх принципв реалзму, а позначався в збагаченн цих принципв неухильно зростаючому мистецтв описв (наприклад, чеховсько опис грози в повести «Степ» меж. Постмпресонзм, причому практично в усьому свому спектр, був справжнм предтечею фовзму. Як ж у ньому передати рух. У жанровому вдношенн мпресонсти вддавали перевагу програмним мнатюрам та сютним циклам, в яких панувало мальовниче начало. Point – точка), також званого двзонзмом (вд фр.

Фарби кубзму поступово ставали яскравшими, рзномантншими. 1910-х рокв зявилося багато цифр, окремих слв, примхливо розсипаних по поверхн полотна. Але у лiтературi iмпресiонiзм не знаходив такого програмового характеру, як у малярствi, не мав свого окремого угруповання, наближався то до натуралiзму (у прозi), то до символiзму (в поезi). самостйним обктом зображення (головним чином в творах Моне).

1. Мама / 2 РОЗДЛ / тема 3 Художн напрями стил / мпресонзм
2. Влияние на живопись и искусство

Гоген продовжу подорожувати в пошуках заробтку (працю на будвництв Панамського каналу) просто по потягу душ. Вкна горли, як печ, стни хаток стали рожевими, по блих сорочках розлилось червоне свтло. Среди других импрессионистов, присоединившихся позднее, достойны упоминания французы Жан Фредерик Базиль (1841—1870), Гюстав Кайботт (1848—1894) и американка Мэри Кэссетт (1844—1926). Знову ж його картина «Дорога з кипарисом» зображу земне життя у форм дерева, яке розкрива вчнсть, бо роздля ц два протилежн аспекти, два окрем небесн свтила: сонце мсяць. Шнцлер, Г. Гофмансталь). Деяк принципи.

На штукатурц обктивно неможливо передати т ж ефекти, що на полотн. Современником соратником мпресонств був великий французький скульптор Огюст Роден (1840—1917). Картина художника, як, вихоплю з цивлзованого життя один "кадр", з усю його неповнотою незакнченстю. використовувалися в постановках А. Антуана (Франця), М-код. Зрештою виставив 20 варантв "Руанського собору". Великий вплив на мпресонств мав винахд поширення фотограф.

Звсно ж, художники не збиралися свдомо люструвати як-небудь науков положення. Как только этот термин стал в широком смысле обозначением художественного движения, а не только живописи определённой группы художников, его начали применять по отношению к французскому скульптору Огюсту Родену (1840—1917) и итальянцу Медардо Россо (1858—1928).

На протяжении 1860-х годов импрессионисты впитывали в себя эти уроки часто они занимались живописью вместе или собирались (обычно в «Кафе Гербуа» на Монмартре), чтобы вести дискуссии о своём творчестве и новых идеях. Його ню портрети (в основному жноч – Жанни Эбютерн, Беатрс Хастнгс, Олени Поволоцкой багатьох нших), тепл, насичен за колоритом рудо-сонячним кольором дещо перебльшен, поднують в соб твердсть геометричних пропорцй: вузьк, злегка плоск особи, лебедин ши, витягнут фгури, довге волосся, – пластичну витонченсть: плавн лн надають картинам дивовижну чистоту легксть. К преимуществам импрессионизма как течения относится демократизм. арабеску, що ледь вирзняться з заг.

традицю ясност, ощадливост виражал. В укр. Так, Валерй Брюсов писав про манеру письма нокентя Анненського — цього, за брюсв-ським висловом, «послдовного мпресонста»: «Вн усе зобража не таким, яким вн це зна, але таким, яким воно йому здаться, причому здаться саме тепер, у дану мить». Новела «В житах» – твр полфончний, синтетичний.

Але останн його роботи повн символв смерт, наприклад Хлбне поле з воронами. Знову ж його картина «Дорога з кипарисом» зображу земне життя у форм дерева, яке розкрива вчнсть, бо роздля ц два протилежн аспекти, два окрем небесн свтила: сонце мсяць. 19 – 1- чв. Рльке, К. Бальмонта, драматургя О. Уайльда, М. Метерлнка, проза А. Шнцлера). Проте назва «експресонзм», та й сама творча манера, снувала серед французьких митцв вже майже десять рокв перед популяризацю в вроп започатковано у мистецькому кол Анр Матса. Вся творчсть митцв-експресонств ста взю. У нй осмислено тему бандування, дезертирства, розколу душ людських. Во второй половине девятнадцатого века Академия все ещё сохраняла верность идеалам, восходящим к Ренессансу: произведение должно быть благородным, либо поучительным по своей тематике, а о его достоинствах следует судить по «сходству» изображения с естественными объектами.

мпресонст створю фрагментарну, етюдну, незавершену картину. (в Е. Дега О. Родена у Франц, М. Россо в тал, П. П. Трубецкого А. С. Голубкиной в Рос) в той же час пдвищена живописнсть мпресонстсько скульптури вступала деколи в протирччя з дотиковою тлеснстю, властивими самй природ скульптурного образу. Я тльки намагаюся виразити з найбльшою щирстю вдчуття почуття, як переживаю: нше мало для мене важить» У лтератур представниками мпресонзму були брати Гонкури, А. Доде, Г де Мопассан, П. Верлен (Франця), С. Цвейг, А. Шнцлер (Австря), С. Вткевич, С. Жеромський (Польща), М. Коцюбинський, М. Вороний (Украна), . не став цлсною художньою системою етапного значення.

Не дивно, що новелу «На камен» автор назвав аквареллю: у нй справд переважають зоров образи, картини моря й гр виринають перед очима читачв, наприклад змалювання бур на мор. При цьому вс мпресонстичн риси тсно переплтаються з реалстичним сюжетом. у лт-р, як в живопис, став вдходом вд поперед. практики вроп.

Внсент Ван Гог (1853-1890) належить Голланд Франц одночасно. Митець-мпресонст намагаться породити в читача (глядача, слухача) подбний до власного настрй, «заразити» ним. 1914). Як психолог Коцюбинський найчастше писав про людську та мистецьку роздвонсть, амбвалентнсть, свдомо чи пдсвдоме вдбиваючи свою письменницьку й людську драму. Струна тремтла й гучала. Тод, скнчивши, падала тихо униз, натягала другу з неба на землю.

Якщо судити за картинами мпресонств, то життя— це черга маленьких свят, вечрок, примних часв за мстом чи в приятельському оточенн (низка картин Ренуара, Мане Клода Моне). Пд впливом психологчно лтератури та внаслдок спостережень у письменника складаться уявлення про внутршнй свт людини як безперервний процес, який ма сво пероди, спади та пдйоми, що, власне, становлять справжнй сюжет багатьох його творв – у Коцюбинського формуться художньо-психологчна композиця героя, яку вн назива «кльця психологчного процесу». Типовим прикладом пейзажно новели, написано в мпресонстичнй манер, мнатюра В. Стефаника «Лан» (1899).

Всесвт ста духовною власнстю людини, смерть втрача сво значення, бо душа живе вчно. До середини 20 ст. К. Пссаро зазначав: «Я малюю тепер те, що вдчуваю». Iмпресiонiзм на межi XIX – XX ст. «Я пишу те, що зараз вдчуваю», — говорить Камль Пссарро. Його представники змальовували свiт таким, яким вiн видавався в процесi перцепцi. У 1880—1910-х рр. Рейнхардта (Нмеччина), В. Е. Мейерхольда (Рося), в спектаклях Московського Художнього театру (наприклад, в постановках пс А. П. Чехова).

Так, логка розвитку образу оповдача зумовила сворднсть побудови твору. Якщо Вламнк уважав, що вд частих вдвдувань музев руйнуться творча особистсть художника (теза, яку пзнше розвють талйськ футуристи) пдкреслено браврував свом незнанням експозиц Лувра, то Дерен стверджував, що незнання стор культури нчого не дода художнику.

Анр Матсс (1869-1954) став визнаним лдером фовзму. вдрзняються яскравою безпосередньою життвстю. Вн вимагав правдивост, врност натур, але це означало врнсть першому враженню. Його представники — художники К. Моне, Е. Моне, О. Ренуар, Е. Дега та iн. Бунн, М. Коцюбинський).

Натомсть зявилося бачення буденност сучасност. Тетмайера. Вдомо, що з сюжетв першого сеансу кно у стор, влаштованого братами Люмaposр в 1895 р., було "Прибуття позда". Паровози, вокзал, рейки було сюжетом сер з семи картин "ВокзалСен-Лазар" Моне, виставлених в 1877 р. Пaposр ОгюстРенуар (1841—1919) разом з До.

Пдкреслювалося "прагнення групи приднати до себе вс революцйн й активн елементи". ситуац в Укран кн. Текуч настро оберталися переважно навколо теми «любов смерть» художнй образ будувався на хитких недомовленостях туманних натяках, що прочиняли «завсу» над фатальною грою несвдомих стихй в житт людини. Одню з найцкавших була група Наб (пророки), що сформувалася багато в чому пд впливом творчост Гогена. У Франц виступа з своми картинами голландець Винсент Ван-Гог (1853-1890), мистецтво якого найтсншим образом зв39язано з розвитком французького живопису. Твори зрлого.

виникло деклька стильових рзновидв мпресонзму на загальнй реалстичнй основ. Досить цкав дослдження з ц проблеми були проведен талйським дослдником Понца, який довв, що колр (точнше причина його вдчуття – певний спектр оптичного випромнювання) здатний фзологчно впливати навть на слпих людей. Так, М. Яцкв в оповданн «У наймах» дослджу «анатомю» мр, М. Чернявський в новел «Снг» – хт, М. Коцюбинський в «Intermezzo» – утоми, в образку «Вн де. » – страху, К. Сроковський у новел «В лс» – почуття болю. свт автора втлював його настро, переживання, еволюцонував згодом у бк мпресонст. (серед них А. Головко, М. вченко, В. Пдмогильний, Г. Косинка, М. Хвильовий).

Працював як графк. Визначення мпресонст. У такому вигляд кубзм снував довго, аж до створення такого шедевра, як "Три музиканти в масках" Пкассо (1921), у якому в стил пзнього кубзму зображен персонаж талйсько комед дель арте. У цьому виявляться перша риса мпресонзму: замсть детальних реалстичних описв давати тльки окрем натяки, «плями», . що вже показують шлях читачевй уяв. В його "трубзм" створювались ансамбл таких форм, як дула гармат, цилндри, конуси т. п.

Когда «Олимпия» (1863) была показана на выставке 1865 года, консервативная критика пришла в ярость от его трактовки традиционного мотива (обнажённая женская натура). У наступн роки у творах Дебюсс проявилися риси неокласицизму. Вн захоплено малю скачки. поема «Карнавал» Р. Смовича Сюта на укр. 2 Л. Ревуцького «Скерцо», Соната для скрипки фортепано, романс «Весняний день» М. Коляди «Пять лемквських псень» М. Колесси симф.

М. Коцюбинський, творчост якого, як н. письменникв-мпресонств, притаманн субктив. Не будет преувеличением утверждать, что на протяжении 1870-х годов импрессионисты увлекались почти исключительно световыми эффектами в пейзаже. Така зачарову картина дц картопл. Останнього прийнято вважати найбльш вираженим письменником-мпресонстом. Прагнучи до правдивого зображення близько людин буденно природи, мпресонсти-пейзажисти (особливо Пссарро Сислей) розвивають традиц барбзонськой школи.

Образи квтв, птахв вдображають внутршн процеси, як вдбуваються в душ геров. Зрозумло, що мпресонсти орнтуються саме на почуття, а не на розум. Пуччн, С. Скотт та н. ).

У раннй творчост Анр Матсса (як в спадщин майже всх фовств) можна знайти клька явно мпресонстичних робт, зокрема, композиця "Десерт" та деяк пейзаж того часу безумовно викликають асоцац з мпресонзмом.

Гйом Аполлнер першим зрозумв, що "Авньйонськ двчата" – це початок нового мистецтва. представляла група художникв (До. В першу чергу художникь, вн також автор численних скульптур. Кайзер, Е. Толлер, Е. Барлах, раннiй Б. Брехт та iн. ), у прозi Ф. Верфеля, . поширився за меж Франц.

мпресонзм в меншому або бльшому ступен вдособляться вд реалстичних принципв перетворються на особливе бачення свтовдчування (або метод) – смутний, невизначений субктивзм, що частково передбачив лтературу «потоку свдомост» (творчсть М. Пруста). ощутми в багатьох реалстичних течях в мистецтв 20 ст. На Тат вн зробив одне з свох шедеврв "Звдки ми. теми, солоспв «Жасмни» С. Лукянович-Туркевич). Наприклад, Н. Автомонова, протиставляючи "гдну осмислення" реальнсть традицйно й сучасно культур, серед нших хнх ознак указу на "зрлсть" культури традицйно "незрлсть" ("дитиннсть") сучасно культури.

свту героя, чи роздвоння особистост на меж норми божевлля (у новелах «В дороз», «Невдомий», «Кон не винн» та н. ) стало важливим чинником, якому пдпорядков. Одне з найбльш значних творв Дебюсс — опера "Пеллеас Мелзанда" по драм М. Метерлнка. мпресонст. лт-р найбльш яскравим послдовним представником психол. Восходящее солнце» (Impression, soleil levant), ныне в Музее Мармоттен, Париж, написанный в 1872году дал рождение термину «импрессионизм»: малоизвестный журналист Луи Леруа в своей статье в журнале «Шаривари» для выражения своего пренебрежения обозвал группу «импрессионистами». Якщо перекласти цю думку сучасною понятйною мовою, то тут йдеться про важливе дейно-художн явище змни кута зору оповдача – вд «всевдання» до «зникаючого автора» (за термнологю Д. В. Затонського).

духов. Фонзм нердко називають першим модернстичним стилем мистецтва XX ст. М. Коцюбинський вдзначав, що його цкавить думка про зображення свту природи за допомогою «кольорового лексикону». Ц якост скульптор поднав з драматизмом задуму, прагненням до флософських мркувань ("Бронзовий столття", "Громадяни Кале"). Й. Колесник, Ф. А.

характер, оскльки, розставивши нов акценти, змнив усю систему виражал. й мпресонст. Новела «В житах» за позицю оповдача – один з «найсубктивнших» лричних творв Г. Косинки.

У цлому пейзаж намальовано цлком статично, наче живописне полотно. На початку 20 ст музичний. Однак дехто з самих художникв дотримувався ншо точки зору. У природ такого обмеженого непорушного свту нема, вн умовнсть, абстракця, нереальнсть.

Ус вони, проте, був яскраву ндивдуальнсть Крим облишив глибокий слд мистецтв. Вс бачення хнього свту базувалися на створенн реалстичного «чуттвого» пейзажу. У пору його зрлост (1870- — 1-я половина 1880-х рр. ). XX ст., який вважав завданням витончене, яскраве вдтворення реального свту в його рухливост й мнливост без особливого заглиблення в суть соцальну зумовленсть явиш дйсност. Для 2-го пероду (1920- рр. ) характерне переплетення. Найяскравше виявився у французькому живопис 70-80-х рокв XIX ст.

Их увлечение зрительными впечатлениями от натуры, стремление воспроизвести то, что видит глаз, а не то, что известно художнику, равно как и метод работы не в четырёх стенах мастерской, а на открытом воздухе, где можно наблюдать игру света и цвета, все это стало поистине революцией в живописи. Драматична колзя (втеча закоханих Фатьми й Ал) також знаходить сво особливе розвязання в протилежност кольорв рзно гами – мкрообраз «дух цих диких, ялових, голих скель».

Образ у мпресонств виника саме при безпосередньому, так би мовити, «свжому» погляд на предмет. мпресонзм (франц. категор актуал. Письменник-мпресонст створю не готову картину, а ескз до не. В нього смливий лакончний малюнок. Декадентськ мотиви характерн для вденсько школи мпресонзму (Г.

Висвтлення всередин соборв змнються залежно вд цього, з якого боку свтить сонце, похмура чи ясна погода. Виник пд впливом. Безлч зображень танцвниць переда нам чарвнсть паризького балету. Проте стильова домнанта його психологчно прози повязана з мпресонзмом. И изобретение язвительным и скандальным критиком очередного «изма» для радикально новой художественной формы тоже стало обычной процедурой. Творчсть Внсента Ван Гога, Поля Гогена, Поля Сезанна, а також Одлона Редона та художникв групи "Наб" (таких, наприклад, як Морс Ден), що згадуються критиками в контекст як символзму, так постмпресонстично концепц, приймалася фовстами майже беззастережно, без стотних критичних зауважень.

Для нього стають тсн рамки мпресонзму. Наступн важлив кроки в цй галуз були зроблен Буффоном. Для нього стають тсн рамки мпресонзму. Пзнше Анр Матсс неодноразово наголошував, що почав працювати в новй (тобто фовстичнй) манер ще в 1898 р., клька рокв перед цим проввши у творчих пошуках, що новий стиль живопису Морса Вламнка й Андре Дерена не здивував його.

У «Цвт яблун» вдчуваться й мопассанвська проблематика психолог творчост письменника, шнцлервський потк свдомост, гамсунвська увага до порухв людсько душ, властива тльки Коцюбинському заглибленсть у надра пдсвдомост, й мпресонстичний малюнок, який складаться з свтлотн, колористичних мкрообразв, символки квтв. не виокремився у самостйну течю, як в багатьох н. нац. С 1854 года благодаря прошедшим в Париже выставкам молодые художники открывают для себя мастеров японской гравюры таких как Утамаро, Хокусай и Хиросиге. мпресонст не розмркову – вн схоплю. До нас належить кожен, хто безпосередньо щиро висловлю те, що примушу нас творити". мпресонзм був течю, яка розширила не так мальовнич можливост мистецтва (на цей рахунок найрзномантнш думки), скльки рамки того, що стало в мистецтв допустимим.

Для Дега характерн пошуки передач драматичного, напруженого руху. Досягнення Коцюбинського насамперед полягало в тому, що йому за допомогою кольору, звукових вражень вдалося вдтворити реальний перебг психчних процесв, порухв душ людини в хнй дйснй складност У звязку з цим О. Черненко слушно пише: «Коцюбинський, так як вс мпресонсти, нколи не зображу няких типових характерв, а завжди неповторну ндивдуальнсть людини, байдуже до яко профес чи стану вона належала б байдуже, чи ця людина була бдною чи багатою, селянином, адвокатом чи священиком, сльською вчителькою чи монахинею т. д». Поль Гоген, повне мя – Поль Ежен Анр Гоген (1848 – 1903) – ще одна мфологзована особу з числа постмпресонств. Iмпресiонiстичнi тенденцi спостерiгамо у творчостi письменникiв 20-30-х XX ст.

Експресонзм, що почався як реакця проти мпресонзму, пройшов клька етапв у свому розвитку. повяз. Тварини сповнен мудрост й поблажливост до людей. Одночасно з мпресонстами в 80-х рр.

способу письма, необхднсть змн, вдходу вд традиц. Холст Моне— «Впечатление. Основний творчий принцип експресiонiзму – вiдображення загостреного субктивного свiтобачення через гiпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцiй, бурхливу реакцiю на дегуманiзацiю суспiльства, знеосiблення в ньому людини, на розпад духовностi, засвiдчений катаклiзмами свiтового масштабу початку ХХ ст., зокрема першою свiтовою вiйною та революцiями. Власне, в груп було бльше лтераторв. Сюжеты с тяжелым трудом крестьян, трагические страницы современности, позорные стороны войн, бедности, общественных неурядиц осуждались, не одобрялись, не покупались. увага до деревяних духових, арфи, струнних нада партитурам мпресонств витончено-колорист.

вона загострила увагу до проблем часу. Куди ми йдемо. процесв. Великого значення надавалося звуковому настровому оформленню, музичностi вiрша.

життям, яке перебува в трагч. Вн починав свою професйну дяльнсть як клерк адвокатсько контори. Схд сонця», 1873). вбачаються конографчн джерела багатьох робт Матсса пзнших рокв.

Лан – символ життя («як на довгй нив») сльського трудвника. космос людини як неосяжне та дине цле. сучасники вдзначали в гр Г. Режан (Франця), Е. Дузе (таля), В. Ф. Комссаржевськой нших акторв. Англйськ письменники – неоромантики Р. Л. Ственсон Дж. з викнченим естетизмом та глибиною психол. Загалом характерною рисою творчост Коцюбинського, за словами вгена Федоренка, «тонка фксаця вражень, лакончнсть вислову, глибокий лризм, ритмчнсть та плавнсть мови, майстернсть описв природи та глибинний психологчний аналз».

у музиц мав реформатор. Сформувався у Францi в другiй половинi XIX ст. Але у лiтературi iмпресiонiзм не знаходив такого програмового характеру, як у малярствi, не мав свого окремого угруповання, наближався то до натуралiзму (у прозi), то до символiзму (в поезi). Промжний мозок через гпофз нервову систему регулю взамодю органв.

знайшов в творчост До. Взерунок спдниц нагаду форму галузей листв над головою жнки. Надал у Гамсуна деяких нших письменникв початку 20 ст. «А люди йдуть.

Так було скрзь тихо, що геров стало соромно за «калатання класного серця». У риторичних запитаннях героя, звернених до себе самого, вдчуваться стверджувальна, позитивна вдповдь. Iмпресiонiстичнi тенденцi викликали також змiни в характерi оповiдi епiчних жанрiв: вона певною мiрою лiризувалася, що спричинило пiднесення ролi й розширення функцi внутрiшнього монологу.

Вони довго не отримують визнання за межами свого кола, але з часом досягають поставлених цлей. Безлч зображень танцвниць переда нам чарвнсть паризького балету. Леже говорив: "Я не копюю машини, а винаходжу образи машин, як нш пишуть пейзаж". Вони прямують до духовного й совершенного, а дйснсть ма бути наново створена. Всього вн писав картини близько пяти рокв.

випробували, наприклад, О. Уайльд, Р. фон Гофмансталь (лрика, у тому числ «Балада зовншнього життя» драми-лбретто), в росйськй лтератур — Б. К. Зайцев (психологчн етюди), К. Д. Бальмонт (з його лрикою «ммолетностей»). Враження вд навколишньо дйсност внутршн переживання автор переда зоровими картинами. Багато хто з них (наприклад, А. Дерен) колекцонували африканську скульптуру, яка приваблювала спрощенням форм, контрастнстю свтла тн. Риси. Саме тому Поль Гоген вихав з Франц на Тат, щоб там малювати тубльцв. Ле Корбюзье, вдомий французький архтектор, писав з цього приводу: ". Пр-Огюст Ренуар (1841 -1918) починав разом з Моне спльною роботою на пленер. Для Дега характерн пошуки передач драматичного, напруженого руху.

продовжу почате реалстичним мистецтвом 1840—60-х рр. и, таким образом, ваша память и ваше воображение освобождаются от тирании натуры». картини, ескзи, поеми, сюти, нструм. Division – подляю).

Це позначаться й на жанрових домнантах у лтератур мпресонзму. – фактура, що виклика яскрав чуттв асоцац (обмнсть, просторовсть, «згущенсть» тощо). Його вважають батьком модерного експресонзму (найвдомшими послдовними якого Мартн Гайдеггер Жан-Поль Сартр), а його теж можна зарахувати до тих, чия флософя стала базою експресонзму. На цих скелях закарбувалася споконвчна сторя страждань «людей на камен», снування яких – постйна боротьба з природою, пану лише один закон – жорстоксть.

Це збагатило обох. Автора з його слабким здоровям виснажило фзичне й нервове перенапруження (виконуючи службов обовязки, вн нтенсивно займався творчстю). Образи творв М. Коцюбинського пластичн та «зрим» завдяки тому, що письменник намагаться вдтворити дйснсть шляхом якнайжившого використання всляких вдчуттвих вражень.

Але практика мистецтвознавства виводить на перше мсце Поля Сезанна (1839-1906). «Ми приречен до того, щоб пзнавати свт тльки через враження, яке вн на нас справля», — писав Анатоль Франс, який наприкнц XIX столття став одним з головних теоретикв захисникв мпресонзму, фундатором саме мпресонстично нтерпретац мистецтва. "Собори" стали його прокляттям: вн утратив лк переробленим наново полотнам. Молоде поколння не боться субктивно сприймати дйснсть та ндивдуально оформлювати. Коро, Е. Будена Я. Б. Йонгкинда, мпресонсти розробили закнчену систему пленера.

Преимущество— живым цветам солнечного спектра. Бунн, Б. Зайцев, поети. Через субктивзм, деалзм впровадження духовного аспекту як головного у творчсть експресонзм започаткував так званий «авангардизм», тобто цлком вдмнне, революцйне сприймання дйсност у представникв модернстичних течй. В. Брюсов писав про.

Володючи яркою самобутньою ндивдуальнстю, Ван-Гог виробив свою власну мальовничу манеру. Через вороже ставлення публки до виставки довелося закрити. опорою становлення ново форми худож. Конрад, пзнше у С. Моема Поля Верлена, його врш «Поетичне мистецтво» (1874, опублковано 1882) звучить одночасно як поетичний манфест мпресонзму, як передвстя поетики символзму.

Його представники – художники К. Моне, Е. Моне, О. Ренуар, Е. Дега та iн. Перший (1900–10- рр. ) – початок звернення композиторв до стилстики., з використанням притаманних йому ладогармонй. у мист-в наприкнц 1880-х рр. Гармоня розбитого на частки свту ма бути вдбудована.

Всесвт ста духовною власнстю людини, смерть втрача сво значення, бо душа живе вчно. Особливий авторський стиль розробив Робер Делоне. у Франц складаться група художникв (Клод Моне, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Едуар Мане, Камлл Псарро, Берта Морзо н), як прагнуть перетворити мистецтво, зокрема живопис. Кулiш), у театральному мистецтвi, передовсiм у театрi «Березiль» Леся Курбаса, який обстоював стиль «експресивного реалiзму». — Г. Михайличенка («Блакитний роман»), М. Хвильового («Синi етюди»), Мирослава Iрчана («Карпатська нiч») та iн.

Ф. Стравнський, в подальш роки що очолив антимпресонстську тенденцю в захдновропейськй музиц. Модльян вважають генм зображення оголено натури – ню, однак на першй ( диною) персонально прижиттво виставц 1918 саме ц картини викликали обурення паризько публки свою вдвертою чуттвстю. – Г. Михайличенка («Блакитний роман»), М. Хвильового («Синi етюди»), Мирослава Iрчана («Карпатська нiч») та iн. Мартн Гайдегер твердив, що «мистецтво в буквальному сенс свтоглядом». Вживання термну «» до музики багато в чому умовно — музичний.

Його драматичне, жагуче, герочно високе мистецтво прославля вроду й шляхетнсть людини, воно пронизане емоцйним поривом (група "Поцлунок", "Мислитель" та нших. ) йому властива смливсть реалстичних пошукв, життвсть образв, енергическая мальовнича лплення. Там было представлено 30 художников, всего— 165 работ. «академчно» традиц зануренням в душу героя. Iмпресiонiстичнi тенденцi спостерiгамо у творчостi письменникiв 20-30-х XX ст.

З огляду на те, до яких наслдкв нод може приводити електромагнтне випромнювання (наприклад, рентгенвське), впливаючи на живу матерю, не дивно, що вплив такого рзновиду електромагнтних коливань, який перцептивно реструться людиною як "колр", також ма певн фзологчн наслдки. Письменник-мпресонст створю не готову картину, а нарис, ескз до не. Конрад розвинули екзотичн барвист властивост. У свому мистецтв Ван Гог, Матсс, Сезанн, Мунк намагалися змальовувати не зовншнсть, а свдомсть, внутршню «структуру сут», онтологчне розкриття з експресивним вираженням. письменникв межу майже з наук.

Кубзм започаткували два майстри – Пабло Пкассо Жорж Брак. взагал у творчост мпресонств зовншн перетворються на враження. мпресонстичн образи, що передають уявлення про дику розбурхану юрбу, яка, наче ураган, змта все на свому шляху, були пдготовкою до показу психолог селянсько стих, яку так майстерно змалював Коцюбинський у другй частин «Fata morgana». Дебюсс меж його виявилися в музиц М-коду. Коцюбинський) та н. лт-рах. Як у мист-в, . Митець пряму до поднання не з матеральним свтом, а з космосом.

м поступово опанову прагнення до самостйного пошуку художнього самовираження, переходить у пристрасть, подчинившую все його життя. Той же Пссарро зазначав, що мпресонзм ма бути теорю «чистого спостереження». Гоген не прагне до оптично врност в передач навколишнього свту. до фактур. Наприклад, Г де Мопассан пише знаменит шедеври «Монт-Ороль» «Життя», як базуються на пейзажах в новй манер зображення.

Морс Утрлло (1883-1955), який одержав визнання лише через десятилття псля початку творчого шляху, – стинний спвак Парижа: знаменит собори, мськ вулички, набережн Сени, Монмартр побачен м як би в чистому вигляд, вн не пише людей, свдомо видляючи лише найдрбнш подробиц пейзажу. Музику мпресонзму зближу з мпресонзмом у живопис барвистсть, прагнення до втлення швидкоплинних вражень, до одухотворено пейзажност (наприклад «Псляполудневий вдпочинок фавна», «Море» для оркестру, «Острв радост» для фортепано К. Дебюсс, «Гра води», «Вдображення» для фортепано М. Равеля й н. ), до створення колоритних жанрових замальовок музичних портретв («Перервана серенада», «Менестрел», «Двчина з волоссям кольору льону» для фортепано Дебюсс). Письменник пдкреслю це промовистою метафорою: мати «привязана чорним волоссям до чорно земл, як камнь». поема «Щороку», Симф. М. Коцюбинський вдзначав, що його цкавить думка про зображення свту природи за допомогою «кольорового лексикону». У Шату, поруч з Дереном Вламнком, працювали також майбутн фовсти Комуен Пю.

Вн мало прожив, але без його дей вигляд сучасного свту був би ншим. Недарма укранський письменник назива сво новели акварелями, образками, етюдами. У цй перевтом ми не сумнвамося, адже на митця впродовж рокв чигали численн випробування. розвитком прийшли симф.

Звдси визначальн риси новел письменника – зображення психологчних станв героя, настрова днсть автора героя, потужний струмнь лризму, розповдь вд першо особи, яка робить враження «необробленост» почерпнутого з життя, цлковитого авторського невтручання в зображуване. Нову виставку органзували через рк псля Дрездена возили в Гамбург, Брауншвейг, Лейпциг. Мав ворож почуття до художньо рутин.

Мане був авторитетний серед свох молодших колег як професонал. Коцюбинський, же вклав сюди, глибокий флософський смисл. Картини трьох перших митцв виставлено вперше поза Францю в галере «Графтон» у Лондон 1910 року, а з 1911 року ця виставка мала теж успх в Берлн.

Через конфлкт мж громадським обовязком втомою, зневрою письменник розкрива соцальн (художник суспльство) та психологчн переживання. У рчищ худож. У центр мистецтва Едгара Дега (1834 – 1917) завжди стояла людина, в той час як кравид, чи не провдний жанр мпресонств, не грав у його творчост значно рол.

Декадентськ мотиви характерн для вденсько школи. У Париж Модльян (або, як його називали друз, Мод) брав уроки в Академ живопису Коларосси. Звичайно, були в них розбжност. Герой надлений винятковою витонченстю сприймання. У таких випадках перемага новша, молодша течя.

Дружив з багатьма мпресонстами, але особливо близько – з Псарро, якого вважав свом наставником. проблем способу х зображення. Вони не зображають, вони переживають, не вдтворюють, а оформлюють. Сам митц-мпресонсти досить точно виражали цей головний принцип напряму. В эпоху Возрождения художники, как Франческа, Тициан, Веронезе, Лотто и Тинторетто решали сходные с импрессионизмом свето-цветовые проблемы и вырабатывали своеобразную импровизационную технику.

стот. трактували кубзм як явище ультрареволюцйне, "шок буржуаз". Живопис хба що здатна закарбувати лише один-диний час. Ден створив для особняка. А.

н. мпресонст. Мане не брав участь н в однй сучаснй йому виставц мпресонств, але у XX ст. образу («Двчина з волоссям кольору льону»), захоплення витвором мист-ва («Дельфйськ танцвниц» ус – К. Дебюсс «Павана для померло нфанти» М. Равеля) тощо.

Появ мпресонзму передувала кризова ситуаця в вропейськй художнй культур, насамперед у лтератур, що виникла у 60-х роках XIX ст. точнстю аналзу внутр. Прусту норвезькому авторов К. Гамсуну, англйцям О. Уайльду, Дж. прелюд «Пообднй вдпочинок Фавна» К. Дебюсс за однойм. Брак називав це "вживанням матерально субстанц".

нюансв, породжених спогляданням за навколиш. Брак, мабуть, був першим, хто поднав живопис з надрукованим на папер текстом. Перше враження митця вдтод, як бричка вкотилася на зелене подвря садиби пролунало кування зозул, повязане з вдчуттям так довго очкувано тиш, що: «виповнювала весь двр, талась в деревах, залягла по глибоких блакитних просторах». засобв.

Самобутн меж властив англйському музичному. В 1906 р. вдбулася перша виставка групи в Дрезден. За одним обктом нердко проступав нший.

Визначал. поема «Ангел», фортепанн цикли «Зорян мр», «Сторнки фантастично поез» Ф. Якименка симф. Холст Моне— «Впечатление.

Образи твору символзують складну боротьбу в душ лричного героя, допомагають зрозумти, як поступово зника роздвоння його особистост, як повертаються до нього душевна рвновага, готовнсть до виконання свого громадянського обовязку (наприклад, «Бл мшки» – це образ повшених, яким перед стратою накидали на голову мшки «Зозуля» – народний образ-символ, що втлю надю на життя образи трьох ввчарок – теж символчн: самозакохана Пава – дворянство, Трепов – жандармеря (кличкою цього пса стало прзвище мнстра внутршнх справ Трепова, який пдписував смертн вироки повстанцям), «дурний Оверко» — принижене й темне селянство, якому досить дати хоч трохи вол — воно не кинеться вже н на кого Жайворонок — символ творчо наснаги, а Сонце — символ вчност, життя, свтла). складаться власна мальовнича система Сезанна, досягла зрлост в кнцю 80-х рр.

Робота над картиною безпосередньо на вдкритому повтр дала можливсть вдтворювати природу у всй реальнй жвавост, тонко аналзувати миттво вдображати перехдн стани, уловлювати щонайменш змни кольори, що зявляються пд впливом вбруючого текучого свето-повтряного середовища (органчно обднуючою людину природу), яке деколи ста в. Поступове зникнення в лричного героя втоми й проникнення в його душу сонця – такий змст твору. композиторв протистояти засиллю ванеранства й вдновити нац.

мпресонзм покликаний опосередковано (через певну картину, частше пейзаж) передати тонк нюанси настрою. Художники-кубсти зображують "не те, що бачать", а "те, що знають". тембрв. Психол. Для многих импрессионистом из импрессионистов является Клод Моне. Фовсти часто використовували також рзн вдтнки в дапазон вд червоного до пурпурно-червоного вд фолетового до темно-фолетового (останнй колр нердко замняв чорн тони).

тембрал. У Польщ екзотичну лню музичного. Виникли свордн програмн манфести – М. Вороного (1901), М. Коцюбинського М. Чернявського (1906). impressionnisme, вд impression — враження), напрям в мистецтв останньо третини 19 — початку 20 вв. (столття). Варто згадати експресонстичний театр «Березль» Леся Курбаса, драматургю Миколи Кулша (бльшсть його драм також йшла в Березол) або малярську школу Олекси Новаквського у Львов. Сформувався у Францi в другiй половинi XIX ст.

Едуар Мане (1832-1883) – один з основоположникв мпресонзму. Художники почали вводити в поверхню живопису сторонн матерали. Ден створив для особняка.

Импрессионизм предпочитает свет, прикосновение, цветную вибрацию. Автор переборов зовншнсть, проникав у суть, словом висловлював внутршнй стан людсько душ, найменш психчн конфлкти, емоц пристраст ставали у творах Стефаника матералзованими «структурами сутност». Импрессионизму присущ демократизм. На камен – характерний приклад не лише мистецько взамод людського сприняття (зорового, слухового) чи самобутност опрацювання Коцюбинським людських драм.

Так, неправдоподбними здалися небезнтересними глядачам, коллегам-художникам рожевРуанские собори Моне — краща з мальовничих серй художника ("Ранок", "З першими сонячним промнням", "Полудень"). Творчсть Ван-Гога ма песимстичний, тривожний, болючий, експресивний характер. Чёрные, коричневые и серые цветовые тона в общем игнорируются, не включаются в палитру. point – точка), також званого дивизионизмом (вд фр. Тракль, Ф. Верфель, Б. Брехт та iн. ), у театральному мистецтвi (Г.

Жнки на картинах Дега показан в основному через пластику вс фгури. аналзу. за цей час став одним з найбльших художникв в стор живопису. У проз риси мпресонзму виявилися в стил «Щоденникв» романв братв Гонкур, в «Пейзажах враженнях» Ж. Лафорга (опубл. « благословен я був мж золотим сонцем й зеленою землею, Благословен був спокй мо душ. склався у французькому живопис кнця 1860 — початки 1870-х рр.

В основ кожного мистецького напрямку лежить свордне флософське пдрунтя, сприйняття дйсност. Дти на його картинах зворушлив, серйозн. Елементи iмпресiонiзму (зокрема, характерне для нього пленерне бачення, реалiзоване найчастiше через метафору, що викону настрову функцiю) зустрiчамо у творах укранських письменникiв, наприклад, у М. Коцюбинського: «На каменi», «По-людському», «Тiнi забутих предкiв», Intermezzo, «Цвiт яблунi» та iн. А тепер, селянин став для героя «наче паличка дирижера, що виклика раптом з мертво тиш цлу хуртовину згукв». Морс Утрлло (1883-1955), який отримав визнання лише через десятилття псля початку творчого шляху, – справжнй спвак Парижа: знаменит собори, мськ вулиц, набережн Сени, Монмартр побачен м як би в чистому вигляд, вн не пише людей, свдомо видляючи лише найдрбнш подробиц пейзажу. Вн втлив музикою скороминущ враження, найтонш вдтнки людських емоцй явищ природи. У «Романсах без слв» П. Верлена трепет душ живописне мерехтння («одн вдтнки нас полонять») супроводяться музичною настронстю, а його врш «Поетичний мистецтво» (1874, опублковане 1882) звучить одночасно як манфест поетичний., як передвстя поетики символзму.

Як особливий стиль мпресонзм з його принципом цнност першого враження давав можливост вести оповдання через так, нби схоплен навмання, детал, що порушували строгу погодженсть оповдального плану й принцип вдбору стотного, але свою «бчною» правдою надавали розповд надзвичайну яскравсть свжсть, а художнй де— несподвану розгалуженсть багатоликсть. Сама назва найважлившо прац Шопенгауера «Свт як воля уявлення» вказу на те, що весь свт для нього лише уявленням людини, люзорною «Маю». Герой болсно вигуку: «Затулю вуха, замкну свою душу буду кричати: тут вхд не вльний. » Ця лрично-нтимна сповдь переда збентеженсть, сумяття його вкрай схвильовано душ, нервове напруження, що виявляться в рзких словах про людей, у звинуваченн х за власну перевтому. мпресонзм розвиваться в останнй третин XIX — на початку XX столття. Мартн Гайдегер твердив, що «мистецтво в буквальному сенс свтоглядом». У таких мастеров, как Камиль Коро (1796—1875), художники барбизонской школы, Гюстав Курбе (1819—1877), английские художники предшествующего поколения Джон Мэллорд Уильям Тернер (1775—1851) и Джон Констебл (1776—1837) импрессионисты учились способам передачи эффектов освещения и атмосферы. Так виник колаж (вд фр.

Класичне вираження музичний. Впливу мпресонзму зазнали, наприклад, О. Уайльд, Р. фон Гофмансталь (лрика, зокрема «Балада зовншнього життя» драми-лбретто), в росйськй лтератур – Б. К. Зайцев (психологчн етюди), К. Д. Бальмонт (з його лрикою «швидкоплинностей»). У першу чергу художникь, вн також автор численних скульптур.

В нй вн не становить окремо школи, як у живопис, однак принципи й засоби мпресонзму використовують у свой творчост письменники рзних кран. Вода, тающий снг, поорана земля, колишущаяся трава на луках нема чтких, застиглих обрисв. На вдмну вд кно в не завжди один "кадр". Ренуар створив безлч образв городян у багатофгурних композицях: Бал в Мулен де ла Галет, Парасольки, Снданок веслярв та н. Едгар лер Жермен Дега (1834-1917) одним з найвизначнших мпресонств. Основною темою картин Гогена — побут легенди народв Океан (Тат), поетичний свт гармоню людини природи.

симфоням з х динам. Нервова дразливсть митця зрозумла: люди не раз кидали в його серце, «як до власного сховку, сво над, гнв страждання або криваву жорстоксть звра». Головним для них стали трепетне свтло, повтря, у який як би занурен фгури людей предмети. Вн легендарно довго працював над своми полотнами, домагаючись бажаних ефектв. Гедонзм як дейна сутнсть.

мпресонстська поетика певною мрою вдповдала теор натуралзму. У картинах Моне помтили тривожний дух народження ново доби. На перший погляд, новела «Intermezzo» становить майже суцльний пейзаж – опис природи в багатомантних виявах. Мане (1832—1893) "Снданок на трав" (1863). Ранн роботи присвячен життя найбднших верств.

принципв орг-ц, поднаних з традиц. Це кульмнацйний момент твору, бо пд час зустрч з людиною стане зрозумлим – чи одужав сам митець, чи повернулась до нього властивсть спвчувати Людин, чия доля символзувала безвихдь села, двчат «у хмар пилу, що вертають з чужо роботи», блдих жнок, як «схилились, як тн, над коноплями», нещасних дтей «всумш з голодними псами». Вн знаходить соб друзв у свт богеми. Так, Поль Сезанн (1839—1906) в раннх роботах звертався до прийомв живопису старих майстрв ("Оргя"), потм вдчув вплив Р. Курбе ("Пчка в майстерн"). Ренуар в конце 1860-х, так же как и Моне, писал пейзажи, однако, прежде всего, его привлекала человеческая фигура и его наибольший вклад в импрессионизм состоял в привнесении импрессионистического видения света, цвета и движения в такие массовые сцены, как «Бал в Мулен де ла Галет» (1876).

Але практика мистецтвознавства виводить на перше мсце Поля Сезанна (1839-1906). мпресонсти одн з перших почали малювати на повтр, не допрацьовуючи свох робт у майстерн. Пронизуючо-яскравим, лимонно-жовтим свтлом залите вуличне кафе. став вагомим компонентом вропейського письменства. Крм того, саме у творчост майстрв XVI -XIX ст.

Франко не тльки вдзначив появу «молодо генерац» талановитих письменникв, а й високо оцнив хню спробу оновлення лт-ри. «Бачити, вдчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмон Жюль онкури. Франка, М. Брода та iн. Поль Гоген (1848—1903) — одного з найвидатнших представникв постмпресонзму, близька до символзму стилю модерн.

Пленер) шукання Дж. Реалзм, як мистецький напрямок, виявився у свох трьох основних фазах (реалзм як такий, натуралзм та мпресонзм). Уроженец Америки, Джеймс Эббот Макнейл Уистлер (1834—1903, движение декаданса), сыграл центральную роль в развитии импрессионизма (и модернизма в целом) в Великобритании. Сам Ден визначав свою творчсть як неотрадцоналзм.

Лберман, Л. Корнт в Герман До. Картини Шагала, декоративн, повн символки, характеризуються насиченим чистим кольором. Расплывчатые формы кувшинок предвещают абстрактный экспрессионизм 1910—1950-х годов. Джерела експресiонiзму наявнi в романтизмi, у «фiлософi життя» (Ф. Молоде поколння не боться субктивно сприймати дйснсть та ндивдуально оформлювати.

виникло клька стильових рзновидв мпресонзму на загальнй реалстичнй основ. Равеля, П. Дюка, Ф. Шмтта, Ж. Ж. Роже-Дюкаса н. французьких композиторв. Не випадково "лв" журнали 1909-1911 pp.

Творчсть теж набула нових засобв форм вияву. Такие художники, как Поль Гоген (синтетизм), Поль Сезанн (постимпрессионизм), Жорж Сёра и Поль Синьяк (неоимпрессионизм), в итоге сформировали собственный стиль. слабша момент соцально критики. лтературознавств Ю. Кузнецов запропонував для розумння.

Курт) мало велике значення для розвитку музики у 20 ст. Змальову свт як вчно змнне оптичне явище, . мпресонсти виступали проти натуралзму, але не заперечували натури як обкта зображення.

Але його досягнення у живопису продовжують вражати людство. Вплив естетики. Сюди вдносяться Сезанн, Срка, Ван Гог, Гоген, Анр Тулуз-Лотрек, Сслей деяк нш художники. Там Матсс Марке познайомилися з Руо, Мангеном та Пю.

Вламнк у свой "Автобограф" закликав дивитися на свт очима дитини. (А. Саме в цьому подбнсть свтогляду Стефаника до флософ Гусерля. fauves – дик, хиж), як багато нших назв художнх напрямв, було придумано критиками. за цей час став одним з найбльших художникв в стор живопису.

Основний творчий принцип експресiонiзму — вiдображення загостреного субктивного свiтобачення через гiпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцiй, бурхливу реакцiю на дегуманiзацiю суспiльства, знеосiблення в ньому людини, на розпад духовностi, засвiдчений катаклiзмами свiтового масштабу початку ХХ ст., зокрема першою свiтовою вiйною та революцiями. Образи зоров, створюван за законами малярства, зливаються у новел з образами звуковими, слуховими, що днають словесне письмо з музикою, так створються та чарвна гармоня, котра да пдстави вважати автора новели одним з найкращих пейзажиств у всесвтнй лтератур (не даремно Коцюбинського називали «Великим Сонцепоклонником»). А на його картин «Зоряна нч» зображено Бога вчнсть, сонце мсяць сполучен у форм китайських символв «н» та «Янг» – двох суперечних аспектв всх явищ всього життя, – тобто чоловчого жночого, як, обднан в досконалому кол означають «Бог вчнсть».

Реалзм, як мистецький напрямок, виявився у свох трьох основних фазах (реалзм як такий, натуралзм та мпресонзм). Звичне банальне мистецтво примне комфортне. засад через послаблення функцон. (Р.

А. Коровн, Ст А. Серов, . Композиц носять орнаментальний характер.

У «Романсах без слв» П. Верлена трепет душ живописне мерехтння («одн вдтнки нас полонять») супроводжуються музичною настронстю, а його врш «Поетичне мистецтво» (1874, опублкований 1882) звучить одночасно як манфест поетичний мпресонзму, як передвстя поетики символзму. Обмн форми на картинах як би розчиняються в световоздушной середовищ. Для багатьох новелств «молодо генерац» сворд. Хоч термiн експресiонiзм вперше застосував засновник експресiонiстичного нiмецького часопису «Штурм» Х. Вальден у 1911, експресiонiзм уже iснував у мистецтвi та лiтературi, зокрема й укранськiй.

Натуралзм прагнув перш за все виражати природу, але у враженн вд не. Через вороже ставлення публки до виставки довелося закрити. у Франц проснував до 1920-х рр. зумовив спрямовансть. Уродженець Лворно, Модльян прихав до Парижа в 1906 р двадцятидворчний, але вже сформованим майстром, отримавши художню освту спершу в майстерн скульптора Габреле Мкеле, потм з 1902 р в Вльнй школ малювання з оголено натури при Флорентйсько Академ мистецтв у живописця Джованн Фаттор, з мям якого в талйському живопис звязуться напрямок маккьяйол (вльний лист барвистими плямами), в Вльнй школ оголено натури Венецанського нституту витончених мистецтв.

Хто ми. Якщо судити по картинах мпресонств, то життя – це черга маленьких свят, вечрок, примного проведення часу за мстом або в дружньому оточенн (ряд картин Ренуара, Мане Клода Моне). (К.

Ось чому в картинах мпресонств зявилися яскрав кольори. елементв «знеособила» мелодю, перетворивши на звук. кут зору, актуал.

Найбльше симфончне твр Дебюсс — три симфончних ескзу "Море". У США сторя авангарду взагал й кубзму зокрема розпочалася з виставки "Армор шоу", що вдкрилася в будинку колишнього арсеналу в Нью-Йорку в 1913 р. На виставц був представлений як широкий спектр нового вропейського мистецтва, так творчсть його американських послдовникв М. Вебера, М. Гартл, Дж. Про те, наскльки органчно зливалися в мистецтв мпресонств традиц та новаторство, свдчить насамперед творчсть видатного живописця XIX столття Едуара Мане (18321883). Тракль, Ф. Верфель, Б. Брехт та iн. ), у театральному мистецтвi (Г. До переваг мпресонзму як теч вдноситься демократизм.

Жнки на картинах Дега показан в основному через пластику фгури. Дти на його картинах зворушлив, серйозн. Але насправд ця установка – лише «люзя мпресонзму», вона ма на уваз вторгнення рацоналзуючого начала, вдбр органзацю вражень. Емоцйно забарвленим ста все: фонетика, нтонаця, використан у зображенн кольори звуки. Окрем риси. Майже вс провдн фовсти пройшли через захоплення мозачним письмом неомпресонзму.

поколнь – Б. Фльц, Ю. Шевченка, В. Скуратвського, О. Леоново та н. Тулуз-Лотрек не да свом персонажам оцнку, вн просто оповда про них. Такий мпресонзм свою «флософю мит» ставив пд сумнв смислов етичн пдстави життя. «Розхитування» тонал.

Якщо твори Мане свтл життрадсн, те вДега вони вирзняються смутком песимзмом. вршем С. Малларме. Одному з полотен Моне свою появою зобовaposязане слово "мпресонзм". Вона ознакою творчост неоромантикв (Дж. свою «флософю мит» ставив пд сумнв смислов етичн пдстави життя.

Вн створю сре колористичне тло, на фон якого розгортаться сюжетна дя: «татарське село здавалось грудою дикого камння», «камян осел», «сонце камнь», «люди на камен». укр. Певнi його характернi риси спостерiгалися у новелах В. Стефаника, розкривалися пiзнiше в поезi Т. Осьмачки, М. Бажана, Юрiя Клена, у прозi («Поза межами болю» О. Турянського), у драматургi (М.

19 – поч. Пд упливом представникв живопису критичного реалзму (Курбе, Домapos) виник новий напрям мистецтво — мпресонзм. «фаюмского портрета», I-IVв. в. Манера його листи фактурна, вн пише колрними шарами, експерименту з чужордними для живопису матералами (пском, мохом), домагаючись гранично точно передач обсягв контурв предметного свту. проблем: новела «Сама-самська» В. Стефаника, оповдання «Стрл» М. Могилянського, повст «Андрй Лаговський» А. Кримського та «Буденний хлб» А. Крушельницького та н. хоча укр.

Картини Гогена по свой площинност, орнаментальност яскравост фарб нагадують декоративн тканини певною мрою – мистецтво схдних народв. У його творчост то захоплення перед життям, свтом, те почуття самотност й щемлива туга. Як бльшсть художникв того часу, Матсс не омина спокуси мпресонзму. мпресонст. Кайзер, Е. Толлер, Е. Барлах, раннiй Б. Брехт та iн. ), у прозi Ф. Верфеля, . Фернан Леже розробив свй власний напрям.

Його використав журналст Лу Воксель (той самий, що найменував фовзм) у реценз на виставку творв Жоржа Брака в галере Канвайлера. Была ещё одна статья (автор Эмиль Кардон) и ещё одно название— «Выставка мятежников», совершенно неодобрительное и осуждающее. Soleil levant»). "Взагал у Коцюбинського, — вдзнача. Делус) або пряною екзотикою (С.

Серед моделей, наближ. Асам лтнй втер такий «гарячий» «нетерплячий», що «аж киплять вд нього србно волог ввса». За нерцю, мистецтво в 19 столтт вважалося монополю аристократв, вищих верств населення. досвд почуття, вдчуття, думки, враження, емоц у х безпосеред. У свох пейзажах, портретах, багатофгурних композицях художники прагнуть зберегти неупередженсть, силу свжсть «першого враження», яке дозволя схопити в побаченому неповторно характерне, не вдаючись до окремих деталей. Обмн форми на картинах як би розчиняються в световоздушной середовища.

стилв у новел «На хутор» С. Васильченка та поез в проз «Двча на кон» М. Вороного символзм уподбнються до. Дя. Таке письменницьке враження сприя насамперед активному сприйманню образу з боку читача, який ма домалювати, домислити цлсну картину, вдтворити з певно детал цле. сьогодн мпресонстичн засоби та прийоми вдкривають неабияк творч можливост перед митцем. В укр. Клод Дебюсс (1862—1918) — основоположник музичного мпресонзму.

Це да можливсть розширити палтру засобв опосередкованого самовираження. К преимуществам импрессионизма как течения относится демократизм. Митець пряму до поднання не з матеральним свтом, а з космосом. Панв А. Шнцлер, особливо його одноактн пси «Зелена папуга», 1899, «Маронетки», 1906, н. ), у Польщ — для Я. Каспровча, До. Так, Морс Вламнк, який виборював у Анр Матсса лдерство серед фовств, стверджував, що фовзм народився вд його знайомства початку творчого сплкування з Андре Дереном у 1900 р. Молод художники (Вламнков тод було 24 роки, а Деренов – 20) випадково познайомилися в розташованому неподалк вд Парижа невеликому мстечку Шату, звдкля обо були родом вдразу ж зясувалося, що в них багато спльного в поглядах на мистецтво художнх смаках. Свет становится принципиальным элементом их живописи.

суперечност з зовн. В «Intermezzo» Коцюбинський досяга вершин мпресонстичного письма.

ншим наслдком практична настанова: якщо на малюнку поруч зставлено дв протилежн барви, то вони вдрзнятимуться бльше за вс нш зставлення барв. Загалом характерною рисою творчост Коцюбинського, за словами вгена Федо-ренка, «тонка фксаця вражень, лакончнсть вислову, глибокий лризм, ритмчнсть та плавнсть мови, майстернсть описв природи та глибинний психологчний аналз». Iмпресiонiзм (вiд фр. «Мо особист переживання, — ззнавалась Ольга Кобилян-ська, — вдгравали немалу роль в мох писаннях». Зовншн, позаособистсне завжди переломлються крзь особистсне начало.

Контрастно протистоять одна однй дв групи образв: «моя утома», «людське горе», «три блих ввчарки», «залзна рука города» й «ниви у червн», «зозуля», «жайворонки», «сонце». Образом intermezzo новелст вказував на перепочинок душ утомлено людини. Гармоня мпресонств характеризуться пдвищенням колористичност, зокрема пд впливом французького музичного фольклору й нових для вропи XIX столття систем музичного мислення (вплив росйсько музики, григоранського хоралу ренесансно полфон, музики кран Сходу, негритянського менестрельного театру США). Але важлива вдмннсть: у всх перерахованих авторв мова йде про психологчний пдтекст, переданий через яскраву деталь, опис, «випадковий» побутовий далог. Вн старанно займався пошуком не мнливост квтв, а стйких структурних закономрностей, позбавлених незначного, гармонйно врвноваженост природи, дност форм переважають у всх жанрах (портрет, фгурного композиц, пейзаж, автопортрет, натюрморт). У 80-т роки перебудови вс бльш тяж до класично ясност образв у творчост.

у М. Коцюбинського часом поднуться з елементами символзму (цикл поезй у проз «З глибини», новели «Intermezzo», «На остров», етюд «Невдомий»), нод – неоромантизму (повсть «Тн забутих предкв», акварель «На камен») та натуралзму (новела «Лист», почасти – «Fata morgana»), але стильовою домнантою залишаться психол. Ещё меньше ясности с некоторыми художниками, которые формально не входили в круг первых импрессионистов, хотя их технические приемы и средства полностью «импрессионистические» Вистлер, Эдуард Мане, Эжен Буден ит. д. ) К тому же технические средства импрессионистов были известны задолго до XIX века и их (частично, ограниченно) использовали ещё Тициан и Веласкес, не порывая с господствующими идеями своей эпохи. Зроста значення середнього плану. Люди чи дерева, усчен посередин, викликали справжню революцю на салонах. Дега лестить свом моделям, вони не завжди красив, але обовязково цкав, характерн, х довго памяташ. Фарби помтно свтлшали, площини ще бльше дробилися. зробив значний вплив на багато живописцв нших кран (М. В 1912 р. Делоне пише "Циркулярн форми", створюючи на полотн вихор секторв чистих, яскравих кольорв, свордн симультанн диски-пульсац, котр немовби рухаються навколо свого центра. Многие художники почувствовали, что в своём увлечении эфемерными феноменами света и воздушной среды, они слишком «разрыхлили» фигуры и с этого момента направление становится менее единообразным.

Именно оно точно воспроизводило неодобрительное отношение буржуазной публики и критику к художникам (импрессионистам), которое господствовало годами. з ладогармонй. Залишаючись стильовим явищем, .

Вн зустрчаться в листуванн Василя Стефаника разом з «нрваною» та ншими термнами. Вони не зображають, вони переживають, не вдтворюють, а оформлюють. П. Серюзь, А. Ден, К. Руссель, пзнше П. Боннар, Е. Вюйяр, А. Майоль складали кстяк групи.

Так, у свому нарис «На крилах псн» вн зазначав, що звуки псн, як торкалися його вуха, лягали перед ним барвами, малювали йому з дивною яскравстю цл образи. «Письменникова мпресонстична вишукансть, — стверджу. Частково на поширення в кубзм такого принципу зображення вплинув живопис Поля Сезанна. культурами – Далекого Сх., Африки, спан.

Окрм новел Мопассана, в малй проз мпресонстську технку розвивають так зван. Вн знаходить соб друзв у свт богеми. Характер.

Схiд сонця», 1873). Особливо витончен картини Репетиця балету на сцен, Блакитн танцвниц, Зрка балету. Дйшовши до абстрактно творчост, вн швидко згаса як окрема течя. Ренуар створив безлч образв городян у багатофгурних композицях: Бал в Мулен де ла Галетт, Парасольки, Снданок веслярв та н. Едгар лер Жермен Дега (1834-1917) одним з найвизначнших мпресонств.

хронотоп, мпресонст. Проте його сутнсть остаточно не зясована. Все це й ранше мелькало перед його очима, але мовби його до ц зустрч з «мужиком» не бачив. Равель, К. Дебюсс, М. де Фалья, Дж. Гармоня розбитого на частки свту ма бути вдбудована.

Але виставка синтетикв в 1889 р провалилася, Гоген знову залиша вропу в пошуках бльш придатно йому реальност. форм першого типу написан оповдання «У наймах», «Недоумна», «Красуня» М. Яцкова, в яких вдбуваться взамопроникнення символ. Вн може вдтворювати деталь предмета, явища. Равель, К. Дебюсс, О. Скрябн, . Продовжив розвинув пошуки Дебюсс у сфер мпресонстичнй музики французький й панст Морс Равель (1875—1937). Надал в Гамсуна деяких нших письменникв почала 20 ст.

Вс разом вони складали творчу групу, вдому як "мфчна школа Шату". Як особливий стиль мпресонзм з його принципом цнност першого враження давав можливост вести оповдання через так, нби схоплен навмання, детал, як порушували строгу узгодженсть оповдного плану принцип вдбору суттвого, але свою «побчною» правдою надавали розповд надзвичайну яскравсть свжсть, а художнй де – несподвану розгалуженсть багатоликсть. Уродженець Лворно, Модльян прихав у Париж в 1906 р. двадцятидворчний, але вже сформованим майстром, отримавши художню освту спершу в майстерн скульптора Габреле Мдоел, потм з 1902 р. у Вльнй школ малювання оголено натури при Флорентйсько Академ мистецтв у живописця Джованн Фаттори, з мям якого в талйського живопису звязуться напрям маккьяйоли (вльний лист барвистими плямами), в Вльнй школ оголено натури Венецанського нституту образотворчих мистецтв.

цикл «Вдображення» Б. Лятошинського), неокласицизмом (фортепанна сюта «Листи до не» Н. Нижанквського), фольклоризмом (вокал. -симф. мпресонзм називають рухом повернення до природи, яке джерелом всх вражень. Коли придивитися ближче до флософ Стефаникових геров, то вдразу видно, наскльки автор намагався змалювати х «монадами», тобто без жодних масок. Тому добу панування експресонзму можна визначити мж 1901 та 1925 роками.

середовищем. Замсть традицйного подвого сюжету (сюжету вчинкв дй геров) письменник вдаться до сюжету внутршнього, який становлять зткнення рзних переживань. Ван Гог покнчив з собою.

хронотопу (те, що вдбуваться тут нин) та психолог переживання (зважаючи на тлумачення В. Дльтея «тепершн дане завжди, нема нчого, крм того, що в ньому вдкриваться»). Брати Ж. Е. Гонкури («поети нервв», «цнител непомтних вдчуттв») зявилися родоначальниками «психологчного мпресонзму», витончену технку якого можна спостергати в роман К. Гамсуна «Голод», у раннього Т. Манна (у новелах), С. Цвейга, в лриц мпресонзму Ф. Анненського. Виник у Франц у другй половин XIX ст. з використанням «чистих», персонфков. почав складатися у Франц в 60-х роках, досяг розквту в 70-80-х роках незабаром (з 1886 р. ) розпався як цлсна система.

Центральних вогнищем думок та дей для мпресонств ста поетичний свт природи. Преса писала, що "кубзм дуже небезпечний", що вн явля собою "втлення принципв 1789 року в естетиц". Влтку 1908 року Коцюбинський вдпочивав у садиб вдомого укранського громадського дяча. Вн мало прожив, але без його дей вигляд сучасного свту був би ншим. Мане був авторитетний серед свох молодших колег як професонал.

К преимуществам импрессионизму как течения относится демократизм. Починаючи з двох свох програмних творв «Снданку на трав» та «Олмп» (обидв 1863), Мане пддаться остракзму. Существенную поддержку они получали от маршанов и частных патронов, таких как доктор Поль Гаше (позднее лечивший Ван Гога в Овере, постимпрессионизм) и Поль Дюран-Рюэль.

Чехов, . Внсент Ван Гог (1853-1890) належить Голланд та Франц одночасно. Його пейзаж, написане у Арл, пронизан пристрасним життлюбством. ншим доказом того, що мстична флософя Сходу була популярною теж серед французьких експресонств-малярв, автопортрет Ван Гога, який вн назвав «Поклонник вчного Будди». насамперед у живопис (назва походить вд картини К. Моне «Враження. Нова мистецька психологя шука спльного в людин, тварин, рослин та в усй природ. Виразн засоби.

Цвай), норвез. 1874), которой английский критик Джон Рёскин вынес свой знаменитый приговор — «банка краски, брошенная в лицо публике» импрессионистические концепции цвета и атмосферы слились воедино с плоскостной декоративностью японской гравюры, породив образ оригинальный, запоминающийся, проникнутый настроением и ощущением воздушной среды и это за двадцать лет до «Соборов» Моне. Iмпресiонiзм (вiд фр. Його картини цнують сьогодн на аукцонах надзвичайно високо, особливо представники Япон. Схiд сонця», 1873).

У цих картинах художник нтерпретував традицйн сюжети новаторськи. Знеобичайной загостренстю сприйняття вн пише природу (квти, дерева, траву), архтектуру, людей ("Овр псля дощу", "церкву наОвере", "Портрет доктора Гаше"). Епфан Джойса стоять в одному ряду з «психологчною новелою» Г. Мопассана, А. Чехова, Е. Хемнгуея. Але все це – белетристика, якщо не сказати дурниц".

Композитор створю сутнсть незрозумлого, символически-туманного поетичного тексту. Именно оно точно воспроизводило неодобрительное отношение буржуазной публики и критику к художникам (импрессионистам), которое господствовало годами. Нова мистецька психологя шука спльного в людин, тварин, рослин та в усй природ. «Загальна кольорова стихя», вважав вн, сприя «утворенню гармонйного цлого з психологю моменту д». Поетика мпресонзму знаходить сво мсце в укранськй лтератур. у живопис не збгаться з ним хронологчно (час його розквту — 90- рр. Через субктивзм, деалзм впровадження духовного аспекту як головного у творчсть експресонзм започаткував так званий «авангардизм», тобто цлком вдмнне, революцйне сприймання дйсност у представникв модернстичних течй. Клод Моне (1840—1926), Пьер Огюст Ренуар (1841—1919), Эдгар Дега (1834—1917), Камиль Писсарро (1830—1903), Альфред Спелей (1849—1899), Берта Моризо (1841—1895) и Поль Сезанн (1839—1906) (постимпрессионизм) были в числе тридцати живописцев, устроивших выставку «Анонимного общества художников живописцев, скульпторов, гравёров и пр».

Новела становить 26 рядкв тексту. Всього вн писав картини близько пяти рокв. Правда, сам вн не вважав себе представником мпресонзму завжди виставлявся окремо, але в дейному свтоглядномуплан, звичайно, був одночасно предтечею та дейним вождем цього руху.

Художник Клод Моне назвав би великим з великих. У результат розвитку худож. Часом упор робиться на психологчн описи, що трохи ранше вже вдбилося в творннях художникв. З художниками-кубстами дружили також поети Б. Сандрар Ж. Кокто.

Проголошувалось випадкове. Безпросвтна убогсть, з якою Ван Гог зткнувся як проповдник в шахтарському селищ, байдужсть церковникв до не призводять розриву Ван Гога з релгю. Серед творв цього пероду – солоспви «Айстри» М. Лисенка, «В квтках була душа моя» Я. Степового симф. Жорж-Пр Сера (1859-1891) – засновник пуантилзму (вд фр. Цим пояснюються, з одного боку, рвноцннсть всх частин картини, що одночасно народжуються пд пензлем художника однаково беруть участь в образнй побудов твору з ншого боку — випадковсть, що здаються, неврвноваженсть, асиметря композиц, смлив зрзи фгур, несподван крапки зр складн ракурси, активзуюч просторову побудову втрачаючи глибину, простр деколи «вивертаться» на плосксть або ж вируша в нескнченнсть.

Назви х теж не вдзначалися рзномантнстю: "Руанський собор зранку", "Руанський собор опвдн", "Руанський собор увечер". мпресонзм (вд франц. Вн використовував синтетичн узагальнення кольору та лнй. Нею значний вплив на мистецтво позначилося набагато пзнше. мпресонзм видля Коцюбинського з плеяди класичних письменникв.

Частина слв податься в препарованому скороченому вигляд, фрагментами. Там было представлено 30 художников, всего 165 работ. Його залучали молод свж обличчя, природн, невимушен пози. мпресонст не розмркову — вн схоплю. Колаж не лише збагачував фактуру живопису, а й додавав образов нових сенсв значень. Родоначальниками «психологчного мпресонзму» вважають братв Ж. й Е. Гонкурв («поети нервв», «цнител непомтних вдчуттв»), цей напрямок продовжений у творчост К. Гамсуна («Голод»), раннього Т. Манна (у новелах), С. Цвейга, Ф. Анненського.

Новела – наче виклик тим, хто оспву, деалзу ц нелюдськ умови. Це ще й початок новаторського, суголосного тенденцям вропейського авангарду емансипування вд влади фабульност в епчному род, вд домнування описовост.

Продовживши пленерни (див. Що стосуться Е. Мане, вн не брав участь у виставках мпресонств рдко писав з натури в його палтр збергалися традицйн чорн ср колрн тони.

При цьому вони вдмовлялися вд мтацйно функц фарби. Укр. Але останн його роботи повн символв смерт, наприклад Хлбне поле з воронами. Той же настрй присутн й у картин 39Нчний кабачок в Арле39.

В рамках модернстських шукань в област образотворчих мистецтв мсце лдера займа живопис. У цих картинах художник нтерпретував традицйн сюжети новаторськи.

Залишаючись стильовим явищем, мпресонзм не означав, особливо у великих письменникв (наприклад, А. П. Чехов, А. Бунн та н. ), ломки художнх принципв, а позначався в збагаченн цих принципв неухильно зростаючй майстерност описв (наприклад, чеховський опис грози в повст «Степ» риси мпресонзму в чеховському стил вдзначив ще Л. М. Толстой). Жнка з кшкою, Мадам Шарпанть з своми дтьми – тому свдчення. Около 1883 года он окончательно распрощался с чистым импрессионизмом и перешёл к классической обнажённой натуре, написанной в более сухой, не столь чувственной манере. вияв (ментальнсть), а не х нтерпретаця. час допускався лише в етюдах який зазвичай пропадав при переробц х в закнчен прозв. (твр) таким чином, в. насамперед у малярствi (назва пiшла вiд картинки К. Моне «Iмпресiя.

з його принципом цнност першого враження давав можливост вести оповдання через таких, як би схоплен наздогад, детал, як по видимост порушували строгу узгодженсть оповдного плану принцип вдбору стотного, але свою «бчною» правдою повдомляли розповд надзвичайну яскравсть свжсть, а художнй де — несподвану розгалуженсть многолкость. Ознаки «мпресонстського стилю» – вдсутнсть чтко задано форми прагнення передати предмет в уривчастих, таких, що миттво фксують кожне враження, штрихах, як виявляли, проте, при огляд цлого, свою приховану днсть звязок.

"Для акмезму, — вдзнача Ю. Ковалв, — було характерне переорнтування художньо свдомост з трансцендентно площини на утвердження ясного безпосереднього погляду на довклля (кларизм), милування конкретними речами, дотримання чуттво, предметно-пластично визначеност образних структур та поетичного мовлення при послабленн просод, вдмов вд музично-акустичного ефекту й семантичного напряму символств. (М. Вони вже не наслдують, не вдтворюють буття, а створюють нову – художню реальнсть. Назва «» виникло псля виставки 1874, на якй експонувалася картина К. Моне «Враження. Проте назва «експресонзм», та й сама творча манера, снувала серед французьких митцв вже майже десять рокв перед популяризацю в вроп започатковано у мистецькому кол Анр Матса.

муз. Soleil levant), що експонувалася на виставц 1874 р. серед нших картин, вдкинутих Академю мистецтв. ввв в мистецтво нов теми, осмисливши естетичну значущсть багатьох сторн реальност. Характерними у цьому планi символiстсько-iмпресiонiстичне змалювання ранку М. Йогансеном.

Повернувшись в Порт-Авен, Гоген обдну групу художникв, проголошуючи кольоровий синтетизм. Куди йдемо. мпресонстичний текст завдяки цьому д на почуття читача, минаючи свдомсть.

Вони розвинули кращ традиц вропейсько живопису, збагативши свом субктивним досвдом. Мане не брав участ в жоднй сучасно йому виставц мпресонств, але в XX ст. «Як я це бачу» — ця назва книги австрйського мпресонста П. Альтенбера (1896 р. ) явля собою певне спльне кредо всх представникв напряму. Последним элементом, который повлиял на новаторов, стало японское искусство. На його думку, психчний свт складаться з монадних (неподльних) стот, буття постйно в теч, збагнути його можна лише нтуцю. мпресонзм в лтератур совершенно не опинився повнстю однордним явищем, що було властиво багатьом течям.

Франка, М. Брода та iн. де Монтфо). У новел "На камен" вн да "цлком нове освтлення природи, яка асоцються з психологчним станом Фатьми ( ненависть до моря, любов до гр)".

Втм, тут потрбно пдкреслити бодлервський закон вдповдност, який обднав ц два напрямки. У його творчост два пероду: перша половина 80-х рр. До початку ХХ ст. флософи почали говорити про "дитиннсть" як про одну з характерних рис сучасност.

з його «пвнчною» пейзажностью (Ф. нема сил поранити себе, розлюбити улюблене, залишити затишн поко, що пахнуть лавровим листям славою, пти в чисте поле там почати все спочатку". Так письменник поверта свому стилю прикмети, властив мистецтву, розвиненому класиками. забарвлення. Ф. Анненського.

мпресонсти одн з перших почали малювати на повтр, не допрацьову сво роботи в майстерн. Експресонсти на вдмну вд нцшеансько вищо «надлюдини» прагнули вднайти у так званй «новй» людин все просте навть примтивне, бо воно спльне усьому людству усй природ. НайбльшеРенуар любив писати дитяч юнацьк образи мирн сцени паризького життя ("Квти", "Юнак на прогулянц з собаками лсом Фонтенбло", "Ваза з ншими кольорами", "Купання на Сени", "Лза з парасолькою", "Дама в човн", "Вершники вБулонском лс", "Бал в Ле Мулен делаГалетт", "Портрет ЖанниСамари" ще). Холст Моне— «Впечатление. Окрм текств, кубсти охоче використовували окрем люзонстично виписан елементи зображення: головку гвздка, малюнок шпалер, прожилки мармуру тощо. Автор переборов зовншнсть, проникав у суть, словом висловлював внутршнй стан людсько душ, найменш психчн конфлкти, емоц пристраст ставали у творах Стефаника матералзованими «структурами сутност». був з ним багато в чому звязаний, не входив до ц групи.

Ведущий английский импрессионист Уолтер Сиккерт (1860—1942) усвоил уроки Уистлера и Дега, так что в его творчестве характерная для английской пейзажной традиции тёмная палитра обрела более современную тональность. Сам Ден визначав свою творчсть як неотрадиционализм. н. э. Вн легендарно довго працював над своми полотнами, досягаючи бажаних ефектв. лт-ри 20 ст. Його оригнально розвивали М. де Фалья в спан, А. Казелла О. Респги в тал. Живописом на той час займалися лише Пкассо Брак.

У новел «Цвт яблун» роздвоне «Я» героя переда свтло тнь, в «Intermezzo» – образи природи та внутр. Гоген продовжу подорожувати в пошуках заробтку (працю на будвництв Панамського каналу) просто за велнням душ. Схд сонця (Impression.

Художник начебто зафксував сво миттве враження вд строкато рухливо маси людей. Певна рч, герой ц новели намагаться забути людей, поринувши у свт степово природи. лня, структурна чтксть форми). засобв.

Мар Лорансен, подруга Гйома Аполлнера, в майбутньому тонка трактувальниця кубзму, що, "пройшовши через жноч руки", став нтимним лричним, як про не пише В. Турчин, тльки починала писати сво перш роботи. Iмпресiонiзм на межi XIX — XX ст. Жнка з кшкою, Мадам Шарпанть з своми дтьми – тому свдчення. Самостйн значн школи кубзму склалися в Рос та Укран, Чех та США.

мпресонст свого роду колекцонером вражень. Джойс, В. Фолкнер та н. письменники, чия проза визначила обличчя свт. зумовив вибр тематики: картини природи («Сади пд дощем»), чарвнсть мимохдь побачено сценки («Перервана серенада»), краса жн.

Лише найбльш прониклив розумитого часу зумли належно оцнити обдарування Мане. мпресонстичне свтобачення передусм лричним.

Основн риси мпресонзму отримали свй розвиток впостимпрессионизме. Бльш того, навть на тварин кольори справляють подбний вплив. мпресонзм продовжив почате реалстичним мистецтвом 1840 – 60-х рр. ншими словами, фовзм став тим невеликим за розмрами фокусом (навть виявив себе вн майже винятково в живопису), в якому зйшлися промен надзвичайно важливих тенденцй розвитку мистецтва псля перебування в якому мистецтво зазнало необоротних трансформацй. Творческому почерку ЕдгараДега (1834—1917) властив бездоганно точне спостереження, найсуворший малюнок, блискучий, вишукано гарний колорит. У цей часРенуар працю над розвитком живого, яскравого художнього стилю зперистим мазком (вдомим як райдужне стиль Ренуара) створю безлч чуттвих ню ("Купальщици"). Гамсун), рос.

«Створити найживше враження людсько правди, хоч би якою вона була», — таким чином намагалися вдтворити дйснсть брати Гонкури. На меж 1911-1912 pp. В росйськй лтератур мпресонстичну образнсть застосовували прозаки А. Чехов, . Сходным образом к импрессионизму часто причисляют (с большим или меньшим основанием) те произведения в других видах искусства, где передаются мимолётные впечатления, например музыку Равеля и Дебюсси, а также романы Вирджинии Вульф. Своими крупномасштабными изображениями «пустяковых» сюжетов он попирал иерархию жанров и, более того, настаивал на том, что писать следует именно современную жизнь.

Його роботам притаманн чуттвсть, екзотична гармонйнсть чудов оркестров ефекти (балет "Дафнс Хлоя", болеро для оркестру). лт-рах, проте вдчутно вплинув на творчсть багатьох письменникв кн. у меншй або бльшй мр вдособляться вд реалстичних принципв перетворються на особливе бачення свтовдчування (або метод) — смутний, невизначений субктивзм, що частково передбачив лтературу «потоку свдомост» (творчсть М. Пруста). Вдкриття структури свтла завдяки застосуванню призми зробив Ньютон. романт.

Тематический репертуар группы расширился. Письменник робить спробу вийти за меж традицйного оповдання та створити новий жанр – психологчну новелу, розвинути свою ндивдуальну стильову манеру. До реч, буддистський термн «Мая» на означення люзорност зовншнього свту експресонсти теж часто вживали у свох творах. Власне тому 1910 рк вважають роком початку експресонзму.

Головне досягнення мпресонзму це художн дослдження поведнки кольору свтла в атмосфер, дослдження передача на полотн х взамод. Характерним прикладом цього праця Д. С. Наливайка. В нй панують не романи й поеми, а новели й лричн врш. Свжсть фарб, ошатнсть колориту роблять х живопис дуже чарвною. Яскравими представниками цього напряму були художники П. Сезанн, У. Ван Гог, П. Гоген.

Зворушливо винахдливо за колоритом полотно Рай. В укранськiй поезi iмпресiонiзм позначена творча практика П. Тичини, В. Чумака та iн. Живив ворож почуття до художньо рутин. На свтогляд експресонств великий вплив мала флософя Артура Шопенгауера. К тому же технические средства импрессионистов были известны задолго до XIX века и их (частично, ограниченно) использовали ещё Тициан и Веласкес, не порывая с господствующими идеями своей эпохи.

для. Уважаться, що назву групи запропонував Шмдт-Ротлуфф. Вершина постмпресонзму — творчсть Внсента Ван-Гога (1853— 1890). Плужника, Т. Осьмачки. з н. стилями – експресонзмом (вокал.

В укр. Чистые цвета часто кладутся на холст без предварительного смешивания на палитре и воспринимаются зрителем согласно системе оптического смешения, открытой французским химиком М. Э. Шеврёль цвета взаимодействуют, согласно закону дополнительных цветов цветные прикосновения дробятся, рассыпаются на многочисленные «запятые», нанесённые одни возле других. Певнi його характернi риси спостерiгалися у новелах В. Стефаника, розкривалися пiзнiше в поезi Т. Осьмачки, М. Бажана, Юрiя Клена, у прозi («Поза межами болю» О. Турянського), у драматургi (М. Найяскравiше експресiонiзм проявився у лiрицi, зокрема в поетичному зображеннi сновидiнь, гротескних поемах чи «пролетарських пiснях» (Г. У цих пейзажах людина й природа нерозривно повязан. Проведенню заповтних думок автора сприяла форма оповд вд першо особи.

мпресонстичне зображення легке, прозоре, просякнуте домнантою якогось субктивного бачення. «У лтератур, – пише вн, – мпресонзм на свй кшталт, у свордних формах продовжував той рух до життподбност, до природност, «незробленост» зображення, яке в цлому було властиве реалзму друго половини XIX столття». Морс Ден (1870-1943) – художникь, сторик мистецтва.

В той же час в мистецтв. прози. У Париж Модльян (або, як його називали друз, Мод) брав уроки в Академ живопису Коларосс. У ньому наступне поколння художникв приваблювала декоративнсть, статичнсть, свобода використання колориту. Модльян вважають генм зображення оголено натури – ню, однак першою ( диною) персонально прижиттво виставц 1918 р. саме ц картини викликали обурення паризько публки свою вдвертою чуттвстю.

Одню з найцкавших була група Наб (пророки), що сформувався багато в чому пд впливом творчост Гогена. Це позначаться й на жанрових домнантах у лтератур мпресонзму. музиц видляють 2 послдовн етапи розвитку. «Загальна кольорова стихя», вважав вн, сприя «утворенню гармонйного цлого з психологю моменту д».

Безперечно, це новела з глибоким психологчно-флософським змстом. У новел «Вн де» подбний настрй (страх) врейського населення перед погромом передаться через особливе сприйняття пейзажу. на розвиток виразних засобв в лтератур, музиц театр проте в цих видах мистецтва. Там вн створю найкращ сво роботи: А, ти ревнуш. Вони стали працювати разом з мпресонстами й вдчули у творчост хнього впливу. Це було завданням кнематографу. мпресонсти не прагнули зображення, вдтворення предмета, реалй навколишнього свту. Аналтичний кубзм з часом еволюцонував. Проте в цей же час почина погршуватися психчне здоровя Ван Гога.

Бар А. Шнцлер, особливо його одноактн пси «Зелена папуга», 1899, «Маронетки», 1906, та н. ), в Польщ – для Я. Каспровча, К. Тетмайера. А на його картин «Зоряна нч» зображено Бога вчнсть, сонце мсяць сполучен у форм китайських символв «н» та «Янг» — двох суперечних аспектв всх явищ всього життя, — тобто чоловчого жночого, як, обднан в досконалому кол означають «Бог вчнсть». Грс тод живописом як професонал ще не цкавився. враження). В укранськiй поезi iмпресiонiзм позначена творча практика П. Тичини, В. Чумака та iн. Хвороби травми деформують його тло, позбавляють зовншньо привабливост.

Одну з майстерень тут займали Пкассо та його друг, поет Макс Жакоб. х екзотична краса, невимушенсть, простота морал полонили Гогена. Великого значення надавалося звуковому настровому оформленню, музичностi вiрша. Ця сторя порвняно короткочасна — всього 12 рокв (з першо виставки картин 1874 р. до восьмий в 1886 р. ). Бейнс, Ф. Длус, С. Скотт), Польщ (К.

«Просто в повнй прямй вдповдност до важливших принципв мпресонзму, — поясню дослдник, — сво де та теор художники не оформлювали та не обнародували». драма «Пеллеас Мелзанда» К. Дебюсс за М. Метерлнком. В театр кнця 19 — почала 20 вв. (столття) посилилася увага режисерв виконавцв до передач атмосфери д настро т або ншо сцени, розкриттю пдтексту.

Восходящее солнце» (Impression, soleil levant), ныне в Музее Мармоттен, Париж, написанный в 1872году дал рождение термину «импрессионизм»: малоизвестный журналист Луи Леруа в своей статье в журнале «Le Charivari» для выражения своего пренебрежения обозвал группу «импрессионистами». Роден), музиц (М. Ськотт). Як слушно зазначала Леся Укранка, говорячи про Стефаников оповдання, останн «при всй х реальност — не фотограф, а саме малюнки, нби ескзи до майбутньо картини». Ренуар створю ряд дивовижних портретв, в першу чергу жночих.

Найяскравше музичний мпресонзм знайшов сво втлення у творчост К. Дебюсс та М. Равеля. В молодост вн був моряком, потм – успшним бржовим маклером. Новела «Intermezzo», на перший погляд, складна й незрозумла, адже сюжет твору зводиться до розповд про героя, який втомився, вихав на природу, поспостергав за сонцем, нивами, жайворонком, собаками, зустрв людину, чомусь страшенно зрадв знову повернувся до мста. Багато написв натякають на назви кафе, адреси, марки вин сорти тютюну. Моне, О. Ренуар, Е. Дега, До. ван Франко вважав етюд Михайла Коцюбинського «Цвт яблун» психологчною студю, яка виявля руку майстра та дуже тонку обсервацю складного психологчного процесу. Вн може вдтворювати деталь предмета, явища.

Склалася традиця саме вд ц под вести недовгу сторю фовзму. Його представники змальовували свiт таким, яким вiн видавався в процесi перцепцi. Проте зaposднати "кадри" життя жнок у дину стрчку вражень у живопису не мг.

Пр Огюст Ренуар (1841 -1918) починав разом з Моне спльною роботою на пленер. Так, серед звукв поля, як тепер не дратують його, а приносять насолоду, митець вирзня псню жайворонка, яка будить «жадобу», яку чим бльше слухаш, тим дужче хочеться чути. За влучним виразом Л. Андреева, ця вдсутнсть програм манфеств «говорить про присутнсть мпресонзму».

Митець, що застосову у свой творчост елементи поетики й стилстики мпресонзму, повинен усвдомлювати, що фундамент мпресонзму, за словами Л. Андреева, це «завжди пейзаж душ, завжди миттва реальнсть, лричний щоденник без сюжету та без героя, цикли статичних картин при динамц сприймаючого почуття, це музика передусм, це краплинка поез замсть моря прози». Також яскравим представником став ван Бунн. В опер. стала зацкавленсть митцв н. нац.

Ещё меньше ясности с некоторыми художниками, которые формально не входили в круг первых импрессионистов, хотя их технические приемы и средства полностью «импрессионистические» Вистлер, Эдуард Мане, Эжен Буден ит. д. ) К тому же технические средства импрессионистов были известны задолго до XIX века и их (частично, ограниченно) использовали ещё Тициан и Веласкес, не порывая с господствующими идеями свей эпохи. У драматичнiй творчостi iмпресiонiзм виявляться в розслабленнi фабульно структури, розбиваннi сценiчно дi на значущi елементи, використаннi незакiнчених фраз, думок, створеннi невловного настрою, а також у високому ступенi поетизацi драми. У цьому твор Коцюбинський визнача «дйових осб» Тут дйов особи – засб художньо умовност Вн застосовуться письменником для того, щоб дати читачев ключ до розумння ц складно образно мови природи, носями яко виступають «дйов особи» – «ниви у червн», «сонце», «зозуля», «жайворонки», та символчного змсту нших образв.

Вся творчсть митцв-експресонств ста взю. Недарма укранський письменник назива сво новели акварелями, образками, етюдами. Митець, головний герой твору, втомившись вд «незлченних «треба» «безконечних «мусиш», вд болю горя, вд злост й мерзенних вчинкв людей, вд жаху та бруду х снування, вириваться з лабет «сього многоголового звра», тому що вже не може нчого створити для людей, бо вже звик до людського горя (про це свдчить згадка, що вн чергову звстку про трагедю людини зада «стиглою сливою»). Однак у цей же час почина погршуватися психчне здоровя Ван Гога. Витончене почуття колориту, експерименти з кольором, динамка оптичних побудов залучають глядача, органзують його враження вд картин. Джерела експресiонiзму наявнi в романтизмi, у «фiлософi життя» (Ф. стилю.

Боротьба Якова з ангелом. Аннен-ський, К. Бальмонт. У 1896-1897 рр. Хвороби травми деформують його тло, позбавляють зовншньо привабливост.

У свох пейзажах, портретах, багатофгурних композицях художники прагнуть зберегти неупередженсть, силу свжсть «першого враження», яке дозволя схопити в побаченому неповторно характерне, не вдаючись до окремих деталей. Бунн, А. Чехов (Рося) та н. Импрессионизм (фр. impressionnisme, от impression— впечатление)— направление в искусстве, зародившееся во Франции, во второй половине XIX века. В останнй третин XIX ст. у лт-р подляють на власне. Отримав академчну художню освту, чудово знав живопис старих майстрв. близько 1910 року, пд час прекрасних зльотв кубзму, з тонкою нтуцю прозорливстю вони (художники) говорили тод про четвертий вимр – вдрив вд тимчасового, мнливого". мпресонзм як мистецькй напрям сформувався в вроп на меж ХХ – Х ст.

У портретах пензля Тулуз-Лотрека завжди вдчуваться ндивдуальна манера руху персонажв. До середини 1880-х рр. де Фалья), тал (О. Висхдне сонце» («Impression, Soleil levant», 1872, нин в Музе Мармоттан, Париж).

Морозова в Москв розпису сторя Психе, що нин збергаються в Ермтаж. Последним элементом, который повлиял на новаторов, стало японское искусство.

Вершиною мпресонстичного письма М. Коцюбинського новела "Intermezzo". картин (звукових, зорових, переломлених через повтря) знаходимо у М. Коцюбинського в повст «Fata morgana»: «Сонце сдало червоно.

Повернувшись в Порт-Авен, Гоген обдну групу художникв, проголошуючи кольоровий синтетзм. «Я тепер маю окремий свт, вн наче перлова скойка: стулились краями дв половини: одна зелена, друга блакитна – й замкнули у соб сонце, немов перлину», – говорить митець дода, що тепер можна його вважати планетою, бо на неб сонце, а серед нив тльки вн. Взагал Србний вк росйсько лтератури був вдкриттям у план мпресонзму.

Сам термн "кубзм" уперше було зафксовано 14 листопада 1908 р. в газет "Жль Блаз". Прикладом живопису Гогена в цей перод може служити картина Бачення псля проповд. Експресiонiзм (лат. Гамсуна «Голод», в раннього Т. Манна (у новелах), С. Цвейга, в лриц. Художники по новому пдйшли до зображення свту. Сутнстю його шукань була передача форми спввдношеннями барвистих тонв.

та психол. Вн бере уроки живопису в Брюссел, Антверпен, Гааз. Для експресiонiзму характернi «нервова» емоцiйнiсть та iррацiональнiсть, символ, гiпербола, гротеск, фрагментарнiсть та плакатнiсть письма, позбавленого прикрас, схильного або до монохромностi, або до пiдкресленого контрастування барв, мотивiв тощо.

У свох романах Е. Золя створював цл полотна, виткан з запахв, звукв, зорових сприйнять (опис сирв в «Черев Парижа», виставка блих тканин в «Дамському щаст»). Оскльки кожна мить у змнному житт неповторна, надлена свом значенням свою красою, оскльки завданням мистецтва саме фксаця реально снуючих моментв, а не конструювання якихось моделей, то в мпресонзм втрача смисл поняття деалзац. Вн працював вд свтання до ноч молив Бога, щоб не зпсувалася погода.

Хоч термiн експресiонiзм вперше застосував засновник експресiонiстичного нiмецького часопису «Штурм» Х. Вальден у 1911, експресiонiзм уже iснував у мистецтвi та лiтературi, зокрема й укранськiй. внаслдок панування натуралзму. Конрад розвинули екзотичн барвист властивост мпресонзму х манера продовжена в пзншй лтератур на «пвденн» теми, аж до розповдей С. Моема.

Зовншн, позаособистсне завжди переломлються крзь особистсне начало. Завдяки працям французького хмка Шеврола в 1839 роц було сформульовано та описано явище одночасного кольорового контрасту: око, бачачи якусь барву, завжди вдтворю барву доповнювальну, а наслдком цього явища те, що покладен на малюнку поруч дв одвльн барви око бачить як взамно максимально розрзнен. У вроп вживали ще дв назви експресонзму: неомпресонзм постмпресонзм.

Появу. Його ню портрети (в основному жноч – Жанни Ебютерн, Беатрс Хастнгс, Олени Поволоцько багатьох нших), тепл, насичен за колоритом рудо-сонячним кольором клька перебльшен, поднують в соб твердсть геометричних пропорцй: вузьк, злегка плоск особи, лебедин ши, витягнут фгури, довге волосся, – пластичну витонченсть: плавн лн надають картинам дивовижну чистоту легксть. Однак невдовз туди ж перебираються вс нш члени фупи. вдкривали душев.

не означав, особливо у великих письменникв (наприклад, А. П. Чехов, . Зрозумло, що такий сюжет твору потребу «ключа», який би розшифрував глибокий пдтекст новели. ". На його думку, психчний свт складаться з монадних (неподльних) стот, буття постйно в теч, збагнути його можна лише нтуцю. 1903), в романах новелах Г. де Мопассана. Схд сонця» («Impression.

Група снувала в Париж в 1890-1905-х рр. традиц на шляху до започаткування нових принципв зображення людини, був суголосний тим напрямам розвитку, що х проклали М. Пруст, Ф. Кафка, Р. Музль, Дж. Його картини цнують сьогодн на аукцонах нечувано високо, особливо представники Япон. У хнх картинах почувався втер, волога псля дощу, нагрта сонцем земля. Кожна революця – це рана бль, але ранити треба. А. Морозова в Москв розпису сторя Психе, що нин збергаються в Ермтаж.

В х пейзажах зображувалася буденна природа у всй жвавост, мнливост, у складних стосунках природи людини. Вместо этого появилось виденье будничности и современности. 39Колр лпить предмети39, – говорив Сезан. В нй панують не романи й поеми, а новели й лричн врш.

У портретах пензля Тулуз-Лотрека завжди вдчуваться ндивдуальна манера руху персонажв. твору, як самого., становить наук., Вершники на пляж, Звдки ми. це дасть поштовх до розвитку сер як послдовносменяющих одне одного кадрв.

мнатюри статич. «епфан» Джойса (цикл оповдей «Дублнци», 1905, опубл. як самостйний метод вичерпав себе. Один з найважливших засобв музики. Постмпресонзм почав дробитися на нов групи. Це збагатило обох. мпресонст.

Мане отказался от единой точки схода ради «естественной перспективы» и его на первый взгляд невнятные, незавершённые образы намеренно оспаривали классические нормы. Термн уперше використовувався в негативному значенн при критичнй оцнц твору Моне «Враження, схд сонця», (1872). свтом.

прийомами (широко розвинена мелод. Стосовно лтератури. Пзнання свту в.

спостергаються у творчост митцв спан (М. Стравинський, С. Василенко), Угорщини (раннй Б. Барток). Не випадково герой ззнаться в заздрост планетам, як «мають сво орбти, нщо не стоть м на хнй дороз». лт-р (франц., австр., скандинав. ) дедал бльше усвдомлювалася обмеженсть реалст.

Вдом слова А. Чехова, який радив братов для створення картини мсячно ноч замсть «реалстичних» картин (бездонне небо в зрках, повний мсяць т. д. ) написати: «Яскравою зрочкою блиснула на гребл шийка розбито пляшки, чорною кулею прокотилася тнь собаки». В той же час для. Основний стильовий прийом мпресонзму — зображення не самого предмета, а враження вд нього.

В укр. Морс Ден (1870-1943) – художникь, сторик мистецтва. Вн був довол плдним у музиц (М. Кулiш), у театральному мистецтвi, передовсiм у театрi «Березiль» Леся Курбаса, який обстоював стиль «експресивного реалiзму». expression – вираження) – лiтературно-мистецька стильова тенденцiяавангардизму, що оформилася в Нiмеччинi на початку ХХ ст., передовсiм у малярському середовищi (обднання «Мiст» та «Синiй вершник»), проiснувавши до початку 30-х. Зявився навть термн "рококо-кубзм".

Але особливо насиченою мпресонстичними рисами ста лтература символзму (поезя П. Верлена, С. Малларме, P. M. Моне захопився цим калейдоскопом свтлових ефектв. плану з акварел. На змну багаточастин.

насамперед у малярствi (назва пiшла вiд картинки К. Моне «Iмпресiя. Власним шляхом прийшли до фовзму Анр Матсс Альбер Марке.

Название «импрессионизм» достаточно бессодержательное в отличие от названия «Барбизонская школа», где хотя бы есть указание на географическое расположение художественной группы. Особл. Мист-во й флософя 20 ст. Сезанн оперував переважно градацями з трьох основних квтв — зеленого, блакитного жовтого.

Творчсть теж набула нових засобв форм вияву. Чикаленка. Найменування "фовзм" (вд фр. Серия его картин с изображением вокзала Сен-Лазар (1876—1877), где контрастно сопоставлены современная вокзальная архитектура и ускользающие атмосферные явления (клубы пара) в их новейшей трактовке, относится к характернейшим образцам импрессионистической живописи. Залишаючись стильовим явищем, мпресонзм не означав, особливо у великих письменникв (наприклад, А. П. Чехов, . О. Бунн й н. ), ламання художнх принципв реалзму, а позначався в збагаченн цих принципв, описв. Живописна форма нби почина жити свом самостйним життям.

Не вдразу було зрозумло, що в хнй творчост бльше правди у вдображенн реального свту, нж у натуралств. Такий. З 70-х рр. У них вдчутна рука вже зрлого майстра, який творить новий жанр – жанр психологчно новели. Йому втер набива вуха «шматками згукв, покошланим шумом».

Доведено, що вд ока до промжного мозку веде вегетативна нервова (волокниста) система, що керу колрними подразненнями. Письменник часто використову кольоров ептети ("синя хвиля", "стемнле море", "бла пна"). Тулуз-Лотрек не да свом персонажам оцнку, вн просто оповда про них.

Та останнм мпульсом в одужанн митця ста його зустрч з селянином. Заявив, что «живопись должна быть привлекательной, радостной и приятной — да именно приятной. ». А поки що перед читачем колористично забарвлений малюнок: осяяний сонцем лан – «довгий такий та широкий дуже». культ насолоди вд спостереження за швидкоплиннстю перебгу муз. В очах серйознобуржуазно публки та критикв, його мистецтво ста синонмом потворного, а самого художника називають «божевльним, який пише картину, трясучись в блй гарячц» (М. Анр Тулуз-Лотрек (1864-1901), повне мя Анр Мар Раймон де Тулуз-Лотрек-МОНФ, представник аристократичного роду з тяжко дивною долею, що став мфологзовано фгурою ще за життя, а пзнше його образ був розтиражований у фльмах, книгах, легендах. Власне тому 1910 рк вважають роком початку експресонзму.

Тльки серед нив герой вдчув себе землянином, вдчув, що вся планета належить людин: «Всю, велику, розкшну, створену вже – всю я вмщаю в соб». Етюд Михайла Коцюбинського «Цвт яблун» – викнчено мпресонстичний. поетика допомагала М. Коцюбинському в глибшому зображенн психодухов.

Свтлов хвил рзно довжини збуджують рзн колрн вдчуття. концепця кольору. Наприкнц XIX столття мпресонстичний стиль охоплю також лтературу. Г. Аполлнер говорив про "рзн спектри фгур обктв одночасно".

неоромантизму. Сценою д душа лричного героя з болями, утомою, радощами надю. Тобто риси, притаманн мпресонзму. Хто ми. По сут, йдеться про психологчний мпресонзм.

Текуч настро оберталися переважно довкола теми «любов смерть» художнй образ будувався на хистких недоськазанностях туманних натяках, що прочиняли «завсу» над роково грою несвдомих стихй в житт людини. В. Винниченка, навть у зачин оповдання Карби Марка Черемшини. мпресонзм лежить в основ пруствського творчого методу.

Схож результати були отриман французьким дослдником Бенуа в дослдах з тваринами. Ренуар створю ряд дивовижних портретв, у першу чергу жночих.

В укранськiй драматургi iмпресiонiзм виявляться меншою мiрою, проте його елементи притаманнi символiстськiй псi С. Черкасенка «Казка старого млина», псi «Бенкет» М. Рильського та iн. Свжсть барв, ошатнсть колориту роблять х живопис дуже чарвною. Вн прославився вльно асиметрично незграбною композицю, знанням ммки, поз жеств людей рзних професй, точними психологчними характеристиками: "Блакитн танцвниц", "Зрка", "Туалет", "Гладильщици", "Вдпочинок танцвниць". Дега — прекрасний майстер портрета. Художн детал подано економно, в дус чеховсько мпресонстично поетики (згадаймо вдоме висловлювання А. Чехова про те, як намалювати мсячну нч), тобто «мазками», на земл хлб, огрок, миска. Серед них був Ш. Бодлер молодий Е. Золя, який заявив, що «пану Мане призначене мсце вЛувр».

мпресонзм внс абсолютну довру субктивного бачення художника, його ндивдуальност. Так, у композиц "Солдати, що грають у карти" (1917) Леже тракту руки солдат як дула, ши – як драбини та обойми. З основною лню. В «Тополях» массы деревьев, расположенные по извилистой линии, то отступают в глубину, то выстраиваются на плоскости S-образный изгиб указывает на связь с произведениями Ар Нуво того же периода. Значение импрессионизма невозможно переоценить. Звук.

у образотворчому мистецтв зробив вдомий вплив на формування деяких принципв. Название «импрессионизм» достаточно бессодержательное в отличие от названий «Барбизонская школа» или «Школа Фонтенбло», где хотя бы есть указание на географическое расположение художественной группы. Як в нших новелах на цю тему («Десять», «Темна нч», «Пострл» «Анархсти») Г. Косинка намагаться показати всю глибину соцально-психологчних явищ сучасного йому суспльства, допомогти читачев розбратися в соб, осмислити навколишню дйснсть. И когда слепота поразила художника, его палитру подхватили фовисты». Рачинського солоспв «В лс», «Жабячий вальс» фортепанн прелюд е-moll, Fis-dur, частково фортепанне тро a-moll В. Барвнського. ( де Мопассан, брати Ж. та Е. онкури), нм.

В укранськiй драматургi iмпресiонiзм виявляться меншою мiрою, проте його елементи притаманнi символiстськiй псi С. Черкасенка «Казка старого млина», псi «Бенкет» М. Рильського та iн. Окрм них, у цю групу входили також Жорж Брак, Гйом Аполлнер, його подруга Мар Лорансен, поет Андре Сальмон, Хуан Грс, письменник критик Морс Рейналь, а також письменниця-модернстка Гертруда Стайн та брат, ког лекцонер Лео Стайн. А в 1877 роц група художникв (К. Зокрема зх. До початку 20 ст. Брак Дерен полюбляли передавати ефекти сходу або заходу сонця.

Його Купальниц затьмарюють чуттвою красою рубенсовских дам. Його модел – прал назниц, пов зрки варте – яскраво ндивдуальн, внутршньо вльн. Тобто на передньому план – людина стражденна, бунтвна (навть агресивна у повст «Fata morgana»), рефлексуюча, втомлена, самотня (оповдання «Лялечка»), але з цлсним внутр. Вони розвинули кращ традиц вропейського живопису, збагативши свом субктивним досвдом.

За життя Ван Гог не користувався няко популярнстю. Але його досягнення в живопису продовжують вражати людство. (рання творчсть Т. Манна), австр. 19 ст 1-е десятилття 20 ст). приклад – роман австр.

Пзнше визнання одержало творчсть Поля Сезанна (1839-1906). Майже те саме говорив Матсс. Характерним приклад живопису Хуана Грса, котрий пристав до кубзму саме в цей час.

А враження залежить вд конкретного темпераменту, воно субктивне швидкоплинно. який також в 1870—80- рр. мпресонзм (франц. Тому що люди, а особливо художники, часто хворють сонною хворобою (ентропю). образи вдтворюють багатство й рзномантнсть вражень вд природи, що сприйматься майже через ус органи чуття: слух («Втер на рвнин» К. Дебюсс, «Гра води» М. Равеля), зр («Кроки на снгу» К. Дебюсс, «Вдображення» М. Равеля), дотик («Мертве листя» К. Дебюсс), нюх («Аромати звуки у вечрньому повтр линуть» К. Дебюсс).

Символчн образи й ускладнена метафорика надають твору жанрових ознак у проз. На допомогу слову завжди приходять фарби. Респ, А. Казелла, Ф. Малпро), Велико Британ (В. Родену належать слова: "Скульптура це мистецтво заглиблень опуклостей". Тобто риси, притаманн мпресонзму.

За одним другий третй так без кнця. Картини трьох перших митцв виставлено вперше поза Францю в галере «Графтон» у Лондон 1910 року, а з 1911 року ця виставка мала теж успх в Берлн. Мкрообраз, винесений у назву, проходить через усю першу частину новели «На камен».

Срка увйшов в сторю живопису як людина, довв до логчного кнця дею локального кольору: художник совершенно вдмовляться вд змшування кольорв форму сво живописн образи з окремих маленьких рзнокольорових мазкв, як розпадаються на зразок фрагментв мозаки, якщо розглядати картину поблизу, але набувають виразнсть осмислену фгуративнсть, якщо дивитися на не здалека. не склада прямо аналог до. Чути цвркуна, далекого коваля, бля дитини повза жужелиця. Там было представлено 30 художников, всего— 165 работ. Замсть того зявилося бачення буденност сучасност.

«Уся справа у почутт — решта вдбуваться сама собою», — вважав К. Пссарро. У новел пшениця не просто хвилються, а бжить за втром, «немов табун лисиць, й блищать на сонц хвиляст хребти», «прибй колосистого моря» переливаться через героя летить «кудись у безвсть». простежуються також у неомпресонзм, зокрема композиторв наступ. Анр де Тулуз-Лотрек (1864-1901), повне мя Анр Мар Раймон де Тулуз-Лотрек-Монфа, представник аристократичного роду з тяжко дивною долею, став мфологзовано фгурою ще за життя, а пзнше його образ був розтиражований у фльмах, книгах, легендах.

у музиц спричинило прагнення франц. У таких випадках перемага новша, молодша течя. Коцюбинський нби люстру можливсть митця творити цю другу, художню дйснсть. Як система сформувався й досяг розквту у творчост К. Дебюсс та М. Равеля. Констебла, барбзонцев, а також До.

division – подляю). Дега, А. Сслей) «добровльно» прийма назву «мпресонсти» та почина видавати журнал «мпресонзм». Експресонзм не був лише нмецьким, а загальновропейським мистецьким та лтературним явищем.

Дйов особи твору — "ниви у червн", "сонце", "зозуля", "жайворонки". Цкав спостереження Ю. Савченка щодо мпресонстично поетики новели Коцюбинського. З часом мпресонзм у лтератур став бльш чтким, яскравим. лтературознавств. У вроп вживали ще дв назви експресонзму: неомпресонзм постмпресонзм. Життрадсне сприйняття свту, наявне в цлому всьому мпресонзму, особливо чтко проявилося у творчост одного з найбльших представникв цього напрямку Огюста Ренуара (1841-1919).

Увлечение Моне передачей воздушной среды с ещё большей ясностью проявилось в других сериях, где один и тот же мотив представлен в разное время суток, время года, при разной погоде — «Стога сена» (1890—1892), «Тополя» (1890—1892). Оповдач вдчува «соболину шерсть ячменв, шовк колосисто хвил». Коли людина сприйма який-небудь колр, то частота коливань ц длянки колрного спектра вплива на регуляцю вегетативно нервово системи в певному напрям (залежмо вд кольору). Автор вдзнача кожну деталь в перерв природи, фарб, пдкреслю роль свтла. Самые известные из немецких импрессионистов Макс Либерман (1847—1935), Макс Слефогт (1868—1932) и Ловис Коринт (1858—1925). Саме в цьому подбнсть свтогляду Стефаника до флософ Гусерля.

Сюди вдносяться Сезанн, Срка, Ван Гог, Гоген, Тулуз-Лотрек, Сслей та деяк нш митц. Ядро образного конфлкту «Intermezzo» становлять два ключових образи – «моя утома» «сонце». Його пензлю належать чудово красив пейзаж: Маяк в Онфлер, Порт-ан-Бессен, зовншня гавань, прилив, Недльний день на остров Гран-Жатт.

Особливо витончен картини Репетиця балету на сцен, Блакитн танцвниц, Зрка балету. Екзотичн барвист особливост мпресонзму проступають у творчост Р. Л. Ственсона Дж. представлений у франц. Саме тому Поль Гоген вихав з Франц на Тат, щоб там малювати тубльцв. мпресонзм був останнм великим художнм рухом у Франц 19 столття. Все це повязано з прагненням художника зберегти в картин ефект мпровзац, який в передування.

Поль Гоген, повне мя – Поль Ежен Анр Гоген (1848- 1903) – ще одна мфологзована особистсть з числа постмпресонств. оповдна форма близька до методу «потоку свдомост» (характер. Образи його картин пофарбован песимстичними тривожними настроями. Вн автор таких картин, як "БерегиМарни", "Персики груш", "Пaposро Арлекн". Група французьких малярв-мпресонств виставила сво картини вперше 1874 року в однй з галерей Парижу. Завдання конкретизуться - звужуться тим самим поглиблються. Вони прагнули розглянути показати дивне багатство кольору в природ. Група снувала в Париж в 1890-1905-х рр.

сюта «Елевзинськ мстер». Меж. талйське мсто вдтворються в цикл романв М. Пруста деклька разв, щоразу воно поста зовсм ншим, тому що змнються настрй погляд геров, змнються враження.

вдчуття. Експресонсти на вдмну вд нцшеансько вищо «надлюдини» прагнули вднайти у так званй «новй» людин все просте навть примтивне, бо воно спльне усьому людству усй природ. Специфка оркестрування в музиц.

х зразка продовжена в пзншй лтератур на «пвденн» теми, аж до розповдей З. Моэма. Ван Гог покнчив з собою. Пд впливом мпресонзму в живопис згодом зявляться мпресонзм у скульптур (О.

Цей етюд – новий стильовий крок у поднанн психологзму «Лялечки» та живопису «На камен». Вн захоплено малю скачки. Федоренко, – - переважають зоров враження кольоров образи. Згодом мпресонзм поширився в кранах вропи та Америки. лт-р в таких творах здебльшого зверталися до екзистенц.

цикл «Мсячн тн», романс «Озимандя», Квартет 2, фортепан. Вн бере уроки живопису у Брюссел, Антверпен, Гааз. Треба малювати тльки те, що бачиш, звдси дея спостереження на природ. Отримав академчну художню освту, чудово знав живопис старих майстрв.

Сюжет у психологчнй новел вдходить на другий план. сюжет твору. аспектом.

лрична ментальнсть, фольклор особливо сприяли появ сенсуалст. Мопассану, . Кнець XIX – початок XX ст.

Враження напруженост посилються особливим прийомом накладення фарби рзкими, нод зигзагоподбними чи паралельними мазками, що йдуть пд час зображення, наприклад, земл чи хижки щодо одного напрям, а неба — й нш, протилежному. «Пленерная», трепетна живописнсть вдчуваться у тих же братв Гонкуров, в Е. Золя в стил описв Парижа («Сторнка любов»), у данського письменника Е. П. Якобсена (у новел «Могенс») картинно виража лричн ситуац засобами мпресонстсько технки (у тому числ синтаксису, ритму) нмецький поет Д. фон Ллнкрон. драматурга й прозака А. Шнцлера «Leutnant Gustl», 1901). Прикладом живопису Гогена в цей перод може служити картина Бачення псля проповд. Ознаки «мпресонстичного стилю»— вдсутнсть чтко задано форми й прагнення передати предмет в уривчастих, миттво фксуючих кожне враження штрихах, що виявляли, однак, при огляд цлого, свою днсть звязок. «Письменникова мпресонстична вишукансть, – стверджу.

Класичним зразком тут багатотомний роман Марселя Пруста «В пошуках втраченого часу». Найяскравш приклади мпресонст. По власному ззнанню, Мопассан прагнув до конструювання субктивно «люз миру» через ретельний пдбр деталей вражень. Щоб зберегти в картин свжсть рзномантнсть фарб натури мпресонсти (за винятком Дега) створили живописну систему, яка вдрзняться розкладанням складних тонв на чист кольори взамопроникненням роздльних мазкв чистого кольору, як би що змшуються в оц глядача, свтлою яскравою колрною гаммою, багатством валеров рефлексв, кольоровими тнями. ншим доказом того, що мстична флософя Сходу була популярною теж серед французьких експресонств-малярв, автопортрет Ван Гога, який вн назвав «Поклонник вчного Будди».

Головне в музичному. Особл. Як особливий стиль. «Пленерна» живописнсть вдчуваться у тих же братв Гонкуров, у датського письменника Е. П. Якобсена (у новел «Могенс») картинно виража лричн ситуац засобами мпресонстсько технки (у тому числ синтаксису, ритму) нмецький поет Д. фон Ллнкрон.

Ещё меньше ясности с некоторыми художниками, которые формально не входили в круг первых импрессионистов, хотя их технические приёмы и средства полностью «импрессионистические», — Уистлер, Эдуард Мане, Эжен Буден ит. д. Конраду, Р. Л. Ственсону австрйським письменникам П. Альтенбергу, А. Бару, А. Шнцлеру. Пкассо, щоправда, пзнше виступав проти зайвого теоретизування щодо свох творв. Импрессионизм— двойная революция в живописи: в видении мира и в живописной технике. При цьому його завданням не всебчне, епчне охоплення дйсност.

у чеховськом стил вдзначив ще Л. Н. Толстой). Сприйняття цих картин вимага вд глядача певного вдосконалення. Ведь при этом воображение сотрудничает с памятью. Название «импрессионизм» — достаточно бессодержательное, в отличие от названия «Барбизонская школа», где хотя бы есть указание на географическое расположение художественной группы.

Сюжети проходили допомогою розкриття всього натурального, неповторного, природного. Формування мпресонзму почалося з картини Еге. мпресонст створю фрагментарну, етюдну, незавершену картину. expression — вираження) — лiтературно-мистецька стильова тенденцiя авангардизму, що оформилася в Нiмеччинi на початку ХХ ст., передовсiм у малярському середовищi (обднання «Мiст» та «Синiй вершник»), проiснувавши до початку 30-х.

Митець знову не тльки виразно вдчув страждання народу, а й зрозумв небезпечнсть сво «хвороби». Черепнн, В. Ребков, раннй. Куди йдемо. Жорж-Пр Срка (1859-1891) – засновник пуантилзму (вд фр.

останн роки життя, коли його тяжко хворий. Брати Ж. Е. Гонкури («поети нервв», «цнител непомтних вдчуттв») зявилися родоначальниками «психологчного », витончену технку якого можна спостергати в роман До. Моне й О. Сислеем створили ядро мпресонстського руху. засобв фактур. У свому мистецтв Ван Гог, Матсс, Сезанн, Мунк намагалися змальовувати не зовншнсть, а свдомсть, внутршню «структуру сут», онтологчне розкриття з експресивним вираженням. образв, за грою нжних прозорих барв, свтла й тн. Образи творв М. Коцюбинського пластичн та «зрим» завдяки тому, то письменник намагаться вдтворити дйснсть шляхом якнайжившого використання всляких вдчуттвих вражень.

Акварель – одна з найбльш колористичних у проз того часу, не тльки укранськй. Перебування в Кононвц збагатило письменника численними враженнями, що й знайшло вдбиття в новел «Intermezzo», написанй того ж року. Мопассан, брати Е. Ж. Гонкури), реалств (. Характерними у цьому планi символiстсько-iмпресiонiстичне змалювання ранку М. Йогансеном.

вже. Важливо нше: на початку XX ст. представляв К. Шимановський (до 1920), що тяжв до ультрарафнрованним образв античност Древнього Сходу. Нове мистецтво дослджу само себе, сво форми, засоби, можливост впливу. Тварини сповнен мудрост та зверхност до людей. Ранн роботи присвячен життю найбднших верств.

Так, у свому нарис «На крилах псн» вн зазначав, що звуки псн, як торкатися його вуха, лягали перед ним барвами, малювали йому з дивною яскравстю цл образи.

Коли придивитися ближче до флософ Стефаникових геров, то вдразу видно, наскльки автор намагався змалювати х «монадами», тобто без жодних масок. 20 ст. Його Купальниц затьмарюють чуттвою красою рубенсовских дам.

мпресонсти дйсно змнили мистецтво, а значить, весь свт. Тому мпресонзм приваблював Коцюбинського, позначився на творчост Кобилянсько. Активно розкриваються багато лтераторв. (С. Обкт давався в чимусь сприйнятт, але сам сприймаючий субкт розчинявся в обкт.

Працював як графк. При цьому його завданням не всебчне, епчне охоплення дйсност. Трепетн мальовнич описи зустрчаються в творчост Е. Золя («Сторнка любов»), Е. П. Якобсена (у новел «Могенс»), у росйськй лтератур— в творчост А. Чехова та Бунна.

Сприйняття цих картин вимага вд глядача певного вдосконалення. Найрадикальнша сфера новаторства мпресонств повяз. письма був жанр поез в проз (О., Вершники на пляж, Звдки ми.

складовою у формуванн. Як справжнй виплеск зливи переживань звучать слова: "Погаси сонце й засвти друге на неб". Бунн), укр. Н. Калиниченко писала, що укранськ письменники вважали мпресонзм протестом проти застиглих штампв. Тому у творах Коцюбинського, крм мпресонстичност, помтн також романтика, риси символзму та «деального реалзму».

Была еще одна статья (автор Эмиль Кардон) и еще одно название— «Выставка мятежников», совершенно неодобрительное и осуждающее. х екзотична краса, невимушенсть, простота звичав полонили Гогена. 20 ст., ново худож. Художник любуться спокйним смаглявим обличчям, природною грацю пози.

Проте вже вдкритий 1884 року так званий «Салон незалежних» став осередком вдмнного вд мпресонзму, найновшого мистецтва. знаменував вдхд вд реалст. мпресонстська картина окремим кадром, фрагментом рухливого свту. Таким чином картини кубств наповнювалися рзномантною нформацю. мпресонстичне свтобачення передусм лричним. Культ «враження» замикав людину в самому соб цнним дино реальним ставало лише те, що швидкоплинно, невловимо, невимовно нчим, окрм вдчуттв. Однак д4ж ними стотне розходження в розумнн цих завдань.

Верлен, С. Малларме, М. Метерлнк). Деякий час з "Мостом" спвпрацювали також фн А. Галлен-Каллела швейцарець Г. Ам. х включення в живопис перетворювало картини на свордний ребус.

---