Імпресіоніст

Творч де та манеру Ж. Сера пдхопив його друг шанувальник Поль Сньяк (1863-1935). Мист-во й флософя 20 ст. Гамсун), рос.

У 1880- роки Псарро пережива певну кризу, прагне оволодти ншими художнми методами. В настоящее время картина хранится в Музее искусств им. division – подляю).

процесв. Сприйняття цих картин вимага вд глядача певного вдосконалення. Митець-мпресонст намагаться породити в читача (глядача, слухача) подбний до власного настрй, «заразити» ним. Колр у художника ста головним виразником емоцй. Пдпорядковуючись складним геометричним схемам та символц лнй, фгури людей у майстра набувають умовного статичного зображення – ратичному малюнку. Дивлячись на 0.

нема сил поранити себе, розлюбити улюблене, залишити затишн поко, що пахнуть лавровим листям славою, пти в чисте поле там почати все спочатку". точнстю аналзу внутр. За основу они взяли техники живописцев прошлого, в том числе художников Эпохи Возрождения. Шимановський 1910-х рр. ), Рос (М. (М.

• Лучшие картины импрессионистов с названиями и фото
• 10 художников импрессионистов, которых нужно знать
• мпресонзм постмпресонзм у мистецтв
• мпресонзм як художнй стиль в мистецтв
• Картини мпресонств – шедеври майстрв минулого наших сучасникв
• мпресонзм у живопис музиц лтератур 2

Дега сравнил известность Мане, завоеванную посредством «Олимпии» и мужество, с которым он принял критику, с историей жизни Гарибальди. картин (звукових, зорових, переломлених через повтря) знаходимо у М. Коцюбинського в повст «Fata morgana»: «Сонце сдало червоно. Рльке, К. Бальмонта, драматургя О. Уайльда, М. Метерлнка, проза А. Шнцлера). Залишаючись стильовим явищем, мпресонзм не означав, особливо у великих письменникв (наприклад, А. П. Чехов, А. Бунн та н. ), ломки художнх принципв, а позначався в збагаченн цих принципв неухильно зростаючй майстерност описв (наприклад, чеховський опис грози в повст «Степ» риси мпресонзму в чеховському стил вдзначив ще Л. М. Толстой). В 1871 роц вс крм загиблого Базиля повертаються в столицю.

Зрозумло, що мпресонсти орнтуються саме на почуття, а не на розум. Тут слово виступа тльки нструментом творення мкрообразу, який переда переживання геров або служить реалзац задуму автора. Саме вимога сучасно тематики та правди втлення обдну всх мпресонств.

Спочатку цей термн мав клька зневажливий характер, указуючи на вдповдне ставлення до художникв, як писали в новй «недбалй» манер. При цьому його завданням не всебчне, епчне охоплення дйсност. Боротьба Якова з ангелом. Художники вдалося написати численн види лсу Фонтенбло. мпресонзм – напрям у мистецтв останньо третини 19 початку 20 ст. Ображен художники органзували свй «Салон знедолених». Клод Моне написал его в 1872 году с натуры в старом порту французского Гавра.

Бльшсть парижан побачили в них просте повторення одн теми, до того ж ус картини були написан з одного ракурсу й вдображали захдний фасад храму. Митець лпив х з воску глини, щоб потм використовувати у свой робот живописця. Она неоднократно повторялась в его творчестве. Скульптор Е. Дега звертаться до тих же тем, як цкавили Е. Дега як живописця. Риси мпресонзму в малярств Зображення не самого предмета, а вражень вд нього. концепця кольорв (мерехтння, вбраця, мнлива свтлотнь).

Працював як графк. Така зачарову картина дц картопл. Тим часом у цих роботах, як в подальшй свойтворчост, художник спираться на досвд класичного мистецтва, прагнучиестетично осмислити сучасне його життя, Мане використову величнкомпозицйн схеми живописцв Вдродження, починаючи з Джорджоне Тицана аж до Веласкеса Гой.

Багато чого, проте, Мане повязу з мпресонзмом, особливо у роботах 70-х рокв: це насамперед живопис на пленер, высветленная палтра («Аржантей», 1874 «Берег Сени в Аржантейе», 1874 «Партя у крокет», 1873 «У човн», 1874). Але останн його роботи повн символв смерт, наприклад Хлбне поле з воронами. Художники по-новому пдйшли до зображення свту.

• мпресонзм в укранському живопис
• МПРЕСОНСТ, МПРЕСОНСТ перевод, МПРЕСОНСТ перевод с украинского языка, МПРЕСОНСТ перевод на русский язык
• Огюст Ренуар: «Большие купальщицы»
• Эдгар Дега: «Голубые танцовщицы»
• Фредерик Базиль: «Розовое платье»

Жорж-Пр Сера (1859-1891) – засновник пуантилзму (вд фр. Вн може вдтворювати деталь предмета, явища. Саме в таких роботах Дега да вдчути, що балет царством руху, гармонйно-динамчного. У вц 23 рокв почав успшну, але короткочасну длову кар39ру в Париж. зумовив вибр тематики: картини природи («Сади пд дощем»), чарвнсть мимохдь побачено сценки («Перервана серенада»), краса жн.

Митець, що застосову у свой творчост елементи поетики й стилстики мпресонзму, повинен усвдомлювати, що фундамент мпресонзму, за словами Л. Андреева, це «завжди пейзаж душ, завжди миттва реальнсть, лричний щоденник без сюжету та без героя, цикли статичних картин при динамц сприймаючого почуття, це музика передусм, це краплинка поез замсть моря прози». мпресонстська поетика певною мрою вдповдала теор натуралзму. 1914). Дти на його картинах зворушлив, серйозн. Для них характерний вдносно пзнй прихд в мистецтво, вдсутнсть академчно художньо освти, яскравсть особистсних особливостей, потужне прагнення до самовираження, пошук нових виразних засобв.

мпресонзм виника в русл розвитку реалстичного живопису. Свтло ста важливим елементом х живопису. Тому у творах Коцюбинського, крм мпресонстичност, помтн також романтика, риси символзму та «деального реалзму».

1. Альфред Сислей: «Лужайки весной»
2. Словари и энциклопедии на Академике
3. Натюрморти в творчост французьких мпресонств
4. мпресонзм як напрям у мистецтв: 1 комментарий
5. Про що розповдають картини мпресонств

Володючи яркою самобутньою ндивдуальнстю, Ван-Гог виробив свою власну мальовничу манеру. хронотоп, мпресонст. 2 Л. Ревуцького «Скерцо», Соната для скрипки фортепано, романс «Весняний день» М. Коляди «Пять лемквських псень» М. Колесси симф. Безлч зображень танцвниць переда нам чарвнсть паризького балету. Тобто риси, притаманн мпресонзму. Новела – наче виклик тим, хто оспву, деалзу ц нелюдськ умови.

Психол. Майстра приваблюють рзн етапи змагання, нов аспекти: Фальстарт, Стипльчез, Жоке перед трибунами тощо. А вже 25 квтня того ж року у популярнй гумористичнй газет «Шарвар» зявилася стаття з назвою «Виставка мпресонств» нкому не вдомого репортера Лу Леруа, який тод навть не мг припустити, що глузливе прзвисько, вигадане ним, збереже його мя в стор. Його образи побудован на гармон чистих, мажорних, радсних, барвистих сполучень («Гойдалки», 1876, «Молодий солдат», близько 1880 «Бал в Бужвале», 1883). Живопис Сньяка святковий гармонйний кращим досягненням неомпресонзму. Вн мало прожив, але без його дей вигляд сучасного свту був би ншим.

• Микола Глущенко – перший укранський мпресонст
• Михайло та несса Гармаш – романтичн мпресонсти
• Пастельний мпресонзм Сергя Коморного
• Укранська тематика на картинах Болюха Миколи Федоровича
• Художник Коропчак Степан Григорович

Вн легендарно довго працював над своми полотнами, досягаючи бажаних ефектв. А. Морозова в Москв розпису сторя Психе, що нин збергаються в Ермтаж. Гойдалки зображують куточок одного з паризьких паркв. стинним вождем поступово ставав Клод Моне.

Зиму 1880-1881 рокв Ван Гог провв у Брюссел, де вивчав анатомю й перспективу. Моне переда тут напружене життя морсько стих. почав складатися у Франц в 60-х роках, досяг розквту в 70-80-х роках незабаром (з 1886 р. ) розпався як цлсна система. ван Франко вважав етюд Михайла Коцюбинського «Цвт яблун» психологчною студю, яка виявля руку майстра та дуже тонку обсервацю складного психологчного процесу. лт-рах, проте вдчутно вплинув на творчсть багатьох письменникв кн. стала зацкавленсть митцв н. нац. Так, логка розвитку образу оповдача зумовила сворднсть побудови твору. Ось чому в картинах мпресонств зявилися яскрав кольори.

• Живописне рзнобарвя Романа ванишина
• Криворзький художник Захар Пономаренко (частина 1)
• МПРЕСОНСТ перевод с украинского языка на русский язык в других словарях
• перевод слов, содержащих МПРЕСОНСТ, с украинского языка на русский язык в других словарях
• перевод слов, содержащих МПРЕСОНСТ, с украинского языка на русский язык в других словарях (первые 3 слова)

Художник любуться спокйним смаглявим обличчям, природною грацю пози. Композитор на новй основ вдродив принципи старовинно клаврно сюти: в «Прелюд», «Менует», «Пасп» впзнаються риси клавесинно музики XVIII ст. Письменник-мпресонст створю не готову картину, а нарис, ескз до не. Через стиль жанр даться нацональна, сторична соцальна характеристика персонажу.

Так композицйн ршення зявляються не одразу. Надал у Гамсуна деяких нших письменникв початку 20 ст. Але його досягнення у живопису продовжують вражати людство. Они не пытаются выразить каких-то глубоких философских тем, мифологических или религиозных задач исторических и важных событий. point-точка). Модльян вважають генм зображення оголено натури – ню, однак на першй ( диною) персонально прижиттво виставц 1918 саме ц картини викликали обурення паризько публки свою вдвертою чуттвстю. Його картини цнують сьогодн на аукцонах нечувано високо, особливо представники Япон.

Це враження вони прагнули втлити на полотн, створивши живописними засобами люзю свтла повтря, багатою свтло-повтряного середовища. поетика допомагала М. Коцюбинському в глибшому зображенн психодухов. мпресонсти одн з перших почали малювати на повтр, не допрацьовуючи свох робт у майстерн. Проте, сам вн поступово позбавляться жорстко манери, декларовано його другом. Прикладом живопису Гогена в цей перод може служити картина Бачення псля проповд.

Вс полотна сер – декоративн панно, що стали справжнм гмном свтлу, вдтворюючи «свтловий» вигляд предметв в певних умовах. Тим часом його молодший брат Тео поступив у вддлення компан «Гупль» у Париж. Саме вн назвав сво мистецтво «роздумом з пензлем у руках». Останнього прийнято вважати найбльш вираженим письменником-мпресонстом. Пд впливом мпресонзму розвивалася творчсть багатьох живописцв нших кран (К. А. Коровн, . Е.

Важливе мсце в цих роботах займа колр. Ми дйсно не знам жодно сумно картини цього дивовижного майстра. Всього вн писав картини близько пяти рокв. Частина пс втлю тльки суттв риси оригналу, вдтворюван деклькома точними музичними прийомами (виразними мелодйними, ритмчними або гармонйними оборотами, характерним фактурним ршенням).

до., вирзняють твори «потоку свтосприйняття» та «потоку свдомост». Автор де вд зворотного, природного для людського сприйняття, явища. Новий погляд на свт вчно змнливий, визначив нове розумння простору. Митця найбльше приваблю пвдень Франц, пдкоря контрастами природа Середземноморя.

форм першого типу написан оповдання «У наймах», «Недоумна», «Красуня» М. Яцкова, в яких вдбуваться взамопроникнення символ. Мав ворож почуття до художньо рутин. мпресонсти представили колр в усй його чистот, в повну силу.

у Франц проснував до 1920-х рр. Образи творв М. Коцюбинського пластичн та «зрим» завдяки тому, що письменник намагаться вдтворити дйснсть шляхом якнайжившого використання всляких вдчуттвих вражень. У цих пейзажах людина й природа нерозривно повязан.

«Поезя Верлена, — зазнача Г. Косков, — мпресонстична тому, що, руйнуючи меж мж субктивним та обктивним, духом плоттю, високим низьким, вдмовляючись вд рацонально-морального вдношення до дйсност, вона цлковито вддаться фксац безпосереднх, миттвих вражень, душа й пейзаж однаково втрачають визначенсть, розмита лня почина панувати над чтким контуром, вдтнок — над однотоннстю кольору, а свтлотнь — над свтлом тнню». Вдсутнсть традицйно композиц, оскльки на першому мсц – переживання, настрй. виставку деяких художникв, як представили сво полотна.

вршем С. Малларме. Тому мпресонзм приваблював Коцюбинського, позначився на творчост Кобилянсько. На жаль, бльшсть парижан побачили в них просте повторення одн теми (ус картини були написан з одного ракурсу та вдображали захдний фасад храму). Пронизана свтлом або оповита тнню будвля набува казково легкост. (К. Колорит виршуться на спорднених тонах, що нада певно одномантност, монотонност.

«Пленерна» живописнсть вдчуваться у тих же братв Гонкуров, у датського письменника Е. П. Якобсена (у новел «Могенс») картинно виража лричн ситуац засобами мпресонстсько технки (у тому числ синтаксису, ритму) нмецький поет Д. фон Ллнкрон. Форми предметв фгур в хнх творах спрощен, контури, заборонен в мпресонзм, тут полемчно прописуються чорним або темно-синм, заповнюючись яскравими кольоровими плямами. Импрессионизм – это мир чувств, эмоций и мимолётных впечатлений. Ненаситний в осягненн майстерност, художник не соромився вчитися у однолткв. У молодост вн був моряком, потм – успшним бржовим маклером.

У 1863 р. художники, не прийнят офцйним жур на чергову виставку, влаштували свй «Салон знедолених», на якому був представлений став знаменитим «Снданок на трав» Едуарда Мане. У цьому план головний попередник мпресонзму – сентименталзм. прози.

представлений у франц. Формування мпресонств почалося, як вже говорилося, навколо Едуарда Мане (1832-1883). На штукатурц обктивно неможливо передати т ж ефекти, що на полотн. Струна тремтла й гучала. мпресонсти використовували лише см барв кольорового спектру першими стали змшувати х безпосередньо на полотн, а не на палтр, як х попередники. Його композиц завжди ретельно обдуман, у них найчастше нема елементу випадковост, який так характерний для мпресонзму в цлому («Мулен де ла Галетт», 1876 «Парасольки», 1879).

Фнансов успхи дозволили Гогену зайнятися колекцонуванням творв мпресонств. Наприклад, так пси, як «Гра води», «Прелюдя ноч», «Вдображення» для фортепано М. Равеля «Море» для оркестру, «Втер на рвнин», «Сади пд дощем», «Острв радост» для фортепано К. Дебюсс. У той же час зросла увага до дрбно пластики, до «кабнетно» скульптури, яка повинна була не просто прикрашати нтерр, але й стати органчною частиною диного ансамблю в рамках найважлившо для модерну де синтезу мистецтв. Обмн форми на картинах як би розчиняються в световоздушной середовищ. Грабар в Рос). У В. Ван Гога кожен твр мав субктивний характер.

Дуже чтко Е. Мане промальову як геров, так навколишнй пейзаж. нод подбний спосб живопису називають дивзонзмом (розподл). Коцюбинський вважаться найвидатншим стилстом укрансько прози.

вдкривали душев. Як справжнй виплеск зливи переживань звучать слова: "Погаси сонце й засвти друге на неб". За одним другий третй так без кнця. опорою становлення ново форми худож. Камлл Псарро (1830-1903) був у перший перод творчост серед мпресонств найбльш «селянським» живописцем. ситуац в Укран кн.

поема «Щороку», Симф. «Просто в повнй прямй вдповдност до важливших принципв мпресонзму, — поясню дослдник, — сво де та теор художники не оформлювали та не обнародували». М. Коцюбинський, творчост якого, як н. письменникв-мпресонств, притаманн субктив. Ренуар подну в Оголенй портрет, жанр, ню. Ежен Анр Поль Гоген народився в Париж 7 червня 1848. Великий шанувальник Енгра, вн надавав винятковогозначення малюнку.

Курбе хотв зображувати де, звича, обличчя сво епохи, мпресонсти обрали лише вигляд. Художник начебто зафксував сво миттве враження вд строкато рухливо маси людей. "Собори" стали його прокляттям: вн утратив лк переробленим наново полотнам. х чарвнсть – ледь вловимих, хитких вдтнках настрою («Снданок веслярв», 1881). Автор обира незвичну для традицйного мистецтва точку зору (погляд на вулицю зверху збоку, з балкону), вдтворюючи безперервний потк рухливого натовпу, що мигтить в просвтах мж деревами бульвару. Псля першо виставки в Парижев цих художникв почали називати мпресонстами, вд французького слова «imdivssion» – «враження».

Влтку 1908 року Коцюбинський вдпочивав у садиб вдомого укранського громадського дяча. концепця кольору. Група снувала в Париж в 1890-1905-х рр. Пд впливом психологчно лтератури та внаслдок спостережень у письменника складаться уявлення про внутршнй свт людини як безперервний процес, який ма сво пероди, спади та пдйоми, що, власне, становлять справжнй сюжет багатьох його творв – у Коцюбинського формуться художньо-психологчна композиця героя, яку вн назива «кльця психологчного процесу». Музику мпресонзму зближу з мпресонзмом у живопис барвистсть, прагнення до втлення швидкоплинних вражень, до одухотворено пейзажност (наприклад «Псляполудневий вдпочинок фавна», «Море» для оркестру, «Острв радост» для фортепано К. Дебюсс, «Гра води», «Вдображення» для фортепано М. Равеля й н. ), до створення колоритних жанрових замальовок музичних портретв («Перервана серенада», «Менестрел», «Двчина з волоссям кольору льону» для фортепано Дебюсс).

Риси. Постат людей та екпаж написан сумарно, колористичне ршення змушу вдчути сонячне свтло тн, що не гасять барв. свту героя, чи роздвоння особистост на меж норми божевлля (у новелах «В дороз», «Невдомий», «Кон не винн» та н. ) стало важливим чинником, якому пдпорядков. Зворушливо винахдливо за колоритом полотно Рай. Прихильники нового напряму прагнули вльно та узагальнено передавати матеральний свт.

Появу. Саме в цьому жанр митець та його друз здйснюють найсмливш експерименти. Це врно. Найвдомш – це «Копиц сна», «Топол», «Лондонський туман», «Руанський собор».

проблем: новела «Сама-самська» В. Стефаника, оповдання «Стрл» М. Могилянського, повст «Андрй Лаговський» А. Кримського та «Буденний хлб» А. Крушельницького та н. хоча укр. Шнцлер, Г. Гофмансталь). Вн працював вд свтанку до ноч молив Бога, щоб не зпсувалася погода.

увага. Письменник пдкреслю це промовистою метафорою: мати «привязана чорним волоссям до чорно земл, як камнь». Довший час це смливе новаторство публкою не сприймалось. Драматична колзя (втеча закоханих Фатьми й Ал) також знаходить сво особливе розвязання в протилежност кольорв рзно гами – мкрообраз «дух цих диких, ялових, голих скель». У цй же новел помтн елементи символзму (назви «дйових осб» виступають символами психодуховних процесв героя). У цих картинах художник нтерпретував традицйн сюжети новаторськи.

мпресонст свого роду колекцонером вражень. Особл. Чехов, .

Сама идея импрессионизма заключается в его названии: impression – впечатление. По сут, йдеться про психологчний мпресонзм. Далек попередники мпресонзму – вже художники Стародавньо Грец та Риму. Характер.

Рухлива атмосфера дещо дематералзу дерева, будинки, скел. свт автора втлював його настро, переживання, еволюцонував згодом у бк мпресонст. Останнм твором митця, що виконаний в мпресонстичнй манер, став Снданок веслярв.

простежуються також у неомпресонзм, зокрема композиторв наступ. стилю. мпресонзм у лтератур визначаться через подбнсть його прийомв до прийомв живопису.

Роден, безсумнвно, був художником-новатором. Звук. Художн детал подано економно, в дус чеховсько мпресонстично поетики (згадаймо вдоме висловлювання А. Чехова про те, як намалювати мсячну нч), тобто «мазками», на земл хлб, огрок, миска., Вершники на пляж, Звдки ми. На допомогу слову завжди приходять фарби. Впечатленный (не в лучшем смысле) работой Моне, название которой на оригинальном языке звучит как «Impression, soleil levant», журналист Луи Леруа впервые ввел в оборот термин «импрессионизм», обозначив им новое направление в живописи. При цьому його завданням не всебчне, епчне охоплення дйсност.

Серед творв цього пероду – солоспви «Айстри» М. Лисенка, «В квтках була душа моя» Я. Степового симф. akm — вищий ступнь або яксть чого-небудь) зявився у росйськй поез в 1910 роц. теми, солоспв «Жасмни» С. Лукянович-Туркевич). Образи твору символзують складну боротьбу в душ лричного героя, допомагають зрозумти, як поступово зника роздвоння його особистост, як повертаються до нього душевна рвновага, готовнсть до виконання свого громадянського обовязку (наприклад, «Бл мшки» – це образ повшених, яким перед стратою накидали на голову мшки «Зозуля» – народний образ-символ, що втлю надю на життя образи трьох ввчарок – теж символчн: самозакохана Пава – дворянство, Трепов – жандармеря (кличкою цього пса стало прзвище мнстра внутршнх справ Трепова, який пдписував смертн вироки повстанцям), «дурний Оверко» — принижене й темне селянство, якому досить дати хоч трохи вол — воно не кинеться вже н на кого Жайворонок — символ творчо наснаги, а Сонце — символ вчност, життя, свтла).

Живив ворож почуття до художньо рутин. Але повернутись до нього вже неможливо. Division – подляю).

Показовою також балетна нтерпретаця симф. Пленер вдкрив реальну дйснсть в динамчнй дност конкретного та загального. Письменник-мпресонст створю не готову картину, а ескз до не. В старост вн говорив: «Я знаю, як важко добитись визнання того факту, що живопис може бути Великим живописом, залишаючись радсним».

Герон його творв – витончен балерини, танцвниц, а також кон, застигл в грацозних па. письма був жанр поез в проз (О. Сонце, що сходить», 1872), х назвали мпресонстами.

Вн вдйшов вд мпресонзму виробив власний стиль – синтетзм. Його ню портрети (в основному жноч – Жанни Ебютерн, Беатрс Хастнгс, Олени Поволоцько багатьох нших), тепл, насичен за колоритом рудо-сонячним кольором клька перебльшен, поднують в соб твердсть геометричних пропорцй: вузьк, злегка плоск особи, лебедин ши, витягнут фгури, довге волосся, – пластичну витонченсть: плавн лн надають картинам дивовижну чистоту легксть. Одним з головних завдань у творчост П. Сезанна була побудова продумано цлсно композиц. Художник втратив зр використовував ц злпки як «етюди». Тльки в музиц ндивдуальнсть людини, яку малюють, передаться всма засобами музично мови.

Вн бере уроки живопису у Брюссел, Антверпен, Гааз. Контрастно протистоять одна однй дв групи образв: «моя утома», «людське горе», «три блих ввчарки», «залзна рука города» й «ниви у червн», «зозуля», «жайворонки», «сонце». культ насолоди вд спостереження за швидкоплиннстю перебгу муз.

Термн «враження» використовувався стосовно робт Коро, Добнь тощо. Звертаючись до композиц «Сльського концерту» Джорджоне, вн цкавиться передусм проблемою сонячного свтла, световоздушной середовища, в якй представлен як фгури, так предмети в ландшафт. прийомами (широко розвинена мелод. Засб контрасту вдгра також важливу дейно-композицйну роль (мсто та природа, краса природи й нелюдськ умови життя селян).

Текуч настро оберталися переважно навколо теми «любов смерть» художнй образ будувався на хитких недомовленостях туманних натяках, що прочиняли «завсу» над фатальною грою несвдомих стихй в житт людини. Однак у цей же час почина погршуватися психчне здоровя Ван Гога. Пр Огюст Ренуар (1841 -1918) починав разом з Моне спльною роботою на пленер.

Етюд Михайла Коцюбинського «Цвт яблун» – викнчено мпресонстичний. Манера його листи фактурна, вн пише колрними шарами, експерименту з чужордними для живопису матералами (пском, мохом), домагаючись гранично точно передач обсягв контурв предметного свту. Виникли свордн програмн манфести – М. Вороного (1901), М. Коцюбинського М. Чернявського (1906). Але все ж вибр сучасних мотивв досить свордний. Загалом характерною рисою творчост Коцюбинського, за словами вгена Федо-ренка, «тонка фксаця вражень, лакончнсть вислову, глибокий лризм, ритмчнсть та плавнсть мови, майстернсть описв природи та глибинний психологчний аналз».

Це позначаться й на жанрових домнантах у лтератур мпресонзму. У цей час вн почав малювати. Зокрема зх. У «Романсах без слв» П. Верлена трепет душ живописне мерехтння («одн вдтнки нас полонять») супроводжуються музичною настронстю, а його врш «Поетичне мистецтво» (1874, опублкований 1882) звучить одночасно як манфест поетичний мпресонзму, як передвстя поетики символзму. Однак, картина К. Моне працю зовсм по-ншому, що приверта зачарову глядачв.

(«Жнки в саду» Париж, Мюзе Д39Орсе). Певна рч, герой ц новели намагаться забути людей, поринувши у свт степово природи. Його модел – прачки назниц, пов зрки варте – яскраво ндивдуальн, внутршньо вльн. Вона бавиться з песиком, якого посадила просто на стл. Нестьв сказав: «Чарвн звуков пейзаж Дебюсс: картини моря, лсу, дощу, нчних хмар – завжди пройнят символкою настрою, «тамницею невимовного», в них вдчуваться то любовна знемога, то нотки сумно вдчуженост, то слпуча радсть буття». Цкав спостереження Ю. Савченка щодо мпресонстично поетики новели Коцюбинського.

у лт-р, як в живопис, став вдходом вд поперед. Враження вд навколишньо дйсност внутршн переживання автор переда зоровими картинами. культурами – Далекого Сх., Африки, спан. мпресонсти одн з перших почали малювати на повтр, не допрацьовуючи свох робт у майстерн. Це кульмнацйний момент твору, бо пд час зустрч з людиною стане зрозумлим – чи одужав сам митець, чи повернулась до нього властивсть спвчувати Людин, чия доля символзувала безвихдь села, двчат «у хмар пилу, що вертають з чужо роботи», блдих жнок, як «схилились, як тн, над коноплями», нещасних дтей «всумш з голодними псами».

Пальма першост в оновленн фортепанно технки в дус мпресонзму, безперечно, належить сер пс мальовничо вртуозност з «звуковими бризками» – «Гра води». Акмести вимагали вдображення конкретного предметного свту. бльшсть музичних пс-портретв нескладн за формою, контрасти всередин мнатюр рдксн. Герой болсно вигуку: «Затулю вуха, замкну свою душу буду кричати: тут вхд не вльний. » Ця лрично-нтимна сповдь переда збентеженсть, сумяття його вкрай схвильовано душ, нервове напруження, що виявляться в рзких словах про людей, у звинуваченн х за власну перевтому. Така точка зору протилежна радсно-споглядальному свтосприйняттю нших мпресонств.

(Дега, Ренуар), або ж вдмова вд люзорно перспективи, зведення простору до площини (Моне). У улюблених свох жанрах (пейзаж, портрет, багатофгурно композиц) вони прагнули передати сво швидкоплинн враження вд навколишнього свту (сцени на вулиц, в кафе, замальовки недльних прогулянок т. п. ).

у Франц складаться група художникв (Клод Моне, Огюст Ренуар, Едгар Дега, Едуар Мане, Камлл Псарро, Берта Морзо н), як прагнуть перетворити мистецтво, зокрема живопис. До переваг мпресонзму як теч вдноситься демократизм. У них вдчутна рука вже зрлого майстра, який творить новий жанр – жанр психологчно новели.

Починаючи з двох свох програмних творв «Снданку на трав» та «Олмп» (обидв 1863), Мане пддаться остракзму. х екзотична краса, невимушенсть, простота морал полонили Гогена. Типовим прикладом пейзажно новели, написано в мпресонстичнй манер, мнатюра В. Стефаника «Лан» (1899). Вищ досягнення мпресонзму повязан з мям Огюста Ренуара (1841-1919).

Морс Ден (1870-1943) – художникь, сторик мистецтва. «У лтератур, – пише вн, – мпресонзм на свй кшталт, у свордних формах продовжував той рух до життподбност, до природност, «незробленост» зображення, яке в цлому було властиве реалзму друго половини XIX столття». Тематика картин Дега типова для мпресонств досить обмежена, зображення будн театру, в основному балету, та подроми перемежовуться з зображенням жнки за туалетом сцен прац – прачок, гладильщиц, модисток. Зовншн, позаособистсне завжди переломлються крзь особистсне начало. Найяскравш – «Ундна» та «Скарби» – включен до фортепанного циклу «Нчний Гаспар», що оспву свт химерних нчних бачень.

Гедонзм як дейна сутнсть. На знаменитй Виставц 1874 року разом з сакраментальним полотном "Враження. До тако назви статт репортера пдштовхнула картина, що значилася в каталоз пд номером 98 мала назву «Impression» («Враження. Впервые термин импрессионизм использовал критик Луи Леруа, который написал пренебрежительный отзыв в журнале «Le Charivari» о выставке художников. Ренуар створю ряд дивовижних портретв, в першу чергу жночих.

Верлен, С. Малларме, М. Метерлнк). Ця тема почалась ще в 1879 роц "Бульваром Монмартр в Париж" – наймпресонстичншим полотном. Його ню портрети (в основному жноч – Жанни Эбютерн, Беатрс Хастнгс, Олени Поволоцкой багатьох нших), тепл, насичен за колоритом рудо-сонячним кольором дещо перебльшен, поднують в соб твердсть геометричних пропорцй: вузьк, злегка плоск особи, лебедин ши, витягнут фгури, довге волосся, – пластичну витонченсть: плавн лн надають картинам дивовижну чистоту легксть.

Безперечно, це новела з глибоким психологчно-флософським змстом. Арстд Майоль, що розвиваться як скульптор самостйно йде свом, вдмнним шляхом, незмнно захоплювався роботами Огюста Родена, так само як найбльший представник реалстичного напрямку в скульптур друго половини столття, спвак прац, автор памятника «Антверпенсько вантажник» бельгць Костянтин Менье. мпресонстичне свтобачення передусм лричним. Ознаки «мпресонстського стилю» – вдсутнсть чтко задано форми прагнення передати предмет в уривчастих, таких, що миттво фксують кожне враження, штрихах, як виявляли, проте, при огляд цлого, свою приховану днсть звязок. Пр-Огюст Ренуар (1841 -1918) починав разом з Моне спльною роботою на пленер.

Ден створив для особняка. Конрад, Р. Л. Ственсон), натуралств (Г. Вони прагнули бути максимально наближеними до того, як той або нший предмет бачить людина. н. мпресонст. Вершиною мпресонстичного письма М. Коцюбинського новела "Intermezzo". Музику мпресонзму зближу з мпресонзмом у живопис барвистсть, прагнення до втлення швидкоплинних вражень, до одухотворено пейзажност (наприклад «Псляполудневий вдпочинок фавна», «Море» для оркестру, «Острв радост» для фортепано К. Дебюсс, «Гра води», «Вдображення» для фортепано М. Равеля й н. ), до створення колоритних жанрових замальовок музичних портретв («Перервана серенада», «Менестрел», «Двчина з волоссям кольору льону» для фортепано Дебюсс).

М. Гумльов писав, що акмезм прийшов на змну символзму. Зворушливо винахдливо за колоритом полотно Рай.

У творах акместв нема незрозумлих образв. Асам лтнй втер такий «гарячий» «нетерплячий», що «аж киплять вд нього србно волог ввса». Анр Тулуз-Лотрек (1864-1901), повне мя Анр Мар Раймон де Тулуз-Лотрек-МОНФ, представник аристократичного роду з тяжко дивною долею, що став мфологзовано фгурою ще за життя, а пзнше його образ був розтиражований у фльмах, книгах, легендах.

Soleil levant»). Сам Ден визначав свою творчсть як неотрадцоналзм. Основний стильовий прийом мпресонзму — зображення не самого предмета, а враження вд нього. Пссарро примкнув до неоимпрессионистам. в сел Кононвка поблизу м. Яготина, тепер Кивсько област.

Вн мало прожив, але без його дей вигляд сучасного свту був би ншим. В тот период творчества, когда создавалась «Олимпия», Мане был увлечен японским искусством и вот таким образом намеренно отказался от проработки нюансов темного и светлого. Вйна та облога Парижа змусили багатьох залишити мсто. У портретах пензля Тулуз-Лотрека завжди вдчуваться ндивдуальна манера руху персонажв.

Замсть того зявилося бачення буденност сучасност. вдчуття. Он погиб в 28 лет на фронте во время франко-прусской войны.

розвитком прийшли симф. Про таку музику К. Дебюсс композитор.

х екзотична краса, невимушенсть, простота звичав полонили Гогена. Преса присвячувала живописцям, виставленим у «Салон знедолених», багато статей. "Взагал у Коцюбинського, — вдзнача. твору, як самого., становить наук. Натуралзм прагнув перш за все виражати природу, але у враженн вд не. Постмпресонзм започаткував дробитися на нов групи. За нерцю, мистецтво в 19 столтт вважалося монополю аристократв, вищих верств населення. «академчно» традиц зануренням в душу героя.

лт-р в таких творах здебльшого зверталися до екзистенц. вже. Картина сповнена грою сонячних зайчикв, що нби перебгають з мсця на мсце крзь листя дерева. Як особливий стиль мпресонзм з його принципом цнност першого враження давав можливост вести оповдання через так, нби схоплен навмання, детал, що порушували строгу погодженсть оповдального плану й принцип вдбору стотного, але свою «бчною» правдою надавали розповд надзвичайну яскравсть свжсть, а художнй де— несподвану розгалуженсть багатоликсть.

Хвороби травми деформують його тло, позбавляють зовншньо привабливост. Зображення обднуться диним просторовим середовищем. сьогодн мпресонстичн засоби та прийоми вдкривають неабияк творч можливост перед митцем. музиц видляють 2 послдовн етапи розвитку. Головним для них стали трепетне свтло, повтря, у який як би занурен фгури людей предмети. мпресонст. А поки що перед читачем колористично забарвлений малюнок: осяяний сонцем лан – «довгий такий та широкий дуже».

Сера, Сньяк та О. Редон, що приднались до них, руйнували цлснсть групи. Його роботи до кнця життя сприймались як гмн молодост крас, щастю сонцю. В укр. засобв.

(А. засобв. В однй з свох найбльш вдомих бретонських робт – Бачення псля проповд (1888) художник акценту площиннсть живописно поверхн, що, можливо, результатом його знайомства з японською гравюрою.

Син багатих батькв, вн отримав освта в майстерн Кутюра, одного з стовпв академчного мистецтва, назавжди, мабуть, внушившего йому огиду до «Школи». повяз. У «Цвт яблун» вдчуваться й мопассанвська проблематика психолог творчост письменника, шнцлервський потк свдомост, гамсунвська увага до порухв людсько душ, властива тльки Коцюбинському заглибленсть у надра пдсвдомост, й мпресонстичний малюнок, який складаться з свтлотн, колористичних мкрообразв, символки квтв.

Свжсть барв, ошатнсть колориту роблять х живопис дуже чарвною. У чому ж сутнсть мпресонзму, його художнього методу. Стравинський), театр (А. Вн знаходить соб друзв у свт богеми. Рачинського солоспв «В лс», «Жабячий вальс» фортепанн прелюд е-moll, Fis-dur, частково фортепанне тро a-moll В. Барвнського.

в цьому безперечна обмеженсть мпресонств. У центр мистецтва Едгара Дега (1834 – 1917) завжди стояла людина, в той час як кравид, чи не провдний жанр мпресонств, не грав у його творчост значно рол. Вони вдкривають шлях особистсному пдходу до явищ життя.

Перш його роботи цлком класичн.

Псарро любив використовувати як органзацйний мотив дорогу або вулицю. Лан – символ життя («як на довгй нив») сльського трудвника. укр. 39Колр лпить предмети39, – говорив Сезан.

Вн пише "Гренуйр", види Аржантея. Чудов портрети Жанни Самар нби передають саму сутнсть театру. Взуальне спрйняття дйсност частково витсня глибоке пзнання свту. Е. Грабарь у Рос).

Обмн форми на картинах як би розчиняються в световоздушной середовища. Водночас, технка рухомих роздльних мазкв надала трепетност живописнй структур.

виникло клька стильових рзновидв мпресонзму на загальнй реалстичнй основ. К преимуществам импрессионизма как течения относится демократизм. Point – точка), також званого двзонзмом (вд фр. Як особливий стиль мпресонзм з його принципом цнност першого враження давав можливост вести оповдання через так, нби схоплен навмання, детал, як порушували строгу узгодженсть оповдного плану принцип вдбору суттвого, але свою «побчною» правдою надавали розповд надзвичайну яскравсть свжсть, а художнй де – несподвану розгалуженсть багатоликсть. Р одлся 30 березня 1853 в Гроот Зюндерт (Ндерланди) у родин кальвнстського священика. Перевага зорових слухових образв у зображенн природи.

Дал епохи змнюються одна за одною: Вдродження, Бароко, Класицизм, Романтизм Реалзм. мпресонзм, починаючи з друго половини 1880-х рокв, активно розповсюджуться в нших кранах, але у Франц втрача для творчо молод свою привабливсть, про що свдчать активн пошуки ново мови, зокрема, в творчост Жоржа Сера (1859-1891), який прагнув надати мпресонзму характеру науковост виставився на останнй виставц мпресонств, що, до реч, призвело до вдмови вд участ в нй Ренуара, Сслея та Моне. Епфан Джойса стоять в одному ряду з «психологчною новелою» Г. Мопассана, А. Чехова, Е. Хемнгуея. На нй було представлено 35 робт Моне, 25 – Пссарро, 25 -Ренуара, 17-Сслея, 9-Б. сюта «Елевзинськ мстер».

Проте, з кнця 1860-х рокв провдне мсце в творчост Моне займа пейзаж. Треба малювати тльки те, що бачиш, звдси дея спостереження на природ. Моне, О. Ренуар, К. Пссарро, . Натюрморт, що супроводжу це прохання, був вдхилений. У першу чергу художникь, вн також автор численних скульптур.

Крм пейзажу вн захоплються портретом, побутовим жанром, натюрмортом, пише ню. З появою «рендвських тюбикв» люди мистецтва отримали можливсть узяти з собою на пленер усе розмаття кольорв вдтнкв. За спиною прекрасно барменш вдбиваться в дзеркал зал, наповнений людьми. мпресонзм лежить в основ пруствського творчого методу.

Найяскравше музичний мпресонзм знайшов сво втлення у творчост К. Дебюсс та М. Равеля. В «Intermezzo» Коцюбинський досяга вершин мпресонстичного письма. Особливо витончен картини Репетиця балету на сцен, Блакитн танцвниц, Зрка балету. плану з акварел. У 1882 р. була органзована найбльш повна виставка мпресонств. складовою у формуванн.

Дега, А. Сслей) «добровльно» прийма назву «мпресонсти» та почина видавати журнал «мпресонзм». до фактур. та психол. Тут виробилися основи х об39днання.

Для 2-го пероду (1920- рр. ) характерне переплетення. Вони протиставляють нормативност та салоннй крас безпосередн правдиве зображення природи та сучасного життя. Але в самих пейзажах Сньяка багато безпосереднього, лричного почуття («Пщаний берег моря», 1890). До початку 20 ст.

Проте його сутнсть остаточно не зясована. Так, у свому нарис «На крилах псн» вн зазначав, що звуки псн, як торкалися його вуха, лягали перед ним барвами, малювали йому з дивною яскравстю цл образи. Для них характерний вдносно пзнй прихд в мистецтво, вдсутнсть академчно художньо освти, яскравсть особистсних особливостей, потужне прагнення до самовираження, пошук нових виразних засобв. Деяк з них померли, так не доживши до визнання, як Мане.

Лише найбльш прониклив розумитого часу зумли належно оцнити обдарування Мане. нший, свтлий казковий свт вдображений у фортепаннй сют «Матнка-гуска». представники створили свордний варант модерну, вони легко йшли в сферу прикладного мистецтва, малюючи ескзи килимв, нтеррв, театральних декорацй. Емоцйно забарвленим ста все: фонетика, нтонаця, використан у зображенн кольори звуки. Бльшою конкретнстю позначен морськ мотиви, так як "Скел в Бель л". В пластиц друго половини XIX ст.

У хнх картинах почувався втер, волога, нагрта сонцем земля. Так, М. Яцкв в оповданн «У наймах» дослджу «анатомю» мр, М. Чернявський в новел «Снг» – хт, М. Коцюбинський в «Intermezzo» – утоми, в образку «Вн де. » – страху, К. Сроковський у новел «В лс» – почуття болю. В опер. Проте стильова домнанта його психологчно прози повязана з мпресонзмом. XX ст., який вважав завданням витончене, яскраве вдтворення реального свту в його рухливост й мнливост без особливого заглиблення в суть соцальну зумовленсть явиш дйсност. Бейнс, Ф. Длус, С. Скотт), Польщ (К.

способу письма, необхднсть змн, вдходу вд традиц. Поль Гоген, повне мя – Поль Ежен Анр Гоген (1848 – 1903) – ще одна мфологзована особу з числа постмпресонств. Вкна горли, як печ, стни хаток стали рожевими, по блих сорочках розлилось червоне свтло. образв, за грою нжних прозорих барв, свтла й тн. У цй перевтом ми не сумнвамося, адже на митця впродовж рокв чигали численн випробування.

В качестве модели выступала одна из кузин художника Тереза де Хорс. Тварини сповнен мудрост й поблажливост до людей. П. Серюзье, А. Ден, К. Руссель, пзнше П. Боннар, Е. Вюйяр, А. Майоль складали кстяк групи.

мпресонзм як мистецькй напрям сформувався в вроп на меж ХХ – Х ст. Гармоня мпресонств характеризуться пдвищенням колористичност, зокрема пд впливом французького музичного фольклору й нових для вропи XIX столття систем музичного мислення (вплив росйсько музики, григоранського хоралу ренесансно полфон, музики кран Сходу, негритянського менестрельного театру США). Термн уперше використовувався в негативному значенн при критичнй оцнц твору Моне «Враження, схд сонця», (1872).

мпресонсти не прагнули зображення, вдтворення предмета, реалй навколишнього свту. В молодост вн був моряком, потм – успшним бржовим маклером. Отримав академчну художню освту, чудово знав живопис старих майстрв. У проз риси мпресонзму виявилися в стил «Щоденникв» романв братв Гонкур, в «Пейзажах враженнях» Ж. Лафорга (опубл.

знову колр тут трактуться як категоря швидше емоцйна. мпресонзм (вд фр. У портретах пензля Тулуз-Лотрека завжди вдчуваться ндивдуальна манера руху персонажв. Його модел – прал назниц, пов зрки варте – яскраво ндивдуальн, внутршньо вльн.

Куди йдемо. Повернувшись в Порт-Авен, Гоген обдну групу художникв, проголошуючи кольоровий синтетзм. забарвленням звукопису. Мальовнича система мпресонзму вдрзняться розкладанням складних тонв на чист кольори, як би смешивающиеся в оц глядача, багатством рефлексв валеров, кольоровими тнями. Ренуар створив безлч образв городян у багатофгурних композицях: Бал в Мулен де ла Галетт, Парасольки, Снданок веслярв та н. Едгар лер Жермен Дега (1834-1917) одним з найвизначнших мпресонств.

Веронезе. Дивлячись на портрети Ренуара, розумш, що людина-найпрекраснше в загальнй гармон свту. наприклад, майстра т. н. «Фаюмського портрета».

Мане не брав участь н в однй сучаснй йому виставц мпресонств, але у XX ст. В нй панують не романи й поеми, а новели й лричн врш.

Уродженець Лворно, Модльян прихав у Париж в 1906 р. двадцятидворчний, але вже сформованим майстром, отримавши художню освту спершу в майстерн скульптора Габреле Мдоел, потм з 1902 р. у Вльнй школ малювання оголено натури при Флорентйсько Академ мистецтв у живописця Джованн Фаттори, з мям якого в талйського живопису звязуться напрям маккьяйоли (вльний лист барвистими плямами), в Вльнй школ оголено натури Венецанського нституту образотворчих мистецтв. В основ цих творв лежить «виключно гостродраматичний конфлкт героя з дйснстю». космос людини як неосяжне та дине цле.

Суворо будуть зустрнут його «Мислитель», «ва», «Адам», «Блудний син», «Мука» багато нш роботи, рельфи для дверей Музею декоративних мистецтв, що отримали назву «Ворота пекла» -так не закнчений твр, в якому, за справедливим зауваженням багатьох дослдникв, як б змшалися грандозн бачення Мкеланджело Синьорелли з гострим сучасним почуттям туги самотност, а в епчне велич Дантовой «Божественно комед» привнесен борошна бодлеровских «Кольорв зла». Використавши в повнй мр досягнення художникв-мпресонств, х послдовники – постмпресонсти – переступили ту межу, перед якою зупинилися х попередники: непорушний принцип традицйно художньо системи «наслдування природ». поколнь – Б. Фльц, Ю. Шевченка, В. Скуратвського, О. Леоново та н. Федоренко, – - переважають зоров враження кольоров образи. Вплив на Родена сучасникв було величезне. Морозова в Москв розпису сторя Психе, що нин збергаються в Ермтаж.

Хто ми. Та останнм мпульсом в одужанн митця ста його зустрч з селянином. Едуар Мане (1832-1883) – один з основоположникв мпресонзму. Прагнучи передати всю щльнсть матеральнсть туману, художник розмива вс форми, попутно стираючи кордони (особливо це вдображено в мсц сходження поверхн води неба).

Але його контакт з природою бльш невимушений «природнй» нж у друзв. Не дивно, що новелу «На камен» автор назвав аквареллю: у нй справд переважають зоров образи, картини моря й гр виринають перед очима читачв, наприклад змалювання бур на мор. Його картини цнують сьогодн на аукцонах надзвичайно високо, особливо представники Япон. Замсть того зявилося бачення буденност сучасност. з н. стилями – експресонзмом (вокал. Але практика мистецтвознавства виводить на перше мсце Поля Сезанна (1839-1906).

Вн створю сре колористичне тло, на фон якого розгортаться сюжетна дя: «татарське село здавалось грудою дикого камння», «камян осел», «сонце камнь», «люди на камен». Митець, головний герой твору, втомившись вд «незлченних «треба» «безконечних «мусиш», вд болю горя, вд злост й мерзенних вчинкв людей, вд жаху та бруду х снування, вириваться з лабет «сього многоголового звра», тому що вже не може нчого створити для людей, бо вже звик до людського горя (про це свдчить згадка, що вн чергову звстку про трагедю людини зада «стиглою сливою»). Ранн роботи присвячен життю найбднших верств. Поступово порушуться система прямолнйност фронтальност. В юност вона брала уроки у К. Коро, пзнше зблизилась з Е. Мане. Сюди вдносяться Сезанн, Срка, Ван Гог, Гоген, Анр Тулуз-Лотрек, Сслей деяк нш художники.

Власне, тому його описи природи вирзняються свою пластичнстю та мальовничстю оригнальнстю метафор". Герой надлений винятковою витонченстю сприймання. Його основн принципи формуються протягом друго половини 1860-х окв. Коцюбинський, же вклав сюди, глибокий флософський смисл.

Боротьба Якова з ангелом. За хнм прикладом пд х впливом в 1869 роц вн вступив до компан «Гупль», що продавала картини, працював у вддленнях у Гааз, Лондон й Париж, поки в 1876 роц не був звльнений за некомпетентнсть. Памятник був закнчений скульптором в 1886 р., але встановлений лише у 1895 р. «Громадяни Кале» -це реалстична монументальна скульптура, в якй Роден зумв вдйти вд литературности втлити герочн образи людей, совершенно рзних, але обднаних днстю дол високого духовного пднесення. Термн взятий вд назви картини Клода Моне Враження. Особливо це стосуться пзнх композицй митця, бльш яскраво-барвистих. У всх полотнах домну ажурова маса собору. у музиц мав реформатор.

Назви х теж не вдрзнялися рзномантнстю: «Руанський собор зранку», «Руанський собор опвдн», «Руанський собор увечер». знову тут глибоке спостереження водночас узагальнення письменника: людина, пзнавши землю, увбравши в себе, дста можливсть творити «наново, вдруге», тод митець усвдомлю, що ма на не «ще бльше права». Серя «Собори» стала його прокляттям.

мпресонст не розмркову – вн схоплю. Вн уславився як спвець Парижу, його паркв, площ будвель, галасливого, блискучого життя. Ознаки «мпресонстичного стилю» – вдсутнсть чтко задано форми й прагнення передати предмет в уривчастих, миттво фксуючих кожне враження штрихах, що виявляли, однак, при огляд цлого, свою днсть звязок.

У 1880 р. художник скульптор Е. Дега почина працювати над скульптурами. «Я тепер маю окремий свт, вн наче перлова скойка: стулились краями дв половини: одна зелена, друга блакитна – й замкнули у соб сонце, немов перлину», – говорить митець дода, що тепер можна його вважати планетою, бо на неб сонце, а серед нив тльки вн. Трепетн мальовнич описи зустрчаються в творчост Е. Золя («Сторнка любов»), Е. П. Якобсена (у новел «Могенс»), у росйськй лтератур – в творчост А. Чехова та Бунна. У новел «Цвт яблун» роздвоне «Я» героя переда свтло тнь, в «Intermezzo» – образи природи та внутр. картини, ескзи, поеми, сюти, нструм. О. Ренуар навть вдска фгури по краях полотна, як бува на фотознмках.

Звдси справедливсть висловлювання Шпенглера («Занепад вропи») так часто тепер цитованого: «Пейзаж Рембрандта лежить десь у безконечних просторах свту, тод як пейзаж Клода Моне – поблизу вд залзнично станц» (що не зменшу привабливсть останнього – Т. В. ). Хвороби травми деформують його тло, позбавляють зовншньо привабливост. мпресонзм покликаний опосередковано (через певну картину, частше пейзаж) передати тонк нюанси настрою. мпресонстичн образи, що передають уявлення про дику розбурхану юрбу, яка, наче ураган, змта все на свому шляху, були пдготовкою до показу психолог селянсько стих, яку так майстерно змалював Коцюбинський у другй частин «Fata morgana». Наступн важлив кроки в цй галуз були зроблен Буффоном.

цикл «Мсячн тн», романс «Озимандя», Квартет 2, фортепан. Жорж-Пр Срка (1859-1891) – засновник пуантилзму (вд фр.

Здалеку йшла на село хмара куряви. Вже тут визначився основний принцип побудови: вс «паризьк» композиц написан з вкон верхнх поверхв, що створю цкав просторов ефекти та ракурси. Вн працював вд свтання до ноч молив Бога, щоб не зпсувалася погода. Це бльш суперечлив, але не менш цкав пероди мистецтва. В укр.

Великий вплив на мпресонств мав винахд поширення фотограф. мпресонсти виступали проти натуралзму, але не заперечували натури як обкта зображення. Але сам члени групи не були дин. Це наклада вдбиток на дешифрування його особливого естетичного коду.

Якщо судити за картинами мпресонств, то життя – це черга маленьких свят, вечрок, примних часв за мстом чи в приятельському оточенн (низка картин Ренуара, Мане Клода Моне). Трагедя, хоча нби й випадковсть, а проте закономрно виплива з самих умов життя. 20 ст., ново худож. Укр. Якщо перекласти цю думку сучасною понятйною мовою, то тут йдеться про важливе дейно-художн явище змни кута зору оповдача – вд «всевдання» до «зникаючого автора» (за термнологю Д. В. Затонського).

Отримав академчну художню освту, чудово знав живопис старих майстрв. Художники цього напряму не дотримувалися основного стильового прийому мпресонств – зображення не самого предмету, а враження вд нього. Але важлива вдмннсть: у всх перерахованих авторв мова йде про психологчний пдтекст, переданий через яскраву деталь, опис, «випадковий» побутовий далог. Найяскравше музичний мпресонзм знайшов сво втлення у творчост К. Дебюсс та М. Равеля. Й. Колесник, Ф. А.

В рамках модернстських шукань в област образотворчих мистецтв мсце лдера займа живопис. У 1883 р. помер Мане. Восходящее солнце». Загалом характерною рисою творчост Коцюбинського, за словами вгена Федоренка, «тонка фксаця вражень, лакончнсть вислову, глибокий лризм, ритмчнсть та плавнсть мови, майстернсть описв природи та глибинний психологчний аналз». мпресонст не розмркову — вн схоплю. вияв (ментальнсть), а не х нтерпретаця.

Так склалась нцативна група, що очолила нов пошуки. «Я колорист за допомогою лн», – говорив вн. Замсть традицйного подвого сюжету (сюжету вчинкв дй геров) письменник вдаться до сюжету внутршнього, який становлять зткнення рзних переживань. Конрад, пзнше у С. Моема Поля Верлена, його врш «Поетичне мистецтво» (1874, опублковано 1882) звучить одночасно як поетичний манфест мпресонзму, як передвстя поетики символзму.

Манера його письма фактурно, вн пише кольоровими шарами, експерименту з чужордними для живопису матералами (пском, мохом), домагаючись гранично точно передач обсягв контурв предметного свту. Одним з найбльших захоплень художника були кон. Композитор жив неспокйним бунтарським духом, який закликав до повалення традицй.

У чому ж сутнсть мпресонзму, його художнього методу. Презентаця свох робт на «Паризькому салон» отримання позитивних вдгукв у прес та можливсть бути вдзначеними премю були для художникв важливим кроком до фнансового успху благополуччя. Митець знову не тльки виразно вдчув страждання народу, а й зрозумв небезпечнсть сво «хвороби». Трепетн мальовнич описи зустрчаються в творчост Е. Золя («Сторнка любов»), Е. П. Якобсена (у новел «Могенс»), у росйськй лтератур— в творчост А. Чехова та Бунна. Через внутршнй етичний конфлкт мж громадським обовязком втомою, хвилинною зневрою, через емоц, переживання вимальовуються ширш проблеми — соцального та психологчного характеру.

Серед них був Ш. Бодлер молодий Е. Золя, який заявив, що «пану Мане призначене мсце вЛувр». Працював як графк. У 1865 вн приднався до команди торгового судна зробив деклька довгих морських подорожей. Як великий художник Роден чуйно вловив свй прорахунок вдмовився вд первсного задуму. стилв у новел «На хутор» С. Васильченка та поез в проз «Двча на кон» М. Вороного символзм уподбнються до.

Сюжет вдсутнй, проте вн легко домислються. У 1912 роц всередин "Цеху поетв" виникла нова поетична течя. Перший (1900–10- рр. ) – початок звернення композиторв до стилстики., з використанням притаманних йому ладогармонй. сюжет твору.

Дега смливо переда найскладнш ракурси артистки, що виступа у запаморочливй висот цирку (Мсс Лала з цирку Фернандо), вража глядача небувалим кадруванням д в картин Завса, що опускаться. Акмезм (грец. У природ такого обмеженого непорушного свту нема, вн умовнсть, абстракця, нереальнсть. Дуже швидко вони навчились розрзняти передавати найтонш вдтнки кольорв. Морс Утрлло (1883-1955), який одержав визнання лише через десятилття псля початку творчого шляху, – стинний спвак Парижа: знаменит собори, мськ вулички, набережн Сени, Монмартр побачен м як би в чистому вигляд, вн не пише людей, свдомо видляючи лише найдрбнш подробиц пейзажу.

приклад – роман австр. Вн може вдтворювати деталь предмета, явища. студ». У нього було прзвисько Наб красивих кон, повязане з його захопленням християнством, з розписами церков. Зовсм особливе мсце в груп мпресонств займа Едгар Дега (1834-1917), чия творчсть значно вдрзняться вд спадщини шних членв обднання.

В. Брюсов писав про. Таким чином, кожна епоха нова не схожа на попередню. У М. Равеля переважають мфологчн портрети. В пзнш часи митець почина дещо форсувати колр. Як слушно зазначала Леся Укранка, говорячи про Стефаников оповдання, останн «при всй х реальност — не фотограф, а саме малюнки, нби ескзи до майбутньо картини». Засновники мпресонзму – як символзму та експресонзму – дяли на противагу реалзму (особливо неокласицизму, а також натуралзму).

Так, вдомо, що Срка писав прибережний псок в тн яркосиним. Для нього стають тсн рамки мпресонзму. Про те, наскльки органчно зливалися в мистецтв мпресонств традиц та новаторство, свдчить насамперед творчсть видатного живописця XIX столття Едуара Мане (18321883). Зрозумло, що такий сюжет твору потребу «ключа», який би розшифрував глибокий пдтекст новели.

сторично мпресонзм розвинувся в лтератур пд впливом живопису. Фото выше позволяет понять, что представляет собой картина «Голубые танцовщицы». Изначально данный стиль подвергся сильной критике. По недлях число вдвдувачв досягало чотирьох тисяч.

Безлч зображень танцвниць переда нам чарвнсть паризького балету. Символчн образи й ускладнена метафорика надають твору жанрових ознак у проз. Потм прийшла епоха середньовччя, що дала свту чудов твори мистецтва багато ншого. мпресонст. М. Коцюбинський вдзначав, що його цкавить думка про зображення свту природи за допомогою «кольорового лексикону». Конраду, Р. Л. Ственсону австрйським письменникам П. Альтенбергу, А. Бару, А. Шнцлеру.

У новел «Вн де» подбний настрй (страх) врейського населення перед погромом передаться через особливе сприйняття пейзажу. Вн знаходить соб друзв у свт богеми. Уже в новелах «Смх» «Вн де» помтн спроби Коцюбинського щодо змалювання психолог маси. Такий мпресонзм свою «флософю мит» ставив пд сумнв смислов етичн пдстави життя. На перший погляд, новела «Intermezzo» становить майже суцльний пейзаж – опис природи в багатомантних виявах.

Перша виставка, як наступн, завершилася провалом. Спочатку акмести обдналися навколо сплки "Цех поетв" (1911—1914 pp. ). мпресонзм (вд франц.

Як система сформувався й досяг розквту у творчост К. Дебюсс та М. Равеля. Сам митц-мпресонсти досить точно виражали цей головний принцип напряму. Будн балету, пдкреслю Дега, нудн, а танцвниц негарн, жоке втомилися, прал та гладильщицы виснажен працею, люди вдчужен один вд одного нескнченно самотн («Урок танцв», 1874, «Проездка скакових коней», 1880, «У фотографа», «Танцвниц на репетиц», «Блакитн танцвниц», 1897, «Гладильщицы», 1882, «Прачки», 1876-1878, «Абсент», 1876). Тобто на передньому план – людина стражденна, бунтвна (навть агресивна у повст «Fata morgana»), рефлексуюча, втомлена, самотня (оповдання «Лялечка»), але з цлсним внутр. В пзнй перод Моне вдходить вд основно заповд мпресонзму завершу сво роботи в майстерн. «Бачити, вдчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмон Жюль онкури. Нервова дразливсть митця зрозумла: люди не раз кидали в його серце, «як до власного сховку, сво над, гнв страждання або криваву жорстоксть звра».

Морс Ден (1870-1943) – художникь, сторик мистецтва. Як сам Сера, Сньяк вдносив себе до неопресонзму, хоч фактично належав вже до ншо доби. Жнка з кшкою, Мадам Шарпанть з своми дтьми – тому свдчення.

Жнка з кшкою, Мадам Шарпанть з своми дтьми – тому свдчення. Такие художники, как Эль Греко, Веласкес, Гойя, Рубенс, Тёрнер и другие задолго до возникновения импрессионизма пытались передавать настроение картины, живость природы, особую выразительность погоды при помощи различных промежуточных тонов, ярких или наоборот тусклых мазков, которые были похожи на абстрактные вещи. Маслом по холсту написаны не все перечисленные в статье известные картины импрессионистов. З цього моменту вс виставлен на суд публки твори Родена будуть приводом до полемки.

Так виник новий термн – мпресонзм. неоромантизму. В цьому контекст можна вважати програмною картину Бавовняна контора у Новому Орлеан. Один з найважливших засобв музики.

Сюжет у психологчнй новел вдходить на другий план. Зрештою художник виставив 20 варантв «Руанського собору». Тсний звязок з мпресонстичним живописом можна спостергати у творчост Михайла Коцюбинського. Мане був авторитетний серед свох молодших колег як професонал. мпресонзм внс абсолютну довру субктивного бачення художника, його ндивдуальност.

Художника обвинили в аморальности, вульгарности. У травн 1889 вн добровльно оселився в психатричнй лкарн в Сен-Рем. Акварель «На камен» — новаторський твр у жанровому план.

до початку XX ст. Пронизуючо-яскравим, лимонно-жовтим свтлом залите вуличне кафе. Культ «враження» замикав людину в самому соб цнним дино реальним ставало лише те, що швидкоплинно, невловимо, невимовно нчим, окрм вдчуттв. Найбльш «мпресонстична» рч Мане – «Бар Фол-Бержер» (1881-1882).

Проведенню заповтних думок автора сприяла форма оповд вд першо особи. Дти на його картинах зворушлив, серйозн. Йому втер набива вуха «шматками згукв, покошланим шумом».

Звдси вдчуття хисткост мерехтння, образ свту майже рреального. разом з ним – сповзають на глядача вс предмети фгури. Окрем риси. Пзнше визнання одержало творчсть Поля Сезанна (1839-1906). По гострот бачення Дега близько творчсть Анр Тулуз-Лотрека (1864-1901), в цлому далекого вд мпресонзму за методом зображення, частше званого сториками мистецтва постмпресонстом. Мкрообраз, винесений у назву, проходить через усю першу частину новели «На камен». симфоням з х динам. Перебування в Кононвц збагатило письменника численними враженнями, що й знайшло вдбиття в новел «Intermezzo», написанй того ж року.

У цьому виявляться перша риса мпресонзму: замсть детальних реалстичних описв давати тльки окрем натяки, «плями», . що вже показують шлях читачевй уяв. тканини твору. У 1888 вн якийсь час провв у Бретан.

Пошуки нового бачення тривали досить довго. арабеску, що ледь вирзняться з заг. Стравинський, С. Василенко), Угорщини (раннй Б. Барток). Це в основному лтограф, присвячен типажам паризько богеми паризького «дна». К сожалению, художнику судьбой был уготован короткий жизненный путь.

Протягом наступного року його розум часом прояснювався, тод вн кидався писати, та ц пероди змнювалися депресю й бездяльнстю. поема «Карнавал» Р. Смовича Сюта на укр. Одна из них – это «Розовое платье», написанная в 1864 г. По всем признакам полотно можно отнести к раннему импрессионизму: колористические контрасты, внимание к цвету, солнечное освещение и остановленное мгновенье, то самое, что назвали «впечатлением».

Особливо ж колористично свжост мпресонзм досяга, користуючись чистим кольором. Недарма укранський письменник назива сво новели акварелями, образками, етюдами. Але практика мистецтвознавства виводить на перше мсце Поля Сезанна (1839-1906). Пд впливом мпресонзму в живопис згодом зявляться мпресонзм у скульптур (О. Бунн, Б. Зайцев, поети. Це да можливсть розширити палтру засобв опосередкованого самовираження.

Ще бльше обурення викликала «Олмпя» (Салон 1865 р. ) – зображення оголено жнки, возлежащей на жовтуватою шал голубуватих простирадлах, якй служниця приносить квти, -сучасний парафраз джорджоновской тициановской «Венер», переданий з усю напруженстю гостротою, характерними для мистецтва XIX в. Але це не деальний образ жночо краси, а сучасний портрет, холодно, якщо не нещадно переда схожсть «без поетичних вигадок». Центральне мсце в композиц займа Клод Моне, який працю над портретом якось пан. Нхто до К. Моне не передав так переконливо темп життя великого мста. Визначення мпресонст.

Зображення випадкових ситуацй, картин. Художники батньольско школи обдналися, коли помер диний лберальний член офцйного жур Делакруа (1863). Люди чи дерева, усчен посередин, викликали справжню революцю на салонах. Це збагатило обох.

Гоген продовжу подорожувати в пошуках заробтку (працю на будвництв Панамського каналу) просто за велнням душ. Наступн виставки обднання пройшли в 1879, 1880, 1881, 1882 та 1886 роках. Отже, таким чином, мистецтво кнця XIX – початку XX ст., незважаючи на рзн його види (живопис, скульптура, музика), на всю внутршню рзномантнсть течй, напрямв обднувало прагнення до передач емоцй, вражень, кожно мит життя, кожно найнезначншо змни навколишнього свту.

мпресонзм був останнм великим художнм рухом у Франц 19 столття. Бунн), укр.

Найрадикальнша сфера новаторства мпресонств повяз. у музиц спричинило прагнення франц. «епфан» Джойса (цикл оповдей «Дублнци», 1905, опубл. Аж до початку XX ст. Одне з значних полотнин Ренуара – 39Бал у саду Мулен де ла Галет39.

Респ, А. Казелла, Ф. Малпро), Велико Британ (В. з викнченим естетизмом та глибиною психол. Все це створювало складну гру свтла на поверхн матералу вдчуття незавершеност. свтом.

Чист кольори часто кладуться на полотно без попереднього змшування на палтр сприймаються глядачем вдповдно до системи оптичного змшання, вдкрито французьким хмком М. Е. Шеврель кольори взамодють, вдповдно до закону додаткових квтв кольоров дотики дробляться, розсипаються на численн «коми», нанесен одн бля нших. Вона ознакою творчост неоромантикв (Дж. Але насправд ця установка – лише «люзя мпресонзму», вона ма на уваз вторгнення рацоналзуючого начала, вдбр органзацю вражень. романт.

Витончене почуття колориту, експерименти з кольором, динамка оптичних побудов залучають глядача, органзують його враження вд картин. Так, Валерй Брюсов писав про манеру письма нокентя Анненського — цього, за брюсв-ським висловом, «послдовного мпресонста»: «Вн усе зобража не таким, яким вн це зна, але таким, яким воно йому здаться, причому здаться саме тепер, у дану мить». Тут знову вдтворено атмосферу багатолюдного дружнього сплкування, молодост та веселощв.

Яскравий приклад – «Вечр у Гренад» з циклу «Естамп». На першу виставку мпресонств вн виставля Молоду танцюристку, Парижанку справжнй шедевр напрямку – Ложу. Його сучасники вдзначали, що гра музиканта вражала, в першу чергу, дивним характером звучання: надзвичайною мякстю, легкстю, артикуляцю, яка «милу», вдсутнстю «ударних» ефектв. Конрад розвинули екзотичн барвист властивост мпресонзму х манера продовжена в пзншй лтератур на «пвденн» теми, аж до розповдей С. Моема.

П. Серюзь, А. Ден, К. Руссель, пзнше П. Боннар, Е. Вюйяр, А. Майоль складали кстяк групи. лт-р (франц., австр., скандинав. ) дедал бльше усвдомлювалася обмеженсть реалст. Вн легендарно довго працював над своми полотнами, домагаючись бажаних ефектв. Однак у кращих речах Родена вдчуття цлсност, закнченост, повноти художнього втлення де.

Вн увйшов в сторю теч як художникь щастя. не спостергаться такого яскравого розвитку мпресонстичного напряму, як у живопис. Однак вдрвансть вд цивлзац привела вдлюдника до плачевного кнця, вн помира в Атуона, на Маркзьких островах, вд бдност хвороб. Анр де Тулуз-Лотрек (1864-1901), повне мя Анр Мар Раймон де Тулуз-Лотрек-Монфа, представник аристократичного роду з тяжко дивною долею, став мфологзовано фгурою ще за життя, а пзнше його образ був розтиражований у фльмах, книгах, легендах. Сутнстю його шукань була передача форми спввдношеннями барвистих тонв. Тим поважншим обгрунтованшим сприйматься його вдхд вд традицй. Так, у свому нарис «На крилах псн» вн зазначав, що звуки псн, як торкатися його вуха, лягали перед ним барвами, малювали йому з дивною яскравстю цл образи. 2. Одню з провдних тем М. Равеля К. Дебюсс ста «пейзаж» : картини природи, тяжння до поетичного одухотворення.

Акварель – одна з найбльш колористичних у проз того часу, не тльки укранськй. з ладогармонй. Вн щиро захоплювався справжнми сльськими мотивами, не шукав в природ нчого надзвичайного, надаючи чарвност буденному. мпресонст створю фрагментарну, етюдну, незавершену картину.

«Створити найживше враження людсько правди, хоч би якою вона була», — таким чином намагалися вдтворити дйснсть брати Гонкури. Особливим успхом користувалась його спльна з О. Роденом виставка 1889 року. Його залучали молод свж обличчя, природн, невимушен пози. Лризаця оповд (свордна лрична сповдь) Культивування красивого свтлого.

Як особливий стиль мпресонзм з його принципом цнност першого враження давав можливост вести оповдання через так, нби схоплен навмання, детал, що порушували строгу погодженсть оповдального плану й принцип вдбору стотного, але свою «бчною» правдою надавали розповд надзвичайну яскравсть свжсть, а художнй де – несподвану розгалуженсть багатоликсть. До початку ХХ ст.

Тому що люди, а особливо художники, часто хворють сонною хворобою (ентропю). У Париж Модльян (або, як його називали друз, Мод) брав уроки в Академ живопису Коларосс. Образи зоров, створюван за законами малярства, зливаються у новел з образами звуковими, слуховими, що днають словесне письмо з музикою, так створються та чарвна гармоня, котра да пдстави вважати автора новели одним з найкращих пейзажиств у всесвтнй лтератур (не даремно Коцюбинського називали «Великим Сонцепоклонником»). Але вони не пригнчують. Натомсть зявилося бачення буденност сучасност. Ядро образного конфлкту «Intermezzo» становлять два ключових образи – «моя утома» «сонце».

Зовншн, позаособистсне завжди переломлються крзь особистсне начало. Перезд в Париж знайомство з творчстю мпресонств вдкривають Ван Гогу нов творч можливост, повязан з кольором. Курт) мало велике значення для розвитку музики у 20 ст. Коцюбинський нби люстру можливсть митця творити цю другу, художню дйснсть. Тулуз-Лотрек не да свом персонажам оцнку, вн просто оповда про них.

Картины художников этого направления по своей сути простые и повседневные – пейзажи, натюрморты, люди которые идут по улице или занимаются своими обычными делами и так далее. «Письменникова мпресонстична вишукансть, – стверджу. Полотно, с которого следует начинать разговор про лучшие картины импрессионистов. образу («Двчина з волоссям кольору льону»), захоплення витвором мист-ва («Дельфйськ танцвниц» ус – К. Дебюсс «Павана для померло нфанти» М. Равеля) тощо.

Друга та третя виставки вдбулись в 1876 та 1877 роках. В них менше варацй просторово-композицйних мотивв. В укр. Вони розвинули кращ традиц вропейського живопису, збагативши свом субктивним досвдом. Так зявилася картина «Парасольки» : гучна багатолюдна паризька вулиця, дощ, безлч парасольок. стинним главою мпресонстично школи зявився Клод Моне (1840-1926). Сюди вдносяться Сезанн, Срка, Ван Гог, Гоген, Тулуз-Лотрек, Сслей та деяк нш митц.

звязкв, «емансипацю дисонансу» (Е. Кращ пейзаж Гогена картина Жовтий Христос (1889) теж вдносяться до бретонського пероду творчост. В своей картине художник-импрессионист при помощи характера мазков и цветовой палитры пытается передать атмосферу, тепло или холод, сильный ветер или умиротворённую тишину, туманное дождливое утро или яркий солнечный полдень, а также свои личные переживания от увиденного. Ренуар Мане стали виставлятися в Салонах (до того часу х було вже два: «Салон лисейських полв» клька бльш демократичний – «Салон Марсового поля»). Стильовий дапазон Г. Косинки охоплю рзн тенденц.

Головною темою для них стали трепетне свтло, повтря, у який як би занурен люди предмети. У цлому пейзаж намальовано цлком статично, наче живописне полотно. з використанням «чистих», персонфков.

Вдкриття структури свтла завдяки застосуванню призми зробив Ньютон. Оповдач вдчува «соболину шерсть ячменв, шовк колосисто хвил». Едуар Мане (1832-1883) – один з основоположникв мпресонзму.

Особливу увагу митець придляв кольору. Зовсм ншим настром сповнен морськ пейзаж Сера – безлюдн береги, маяк, скел море, що несуть почуття самотност та сумно меланхол. Чорн, коричнев ср тони кольору в загальному гноруються, не включаються до палтру. А нужденнй, заклопотанй роботою матер здаться, що дитина спокйно спить. Уродженець Лворно, Модльян прихав до Парижа в 1906 р двадцятидворчний, але вже сформованим майстром, отримавши художню освту спершу в майстерн скульптора Габреле Мкеле, потм з 1902 р в Вльнй школ малювання з оголено натури при Флорентйсько Академ мистецтв у живописця Джованн Фаттор, з мям якого в талйському живопис звязуться напрямок маккьяйол (вльний лист барвистими плямами), в Вльнй школ оголено натури Венецанського нституту витончених мистецтв.

До 1887 р. мпресонсти завершили сво снування як група. В лвй частин майстер зобразив симпатичну молоду двчину в капелюшку з квтами. Останн якост особливо простежуться на його натюрмортах, як вн писав уже будучи нерухомим, прикутим до крсла: вони виконан з почуттям глибокого осмислення класично традиц, вражають багатством колориту шляхетнстю форми («Троянди в кришталевому бокал», 1882-1883). внаслдок панування натуралзму.

Схд сонця» («Impression. Цього неможливо досягти, працюючи в майстерн, де художник заздалегдь уявля соб той твр, який вн збираться створити. Фортепанн пси Е. Сат за формою незвичайн, з екстравагантними назвами, вплинули на багатьох композиторв стилю модерн (збрники фортепанних пс: «Три пси у форм груш», «У кнськй шкур», «Автоматичн описи», «Сушен емброни»). Як у мист-в, . "Жнива у Монфуко" побудован на чередуванн просторово-барвних планв золотавого поля, густозеленого лсу високого хмарного неба, що разом пдпорядковано спокйному ритму з чтко виявленим композицйним центром (стогами хлба бля дерева).

(С. Вн вимагав правдивост, врност натур, але це означало врнсть першому враженню. В роботах митця провдну роль вдгра не колр, а малюнок, виразнсть контурв силуетв.

Вн пише не стльки те, що бачить, скльки те, що хоче побачити навколо себе. У рчищ худож. В мпресонстичних творах загалом враження зливаться з настром, який це враження виклика.

мпресонзм називають рухом повернення до природи, яке джерелом всх вражень. Н. Калиниченко писала, що укранськ письменники вважали мпресонзм протестом проти застиглих штампв. Брати Ж. Е. Гонкури («поети нервв», «цнител непомтних вдчуттв») зявилися родоначальниками «психологчного мпресонзму», витончену технку якого можна спостергати в роман К. Гамсуна «Голод», у раннього Т. Манна (у новелах), С. Цвейга, в лриц мпресонзму Ф. Анненського. Наприкнц XIX столття мпресонстичний стиль охоплю також лтературу.

У цьому твор Коцюбинський визнача «дйових осб» Тут дйов особи – засб художньо умовност Вн застосовуться письменником для того, щоб дати читачев ключ до розумння ц складно образно мови природи, носями яко виступають «дйов особи» – «ниви у червн», «сонце», «зозуля», «жайворонки», та символчного змсту нших образв. Звдси назва цього останнього етапу мпресонзму – неоимпрессионизм, або дивизионизм (вд слова division – подл), або пуантилзм (вд франц. А. Коровн, . мпресонстичне зображення легке, прозоре, просякнуте домнантою якогось субктивного бачення. Администрация была вынуждена поставить охранников вокруг нее.

Якщо судити за картинами мпресонств, то життя— це черга маленьких свят, вечрок, примних часв за мстом чи в приятельському оточенн (низка картин Ренуара, Мане Клода Моне). Роден), музиц (М. Бунн, М. Коцюбинський). Образ у мпресонств виника саме при безпосередньому, так би мовити, «свжому» погляд на предмет. Мане був авторитетний серед свох молодших колег як професонал.

Справжнми його вчителями стали Тцан, Веласкес, Гойя, Хале, Рубенс. мпресонстичний метод був доведений до свого логчного кнця у творчост таких художникв, як Жорж Сера (1859 – 1891) та Поль Синьяк (1863-1935). Выполнена она пастелью на бумажном листе размером 65х65 см и принадлежит к позднему периоду творчества художника (1897 г. ). мнатюри статич. Новела «Intermezzo», на перший погляд, складна й незрозумла, адже сюжет твору зводиться до розповд про героя, який втомився, вихав на природу, поспостергав за сонцем, нивами, жайворонком, собаками, зустрв людину, чомусь страшенно зрадв знову повернувся до мста. Композицйн прийоми Дега базуються на середньовчному мистецтв: доренесансному вропейському та давньосхдному, зокрема – на застосуванн не прямо центрально, а частше – аксонометрично перспективи, якою користувались ще в часи Джотто.

взагал у творчост мпресонств зовншн перетворються на враження. Камлла Донс, що позувала для Моне в цей час, через чотири роки стала його дружиною. цей трюк дуже налагоджено спрацьову приваблю. Чикаленка. Багато його картин мають подвйн назви (його власна рядок з будь-якого твору).

Почнемо з того, що таке стиль у мистецтвознавств. На першй виставц в 1874 року художниця показала "Колиску", "Хованки", "Читання". Так зявляються його знаменит «Копиц», «Руанський собор». Спроба Срка будувати колорит картин на строгому розрахунку не цлком вдалася, так як з його допомогою технки послдовники дей Срка стали створювати яскраво ндивдуальн та емоцйн роботи. Недарма укранський письменник назива сво новели акварелями, образками, етюдами.

У лтератур риси мпресонстичного стилю (перевага "враження" – безпосереднього, скороминущого, мнливого – як основного засобу в передач предмета, под, переживання) властив проз братв Ж. Е. Гонкурв, К. Гамсуна, поез мпресонзм Анненського, К. Бальмонта. Одночасно з мпресонстами в 80-х рр. Естетична флософя Гогена була неприйнятна для Ван Гога хн суперечки ставали все бльш напруженими запеклшою. Головне ж – робота на пленер виявила роль дйсне значення свтла в живопис. 24 грудня Ван Гог, втративши здатнсть контролювати себе, накинувся на Гогена, а потм вдрзав соб вухо.

Проголошувалось випадкове. Там вн створю найкращ сво роботи: А, ти ревнуш. мпресонсти одн з перших почали малювати на повтр, не допрацьову сво роботи в майстерн. Проте в цей же час почина погршуватися психчне здоровя Ван Гога. кут зору, актуал.

Тварини сповнен мудрост та зверхност до людей. Найменше бажав стати ниспровергателем основ офцйного мистецтва, який прямував класичним традицям, Мане разом з тим був зустрнутий глибоко вороже офцйними академчними колами. Хто ми. На цих скелях закарбувалася споконвчна сторя страждань «людей на камен», снування яких – постйна боротьба з природою, пану лише один закон – жорстоксть.

Його Купальниц затьмарюють чуттвою красою рубенсовских дам. Композиця Дега побудована на протирччях та несподванках. Так, у «Громадян Кале» вн виршив поставити всю скульптурну групу прямо на бруквку без постаменту. мпресонстичний текст завдяки цьому д на почуття читача, минаючи свдомсть. Принципова безконфлктнсть – специфка мпресонстичного живопису, представники якого радсно славлять живу красу свту. Новела «В житах» за позицю оповдача – один з «найсубктивнших» лричних творв Г. Косинки.

прелюд «Пообднй вдпочинок Фавна» К. Дебюсс за однойм. аспектом. Розпад групи почався ще в 1880 р. Золя виступив з статтями про невизнаност цих художникв, а потм з романом «Творчсть», в якому чтко прозвучали слова про Сезанне як про «не ген». М. Равель творить чудеса з гармонйною вертикаллю.

Трубецького А. С. Клод О. Моне (1840-1926) псля служби в арм приступив до навчання в майстерн популярного тод метра Глейра, де познайомився з Ренуаром, Сслем, Коро, Курбе, а також – трохи старшим за молодих митцв Е. Мане. традицю ясност, ощадливост виражал. В останнй третин XIX ст. Черепнн, В. Ребков, раннй.

Одню з найцкавших була група Наб (пророки), що сформувався багато в чому пд впливом творчост Гогена. мпресонсти почали по-новому сприймати додатков кольори – по принципом контрасту. Голубкно в Рос. Дещо важкувата фгура приваблю зрлою, пишною красою. У новел пшениця не просто хвилються, а бжить за втром, «немов табун лисиць, й блищать на сонц хвиляст хребти», «прибй колосистого моря» переливаться через героя летить «кудись у безвсть».

19 – поч. Усе почалося з епохи Стародавнього свту. Критика блюзнрсько морал суспльства в картинах Теодора Жерко, Франсуа Млле знаходила вдгук лише у прихильникв художникв небагатьох знавцв. Це збагатило обох.

Розлога широта композицй перегукуться з узагальнено переданими обмами будвель. Вони розвинули кращ традиц вропейсько живопису, збагативши свом субктивним досвдом. засад через послаблення функцон. У результат розвитку худож.

Виник пд впливом. лт-ри 20 ст.

Вдом слова А. Чехова, який радив братов для створення картини мсячно ноч замсть «реалстичних» картин (бездонне небо в зрках, повний мсяць т. д. ) написати: «Яскравою зрочкою блиснула на гребл шийка розбито пляшки, чорною кулею прокотилася тнь собаки». для. Мопассан, брати Е. Ж. Гонкури), реалств (. А поруч з ними вперше виника мпресонстичний нчний пейзаж – «Мсячне сяйво» (3 частина), найпопу-лярнша пса цього циклу. Звичне банальне мистецтво примне комфортне.

Гамма вдтнкв дуже гармонйна створю заспокйливий вид. Импрессионизм (impressionnisme) – стиль живописи, который появился в конце XIX века во Франции и затем распространился по всему миру. досвд почуття, вдчуття, думки, враження, емоц у х безпосеред. point – точка), також званого дивизионизмом (вд фр. Особливу ноту чисто жночо привабливост вносила свою творчстю в групу мпресонств Берта Морзо. Все це привело майстрв до кардинального висвтлення палтри вже до кнця 1860-х рокв. Тльки серед нив герой вдчув себе землянином, вдчув, що вся планета належить людин: «Всю, велику, розкшну, створену вже – всю я вмщаю в соб».

Це позначаться й на жанрових домнантах у лтератур мпресонзму. Ось чому один з критикв колись сказав, що «мпресонзм у мистецтв те, що натуралзм в лтератур». Але його досягнення в живопису продовжують вражати людство.

Родоначальниками «психологчного мпресонзму» вважають братв Ж. й Е. Гонкурв («поети нервв», «цнител непомтних вдчуттв»), цей напрямок продовжений у творчост К. Гамсуна («Голод»), раннього Т. Манна (у новелах), С. Цвейга, Ф. Анненського. Найяскравше виявився у французькому живопис 70-80-х рокв XIX ст. Вн бере уроки живопису в Брюссел, Антверпен, Гааз. У Париж Модльян (або, як його називали друз, Мод) брав уроки в Академ живопису Коларосси.

тембрал. засобв фактур. Тепер вже митц сам називають себе мпресонстами. Англйськ письменники – неоромантики Р. Л. Ственсон Дж.

Ц якост особливо зворушу у дитячих портретах Ренуара, як вн часто писав на замовлення, виставляючи (на жаль врного юнацьким деалам Моне) в Салонах, як мали незмнний успх на виставках у замовника («Мадемуазель рен», 1880 «Габрель з Жаном», 1895 портрет сина художника-Жана, 1898 «Клод Ренуар», близько 1906). Найяскравш приклади мпресонст. Модльян вважають генм зображення оголено натури – ню, однак першою ( диною) персонально прижиттво виставц 1918 р. саме ц картини викликали обурення паризько публки свою вдвертою чуттвстю. Прагнення до мелодйност обумовлю нод зведення всього колористичного ладу картини до диного тонального ключа: блакитного, як у «Повн в Порт Марл» або срого як у «Втряному дн у Вьн». Майже вс фортепанн пси композитора снують в оркестровому варант – «Античний менует», «Павана», «Альборада» з циклу «Вдображення», «Гробниця Куперена», «Благородн сентиментальн вальси», «Вальс» та нш.

цикл «Вдображення» Б. Лятошинського), неокласицизмом (фортепанна сюта «Листи до не» Н. Нижанквського), фольклоризмом (вокал. -симф. Для Дега характерн пошуки передач драматичного, напруженого руху. жанр ункал. Вн захоплено малю скачки.

За нерцю, мистецтво в 19 столтт вважалося монополю аристократв, вищих верств населення. Дега намагався схопити запамятати свом гострим «внутршнм поглядом» характерне виразне, коли сдав малювати, умв передати найголовнше, вдкинувши випадкове. виникло клька стильових рзновидв мпресонзму на загальнй реалстичнй основ. Кнець XIX – початок XX ст.

Родоначальниками «психологчного мпресонзму» вважають братв Ж. й Е. Гонкурв («поети нервв», «цнител непомтних вдчуттв»), цей напрямок продовжений у творчост К. Гамсуна («Голод»), раннього Т. Манна (у новелах), С. Цвейга, Ф. Анненського. Звдси визначальн риси новел письменника – зображення психологчних станв героя, настрова днсть автора героя, потужний струмнь лризму, розповдь вд першо особи, яка робить враження «необробленост» почерпнутого з життя, цлковитого авторського невтручання в зображуване. Ден створив для особняка. А. Особл. Прикладом живопису Гогена в цей перод може служити картина Бачення псля проповд.

Пд впливом мпресонзму розвивалася творчсть багатьох живописцв нших кран (К. Його Купальниц затьмарюють чуттвою красою рубенсовских дам. Зрештою виставив 20 варантв "Руанського собору". У них нема психологчно глибини, людина сприйматься художником як частина природи («Мадам Моне», 1872 «Двчина з вялом», близько 1881, портрет актриси Комед Франсез Жанни Самар, 1877). У фортепаннй музиц М. Равеля риси мпресонзму з найбльшою виразнстю проявилися в псах циклу «Вдображення».

Голубкно в Рос. Екзотичн барвист особливост мпресонзму проступають у творчост Р. Л. Ственсона Дж. й мпресонст. Мен вдкрилася моя доля живописця. Перше враження митця вдтод, як бричка вкотилася на зелене подвря садиби пролунало кування зозул, повязане з вдчуттям так довго очкувано тиш, що: «виповнювала весь двр, талась в деревах, залягла по глибоких блакитних просторах». Залишаючись стильовим явищем, мпресонзм не означав, особливо у великих письменникв (наприклад, А. П. Чехов, . О. Бунн й н. ), ламання художнх принципв реалзму, а позначався в збагаченн цих принципв, описв.

Типовою сценою з життя богеми сприйматься картина Абсент. мпресонсти вдображають свт не таким, яким вони його знають або ж памятають, а яким вони бачать його тепер. Образи творв М. Коцюбинського пластичн та «зрим» завдяки тому, то письменник намагаться вдтворити дйснсть шляхом якнайжившого використання всляких вдчуттвих вражень. «Сюжет заради мальовничого тони, а не заради сюжету» – в цьому бачив Ренуар вдмну художникв його групи вд нших.

В цлому ж це твр перевантажене дрб по композиц не зовсм ясно за призначенням, не спввднесено з архтектурою, що дозволило критиц назвати його «воротами в нкуди». Прусту норвезькому авторов К. Гамсуну, англйцям О. Уайльду, Дж. лрична ментальнсть, фольклор особливо сприяли появ сенсуалст. категор актуал. Сам Ден визначав свою творчсть як неотрадиционализм. Водночас лтература живопис – два рзн види мистецтва з суттво вдмнними нструментами (засобами) зображення вираження.

Це дв фази пероду розкладання традицйно академчно системи переходу до мистецтва XX ст. Так було скрзь тихо, що геров стало соромно за «калатання класного серця»., Вершники на пляж, Звдки ми. за цей час став одним з найбльших художникв в стор живопису. Внсент Ван Гог (1853-1890) належить Голланд та Франц одночасно. Тема танцовщиц была близка Дега. « благословен я був мж золотим сонцем й зеленою землею, Благословен був спокй мо душ. лтературознавств. Живописна манера, яку застосову митець, отримала назву пуантилзм (французьке крапка).

Враження спустошеност посилються незвичною для свого часу композицю: зигзаг столикв, що притискують геров до стни, ми бачимо зверху, тод як постат чоловка жнки подан упритул дещо знизу. А. С. Пушкина в Москве. В цьому простор людина втрача сво центральне мсце. Письменник часто використову кольоров ептети ("синя хвиля", "стемнле море", "бла пна"). У цьому вальс дива вдбуваються не тльки з Чудовиськом, яке перетворються на Принца. Цей задум дещо навно реалзуться у позах геров, зокрема – двчинки, що сла. В композицях Купання на Сен, Гренуйр вдображено святкову атмосферу невимушених розваг.

В цьому – чарвнсть хитксть творчо концепц найтиповших майстрв теч. Пейзаж цього художника подбн душ людини – в них також вдбуваться «зткнення пристрастей» : скел здригаються, а дерева волають про допомогу. Люди чи дерева, усчен посередин, викликали справжню революцю на салонах. Але особливо яскраво розквтне колористичний генй художника при знайомств з природою пвдня Франц, коли вн пережджа в Арль. Музичний твр специфчно вдобража свт, вн ста засобом його осягнення. «А люди йдуть.

Характерним прикладом цього праця Д. С. Наливайка. Цвай), норвез. Ознаки «мпресонстичного стилю»— вдсутнсть чтко задано форми й прагнення передати предмет в уривчастих, миттво фксуючих кожне враження штрихах, що виявляли, однак, при огляд цлого, свою днсть звязок. Свжсть фарб, ошатнсть колориту роблять х живопис дуже чарвною. (рання творчсть Т. Манна), австр.

Чути цвркуна, далекого коваля, бля дитини повза жужелиця. Бльше за все його цкавили пейзаж. Проте, в роботах майстра зроста декоративнсть. В першу чергу художникь, вн також автор численних скульптур.

аналзу. Новела становить 26 рядкв тексту. Через конфлкт мж громадським обовязком втомою, зневрою письменник розкрива соцальн (художник суспльство) та психологчн переживання.

Технка мпресонзму широко використовуться також у модернстському роман XX столття. Образи квтв, птахв вдображають внутршн процеси, як вдбуваються в душ геров. Особлива увага до свтла та аналз кольору призвели до змн технки.

Особливо витончен картини Репетиця балету на сцен, Блакитн танцвниц, Зрка балету. Безпросвтна убогсть, з якою Ван Гог зткнувся як проповдник в шахтарському селищ, байдужсть церковникв до не призводять розриву Ван Гога з релгю. мпресонзм продовжив почате реалстичним мистецтвом 1840 – 60-х рр. В його живописнй технц також сворднсть: вн широко вжива лесування. Кожен з цих перодв часу неосяжний за свою важливстю для свтово культури.

Це – не «портрет» знаменитого памятника, а життя матер, коли магя свтла оживля вс форми, здаться, собор прокидаться засипа з сходом заходом сонця. «Мо особист переживання, — ззнавалась Ольга Кобилян-ська, — вдгравали немалу роль в мох писаннях». Нарешт, в 1886 р. вдбулася восьма виставка, остання, -але перша, яка мала успх. В очах серйознобуржуазно публки та критикв, його мистецтво ста синонмом потворного, а самого художника називають «божевльним, який пише картину, трясучись в блй гарячц» (М. Зовншнй свт не деталзуться, а передаться максимально лакончними точними штрихами.

( де Мопассан, брати Ж. та Е. онкури), нм. Soleil levant» («Враження. Це твр, який водночас сприйматься як свордний естетичний манфест письменника про завдання митця в переломн часи.

Эта выставка стала судьбоносной для мира искусства. Конрад, пзнше у С. Моема Поля Верлена, його врш «Поетичне мистецтво» (1874, опублковано 1882) звучить одночасно як поетичний манфест мпресонзму, як передвстя поетики символзму. Та головне – вс формальн пошуки не для Дега самоцллю, а лише засобом вдтворення неповторно дйсност в житт Парижу. Обкт давався в чимусь сприйнятт, але сам сприймаючий субкт розчинявся в обкт.

Екзотичн барвист особливост мпресонзму проступають у творчост Р. Л. Ственсона Дж. В настоящее время картина принадлежит Музею Орсе в Париже. нюансв, породжених спогляданням за навколиш. На перший погляд роботи майстра можуть здатись дещо поверховими. Одню з найцкавших була група Наб (пророки), що сформувалася багато в чому пд впливом творчост Гогена.

Основою х творчост став безпосереднй контакт з натурою – робота на пленер. Взерунок спдниц нагаду форму галузей листв над головою жнки. Там вн створю найчудовш сво роботи: А, ти ревнуш. Великий вплив на мпресонств мав винахд поширення фотограф.

Образи його картин пофарбован песимстичними тривожними настроями. Тод як у Джойса в пдтекст – бльш загальний сенс, символчна суть, що збира розрзнен детал в диний образ буття.

Тобто риси, притаманн мпресонзму. Вн прагнув висловити сво ставлення до зображуваного ним за допомогою колрних спвзвуч. Але головними «героями» його полотен небо вода лише потм – земля, рослинсть, будинки люди.

не виокремився у самостйну течю, як в багатьох н. нац. Це – майбутня дружина художника. Правило писати не в майстерн, а пд вдкритим небом: на берез рки, у поле, у лс.

Вважаться, що цей твр одним з вищих досягнень мпресонзму Е. Мане. Поетика мпресонзму знаходить сво мсце в укранськй лтератур. Лист Ренуара вртуозно.

«Я пишу те, що зараз вдчуваю», — говорить Камль Пссарро. Послдуюч цикли – "Стоги", "Топол". мпресонст створю фрагментарну, етюдну, незавершену картину. Колорит, рух, навювання.

Ранн роботи присвячен життя найбднших верств. Все життя Сслей вдчував любов до музики вважав, що весь його живопис музично забарвлений. Мане не брав участ в жоднй сучасно йому виставц мпресонств, але в XX ст. Джойс, В. Фолкнер та н. письменники, чия проза визначила обличчя свт. принципв орг-ц, поднаних з традиц. Моне писав собор знизу, з близько вдстан, що переконливо переда грандозн розмри споруди.

Схд сонця (Impression. увага до деревяних духових, арфи, струнних нада партитурам мпресонств витончено-колорист. лня, структурна чтксть форми).

де Фалья), тал (О. мпресонзм видля Коцюбинського з плеяди класичних письменникв.

хронотопу (те, що вдбуваться тут нин) та психолог переживання (зважаючи на тлумачення В. Дльтея «тепершн дане завжди, нема нчого, крм того, що в ньому вдкриваться»). Аннен-ський, К. Бальмонт. У раннй молодост Ренуар розписував вяла, штори, був живописцем на фарфоровй фабриц назавжди зберг деяку «плавкость», плиннсть мазка. У новел "На камен" вн да "цлком нове освтлення природи, яка асоцються з психологчним станом Фатьми ( ненависть до моря, любов до гр)". композиторв протистояти засиллю ванеранства й вдновити нац. Разом з К. Моне Ренуар пише наприкнц 1860-х рокв невелик картини-етюди на пленер, переважно в Жабятнику (Гренуйр) пд Парижем, де були громадськ купальн та ресторани.

за цей час став одним з найбльших художникв в стор живопису. А тепер, селянин став для героя «наче паличка дирижера, що виклика раптом з мертво тиш цлу хуртовину згукв». У нй читамо: "Ус реалстичн форми – нерухом. У лтератур риси мпресонстичного стилю (перевага враження – безпосереднього, швидкоплинного, мнливого – як основного засобу в передач предмета, под, переживання) властив проз братв Ж. Е. Гонкурв, К. Гамсуна, поез мпресонзм Анненського, К. Бальмонта. В нй панують не романи й поеми, а новели й лричн врш. Цей етюд – новий стильовий крок у поднанн психологзму «Лялечки» та живопису «На камен».

Насамперед це стосуться новелстики М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Черемшини, частково О. Кобилянсько. Ретельну увагу придлено як портретам, так пейзажу. Морзо, як Мане, працювала заповнюючи полотно великими рвними заливками кольору. Оглядаючи фотознмки, вони почали подбно компонувати сво малюнки: х композиц були вдкритими, часто справляли враження випадкових фрагментв цлост. Жнки на картинах Дега показан в основному через пластику фгури. забарвлення. За влучним виразом Л. Андреева, ця вдсутнсть програм манфеств «говорить про присутнсть мпресонзму». Для багатьох новелств «молодо генерац» сворд.

До початку 20 ст. Найбльш близький до мпресонств у деяких роботах Опост Роден (1840 – 1917)-свом прагненням передати миттве в вираження людського обличчя або в поз людини на противагу синтетичному образом, подчеркивающему «одвчне» у старих класичних майстрв. Вн писав в основному жночу модель, портрети «ню» – оголену натуру. В. Ван Гог стверджував, що кольори, як «люблять» або «ненавидять» один одного, тому х контраст або гармоня здатн висловити рзномантний стан художника. Якщо судити по картинах мпресонств, то життя – це черга маленьких свят, вечрок, примного проведення часу за мстом або в дружньому оточенн (ряд картин Ренуара, Мане Клода Моне). знаменував вдхд вд реалст. середовищем.

Ледь пдфарбоване, заглиблене у внутршн переживання обличчя дами, руки в блих рукавичках, торс чоловка, що вдкинувся в крсл, оглядаючи зал в бнокль – все захоплю свжстю невимушенстю, приваблюючи вишуканим живописом, побудованим на спвставленн чорних холодних блих градацй в одяз з нжнорожевими (трояндами) та холодними пурпурово-червоними. Але сцени Дега сповнен гострого вдчуття сучасност. у лт-р подляють на власне.

У свох пейзажах, портретах, багатофгурних композицях художники прагнуть зберегти неупередженсть, силу свжсть «першого враження», яке дозволя схопити в побаченому неповторно характерне, не вдаючись до окремих деталей. Хвил вдблиски на вод, небо хмари, що пливуть на горизонт яхти з трубами, що димлять деревяний будиночок на берез. Це – композиця сучасного життвого ритму, погляд з натовпу, враження, схоплене на лету. До кращих надбань цього пероду належить серя "Руанськ собори". Композиц будуються великими горизонтальними пленами, набуваючи площинного характеру.

мпресонзм був останнм великим художнм рухом у Франц XIX столття. Вони прагнули показати дивне багатство кольору в природ. Мопассану, . Кожна революця – це рана бль, але ранити треба.

поема «Ангел», фортепанн цикли «Зорян мр», «Сторнки фантастично поез» Ф. Якименка симф. (1841-1895). у М. Коцюбинського часом поднуться з елементами символзму (цикл поезй у проз «З глибини», новели «Intermezzo», «На остров», етюд «Невдомий»), нод – неоромантизму (повсть «Тн забутих предкв», акварель «На камен») та натуралзму (новела «Лист», почасти – «Fata morgana»), але стильовою домнантою залишаться психол. Вн робить плакати з зображенням знаменитих танцвниць, спвачок кабаре, циркачок, «нчних метеликв» Монмартра, показу натужне веселощ «Мулен де ла Галетт» «Мулен Руж» – Парижа, оспваного Бодлером Верленом, але побаченого м совершенно по-свому, нервово, експресивно, драматично («Танець у Мулен Руж», 1890 «В кафе», 1891). Жур було орнтоване тльки на традицйн смаки художнх академй. практики вроп. Равель, К. Дебюсс, О. Скрябн, .

Куди йдемо. проблем способу х зображення. М. Коцюбинський вдзначав, що його цкавить думка про зображення свту природи за допомогою «кольорового лексикону». Така чарвна картина дц картопл. Виставка викликала бльший нтерес, нж офцйний салон.

«Уся справа у почутт — решта вдбуваться сама собою», — вважав К. Пссарро. Повтря свтло тут злит водино оточують мякою атмосферою геров композиц. Змна епох буде снувати до того часу, поки сну людина. Плужника, Т. Осьмачки.

Той же Пссарро зазначав, що мпресонзм ма бути теорю «чистого спостереження». Дйов особи твору — "ниви у червн", "сонце", "зозуля", "жайворонки". Пружн мазки енергйно-поривчасто вдтворюють воду, що бться об скел, спалахи скор та бризки. Однако его, пусть и немногочисленные, полотна по праву включают в список «Лучшие картины импрессионистов».

Неодноразово вн переписував заново сво картини. Метою мистецтва митця стало не наслдування природ, а самовираження. Так, серед звукв поля, як тепер не дратують його, а приносять насолоду, митець вирзня псню жайворонка, яка будить «жадобу», яку чим бльше слухаш, тим дужче хочеться чути.

Ренуар створив безлч образв городян у багатофгурних композицях: Бал в Мулен де ла Галет, Парасольки, Снданок веслярв та н. Едгар лер Жермен Дега (1834-1917) одним з найвизначнших мпресонств. Специфка оркестрування в музиц. Завдяки високому горизонту в композиц пану саме рухлива маса води. мпресонстичне свтобачення передусм лричним. Все це вдало обрамля художника даму, що сидять в човн-студ.

Сценою д душа лричного героя з болями, утомою, радощами надю. лтературознавств Ю. Кузнецов запропонував для розумння. Магя, якою волод ця картина, поляга не тльки в художньому талант живописця рзномантнй палтр вдтнкв, але в психологчному вплив на глядача.

Стар майстри, велик колористи насамперед, були для нього постйним предметом захоплення. Гоген не прагне до оптично врност в передач навколишнього свту. Франко не тльки вдзначив появу «молодо генерац» талановитих письменникв, а й високо оцнив хню спробу оновлення лт-ри. Хрестоматйним прикладом особистсного враження вд реальност пруствське зображення Венец.

Як в нших новелах на цю тему («Десять», «Темна нч», «Пострл» «Анархсти») Г. Косинка намагаться показати всю глибину соцально-психологчних явищ сучасного йому суспльства, допомогти читачев розбратися в соб, осмислити навколишню дйснсть. Однак за всм цим поступово втрачаться цлсна картина свту, його матеральнсть («Туман у Лондон», 1903). Для Дега характерн пошуки передач драматичного, напруженого руху.

Витончене почуття колориту, експерименти з кольором, динамка оптичних побудов приваблюють глядача, органзовують його враження вд картин. Група снувала в Париж в 1890-1905-х рр.

Дебюсс, М. Равель). Саме в його творчост втлилася основна проблема мпресонзму – проблема свтла повтря. В таких композицях (Танцвниця з букетом, Танцвниця на сцен) нас оповивають барвн чари, дух музики самозабуття, що перетворю балерин на втлення мр. Зображен ним паризьк вулиц бари, паризька натовп, сучасний йому ландшафт, портрети його друзв, паризька богема – вся сучасна йому життя зрозумла передана м у всьому багатств гостро точно схопленого руху розмаття випадковостей, що безсумнвно характерно для мпресонзму в цлому («Нана», 1877).

Змни настають у другй половин 1860-х рокв, коли Дега звертаться до теми перегонв. Поступ в науковй теор та практиц принс бльше знань стосовно структури блого свтла. Використовуться безлч прийомв, здатних зробити зображення хистким, прозорим, аби крзь нього проглядала особистсть автора в здатност вдчувати неповторно. Тцан. У Глейра Моне познайомився з Ренуаром, Сслея, Базилем.

Перевага – живим квтам сонячного спектра. У нй осмислено тему бандування, дезертирства, розколу душ людських. Вони мали друкований орган — журнал "Гперборей", редактором якого був М. Лозинський. Е. Сат вважаться одним з натхненникв музичного мпресонзму. «Ми приречен до того, щоб пзнавати свт тльки через враження, яке вн на нас справля», — писав Анатоль Франс, який наприкнц XIX столття став одним з головних теоретикв захисникв мпресонзму, фундатором саме мпресонстично нтерпретац мистецтва. Палтра вже звльняться вд темних тонв, але ще помтн рзн контури предметв та важк тн.

Але останн його роботи повн символв смерт, наприклад Хлбне поле з воронами. Назва походить вд мен першо бблйно людини Адама. Бар А. Шнцлер, особливо його одноактн пси «Зелена папуга», 1899, «Маронетки», 1906, та н. ), в Польщ – для Я. Каспровча, К. Тетмайера.

В укр. життям, яке перебува в трагч. Проте, на вдмну вд товаришв Дега не працював на пленер мало цкавився пейзажем. «Як я це бачу» — ця назва книги австрйського мпресонста П. Альтенбера (1896 р. ) явля собою певне спльне кредо всх представникв напряму.

Окрм того вн займаться рзьбленням та пише врш. Вони прагнули розглянути показати дивне багатство кольору в природ. нод вн прямо виплива в композиц класично вдомим творам. «Загальна кольорова стихя», вважав вн, сприя «утворенню гармонйного цлого з психологю моменту д».

освоння свту, а також пд впливом соц. -культур. – фактура, що виклика яскрав чуттв асоцац (обмнсть, просторовсть, «згущенсть» тощо).

Поль Гоген, повне мя – Поль Ежен Анр Гоген (1848- 1903) – ще одна мфологзована особистсть з числа постмпресонств. сторя мпресонств нарахову два десятилття.

Бльш того, колр в фресках, на вдмну вд кольору на полотн, не мг поднуватися з свтлом, як на картинах мпресонств, через сам матерал, на якому писалися фрески. виникло деклька стильових рзновидв мпресонзму на загальнй реалстичнй основ. Огюст Ренуар не бачив себе серед витворв, як шокують, або глибоких флософських полотен. хня культура, традиц, одяг не схож н на жодну ншу суто ндивдуальн.

Той же настрй присутн й у картин 39Нчний кабачок в Арле39. духов. "Для акмезму, — вдзнача Ю. Ковалв, — було характерне переорнтування художньо свдомост з трансцендентно площини на утвердження ясного безпосереднього погляду на довклля (кларизм), милування конкретними речами, дотримання чуттво, предметно-пластично визначеност образних структур та поетичного мовлення при послабленн просод, вдмов вд музично-акустичного ефекту й семантичного напряму символств. Особливо приваблювали його в «герочний перод» (1870-1880) околиц Понтуазу та Монфуко: "Понтуаз", "Мський сад в Понтуаз", "Ферма у Монфуко" тощо. Еще в годы обучения в лицее он стал увлекаться живописью. оповдна форма близька до методу «потоку свдомост» (характер.

Автора з його слабким здоровям виснажило фзичне й нервове перенапруження (виконуючи службов обовязки, вн нтенсивно займався творчстю). Композиця акварел надзвичайно оригнальна: даючи нбито малюнок з життя, автор жодного епзоду не виносить на перший план, а примушу читача головн епзоди переживати в соб, у свой уяв. Впливу мпресонзму зазнали, наприклад, О. Уайльд, Р. фон Гофмансталь (лрика, зокрема «Балада зовншнього життя» драми-лбретто), в росйськй лтератур – Б. К. Зайцев (психологчн етюди), К. Д. Бальмонт (з його лрикою «швидкоплинностей»). Остаточно долаться традицйна стабльнсть та замкненсть просторових побудов.

По власному ззнанню, Мопассан прагнув до конструювання субктивно «люз миру» через ретельний пдбр деталей вражень. Пс «Далоги Красун Чудовиська» надано характер вальсу. В Оркестр паризько опери. Стиль – вдображення епохи, а значить, людини.

Цей ефект був досягнутий за допомогою величезно клькост колрних переходв. 19 – 1- чв. Ван Гог покнчив з собою. Все це й ранше мелькало перед його очима, але мовби його до ц зустрч з «мужиком» не бачив.

Дега товаришував з всма, приймав участь у всх виствках мпресонств, крм сьомо. 20 ст. Акмести видавали журнал "Аполлон" (1909—1917 pp. ). «Розхитування» тонал.

Новела «В житах» – твр полфончний, синтетичний. Класичним зразком тут багатотомний роман Марселя Пруста «В пошуках втраченого часу». У хнх картинах почувався втер, волога псля дощу, нагрта сонцем земля. Пзнше Моне Псарро вирушили в Марлотт, де вони зустрлися з Ренуаром Сслея. В качестве основы для термина он взял картину Клода Моне «Впечатление. На останнй виставц з "засновникв" теч були лише Гйомен, Б. Морзо, Псарро та Дега.

письменникв межу майже з наук. Схд сонця»). Художник створював власн роботи серями.

У цих картинах художник нтерпретував традицйн сюжети новаторськи. Точнше, як вже зазначалось, отримавши творч мпульси вд Е. Мане, мпресонсти систематизували удосконалювали його досягнення. використовували символсти (П. Саме композитор, опановуючи дйснсть, втлю в специфчних формах музики.

мпресонзм розвиваться в останнй третин XIX — на початку XX столття. Пзнше майстер користуться ще динамчншою зометрично-кутовою, похиленою перспективою, коли замсть класичних нтеррних побудов з трьома стнами, пдлогою та стелею ми бачим кутовий простр з трьома площинами: вертикальними (стни) та похилено орнтованою пдлогою Це нада його роботам просторово напруженост. стот. Внсент Ван Гог (1853-1890) належить Голланд Франц одночасно. муз. драма «Пеллеас Мелзанда» К. Дебюсс за М. Метерлнком. Ренуар створю ряд дивовижних портретв, у першу чергу жночих. (серед них А. Головко, М. вченко, В. Пдмогильний, Г. Косинка, М. Хвильовий).

мпресонзм (франц. Тулуз-Лотрек не да свом персонажам оцнку, вн просто оповда про них. До переваг мпресонзму як теч вдноситься демократизм. мпресонсти дйсно змнили мистецтво, а значить, весь свт. Огюст Ренуар (1841-1919)-один з найбльш привабливих художникв-мпресонств, що володв величезним мальовничим талантом.

Постмпресонзм (французькою postimpressionisme, вд латинського post – «псля» та французького impression – «враження») – напрям в образотворчому мистецтв (переважно у французькому живопис), починаючи з друго половини 1880-х рр. тембрв. мпресонзм був течю, яка розширила не так мальовнич можливост мистецтва (на цей рахунок найрзномантнш думки), скльки рамки того, що стало в мистецтв допустимим. К. Моне писав той самий вид у рзний час доби, захоплюючись калейдоскопом свтлових ефектв.

суперечност з зовн. Як Е. Мане та нш митц-новатори, Е. Дега довго вивчав старих майстрв, копював багатьох – вд Джотто, Мантень, Беллн до Ван Дейка, Пуссена, Тцана, Енгра та Делакруа. у мист-в наприкнц 1880-х рр. Для нього стають тсн рамки мпресонзму.

У счн 1865 Моне працю в майстерн Базиля, де вн зустрв Псарро Сезанна. Саме пошук тимчасового, мнливого в людин, прагнення втлити в статичному мистецтво всю трепетнсть життя, а також новаторський характер моделювання викликали хвилю обурення громадськост, коли в 1878 р. Роден вперше експонував спочатку в Брюссел, а потм у Париж свою скульптуру «Бронзовий столття». лт-р найбльш яскравим послдовним представником психол. Гоген продовжу подорожувати в пошуках заробтку (працю на будвництв Панамського каналу) просто по потягу душ. Сприйняття цих картин вимага вд глядача певного вдосконалення.

Сам художник писав: «Що стосуться мо творчо бограф, то вона невдмна вд стор групи мпресонств». елементв «знеособила» мелодю, перетворивши на звук. пд кожним з свох «Соборв» видатний мпресонст мг би написати слово «Враження», як 20 рокв потому поставив його пд картиною «Схд сонця». В цю епоху входить такий вдомий перод, як Готика. 1903), в романах новелах Г. де Мопассана. Так письменник поверта свому стилю прикмети, властив мистецтву, розвиненому класиками.

Морс Утрлло (1883-1955), який отримав визнання лише через десятилття псля початку творчого шляху, – справжнй спвак Парижа: знаменит собори, мськ вулиц, набережн Сени, Монмартр побачен м як би в чистому вигляд, вн не пише людей, свдомо видляючи лише найдрбнш подробиц пейзажу.

У витонченост й уявнй простот лн фактури прихований терцдецмаккорд (семизвучна гармоня). Образом intermezzo новелст вказував на перепочинок душ утомлено людини. Окрм новел Мопассана, в малй проз мпресонстську технку розвивають так зван.

А враження залежить вд конкретного темпераменту, воно субктивне швидкоплинно. З самого початку експозиця виставки зацкавила велику кльксть вдвдувачв. А в 1877 роц група художникв (К. Постмпресонзм почав дробитися на нов групи.

образи вдтворюють багатство й рзномантнсть вражень вд природи, що сприйматься майже через ус органи чуття: слух («Втер на рвнин» К. Дебюсс, «Гра води» М. Равеля), зр («Кроки на снгу» К. Дебюсс, «Вдображення» М. Равеля), дотик («Мертве листя» К. Дебюсс), нюх («Аромати звуки у вечрньому повтр линуть» К. Дебюсс). Моне захопився цим калейдоскопом свтлових ефектв. До Моне приходить слава.

Його прихильники (М. Гучними скандалами супроводжуться поява «Снданку на трав», картини, в якй Мане зображу у незвичнй мальовничй манер одягнених молодих людей оголених жнок. Художники по новому пдйшли до зображення свту.

Сучасники сприймали його як сторнку стор, як памятник паризького життя. Серед моделей, наближ. Вльн, неначе випадково кинут на полотно мазки передають динамчне розмаття кольору форм. де Монтфо). Жнки на картинах Дега показан в основному через пластику вс фгури.

На допомогу слову завжди приходять фарби. Всього вн писав картини близько пяти рокв. На камен – характерний приклад не лише мистецько взамод людського сприняття (зорового, слухового) чи самобутност опрацювання Коцюбинським людських драм. Три дядьки Внсента займалися торгвлею творами мистецтва. «Загальна кольорова стихя», вважав вн, сприя «утворенню гармонйного цлого з психологю моменту д». I -IV ст н. е. В епоху Вдродження художники, як Франческа.

Ван Гог жив у повнй самот, харчувався лише хлбом кавою та багато пив. У Франц виступа з своми картинами голландець Винсент Ван-Гог (1853-1890), мистецтво якого найтсншим образом зв39язано з розвитком французького живопису. характер, оскльки, розставивши нов акценти, змнив усю систему виражал.

В росйськй лтератур мпресонстичну образнсть застосовували прозаки А. Чехов, . На змну багаточастин. Технка – мяка, пливка.

«Письменникова мпресонстична вишукансть, — стверджу. мпресонст. мпресонзм в меншому або бльшому ступен вдособляться вд реалстичних принципв перетворються на особливе бачення свтовдчування (або метод) – смутний, невизначений субктивзм, що частково передбачив лтературу «потоку свдомост» (творчсть М. Пруста). Многие критики считают, что по гармонии цвета и композиции «Голубых танцовщиц» можно считать лучшей работой художника на данную тему.

Слова Сезанна про Моне: «Моне – це тльки око, але, Бог мй, який очей. » – можна вднести до мпресонзму в цлому («Вид Темзи парламенту в Лондон», 1871 «Бульвар Капуцинв в Париж», 1873 «Скел в Бель-Мул», 1886). Коцюбинський) та н. лт-рах. У свох романах Е. Золя створював цл полотна, виткан з запахв, звукв, зорових сприйнять (опис сирв в «Черев Парижа», виставка блих тканин в «Дамському щаст»). Неможливо визначити жанр ц картини. Сяюча невагома, виплива на сцену його прима-балерина (Танцвниця на сцен), оповита рожевою хмаркою пачки та хвилями звукв, щоб розкланятись з глядачами.

драматурга й прозака А. Шнцлера «Leutnant Gustl», 1901). П. Гоген намагався зрозумти внутршнй дух кожно картини.

Вмння слухати чути природу, багатство звукв «побачити» всю палтру фарб викликали до життя нов звуков прийоми, вльн вд академчних умовностей. проблему в сучас. В. Винниченка, навть у зачин оповдання Карби Марка Черемшини.

Декадентськ мотиви характерн для вденсько школи мпресонзму (Г. Ван Гог покнчив з собою. Морзо. Переехав в Париж, завел знакомство с К. Моне и О. Ренуаром. Повернувшись в Порт-Авен, Гоген обдну групу художникв, проголошуючи кольоровий синтетизм.

Досягнення Коцюбинського насамперед полягало в тому, що йому за допомогою кольору, звукових вражень вдалося вдтворити реальний перебг психчних процесв, порухв душ людини в хнй дйснй складност У звязку з цим О. Черненко слушно пише: «Коцюбинський, так як вс мпресонсти, нколи не зображу няких типових характерв, а завжди неповторну ндивдуальнсть людини, байдуже до яко профес чи стану вона належала б байдуже, чи ця людина була бдною чи багатою, селянином, адвокатом чи священиком, сльською вчителькою чи монахинею т. д». Улюбленими прийомами митця були рзн просторов зрушення, рзка обрзка краю рзн «гостр» ракурси. Саме Сезанну належить вдкриття, що структура предметв завжди близька простим геометричним формам, тому його ще вважають засновником кубзму конструктивзму. Не випадково герой ззнаться в заздрост планетам, як «мають сво орбти, нщо не стоть м на хнй дороз». Життрадсне сприйняття свту, наявне в цлому всьому мпресонзму, особливо чтко проявилося у творчост одного з найбльших представникв цього напрямку Огюста Ренуара (1841-1919). Визначал.

Термн уперше використовувався в негативному значенн при критичнй оцнц твору Моне «Враження, схд сонця», (1872). спостергаються у творчост митцв спан (М. В нй виявлялась вдповднсть мж рзними напрямками лнй (похилення влво, вправо тощо) та емоцйним станом людини.

Вн захоплено малю скачки. Тод, скнчивши, падала тихо униз, натягала другу з неба на землю.

---