Стелиться вглибину затишний заливний луг. на другй персональнй виставц в Харков Васильквський представив серю акварельних зображень сторичних дячв (27)— Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Василя Кочубея, Петра Могили та нших, при створенн яких користувався старовинними гравюрами живописними портретами (збереглися портрети Дорошенка Мазепи в Нацональному художньому музе Украни та Лебединському художньому музе). Переважно, твори художника мали узагальнений характер, в яких була вдсутня динамчна дя чи поширений в той час етнографчно-побутовий сюжет, за винятком таких, як «Сутичка козакв з татарами» (1892, мсцезнаходження невдоме) «Побачення» (1894, Харквський художнй музей).
У березн 1886 року Васильквський вихав за кордон. Успшне навчання доповнювалося враженнями вд виставок передвижникв та поздок на батьквщину. Васильквський був членом жур конкурсу на проект памятника Шевченков 1911. В станкову пейзажну канву до кнця життя продовжував вплтати козацьку тематику: близько 1905 р. створена картина «Козак в степу», в якй настороженсть вершника зливаться з тривожним настром вечрнього степу неспокйного неба 1911 р. — «Козак-Мамай», де в образ народного героя проступали портретн риси самого художника близько 1915 р. — «Дума про трьох братв» (Харквський художнй музей), написана, як панно «Козак Голота», на тему вдомо сторично думи. зюмщина (1882), На околиц, що дало змогу взяти участь у конкурс на золоту медаль та всеросйськй академчнй виставц.
Це, зокрема, О. Сластьон, П. Мартинович, М. Пимоненко. Сергй ванович влаштувався в Харков, де викопав соб хорошу майстерню. Такий успшний початок творчо карри доля небагатьох.
Його полотна наповнив сонячне свтло, на них заструлся повтря, зявилося марево. Вн вдвдував батальну майстерню, де навчався його приятель М. Самокиш. Перебування за кордоном укрпило ршення майстра спрямувати свй талант на розвиток пейзажного жанру в укранському мистецтв. Постат двох селян, що вдпочивають у х затнку, воли в центр композиц, що пють воду з озерця, гармонйно вписуються в нього. Пд кервництвом Безперчго вн разом з Петром Левченко (в майбутньому вдомого художника) трудився над розписом коностаса церкви у Камянй Яруз.
Нащадок козацького роду: дд – чумак, батько – писар. органзував у Харков першу персональну виставку (120 творв). обздив Украну, побував на Кубан.
Професйну освту здобув у Петербурзькй академ мистецтв. Вн був здатний передати псеннсть укрансько природи, створити поетичний образ Украни на полотнах «Весна на Укран», «Степова долина». Небо з свтлими хмарами дуже реалстичне, ефект освтлення переданий точно. Тривожн ознаки», близько 1905, Сумський художнй музей. У свой останнй картин— «Похд козакв» (1917, Нацональний музей образотворчого мистецтва) Васильквський розробля улюблений сюжет бльш узагальнено пднесено. Вд Академ Васильквський вдйшов.
Уникаючи спрощення, вн поглиблював тональну просторовсть структуру образотворення. Цей портрет не пдписаний, проте за написом на зворот. ездил во Францию, Германию, Англию, Испанию, Италию, Северную Африку. Харквщина (1882), Ранок.
Два вершники, зупинивши коней, вслухаються в тишу безлюдного, випаленого сонцем степу. Васильквський також автором портрета поета (1907), який писав, спираючись або на один з найбльш тиражованих на той час фотопортретв, зроблений М. Доссом у квтн 1858, або на портрет Шевченка, вмщений у виданн: Шевченко Т. Г. Кобзарь: С портретом и автографом. У 1900р. Усвдомлюючи суспльну роль мистецтва, брав участь у рзних акцях – нцював очолив оздоблення будинку Полтавського земства (1901 – 1906, за участю Миколи Самокиша, М. Ткаченка, М. Беркоса, М. Уварова) разом з Самокишем видав альбом «З укрансько старовини» (1900, росйською мовою, перевиданий виданням «Мистецтво» у 1991 р. укранською мовою) та «Мотиви укранського орнаменту» (1912) був серед органзаторв художнього училища у Харков (1912). В станкову пейзажну канву до кнця життя продовжував вплтати козацьку тематику: близько 1905 р. створена картина «Козак в степу», в якй настороженсть вершника зливаться з тривожним настром вечрнього степу неспокйного неба 1911 р. — «Козак-Мамай», де в образ народного героя проступали портретн риси самого художника близько 1915 р. — «Дума про трьох братв» (Харквський художнй музей), написана, як панно «Козак Голота», на тему вдомо сторично думи.
З великим нтересом Васильквський знайомився з картинами барбзонцв, як були близьк йому в художньому сприйнятт природи. В 1861 батьки Сергя перехали до Харкова, головного культурного центру Слобожанщини. Участник выставок с 1885 г. Выдающийся пейзажист. На наступний рк Сергй Васильквський вдправився подорожувати. У свой останнй картин втлював життстверджуюче свтосприймання вддансть козацькй стор Украни.
Васильквський був членом жур конкурсу на проект памятника Шевченков 1911. Того ж року експонував 33 роботи на великй виставц укранського образотворчого мистецтва в Кив (383 твори, 47 учасникв). Став одним з засновникв мсцевого лтературно-художнього гуртка, а потм першого в Укран загальнодоступного художнього музею, якому в кнц життя заповдав солдну суму грошей 1340 свох робт. Тривожн знаки (1905), Похд козакв (1917). Вн вдвдував батальну майстерню, де навчався його приятель М. Самокиш.
Бойка, знайомого Васильквського, створений художником 1907. – К., 1899 або ж на образ поета, створений. Майбутнй художникь народився 7 (19) жовтня 1854 року в невеликому укранському мстечку зюм. У березн 1886 року Васильквський вихав за кордон. Похитонова, як жили в той час у Париж. Вершиною його ранньо творчост стала картина «На Днц» (1885), яка дала йому велику золоту медаль Академ, звання художника першого ступеня академчне пенсо-нерство за кордоном на чотири роки. створена картина «Козак в степу», в якй настороженсть вершника зливаться з тривожним настром вечрнього степу неспокйного неба 1911р. — «Козак-Мамай», де в образ народного героя проступали портретн риси самого художника близько 1915р. — «Дума про трьох братв» (Харквський художнй музей), написана, як панно «Козак Голота», на тему вдомо сторично думи.
В мцних постатях— впевненсть гднсть. Автор исторических панно для Полтавского земства. Цей портрет не пдписаний, проте за написом на зворот. Одна з найвдомших робт – Козача левада (1890 р. ) – вража соковитими барвами. укранською мовою) та «Мотиви укранського орнаменту» (1912) був серед органзаторв художнього училища у Харков (1912).
Картина «Сторожа Запорозьких Вольностей» вважаться найзначншим твором митця на сторичну тему. Але ж не довелося йому там служити. Усвдомлюючи суспльну роль мистецтва, брав участь у рзних акцях— нцював очолив оздоблення будинку Полтавського земства (1901—1906, за участю Миколи Самокиша, М. Ткаченка, М. Беркоса, М. Уварова) разом з Самокишем видав альбом «З укрансько старовини» (1900, росйською мовою, перевиданий виданням «Мистецтво» у 1991р.
Состоял членом Общества русских акварелистов (с 1892), Петроградского общества художников (с 1894). За пейзажн етюди, в яких художник передавав мальовничсть укрансько природи, вн отримав 5 србних одну малу золоту медаль, а за картину «На Днц» (1885, не збереглася) – велику золоту право на зарубжну поздку для фахового вдосконалення. Але цього замало.
Создал ряд портретов исторических деятелей Украины. Вони сповнен поез, задушевно водночас могутньо. Художник Васильквський залишив псля себе гдний набуток для укранського мистецтва — майже 3000 робт, в останн дн життя пвтори тисяч з них передав Харквському художньому музею (бльшсть загинула в роки Друго свтово вйни) зараз в музеях приватних збрках нараховують близько 500 його творв. х статичнсть тимчасова й в будь-який момент може змнитися на рух. Високе небо у свтлих хмарах, правдиве, точного вдтворене освтлення.
укранською мовою) та «Мотиви укранського орнаменту» (1912) був серед органзаторв художнього училища у Харков (1912). Значна частина робт митця перебувала в музеях приватних колекцях на Украну. Похитонова, як жили в той час у Париж.
Вони трактувалися романтично були спорднен за настром з народним псенним фольклором. Рпним за тю самою фотографю. Чорнота жовта фарба — головн особливост колориту пейзажв Васильковського цього пероду. На вибр життвого шляху Васильквським вплинув близький родич В. Алексан-дров, укранський поет, драматург перекладач, автор популярних у той час оперет «За Немань ду», «Не ходи, Грицю, на вечорниц», вршв, що стали народними пснями. (В Укран луг з деревами бля ставка чи рчки називають левадою— у таких мсцях зупинились перепочити або оселялись козаки, чумаки). У Париж С.
Багато подорожував по Укран, клька разв здив до Криму на Кавказ. Але найпоказовшою в цьому план картина «Козача левада». Васильквський багато працював виставляв сво твори у Паризькому салон.
Типовий сюжет Васильквського— озброний козак-вершник в степу або група козакв на сторож, в кнному поход чи на вдпочинку «Козачий пкет», 1888, Харквський художнй музей «Сторожа Запорозьких Вольностей» («Козаки в степу»), близько 1890, Нацональний музей образотворчого мистецтва «На варт», близько 1890, Одеський художнй музей «Козак в степу. Васильквський мандрував пшки Харквщиною Полтавщиною, спускався Днпром до Запоржжя.
Украна 8212 мальовничий край з прекрасною природою. з задоволенням брав участь в культурному житт Харкова. Того ж року експонував 33 роботи на великй виставц укранського образотворчого мистецтва в Кив (383 твори, 47 учасникв). У березн 1886 року Васильквський вихав за кордон.
Усвдомлюючи суспльну роль мистецтва, брав участь у рзних акцях — нцював очолив оздоблення будинку Полтавського земства (1901–1906, за участю Миколи Самокиша, М. Ткаченка, М. Беркоса, М. Уварова) разом з Самокишем видав альбом «З укрансько старовини» (1900, росйською мовою, перевиданий виданням «Мистецтво» у 1991 р. укранською мовою) та «Мотиви укранського орнаменту» (1912) В 1912 р. на другй персональнй виставц в Харков Васильквський представив серю акварельних зображень сторичних дячв (27) — Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Василя Кочубея, Петра Могили та нших, при створенн яких користувався старовинними гравюрами живописними портретами (збереглися портрети Дорошенка Мазепи в Нацональному музе образотворчого мистецтва Лебединському художньому музе). Васильквський багато часу придляв вивченню укрансько старовини та стор козацтва, результатом чого став великий цикл «козачих» картин клька серй малюнкв. Псля перебування за кордоном У 1888 роц Васильквський повернувся до Харкова, де почав активно творити (1888-1900). Обидва збергаються в Нацональному музе Тараса Шевченка в Кив. зюм). Поднання образу неминучо краси велич природи з назвою— «козача левада»— розширю асоцативний потенцал твору, виявля його надчаснсть.
З метою збору матералв до альбому розписв будинку земства у 1890—1900рр. але, мабуть, створений художником 1907 (з напису на зворотному боц, . Видано три листвки з репродукцю вдомого портрета Шевченка.
створена картина «Козак в степу», в якй настороженсть вершника зливаться з тривожним настром вечрнього степу неспокйного неба 1911р. — «Козак-Мамай», де в образ народного героя проступали портретн риси самого художника близько 1915р. — «Дума про трьох братв» (Харквський художнй музей), написана, як панно «Козак Голота», на тему вдомо сторично думи. 1881 року Васильквський здобув другу малу србну медаль. У студентськ роки вн зазнавав нестаткв, жив на горищ в Академ, у так званй «казьонц», разом з Порфирм Мартиновичем, Опанасом Сластьоном, Геннадм Ладиженським, Миколою Самокишем, Яном Цонглнським, згодом видатними художниками. Незабаром в «скарбничц» Васильквського додалося ще дв мал дв велик србн медал.
В станкову пейзажну канву до кнця життя продовжував вплтати козацьку тематику: близько 1905 р. створена картина «Козак в степу», в якй настороженсть вершника зливаться з тривожним настром вечрнього степу неспокйного неба 1911 р. – «Козак-Мамай», де в образ народного героя проступали портретн риси самого художника близько 1915 р. – «Дума про трьох братв» (Харквський художнй музей), написана, як панно «Козак Голота», на тему вдомо сторично думи. Одню з найвдомших картин Сергя Васильквського Козача левада (1893) – твр широкого монументального плану. В роки навчання молодий митець мав змогу користуватися бблотекою свого родича, поета Володимира Александрова, в якй були твори вана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, що справили на нього глибоке враження. У 1861 р. родина Сергя перехала до Харкова.
Для Полтавського земського будинку Васильквський виконав три великоформатн композиц, в яких постав сторичний образ Полтавщини у характерних сюжетах: «Козак Голота», «Чумацький ромоданвський шлях», «Вибори полковника Мартина Пушкаря» (загинули разом з будинком пд час нмецько окупац в роки вйни). У студентськ роки вн зазнавав нестаткв, жив на горищ в Академ, у так званй «казьонц», разом зПорфирм Мартиновичем, Опанасом Сластьоном, Геннадм Ладиженським, Миколою Самокишем, Яном Цонглнським, згодом видатними художниками. Рд митець мав козацьк корен, та й у самому мстечку все буквально дихало сторю козацтва. Того ж року експонував 33 роботи на великй виставц укранського образотворчого мистецтва в Кив (383 твори, 47 учасникв). Хлопчик рано захопився малюванням. Простр обмежуться в ширину зрзами рами, а в глибину 8212 деревами.
Вдмовившись вд зовншньо оповдност, художник досяга внутршнього заглиблення у простий сюжетний мотив, сутнстю якого дея патротизму. В 1861 батьки Сергя перехали до Харкова, головного культурного центру Слобожанщини. Спрямований вглиб, до горизонту, рух хмар, плавн, спокйн ритми просторових планв передають безмежнсть свтло-повтряного середовища, епчнсть пейзажу. У натурному клас Васильквський навчався одночасно з В. Сровим та М. Врубе лем. В центр картини «Козачий пкет» (1888) – тро коней на свтанковому луз справа, бля багаття, сидять козаки, що несуть варту в степу.
Крм того, ця нагорода дала йому право на звання класного художника першого ступеня отримання чину титулярного радника (9-й клас Табел про ранги), що вдповдав чину армйського штабс-каптана. Обидва збергаються в Нацональному музе Тараса Шевченка в Кив. (В Укран луг з деревами бля ставка чи рчки називають левадою – у таких мсцях зупинились перепочити або оселялись козаки, чумаки).
Вони трактувалися романтично були спорднен за настром з народним псенним фольклором. Яке ж було здивування Васильквського, коли таке право надали йому. У свой останнй картин – «Похд козакв» (1917, Нацональний музей образотворчого мистецтва) Васильквський розробля улюблений сюжет бльш узагальнено пднесено. Художник багато подорожу пшки Харквщиною, Полтавщиною, Запоржжям.
Художник удосконалив майстернсть, користуючись порадами В. Орловського та. В 1912 р. на другй персональнй виставц в Харков Васильквський представив серю акварельних зображень сторичних дячв (27) — Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Василя Кочубея, Петра Могили та нших, при створенн яких користувався старовинними гравюрами живописними портретами (збереглися портрети Дорошенка Мазепи в Нацональному музе образотворчого мистецтва Лебединському художньому музе). Художник удосконалив майстернсть, користуючись порадами В. Орловського та. Художник Васильквський залишив псля себе гдний набуток для укранського мистецтва – майже 3000 робт, в останн дн життя пвтори тисяч з них передав Харквському художньому музею (бльшсть загинула в роки Друго свтово вйни) зараз в музеях приватних збрках нараховують близько 500 його творв. А посеред левади бля озерця пасуться воли.
В цей перод було створено картини Бй запоржцв з татарами (1892), Козак у степу. Того ж року експонував 33 роботи на великй виставц укранського образотворчого мистецтва в Кив (383 твори, 47 учасникв). дуже часто копюють та репродукують. У березн 1886 року Васильквський вихав за кордон. Васильквський також автором портрета поета (1907), який писав, спираючись або на один з найбльш тиражованих на той час фотопортретв, зроблений М. Доссом у квтн 1858, або на портрет Шевченка, вмщений у виданн: Шевченко Т. Г. Кобзарь: С портретом и автографом. — К., 1899 або ж на образ поета, створений.
З метою збору матералв до альбому розписв будинку земства у 1890–1900рр. Васильквський – автор вдомого портрета Шевченка з автографом (1910-1911). Васильквський багато працював виставляв сво твори у Паризькому салон. В 1912 р. на другй персональнй виставц в Харков Васильквський представив серю акварельних зображень сторичних дячв (27) – Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Василя Кочубея, Петра Могили та нших, при створенн яких користувався старовинними гравюрами живописними портретами (збереглися портрети Дорошенка Мазепи в Нацональному художньому музе Украни та Лебединському художньому музе).
У 1888 роц, порахувавши, що в план художньо досконалост вропа йому бльше нчого дати не може, Сергй ванович повернувся до Рос. У студентськ роки вн зазнавав нестаткв, жив на горищ в Академ, у так званй «казьонц», разом з Порфирм Мартиновичем, Опанасом Сластьоном, Геннадм Ладиженським, Миколою Самокишем, Яном Цонглнським, згодом видатними художниками. Роздолля степу простр неба, розмрений впевнений ритм потоку вершникв, насичена колрна гама— все пронизане музикою козацького маршу (музикальнсть його творв вдзначали сучасники, вн любив малювати кобзарський спв, грав на деклькох музикальних нструментах, захоплювався народною пснею).
У 1885 роц Сергй Васильквський представив на академчний конкурс програмну картину «На Днц», за яку жур присудило йому настльки бажану медаль право на поздку за кордон за рахунок академ. Вн вдвдав художн музе та галере Англ, Нмеччини, спан, тал, побував у Пвнчнй Африц. Тривожн ознаки», близько 1905, Сумський художнй музей. 1881 року Васильквський здобув другу малу србну медаль. У свой останнй картин— «Похд козакв» (1917, Нацональний музей образотворчого мистецтва) Васильквський розробля улюблений сюжет бльш узагальнено пднесено. Вдповдь на це запитання дали сам члени жур, що вдбирали картини для експозиц в Салон, назвавши роботи росйського живописця «чудовими». Рпним за тю самою фотографю. У 1900 р. органзував у Харков першу персональну виставку (120 творв).
За ним блакитн подана узагальнено смуга дерев. У свой останнй картин — «Похд козакв» (1917, Нацональний музей образотворчого мистецтва) Васильквський розробля улюблений сюжет бльш узагальнено пднесено. Роздолля степу простр неба, розмрений впевнений ритм потоку вершникв, насичена колрна гама — все пронизане музикою козацького маршу (музикальнсть його творв вдзначали сучасники, вн любив малювати кобзарський спв, грав на деклькох музикальних нструментах, захоплювався народною пснею). Произведения художника находятся в ГТГ, ГРМ, во многих российских и украинских музеях. Як зазнача гор Шаров, звернення художникв до рдно стор, до вдображення природи Украни, народних типв, етнографчних особливостей селянського або козацького побуту, звичав та обрядв, народно архтектури було свордною формою протесту, боротьби митцв за утвердження нацонально гдност свого народу.
обздив Украну, побував на Кубан. Васильквський також автором портрета поета (1907), який писав, спираючись або на один з найбльш тиражованих на той час фотопортретв, зроблений М. Доссом у квтн 1858, або на портрет Шевченка, вмщений у виданн: Шевченко Т. Г. Кобзарь: С портретом и автографом. — К., 1899 або ж на образ поета, створений. Присудження великою золотою було заповтною мрю академств, так як супроводжувалося наданням чотирирчно пенсонерсько поздки за кордон для продовження освти. Васильквський мандрував пшки Харквщиною Полтавщиною, спускався Днпром до Запоржжя. Вершники на сторож.
Кращ твори Васильквського пероду його навчання в академ — «Весна на Укран», «Отара в степу», «На Днц» — перш у пошевченквський перод укранського живопису кравиди, у яких створено глибоко узагальнений образ тогочасно Украни, правдивий, зворушливий, ясний свою живописною мовою. З 1883 року, виконавши навчальну програму, Сергй ванович часто подорожу Украною та створю низку вдомих пейзажв – Весна на Укран (1883), Влтку (1882), Камяна балка. Разом з М. Самокишем пдготував альбоми «З укрансько старовини» (1900) та «Мотиви укранського орнаменту» (1912). Бойка, знайомого Васильквського).
В 1861 батьки Сергя перехали до Харкова, головного культурного центру Слобожанщини. В 1912 р. на другй персональнй виставц в Харков Васильквський представив серю акварельних зображень сторичних дячв (27) — Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Василя Кочубея, Петра Могили та нших, при створенн яких користувався старовинними гравюрами живописними портретами (збереглися портрети Дорошенка Мазепи в Нацональному музе образотворчого мистецтва Лебединському художньому музе). Рпним за тю самою фотографю. У 1900 р. органзував у Харков першу персональну виставку (120 творв). Вершники на сторож.
Брал уроки живописи у Д. Безперчего, учился в пейзажном классе Академии художеств у М. Клодта (1876-1885). До ц групи творв близьк й кравиди, в назвах яких народна память зберегла нформацю про сторичне минуле («Козача гора», 1890, Харквський сторичний музей «Козача левада», близько 1890, Сумський художнй музей). Так писати в той час могли небагато, не дарма ж друз стали називати Васильквського «сонячним художником». Васильквський— автор вдомого портрета Шевченка з авторським пдписом (1910–1911), на якому поет зображений на повний зрст, сидячи, на тл вддалено широко панорами степу з низьким горизонтом та високим небом.
В 1912р. Уникаючи спрощення, вн поглиблював тональну просторовсть структуру образотворення. В 1886-1888 гг. Пд одним з кряжистих береств виднються люди, взок. Усвдомлюючи суспльну роль мистецтва, брав участь у рзних акцях— нцював очолив оздоблення будинку Полтавського земства (1901–1906, за участю Миколи Самокиша, М. Ткаченка, М. Беркоса, М. Уварова) разом з Самокишем видав альбом «З укрансько старовини» (1900, росйською мовою, перевиданий виданням «Мистецтво» у 1991р. Цей портрет не пдписаний. До ц групи творв близьк й кравиди, в назвах яких народна пам39ять зберегла нформацю про сторичне минуле («Козача гора», 1890, Харквський сторичний музей «Козача левада», близько 1890, Сумський художнй музей). Народився на Харквщин (м. Учителем його був вдомий пейзажист М. Клодт, один з засновникв Товариства передвижникв.
В 1912 на другй персональнй виставц в Харков Васильквський представив серю акварельних зображень сторичних дячв (27)— Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Василя Кочубея, Петра Могили та нших, при створенн яких користувався старовинними гравюрами живописними портретами (збереглися портрети Дорошенка Мазепи в Нацональному художньому музе Украни та Лебединському художньому музе). Переважно, твори художника мали узагальнений характер, в яких була вдсутня динамчна дя чи поширений в той час етнографчно-побутовий сюжет, за винятком таких, як «Сутичка козакв з татарами» (1892, мсцезнаходження невдоме) «Побачення» (1894, Харквський художнй музей). Отара в степу (1884). об39здив Украну, побував на Кубан. Роздолля степу простр неба, розмрений впевнений ритм потоку вершникв, насичена колрна гама — все пронизане музикою козацького маршу (музикальнсть його творв вдзначали сучасники, вн любив малювати кобзарський спв, грав на деклькох музикальних нструментах, захоплювався народною пснею).
Сергй Васильквський належав саме до таких митцв, як Костянтин Трутовський, Порфирй Мартинович, ван жакевич, Микола Пимоненко, Микола Самокиш, Олександр Мурашко, котр не стояли осторонь вд життя народу свою творчстю вдграли велику роль у розвитку нацонально культури. У 1900 органзував у Харков першу персональну виставку (120 творв). У 1876 – 1885 роках Васильквський навчався у пейзажному клас Петербурзько Академ Мистецтв у Михайла Клодта (1832 – 1902) Володимира Орловського (1842 – 1914). У 1876 роц Васильквський вступив до Петербурзько академ мистецтв, у пейзажний клас професора М. Клодта. В. також автором портрета поета (1907), спираючись на один з найбльш тиражованих фотопортретв, зроблений М. Доссо у квтн 1858 року, або на портрет Шевченка, вмщений у виданн: Шевченко Т. Г. Кобзар: З портретом автографом. Совместно с Н. Самокишем издал альбом «Из украинской старины» (1900 г. ), «Мотивы украинского орнамента» (1912).
Роздолля степу простр неба, розмрений впевнений ритм потоку вершникв, насичена колрна гама— все пронизане музикою козацького маршу (музикальнсть його творв вдзначали сучасники, вн любив малювати кобзарський спв, грав на деклькох музикальних нструментах, захоплювався народною пснею). Занимался этнографией. Васильквський— автор вдомого портрета Тараса Шевченка з авторським пдписом (1910—1911), на якому поет зображений на повний зрст, сидячи, на тл вддалено широко панорами степу з низьким горизонтом та високим небом.
Благороднше рдних сюжетв не може бути в мистецтв». Уникаючи спрощення, вн поглиблював тональну просторовсть структуру образотворення. Бойка, врогдно нащадка колишнього власника портрета, С. Саме на той перод припада нтенсивний розвиток сторичного жанру, поява в укранському живопис полотен, присвячених стор запорозьких козакв.
Високе небо у свтлих хмарах, правдиве, точного вдтворене освтлення. У студентськ роки вн зазнавав нестаткв, жив на горищ в Академ, у так званй «казьонц», разом з Порфирм Мартиновичем, Опанасом Сластьоном, Геннадм Ладиженським, Миколою Самокишем, Яном Цонглнським, згодом видатними художниками. Того ж року експонував 33 роботи на великй виставц укранського образотворчого мистецтва в Кив (383 твори, 47 учасникв). У свой останнй картин втлював життствердне свтосприймання вддансть козацькй стор Украни.
Видано три листвки з репродукцю вдомого портрета Шевченка. Справа, на другому план— темно-зелен висок осокори (теж подан загальною масою). Роздолля степу простр неба, розмрений впевнений ритм потоку вершникв, насичена колрна гама – все пронизане музикою козацького маршу (музикальнсть його творв вдзначали сучасники, вн любив малювати кобзарський спв, грав на деклькох музикальних нструментах, захоплювався народною пснею). Коробв хутр. А за пдсумкову випускну роботу, картину «Ранок», в 1884 роц вн отримав малу золоту медаль, що да право на участь у конкурс на велику золоту медаль.
Але основний час проводив у Париж, вивчаючи творчсть французьких пейзажиств. Писал жанровые картины на темы русской и украинской истории. Молодого юнака зала нудьга в казенному службовому оточенн нестерпно тягло до мистецтва, до живопису молодий Васильковський проти вол свого батька, який за неслухнянсть загрожував йому прокляттям, не зважаючи на перешкоди з боку свого дядька, що не погоджувався вдпустити його (дядько був начальником Сергя по служб), кида посаду, рве звязки з батьками, де до Петербурга вступа за конкурсом, при першому ж спит, в 1876 року до Академ мистецтв. З дитинства Сергй полюбив вльну козацький степ з буйним, залитим сонцем рзнотравям рдксними балками, порослими непролазними кущами, на дн яких течуть струмочки з холодною, кришталево чистою водою.
«Козача левада»— один з найкращих зразкв пейзажного жанру в укранському мистецтв кнця 19 ст. У 1861 роц родина перебралася до Харкова, де Сергй незабаром пшов вчитися до гмназ. нод писав портрети, створив для будвл Полтавського земства три великих панно.