Рубенс Пітер Пауль Творчість

Птер пауль рубенс: бографя та найкращ роботи

З безлч учнв Птера Пауля Рубенса найзнаменитший – Ван Дейк. До брюссельському двор останнх Рубенс виявився привязаний золотими кайданами. Псля двох рокв вивчення класичних старожитностей у компан брата Рубенс (влтку 1607 року) був викликаний для виконання портретв генуезько аристократ на Рвру. Тод ж Рубенс виконав клька парадних портретв на кшталт ндерландських традицй XVI в. ("Автопортрет з забеллою Брант", 1609, Стара пнакотека, Мюнхен), вдмнних нтимнй простотою композиц, любовно ретельнстю вдтворення образу модел ошатних убрань, стриманим вишуканим колоритом. Його сприйняття свту стало глибше, спокйнше. Створються враження мнливост предмета, оповитого вбруючою световоздушной середовищем.

Рембрандт покинув майстерню у Лейден вихав до Амстердаму. Манера письма набува винятково свободу легксть.

Птер Пауль рубенс: бографя та найкращ роботи

Рубенс помер 30 травня 1640 в Антверпен. XVIII ст. Пронизан вдчуттям могутност стихйних сил природи або поез сльського буття, що вдрзняються смливою динамчною грою свтлотн, свжстю соковитстю мяких приглушених фарб, вони сприймаються як узагальнений опоетизований образ фламандсько природи (Воз каменв, близько 1620, Пейзаж з веселкою, близько 1632 35). Вн цнував в ньому не деальну красу, але повнокровне, з надлишком життвих сип. Часто в його добутках звучать нтимн ноти.

Псля двох рокв вивчення класичних старожитностей у компан брата Рубенс (влтку 1607) був викликаний для виконання портретв генуезько аристократ на Рвaposру. Рубенс походить з старовинно см039антверпенськихгромадян. 1615 р., 538), той же сюжет (ок. Рубенс писав величезн полотна, яких не знали ндерландц в 16 столтт. (А. мп. Радсний задумливий хлопець – в «Автопортрет з мантуанськими друзями». После 4-летнего обучения у ван Веена, Рубенс был принят свободным мастером в антверпенскую гильдию Святого Луки (1598), а в 1600 г. отправился заканчивать своё художественное образование в Италию.

Не забува й про релгйн сюжети. Дв картини на релгйний сюжет вн робить для штатгальтера Фрдрха-Генрха Оранського («Воздвиження хреста», «Зняття Христа з хреста»). Вн помер в Антверпен 30 травня 1640 року через прогресуючу подагру. Повернувшись в Антверпен, зайняв мсце головного придворного живописця. Обличчя двчини, оточене перлинно-блою пною комра, видляться па темному тл.

Коленопреклоненные святые жены готовы помочь Иоанну, а Богоматерь (изображенная слева) с белым, как мел, лицом приближается к Христу, протягивая ладонь, чтобы принять тело сына. Одночасно вн працював над ввтарем для монастиря ораторанского ордена в Фермо. Каталог робт Рубенса, складений британським сториком Майклом Джаффе (англ. монументальн релгйн композиц ("Водружение Хреста", близько 1610-1611, "Зняття з Хреста", близько 1611-1614, – обидв в собор Богматери, Антверпен) вдзначен притаманними живопису бароко театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами водночас у яких вже вгадуються риси повнокровного, життствердного реалзму, повнстю раскрывшегося у майбутньому творчост художника. Геро Рубенса надлен почуттям власно переваги, зарозумлою статечнстю.

• Реферат Творчсть Птера Пауля Рубенса
• Презентаця на тему «Творчсть Птера Пауль Рубенса та Ребранда ван Рейнда»
• Реферат на тему Птер Пауль Рубенс Рембрандт скачати
• Велик голландц» Птер Пауль Рубенс Харменс ван Рейн Рембрандт
• – открытая библиотека учебной информации
• Питер Пауль Рубенс – биография и картины

Тут, у ермтажних залах, можна милуватися життвою енергю образв алегор «Союз Земл Води», вдчути драматичну експресю сцени «Бенкет у Симона Фарисея», насолодитися звучнстю барвистою палтри картини «Персей Андромеда» емоцйним Рубенсовский пейзажем. Потм, в 1618 р., з-пд його пензля вийшли Чудесний лов риби (церк. Фигуры объединяют близкие цветовые тона, особенно золотистые. Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацуДель-Прадо, вМадрид, картини «Суд Парса» (уЛондонськй нацональнй галерета в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв.

Peter Paul Rubens, МФА: 28 червня 1577, Зген — 30 травня 1640, Антверпен) — фламандський художникь, один з найвизначнших представникв епохи бароко, дипломат, колекцонер. Етьн Фромантен, автор книги «Стар майстри», уподбнив х урочистй од – саме вони здобули за життя художника особливу славу. Модель одета по испанской моде в строгое тёмное платье с белым гофрированным воротником. Колорит картины довольно сдержан и построен на переходе от тёмного платья к тёплым краскам лица с преобладанием жемчужно-серебристых тонов.

З другого десятилття 17 столття посилються драматична динамка композицй Рубенса.

• "Воздвиження Хреста Господнього" Птер Пауль Рубенс
• Птер Рубенс ( ) коротка бографя художника
• талйський перод (1600—1608)Редагувати
• Повернення до Антверпена (1609—1621)Редагувати
• Галерея Мар Медч та Рубенс у рол дипломата (1621—1630)Редагувати
• Другий шлюб художникаРедагувати

Створен ним на початку 1610-х рр. Ц особливост променево палтри Рубенса характеризують шедевр Ермтажу – картину «Персей Андромеда» (1620-1621, що прославляють лицарську доблесть героя, який перемг морське чудовисько, в жертву якому призначалася Андромеда. Подбно античним майстрам, Рубенс бачив у людин зроблене створення природи. Найчастше вн представляв клнтам мнатюрний грзайльний ескз майбутнього полотна, отримавши х схвалення, довряв його виконання подмастерьям. Рубенс страшитися використовувати яскрав акценти, енергйн жести, рзк контрасти свтла тн. При виконанн звичайного замовлення художник робив етюди олю, вимальовував окрем детал, а за цю канвою його учн вже закнчували роботу. Свтло-повтряного середовища розчиня контури тла.

Вн тремтить в золотистих волосс, мерехтить в перлах. У 1631р. У 1630- рр. Рубенс звернувся до зображення народного життя, писав пейзаж, портрети свох близьких, дружину, дтей, себе в х оточенн, особливо вдаються йому образи дтей: «Портрет Олени Фоурмен з дтьми» (1636, Лувр, Париж). Глава фламандсько школи живопису епохи бароко.

1. Останн роки життя (1630—1640)Редагувати
2. Кращ роботи Птера Пауля Рубенса
3. Творчество Питера Пауля Рубенса
4. Подлться рефератом Птер Пауль Рубенс Рембрандт
5. Роботи схож на Птер Пауль Рубенс Рембрандт
6. Повернення до Антверпена (1609—1621)

Традицйн образи народно фантаз давали йому привд для зображення герочних почуттв подвигв. Вн трпотить у золотавих волоссях, мерехтить вжемчугах. З картин цього роду найбльш чудов: «Викрадення Прозерпни», «Персей Андромеда», «Битва амазонок», «Венера з Адонсом», численн Вакханал, «Сад любов» алегоричн зображення з життя Мар Медич алегоря вйни. Ц останн десятилття творчост Рубенса представляють вершину його художнього розвитку. П. П. Рубенс, як Тицан, зобразив Святого ронма сильним, наче лев, старцем.

Художник зосередив увагу на х мальовничому досконало: колорит втратив багатобарвнсть, став узагальненим. Дитинство Птер Рубенс провв спочатку вЗген, а потм вКельн. Кошти на покупку забезпечило отримане вд спанського короля замовлення на 120 люстрацй до текств класичних авторв, переважно Овдя. Останн десять рокв життя Рубенса (1630 – 40) були настльки ж ефективними, як перш пероди його дяльност. Птер Пауль Рубенс, фламандець, що зявився на свт в Нмеччин (саме там був змушений переховуватися «опальний» батько майбутнього художника Ян), зумв повернутися на батьквщину предкв лише в 1587 роц (в десятирчному вц).

• Галерея Мар Медч та Рубенс у рол дипломата (1621—1630)

Особливу увагу придляв створенню ввтарних композицй для католицьких храмв. В 1635 г. он приобрёл поместье Элевейт неподалёку от Мехелена. Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацу Дель-Прадо, в Мадрид, картини «Суд Парса» (у Лондонськй нацональнй галере та в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв. Мить на картинах Птера Пауля Рубенса – це прояви мистецтва запечатление вчност. Роки позначаються на його загальному фзичному вигляд.

Дви ( 547), Венера Адонс (ок 1615 р., 549), Персей Андромеда (нап. Моделями виступають не тльки товариш художника, але й невдом солдати та стар люди. Каталог робт Рубенса, складений британським сториком Майклом Джаффе (англ. Але в його творах вдсутн мстика, екзальтаця. Що стоть поруч жнка – алегоря Франц, да йому пораду ти за покликом серця. Однак ще бльш досконал власноручн ескзи майстра, зокрема, вражаючий за жвавост композиц, вишуканост колрного ршення, вртуозною свобод виконання ескз Коронаця королеви Мар Медч (1622-1625)».

На початку 1660-х рокв померла Гендрикье, а ще через клька рокв Титус. Пронизан вдчуттям могутност стихйних сил природи чи, навпаки, поез мирного буття, вдмнн смливою динамчною грою свтлотн, свжстю чимось соковитстю приглушённых фарб, вони сприймаються, мов узагальнена поетичний образ фламандсько природи ("Возчики каменв", близько 1620, "Пейзаж з райдугою", близько 1632-1635, – обо працюють у Державному Ермтаж, Санкт-Петербург). Навчання його вдбуваться за допомогою копювання великих творв. Ермтаж вельми багатий творами Рубенса (53 номера) крм згаданих вище, в цьому музе збергаються так картини цього художника: Вигнання Агар (нап. Пд час перебування в англйськй столиц Рубенс покрив стелю вибудуваного нго Джонсом бенкетну залу палацу Вайтголл (англ. Багатство декоративно фантаз, виняткова воля тонксть живопису притаманн циклу проектв трумфальних арок, виконаного Рубенсом з нагоди вaposзду у Антверпен нового правителя Фландр нфанта Фердинанда (1634-1635, Державний Ермтаж, Санкт-Петербург, Державний музей образотворчих мистецтв м. А. С. Пушкина, Москва). Фламандськийхудожникь, один з найвизначнших представникв епохибароко. «Портрет молодо жнки» (близько 1625, Санкт-Петербург, Ермтаж) чару трепетом життя, лризмом юного образу.

Птер Пауль Рубенс. У Гену Рубенс працював портретистом. У 1630-х рр. Колр окремих предметв передаться щльним шаром корпусних фарб. Вртуознстю живопису, строгстю лаконзмом засобв вдзначений пзнй автопортрет художника (близько 1637-40).

Саме яскравсть ожива полотна майбутнього великого художника. Там Рубенс вивчав твори Мкеланджело, живописцв венецансько школи, Караваджо. Його збрка не обмежувалась тльки малюнками Рубенса. Вн подовгу працював у придбаному ним замку Стен в Елевт, де писав поетично одухотворен портрети сво друго дружини, Олени Фаурмент ("Шубка", близько 1638-1640, Музей стор мистецтв, Вдень), нод в образ мфологчних та бблйних персонажв ("Врсавя", близько 1635, Картинна галерея, Дрезден), сцени сльських свят ("Кермесса", близько 1635 – 1636, Лувр, Париж), виконан грубуватого реалзму бурхливо захоплюючо життрадсност, що викликають у пам39ят аналогчн композиц П. Брейгеля Старшого. Античн та християнськ легенди, давня та сучасна сторя, битви та свята, портрети та пейзаж – усе надихало Рубенса, живило його творчу фантазю. Хвиляста лня мазка породжу люзю вбрац поверхн, вдчуття внутршнього життя, руху. Нанс), Св.

У 1620- роки твори майстерн Рубенса наводнили не тльки спанськ Ндерланди, але всю вропу. Д. Любимов). Звдси особливий нтерес художника до зображення живого людського тепа. Тут, у ермтажних залах, можна милуватися життвою енергю образв алегор «Союз Земл Води», вдчути драматичну експресю сцени «Бенкет у Симона Фарисея», насолодитися звучнстю барвистою палтри картини «Персей Андромеда» емоцйним Рубенсовский пейзажем.

Демокрта (1603, в мадридському муз. Архтектура перетворювалася химерно пластикою фасадв складними криволнйними планами. Моделями виступають не тльки товариш художника, але й невдом солдати та стар люди. Там вн познайомився з Якопо Серра, генуезьким банкром, кредитувати папу римського. У «Викрадення дочок Левкппа» (1619-1620, Мюнхен, Стара пнакотека) драматизм пристрастей, захоплюючих геров, досяга апогею.

Освту здобув в латинськй школ Антверпена, живопису навчався у романста Отто ван Веенуса Ван Ноорта, прихильника нацонально традиц. До 1615-20 Рубенс отримав широке визнання популярнсть. З цього моменту фламандський художникь, що вирзнявся ввчливстю, був начитаний, знав шсть мов листувався з багатьма коронованими особами (його називали «королем художникв художником королв»), ста цнним придбанням для дипломат спанських Габсбургв. Традицйн образи народно фантаз давали йому привд для зображення герочних почуттв подвигв. Близько 1611-18 Рубенс виступив як архтектор.

Це не зовсм вдповда дйсност. Рубенс звернувся до зображення народного життя, писав пейзаж, портрети свох близьких, дружину, дтей, себе в хньому оточенн, особливо вдаються йому образи дтей: «Портрет Олени Фоурмен з дтьми» (1636, Лувр, Париж). З винятковою майстернстю чуттво переконливстю вдтворював Рубенс фзичний вигляд особливост характеру модел в парадних портретах цього пероду (портрет Мар Медч, близько 1622-1625, Прадо, Мадрид, Граф Т. Ерендель з родиною, 1620, Стара Пнакотека, Мюнхен). Смерть прийшла до великого майстра ще в повнй сил його таланту. Бароко народився, як «стиль-пристосування» для знат церкви щоб пдняти х значимсть спроможнсть. На основ схрещування реалстично традиц старонидерландской живопису караваджизма розвивалося реалстичний напрямок, досяг розквту монументальний стиль бароко. почався новий перод творчост художника.

Це були Нколя Пейреск, Каспар Шопус, Пр Дюпю та нш. Псля рокв учнвства, проведених переважно в Антверпен, жив в тал (1600-1608) при двор мантуанських герцогв Гонзага. Монументальн ввтарн композиц Рубенса органчно включалися в барокову пишнсть церковного нтерру, захоплювали видовищнстю, нтенсивнстю стилю, напруженими ритмами («Зняття з хреста», 1611-1614, Антверпен, Собор). Бароко втлило нов уявлення про днсть, безмежност рзномантнсть свту, про його драматичну складнсть вчну мнливсть, нтерес до реально середовищ, до навколишнього людини природно стих. З численних (понад 20) портретв ц особи, писаних самим Рубенсом, користуються популярнстю в особливост мюнхенський, вденський (так назыв a la petite pelisse) ермтажний ( 576).

Хоча майстерня вдзначалася великими розмрами (художник облаштував у власному дом), для справжньо фабрики цього було недостатньо. Зявились поцновувач безпосереднх творв самого голови майстерн, але таких було обмаль.

Загальну освту Рубенс здобув взутськйколег, псля чого служивпажему графин Лаленг. почалося нове перод творчост художника. Автопортрети Рубенса – щоденник художника, на них вдображено все його життя. Переливаються нжними перламутровими фарбами тло вдтнений темним пухнастим хутром шубки – картина «Шубка», (1638-1639, Вдень, сторико-художнй музей). Эта картина считается «портретом брака» – молодая женщина доверчиво положила свою правую руку на руку мужа. Пейзажный фон кажется реальной средой местонахождения персонажей картины. Ян Рубенс помер на чужин, Маря прихала в Антверпен, вже будучи вдовою з дтьми. Эта картина создана Рубенсом вскоре после женитьбы и изображает супругов на фоне куста жимолости.

ця фраза Камю чудово вдобража де час на полотнах цього великого художника. З того часу лев, на знак вдячност, всюди супроводжував святого. Звдси особливий нтерес художника до зображення живо людсько тепа. Особливою вртуознстю лричнстю вдрзняються нтимн портрети Рубенса, в тому числ Портрет камеристки нфанти забелли (близько 1625, Державний Ермтаж, Санкт-Петербург), в якому вн за допомогою прозорих колрних переходв мяких рефлексв переда поетичне чарвнсть трепетну життвсть модел.

У вологих, ледве смутних зелених очах скриться свтло. Першо картиною принесла йому популярнсть, був Урок анатом доктора Тульта, 1632 рк. Считается, что эта картина не совсем характерна для творчества Рубенса – в ней очевидно обращение к жанру психологического портрета. Некоторые исследователи даже сомневаются в авторстве Рубенса (работа автором не подписана), а иные предполагают, что художник на полотне изобразил свою старшую дочь Клару Серену, которая умерла ко времени создания полотна. Это погрудный портрет девушки. Колр став основним виразником емоцй, органзуючим початком композицй. Рубенс був бльшим майстром картин на мфологчн й алегоричн теми.

У творах вдчутний вплив барокових гравюр Птера Пауля Рубенса. Цей перод часто називають «Стеновським» через назву замський невеличкий палац «Стен» неподалк вд Мехелена, котрий Рубенс придбав для себе та сво родини де плдно працював аж до смерт. Птер Пауль Рубенс (нд. Пушкна, Москва).

захоплюючо життрадсност, що викликають у памят аналогчн композиц П. Брейгеля Старшого. У Караваджо Рубенс запозичив потужну свтлотнь пластичну переконливсть форм. Благоприятным для Рубенса оказался и римский период его жизни и творчества (1605-1608). «Святий ронм».

Одночасно вн працював над ввтарем для монастиря ораторанского ордена в Фермо. пнакотец), у 1619 р. Останн причастя св. Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало й нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацу в Мадрид, картини «Суд Парса» (у Лондонськй нацональнй галере та в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв. Надал творчсть Рубенса справила величезний вплив на розвиток вропейського живопису. вдзначена зверненням Рубенса до класичних мотивв традицям, пошуками пластично досконалого вдтворення людсько фгури, ясност монументального цлсност композиц.

Тльки найвидатиш з голландських художникв працювали в рзних жанрах. Антична живопис захоплю ще молодого Птера. Пронизан вдчуттям могутност стихйних сил природи чи, навпаки, поез мирного буття, що вдрзняються смливою динамчною грою свтлотн, свжстю соковитстю приглушених фарб, вони сприймаються як узагальнений поетичний образ фламандсько природи ("Воз каменв", близько 1620, "Пейзаж з веселкою", близько 1632-1635, – обидва в Державному Ермтаж, Санкт-Петербург). 1615 – 18 рр., 1784), Богоматр, вручающая чотки св. Набагато частше, нж ранше, пзнього Рубенса притягують пейзаж.

Радсно збуджений переможний могутнй Пегас. Рубенс писав картини невеликого формату, як несуть вдбиток його особистих переживань. У «Вакханал» (1615-1620, Москва, Державний музей образотворчого мистецтва), яка зображу свято в честь бога вина Вакха, мфологчн образи – нос природного стихйного початку, родючост, невичерпного життлюбства. Голова, упавшая на плечо, смещение всего тела дают нам такое верное представление о тяжести смерти, что никакое другое не в силах превзойти его». Народився в см юриста. Одначе х зусилля виявилися марними.

Останн два десятилття життя Рембрандта стали вершиною його майстерност як портретиста. Рано звернувся до живопису. Рубенс охоплю цле в його рзномантному дност. А над ним сяюча богиня слави.

Пушкна, Москва). Дви ( 547), Венера Адонс (ок. У цикл картин для французько королеви Мар Медч (сторя Мар Медич, близько 1622-25, Лувр), що вдрзняться декоративним блиском живопису, Рубенс поднував мфологчн фгури носказання з реалстичними елементами, що стало новим словом у розвитку сторичного живопису. хн обличчя руки осяян внутршнм духовним свтлом. Так брейгелвськ пейзаж, як «Пейзаж з веселкою» (1636) «Палац Стен» (1637), зобовязан свою появою придбанню замського палацу.

Вн довго працював у приобретённом м замку Стен в Элевейте, де писав поетично одухотворен портрети свою другою дружини, Олени Фаурмент ("Шубка", близько 1638-1640, Музей стор мистецтв, Вдень), нод у образ мфологчних бблйних персонажв ("Врсавя", близько 1635, Картинна галерея, Дрезден), сцени сльських свят ("Кермесса", близько 1635- 1636, Лувр, Париж), виконан грубуватого реалзму бурхливо захоплюючо життрадсност, викликають у памaposят аналогчн композиц П. Брейгеля Старшого. Належна йому платня була такою, що вн змг вдкрити простору майстерню, найняти велику кльксть пдмайстрв збудувати один з найкращих особнякв Антверпена (найближче нагаду генуезьк палаццо), який з роками наповнився картинами, статуями предметами декоративно-прикладного та ювелрного мистецтва, що представляли найкращ зразки мистецтва тал. Тому майстерню художника називали «фабрикою картин».

1615 – 18 рр., 1784), Богоматр, вручающая чотки св. Легксть листи, золотист рефлекси прозор тн, зставлен з вльно покладеними холодними вдблисками, передають яснсть чистоту душевного свту. Парадн нтерри будвель прикрашалися багатобарвною лпленням, скульптурою рзьбленням.

Тцан, Корреджо, Веронезе – його головн вчител натхненники. У вологих, трохи сумних зелених очах скриться свтло. Особливою вртуознстю лричнстю вдрзняються нтимн портрети Рубенса, в тому числ "Портрет камеристки нфанти забелли" (близько 1625, Державний Ермтаж, Санкт-Петербург), в якому вн за допомогою прозорих колрних переходв м39яких рефлексв переда поетичне чарвнсть трепетну життвсть модел.

Ранн (антверпенский перод) твори Рубенса (до 1611 – 1613 рокв) збергають вдбиток впливу венецанцв Караваджо. Франциска (антверпенском муз. ), Битва амазонок (в мюнхенськй пнакотец) 34 картини для антверпенсько церкви зутв, знищен в 1718 р. пожежею, за винятком трьох, що збергаються нин в вденському музе в 1620 р. виконано вдоме Прорив ребра Спасителя (le Coup de lance), нарешт, у 1622 – 23, за замовленням франц. Смерть прийшла до великого майстра ще в повнй сил його таланту. Композиц придбали стриманий врвноважений характер. У 1630- рр. Главою фламандсько школи живопису, одним з найбльших майстрв кист минулого був Питер Пауль Рубенс (1577-1640). С противоположной стороны другой старец спускается по приставной лестнице, выпустив угол савана и передав свою ношу стоящему рядом Иоанну.

У 1621 р. датський медик О. Сперлнг писав про те, що «вдвдав художника в майстерн, де безлч його юних помчникв працювали над картинами, на яких рукою майстра були позначен крейдян контури майбутнх творв». Художник буду пейзаж великими барвистими масами, послдовно чергуючи плани: «Селяни, що повертаються з полв» (псля тисяча шстсот тридцять пять, Флоренця, галерея Птт). монументальн релгйн композиц (Встановлення Хреста, близько 1610-1611, Зняття з Хреста, близько 1611-1614, – обидв в собор Богматр, Антверпен) вдзначен характерними для живопису бароко театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами разом з тим у них вже вгадуються риси повнокровного, життствердного реалзму, повнстю розкрився в подальшй творчост художника. Они похитили дочерей царя Левкиппа – Гилаиру и Фебу. Тод ж Рубенс виконав клька парадних портретв у дус ндерландських традицй XVI в. (Автопортрет з забеллою Брант, 1609, Стара Пнакотека, Мюнхен), що вдрзняються нтимно простотою композиц, любовно ретельнстю вдтворення вигляду модел ошатних убрань, стриманим вишуканим колоритом.

Ермтаж вельми багатий творами Рубенса (53 номера) крм згаданих вище, в цьому музе збергаються так картини цього художника: Вигнання Агар (нап близько 1625 р., 535), Поклонння волхвв ( 536), Богоматр з немовлям Христом (ок. мп. Не забува й про релгйн сюжети. Дв картини на релгйний сюжет вн робить для штатгальтера Фрдрха-Генрха Оранського («Воздвиження хреста», «Зняття Христа з хреста»). Замовлень ставало дедал менше.

545), Зняття з хреста (1613 – 14 р., 546), Небесне внчання Пресв. Руйнуються принципи класично композиц мистецтва Вдродження з типовою для не замкнутстю зольованстю зображувано сцени. В Амстердам Рембрандт створив багато портретв. Рубенс був великим майстром картин на мфологчн та алегоричн теми. З 1635 Рубенс писав здебльшого станков картини, ретельно х виконуючи. 545), Зняття з хреста (1613 – 14 р., 546), Небесне внчання Пресв. Слдом за маньеризмом з тал проникнули академзм болонской школи й караваджизм.

Рубенс народився в мст Зген (Нмеччина), куди, рятуючись вд переслдувань нквзиц, емгрував його батько. Молодий, упевнений у соб чоловк – в «Автопортрет з забеллою Брант» («Жимолостева альтанка»). Рубенс збагачу портретну характеристику розкриттям суспльно рол портретованого. Флпа IV його дружини лизавети Французько (1628 – 29 р., 559 – 560), Слава апофеоз Якова I (2 ескзу для уатгальских плафонв, 572 та 573), портрет Карла де-Лонгваля ( 574), забелла Брант ( 575), Сусанни Фоурман дочки, Катарни ( 635), клька портретв невдомий.

Бароко – це свордна змна гуманстично класики закономрного Вдродження. дель Прадо), Преображення (1604 муз. 1768 року збрка малюнкв графа Кобенцля була придбана для мператорського Ермтажу. ("Автопортрет з забеллою Брант", 1609, Стара Пнакотека, Мюнхен), що вдрзняються нтимно простотою композиц, любовно ретельнстю вдтворення вигляду модел нарядних убрань, стриманим вишуканим колоритом. Нова подруга його життя Сендрикье Стаффельс ( портрет, написаний середин 1650-х рокв – одне з найбльш поетичних портретв художника) його син Титус заснували на допомогу художнику компаню по торгвл малюнками й антикваратом. Питер Пауль Рубенс родился в 1577 г. в Зигене (Германия) в семье адвоката Яна Рубенса. В цей час м було виконано лише невелике число самостйних робт, з яких слд назвати: «Спорудження Хреста», «Терновий внець» та «Розп039яття», «Втечу Лота», «Христа та Гршницю», «Воскресння Лазаря», «Вакханаля», «Вакха» та нш. Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацуДель-Прадо, вМадрид, картини «Суд Парса» (уЛондонськй нацональнй галерета в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв.

«Пафос бурхливо. Його геро сповнен духовно сили та енерг. Створен Рубенсом на початку 1610-х рр. Часто в його творах звучать нтимн ноти. З 1630-х рокв почався пзнй перод художньо дяльност Рубенса.

Смерть прийшла до великого майстра ще в повнй сил його таланту. Главою фламандсько школи живопису, одним з найбльших майстрв пензля минулого був Птер Пауль Рубенс (1577-1640). Автор фокусирует внимание на лице и внутреннем мире девушки. Пронизан вдчуттям могутност стихйних сил природи або, навпаки, поез мирного буття, що вдрзняються смливою динамчною грою свтлотн, свжстю соковитстю приглушених фарб, вони сприймаються як узагальнений поетичний образ фламандсько природи (Взники каменв, близько 1620, Пейзаж з веселкою, близько 1632-1635, – обидва в Державному Ермтаж, Санкт-Петербург).

Ермтаж). Заключний огляд картини теж робив П. П. Рубенс.

У 1603 роц вн здйсню першу подорож до спан. Раннй творчий перод прийнято називати талйським. Рубенс оспву велику силу любов, дола перешкоди. У цей час м було виконано лише невелике число самостйних робт, з яких слд назвати: Воздвиження Хреста, Терновий внець Розпяття (1602 в госптал в Грасс), Дванадцять апостолв, Гераклта.

Тод ж Рубенс виконав деклька парадних портретв в дус ндерландських традицй XVI ст. 1612 – 15 р., 552), Боротьба кентаврв з лапфами (ескз, 553), Союз земл з водою ( 554), Повернення римського полководця з походу ( 556), портрети кор. Займатися живописом Рубенс почав дуже рано. Вони життстверджуюч, повн руху та драматизму: «Поставлення хреста» та «Зняття з хреста», «Персей та Андромеда», «Наслдки вйни».

Посланий з дипломатичною мсю до Мадрида, вн копював твори Тцана з королвсько колекц. А релгйн сюжети – головн ключ до його натхненню. Належна йому платня була такою, що вн змг вдкрити простору майстерню, найняти велику кльксть пдмайстрв збудувати один з найкращих особнякв Антверпена (найближче нагаду генуезьк палаццо), який з роками наповнився картинами, статуями предметами декоративно-прикладного та ювелрного мистецтва, що представляли найкращ зразки мистецтва тал. Ту ж функцю виконували числен малюнки Рубенса.

Неможливо не вдчувши, не зрозумвши життя писати настльки чуттво яскраво. У 1631р. Тематика творв цього часу рзномантна. Окрм цих значних робт, Рубенс виконав немало й нших, наприклад серю мисливських сцен для королвського палацу в Мадрид, картини «Суд Парса» (у Лондонськй нацональнй галере та в мадридському музе) та «Дана на полюванн», а також цлу низку пейзажв. Рубенс Птер Пауль (1577-1640), фламандський художникь. Створен ним на початку 1610-х рокв монументальн релгйн композиц («Воздвиження Хреста», «Зняття з хреста») вдзначен характерними для живопису бароко театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами.

Середина 1610-х рр. Вн подовгу працював у придбаному ним замку Стен у Ельовт, де писав поетично одухотворен портрети сво друго дружини, Олени Фаурмент (Шубка, близько 1638-1640, Музей стор мистецтв, Вдень), нод в образ мфологчних бблйних персонажв (Врсавя, близько 1635, Картинна галерея, Дрезден), сцени сльських свят (Кермесса, близько 1635 – 1636, Лувр, Париж), сповнен грубуватого реалзму бурхливо. «Воздвиження хреста» показу, як переосмислював фламандський художникь досвд талйцв. 1612 – 15 р., 552), Боротьба кентаврв з лапфами (ескз, 553), Союз земл з водою ( 554), Повернення римського полководця з походу ( 556), портрети кор. Особливою вртуознстю лризмом вдрзняються виконан Рубенсом нтимн портрети, в тому числ Портрет камеристки нфанти забелли (близько 1625), в якому за допомогою прозорих колрних переходв мяких рефлексв художник вдтворю поетичну чарвнсть трепетну життвсть юно модел. – Стихя первозданного хаосу пдпорядкована бездоганно органзованою композиц, побудовано по дагонал, елпсу, спрал, на контрастах темних свтлих силуетв, поднання кольорв плям, потокв свтла затнених мальовничих мас, складнй гр ритмчних спвзвуч.

До Брюссельського двору останнх Рубенс виявився прикований «золотими кайданами». У цей перод живопис Рубенса ста бльш нтимнй задушевно. Там, де потрбно, грунт подмалевок просвчують крзь активн кольори. монументальн релгйн композиц ("Встановлення Хреста", близько 1610-1611, "Зняття з Хреста", близько 1611-1614, – обидв в собор Богматер, Антверпен) вдзначен характерними для живопису бароко театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами разом з тим у них вже вгадуються риси повнокровного, життствердного реалзму, повнстю розкрито у подальшй творчост художника. Вн помер в Антверпен 30 травня 1640 року через прогресуючу подагру.

Флпа IV його дружини лизавети Французько (1628 – 29 р, 559 – 560), Слава апофеоз Якова I (2 ескзу для уатгальских плафонв, 572 та 573), портрет Карла де-Лонгваля ( 574), забелла Брант ( 575), Сусанни Фоурман дочки, Катарни ( 635), клька портретв невдомий. Ми бачимо його при двор герцога Манту, потм в Рим. Нердко його художн пошуки викликають у замовникв. Богоматер, Мехельне), Полювання на левв (у мюнхенск.

В этой картине Рубенс использовал миф о братьях Диоскурах (сыновья Зевса и Леды). Домнку та ншим святим (ок. Як у великих талйцв, талант Рубенса проявлявся у рзномантних жанрах живопису. На сцену зверхньо дивляться зверху Юптер Юнона. Творча сила та працездатнсть Рубенса вражають уяву.

Другим учителем Рубенса був Адам ван Ноорт. Особа двчини, оточена перлово-блою пною комра, видляться па темному тл. Отримав рзносторонню гумантарну освту. Спочатку 1630-х рокв Рембрандт переселяться в Амстердам, з дуже швидко сяга популярност. Слдом за маньеризмом з тал проникли академзм болонсько школи караваджизм. Григоря (1606, у гренобльському музе) три картини, що зображують Богоматр, з майбутнми й святими (1608, Кза-Нуова, в Рим).

У лют застигло особа Медузи, що вража дракона смертоносним поглядом. бароко - (Вд талйського буквально -прчудлвий, дивний) зародився в тал, один з чльних стилв у вропейськй архтектур мистецтв кнця XVI-сер. 1635 – 37 р., 591), Статуя Церери ( 593) Отцелюбие римлянки ( 1785). У кожному жанр снували сво вдгалуження. У 1630-е рр. хн обличчя руки осяян внутршнм духовним свтлом. В останн роки життя Рубенс сильно страждав подагрою.

космчно динамки, боротьби протиборчих сил пану у величезних декоративних полотнах: Страшний суд, Малий Страшний суд, Падння гршникв, Битва амазонок (1610-т), – зазнача Т. П. Каптерева. Рубенса належать численн малюнки (замальовки голв фгур, зображення тварин, ескзи композицй та н. ). Створен ним на початку 1610-х рр.

У 1612-20 складаться зрлий стиль художника. Характерн грандознсть, пишнсть динамка, патетична пднесенсть, нтенсивнсть почуттв, пристрасть до ефектними видовищ, поднанню люзорного реального, сильним контраств масштабв ритмв, матералв фактур, свтла тн. Домнку та ншим святим (ок 1630 – 32 р., 540), Рятвник в гостях у Симона-Фарисея (мж 1615 – 20 рр., 543), Тамна вечеря (ескз 1632 р., 544), Христос перед Платом (ескз.

Народна основа творчост Рубенса яскраво проявляться в «Селянське танц» (мж 1636 1640 роками, Мадрид, Прадо), де молод селяни, прекрасн свом здоровям, що б через край життрадснстю, дан в органчному звязку з поетичним образом родючо земл. Рубенс звертаться до античного свту, щоб вдобразити мужнй герозм вчну жночнсть. Там вн познайомився з Якопо Серра, генуезьким банкром, що кредитував папу римського.

почався новий перод творчост художника. стотне мсце у творчост Рубенса займа пейзаж. Справи дедал грш.

Вн виконав велику кльксть парадних аристократичних портретв, вдтворюючи з винятковою майстернстю чуттво переконливстю фзичний вигляд особливост характеру модел (портрети Мар Медч, близько 1622-25, графа Т. Еренделя з смю, 1620). У мру наближення до Андромеди воно завмира ледь вдчуваться в трепет плавних обрисв фгури.

Грзно виблиску метал обладункв Персея. Його вплив випробували також багато вропейських художники XVIII-XIX ст. «Портрет молодо жнки» (близько 1625, Санкт-Петербург, Ермтаж) чару трепетом життя, лризмом юного образа. Дитинство Птер Рубенс провв спочатку вЗген, а потм вКельн. Ретельне дослдження малюнкв графа Кобенцля привело до нових атрибуцй, що дозволило роспзнати як ранн малюнки самого Рубенса, так коп з його композицй навть коп з малюнкв самого Рубенса, виконан його учнями чи пзнми послдовниками. Луки.

В «Автопортрет» (близько 1638 роц, Вдень, сторико-художнй музей) поворот голови, трохи гордовитий, але прихильний погляд, крислатий капелюх, невимушена елегантна постава – все сприя розкриттю деалу людини широкого кругозору, що займа чльне становище, обдарованого, розумного, впевненого в свох силах. Вн викону грандозн живописн цикли: пише 39 картин для церкви святого Карла Борромея в Антверпен та створю серю «Життя Мар Медич» з 24 картин. 1615 р., 549), Персей Андромеда (нап. 1630 – 32 р., 540), Рятвник в гостях у Симона-Фарисея (мж 1615 – 20 рр., 543), Тамна вечеря (ескз 1632 р., 544), Христос перед Платом (ескз. Створен ним на початку 1610-х рр. З цього моменту фламандський художникь, що вирзнявся ввчливстю, був начитаний, знав шсть мов листувався з багатьма коронованими особами (його називали «королем художникв художником королв»), ста цнним придбанням для дипломат спанських Габсбургв.

Займатися живописом Рубенс почав дуже рано. ок. Стиль прийнято вважати «трумфальною ходою захдно культури». Етьн Фромантен, автор книги «Стар майстри», уподбнив х урочистй од – саме вони здобули за життя художника особливу славу.

В цей час м було виконано лише невелике число самостйних робт, з яких слд назвати: «Спорудження Хреста», «Терновий внець» та «Розп039яття», «Втечу Лота», «Христа та Гршницю», «Воскресння Лазаря», «Вакханаля», «Вакха» та нш. Тема боротьби людини з силами природи присутнй вже в раннх, власне пейзажних роботах художника (Воз каменв, близько 1620)». Все фигуры переплетены и образуют композиционный круг. Численнсть пдписаних Рубенсом робт (як обчислюються тисячами) свдчить про те, наскльки велику допомогу художнику надавали його учн, серед яких – так вртуози, як Якоб Йорданс Франс Снейдерс. Мсце в церкв святого Якова в Антверпен, де покоться його прах, прикрашено чудовим твором його роботи – «Мадонною з святими».

«У двадцяти з гаком великих картинах вн повинен був представити рзн епзоди життя правлння королеви, – пишуть М. В. Доброклонскй Н. Н. Нкулн. Вперше молодий художник дозволя соб вльно трактувати бблйний сюжет. Иосиф Аримафейский, стоя на лестнице, поддерживает тело под руку. З винятковою майстернстю чуттво переконливстю вдтворював Рубенс фзичний вигляд особливост характеру модел в парадних портретах цього пероду (портрет Мар Медич, близько 1622-1625, Прадо, Мадрид, "Граф Т. Ерендель з родиною", 1620, Стара Пнакотека, Мюнхен).

Рембрандт покинув майстерню у Лейден вихав до Амстердаму. «Снятие с креста» – центральная панель триптиха Рубенса. Знаменитый английский художник XVIII в. сэр Джошуа Рейнолдс (1723-1792) писал: «Это одна из самых прекрасных его фигур. Фламандськийхудожникь, один з найвизначнших представникв епохибароко. Виконане пристрасного життлюбства, багатогранна творчсть Рубенса справила величезний вплив на фламандських художникв. Вн помер в Антверпен 30 травня 1640 року.

В талйський перод сво дяльност, Рубенс, не прагнув до самостйно творчост. Цей видатний фламандський художникь свого часу отримав освту в тал.

Першою самостйною картиною Рубенса вважаться Святий Георгй, що вража дракона raquo. Загальну освту Рубенс здобув взутськйколег, псля чого служивпажему графин Лаленг. У цьому останньому автопортрет Рубенс предста перед нами величним спокйним. Ватто, Ж. О. Фрагонар, Е. Делакруа, О. Ренуар н. ). Отличительная черта его творчества – несколько тяжеловесные «рубенсовские» женские формы. Все персонажи этой картины также наделены красотой, здоровьем молодости, ловкостью, силой и жаждой жизни. В 1610-е гг. В талйський перод сво дяльност, Рубенс, не прагнув до самостйно творчост.

Покладене йому платню було таке, що вн змг вдкрити простору майстерню, найняти безлч пдмайстрв вибудувати один з кращих особнякв Антверпена (ближче всього нагаду генуезьк палаццо), який з роками наповнився картинами, статуями предметами декоративно-прикладного та ювелрного мистецтва, як представляли краще в мистецтв тал. почався новий перод творчост художника: Рубенс подовгу працював у придбаному ним замку. Так виршена композиця «Воздвиження хреста» (близько 1610-1611, Антверпен, Собор), де пднятий вгору хрест з могутньою постаттю осяяного вузьким снопом свтла Христа пану над групою зневрених, скорботних близьких ворожих м катв, а також богохульних стражникв. Переливчастими нжними перламутровими фарбами тло вдтнене темним пухнатим хутром шубки – картина «Шубка», (1638-1639, Вдень, сторико-художнй музей).

близько 1625 р., 535), Поклонння волхвв ( 536), Богоматр з немовлям Христом (ок. Цьому сприяв й змна прописано свтло живописом. В цей же час виявилося властиве йому почуття динамки, мнливост життя. Подбно античним майстрам, Рубенс бачив в людин досконале створення природи.

Тонка життвсть поетична натхненнсть, емоцйний колорит властив численним портретам друго дружини художника – Олени Фаурмент (Шубка, близько 1638-40), нод зображено у вигляд мфологчних персонажв (Врсавя, близько 1635). Трйцю (1604, у мантуанской бблотец), Хрещення (в Антверпен), Св. Псля смерт забелли Брант художник одружився з Оленою Фоурмен. Многие из них Рубенс копировал, оттачивая своё мастерство. Рубенс никогда не стеснялся подражать художникам, которые восхищали его (Тициану, Питеру Брейгелю Старшему) и др. Светлые тела обнажённых золотоволосых женщин искусно сопоставлены с загорелыми фигурами тёмнокудрых мужчин.

ок. Ц почуття пдносять людину, наближають його до катарсису. Це були Нколя Пейреск, Каспар Шопус, Пр Дюпю та нш. Наиболее поразительна во всей работе фигура мертвого Христа. Поряд з поетичними пейзажами (Пейзаж з заходом сонця, 1635-40, Пейзаж з замком Стен, близько 1636) вн писав сцени сльських свят, виконан грубуватою правди бурхливо захоплюючо життрадсност (Кермесса, близько 1635-36).

На початку творчост Рубенс виконав ряд парадних портретв в дус старих ндерландських реалстичних традицй (Автопортрет з забеллою Брант, 1609). У 1620- роки Рубенс багато працював як портретист. В Амстердам Рембрандт створив багато портретв. Портрет изображает придворную даму Изабеллы Клары Евгении. У роботах Рубенса знайшов сво завершене вираження стиль бароко. Птер Пауль Рубенс (нд.

В этом городе его отец отбывал ссылку за связь с супругой принца Оранского Анной Саксонской. Детство будущего художника проходило в Зигене, затем в Кёльне и только после смерти отца семья вернулась на родину – в Антверпен (Фламандский регион Бельгии). Получил юридическое образование, но живописью стал заниматься очень рано. У його творах завжди присутн радсне та могутн вдчуття життя, руху. Рубенс походить з старовинно см039антверпенськихгромадян. Ц останн десятилття творчост Рубенса представляють вершину його мистецького розвитку. У 1598 р. Рубенс був прийнятий вльним майстром в антверпенскую гльдю св. Занять живописом Рубенс став вдаватися дуже рано.

Простр картини виршуться як частина неосяжного навколишнього свту. Рубенс вводив в сво картини нацональн простонародн типи як би врозрз з релгйними уявленнями епохи любовно вдтворював красу оголеного повнокровного людського тла, оспвуючи чуттву повноту радсть земного буття (Союз Земл Води, близько 1618, Персей Андромеда, початок 1620-х г, Викрадення дочок Левкппа, близько 1619-20). Неспокйний силует групи розриваться бурхливими жестами. До Брюссельського двору останнх Рубенс виявився прикований «золотими кайданами».

монументальн релгйн композиц, що йдуть стилстично в русл бароко (Встановлення хреста, близько 1610-11, Зняття з хреста, близько 1611-14), вдзначен театральнстю композиц, драматизмом, бурхливим рухом, яскравими колрними контрастами. Це вдповдало концепц мпозантного барочного портрета, покликаного зображувати людей «гдних» «значних». Близько 1611-1618 Рубенс виступив як архтектор, побудувавши вдзначений бароково пишнотою власний будинок в Антверпен. Деформац пддалися також дзеркала плафони. Прекрасна голова Христа, натхненного стражда, мужнього повного спокою духу, «кульмнацйно найвиразншою нотою поеми, ншими словами верховно строфою» (Фромантен). Кожна ндивдуальнсть розкрива характер у взамод з ншими персонажами.

1615 р., 538), той же сюжет (ок. Мальовниче обдарування Рубенса досягло розквту в 1620- роки.

---