Архітектура Доби Відродження

Фасад палацу прикрашаться яскравими декоративними елементами геральдичного характеру (ллями фамльного герба Фарнезе). Найбльш повно риси Вдродження проявилися у Флоренц. Осб, вдкривала перед ними широк можливост. Церкви XVI ст.

Провдними мстами тал у розвитку капталзму в той перод були Генуя, Флоренця, Венеця Сна. В ансамбл з Успенською церквою архтектор Петро Красовський на кошти купця Давида спорудив за умовою 1568 р. дзвницю, проте через помилку у розрахунку фундаментв вона ще в процес будвництва дала трщину пд час завершення завалилася 1570 р. Фундаменти вдбудував майстер з Венец Рох Шафранець, а до спорудження ново триярусно веж на кошти купця Константина Корнякта (четвертий поверх надбудовано наприкнц XVII ст. ) був причетний Петро Барбон. Знаменита фгура Вдродження, титан Ренесансу. Осмисленню звязку ордера з стною присвятив Альберт сво теоретичн прац. Ордер галере клька утяжеляется, набуваючи рис урочистост показност. Наймасштабншою мстобудвельною акцю була реконструкця Рима. Святкове враження справля Палаццо Публко в Сн (рис.

• Живопис, архтектура, скульптура тал Доби Вдродження
• Мистецтво Вдродження: архтектура, скульптура та живопис
• Загальна характеристика архтектури Вдродження
• Реферат Архтектура епохи Вдродження
• Велик архтектори епохи Вдродження
• Архтектура та мстобудування епохи Вдродження

У Виховному дом весь нижнй поверх оформлений у вигляд привтно вдкрито лодж-галере. Псля його смерт кервництво будвельними роботами перейшло до Джакомо делла Порта. Завдяки цьому будвля отримала просторий внутршнй двр, обрамлений з трьох сторн обширними вдкритими галереями з аркадами -- ункальний у льввськй житловй забудов приклад перенесення на мсцевий рунт характерного елемента талйських палаццо з вдкритими лоджями. вйськами мператора Карла V Мкеланджело запропонували перебудувати площа Каптоля. До кнця життя талйський метр проектував та будував собор св.

Дяльнсть Андреа Палладо (1508 – 1580) проткала в основному в м. Вченц, недалеко вд Венец, де вн будував палацов споруди влли, а також у Венец, де вн побудував в основному церковн будвл. VI. Основоположником нового стилю й найбльшим його представником на початку 16 столття був Донато данджело Браманте (1444-1514). 123 Роздл 9. Ознаки часу в картин неясн майже невдчутн на блакитно-зеленому, «мсячному» фон. знову вдроджуться поняття замсько влли, яка будуться як цлсний ансамбль.

Серед цих монастирв Гадяцький, Густинський, Мгарський, Рихловський та деяк нш. Проте смливий порив, рух, одухотворенсть вже дозволяють вдчути темперамент Донателло.

В Млан майстер навколо себе збира учнв (Ломбардська школа). нтерр просто однонфно Капелли освтлються пятьма вкнами на протилежнй стн. До найвизначнших католицьких храмв Волин належить споруджений у 1635 -- 1640 рр. Коцт ма чотири пояси, де помщен рзн зрадники (наприклад, бблйний братовбивця Кан) нижче — три пащ Люцифера роздирають особливо низьких гршникв, тих, хто посягнув на освячену Богом царську владу (Брута з Касм, як убили Юля Цезаря уду, що зрадив Христа). Л. Б.

• Архитектура эпохи возрождения (Ренессанс) ( )
• Архитектура эпохи возрождения (Ренессанс)
• Архтектура та мстобудування епохи Вдродження» Укранськ реферати
• Реферат на тему Архтектура мстобудування епохи Вдродження скачати

Стиль платереск, що поширився в XVI ст. Боплан). Мкеланджело також змню традицйне уявлення про талйських палаццо. У мистецтв Ренесанс -- назва стилю, що прийшов на змну отиц в Укран на поч. Але родоначальниками Вдродження вважаються Франческо Петрарка (1304-1374), автор Книги псень Джованн Бокаччо (1304-1374), автор Декамерону.

У добу Вдродження творчсть перетворються на ндивдуальну дяльнсть. З 1404 року Брунеллески бере участь у складанн проектв бан. Основн риси архтектури Вдродження так: використовуться ордерна система особливе значення надаться симетр, пропорц, геометр порядку складових частин будвля складаться з пдкреслено правильних геометричних фгур: храм зазвичай ма форму рвноконечного (грецького) хреста з куполом у центр, замок – форму правильного чотирикутника з вежами по кутах характерним горизонтальне членування фасаду будинку на поверхи, типовий ренесансний фасад включа прямокутний ризалт, трикутний фронтон кругле вкно-люкарну у декор переважа елегантна лакончнсть використовуються античн ордерн мотиви або рослинний орнамент широко застосовуться декор у вигляд розеток, раковин, картушв з рельфами або присвятними написами колони використовуються рдко, х замняють плястри (прямокутн вертикальн виступи) й аркади з пвциркульними прорзами вкна вдграють важливу роль в оформленн фасаду, найчастше вони диною прикрасою стн форма вконного прорзу – пвциркульна або прямокутна лиштва – з геометричним або квтковим орнаментом популярним елементом ста сандрик (мнатюрний фронтон або карниз, розташований безпосередньо над вкном) основний будвельний матерал – мякий камнь, що пддаться рзьбленню, а також випалена цегла стни штукатуряться або облицьовуються шлфованим каменем для Пзнього Вдродження характерне декорування цоколв, кутв або навть ус стни ваговитим рустом.

1. Архитектура Ренессанса (Эпохи Возрождения)
2. Архитектура эпохи Возрождения: гуманизм, запечатлённый в камне
3. Архитектурный стиль: Возрождение
4. Вдео: Архтектура епохи Вдродження
5. Вдео: Архтектура епохи вдродження

Виник могутнй осередок ренесансно культури у Флоренц. Син нотаруса. Зразком пзнього Pенесансу, що переходить у бароко, ллнська (Богданова) церква в Суботов (1653). В римських мадоннах Рафаеля настрй дил поступаться глибокому почуттю материнства (Мадонна Альба, 1510-11, Нацональна галерея, Вашингтон Мадонна д Фолньо, 1511-12, Ватиканська пнакотека Мадонна в крсл, 1516, Галерея Палатина). Петра, Мкеланджело дотримався принципу центричност (згдно плану Браманте), однак домгся бльшо злитност композиц та безумовно переваги простору. 1. 6). В Рим М. створю статую Вакх (1496-97, Нацональний музей, Флоренця) та групу Оплакування Христа (1498-1501, собор св.

До середини XVI ст. Архтектор епохи Вдродження приходить на змну цеховому майстров готики. Однак естетична вишукансть палацу Ручеллаи так залишилася диною в свому род. видатним художником архтектором Лучано д Лаурана. У 1513 м. Рим мав бути оголошений вльним мстом.

Вн вважав, що для досконалого пзнання дей Платона потрбно опанувати вчення Арстотеля. Архтектура цього часу змнювалася удосконалювалася в результат злиття взамного впливу мсцевих традицй нових вянь, що прийшли ззовн. Будвля XV ст., Перекрите змкнутим склепнням, Палладо оточу двоярусними галереями, надавши йому вдкритий цивльний характер.

Архтектура ста бльш суворою пропорцйною, значення орнаменту втрачаться. На вдмну вд Вертикалзм готики ренесанс його форми в значнй мр розвиваються в ширину. Григорович-Барський) церкви Св. Вн розвинув де свого попередника. Створював Донателло портрети конкретних осб (портрет Нкколо Удсано, наприклад). Гуманзм — головна культурна течя Ренесансу. були перодом активного будвництва укрплених замкв. Славетним майстром ренесансно скульптури тал Донателло (1386-1466) -- представник Раннього Вдродження.

1. Общая характеристика архитектуры Возрождения
2. Архитектура Раннего Возрождения
3. Архитектура Высокого Возрождения
4. Архитектура Позднего Возрождения
5. Архитектура раннего возрождения
6. Архитектура высокого возрождения
7. Архитектура позднего Возрождения

Продовжив будвництво собору архтектор художник Рафаель Сант. До того ж, в тал надзвичайного розвитку набула теоря мстобудування. Лоренцо в тяжких роздумах, Джулано у безцльному рус. Прикладом мстобудування доби Ренесансу за принципами регулярного плану можуть бути Жовква (будвничий А. Прихильний) Броди (архтектор ДельАква, нженер Боплан). Проте ще в 1420 р почалося зведення церкви Сан-Лоренцо (1420-1429) (рис.

вирзня дух манентно-субктивного самоутвердження людини. Це, зокрема, замки в Бережанах (1554), Старому Сел (середина XVII ст. ), Збараж (1631), Пдгрцях (1640) кафедральний собор у Жовкв (1609) будинок Корнякта (1580), Чорна камяниця (1588-1589), каплиця Бомв (1611) у Львов. Петра у Ватикан (рис. У порвнянн з Джорджоне Тицан менш лричний та витончений, його жноч образи бльш «приземлен», однак по-свому не менш приваблив.

виникло чимало нових мст та мстечок, вони далеко не завжди утримували свй статус. VI. До найяскравших нових явищ належить дяльнсть в останнй третин XVI ст. Ставиться на реальну основу проблема створення регулярного мського ансамблю. Свдоцтвом раннього Ренесансу камяниця Орсеттх у Ярослав (1570), синагога в Сатанов (1532) й н. Львв псля пожеж 1527, яка знищила будови взантйсько Готично доби, вдбудувався у стил Pенесансу: «Чорна камяниця» (1577), дм Корнякта (1580) в Ринку, ансамбль Братсько-Успенсько церкви з каплицею Трьох Святителв вежею, монастир-фортеця Бенедиктинок з ложею (1595), синагога Золото Рози (Ренесанс у поднанн з готикою, 1582), каплиц Бомв Кампянв -- поч. Альберт -- приклад всебчно розвинуто особистост епохи Вдродження (художникь, органст, лтератор, архтектор).

• Подлться рефератом Архтектура мстобудування епохи Вдродження
• Роботи схож на Архтектура мстобудування епохи Вдродження
• Распространение культуры Возрождения по Европе

Во дворце заседали Большой совет и сенат, работал Верховный и тайная полиция. Вс розмри ордерв визначаються за допомогою модуля. Науковий термн «проторенесанс» запропонував швейцарський науковець Я. Буркхардт, що помтив нов тенденц в розвитку мистецтва тал ще 11-13 столть.

На територ монастиря було споруджено ункальну Успенську церкву у вигляд восьмигранного стовпа 15 (знищена у першй половин XIX ст. ). Церковные фасады, как правило, размерены пилястрами, арками и антаблементом (балочное перекрытие пролёта или завершение стены), увенчаны фронтоном. Грандозним на той час був зроблений ним купол (8-гранний, даметром 42 метри) для Собору Санта-Маря дель Фьоре (1420-1436). Рафаель також з успхом дяв на архтектурному поприщ. Вдом ренесансн центри навть в тал (Флоренця, Венеця, Рмн, Падуя, частково Рим) снували в тсному оточенн феодальних князвств феодальних державних утворень на вропейському континент. вангелчн сюжети представлен Джотто як реальн под.

Його творчсть у ряд будвель стало реакцю на антиклассическое тенденц пзнього Вдродження. цикл з «Потопом», талйський олвець, перо, близько 1514--16, Королвська бблотека, Вндзор), в котрй роздуми про мзернсть людини у порвнянн з могуттю стихй поднуються з рацоналстичними уявленнями про циклчнсть природних процесв.

Йому ж належить вежа-дзвниця на подвр костьолу. Витвори Донателло вивчали Мкеланджело и Рафаель. ста визнаним центром високого ренесансу. 17 ст, за доби розвитку мст зростання мщанського стану.

зустрчаються згадки про авторв Ренесансу (Еразма Ротердамського, Джордано Бруно, Кардана та н. ). В архтектур римського палаццо Канчеллера (1486-1495), одним з творцв якого був Донато Браманте (1444-1514), було зроблено наступний крок псля палаццо Руччела. Свордний компромс демонстру також ввтар, шоломовидна баня якого заходить на простр нави.

У звязку з будвництвом собору Мкеланджело часто стали називати батьком бароко, так як його де, що стосуються зовншнього внутршнього оздоблення храму, декоративн наличники, глибок вконн нш, скульптури, карнизи, паски лягли в основу нового архтектурного стилю – бароко. Юря) та Кошилвцях. Так само, як мова, сторико-наукове осягнення себе, утвердження православно ври, барокко виявилося тим зовншнм вираженням дност й «одноцлост культури», яка допомагала консолдувати нацю. Воно схоже з античним тлом Грец. Це будови з склепннями стнами з цегли (хрестов, коробов, втрильн, змкнут, купольн сферичн) з частковим використанням деревяних елементв в балкових конструкцях перекриттв поверхв, в кроквах похилих дахв. Вн був не тльки архтектором-практиком, а й теоретиком мистецтва.

Капела носить назву Темпьетто Сан-Птро н Монторо. Проте в тал не було побудовано жодного мста, спроектованого на основ дей Вдродження. Термн «Вдродження» для позначення вдповдного пероду ввв французький сторик Жюль Мшле, проте швейцарський сторик Якоб Буркхардт у свой книз «Культура талйського Вдродження» (нм. Це перший масштабний памятник ренесансно архтектури та нженер. На гладкй, обштукатуреною по цеглин поверхн стни чтко видляються широк, що йдуть по всьому фасаду горизонтальн пояси як би спираючись на них, розмщен вкна з рельфними наличниками у форм антично «едкули».

Будвля звльнилося вд крпосно замкнутост, ще властивою палацам раннього Вдродження. Браманте зупинив вибр на план, в основ якого лежав грецький хрест, вписаний у квадрат. В ближчих околицях Кива вд 1646 р. велося будвництво Михайлвсько церкви у Переяслав. значно нтенсифкувалося вд перших рокв наступного столття. Видання альбому малюнкв «Будвл сучасного Рима або Збрник палацв, будинкв, церков, монастирв, нших найбльш значних громадських споруд Риму» (difices de Rome moderne ou Recueil des palais, maisons, glises, couvents, et autres monuments publics et particuliers les plus remarquables de la ville de Rome), оприлюднене Полем Ле Таруллом в 1840р., викликало зростання загального нтересу до пероду Вдродження.

Прагнення до створенняВ«деального образу людиниВ» у поднанн з пошуками методв художньогоосвоння свту зумовило свордний пзнавальний реалзм Вдродження, базуться на тсному союз мистецтва з швидко розвиваться наукою. Вдродження — це могутнй культурний рух у межах XIV — початку XVII ст., в ход якого вдбулося подолання духовно диктатури деспот церкви, виникла нова культура, звернена до земних справ, прагнення людей до щасливого життя, а також нова система нацональних лтератур, нова флософя наука небувалого розквту досягло у ту пору мистецтво. Але родоначальниками Вдродження вважаються Франческо Петрарка (1304–1374), автор «Книги псень» Джованн Бокаччо (1313–1375), автор «Декамерону». РР РРлРРРРлиРРССРР РРРРРССРРСРё.

подають його як нову фундацю князя Януша Острозького. Капела увнчана куполом з лхтарем. В 1425--38 рр. Це перод так званого Раннього вдродження. У XV ст. У мсто Рмн повернувся Сджизмондо Малатеста, володар мста.

Корнякта, В. Ляниш), а ще бльше помтний у графц й мнатюр (Пересопницьке вангел -- 1550 -- 51), а також у друкарств. Хоч у другй половин XVI -- першй половин XVII ст. Почався так званий перод талйських вйн, що завершився у середин XVI ст.

empyros — вогняний, полумяний), вчно нерухоме/тут мсце перебування Бога. Орнаментом мг бути покритий весь фасад будвл, як у церкв Сан Грегоро у Вальядолд, або тльки окрем його частини, як у лкарн Санта Крус у Толедо (архтектор Енрке де Егас). В цей час окрем памятки зявлялися лише в провнц. Творчсть великих майстрв кватроченто (Ранн Вдродження) пронизане деалами гуманзму, воно пднма людину над рвнем буденност -- Донателло, Мазаччо, Ботчелл (Народження Венери).

Сюжети— Старий Заповт (Створення Адама), сцени життя Мар стаст Христов (Благовщення, Тамна вечеря, Поцлунок Юди, Розпяття, Оплакування Христа), танок смерти чи трумф, алегор (Алегоря мудрого правлння), мфчн персонаж (Геракл, Свлли), батальн сцени («Перемога мператора Костянтина над Максенцм»), фксаця подй папського двору («Заснування Ватикансько бблотеки папою Сикстом IV»), значущ под дрбних герцогських дворв тощо. По-ншому, як вдомо, цей перод – Епоха Вдродження. Архтектура. Орнамент застосовуться рдко, архтектура ста монументальною, величною.

увйшли до стор архтектури та мстобудування на укранських землях як перод подальшого розвитку усталених традицй й одночасно утвердження нових напрямв розвитку. Приписуване Браманте будвлю Канчеллеря (Розпочато в 1483г. ) (Головно папсько канцеляр) у Рим – одне з видатних палацових будвель – представля собою величезний паралелеппед з прямокутним подвр39ям, оточеним аркадами (рис.

Конструктивно правдивий ордерний портик ста головною темою багатьох його творв. Першим памaposятником нового стилю, самим раннм твором Брунеллески у сфер цивльного будвництва будинок дитячого притулку (госпталю) Оспедале дельи Инноченти площею Сантиссима Аннунциата (1419-1445). Можливо, вн наслдував Мкеланджело, хоча й удався до «квтучо» стилстики Альберт, аби повязати створюваний фасад з внутршнми обмами нави й бчних ввтарв. Для надгробку призначалися ще дв стату рабв (т. зв. Легка аркада на колонах замнються ордерно аркадою. За конструкцями ц споруди ще доготичн, суто романськ.

11). Водночас засновники садв намагались показати владу людини над рослинами в межах саду. мистецтво тал пережива гостру кризу. З 1546 року до кнця життя головним трудом М. було зведення собору св. VI. 2).

Говоря об этой эпохе имеют в виду страны христианской культуры. Р. народився в родин живописця Джованн Сант. Окрм Бродв, Боплан перепланував також подльське мсто Бар. Залишаючись романськими за своми конструкцями й обмно-просторовою побудовою, у деталях вони вдбивають вплив готики (стрлчаст обриси арок прорзв, машикул, що внчають зубц у форм «хвоста ластвки», тощо).

Рамультово у Дрогобич, О. Ванька-Лагодовського в Унев (1573), князя К. Острозького у Кив (1579), дтей Даниловичв у Жиравц (1580) та н. ), у рельфах на камяних плитах погруддях. 10). До найранших серед них належить збудований за мурами мста й включений у систему його укрплень монастир бернардинв у Львов (вд 1600 р. ).

Мське життя тут набува розвинутих форм. У найближчому до Земл кол пекла (Лмб) перебувають душ немовлят, як померли неохрещеними добродйн муж давност (у тому числ Адам втхозавтн праведники). Характерною рисою художньо творчост Мкеланджело обожнення людсько краси. На Темпьетто у двор церкви Сан-Птро в Монторо (1503) Браманте надихнули ротонди римських храмв.

Найбльш яскравим представником стилю ренесанс у Париж можна вважати Готель де Блль (паризьку ратушу), але найбльш значним, звичайно ж, Лувр – королвський палац, зведений за проектом П. Леско в 1518-1578 рр. Перебування Д. в Рим на початку 1430-х рр. До кнця XV ст. Браманте належить основний задум собору в Пав (1488-1492), з куполом, високо пднятим на 8 струнких стовпах.

Проектом було передбачено зведення двох куполв. Прекрасна садвниця). У Рим проводяться величезн будвельн роботи.

Одночасно з Палладо у Венец працював архтектор Сансовно. в цьому окремому будинку фасадна стна вдгра роль нося архтектурного задуму.

У 1434--43рр. Правильне чергування плястр та арок вконних отворв нагаду римську ордерну аркаду. Ранн Вдродження умовно подляться на два етапи – проторенесанс та саме Ранн Вдродження. Згодом, поступово, в загальнй концепц, в деталях основою творв стають зразки античного мистецтва, ндивдуально трактован талйськими митцями. В архтектур проводився експеримент з формами, розробкою комбнуванням античних образв, зявляться ускладнення деталей, вигин, заломлення, вигадлива орнаментаця, велика щльнсть колон, напвколон плястр в простор.

В увесь цей процес укладався глибокий сенс безперервност стор, саме культурно стор. Донателло уславив непереможного героя, котрий не зна, "якого кольору страх". називають Пзнм Ренесансом. РСРёРРРли РР РлиРРРРС— РСРёРРё РРР»СССРР-РРёСРРССРРС— РРСРРРРё. Каплиця представля купольную ротонду, оточену римско-дорической колонадою. Особливо цкавий венецанський монетний двр, який зводився як символ стйкост держави грошово одиниц – цехна, який карбувався тод у Венец, але був тодшньо свтово валютою (аналогом вро долара) (рис.

Лтературна творчсть. знайшли вираз у переплануванн мста Броди на Льввщин. РРёР РРРРРРР»СРСлиСС ССРРРРС– С–РСРСРСРё РССРРРСРС— СР РРРР»РРРлиСС РС–РРРлиРРё СРС–С— 1569 С. РРРСРёСРР СРСРС—РССРР РліСР С 60 – 70-С pp.

Так як Венеця ще з 1490 року була великим центром друкарства, то, без сумнву, будвлю державно бблотеки було для республки не менш важливим спорудою, нж будвля монетного двору. 10). Псля 80-х рр. Класичн норми вивчалися вдтворювали для того, щоб служити сучасним цлям. Утвердженню гуманстичних дей сприяла дяльнсть Платонв-сько Академ у Флоренц (1459—1521 pp. ). Спртуалзм взантйських зразкв доповнюють психологзмом емпричними пошуками перспективи, спробами вдтворити глибину простору на площин стни (пзн стнописи Джотто). Риси надзвичайност несхожест в порвнянн з живописом Взант отримав талйський живопис— монументальний та станковий, завдяки зусиллям Джотто, Ченн д Пепо (вдомшого як Чмабуе), Птро Каваллн, Дуччо д Буоннсенья.

Тут зображено знаменит Дантов "кола пекла", х девять всм повязан з персоналями або реалями антично мфолог (Лмб, Мнос, Цербер, Плутос, Мнотавр, Коцт та н. ). М. прагнув зобразити готовнсть громадян встати на захист республки. У 1641 -- 1642 рр.

Вони насамперед повязан з дяльнстю прижджих вропейських будвничих (перед початком XVII ст. Смена эпох – это не только новые стили в искусстве. Дах при цьому з вулиц не було видно.

У цьому в архтектур Вдродження проявляються спадщина готичних прийомв архтектури та мркування економ (можна не переживати про те, як виглядають прихован вд глядача бчн фасади). Як свдчить дата на портал головного входу, перенесеного згодом на тильну сторону будинку, палац Корнякта завершено 1580 р. Через парцелю вд нього для мщанки Соф Ганель архтектор Петро Красовський за угодою 1577 р. спорудив будинок з декорованим дамантовим рустом фасадом, який увйшов до стор льввсько архтектури пд назвою Чорно камяниц (верхнй поверх надбудовано наприкнц XIX ст. ).

Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. Таким чином, палаццо цього пероду стають прототипами майбутнх громадських будвель. У цй капел вперше стали проявлятися тенденц архтектурного стилю маньризм (пзнй ренесанс) (рис. Хронологчно Раннй Ренесанс визначаться по-рзному, приблизно 1420—1500 pp. В конах Ренесанс вдбився тльки спорадично, але його слди ще помтн на початку 18 ст. предположительно архитектором Филиппо Календарио. Это главное здание Венеции было прежде всего резиденцией дожей (выборного главы Венецианской республики).

У той час, як ще в добу ренесансу покйникв на мавзолеях представляли спокйно лежачими, з головою, обпертою на руку, нби у сн, тепер, у доб бароко, покйникв нби пробудили з сну й частше представляють стоячими або в цлий зрст, або обтятими бльш чи менш незручно вставленими в ншах. Дв стату померлих герцогв позбавлен портретних рис: це деальн образи. В архтектур епохи Вдродження використовуються рзн ордера, як можуть вибудовуватися в ряд вдповдно до так звано класично пдпорядкованстю – вд найважчого доричного в нижнй частин до коринфскому нагор. талйськ архтектурн памятники раннього Вдродження знаходяться в основному у Флоренц, серед них – елегантний разом з тим простий в технчному ршенн купол собору Санта-Маря-дель-Фьоре (1436) палаццо Птт, створен Флппо Брунеллески, яке визначило вектор розвитку архтектури Ренесансу палаци Рккард, побудован Мкелоццо-Мкелоццо, палаци Строц Бенедетто да-Майя С. Кронака, палаци Гонди (Джулано да-Сан-Галло), палаци Руччелла Леона Баттста Альберт. Щодо цього характерний приклад Львова, де перед кнцем XVI ст. Единбурз аркад несло якийсь полтичний сенс, символзуючи рвноправнсть однодумнсть, солдарнсть влади та вищо мського кервництва.

Бельведер став прикладом виключно винахдливого сполучення стни, ордеру й аркад. Вн був творцем свтсько за духом архтектури. Мистецтво, архтектура та мстобудування Проторенесансу. Остання тенденця досягла розвитку в архтектур бароко.

Оно полностью базируется на классических принципах. Основными памятниками итальянской архитектуры этого времени являются светские здания. Рафаель Сант (1483, Урбно, – 1520, Рим, талйський художникь та архтектор. Находится на площади Святого Марка рядом с одноимённым собором. В Острозькй академ навчання включало знайомство з вченими Ренесансу.

Серед них були Себастьяно Серло, Мкеле Санмикеле Якобо Сансовно. У Флоренц, Венец та у Рим вони зазвичай триповерхов, а в мстах пвнчно тал – двоповерхов. Замськ матки втрачають свй оборонний характер отримують регулярне планування. Зате Ренесанс спричинився до емансипац портрета (К. Георгя з зразками грецько високо класики.

16 -- пол. Таке облицювання мала декоративно-пластичне значення. А вдтак, творч можливост людини безмежн, людина мкрокосм ("малий свт"), вона здатна пзнавати нескнченний свт природи — макрокосм ("великий свт"). Кожен митець розкрива свою творчу особистсть.

В околицях Львова наприкнц XVI ст.

Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. Наприклад, подбним палаццо можна вважати палац Строцц (1489-1504), побудований за проектом архтектора Джулано да Сангалло (рис. репрезенту споруджений для князя Христофора Збаразького замок у Збараж (1626 -- 1631), первсний проект якого розробив вдомий талйський архтектор Внченцо Скамоцц (реалзовано значно видозмнений план). Концепцю людини М. Кузанський загалом обрунтував вдповдно до гуманстичних положень доби Вдродження.

вплив талйського Ренесансу став вдчутним в нших кранах. Спокйн, золотоволос, повнотл жнки Тицана – то оголен, то в багатому вбранн -- це сама природа, «вчна краса», не добра не зла, не розумна не тупа, у свой вдвертй чуттвост совершенно цнотлива. У розробц його фасаду вдсутн традицйна рустовка вертикальн членування.

По-друге, стни суцльно облицьован мармуровими плитками (тому стиль цих споруд називають нкрустацйним). В архтектур пошуки «деальних» форм будинкв, заснованих на повнй закнчено композиц, стали одню з визначальних тенденцй. вангелчн сюжети представлен Джотто як реальн под. Левассера де Боплана новий замок у Бар. Поява нового стилю власне в тал пояснються тим, що у 14 – 15 ст.

М. вчився у живописця Грландайо (1488-89) та скульптора Бертольдо д Джованн (1489-90), проте найбльше вплинули на його творчсть роботи Джотто, Донателло, Мазаччо, Якопо делла Кверча та антична пластика.

Римським папам знадобиться деклька десятилть, аби потроху вдновити сво позиц тльки в тал. Нмецько-ндерландськ й талйськ каменяр-рзьбар застосували форми Ренесансу в оздобленн фасад, обрамлень вкон входв та нтеррв («Чорна камяниця»). Автор знаменитого проекту Палацу Рад архтектор Б. Иофан по праву вважаться спвавтором скульптури «Робтник колгоспниця» разом з чудовою радянсько художницею Врою Мухно. Такий метод роботи практично виключа участь помчникв.

Мськплощ мали в основному геометрично правильн контури. У 1505 папа Юлй II запрошу М. в Рим, де йому доручають створення надгробку папи роботи затягнулись, проекти змнились, споруда (лише фрагмент задуманого М. величного скульптурно-архтектурного комплексу) була завершена тльки в 1545. У середин XVII ст. Знадобилося не одне столття, щоб живопис вдокремилася вд стни або коностасу. Раннм зразком замкова каплиця у Бережанах (1554).

З 1503 року Браманте вв за дорученням папи Юля II велик роботи у Ватикан. З новим пднесенням Кива у першй половин XVII ст. 15). У такому архтектурному ключ споруджувалися не тльки ратуш, а й будинки цехв та гльдй.

Зявляться станковий живопис, вльний вд архтектури, умовнсть площиннсть середньовчного живопису змнюються на пряму перспективу (вдчуття простору, глибини в картин) та обмнсть зображень завдяки технц свтлотн. Будвля оточена колонадою тосканського ордеру. Будуючи собор св. Перод Високого Вдродження тривав у Середнй тал близько трьох десятилть (кнець XV ст. — 1530 p. ).

Найбльшими провдними архтекторами пероду пзнього ренесансу були архтектори А. Палладо (1518-1580) Д. Виньола (1507-1573). 1627 р. розпочато зведення костьолу бернардинв у Збараж (перебудований у XVIII ст. ). Епоха Вдродження охоплю близько чотирьох столть (13 – 16 ст. ) подляться на так етапи: друга половина 13 – 14 ст.

У другй половин XVI -- першй половин XVII ст. Общая концепция проектов, так и осталась прежней. Будвля розгорнута у план широким, трохи вигнутим фронтом фасаду на мську площу. Лише в окремих випадках до нас дйшли вдомост, що родини майстрв осли в Укран. Одна з бчних стн церкви — проста й сувора, обмежена вузьким провулком головний же фасад церкви виходить на кут невелико площ, внаслдок чого основна точка зору на фасад (включаючи й купол) вдкриваться не спереду, а з кута. Саме у цих портретах Рафаель втлив гуманстичний деал прекрасно нтелектуально людини, за уявленням Ренесанса.

За Данте, пекло — лйкоподбна пррва, яка звужуючись, сяга центра Земл. Джотто стверджував природне мистецтво, разом з тим привабливе та гармонйне. З-помж робт Джотто краще з усх збереглися фрески Капелли дель Арена (Скровень) у мст Падуя (1303-1306). Своеобразное видение античности, породило творческое прошлое архитектора.

Вн був провсником Ренесансу (Проторенесанс). Мста епохи Вдродженняпоступово отримували нових рис пд впливом суспльних змн. Насамперед це стосувалося захисту мста. Монументальн живописн цикли Мкеланджело також виконував майже без сторонньо допомоги це стосуться грандозного живописного твору -- розписам стел Скстинсько капелли Ватикану (1508-12). Тут фрески розташован у три ряди вздовж глухо стни.

– Ранн Вдродження, або Кватроченто кнець 15 – перша третина 16 ст. Архтектура тамстобудування Високого Вдродження.

Це була низка споруд з цегляними стнами та склепнням (коробковим, хрестовим, змкнутим, втрильним, сферичним, ляльковим), у яких частково застосовувалося дерево. На рубеж 15-16 столть в вроп виникла совершенно нова архтектурна система – стиль Ренесансу. Приписываемое Браманте будинок Канчеллерии (розпочато 1483г. ) (головною папсько канцеляр) у Рим – одне з визначних палацевих будинкв – величезний паралелеппед з прямокутним двором, оточеною аркадами (рис. Найвищий розквт його творчост повязаний з падуанським перодом. А способи декорац прикраси орнаментом з самого початку були загальними для багатьох кран. Представник Пзнього Вдродження.

Найбльш вдом його твори: стату «Давид», «Мойсей», стату вмираючого повсталого рабв, гробниц Медч, розпис стел Скстинсько капели. У Флоренц Л. да В. працю над розписом в Палаццо Веккьо («Битва при Ангьяр», 1503--1506, не завершена, вдома за копями з картону), котра стоть бля джерел батального жанру в мистецтв нового часу.

Брано костьол св. Венеця, в якй проживало 125 тис.

У 1451 вдвдав Мантую, Венецю, Феррару. Головна проблема, яка виникла майстром, спричинило ггантським розмром прольоту средокрестия (понад 48 метрв), що вимагало спецальних доклада зусиль до полегшення распора. У добу Ренесансу збагатилася деревяна рзьба -- ввтарна й коностасна (у церкв св.

Найбльш вдомим та показовим палаццо Ручела талйського вченого-архтектора раннього пероду Леона Батиста Альберт (1404 – 1472). З середини XVI ст. лише на початку XVII ст.

Папа Лев X замовив Рафаелю проект палацу для свого брата Джулано Медч. Внутршнй двр оточений двохярусно галерею. Крм того, в будвл бблотеки мав розташовуватися державний архв.

Подчеркнутая горизонтальнсть фасаду, нижнй поверх якого займа вдкрива на площа девaposятьма арками лоджя, симетричнсть композиц, завершеною з обох бокв двома ширшими, обрамленими плястрами прорзами, — все виклика враження рвноваги, гармон та. Ц риси виявляються в архтектур Пвнчно тал (Андреа Паладо, Мкел Санмкел, Якопо Сансовно), що довше збергав життрадсний характер архтектурних образв. Саме стихйно-земний ндивдуалзм обднував ц, на перший погляд, несумсн явища. Вньойла вчився у Рим з 1534 року у Б. Перуцц та А. да Сангало Молодшого, працював у Франц (1541-43) та у Болонь (1543-73).

На цей перод припада початок нтенсивного книгодрукування. Найбльш художн школи тал знаходились у Пз та Сн. За свою основою антифеодальний, йому властиво гуманстичний свтогляд, звернення до культурно спадщини античност, як би вдродження (звдси походження термну).

В архтектур (Донато Браманте, Рафаель) гармоня, монументальнсть, чтка врвноваженсть образв досягли апогею. З вступом на папський престол Юля II (1503) центр талйського мистецтва з Флоренц перемщаться в Рим, папа запросив до свого практично феодального двору найкращих художникв тал. У 1559 р нший великий архтектор епохи пзнього ренесансу Д. Виньола отриму замовлення на перебудову палацу герцогв Фарнезе в Капрароле (рис. Людське тло представлено в хнх картинах здоровим, енергйним, атлетичним.

Пзн твори Д., створен в умовах кризи демократичних традицй треченто та раннього кватроченто, сповнен гостро експрес та духовного надлому (статуя Мар Магдалини, розфарбоване дерево, 1450- рр., баптистерй, група «Юдф та Олоферн», бронза, 1456--57рр, площа Синьйор, рельфи двох кафедр церкви Сан-Лоренцо, бронза, 1460- рр., завершен учнями Д., -- все у Флоренц). 53 Роздл 5.

Його провсниками виступили поет Данте, художник Джотто та нш. На протяжении 10 лет расписывалась самим Романо и его учениками. для фасаду церкви Орсанмкел, скульптурою Ренесансу. Спершу у тогочасному Кив не стльки споруджували нов церкви, скльки вдбудовували зруйнован давн святин. В Луцьку ункальним прикладом мурованого церковного будвництва виступа братська Хрестовоздвиженська церква (збереглася лише ввтарна частина).

Галятовський. Зразком пзнього Ренесансу, що переходить у бароко, ллнська (Богданова) церква в Суботов (1653). докорнно перебудовано третю найважлившу на територ Волин резиденцю цього наймогутншого укранського княжого роду -- замок у Старокостянтинов. Це наслдки того глибокого песимзму, який охопив М. перед загибеллю свободи тал (в процес талйський вйн, 1494-1559 рр. ) та кризою ренесансних деалв. Вони нагадували крпосн споруди романо-готичного часу. Виник могутнй осередок ренесансно культури у Флоренц. Тут зародилась ця епоха, тому мсцевий Ренесанс (до реч, термн «Renissance» запровадив талйський мислитель та художник Джорджо Вазар вн так назвав перод з 1250 по 1550рр.

з скромнших за характером реалзацй можна згадати перебудови з добудовою двох каплиць з дзвницею Троцького костьолу в Олеську, добудови каплиць до замкового костьолу в Бережанах, парафяльний костьол (нин церква) у Золочев, парафяльний костьол св. В Рим ним побудована кругла в план церква Сант-Елджо дель Орефч (з 1509) та витончена капелла Кдж церкви Санта-Маря дель Пополо (1512-20). Мкеланджело Буонаротт (Michelangelo Buonarroti Мкеланьоло д Лодовко д Леонардо д Буонаррото Смон) (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мкеланджело, Тоскана, -- Рим), талйський скульптор, художникь, архтектор та поет. Темний профль уди, рухи рук також видають нечисту совсть. Умовно архтектуру стилю ренесанс можна роздлити на три основн пероди: раннй ренесанс (середина – кнець XV ст. ), Високий ренесанс (перша половина XVI ст. ), пзнй ренесанс (середина – друга половина XVI ст. ). Цеглян конструкц облицьовували -- тиньком, каменем чи мармуром.

Виника радсне творче сприйняття життя, вра в розум силу людини. Це новий для Вдродження тип фасаду-галере. Болсним трагзмом в вд фресок капелли Паолна у Ватикан (Розпяття Петра та Звернення Павла, 1542-1550). Так будувалися й матки аристократв, будвл королвських унверситетв Оксфорда Кембриджа.

Скульптура. Невдовз строг та архачн крпосн палаццо у Флоренц вдходять на другий план. Палаци, влли, громадськ будвл становлять цлком вдмнн вд середньовчних типи споруд, як-от: палаци Медч-Рккард (архтектор Мкелоццо), Виховний будинок та капела Пацц (архтектор Брунеллеск) у Флоренц, церква Санта Маря делле Грац в Млан (архтектор Брамонте) та н. Вдродження у Ндерландах та Нмеччин ознаменоване розквтом пзньо готики. Творчсть великих майстрв кватроченто (Ранн Вдродження) пронизане деалами гуманзму, воно пднма людину над рвнем буденност — Донателло, Мазаччо, Ботчелл (Народження Венери).

до н. е. ). Виконан Донателло в 1416--35 рр. Леонардо да Внч (1452-1519) застосовував з властивою лише йому майстернстю прийом накидання тамничост на змст свох картин, чим викликав враження бездонност, невичерпност того, що закладене у природ людини.

Вже у XVI ст. Браманте хотв поставити купол Пантеону на базилку Максенця. Так, наприклад, Якобо Сансовно (1486-1570) доручили перебудову добудову будвл старих Прокурацй.

З-помж храмв першо половини XVII ст., безперечно, найвизначншим парафяльний костьол св. майже повним захопленням крани спаню. Враження вд античного мистецтва втлилися у святковост та вишуканост рельфу «Благовщення» з пишним декором (так званий олтар Кавалькант, вапняк з позолотою, теракота, 1428--33рр, церква Санта-Кроче, Флоренця), у спвочй трибун флорентйського собору з фгурами «путт» (мармур з мозакою та позолотою, 1433--39, Музей собору, Флоренця).

Творчсть Мкеланджело -- один з факторв, що стимулював розвиток маньризму. В 1420 р Брунеллески виграв мський конкурс. споруджено Покровську церкву у Сулимвц. Вн включа костьол кел, споруджен на оточеному муром подвр. Крм цього в проектах передбачалося наявнсть деклькох ринкових площ.

В Англ виникло англканство, де головою вровчення став свтський володар— король Генрх VIII. Заснована вона у 1568 р. за проектом архтектора Вньойоли. Таким чином, стна набува сво первсне тектончне значення.

ансамблям центральних площмст надавалося виняткове значення, як х головним прикрасам. Джакомо да Вньйола у церкв ль Джезу в Рим поднав середньовчний наголос на поздовжньому компонуванн з ренесансною схильнстю до центрального планування.

Перший поверх, трактований як цокольний, посилив контраст з полегшеним верхом. З красного письменства вдомий укранський переклад одн новели з «Декамерону» Боккаччо новий переклад «Олександр» та клька дрбних опусв. Renaissance – Вдродження, вд renaitre – вдроджуватись), епоха в розвитку ряду кран Захдно та Центрально вропи (в тал 14-16 столття, в нших кранах – кнець 15 – початок 17 столття), перехдна вд середньовчно культури до культури нового часу. Переважно це були будвл монастирв та церков.

х сучасник художникь Джорджо Вазар у Флоренц побудував вулицю Уффци. «Георгй» Донателло — гнучкий, стрункий юнак у легенях латах, недбало накинутий плащ покрива його плеч, вн стоть впевнено, спираючись на щит. Отже, основою архтектури епохи Ренесансу було вдродження традицй античност. XVIIст., за доби розвитку мст зростання мщанського стану.

1589 р. датуться синагога у Шаргород. У Нмеччин потужний ренесансний вплив поширився завдяки Дюреру.

в спан, був сплавом декоративних елементв пзньо готики з ренесансними мотивами.

Для боротьби з реформуванням та рзними проявами антирелгйного духу була заснована нквзиця. Колосальна статуя Давида (1501-04, Галерея АХ, Флоренця) --уявлення про грзну силу (цю особливсть робт М. сучасники називали terribilita), про герочн поривання, мцну силу вол. Миколая в Бучач. Таке облицювання мала декоративно-пластичне значення. 16 вв. ), Станислав Орховський (Орховй Роксолян) з Орхович близ Перемишля (1513— 66), Шимон Шимонович з Львова (1557— 1629) та н. В Укран засвдчене знайомство з поетикою Ренесансу, вплив граматичних творв розпочався на укранських словниках граматиках 16 ст., у творах укранських письменникв, а ще бльше на початку 17 ст. Зодч ренесансу не намагались точно вдтворити форми антично архтектури, насамперед х цкавили античн де – гармоня, врвноваженсть, симетря. В Англ ренесанс проявля себе тльки в декоруванн будвель.

Авантюрний роман (франц. Альберт вважав, що ордер — гарна прикраса для стни. (Богородчанський коностас 1705). Вчився у майстра Андреа дель Верокьо (1467--72).

Крм собору Св. Петра Павла в Луцьку (1606 -- 1610) з активним пластичним моделюванням фасаду (первсний нтерр не збергся). Ковнр), надбрамно церкви Кирилвського монастиря у Кив (. (Богородчанський коностас 1705). Тому цю романську архтектуру тал вважають проторенесансною за духом.

лкаря Станслава Дибовицького. У спвдружност з архтектором Мкелоццо вн створю ренесансний тип настнного надгробку з античним саркофагом (на якому спочива фгура померлого), с алегоричними фгурами та величним ордерним обрамленням (надгробок папи оанна XXIII, мармур, бронза, 1425--27рр, баптистерй, Флоренця). Вже у свй час мистецтво талйського Вдродження мало велике загальновропейське значення. Цкаво, що крм храмв вдбувався пошук архтектурних форм деального мста. Чи це усвдомлення кнця свту, чи велике захоплення», – писав на схил рокв Мкеланджело.

У 1520-х рр. Його творчсть вража розматтям нових починань. Художня предметнсть вддляться вд священно стор, набуваючи самодостатнього значення.

Одним з видатних римських архтекторв пзнього Вдродження також Вньола – автор трактату «Правило п39яти ордерв архтектури». Каплиця представля купольну ротонду, оточену римсько-дорично колонадою. Фксуючи результати численних спостережень в начерках, ескзах та натурних штудях, виконаних в рзних технках (талйський олвець, србний олвець, сангна, перо), Л. да В. досяга велико гостроти в ммц обличчя, а фзичн особливост та рухи людського тла зображу в бездоганнй вдповдност з духовною атмосферою композиц. А венецанськ дож пдпорядкували соб папськ мста Червю та Равенну. Так же, как и в предшествующие периоды, архитекторы придерживались своим неотступным принципам симметрии. Садова скульптура втрача звязок з християнством, якщо сад належить гуманстов чи свтському володарев. будвництва пзньоренесансного зразка його замни бароковими реалзацями вд початку XVII ст.

Тим самим архтектор пдкреслю днсть образу гармоню. Ордер у Мкеланджело часто втрачав тектончне значення, перетворюючись на засб декорування стн, створення укрупнених мас, що вражають людину свом масштабом пластикою. ван». Завершують групу мурованих храмв Волин першо половини XVII ст.

rusticus – простой, грубый) – рельефная кладка или облицовка стен камнями с грубо отесанной или выпуклой лицевой поверхностью (так называемыми рустами). Розвиваючись тривимрно, ордер пдкреслю днсть пдпорядковансть основних частин. Це покриття використовувалося як зовншнй шар, що набував декоративно-пластичного вигляду. Елементи Ренесансу помтн в перебудов (у Камянц-Подльському, Меджибож— 1545) будов замкв (Сенявських у Бережанах— 1534— 55, С. Конецпольського у Пдгрцях та н. ). Найдовершенший витвр мистецтва руки Рафаеля -- це Скстинська мадонна (1515-19, Картинна галерея, Дрезден).

Альберт вперше запропонував для церковного фасаду (у двох варантах) античний мотив трумфально арки, який згодом був використаний у найрзномантнших контекстах. диний елемент, що не ма аналог в давньоримських спорудах, – високий купол. 135 Список рекомендованих джерел. Псля клькох столть, протягомяких х споглядали з байдужстю, до них раптово зрс нтерес. Ставиться на реальн пдстави проблема створення регулярного мського ансамблю.

У Нмеччин та Австр ренесанс почина розвиватися в XVI ст. Ще чтким став ритм горизонтальних членувань. В тал швидко ростуть мста-промисловц, так, як Флоренця, портов -- Генуя, Венеця. Он считается автором «гигантского ордера» – пилястра, который тянется от основания к антаблементу фасада. Другим примером этого стиля в архитектуре является Палаццо дель Те Джулио Романо в Мантуе, с его огромными лоджиями, рустированными стенами, парковыми гротами и обширными фресками. належить Миколавська церква у Теребовл. Повсталий раб та Помираючий раб, обидв -- 1513-16, Лувр, Париж), задуман як протиставлення прекрасного сильного юнака, що намагаться розрвати пута ншому прекрасному юнаку, чотири стату рабв, котр лишились незавершеними (1532-1534, Галерея АХ, Флоренця), саме по ним добре видно процес роботи М. скульптор не обробля блок рвномрно з усх бокв, уявляючи в нетесаному камен майбутнй витвр, заглиблються в блок в одних мсцях, лишаючи нш майже не обробленими.

В Паду Д. створив перший свтський монумент епохи Вдродження -- кнний памятник кондотьру Гаттамелате (бронза, мармур, вапняк, 1447--53рр). Образцы античной культуры сохранились в Византии и после ее разрушения беглецы наводнили Италию. В малярств понером була Флорентйська школа на чол з Фллппо Брунеллеск (1377–1446), Донателло (1386–1466), Мазаччо (1401—бл. 1428). У Рим досяга зрлост талант Р. -портретиста в портретах вн переда передусм стйк риси характеру персонажв, наприклад: стриману владнсть Юля II (1511, Галерея Уфци, Флоренця), гордовитсть невдомого кардинала (1512, Прадо, Мадрид), душевну мяксть Жнки у покривал (Донна велата, 1513, Галерея Палатина) та нш. Архтектура та мстобудування раннього Вдродження Роздл 3. В епоху Вдродження продовжилося зведення приватних палацв – палаццо.

«ренесанс», тал. мста Пвнчно тал й Тоскани вже були порвняно розвинен й забудован, тут (на вдмну вд Франц, Англ, Нмеччини) романська архтектура була не стльки монастирською, скльки мською. Ренесанс (франц. метр зводить будвлю бблотеки Лауренцани у Флоренц (до 1568 за його моделлю завершено вестибуль бблотеки з сходами).

У 1420-рр вн, розвиваючи де Ф. Брунеллеск, випрацьову так званий живописний тип рельфу, створюючи враження глибини простору за допомогою лнйно перспективи, точного розмежовування планв та поступового зниження висоти зображень (рельф «Бенкет рода» на бронзовй купел снського баптистеря, 1423--27рр). лише пзнше стало зрозумло, що доба вдродження не обмежилось тльки вдродженням чи «наслдуванням античному», а й запропонувало власн значущ здобутки в архтектур, лтератур, скульптур, полтичнй практиц, живопису тощо.

(у Г. Сковороди). Ц будвл мають гармонйно простор внутршн двори, обнесен в нижньому та у верхньому поверхах критими галереями на арках, як пдтримуються колонами або плястрами антично форми. В архтектур тал перш паростки нових тенденцй часу були помтн вже на початку XV столття. псля завоювання турками Константинополя, Трапезунда Мангупта (князвство на Кримському пвостров) починаться занепад середземноморсько та причорноморсько торгвл.

Центром ансамблю була ратуша, яку перебудували у 1617 -- 1619 рр., спорудивши бля не нову вежу (не збереглася). М. Фчно переклав латинською мовою твори Платона, нших античних флософв письменникв. талйське ренесансне мистецтво зобовязане свом походженням декльком джерелам. Йдеться не про особливу яскравсть венецйського кольору. Влла дуже добре гармону з навколишньою природою.

Високе Вдродження асоцються з роботою знаменитих митцв, виникають величн задуми, ведеться будвництво Ватикану та собору святого Петра. У кожнй кран вропи були власн риси особливост будвництва. Уявна мандрвка поетв розпочиналася оглядом пекла. Понад 10 рокв Л. да В. працю над монументом Франческо Сфорца, батька Лодовко Моро (сповнена пластично мц глиняна модель кнно стату в натуральну величину була зруйнована пд час взяття Млану французами в 1500 вдома лише за пдготовчими начерками). вдбувалося швидке пднесення економки культури мст тал та Фландр, зявилися нов технчн винаходи (друкарський верстат, компас, артилеря та н. ), розвинулося кораблебудування мореплавство, зроблено велик географчн вдкриття.

Уже в раннх творах Р., в х витончених фгурах, вдчуваться рука високообдарованого художника (Сон лицаря, Нацональна галерея, Лондон Три грац, Музей Конде, Шантй Мадонна Конестабл, Ермтаж, Санкт-Петербург вс три – 1500-02). Для Л. да В. мистецтво та наука були нерозривно повязан. В ансамбль з церквою дзвницею входить також невелика каплиця Трьох святителв, яку приписують будвничому Андрв Пдлсному (перебудована у другй половин XVII ст. ). Будвл набувають монументального, величного вигляду.

Вдродження в тал остаточно перемогло готику. В Станца делла Сеньятура (1509-11) Р. представив 4 област дяльност: богословя (Диспути), флософю (Афнська школа), поезю (Парнас), юриспруденцю (Мудрсть, Мра та Сила с прикладами стор свтського церковного права), а також вдповдн алегоричн фгури, бблейськ та мфологчн сцени (на плафон). Цьому сприяла х замкнута, лакончна форма, облицювання грубими блоками каменю, невелик вкна, що подекуди (перший поверх) прикривалися ратами. Донателло (Donatello Донато д Нколо д Бето Бард, Donate di Niccolo di Betto Bardi) (1386 -- 1466 Флоренця), талйський скульптор.

«Тамна вечеря» знамену одну з вершин розвитку всього вропейського мистецтва. У 1508 майстер завдяки Браманте отриму вд папи Юля II запрошення до Риму (для робт у Ватиканському палац) в Рим майстер ближче знайомиться з античними памятниками, бере участь у розкопках. спльн з помчниками стату пророкв для кампанели флорентйського собору (мармур, Музей собору, Флоренця) являють собою галерею гостро ндивдуальних образв, сповнених суворо правди. Если в средние века сооружения явно подстраивались под ландшафт и соседствующие постройки, то во время раннего возрождения архитекторы планировали строго прямоугольные здания с точным соблюдением симметрии. Мське життя тут набува розвинутих форм.

Зате Ренесанс спричинився до емансипац портрета (К. Ряд памяток розглядуваного пероду збергся на Тернопльщин.

Вже сучасниками Браманте ця споруда визнавалася одним з шедеврв архтектури. Архтектор епохи Вдродження приходить на змну цеховому майстров готики. Окрм Острога на Волин з першо половини столття збереглися також мськ ворота в Олиц (1630-т рр. ). На Лвобережж, де перед серединою столття мурованих церков було мало, у 1622 -- 1629 рр.

В Камянц-Подльському 1580 р. споруджено невелику Петропавлвську церкву, що репрезенту поширений у регон тип триконхових храмв афонсько традиц. Знаменитий теоретик, автор класичного трактату Правило пяти ордерв архтектури (1562). Вони нагадували крпосн споруди романо-готичного часу.

Серед перших вн став би використовувати у творах теорю лнйно перспективи. -- яксно новий етап у розвитку архтектури та мстобудування на укранських землях. У 1523-1534 рр. На початку сторччя архтектори вже чудово володли античними формами.

Щонайвищого щабля цей стиль сягнув у доробку Джорджоне й Тцана. Памятки Ренесансу характерн насамперед для захдних областей Украни, зокрема для Львова, до якого приздили квалфкован майстри з мистецьких центрв тал (Кастло Петро, тальчик Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло й н. ) Нмеччини (Пфстер Йоганн, Горст Гайнрх, Шольц Гануш та н. ). Архтектура Палладо — це торжество одного будинку, мського палацу або замсько влли багатого аристократа. Це призвело до розвитку мануфактурно промисловост, значного зростання класу ремсникв, збагачення суспльно верхвки. Р. також побудував палаццо: Вдон-Каффарелл (з 1515) з здвоними напвколонами, Пандольфн у Флоренц (1520 за проектами Р. та архтектора Дж.

та триконхова церква Рздва Христового 1602 -- 1606 рр. На замовлення папи Юля II вн в 1509 роц викону розписи особистих папських кмнат (станц) у Ватканському палац. Фасадам надаться розмренсть по горизонтал за допомогою витончених мжповерхових карнизв головного карниза, що утворю сильний виступ пд дахом (для утворення тн над вкнами спалень верхнх поверхв). Ренесансна архтектура заперечувала готичну дею неоглядного простору – простр членувався на виразн, завершен зони.

В малярств понером була Флорентйська школа на чол з Брунеллеск (1377 – 1446), Донателло (1386 – 1466), Мазаччо (1401 -1428). Восьме коло подлено на девять ровв, де страждають у муках хабарники, лукав, злод, вщуни та н. Найнижче, девяте, коло ма назву Коцт (льодове озеро в мусульманськй мфолог найнижче пекло — льодове). Ренесансним перетворенням античних форм вдмчена бронзова статуя Давида (1430-х рр. ) -- перше оголене зображення людини у статуарнй скульптур Вдродження. Аж до XX столття поняття маньризм мало негативну конотацю (манрний, химерний), але до тепершнього часу термн використовуться тльки для опису вдповдного сторичного пероду,, загалом, нейтральний. мав спльну майстерню з архтектором Мкелоццо. Первым фасадом в стиле Возрождения считается фасад кафедрального собора Пиенцы (1459-1462), приписываемый флорентийскому архитектору Бернардо Гамбарелли (Росселлино) или Альберти. Жилые здания эпохи Возрождения часто имели карниз (выступающий элемент внутренней и внешней отделки зданий, помещений, мебели. Поняття «барокко» охоплю не лише архтектуру, а й ужиткове мистецтво, фольклорн мотиви з естетикою яскравих оптимстичних форм, лтописання, театр, музику, малярство.

Наприклад, у проект мста Пальма-Нуово (арх. Тут на перший план, зрозумло, висуваться Львв з його ренесансною забудовою Ринково площ. Но прошло несколько веков и непреходящие ценности древней Эллады вернулись в Европу.

VI. 7). Ранн Вдродження (тал. В роботах Рафаель незмнно прагнув надати кожному палацу святкового та ндивдуалзованого вигляду. На вдмну вд палаццо Медч палац Ручеллаи ма цлсну композицю фасаду з однаковою кладкою на всх ярусах, але Альберт застосову рзну ордерну систему в обрамленн вкон рзн вконн прольоти. Будвництво знову розтяглеся на довший перод його планували завершити 1617 р., але роботи тривали до 1630 р. Успенська церква наслду тип укранського тридльного триверхого храму, а органзаця фасадв, нтерру та хньо декорац виршена у традицях талйського ренесансного будвництва -- у нй виступа ордерна система, центральний купол несуть чотири круглих колони, куполи мають касетонову декорацю, в нав влаштовано балконхори.

З-помж робт Джотто краще з усх збереглися фрески Капелли дель Арена (Скровень) у мст Падуя (1303-1306). Яскравим прикладом фландрского ренесансу ратуша мста Антверпена (XVI ст. ) (Рис. Створюються найдосконалш центричн композиц. Вдродження в тал остаточно перемогло готику. Нижче).

Два верхнх яруси прорзан безлччю подвйних арочних вкон. Ранн Вдродження повязане з провнцю Тоскана та головним мстом Флоренцю. Однак псля смерт в 1519 р правителя Флоренц Лорепцо Медч Мкеланджело змг побудувати невелику капелу – сакристю (усипальницю) для Лоренцо. Вузький прозд мж двором до вулицею замнений вдкритим «вестибюлем», що розкрива перспективу на парадний двр. У його «Алегор» ми подибумо райський садок, котрий секуляризовано завдяки зображенню амурчикв бля дерева життя та кентавра поблизу хреста, — ось де починаться перехд до пасторал, яка невдовз опинилася в епцентр венецйського живопису.

В складнй дейнй програм плафона видляються так теми: сцени з бблйно книги Буття, пророки та свли, предки Христа та епзоди з Ббл (чудесн звльнення удев). У Франц до архтектури високого Вдродження можна вднести: створений П. Леско захдний фасад Луврського палацу в Париж, королвський замок в Фонтенбло, замок Ан Тюльр (архтектор Флбер Делорм) Екуанскй замок, палац в Блуа в спан— палац Ескорал X. де Толедо X. де Еррера, в Нмеччин— частина Гейдельберзького замку, Альтенбургская ратуша, сни Кельнсько ратуш, Фюрстенгоф в Вльмар та нш. VI. 8).

Отже, колиска Вдродження -- таля. Льввську синагогу Нахмановичв, вдому пд назвою Золота Роза (збереглася лише захдна стна), спорудив знаний, насамперед з сво пзншо дяльност у Жовкв, мсцевий архтектор талйського походження Павло Щасливий.

нод архтектуру називають матр39ю мистецтв, маючи на уваз, що живопис скульптура довгий час розвивалися в нерозривному органчному зв39язку з архтектурою. В останн 30 рокв свого життя Мкеланджело захоплються архтектурою. для облицювання цегли використовували штукатурку, мармур, камнь. На закате своего существования архитектура возрождения стала сложнее и элегантнее. У лтератур й науц, поруч з тенденцю вдродити культуру античност (так, як тод розумли), йшли намагання культивувати людську ндивдуальнсть, що мусить бути звльнена вд авторитетв традиц, переживати й думати незалежно вд них.

Здйснений Данте подл неба на СМ сфер вдобража тогочасн уявлення про будову Всесвту, як мстили вдомост про пять планет (Меркурй, Венера, Марс, Юптер, Сатурн) два свтила (Сонце Мсяць). Псля розграбування Риму в 1527-1528 рр. У кожнй кран вропи були власн риси та особливост будвництва. Конструкця купола собору Св. Але розвиток ренесансно архтектури вдбувалося нервномрно.

VI. 3) купола собору Санта-Маря дель Фьоре. Ще в 1561 -- 1571 рр. Цеглян конструкц облицьовували — тиньком, каменем чи мармуром. Цю теорю деального храму розвивав архтектор Леон Батста Альберт.

Класичний стиль Високого Вдродження в архтектур сформувався у Флоренц, потм були створен монументальн памятники у Рим, а пзнше центром стала Венеця. Скульптури сприяли пробудженню сторичного почуття, ставали свдоцтвом «мфологчно обзнаност», що сприймалась ознакою культури шляхетност.

Наприклад, мсто-замок Дуино (нин у володнн князв Турн унд Таксс) поблизу вд мста Трста, мсто-фортеця Пальма-Нуово близько Венец (рис. Еволюця венецанського живопису чнквеченто вдобразилася у творчй бограф Тицана.

Вньйола (Vignola) (справжн прзвище Бароцц, Barozzi) Джакомо да (1. 10. 1507, Вньйола, Эмля-Романья, -- 7. 7. 1573, Рим) -- талйський архтектор. Пейзаж, природа, прекрасне оголене тло --обкти поклонння для нього. ) з котрим спвпрацював. А сама реставраця потребувала суттвих добудов, а не просто декорування чи повторення старого. У 1404--07 рр. З т пори пам39ятник, монументальна скульптура знаходить права самостйного елемента композиц, що органзу мський простр. Найбльш значними його творами вважаються замок Капрарола влла папи Юля II (Рис.

Невянуча слава «Мони Лзи» («Джоконди») також пояснються майстерним застосуванням методу накидання тамничост: у вираз обличчя жнки – велика глибина проникливого, вчного живого людського нтелекту, в якому кожна епоха прагнутиме добачати сво. Витончена дзвниця головного собору Флоренц Санта Маря дель Фьоре побудована «з малюнка» великого живописця Джотто. У Польщ видатними представниками Ренесансу 15— 16 ст. Вплив ренесансного стилю вдчутний у багатьох архтектурних спорудах на Укран. Лаврентя у Жовкв, побудований за проектом архтектора Павла Щасливого. Вдбуваться пдготовка так званого пероду Раннього Ренесансу (талйська назва — Кватроченто).

VI. 5). Архтектура. Однак вже мармурова статуя св. Давньогрецький скульптор Фдй по праву вважаться одним з творцв Парфенона. Багато римськ папи цього пероду не були чуж гуманстичних деалв.

У Венец XV ст., яка була центром талйського Вдродження. датуться Онуфрвська церква в Гусятин, що так само належить до типу триконхових. Намчен у творчост Донателло проблеми надовго визначили розвиток вропейсько скульптури. В «Мадонн у скелях» (1483--94, Лувр, Париж 2-й варант -- 1497--1511, Нацональна галерея, Лондон) улюблена Л. да В. тонка свтлотнь («сфумато») вдгра роль духовного начала наголошу на теплих стосунках близьких людей персонаж представлен тут в оточенн чудернацького скелястого пейзажу, в якому вдображен геологчн спостереження Л. да В. У трапезнй зал монастиря Санта-Маря делл Граця Л. да В. створю розпис «Тамна вечеря» (1495--97 через особливост технки -- оля з темперою -- вн збергся у зпсованому вигляд у 20 ст. Донателло воскреша тут побутував у античному мистецтв прийом постановки, цей мотив виявлено у фгур Святого Марка з граничною чткстю яких визнача як становище злегка изогнувшегося торса, рук голови, характер складок одягу.

VI. 6). Петра (склав новий, базилкальний план) та добудував початий Браманте ватиканський двр з Лоджями. Духа в Рогатин, у Молчанському Спасо-Преображенськом. у соборах у Путивл й н. ). Головний труд цих рокв -- прикрашення статуями Ново сакрист церкви Сан-Лоренцо у Флоренц, усипальниц роду Медич (1520-34). В архтектур тал перш паростки нових тенденцй часу були помтн вже на початку XV столття.

Флпе Брунеллеск (1377-1446 Флоренця) -- талйський вчений, архтектор, скульптор. Пятниць у Львов, св. Ще бльш чтким став ритм горизонтальних членувань. Статуя Георгя — одне з вершин творчост Донателло. Остання тенденця досягла розвитку в архтектур бароко.

Зорова «каркасний» характеризу розчленовансть купола зсередини, що ще трохи нагаду структуру готичних нерварних склепнь. До них може бути вднесений перебудований парафяльний костьол у Самбор (над його спорудженням у 1570-х рр. 6 Роздл 2. Для надгробку М. створив низку статуй, в тому числ Мойсея (1515-16, церква Сан-Птро н Внкол, Рим).

Перш роботи в дус нових вянь були пдготовлен майстром Нколо Пзано (рельфи кафедри баптистеря у мст Пзе перод треченто) в них простежуться очевидний вплив античност. Наголосимо на сторичнй трансформац рзномантних культурних явищ Ренесансу, передусм втленн глибоко людяност в мистецтв, науц, морал, психолог, наявност так звано зворотно сторони — титанзму. Культурн надбання гуманств мали значний вплив на схд вропи, зокрема на Укран.

Тому сади талйського вдродження вдокремлен вд середовища мурами, вони невелик замкнен. Тут лише графчний символ доцльност, розчленованост, пропорцйност. Марка, виконана в 1411--13 рр.

Бля х нг попарно розташован чотири стату -- символи швидкоплинного часу. Класичним зразком оборонного монастирського будвництва на територ Волин виступа Троцький Межирцький францисканський монастир поблизу Острога (фундаця князя Януша Острозького). Мистецтво, архтектура та мстобудування Пвнчно вропи доби Вдродження. веде роботи по перебудов Ватикану.

УДК (4-15)715 (075) ББК 85. 11я73-685я73-663. 3 (4)42-7я73-6 О. В. Конопльова, 2013 ХНАМГ, 2013 ISBN 978-966-695-277-9 ЗМСТ Вступ. 4 Роздл 1. Будинок вдрзняться досконалстю пропорцй, ордер трактуться точно й конструктивно. Гумансти Ренесансу боролися з церковними догмами з аскетизмом Середньовччя.

XVI СС. Розвиваючись тривимрно, ордер пдкреслю днсть пдпорядковансть основних частин. Вн також використовував засоби класично ордерно архтектури, причому не тльки в окремих спорудах, а й у мстобудуванн. Вдповдно найновш вропейськ системи поширюються також в мстобудуванн та обороннй архтектур.

Засновник архтектури талйського Вдродження Флпе Брунеллеск ще у 1401 роц, беручи участь в конкурс скульпторв, виконав бронзовий рельф Принесення в жертву сака (Нацональнй музей, Флоренця) для дверей флорентйського баптистеря. Вд друго половини XVI ст. На етап раннього Вдродження надзвичайного поширення отримав фресковий живопис. Народився в родин багатого нотаруса. Петра геню Мкеланджело належать реалзован проекти площ Каптолю з палацами.

В тал, переважно, виршувалися окрем мстобудвн ансамбл: площ, вулиц. На початку XV ст. У цих роботах описан тосканський, доричний, ончний, коринфський композитний ордера. За свою основою Ренесансу властивий гуманстичний свтогляд, звернення до культурно спадщини античност, «вдродження» (звдси походження термну). Велику роль вдгра орнаментаця.

Андреа Палладо в основному працював на пвноч тал – у Венец Вченц. До таких поодиноких прикладв належить документально засвдчена родина П. Сперендо в Остроз. Поряд з цими загалом досить традицйними зразками оборонного резиденцйного будвництва у першй половин XVII ст. 12). В його роботах пану пластичне начало у створенн динамчних контраств велику роль грають насичен свтлотнню рельфи стни, плястри, пластично виражен лиштви, «великий ордер».

Архтектура пошуки «деальних» форм будинкв, заснованих на виключно повно та закнченою композиц, стали однй з визначальних тенденцй. Найбльшим архтектором цього пероду був Донато Браманте Д39Анджело (1444-1514). Кнцем XVI ст. В останн 30 рокв життя Мкеланджело звертаться до архтектури та поез.

Посилив сво позиц вропейський протестантизм— через занепад авторитету папсько влади.

У 1506 р. папа Юлй II доручив Браманте роботу над проектом нового собору св. за проектом Б. Молл та Л Малверни монументальний Троцький костьол в Олиц фундац литовського канцлера Альбрехта Станслава Радивила. Пд лоджями залом розмщен кмнати для господарських потреб родини.

Високий етап талйсько архтектури Вдродження ознаменувався боротьбою герочного характеру за ренесансн деали. В архтектур використовував античну ордерну систему (церква Сант-Андреа в Манту, церква Святого Франциска в Рмн). Бажання зодчих, як працювали в 15-16 столтт, направити будвництво на шлях прямування древнм формам прийомам виразилося в вдтворення декоративних елементв ордерних засобв. Його виразний малюнок залишався прикутим до готичного партикуляризму. Кращ взрц палаццо 15 ст.

Ордер завершуться потужним антаблементом з балюстрадою. влла ста мсцем замського вдпочинок багатих городян (влла Медч бля Флоренц), а з XVI ст. Найбльш видатним архтектором цього пероду став Донато Браманте (1444-1514).

Чимало з них отримали нов або значно оновили уже снуюч мськ укрплення. У перод, що переду Вдродженню, таля була пунктом схрещення деклькох середньовчних культур. 5). (Про архтектурн роботи майстра чит. 17 в., костьол Бернардинв (Ренесанс з манеризмом, 1600-1630 рр. ).

В останнй споруд практично не можна визначити, де проходить основна площина фасаду. В конах Р. вдбився тльки спорадично, але його слди ще помтн на початку 18 ст. Джулио Романо – яркий представитель эпохи позднего возрождения, зодчий, привнесший декораторство и изящность в строгость и классику ренессанса.

Митц вбачали художн деали в античних взрцях, тому античн памятки уважно вивчалися, хн форми використовувалися при створенн нових споруд. майже виключно талйцв), як надали мурованй архтектур укранських земель яскраво виражених рис пзньоренесансного будвництва, здебльшого у його пвнчноталйському провнцйному варант. В. побудував першу овальну в план церкву Сант-Андреа на Ва Фламна у Рим (1555), завершив палац Фарнезе в Капрарол, поблизу Втербо (1558-73), створив величний круглий двр. Будуються замськ влли як цлсн архтектурн комплекси.

Найвдомшими стали науков трактати Альберт «Десять книг про зодчество», Палладо «Чотири книги про архтектуру» та Вньоли «Правило пяти ордерв архтектури». Дороти (1605) у Тулиголовах поблизу Львова. засновано монастир бернардинв у Заслав (зяслав), у якому пд кервництвом Джакопо Мадлени 1610 р. завершено зведення мурованих укрплень. Бльшсть з них не змогли утриматися на мсцевому рунт. Фасади цього палацу побудован за принципом членування х на три яруси. На початку XV ст. «Для мистецтва потрбне одне, – говорив Челлн, – умти чудово виписати чоловчий жночий торс».

Передвдродження— як явище мистецтва, мало мсце лише в стор тал. В архтектур Л. да В. розробля рзн варанти «деального мста» та центрально-купольного храму. Однак Браманте при житт не змг завершити будвництво собору. Тод ренесанс вважали стилем наслдують античному. Вишенського стилстично була вже переходовим явищем до бароко.

Згодом з ц тенденц розвинувся стиль бароко, а потм, в XVIII столтт, стиль рококо. Як правило, деревяними були й укрплення тогочасних укранських монастирв. Ц палаццо, переважно триповерхов, складен з грубо отесаних (рустованих) камнних квадрв, з фасаду виглядають довол суворими. Найяскравшою памяткою зутсько архтектури на Волин запроектований Дж.

В епоху Вдродження сталися радикальн змни у принципах будвництва. Перший поверх, трактований як цокольний, посилив контраст з полегшеним верхом. Тут насамперед варто згадати Петра талйця, який працював над спорудженням костьолу в Бистриц у Трансльван, Христофора Боццано, який перебував на служб у князя Костянтина Острозького й працював над спорудженням замку у Меджибож, Петра Сперендо, який побував у Молдов й вдомий насамперед з служби у князя К. Острозького в Тернопол та Остроз, Джакопо Мадлена, якому приписують авторство костьолу бернардинв в зяслав (Заслав) на Хмельниччин, зайнятого будвництвом Успенсько церкви на Подол у Кив Себастьяно Брачч та Октавано Манчн, який працював над вдбудовою кивського Софйського собору.

Руст, рустовка, рустик (от лат. В архтектур цього часу (Мкеланджело, Джакомо да Вньйола, Джуло Романо, Бальдасаре Перуцц) струнка тектонка поступаться мсцем великй напруженост, а нод конфлкту сил разом з тим збльшуться нтерес до просторового розвитку композиц, будинок втрача замкнутсть т пдкоряться мстобудвному задуму, ансамблю, природному середовищу. Браманте.

Архтектура цього пероду основн риси й Вдродження отримують сво яке закнчила вираз. – Проторенесанс (Передвдродження), або Треченто 15 ст.

Наступного року завершено Михайлвську церкву в Гощ. Мистецтво Високого Вдродження. 64 Роздл 6. Найхарактернш його будвл — капелла Пацц з легким портиком Виховний дм у Флоренц. Палаццо дель Те (Палаццо Те) – загородная вилла маркиза Федерико II Гонзага в болотистой местности, окружающей Мантую. зосереджен у Флоренц.

В 15 столтт в тал виника сад доби вдродження. 5). Але псля цього значна частина крани опинилася залежною вд спан. Крм усього ншого аркади приховували призначення частин будвл.

Юра у Львов (Б. Поряд з ними складалися найбльше поширювалися традицйнш за характером мськ органзми. Усе нше, за словами Мкеланджело, порожня забава, яку можна надати меншим талантам. Загалом XIV ст. Його мистецтво знаменувало собою вдхд вд середньовчних канонв та ствердження того мистецтва, яке виража все: божественне, людське. Титанчна мць образв, сповнених духовно та фзично активност. На фасадах його палаццо у всх трьох поверхах були застосован ордери у вигляд плястр.

При зведенн купола собору Брунеллески вивчав античн першоджерела, насамперед купол Пантеону. вона нердко ста резиденцю великих феодалв вищого духвництва. Фронтоны обычно треугольные, но бывают и другой формы. станц) Ватиканського палацу. хн правител протистояли дност тал (найбльше — папський Рим).

До найвдомших монастирських комплексв першо половини XVII ст. пристрасть до прикрашування поступаться мсцем бльш суворому академчному стилю палацу Карла V в Гранад (1526-1533). Вдомо, що Платон 387 р. до н. е. Дах при цьому з вулиц не було видно. Назву "божественна" ("прекрасна") запропонував 1360 р. Джо-ванн Боккаччо — перший бограф Данте.

Змнилося розумння скульптури: тепер за часв Ренесансу в тал вона розташовувалася не в нш чи пд балдахном (у храм), а лишалась вдкритою для огляду з усх бокв. У 1500 перехав в Перуджу та вступив в майстерню Перуджно. Основн його риси: пдкреслена урочистсть, пишна декоративнсть, динамчнсть композиц. 7). Купол собору Санта-Маря дель Фьоре мав двухскорлупную конструкцю. Провдним архтектором раннього ренесансу був Ф. Брунеллески (1377-1446), якого часто називають архтектором нового стилю.

Найкращим представником цього пероду в архтектур Риму був Донато Браманте (1444–1514), котрий творчо розвинув найкращ здобутки будвель стародавнього Риму. Рафаель виконав ц теми у вигляд багатофгурних композицй, що представляли нод справжн групов портрети, характерн як свою ндивдуальнстю, так типовстю. Тут Р. створю найбльш каптальний твр -- розписи парадних зал (т. зв. Кнець кнцем виробилася чисто секулярна архтектура: Палладо костелв не будував. У рзних кранах вропи розвиток мстобудування набув рзних масштабв.

У 1477 р. перехав до Млану, де зацкавився архтектурними пошуками Леонардо да Внч. Найбльш художн школи тал знаходились у Пз та Сн. Проторенесанс (дученто треченто – XII-XIII – XIII-XIV ст. ), Ранн Вдродження (кватроченто XIV-XV ст. ), Високе Вдродження (чнквеченто XV-XVI ст. ), Пзн Вдродження (кнець XVI ст. ).

Серед рунтовно перебудованих на початку XVII ст. Бльшсть талйських художникв цього пероду— саме фресксти. У цй крас вн вбачав щось грзне, фатальне, на меж небуття.

Було також розроблено безлч планв «деальних мст», заснованих на центричнй систем з регулярним плануванням. Петра в Рим. До раннх прикладв системи належить також споруджений у 1630-х рр. – Високий Ренесанс, або Чинквеченто 16 ст. Найважлившим памятником XIV–XVI ст. Майстер вдаться до типово живописного засобу — передач свтовдчуття цлком за допомогою кольору (Мадонна на трон).

у ц стату — постановц постат, вигин торса, рус рук — вдзвуки готики. Будучи головним архтектором при двор папи Юля II, Браманте з 1505г. Ц будвл мали кубчну форму, фасади вдрзнялися пласкстю були позбавлен якихось виступв. Вона вдрзняться чткою тектонкою побудови фгури, спокйною величчю та силою.

В Рим М. пише величезну фреску Страшний суд на олтарнй стн Скстинсько капелли (1536-41) у цй композиц з могутнми оголеними тлами, центральним персонажем виступа юний та герочно прекрасний Христос -- нещадний суддя над людством. Одна з таких памяток -- Хрестовоздвиженська церква на Ближнх печерах у Киво-Печерськй лавр. походять хн перш детальнш описи та ранн зображення. Вдчуваться, як навантаження торса ляга на його ноги, як важко звиса щльна тканину одягу.

Ця дея фасаду згодом була розвинена у творчост багатьох архтекторв. Як в мстобудуванн, найпоширеншим напрямом тут виступа перебудова давнх фортець. Створюються найбльш досконал центричн композиц. Интересным примером деятельности автора будет Вилла герцога Мантуи. Архтектура ста бльш стриманою та зразковою у пропорцйному вдношенн. Донателло одним з перших художньо осмислив досвд античного мистецтва у створенн класичних форм та видв скульптури (вльно розмщен стату, настнний надгробок, кнний памятник, живописний рельф) Першим витворам Донателло, що дйшли до нас (стату пророкв для бокового порталу флорентйського собору, 1406--08) ще властив готична сковансть, подрбненсть лнйного ритму.

Найбльш видатною памяткою архтектури епохи творчост Палладо знаменита влла Ротонда пд Вченцою (передмстя Венец). У 1494 р Мкеланджело отримав замовлення на будвництво у Флоренц церкви Сан Лоренцо. Храм ль-Джезу (рис. Лвобережж дал збергалося деревяне будвництво. Правда, скульптурна форма деякий час ще продовжу жити на стнах архтектурно споруди, але поступово з них зникають ц останн слди «колишньо розкош». Круглий зал знаходиться в центр влли ма верхнй свтловий лхтар пд куполом.

поглибило нтерес художника до антично спадщини. Вн був провсником Ренесансу (Проторенесанс). Елементи Ренесансу помтн в перебудов (у Камянц Подльському, Меджибож -- 1545) будов замкв (Синявських у Бережанах -- 1534 -- 55, С. Конецпольського у Пдгрцях та н. ). Працював головним чином у Флоренц, а також у Сн (1423--34 та 1457--61), Рим (1430--33), Паду (1444--53). псля тривало перерви вдновлються муроване церковне будвництво.

Велику роль вдгра орнаментаця. В створенн садв дяльно брали участь талйськ гумансти.

Живою мовою розповдаться про проблеми та почуття, як хвилювали людей у вс часи: про щиросерднсть та взаморозумння ("Зустрч Мар та лизавети", "Зустрч оакма та Анни бля Золотих ворт"), про глибину скорботи, смиренност та одвчну сильну материнську любов (Оплакування). дину поверхню фасаду, облицьованого каменем, завершував карниз, сильно висунутий уперед. я не можу сказати, н подумати, що при вигляд твого обличчя так обтяжу пдносить душу. Цкаво, що першим ренесансним будвлею Флоренц став комплекс Виховного будинку (притулок для дтей-сирт), спроектований Брунеллески в 1421 г. (рис. Правда, зовн Мкеланджело додав куполу ншу виразнсть.

il primo Rinascimento) перодом епохи Вдродження (XIV-XVII ст. ), в основ якого лежить принцип гуманзму, утвердження гдност краси реально людини, розуму та вол, творчих сил. Вплив творчост Д. на розвиток талйського мистецтва епохи Вдродження було величезним. У перод розквту монархчних держав у XVIII ст. Це палац Рккард, побудований Мкелоццо-Мкелоццо, палац Строц архтектора Бенедетто да-Майяно С. Кронака, палац Гонди (Джулано да-Сан-Галло), палац Руччелла (архтектор Леон-Баттста Альберт). У продовження Високого Вдродження уявлення, взят з антично архтектури, розвивалися втлювалися на практиц з бльшою впевненстю.

Це будови з склепннями стнами з цегли (хрестов, коробов, втрильн, змкнут, купольн сферичн) з частковим використанням деревяних елементв в балкових конструкцях перекриттв поверхв, в кроквах похилих дахв. Свдоцтвом раннього Ренесансу камяниця Орсеттх у Ярослав (1570), синагога в Сатанов (1532) й н. Львв псля пожеж 1527, яка знищила будови взантйсько готично доби, вдбудувався у стил Ренесансу: «Чорна камяниця» (1577), дм Корнякта (1580) в Ринку, ансамбль Братсько-Успенсько церкви з каплицею Трьох Святителв вежею, монастир-фортеця Бенедиктинок з лоджию (1595), синагога Золото Рози (Ренесанс у поднанн з готикою, 1582), каплиц Бомв Кампянв— початок 17 ст., костьол Бернардинв (Ренесанс з маньризмом, 1600-30). по проекту Джулио Романо.

нтерр просто однонфно Капелли освтлються пятьма вкнами на протилежнй стн. Перше видання Вршв М. було здйснено у 1623 роц. нкрустацйний стиль визнача лад ясних спвмрних до людини форм (це характерно для Вдродження). Темпьетто у двор церкви Сан-Птро в Монторо, Рим, 1502, архтектор— Донато Браманте. В Нмеччин набуло мц лютеранство. Прикладом мстобудування доби Ренесансу за принципами реулярного плану можуть бути Жовква (будвничий А. Прихильний) Броди (архтектор ДельАква, нж.

мсце -- в галере, у зал, палац, нердко (як в Древнй Грец) на площ мста. РСС РРРРёСС–С— РРСРлиССРР РСли РРРСРР РС–СРС–СРёРРё, РС–Р С РРёСРРССРС–Р РРСРРРС–. 13) класичним прикладом вдродження в архтектур поняття композицй. У 1489 року в Рим для тата Рафаеля Раро за проектом Браманте починають зводити палаццо Канчеллеря (палац канцеляр). Это видно по фасадам и декору сооружений позднего ренессанса. Вона була певною мрою вимушеною. Брунеллеск вдало використовував ордер у базилкальних церквах Сан-Лоренцо (1422-46) та Санто-Спрто (почата у 1444), роздливши нефи колонами и розчленивши стни плястрами.

За трапезним столом сидять сус Христос дванадцять його апостолв. Майстер вдаться до типово живописного засобу -- передач свтовдчуття цлком за допомогою кольору (Мадонна на трон). VI. Шедель), Ковнрського корпусу в Киво-Печерськй лавр (С.

Духа в Потелич, св. В архтектур цього пероду основн риси тенденц Вдродження отримують сво закнчене вираження. вивчав у Рим античну архтектуру. Ця об39мнсть сприйняття послужила вдправною точкою для формальних пошукв сучасно архтектури, протиставила плоскою ширм фасаду хитромудру гру вльно розташованих у простор об39мв площин.

Живою мовою розповдаться про проблеми та почуття, як хвилювали людей у вс часи: про щиросерднсть та взаморозумння (Зустрч Мар та лизавети, Зустрч оакма та Анни бля Золотих ворт), про глибину скорботи, смиренност та одвчну сильну материнську любов (Оплакування). 15— поч. Здебльшого будинок вже зведене, проте задуманий в XIV столтт величезний купол н здйснено. Друга половина XVI -- перша половина XVII ст.

Проте мцна довготривала традиця латинсько мови не перериваться. вище). Насамперед треба вдзначити мсто-фортеця Ла-Валетту – столицю мальтйських лицарв. По-ншому, як вдомо, цей перод – Епоха Вдродження. На початку XVI ст.

Корнякта, В. Ляниш), а ще бльше помтний у графц й мнатюр (Пересопницьке вангел— 1550— 61), а також у друкарств. У композиц фасадв яснсть простота змнилася бльш складно велико пластикою форм, стни розчленован уступами плястрами великого коринфського ордера з потужним антаблементом високим аттиком мж плястрами помщен як би затесненние в простнках вконн прорзи, нш рзн декоративн елементи (карнизи, паски, сандрики, стату т. п. ), як надають стн майже скульптурна пластичнсть. Натомсть у першй половин XVII ст. В кнц XV ст. стинною метою мистецтва, на думку талйцв, мало стати вдтворення живого людського тла. У XIII-XIV ст.

Совершенствование проекта светского здания в стиле Возрождения началось в XVI в. и высшей точки достигло в творчестве Палладио. Фасад (наружная, лицевая сторона здания) в архитектуре Возрождения симметричен относительно вертикальной оси. У цей час в тал тривав економчний спад. Однак храм побудований не був, збереглися лише ескзи креслення. Построено за 18 месяцев в 1524-1525 гг. онтологчному (нескнченне буття знма вс суперечност кнцевих речей) гносеологчному (збг протилежностей не можна осягнути за допомогою понять, як стосуються кнцевих обктв).

Попри мал розмри, Темпьетто – справля враження монументальност. Аж до XX столття поняття «маньризм» мало негативну конотацю («манрний», «дивацький», «химерний»), але до тепершнього часу термн використовуться тльки для опису вдповдного сторичного пероду,, загалом, нейтральний. На його думку, це був час вдродження античност) ма власну перодизацю. До будвництва ц споруди архтектор Браманте пдключився, коли вже два поверхи були зведен. Це, наприклад, церква Сан Мньято у Флоренц або флорентйський баптистерй (хрещальня).

VI. 4). Донато Браманте (Bramante) (1444-1514) -- талйський архтектор епохи Вдродження (раннй та високий етап тал. Псля клькох столть, протягом яких х споглядали з байдужстю, до них раптово зрс нтерес.

Яскравим представником римсько школи був великий Мкеланджело Буонаррот (1475 – 1564). Ще на початку XV ст. зосереджен у Флоренц.

свтогляд М. набува трагчного вдтнку. Купола опирают на 4 массивных столба. Самым известным представителем этого периода был Донато Браманте (1444-1514), следовавший в возведении зданий классическим принципам. Его последователями были Бальдассаре Перуцци, Рафаэль Санти, Антонио да Сангалло. Главное содержание перемен – изменение мировоззрения. «Тому насолода красою зднана з переляком, який живить дивною жею великий до не потяг. Однак можна простежити деяк загальн ознаки.

Це була низка споруд з цегляними стнами та склепнням (коробковим, хрестовим, змкнутим, втрильним, сферичним, ляльковим), у яких частково застосовувалося дерево. Творчсть деяких з них ми знамо тльки завдяки фрескам. Монастир змагаються в запрошенн на роботи вдомих художникв.

Великого значення набува жанр портрета, вдбуваться становлення пейзажу як окремого жанру. З вступом на папський престол Юля II (1503) центр талйського мистецтва з Флоренц перемщаться в Рим, папа привернув до свого двору кращих художникв тал. Будвництво собору переривалося, до 1360 його план стотно змнився.

До пзнх витворв мистецтва Л. да В. вдносять: проекти памятника маршалу Тривульцо (1508--12 до цих проектв близька бронзова статуетка коня з вершником, Музей образотворчих мистецтв, Будапешт) «Свята Анна з Марю та немовлям Христом» (близько 1500--07, Лувр), що завершу пошуки майстра в област свтло-повтряно перспективи та гармонйно прамдально композиц «оанн Хреститель» (близько 1513--17, Лувр), де солодка двозначнсть образу свдчить про наростання кризових моментв у творчост Л. да В. серя малюнкв з зображенням вселенсько катастрофи (т. зв. Творчсть видатного талйського художника Мазаччо (1401 — 1428 pp. ) характерна подоланням традицй готики, застосуванням свтлотньового моделювання, розробки ново перспективи. За проектом Сансовно будують монетний двр, бблотеку Лоджетту. Пд протекторатом князя Костянтина Острозького почалося обновлення Кирилвсько церкви (зведена у XII ст. ), через певний час, у 1613 роц, талйський архтектор Себастьян Брачч почав перебудовувати Успенський собор на Подол в Кив. Поширений побутовий тип Ренесансу становить пригодництво навть прямий авантюризм. Пятниць у Львов, св.

талйськ архтектурн памятники раннього Вдродження розташован здебльшого у Флоренц, серед них— елегантний разом з тим простий в технчному ршенн купол собору Санта-Маря-дель-Фйоре (1436) та палаццо Птт, створен Флппо Брунеллеск, яке визначило вектор розвитку архтектури Ренесансу. Передвдродження (або проторенесанс з французько)— важливий етап розвитку талйсько культури мистецтва, який розпочався в надрах пзнього романського стилю мсцевого варанту готики. Пропорцйн спввдношення цих плиток не повязан з тектонкою само споруди.

У XVI ст. Джотто стверджував природне мистецтво, разом з тим привабливе та гармонйне. Часто буржуазя скуповувала земл перетворюватися на лихварв землевласникв. Шедевром архгектурно-декоративного рзьблення доби Ренесансу портал каплиц Трьох Святителв. У храм Санта-Маря делла Грац у Млан (1492-97) Браманте створив хор та свтле просторе перехрестя, увнчане легким куполом цльнсть задуму поднуться тут з традицйною для архтектури Ломбард декоративнстю.

Перехавши в 1499 роц до Риму, Браманте посв провдне мсце серед архтекторв, як створили загально талйський стиль Високого Вдродження, вплинувши на все вропейське будвництво (фасад палацу Канчеллря двр церкви Санта-Маря делла Паче (1500-04) маленька купольна каплиця-ротонде Темптто, що знизу була оздоблена римсько-дорйською колонадою (на подвр монастиря Сан-Птро н Монторо 1502). Яскравий приклад — поема в октавах "Несамовитий Орландо", найвидатнший твр талйського поета Лудовко Аросто (1474—1533 pp. ).

Порвняно з центрическими будвлями раннього Вдродження, де переважа линейно-плоскостная розробка стн (капела Пацци), обсяг Темпьетто пластичний: його ордерная пластика вдповда тектончно цлсност композиц. Прагнення до створення «деального образу людини» у поднанн з пошуками методв художнього освоння свту зумовило свордний пзнавальний реалзм Вдродження, що базуться на тсному союз мистецтва з швидко розвиваться наукою.

В эпоху Возрождения шедевры архитектуры, живописи, скульптуры стали именными. Пдкреслються бльш вльне спввдношення простору матер. Мистецтво, архтектура мстобудування спан та Франц доби Вдродження. У 2-му зал (Станца дЕлодоро, 1511-14) знаходяться фрески на сторико-легендарн теми (Вигнання лодора, Зустрч Лева I з Атлом, Меса в Больсен, Звльнення апостола Петра з вязниц). Звдти вн поширився на спаню, Португалю, далматинського узбережжя (мсто-держава Дубровник), Францю, Фландрю всю ншу вропу. Рамультово у Дрогобич, О. Ванька-Лагодовського в Унев 1573, кн. У Фландр спанських Ндерландах форми ренесансу проявляються у палацах спансько знат.

Реформи фрескового живопису, розпочат Джотто, стають школою для поколнь талйських митцв. Дворец дожей в Венеции (Палаццо Дукале) – памятник итальянской готической архитектуры, одна из главных достопримечательностей города. Незважаючи на мал розмри, Темпьетто – справля враження монументальност. Сам термн «вдродження» (фр. Архтектура цього пероду характеризуться простотою споком обсягв, форм ритму.

6. 2). ншим прикладом мурованого церковного будвництва Лвобережжя церква Рздва Богородиц в Путивл (1630 -- 1636). Деяк де були втлен в життя. 6. 1, VI. 1) за проектом видатного талйського архтектора Флппо Брунеллески (докладнше див. Архтектори епохи Вдродження запозичили характерн риси римсько класично архтектури.

Нмецько-ндерландськ й талйськ каменяр-рзьбар застосували форми Ренесансу в оздобленн фасадв, обрамлень вкон входв та нтеррв («Чорна камяниця»). Завдяки ордеру архтектори намагалися зробити архтектуру спвмасштабною людин. Найчастше в оформленн будвель присутнй коринфський ордер з рзномантними видозмнами каптел. Рим Млан, Неаполь та Венеця також пережили цю епоху, проте не так нтенсивно, як Флоренця. належить також монастир домнканцв у Пдкамен на Льввщин. Кращ зразки палаццо XV ст. Трактат "Про вчене незнання" "De docta ignorantia", 1440 p. ) вмщу основн де М. Кузанського: вчення про "збг протилежностей", взамозвязок природних явищ, нескнченний Всесвт людину як мкрокосм, абсолютний обмежений максимум.

Це називаться маньеризмом. споруджено й у володннях князв Острозьких у Степан. Ян Покорович, син Адама Покори. працював у майстерн Лоренцо Гберт.

VI. Псля падння мста М. працю над завершенням капелли Медич, а в 1534 назавжди пережджа в Рим. в мстах Пвнчно тал почався важливий етап розвитку торгових суспльних вдносин. У ренесансному живопису стверджуться значущсть реального бачення свту, художники починають писати з натури, поступово вдмовляються вд середньовчних канонв, утлюють конкретн почуття й емоц.

Зрештою вн отримала замовлення виконання роботи ста кервником. У центр площ височ кнна статуя мператора Марка Авреля (прижиттве зображення римського мператора). У Львов впродовж майже всього розглядуваного пероду тривали роботи над будвництвом мсько Успенсько церкви.

Видатним памятником цього пероду ратуша мста Падерборна. Христос тльки що прорк: «Один з вас зрадить мене». Георгя (мармур, 1416, Нацональний музей, Флоренця) майстер зобразив ренесансний деал вона-героя, надав образу внутршньо збраност та напруги, патротичного громадського звучання. У створенй для то ж церкви стату св.

Важливим реоном розвитку храмово архтектури захдно традиц у першй половин XVII ст. VI. Пд час облоги Флоренц вйськами мператора та папи (1529) республка признача М. головою фортифкацйних робт.

Перебуваючи на вйськовй служб у Венецанськй республц, вн не зазнав жодно поразки. Величковського, М. Смотрицького, . РРСР С–РСР СРёССРСС–С СРР»РР»РСС РР ССССРРёС РРРР»СС РРР»СССРРРР РРСРліРССРР. Обидв лн внесли свою частку в становлення ренесансного мистецтва.

за проектом. Тод ренесанс вважали стилем, що «наслдував античному». За часом— це 13— 14 ст.

Будвля вдрзняться досконалстю пропорцй, ордер трактовано суворо й конструктивно. Починаться перод Високого вдродження. Будвля завершено диним ордерним карнизом. Згодом талйський флософ Дж. Пко делла Мрандола подолав середньовчну ортодоксю, обрунтував гуманстичну дею безмежного самоудосконалення людини ("Промова про гднсть людини", 1463 р. ). Декоративна рзьба почала розвиватися у Львов.

Окрем елементи деального мста були втлен за межами тал. Вже сучасниками Браманте ця на будвництво ззнавалася одню з шедеврв архтектури. VI. 9). У мистецтв Ренесанс— назва стилю, що прийшов на змну готиц, в Укран— на початку XVI— пол.

До характерних зразкв тогочасно костьольно архтектури належить храм монастиря бернардинв у Сокал, споруджений за проектом Б. Авелдеса (1604 -- 1619). За папський рахунок сво позиц посилили навть талйськ князвства. Мкеланджело, який був так само великий як архтектор, скульптор художникь. VI. Треба вдуматись у картину, щоб пзнати всю глибину цього вражаючого моменту. Вд 1604 р. будувався монастир бернардинв у Сокал на Льввщин. Чистилище Дайте розташував посеред Океану (на Пвдн), воно ма вигляд велико гори з зрзаною вершиною, на якй розташований Земний Рай (за бблйною легендою Сад Едема, де спершу "мешкали Адам ва, був на Земл).

Ронсар, Ж. дю Белле), орнтованого на античнсть використання французько мови. Ункальний для укранських земель приклад застосування бастонно системи з акцентуванням не стльки на оборонних моментах, скльки на палацовому характер резиденц, демонстру споруджений за проектом. Починаться перод «Високого вдродження».

В кнц XV ст. У пдсумку проект собору зазнав змн. Д. Боккаччо, Н. Макавелл використовували М. Смотрицький, З. Копистинський, .

Мкеланджело Буонаррот (1475-1564), як Леонардо да Внч, був унверсальною творчою особистстю – скульптором, архтектором, живописцем, поетом. Традицйна течя найяскравше виступа в укранському будвництв, здебльшого деревяному, яке вперше вдаться простежити за вдчутно бльшою клькстю памяток. Орнамент застосовуться рдко, вд архтектури чекають монументальност, величност. Купол складаться з двох оболонок, звязаних мж собою горизонтальними кльцями.

Видатними представниками цього пероду були Леонардо да Внч, Мкеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тцан (таля), Альбрехт Дюрер, Ульрх фон Гуттен, Г. Гольбайн (Нмеччина), Франсуа Рабле (Франця), Шекспр, Томас Мор (Англя), Мгель Сервантес, Лопе де Вега (спаня), Еразм Роттердамський, П. Рубенс, Х. Рембрандт (Ндерланди, Фландря) та багато нших. Цлий ряд деревяних укрплених монастирв опису П. Алеппський, вдзначаючи, наприклад, як одну з прикметних рис укрплень Густинського Троцького монастиря наявнсть подвйного ряду стн. Петра та будвництво ансамблю Каптоля у Рим -- духовного свтського центрв «вчного мста» (обидв роботи завершен за планами архтектора псля його смерт).

Нов досягнення перспективи зближували людину з довкллям. Рафаель виконував роботи рзномантних жанрв. Причому, вдчутне активне звернення до естетичних засад та принципв антично архтектури.

Юра Воздвиженська в Дрогобич, собор Благовщення в Ковел, Крехвський монастир й н. ). У цьому, по сут перша настльки грандозному за задумом, ансамбл Вдродження були майстерно використан композицйн прийоми давньоримських форумв. Культура Ренесансу проголошувала свободу та гднсть особистост.

Можна сказати, що в цьому мсц сполучен вс умови, щоб була виголошена промова, промова художника, пластична мова». Зосереджений погляд сповнений глибоко думки, пд зовншнм споком вгадуться внутршн горння. Улюблен вршов форми -- мадригал та сонет.

На рубеж 15-16 столть в вроп виникла совершенно нова архтектурна система – стиль Ренесансу. В станц делла Сенья — тура (кмнат пдписв, печаток) вн написав чотири фрески-алегор основних сфер духовно дяльност людини: флософ, поез, богословя юриспруденц. без точншого датування вцлли також у Каспервцях (св.

З друго чверт XVI ст. Зорова «каркасность» характеризу розчленовансть бан зсередини, що ще трохи скидаться на структуру готичних нерварных склепнь. Це характерно для Ратуш в Антверпен (архтектор Флорс), палацу в Гейдельберз (архтектор Сксденрс). Збран Л. да В. спостереження над впливом прозорих та напвпрозорих середовищ на забарвлення предметв, вдображен в його живопис, призвели до ствердження в мистецтв Високого Вдродження принципв повтряно перспективи.

РРРР РСлРРРССРРР»РРР РРСРР РРРРСС–РРС–ССС РРёРРСС РС–Р СРРллРРССРРС РРР»ССРС СР РРСРРРССРРС РСССС. При двор що вступив на престол в 1503г. Невтомний вчений-експериментатор генальний художник, Л. да В. -- особистсть-символ епохи.

живописцем та сториком мистецтва Джорджо Вазар. Звдси потяг до алегоричних скульптур, зображень мфчних персонажв античних геров. Це час пзнього пероду в архтектур (1530-1580 рр. ). З усх чотирьох сторн фасаду влаштован лодж.

Вона стала зразком нового архтектурного стилю. Видатними представниками цього пероду були Леонардо да Внч, Мкеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тицан (таля), А. Дюрер, Ульрх фон Гуттен, Г. Гольбайн (Нмеччина), Франсуа Рабле (Франця), Шекспр, Томас Мор (Англя), Мгель Сервантес, Лопе ле Вега (спаня), Еразм Роттердамський, П. Рубенс, Х. Рембрандт (Ндерланди, Фландря) та багато нших. Архтектура Палладо вдзначена дивним багатством прийомв вртуозним знанням деталей. Активзаця вд початку XVII ст.

Архтектурн ансамбл Антверпена, Гейдельберга зберегли свй готичний стиль, але структура будвель видозмнилась вдповдно до нових вимог мського життя, що призвело до виникнення мсцевого архтектурного стилю, в якому класичний ордер вдгравав лише декоративну роль. Якщо вам треба придумати якесь оточення, то саме у цьому ви побачите подобу божеських ландшафтв, оздоблених горами, рунами, камнням, гаями, розлогими рвнинами, пагорбами та розматими видолинками серед цього ви спостергатимете битви й незвичн ошалл постат. » Засада вз, що упереджувала таких романтикв, як Колрдж, породила тамниче самозаглиблення «Мони Лзи», сюжетв «Анна Маря», «Леда Лебдь», «Св. Будуються замськ влли як цлсн архтектурн комплекси. Для облицювання цегли використовували штукатурку, мармур, камнь. Творчу спадщину Ф. Петрарки.

Корбюз39 був талановитим живописцем, а Олександр Веснн блискучим театральним художником. Статус явного культурного центру цього пероду набува Рим, який до першо половини XVI ст. Псля смерт Браманте Р. обйняв посаду головного архтектора собору св. надзвичайного економчного та культурного розквту. Пзнм перодом Вдродження зазвичай вважаються середина кнець XVI ст.

У XIV–XVст. Рафаель погодився з снуванням точки зупину дал деалзував т форми — майже так, як це вчинив за аналогчно ситуац Фдй, а Мкеланджело вдмовився погодитися з обставинами, як романтики згодом назвали «енергю, що скову», у боротьб з перепонами копичив злсть над у зображуваних фгурах, котр у живописних, скульптурних архтектурних творах достоту залишилися у сфер власних жорстоких напруг. Мкеланджело першим порушу кнну статую в центр площ Каптоля у Рим. Учився та працював у Флоренц у 1402-09рр. Сансовно завершив композицю ансамблю мського центру.

Переломне значення для архтектури Пзнього Вдродження мала зведена у Рим церква ль Джезу. 1610 р. датують церкву св. Новий гуманстичний свтогляд вдобразився насамперед у мистецтв. Починаться будвництво споруд з ншою системою обробки фасадв з застосуванням ордерв. На початку XVII ст. ознаменувався бурхливим розвитком насамперед свтського комунального будвництва. Мкеланджело Буонаротт (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мкеланджело, Тоскана --1564, Рим) -- талйський скульптор, художникь, архтектор та поет.

стала Волинь. Його провсниками виступили поет Данте, художник Джотто та нш.

В тал ц пошуки стимулювалися тим, що булизбережен численн античн римськ памятки. Притому х внутршн двори були вельми вишукан. ндивдуалстичн настанови, прагнення самовираження найяскравше позначилися в талйському мистецтв.

Тут фрески розташован у три ряди вздовж глухо стни. Найновш тенденц вропейського мстобудування першо половини XVII ст. До друго половини XVI -- першо половини XVII ст.

Архтектура та мстобудування пзнього Вдродження. 91 Роздл 7. Скульптором, якому випало в мистецтв на цл столття вперед розвязати проблеми кругло скульптури, кнного монумента, був Донателло (Донато д Нкколо д Бетто Бард, близько 1386—1466 pp. ). Вн удосконалив технки метало- й деревориту продемонстрував здатнсть створювати атмосферу настрй у пейзажах, виконаних аквареллю або гуашшю. Вдповдно рай також подлено на небеса (поверхи): перше — небо Мсяця, за ним небеса нших свтил — Меркуря, Венери, Сонця, Марса, Юптера, Сатурна восьме — небо зрок, девяте небо — першодвигун, який руха вс небеса десяте — найвище небо, Емпрей (грец. Однак в архтектур ренесанс став проявляти себе дещо пзнше, нж у живопис або скульптур.

Духа в Рогатин, у Молчанському Спасо-Преображенському соборах у Путивл й н. ). дину поверхню фасаду, облицьованого каменем, завершував карниз, сильно висунутий уперед. Однак у них уже прикметн особливост. Мистецтво пзнього Вдродження. 1 Роздл 8. Хотя первое сооружение на этом месте стояло ещё в IX в., строительство сегодняшнего здания было осуществлено между 1309 и 1424 гг.

Це покриття використовувалося як зовншнй шар, що набував декоративно-пластичного вигляду. Основою архтектури епохи Ренесансу було вдродження традицй античност. Памятки Ренесансу характерн насамперед для захдно област Украни, зокрема для Львова, до якого приздили квалфкован майстри з мистецьких центрв тал (Кастло Петро, талць Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло й н. ) Нмеччини (Пфстер Йоганн, Горст Генрх, Шольц Гануш та н. ). До площ ведуть мармуров сходи, прикрашена статуями Кастора Полдевка.

заснував давньогрецьку флософську школу, яка згодом дстала назву Платонвська Академя (за менем мфчного героя Академа, на честь котрого названо мсцевсть поблизу Афн, де засновано школу). В портрет Мони Лзи (т. зв. Вд епохи Античност ренесанс перейняв логчну ордерну систему.

Так, зявляться склепнчасте перекриття над усм нефом. Тут працював видатний архтектор Високого Вдродження Донато Браманте. Храмик зазнача мсце, на якому за церковною легендою був страчений святий Петро.

Петра, Рим). На цей перод припада творчий розквт Леонардо-живописця. Скульптура живопис не вдразу здобули незалежнсть вд архтектури. Фасад у цй споруд домну. роль головного художнього центру переходить вд Флоренц до Риму.

Йде 1546. Посилилася роль феодально-дворянського стану церковно-католицьких органзацй. При цьому характерно, що воно майже не розвивалося у другй половин XVI ст. Вархтектур пошуки В«деальнихВ» форм будвель, заснованих на повнй закнченоюкомпозиц, стали одню з визначальних тенденцй.

Ця споруда вража незвичним простором, стна верхнього ярусу нби вироста з легких аркад. Згодом з ц тенденц розвинувся стиль бароко, а потм, в XVIII столтт, стиль рококо. класична ренесансна форма архтектури будвель зявляться в англйськй архтектурнй школ. У самому Тернопол це Хрестовоздвиженська церква кнця XVI ст.

Почуття вдкриття, втрачене в аналтичному аспект лнйно перспективи, повернулося у царин «форми як кольору». Цьому причиною передусм роздробленсть крани. Браманте звернувся до античних джерел вдродив центричний тип храмового будвл.

Декоративна рзьба почала розвиватися у Львов. Псля Браманте будвництвом керували Рафаель, Перуцц, Антоно да Сангалло Молодший М- келанджело, при цьому план будвл кожного разу мнявся. Термн у прямому значенн стосуться лише тал 15 – 16 ст. Петра, що передбачався на мсц одн з старих ранньохристиянських базилк. Спершу виступав, як художникь, що вдобразилось на його архтектурнй робот -- реконструкц церкви Санта-Маря пресо Сан-Сатро у Млан (1479-83): перспективний розпис та рельф на склепнн хору там були змальован гармончн центричн композиц сакрист та невелико капелли Зняття з хреста. 1. 5). Петра в Рим.

З малюнка А. ван Вестерфельда вдома також деревяна дзвниця кивського Софйського собору. Крм влли Ротонда Палладо у Вченц перебудував будвлю базилки (рис. З вигасанням поколння майстрв, як прибули на укранськ земл ще перед кнцем XVI ст., вд початку XVII ст.

16). Фронтон (от лат. Р. вдалося блискуче поднати зображений простр з реальним. споруджено згодом значно перебудований Троцький костьол у Затурцях. Будвл ц мали кубчну форму, фасади вдрзнялися пласкстю були позбавлен якихось виступв. Цьому сприяла х замкнута, лакончна форма, облицювання грубими блоками каменю, невелик вкна, що подекуди (перший поверх) прикривалися ратами.

Найбльшим архтектором цього пероду був Донато дaposАнджело Браманте (1444—1514). Це перод так званого «Раннього Вдродження». Прагнення створенню «деального образу людини» разом з пошуками методв художнього освоння свту зумовило свордний пзнавальний реалзм Вдродження, який базуться на тсному союз мистецтва, з швидко що розвиваться наукою. Виняткове значення ма дяльнсть Р. -архтектора. це була замська садиба, часто обнесена стнами, а нод навть мала оборонн веж.

Природа, жнка, живопис, -- не роздл поняття для Тицана. При сильних ще традицях середньовччя в 16 ст., знання латинсько мови, яка в навчанн стала поруч з грецькою, спричинилося до знайомства з новою латинською лтературою, яка головно завдяки дяльност гуманств-чужинцв (Конрад Цельтес, Каллмах та н. ) почала розповсюджуватися в Польщ й Литв та на захдноукранських землях, у Львов, де якийсь час перебував Каллмах, прибулий з Константинополя. У цих умовах гумансти почали випробовувати гонння. де Боплана за участю талйського нженера Андреа дель Аква палац у Пдгрцях (з частково добудованим третм поверхом). Наприкнц XV на початку XVI ст. Поступово вдбувалося пластичне збагачення фасадв.

У Внниц на початку XVII ст. Мистецтво раннього Вдродження. 35 Роздл 4. стотно перебудовано комплекс споруд замку Острозьких у Дубно. У них розглядалися художньо-композицйн та нженерно-конструктивн питання. Мойсей -- титанчна особистсть з могутнм темпераментом та силою вол. Меретин) картини художникв. Зображення людини вдповда правильним анатомчним пропорцям, вдроджуться нтерес до краси людського тла.

Членування фасаду за допомогою ордерних систем зроблен бльш виразними. зявилися укрплення монастирв зутв та домнканцв. Платонвську Академю очолював неоплатонк свтський флософ Марсло Фчно (1433—1499 pp. ). Палладо з небаченою до нього майстернстю висунув на перший план проблему фасаду споруди.

У порвнянн з центрическим будвлями раннього Вдродження, де переважа лнйно-площинна розробка стн (капела Пацц), обсяг Темпьетто пластичний: його ордерна пластику вдповда тектончно цлсност композиц. Варта поруч бблотека повною протилежнстю монетного двору. значного поширення набуло свтське муроване будвництво у мстах. «Джоконда» 1503, Лувр) образ багато городянки виступа втленням пднесеного деалу жночност, не втрачаючи при цьому нтимно-людсько привабливост важливим елементом композиц ста космчно широкий пейзаж, що потопа у холодному серпанку. Усе ц фгур вагомо матерально. В тал ц пошуки стимулювалися тим, що були збережен численн античн римськ памятки.

Однак можна простежити деяк загальн ознаки. Взьммо, наприклад, фреску «Тамна вечеря».

архтектури). Так, перебудовуючи палац герцогв Фарнезе за замовленням нового папи Павла III (Фарнезе), Мкеланджело повнстю змню головний фасад будвл. У добу Ренесансу збагатилася деревяна рзьба— ввтарна й коностасна (у церкв св. да Сангалло). Постройки автора наполнены декоративными элементами и расписным внутренним содержанием.

На служб у правителя Млана Лодовко Моро (с 1481 чи 1482) Л. да В. виступа в рол вйськового нженера, гдротехнка, органзатора придворних ферй. центр архтектури змстився до Риму — столиц папсько держави. Капела явля собою невеликий храм-ротонду, яка стоть на невисокому подум над криптою.

Мстобудвельна справа найактивнше розвивалася насамперед на територ давнх сторичних мст. Тут ним створено двр Сан-Дамазо (1510 завдовжки 300 м), двр Бельведера (1503-45) з ншею для турнрв та видовищ (провсник майбутнх вл). Вражен апостоли реагують по-рзному – ммкою, рухами, жестами. Париж ста центром вропейського Вдродження. Невипадково Сансовно розташував обидв будвл поруч один з одним на центральнй площ Венец – площ Сан-Марко. Класичн норми вивчалися вдтворювали для того, щоб служити сучасним на той час завданням. Новими формами обднання митцв стають вльн академ, гуртки тощо.

З першо половини XVII ст. Пдкреслються бльш вльне спввдношення простору матер.

У XII ст. Спочатку вони були всього лише елементами архтектурно споруди.

---