Архітектура Доби Відродження

Архтектура доби Вдродження (таля) — презентация

Звдти вн поширився на спаню, Португалю, далматинського узбережжя (мсто-держава Дубровник), Францю, Фландрю всю ншу вропу. Провдними мстами тал у розвитку капталзму в той перод були Генуя, Флоренця, Венеця Сна. У створенй для то ж церкви стату св. Замськ матки втрачають свй оборонний характер отримують регулярне планування.

та триконхова церква Рздва Христового 1602 -- 1606 рр. талйськ архтектурн памятники раннього Вдродження розташован здебльшого у Флоренц, серед них— елегантний разом з тим простий в технчному ршенн купол собору Санта-Маря-дель-Фйоре (1436) та палаццо Птт, створен Флппо Брунеллеск, яке визначило вектор розвитку архтектури Ренесансу. нтерр просто однонфно Капелли освтлються пятьма вкнами на протилежнй стн. Мстобудвельна справа найактивнше розвивалася насамперед на територ давнх сторичних мст. Але родоначальниками Вдродження вважаються Франческо Петрарка (1304-1374), автор Книги псень Джованн Бокаччо (1304-1374), автор Декамерону.

В Рим М. пише величезну фреску Страшний суд на олтарнй стн Скстинсько капелли (1536-41) у цй композиц з могутнми оголеними тлами, центральним персонажем виступа юний та герочно прекрасний Христос -- нещадний суддя над людством. Було також розроблено безлч планв «деальних мст», заснованих на центричнй систем з регулярним плануванням. Ренесансн типи громадських будинкв, влли, палацу, принципи композиц мсько площ та району отримали у цей час особливо багату та складну розробку.

Велику роль вдгра орнаментаця. Ц будвл мали кубчну форму, фасади вдрзнялися пласкстю були позбавлен якихось виступв. дину поверхню фасаду, облицьованого каменем, завершував карниз, сильно висунутий уперед. Провдним архтектором раннього ренесансу був Ф. Брунеллески (1377-1446), якого часто називають архтектором нового стилю.

• Мистецтво Вдродження: архтектура, скульптура та живопис
• Живопис, архтектура, скульптура тал Доби Вдродження
• Архтектура та мстобудування епохи Вдродження
• Загальна характеристика архтектури Вдродження
• Велик архтектори епохи Вдродження
• Скульптури епохи Вдродження: фото та опис

Сильний виступ класичного карниза завершу будинок. Ниншнй ще за доби Ренесансу архтектурний стиль Мкеланджело (1475-1564) виявився у повному масштаб вже у епоху Контрреформации. Ставиться на реальну основу проблема створення регулярного мського ансамблю. Посилилася роль феодально-дворянського стану церковно-католицьких органзацй.

Тут на перший план, зрозумло, висуваться Львв з його ренесансною забудовою Ринково площ. Але ця епохи великих вдкриттв були дв реч, як впливом геть архтектуру. Це характерно для Ратуш в Антверпен (архтектор Флорс), палацу в Гейдельберз (архтектор Сксденрс). Архтектура. Сам термн «вдродження» (фр. Виник могутнй осередок ренесансно культури у Флоренц.

Скульптури епохи Вдродження спочатку няк не про себе не заявляли. талйськ архтектурн памятники раннього Вдродження знаходяться в основному у Флоренц, серед них – елегантний разом з тим простий в технчному ршенн купол собору Санта-Маря-дель-Фьоре (1436) палаццо Птт, створен Флппо Брунеллески, яке визначило вектор розвитку архтектури Ренесансу палаци Рккард, побудован Мкелоццо-Мкелоццо, палаци Строц Бенедетто да-Майя С. Кронака, палаци Гонди (Джулано да-Сан-Галло), палаци Руччелла Леона Баттста Альберт. Таким чином, стна набува сво первсне тектончне значення.

Петра, що передбачався на мсц одн з старих ранньохристиянських базилк. Свордний компромс демонстру також ввтар, шоломовидна баня якого заходить на простр нави.

1. Архтектура та мстобудування епохи Вдродження» Укранськ реферати
2. Архитектура Ренессанса (Эпохи Возрождения)
3. Архитектура эпохи Возрождения: гуманизм, запечатлённый в камне
4. Реферат на тему Архтектура мстобудування епохи Вдродження скачати
5. Архтектура в тал епохи Вдродження
6. Реферат Архтектура епохи Вдродження

Зате Ренесанс спричинився до емансипац портрета (К. Порвняно з центрическими будвлями раннього Вдродження, де переважа линейно-плоскостная розробка стн (капела Пацци), обсяг Темпьетто пластичний: його ордерная пластика вдповда тектончно цлсност композиц. До кнця XV ст. З новим пднесенням Кива у першй половин XVII ст. Зате Ренесанс спричинився до емансипац портрета (К.

Вже у XVI ст. Його провсниками виступили поет Данте, художник Джотто та нш. Джотто стверджував природне мистецтво, разом з тим привабливе та гармонйне. Вс розмри ордерв визначаються за допомогою модуля.

• Реферат Архтектура та мстобудування епохи Вдродження
• Архитектура эпохи возрождения (Ренессанс) ( )
• Архитектура эпохи возрождения (Ренессанс)
• Реферат з образотворчого мистецтва Виконав: Бобела Сергй студенти групи 22 шк курсу 2 вддлу «Початкове навчання»
• Загальна характеристикаРедагувати
• Пзн Вдродження та маньризмРедагувати

метр зводить будвлю бблотеки Лауренцани у Флоренц (до 1568 за його моделлю завершено вестибуль бблотеки з сходами). Архтектура ста бльш суворою пропорцйною, значення орнаменту втрачаться. Залишаючись романськими за своми конструкцями й обмно-просторовою побудовою, у деталях вони вдбивають вплив готики (стрлчаст обриси арок прорзв, машикул, що внчають зубц у форм «хвоста ластвки», тощо). Повертаючись до архтектури тал цього пероду, треба вдзначити, що останнм 25-рччя XVI в. пзнй ренесанс в основному розвиваться на територ Венецансько республки. Донато Браманте (Bramante) (1444-1514) -- талйський архтектор епохи Вдродження (раннй та високий етап тал.

У 1477 р. перехав до Млану, де зацкавився архтектурними пошуками Леонардо да Внч. Це була низка споруд з цегляними стнами та склепнням (коробковим, хрестовим, змкнутим, втрильним, сферичним, ляльковим), у яких частково застосовувалося дерево. Свдоцтвом раннього Ренесансу камяниця Орсеттх у Ярослав (1570), синагога в Сатанов (1532) й н. Львв псля пожеж 1527, яка знищила будови взантйсько Готично доби, вдбудувався у стил Pенесансу: «Чорна камяниця» (1577), дм Корнякта (1580) в Ринку, ансамбль Братсько-Успенсько церкви з каплицею Трьох Святителв вежею, монастир-фортеця Бенедиктинок з ложею (1595), синагога Золото Рози (Ренесанс у поднанн з готикою, 1582), каплиц Бомв Кампянв -- поч. На замовлення папи Юля II вн в 1509 роц викону розписи особистих папських кмнат (станц) у Ватканському палац. Одним з видатних римських архтекторв пзнього Вдродження також Вньола – автор трактату «Правило п39яти ордерв архтектури».

Перший поверх, трактований як цокольний, посилив контраст з полегшеним верхом. вангелчн сюжети представлен Джотто як реальн под. Мськплощ мали в основному геометрично правильн контури. Раннм зразком замкова каплиця у Бережанах (1554). Однак у них уже прикметн особливост.

Лише в окремих випадках до нас дйшли вдомост, що родини майстрв осли в Укран. 6. 1, VI. 1) за проектом видатного талйського архтектора Флппо Брунеллески (докладнше див. Андреа Палладо в основному працював на пвноч тал – у Венец Вченц. Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. Поняття «барокко» охоплю не лише архтектуру, а й ужиткове мистецтво, фольклорн мотиви з естетикою яскравих оптимстичних форм, лтописання, театр, музику, малярство. Найбльш художн школи тал знаходились у Пз та Сн.

Два верхнх яруси прорзан безлччю подвйних арочних вкон. У 1513 м. Рим мав бути оголошений вльним мстом. споруджено згодом значно перебудований Троцький костьол у Затурцях.

Притому х внутршн двори були вельми вишукан. поглибило нтерес художника до антично спадщини. В створенн садв дяльно брали участь талйськ гумансти. У Внниц на початку XVII ст.

• Палаццо дель Те, МантуяРедагувати
• Характеристика архтектури ВдродженняРедагувати
• Архтектурна графка Мкеланджело (1475–1564)Редагувати
• Вдео: Архтектура епохи Вдродження
• Вдео: Архтектура епохи вдродження
• Знаменит скульптори епохи Ренесансу

Фактически она отбросила основную часть архитектурных достижений (что, конечно, не касается технологии строительства) Средних веков. Цю теорю деального храму розвивав архтектор Леон Батста Альберт. При сильних ще традицях середньовччя в 16 ст., знання латинсько мови, яка в навчанн стала поруч з грецькою, спричинилося до знайомства з новою латинською лтературою, яка головно завдяки дяльност гуманств-чужинцв (Конрад Цельтес, Каллмах та н. ) почала розповсюджуватися в Польщ й Литв та на захдноукранських землях, у Львов, де якийсь час перебував Каллмах, прибулий з Константинополя.

За свою основою Ренесансу властивий гуманстичний свтогляд, звернення до культурно спадщини античност, «вдродження» (звдси походження термну). Активзаця вд початку XVII ст. Окрм Бродв, Боплан перепланував також подльське мсто Бар. Петра, передбачуваного дома найдавншй ранньохристиянських базилк. А венецанськ дож пдпорядкували соб папськ мста Червю та Равенну.

• Общая характеристика архитектуры Возрождения
• Архитектура Раннего Возрождения
• Архитектура Высокого Возрождения
• Архитектура Позднего Возрождения
• Распространение культуры Возрождения по Европе
• Подлться рефератом Архтектура мстобудування епохи Вдродження
• Роботи схож на Архтектура мстобудування епохи Вдродження

Во дворце заседали Большой совет и сенат, работал Верховный и тайная полиция. Одночасно з Палладо у Венец працював архтектор Сансовно. Цеглян конструкц облицьовували — тиньком, каменем чи мармуром.

Петра в Рим. Титанчна мць образв, сповнених духовно та фзично активност. нкрустацйний стиль визнача лад ясних спвмрних до людиниформ (це характерно для Вдродження). Пятниць у Львов, св. Крм собору Св.

Згодом з ц тенденц розвинувся стиль бароко, а потм, в XVIII столтт, стиль рококо. Високе Вдродження асоцються з роботою знаменитих митцв, виникають величн задуми, ведеться будвництво Ватикану та собору святого Петра. Бльшсть талйських художникв цього пероду— саме фресксти. Витвори Донателло вивчали Мкеланджело и Рафаель. Невдовз строг та архачн крпосн палаццо у Флоренц вдходять на другий план. Бронзову статую призначалося для прикраси влли Медч, однак Джулано Лоренцо визнали себе негдними тако високо чест зрадили скульптуру в Палаццо Синьйор у Флоренц.

• рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
• Что будем делать с полученным материалом
• Архитектура раннего возрождения
• Архитектура высокого возрождения
• Архитектура позднего Возрождения
• Характеристика архтектури Вдродження
• Архтектурна графка Мкеланджело (1475–1564)

Наприклад, у проект мста Пальма-Нуово (арх. Конструкця купола собору Св. Мармурова нкрустаця нада м дуже свордного вигляду: увесь фасад чтко розкреслений на прямокутники рзно величини, як сполучаються з колами й дугами арок.

У 2-му зал (Станца дЕлодоро, 1511-14) знаходяться фрески на сторико-легендарн теми (Вигнання лодора, Зустрч Лева I з Атлом, Меса в Больсен, Звльнення апостола Петра з вязниц). Елементи Ренесансу помтн в перебудов (у Камянц-Подльському, Меджибож— 1545) будов замкв (Сенявських у Бережанах— 1534— 55, С. Конецпольського у Пдгрцях та н. ). в мстах Пвнчно тал почався важливий етап розвитку торгових суспльних вдносин. У Виховному дом весь нижнй поверхоформлений у вигляд привтно вдкрито лодж-галере.

Ц палаццо, переважно триповерхов, складен з грубо отесаних (рустованих) камнних квадрв, з фасаду виглядають довол суворими. У 1505 папа Юлй II запрошу М. в Рим, де йому доручають створення надгробку папи роботи затягнулись, проекти змнились, споруда (лише фрагмент задуманого М. величного скульптурно-архтектурного комплексу) була завершена тльки в 1545. В Луцьку ункальним прикладом мурованого церковного будвництва виступа братська Хрестовоздвиженська церква (збереглася лише ввтарна частина). 5).

7). вдбувалося швидке пднесення економки культури мст тал та Фландр, зявилися нов технчн винаходи (друкарський верстат, компас, артилеря та н. ), розвинулося кораблебудування мореплавство, зроблено велик географчн вдкриття. Проте ще в 1420 р почалося зведення церкви Сан-Лоренцо (1420-1429) (рис. Крм цього в проектах передбачалося наявнсть деклькох ринкових площ.

Найбльш яскравим представником стилю ренесанс у Париж можна вважати Готель де Блль (паризьку ратушу), але найбльш значним, звичайно ж, Лувр – королвський палац, зведений за проектом П. Леско в 1518-1578 рр. Лвобережж дал збергалося деревяне будвництво. VI.

Видання альбому малюнкв «Будвл сучасного Рима або Збрник палацв, будинкв, церков, монастирв, нших найбльш значних громадських споруд Риму» (difices de Rome moderne ou Recueil des palais, maisons, glises, couvents, et autres monuments publics et particuliers les plus remarquables de la ville de Rome), оприлюднене Полем Ле Таруллом в 1840р., викликало зростання загального нтересу до пероду Вдродження. Приписываемое Браманте будинок Канчеллерии (розпочато 1483г. ) (головною папсько канцеляр) у Рим – одне з визначних палацевих будинкв – величезний паралелеппед з прямокутним двором, оточеною аркадами (рис. 17 в., костьол Бернардинв (Ренесанс з манеризмом, 1600-1630 рр. ). Брунеллески запропонував дуже строгий упорядкований план комплексу потм з строни площ Свято Трйц прилаштував до будвл витончений портик у вигляд девяти аркових прольотв.

ван». Орнаментом мг стати покритий весь фасад будинку, як у церкв Сан Грегорио в Вальядолиде, або тльки окрем його частину, як лкарн Санта Крус в Толедо (архтектор Енрке де Эгас). У англйсько архтектур цього часу панувала готика.

На територ монастиря було споруджено ункальну Успенську церкву у вигляд восьмигранного стовпа 15 (знищена у першй половин XIX ст. ). Незважаючи на мал розмри, Темпьетто – справля враження монументальност. Цей невигдний з погляду ефект "просдання бан" вдалося нвелювати Джованн Лоренцо Бернн (1598-1680) – творцю проекту площ св. Почуття вдкриття, втрачене в аналтичному аспект лнйно перспективи, повернулося у царин «форми як кольору». для фасаду церкви Орсанмкел, скульптурою Ренесансу.

У 1404--07 рр. Так, зявляться склепнчасте перекриття над усм нефом. Без використання середньовчного досконалост художньо та будвельно технки архтектура епохи Вдродження повязане з нею розвиток удосконалення мистецтв навряд чи були б можлив.

Автор знаменитого проекту Палацу Рад архтектор Б. Иофан по праву вважаться спвавтором скульптури «Робтник колгоспниця» разом з чудовою радянсько художницею Врою Мухно. Починаться перод «Високого вдродження». пристрасть до прикрашування поступаться мсцем бльш суворому академчному стилю палацу Карла V в Гранад (1526-1533). Умовно архтектуру стилю ренесанс можна роздлити на три основн пероди: раннй ренесанс (середина – кнець XV ст. ), Високий ренесанс (перша половина XVI ст. ), пзнй ренесанс (середина – друга половина XVI ст. ).

Будвля вдрзняться досконалстю пропорцй, ордер трактовано суворо й конструктивно. Можливо, вн наслдував Мкеланджело, хоча й удався до «квтучо» стилстики Альберт, аби повязати створюваний фасад з внутршнми обмами нави й бчних ввтарв. Це, зокрема, замки в Бережанах (1554), Старому Сел (середина XVII ст. ), Збараж (1631), Пдгрцях (1640) кафедральний собор у Жовкв (1609) будинок Корнякта (1580), Чорна камяниця (1588-1589), каплиця Бомв (1611) у Львов. Вархтектур пошуки В«деальнихВ» форм будвель, заснованих на повнй закнченоюкомпозиц, стали одню з визначальних тенденцй. споруджено й у володннях князв Острозьких у Степан. Наприклад, це вдмова вд каркасно камяною основи конструкц готики перевагу ново конструктивно системи – простий, цлком гнучкою, економчною навть полегшу працю архтектора.

1589 р. датуться синагога у Шаргород. Це наслдки того глибокого песимзму, який охопив М. перед загибеллю свободи тал (в процес талйський вйн, 1494-1559 рр. ) та кризою ренесансних деалв. Готика сприймалася або як набр окремих, позбавлених взамозвязку конструктивних нововведень, або як просте вдновлення репертуару декоративних форм. Хоч у другй половин XVI -- першй половин XVII ст. Архтектура та мстобудування пзнього Вдродження. 91 Роздл 7. центр архтектури змстився до Риму — столиц папсько держави.

ознаменувався бурхливим розвитком насамперед свтського комунального будвництва. Живою мовою розповдаться про проблеми та почуття, як хвилювали людей у вс часи: про щиросерднсть та взаморозумння (Зустрч Мар та лизавети, Зустрч оакма та Анни бля Золотих ворт), про глибину скорботи, смиренност та одвчну сильну материнську любов (Оплакування).

Архтектор епохи Вдродження приходить на змну цеховому майстров готики. Тут працював видатний архтектор ВисокогоВдродження Донато Браманте. Спртуалзм взантйських зразкв доповнюють психологзмом емпричними пошуками перспективи, спробами вдтворити глибину простору на площин стни (пзн стнописи Джотто). ншим прикладом мурованого церковного будвництва Лвобережжя церква Рздва Богородиц в Путивл (1630 -- 1636). «ренесанс», тал. Над порталом трикутний фронтон укладено всередину лучкового.

стинною метою мистецтва, на думку талйцв, мало стати вдтворення живого людського тла. Римським папам знадобиться деклька десятилть, аби потроху вдновити сво позиц тльки в тал. Дах при цьому з вулиц не було видно. Таке облицювання мала декоративно-пластичне значення. Класичним зразком оборонного монастирського будвництва на територ Волин виступа Троцький Межирцький францисканський монастир поблизу Острога (фундаця князя Януша Острозького).

Прикладом мстобудування доби Ренесансу за принципами реулярного плану можуть бути Жовква (будвничий А. Прихильний) Броди (архтектор ДельАква, нж. Таке облицювання мала декоративно-пластичне значення. Ковнр), надбрамно церкви Кирилвського монастиря у Кив (. Однак можна простежити деяк загальн ознаки.

Пропорцйн спввдношення цих плиток не повязан з тектонкоюсамо споруди. Аж до XX столття поняття маньризм мало негативну конотацю (манрний, химерний), але до тепершнього часу термн використовуться тльки для опису вдповдного сторичного пероду,, загалом, нейтральний. Перший поверх, трактований як цокольний, посилив контраст з полегшеним верхом. VI. 7). в спан, був сплавом декоративних елементв пзньо готики з ренесансними мотивами. Починаться будвництво споруд з ншою системою обробки фасадв з застосуванням ордерв.

На Лвобережж, де перед серединою столття мурованих церков було мало, у 1622 -- 1629 рр. Це, наприклад, церква Сан Мньято у Флоренц або флорентйський баптистерй (хрещальня). Новий гуманстичний свтогляд вдобразився насамперед у мистецтв. У XIII-XIV ст.

Характерною рисою художньо творчост Мкеланджело обожнення людсько краси. Бля х нг попарно розташован чотири стату -- символи швидкоплинного часу. Одним з основних моментв стала вдмова вд камяно каркасно конструкц готики та перехд на нову конструктивну систему, спрощену, економчну, достатньо гнучку. Мкеланджело Буонаротт (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мкеланджело, Тоскана --1564, Рим) -- талйський скульптор, художникь, архтектор та поет.

Поява нового стилю власне в тал пояснються тим, що у 14 – 15 ст. Славетним майстром ренесансно скульптури тал Донателло (1386-1466) -- представник Раннього Вдродження. Зразком пзнього Pенесансу, що переходить у бароко, ллнська (Богданова) церква в Суботов (1653). були перодом активного будвництва укрплених замкв.

Говоря об этой эпохе имеют в виду страны христианской культуры. Членування фасаду за допомогою ордерних систем зроблен бльш виразними. Фронтоны обычно треугольные, но бывают и другой формы.

Найбльшим архтектором цього пероду був Донато Браманте Д39Анджело (1444-1514). Влла дуже добре гармону з навколишньою природою. Майстер вдаться до типово живописного засобу — передач свтовдчуття цлком за допомогою кольору (Мадонна на трон).

Але настанова працювати для Бога, котрий все бачить все зна, обумовила масову вдмову майстрв будвельникв вд пдписв пд власними творннями (мена середньовчних майстрв заносили в лтописи надто рдко знайден в архвах лише через столття). Протягом вкв в тал сформувався окремий тип мського будинку, прямокутного, з замкненим, часто квадратним подврям. Це час пзнього пероду в архтектур (1530-1580 рр. ). У самому Тернопол це Хрестовоздвиженська церква кнця XVI ст. Ще на початку XV ст.

Лтературна творчсть. Це покриття використовувалося як зовншнй шар, що набував декоративно-пластичного вигляду.

Остання тенденця досягла розвитку в архтектур бароко. Болсним трагзмом в вд фресок капелли Паолна у Ватикан (Розпяття Петра та Звернення Павла, 1542-1550). Церковные фасады, как правило, размерены пилястрами, арками и антаблементом (балочное перекрытие пролёта или завершение стены), увенчаны фронтоном. Проте в тал не було побудовано жодного мста, спроектованого на основ дей Вдродження.

1510-1578) почав перебудову Лувру. 17 ст, за доби розвитку мст зростання мщанського стану. Розвиваючись тривимрно, ордер пдкреслю днсть пдпорядковансть основних частин.

У 1489 року в Рим для тата Рафаеля Раро за проектом Браманте починають зводити палаццо Канчеллеря (палац канцеляр). Тут працював видатний архтектор Високого Вдродження Донато Браманте. Величковського, М. Смотрицького, .

Знадобилося не одне столття, щоб живопис вдокремилася вд стни або коностасу. Воно схоже з античним тлом Грец. 11). Купол складаться з двох оболонок, звязаних мж собою горизонтальними кльцями. Правильне чергування плястр та арок вконних отворв нагаду римську ордерну аркаду.

Осб, вдкривала перед ними широк можливост. (Богородчанський коностас 1705). З першо половини XVII ст. мистецтво тал пережива гостру кризу.

У Франц до архтектури високого Вдродження можна вднести: створений П. Леско захдний фасад Луврського палацу в Париж, королвський замок в Фонтенбло, замок Ан Тюльр (архтектор Флбер Делорм) Екуанскй замок, палац в Блуа в спан— палац Ескорал X. де Толедо X. де Еррера, в Нмеччин— частина Гейдельберзького замку, Альтенбургская ратуша, сни Кельнсько ратуш, Фюрстенгоф в Вльмар та нш. За проектом Сансовно будують монетний двр, бблотеку Лоджетту. Рамультово у Дрогобич, О. Ванька-Лагодовського в Унев 1573, кн. Якщо готика була чужою свтосприйманню талйцв, то Вдродження зародилося саме у класично грунт тал. Змнилося розумння скульптури: тепер за часв Ренесансу в тал вона розташовувалася не в нш чи пд балдахном (у храм), а лишалась вдкритою для огляду з усх бокв. VI. 5).

Юря) та Кошилвцях. Мкеланджело Буонаротт (Michelangelo Buonarroti Мкеланьоло д Лодовко д Леонардо д Буонаррото Смон) (1475, Капрезе, тепер Капрезе-Мкеланджело, Тоскана, -- Рим), талйський скульптор, художникь, архтектор та поет. У 1523-1534 рр.

Одна з бчних стн церкви — проста й сувора, обмежена вузьким провулком головний же фасад церкви виходить на кут невелико площ, внаслдок чого основна точка зору на фасад (включаючи й купол) вдкриваться не спереду, а з кута. «Тамна вечеря» знамену одну з вершин розвитку всього вропейського мистецтва. Гумансти Ренесансу боролися з церковними догмами з аскетизмом Середньовччя. Найбльш видатною памяткою архтектури епохи творчост Палладо знаменита влла Ротонда пд Вченцою (передмстя Венец).

Темпьетто у двор церкви Сан-Птро в Монторо, Рим, 1502, архтектор— Донато Браманте. Легка аркада на колонах замнються ордерно аркадою.

У центр площ височ кнна статуя мператора Марка Авреля (прижиттве зображення римського мператора). Дворец дожей в Венеции (Палаццо Дукале) – памятник итальянской готической архитектуры, одна из главных достопримечательностей города.

Вн був творцем свтсько за духом архтектури. Одним з перших палаццо стилю ренесанс стало палаццо Медч-Рккард, зведена за проектом архтектора Мкелоццо д Бартоломмео. Кожен митець розкрива свою творчу особистсть. Флпе Брунеллеск (1377-1446 Флоренця) -- талйський вчений, архтектор, скульптор. Архтектура.

Однак естетична вишукансть палацу Ручеллаи так залишилася диною в свому род. Тут Р. створю найбльш каптальний твр -- розписи парадних зал (т. зв. На початку XVI ст. Основн його риси: пдкреслена урочистсть, пишна декоративнсть, динамчнсть композиц. У такому архтектурному ключ споруджувалися не тльки ратуш, а й будинки цехв та гльдй. Будвля розгорнута у план широким, трохи вигнутим фронтом фасаду на мську площу.

Браманте звернувся до античних джерел вдродив центричний тип храмового будвл. У порвнянн з центрическим будвлями раннього Вдродження, де переважа лнйно-площинна розробка стн (капела Пацц), обсяг Темпьетто пластичний: його ордерна пластику вдповда тектончно цлсност композиц. В Станца делла Сеньятура (1509-11) Р. представив 4 област дяльност: богословя (Диспути), флософю (Афнська школа), поезю (Парнас), юриспруденцю (Мудрсть, Мра та Сила с прикладами стор свтського церковного права), а також вдповдн алегоричн фгури, бблейськ та мфологчн сцени (на плафон).

Вузький прозд мж двором до вулицею замнений вдкритим «вестибюлем», що розкрива перспективу на парадний двр. «Тому насолода красою зднана з переляком, який живить дивною жею великий до не потяг. Невтомний вчений-експериментатор генальний художник, Л. да В. -- особистсть-символ епохи. В архтектур римського палаццо Канчеллера (1486-1495), одним з творцв якого був Донато Браманте (1444-1514), було зроблено наступний крок псля палаццо Руччела. Кращ взрц палаццо 15 ст.

Знаменитий теоретик, автор класичного трактату Правило пяти ордерв архтектури (1562). Пд час облоги Флоренц вйськами мператора та папи (1529) республка признача М. головою фортифкацйних робт. Тому цю романську архтектуру тал вважають проторенесансною за духом. Вражен апостоли реагують по-рзному – ммкою, рухами, жестами. З-помж робт Джотто краще з усх збереглися фрески Капелли дель Арена (Скровень) у мст Падуя (1303-1306). Совершенствование проекта светского здания в стиле Возрождения началось в XVI в. и высшей точки достигло в творчестве Палладио. Фасад (наружная, лицевая сторона здания) в архитектуре Возрождения симметричен относительно вертикальной оси. Тут фрески розташован у три ряди вздовж глухо стни. Палац вперше поднав у соб дв рзн функц, державну канцелярю житлову папську резиденцю, що зберегла вс особливост планувального ршення житлових палацв попереднього часу.

При цьому вони органчно доповнювали один одного. Прикладом североитальянской ренесансно будвл може слугувати будинок бблотеки Сан Марко у Венец (1536), побудоване Якопо Сансовно (1486-1570). Руст, рустовка, рустик (от лат. виникло чимало нових мст та мстечок, вони далеко не завжди утримували свй статус. Вже у свй час мистецтво талйського Вдродження мало велике загальновропейське значення. Тод ренесанс вважали стилем наслдують античному.

Твори Палладо чудово спропорционированы, точно продуман у кожному детал. Псля його смерт кервництво будвельнимироботами перейшло до Джакомо делла Порта.

Тому сади талйського вдродження вдокремлен вд середовища мурами, вони невелик замкнен. Майстер вдаться до типово живописного засобу -- передач свтовдчуття цлком за допомогою кольору (Мадонна на трон). Найбльш значними його творами вважаються замок Капрарола влла папи Юля II (Рис. Вона стала зразком нового архтектурного стилю. реставрована високий етичний змст розпису виражено у суворих математичних закономрностях композиц.

У XII ст. В кнц XV ст. В малярств понером була Флорентйська школа на чол з Брунеллеск (1377 – 1446), Донателло (1386 – 1466), Мазаччо (1401 -1428). Каплиця представля купольну ротонду, оточену римсько-дорично колонадою. У храм Санта-Маря делла Грац у Млан (1492-97) Браманте створив хор та свтле просторе перехрестя, увнчане легким куполом цльнсть задуму поднуться тут з традицйною для архтектури Ломбард декоративнстю.

VI. 2). На початку сторччя архтектори вже чудово володли античними формами. Церкви XVI ст.

Тут лише графчний символ доцльност, розчленованост, пропорцйност. Корбюз39 був талановитим живописцем, а Олександр Веснн блискучим театральним художником. VI. До кнця життя талйський метр проектував та будував собор св. Фксуючи результати численних спостережень в начерках, ескзах та натурних штудях, виконаних в рзних технках (талйський олвець, србний олвець, сангна, перо), Л. да В. досяга велико гостроти в ммц обличчя, а фзичн особливост та рухи людського тла зображу в бездоганнй вдповдност з духовною атмосферою композиц.

В ближчих околицях Кива вд 1646 р. велося будвництво Михайлвсько церкви у Переяслав. Треба вдуматись у картину, щоб пзнати всю глибину цього вражаючого моменту. XVIIст., за доби розвитку мст зростання мщанського стану. До пзнх витворв мистецтва Л. да В. вдносять: проекти памятника маршалу Тривульцо (1508--12 до цих проектв близька бронзова статуетка коня з вершником, Музей образотворчих мистецтв, Будапешт) «Свята Анна з Марю та немовлям Христом» (близько 1500--07, Лувр), що завершу пошуки майстра в област свтло-повтряно перспективи та гармонйно прамдально композиц «оанн Хреститель» (близько 1513--17, Лувр), де солодка двозначнсть образу свдчить про наростання кризових моментв у творчост Л. да В. серя малюнкв з зображенням вселенсько катастрофи (т. зв.

Новий поштовх для розвитку дей гуманзму да винахд друкарства у 17-му ст., яке дозволя зробити лтературн твори надбанням бльш широких верств. Джотто стверджував природне мистецтво, разом з тим привабливе та гармонйне. У 1494 р Мкеланджело отримав замовлення на будвництво у Флоренц церкви Сан Лоренцо. Живою мовою розповдаться про проблеми та почуття, як хвилювали людей у вс часи: про щиросерднсть та взаморозумння ("Зустрч Мар та лизавети", "Зустрч оакма та Анни бля Золотих ворт"), про глибину скорботи, смиренност та одвчну сильну материнську любов (Оплакування). На цей перод припада початок нтенсивного книгодрукування.

53 Роздл 5.

класична ренесансна форма архтектури будвель зявляться в англйськй архтектурнй школ. Браманте хотв поставити купол Пантеону на васильку Максенця. Архтектори епохи Вдродження запозичили характерн риси римсько класично архтектури. У цй капел вперше стали проявлятися тенденц архтектурного стилю маньризм (пзнй ренесанс) (рис. Творчсть великих майстрв кватроченто (Ранн Вдродження) пронизане деалами гуманзму, воно пднма людину над рвнем буденност -- Донателло, Мазаччо, Ботчелл (Народження Венери). Петра, Мкеланджело дотримався принципу центричност (згдно плану Браманте), однак домгся бльшо злитност композиц та безумовно переваги простору.

Культура Ренесансу проголошувала свободу та гднсть особистост. З усх чотирьох сторн фасаду влаштован лодж. зустрчаються згадки про авторв Ренесансу (Еразма Ротердамського, Джордано Бруно, Кардана та н. ). У них розглядалися художньо-композицйн та нженерно-конструктивн питання. У добу Ренесансу збагатилася деревяна рзьба— ввтарна й коностасна (у церкв св. Був задуманий грандозний комплекс парадних будвель розташованих в рзних рвнях урочистих дворв, пдпорядкованих динй ос, замикамо велично екседри Бельведера.

Вона була певною мрою вимушеною. В його роботах пану пластичне начало у створенн динамчних контраств велику роль грають насичен свтлотнню рельфи стни, плястри, пластично виражен лиштви, «великий ордер». Найбльш видатним архтектором цього пероду став Донато Браманте (1444-1514). Будвля завершено диним ордерним карнизом.

Вчився у майстра Андреа дель Верокьо (1467--72). В 15 столтт в тал виника сад доби вдродження. У цих умовах гумансти почали випробовувати гонння. Йому ж належить вежа-дзвниця на подвр костьолу.

Прекрасна садвниця). Статус явного культурного центру цього пероду набува Рим, який до першо половини XVI ст. Це новий для Вдродження тип фасаду-галере. У перод, що переду Вдродженню, таля була пунктом схрещення деклькох середньовчних культур.

Видатним памятником цього пероду ратуша мста Падерборна. Найяскравшою памяткою зутсько архтектури на Волин запроектований Дж. Шедевром архтектурно-декоративного рзьблення доби Ренесансу портал каплиц Трьох Святителв.

вйськами мператора Карла V Мкеланджело запропонували перебудувати площа Каптоля. Термн «Вдродження» для позначення вдповдного пероду ввв французький сторик Жюль Мшле, проте швейцарський сторик Якоб Буркхардт у свой книз «Культура талйського Вдродження» (нм. 6. 2).

Скульптура. Перш роботи в дус нових вянь були пдготовлен майстром Нколо Пзано (рельфи кафедри баптистеря у мст Пзе перод треченто) в них простежуться очевидний вплив античност.

В 1425--38 рр. У XVI ст. Лоренцо в тяжких роздумах, Джулано у безцльному рус. значного поширення набуло свтське муроване будвництво у мстах.

Отже, основою архтектури епохи Ренесансу було вдродження традицй античност. Починаться перод Високого вдродження. Архтектура та мстобудування раннього Вдродження Роздл 3. В архитектуре карниз отделяет плоскость крыши от вертикальной плоскости стены или разделяет плоскость стены по выделенным горизонтальным линиям), на каждом этаже расположение окон и сопутствующих деталей повторяется, главная дверь отмечена – балконом или окружена рустом. Перехавши в 1499 роц до Риму, Браманте посв провдне мсце серед архтекторв, як створили загально талйський стиль Високого Вдродження, вплинувши на все вропейське будвництво (фасад палацу Канчеллря двр церкви Санта-Маря делла Паче (1500-04) маленька купольна каплиця-ротонде Темптто, що знизу була оздоблена римсько-дорйською колонадою (на подвр монастиря Сан-Птро н Монторо 1502).

Це будови з склепннями стнами з цегли (хрестов, коробов, втрильн, змкнут, купольн сферичн) з частковим використанням деревяних елементв в балкових конструкцях перекриттв поверхв, в кроквах похилих дахв. Псля падння мста М. працю над завершенням капелли Медич, а в 1534 назавжди пережджа в Рим.

Ще чтким став ритм горизонтальних членувань. Наступний важливий етап у розвитку ново мови ренесансно архтектури повязаний з менем Леона Баттста Альберт. Кнець кнцем виробилася чисто секулярна архтектура: Палладо костелв не будував.

Архтектура Палладо вдзначена дивнимбагатством прийомв вртуозним знанням деталей. В архтектур тал перш паростки нових тенденцй часу були помтн вже на початку XV столття. У мистецтв Ренесанс— назва стилю, що прийшов на змну готиц, в Укран— на початку XVI— пол. Будинок вдрзняться досконалстю пропорцй, ордер трактуться точно й конструктивно.

Колосальна статуя Давида (1501-04, Галерея АХ, Флоренця) --уявлення про грзну силу (цю особливсть робт М. сучасники називали terribilita), про герочн поривання, мцну силу вол. Григорович-Барський) церкви Св. До будвництва ц споруди архтектор Брамантепдключився, коли вже два поверхи були зведен.

При Франциске I було розгорнуто масштабне будвництво, у якому брали участь як французьк, запрошен з тал архтектори. УДК (4-15)715 (075) ББК 85. 11я73-685я73-663. 3 (4)42-7я73-6 О. В. Конопльова, 2013 ХНАМГ, 2013 ISBN 978-966-695-277-9 ЗМСТ Вступ. 4 Роздл 1. В портрет Мони Лзи (т. зв. Це багато в чому було обумовлено змщенням акцентв в област торговельних шляхв, формуванням нових промислових торгових центрв огляду на вдкриття Американського континенту, посиленням впливу туркв на Балканах, корнними змнами в культур та деолог. Наприкнц XV на початку XVI ст.

по проекту Джулио Романо. Будуються замськ влли як цлсн архтектурн комплекси. Орнамент застосовуться рдко, вд архтектури чекають монументальност, величност. вище). диний елемент, яка ма аналогй у давньоримських спорудах, – високий купол. Вона вдрзняться чткою тектонкою побудови фгури, спокйною величчю та силою. Будвництво палаццо для представникв вельможного панства -- це не дина тема талйсько архтектури XV столття.

цикл з «Потопом», талйський олвець, перо, близько 1514--16, Королвська бблотека, Вндзор), в котрй роздуми про мзернсть людини у порвнянн з могуттю стихй поднуються з рацоналстичними уявленнями про циклчнсть природних процесв. Мистецтво пзнього Вдродження. 1 Роздл 8. Архтектура Вдродження ма нацональн особливост, у кожнй кран вропи простежуються власн риси та особливост будвництва, проте можна видлити й деяк спльн ознаки.

Кращ зразки палаццо XV ст. В «Мадонн у скелях» (1483--94, Лувр, Париж 2-й варант -- 1497--1511, Нацональна галерея, Лондон) улюблена Л. да В. тонка свтлотнь («сфумато») вдгра роль духовного начала наголошу на теплих стосунках близьких людей персонаж представлен тут в оточенн чудернацького скелястого пейзажу, в якому вдображен геологчн спостереження Л. да В. У трапезнй зал монастиря Санта-Маря делл Граця Л. да В. створю розпис «Тамна вечеря» (1495--97 через особливост технки -- оля з темперою -- вн збергся у зпсованому вигляд у 20 ст. Находится на площади Святого Марка рядом с одноимённым собором.

центр архтектури змстивсядо Риму — столиц папсько держави. Новий ренесансний стиль чи мг вкоренитися на англйському грунт. Вже сучасниками Браманте ця на будвництво ззнавалася одню з шедеврв архтектури. Пятниць у Львов, св. Сюжети— Старий Заповт (Створення Адама), сцени життя Мар стаст Христов (Благовщення, Тамна вечеря, Поцлунок Юди, Розпяття, Оплакування Христа), танок смерти чи трумф, алегор (Алегоря мудрого правлння), мфчн персонаж (Геракл, Свлли), батальн сцени («Перемога мператора Костянтина над Максенцм»), фксаця подй папського двору («Заснування Ватикансько бблотеки папою Сикстом IV»), значущ под дрбних герцогських дворв тощо. Смена эпох – это не только новые стили в искусстве.

Альберт -- приклад всебчно розвинуто особистост епохи Вдродження (художникь, органст, лтератор, архтектор). Проте – проекту не судилося здйснитися в натур: за життя Браманте було лише розпочато будвництво собору, яке з 1546 р "через 32 роки псля смерт зодчого, було передано Мкеланджело. Спокйн, золотоволос, повнотл жнки Тицана – то оголен, то в багатому вбранн -- це сама природа, «вчна краса», не добра не зла, не розумна не тупа, у свой вдвертй чуттвост совершенно цнотлива. Над опорними колонами розмщен барельфи спеленутое немовлят, виконан видатним флорентйським скульптором Андреа делла Робо. видатним художником архтектором Лучано д Лаурана. Попри мал розмри, Темпьетто – справля враження монументальност.

У його «Алегор» ми подибумо райський садок, котрий секуляризовано завдяки зображенню амурчикв бля дерева життя та кентавра поблизу хреста, — ось де починаться перехд до пасторал, яка невдовз опинилася в епцентр венецйського живопису. Притому х внутршн двори були вельми вишукан. мав спльну майстерню з архтектором Мкелоццо. Творчу спадщину Ф. Петрарки.

Звдси потяг до алегоричних скульптур, зображень мфчних персонажв античних геров. По-друге, стни суцльно облицьован мармуровими плитками (тому стиль цих споруд називають нкрустацйним). До середини XVI ст. Возросший нтерес до земного життя людини заохочував прагнення людей власних справах домагатися популярност серед сучасникв. знову вдроджуться поняття замсько влли, яка будуться як цлсний ансамбль. це була замська садиба, часто обнесена стнами, а нод навть мала оборонн веж. Будвництво собору переривалося, до 1360 його план стотно змнився.

Деяк де були втлен в життя. Меретин) картини художникв. Таке облицювання мала декоративно-пластичне значення. Еимурувану пд його кервництвом споруду сильно пошкодила пожежа у 1571 р., врешт, братство змушене було приступити до спорудження нового храму.

Його виразний малюнок залишався прикутим до готичного партикуляризму. Серед цих монастирв Гадяцький, Густинський, Мгарський, Рихловський та деяк нш. З 1546 року до кнця життя головним трудом М. було зведення собору св.

(Богородчанський коностас 1705). Однак можна простежити й деяк спльн ознаки. Сансовно завершив композицю ансамблю мського центру.

Для облицювання цегли використовували штукатурку, мармур, камнь. У добу Ренесансу збагатилася деревяна рзьба -- ввтарна й коностасна (у церкв св. Скульптури сприяли пробудженню сторичного почуття, ставали свдоцтвом «мфологчно обзнаност», що сприймалась ознакою культури шляхетност. Архтектура пошуки «деальних» форм будинкв, заснованих на виключно повно та закнченою композиц, стали однй з визначальних тенденцй.

Як свдчить дата на портал головного входу, перенесеного згодом на тильну сторону будинку, палац Корнякта завершено 1580 р. Через парцелю вд нього для мщанки Соф Ганель архтектор Петро Красовський за угодою 1577 р. спорудив будинок з декорованим дамантовим рустом фасадом, який увйшов до стор льввсько архтектури пд назвою Чорно камяниц (верхнй поверх надбудовано наприкнц XIX ст. ). 10). У Фландр спанських Ндерландах форми ренесансу проявляються у палацах спансько знат.

Головний труд цих рокв -- прикрашення статуями Ново сакрист церкви Сан-Лоренцо у Флоренц, усипальниц роду Медич (1520-34). Без використання середньовчного досконалост художньо та будвельно технки архтектура епохи Вдродження повязане з нею розвиток вдосконалення мистецтв навряд чи були б можлив. Живопис скульптура епохи Вдродження стали невдмною частиною архтектурних споруд. На гладкй, обштукатуреною по цеглин поверхн стни чтко видляються широк, що йдуть по всьому фасаду горизонтальн пояси як би спираючись на них, розмщен вкна з рельфними наличниками у форм антично «едкули».

Найвищий розквт його творчост повязаний з падуанським перодом. У рзних кранах вропи розвиток мстобудування набув рзних масштабв.

Творчсть деяких з них ми знамо тльки завдяки фрескам. Чудова скульптура Раннього Вдродження, таким чином, знайшла сво мсце. В эпоху Возрождения шедевры архитектуры, живописи, скульптуры стали именными.

деальний чоловк тепер – це освчена, фзично сильна вольова особистсть, яка при необхдност здатна впевнено вдстоювати сво права, змнювати вдосконалювати свт. Велику роль вдгра орнаментаця. талйське ренесансне мистецтво зобовязане свом походженням декльком джерелам.

Вн був творцем свтсько за духом архтектури. Переломне значення для архтектури ПзньогоВдродження мала зведена у Рим церква ль Джезу. Правда, зовн Мкеланджело додав куполу ншу виразнсть. Виконан Донателло в 1416--35 рр. При двор що вступив на престол в 1503г. Миколая в Бучач.

Купол собору Санта-Маря дель Фьоре мав двухскорлупную конструкцю. псля завоювання турками Константинополя, Трапезунда Мангупта (князвство на Кримському пвостров) починаться занепад середземноморсько та причорноморсько торгвл. Монастир змагаються в запрошенн на роботи вдомих художникв.

Це перод так званого «Раннього Вдродження». Розвиваючись тривимрно, ордер пдкреслю днсть пдпорядковансть основних частин.

Будвл ц мали кубчну форму, фасади вдрзнялися пласкстю були позбавлен якихось виступв. Тут лише графчний символ доцльност, розчленованост, пропорцйност. Пдкреслються бльш вльне спввдношення простору матер. – Ранн Вдродження, або Кватроченто кнець 15 – перша третина 16 ст.

А способи декорац прикраси орнаментом з самого початку були спльними для майже всх кран. Так будувалися й матки аристократв, будвл королвських унверситетв Оксфорда Кембриджа. Набагато ранше, нж в образотворчих мистецтвах, в архтектур почали зявлятися будвл проторенесансного типу. В архтектур тал перш паростки нових тенденцй часу були помтн вже на початку XV столття.

На рубеж 15-16 столть в вроп виникла совершенно нова архтектурна система – стиль Ренесансу. 1. 6). Тут насамперед варто згадати Петра талйця, який працював над спорудженням костьолу в Бистриц у Трансльван, Христофора Боццано, який перебував на служб у князя Костянтина Острозького й працював над спорудженням замку у Меджибож, Петра Сперендо, який побував у Молдов й вдомий насамперед з служби у князя К. Острозького в Тернопол та Остроз, Джакопо Мадлена, якому приписують авторство костьолу бернардинв в зяслав (Заслав) на Хмельниччин, зайнятого будвництвом Успенсько церкви на Подол у Кив Себастьяно Брачч та Октавано Манчн, який працював над вдбудовою кивського Софйського собору. Будвл набувають монументального, величного вигляду. На цей перод припада творчий розквт Леонардо-живописця.

Центром ансамблю була ратуша, яку перебудували у 1617 -- 1619 рр., спорудивши бля не нову вежу (не збереглася). Скульптура не злитою з тектончними елементами, як на Заход, де вона здаться невддльною вд конструкцй. Йдеться не про особливу яскравсть венецйського кольору. У Флоренц Л. да В. працю над розписом в Палаццо Веккьо («Битва при Ангьяр», 1503--1506, не завершена, вдома за копями з картону), котра стоть бля джерел батального жанру в мистецтв нового часу.

Знаменита статуя Давида була створена Верроккьо в 1476 роц. У кожнй кран вропи були власн риси та особливост будвництва. Донателло (Donatello Донато д Нколо д Бето Бард, Donate di Niccolo di Betto Bardi) (1386 -- 1466 Флоренця), талйський скульптор. Стиль платереск, що поширився в XVI ст.

У мистецтв Ренесанс -- назва стилю, що прийшов на змну отиц в Укран на поч. На середину 16 в. пристрасть до прикрашанням поступаться мсце суворому академчному стилю палацу Карла V в Гранад (1526-1533). Вн був провсником Ренесансу (Проторенесанс). Завдяки ордеру архтектори намагалися зробити архтектуру спвмасштабною людин. Георгя з зразками грецько високо класики. ансамблям центральних площмст надавалося виняткове значення, як х головним прикрасам.

Найхарактернш його будвл — капелла Пацц з легкимпортиком Виховний дм у Флоренц. Враження вд античного мистецтва втлилися у святковост та вишуканост рельфу «Благовщення» з пишним декором (так званий олтар Кавалькант, вапняк з позолотою, теракота, 1428--33рр, церква Санта-Кроче, Флоренця), у спвочй трибун флорентйського собору з фгурами «путт» (мармур з мозакою та позолотою, 1433--39, Музей собору, Флоренця). У цй крас вн вбачав щось грзне, фатальне, на меж небуття. Це будови з склепннями стнами з цегли (хрестов, коробов, втрильн, змкнут, купольн сферичн) з частковим використанням деревяних елементв в балкових конструкцях перекриттв поверхв, в кроквах похилих дахв. Альберт вважав, що ордер — гарна прикраса для стни.

В Рим ним побудована кругла в план церква Сант-Елджо дель Орефч (з 1509) та витончена капелла Кдж церкви Санта-Маря дель Пополо (1512-20). З збльшенням масштабубудвель новими видами покриттв силует мста помякшуться куполами плавнихобрисв, отримали домнуючу роль в панорамах мст. У приватних будинках намагалися не тримати ункальн художн твори. Пд протекторатом князя Костянтина Острозького почалося обновлення Кирилвсько церкви (зведена у XII ст. ), через певний час, у 1613 роц, талйський архтектор Себастьян Брачч почав перебудовувати Успенський собор на Подол в Кив.

Рамультово у Дрогобич, О. Ванька-Лагодовського в Унев (1573), князя К. Острозького у Кив (1579), дтей Даниловичв у Жиравц (1580) та н. ), у рельфах на камяних плитах погруддях. походять хн перш детальнш описи та ранн зображення.

Класичн норми вивчалися вдтворювали для того, щоб служити сучасним цлям. До найяскравших нових явищ належить дяльнсть в останнй третин XVI ст. Архтектура римського палаццо Канчеллериа (1486-1495), одню з творцв якого було Донато Браманте (1444-1514), зроблено наступний крок псля палаццо Руччелаи.

Оскльки архтектура як вид мистецько творчост вдгравала визначальну роль у розвитку мистецько культури, саме в нй найранше найяскравше проявилися нов тенденц, що поступово стали визначальними для розвитку мистецько культури загалом. Основн риси архтектури Вдродження так: використовуться ордерна система особливе значення надаться симетр, пропорц, геометр порядку складових частин будвля складаться з пдкреслено правильних геометричних фгур: храм зазвичай ма форму рвноконечного (грецького) хреста з куполом у центр, замок – форму правильного чотирикутника з вежами по кутах характерним горизонтальне членування фасаду будинку на поверхи, типовий ренесансний фасад включа прямокутний ризалт, трикутний фронтон кругле вкно-люкарну у декор переважа елегантна лакончнсть використовуються античн ордерн мотиви або рослинний орнамент широко застосовуться декор у вигляд розеток, раковин, картушв з рельфами або присвятними написами колони використовуються рдко, х замняють плястри (прямокутн вертикальн виступи) й аркади з пвциркульними прорзами вкна вдграють важливу роль в оформленн фасаду, найчастше вони диною прикрасою стн форма вконного прорзу – пвциркульна або прямокутна лиштва – з геометричним або квтковим орнаментом популярним елементом ста сандрик (мнатюрний фронтон або карниз, розташований безпосередньо над вкном) основний будвельний матерал – мякий камнь, що пддаться рзьбленню, а також випалена цегла стни штукатуряться або облицьовуються шлфованим каменем для Пзнього Вдродження характерне декорування цоколв, кутв або навть ус стни ваговитим рустом. Водночас засновники садв намагались показати владу людини над рослинами в межах саду. Важливим реоном розвитку храмово архтектури захдно традиц у першй половин XVII ст.

Палаццо Фарнезе, побудоване Антоно так Сангалло Младшим (1485-1546), притаманно римсько архтектури 16 в. Ордер використаний тут лише обрамлення вкон, а стну згори вдтню потужний винесення карниза. У храмовому будвництв основним типом залишаться базилка з плоским стелею або з хрестовими склепннями, але в елементах – розстановц обробц колон стовпв, розподл арок архитравов, зовншньому вигляд вкон порталв, зодч орнтуються на греко-римськ памятники в прагненн освти великих, вльних просторв всередин будвель. Нам майже невдом мена творцв великих соборв Середньовччя. «Для мистецтва потрбне одне, – говорив Челлн, – умти чудово виписати чоловчий жночий торс».

Переважно це були будвл монастирв та церков. Спершу виступав, як художникь, що вдобразилось на його архтектурнй робот -- реконструкц церкви Санта-Маря пресо Сан-Сатро у Млан (1479-83): перспективний розпис та рельф на склепнн хору там були змальован гармончн центричн композиц сакрист та невелико капелли Зняття з хреста. Другим важливим проектом Браманте стали масштабна перебудова Ватикану перебудова старого собору Св. для облицювання цегли використовували штукатурку, мармур, камнь. 13) класичним прикладом вдродження в архтектур поняття композицй. Свдоцтвом раннього Ренесансу камяниця Орсеттх у Ярослав (1570), синагога в Сатанов (1532) й н. Львв псля пожеж 1527, яка знищила будови взантйсько готично доби, вдбудувався у стил Ренесансу: «Чорна камяниця» (1577), дм Корнякта (1580) в Ринку, ансамбль Братсько-Успенсько церкви з каплицею Трьох Святителв вежею, монастир-фортеця Бенедиктинок з лоджию (1595), синагога Золото Рози (Ренесанс у поднанн з готикою, 1582), каплиц Бомв Кампянв— початок 17 ст., костьол Бернардинв (Ренесанс з маньризмом, 1600-30).

Так само, як мова, сторико-наукове осягнення себе, утвердження православно ври, барокко виявилося тим зовншнм вираженням дност й «одноцлост культури», яка допомагала консолдувати нацю. Серед рунтовно перебудованих на початку XVII ст. Нмецько-ндерландськ й талйськ каменяр-рзьбар застосували форми Ренесансу в оздобленн фасадв, обрамлень вкон входв та нтеррв («Чорна камяниця»). 12).

Леонардо да Внч (1452-1519) застосовував з властивою лише йому майстернстю прийом накидання тамничост на змст свох картин, чим викликав враження бездонност, невичерпност того, що закладене у природ людини. З 1503 року Браманте вв за дорученням папи Юля II велик роботи у Ватикан. На початку XV ст. Венеця, в якй проживало 125 тис.

На фасадах його палаццо у всх трьох поверхах були застосован ордери у вигляд плястр.

Будуючи собор св. Дороти (1605) у Тулиголовах поблизу Львова. Найновш тенденц вропейського мстобудування першо половини XVII ст. На початку столття архтектори чудово володли античними формами. знайшли вираз у переплануванн мста Броди на Льввщин.

Культурн надбання гуманств мали значний вплив на схд вропи, зокрема на Укран. Петра. Храмик зазнача мсце, на якому за церковною легендою був страчений святий Петро.

Окрм Острога на Волин з першо половини столття збереглися також мськ ворота в Олиц (1630-т рр. ). Грандозним на той час був зроблений ним купол (8-гранний, даметром 42 метри) для Собору Санта-Маря дель Фьоре (1420-1436).

живописцем та сториком мистецтва Джорджо Вазар. VI. 6). Вд друго половини XVI ст. Найбльшим архтектором цього пероду був Донато дaposАнджело Браманте (1444—1514).

Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. – Високий Ренесанс, або Чинквеченто 16 ст. Видатними представниками цього пероду були Леонардо да Внч, Мкеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тцан (таля), Альбрехт Дюрер, Ульрх фон Гуттен, Г. Гольбайн (Нмеччина), Франсуа Рабле (Франця), Шекспр, Томас Мор (Англя), Мгель Сервантес, Лопе де Вега (спаня), Еразм Роттердамський, П. Рубенс, Х. Рембрандт (Ндерланди, Фландря) та багато нших. Улюблен вршов форми -- мадригал та сонет. В Острозькй академ навчання включало знайомство з вченими Ренесансу. У Нмеччин та Австр ренесанс почина розвиватися в XVI ст.

Найвдомшими стали науков трактати Альберт «Десять книг про зодчество», Палладо «Чотири книги про архтектуру» та Вньоли «Правило пяти ордерв архтектури». стотно перебудовано комплекс споруд замку Острозьких у Дубно. Ц палаццо, переважнотриповерхов, складен з грубо отесаних (рустованих) камнних квадрв, з фасадувиглядають довол суворими.

Серед них були Себастьяно Серло, Мкеле Санмикеле Якобо Сансовно. Цьому причиною передусм роздробленсть крани. Це, наприклад, церква Сан Мньято у Флоренц абофлорентйський баптистерй (хрещальня).

спльн з помчниками стату пророкв для кампанели флорентйського собору (мармур, Музей собору, Флоренця) являють собою галерею гостро ндивдуальних образв, сповнених суворо правди. Художн фрески розмщувалися серед статуй з мармуру бронзи. Фронтон (от лат.

У Рим проводяться величезн будвельн роботи. Он считается автором «гигантского ордера» – пилястра, который тянется от основания к антаблементу фасада. Другим примером этого стиля в архитектуре является Палаццо дель Те Джулио Романо в Мантуе, с его огромными лоджиями, рустированными стенами, парковыми гротами и обширными фресками.

РСС РРРРёСС–С— РРСРлиССРР РСли РРРСРР РС–СРС–СРёРРё, РС–Р С РРёСРРССРС–Р РРСРРРС–. В архтектур пошуки «деальних» форм будинкв, заснованих на повнй закнчено композиц, стали одню з визначальних тенденцй. Наймасштабншою мстобудвельною акцю була реконструкця Рима.

Вдроджувачами почали називати себе талйц епохи Ренесансу, як надзвичайно високо цнували досягнення антично культури. До будвництва ц споруди архтектор Браманте пдключився, коли вже два поверхи були зведен. Фасад палацу прикрашаться яскравими декоративними елементами геральдичного характеру (ллями фамльного герба Фарнезе). У Венец XV ст., яка була центром талйського Вдродження. Ренесанс (франц.

У 1500 перехав в Перуджу та вступив в майстерню Перуджно. Прагнення створенню «деального образу людини» разом з пошуками методв художнього освоння свту зумовило свордний пзнавальний реалзм Вдродження, який базуться на тсному союз мистецтва, з швидко що розвиваться наукою.

Рафаель виконував роботи рзномантних жанрв. Вже сучасниками Браманте ця споруда визнавалася одним з шедеврв архтектури. Повсталий раб та Помираючий раб, обидв -- 1513-16, Лувр, Париж), задуман як протиставлення прекрасного сильного юнака, що намагаться розрвати пута ншому прекрасному юнаку, чотири стату рабв, котр лишились незавершеними (1532-1534, Галерея АХ, Флоренця), саме по ним добре видно процес роботи М. скульптор не обробля блок рвномрно з усх бокв, уявляючи в нетесаному камен майбутнй витвр, заглиблються в блок в одних мсцях, лишаючи нш майже не обробленими. Риси надзвичайност несхожест в порвнянн з живописом Взант отримав талйський живопис— монументальний та станковий, завдяки зусиллям Джотто, Ченн д Пепо (вдомшого як Чмабуе), Птро Каваллн, Дуччо д Буоннсенья.

Продовжив будвництво собору архтектор художник Рафаель Сант. Петра (склав новий, базилкальний план) та добудував початий Браманте ватиканський двр з Лоджями. У всх цих сферах люди вдштовхуються вд антично спадщини, чим пояснються хвиля нтересу до стародавньому мистецтву архтектур. роль головного художнього центру переходить вд Флоренц до Риму. Це будови з склепннями стнами з цегли (хрестов, коробов, втрильн, змкнут, купольн сферичн) з частковим використанням деревяних елементв в балкових конструкцях перекриттв поверхв, в кроквах похилих дахв.

У спвдружност з архтектором Мкелоццо вн створю ренесансний тип настнного надгробку з античним саркофагом (на якому спочива фгура померлого), с алегоричними фгурами та величним ордерним обрамленням (надгробок папи оанна XXIII, мармур, бронза, 1425--27рр, баптистерй, Флоренця). Льввську синагогу Нахмановичв, вдому пд назвою Золота Роза (збереглася лише захдна стна), спорудив знаний, насамперед з сво пзншо дяльност у Жовкв, мсцевий архтектор талйського походження Павло Щасливий. Крм влли Ротонда Палладо у Вченц перебудував будвлю базилки (рис. Из этой тенденции впоследствии развился стиль барокко, а затем и стиль рококо. Основоположником направления маньеризма в архитектуре считают Микеланджело, который свободно интерпретировал принципы и формы античного искусства. Прагнення до створенняВ«деального образу людиниВ» у поднанн з пошуками методв художньогоосвоння свту зумовило свордний пзнавальний реалзм Вдродження, базуться на тсному союз мистецтва з швидко розвиваться наукою. Вдродження — це могутнй культурний рух у межах XIV — початку XVII ст., в ход якого вдбулося подолання духовно диктатури деспот церкви, виникла нова культура, звернена до земних справ, прагнення людей до щасливого життя, а також нова система нацональних лтератур, нова флософя наука небувалого розквту досягло у ту пору мистецтво.

Створюються найбльш досконал центричн композиц. Яскравим представником римсько школи був великий Мкеланджело Буонаррот (1475 – 1564). Д. Боккаччо, Н. Макавелл використовували М. Смотрицький, З. Копистинський, . Петра.

Зaposявилися бограф знаменитих людей, х живописн та скульптурн портрети. Одночасно з Палладо у Венец працювавархтектор Сансовно. Ця споруда вража незвичним простором, стна верхнього ярусу нби вироста з легких аркад.

Архтектура Палладо вдзначена дивним багатством прийомв вртуозним знанням деталей. Вн розвинув де свого попередника. Раннй перод повязаний з провнцю Тоскана та головним мстом Флоренцю -- колискою мистецтва та архтектури талйського Ренесансу. Марка, виконана в 1411--13 рр. Усе нше, за словами Мкеланджело, порожня забава, яку можна надати меншим талантам. У Виховному дом весь нижнй поверх оформлений у вигляд привтно вдкрито лодж-галере.

На протяжении 10 лет расписывалась самим Романо и его учениками. В архтектур Л. да В. розробля рзн варанти «деального мста» та центрально-купольного храму. В тал ц пошуки стимулювалися тим, що булизбережен численн античн римськ памятки.

Наприклад, мсто-замок Дуино (нин у володнн князв Турн унд Таксс) поблизу вд мста Трста, мсто-фортеця Пальма-Нуово близько Венец (рис. Вдом ренесансн центри навть в тал (Флоренця, Венеця, Рмн, Падуя, частково Рим) снували в тсному оточенн феодальних князвств феодальних державних утворень на вропейському континент.

Пдкреслються бльш вльне спввдношення простору матер. Мистецтво Високого Вдродження. 64 Роздл 6. Петра в Рим.

Браманте зупинив вибр на план, в основ якого лежав грецький хрест, вписаний у квадрат. Вдродження в тал остаточно перемогло готику. В епоху Вдродження сталися радикальн змни у принципах будвництва. З-помж робт Джотто краще з усх збереглися фрески Капелли дель Арена (Скровень) у мст Падуя (1303-1306). Дяльнсть Андреа Палладо (1508 – 1580) проткала в основному в м. Вченц, недалеко вд Венец, де вн будував палацов споруди влли, а також у Венец, де вн побудував в основному церковн будвл.

зосереджен у Флоренц. Капела увнчана куполом з лхтарем. Вн включа костьол кел, споруджен на оточеному муром подвр.

Петра, Рим). У 1520-х рр. Ця дея фасаду згодом була розвинена у творчост багатьох архтекторв.

У цих роботах описан тосканський, доричний, ончний, коринфський композитний ордера. Фасад церкви, спроектований Джакомо делла Порта (1537-1604), ма двохaposярусну композицю, з спареними плястрами потужними волютами, обaposднавчими обидва поверху. РРСР С–РСР СРёССРСС–С СРР»РР»РСС РР ССССРРёС РРРР»СС РРР»СССРРРР РРСРліРССРР. Завершують групу мурованих храмв Волин першо половини XVII ст. Вплив ренесансного стилю вдчутний у багатьох архтектурних спорудах на Укран. Як правило, деревяними були й укрплення тогочасних укранських монастирв.

Однак Браманте при житт не змг завершити будвництво собору. Крм усього ншого аркади приховували призначення частин будвл. Декоративна рзьба почала розвиватися у Львов. У композиц фасадв яснсть простота змнилася бльш складно велико пластикою форм, стни розчленован уступами плястрами великого коринфського ордера з потужним антаблементом високим аттиком мж плястрами помщен як би затесненние в простнках вконн прорзи, нш рзн декоративн елементи (карнизи, паски, сандрики, стату т. п. ), як надають стн майже скульптурна пластичнсть. Але родоначальниками Вдродження вважаються Франческо Петрарка (1304–1374), автор «Книги псень» Джованн Бокаччо (1313–1375), автор «Декамерону».

В останнй споруд практично не можнавизначити, де проходить основна площина фасаду. У 16 в. роль головного мистецького центру переходить вд Флоренц до Риму. В архтектур цього пероду основн риси тенденц Вдродження отримують сво закнчене вираження.

Йде 1546. Прагнення до створення «деального образу людини» у поднанн з пошуками методв художнього освоння свту зумовило свордний пзнавальний реалзм Вдродження, що базуться на тсному союз мистецтва з швидко розвиваться наукою. У кожнй кран вропи були власн риси особливост будвництва.

Поряд з цими загалом досить традицйними зразками оборонного резиденцйного будвництва у першй половин XVII ст. Скульптура Бенвенуто Челлн Персей вважаться неперевершеним шедевром Пзнього Ренесансу. З красного письменства вдомий укранський переклад одн новели з «Декамерону» Боккаччо новий переклад «Олександр» та клька дрбних опусв. Псля смерт Браманте Р. обйняв посаду головного архтектора собору св. Це перод так званого Раннього вдродження. VI.

По-ншому, як вдомо, цей перод – Епоха Вдродження. Творчсть Мкеланджело -- один з факторв, що стимулював розвиток маньризму. Будуються замськ влли як цлсн архтектурн комплекси.

Виник могутнй осередок ренесансно культури у Флоренц. Внутршнй двр оточений двохярусно галерею. У пдсумку проект собору зазнав змн. Пд час проектування флорентйського палаццо Медч Рикарди Микелоццо (1396-1472) здйснив переклад поняття "палац" з архтектурного мови Середньовччя мовою Вдродження.

Над средокрестием виник величезний купол, а над бчними нефами – цилндричн склепння. Брунеллеск вдало використовував ордер у базилкальних церквах Сан-Лоренцо (1422-46) та Санто-Спрто (почата у 1444), роздливши нефи колонами и розчленивши стни плястрами. Архтектура цього пероду основн риси й Вдродження отримують сво яке закнчила вираз. Фасадам надаться розмренсть по горизонтал за допомогою витончених мжповерхових карнизв головного карниза, що утворю сильний виступ пд дахом (для утворення тн над вкнами спалень верхнх поверхв). В 1420 р Брунеллески виграв мський конкурс. Працював головним чином у Флоренц, а також у Сн (1423--34 та 1457--61), Рим (1430--33), Паду (1444--53). в цьому окремому будинку фасадна стна вдгра роль нося архтектурного задуму.

Ян Покорович, син Адама Покори. 1627 р. розпочато зведення костьолу бернардинв у Збараж (перебудований у XVIII ст. ). Юра Воздвиженська в Дрогобич, собор Благовщення в Ковел, Крехвський монастир й н. ). Осмисленню звязку ордера з стною присвятив Альберт сво теоретичн прац.

Найбльш художн школи тал знаходились у Пз та Сн. При двор папи Юля працювали найбльш видатн архтектори того часу – Антоно да Сангалло, Мкеланджело Буонаррот, Донато Браманте. Псля клькох столть, протягомяких х споглядали з байдужстю, до них раптово зрс нтерес.

Цкаво, що першим ренесансним будвлею Флоренц став комплекс Виховного будинку (притулок для дтей-сирт), спроектований Брунеллески в 1421 г. (рис. Цьому сприяла х замкнута, лакончна форма, облицювання грубими блоками каменю, невелик вкна, що подекуди (перший поверх) прикривалися ратами. Цкаво, що крм храмв вдбувався пошук архтектурних форм деального мста.

Капела явля собою невеликий храм-ротонду, яка стоть на невисокому подум над криптою. Народився в родин багатого нотаруса. Передвдродження (або проторенесанс з французько)— важливий етап розвитку талйсько культури мистецтва, який розпочався в надрах пзнього романського стилю мсцевого варанту готики. Варта поруч бблотека повною протилежнстю монетного двору.

З друго чверт XVI ст. Реформи фрескового живопису, розпочат Джотто, стають школою для поколнь талйських митцв. 135 Список рекомендованих джерел.

Для облицювання цегли використовували штукатурку, мармур, камнь. Уже в раннх творах Р., в х витончених фгурах, вдчуваться рука високообдарованого художника (Сон лицаря, Нацональна галерея, Лондон Три грац, Музей Конде, Шантй Мадонна Конестабл, Ермтаж, Санкт-Петербург вс три – 1500-02). 6 Роздл 2. У перод Ренесансу фасади будинкв облагораживались скульптурними композицями. До площ ведуть мармуров сходи, прикрашена статуями Кастора Полдевка.

Територя мста була розмрена за французькою системою в туазах, що дало пдстави приписати дею плану вдомому французькому вйськовому нженеров йому Левассеру де Боплану, який перебував на польськй служб й вднотований документами мського архву вже 1631 p. Броди розпланован у вигляд регулярного пятикутника, у захднй частин якого була збудована укрплена резиденця власникв. У кожнй кран вропи були власн риси та особливост будвництва.

мста Пвнчно тал й Тоскани вже були порвняно розвинен й забудован, тут (на вдмну вд Франц, Англ, Нмеччини) романська архтектура була не стльки монастирською, скльки мською. Георгя (мармур, 1416, Нацональний музей, Флоренця) майстер зобразив ренесансний деал вона-героя, надав образу внутршньо збраност та напруги, патротичного громадського звучання. Остання тенденця досягла розвитку в архтектур бароко.

5). вивчав у Рим античну архтектуру. Автором проекту костьолу, як вважають на пдстав його стилстичних особливостей, був Павло Римлянин, а вели будвництво його партнер Амвросй Прихильний та Андрй Бемер, якому випало завершити ансамбль. Для надгробку призначалися ще дв стату рабв (т. зв. До того ж, в тал надзвичайного розвитку набула теоря мстобудування. Ставиться на реальн пдстави проблема створення регулярного мського ансамблю.

Р. вдалося блискуче поднати зображений простр з реальним. Правда, скульптурна форма деякий час ще продовжу жити на стнах архтектурно споруди, але поступово з них зникають ц останн слди «колишньо розкош». Париж ста центром вропейського Вдродження. Термн у прямому значенн стосуться лише тал 15 – 16 ст. Так, наприклад, Якобо Сансовно (1486-1570) доручили перебудову добудову будвл старих Прокурацй.

Вони нагадували крпосн споруди романо-готичного часу. Архтектура тамстобудування Високого Вдродження. У 1506 Папа Юлй II доручив Браманте роботу над проектом нового собору св. П. Алеппський фксу поширення рзних типв церков -- одно- двоверхих, триверхих, особливо вдзначаючи монументальн пятиверх з восьмигранними зрубами, вд яких безпосередньо походить тип висотно розбудованих храмв Кива та Лвобережжя XVIII ст. «Джоконда» 1503, Лувр) образ багато городянки виступа втленням пднесеного деалу жночност, не втрачаючи при цьому нтимно-людсько привабливост важливим елементом композиц ста космчно широкий пейзаж, що потопа у холодному серпанку.

Поряд з ними складалися найбльше поширювалися традицйнш за характером мськ органзми. Основою архтектури епохи Ренесансу було вдродження традицй античност. Найбльш вдом його твори: стату «Давид», «Мойсей», стату вмираючого повсталого рабв, гробниц Медч, розпис стел Скстинсько капели. Вишенського стилстично була вже переходовим явищем до бароко. Однак у них уже прикметн особливост. В останнй споруд практично не можна визначити, де проходить основна площина фасаду. Виняткове значення ма дяльнсть Р. -архтектора.

Мкеланджело, який був так само великий як архтектор, скульптор художникь. Чимало з них отримали нов або значно оновили уже снуюч мськ укрплення. До таких поодиноких прикладв належить документально засвдчена родина П. Сперендо в Остроз. Орнамент застосовуться рдко, архтектура ста монументальною, величною. У венецансько архтектур ренесансний стиль проснував до 80-х 16 в. У ршенн влли Ротонда бля Вченци Андреа Палладо (1518-1580) використовував чотири четырехколонных ончних портика, як розташував в протилежн боки Центрального квадратного у план обсягу. Найбльш повно риси Вдродження проявилися у Флоренц.

Капела носить назву Темпьетто Сан-Птро н Монторо. Проектом було передбачено зведення двох куполв. У 1420-рр вн, розвиваючи де Ф. Брунеллеск, випрацьову так званий живописний тип рельфу, створюючи враження глибини простору за допомогою лнйно перспективи, точного розмежовування планв та поступового зниження висоти зображень (рельф «Бенкет рода» на бронзовй купел снського баптистеря, 1423--27рр).

значно нтенсифкувалося вд перших рокв наступного столття. Мистецтво, архтектура мстобудування спан та Франц доби Вдродження. Ще в 1561 -- 1571 рр. Памятки Ренесансу характерн насамперед для захдних областей Украни, зокрема для Львова, до якого приздили квалфкован майстри з мистецьких центрв тал (Кастло Петро, тальчик Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло й н. ) Нмеччини (Пфстер Йоганн, Горст Гайнрх, Шольц Гануш та н. ). називають Пзнм Ренесансом. Бельведер став прикладом виключно винахдливого сполучення стни, ордеру й аркад. На етап раннього Вдродження надзвичайного поширення отримав фресковий живопис. Будвля оточена колонадою тосканського ордеру. Епоха Вдродження охоплю близько чотирьох столть (13 – 16 ст. ) подляться на так етапи: друга половина 13 – 14 ст.

По-ншому, як вдомо, цей перод – Епоха Вдродження. Виконан в барокковому стил коностаси XVII – XVIII столть свою величнстю й монументальнстю ставали центральною окрасою лецького собору, Троцького собору в Чернгов, Преображенсько церкви у Великих Соро-чинцях. 15— поч. У другй половин XVI -- першй половин XVII ст. Главное содержание перемен – изменение мировоззрения. У Польщ видатними представниками Ренесансу 15— 16 ст. У 1508 майстер завдяки Браманте отриму вд папи Юля II запрошення до Риму (для робт у Ватиканському палац) в Рим майстер ближче знайомиться з античними памятниками, бере участь у розкопках.

Пилястры встановлено на пaposдестал, гра роль аттика для який би нижче поверху. Но прошло несколько веков и непреходящие ценности древней Эллады вернулись в Европу. З вступом на папський престол Юля II (1503) центр талйського мистецтва з Флоренц перемщаться в Рим, папа привернув до свого двору кращих художникв тал.

Найкращим представником цього пероду в архтектур Риму був Донато Браманте (1444–1514), котрий творчо розвинув найкращ здобутки будвель стародавнього Риму. Особливо цкавий венецанський монетний двр, який зводився як символ стйкост держави грошово одиниц – цехна, який карбувався тод у Венец, але був тодшньо свтово валютою (аналогом вро долара) (рис. Взьммо, наприклад, фреску «Тамна вечеря». лише пзнше стало зрозумло, що доба вдродження не обмежилось тльки вдродженням чи «наслдуванням античному», а й запропонувало власн значущ здобутки в архтектур, лтератур, скульптур, полтичнй практиц, живопису тощо. веде роботи по перебудов Ватикану.

По-ншому, як вдомо, цей перод – Епоха Вдродження. Мкеланджело Буонаррот (1475-1564), як Леонардо да Внч, був унверсальною творчою особистстю – скульптором, архтектором, живописцем, поетом. Р. також побудував палаццо: Вдон-Каффарелл (з 1515) з здвоними напвколонами, Пандольфн у Флоренц (1520 за проектами Р. та архтектора Дж. В ансамбль з церквою дзвницею входить також невелика каплиця Трьох святителв, яку приписують будвничому Андрв Пдлсному (перебудована у другй половин XVII ст. ). В архтектур цього часу (Мкеланджело, Джакомо да Вньйола, Джуло Романо, Бальдасаре Перуцц) струнка тектонка поступаться мсцем великй напруженост, а нод конфлкту сил разом з тим збльшуться нтерес до просторового розвитку композиц, будинок втрача замкнутсть т пдкоряться мстобудвному задуму, ансамблю, природному середовищу. За конструкцями ц споруди щедоготичн, суто романськ.

датуться Онуфрвська церква в Гусятин, що так само належить до типу триконхових. Петра Павла в Луцьку (1606 -- 1610) з активним пластичним моделюванням фасаду (первсний нтерр не збергся). На початку XVII ст. предположительно архитектором Филиппо Календарио. Это главное здание Венеции было прежде всего резиденцией дожей (выборного главы Венецианской республики). 10).

мсце -- в галере, у зал, палац, нердко (як в Древнй Грец) на площ мста. дину поверхню фасаду, облицьованого каменем, завершував карниз, сильно висунутий уперед. До найвдомших монастирських комплексв першо половини XVII ст.

Вкна першого поверху, на вдмну вд флорентйських палацв, мають так ж розмри, як вкна верхнх поверхв. Висок коринфские плястри обaposднують обидва поверху. Псля клькох столть, протягом яких х споглядали з байдужстю, до них раптово зрс нтерес. У Франц провв останн роки свого життя Леонардо так Внч, але нчого там не створив. У перод розквту монархчних держав у XVIII ст. В увесь цей процес укладався глибокий сенс безперервност стор, саме культурно стор.

Природа, жнка, живопис, -- не роздл поняття для Тицана. Натомсть у першй половин XVII ст. вплив талйського Ренесансу став вдчутним в нших кранах. З середини XVI ст. У 1641 -- 1642 рр.

У 1434--43рр. без точншого датування вцлли також у Каспервцях (св. Отже, колиска Вдродження -- таля.

Ознаки часу в картин неясн майже невдчутн на блакитно-зеленому, «мсячному» фон. Р. народився в родин живописця Джованн Сант. У мсто Рмн повернувся Сджизмондо Малатеста, володар мста. Будучи головним архтектором при двор папи Юля II, Браманте з 1505г.

М. вчився у живописця Грландайо (1488-89) та скульптора Бертольдо д Джованн (1489-90), проте найбльше вплинули на його творчсть роботи Джотто, Донателло, Мазаччо, Якопо делла Кверча та антична пластика. До найвизначнших католицьких храмв Волин належить споруджений у 1635 -- 1640 рр. х сучасник художникь Джорджо Вазар у Флоренц побудував вулицю Уффци. Орнаментом мг бути покритий весь фасад будвл, як у церкв Сан Грегоро у Вальядолд, або тльки окрем його частини, як у лкарн Санта Крус у Толедо (архтектор Енрке де Егас).

Це покриття використовувалося як зовншнй шар, що набував декоративно-пластичного вигляду. В тал швидко ростуть мста-промисловц, так, як Флоренця, портов -- Генуя, Венеця. За конструкцями ц споруди ще доготичн, суто романськ. Вони насамперед повязан з дяльнстю прижджих вропейських будвничих (перед початком XVII ст. Браманте належить основний задум собору в Пав (1488-1492), з куполом, високо пднятим на 8 струнких стовпах. Пзн твори Д., створен в умовах кризи демократичних традицй треченто та раннього кватроченто, сповнен гостро експрес та духовного надлому (статуя Мар Магдалини, розфарбоване дерево, 1450- рр., баптистерй, група «Юдф та Олоферн», бронза, 1456--57рр, площа Синьйор, рельфи двох кафедр церкви Сан-Лоренцо, бронза, 1460- рр., завершен учнями Д., -- все у Флоренц). псля тривало перерви вдновлються муроване церковне будвництво.

Лаврентя у Жовкв, побудований за проектом архтектора Павла Щасливого. Конструктивно правдивий ордерний портик ста головною темою багатьох його творв. Але розвиток ренесансно архтектури вдбувалося нервномрно. Цеглян конструкц облицьовували -- тиньком, каменем чи мармуром. В Англ ренесанс проявля себе тльки в декоруванн будвель.

Пропорцйн спввдношення цих плиток не повязан з тектонкою само споруди. Бельведер ставприкладом виключно винахдливого сполучення стни, ордеру й аркад.

Якщо вам треба придумати якесь оточення, то саме у цьому ви побачите подобу божеських ландшафтв, оздоблених горами, рунами, камнням, гаями, розлогими рвнинами, пагорбами та розматими видолинками серед цього ви спостергатимете битви й незвичн ошалл постат. » Засада вз, що упереджувала таких романтикв, як Колрдж, породила тамниче самозаглиблення «Мони Лзи», сюжетв «Анна Маря», «Леда Лебдь», «Св. да Сангалло). Бльшсть з них не змогли утриматися на мсцевому рунт. працював у майстерн Лоренцо Гберт. Одню з головних цього власно класично традиц (Франця сторично була "романзована", як Англя: французьк архтектори могли побачити античн памaposятники лише у час подорожей до тал, а й у земл).

Наступного року завершено Михайлвську церкву в Гощ. В архтектур (Донато Браманте, Рафаель) гармоня, монументальнсть, чтка врвноваженсть образв досягли апогею. зявилися укрплення монастирв зутв та домнканцв. На початку XV ст. В Млан майстер навколо себе збира учнв (Ломбардська школа). Вн був не тльки архтектором-практиком, а й теоретиком мистецтва.

il primo Rinascimento) перодом епохи Вдродження (XIV-XVII ст. ), в основ якого лежить принцип гуманзму, утвердження гдност краси реально людини, розуму та вол, творчих сил. Цльне скульптурне зображення спиралося на стну, але не бльше того. Ордер галере клька утяжеляется, набуваючи рис урочистост показност. влла ста мсцем замського вдпочинок багатих городян (влла Медч бля Флоренц), а з XVI ст. Для Л. да В. мистецтво та наука були нерозривно повязан.

Брано костьол св. Псля його смерт кервництво будвельними роботами перейшло до Джакомо делла Порта. В цей час окрем памятки зявлялися лише в провнц.

Альберт вперше запропонував для церковногофасаду (у двох варантах) античний мотив трумфально арки, який згодом буввикористаний у найрзномантнших контекстах. Найважлившим памятником XIV–XVI ст. В конах Р. вдбився тльки спорадично, але його слди ще помтн на початку 18 ст. Галятовський. Вн був провсником Ренесансу (Проторенесанс).

Це була низка споруд з цегляними стнами та склепнням (коробковим, хрестовим, змкнутим, втрильним, сферичним, ляльковим), у яких частково застосовувалося дерево. У середин XVII ст. За папський рахунок сво позиц посилили навть талйськ князвства. Щодо цього характерний приклад Львова, де перед кнцем XVI ст.

За свою формою палац канцеляр – це величезний паралелеппед, роздлений по фасаду на три яруси. Рафаель погодився з снуванням точки зупину дал деалзував т форми — майже так, як це вчинив за аналогчно ситуац Фдй, а Мкеланджело вдмовився погодитися з обставинами, як романтики згодом назвали «енергю, що скову», у боротьб з перепонами копичив злсть над у зображуваних фгурах, котр у живописних, скульптурних архтектурних творах достоту залишилися у сфер власних жорстоких напруг. Творчсть великих майстрв кватроченто (Ранн Вдродження) пронизане деалами гуманзму, воно пднма людину над рвнем буденност — Донателло, Мазаччо, Ботчелл (Народження Венери). До друго половини XVI -- першо половини XVII ст. У Флоренц, Венец та у Рим вони зазвичай триповерхов, а в мстах пвнчно тал – двоповерхов.

Духа в Потелич, св. Обднання двох будвельних длянок дозволило розпланувати значний, як на льввськ умови, за розмрами внутршнй двр, оточений з трьох сторн двоповерховою галерею на тонких круглих стовпах. Найбльш вдомим та показовим палаццо Ручела талйського вченого-архтектора раннього пероду Леона Батиста Альберт (1404 – 1472). VI. 3) купола собору Санта-Маря дель Фьоре. Кнцем XVI ст.

Микеланджело создал усыпальницу Медичи при церкви Сан-Лоренцо во Флоренции, купол Собора святого Петра, проект застройки Капитолийского холма в Риме. В Паду Д. створив перший свтський монумент епохи Вдродження -- кнний памятник кондотьру Гаттамелате (бронза, мармур, вапняк, 1447--53рр). За життя Буонаротт була зведена схдна частина собору з тамбуром грандозного купола, а сам купол побудував псля смерт Мкеланджело Джакомо делла Порта, дещо подовживши пропорц. Зразком пзнього Ренесансу, що переходить у бароко, ллнська (Богданова) церква в Суботов (1653). На початку XVI ст.

ста визнаним центром високого ренесансу. Левассера де Боплана новий замок у Бар. -- яксно новий етап у розвитку архтектури та мстобудування на укранських землях.

По-друге, стни суцльно облицьованмармуровими плитками (тому стиль цих споруд називають нкрустацйним). Мармурова нкрустаця нада м дуже свордного вигляду: увесь фасад чткорозкреслений на прямокутники рзно величини, як сполучаються з колами йдугами арок. Донателло одним з перших художньо осмислив досвд античного мистецтва у створенн класичних форм та видв скульптури (вльно розмщен стату, настнний надгробок, кнний памятник, живописний рельф) Першим витворам Донателло, що дйшли до нас (стату пророкв для бокового порталу флорентйського собору, 1406--08) ще властив готична сковансть, подрбненсть лнйного ритму. станц) Ватиканського палацу. У розробц його фасаду вдсутн традицйна рустовка вертикальн членування. Серед них центральне мсце посда будинок багатого купця грецького походження Константина Корнякта -- дина у тогочаснй житловй забудов мста споруда, що зайняла дв будвельн длянки. Це палац Рккард, побудований Мкелоццо-Мкелоццо, палац Строц архтектора Бенедетто да-Майяно С. Кронака, палац Гонди (Джулано да-Сан-Галло), палац Руччелла (архтектор Леон-Баттста Альберт).

Каплиця представля купольную ротонду, оточену римско-дорической колонадою. Тут зародилась ця епоха, тому мсцевий Ренесанс (до реч, термн «Renissance» запровадив талйський мислитель та художник Джорджо Вазар вн так назвав перод з 1250 по 1550рр. Фасади цього палацу побудован за принципом членування х на три яруси. У порвнянн з Джорджоне Тицан менш лричний та витончений, його жноч образи бльш «приземлен», однак по-свому не менш приваблив. На Темпьетто у двор церкви Сан-Птро в Монторо (1503) Браманте надихнули ротонди римських храмв.

1610 р. датують церкву св. У XIV–XVст. Обидв лн внесли свою частку в становлення ренесансного мистецтва. Ордер завершуться потужним антаблементом з балюстрадою. На вдмну вд Вертикалзм готики ренесанс його форми в значнй мр розвиваються в ширину.

Нижче). Найхарактернш його будвл — капелла Пацц з легким портиком Виховний дм у Флоренц.

Однак вже мармурова статуя св. Прикладом мстобудування доби Ренесансу за принципами регулярного плану можуть бути Жовква (будвничий А. Прихильний) Броди (архтектор ДельАква, нженер Боплан). Тут фрески розташован у три ряди вздовж глухо стни.

В Англ виникло англканство, де головою вровчення став свтський володар— король Генрх VIII. В римських мадоннах Рафаеля настрй дил поступаться глибокому почуттю материнства (Мадонна Альба, 1510-11, Нацональна галерея, Вашингтон Мадонна д Фолньо, 1511-12, Ватиканська пнакотека Мадонна в крсл, 1516, Галерея Палатина). В складнй дейнй програм плафона видляються так теми: сцени з бблйно книги Буття, пророки та свли, предки Христа та епзоди з Ббл (чудесн звльнення удев). Насамперед це стосувалося захисту мста.

Крм того, в будвл бблотеки мав розташовуватися державний архв. Фасад розташованих справа й злва палаццо Консерваторе (зараз там виставлен твори античного з зборв Капитолийских музев) роздлен на два поверху: нижнй займають вдкрит лодж, у верхнй чергуються вкна з трикутними лучковыми фронтонами. Учився та працював у Флоренц у 1402-09рр.

Рафаель Сант (1483, Урбно, – 1520, Рим, талйський художникь та архтектор. лише на початку XVII ст. Вньйола (Vignola) (справжн прзвище Бароцц, Barozzi) Джакомо да (1. 10. 1507, Вньйола, Эмля-Романья, -- 7. 7. 1573, Рим) -- талйський архтектор. У цьому в архтектур Вдродження проявляються спадщина готичних прийомв архтектури та мркування економ (можна не переживати про те, як виглядають прихован вд глядача бчн фасади). в цьому окремому будинку фасадна стна вдгра рольнося архтектурного задуму.

Пд лоджями залом розмщен кмнати для господарських потреб родини. Лрику М. вдрзня глибина думки та високий трагзм у нй М. розповдав про кохання, про самотнсть художника у ворожому свт, про грк розчарування гуманста. Мське життя тут набува розвинутих форм. У XV ст.

Елементи Ренесансу помтн в перебудов (у Камянц Подльському, Меджибож -- 1545) будов замкв (Синявських у Бережанах -- 1534 -- 55, С. Конецпольського у Пдгрцях та н. ). Багато римськ папи цього пероду не були чуж гуманстичних деалв. VI. 4). Посилив сво позиц вропейський протестантизм— через занепад авторитету папсько влади. Шедель), Ковнрського корпусу в Киво-Печерськй лавр (С.

З-помж храмв першо половини XVII ст., безперечно, найвизначншим парафяльний костьол св. Браманте зупинив вибр на план, основу якого лежав грецький (равноконечный) хрест, вписаний в квадрат. Приписуване Браманте будвлю Канчеллеря (Розпочато в 1483г. ) (Головно папсько канцеляр) у Рим – одне з видатних палацових будвель – представля собою величезний паралелеппед з прямокутним подвр39ям, оточеним аркадами (рис. Осмисленню звязку ордера з стною присвятивАльберт сво теоретичн прац. Петра у Ватикан (рис. нтерр просто однонфно Капелли освтлються пятьма вкнами на протилежнй стн. В. побудував першу овальну в план церкву Сант-Андреа на Ва Фламна у Рим (1555), завершив палац Фарнезе в Капрарол, поблизу Втербо (1558-73), створив величний круглий двр. нкрустацйний стиль визнача лад ясних спвмрних до людини форм (це характерно для Вдродження).

Художник довгий час творив, перебуваючи у Флоренц. Л. Б. VI. Найдовершенший витвр мистецтва руки Рафаеля -- це Скстинська мадонна (1515-19, Картинна галерея, Дрезден). Засновник архтектури талйського Вдродження Флпе Брунеллеск ще у 1401 роц, беручи участь в конкурс скульпторв, виконав бронзовий рельф Принесення в жертву сака (Нацональнй музей, Флоренця) для дверей флорентйського баптистеря.

Храм ль-Джезу (рис. Це називаться маньеризмом. В станц делла Сенья — тура (кмнат пдписв, печаток) вн написав чотири фрески-алегор основних сфер духовно дяльност людини: флософ, поез, богословя юриспруденц.

Тим самим архтектор пдкреслю днсть образу гармоню. вплив талйського Ренесансу стало вдчутно нших кранах. стала Волинь.

Найбльшими провдними архтекторами пероду пзнього ренесансу були архтектори А. Палладо (1518-1580) Д. Виньола (1507-1573). Насамперед треба вдзначити мсто-фортеця Ла-Валетту – столицю мальтйських лицарв. Такий метод роботи практично виключа участь помчникв. Перебування Д. в Рим на початку 1430-х рр.

М. прагнув зобразити готовнсть громадян встати на захист республки. Цей рельф, який видляться реалстичним новаторством, оригнальнстю та свободою композиц, можна назвати першим шедевром ренесансно скульптури. Джакомо Виньола (1507-1573) видав трактат про архтектурних ордерах, який надав вплив формування французько Школи образотворчого мистецтва. Палладо з небаченою до нього майстернстю висунув на перший план проблему фасаду споруди. Псля розграбування Риму в 1527-1528 рр.

Спочатку вони були всього лише елементами архтектурно споруди. вона нердко ста резиденцю великих феодалв вищого духвництва.

Окрем елементи деального мста були втлен за межами тал. Мкеланджело також змню традицйне уявлення про талйських палаццо. Палаццо дель Те (Палаццо Те) – загородная вилла маркиза Федерико II Гонзага в болотистой местности, окружающей Мантую. Ця споруда вража незвичним простором, стна верхньогоярусу нби вироста з легких аркад. Попри поширення новтнх досягнень вропейського оборонного та резиденцйного будвництва, не лише в другй половин XVI, але й у першй половин наступного столття, насамперед на Кивщин та активно освоюваному у першй половин XVII ст.

В околицях Львова наприкнц XVI ст. Мойсей -- титанчна особистсть з могутнм темпераментом та силою вол. Одна з бчних стнцеркви — проста й сувора, обмежена вузьким провулком головний же фасад церквивиходить на кут невелико площ, внаслдок чого основна точка зору на фасад (включаючи й купол) вдкриваться не спереду, а з кута. На вдмну вд нших кран, тут значне вираження знайшли обидв основн лн середньовчного мистецтва вропи — взантйська романо-готична, ускладнен в окремих областях тал впливом мистецтва Сходу. А способи декорац та прикраси орнаментом з самого початку були спльними для майже всх кран. (у Г. Сковороди).

Трохи надмрний у деталях елегантний ренесансовий формалзм дав нарешт стиль, придатний для тактовного вишуканого варювання й подальшо розробки. Мистецтво раннього Вдродження. 35 Роздл 4. При цьому характерно, що воно майже не розвивалося у другй половин XVI ст. Темний профль уди, рухи рук також видають нечисту совсть.

1. 5). Вони нагадували крпосн споруди романо-готичного часу. Ця дея фасаду згодом буларозвинена у творчост багатьох архтекторв.

Заснована вона у 1568 р. запроектом архтектора Вньойоли. будвництва пзньоренесансного зразка його замни бароковими реалзацями вд початку XVII ст. належить Миколавська церква у Теребовл. Це перший масштабний памятник ренесансно архтектури та нженер. В останн 30 рокв свого життя Мкеланджело захоплються архтектурою.

Скульптором, якому випало в мистецтв на цл столття вперед розвязати проблеми кругло скульптури, кнного монумента, був Донателло (Донато д Нкколо д Бетто Бард, близько 1386—1466 pp. ). Ранн Вдродження умовно подляться на два етапи – проторенесанс та саме Ранн Вдродження. До найранших серед них належить збудований за мурами мста й включений у систему його укрплень монастир бернардинв у Львов (вд 1600 р. ). Мкеланджело першим порушу кнну статую в центр площ Каптоля у Рим. Палац мав традицйний великий внутршнй двр, оточений аркадами, однак внутршнй двр був вписаний в длянку далеко не прямокутного обриси.

На служб у правителя Млана Лодовко Моро (с 1481 чи 1482) Л. да В. виступа в рол вйськового нженера, гдротехнка, органзатора придворних ферй. гуманста тата Юля II працювали найвидатнш архтектори – у тому числ Браманте, Рафаель, Мкеланджело, Антоно так Сангалло та нших. Передвдродження— як явище мистецтва, мало мсце лише в стор тал. Браманте хотв поставити купол Пантеону на базилку Максенця. Причому, вдчутне активне звернення до естетичних засад та принципв антично архтектури. В тал, переважно, виршувалися окрем мстобудвн ансамбл: площ, вулиц. Часто буржуазя скуповувала земл перетворюватися на лихварв землевласникв.

Дв стату померлих герцогв позбавлен портретних рис: це деальн образи. Таким чином, палаццо цього пероду стають прототипами майбутнх громадських будвель. В останн 30 рокв життя Мкеланджело звертаться до архтектури та поез. Святкове враження справля Палаццо Публко в Сн (рис. Ряд памяток розглядуваного пероду збергся на Тернопльщин. Для надгробку М. створив низку статуй, в тому числ Мойсея (1515-16, церква Сан-Птро н Внкол, Рим).

Круглий зал знаходиться в центр влли ма верхнй свтловий лхтар пд куполом. Його творчсть у ряд будвель стало реакцю на антиклассическое тенденц пзнього Вдродження. В архтектур використовував античну ордерну систему (церква Сант-Андреа в Манту, церква Святого Франциска в Рмн).

за проектом. Ц риси виявляються в архтектур Пвнчно тал (Андреа Паладо, Мкел Санмкел, Якопо Сансовно), що довше збергав життрадсний характер архтектурних образв. Павло Алеппський опису новоспоруджений деревяний палац Мартина Калиновського в Маньквц на Уманщин, пдкреслюючи, що бруси його стн були пдгнан так майстерно, що шви не проглядалися 11. Духа в Рогатин, у Молчанському Спасо-Преображенському соборах у Путивл й н. ). 15).

Боплан). А способи декорац прикраси орнаментом з самого початку були загальними для багатьох кран. Щонайвищого щабля цей стиль сягнув у доробку Джорджоне й Тцана. подають його як нову фундацю князя Януша Острозького.

Renaissance – Вдродження, вд renaitre – вдроджуватись), епоха в розвитку ряду кран Захдно та Центрально вропи (в тал 14-16 столття, в нших кранах – кнець 15 – початок 17 столття), перехдна вд середньовчно культури до культури нового часу. До раннх прикладв системи належить також споруджений у 1630-х рр. Класичн норми вивчалися вдтворювали для того, щоб служити сучасним на той час завданням.

Йому здавалося, що людська краса-останнй витвр природи, вершина, за якою наста виснаження загибель само природи. У 1546 Мкеланджело призначили головним архтектором собору св.

За часом— це 13— 14 ст. Вд епохи Античност ренесанс перейняв логчну ордерну систему. Вивчення антично спадщини ста бльш грунтовним, воно вдтворються бльш послдовно строго релкти середньовчного зникають, мистецтво повнстю базуться на класичних принципах. я не можу сказати, н подумати, що при вигляд твого обличчя так обтяжу пдносить душу. З часом скульптури епохи Вдродження стали приймати все бльш самостйн форми.

На початку 17 в. в Ватикан було виршено внести в проект собору св. Наприклад, подбним палаццо можна вважати палац Строцц (1489-1504), побудований за проектом архтектора Джулано да Сангалло (рис. надзвичайного економчного та культурного розквту. Архтектор епохи Вдродження приходить на змну цеховому майстров готики.

Рафаель також з успхом дяв на архтектурному поприщ. 123 Роздл 9. Науковий термн «проторенесанс» запропонував швейцарський науковець Я. Буркхардт, що помтив нов тенденц в розвитку мистецтва тал ще 11-13 столть. Однак храм побудований не був, збереглися лише ескзи креслення. Але коли лишити осторонь декор, Гемптон Корт звичайну готичну будвництво. лкаря Станслава Дибовицького.

В епоху Вдродження в сфер мистецтв на перший план виходить творча особистсть майстра-художника, майстра-архтектора з власною ндивдуальнстю. Представник Пзнього Вдродження.

Скульптура живопис не вдразу здобули незалежнсть вд архтектури. Чи це усвдомлення кнця свту, чи велике захоплення», – писав на схил рокв Мкеланджело. (Про архтектурн роботи майстра чит. Витончена дзвниця головного собору Флоренц Санта Маря дель Фьоре побудована «з малюнка» великого живописця Джотто. На рубеж 15-16 столть у вроп виникла зовсм нова архтектурна система – стиль Ренесансу. в той час, коли в вроп розвиваться гуманстичне мистецтво Вдродження, в архтектур, образотворчому мистецтв Украни панують давньоруськ, взантйськ, готичн традиц, канони.

В малярств понером була Флорентйська школа на чол з Фллппо Брунеллеск (1377–1446), Донателло (1386–1466), Мазаччо (1401—бл. 1428). Не менш цнним з точки зору високого мистецтва було також пзнше Вдродження. У Рим досяга зрлост талант Р. -портретиста в портретах вн переда передусм стйк риси характеру персонажв, наприклад: стриману владнсть Юля II (1511, Галерея Уфци, Флоренця), гордовитсть невдомого кардинала (1512, Прадо, Мадрид), душевну мяксть Жнки у покривал (Донна велата, 1513, Галерея Палатина) та нш. На замовлення Генрха II Пaposр Леско (прибл.

Пд упливом бльш систематичного археологчно точного ознайомлення з античними памaposятниками ордерн композиц набувають велику строгсть: поруч з ионическим коринфским ордерами широке застосування знаходять простш монументальн ордера — римско-дорический тосканский, а тонко розроблена арокада на колонах поступаться мсце монументально ордерной аркад. Палладо з небаченою до ньогомайстернстю висунув на перший план проблему фасаду споруди. Знаменита фгура Вдродження, титан Ренесансу. Юра у Львов (Б.

засновано монастир бернардинв у Заслав (зяслав), у якому пд кервництвом Джакопо Мадлени 1610 р. завершено зведення мурованих укрплень. У лтератур й науц, поруч з тенденцю вдродити культуру античност (так, як тод розумли), йшли намагання культивувати людську ндивдуальнсть, що мусить бути звльнена вд авторитетв традиц, переживати й думати незалежно вд них. Згодом з ц тенденц розвинувся стиль бароко, а потм, в XVIII столтт, стиль рококо.

VI. 9). Найчастше в оформленн будвель присутнй коринфський ордер з рзномантними видозмнами каптел. У цей час в тал тривав економчний спад. У 1506 р. папа Юлй II доручив Браманте роботу над проектом нового собору св. Мське життя тут набува розвинутих форм. з скромнших за характером реалзацй можна згадати перебудови з добудовою двох каплиць з дзвницею Троцького костьолу в Олеську, добудови каплиць до замкового костьолу в Бережанах, парафяльний костьол (нин церква) у Золочев, парафяльний костьол св.

Вдповдно найновш вропейськ системи поширюються також в мстобудуванн та обороннй архтектур. Врешт-решт було реалзовано проект, створений Мкеланджело на основ первинного задуму Браманте. Духа в Рогатин, у Молчанському Спасо-Преображенськом. у соборах у Путивл й н. ).

У Нмеччин потужний ренесансний вплив поширився завдяки Дюреру. Дах при цьому з вулиц не було видно. В Рим М. створю статую Вакх (1496-97, Нацональний музей, Флоренця) та групу Оплакування Христа (1498-1501, собор св.

Видатними представниками цього пероду були Леонардо да Внч, Мкеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тицан (таля), А. Дюрер, Ульрх фон Гуттен, Г. Гольбайн (Нмеччина), Франсуа Рабле (Франця), Шекспр, Томас Мор (Англя), Мгель Сервантес, Лопе ле Вега (спаня), Еразм Роттердамський, П. Рубенс, Х. Рембрандт (Ндерланди, Фландря) та багато нших. Людське тло представлено в хнх картинах здоровим, енергйним, атлетичним. Остаточно складаться тип мського палаццо, що у цей перод набува рис будинку як приватного, а й громадського, тому вдомо мepe ста прототипом багатьох наступних громадських будвель. Його провсниками виступили поет Данте, художник Джотто та нш. Однак в архтектур ренесанс став проявляти себе дещо пзнше, нж у живопис або скульптур.

де Боплана за участю талйського нженера Андреа дель Аква палац у Пдгрцях (з частково добудованим третм поверхом). Фасад у цй споруд домну. Так, перебудовуючи палац герцогв Фарнезе за замовленням нового папи Павла III (Фарнезе), Мкеланджело повнстю змню головний фасад будвл. Переломне значення для архтектури Пзнього Вдродження мала зведена у Рим церква ль Джезу.

репрезенту споруджений для князя Христофора Збаразького замок у Збараж (1626 -- 1631), первсний проект якого розробив вдомий талйський архтектор Внченцо Скамоцц (реалзовано значно видозмнений план). За трапезним столом сидять сус Христос дванадцять його апостолв. Пейзаж, природа, прекрасне оголене тло --обкти поклонння для нього. ) з котрим спвпрацював. Зорова «каркасний» характеризу розчленовансть купола зсередини, що ще трохи нагаду структуру готичних нерварних склепнь. Мста епохи Вдродженняпоступово отримували нових рис пд впливом суспльних змн.

Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. З вступом на папський престол Юля II (1503) центр талйського мистецтва з Флоренц перемщаться в Рим, папа запросив до свого практично феодального двору найкращих художникв тал. архтектури). В тал ц пошуки стимулювалися тим, що були збережен численн античн римськ памятки. Петра та будвництво ансамблю Каптоля у Рим -- духовного свтського центрв «вчного мста» (обидв роботи завершен за планами архтектора псля його смерт). Пзнм перодом Вдродження зазвичай вважаються середина кнець XVI ст. Тому цю романську архтектуру талвважають проторенесансною за духом. свтогляд М. набува трагчного вдтнку.

Поступово вдбувалося пластичне збагачення фасадв. Заснована вона у 1568 р. за проектом архтектора Вньойоли. Петра геню Мкеланджело належать реалзован проекти площ Каптолю з палацами. Монументальн живописн цикли Мкеланджело також виконував майже без сторонньо допомоги це стосуться грандозного живописного твору -- розписам стел Скстинсько капелли Ватикану (1508-12). Протягом 14 в. тал вдчувався дух змн.

Вд 1604 р. будувався монастир бернардинв у Сокал на Льввщин. Однак псля смерт в 1519 р правителя Флоренц Лорепцо Медч Мкеланджело змг побудувати невелику капелу – сакристю (усипальницю) для Лоренцо. Створював Донателло портрети конкретних осб (портрет Нкколо Удсано, наприклад). На рубеж 15-16 столть в вроп виникла совершенно нова архтектурна система – стиль Ренесансу.

В епоху Вдродження продовжилося зведення приватних палацв – палаццо. Ренесансним перетворенням античних форм вдмчена бронзова статуя Давида (1430-х рр. ) -- перше оголене зображення людини у статуарнй скульптур Вдродження. Корнякта, В. Ляниш), а ще бльше помтний у графц й мнатюр (Пересопницьке вангел -- 1550 -- 51), а також у друкарств. Розроблена Виньолой композиця церкви ль Джезу у Рим (1568-1584) з просторим головним нефом, куди вдкриваються ряди капел, нешироким трансептом, куполом над средокрестием, цилндричними склепннями з нших просторами нефа, трансептом хором стала зразком архтектури зутських церков, в багатьох що будувалися в 17 в. усю вропою.

Син нотаруса. Цьому сприяла х замкнута, лакончна форма, облицювання грубими блоками каменю, невелик вкна, що подекуди (перший поверх) прикривалися ратами. Однак можна простежити деяк загальн ознаки. Аж до XX столття поняття «маньризм» мало негативну конотацю («манрний», «дивацький», «химерний»), але до тепершнього часу термн використовуться тльки для опису вдповдного сторичного пероду,, загалом, нейтральний. Построено за 18 месяцев в 1524-1525 гг.

Альберт вважав, що ордер —гарна прикраса для стни. Створюються найдосконалш центричн композиц. Очевидно, унверсальнсть багатостороннсть таких майстрв, як Донателло, Леонардо да Внч, Альбрехт Дюрер, пояснються не тльки х надзвичайною обдарованстю, а й умовами хньо прац виховання.

Яскравим прикладом фландрского ренесансу ратуша мста Антверпена (XVI ст. ) (Рис. Проторенесанс (дученто треченто – XII-XIII – XIII-XIV ст. ), Ранн Вдродження (кватроченто XIV-XV ст. ), Високе Вдродження (чнквеченто XV-XVI ст. ), Пзн Вдродження (кнець XVI ст. ). Архтектура ста бльш стриманою та зразковою у пропорцйному вдношенн.

В ансамбл з Успенською церквою архтектор Петро Красовський на кошти купця Давида спорудив за умовою 1568 р. дзвницю, проте через помилку у розрахунку фундаментв вона ще в процес будвництва дала трщину пд час завершення завалилася 1570 р. Фундаменти вдбудував майстер з Венец Рох Шафранець, а до спорудження ново триярусно веж на кошти купця Константина Корнякта (четвертий поверх надбудовано наприкнц XVII ст. ) був причетний Петро Барбон. Понад 10 рокв Л. да В. працю над монументом Франческо Сфорца, батька Лодовко Моро (сповнена пластично мц глиняна модель кнно стату в натуральну величину була зруйнована пд час взяття Млану французами в 1500 вдома лише за пдготовчими начерками). VI. споруджено Покровську церкву у Сулимвц. Карло Мадерно (1556-1629) подовжив головний неф прилаштував до храму нартекс фасад. Тут ним створено двр Сан-Дамазо (1510 завдовжки 300 м), двр Бельведера (1503-45) з ншею для турнрв та видовищ (провсник майбутнх вл).

Палладо почав будувати вллу в 1553 р За формою влла нагаду куб, оточений з усх бокв шестиколонними портиками ончного ордера, поставленими над широкими сходами (рис. Зорова «каркасность» характеризу розчленовансть бан зсередини, що ще трохи скидаться на структуру готичних нерварных склепнь. В Нмеччин набуло мц лютеранство.

16 вв. ), Станислав Орховський (Орховй Роксолян) з Орхович близ Перемишля (1513— 66), Шимон Шимонович з Львова (1557— 1629) та н. В Укран засвдчене знайомство з поетикою Ренесансу, вплив граматичних творв розпочався на укранських словниках граматиках 16 ст., у творах укранських письменникв, а ще бльше на початку 17 ст. диний елемент, що не ма аналог в давньоримських спорудах, – високий купол. Венецанська архтектура вдрзняться бльшо декоративнстю, нж римська. З малюнка А. ван Вестерфельда вдома також деревяна дзвниця кивського Софйського собору.

Корнякта, В. Ляниш), а ще бльше помтний у графц й мнатюр (Пересопницьке вангел— 1550— 61), а також у друкарств. Для боротьби з реформуванням та рзними проявами антирелгйного духу була заснована нквзиця. rusticus – простой, грубый) – рельефная кладка или облицовка стен камнями с грубо отесанной или выпуклой лицевой поверхностью (так называемыми рустами). Ранн Вдродження (тал. За свою основою антифеодальний, йому властиво гуманстичний свтогляд, звернення до культурно спадщини античност, як би вдродження (звдси походження термну). Псля 80-х рр. Палаци, влли, громадськ будвл становлять цлком вдмнн вд середньовчних типи споруд, як-от: палаци Медч-Рккард (архтектор Мкелоццо), Виховний будинок та капела Пацц (архтектор Брунеллеск) у Флоренц, церква Санта Маря делле Грац в Млан (архтектор Брамонте) та н. Вдродження у Ндерландах та Нмеччин ознаменоване розквтом пзньо готики.

Фасад у цй споруд домну. Вплив творчост Д. на розвиток талйського мистецтва епохи Вдродження було величезним. У 1451 вдвдав Мантую, Венецю, Феррару. вангелчн сюжети представлен Джотто як реальн под.

Ще бльш чтким став ритм горизонтальних членувань. Будвля звльнилося вд крпосно замкнутост, ще властивою палацам раннього Вдродження. х розпочав у середин столття перший вдомий у мст будвничий талйського походження Петро -- 1558 р. Вн оскаржив церковне братство, яке не постачило належних за умовою матералв для спорудження храму. Вньойла вчився у Рим з 1534 року у Б. Перуцц та А. да Сангало Молодшого, працював у Франц (1541-43) та у Болонь (1543-73).

В кнц XV ст. Альберт вперше запропонував для церковного фасаду (у двох варантах) античний мотив трумфально арки, який згодом був використаний у найрзномантнших контекстах. Невянуча слава «Мони Лзи» («Джоконди») також пояснються майстерним застосуванням методу накидання тамничост: у вираз обличчя жнки – велика глибина проникливого, вчного живого людського нтелекту, в якому кожна епоха прагнутиме добачати сво.

Декоративна рзьба почала розвиватися у Львов. На його думку, це був час вдродження античност) ма власну перодизацю. В конах Ренесанс вдбився тльки спорадично, але його слди ще помтн на початку 18 ст.

Давньогрецький скульптор Фдй по праву вважаться одним з творцв Парфенона. Христос тльки що прорк: «Один з вас зрадить мене». Це говорить нам про те, що основною стороною життдяльност городян в цей сторичний перод була торгвля. Ранн Вдродження повязане з провнцю Тоскана та головним мстом Флоренцю. Первым фасадом в стиле Возрождения считается фасад кафедрального собора Пиенцы (1459-1462), приписываемый флорентийскому архитектору Бернардо Гамбарелли (Росселлино) или Альберти. Жилые здания эпохи Возрождения часто имели карниз (выступающий элемент внутренней и внешней отделки зданий, помещений, мебели. Папа Лев X замовив Рафаелю проект палацу для свого брата Джулано Медч. 16 -- пол.

Памятки Ренесансу характерн насамперед для захдно област Украни, зокрема для Львова, до якого приздили квалфкован майстри з мистецьких центрв тал (Кастло Петро, талць Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло й н. ) Нмеччини (Пфстер Йоганн, Горст Генрх, Шольц Гануш та н. ). – Проторенесанс (Передвдродження), або Треченто 15 ст. зосереджен у Флоренц. VI. 8). VI.

До характерних зразкв тогочасно костьольно архтектури належить храм монастиря бернардинв у Сокал, споруджений за проектом Б. Авелдеса (1604 -- 1619). Купола опирают на 4 массивных столба. Самым известным представителем этого периода был Донато Браманте (1444-1514), следовавший в возведении зданий классическим принципам. Его последователями были Бальдассаре Перуцци, Рафаэль Санти, Антонио да Сангалло. Перше видання Вршв М. було здйснено у 1623 роц. належить також монастир домнканцв у Пдкамен на Льввщин.

Тод ренесанс вважали стилем, що «наслдував античному». Еволюця венецанського живопису чнквеченто вдобразилася у творчй бограф Тицана. Мистецтво, архтектура та мстобудування Пвнчно вропи доби Вдродження. Виника радсне творче сприйняття життя, вра в розум силу людини. Архтектура цього пероду характеризуться простотою споком обсягв, форм ритму.

Поступово вдбувалося пластичне збагаченняфасадв. Рим Млан, Неаполь та Венеця також пережили цю епоху, проте не так нтенсивно, як Флоренця. Нмецько-ндерландськ й талйськ каменяр-рзьбар застосували форми Ренесансу в оздобленн фасад, обрамлень вкон входв та нтеррв («Чорна камяниця»). 16). Вдродження в тал остаточно перемогло готику.

Як в мстобудуванн, найпоширеншим напрямом тут виступа перебудова давнх фортець. Мистецтво, архтектура та мстобудування Проторенесансу. В архтектур проводився експеримент з формами, розробкою комбнуванням античних образв, зявляться ускладнення деталей, вигин, заломлення прерв архтектурних лнй, вигадлива орнаментаця, велика щльнсть колон, напвколон плястр в простор.

---