Колорит звичайно стриманий вишуканий. Це нацональний «Свято бобового короля» -смейн гулянки, багато раз повторен Иордансом: столи вгинаються вд надкв, обличчя лиснють вд достатку, розпливаються в усмшках. Адрана», «Стрлецька гльдя Св.
Образи класично давнини знаходять земне достоврнсть, не заземляясь не втрачаючи сво височини, як, наприклад, в ермтажний шедевр «Персей Андромеда». Розвиваються природн науки, як обслуговували зросл потреби господарства. Третя з названих картин – "Прял" – жанрова. Останнй – «Груповий портрет членв антверпенського магстрату старшин стрлецьких гльдй» (1643) – рдксть не тльки в творчост Тенрса, а й у фламандському мистецтв взагал, бо подбн портрети, як представляли членв певно гльд або корпорац, широке поширен тльки в голландському живопис. Адрана", "Стрлецька гльдя св.
Зате коло споживачв образотворчого мистецтва у Голланд був набагато ширш, як нде: картини купувалидоже заможн селяни. Учень Броувера Давид Тенирс (1610-1690) вдступив вд заповтв свого вчителя. Вермер робив те, чого нхто ще не робив у XVII ст. : малював з натури («Вуличка», «Кравид Делфта»), це, по сут, перш зразки пленерного живопису. Вн шукав найбльш виразн пози жести рук, пдбирав вдповдний фон предмети обстановки. Згодом картина сприймалась як герочний образ епохи республкансько Голланд. Колорит звичайно стриманий вишуканий. — станковий живопис. функц на себе перебрали олйний живопис гобелени.
Тут майже було зображень святих, зате, як ще бльше, придляли уваги старозавтним сюжетв. Блискучого розвитку досяга натюрморт, який найчастше зобража так зван снданки (Вллем Хеда — Снданок з ожиновим пирогом, Птер Клас — Натюрморт з свчкою). Голландц називали натюрморт still liven — тихе життя, а не nature mort — мертва природа. Мистецтво Иорданса самим тсним чином повязане з старонидерландскими традицями.
На величезно картин зображений розпaposята Христос. Юптер викрада свох коханих, амазонки бються, сатири нападають на нмф. Рубенс прославив нацональний тип краси.
Блискуча майстернсть оберегла його вд грубих лестощв (портрет Карла на полюванн, портрет Томаса Уортона та н. ). Это одновременно и справедливо и неправильно. Це сильний, мужня людина, переможений своми противниками. Радсно пробуджуться Даная, золоте свтло широким, рвним потоком вливаться в кмнату.
Наблюдаемый во все времена года пейзаж получил у голландцев очень спеифические выражения. Звичайно вони зображен на дружньому застлл. Вермер робив те, чого нхто ще не робив у XVII ст., – малював з натури ("Вуличка", "Вид Делфта"), це, по сут, перш зразки пленерного живопису.
У Голланд було розвинено тип скромного, точного документального портрета, тод як у Фландр популярншими отримав парадний портрет. Його знаменита серя «Життя Мар Медч» складаться з 21 великого декоративного полотна. Голландя ста центром вропейського друкарства, загально славою користуються унверситети.
В так называемом «Большом автопортрете» 1652 г. художник предстает перед нами в коричневой блузе, с поворотом лица в три четверти. Духовна атмосфера Голланд, яка щойно визволилася вд нацонального гноблення, сприяла розвитков флософ, природничих наук, математики. В 16-17 столттях мануфактури Фландр конкурували з найкращими майстернями Франц. Вн створю багато групових портретв — зображень стрлецьких гльдй (корпорацй офцерв для оборони та охорони мст).
Мистецтво Рубенса – типове вираження стилю бароко, якому надано в його творах сво нацональн особливост. Голландц називали натюрморт still liven – тихе життя, а не nature mort – мертва природа. Сотн рубенсовских картин, у його життрадсних у яскравих фарбах прославляться краса сила людини, безмежне розмаття велич природи.
Гранично прост зображення людей, завжди цкавих за душевним складом. Ван Дейк збагатив портретний жанр психологзмом грацю, як сформують тип захдновропейського парадного (репрезентативного) портрета, прийнятого вд Гену до Мадрида Лондона. Ндерланди подлилися на дв частини: на Голландю Фландрю (сучасна Бельгя), що залишилася пд владою спан. Але художник, як умлий режисер, майстерно подну х в одне цле. Чим зображено.
Аналз загального настрою твору. У розвитку голландсько живопису спостергалося протилежне явище – чльне мсце у нй зайняли саме нижч жанри – портрет, побутова живопис, пейзаж натюрморт. Якщо Иорданс писав переважно портрети багатих городян, то нший жанровий художникь – Адран Броувер (1606-1638), навчався у Голланд, присвятив свою творчсть життя селян мсько бдноти. Вн поднав широкий пензель з дрбним мазком, але пзнй його стиль став гладким, з нжною гармоню голубого, жовтого, синього, обднаних дивовижним перлинно-срим ("Голова двчини").
Його живопис переконувала глядача, що свт повсякденного життя гдний бути обктом мистецтва. Фламандскому мистецтву було властиво прагнення створювати герочн образи, велик многофигурные сцени, рзномантн за змстом характеров. Використання асоцативних аналогй, зставлення, порвняння, метафор, ептетв. Вн створю багато групових портретв – зображень стрлецьких гльдй (корпорацй офцерв для оборони та охорони мст).
Головними засобами виразност стали не лн та маси, а свтло колр. На подив ноземцв, голландц цнували картини бльше, нж коштовним камнням прикраси. Дал продовжу сво навчання у Амстердам у знаменитого сторичного живописця Птера Ластмана. Найвдомший з них — Антонс Ван Дейк (1599—1641 pp. ).
Умов для розвитку демократично друковано графки, розраховано на бдноту, тут не склалося. 2. 1. Спльною рисою обох художнх шкл була любов до життя, до земних радощв. Рембрандт не боявся реалстичних деталей, як великий майстер умв уникати натуралзму. Музей истории искусств владеет только одной картиной Франца Хальса, портретом молодого человека, который уже выступал в коллекции Карла VI как один из немногочисленных образцов «протестантского» искусства Голландии.
Пзнше вн менше захоплються ефектами свтлотньових контраств. З цих пр йому незмнно супроводжував успх як художнику. Колр нтенсивний, барви наче випромнюють свтло. У перший, антверпенський перод (кнець 10-х-початок 20-х рокв), як це називаться час його творчост, вн пише багатих бюргерв або свох товаришв по по малярству, пише в строго реалстично манер, з тонким психологзмом.
Його приваблюють вакханал з насолодою спянння, полювання на левв з х нестримним запалом та нш образи класично давнини, що набувають земно достоврност суто фламандського обличчя (Персей та Андромеда). Багато уваги придлялось нтерру. Виступивши проти долопоклонства, тобто проти оздоблення церков конами статуями, кальвнзм цим чимало вн сприяв розквтов мирського, свтського мистецтва. Характерне митця прагнення цкавост позначилося у такому його забавно за сюжетикою картин, як «Мавпи на кухн». До найкращих зразкв монументальних стнописв пдняв мистецтво натюрмортв Франс Снейдерс.
Вдповдно до вимог стилю це були парадн, репрезентативн портрети, але блискуча майстернсть вберегла художника вд грубих лестощв (портрет Карла на полюванн, портрет Т. Уортона та н. ). Про голландський живопис знають навть т, хто не дуже добре розбираться в мистецтв. близьк до манер Рубенса релгйн мфологчн композиц. Розподл на вищ нижч жанри було чуже голландському реалзму. Тем самым они обогатили живопись новыми темами, сделали реальность достойной изрбражения, не стремясь к историческим или религиозным приукрашениям. У стил бароко були створен розкшн палаци та парки скульптури, що вдтворювали почуття, людину в рус картини, насичен емоцями динамкою сцен з життя в музиц зявився новий жанр — опера. Шлюб з Саскю принс художнику не тльки велике придане дружини, а й отримав статус «жителя Амстердама» також вступив до гльд Святого Луки (1634р. ).
Рубенс створив 21 картину для прикрашення Люксембурзького палацу — сцени з життя французько королеви Мар Медч (на замовлення), в яких сторичн особи змальован поруч з античними божествами, реальн под уживаються з алегорями. Ця дея, яка набула в Новий час широкого свтоглядного значення, вперше втлилась у Голланд (а взагал в Новий час наука ста провдною формою свдомост). Лейденський унверситет був центром вльнолюбства.
Рубенс пише дуже рдко, нод пд фарбами просвчу тон грунту. Причому кожна з композицй Тенрса розпадаться на ряд самостйних епзодв-мзансцен. Якщо орданса писав головним чином портрети багатих городян, то нший жанровий художникь – Адран Броувер (1606-1638), який навчався в Голланд, присвятив свою творчсть життя селян мсько бдноти. Блискучого розвитку досяга натюрморт, який найчастше зобража так зван снданки (Вллм Хеда – Снданок з ожиновим пирогом, Птер Клас – Натюрморт з свчкою). Тим не менше спроби зробити друковану графку були.
Його можна розглядати як заповт Рембрандта-людини Рембрандта-художника. Художник шукав сво образи в селянському середовищ, в народнй натовп. Це парадний бароковий портрет, в якому велич передаться позою модел, костюмом, вслякими аксесуарами обстановки. В останньому автопортрет (1638-1639) Рубенс зумв, однак, показати себе тонким психологом: смуток, втома, слди хвороби багатьох роздумв навченого життвим досвдом вже немолодого чоловка написан на обличч.
З ц картини починаться конфлкт розрив Рембрандта з патрицанськими колами. Але якщо сторична живопис було визнано формувати висок цивльн почуття, необхдн батьквщин звинувачували у хвилину небезпеки, то нш жанри виховували якост, замсть необхдних у повсякденн й у побут. Головними виражальними засобами для Рембрандта були не лн й маси, а колр свтло. Замовлень велик картини для церков голландськ художники не отримували. У цей пзнй перод Гальс досяга вершини майстерност – колорит його картин ста монохромним (звичайно темний, чорний одяг, з блим комрцем манжетами, темно-маслиновий колр фону). Складною композиц протистоять у Голланд стримансть, композицйна простота певне незграбнсть форм, яскравою мальовничост – скромний колорит з помaposякшеним локальним кольором приглушеною палтрою. Його картини щасливого пероду — кохання до юно дружини (романтичн портрети Саск та автопортрети в розкшному фантастичному вбранн, з сяючими обличчями, з радстю буття) — намальован у стил бароко.
Головн досягнення ц школи — у станковому живопис. Голландц називали натюрморт still liven — тихе життя, а не nature mort — мертва природа. У Фландр феодальне дворянство вища бюргерство, а також католицька церква вдгравали головну роль у житт крани були основними замовниками мистецтва. Головними виражальними засобами для Рембрандта були не лн й маси, а колр свтло. Не вангельський розповдь, а могутнй подих життя захоплю глядача розглядаючи цю картину.
Найбльш знаменитим з усх учнв Рубенса, навчалися у нього недовго, але став невдовз першим помчником в його майстерн, був Антонс ван Дейк (1599-1641). Виробництво аррасв всляко заохочувалось мсцевими урядами, хоча й ретельно контролювалося. Сотн людей приречен до страти за одним лише пдозр в схильност до новому релгйному вченню. х сюжети рзномантн. Для спанського барокового живопису характерн декоративнсть, примхливсть, синтез комчного та величного, тлесного й аскетичного. Несомненную спльнсть, особливо у початковому етап, виявля жанр натюрморту, передусм та його область, родоначальником яко у Голланд був фламандський художникь квтв АмброзиусБосхарт Старший, (ок. 1570 – 1621), а продовжувачем – його учень Балтазар ван дерАст (1593 – 1656), працював у Утрехт Делфте. Тут сцени в шинках на зажджому двор, караульня з вдпочиваючими солдатами офцерами, нтерр майстерн художника («Художникь у свой майстерн», 1641), кухня в селянськй хат («Кухня», 1646) кмната в будинку духовно особи («Портрет пископа Антоня Триста його брата – монаха-капуцина вгена», 1652), пейзаж, селянськ свята сльськ гри просто неба, нарешт, трактован в жанровому дус релгйн картини (два варанти «Спокуси св. У ранн роки з вропейських майстрв на нього справив великий вплив Кавараджо («Поклонння пастухв»). Рубенс розумв любив античнсть, вн часто перетворював мфи в живописн образи. Центральною постаттю фламандського мистецтва цього пероду був Птер Пауел Рубенс (врнше Рюбенс, 1577—1640 pp. ).
Це не виключало створення оригнальних творв одним майстром. У Ндерландах вводиться нквзиця. Тому трактуванн релгйних тим був притаманний свтський, жанровий характер. Звичайно вони зображен на дружньому застлл. стинним послдовником главою фламандсько школи псля смерт Рубенса був Якоб Йордан (1593-1678), найбльший художник Фландр XVII ст.
Вн створю багато групових портретв зображу стрлецьк гльд (корпорац офцерв для оборони та охорони мст). На передньому план нфанта Маргарита в оточенн фрейлн, карлиць, придворних собаки. Розвиваються природнич науки, як обслуговували зросл потреби господарства. Композиця побудована здебльшого на рвноваз кольорових звучань. Бартоломеус Спрангер, родившийся в Антверпене и получивший образование в Риме, стал основателем виртуозного, придворного искусственного стиля, который в результате временного проживания Спрангера в Вене и Праге стал межнациональным «языком».
Були нововведення, що лише доповнювали традицйн засоби створення (використання золотих чи србних ниток, використання довгого русяво-золотавого волосся тощо). У пзнх портретах це зника. Вдома така цкава розповдь сучасника. Пд пензлем Рубенса поэтизируется чуттва стихя. З цих приватних осб завдяки манер художника – широкй, упевненй, з насиченими, нтенсивними кольорами (жовтим, червоним, синм тощо) – створються мистецький документ епохи.
Один з найвизначнших портретиств ц доби – Франс Гальс (Халс близько 1585 – 1666 рр. ). Серед питань ндерландського мистецтва (як рзновиду стилю бароко)- проблема виникнення караваджизма. Рубенс був одним з найосвченших людей сво епохи.
Його цкавила бльше святкова сторона життя. Вимоги жанру (точнше замовникв) — репрезентаця кожного з портретованих — не було дотримано. Голландя ста центром вропейського друкарства, загально славою користуються унверситети. Але головним для Рубенса завжди був мистецтво. ронм та н. ), як вн виршу у лричному план.
Найвдомший з них – Антонс Ван Дейк (1599 – 1641 рр. ). Вимоги жанру (точнше замовникв) — репрезентаця кожного з портретованих — не було дотримано. Його "Дворик" – це нби застигла мить життя, так само поетичного, як буденного.
Олена Фоурмен – живе втлення деалу художника, як би зйшло з його полотен зображення. «Аллегорию живописи», созданную около 1665–1666 годов, вершинное произведение Вермеера с точки зрения работы с цветом, можно назвать наиболее амбициозной его картиной. Найкращим полотном Рембрандта (й еплогом творчост) можна вважати картину Блудний син. По сут вн проклав дорогу мпресонзму. Луки, цю дату можна вважати початком творчо самостйност художника. Багато в Рубенса сторичних картин. Побутовий живопис став одним з провдних жанрв, творц якого дстали в стор найменування "малих голландцв" – хн сюжети нехитр (хоч вдображають рзномантний свт), картини невелик.
У нього багато сюжетв мфологчних християнських ("Сусанна старц, "Св. Себастьяном. Творчество Рембрандта в Венской картинной галерее представлено только портретами, хотя «Мать художника» и «Сын художника» могут также считаться однофигурными историческими картинами.
Живописна палтра лакончна, але грунтуться на дуже тонких градацях. Найкращим полотном Рембрандта можна вважати картину «Повернення блудного сина» – це живописний еплог трагчного шляху пзнання життя художником. Звичайно вони зображен на дружньому застлл.
Згодом картина сприймалась як герочний образ епохи республкансько Голланд. Серед нихАртген ван Лейден та Ян Корнелс Вермен. Адже фрески стнописи не отримали розвитку в мистецтв Фландр, як то було в тал чи Франц. Протестантизм (кальвнзм як його форма) повнстю витснив католицьку церкву, духвництво не вдгравало тако рол, як у Фландр тим бльш в спан або тал. Завдання для груп: створити «живу сценку» за сюжетом картини. На вддяку Ван Дейк створив галерею парадних портретв англйсько придворно аристократ. сторичний х розвиток вдбувався рзними шляхами, так само як культурний.
Особи зображен з портретно точнстю, костюми сторично врн.
Бюргери хотли бути увчненими, художник мусив памятати про повагу до кожно модел. Найвдомший з них – Антонс Ван Дейк (1599 – 1641 рр. ). Адрана, Стрлецька гльдя св.
Христос на хрест здаться атлетом. Уповльнений ритм життя, порядок, стараннсть, вивренсть розпорядку дня — ц цнност голландського побуту перейшли в картини (Габрель Метсю — Снданок, Хвора лкар). 3.
Проте головними рисами натюрморту як жанру виробляються вхарлемских снданках. Не означа те, що у творах вдсутня всяке зовншн рух. Блискуча майстернсть оберегла його вд грубих лестощв (портрет Карла на полюванн, портрет Томаса Уортона та н. ). У дверях покою – канцлер. Майстер у цей перод написав багато портретв.
Спочатку навчаться в майстерн вдомого живописця Сваненбурха. Вона пережива радсн почуття щастя. Нарядно одягнен тенирсовские селяни, показане момоент вдпочинку веселощв, далек вд правдиво зображених геров Броувера. Однак головним жанром Ван Дейка став портрет.
Сюжети бралися з Ббл, антично мфолог, середньовчних романв або алегорй («Легенда про Саблонську мадонну», «Милосердя мператора Тта», «Марк Антонй Клеопатра», «См вльних мистецтв» тощо). Импульс к независимому развитию голландской живописи исходил от фламандских художников. Побутовий живопис став одним з провдних жанрв, творц якого дстали в стор найменування «малих голландцв» – хн сюжети не хитр (хоч вдображають рзномантний свт), картини невелик. Уповльнений ритм життя, порядок, стараннсть, вивренсть розпорядку дня – ц цнност голландського побуту перейшли в картини (Габрель Метсю – Снданок, Хвора лкар).
Констатаця образност твору (Виявлення художнього образу). Майно страчених конфскують. Та головне в них – передача свтла повтря. Голландськ натюрморти — "снданки" ("Снданок з ожиновим пирогом" Хеди та н. ) — картини нтимного характеру (сам голландц називали х "тихе життя", а не "мертва природа", адже зображен ними предмети нбито живуть свом тихим життям). У Рубенса було багато учнв.
Першою великою роботою на батьквщин були ввтарн образи для вдомого Антверпенського собору: «Воздвиження хреста» (1610-1611) «Зняття з хреста» (1611-1614), в яких Рубенс створив класичний тип ввтарного образу XVII ст. Лейденський унверситет був центром вльнолюбства. Антоня») надзвичайну популярн у сучасникв зображення мавп («Мавпи в кухн»). Композиця побудована здебльшого на рвноваз кольорових звучань. Ус композиц нби в рус.
дображення яких глядач бачать у дзеркал. Слд памятати також, що мистецтво вже вдйшло вд поняття вчност (кона) прийшло до поняття часу, що стало умовою реалстичного живопису. У нанесенн фарб на полотно беруть участь пензель, шпатель, черешок пензля але це Рембрандту здаться недостатнм — вн наносить фарби на полотно безпосередньо пальцем (так написано, наприклад, пятку лво ноги блудного сина). Його геро – селяни мський плебс, вони грають в карти, пють, бються, горланять псн.
Фламандське бароко мало виявила себе в архтектур, зате яскраво виразно – в декоративному мистецтв (в рзьб по дереву, карбування металу), мистецтв гравюри, але особливо – у живопису. Слд памятати також, що мистецтво вже вдйшло вд поняття вчност (кона) прийшло до поняття часу, що стало умовою реалстичного живопису. Той же святковий характер, створений головним чином колористичними ефектами, ма «Вартова» (1642), твр не менш свордний за жанром, нж портрет антверпенських стрльцв. Ця любов художника до рзномантних деталей, як до докладно неквапливо розповд, що становить одну з найважливших рис жанрового живопису, особливо яскраво розкриваться в його численних зображеннях селянських свят, в чому дозволяють переконатися три картини, що збергаються в Ермтаж: дв картини «Сльське свято» (1646 1648) «Селянське веслля» (1650). Пристрасть до живопису дуже рано прокинулась у юного Лейденця.
св. Бюргери хотли бути увчненими, художник мусив памятати про повагу до кожно модел. У 30-т роки Рубенс, переймаючись життям у великому торговому мст, купу маток з старовинним замком Стен (Стеен), тому часто цей перод творчост Рубенса називають «стеновским».
Живописна палтра лакончна, але рунтуться на дуже тонких градацях. Побутовий живопис став одним з провдних жанрв, творц якого дстали в стор найменування малих голландцв – хн сюжети нехитр (хоч вдображають рзномантний свт), картини невелик. Зворушливо пднматься Даная, назустрч свтлу. Однак реальнсть пейзажу (а Тенрс був великим майстром цього жанру) лише пдкреслю пасторальний театралзований характер самого зображення селян. Оцнка колрного виршення (визначення колориту картини: в якй гам кольорв).
Розцвта культура. Броувер зрко помчав характерн пози рух людей, живу ммку осб. Алгоритм «Змстовний склад естетично оцнки художнього твору» Власна нтерпретаця сюжету (Що зображено на картин. ) Опис мсця под (Де це вдбуваться. ). – гуаш, акварель, олвець, туш, вугль, пастель, сангна, олйн фарби). Вдомий такий цкавий розповдь сучасника. Але поряд з цими звичайними для Тенрса сюжетами, багаторазово повторюваними ним протягом усього життя, у збраннях Ермтажу представлен й так рдксн у творчост художника жанри, як марина («Приморська гавань») груповий портрет.
Друкована чи самостйна графка не отримала розвитку у Пвденних Ндерландах, позаяк мистецтво там носило вдверто аристократичний характер було спрямоване на створення предметв розкошв (ювелрн вироби з србла слоново кстки, арраси килими, декоративний живопис для палацв помешкань багатв, парадн портрети тощо). Христос на хрест здаться атлетом. м значення предмет капталовкладення, як платежу. Блискучого розвитку досяга натюрморт, який найчастше зобража так зван снданки (Вллем Хеда — Снданок з ожиновим пирогом, Птер Клас — Натюрморт з свчкою). Перод розквту творчост Тенрса – 1640-1650-т роки. Адрана, Стрлецька гльдя св.
Його кравиди з вллою Медч передвщають пейзажний живопис XIX ст. Нове в жанровий живопис вносить Ян Вермер, вдомий в стор мистецтва як Вермер Делфтський (1632—1675 pp. ). З ц картини починаться конфлкт розрив Рембрандта з патрицанськими колами. Бюргери хотли бути увчненими, художник мусив памятати про повагу до кожно модел. Його Дворик — це нби застигла мить життя, так само поетичного, як буденного.
Поки у Франц 14 столття йшла 100-лтня вйна, у мст Брюссель (Фландря, сучасна Бельгя) змцнло сво виробництво аррасв. Лейденський унверситет був центром вльнолюбства. У колорит переважали вдтнки червоного коричневого, що немовби спалахували зсередини. Третя з названих картин – Прял – жанрова.
сторя виникнення голландського живопису може бути роздлена на клька перодв. На вддяку Ван Дейк створив галерею парадних портретв англйсько придворно аристократ. Обидва художники втлили у свой творчост найстотнш особливост фламандського побутового жанру, хн твори, розглянут в цлому, дозволяють простежити весь шлях, пройдений фламандською побутовою картиною – вд яскраво фксац реального факту (у Брауера) до поступового переродження побутово сцени в жанр пасторал (у Тенрса). 7 любов до свого мста.
Вн пише себе то Рнальдо, то Парсом, то. Тяготячись самотнстю, художник прийма пропозиця правительки Ндерландв нфанти забелли де з дипломатичним дорученням в спаню та Англю (для переговорв про мир спан з Англю). Вермер робив те, чого нхто ще не робив у XVII ст., — малював з натури (Вуличка, Вид Делфта), це, по сут, перш зразки пленерного живопису. Ван Дейк «вдплачу» за все створенням галере парадних портретв англйсько придворно аристократ. Однак головним жанром Ван Дейка став портрет.
Як явища, под, предмети. ). Але тонко уловлен в кожному окремому випадку ндивдуальн особливост модел, властиве ван Дейку почуття мри, звичайно, блискучу майстернсть художника – все це разом ряту його вд грубих лестощв (портрет Томаса Уортона портрет Флпа Уортона портрет Карла на полюванн, близько 1635). Стрльц по-рзному поводяться — одн збуджен наступними дями, нш стриман, спокйн. Багато рокв прожив у Голланд, Броувер писав невеликого розмру картини на побутов теми. У нього вн оволодв основами анатом, навчився писати оголену фгуру, освов гравюру. Нове в жанровий живопис вносить Ян Вермер, вдомий в стор мистецтва як Вермер Делфтський (1632 – 1675 pp. ).
На вддяку Ван Дейк створив галерею парадних портретв англйсько придворно аристократ. Рубенс створив 21 картину для прикрашення Люксембурзького палацу — сцени з життя французько королеви Мар Медч (на замовлення), в яких сторичн особи змальован поруч з античними божествами, реальн под уживаються з алегорями.
Стрльц по-рзному поводяться — одн збуджен наступними дями, нш стриман, спокйн. Улюблений його жанр – побутовий. У нього багато сюжетв мфологчних християнських (Сусанна старц, Св.
Багато уваги придлялось нтерру. Не менш тонкий за характеристикою вишуканий за кольором бльш раннй портрет молодо жнки, вдомий як портрет камеристки (близько 1625). Расцветает культура. Характеризуться втратою ренесансно гармон мж тлесним Духовним, природою та людиною).
Найбльшого психологзму Рембрандт досяг в автопортретах, яких дйшло до нас близько ста. Уповльнений ритм життя, порядок, стараннсть, вивренсть розпорядку дня — ц цнност голландського побуту перейшли в картини (Габрель Метсю — Снданок, Хвора лкар). Ус композиц нби в рус. В голландских натюрмортах нужно учитывать одну тематическую особенность – это идея ванитас (ванитас означает по-латыни суетность), намек на напрасность всех земных устремлений, на преходящность жизни.
Два Маря, як Магдалина, поста блявою, блакитноокою брабанткой з пишними формами. Нацональн колорит тип виражен у творах Йорданса з найбльшою прямотою щирстю. Його Дворик – це нби застигла мить життя, так само поетичного, як буденного. Небайдужий до родово аристократ, художник у портретах автопортретах завжди наголошував на аристократизм, тендтност, вишуканост, нервовй експрес, витонченост форм.
До не вимушено звертався сам Рубенс, перевантажений замовами. Мaposязист постат катв, х енергйн руху надають вс сцен характер напружено боротьби. Однак у 1600 р. вн де для подальшого вдосконалення в талю, насамперед у Венец, «на зустрч» Тцианом, Веронезе Тнторетто, потм в Рим, де вивча Мкеланджело. Його кравиди з вллою Медч передвщають пейзажний живопис XIX ст. Найкращим полотном Рембрандта (й еплогом творчост) можна вважати картину "Блудний син".
Але сьогодн ми говоримо про перод розквту голландського живопису. Стрльц по-рзному поводяться – одн збуджен наступними дями, нш стриман, спокйн. Голландський натюрморт – художн втлення найважлившо теми голландського мистецтва, теми приватного життя звичайно людини.
Ндерланди подлилися на дв частини: на Голландю Фландрю (сучасна Бельгя), що залишилася пд владою спан. Протестантизм (кальвнзм як його форма) повнстю витснив католицьку церкву, духвництво не вдгравало тако рол, як у Фландр тим бльш в спан або тал. Лист його вртуозно, артистично, повно тонких колрних спввдношень. Блискучого розвитку досяга натюрморт, який найчастше зобража так зван "снданки" (Вллм Хеда – "Снданок з ожиновим пирогом", Птер Клас – "Натюрморт з свчкою"). Як титулований голландець XVII ст.
ронм та н. ), як вн виршу у лричному план. Багато уваги придлялось нтерру. ронм" та н. ), як вн виршу у лричному план. Хальс родился в Антверпене и работал в Харлеме главным образом как портретист. Висловлення особистого враження вд твору (Що ти хочеш змнити в картин. ).
Провдними майстрами по праву вважаються Адран Брауер (Броувер) Давид Тенрс-молодший. Але реальну стилстику Караваджо роздляла дещо обмежена кльксть фламандських художникв (Теодор Ромбоутс, Адам де Костер, Герард Сегерс, Лу Фнсон). Новий учитель поповнив професйн знання Рембрандта. Цього особливо сприя колорит картини, урочисте звучання синього, червоного, жовтого.
У XVII ст. У Рубенса було багато учнв. Такий виконаний м у 1611 року для Антверпенского собору ввтарний образ «Воздвижение хреста». Учитель розда групам по однй репродукц картин вдомих голландських та фламандських художникв (за власним вибором). После возвращения «подарков» Ротшильда — выразительный портрет мужчины в черном был приобретен для коллекции принца Лихтенштейнского и таким образом вернулся в Вену. Але по призду в талю цей тип портрета поступаться мсцем ншому.
Особливост квткового натюрморту голландських фламандських майстрв. В картинах цього жанру начебто нчого не вдбуваться ("Двчина, що чита листа", "Кавалер дама бля спнета" Вермера Делфтського), в них уповльнений ритм життя, вивренсть розпорядку ("Снданок", "Хвора лкар" Г. Метсю). Георгя»), Зазвичай вони зображен пд час дружнього застлля. Закнчуться певний перод його життя.
Рембрандт умв створювати портрети бографи: видляючи лише обличчя руки, вн передавав усю сторю життя ("Портрет старого у червоному"). Творче завдання Учн обднуються у 4 групи. Колр нтенсивний, барви наче випромнюють свтло. На передньому план нфанта Маргарита в оточенн фрейлн, карлиць, придворних собаки.
ндерландське мистецтво подлилося на дв школи — фламандську голландську — у звязку з подлом самих Ндерландв у результат революц на дв частини: Голландю та Фландрю (ниншня Бельгя). Вимоги "жанру" (точнше замовникв) – "репрезентаця" кожного з портретованих – не було дотримано. Його живопис переконувала глядача, що повсякденного життя гдний бути обaposктом мистецтва. Наявнсть дешево сировини (бавовни та барвникв) високо обдарованих майстрв обумовила появу надзвичайно цнних аррасв, як не що нше як ткан фрески, текстильн стнописи. У творах Броувера нема широко декоративност фламандсько школи, вони виконан в дус голландського реалзму розрахован на близьку розгляд («Сльський лкар»).
У 20-т pp. взагал. Рубенс славить нацональний тип краси. Залежнсть Ндерландв вд феодально-католицько спан перетворилося на гальмо для подальшого розвитку крани.
У 20-т pp. Подл на вищ нижч жанри було чуже голландському реалзму. Одним из главных мастеров этого харлемского или утрехтского маньеризма был Абрахам Блумарт.
Згодом картина сприймалась як герочний образ епохи республкансько Голланд. Сюжети нод драматичн, обличчя, ммка, пози, жести надзвичайно виразн, роня переплтаться з гркотою, в цьому сенс Броувер продовжу традиц Брейгеля («Бйка»).
У пзнх портретах це зника.
Особливо поетичност набув нтерр, оскльки життя голландцв проткало в основному в дом ("Дворик", "Господиня служниця" П. де Хоха). У Голланд був розвинений тип скромного, точного документального портрета, а у Фландр бльше поширення отримав парадний портрет. Рубенс прославив нацональний тип краси. Останн шстнадцять рокв життя найбльш трагчн для Рембрандта, але це пора його шедеврв. Тут передано стльки почуттв, стльки тонких душевних порухв — потрясння, щастя вд повернення втраченого, всепоглинаюча батьквська любов, але водночас гркота втрат, приниження, сором, каяття.
Псля повернення Рубенса на батьквщину, не бажаючи конкурувати з великим майстром, честолюбний художник де в Англю на службу до короля Карлу I (1632). Але головним жанром ван Дейка ста портрет. Природа дйснстю сама по соб. Тварин натюрмортн додатки вн довряв створювати фаховому майстру Франсу Снейдерсу. Якраз на цей час припада бльша частина живописних робт художника, що належать Ермтажу. Два Маря Магдалина — свтлокос, волоок, пишнотл.
Слд памятати також, що мистецтво не вдйшло вд поняття вчност (кона) прийшло до поняття часу, що стало умовою реалстичного живопису. Останн шстнадцять рокв життя найбльш трагчн для Рембрандта, але це пора його шедеврв. Аналз композицйного виршення (наявнсть композицйного центру), плановсть (доцльнсть видлення планв), розмщення та пдпорядковансть деталей, тощо. Але спроби майстрв мали рзне спрямування. В вденському портрет («Шубка», 1638) Олена поста оголеною, що стоть на червоному килим, з накинутою на плеч шубкою. Справжнм драматизмом були просякнут картини фламандця Жерара Дюфе (1594—1660), що найближче пдйшов до найкращих властивостей творчост Караваджо.
Ван Дейк був багато в чому далека вд Рубенса. Колр нтенсивний, барви наче випромнюють свтло. В ншому портрет (чоловк у крислатому капелюс) ц риси ще бльш пдсилен.
У XVII ст. Спльна риса обох художнх шкл було кохання до життя, до земним радощв. Вн отриму замовлення вд церкви, двору, бюргерства, йому замовляють твору ноземн двори.
Гранично прост зображення людей, завжди цкавих за душевним складом. Камерний характер жанрових картин фламандських майстрв робить х особливо близькими подбним роботам голландських живописцв, нагадуючи про загальне сторичне та культурне минуле двох нацональних шкл. Опис представлених явищ або подй (Словесний опис картини).
В 1626 р. Рубенс втрача свою улюблену дружину. Слава аррасв Фландр гримить по всьому свту вже 500 рокв. нод це портрет-бографя ("Портрет старого в червоному"). Композиця побудована здебльшого на рвноваз кольорових звучань. У нього багато сюжетв мфологчних християнських (Сусанна старц, Св. Побутовий живопис став одним з провдних жанрв, творц якого дстали в стор найменування малих голландцв — хн сюжети нехитр (хоч вдображають рзномантний свт), картини невелик.
Якось у Лондон один придворний побачив, що посол Фландр Рубенс стоть за мольбертом з пензлем в руц, здивовано запитав: «На думку розважаться живописом. » А ще Рубенс вдповв: «Навпаки, то радше художник нод розважаться нод роллю посла». Блискуча майстернсть оберегла його вд грубих лестощв (портрет Карла на полюванн, портрет Томаса Уортона та н. ). Визначення жанру твору та аналз художньо технки виконання (Що зображено. З цих приватних осб завдяки манер художника – широкй, упевненй, з насиченими, нтенсивними кольорами (жовтим, червоним, синм тощо) – створються мистецький документ епохи. Та головне в них — передача свтла повтря. Уповльнений ритм життя, порядок, стараннсть, вивренсть розпорядку дня – ц цнност голландського побуту перейшли в картини (Габрель Метсю – "Снданок", "Хвора лкар"). У пзнй перод Хальс досяга вершини майстерност колорит його картин ста монохромним (зазвичай темний, чорний одяг, з блим комрцем манжетами, темнотмаслиновий колр фону).
По сут вн проклав дорогу мпресонзму. Другий перод голландський живопис переживав з 1640-1660 рр.
Найкращим полотном Рембрандта (й еплогом творчост) можна вважати картину Блудний син. VI. Актуалзаця набутих знань 1. Найбльше постраждала лва частина картини, де зникли два стрльц. Наприклад, в талйському живопис був популярним мфологчний жанр. Викладення нового навчального матералу1. Вступне слово вчителя. У колорит переважали вдтнки червоного коричневого, що немовби спалахували зсередини.
Вона стала музою художника в останнй перод його творчост. Теми малоцкав не суттв сторично (одруження регентство королеви) генй Рубенса перетворив у блискуче творння монументально-декоративного мистецтва. Спльна риса обох художнх шкл було кохання до життя, до земним радощв. Два Маря Магдалина — свтлокос, волоок, пишнотл. Центральною постаттю фламандського мистецтва цього пероду був Птер Пауел Рубенс (врнше Рюбенс, 1577—1640 pp. ).
Вимоги замовникв – репрезентаця кожного з портретованих – не було дотримано. У колорит переважали вдтнки червоного коричневого, що немовби спалахували зсередини. Твори Караваджо його мистецьк знахдки добре знали, а Рубенс навть сприяв придбанню полотна Караваджо «Успння Богородиц». У 1642 роц Рембрандт пише найвдомшу свою картину "Нчна варта".
Вн створю багато групових портретв – зображень стрлецьких гльдй (корпорацй офцерв для оборони та охорони мст). Один з найвизначнших портретиств ц доби – Франс Гальс (Халс близько 1585 – 1666 рр. ). В останн 16 рокв (найдраматичнш в житт Рембрандта) були створен живописн образи, винятков за монументальнстю характерв одухотворенстю. Фзична сила, пристраснсть, нод навть неприборкансть, захоплення природою приходять на змну спиритуалистической, завуальованй еротиц берниниевской «Терези».
ним, синм тощо) створються мистецький документ епохи. У дверях покою – канцлер. В 1583 г. художник и теоретик искусства Карель ван Мандер привез этот стиль в Харлем.
Вн пробув в тал до 1608 р., з 1601 р. будучи придворним художником герцога Гонзага в Манту. Насиченсть кольору створю святковсть композиц, завжди брызжущей веселощами. Старий заповт було дуже добре знайомий голландцям. Вн поднав широкий пензель з дрбним мазком, але пзнй його стиль став гладким, з нжною гармоню блакитного, жовтого, синього, обднаних дивовижним перлинно-срим («Голова двчини»). Жанрова живопис представлена в мистецтв Фландр виключно обдарованим художником Адраном Броувером (Браувером, 1601-1638). В 50-х 60-х роках ХУ1 столття становище в Ндерландах ста вкрай напруженим.
Протестантизм (кальвнзм як його форма) повнстю витснив католицьку церкву, духвництво не вдгравало тако рол, як у Фландр тим бльш в спан або тал. В ньому поднуються монументальнсть (бо це живопис, яка повинна виражати настро велико клькост людей, як дуже важлив де, м зрозумл) декоративнсть (бо така картина яскравим плямою в ансамбл нтерру). Успх людини у мирських справах витлумачувавсякальвинистскими проповдниками провсниками обраност його богом, а вся буденна дяльнсть людини розглядали як богоугодна справа. Слд памятати також, що мистецтво вже вдйшло вд поняття вчност (кона) прийшло до поняття часу, що стало умовою реалстичного живопису.
Мануфактури виникають в нших кранах (спаня, Нмеччина, таля), пд кервництвом фламандських ткачв. У 1623-1625 рр. Вдсутнсть багатого патрицату католицького духвництва означала, що голландським художникам замовляли роботи в основному бюргери, магстрат, вони оздоблювали не палаци влли, а скромн житла або громадськ будинки – тому картини були невелик за розмром. Алтарние образи для церков, зазвичай, не писалися у Голланд.
З сучасних художникв на Рубенса найбльший вплив мав у цей перод Караваджо. У колорит переважали вдтнки червоного коричневого, що немовби спалахували зсередини.
Його Дворик — це нби застигла мить життя, так само поетичного, як буденного. х виробництво могутнй розвиток захоплював в сво обйми видатних живописцв Фландр, що охоче робили картони (значення) для створення гобеленв – Лука ван Лейде, Рубенс, Юстус ван Егмонт, Корнелс Схют тощо). Еплогом творчост прийнято вважати його вдому картину "Блудний син", в якй з найбльшою повнотою виявилися моральна психологчна глибина живописна майстернсть художника.
Особенностью голландской живописи представляются марины. Картини стали предметом широко торгвл на ринках ярмарках. Вн поднав широкий пензель з дрбним мазком, але пзнй його стиль став гладким, з нжною гармоню голубого, жовтого, синього, обднаних дивовижним перлинно-срим (Голова двчини). Але головним для Рубенса завжди було мистецтво.
Не дивно, що до створення картонв залучали найкращих художникв ще в15-16 столттях (Рогр ван дер Вейден, Лука Лейденський, Ян Корнелс Вермен, Птер Пауль Рубенс, Франс Снейдерс, Ян Бокхорст, Птер ван Лнт) високояксну сировину. У Рубенса було багато учнв. Та головне в них передавання свтла повтря. У 1598 р. Рубенс був внесений у списки вльних майстрв гльд св. Колорит звичайно стриманий вишуканий.
ндерландське мистецтво роздлилося на дв школи – фламандський голландський – у звязку з подлом самих Ндерландв в внаслдок революц на дв частини на Голландю, як стали називати см пвнчних провнцй, що звльнилися вд влади спан, на пвденну частину, залишилася пд пануванням спан, - Фландрю (сучасна Бельгя). У цей пзнй перод Гальс досяга вершини майстерност — колорит його картин ста монохромним (звичайно темний, чорний одяг, з блим комрцем манжетами, темно-маслиновий колр фону). Христос навть на хрест вигляда атлетом.
Вдсутнсть багатого патрицату католицького духвництва означала, що голландським художникам замовляли роботи в основному бюргери, магстрат, вони оздоблювали не палаци влли, а скромн житла або громадськ будинки — тому картини були невелик за розмром. По смерти Рубенса пафос фламандського бароко пдтримав в живопису Якоб Йорданс. Колорит звичайно стриманий вишуканий.
Навпаки, голландц вмли спостергати найменш жести мму. Так було в картин «Коронаця Мар Медч» з великою достоврнстю вдтворена урочиста церемоня. З ц картини починаться конфлкт розрив Рембрандта з патрицанськими колами. Спочатку вн зявився в образотворчому мистецтв тал. Бюргери хотли бути увчненими, художник мусив памятати про повагу до кожно модел. нод це портрет-бографя (Портрет старого в червоному).
Його приваблюють вакханал з насолодою спянння, полювання на левв з х нестримним запалом та нш образи класично давнини, що набувають земно достоврност суто фламандського обличчя (Персей та Андромеда). Син багатого антверпенського комерсанта, вн все життя прагнув долучитися до родово аристократ, в його портретах та автопортретах завжди пдкреслен аристократизм модел, крихксть вишукансть. До даного сюжету Тенрс звернувся ще наприкнц 1630-х рокв, можливо, натхненний прикладом Рубенса, який створив у свй «стеновський» перод знамениту «Кермессу» (Лувр, Париж) «Селянський танець» (Прадо, Мадрид). Вершиною пдсумком живописних досягнень голландсько культури XVII ст. У результат революц у XVII ст. Саскя ста для художника постйною люблячою моделлю. Голландський натюрморт — художн втлення найважлившо теми голландського мистецтва, теми приватного життя звичайно людини.
Визначення другорядних персонажв (под, предмети), х роль у твор. дображення яких глядач бачать у дзеркал. Головними виражальними засобами для Рембрандта були не лн й маси, а колр свтло. Це час, на який припада справжнй розквт мсцево художньо школи.
Ц роки були перодом формування його мистецтва. Обктом голландського мистецтва цього часу була нова людина – бюргер першо буржуазно республки. Та рух, пронизуюче всю композицю обaposдну х у дине цле, не було в голландсько живопису. Пдсумком живописних досягнень голландського мистецтва XVII ст., вершиною його реалзму стала творчсть Ханса ван Рейна Рембрандта (1606—1669 pp. ).
Георгя). Це один з найпроникливших творв майстра. З цих приватних осб завдяки манер художника — широкй, упевненй, з насиченими, нтенсивними кольорами (жовтим, червоним, синм тощо) — створються мистецький документ епохи. Як ван Дейк, вн походив з бюргерською середовища. Учень Рубенса А. Ван-Дейк писав переважно портрети аристократв, цлу галерею англйських придворних (адже був запрошений на службу до короля Карла ), це були вже не просто лицар, а кавалери, хоча кожний портрет точно вдображав ндивдуальнсть.
Его взгляд самоуверен и даже вызывающ. У пзнх портретах це зника. Живописна палтра лакончна, але рунтуться на дуже тонких градацях. Однак головним жанром Ван Дейка став портрет. Слд памятати також, що мистецтво вже вдйшло вд поняття вчност (кона) прийшло до поняття часу, що стало умовою реалстичного живопису.
20-е 30-е роки – перод найбльш напружено творчо дяльност Рубенса. Обкти спостереження зображення художникв — людина природа. Один з найвизначнших портретиств ц доби Франс Хальс (Галс, Халс бл). Себастьян залишаться сповнений сил пд градом стрл.
Але вн обирав переважно т сюжети, як можна втлити в динамчн композиц. Ус картини Рубенса сповнен бурхливого руху, в них нема спокою ("Зняття з хреста", "Персей Андромеда", портрети Елени Фоурмен та н. ). В ншому поширеному сюжет – «Сатир в гостях у селянина» (на тему эзоповской байки варанти ц картини в багатьох вропейських музеях) антична легенда набува нацональн фламандськ риси. Гранично прост зображення людей, завжди цкавих задушевним складом. Портрети ван Дейка декоративн всм свом ладом: пластичним лнйним ритмом, грою свтлотн, чому вн вчився у Караваджо,, звичайно, колоритом, в якому вплив видатного колориста Рубенса злилося з впливом на художника колористично школи венецанцв (портрет Паоли Адорно).
Однако простота художественных концепций Вермеера обманчива. Ван Дейк рано склався як художник. Згодом картина сприймалась як герочний образ епохи республкансько Голланд.
Колр нтенсивний, барви наче випромнюють свтло. Композиця побудована здебльшого на рвноваз кольорових звучань. Багато уваги придлялось нтерру. Його перш картини (романтичн портрети юно дружини Саск та автопортрети в розкшному фантастичному вбранн з сяючими обличчями) виконан у стил бароко: складн ракурси, динамзм, багатство кольорових нюансв, свтлотньове моделювання, яке стане основним серед його зображальних засобв. Знание и видение образуют в таких произведениях напряженное единство.
Найбльшого психологзму Рембрандт досяг в автопортретах, яких дйшло до нас близько ста. Найбльшого психологзму Рембрандт досяг в автопортретах, яких дйшло до нас близько ста. сторичний розвиток х пшло рзними шляхами, так само як культурне. У колорит перевага надавалася вдтнкам червоного коричневого, як нби горять з середини. В ншому портрет (чоловк у крислатому капелюс) ц риси ще бльш пдсилен. творчсть Харменса ван Рейна Рембрандта. Фреска (на вдмну вд тал Франц) не тримала розвитку в мистецтв Фландр. В тал вн вивчив на все життя полюбив античнсть.
Стиль бароко, який згодом охопив крани вропи, дав свту багатьох талановитих митцв. Для майстрв Ндерландв десятилттями були приваблив як монументальн твори талйських майстрв (монументалн твори були мало роповсюджен у Ндерландах), так вртуознсть творв маньриств Рима та Флоренц. В них начисто вдсутнй мстика, екзальтаця, властив нмецько навть талйського бароко. нод це портрет-бографя (Портрет старого в червоному).
Карл I жалу йому звання головного живописця короля, зводить його в лицарське достонство. Один з найвизначнших портретиств ц доби — Франс Гальс (Халс близько 1585—1666 pp. ). У 50-х 60-т рокиХУ1 столття становище торговця-пдпримця Ндерланди ста вкрай напруженим. Георгя").
Броувер зрко помчав характерн пози руху людей, живу ммку осб. Лейденський унверситет був центром вльнолюбства. Рубенс був одню з найосвченших людей сво епохи. Георгя).
Няк витвори мистецтва Фландр не вдом так широко, як фламандськ арраси та гобелени. Одного разу в Лондон один придворний побачив, що посол Фландр Рубенс стоть за мольбертом з пензлем у руц, здивовано запитав: «Пане посол розважаться живописом. » На це Рубенс вдповв: «Навпаки, це скорше художник нод розважаться нод роллю посла». Та особливо вра прославився вн своми портретами. Побутовий живопис став одним з провдних жанрв, творц якого дстали в стор найменування малих голландцв — хн сюжети нехитр (хоч вдображають рзномантний свт), картини невелик.
А в пдсумку склалося фламандське мистецтво бароко, по-нацональному життрадсне, емоцйно-пднесений, матерально-чуттве, пишне у свох изобильных формах. Вдповднсть реальност (фантастична чи реалстична). Головою фламандсько школи мистецтва був П. Рубенс.
Головними виражальними засобами для Рембрандта не лн й маси, а колр свтло.