Среди его ранних построек в Риме следует отметить исполненный грузной силы банк Сан Спирито (1523-1524г), срезанный угол которого с мотивом римской триумфальной арки в верхней глухой части стены – первый пример углового фасада. вплив талйського Ренесансу стало вдчутно в нших кранах. Найвдомшими стали науков трактати Альберт «Десять книг про зодчество», Палладо «Чотири книги про архтектуру» та Вньоли «Правило пяти ордерв архтектури».
Перше видання Вршв М. було здйснено у 1623 роц. Виникнення ново потужно мпер, Венецансько республки, спричинило за собою розвиток морсько торгвл, виробництво та експорт скла, що змцнило економчну мць Венец сумжних талйських держав. Ц будвл мали кубчну форму, фасади вдрзнялися пласкстю були позбавлен якихось виступв. Однак в архтектур ренесанс став проявляти себе дещо пзнше, нж у живопис або скульптур. Однак естетична вишукансть палацу Ручеллаи так залишилася диною в свому род. Андреа Палладо в основному працював на пвноч тал – у Венец Вченц. К этому кругу сооружений относиться церковь Санта Мария дела Консалациони в Тодди, начатая Кола де Капрарола в 1508 г (завершена ломбардскими мастерами) и являющая пример великолепного соответствия внешних объемов внутреннему пространству, а также церковь Сан Бьяджо в Мультипульчано, построенная (с1518 г) Антонио да Сангалло старшим.
Флпе Брунеллеск (1377-1446 Флоренця) -- талйський вчений, архтектор, скульптор. по всй вроп. Таке облицювання мала декоративно-пластичне значення. Але навряд чи його можна назвати рабом класичних форм його стиль визначав талйську архтектуру протягом усього XVI столття.
Новий ренесансний стиль чи мг вкоренитися на англйському грунт. На початку 17 ст. Название стилю дал художник исследователь итальянского искусства, написавший книгу «Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев ваятелей и зодчих (1568 г. ) Джордано Вазари. При проектуванн флорентйського палаццо Медч Ркардо Мкелоццо (1396-1472) здйснив переклад поняття "палац" з архтектурно мови Середньовччя на мову Вдродження. Зародившись в городах Италии это обновление захватило затем и другие европейские страны. Вони насамперед повязан з дяльнстю прижджих вропейських будвничих (перед початком XVII ст. До найяскравших нових явищ належить дяльнсть в останнй третин XVI ст.
Насамперед це стосувалося захисту мста. Памятки Ренесансу характерн насамперед для захдних областей Украни, зокрема для Львова, до якого приздили квалфкован майстри з мистецьких центрв тал (Кастло Петро, тальчик Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло й н. ) Нмеччини (Пфстер Йоганн, Горст Гайнрх, Шольц Гануш та н. ). При цьому характерно, що воно майже не розвивалося у другй половин XVI ст. Найяскравшою памяткою зутсько архтектури на Волин запроектований Дж. Нам майже невдом мена творцв великих соборв Середньовччя. лише пзнше стало зрозумло, що доба вдродження не обмежилось тльки вдродженням чи «наслдуванням античному», а й запропонувало власн значущ здобутки в архтектур, лтератур, скульптур, полтичнй практиц, живопису тощо.
Працював головним чином у Флоренц, а також у Сн (1423--34 та 1457--61), Рим (1430--33), Паду (1444--53). Але розвиток ренесансно архтектури вдбувалося нервномрно. Ц риси виявляються в архтектур Пвнчно тал (Андреа Паладо, Мкел Санмкел, Якопо Сансовно), що довше збергав життрадсний характер архтектурних образв. вйськами мператора Карла V Мкеланджело запропонували перебудувати площа Каптоля. У них розглядалися художньо-композицйн та нженерно-конструктивн питання. працював у майстерн Лоренцо Гберт.
У 1513 м. Рим мав бути оголошений вльним мстом. Ця дея фасаду згодом була розвинена у творчост багатьох архтекторв. Петра (склав новий, базилкальний план) та добудував початий Браманте ватиканський двр з Лоджями. Це наслдки того глибокого песимзму, який охопив М. перед загибеллю свободи тал (в процес талйський вйн, 1494-1559 рр. ) та кризою ренесансних деалв. Важнейшим его произведением является палаццо Фарнези – величественное 3хэтажное сооружение, гладкие оштукатуренные стены которого (с рустированными углами и порталом) расчленены одними лишь горизонтальными поясами.
Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. Например, отдельные фрагменты античности встречаются в строения периода Каролингского Ренессанса есть они и в так называемый «оттоновский период» в конце 10 в. (это было время культурного подъёма в Германии при императорах Оттонах Саксонской династии). Однак можна простежити деяк загальн ознаки. Донато Браманте (Bramante) (1444-1514) -- талйський архтектор епохи Вдродження (раннй та високий етап тал. Р. вдалося блискуче поднати зображений простр з реальним.
Говоря об этой эпохе имеют в виду страны христианской культуры. В тал швидко ростуть мста-промисловц, так, як Флоренця, портов -- Генуя, Венеця. Над средокрестием виник величезний купол, а над бчними нефами – цилндричн склепння.
Твори Палладо чудово спропорцонровани, точно продуман в кожнй детал. Цей невигдний з художньо точки зору ефект "просдання куполи" вдалося нвелювати Джованн Лоренцо Бернн (1598-1680) – творцю проекту площ св. Изучение античных образцов вело к усвоению классических элементов архитектуры и орнамента. Л. Б. В период кватроченто были заново открыты и сформулированы нормы классической архитектуры.
вище). Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. Таким чином, палаццо цього пероду стають прототипами майбутнх громадських будвель. знайшли вираз у переплануванн мста Броди на Льввщин.
В храмах модулем часто является ширина пролёта нефа. Одним из главных строителей собора святого Петра Микеланджело Буаноротти, последний из великих мастеров великого возрождения вступил в архитектуру уже, будучи зрелым скульптором и живописцем. Известно немного мастеров построивших произведения в романском стиле, также как и архитекторов, соорудивших великолепные готические соборы. Вони нагадували крпосн споруди романо-готичного часу. -- яксно новий етап у розвитку архтектури та мстобудування на укранських землях.
Здания приобретают монументальный, величественный облик. Одночасно з Палладо у Венец працював архтектор Сансовно. поглибило нтерес художника до антично спадщини. VI. 6).
зосереджен у Флоренц. Цеглян конструкц облицьовували — тиньком, каменем чи мармуром. Цю теорю деального храму розвивав архтектор Леон Батста Альберт. У храм Санта-Маря делла Грац у Млан (1492-97) Браманте створив хор та свтле просторе перехрестя, увнчане легким куполом цльнсть задуму поднуться тут з традицйною для архтектури Ломбард декоративнстю. У другй половин XVI -- першй половин XVII ст. Для облицювання цегли використовували штукатурку, мармур, камнь.
мав спльну майстерню з архтектором Мкелоццо. Псля 80-х рр. Поступово вдбувалося пластичне збагачення фасадв. 38 сцен з життя Христа та Мар Джотто поднав у витончене цле, створивши великий епчний цикл.
Руст, рустовка, рустик (от лат. Браманте звернувся до античних джерел вдродив центричний тип храмового будвл. Одна з таких памяток -- Хрестовоздвиженська церква на Ближнх печерах у Киво-Печерськй лавр. Рафаель погодився з снуванням точки зупину дал деалзував т форми — майже так, як це вчинив за аналогчно ситуац Фдй, а Мкеланджело вдмовився погодитися з обставинами, як романтики згодом назвали «енергю, що скову», у боротьб з перепонами копичив злсть над у зображуваних фгурах, котр у живописних, скульптурних архтектурних творах достоту залишилися у сфер власних жорстоких напруг. х приносили на укранськ земл насамперед зутськ будвнич, з якими в Украну активно проникали новац римського бароко. У пдсумку проект собору зазнав змн.
Купола опирают на 4 массивных столба. Самым известным представителем этого периода был Донато Браманте (1444-1514), следовавший в возведении зданий классическим принципам. Его последователями были Бальдассаре Перуцци, Рафаэль Санти, Антонио да Сангалло. Але якщо залишити осторонь декор, Хемптон Корт явля собою звичайну готичну споруду. Фасад палацу прикрашаться яскравими декоративними елементами геральдичного характеру (ллями фамльного герба Фарнезе). диний елемент, що не ма аналог в давньоримських спорудах, – високий купол.
У англйсько архтектур цього часу панувала готика. Продовжив будвництво собору архтектор художник Рафаель Сант. свтогляд М. набува трагчного вдтнку. У венецанськй архтектур ренесансний стиль проснував до 80-х рокв 16 ст.
Велику роль вдгра орнаментаця. Фасад у цй споруд домну. Юря) та Кошилвцях. Надо заметить, что отдельные элементы античного зодчества использовались и в Средние века. В останн 30 рокв свого життя Мкеланджело захоплються архтектурою. Итальянские архитектурные памятники раннего Возрождения находятся в основном во Флоренции среди них— элегантный и вместе с тем простой в техническом решении купол собора Санта-Мария-дель-Фьоре (1436) и палаццо Питти, созданные Филиппо Брунеллески, определившего вектор развития архитектуры Ренессанса дворцы Риккарди, построенные Микелоццо-Микелоцци, дворцы Строци Бенедетто да-Майяно и С. Кронака, дворцы Гонди (Джулиано да-Сан-Галло), дворцы Руччеллаи Леона Баттиста Альберти.
Найбльш яскравим представником стилю ренесанс у Париж можна вважати Готель де Блль (паризьку ратушу), але найбльш значним, звичайно ж, Лувр – королвський палац, зведений за проектом П. Леско в 1518-1578 рр. У мистецтв Ренесанс -- назва стилю, що прийшов на змну отиц в Укран на поч. С 1514 г. Рафаэль руководил проектом возведения собора Святого Петра.
Елементи Ренесансу помтн в перебудов (у Камянц Подльському, Меджибож -- 1545) будов замкв (Синявських у Бережанах -- 1534 -- 55, С. Конецпольського у Пдгрцях та н. ). Цей невигдний з погляду ефект "просдання бан" вдалося нвелювати Джованн Лоренцо Бернн (1598-1680) – творцю проекту площ св. Стиль платереск, що поширився в 16 ст. Однак можна простежити деяк загальн ознаки. Впервые этот принцип проявляется в здании Альберти— Базилике ди Сант Андреа в Мантуе. Фасад розташованих справа й злва палаццо Консерваторе (зараз там виставлен твори античного з зборв Капитолийских музев) роздлен на два поверху: нижнй займають вдкрит лодж, у верхнй чергуються вкна з трикутними лучковыми фронтонами.
З вступом на папський престол Юля II (1503) центр талйського мистецтва з Флоренц перемщаться в Рим, папа привернув до свого двору кращих художникв тал. Чтобы убедиться в этом, достаточно вспомнить прекрасную ротонду в его «Обручении Марии». Тут на перший план, зрозумло, висуваться Львв з його ренесансною забудовою Ринково площ. 1610 р. датують церкву св. На Лвобережж, де перед серединою столття мурованих церков було мало, у 1622 -- 1629 рр.
Поряд з ними складалися найбльше поширювалися традицйнш за характером мськ органзми. Р. також побудував палаццо: Вдон-Каффарелл (з 1515) з здвоними напвколонами, Пандольфн у Флоренц (1520 за проектами Р. та архтектора Дж. В епоху Вдродження розвинулася й теоря архтектури, вдом трактати Л. Б. Вона вдрзняться чткою тектонкою побудови фгури, спокйною величчю та силою. Найвищий розквт його творчост повязаний з падуанським перодом. Змнилося розумння скульптури: тепер за часв Ренесансу в тал вона розташовувалася не в нш чи пд балдахном (у храм), а лишалась вдкритою для огляду з усх бокв.
Крупнейшим зодчим следующего за Браманте поколение был его земляк Рафаэль. В Рим ним побудована кругла в план церква Сант-Елджо дель Орефч (з 1509) та витончена капелла Кдж церкви Санта-Маря дель Пополо (1512-20). Работы начались в 1518 году, а в 1520 году Рафаэль умер.
Цеглян конструкц облицьовували -- тиньком, каменем чи мармуром. Архтектор епохи Вдродження приходить на змну цеховому майстров готики. У Внниц на початку XVII ст. Новий ренесансний стиль навряд чи мг вкорнитися на англйському грунт. Класичним зразком оборонного монастирського будвництва на територ Волин виступа Троцький Межирцький францисканський монастир поблизу Острога (фундаця князя Януша Острозького).
лкаря Станслава Дибовицького. Брунеллеск вдало використовував ордер у базилкальних церквах Сан-Лоренцо (1422-46) та Санто-Спрто (почата у 1444), роздливши нефи колонами и розчленивши стни плястрами.
На початку XVII ст. в талйському мст Флоренця (Тоскана) розвивалось в 15-16 ст. На середину 16 в. пристрасть до прикрашанням поступаться мсце суворому академчному стилю палацу Карла V в Гранад (1526-1533).
Архитектура возрождения в Италии может быть разделена на два основных периода – ранний (XV век) и зрелый (XVI век). Ренесансним перетворенням античних форм вдмчена бронзова статуя Давида (1430-х рр. ) -- перше оголене зображення людини у статуарнй скульптур Вдродження. Натомсть у першй половин XVII ст. для фасаду церкви Орсанмкел, скульптурою Ренесансу. Висок коринфские плястри обaposднують обидва поверху.
Общая концепция проектов, так и осталась прежней. У венецансько архтектур ренесансний стиль проснував до 80-х 16 в. У ршенн влли Ротонда бля Вченци Андреа Палладо (1518-1580) використовував чотири четырехколонных ончних портика, як розташував в протилежн боки Центрального квадратного у план обсягу. значного поширення набуло свтське муроване будвництво у мстах. Осуществленный фрагмент (часть центрального круглого двора и одно крыло виллы) свидетельствует об огромном размахе сооружения, органически объединенного с масштабами холмистого склона и подчиняющего полуприродный, полуискусственный пейзаж парка, с которого открывается великолепный вид. Бля х нг попарно розташован чотири стату -- символи швидкоплинного часу.
Найбльш повно риси Вдродження проявилися у Флоренц. Архтектура ста бльш суворою пропорцйною, значення орнаменту втрачаться. Правда, зовн Мкеланджело додав куполу ншу виразнсть. В конах Р. вдбився тльки спорадично, але його слди ще помтн на початку 18 ст.
Желание зодчих, работавших в 15-16 веке, направить строительство на путь следования древним формам и приемам выразилось в воспроизведение декоративных элементов и ордерных средств. Джотто стверджував природне мистецтво, разом з тим привабливе та гармонйне. Заснована вона у 1568 р. за проектом архтектора Вньойоли. Постройки автора наполнены декоративными элементами и расписным внутренним содержанием. Петра, передбачуваного дома найдавншй ранньохристиянських базилк.
Витвори Донателло вивчали Мкеланджело и Рафаель. На територ монастиря було споруджено ункальну Успенську церкву у вигляд восьмигранного стовпа 15 (знищена у першй половин XIX ст. ). Вн також присвятив частину свох архтектурних проектв пошуку форми деального центричного храму.
Умовно архтектуру стилю ренесанс можна роздлити на три основн пероди: раннй ренесанс (середина – кнець XV ст. ), Високий ренесанс (перша половина XVI ст. ), пзнй ренесанс (середина – друга половина XVI ст. ). Будвництво собору переривалося, до 1360 його план стотно змнився. Почти повсеместно теперь выдвигаются на первый план города. Выдающееся значение творчества Браманте в миланский период его жизни состоит в том, что он сумел сочетать новые передовые стремления итальянского зодчества с умелой переработкой архитектурных традиций Ломбардии, показав необычайную жизненность нового архитектурного стиля и неисчерпаемые возможности, таившиеся в «классической» палитре архитектурных художественно-выразительных средств. без точншого датування вцлли також у Каспервцях (св.
Це була низка споруд з цегляними стнами та склепнням (коробковим, хрестовим, змкнутим, втрильним, сферичним, ляльковим), у яких частково застосовувалося дерево. Первым фасадом в стиле Возрождения считается фасад кафедрального собора Пиенцы (1459-1462), приписываемый флорентийскому архитектору Бернардо Гамбарелли (Росселлино) или Альберти. Жилые здания эпохи Возрождения часто имели карниз (выступающий элемент внутренней и внешней отделки зданий, помещений, мебели. Остання тенденця досягла розвитку в архтектур бароко.
Вд друго половини XVI ст. Георгя з зразками грецько високо класики. Виник могутнй осередок ренесансно культури у Флоренц. Це називаться маньеризмом. Якщо вам треба придумати якесь оточення, то саме у цьому ви побачите подобу божеських ландшафтв, оздоблених горами, рунами, камнням, гаями, розлогими рвнинами, пагорбами та розматими видолинками серед цього ви спостергатимете битви й незвичн ошалл постат. » Засада вз, що упереджувала таких романтикв, як Колрдж, породила тамниче самозаглиблення «Мони Лзи», сюжетв «Анна Маря», «Леда Лебдь», «Св.
Пейзаж, природа, прекрасне оголене тло --обкти поклонння для нього. ) з котрим спвпрацював. Розроблена Виньолой композиця церкви ль Джезу у Рим (1568-1584) з просторим головним нефом, куди вдкриваються ряди капел, нешироким трансептом, куполом над средокрестием, цилндричними склепннями з нших просторами нефа, трансептом хором стала зразком архтектури зутських церков, в багатьох що будувалися в 17 в. усю вропою. Архтектура ста бльш стриманою та зразковою у пропорцйному вдношенн. Впервые этот принцип проявляется в здании Альберти – Базилике ди Сант Андреа в Мантуе.
Развитие получила наука, литература искусство. У ц епохи великих вдкриттв були дв особливост, що вплинули на архтектуру. Во Флоренции по проекту Микеланджело осуществлены также интерьеры библиотеки Лауренцианы. Браманте построил также палаццо Каприни (так называемый дом Рафаэля), оказавший большое влияние на развитие дворцовой архитектуры. Варта поруч бблотека повною протилежнстю монетного двору. будвництва пзньоренесансного зразка його замни бароковими реалзацями вд початку XVII ст.
Своеобразное видение античности, породило творческое прошлое архитектора. Вона стала зразком нового архтектурного стилю.
У створенй для то ж церкви стату св. Усе нше, за словами Мкеланджело, порожня забава, яку можна надати меншим талантам. М. вчився у живописця Грландайо (1488-89) та скульптора Бертольдо д Джованн (1489-90), проте найбльше вплинули на його творчсть роботи Джотто, Донателло, Мазаччо, Якопо делла Кверча та антична пластика. До будвництва ц споруди архтектор Браманте пдключився, коли вже два поверхи були зведен.
лише на початку XVII ст. Але настанова працювати для Бога, котрий все бачить все зна, обумовила масову вдмову майстрв будвельникв вд пдписв пд власними творннями (мена середньовчних майстрв заносили в лтописи надто рдко знайден в архвах лише через столття). На замовлення Генрха II П39р Лесько (бл. У 1523-1534 рр.
У Флоренц Л. да В. працю над розписом в Палаццо Веккьо («Битва при Ангьяр», 1503--1506, не завершена, вдома за копями з картону), котра стоть бля джерел батального жанру в мистецтв нового часу. вангелчн сюжети представлен Джотто як реальн под. По-ншому, як вдомо, цей перод – Епоха Вдродження. Та навть у собор статуя вдокремилася вд стни чи колони, стаючи не лише деталлю нтерру, але й цнним витвором майстра. Левассера де Боплана новий замок у Бар.
У добу Ренесансу збагатилася деревяна рзьба -- ввтарна й коностасна (у церкв св. Правильне чергування плястр та арок вконних отворв нагаду римську ордерну аркаду. Остання тенденця досягла розвитку в архтектур бароко. В Рим М. створю статую Вакх (1496-97, Нацональний музей, Флоренця) та групу Оплакування Христа (1498-1501, собор св. Пд час проектування флорентйського палаццо Медч Рикарди Микелоццо (1396-1472) здйснив переклад поняття "палац" з архтектурного мови Середньовччя мовою Вдродження. Классические нормы изучались и воссоздавались для того, чтобы служить современным целям.
Осмисленню звязку ордера з стною присвятив Альберт сво теоретичн прац. У 1420-рр вн, розвиваючи де Ф. Брунеллеск, випрацьову так званий живописний тип рельфу, створюючи враження глибини простору за допомогою лнйно перспективи, точного розмежовування планв та поступового зниження висоти зображень (рельф «Бенкет рода» на бронзовй купел снського баптистеря, 1423--27рр). Його провсниками виступили поет Данте, художник Джотто та нш. Донателло одним з перших художньо осмислив досвд античного мистецтва у створенн класичних форм та видв скульптури (вльно розмщен стату, настнний надгробок, кнний памятник, живописний рельф) Першим витворам Донателло, що дйшли до нас (стату пророкв для бокового порталу флорентйського собору, 1406--08) ще властив готична сковансть, подрбненсть лнйного ритму. Во времена Ренессанса были значительно расширены и углублены знания о мире, стало уделяться большое внимание роли человека в мире и обществе.
У Рим досяга зрлост талант Р. -портретиста в портретах вн переда передусм стйк риси характеру персонажв, наприклад: стриману владнсть Юля II (1511, Галерея Уфци, Флоренця), гордовитсть невдомого кардинала (1512, Прадо, Мадрид), душевну мяксть Жнки у покривал (Донна велата, 1513, Галерея Палатина) та нш. Церкви XVI ст. То нарушение архитектурных канонов, которое у Микеланджело воспринималось как необходимое выражение его глубоких замыслов, у них выглядит как самоцель, как проявление субъективного произвола.
роль головного мистецького центру переходить вд Флоренц до Риму. Петра, Рим). В Рим М. пише величезну фреску Страшний суд на олтарнй стн Скстинсько капелли (1536-41) у цй композиц з могутнми оголеними тлами, центральним персонажем виступа юний та герочно прекрасний Христос -- нещадний суддя над людством. У Виховному дом весь нижнй поверх оформлений у вигляд привтно вдкрито лодж-галере.
Фасад церкви, спроектований Джакомо делла Порта (1537-1604), ма двоярусну композицю, з спареними плястрами потужними волютами, що об39днують обидва поверхи. З-помж робт Джотто краще з усх збереглися фрески Капелли дель Арена (Скровень) у мст Падуя (1303-1306). Тут Р. створю найбльш каптальний твр -- розписи парадних зал (т. зв. Це одна з небагатьох льввських камяниць, що вдносно краще зберегли первсне внутршн планування. Ко времени своего приезда в Рим (1508г) 25-летний Рафаэль, несомненно, глубоко чувствовал специфику архитектуры.
та триконхова церква Рздва Христового 1602 -- 1606 рр. Крм собору Св. Архтектура цього часу змнювалася удосконалювалася в результат злиття взамного впливу мсцевих традицй нових вянь, що прийшли ззовн. Гумансти Ренесансу боролися з церковними догмами з аскетизмом Середньовччя. Архтектура Палладо вдзначена дивним багатством прийомв вртуозним знанням деталей. центр архтектури змстився до Риму — столиц папсько держави.
Лише в окремих випадках до нас дйшли вдомост, що родини майстрв осли в Укран.
Складна пластична разом з тим просторова композиця повязана водино рзномантнстю використання ордеру, який вльно взамод з стною. Венецанська архтектура вдрзняться бльшою декоративнстю, нж римська. Вилла Мадама в Риме начатая Рафаэлем для кардинала Джулио Медичи (в последствии ставшего папой Климентом седьмым), позволяет оценить его вклад также и в эту область архитектуры. Построенные им палаццо Массими (начат в 1535году), свидетельствует не только о мастерстве зодчего, создавшего на тесном неправильной формы участке убедительную композицию дворца с великолепным внутренним двориком, но и новых приемах расположения зданий в городской постройке: дворец органически вписывается в улицу, повторяя её изгиб линией фасада. З 1546 року до кнця життя головним трудом М. було зведення собору св.
Вн був не тльки архтектором-практиком, а й теоретиком мистецтва. виникло чимало нових мст та мстечок, вони далеко не завжди утримували свй статус. Вдповдно найновш вропейськ системи поширюються також в мстобудуванн та обороннй архтектур. В эпоху Возрождения шедевры архитектуры, живописи, скульптуры стали именными. Джакомо Вньола (1507-1573) видав трактат про архтектурн ордерах, який вплинув на формування французько школи образотворчих мистецтв.
Пд лоджями залом розмщен кмнати для господарських потреб родини. Майстер вдаться до типово живописного засобу -- передач свтовдчуття цлком за допомогою кольору (Мадонна на трон). Тод ренесанс вважали стилем, що «наслдував античному». «Тамна вечеря» знамену одну з вершин розвитку всього вропейського мистецтва. Новий гуманстичний свтогляд вдобразився насамперед у мистецтв.
Ще в 1561 -- 1571 рр. Незабаром в процес реконструкц Ватикану крм Рафаеля включаються й нш архтектори – Антоно да Сангалло Фра Джаконди. Нижче). Дороти (1605) у Тулиголовах поблизу Львова.
Найкращим представником цього пероду в архтектур Риму був Донато Браманте (1444–1514), котрий творчо розвинув найкращ здобутки будвель стародавнього Риму. В Паду Д. створив перший свтський монумент епохи Вдродження -- кнний памятник кондотьру Гаттамелате (бронза, мармур, вапняк, 1447--53рр). Перехавши в 1499 роц до Риму, Браманте посв провдне мсце серед архтекторв, як створили загально талйський стиль Високого Вдродження, вплинувши на все вропейське будвництво (фасад палацу Канчеллря двр церкви Санта-Маря делла Паче (1500-04) маленька купольна каплиця-ротонде Темптто, що знизу була оздоблена римсько-дорйською колонадою (на подвр монастиря Сан-Птро н Монторо 1502).
Класичн норми вивчалися вдтворювали для того, щоб служити сучасним на той час завданням. Находится на площади Святого Марка рядом с одноимённым собором. Подчеркивается более свободное соотношение пространства и материи. Тод ренесанс вважали стилем наслдують античному. Ренесанс (франц.
Рафаель виконував роботи рзномантних жанрв. Архитектурные вкусы стали определяться отныне придворной и феодальной аристократией (с которой старались сблизиться и представители буржуазии, вкладывавшей свои средства в землю), а несколько позднее воинствующей католической церковью. До раннх прикладв системи належить також споруджений у 1630-х рр. Фасад церкви, спроектований Джакомо делла Порта (1537-1604), ма двохaposярусну композицю, з спареними плястрами потужними волютами, обaposднавчими обидва поверху. Активно розвивалася громадська свтська архтектура: палаци, замськ влли, унверситети, бблотеки, лкарн, мськ ратуш, фонтани.
Тим не менш, форма будвель та х призначення, як основн принципи мстобудування, змнилися з античних часв. В отличие от средневековых архитекторов, мастера архитектуры итальянского Возрождения старались отразить в зодчестве саму античную философию, характерную для Древней Греции и Древнего Рима: преклонение перед красотой природы и человека, реалистическое мировоззрение. Воно схоже з античним тлом Грец. нтерр просто однонфно Капелли освтлються пятьма вкнами на протилежнй стн. Таким образом, Брунеллески возродил в архитектуре Возрождения в Италии античные традиции, взяв их за основу при создании нового типа зодчества. Ранн Вдродження умовно подляться на два етапи – проторенесанс та саме Ранн Вдродження.
Тому цю романську архтектуру тал вважають проторенесансною за духом. Альберта, Мкелоццо, Лучано Лаурани, Браманте, Мкеланджело. В каждой стране Европы были собственные черты и особенности строительства.
Браманте зупинив вибр на план, в основ якого лежав грецький (рвнокнцевого) хрест, вписаний в квадрат. З-помж робт Джотто краще з усх збереглися фрески Капелли дель Арена (Скровень) у мст Падуя (1303-1306). дину поверхню фасаду, облицьованого каменем, завершував карниз, сильно висунутий уперед. У 1477 р. перехав до Млану, де зацкавився архтектурними пошуками Леонардо да Внч. Звдти вн поширився на спаню, Португалю, далматинського узбережжя (мсто-держава Дубровник), Францю, Фландрю всю ншу вропу.
В римських мадоннах Рафаеля настрй дил поступаться глибокому почуттю материнства (Мадонна Альба, 1510-11, Нацональна галерея, Вашингтон Мадонна д Фолньо, 1511-12, Ватиканська пнакотека Мадонна в крсл, 1516, Галерея Палатина). Окрм Бродв, Боплан перепланував також подльське мсто Бар. Карло Мадерно (1556-1629) подовжив головний неф прилаштував до храму нартекс фасад.
Засновник архтектури талйського Вдродження Флпе Брунеллеск ще у 1401 роц, беручи участь в конкурс скульпторв, виконав бронзовий рельф Принесення в жертву сака (Нацональнй музей, Флоренця) для дверей флорентйського баптистеря. Марка, виконана в 1411--13 рр. На рубеж 15-16 столть в вроп виникла совершенно нова архтектурна система – стиль Ренесансу. Виллу так оставили недостроенной, эксплуатировали только достроенную её часть. Церковные фасады, как правило, размерены пилястрами, арками и антаблементом (балочное перекрытие пролёта или завершение стены), увенчаны фронтоном.
Архтектор епохи Вдродження приходить на змну цеховому майстров готики. Вн удосконалив технки метало- й деревориту продемонстрував здатнсть створювати атмосферу настрй у пейзажах, виконаних аквареллю або гуашшю. Они как бы вливаются в окружающее пространство. За проектом Сансовно будують монетний двр, бблотеку Лоджетту. Браманте хотв поставити купол Пантеону на васильку Максенця.
Отже, основою архтектури епохи Ренесансу було вдродження традицй античност. Творчсть дячв цього пероду переповнене врою в безмежн можливост людини, вол розуму, запереченням схоластики й аскетизму. Принципы строительства изменились и даже на этапе планирования зданий работа велась иначе.
Тут працював видатний архтектор Високого Вдродження Донато Браманте. Во дворце заседали Большой совет и сенат, работал Верховный и тайная полиция. Сам термн «вдродження» (фр.
У Фландр спанських Ндерландах форми ренесансу проявляються у палацах спансько знат. псля тривало перерви вдновлються муроване церковне будвництво. Браманте зупинив вибр на план, основу якого лежав грецький (равноконечный) хрест, вписаний в квадрат. Однако и в их творчестве находят свое отражение черты кризисного мировосприятия.
В «Мадонн у скелях» (1483--94, Лувр, Париж 2-й варант -- 1497--1511, Нацональна галерея, Лондон) улюблена Л. да В. тонка свтлотнь («сфумато») вдгра роль духовного начала наголошу на теплих стосунках близьких людей персонаж представлен тут в оточенн чудернацького скелястого пейзажу, в якому вдображен геологчн спостереження Л. да В. У трапезнй зал монастиря Санта-Маря делл Граця Л. да В. створю розпис «Тамна вечеря» (1495--97 через особливост технки -- оля з темперою -- вн збергся у зпсованому вигляд у 20 ст. Донателло (Donatello Донато д Нколо д Бето Бард, Donate di Niccolo di Betto Bardi) (1386 -- 1466 Флоренця), талйський скульптор. Орнаментом мг бути покритий весь фасад будвл, як у церкв Сан Грегоро в Вальядолд, чи лише окрем його частини, як в лкарн Санта Крус у Толедо (архтектор Енрке де Егас).
На пвнч вд Альп, а також в спан, Ранн Вдродження наста лише в кнц XV столття, його раннй перод трива, приблизно, до середини XVI столття, втм, про створення шедеврв в цей перод в нших кранах говорити не можна. Живою мовою розповдаться про проблеми та почуття, як хвилювали людей у вс часи: про щиросерднсть та взаморозумння ("Зустрч Мар та лизавети", "Зустрч оакма та Анни бля Золотих ворт"), про глибину скорботи, смиренност та одвчну сильну материнську любов (Оплакування). В портрет Мони Лзи (т. зв. Набагато ранше, нж в образотворчих мистецтвах, в архтектур почали зявлятися будвл проторенесансного типу.
диний елемент, яка ма аналогй у давньоримських спорудах, – високий купол. Вс розмри ордерв визначаються за допомогою модуля. Це будови з склепннями стнами з цегли (хрестов, коробов, втрильн, змкнут, купольн сферичн) з частковим використанням деревяних елементв в балкових конструкцях перекриттв поверхв, в кроквах похилих дахв. Будвл ц мали кубчну форму, фасади вдрзнялися пласкстю були позбавлен якихось виступв.
VI. Фасади розташованих праворуч лворуч палаццо консерватор (зараз там виставлен твори античного мистецтва з збрання Каптолйських музев) роздлен на два поверхи: нижнй займають вдкрит лодж, у верхньому чергуються вкна з трикутними лучковими фронтонами. В останнй споруд практично не можна визначити, де проходить основна площина фасаду. Уже в раннх творах Р., в х витончених фгурах, вдчуваться рука високообдарованого художника (Сон лицаря, Нацональна галерея, Лондон Три грац, Музей Конде, Шантй Мадонна Конестабл, Ермтаж, Санкт-Петербург вс три – 1500-02).
У його «Алегор» ми подибумо райський садок, котрий секуляризовано завдяки зображенню амурчикв бля дерева життя та кентавра поблизу хреста, — ось де починаться перехд до пасторал, яка невдовз опинилася в епцентр венецйського живопису. Псля клькох столть, протягом яких х споглядали з байдужстю, до них раптово зрс нтерес. Син нотаруса.
Два верхнх яруси прорзан безлччю подвйних арочних вкон. Орнамент застосовуться рдко, архтектура ста монументальною, величною. Однако можно проследить и некоторые общие признаки. Ян Покорович, син Адама Покори.
Ранн Вдродження повязане з провнцю Тоскана та головним мстом Флоренцю. Классические нормы изучались и воссоздавались для того, чтобы служить современным целям. вивчав у Рим античну архтектуру. До початку столття архтектори вже чудово володли античними формами.
Петра. Будвл набувають монументального, величного вигляду. Це перод так званого Раннього вдродження. Однак псля смерт в 1519 р правителя Флоренц Лорепцо Медч Мкеланджело змг побудувати невелику капелу – сакристю (усипальницю) для Лоренцо.
Со вступлением на папский престол Юлия II (1503) центр итальянского искусства из Флоренции перемещается в Рим, папа привлёк к своему двору лучших художников Италии. Соцально-економчних процес становлення буржуазних вдносин породив потужний культурний рух. Для архтектури Раннього Вдродження характерний частковий вплив рис готики, ордери зводяться без суворо пропорцйно побудови. Фасад симметричен относительно вертикальной оси. засновано монастир бернардинв у Заслав (зяслав), у якому пд кервництвом Джакопо Мадлени 1610 р. завершено зведення мурованих укрплень. Аркада мала здвон колони по сторонам прорзв, як сильно виступали з площини стни, що створювало химерну гру свтла тн. Венецанська архтектура вдрзняться бльшо декоративнстю, нж римська.
По-перше, у декоруванн фасадв використовувалися детал античного ордеру — колони плястри з коринфськими каптелями. Пятниць у Львов, св. В архтектур Л. да В. розробля рзн варанти «деального мста» та центрально-купольного храму. Але коли лишити осторонь декор, Гемптон Корт звичайну готичну будвництво. Петра та будвництво ансамблю Каптоля у Рим -- духовного свтського центрв «вчного мста» (обидв роботи завершен за планами архтектора псля його смерт).
Кращ взрц палаццо 15 ст. Зате Ренесанс спричинився до емансипац портрета (К. У 1508 майстер завдяки Браманте отриму вд папи Юля II запрошення до Риму (для робт у Ватиканському палац) в Рим майстер ближче знайомиться з античними памятниками, бере участь у розкопках.
На Каптол вн вперше створив площу, вдкриту для простору мста, продемонструвавши глибоке розумння законв оптичного сприйняття архтектури. Мкеланджело Буонаротт (Michelangelo Buonarroti Мкеланьоло д Лодовко д Леонардо д Буонаррото Смон) (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мкеланджело, Тоскана, -- Рим), талйський скульптор, художникь, архтектор та поет. Бльшсть з них не змогли утриматися на мсцевому рунт. за проектом. Корнякта, В. Ляниш), а ще бльше помтний у графц й мнатюр (Пересопницьке вангел -- 1550 -- 51), а також у друкарств.
Вд епохи Античност ренесанс перейняв логчну ордерну систему. Важливим реоном розвитку храмово архтектури захдно традиц у першй половин XVII ст. У розвитку ж архтектури Вдроження тал прийнято видляти три пероди: раннй (кнець 14-15 столття), високий (кнець 15-середина 16 столття) та пзнй (середина – кнець 16 столття). Тут лише графчний символ доцльност, розчленованост, пропорцйност. При нём и его ближайших преемниках в Риме создаётся множество монументальных зданий, произведений искусства. 38 сцен з життя Христа та Мар Джотто поднав у витончене цле, створивши великий епчний цикл.
Фасади цього палацу побудован за принципом членування х на три яруси. Враження вд античного мистецтва втлилися у святковост та вишуканост рельфу «Благовщення» з пишним декором (так званий олтар Кавалькант, вапняк з позолотою, теракота, 1428--33рр, церква Санта-Кроче, Флоренця), у спвочй трибун флорентйського собору з фгурами «путт» (мармур з мозакою та позолотою, 1433--39, Музей собору, Флоренця). Будвля завершено диним ордерним карнизом. Одна з бчних стн церкви — проста й сувора, обмежена вузьким провулком головний же фасад церкви виходить на кут невелико площ, внаслдок чого основна точка зору на фасад (включаючи й купол) вдкриваться не спереду, а з кута.
На замовлення Генрха II Пaposр Леско (прибл. Провдними мстами тал у розвитку капталзму в той перод були Генуя, Флоренця, Венеця Сна. У спвдружност з архтектором Мкелоццо вн створю ренесансний тип настнного надгробку з античним саркофагом (на якому спочива фгура померлого), с алегоричними фгурами та величним ордерним обрамленням (надгробок папи оанна XXIII, мармур, бронза, 1425--27рр, баптистерй, Флоренця). VI. 4). VI. 7).
17 в., костьол Бернардинв (Ренесанс з манеризмом, 1600-1630 рр. ).
Повертаючись до архтектури тал цього пероду, треба вдзначити, що останнм 25-рччя XVI в. пзнй ренесанс в основному розвиваться на територ Венецансько республки. Архтектура цього пероду характеризуться простотою споком обсягв, форм ритму. Альберт вперше запропонував для церковного фасаду (у двох варантах) античний мотив трумфально арки, який згодом був використаний у найрзномантнших контекстах. Проте у загальнй картин розвитку мстобудування на укранських землях розпланован вдповдно до найновших вропейських вимог урбанстичн ансамбл посдали порвняно скромне мсце. з скромнших за характером реалзацй можна згадати перебудови з добудовою двох каплиць з дзвницею Троцького костьолу в Олеську, добудови каплиць до замкового костьолу в Бережанах, парафяльний костьол (нин церква) у Золочев, парафяльний костьол св.
Аж до XX столття поняття маньризм мало негативну конотацю (манрний, химерний), але до тепершнього часу термн використовуться тльки для опису вдповдного сторичного пероду,, загалом, нейтральний. У 2-му зал (Станца дЕлодоро, 1511-14) знаходяться фрески на сторико-легендарн теми (Вигнання лодора, Зустрч Лева I з Атлом, Меса в Больсен, Звльнення апостола Петра з вязниц). У 1404--07 рр. Плястри активнше виступають з стн, вкна мають рзномантну форму обрамлен сильно виступаючими лиштвами. Темпьетто у двор церкви Сан-Птро в Монторо, Рим, 1502, архтектор— Донато Браманте.
Виника радсне творче сприйняття життя, вра в розум силу людини. Прекрасна садвниця). VI. Таким чином, стна набува сво первсне тектончне значення. 11).
Чимало з них отримали нов або значно оновили уже снуюч мськ укрплення. належить також монастир домнканцв у Пдкамен на Льввщин. Наприклад, мсто-замок Дуино (нин у володнн князв Турн унд Таксс) поблизу вд мста Трста, мсто-фортеця Пальма-Нуово близько Венец (рис. у багатьох кранах Захдно та Центрально вропи. Вдродження в тал остаточно перемогло готику. 6. 2).
Вплив творчост Д. на розвиток талйського мистецтва епохи Вдродження було величезним. Прикладом мстобудування доби Ренесансу за принципами реулярного плану можуть бути Жовква (будвничий А. Прихильний) Броди (архтектор ДельАква, нж. дину поверхню фасаду, облицьованого каменем, завершував карниз, сильно висунутий уперед. датуться Онуфрвська церква в Гусятин, що так само належить до типу триконхових.
Тут фрески розташован у три ряди вздовж глухо стни. Представителем этого периода был Донато Браманте (1444—1514), строго следовавший в возведении зданий классическим принципам. На початку 17 в. в Ватикан було виршено внести в проект собору св. Творчсть Мкеланджело -- один з факторв, що стимулював розвиток маньризму. Улюблен вршов форми -- мадригал та сонет. Мське життя тут набува розвинутих форм. До друго половини XVI -- першо половини XVII ст.
Видатними представниками цього пероду були Леонардо да Внч, Мкеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тицан (таля), А. Дюрер, Ульрх фон Гуттен, Г. Гольбайн (Нмеччина), Франсуа Рабле (Франця), Шекспр, Томас Мор (Англя), Мгель Сервантес, Лопе ле Вега (спаня), Еразм Роттердамський, П. Рубенс, Х. Рембрандт (Ндерланди, Фландря) та багато нших. Це була низка споруд з цегляними стнами та склепнням (коробковим, хрестовим, змкнутим, втрильним, сферичним, ляльковим), у яких частково застосовувалося дерево. Еще один новый тип фасада создан Рафаэлем в палаццо Пандольфини во Флоренции, едва ли не лучшим и наиболее точно воспроизведенном архитектурном замысле мастера (построен после его смерти Франческа Сангалло). Це перший масштабний памятник ренесансно архтектури та нженер.
Все эти процессы происходили постепенно, в течение длительного времени. Рим Млан, Неаполь та Венеця також пережили цю епоху, проте не так нтенсивно, як Флоренця.
Во дворе он заложил аркады второго этажа и, обработав стены третьего яруса наложенными друг на друга пилястрами (прием, получивший широкое распространение в архитектуре барокко), придал ей особенно выразительную пластику и напряженность. класична ренесансна форма архтектури будвель зявляться в англйськй архтектурнй школ. Легка аркада на колонах замнються ордерно аркадою.
Со вступлением на папский престол Юлия II (1503) центр итальянского искусства из Флоренции перемещается в Рим, папа привлёк к своему двору лучших художников Италии. Видання альбому малюнкв «Будвл сучасного Рима або Збрник палацв, будинкв, церков, монастирв, нших найбльш значних громадських споруд Риму» (difices de Rome moderne ou Recueil des palais, maisons, glises, couvents, et autres monuments publics et particuliers les plus remarquables de la ville de Rome), оприлюднене Полем Ле Таруллом в 1840р., викликало зростання загального нтересу до пероду Вдродження. Расположение колонн и окон передаёт стремление к центру. Починаться будвництво споруд з ншою системою обробки фасадв з застосуванням ордерв. по проекту Джулио Романо.
Микеланджело выполнил также и огромный карниз главного фасада, который в сочетании с центральным порталом и балконом над ним придал композиции исключительную цельность и монументальность. в мстах Пвнчно тал почався важливий етап розвитку торгових суспльних вдносин. План зданий эпохи Возрождения определён прямоугольными формами, симметрией и пропорцией, основанной на модуле. До площ ведуть мармуров сходи, прикрашена статуями Кастора Полдевка.
Склався ще в епоху Ренесансу архтектурний стиль Мкеланджело (1475-1564) виявився у повну силу вже в епоху Контрреформац. Дах при цьому з вулиц не було видно. За життя Буонаротт була зведена схдна частина собору з тамбуром грандозного купола, а сам купол побудував псля смерт Мкеланджело Джакомо делла Порта, дещо подовживши пропорц. У 1505 папа Юлй II запрошу М. в Рим, де йому доручають створення надгробку папи роботи затягнулись, проекти змнились, споруда (лише фрагмент задуманого М. величного скульптурно-архтектурного комплексу) була завершена тльки в 1545.
Карло Мадерно (1556-1629) подовжив головний неф прибудував до храму нартекс фасад. За пределами Италии время расцвета Ренессанса наступила через полвека итальянский стиль распространяется по Европе, но при этом изменяется, впитывая местные архитектурные традиции. Первым образцом периода можно назвать базилику Сан-Лоренцо во Флоренции, построенную Филиппо Брунеллески (1377 – 1446). Було також розроблено безлч планв «деальних мст», заснованих на центричнй систем з регулярним плануванням.
Псля розграбування Риму в 1527-1528 рр. стинною метою мистецтва, на думку талйцв, мало стати вдтворення живого людського тла. До пзнх витворв мистецтва Л. да В. вдносять: проекти памятника маршалу Тривульцо (1508--12 до цих проектв близька бронзова статуетка коня з вершником, Музей образотворчих мистецтв, Будапешт) «Свята Анна з Марю та немовлям Христом» (близько 1500--07, Лувр), що завершу пошуки майстра в област свтло-повтряно перспективи та гармонйно прамдально композиц «оанн Хреститель» (близько 1513--17, Лувр), де солодка двозначнсть образу свдчить про наростання кризових моментв у творчост Л. да В. серя малюнкв з зображенням вселенсько катастрофи (т. зв. Епоха Вдродження охоплю близько чотирьох столть (13 – 16 ст. ) подляться на так етапи: друга половина 13 – 14 ст. зявилися укрплення монастирв зутв та домнканцв. Лаврентя у Жовкв, побудований за проектом архтектора Павла Щасливого.
Рамультово у Дрогобич, О. Ванька-Лагодовського в Унев 1573, кн. Це покриття використовувалося як зовншнй шар, що набував декоративно-пластичного вигляду. хнм рдксним конографчним прикладом може служити збережений у мськй актовй книз вид заснованого 1607 р. Болехова на Прикарпатт. Понад 10 рокв Л. да В. працю над монументом Франческо Сфорца, батька Лодовко Моро (сповнена пластично мц глиняна модель кнно стату в натуральну величину була зруйнована пд час взяття Млану французами в 1500 вдома лише за пдготовчими начерками). Главное содержание перемен – изменение мировоззрения.
Вн був творцем свтсько за духом архтектури. Петра, Мкеланджело дотримався принципу центричност (згдно плану Браманте), однак домгся бльшо злитност композиц та безумовно переваги простору. У кожнй кран вропи були власн риси особливост будвництва.
Вньйола оформив нижнй поверх як трумфальну арку, а верхнй опорядив щипцем на увесь шир нави, зднавши його з нижнм поверхом волютами, що вкривали фронтон односхильних покрвель притворв. стала Волинь. Пд час облоги Флоренц вйськами мператора та папи (1529) республка признача М. головою фортифкацйних робт.
В храмах модулем часто является ширина пролёта нефа. VI. 8). До найвизначнших католицьких храмв Волин належить споруджений у 1635 -- 1640 рр.
Як правило, деревяними були й укрплення тогочасних укранських монастирв. У Нмеччин потужний ренесансний вплив поширився завдяки Дюреру. На фасадах делали рельефные оконные наличники, украшенные полуколоннами и имеющими треугольные и луковые фронтоны. 1627 р. розпочато зведення костьолу бернардинв у Збараж (перебудований у XVIII ст. ). Перш роботи в дус нових вянь були пдготовлен майстром Нколо Пзано (рельфи кафедри баптистеря у мст Пзе перод треченто) в них простежуться очевидний вплив античност.
Пдкреслються бльш вльне спввдношення простору матер. Капела явля собою невеликий храм-ротонду, яка стоть на невисокому подум над криптою. Ниншнй ще за доби Ренесансу архтектурний стиль Мкеланджело (1475-1564) виявився у повному масштаб вже у епоху Контрреформации. В англйськй архтектур цього часу панувала готика. Благодаря его творчеству основой новой архитектуры снова стали пропорции, ему принадлежит возрождение использования «золотого сечения» в архитектуре, которое позволяло добиться гармонии в архитектурных конструкциях.
15). З середини XVI ст. Итальянские архитектурные памятники раннего Возрождения находятся в основном во Флоренции среди них – элегантный и вместе с тем простой в техническом решении купол собора Санта-Мария-дель-Фьоре (1436) и палаццо Питти, созданные Филиппо Брунеллески, определившего вектор развития архитектуры Ренессанса дворцы Риккарди, построенные Микелоццо-Микелоцци, дворцы Строци Бенедетто да-Майяно и С. Кронака, дворцы Гонди (Джулиано да-Сан-Галло), дворцы Руччеллаи Леона Баттиста Альберти. В тал ц пошуки стимулювалися тим, що були збережен численн античн римськ памятки.
Благодаря искусству итальянских зодчих архитектура Ренессанса завоевала всю Европу. Крм цього в проектах передбачалося наявнсть деклькох ринкових площ. Цкаво, що першим ренесансним будвлею Флоренц став комплекс Виховного будинку (притулок для дтей-сирт), спроектований Брунеллески в 1421 г. (рис.
Яскравим прикладом фландрского ренесансу ратуша мста Антверпена (XVI ст. ) (Рис. У середин XVII ст. Мойсей -- титанчна особистсть з могутнм темпераментом та силою вол. Венеця, в якй проживало 125 тис. станц) Ватиканського палацу.
В малярств понером була Флорентйська школа на чол з Брунеллеск (1377 – 1446), Донателло (1386 – 1466), Мазаччо (1401 -1428). VI. До середини 16 ст.
Як в мстобудуванн, найпоширеншим напрямом тут виступа перебудова давнх фортець. Завдяки ордеру архтектори намагалися зробити архтектуру спвмасштабною людин. споруджено й у володннях князв Острозьких у Степан. Починаться перод Високого вдродження. (Про архтектурн роботи майстра чит.
Но прошло несколько веков и непреходящие ценности древней Эллады вернулись в Европу. Архтектура. Однак у них уже прикметн особливост. У рзних кранах вропи розвиток мстобудування набув рзних масштабв. Знаменитий теоретик, автор класичного трактату Правило пяти ордерв архтектури (1562).
Сансовно використовував фасад будвл створений триповерхова аркадно споруда, вдкрите свтлу повтрю. Рафаель Сант (1483, Урбно, – 1520, Рим, талйський художникь та архтектор.
10). Петра. Фасад так и остался неосуществленным (сохранились лишь две модели), а начатая в 1520г новая санкристия той же церкви, являвшаяся погребальной капеллой и памятником семьи Медичи, была закончена гораздо скромнее задуманного и лишь много лет спустя были установлены скульптуры, выполненный по проекту Микеланджело интерьер напоминает старую санкристию Брунеллески общим отбором архитектурных средств: остов композиции выделен ордером пилястр из темного камня. Можливо, вн наслдував Мкеланджело, хоча й удався до «квтучо» стилстики Альберт, аби повязати створюваний фасад з внутршнми обмами нави й бчних ввтарв. Протягом 14 в. тал вдчувався дух змн. Вплоть до XX века понятие «маньеризм» имело негативную коннотацию («манерный», «вычурный»), но к настоящему времени термин используется только для описания соответствующего исторического периода и, в общем, нейтрален.
«ренесанс», тал. Однак вже мармурова статуя св. Окрм Острога на Волин з першо половини столття збереглися також мськ ворота в Олиц (1630-т рр. ). Сильная пластика этой композиции подчеркнута суровой цветовой гаммой серо-белых тонов. Одню з головних причин цього вдсутнсть власно класично традиц (Франця сторично була бльш "романзована", нж Англя: французьк архтектори могли побачити античн пам39ятки не лише пд час подорожей до тал, але на свой земл).
Фронтон (от лат. Другие мастера стали искать иные пути в своем творчестве. Архитектор сумел соединить национальные традиции с элементами Возрождения. Активзаця вд початку XVII ст. В. побудував першу овальну в план церкву Сант-Андреа на Ва Фламна у Рим (1555), завершив палац Фарнезе в Капрарол, поблизу Втербо (1558-73), створив величний круглий двр.
До того ж, в тал надзвичайного розвитку набула теоря мстобудування. В кнц XV ст.
Тим самим архтектор пдкреслю днсть образу гармоню. З усх чотирьох сторн фасаду влаштован лодж. Тут фрески розташован у три ряди вздовж глухо стни. У цих роботах описан тосканський, доричний, ончний, коринфський композитний ордера. Палаццо Фарнезе, побудоване Антоно так Сангалло Младшим (1485-1546), притаманно римсько архтектури 16 в. Ордер використаний тут лише обрамлення вкон, а стну згори вдтню потужний винесення карниза.
У 1641 -- 1642 рр. вангелчн сюжети представлен Джотто як реальн под. Прикладом североитальянской ренесансно будвл може слугувати будинок бблотеки Сан Марко у Венец (1536), побудоване Якопо Сансовно (1486-1570). На вдмну вд Вертикалзм готики ренесанс його форми в значнй мр розвиваються в ширину. Париж ста центром вропейського Вдродження.
З друго чверт XVI ст. Нмецько-ндерландськ й талйськ каменяр-рзьбар застосували форми Ренесансу в оздобленн фасад, обрамлень вкон входв та нтеррв («Чорна камяниця»). Р. народився в родин живописця Джованн Сант. Перебування Д. в Рим на початку 1430-х рр. походять хн перш детальнш описи та ранн зображення. В цей час окрем памятки зявлялися лише в провнц. На його думку, це був час вдродження античност) ма власну перодизацю. Класичн норми вивчалися вдтворювали для того, щоб служити сучасним цлям.
Твори Палладо чудово спропорционированы, точно продуман у кожному детал. Вдродження в тал остаточно перемогло готику. талйськ архтектурн памятники раннього Вдродження знаходяться в основному у Флоренц, серед них – елегантний разом з тим простий в технчному ршенн купол собору Санта-Маря-дель-Фьоре (1436) палаццо Птт, створен Флппо Брунеллески, яке визначило вектор розвитку архтектури Ренесансу палаци Рккард, побудован Мкелоццо-Мкелоццо, палаци Строц Бенедетто да-Майя С. Кронака, палаци Гонди (Джулано да-Сан-Галло), палаци Руччелла Леона Баттста Альберт.
Як свдчить дата на портал головного входу, перенесеного згодом на тильну сторону будинку, палац Корнякта завершено 1580 р. Через парцелю вд нього для мщанки Соф Ганель архтектор Петро Красовський за угодою 1577 р. спорудив будинок з декорованим дамантовим рустом фасадом, який увйшов до стор льввсько архтектури пд назвою Чорно камяниц (верхнй поверх надбудовано наприкнц XIX ст. ). З вступом на папський престол Юля II (1503) центр талйського мистецтва з Флоренц перемщаться в Рим, папа запросив до свого практично феодального двору найкращих художникв тал. VI. 3) купола собору Санта-Маря дель Фьоре.
Золотое сечение – это математическое понятие, в архитектуре означает соотношение между двумя величинами (одной большей по размеру, другой – меньшей), заключенными в общей величине. До найранших серед них належить збудований за мурами мста й включений у систему його укрплень монастир бернардинв у Львов (вд 1600 р. ). Вона була певною мрою вимушеною. Вплоть до XX века понятие «маньеризм» имело негативную коннотацию («манерный», «вычурный»), но к настоящему времени термин используется только для описания соответствующего исторического периода и, в общем, нейтрален. Грандозним на той час був зроблений ним купол (8-гранний, даметром 42 метри) для Собору Санта-Маря дель Фьоре (1420-1436).
видатним художником архтектором Лучано д Лаурана.
Видатним памятником цього пероду ратуша мста Падерборна. Скульптором, якому випало в мистецтв на цл столття вперед розвязати проблеми кругло скульптури, кнного монумента, був Донателло (Донато д Нкколо д Бетто Бард, близько 1386—1466 pp. ). мистецтво тал пережива гостру кризу. В околицях Львова наприкнц XVI ст. У самому Тернопол це Хрестовоздвиженська церква кнця XVI ст.
Але родоначальниками Вдродження вважаються Франческо Петрарка (1304-1374), автор Книги псень Джованн Бокаччо (1304-1374), автор Декамерону. Свободно используя опыт античного зодчества (в особенности императорских вилл и терм), Рафаэль создал проект сооружения 7нового типа, рассчитанного на кратковременные наезды вельможи и приспособленного для отдыха и наслаждения природой. VI.
Наступного року завершено Михайлвську церкву в Гощ. В архтектур цього часу (Мкеланджело, Джакомо да Вньйола, Джуло Романо, Бальдасаре Перуцц) струнка тектонка поступаться мсцем великй напруженост, а нод конфлкту сил разом з тим збльшуться нтерес до просторового розвитку композиц, будинок втрача замкнутсть т пдкоряться мстобудвному задуму, ансамблю, природному середовищу. Прикладом пвнчноталйськй ренесансно будвл може служити будинок бблотеки Сан Марко у Венец (1536), побудоване Якопо Сансовно (1486-1570). Джорджоне — майстер безхмарного лризму, задумливого, мрйливого свтла: одухотворенсть поста з золотавого свтла плинних гармонй контуру. На Темпьетто во дворе церкви Сан-Пьетро в Монторио (1503) Браманте вдохновили ротонды римских храмов.
Невдовз строг та архачн крпосн палаццо у Флоренц вдходять на другий план. В ансамбл з Успенською церквою архтектор Петро Красовський на кошти купця Давида спорудив за умовою 1568 р. дзвницю, проте через помилку у розрахунку фундаментв вона ще в процес будвництва дала трщину пд час завершення завалилася 1570 р. Фундаменти вдбудував майстер з Венец Рох Шафранець, а до спорудження ново триярусно веж на кошти купця Константина Корнякта (четвертий поверх надбудовано наприкнц XVII ст. ) був причетний Петро Барбон. Вони нагадували крпосн споруди романо-готичного часу. VI. Кнцем XVI ст. Удачно найденный пьедестал и вписанный в овал рисунок замощения площади (восстановлен в соответствии с эскизом Микеланджело в 1940г) содействовали закреплению центра всей композиции.
Для надгробку призначалися ще дв стату рабв (т. зв. И именно этот период начинает развиваться архитектура высокого Возрождения. На служб у правителя Млана Лодовко Моро (с 1481 чи 1482) Л. да В. виступа в рол вйськового нженера, гдротехнка, органзатора придворних ферй.
Без використання середньовчного досконалост художньо та будвельно технки архтектура епохи Вдродження повязане з нею розвиток удосконалення мистецтв навряд чи були б можлив. Особливо цкавий венецанський монетний двр, який зводився як символ стйкост держави грошово одиниц – цехна, який карбувався тод у Венец, але був тодшньо свтово валютою (аналогом вро долара) (рис. До характерних зразкв тогочасно костьольно архтектури належить храм монастиря бернардинв у Сокал, споруджений за проектом Б. Авелдеса (1604 -- 1619).
Повсталий раб та Помираючий раб, обидв -- 1513-16, Лувр, Париж), задуман як протиставлення прекрасного сильного юнака, що намагаться розрвати пута ншому прекрасному юнаку, чотири стату рабв, котр лишились незавершеними (1532-1534, Галерея АХ, Флоренця), саме по ним добре видно процес роботи М. скульптор не обробля блок рвномрно з усх бокв, уявляючи в нетесаному камен майбутнй витвр, заглиблються в блок в одних мсцях, лишаючи нш майже не обробленими. Це час пзнього пероду в архтектур (1530-1580 рр. ). репрезенту споруджений для князя Христофора Збаразького замок у Збараж (1626 -- 1631), первсний проект якого розробив вдомий талйський архтектор Внченцо Скамоцц (реалзовано значно видозмнений план). Тваринне життя, вд якого вдмежувався митець-нтелектуалст, повернулося до нього з проглибу, з птьми, вибиваючи з-пд нг пдпертя математичних обгрунтувань.
Цьому причиною передусм роздробленсть крани. Вн розвинув де свого попередника. зосереджен у Флоренц. подають його як нову фундацю князя Януша Острозького.
Основою архтектури епохи Ренесансу було вдродження традицй античност. Джотто стверджував природне мистецтво, разом з тим привабливе та гармонйне. Фасадам надаться розмренсть по горизонтал за допомогою витончених мжповерхових карнизв головного карниза, що утворю сильний виступ пд дахом (для утворення тн над вкнами спалень верхнх поверхв). Це палац Рккард, побудований Мкелоццо-Мкелоццо, палац Строц архтектора Бенедетто да-Майяно С. Кронака, палац Гонди (Джулано да-Сан-Галло), палац Руччелла (архтектор Леон-Баттста Альберт). Первой работой Браманте стала в 1479 г. реставрация церкви Санта Мария прессо Сан Сатино (Santa Maria presso San Satiro) в Милане.
Элементы античности можно заметить и в готическом зодчестве Германии. 17 ст, за доби розвитку мст зростання мщанського стану. Флорентйськ палаццо, що слугували зразком для спорудження пзнше у Рим та в нших центрах тал, вирзнялися особливою строгстю. У 1506 Папа Юлй II доручив Браманте роботу над проектом нового собору св.
Капела увнчана куполом з лхтарем. У центр площ височ кнна статуя мператора Марка Авреля (прижиттве зображення римського мператора). Рафаель зайшов у безвихдь з гармонйною деалзацю форм без глибоких суперечностей Леонардо, а Мкеланджело — з свом шаленим почуттям непозбутнх терзань напруг.
Построено за 18 месяцев в 1524-1525 гг. Образцы, близкие к своим идеалам, они видели в античности. Дв стату померлих герцогв позбавлен портретних рис: це деальн образи. Створював Донателло портрети конкретних осб (портрет Нкколо Удсано, наприклад).
Це покриття використовувалося як зовншнй шар, що набував декоративно-пластичного вигляду. Проте ще в 1420 р почалося зведення церкви Сан-Лоренцо (1420-1429) (рис.
У 1500 перехав в Перуджу та вступив в майстерню Перуджно. У 1546 Мкеланджело призначили головним архтектором собору св. В ансамбль з церквою дзвницею входить також невелика каплиця Трьох святителв, яку приписують будвничому Андрв Пдлсному (перебудована у другй половин XVII ст. ). На замовлення папи Юля II вн в 1509 роц викону розписи особистих папських кмнат (станц) у Ватканському палац.
Издание альбома рисунков «Здания современного Рима или Сборник дворцов, домов, церквей, монастырей и других наиболее значительных общественных сооружений Рима» (фр. difices de Rome moderne ou Recueil des palais, maisons, glises, couvents, et autres monuments publics et particuliers les plus remarquables de la ville de Rome), опубликованное Полем Ле Таруиллом в 1840 вызвало рост всеобщего интереса к периоду Возрождения. метр зводить будвлю бблотеки Лауренцани у Флоренц (до 1568 за його моделлю завершено вестибуль бблотеки з сходами).
Влла дуже добре гармону з навколишньою природою. У Франц провв останн роки свого життя Леонардо так Внч, але нчого там не створив. В 1420 р Брунеллески виграв мський конкурс.
Донато де Анжело Браманте (Bramante, 1444-1514 гг. ) – один из наиболее известных мастеров итальянской архитектуры высокого Возрождения. За свою основою антифеодальний, йому властиво гуманстичний свтогляд, звернення до культурно спадщини античност, як би вдродження (звдси походження термну). З першо половини XVII ст.
12). надзвичайного економчного та культурного розквту. Славетним майстром ренесансно скульптури тал Донателло (1386-1466) -- представник Раннього Вдродження. Вньйола (Vignola) (справжн прзвище Бароцц, Barozzi) Джакомо да (1. 10. 1507, Вньйола, Эмля-Романья, -- 7. 7. 1573, Рим) -- талйський архтектор.
Он считается автором «гигантского ордера» – пилястра, который тянется от основания к антаблементу фасада. Другим примером этого стиля в архитектуре является Палаццо дель Те Джулио Романо в Мантуе, с его огромными лоджиями, рустированными стенами, парковыми гротами и обширными фресками. Вн включа костьол кел, споруджен на оточеному муром подвр. Альберт -- приклад всебчно розвинуто особистост епохи Вдродження (художникь, органст, лтератор, архтектор).
Сооружение венчалось мощным карнизом. Творчсть великих майстрв кватроченто (Ранн Вдродження) пронизане деалами гуманзму, воно пднма людину над рвнем буденност — Донателло, Мазаччо, Ботчелл (Народження Венери). У 1489 року в Рим для тата Рафаеля Раро за проектом Браманте починають зводити палаццо Канчеллеря (палац канцеляр). в спан, явля собою сплав декоративних елементв пзньо готики з ренесансними мотивами. Ряд памяток розглядуваного пероду збергся на Тернопльщин. Петра.
Найновш тенденц вропейського мстобудування першо половини XVII ст. Барокко воплощает новые представления о вечной изменчивости мира. Такий метод роботи практично виключа участь помчникв.
Окрем елементи деального мста були втлен за межами тал. Когда угасла торговля, экономика страны пришла в упадок. Зaposявилися бограф знаменитих людей, х живописн та скульптурн портрети. Будуючи собор св.
У кожнй кран вропи були власн риси та особливост будвництва. Почуття вдкриття, втрачене в аналтичному аспект лнйно перспективи, повернулося у царин «форми як кольору». Вн був провсником Ренесансу (Проторенесанс). Вд 1604 р. будувався монастир бернардинв у Сокал на Льввщин.
Папа Лев X замовив Рафаелю проект палацу для свого брата Джулано Медч. Мське життя тут набува розвинутих форм. По-друге, стни суцльно облицьован мармуровими плитками (тому стиль цих споруд називають нкрустацйним).
Альберта, Вньйоли, Палладо. У Нмеччин та Австр ренесанс почина розвиватися в XVI ст. В Станца делла Сеньятура (1509-11) Р. представив 4 област дяльност: богословя (Диспути), флософю (Афнська школа), поезю (Парнас), юриспруденцю (Мудрсть, Мра та Сила с прикладами стор свтського церковного права), а також вдповдн алегоричн фгури, бблейськ та мфологчн сцени (на плафон). Георгя (мармур, 1416, Нацональний музей, Флоренця) майстер зобразив ренесансний деал вона-героя, надав образу внутршньо збраност та напруги, патротичного громадського звучання. Купол собору Санта-Маря дель Фьоре мав двухскорлупную конструкцю. Уже в юнацьких працях вимальовуються головн риси творчост М. – монументальнсть, пластична мць та драматизм образв, благоговння перед красою людини.
У 16 в. роль головного мистецького центру переходить вд Флоренц до Риму. Головний труд цих рокв -- прикрашення статуями Ново сакрист церкви Сан-Лоренцо у Флоренц, усипальниц роду Медич (1520-34). Архитектурные элементы становятся неотъемлемой частью фасада. У ршенн влли Ротонда поблизу Вченци Андреа Палладо (1518-1580) використовував чотири чотирьохколонним ончних портика, як розташував по сторонах вд центрального квадратного в план обсягу.
Найбльш вдомим та показовим палаццо Ручела талйського вченого-архтектора раннього пероду Леона Батиста Альберт (1404 – 1472). Кращ зразки палаццо XV ст. Друга половина XVI -- перша половина XVII ст.
З39явилися бограф знаменитих людей, х живописн та скульптурн портрети. Для церкви Сант-Антоно в Паду Д. виконав у 1446--50 один з найбльш крупних скульптурних олтарв епохи Вдродження: стату та рельфи у строгому ордерному обрамленн. Лвобережж дал збергалося деревяне будвництво.
Найбльш видатною памяткою архтектури епохи творчост Палладо знаменита влла Ротонда пд Вченцою (передмстя Венец). Искусство Древнего Рима легло в основу художественной культуры того периода. в цьому окремому будинку фасадна стна вдгра роль нося архтектурного задуму. Первым фасадом в стиле Возрождения можно назвать фасад кафедрального собора Пиенцы (1459 – 1462), приписываемый флорентийскому архитектору Бернардо Гамбарелли (известен под именем Росселлино), возможно, что и Альберти имел отношение к созданию храма.
Основн риси архтектури Вдродження так: використовуться ордерна система особливе значення надаться симетр, пропорц, геометр порядку складових частин будвля складаться з пдкреслено правильних геометричних фгур: храм зазвичай ма форму рвноконечного (грецького) хреста з куполом у центр, замок – форму правильного чотирикутника з вежами по кутах характерним горизонтальне членування фасаду будинку на поверхи, типовий ренесансний фасад включа прямокутний ризалт, трикутний фронтон кругле вкно-люкарну у декор переважа елегантна лакончнсть використовуються античн ордерн мотиви або рослинний орнамент широко застосовуться декор у вигляд розеток, раковин, картушв з рельфами або присвятними написами колони використовуються рдко, х замняють плястри (прямокутн вертикальн виступи) й аркади з пвциркульними прорзами вкна вдграють важливу роль в оформленн фасаду, найчастше вони диною прикрасою стн форма вконного прорзу – пвциркульна або прямокутна лиштва – з геометричним або квтковим орнаментом популярним елементом ста сандрик (мнатюрний фронтон або карниз, розташований безпосередньо над вкном) основний будвельний матерал – мякий камнь, що пддаться рзьбленню, а також випалена цегла стни штукатуряться або облицьовуються шлфованим каменем для Пзнього Вдродження характерне декорування цоколв, кутв або навть ус стни ваговитим рустом. Так, перебудовуючи палац герцогв Фарнезе за замовленням нового папи Павла III (Фарнезе), Мкеланджело повнстю змню головний фасад будвл. Фксуючи результати численних спостережень в начерках, ескзах та натурних штудях, виконаних в рзних технках (талйський олвець, србний олвець, сангна, перо), Л. да В. досяга велико гостроти в ммц обличчя, а фзичн особливост та рухи людського тла зображу в бездоганнй вдповдност з духовною атмосферою композиц.
Подчеркивается более свободное соотношение пространства и материи. Темпьетто – маленька часовня-ротонда, побудована Браманте в квартал Сан Пaposтро н Монторио, трохи нагаду храм Сивли в Твол.
М. прагнув зобразити готовнсть громадян встати на захист республки. На фасадах його палаццо у всх трьох поверхах були застосован ордери у вигляд плястр. Смена эпох – это не только новые стили в искусстве.
Еволюця венецанського живопису чнквеченто вдобразилася у творчй бограф Тицана. Тут насамперед варто згадати Петра талйця, який працював над спорудженням костьолу в Бистриц у Трансльван, Христофора Боццано, який перебував на служб у князя Костянтина Острозького й працював над спорудженням замку у Меджибож, Петра Сперендо, який побував у Молдов й вдомий насамперед з служби у князя К. Острозького в Тернопол та Остроз, Джакопо Мадлена, якому приписують авторство костьолу бернардинв в зяслав (Заслав) на Хмельниччин, зайнятого будвництвом Успенсько церкви на Подол у Кив Себастьяно Брачч та Октавано Манчн, який працював над вдбудовою кивського Софйського собору. До найвдомших монастирських комплексв першо половини XVII ст. Эпоха Возрождения (Ренессанс) в Италии охватывает XV – XVI века. Раннм зразком замкова каплиця у Бережанах (1554). Впервые такое соотношение было открыто Евклидом (300 гг. В його роботах пану пластичне начало у створенн динамчних контраств велику роль грають насичен свтлотнню рельфи стни, плястри, пластично виражен лиштви, «великий ордер».
в тал вдчувався дух змн. Термн у прямому значенн стосуться лише тал 15 – 16 ст. називають Пзнм Ренесансом. У 1451 вдвдав Мантую, Венецю, Феррару. З 1503 року Браманте вв за дорученням папи Юля II велик роботи у Ватикан. У 1520-х рр. Крм того, в будвл бблотеки мав розташовуватися державний архв. Рафаэль создал проект виллу Мадама для кардинала Джулио Медичи, позднее ставшим папой Клементом Седьмым.
Браманте хотв поставити купол Пантеону на базилку Максенця. Купол складаться з двох оболонок, звязаних мж собою горизонтальними кльцями. В тот же период в Милане работал Леонардо да Винчи и его творчество, несомненно, оказало влияние на произведения Браманте.
Так, зявляться склепнчасте перекриття над усм нефом. у Ватикан було виршено внести змни в проект собору св.
Учився та працював у Флоренц у 1402-09рр. Провдним архтектором раннього ренесансу був Ф. Брунеллески (1377-1446), якого часто називають архтектором нового стилю. Совершенствование проекта светского здания в стиле Возрождения началось в XVI в. и высшей точки достигло в творчестве Палладио. Фасад (наружная, лицевая сторона здания) в архитектуре Возрождения симметричен относительно вертикальной оси.
Оспедале дельи Инноченти отражает основные тенденции наступающей эпохи Ренессанса: изысканный архитектурный проект разработан для светского, а не религиозного здания автор проекта не анонимен, напротив – его имя увековечено. У 1506 Папа Юлй II доручив Браманте роботу над проектом нового собору св.
псля завоювання турками Константинополя, Трапезунда Мангупта (князвство на Кримському пвостров) починаться занепад середземноморсько та причорноморсько торгвл. Знаменита фгура Вдродження, титан Ренесансу. 16). Виник могутнй осередок ренесансно культури у Флоренц. Ц палаццо, переважно триповерхов, складен з грубо отесаних (рустованих) камнних квадрв, з фасаду виглядають довол суворими. На початку столття архтектори чудово володли античними формами.
Боплан). Серед рунтовно перебудованих на початку XVII ст. Но едва ли его можно назвать рабом классических форм его стиль определял итальянскую архитектуру на протяжении всего XVI века. Таке облицювання мала декоративно-пластичне значення. Невтомний вчений-експериментатор генальний художник, Л. да В. -- особистсть-символ епохи.
До кнця життя талйський метр проектував та будував собор св. Наймасштабншою мстобудвельною акцю була реконструкця Рима. значно нтенсифкувалося вд перших рокв наступного столття.
Проникненню ренесансних впливв з тал Англю перешкоджали також полтичн та релгйн розбжност мж двома кранами. Поява нового стилю власне в тал пояснються тим, що у 14 – 15 ст. Зразком пзнього Pенесансу, що переходить у бароко, ллнська (Богданова) церква в Суботов (1653). Так будувалися й матки аристократв, будвл королвських унверситетв Оксфорда Кембриджа. По-другому, как известно, этот период – Эпоха Возрождения.
де Боплана за участю талйського нженера Андреа дель Аква палац у Пдгрцях (з частково добудованим третм поверхом). VI. 1510-1578) почав перебудову Лувру. Виконан Донателло в 1416--35 рр. Щодо цього характерний приклад Львова, де перед кнцем XVI ст.
В Луцьку ункальним прикладом мурованого церковного будвництва виступа братська Хрестовоздвиженська церква (збереглася лише ввтарна частина). Цкаво, що крм храмв вдбувався пошук архтектурних форм деального мста. Стоит особо отметить, что в эпоху Возрождения работа архитекторов перестала быть анонимной. Храм ль-Джезу (рис. 1589 р. датуться синагога у Шаргород.
Аж до XX столття поняття «маньризм» мало негативну конотацю («манрний», «дивацький», «химерний»), але до тепершнього часу термн використовуться тльки для опису вдповдного сторичного пероду,, загалом, нейтральний. Пзн твори Д., створен в умовах кризи демократичних традицй треченто та раннього кватроченто, сповнен гостро експрес та духовного надлому (статуя Мар Магдалини, розфарбоване дерево, 1450- рр., баптистерй, група «Юдф та Олоферн», бронза, 1456--57рр, площа Синьйор, рельфи двох кафедр церкви Сан-Лоренцо, бронза, 1460- рр., завершен учнями Д., -- все у Флоренц). Спокйн, золотоволос, повнотл жнки Тицана – то оголен, то в багатому вбранн -- це сама природа, «вчна краса», не добра не зла, не розумна не тупа, у свой вдвертй чуттвост совершенно цнотлива.
Це, наприклад, церква Сан Мньято у Флоренц або флорентйський баптистерй (хрещальня). Псля смерт Браманте Р. обйняв посаду головного архтектора собору св. В архтектур тал перш паростки нових тенденцй часу були помтн вже на початку XV столття. Духа в Рогатин, у Молчанському Спасо-Преображенськом. у соборах у Путивл й н. ). Переломне значення для архтектури Пзнього Вдродження мала зведена у Рим церква ль Джезу.
На Темпьетто у двор церкви Сан-Птро в Монторо (1503) Браманте надихнули ротонди римських храмв. Безсумнвно, архтектура епохи Вдродження означала принципово нову, совершенно окрему стадю розвитку архтектури свтово. Ранний период. вплив талйського Ренесансу стало вдчутно нших кранах.
стотно перебудовано комплекс споруд замку Острозьких у Дубно. Людське тло представлено в хнх картинах здоровим, енергйним, атлетичним. 16 -- пол. У свтову сторю талйський Ренесанс вписав мена Брунеллеск, Мкеланджело, Рафаеля, Леонардо да Внч, Браманте, Альберт та нших. Пропорцйн спввдношення цих плиток не повязан з тектонкою само споруди.
належить Миколавська церква у Теребовл. Браманте належить основний задум собору в Пав (1488-1492), з куполом, високо пднятим на 8 струнких стовпах. нтерр просто однонфно Капелли освтлються пятьма вкнами на протилежнй стн. знову вдроджуться поняття замсько влли, яка будуться як цлсний ансамбль. Основным принципом итальянского Ренессанса стала симметрия сооружения в плане, равномерное распределение архитектурных элементов: порталов, колонн, дверей, окон, скульптурных композиций и декора по периметру фасада. rusticus – простой, грубый) – рельефная кладка или облицовка стен камнями с грубо отесанной или выпуклой лицевой поверхностью (так называемыми рустами).
Это строения со сводами и стенами из кирпича (крестовые, коробовые, парусные, сомкнутые, купольные и сферические) с частичным использованием деревянных элементов в балочных конструкциях перекрытий этажей, в стропилах наклонных крыш. Дах при цьому з вулиц не було видно. Проектом було передбачено зведення двох куполв.
Народився в родин багатого нотаруса. Бальдассаре Перуцци (1481-1536г), к которому восходит одно из самых известных сооружений высокого возрождения в Риме, знаменитая своими росписями вилла Фарнезина (1059-1511г), особенно ярко отразил новые тенденции в римской архитектуре.
– Ранн Вдродження, або Кватроченто кнець 15 – перша третина 16 ст. (Богородчанський коностас 1705). У 1546 Мкеланджело був призначений головним архтектором собору св.
Вн був провсником Ренесансу (Проторенесанс). Деятельно Антонио да Сагалло младшего (1485-1546г), племянника Джулиана, связано в большей мере со строительством укреплений. Свдоцтвом раннього Ренесансу камяниця Орсеттх у Ярослав (1570), синагога в Сатанов (1532) й н. Львв псля пожеж 1527, яка знищила будови взантйсько Готично доби, вдбудувався у стил Pенесансу: «Чорна камяниця» (1577), дм Корнякта (1580) в Ринку, ансамбль Братсько-Успенсько церкви з каплицею Трьох Святителв вежею, монастир-фортеця Бенедиктинок з ложею (1595), синагога Золото Рози (Ренесанс у поднанн з готикою, 1582), каплиц Бомв Кампянв -- поч. Ранн Вдродження (тал. безпосередн ведення робт перейшло до тестя Павла Римлянина Войцеха Капноса та його постйного партнера Амврося Прихильного.
Льввську синагогу Нахмановичв, вдому пд назвою Золота Роза (збереглася лише захдна стна), спорудив знаний, насамперед з сво пзншо дяльност у Жовкв, мсцевий архтектор талйського походження Павло Щасливий. У порвнянн з Джорджоне Тицан менш лричний та витончений, його жноч образи бльш «приземлен», однак по-свому не менш приваблив. Однак Браманте при житт не змг завершити будвництво собору. На рубеже 15-16 веков в Европе возникла абсолютно новая архитектурная система – стиль Ренессанса. Представителем этого периода был Донато Браманте (1444 – 1514), строго следовавший в возведении зданий классическим принципам.
цикл з «Потопом», талйський олвець, перо, близько 1514--16, Королвська бблотека, Вндзор), в котрй роздуми про мзернсть людини у порвнянн з могуттю стихй поднуються з рацоналстичними уявленнями про циклчнсть природних процесв. Членування фасаду за допомогою ордерних систем зроблен бльш виразними. З-помж храмв першо половини XVII ст., безперечно, найвизначншим парафяльний костьол св. Свордний компромс демонстру також ввтар, шоломовидна баня якого заходить на простр нави.
Однак у той час нхто б не наважився збудувати католицький собор у формах язичницького еллнського храму. Хоч у другй половин XVI -- першй половин XVII ст. Крм влли Ротонда Палладо у Вченц перебудував будвлю базилки (рис.
З новим пднесенням Кива у першй половин XVII ст. Интерьеры барокко украшаются многоцветной скульптурой, лепкой, резьбой зеркала и росписи иллюзорно расширяют пространство, а живопись плафонов создает иллюзию разверзшихся сводов. Крм усього ншого аркади приховували призначення частин будвл.
Брано костьол св. да Сангалло). Псля падння мста М. працю над завершенням капелли Медич, а в 1534 назавжди пережджа в Рим.
Колосальна статуя Давида (1501-04, Галерея АХ, Флоренця) --уявлення про грзну силу (цю особливсть робт М. сучасники називали terribilita), про герочн поривання, мцну силу вол. Эстетика Возрождения обратила взор человека к природе. Щонайвищого щабля цей стиль сягнув у доробку Джорджоне й Тцана. вона була одню з провдних кран свту, через територю проходили торгов шляхи, що зднували вропу з Сходом. Притому х внутршн двори були вельми вишукан.
Виник став змцнюватися новий клас – буржуазя, який намагаться створити впровадити свою деологю. Капела носить назву Темпьетто Сан-Птро н Монторо. Псля його смерт кервництво будвельними роботами перейшло до Джакомо делла Порта. З малюнка А. ван Вестерфельда вдома також деревяна дзвниця кивського Софйського собору. мсце -- в галере, у зал, палац, нердко (як в Древнй Грец) на площ мста. талйськ архтектурн памятники раннього Вдродження розташован здебльшого у Флоренц, серед них— елегантний разом з тим простий в технчному ршенн купол собору Санта-Маря-дель-Фйоре (1436) та палаццо Птт, створен Флппо Брунеллеск, яке визначило вектор розвитку архтектури Ренесансу. Петра геню Мкеланджело належать реалзован проекти площ Каптолю з палацами. il primo Rinascimento) перодом епохи Вдродження (XIV-XVII ст. ), в основ якого лежить принцип гуманзму, утвердження гдност краси реально людини, розуму та вол, творчих сил.
Интересным примером деятельности автора будет Вилла герцога Мантуи. Культура Ренесансу проголошувала свободу та гднсть особистост. В епоху Вдродження в сфер мистецтв на перший план виходить творча особистсть майстра-художника, майстра-архтектора з власною ндивдуальнстю.
Над порталом трикутний фронтон укладено всередину лучкового. предположительно архитектором Филиппо Календарио. Это главное здание Венеции было прежде всего резиденцией дожей (выборного главы Венецианской республики). В свою очередь в описываемое время не было надобности возводить огромные сооружения для проведения спортивных состязаний или общественные бани, которые строили римляне. Збран Л. да В. спостереження над впливом прозорих та напвпрозорих середовищ на забарвлення предметв, вдображен в його живопис, призвели до ствердження в мистецтв Високого Вдродження принципв повтряно перспективи. архтектури).
Архтектура. Флорентйське палаццо, що слугувало зразком для спорудження пзнше у Рим та в нших центрах тал, вирзнялося особливою строгстю. Эта политика требовала воплощения в новом сооружении могущество католической церкви. Наприклад, подбним палаццо можна вважати палац Строцц (1489-1504), побудований за проектом архтектора Джулано да Сангалло (рис. Для облицовки кирпича использовали штукатурку, мрамор, камень.
Найяскравший приклад — звязок площ Сан Марко з Пьяццеттою та бблотека Сан Марко з двома ярусами ордерних аркад. У 16 ст. В 1444 г. Брунеллески закончил строительство Воспитательного дома. На цей перод припада творчий розквт Леонардо-живописця.
Конструкця купола собору Св. пристрасть до прикраси поступаться мсцем бльш суворому академчному стилю палацу Карла V в Гранад (1526-1533). Мкеланджело Буонаротт (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мкеланджело, Тоскана --1564, Рим) -- талйський скульптор, художникь, архтектор та поет. У 1494 французький король Карл VIII здйснив невдалу спробу заволодти троном Неаполтанського королвства.
Цьому сприяла х замкнута, лакончна форма, облицювання грубими блоками каменю, невелик вкна, що подекуди (перший поверх) прикривалися ратами.
Йдеться не про особливу яскравсть венецйського кольору. За конструкцями ц споруди ще доготичн, суто романськ. «Джоконда» 1503, Лувр) образ багато городянки виступа втленням пднесеного деалу жночност, не втрачаючи при цьому нтимно-людсько привабливост важливим елементом композиц ста космчно широкий пейзаж, що потопа у холодному серпанку. Наприклад, у проект мста Пальма-Нуово (арх. Архтектура римського палаццо Канчеллериа (1486-1495), одню з творцв якого було Донато Браманте (1444-1514), зроблено наступний крок псля палаццо Руччелаи.
В архтектур (Донато Браманте, Рафаель) гармоня, монументальнсть, чтка врвноваженсть образв досягли апогею. Декоративна рзьба почала розвиватися у Львов. А способи декорац прикраси орнаментом з самого початку були загальними для багатьох кран. Фронтоны обычно треугольные, но бывают и другой формы.
Используя остатки ранее существовавших сооружений (палаццо Сенаторов, построенного в середине века на остатках римского Табуллария и палаццо Консерваторов), а также античную скульптуру, Микеланджело создал здесь один из самых выдающихся градостроительных ансамблей эпохи возрождения. Джакомо Виньола (1507-1573) видав трактат про архтектурних ордерах, який надав вплив формування французько Школи образотворчого мистецтва. ншим прикладом мурованого церковного будвництва Лвобережжя церква Рздва Богородиц в Путивл (1630 -- 1636). Скульптура. Деяк де були втлен в життя.
Над средокрестием був задуманий величезний купол, а над бчними нефами – цилндричн склепння. Над порталом трикутний фронтон укладено всередину лучкового. Петра Павла в Луцьку (1606 -- 1610) з активним пластичним моделюванням фасаду (первсний нтерр не збергся).
При зведенн купола собору Брунеллески вивчав античн першоджерела, насамперед купол Пантеону. В Англ ренесанс проявля себе тльки в декоруванн будвель. На закате своего существования архитектура возрождения стала сложнее и элегантнее.
Тут ним створено двр Сан-Дамазо (1510 завдовжки 300 м), двр Бельведера (1503-45) з ншею для турнрв та видовищ (провсник майбутнх вл). Лоренцо в тяжких роздумах, Джулано у безцльному рус. Болсним трагзмом в вд фресок капелли Паолна у Ватикан (Розпяття Петра та Звернення Павла, 1542-1550). Петра, що передбачався на мсц одн з найстарших ранньохристиянських базилк.
Згодом з ц тенденц розвинувся стиль бароко, а потм, в XVIII столтт, стиль рококо. Альберт вважав, що ордер — гарна прикраса для стни. Орнамент застосовуться рдко, вд архтектури чекають монументальност, величност. Розроблена Вньола композиця церкви ль Джезу в Рим (1568-1584) з просторим головним нефом, в який вдкриваються ряди капел, нешироким трансептом, куполом над средокрестием, цилндричними склепннями над ншими просторами нефа, трансептом хором стала зразком архтектури зутських церков, у безлч будувалися в 17 ст. Цьому сприяла х замкнута, лакончна форма, облицювання грубими блоками каменю, невелик вкна, що подекуди (перший поверх) прикривалися ратами.
Сильний виступ класичного карниза завершу будинок.
VI. 2). Орнаментом мг стати покритий весь фасад будинку, як у церкв Сан Грегорио в Вальядолиде, або тльки окрем його частину, як лкарн Санта Крус в Толедо (архтектор Енрке де Эгас). В области зодчества Милан был необычайно консервативен.
Титанчна мць образв, сповнених духовно та фзично активност. Ни одна деталь не является самостоятельной, как это было в период Ренессанса. Проторенесанс (дученто треченто – XII-XIII – XIII-XIV ст. ), Ранн Вдродження (кватроченто XIV-XV ст. ), Високе Вдродження (чнквеченто XV-XVI ст. ), Пзн Вдродження (кнець XVI ст. ). Внутршнй двр оточений двохярусно галерею. Юра Воздвиженська в Дрогобич, собор Благовщення в Ковел, Крехвський монастир й н. ). Круглий зал знаходиться в центр влли ма верхнй свтловий лхтар пд куполом.
Ордер завершуться потужним антаблементом з балюстрадою. Серед них були Себастьяно Серло, Мкеле Санмикеле Якобо Сансовно. В складнй дейнй програм плафона видляються так теми: сцени з бблйно книги Буття, пророки та свли, предки Христа та епзоди з Ббл (чудесн звльнення удев). Будвельника-ремсника змню широко освчений спецалст-архтектор, що спираться на вс досягнення сучасно йому культури (Альберт Леон-Баттста, Арстотель Форавант, Фларете). Монументальн живописн цикли Мкеланджело також виконував майже без сторонньо допомоги це стосуться грандозного живописного твору -- розписам стел Скстинсько капелли Ватикану (1508-12). VI. 5). Це невисока двоповерхова споруда з проявами рис та ознак нового стилю: арочна галерея на фасад.
Замськ матки втрачають свй оборонний характер отримують регулярне планування. Храмик зазнача мсце, на якому за церковною легендою був страчений святий Петро. Петра в Рим.
ван». Капеллу венчает купол на барабане, здание украшено коринфским портиком с широкой аркой. Найчастше в оформленн будвель присутнй коринфський ордер з рзномантними видозмнами каптел. Палаццо дель Те (Палаццо Те) – загородная вилла маркиза Федерико II Гонзага в болотистой местности, окружающей Мантую. VI. 9).
Эти постройки имеют гармонично просторные внутренние дворы, обнесённые в нижнем и в верхнем этажах крытыми галереями на арках, которые поддерживаются колоннами или пилястрами античной формы. Палладо з небаченою до нього майстернстю висунув на перший план проблему фасаду споруди. Серед льввських камяниць найкраще збережений фасад ма будинок 28, вдомий пд менем свого власника на початку XVII ст. Проте в тал не було побудовано жодного мста, спроектованого на основ дей Вдродження. Виняткове значення ма дяльнсть Р. -архтектора. Але ця епохи великих вдкриттв були дв реч, як впливом геть архтектуру. У 1494 р Мкеланджело отримав замовлення на будвництво у Флоренц церкви Сан Лоренцо.
«Для мистецтва потрбне одне, – говорив Челлн, – умти чудово виписати чоловчий жночий торс». Ця споруда вража незвичним простором, стна верхнього ярусу нби вироста з легких аркад. 13) класичним прикладом вдродження в архтектур поняття композицй. Палаццо Фарнезе, побудоване Антоно да Сангалло Молодшим (1485-1546), характерно для римсько архтектури 16 ст.
Вс роботи з реконструкц цього палацу були завершен вже псля смерт Вньоли 1625 р Нарешт, в 1568 р Виньола отриму замовлення на зведення в Рим храму на честь суса Христа. У цьому в архтектур Вдродження проявляються спадщина готичних прийомв архтектури та мркування економ (можна не переживати про те, як виглядають прихован вд глядача бчн фасади). Пилястры встановлено на пaposдестал, гра роль аттика для який би нижче поверху. споруджено Покровську церкву у Сулимвц.
– Проторенесанс (Передвдродження), або Треченто 15 ст. Статус явного культурного центру цього пероду набува Рим, який до першо половини XVI ст. Мкеланджело також змню традицйне уявлення про талйських палаццо. Завершують групу мурованих храмв Волин першо половини XVII ст. На протяжении 10 лет расписывалась самим Романо и его учениками.
В тал, переважно, виршувалися окрем мстобудвн ансамбл: площ, вулиц. Живою мовою розповдаться про проблеми та почуття, як хвилювали людей у вс часи: про щиросерднсть та взаморозумння (Зустрч Мар та лизавети, Зустрч оакма та Анни бля Золотих ворт), про глибину скорботи, смиренност та одвчну сильну материнську любов (Оплакування).
були перодом активного будвництва укрплених замкв. Те же новые черты в понимании ансамбля Микеланджело проявил и при завершении начатого Сангалло палаццо Фарнези, который он предполагал связать мостом с расположенной по другому берегу Тибра виллой Фарнезина. Згодом з ц тенденц розвинувся стиль бароко, а потм, в XVIII столтт, стиль рококо. В. Скамоцц) було запроектовано вдразу чотири ринкових площ – для оптово торгвл, для роздрбно, для бржово, для снно. Бельведер став прикладом виключно винахдливого сполучення стни, ордеру й аркад. Его первый архитектурный заказ, полученный от Медичи, – проект фасада для церкви сан Ларенцо во Флоренции (1515г). Renaissance – Вдродження, вд renaitre – вдроджуватись), епоха в розвитку ряду кран Захдно та Центрально вропи (в тал 14-16 столття, в нших кранах – кнець 15 – початок 17 столття), перехдна вд середньовчно культури до культури нового часу.
На Темпьетто во дворе церкви Сан-Пьетро в Монторио (1503) Браманте вдохновили ротонды римских храмов. На рубеж 15-16 столть в вроп виникла совершенно нова архтектурна система – стиль Ренесансу. Юнсть провв в Урбно, де познайомився з провдними гуманстичними деями Пра делла Франческ та Лучано Лауран. Стремясь сделать более значительным тесный вестибюль, предшествующий сильно вытянутом и расположенному на более высоком уровне главному залу, Микеланджело применил в первом необычный прием: он лишил членящие стену спаренные полуколонны конструктивного смысла, заглубив их по сравнению с плоскостью стены и архитравом.
Це новий для Вдродження тип фасаду-галере. Сансовно завершив композицю ансамблю мського центру. У цй капел вперше стали проявлятися тенденц архтектурного стилю маньризм (пзнй ренесанс) (рис.
Кнець кнцем виробилася чисто секулярна архтектура: Палладо костелв не будував. Одню з головних цього власно класично традиц (Франця сторично була "романзована", як Англя: французьк архтектори могли побачити античн памaposятники лише у час подорожей до тал, а й у земл). Во второй половине 15 века во Флоренции строится много дворцов городской знати.
Пдкреслються бльш вльне спввдношення простору матер. У 1559 р нший великий архтектор епохи пзнього ренесансу Д. Виньола отриму замовлення на перебудову палацу герцогв Фарнезе в Капрароле (рис. Осб, вдкривала перед ними широк можливост. Природа, жнка, живопис, -- не роздл поняття для Тицана. Кожен митець розкрива свою творчу особистсть.
споруджено згодом значно перебудований Троцький костьол у Затурцях. В XVI столетии распадавшаяся Священная Римская империя германской нации стала ареной двух первых антифеодальных революций – Великой крестьянской войны в Германии и Нидерландского восстания.
Протягом 14 ст. У XIII-XIV ст. Вчився у майстра Андреа дель Верокьо (1467--72).
Миколая в Бучач. В останн 30 рокв життя Мкеланджело звертаться до архтектури та поез. Творчсть великих майстрв кватроченто (Ранн Вдродження) пронизане деалами гуманзму, воно пднма людину над рвнем буденност -- Донателло, Мазаччо, Ботчелл (Народження Венери).
до н. э. ) В период Ренессанса соотношение называли «божественной пропорцией», современное название появилось в 1835 г. Соотношение между величинами в золотом сечении составляет постоянное число 1, 6180339887. У XV ст. Найхарактернш його будвл — капелла Пацц з легким портиком Виховний дм у Флоренц.
Багато римськ папи цього пероду не були чуж гуманстичних деалв. живописцем та сториком мистецтва Джорджо Вазар. Найбльш художн школи тал знаходились у Пз та Сн. Людовк XII, та був Франциск I стали активно запрошувати талйських митцв у Парижа й Фонтенбло. Духа в Потелич, св. В 1425--38 рр.
Петра у Ватикан (рис. В архтектур тал перш паростки нових тенденцй часу були помтн вже на початку XV столття. Отделанные росписями интерьеры широкими арочными проемами открывались на анфиладу «висячих садов», под которыми таяться гроты и водоемы. В Млан майстер навколо себе збира учнв (Ломбардська школа). Сильний виступ класичного карниза завершу будвлю.
Петра в Рим. За першим походом пшли захоплення Млана талйськ вйни початку 16 ст. При нём и его ближайших преемниках, в Риме созидается множество монументальных зданий, считающихся произведениями искусства. Будвля оточена колонадою тосканського ордеру. Особое внимание они уделяли нарочитой оригинальности замысла индивидуальному почерку, «манере» архитектора.
В кнц XV ст. В архтектур римського палаццо Канчеллеря (1486-1495), одним з творцв якого був Донато Браманте (1444-1514), зроблено наступний крок псля палаццо Руччела. У 1434--43рр. Найбльш художн школи тал знаходились у Пз та Сн. В станц делла Сенья — тура (кмнат пдписв, печаток) вн написав чотири фрески-алегор основних сфер духовно дяльност людини: флософ, поез, богословя юриспруденц. Плястри встановлен на п39дестал, що гра роль аттика для знаходиться нижче поверху.
На початку XV ст. Найдовершенший витвр мистецтва руки Рафаеля -- це Скстинська мадонна (1515-19, Картинна галерея, Дрезден). спльн з помчниками стату пророкв для кампанели флорентйського собору (мармур, Музей собору, Флоренця) являють собою галерею гостро ндивдуальних образв, сповнених суворо правди.
На фасад зявляться яскраво виражений вхд з парадним вкном над ним, карниз отриму дуже потужний винос в порвнянн з ншим варантом, поданим Антоно да Сангалло. Центром ансамблю була ратуша, яку перебудували у 1617 -- 1619 рр., спорудивши бля не нову вежу (не збереглася). У Флоренц, Венец та у Рим вони зазвичай триповерхов, а в мстах пвнчно тал – двоповерхов. В архтектур використовував античну ордерну систему (церква Сант-Андреа в Манту, церква Святого Франциска в Рмн). Найбльшими провдними архтекторами пероду пзнього ренесансу були архтектори А. Палладо (1518-1580) Д. Виньола (1507-1573).
Реаблтаця земного виявлялася в ту епоху в тал насамперед в аполог краси свту людського тла, плотсько любов. Петра. В епоху Вдродження продовжилося зведення приватних палацв – палаццо.
ста визнаним центром високого ренесансу. У Франц до архтектури високого Вдродження можна вднести: створений П. Леско захдний фасад Луврського палацу в Париж, королвський замок в Фонтенбло, замок Ан Тюльр (архтектор Флбер Делорм) Екуанскй замок, палац в Блуа в спан— палац Ескорал X. де Толедо X. де Еррера, в Нмеччин— частина Гейдельберзького замку, Альтенбургская ратуша, сни Кельнсько ратуш, Фюрстенгоф в Вльмар та нш. Для надгробку М. створив низку статуй, в тому числ Мойсея (1515-16, церква Сан-Птро н Внкол, Рим). Нам майже невдом мена творцв великих соборв Середньовччя. Велику роль вдгра орнаментаця. На початку XVI ст.
Майстер вдаться до типово живописного засобу — передач свтовдчуття цлком за допомогою кольору (Мадонна на трон). Архтектори епохи Вдродження запозичили характерн риси римсько класично архтектури. Насамперед треба вдзначити мсто-фортеця Ла-Валетту – столицю мальтйських лицарв. Гуманисты ренессанса боролись с церковь и с аскетизмом средневековья. 6. 1, VI. 1) за проектом видатного талйського архтектора Флппо Брунеллески (докладнше див. Це будови з склепннями стнами з цегли (хрестов, коробов, втрильн, змкнут, купольн сферичн) з частковим використанням деревяних елементв в балкових конструкцях перекриттв поверхв, в кроквах похилих дахв.
Однак храм побудований не був, збереглися лише ескзи креслення.
Для Л. да В. мистецтво та наука були нерозривно повязан. Термин «Возрождение» для обозначения соответствующего периода ввёл французский историк Жюль Мишле, однако швейцарский историк Якоб Буркхардт в своей книге «Культура итальянского Возрождения» (нем. Die Kultur der Renaissance in Italien) раскрыл определение полнее, его интерпретация легла в основу современного понимания Итальянского Возрождения.
Висок плястри Корнфа об39днують обидва поверхи. В ближчих околицях Кива вд 1646 р. велося будвництво Михайлвсько церкви у Переяслав.
1510-1578) почав перебудову Лувру. Представник Пзнього Вдродження. Это видно по фасадам и декору сооружений позднего ренессанса.
Его увлекали идеи создания сложных жилых комплексов ирригационных сооружений и судоходных каналов, церквей, общественных зданий и монументов, а также многие конструктивные проблемы, на пример вопросы построения сводов. Мстобудвельна справа найактивнше розвивалася насамперед на територ давнх сторичних мст. для облицювання цегли використовували штукатурку, мармур, камнь. Так, наприклад, Якобо Сансовно (1486-1570) доручили перебудову добудову будвл старих Прокурацй.
нкрустацйний стиль визнача лад ясних спвмрних до людини форм (це характерно для Вдродження). По-ншому, як вдомо, цей перод – Епоха Вдродження.
Його виразний малюнок залишався прикутим до готичного партикуляризму. Спершу виступав, як художникь, що вдобразилось на його архтектурнй робот -- реконструкц церкви Санта-Маря пресо Сан-Сатро у Млан (1479-83): перспективний розпис та рельф на склепнн хору там були змальован гармончн центричн композиц сакрист та невелико капелли Зняття з хреста. До таких поодиноких прикладв належить документально засвдчена родина П. Сперендо в Остроз. Найбльш видатним архтектором цього пероду став Донато Браманте (1444-1514). Отже, колиска Вдродження -- таля.
Тогда ренессанс считали стилем «подражающим античному». Йому ж належить вежа-дзвниця на подвр костьолу. Венецанське уряд використав цих архтекторв як фахвцв, здатних завершити деяк державн обкти, як потрапили в цей час в число довгобуду. На початку XV ст. Такая облицовка имела декоративно-пластическое значение.
Вньойла вчився у Рим з 1534 року у Б. Перуцц та А. да Сангало Молодшого, працював у Франц (1541-43) та у Болонь (1543-73). Термн «Вдродження» для позначення вдповдного пероду ввв французький сторик Жюль Мшле, проте швейцарський сторик Якоб Буркхардт у свой книз «Культура талйського Вдродження» (нм. Тут зародилась ця епоха, тому мсцевий Ренесанс (до реч, термн «Renissance» запровадив талйський мислитель та художник Джорджо Вазар вн так назвав перод з 1250 по 1550рр. Дворец дожей в Венеции (Палаццо Дукале) – памятник итальянской готической архитектуры, одна из главных достопримечательностей города. – Високий Ренесанс, або Чинквеченто 16 ст.