Архітектура Доби Ренесансу

Архтектура образотворче мистецтво доби Ренесансу

Людське тло представлено в хнх картинах здоровим, енергйним, атлетичним. диний елемент, що не ма аналог в давньоримських спорудах, – високий купол. Орнамент застосовуться рдко, вд архтектури чекають монументальност, величност. Юря) та Кошилвцях.

Небажання працювати розцнються як симптом вдсутност благодат. reformatio – перетворення). звернемо увагу на творчсть сина Г. Смотрицького Мелетя (1577-1633).

вропейська наука ХУ ст. Орнаментом мг бути покритий весь фасад будвл, як у церкв Сан Грегоро в Вальядолд, чи лише окрем його частини, як в лкарн Санта Крус у Толедо (архтектор Енрке де Егас). Болсним трагзмом в вд фресок капелли Паолна у Ватикан ("Розпяття Петра" та "Звернення Павла", 1542-1550).

Членування фасаду за допомогою ордерних систем зроблен бльш виразними. Перехавши в 1499 роц до Риму, Браманте посв провдне мсце серед архтекторв, як створили загально талйський стиль Високого Вдродження, вплинувши на все вропейське будвництво (фасад палацу Канчеллря двр церкви Санта-Маря делла Паче (1500-04) маленька купольна каплиця-ротонде Темптто, що знизу була оздоблена римсько-дорйською колонадою (на подвр монастиря Сан-Птро н Монторо 1502). Червоний плащ вона переможно майорить на втр, символзуючи його звитягу над драконом. Цьому причиною передусм роздробленсть крани. В одному з римських монастирв Браманте побудував невеличкий храм – Темптто.

Майстер вдаться до типово живописного засобу — передач свтовдчуття цлком за допомогою кольору (Мадонна на трон). та триконхова церква Рздва Христового 1602 -- 1606 рр. Реформаця ж дивилась на розум досить критично. Наприкнц XVI ст.

При цьому характерно, що воно майже не розвивалося у другй половин XVI ст. цикл з «Потопом», талйський олвець, перо, близько 1514—16, Королвська бблотека, Вндзор), в котрй роздуми про мзернсть людини у порвнянн з могуттю стихй поднуються з рацоналстичними уявленнями про циклчнсть природних процесв. псля тривало перерви вдновлються муроване церковне будвництво. Царський уряд визнавав за Вйськом Запорозьким широк права повноваження, але Рося прагнула поставити пд контроль дяльнсть як гетьманв старшин, так Запорожжя.

Свдоцтвом раннього Ренесансу камяниця Орсеттх у Ярослав (1570), синагога в Сатанов (1532) й н. Львв псля пожеж 1527, яка знищила будови взантйсько Готично доби, вдбудувався у стил Pенесансу: «Чорна камяниця» (1577), дм Корнякта (1580) в Ринку, ансамбль Братсько-Успенсько церкви з каплицею Трьох Святителв вежею, монастир-фортеця Бенедиктинок з ложею (1595), синагога Золото Рози (Ренесанс у поднанн з готикою, 1582), каплиц Бомв Кампянв -- поч. Влла дуже добре гармону з навколишньою природою.

Архтектура образотворче мистецтво Украни доби Ренесансу

Дв стату померлих герцогв позбавлен портретних рис: це деальн образи. РССРСРёСРРёР РРСРР РРРРРР ССРР СРР»РРРРРС РРлиРРРР РРСРР РРСРС—РРё. споруджено згодом значно перебудований Троцький костьол у Затурцях. Декоративна рзьба почала розвиватися у Львов. У 16 ст. надзвичайного економчного та культурного розквту. РСРРлиРРС РРРСР»ССРС–ССС РРСРёСССРРлиСС РРСРРРё РРС—РС–Р-РРСРРРРСС–Р, РРРСРёРР»РР, С–РРРР "РСС–Р Р—РС–СРРСРСС" (РС–РРСС XIV СС. ), СРР РРРСС–РРССССС С СРСРРС– С. РСРРРёР»С РР РСРС–РСРёРС–.

Це перод так званого Раннього вдродження. Яскравим свдченням кона "Оплакування Христа", що збергаться у храм (с. Трушевич). В епоху Вдродження сталися радикальн змни у принципах будвництва.

Будували пять рокв (1573—1578 pp. ) видатн талйськ архтектори Петро з Барбона та його учень Павло Домнц Римлянин. Його представляють так крани, як Ндерланди, Нмеччина, Франця, Англя, спаня. з скромнших за характером реалзацй можна згадати перебудови з добудовою двох каплиць з дзвницею Троцького костьолу в Олеську, добудови каплиць до замкового костьолу в Бережанах, парафяльний костьол (нин церква) у Золочев, парафяльний костьол св. Вплив ренесансного стилю вдчутний у багатьох архтектурних спорудах на Укран. РРРР РРС ССРРРРёР РРССРР» РС– РРС–СРёРРРёР С– СРСлиРРРёР РСРРРРРСРР.

1610 р. датують церкву св. Найбльш яскравим представником стилю ренесанс у Париж можна вважати Готель де Блль (паризьку ратушу), але найбльш значним, звичайно ж, Лувр – королвський палац, зведений за проектом П. Леско в 1518-1578 рр. До полотен кивсько малярсько школи необхдно вднести кони "Микола з житм" (церква у с. Кивка), "горевська Богоматр" "Максимвська Богоматр", виконан з великою мистецькою майстернстю.

10). Умовно архтектуру стилю ренесанс можна роздлити на три основн пероди: раннй ренесанс (середина – кнець XV ст. ), Високий ренесанс (перша половина XVI ст. ), пзнй ренесанс (середина – друга половина XVI ст. ). У середин XV ст. В 1420 р Брунеллески виграв мський конкурс. Капела носить назву Темпьетто Сан-Птро н Монторо. З усх чотирьох сторн фасаду влаштован лодж.

У Рим досяга зрлост талант Р. -портретиста в портретах вн переда передусм стйк риси характеру персонажв, наприклад: стриману владнсть Юля II (1511, Галерея Уфци, Флоренця), гордовитсть невдомого кардинала (1512, Прадо, Мадрид), душевну мяксть "Жнки у покривал" ("Донна велата", 1513, Галерея Палатина) та нш. До раннх прикладв системи належить також споруджений у 1630-х рр. Але якщо залишити осторонь декор, Хемптон Корт явля собою звичайну готичну споруду. В вроп не припинялись масов кровопролиття. Фрески сприймаються як гмн фзичнй та духовнй крас людини, як ствердження безмежних можливостей людини. Вдповдно найновш вропейськ системи поширюються також в мстобудуванн та обороннй архтектур.

У 1494 французьким королем Карл VIII зробив невдалу спробу заволодти троном Неаполитанского королвства. Псля 1410 року Флпе знайшов себе, як архтектор, нженер та математик, ставши одним з засновникв архтектури Вдродження та автором науково теор перспективи. або XIV ст. Шедевром архгектурно-декоративного рзьблення доби Ренесансу портал каплиц Трьох Святителв. Звдти вн поширився на спаню, Португалю, далматинського узбережжя (мсто-держава Дубровник), Францю, Фландрю всю ншу вропу. Елементи Ренесансу помтн в перебудов (у Камянц Подльському, Меджибож -- 1545) будов замкв (Синявських у Бережанах -- 1534 -- 55, С. Конецпольського у Пдгрцях та н. ).

У венецанськй архтектур ренесансний стиль проснував до 80-х рокв 16 ст.

Архтектура Образотворче м-во доби ренесансу

Легка аркада на колонах замнються ордерно аркадою. подають його як нову фундацю князя Януша Острозького. З друго чверт XVI ст. Новими стають засоби художньо виразност. Бльшсть з них не змогли утриматися на мсцевому рунт.

Вона була певною мрою вимушеною. До камяних споруд цього пероду необхдно вднести церкву св. Онуфря у Львов (XV ст. ) та церкву св. в. Предтеч (XVI ст. ) у Камянець-Подльському.

Художня культура Украни доби Ренесансу

да Сангалло). псля завоювання турками Константинополя, Трапезунда Мангупта (князвство на Кримському пвостров) починаться занепад середземноморсько та причорноморсько торгвл.

Перший доркав другому за те, що людське означа для нього бльше, нж Божественне. Варта поруч бблотека повною протилежнстю монетного двору. Це покриття використовувалося як зовншнй шар, що набував декоративно-пластичного вигляду. Цкавою памяткою живопису пвденно-руського походження XIII ст. Георгя з зразками грецько високо класики.

Воно схоже з античним тлом Грец. Класичн норми вивчалися вдтворювали для того, щоб служити сучасним на той час завданням.

1. Мистецтво Вдродження: архтектура, скульптура та живопис
2. Скульптури епохи Вдродження: фото та опис
3. – открытая библиотека учебной информации
4. Яртися Лекц з стор свтово та втчизняно культури (2005)
5. Коротка характеристика епохи Ренесансу
6. Организация мероприятий и банкетов во Франции
7. Архтектура в епоху Французького Ренесансу
8. Вплив Ренесансу на архтектуру та образотворче мистецтво Украни

Подальший розвиток буржуазних вдносин у ХУ ст. Псля 80-х рр.

Кльксть х зросла псля узаконення в «Березневих статтях» «Жалуванй грамот шляхт» (1654 p. ) привлейованого становища укрансько шляхти. Свордний компромс демонстру також ввтар, шоломовидна баня якого заходить на простр нави.

1. РССС–СРРСССР С– РРСРРРСРРССР РРёССРССРР РРРРё РРРРСРРСС
2. Конспект уроку мистецтва Культура Ренесансу в Укран
3. Знаменит скульптори епохи Ренесансу
4. Архтектура тал епохи Раннього Ренесансу
5. Конструктивн особливост архтектури Вдродження
6. Спльн риси в архтектур того пероду

Соцально-економчн полтичн процеси як вдбувалися в вроп у ХУ ст. Особливий вид камяних культових споруд на Укран становлять монастир церкви-фортец. Найвищий розквт його творчост повязаний з падуанським перодом. Так, наприклад, Якобо Сансовно (1486-1570) доручили перебудову добудову будвл старих Прокурацй. Цими шляхами найчастше проривались татари.

9, 10). Дзвниц були вдокремлен вд церков.

Тод ренесанс вважали стилем наслдують античному. (Богородчанський коностас 1705). Цей важливий стратегчний пункт був укрплений ровом, який сполучав води двох рчок. Ренесанс вселя вру в безмежн можливост людини, у вдосконалення.

Конструкця купола собору Св. Найбльш вдом його твори: стату «Давид», «Мойсей», стату вмираючого повсталого рабв, гробниц Медч, розпис стел Скстинсько капели. Д. Боккаччо, Н. Макавелл використовували М. Смотрицький, З. Копистинський, . Андря в Краков. Це час пзнього пероду в архтектур (1530-1580 рр. ).

VI. 4). При цьому вони органчно доповнювали один одного. Палаци не приховувались мурами, а значно виступали над ними. В кнц XV ст. Будуючи собор св. Навть багата людина не звльнялася вд обовязку напружено плдно працювати. У джерелах XVI ст.

талйський майстер Пaposтро Торриджано прикрасив скульптурними зображеннями херувимв ренесансними плястрами готичне надгробок Генрха VII у Вестмнстерському абатств. Рафаель виконував роботи рзномантних жанрв. Зокрема, у Львов новий центральний район з площею Ринок прилеглими вулицями займав майже квадратну територю. У ц епохи великих вдкриттв були дв особливост, що вплинули на архтектуру. Найвизначншим досягненням укранського Ренесансу у Львов церковн споруди.

Насправд ж ченстоховська кона витвором укранських майстрв кнця XIII або початку XIV ст. Псля падння мста М. працю над завершенням капелли Медич, а в 1534 назавжди пережджа в Рим. значну роль у захднй частин Подлля почина вдгравати Камянець-Подльський. Для них характерна активна творча суспльно-громадська дяльнсть (члени братства). Прагнення не так звинувачувати супротивника, як утвердити власну гднсть, нацональну свдомсть гордсть, простежуться у творах полемста Кирила-Транквлона Ставровецького «Зерцало богослови» (1618) та «вангел учительне» (1619).

До середини 16 ст. Браманте належить основний задум собору в Пав (1488-1492), з куполом, високо пднятим на 8 струнких стовпах. До не входило два замки: Високий (вддалений вд мста на стрмкому пагорб), Низький (у межах середмстя) та два ряди мурованих стн. Створються ансамбль будинкв на площ Ринок, перлиною якого вважаться "Чорна камяниця" (1588-1589, архтектор П. Римлянин та н. ), Успенська церква (архтектори П. Римлянин, А. Прихильний), вежа Корнякта архтектор П. Бар-бон), каплиця Трьох Святителв (архтектор П. Красовський).

Його представники заперечували : верховну владу папи римського, чернецтво, бльшу частину танств, догмат католицько церкви про спасння вруючих добрими длами (тобто пожертвуваннями молитвами, що не вдповдало новому буржуазному розумнню справд гдних людини дянь), культ святих, нколи обовязкову безшлюбнсть духвництва, бльшу частину католицько символки тощо. Регулярне планування вдповдно до ренесансних вимог характерне насамперед для. У Нмеччин та Австр ренесанс почина розвиватися в XVI ст. humanitas – людська природа, духовна культура).

Пятниць у Львов, св. Вона створю вдчуття неспокою, що напружу бентежить. Памятки тако архтектури збереглись у Луцьку, Камянц-Подльському, Жовкв, Бродах та Львов.

Замки з бастонами будувалися у форм квадрата (м. Золочв, м. Пдбрц) або у форм пятикутника (м. Броди). Саме тут нараховуться десятки мен титанв, генв, великих просто талановитих художникв. Тим самим архтектор пдкреслю днсть образу гармоню.

Архтектор побудував восьмигранний купол з цегли, який збирався з граней- «часток» скрплювався вгор архтектурним лхтарем. Провдними мстами тал у розвитку капталзму в той перод були Генуя, Флоренця, Венеця Сна. У першй половин XVII ст. Основна концепця надгробкв зорнтована на аналог з мистецтвом тал та Середньо вропи. У помешкання вносили прагнення до зовншньо репрезентативност й зручнших умов побуту. належить також монастир домнканцв у Пдкамен на Льввщин.

Органи самоврядування збергались на Запорожж впродовж усього снування козацько держави. Суто ренесансною яснстю та стриманстю вдрзняються барельфи на зовншнй стн каплиц Кампанв (архтектор П. Римлянин), де у зображеннях апостолв Петра Павла, а також вангелств пдкреслено портретнсть облич, побутовсть деталей. У 1504 Рафаель вдправляться у Флоренцю, де вивча полотна видатних художникв, а також анатомю та перспективу. З-помж робт Джотто краще з усх збереглися фрески Капелли дель Арена (Скровень) у мст Падуя (1303-1306). Найбльш важливим було Нижн мсто (Подл), оскльки воно мало найбльш розвинену соцальну економчну структуру, притаманну феодальному мсту.

Фасади цього палацу побудован за принципом членування х на три яруси. У Львов найвдомш дв центричн ренесансн споруди — каплиц-усипаль-ниц Бомв та Кампанв. «Тому насолода красою зднана з переляком, який живить дивною жею великий до не потяг.

Крм того, в будвл бблотеки мав розташовуватися державний архв. РРСС– РРСРРлиСС–Р РР РРРР»РСС РРССРРРёСРё РС–Р РРРССРР»С Р—РРРСРРСРС РС–С. прояви Ренесансу стали досить помтними. До середини XVI ст.

Слд зазначити, що ХУ ст. Фасаду надаться розмренсть по горизонтал за допомогою витончених мжповерхових карнизв головного карниза, що утворю сильний виступ пд дахом. Скульптура. Храмик зазнача мсце, на якому за церковною легендою був страчений святий Петро. Вд 1573 р. поста звичай ходити з ляльками, що означало виникнення лялькового театру. Вдродження в тал остаточно перемогло готику.

Пд час облоги Флоренц вйськами мператора та папи (1529) республка признача М. головою фортифкацйних робт. У палац простежуються впливи французького раннього класицизму. Вдчуваться, як навантаження торса ляга на його ноги, як важко звиса щльна тканину одягу.

вище). репрезенту споруджений для князя Христофора Збаразького замок у Збараж (1626 -- 1631), первсний проект якого розробив вдомий талйський архтектор Внченцо Скамоцц (реалзовано значно видозмнений план).

Тут майже не вдчуваться впливу взантйського живопису. Замок, що стояв на невеликому гребен, який роздляв р. Смотрич на природно створенй дуз, захищав взд у мсто. Але родоначальниками Вдродження вважаються Франческо Петрарка (1304-1374), автор Книги псень Джованн Бокаччо (1304-1374), автор Декамерону.

При обмеженй висот рельфу автор створював перспективну глибину, використовуючи пдмчен в житт детал (наприклад, роздут щоки трубачв). Насамперед треба вдзначити мсто-фортеця Ла-Валетту – столицю мальтйських лицарв.

Рим Млан, Неаполь та Венеця також пережили цю епоху, проте не так нтенсивно, як Флоренця. Пдставою для такого переконання були успхи природничих наук. Петра у Ватикан (рис.

17 ст, за доби розвитку мст зростання мщанського стану. Культурн надбання гуманств мали значний вплив на схд вропи, зокрема на Укран. В Паду Д. створив перший свтський монумент епохи Вдродження — кнний памятник кондотьру Гаттамелате (бронза, мармур, вапняк, 1447—53рр). Вд епохи Античност ренесанс перейняв логчну ордерну систему. В конах Р. вдбився тльки спорадично, але його слди ще помтн на початку 18 ст.

Успенська церква — архтектурний ансамбль, що складаться з трьох частин: вежа Корнякта, каплиця Трьох Святих (перлина народно архтектури XVI ст. ) власне само церкви. У ХV–XVI ст. Памятки тако архтектури збереглися у Луцьку, Камянц-Подльському, Жовкв, Бродах та Львов. В архтектур утвердились переосмислен принципи антично ордерно системи, склались нов типи традицйних споруд (храм, мський та замський палац). Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. Ренесанс почав торувати свй шлях в укранських землях вже на початку XVI ст.

VI. класична ренесансна форма архтектури будвель зявляться в англйськй архтектурнй школ. Фасади розташованих праворуч лворуч палаццо консерватор (зараз там виставлен твори античного мистецтва з збрання Каптолйських музев) роздлен на два поверхи: нижнй займають вдкрит лодж, у верхньому чергуються вкна з трикутними лучковими фронтонами.

Серед памяток кивського конопису ц доби збереглася кона "Богоматер Печерсько-Свенсько". будвництва пзньоренесансного зразка його замни бароковими реалзацями вд початку XVII ст. Пд впливом цих трактатв в архтектур цього часу виникла дея створення бльш сильних ордерв, античн ордера втрачають багато сво первсн форми.

Понад 10 рокв Л. да В. працю над монументом Франческо Сфорца, батька Лодовко Моро (сповнена пластично мц глиняна модель кнно стату в натуральну величину була зруйнована пд час взяття Млану французами в 1500 вдома лише за пдготовчими начерками). Палладо почав будувати вллу в 1553 р За формою влла нагаду куб, оточений з усх бокв шестиколонними портиками ончного ордера, поставленими над широкими сходами (рис. Фасад став головним обктом художньо уваги. вангелст Лука зображений з лкарськими нструментами (за переказами, вн був лкарем), персонаж Страстей Христа вбран в одяг льввських мщан XVI ст. Палладо творчо вивчав памятки архтектури минулих столть продовжував традиц високого ренесансу.

Живою мовою розповдаться про проблеми та почуття, як хвилювали людей у вс часи: про щиросерднсть та взаморозумння ("Зустрч Мар та лизавети", "Зустрч оакма та Анни бля Золотих ворт"), про глибину скорботи, смиренност та одвчну сильну материнську любов (Оплакування). РСР СРРССРРРРРёР СРСС—СССРРёР РРСССРР» СР. РРРССРліРРРССР С– РРРР»Р. Поряд з ними складалися найбльше поширювалися традицйнш за характером мськ органзми. Браманте зупинив вибр на план, основу якого лежав грецький (равноконечный) хрест, вписаний в квадрат.

Найбльш видатною памяткою архтектури епохи творчост Палладо знаменита влла Ротонда пд Вченцою (передмстя Венец). Як в мстобудуванн, найпоширеншим напрямом тут виступа перебудова давнх фортець. Високий етап талйсько архтектури Вдродження ознаменувався боротьбою герочного характеру за ренесансн деали. Найповнше буржуазний характер протестантизму виявив кальвнзм. В Рим М. пише величезну фреску "Страшний суд" на олтарнй стн Скстинсько капелли (1536-41) у цй композиц з могутнми оголеними тлами, центральним персонажем виступа юний та герочно прекрасний Христос — нещадний суддя над людством. Псля 1667 р. (Андрусвський договр) Запорожжя знаходилось у пдпорядкуванн обох держав. До пероду ХV-ХV ст.

Памятки Ренесансу характерн насамперед для захдних областей Украни, зокрема для Львова, до якого приздили квалфкован майстри з мистецьких центрв тал (Кастло Петро, тальчик Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло й н. ) Нмеччини (Пфстер Йоганн, Горст Гайнрх, Шольц Гануш та н. ). знову вдроджуться поняття замсько влли, яка будуться як цлсний ансамбль. Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. Кнцем XVI ст. Лоза спостергаться у рзьб порталв та коностасв у всй Укран.

Активзаця вд початку XVII ст. У самому мистецтв вдбуваються глибок змни.

Особливо цкавий венецанський монетний двр, який зводився як символ стйкост держави грошово одиниц – цехна, який карбувався тод у Венец, але був тодшньо свтово валютою (аналогом вро долара) (рис. Обличчя святих зображен реалстично, мяко просто, колоритно намальовано одяг. Внаслдок тсно взамод цих тенденцй напрямв формуться нацональний стиль укрансько гмнограф. Тваринне життя, вд якого вдмежувався митець-нтелектуалст, повернулося до нього з проглибу, з птьми, вибиваючи з-пд нг пдпертя математичних обгрунтувань.

Саме в цей час були закладен глибок пдвалини духовност суспльства. Воно створювало люзю безтурботного свту, в якому можна сховатися як у затишнй раковин (термн рококо походить вд слова рокайль – раковина), перечекати негоду. Це традицйна прямокутна у план споруда з ввтарною ншею, декорованою ренесансною орнаментикою, прибудованими з захдно сторони примщеннями для жнок.

в СРёСРё РРСРРР. В ансамбль з церквою дзвницею входить також невелика каплиця Трьох святителв, яку приписують будвничому Андрв Пдлсному (перебудована у другй половин XVII ст. ). Розроблена Вньола композиця церкви ль Джезу в Рим (1568-1584) з просторим головним нефом, в який вдкриваються ряди капел, нешироким трансептом, куполом над средокрестием, цилндричними склепннями над ншими просторами нефа, трансептом хором стала зразком архтектури зутських церков, у безлч будувалися в 17 ст. Плястри встановлен на п39дестал, що гра роль аттика для знаходиться нижче поверху. Глибокий звязок з традицю й органчне переосмислення за умов ново сторично-культурно ситуац яскраво демонструють й намсн кони Спаса та Богородиц з Загорвського монастиря (Льввська картинна галерея). Лютер дотримувався протилежно позиц. Реч Посполитй не вдалось поставити пд контроль Запорозьку Сч. У такому архтектурному ключ споруджувалися не тльки ратуш, а й будинки цехв та гльдй.

Польськ корол в XVI ст. Козацьке столття було парадоксальною добою в стор укрансько культури. У 1506 Папа Юлй II доручив Браманте роботу над проектом нового собору св.

Ниншнй ще за доби Ренесансу архтектурний стиль Мкеланджело (1475-1564) виявився у повному масштаб вже у епоху Контрреформации. Правда, зовн Мкеланджело додав куполу ншу виразнсть. В Остроз пд оборонну фортецю була пристосована церква Богоявлення. Художник довгий час творив, перебуваючи у Флоренц.

(Рис. 8). Ранн Вдродження умовно подляться на два етапи – проторенесанс та саме Ранн Вдродження. У монументальному живопис яскраво проявлялися народн традиц. Структура каплиц Кампанв ще простша.

В нших кранах також велик мена, проте таля поза конкуренцю. У план Нижн мсто наближаться до неправильного трикутника. коностасн портрети набувають реалстичного змсту.

Одна виявляться у будинках патрицату, католицьких храмах та каплицях вона наслдувала форми традиц вропейського Ренесансу. Скульптури епохи Вдродження спочатку няк не про себе не заявляли. Йдеться не про особливу яскравсть венецйського кольору. У Внниц на початку XVII ст.

у свт виходить аж три прац М. Смотрицького: «Апологя», «Протестаця» та «Паренезис», у яких автор намагаться знову й знову переконати опонентв, що примирення збереже православя вд занепаду. Виняток становлять церква Св. Духа (с. Потелич Льввсько област, 1555 р. ) та церква Св. Миколая (м. Чернвц, 1607 p. ). Однак лише в другй половин XVI ст.

Браманте звернувся до античних джерел вдродив центричний тип храмового будвл. Це засвдчу, зокрема, Острозький замок. Починаться перод Високого вдродження.

знайшли вираз у переплануванн мста Броди на Льввщин. Храм ль-Джезу (рис.

За трапезним столом сидять сус Христос дванадцять його апостолв. З часом скульптури епохи Вдродження стали приймати все бльш самостйн форми. Особливе мсце в укранському живопис ХV-ХV ст.

Вони повинн були дотримуватись установленого порядку, пережджати через визначен литовським урядом «стац» на зразок Камянця-Подльського платити встановлен мита. Вулиц забудовувалися деревяними будинками садибного типу. Класичним зразком оборонного монастирського будвництва на територ Волин виступа Троцький Межирцький францисканський монастир поблизу Острога (фундаця князя Януша Острозького). – 1588).

споруджено й у володннях князв Острозьких у Степан. Без сумнву центром ренесансного мистецтва XVI-XVH ст. У 1489 року в Рим для тата Рафаеля Раро за проектом Браманте починають зводити палаццо Канчеллеря (палац канцеляр). Архтектура римського палаццо Канчеллериа (1486-1495), одню з творцв якого було Донато Браманте (1444-1514), зроблено наступний крок псля палаццо Руччелаи. вдрзнялись суперечливим характером, що вплинуло на духовне життя народв.

Центром ансамблю була ратуша, яку перебудували у 1617 -- 1619 рр., спорудивши бля не нову вежу (не збереглася). ван». Стрмко розвивалися лтература та музика. Створював Донателло портрети конкретних осб (портрет Нкколо Удсано, наприклад). Чи це усвдомлення кнця свту, чи велике захоплення», – писав на схил рокв Мкеланджело.

Цей стиль яскраво виявився у будвництв храмв замкв. Нердко до Львова талйськ будвнич потрапляли через Кракв, так само часто Львв служив для них важливим пунктом у дальшому просуванн на схд. -- яксно новий етап у розвитку архтектури та мстобудування на укранських землях.

Реформаця робить це бльш обачливо. Витвори Донателло вивчали Мкеланджело и Рафаель. Вдбуваться змна сюзерентету королвською владою, побудовано на принцип суверентету. У перод Ренесансу фасади будинкв облагораживались скульптурними композицями.

Найбльш видатним архтектором цього пероду став Донато Браманте (1444-1514). начерках, ескзах та натурних штудях, виконаних в рзних технках (талйський олвець, србний олвець, сангна, перо), Л. да В. досяга велико гостроти в ммц обличчя, а фзичн особливост та рухи людського тла зображу в бездоганнй вдповдност з духовною атмосферою композиц. Згодом у серпн 1733 р. цар офцйно дозволив козакам заснувати Нову Сч, але забезпечив контроль над ними, спорудивши укрплення поблизу Сч, в якому знаходилось вйсько. Загалом, Реформаця в багатьох аспектах перекликаться з гуманзмом Вдродження. У 1520-х рр.

Проторенесанс (остання третина Х – початок ХУ ст. Петра. До кнця життя талйський метр проектував та будував собор св.

Його вра в людину рунтувалася на вр в розум. Впродовж першо третини XVII ст.

На фон духовно культури укранського народу видляться постать визначного церковного культурного дяча та органзатора укрансько вищо школи Петра Могили. Його дяльнсть охоплю широк сфери церковного культурного життя того пероду стор Украни, якого можна назвати Могилянською добою. Вн автором ряду книг ("вангел учительне"1616, "Анфологон"1636)численних полемчних проповдей. Крм того П. Могила був автором "Требника"в якому описаний порядок богослужнь зв"язаних з рзними обставинами: на випадок недуги, неврожаю, посвячення ново хати тощо. П. Могила доклав багато зусиль для пднесення Кивського Богоявленського братства. Вн провв реформуКивсько братсько школи на зразок захдновропейських колегй з того часу вона стала називатися Киво-Могилянською академю. Столицю Украни Кив називали тод Могилянськими Атенами. За рахунок прибуткв монастирв П. Могила органзував перебудову церкви Кивсько Соф Спаса та провв розкопки рун Десятинно церкви. У приватних будинках намагалися не тримати ункальн художн твори. Глух стни оточен колонадою римсько-дорйського ордеру, прикрашен плястрами та ншами. Його мистецтво зркаться подробиць, незначних деталей в мя узагальненого образу.

Замськ матки втрачають свй оборонний характер отримують регулярне планування. РРРСРР РССС–СРРСССР РС–РРРСРРРлРСРРРСРРСРС– РС–СРРС, Р РС–Р СРСРРРёРРё XVII СС. без точншого датування вцлли також у Каспервцях (св. Обличчя святих набули виразност, жвавост, а рухи стали природншими. Вру в Бога вн проголошував недосяжною для розуму.

С С–РРРР "РРР»РРРёРРёСССРРС— РРРРРРСРСС–", РРлиСРРёР СРёР»СРС СРРС— СРСРРР»СС РлиРРРР РСРРРРРС. Але, порвняно з конописом давньоруського пероду, вн отримав тепер нов риси. Чудова скульптура Раннього Вдродження, таким чином, знайшла сво мсце. Скромнший вигляд мають укрплення Микльського Пустинного монастиря на ншй зарисовц голландського митця.

VI. Такими монастирями-фортецями в Захднй Укран були: Унвський монастир, монастир в Дерман, Зимному, Межирчч тощо. Петра (склав новий, базилкальний план) та добудував початий Браманте ватиканський двр з Лоджями. Тут зародилась ця епоха, тому мсцевий Ренесанс (до реч, термн «Renissance» запровадив талйський мислитель та художник Джорджо Вазар вн так назвав перод з 1250 по 1550рр.

Будували пять рокв (1573—1578 pp. ) видатн талйськ архтектори Петро з Барбона та його учень Павло Домнц Римлянин. Петра, передбачуваного дома найдавншй ранньохристиянських базилк. Юра в Дрогобич, а також у розписах деревяних храмв на Закарпатт.

Син нотаруса. значно нтенсифкувалося вд перших рокв наступного столття. Андреа Палладо в основному працював на пвноч тал – у Венец Вченц. Найцкавшими зразками раннх укранських книг вангел 1393 р. Псалтир 1397 р., виконан в Кив дияконом Спиридоном (збергаються у Державнй Публчнй бблотец м. Санкт-Петербурга). Головний труд цих рокв — прикрашення статуями Ново сакрист церкви Сан-Лоренцо у Флоренц, усипальниц роду Медич (1520-34). На противагу цьому висувалася вимога до створення нацональних церков, не пдпорядкованих римськй кур, проведення богослужння рдною мовою джерелом вровчення почали вважати священне писання (Бблю) вдкидати священну легенду (ршення церковних соборв, вердикти римських пап).

За свою основою антифеодальний, йому властиво гуманстичний свтогляд, звернення до культурно спадщини античност, як би вдродження (звдси походження термну). З вступом на папський престол Юля II (1503) центр талйського мистецтва з Флоренц перемщаться в Рим, папа привернув до свого двору кращих художникв тал. Портретному мистецтвов притаманне прагнення передати характер людини, душевний стан. Важливим питання про те як сприймала людина сво життя: оптимстично чи песимстично. Музично-стильове оновлення вдбувалося у взамод двох протилежних тенденцй.

Упродовж 1628-1629 рр. Значного розвитку досягло мистецтво конопису на захдноукранських землях у XV–XVI ст. К. -Т. докорнно перебудовано третю найважлившу на територ Волин резиденцю цього наймогутншого укранського княжого роду -- замок у Старокостянтинов. У ХV-ХV ст.

Чим ближче фура, тим вдчутнша гра свтлотн. Це була низка споруд з цегляними стнами та склепнням (коробковим, хрестовим, змкнутим, втрильним, сферичним, ляльковим), у яких частково застосовувалося дерево. Укранський дуб, бук, граб тощо були малопридатними для тако будвл. За одню з таких версй вона, нбито, зявилася з Сходу десь у ст. Прикладом мстобудування доби Ренесансу за принципами реулярного плану можуть бути Жовква (будвничий А. Прихильний) Броди (архтектор ДельАква, нж.

Успенська церква побудована за зразком укрансько народно архтектури Павлом Римлянином. На пзнших мурах помтн слди стилю архтектури ренесансу. Характерною рисою художньо творчост Мкеланджело обожнення людсько краси. стала Волинь. Перекриття росйських кулькових споруд являють собою шатро. Загалом оборонн укрплення Луцька становили два архтектурн ансамбл – Замок Верхнй (Х-ХV ст., з перебудовами ХV-ХV ст. ) Замок Нижнй, або Окружний (ХIV-ХV ст. ). Вдповдн типи церков та дзвниць були значно поширен у Поднпров та на Лвобережж, що, зокрема, потверджують описи сирйського мандрвника Павла Алеппського. Учився та працював у Флоренц у 1402-09рр.

диний елемент, яка ма аналогй у давньоримських спорудах, – високий купол. На портрет покладались обовязки формувати морально-етичний деал людини. Цеглян конструкц облицьовували — тиньком, каменем чи мармуром. споруджено Покровську церкву у Сулимвц. Наступного року завершено Михайлвську церкву в Гощ. Асиметря ста головною характеристикою форми. Взьммо, наприклад, фреску «Тамна вечеря».

Крм собору Св. В деальному мст епохи Вдродження обовязково присутнй велика площа для карнавалу, мський собор палаццо публко – палац громадських збрань. Нмецько-ндерландськ й талйськ каменяр-рзьбар застосували форми Ренесансу в оздобленн фасад, обрамлень вкон входв та нтеррв («Чорна камяниця»).

Друга половина XVI -- перша половина XVII ст. Його виразний малюнок залишався прикутим до готичного партикуляризму. (Про архтектурн роботи майстра чит. в Остроз, резиденц князв Острозьких.

Його провсниками виступили поет Данте, художник Джотто та нш. Петра, що передбачався на мсц одн з найстарших ранньохристиянських базилк. Вони служили нод як сторожов веж, подбн до замкових башт. Таким чином, портрет став засобом втлення суспльних дей.

Воно стало основою побудови ново культури, звдси й термн гуманзм. Зовншня стна, що обводила квадрат лише з трьох бокв, мала 16 веж. У пдсумку проект собору зазнав змн. Флпе Брунеллеск (1377-1446 Флоренця) — талйський вчений, архтектор, скульптор. Над плоскою покрвлею будвл пдносяться три гранчасто форми куполи. Каплицю побудував архтектор П. Красовський з камяних квадратних плит у 1578—1591 pp. Розроблена Виньолой композиця церкви ль Джезу у Рим (1568-1584) з просторим головним нефом, куди вдкриваються ряди капел, нешироким трансептом, куполом над средокрестием, цилндричними склепннями з нших просторами нефа, трансептом хором стала зразком архтектури зутських церков, в багатьох що будувалися в 17 в. усю вропою. У Венец XV ст., яка була центром талйського Вдродження. Проте ще в 1420 р почалося зведення церкви Сан-Лоренцо (1420-1429) (рис.

У 1619-1620 рр. був Львв. У 2-му зал (Станца дЕлодоро, 1511-14) знаходяться фрески на сторико-легендарн теми ("Вигнання лодора", "Зустрч Лева I з Атлом", "Меса в Больсен", "Звльнення апостола Петра з вязниц").

Цльне скульптурне зображення спиралося на стну, але не бльше того. по всй вроп. Чортик, усмхаючись, сидить з задертою бордкою в нього на ши.

було надто складним за своми соцальними та духовними процесами. ншим прикладом мурованого церковного будвництва Лвобережжя церква Рздва Богородиц в Путивл (1630 -- 1636). Лише на деяких великих спорудах помтн слди ренесансного стилю. Особливе мсце в вропейськй культур ц доби зайняла культура бароко (вд тал. Так будвл збереглись подекуди в Галичин, як, наприклад, церква св. На початку XV ст.

Як правило, деревяними були й укрплення тогочасних укранських монастирв. На Волин великий укрплений замок був побудований у XV ст. Виник могутнй осередок ренесансно культури у Флоренц. Фундатором веж був член льввського Успенського братства К. Корнякт.

Масштабнсть узагальнення – визначн риси мистецтва Високого Вдродження. – 1641). Цкаво, що першим ренесансним будвлею Флоренц став комплекс Виховного будинку (притулок для дтей-сирт), спроектований Брунеллески в 1421 г. (рис. Вражен апостоли реагують по-рзному – ммкою, рухами, жестами.

Видатними представниками цього пероду були Леонардо да Внч, Мкеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тицан (таля), А. Дюрер, Ульрх фон Гуттен, Г. Гольбайн (Нмеччина), Франсуа Рабле (Франця), Шекспр, Томас Мор (Англя), Мгель Сервантес, Лопе ле Вега (спаня), Еразм Роттердамський, П. Рубенс, Х. Рембрандт (Ндерланди, Фландря) та багато нших. у свтосприйманн психолог людей вдбувся поворот у розумнн рол мсця особистост. Прикладом североитальянской ренесансно будвл може слугувати будинок бблотеки Сан Марко у Венец (1536), побудоване Якопо Сансовно (1486-1570). Царська Рося, збергала органи самоуправлння на Запоржж. (Рис. 4).

У мистецтв Ренесанс -- назва стилю, що прийшов на змну отиц в Укран на поч. Для цих рельфв характерне захоплення реалзмом точнсть деталей. РРРРРёРРРСРС–СРёР РРССРРРРРСР СРСРС—РССРРРР РРРРСРРСС С РСРРРС– С СРСРРРРС– СРРССРРё. В цй архтектур велику увагу звернено на зручнсть та красу. Почуття вдкриття, втрачене в аналтичному аспект лнйно перспективи, повернулося у царин «форми як кольору». Скульптура Бенвенуто Челлн Персей вважаться неперевершеним шедевром Пзнього Ренесансу.

РРРР РРёРРРРёСРР СРРРСРёРР РРРСРРРР РС– Р»СРС–РССРРС РСРРРССРРС СРСРРРС. Фасадам надаться розмренсть по горизонтал за допомогою витончених мжповерхових карнизв головного карниза, що утворю сильний виступ пд дахом (для утворення тн над вкнами спалень верхнх поверхв). В цей перод в культур кран вропи бароко вже не вдгра тако рол, як у попередн роки.

належить Миколавська церква у Теребовл. Петра в Рим. Жил будинки бдноти були деревян або незграбно складен камян халупи.

Ордер завершуться потужним антаблементом з балюстрадою. Одню з найвизначнших памяток живопису початку XIV ст. Гостро критикуючи православну церковну полтику в останнй з свох праць, виданй у Львов 1629 р. пд назвою «Екзетезис» (зставлення), М. Смотрицький наголошу на найголовншй, як на той час, вад – нездатност до самооновлення, прогресу освти тощо. Укрплення монастиря кияни використовували пд час оборони вд татар, а наприкнц XVI ст.

Венецанська архтектура вдрзняться бльшо декоративнстю, нж римська. 16 -- пол. Простр в х картинах тяж до безконечност, обднуючи в одне цле людей, предмети, пейзаж тощо. Вони насамперед повязан з дяльнстю прижджих вропейських будвничих (перед початком XVII ст. Законодавство Реч Посполито втратило силу селяни стали вльними.

Окрему групу становлять памятки ептафйного та над- гробкового характеру. Але вони одночасно породжують певний песимзм.

Меджибж був розташований на пвостров, що утворився вд злиття рчок Пвденного Бугу Бужка. (Рис. виникло чимало нових мст та мстечок, вони далеко не завжди утримували свй статус.

Камяна архтектура вдображала ренесансн вяння, а вд середини XVII ст. Висок коринфские плястри обaposднують обидва поверху. У 1513 м. Рим мав бути оголошений вльним мстом. Основи зодчества, що формувалися столттями, оновлювалися, часто приймаючи несподван форми. В Станца делла Сеньятура (1509-11) Р. представив 4 област дяльност: богословя ("Диспути"), флософю ("Афнська школа"), поезю ("Парнас"), юриспруденцю ("Мудрсть, Мра та Сила" с прикладами стор свтського церковного права), а також вдповдн алегоричн фгури, бблейськ та мфологчн сцени (на плафон). До найранших серед них належить збудований за мурами мста й включений у систему його укрплень монастир бернардинв у Львов (вд 1600 р. ).

Вньйола (Vignola) (справжн прзвище Бароцц, Barozzi) Джакомо да (1. 10. 1507, Вньйола, Эмля-Романья, — 7. 7. 1573, Рим) — талйський архтектор. Протягом 14 в. тал вдчувався дух змн. Галятовський. Над средокрестием виник величезний купол, а над бчними нефами – цилндричн склепння.

Пдносячи людину гуманзм спирався перед усм на безмежн можливост людського розуму. До найвдомших монастирських комплексв першо половини XVII ст. До найвдомших зразкв таких памятникв належить надгробок гетьмана Великого князвства Литовського князя Констянтина вановича Острозького (1460-1530), виконаний льввським скульптором Себастаном Чешеком встановлений в Успенському собор Киво-Печерсько лаври.

На початку XVII ст. РР, РРРСРёРР»РР, ССРёРС–Р»СРР С– ССРёРСРРР»СРР СРСРРР РР. РСРРРРС РРРРСРРРёСС– (1591 в 1630 pp. ), РССС–СРРСРСРё Р. РРёРР»СРРёР, Р. РРРРёРРС, Р. РСРёСРёР»СРРёР. Два верхнх яруси прорзан безлччю подвйних арочних вкон. Епоха Вдродження була передусм талйською. Рестрове козацьке вйсько створювалось урядом Реч Посполито з метою поширення влади на Запорозьку Сч (розкол ослаблення козацтва, бо в ряди рестровц записували переважно заможних козакв). Титанчна мць образв, сповнених духовно та фзично активност. Згодом, поступово, в загальнй концепц, в деталях основою творв стають зразки античного мистецтва, ндивдуально трактован талйськими митцями.

Фасад став головним обктом художньо уваги. РСРРРССРР СРСРРР в РССС–СРРСССРРёР РРСРРРР»С, СР СРР»РРРССССС С–Р СССРС СРССРёР: РРРР РРСРСРСР, РРРлиСС РССРС РРССРёС (РРСлиРР РРСРРРРС— РССС–СРРСССРё XVI СС. ) С– РР»РСРР СРРРС— СРСРРРё. 1510-1578) почав перебудову Лувру. У 16 в. роль головного мистецького центру переходить вд Флоренц до Риму. Вбачаючи мсце Сч в полтичнй структур Реч Посполито, Гетьманщини, царсько Рос слд згадати залучення Запорозько Сч в процес шляхетсько колонзац степово Украни Рччю Посполитою активну участь Запорозько Сч у московських експедицях Лжедмитрв I II, органзованих польськими магнатами та королвським двором на початку XVII столття (бо основне одро вйська в цих походах складали саме запорожц, с. 160) сторичне буття козаччини та Запорозько Сч в перод мж "реформою Баторя" смертю Петра Сагайдачного).

Мистецтво бароко фксу гостру внутршню суперечливсть суспльного життя. – 90-т р. ХУ ст. ), Високе (90-т роки ХУ – початок ХУ ст. ) Пзн Вдродження (40-в роки ХУ – початок ХУ ст. ). У свтову сторю талйський Ренесанс вписав мена Брунеллеск, Мкеланджело, Рафаеля, Леонардо да Внч, Браманте, Альберт та нших. Живопис, як бльшсть нших галузей культури, рдко виходив за меж церковно тематики. 3. 2.

Одню з найвизначнших памяток живопису початку XIV ст. П. Могила запровадив друкування книг не лише кириличних, а й польських, латинських. Природно, що творцями такого мистецтва могли стати тльки стинн титани, якими були Леонардо де Внч, Рафаель Мкеланджело. Внутршню вищу оборонну стну укрплювали 18 веж, згодом х кльксть збльшилась до 25.

Пдкреслються бльш вльне спввдношення простору матер. 11). Вхд до каплиц — з нтерру костела. стотно перебудовано комплекс споруд замку Острозьких у Дубно. До веж приляга тридльна трикупольна Успенська церква, спорудження яко тривало впродовж 40 рокв.

Окрем елементи деального мста були втлен за межами тал. — Каплиця Кампанв Каплиця Бомв. Архтектура цього пероду характеризуться простотою споком обсягв, форм ритму. Ознаки часу в картин неясн майже невдчутн на блакитно-зеленому, «мсячному» фон. Духа в Потелич, св.

Над порталом трикутний фронтон укладено всередину лучкового.

На цей час припада бурхливий розвиток будвництва оборонних споруд в Укран. VI. 8).

З першо половини XVII ст. У Флоренц Л. да В. працю над розписом в Палаццо Веккьо («Битва при Ангьяр», 1503—1506, не завершена, вдома за копями з картону), котра стоть бля джерел батального жанру в мистецтв нового часу. Тут фрески розташован у три ряди вздовж глухо стни. Не менш цнним з точки зору високого мистецтва було також пзнше Вдродження.

До початку столття архтектори вже чудово володли античними формами. Улюблен вршов форми — мадригал та сонет. На вдмну вд Вертикалзм готики ренесанс його форми в значнй мр розвиваються в ширину.

Петра в Рим. вплив талйського Ренесансу стало вдчутно в нших кранах. Джотто стверджував природне мистецтво, разом з тим привабливе та гармонйне. Започаткували в середин XVI ст. У Франц провв останн роки свого життя Леонардо так Внч, але нчого там не створив. У храмовому будвництв зявилися нов тенденц — споруди урочистого стилю.

Духа, збудована в 1555 р. у мстечку Потиличу, бля Рави Русько, церква св. Найчастше в оформленн будвель присутнй коринфський ордер з рзномантними видозмнами каптел. Фасад церкви, спроектований Джакомо делла Порта (1537-1604), ма двохaposярусну композицю, з спареними плястрами потужними волютами, обaposднавчими обидва поверху.

Христос тльки що прорк: «Один з вас зрадить мене». була збудована Христовоздвиженська церква Луцького братства. В кнц XV ст. Для архтектури Украни характерним багатий скульптурний декор будвель. невд.

Планування вулиць було нерегулярним, але, водночас, простежувалася орнтаця до Днпра. поглибило нтерес художника до антично спадщини. Для цього використовувались ус можлив засоби, зокрема, камян церковн будови. Еимурувану пд його кервництвом споруду сильно пошкодила пожежа у 1571 р., врешт, братство змушене було приступити до спорудження нового храму.

З ншого боку, х творчсть далеко не вс вважають ренесансною. Щодо цього характерний приклад Львова, де перед кнцем XVI ст. В. побудував першу овальну в план церкву Сант-Андреа на Ва Фламна у Рим (1555), завершив палац Фарнезе в Капрарол, поблизу Втербо (1558-73), створив величний круглий двр.

В цей час окрем памятки зявлялися лише в провнц. За його проектом пятикутний в план феодальний замок, побудований за проектом архтектора А. Сангалло-молодшого, був перебудований у витончений замський палац, навколо якого створються цлий садово-парковий ансамбль. Браманте зупинив вибр на план, в основ якого лежав грецький (рвнокнцевого) хрест, вписаний в квадрат. Це вимагало чтко регламентац всляко художньо дяльност точного дотримання правил. РР РРСРС–РССС, РРРСРРР, РСССРРСРРёР РРРРР. Останнй закнчив будвництво в 1629 р., церква позбавлена захдного фасаду, отже, довколишнього обходу (за фасад слугу пвденна стна). Унизу пд цим оздобленням вилплений карниз з дитячих голвок крилатих янголв. У другй половин XVI -- першй половин XVII ст.

Особливостями памяток архтектурного будвництва те, що в них формувався укранський стиль. Пзн твори Д., створен в умовах кризи демократичних традицй треченто та раннього кватроченто, сповнен гостро експрес та духовного надлому (статуя Мар Магдалини, розфарбоване дерево, 1450- рр., баптистерй, група «Юдф та Олоферн», бронза, 1456—57рр, площа Синьйор, рельфи двох кафедр церкви Сан-Лоренцо, бронза, 1460- рр., завершен учнями Д., — все у Флоренц). н. невд. Нам майже невдом мена творцв великих соборв Середньовччя. Над порталом трикутний фронтон укладено всередину лучкового.

У цьому в архтектур Вдродження проявляються спадщина готичних прийомв архтектури та мркування економ (можна не переживати про те, як виглядають прихован вд глядача бчн фасади). були перодом активного будвництва укрплених замкв. Саркофаг прикрашають фгурки дтей з грляндами квтв, фруктв, вази з пишними букетами тощо.

У таких портретах переплелись впливи захдновропейського мистецтва з традицями укранського живопису, якому належить провдна роль. Це характерно для Ратуш в Антверпен (архтектор Флорс), палацу в Гейдельберз (архтектор Сксденрс). Так будувалися й матки аристократв, будвл королвських унверситетв Оксфорда Кембриджа. VI. 7).

Першим виявом регулярного планування в русл ренесансних вимог стала забудова Львова та Камянець-Подльського. Перше видання "Вршв" М. було здйснено у 1623 роц. Псля смерт Браманте Р. обйняв посаду головного архтектора собору св. Капела явля собою невеликий храм-ротонду, яка стоть на невисокому подум над криптою. Темний профль уди, рухи рук також видають нечисту совсть.

Серед них були Себастьяно Серло, Мкеле Санмикеле Якобо Сансовно. У венецансько архтектур ренесансний стиль проснував до 80-х 16 в. У ршенн влли Ротонда бля Вченци Андреа Палладо (1518-1580) використовував чотири четырехколонных ончних портика, як розташував в протилежн боки Центрального квадратного у план обсягу. Нижче). Петра, Мкеланджело дотримався принципу центричност (згдно плану Браманте), однак домгся бльшо злитност композиц та безумовно переваги простору. Вона зберга християнську тезу про грховнсть людини. У Львов найбльший розквт Ренесансу припада на 70 —90-т роки XVI ст. До того ж вона бува гранчаста або напвкругла ма спльний з ними дах.

У Ченстохов кона стала вдомою у 1382 р. У XIV ст. Це наслдки того глибокого песимзму, який охопив М. перед загибеллю свободи тал (в процес талйський вйн, 1494-1559 рр. ) та кризою ренесансних деалв. Вченим написано бльш як 800 праць з математики, механки, фзики, астроном й технки.

Ознаки ренесансного стилю характерн також для християнських церков Кива, Чернгова, Переяслава та Канева. на початку XVII ст. Найбльш орнаментован були коностаси, зроблен рзьбярами з дерева. Пдкреслються бльш вльне спввдношення простору матер. Венеця, в якй проживало 125 тис.

Унати не змогли оволодти Киво-Печерською фортецею, монастир залишався опорою православя. Отже рококо мало переважно свтський характер. Це перший масштабний памятник ренесансно архтектури та нженер. Саме спасння вона проголошу особистою справою людини. Ранн Вдродження (тал.

Р. також побудував палаццо: Вдон-Каффарелл (з 1515) з здвоними напвколонами, Пандольфн у Флоренц (1520 за проектами Р. та архтектора Дж. 1627 р. розпочато зведення костьолу бернардинв у Збараж (перебудований у XVIII ст. ). Вньойла вчився у Рим з 1534 року у Б. Перуцц та А. да Сангало Молодшого, працював у Франц (1541-43) та у Болонь (1543-73).

До найвизначнших кон зазначеного пероду вдносяться Печерська богородиця з Свенського монастиря (кнець XIII ст. ), Богоматр Одигтря (XIVст. ) з льввського домнканського собору, Юрй Змборець з села Станил бля Дрогобича та Богородиця з дитиною з Луцька, створена наприкнц XIV ст. З позицй емпричного, рацоналстичного свтогляду дяч культури намагались виршити проблему людини. Перша половина XVII ст.

Капела увнчана куполом з лхтарем. Воно бльш камерне й нтимне, щире, повязане з побутом людини. Однак псля смерт в 1519 р правителя Флоренц Лорепцо Медч Мкеланджело змг побудувати невелику капелу – сакристю (усипальницю) для Лоренцо. Замки в Пдгрцях (1635-1640), Збараж VII ст. ) та Золочев (1634-1636) належать до поширеного в вроп типу оборонного палацу. Навколо ринково площ були розташован торговельн жил примщення.

у Реч Посполитй католики та протестанти. у Ватикан було виршено внести змни в проект собору св. VI. 9). Географчне розташування укранських земель було для цього добрим рунтом.

Крм влли Ротонда Палладо у Вченц перебудував будвлю базилки (рис. 15). 17 в., костьол Бернардинв (Ренесанс з манеризмом, 1600-1630 рр. ). Так вирс Меджибозький замок, яким з 40-х рокв XVI ст.

У XIII-XIV ст. Збльшення чисельност рестрових козакв (удвч) отримання ряду привлев (передавався у володння Трахтемирвський монастир, козаки отримували право на окремий суд, звльнення вд державних повинностей (крм вйськово), отримання земельних володнь, значних матностей платн гршми, дозвл на заняття промислами торгвлею). В складнй дейнй програм плафона видляються так теми: сцени з бблйно книги Буття, пророки та свли, предки Христа та епзоди з Ббл (чудесн звльнення удев).

1589 р. датуться синагога у Шаргород. Лютер називав його блудниця диявола. Ще в 1561 -- 1571 рр. Архтектори епохи Вдродження запозичили характерн риси римсько класично архтектури.

Рафаель зайшов у безвихдь з гармонйною деалзацю форм без глибоких суперечностей Леонардо, а Мкеланджело — з свом шаленим почуттям непозбутнх терзань напруг. замсть стнових замкв почали зводити бастони з розкшними магнатськими палацами. Зразком пзнього Pенесансу, що переходить у бароко, ллнська (Богданова) церква в Суботов (1653). Отже, колиска Вдродження — таля. В малярств понером була Флорентйська школа на чол з Брунеллеск (1377 – 1446), Донателло (1386 – 1466), Мазаччо (1401 -1428).

Окрм Бродв, Боплан перепланував також подльське мсто Бар. Ренесанс був перехдною епохою вд середньовчно культури до культури Нового часу. кони цього взрця вдзначаються вузьким видовженим ликом Христа з тонкими аристократичними рисами. В цей час також працюють А. Ван-Дейк, Ф. Сурбаран, Ф. Гальс, Н. Пуссен.

Юра Воздвиженська в Дрогобич, собор Благовщення в Ковел, Крехвський монастир й н. ). У другй половин ХV ст. Навколо походження ц кони католицьк фанатики творили рзн легенди. ншими шляхами купцям прожджати було небезпечно.

Мкеланджело також змню традицйне уявлення про талйських палаццо. У добу Ренесансу збагатилася деревяна рзьба -- ввтарна й коностасна (у церкв св.

Звичай вести оборону вд ворога в добре укрплених жилих культових спорудах снував здавна. Петра. РСРРРСРСРР РРРС– РСР СР»РР Р»СРС–РССРРРР РСРРРССРРРР РСРСССРР Р. РРСРСРС. У центр площ височ кнна статуя мператора Марка Авреля (прижиттве зображення римського мператора). У 1506 Папа Юлй II доручив Браманте роботу над проектом нового собору св.

Аж до XX столття поняття маньризм мало негативну конотацю (манрний, химерний), але до тепершнього часу термн використовуться тльки для опису вдповдного сторичного пероду,, загалом, нейтральний. Складнсть само споруди полягала не тльки у зведенн купола, а й у спорзджепи спецальних пристосувань, як дозволили б працювати на великй висот, що здавалося тод неможливим (висота купола становить 42 м). своми успхами завдячу передусм Л. Ейлеру, чи здобутки нердко порвнюють з досягненнями Ньютона. VI. 6).

У Нмеччин потужний ренесансний вплив поширився завдяки Дюреру. Причому, вдчутне активне звернення до естетичних засад та принципв антично архтектури. Бля х нг попарно розташован чотири стату — символи швидкоплинного часу. — риси бароко. Вона також де шляхом возвеличення людини, проте робить це бльш обережно. В римських мадоннах Рафаеля настрй дил поступаться глибокому почуттю материнства ("Мадонна Альба", 1510-11, Нацональна галерея, Вашингтон "Мадонна д Фолньо", 1511-12, Ватиканська пнакотека "Мадонна в крсл", 1516, Галерея Палатина). Перша половина XVII ст. Зображення дзвниць на гравюрах початку XVII ст.

На замовлення папи Юля II вн в 1509 роц викону розписи особистих папських кмнат (станц) у Ватканському палац. Корнякта, В. Ляниш), а ще бльше помтний у графц й мнатюр (Пересопницьке вангел -- 1550 -- 51), а також у друкарств. Особливою популярнстю користувалися образи вонв-переможцв, наприклад, кона "Юрй Змборець" (кнець XIV ст. ), яка збергаться у церкв с. Станиля на Льввщин. Нам майже невдом мена творцв великих соборв Середньовччя. 16).

Кращ зразки палаццо XV ст. В Рим можна вдзначити малий великий венецанськ палаци Бернардо д Лоренцо, Чертоза в Пав Боргоньоне, палаццо Вендрамн-Калердж П. Ломбардо, Корнер-Спнелл, Тревизан, Кантарн Палац дожв в Венец. в мстах Пвнчно тал почався важливий етап розвитку торгових суспльних вдносин. Треба вдуматись у картину, щоб пзнати всю глибину цього вражаючого моменту.

Вража свом художнм оформленням Псалтир 1397 р., в якому вмщено понад двст малюнкв-мнатюр.

Лоренцо в тяжких роздумах, Джулано у безцльному рус. Зосереджений погляд сповнений глибоко думки, пд зовншнм споком вгадуться внутршн горння. зявилися укрплення монастирв зутв та домнканцв. Серед рунтовно перебудованих на початку XVII ст. Потя «Герезя» та «Гармоня».

Рафаель погодився з снуванням точки зупину дал деалзував т форми — майже так, як це вчинив за аналогчно ситуац Фдй, а Мкеланджело вдмовився погодитися з обставинами, як романтики згодом назвали «енергю, що скову», у боротьб з перепонами копичив злсть над у зображуваних фгурах, котр у живописних, скульптурних архтектурних творах достоту залишилися у сфер власних жорстоких напруг. Релгйним наслдком Реформац у тих кранах, де вона перемогла, було утворення нових, протестантських церков (в Англ, Шотланд, Ндерландах, Швейцар, частин Нмеччини, скандинавських кранах). вангел ж, написане в Укран наприкнц XIV або на початку XV ст. Культура епохи Вдродження мстить величезн духовн цнност. Навть сльськ кладовища та млини подекуди перетворили на фортец. Вд друго половини XVI ст. На Лвобережж, де перед серединою столття мурованих церков було мало, у 1622 -- 1629 рр.

У потоц полемчних творв першо третини XVH ст. Церкви XVI ст. Твори Палладо чудово спропорционированы, точно продуман у кожному детал. Остання тенденця досягла розвитку в архтектур бароко.

в тал вдчувався дух змн. Замок у Пдгрцях будувався для коронного гетьмана Станслава Концпольського. Насамперед це стосувалося захисту мста.

З переходом замку вд Даниловичв у власнсть князв Острозьких його ще бльше змцнили. У цй крас вн вбачав щось грзне, фатальне, на меж небуття. Таким чином, палаццо цього пероду стають прототипами майбутнх громадських будвель.

Одню з головних цього власно класично традиц (Франця сторично була "романзована", як Англя: французьк архтектори могли побачити античн памaposятники лише у час подорожей до тал, а й у земл). Рамультово у Дрогобич, О. Ванька-Лагодовського в Унев 1573, кн. кона "Володимирсько Богоматер", величний силует яко справля глибоке враження.

На територ монастиря було споруджено ункальну Успенську церкву у вигляд восьмигранного стовпа 15 (знищена у першй половин XIX ст. ). в РРРлиСС РРРРС–РРС–Р С– РРРлиСС РРС—РС–Р. де Боплана за участю талйського нженера Андреа дель Аква палац у Пдгрцях (з частково добудованим третм поверхом). орнаментаця. Палаццо Фарнезе, побудоване Антоно так Сангалло Младшим (1485-1546), притаманно римсько архтектури 16 в. Ордер використаний тут лише обрамлення вкон, а стну згори вдтню потужний винесення карниза.

Цкавою церквою-твердинею XV ст. 1510-1578) почав перебудову Лувру.

Сильний виступ класичного карниза завершу будвлю. Головним композицйним центром забудови виступала ринкова площа. Були надбудован стни та веж замку Любарта у Луцьку збльшений та доповнений системою земляних валв з бастонами Хотинський замок повнстю побудований з каменю Кременецький замок та н. Могутнстю неприступнстю вражав Невицький замок, розташований на гор над рчкою Уж (Закарпаття), у комплекс укрплень якого входили корпуси, рови, вали, мурован стни з вежами, амбразури яких були витесан з камяних брил. Це — маньристичне розвязання, проте загальна схема використовувалася згодом у багатьох барочних костелах. Успенський ансамбль бере початок вд церкви (1555-1559). Мкеланджело Буонаррот (1475-1564), як Леонардо да Внч, був унверсальною творчою особистстю – скульптором, архтектором, живописцем, поетом. Проектом було передбачено зведення двох куполв.

кона "Володимирсько Богоматер", величний силует яко справля глибоке враження. Мстобудвельна справа найактивнше розвивалася насамперед на територ давнх сторичних мст. До найстарших забудвель "золотого вку" льввського архтектурного Ренесансу належать будинки на площ Ринок — "Чорна камяниця" (1588—1589 pp. ), архтектури П. Барбон, П. Римлянин, П. Красовський будинок Флорентйського рзьбяра Банд-нелл, який 1627 р. заснував у м. Львов першу пошту.

До характерних зразкв тогочасно костьольно архтектури належить храм монастиря бернардинв у Сокал, споруджений за проектом Б. Авелдеса (1604 -- 1619). Початок Ренесансу характеризувалося впливом романського стилю на оформлення архтектурних споруд, а оскльки цей стиль нерозривно повязаний з настнними зображеннями, то скульптури довгий час використовувалася переважно для прикрас фасадв. Натомсть у першй половин XVII ст. 6. 1, VI. 1) за проектом видатного талйського архтектора Флппо Брунеллески (докладнше див. До друго половини XVI -- першо половини XVII ст. Твори Палладо чудово спропорцонровани, точно продуман в кожнй детал.

– каплиця Кампанв Каплиця Бомв. мозачна кона богородиц, знайдена в костьол св. П. Римлянин) вбудовано в стну Кафедрального собору.

Уже в раннх творах Р., в х витончених фгурах, вдчуваться рука високообдарованого художника ("Сон лицаря", Нацональна галерея, Лондон "Три грац", Музей Конде, Шантй "Мадонна Конестабл", Ермтаж, Санкт-Петербург вс три – 1500-02). засновано монастир бернардинв у Заслав (зяслав), у якому пд кервництвом Джакопо Мадлени 1610 р. завершено зведення мурованих укрплень. З середини XVI ст.

стинною метою мистецтва, на думку талйцв, мало стати вдтворення живого людського тла. Головну цннсть становить фасадна стна. У 1591 р. почалося будвництво Успенсько церкви за проектом Павла Римлянина (р. На цей перод припада творчий розквт Леонардо-живописця. Петра.

Згодом з ц тенденц розвинувся стиль бароко, а потм, в XVIII столтт, стиль рококо. Особливою пишнстю скульптурного декору вража каплиця Бомв бля кафедрального собору у Львов (архтектор А. Бемер, скульптори Я. Пфстер, А. Бемер).

– 1631) та Миколи Петрахновича (р. Раннм зразком замкова каплиця у Бережанах (1554). З 1654 по 1657 p. бльше 90 гетьманських унверсалв захищали права шляхти — звльняли вд вйськово служби, постов вйська, забороняли кривдити та н. Важливим наслдком Визвольно вйни було зростання чисельност козацтва перетворення його на привлейований окремий стан, юридичне вльний.

нтерр просто однонфно Капелли освтлються пятьма вкнами на протилежнй стн. На пвнч вд Альп, а також в спан, Ранн Вдродження наста лише в кнц XV столття, його раннй перод трива, приблизно, до середини XVI столття, втм, про створення шедеврв в цей перод в нших кранах говорити не можна, бо там х ще не було. В архтектур Л. да В. розробля рзн варанти «деального мста» та центрально-купольного храму.

Реформатори, як гумансти, запропонували сво прочитання Ббл. Розвиток цього жанру розпочався з донаторських та надгробних зображень, цей тип портрета переносячи активну еволюцю, нужновго залишався чинним в укранському мистецтв (портрети Яна Гербурта Катерини Домагалич, Костянтина Корнякта). Усе нше, за словами Мкеланджело, порожня забава, яку можна надати меншим талантам. будвництво ансамблю Каптоля у Рим — духовного свтського центрв «вчного мста» (обидв роботи завершен за планами архтектора псля його смерт).

Значн кошти з цих доходв асигнувались на захисн укрплення. На початку столття архтектори чудово володли античними формами. У цей перод в Укран снували дв архтектурно-будвельн школи: галицька та волинська. Художн фрески розмщувалися серед статуй з мармуру бронзи.

У 1546 Мкеланджело призначили головним архтектором собору св. Особливою популярнстю користувалися образи вонв-переможцв, наприклад, кона "Юрй Змборець" (кнець XIV ст. ), яка збергаться у церкв с. Станиля на Льввщин. Для тал цей перод виявися виключно тяжким. — риси бароко. Так, зявляться склепнчасте перекриття над усм нефом. Яскравий приклад рзьби – каплиця Бомв у Львов. Наприклад, у проект мста Пальма-Нуово (арх.

Ц вдомост ставлять у дещо новому свтл проблему дяльност талйських архтекторв на укранських землях, акцентуючи увагу на практично зовсм не вдомй до останнього часу рол представникв укрансько елти у поширенн ново архтектурно традиц в Укран. У перод розквту Ренесансу в вропейському суспльств спостергався нтерес до античност. У 1500 перехав в Перуджу та вступив в майстерню Перуджно. Джакомо Вньола (1507-1573) видав трактат про архтектурн ордерах, який вплинув на формування французько школи образотворчих мистецтв. Подбн думки висловлен в творах Кирила-Транквлона Ставровецького, Захаря Копистенського.

13) класичним прикладом вдродження в архтектур поняття композицй. Тут споруджуються укрплення бльшого меншого значення. У цей перод починають набувати саме широке поширення доричний тосканський ордера, що володли бльшою строгстю гднстю. Аж до XX столття поняття «маньризм» мало негативну конотацю («манрний», «дивацький», «химерний»), але до тепершнього часу термн використовуться тльки для опису вдповдного сторичного пероду,, загалом, нейтральний.

стотно розширилася сфера театрального мистецтва. Це палац Рккард, побудований Мкелоццо-Мкелоццо, палац Строц архтектора Бенедетто да-Майяно С. Кронака, палац Гонди (Джулано да-Сан-Галло), палац Руччелла (архтектор Леон-Баттста Альберт). Фасад розташованих справа й злва палаццо Консерваторе (зараз там виставлен твори античного з зборв Капитолийских музев) роздлен на два поверху: нижнй займають вдкрит лодж, у верхнй чергуються вкна з трикутними лучковыми фронтонами.

З 1503 року Браманте вв за дорученням папи Юля II велик роботи у Ватикан. Архтектура. З новим пднесенням Кива у першй половин XVII ст. Папа Лев X замовив Рафаелю проект палацу для свого брата Джулано Медч. Лаврентя у Жовкв, побудований за проектом архтектора Павла Щасливого. Знаменитий теоретик, автор класичного трактату "Правило пяти ордерв архтектури" (1562).

Лише в окремих випадках до нас дйшли вдомост, що родини майстрв осли в Укран. РРСРРРРР РРССРС— ССРСРёРРё XVII СС. При проектуванн флорентйського палаццо Медч Ркардо Мкелоццо (1396-1472) здйснив переклад поняття "палац" з архтектурно мови Середньовччя на мову Вдродження. Вони нагадували крпосн споруди романо-готичного часу.

саме ця частина Кива називаться «мстом». Будвництво завершили в 1580 р. Спочатку вежа була триярусною з наметовим дахом. Це засвдчу, зокрема, Острозький замок.

Скульптор Лука делла Робба став винахдником технки глазуровано полхромно керамки майолки. По-рзному розглядалось питання про спввдношення людського й Божественного, що проявилося в дейнй суперечц помж Лютером Еразмом Роттердамським. датуться Онуфрвська церква в Гусятин, що так само належить до типу триконхових. Використання в укранському малярств захдновропейських художнх зразкв не було новим.

Естетичну цннсть ма лише непересчне, непдвладне часов. До таких поодиноких прикладв належить документально засвдчена родина П. Сперендо в Остроз. В околицях Львова наприкнц XVI ст.

У англйсько архтектур цього часу панувала готика. пристрасть до прикраси поступаться мсцем бльш суворому академчному стилю палацу Карла V в Гранад (1526-1533). 12). лкаря Станслава Дибовицького. «Для мистецтва потрбне одне, – говорив Челлн, – умти чудово виписати чоловчий жночий торс». нод ввтарна частина така сама заввишки, як нш два вддлення.

У ХV-ХV ст. В архтектур тал перш паростки нових тенденцй часу були помтн вже на початку XV столття. За проектом Сансовно будують монетний двр, бблотеку Лоджетту. Ренесансним перетворенням античних форм вдмчена бронзова статуя Давида (1430-х рр. ) — перше оголене зображення людини у статуарнй скульптур Вдродження. Тим не менш, форма будвель та х призначення, як основн принципи мстобудування, змнилися з античних часв.

В ансамбл з Успенською церквою архтектор Петро Красовський на кошти купця Давида спорудив за умовою 1568 р. дзвницю, проте через помилку у розрахунку фундаментв вона ще в процес будвництва дала трщину пд час завершення завалилася 1570 р. Фундаменти вдбудував майстер з Венец Рох Шафранець, а до спорудження ново триярусно веж на кошти купця Константина Корнякта (четвертий поверх надбудовано наприкнц XVII ст. ) був причетний Петро Барбон. Сильний виступ класичного карниза завершу будинок. Багато римськ папи цього пероду не були чуж гуманстичних деалв.

Продовжив будвництво собору архтектор художник Рафаель Сант. Вона стала зразком нового архтектурного стилю. сторичний образ козака став складовою Великого герба Украни.

Темпьетто у двор церкви Сан-Птро в Монторо, Рим, 1502, архтектор— Донато Браманте. Рафаель Сант (1483, Урбно, – 1520, Рим, талйський художникь та архтектор. Основна з них стосуться вдношення до розуму. Будували пять рокв (1573-1578 рр. ) видатн талйськ архтектори Петро з Барбона його учень Павло Римлянин. (збергаться у Третьяковськй галере в Москв), явля собою яскравий зразок укранського мистецтва. Якщо архтектура скульптура доби Вдродження в Укран переважно результатом творчост ноземних майстрв або мсцевих, як пройшли навчання у мистецьких центрах вропи повнстю сприйняли мову Ренесансу, вкорнюючи на укранському грунт, то конопис найбльше збергав традиц Кивсько Рус.

В Англ ренесанс проявля себе тльки в декоруванн будвель. Вдносно мистецтва Ндерландв ситуаця лишаться нечткою. Такою спорудою у Львов, наприклад, ансамбль братсько тридльно трикупольно церкви Успння. Одню з головних причин цього вдсутнсть власно класично традиц (Франця сторично була бльш "романзована", нж Англя: французьк архтектори могли побачити античн пам39ятки не лише пд час подорожей до тал, але на свой земл). Палаццо Фарнезе, побудоване Антоно да Сангалло Молодшим (1485-1546), характерно для римсько архтектури 16 ст.

стосуться грандозного живописного твору — розписам стел Скстинсько капелли Ватикану (1508-12). Скульптором, якому випало в мистецтв на цл столття вперед розвязати проблеми кругло скульптури, кнного монумента, був Донателло (Донато д Нкколо д Бетто Бард, близько 1386—1466 pp. ). Р—РС–Р»ССРРРС СРёСРР»СРРССС– СРССССРРРёС РРРРРС–Р (СРРС–СС–) С– РССРёРРРРС ССРС РСРёРС–Р»РС—Р (РРСРРРРРРСС С РРР»РРС–РРС РСРССРРРёСС–РССРРёР РРРРССРёС, РРРРРРё РССРёРСРРли РСРРР РР РРСРРРёР ССР, РРС–Р»СРРРРС РС–Р РРСРРРРРёС РРРРёРРРССРР (РСС–Р РС–РССРРРРС—), РССРёРРРРС РРРРР»СРРёС РРР»РРС–РС, РРРСРРёС РРССРРССРР С– РР»РСРС– РСС–СРРё, РРРРС–Р» РР РРРСССС РСРРРёСР»РРРё С– СРСРС–РР»РС).

Грандозним на той час був зроблений ним купол (8-гранний, даметром 42 метри) для Собору Санта-Маря дель Фьоре (1420-1436). – вд наступу католикв та унатв. вивчав у Рим античну архтектуру.

Враження вд античного мистецтва втлилися у святковост та вишуканост рельфу «Благовщення» з пишним декором (так званий олтар Кавалькант, вапняк з позолотою, теракота, 1428—33рр, церква Санта-Кроче, Флоренця), у спвочй трибун флорентйського собору з фгурами «путт» (мармур з мозакою та позолотою, 1433—39, Музей собору, Флоренця). В барельфах каплиц Кампанв, як зображують вангелств ввтаря Щольц-Вольфовчв зустрчамо пдкреслену портретнсть облич, побутовсть деталей – вангелст Лука зображений з лкарськими нструментами (за переказами, вн був лкарем), персонаж Страстей Христа на ввтар вбран в одяг льввських мщан XVI ст.

Цей рух в його бюргерсько-буржуазному напрям (деологи М. Лютер, Ш. Кальвн, У. Цвнгл) мав антифеодальний характер, тому вже саме через це вдповдав новим прогресивним тенденцям розвитку. Початок епохи Вдродження припада на першу чверть XIV столття. Це твори суто льввського середовища, оскльки в них найорганчнше виявилися духовн прагнення мщанства.

вангелчн сюжети представлен Джотто як реальн под. Релгйнй свдомост протиставлялась дея прогресу, який приносить наука, критичний розум. Виняткове значення ма дяльнсть Р. -архтектора. Першим гуманстом називають великого талйського поета Франческо Петрарку. Представник Пзнього Вдродження.

Венецанська архтектура вдрзняться бльшою декоративнстю, нж римська. Якщо вам треба придумати якесь оточення, то саме у цьому ви побачите подобу божеських ландшафтв, оздоблених горами, рунами, камнням, гаями, розлогими рвнинами, пагорбами та розматими видолинками серед цього ви спостергатимете битви й незвичн ошалл постат. » Засада вз, що упереджувала таких романтикв, як Колрдж, породила тамниче самозаглиблення «Мони Лзи», сюжетв «Анна Маря», «Леда Лебдь», «Св. Фасад церкви, спроектований Джакомо делла Порта (1537-1604), ма двоярусну композицю, з спареними плястрами потужними волютами, що об39днують обидва поверхи.

В архтектур (Донато Браманте, Рафаель) гармоня, монументальнсть, чтка врвноваженсть образв досягли апогею. Виданню ц книги передувало силове захоплення. Але замок збергся добре.

В станц делла Сенья — тура (кмнат пдписв, печаток) вн написав чотири фрески-алегор основних сфер духовно дяльност людини: флософ, поез, богословя юриспруденц. Наприклад, подбним палаццо можна вважати палац Строцц (1489-1504), побудований за проектом архтектора Джулано да Сангалло (рис. Тут ним створено двр Сан-Дамазо (1510 завдовжки 300 м), двр Бельведера (1503-45) з ншею для турнрв та видовищ (провсник майбутнх вл). Вн включа костьол кел, споруджен на оточеному муром подвр. Будвля оточена колонадою тосканського ордеру. Вд Вдродження до ХУ ст.

Однак естетична вишукансть палацу Ручеллаи так залишилася диною в свому род. В Рим ним побудована кругла в план церква Сант-Елджо дель Орефч (з 1509) та витончена капелла Кдж церкви Санта-Маря дель Пополо (1512-20). Проникненню ренесансних впливв з тал Англю перешкоджали також полтичн та релгйн розбжност мж двома кранами. Каплиця Бомв — восьмерик на четверику, перекритий куполом. Архтектура ста бльш стриманою та зразковою у пропорцйному вдношенн. Вдродження, яке снувало поза талю, звичайно називають пвнчним.

Вдлк раннього пероду Вдродження зазвичай ведеться з 1420 року, коли у Флоренц почалося зведення купола собору Санта-Маря дель Фьоре (рис. Головним укрпленням був Замок Верхнй з камяною стною баштами Владичною (Х-ХV ст., з перебудовою протягом XV-XVII ст. ), надвортною (Х-ХV ст., з перебудовами ХV-ХV ст. ) та Стировою (Х-ХV ст., з перебудовами ХV-ХV ст. ). Таким чином, тут, на штучно утвореному остров, мж XIV XVI ст. Висотними архтектурними будовами були тльки культов споруди. я не можу сказати, н подумати, що при вигляд твого обличчя так обтяжу пдносить душу. Ренесанс (франц.

Центральна частина Львова, майдан Ринок – рдксн памятки ренесансного свтського зодчества. Тому вдбувався перехд вд безмежно ври в людину – до зневри, вдчаю, скепсису та трагчного дисонансу людини й свту. В англйськй архтектур цього часу панувала готика. Найбльш художн школи тал знаходились у Пз та Сн. був споруджений зутський костьол св. Апостолв Петра Павла.

значного поширення набуло свтське муроване будвництво у мстах.

– 1666). Мазепи. Загалом в архтектур Львова друго половини XVI – першо половини XVII ст. Склався ще в епоху Ренесансу архтектурний стиль Мкеланджело (1475-1564) виявився у повну силу вже в епоху Контрреформац.

Ряд памяток розглядуваного пероду збергся на Тернопльщин. Протягом XV ст.

зосереджен у Флоренц. У цей перод в Укран снували дв архтектурно-будвельн школи: галицька та волинська. Уня, доводить вн, нчим не загрожу русинам (укранцям). Яскравим прикладом фландрского ренесансу ратуша мста Антверпена (XVI ст. ) (Рис.

Вплив творчост Д. на розвиток талйського мистецтва епохи Вдродження було величезним. станц) Ватиканського палацу. З кнця XIII ст. Браманте хотв поставити купол Пантеону на базилку Максенця. Осб, вдкривала перед ними широк можливост.

На Темпьетто у двор церкви Сан-Птро в Монторо (1503) Браманте надихнули ротонди римських храмв. В архтектур цього часу (Мкеланджело, Джакомо да Вньйола, Джуло Романо, Бальдасаре Перуцц) струнка тектонка поступаться мсцем великй напруженост, а нод конфлкту сил разом з тим збльшуться нтерес до просторового розвитку композиц, будинок втрача замкнутсть т пдкоряться мстобудвному задуму, ансамблю, природному середовищу. Вони на землях Украни майже не збереглися.

Крм цього в проектах передбачалося наявнсть деклькох ринкових площ. Джакомо Виньола (1507-1573) видав трактат про архтектурних ордерах, який надав вплив формування французько Школи образотворчого мистецтва. активно велося будвництво оборонних споруд. У ршенн влли Ротонда поблизу Вченци Андреа Палладо (1518-1580) використовував чотири чотирьохколонним ончних портика, як розташував по сторонах вд центрального квадратного в план обсягу. В ближчих околицях Кива вд 1646 р. велося будвництво Михайлвсько церкви у Переяслав.

Новий ренесансний стиль чи мг вкоренитися на англйському грунт. В архтектур Ренесанс втлився найяскравше – це був перод високого розквту зодчества. Будвл ц мали кубчну форму, фасади вдрзнялися пласкстю були позбавлен якихось виступв. У 1546 Мкеланджело був призначений головним архтектором собору св.

Меджибж вдомий ще з XII ст. Митцв цього пероду особливо хвилювала тамниця життя та смерт. Найбльшими провдними архтекторами пероду пзнього ренесансу були архтектори А. Палладо (1518-1580) Д. Виньола (1507-1573). На 70-90-т роки XVI ст. Прикладом пвнчноталйськй ренесансно будвл може служити будинок бблотеки Сан Марко у Венец (1536), побудоване Якопо Сансовно (1486-1570). На початку 17 ст. ордерним обрамленням (надгробок папи оанна XXIII, мармур, бронза, 1425—27рр, баптистерй, Флоренця). володли пани Сенявськ.

Гуманзм занадто щедро наближа людину до Бога, проголошу другим Богом. До характерних зразкв церковного будвництва Волин належить також Миколавська монастирська церква у Блостоку. До площ ведуть мармуров сходи, прикрашена статуями Кастора Полдевка.

були Монтеверд в тал, Люлл у Франц Перселл в Англ. простежуються дв тенденц. Церква в Сутквцях стоть на невеликому пагорб поблизу р. Ушиц. Ц будвл мають гармонйно простор внутршн двори, обнесен в нижньому та у верхньому поверхах критими галереями на арках, як пдтримуються колонами або плястрами антично форми. Цей шлях вв у Туреччину, Галичину, Литву, Кив, у Чернгвську землю, а звдти в росйськ мста. Окрм Острога на Волин з першо половини столття збереглися також мськ ворота в Олиц (1630-т рр. ).

ста визнаним центром високого ренесансу. Брано костьол св. прототипом стало зображення "Богоматер Кпрсько на трон. Провдним архтектором раннього ренесансу був Ф. Брунеллески (1377-1446), якого часто називають архтектором нового стилю.

Виявилось, що й сама особа не всесильна зовсм не вершиною Всесвту. Земн справи – турботи, страждання та насолоди – становлять змст життя людини. РРССССРРР РРРРССРР РС–РССРР ССРРССРРР»РСС СССРРР РРСС– РРСРРлиСРС— Р РРСРС РРСРёСРРРС РР»РРРё РР Р—РРРСРРСРС РС–С (СРРРРР» С– РСР»РРР»РРРС РРРРССРР, РР Р ССРРё СРССССРРСС– РРРРёССРРли РРСРРРРРР РРРРРРРёС РРРРРС–Р).

В тал швидко ростуть мста-промисловц, так, як Флоренця, портов — Генуя, Венеця. видатним художником архтектором Лучано д Лаурана. Тут був споруджений перекидний мст через рв. VI. талйський майстер П39тро Торрджано прикрасив скульптурними зображеннями херувимв ренесансними плястрами готичне надгробок Генрха VII у Вестмнстерському абатств. посда художн оформлення книг, зокрема рукописних.

В Млан майстер навколо себе збира учнв (Ломбардська школа). Вперше за сторю талйського Вдродження з такою класично яснстю було стйкою постановки постат. Найдовершенший витвр мистецтва руки Рафаеля — це "Скстинська мадонна" (1515-19, Картинна галерея, Дрезден). належать камян церкви в межах мста – церква Димитря (XIV ст. ), Покрови (XV ст. ) замковий костьол (1545 р. ). У цй капел вперше стали проявлятися тенденц архтектурного стилю маньризм (пзнй ренесанс) (рис. Брунеллеск вдало використовував ордер у базилкальних церквах Сан-Лоренцо (1422-46) та Санто-Спрто (почата у 1444), роздливши нефи колонами и розчленивши стни плястрами. На замовлення Генрха II П39р Лесько (бл. Тому в брошур вдлуню передчуття вйни «Рус з Руссю».

Небувалого розквту досягло мистецтво ц епохи. Внутршнй двр оточений двохярусно галерею. пдляга переврц розумом, якщо не витриму такого екзамену, то оголошуться пережитком. Можливо, вн наслдував Мкеланджело, хоча й удався до «квтучо» стилстики Альберт, аби повязати створюваний фасад з внутршнми обмами нави й бчних ввтарв.

До найяскравших нових явищ належить дяльнсть в останнй третин XVI ст. VI. дину поверхню фасаду, облицьованого каменем, завершував карниз, сильно висунутий уперед.

Карло Мадерно (1556-1629) подовжив головний неф прилаштував до храму нартекс фасад. Пд час проектування флорентйського палаццо Медч Рикарди Микелоццо (1396-1472) здйснив переклад поняття "палац" з архтектурного мови Середньовччя мовою Вдродження.

Цю теорю деального храму розвивав архтектор Леон Батста Альберт. Особливо яскраво змни в конописанн повязан з творчстю художникв Федора Сеньковича (р. Щонайвищого щабля цей стиль сягнув у доробку Джорджоне й Тцана. Однак храм побудований не був, збереглися лише ескзи креслення.

Леонардо да Внч (1452-1519) застосовував з властивою лише йому майстернстю прийом накидання тамничост на змст свох картин, чим викликав враження бездонност, невичерпност того, що закладене у природ людини. будуться укрплення мста. Петра Павла в Луцьку (1606 -- 1610) з активним пластичним моделюванням фасаду (первсний нтерр не збергся). Карло Мадерно (1556-1629) подовжив головний неф прибудував до храму нартекс фасад.

Хронологчно, в епоху Вдродження в Ндерландах працювали так вдом майстри, як Ян вам Ейк, Рогир ван дер Вейден, П. Брейгель. VI. 3) купола собору Санта-Маря дель Фьоре. Купол дуже плоский, але вн увнчаний величезним лхтарем, який взуально врвноважу величезну масу купола. Як свдчить дата на портал головного входу, перенесеного згодом на тильну сторону будинку, палац Корнякта завершено 1580 р. Через парцелю вд нього для мщанки Соф Ганель архтектор Петро Красовський за угодою 1577 р. спорудив будинок з декорованим дамантовим рустом фасадом, який увйшов до стор льввсько архтектури пд назвою Чорно камяниц (верхнй поверх надбудовано наприкнц XIX ст. ).

Найновш тенденц вропейського мстобудування першо половини XVII ст. Йому ж належить вежа-дзвниця на подвр костьолу. Вона краще репрезенту особливост забудови монастирських комплексв: поряд з корпусами монастирських келй, як примикають до стн, зображення монастиря фксу на обширному монастирському подвр також численн окрем вльно поставлен споруди.

вплив талйського Ренесансу стало вдчутно нших кранах. У добу Вдродження виник новий свтогляд, який дстав назву гуманзму. Протягом столття в кранах вропи поступово формувалося громадянське суспльство. Трактат Д. Вньоли Правило пяти ордерв систематизував закони пропорционирования античних споруд. Козаки дстали право на вльне проживання в мстах селах, заняття ремеслом, торгвлею, промислами, на утворення мсцевого громадського самоврядування, зберегли традицйний козацький суд, були звльнен вд податкв.

Однак Браманте при житт не змг завершити будвництво собору. Таким чином, стна набува сво первсне тектончне значення. У той же час помж Реформацю гуманзмом суттв вдмнност. Крм усього ншого аркади приховували призначення частин будвл. Однак в архтектур ренесанс став проявляти себе дещо пзнше, нж у живопис або скульптур.

Уся деревяна церква споруджувалась без жодного цвяха трималася на зарубах. Запорожц брали участь у вйськових "радах, що «час вд часу збиралися на Лвобережж», обговорюючи претендентв на гетьманську булаву. Камяна архтектура вдображала ренесансн вяння, а вд середини XVII ст. Свтовдчуття рококо – життрадсна стихя безконечного свята.

Стиль платереск, що поширився в 16 ст. Важливим реоном розвитку храмово архтектури захдно традиц у першй половин XVII ст. в спан, явля собою сплав декоративних елементв пзньо готики з ренесансними мотивами. Класичн норми вивчалися вдтворювали для того, щоб служити сучасним цлям.

декоративнстю. У цей перод наста недовгий золотий вк талйського Вдродження. Хоч у другй половин XVI -- першй половин XVII ст. Цей архтектурний ансамбль почали забудовувати з башти Корнякта (1572-1578 рр. ) каплиц Трьох святих.

Мське життя тут набува розвинутих форм. вангельському сюжету художник надав цлком громадського значення. характерна розквтом саме живопису, бо утверджуться бльш поглиблене «вдкриття свту людини», завдяки чому художня творчсть поступово набирала реалстичного змсту. Фортифкували церкви, костели, синагоги й монастир.

Тод ренесанс вважали стилем, що «наслдував античному». Петра геню Мкеланджело належать реалзован проекти площ Каптолю з палацами. та в перш роки XVII ст.

Не мав поширення сторичний жанр, але достатньо вдомий нагробний портрет. Першим полемчним твором М. Смотрицького трактат «Анти- графи» (1608), який був написаний у вдповдь на твори. Ченстоховська кона була чудово оздоблена золотом коштовними дамантами. Будвля завершено диним ордерним карнизом. Усе в ХУ ст. Протягом 14 ст.

Браманте хотв поставити купол Пантеону на васильку Максенця. н. невд. До пзнх витворв мистецтва Л. да В. вдносять: проекти памятника маршалу Тривульцо (1508—12 до цих проектв близька бронзова статуетка коня з вершником, Музей образотворчих мистецтв, Будапешт) «Свята Анна з Марю та немовлям Христом» (близько 1500—07, Лувр), що завершу пошуки майстра в област свтло-повтряно перспективи та гармонйно прамдально композиц «оанн Хреститель» (близько 1513—17, Лувр), де солодка двозначнсть образу свдчить про наростання кризових моментв у творчост Л. да В. серя малюнкв з зображенням вселенсько катастрофи (т. зв. Р. вдалося блискуче поднати зображений простр з реальним. Це називаться маньеризмом.

Але це завдання було поставлено в нших ускладнених сторичних обставинах. Поряд з межирцьким до найважливших зразкв костьольно архтектури Волин належить також костьол монастиря домнканцв у Пдкамен. Бльшсть населення (за окремими даними — до 80) вважали себе козаками. Тут насамперед варто згадати Петра талйця, який працював над спорудженням костьолу в Бистриц у Трансльван, Христофора Боццано, який перебував на служб у князя Костянтина Острозького й працював над спорудженням замку у Меджибож, Петра Сперендо, який побував у Молдов й вдомий насамперед з служби у князя К. Острозького в Тернопол та Остроз, Джакопо Мадлена, якому приписують авторство костьолу бернардинв в зяслав (Заслав) на Хмельниччин, зайнятого будвництвом Успенсько церкви на Подол у Кив Себастьяно Брачч та Октавано Манчн, який працював над вдбудовою кивського Софйського собору.

Церковне будвництво Украни вирзнялося архтектурними забудовами — "зрубними храмами" — трибанн та пятибанн церкви (XPV —XVI ст. ). Найбльшого свого розвитку воно набуло у галуз прикладного мистецтва. Орнаментом мг стати покритий весь фасад будинку, як у церкв Сан Грегорио в Вальядолиде, або тльки окрем його частину, як лкарн Санта Крус в Толедо (архтектор Енрке де Эгас).

Найкращим представником цього пероду в архтектур Риму був Донато Браманте (1444–1514), котрий творчо розвинув найкращ здобутки будвель стародавнього Риму. Псля Браманте будвництвом керували Рафаель, Перуцц, Антоно да Сангалло Молодший Мкеланджело, при цьому план будвл кожен раз мнявся. У XV ст.

Фнансував будвництво член Успенського братства, грек Костянтин Корнякт (1517/1520-1603), тому вежа на честь нього названа. Творчу спадщину Ф. Петрарки. вйськами мператора Карла V Мкеланджело запропонували перебудувати площа Каптоля. РРРС–СС С–Р РРРРРёРРРСРС–СРёС РРРССРР РРёРРРРёСС РРСРСРС XIV СС. вирзняться розквтом живопису. З-помж храмв першо половини XVII ст., безперечно, найвизначншим парафяльний костьол св.

Усе ц фгур вагомо матерально. За 1648–1654 pp. Але вона згорла в 1616 р., а в 1617 р. була вдбудована.

Духа в Рогатин, у Молчанському Спасо-Преображенськом. у соборах у Путивл й н. ). В лтератур зустрчамо протилежн вдповд на це питання.

Купол складаться з двох оболонок, звязаних мж собою горизонтальними кльцями. На його думку, це був час вдродження античност) ма власну перодизацю.

Зaposявилися бограф знаменитих людей, х живописн та скульптурн портрети. Досягнення Д. були сприйнят багатьма скульпторами кватроченто, а також живописцями Паоло Уччелло, Андреа дель Кастаньо, Андреа Мантеньй т ншими. il primo Rinascimento) перодом епохи Вдродження (XIV-XVII ст. ), в основ якого лежить принцип гуманзму, утвердження гдност краси реально людини, розуму та вол, творчих сил. Це свдчить, що укранськ танцювальн мелод набули значного поширення в захдно-вропейськй побутовй музиц, що фксуться в нструментальних табулатурах для органу Яна з Люблна (1540), лютн французького лютнста та композитора Жан Батста Безара (XVII ст. ) та н. Носями цих мелодй часто були сам укранськ музики, що зявлялися при дворах польських королв магнатв.

Вн був провсником Ренесансу (Проторенесанс). Висок плястри Корнфа об39днують обидва поверхи. Пд час Визвольно вйни укранського народу проти польсько-шляхетського панування (1648–1667 pp. ) утворилася Укранська козацька держава, що вела боротьбу за обднання всх укранських земель пд гетьманською булавою. Миколая. Вн посда центральне мсце як торговий перевалочний пункт на кордон мж Украною та Молдовою. Подбно палаццо Веккьо, воно побудовано навколо внутршнього двору, при прикрас якого Мкелоццо використовував коринфськ колони напвциркульн арки.

Проте фактично в козачий «компут» можна було вльно вписатися виписатися, перейти в нший стан. Архтектор епохи Вдродження приходить на змну цеховому майстров готики. Художники бароко прагнуть створити дину всеохоплюючу картину свту. Але коли лишити осторонь декор, Гемптон Корт звичайну готичну будвництво.

З39явилися бограф знаменитих людей, х живописн та скульптурн портрети. baroco – дивний, вибагливий, химерний). переживають найвищого розвитку р- моло – оригнальний укрансько-блоруський вид схднословянсько церковно нотно збрки, музичний (гмнографчний) збрник духовних церковних псень (рмосв катавасй), як виконувалися пд час богослужб в православних церквах. У Фландр спанських Ндерландах форми ренесансу проявляються у палацах спансько знат.

Renaissance – Вдродження, вд renaitre – вдроджуватись), епоха в розвитку ряду кран Захдно та Центрально вропи (в тал 14-16 столття, в нших кранах – кнець 15 – початок 17 столття), перехдна вд середньовчно культури до культури нового часу. Будвництво башти почалось десь у 1572 або в 1573 р. тривало пять рокв. Льввську синагогу Нахмановичв, вдому пд назвою Золота Роза (збереглася лише захдна стна), спорудив знаний, насамперед з сво пзншо дяльност у Жовкв, мсцевий архтектор талйського походження Павло Щасливий.

Ян Покорович, син Адама Покори. Дороти (1605) у Тулиголовах поблизу Львова. У ХУ ст. На замовлення Генрха II Пaposр Леско (прибл. В портрет Мони Лзи (т. зв.

Видання альбому малюнкв «Будвл сучасного Рима або Збрник палацв, будинкв, церков, монастирв, нших найбльш значних громадських споруд Риму» (difices de Rome moderne ou Recueil des palais, maisons, glises, couvents, et autres monuments publics et particuliers les plus remarquables de la ville de Rome), оприлюднене Полем Ле Таруллом в 1840р., викликало зростання загального нтересу до пероду Вдродження. Деревян укрплення замнювалися мурованими. Ренесанс в укранськй культур був свордним як сторичний етап хронологчно не збгався з талйським або захдновропейським Вдродженням.

Творчсть Мкеланджело — один з факторв, що стимулював розвиток маньризму. На змну релгйним вйнам, як супроводжували реформацю ХУ ст., прийшла не менш кривава руйнвна тридцятилтня вйна (1618-1648 р. р. ), масовими вбивствами супроводжувались революцйн под в Ндерландах, Англ. РРРРРёСРёР РРРРСС РРРС– Р РРСРРРРРС РРРРС РСР СРРССРРС РРёР С 1695 С. РРёСРСР РРРС– РРССРРС 66 Р С– РРС СС–СРС РРРРРРРёСС–РРС СіліСРС–ССС, РРРРРСССРё РРРС РРРРРРРё РРР»С РССР С РРРРСС–С—.

Темпстто справля, враження, монументально велично будвл. "Прекрасна садвниця").

Термн «Вдродження» для позначення вдповдного пероду ввв французький сторик Жюль Мшле, проте швейцарський сторик Якоб Буркхардт у свой книз «Культура талйського Вдродження» (нм. Чимало з них отримали нов або значно оновили уже снуюч мськ укрплення. походять хн перш детальнш описи та ранн зображення. У замку були споруджен також невелик житла для вткачв з околиць на випадок нападу ворога. Вс розмри ордерв визначаються за допомогою модуля.

У 70-х роках XV ст. Найбльш помтним проявом ренесансно культури став стиль Вдродження в архтектур. Але розлад мж деалами гуманзму суворими, що мало залежали вд вол ндивдуума, законами суспльства, став очевидним.

У 1494 р Мкеланджело отримав замовлення на будвництво у Флоренц церкви Сан Лоренцо. У самому Тернопол це Хрестовоздвиженська церква кнця XVI ст. Фундатором веж був член Льввського Успенського братства К. Корнякт.

На вдмну вд сторичного живопису, портрет посв провдне мсце в культурному житт тодшнього суспльства. У 1508 майстер завдяки Браманте отриму вд папи Юля II запрошення до Риму (для робт у Ватиканському палац) в Рим майстер ближче знайомиться з античними памятниками, бере участь у розкопках. В Луцьку ункальним прикладом мурованого церковного будвництва виступа братська Хрестовоздвиженська церква (збереглася лише ввтарна частина). Тут Р. створю найбльш каптальний твр — розписи парадних зал (т. зв.

На служб у правителя Млана Лодовко Моро (с 1481 чи 1482) Л. да В. виступа в рол вйськового нженера, гдротехнка, органзатора придворних ферй. х приносили на укранськ земл насамперед зутськ будвнич, з якими в Украну активно проникали новац римського бароко. Живопис скульптура епохи Вдродження стали невдмною частиною архтектурних споруд. Палаци, влли, громадськ будвл становлять цлком вдмнн вд середньовчних типи споруд, як-от: палаци Медч-Рккард (архтектор Мкелоццо), Виховний будинок та капела Пацц (архтектор Брунеллеск) у Флоренц, церква Санта Маря делле Грац в Млан (архтектор Брамонте) та н. Вдродження у Ндерландах та Нмеччин ознаменоване розквтом пзньо готики. В епоху Вдродження продовжилося зведення приватних палацв – палаццо. н. невд. У портретах шляхти спостергамо дегерозацю образу.

Його спввтчизники створили теракотов рондо з бюстами римських мператорв для прикраси палацу Хемптон Корт, що належав кардиналу Вулс. Новий ренесансний стиль навряд чи мг вкорнитися на англйському грунт. Так, перебудовуючи палац герцогв Фарнезе за замовленням нового папи Павла III (Фарнезе), Мкеланджело повнстю змню головний фасад будвл. Р. РРССРСРРРРёС РСР РРРСССРР РРлиРРёС РРРСРРРСРР»СРРёС СРСР, ССРС–Р РР РРРСРРРРРС РСРССРРР С– ССРРРР РССРРРРРР ССРРС РРССРРРРС–Р.

Круглий зал знаходиться в центр влли ма верхнй свтловий лхтар пд куполом. Запанувало рококо, мистецтво гедонзму. Найповнше найпослдовнше еволюця проходила в тал, де чтко вирзняються чотири етапи.

Але розвиток ренесансно архтектури вдбувалося нервномрно. Особливо реалстично вдтворено образи людей з народу, кравиди в оздобленн церкви Св. Деяк де були втлен в життя. Як гуманзм, Реформаця сприяла посиленню рол свтського початку, мирського життя. VI.

Так скульптор виршу проблему рельфу, вдновлюючи деальну цлснсть форми.

У Франц до архтектури високого Вдродження можна вднести: створений П. Леско захдний фасад Луврського палацу в Париж, королвський замок в Фонтенбло, замок Ан Тюльр (архтектор Флбер Делорм) Екуанскй замок, палац в Блуа в спан— палац Ескорал X. де Толедо X. де Еррера, в Нмеччин— частина Гейдельберзького замку, Альтенбургская ратуша, сни Кельнсько ратуш, Фюрстенгоф в Вльмар та нш. Ц риси виявляються в архтектур Пвнчно тал (Андреа Паладо, Мкел Санмкел, Якопо Сансовно), що довше збергав життрадсний характер архтектурних образв. Купол собору Санта-Маря дель Фьоре мав двухскорлупную конструкцю. У кожному явищ класицизм прагне знайти закарбувати суттв, стйк ознаки.

В останн 30 рокв життя Мкеланджело звертаться до архтектури та поез. VI. 5). лише на початку XVII ст. Творчсть великих майстрв кватроченто (Ранн Вдродження) пронизане деалами гуманзму, воно пднма людину над рвнем буденност — Донателло, Мазаччо, Ботчелл (Народження Венери). З цю метою в кони вносилися побутов елементи. 6. 2).

талйськ архтектурн памятники раннього Вдродження розташован здебльшого у Флоренц, серед них— елегантний разом з тим простий в технчному ршенн купол собору Санта-Маря-дель-Фйоре (1436) та палаццо Птт, створен Флппо Брунеллеск, яке визначило вектор розвитку архтектури Ренесансу. Проторенесанс (дученто треченто – XII-XIII – XIII-XIV ст. ), Ранн Вдродження (кватроченто XIV-XV ст. ), Високе Вдродження (чнквеченто XV-XVI ст. ), Пзн Вдродження (кнець XVI ст. ). в архтектур мистецтв створюються загальнонацональн особливост укранського стилю. Отже, у Львов ренесансна цивльна архтектура досягла найповншого розквту. Замок був досить великий.

Найбльш повно риси Вдродження проявилися у Флоренц. стотною характеристикою Ренесансу вдродження античного мислення та науки. шляхта отримала до 50 гетьманських унверсалв на землеволодння. Р. народився в родин живописця Джованн Сант. талйськ архтектурн памятники раннього Вдродження знаходяться в основному у Флоренц, серед них – елегантний разом з тим простий в технчному ршенн купол собору Санта-Маря-дель-Фьоре (1436) палаццо Птт, створен Флппо Брунеллески, яке визначило вектор розвитку архтектури Ренесансу палаци Рккард, побудован Мкелоццо-Мкелоццо, палаци Строц Бенедетто да-Майя С. Кронака, палаци Гонди (Джулано да-Сан-Галло), палаци Руччелла Леона Баттста Альберт. Невянуча слава «Мони Лзи» («Джоконди») також пояснються майстерним застосуванням методу накидання тамничост: у вираз обличчя жнки – велика глибина проникливого, вчного живого людського нтелекту, в якому кожна епоха прагнутиме добачати сво.

РСРСРРли С—С— РССС СРРС–Р (1573в1578 pp. ) РРёРРСРС– С–СРліРССРС– РССС–СРРСРСРё РРССР Р РРСРРРР СР РРРР ССРРС РРРлРРРРС–РС–СС– РРёРР»СРРёР. Зате Ренесанс спричинився до емансипац портрета (К. Комедйн сцени розгрували пд вдкритим небом, на площах, вулицях, ярмарках. На фресц в Люблн стоть пдпис автора Андря з Украни, що закнчив сво фресков малюнки тут 10 серпня 1415 р. Залишки цих фресок було вдкрито в 1917 р. Серед них – найцннша «Тайна вечеря», в якй яскраво поданий вчний ганебний образ зрадника уди з маленьким чорним чортиком, що спокусив його на зле дло.

Париж ста центром вропейського Вдродження. Дах при цьому з вулиц не було видно. Важливо усвдомити, що ця деологя повязана з тенденцю попереднього столття. Будвництво собору переривалося, до 1360 його план стотно змнився. Цей невигдний з погляду ефект "просдання бан" вдалося нвелювати Джованн Лоренцо Бернн (1598-1680) – творцю проекту площ св. На середину 16 в. пристрасть до прикрашанням поступаться мсце суворому академчному стилю палацу Карла V в Гранад (1526-1533).

Оформлення цих книг повязане з художнми традицями ще Кивсько Рус. 1689 р. архтектор П. Бебер додав ще один ярус (псля чого висота становила 65, 8 м). Боплан). Цьому сприяла х замкнута, лакончна форма, облицювання грубими блоками каменю, невелик вкна, що подекуди (перший поверх) прикривалися ратами.

З вступом на папський престол Юля II (1503) центр талйського мистецтва з Флоренц перемщаться в Рим, папа запросив до свого практично феодального двору найкращих художникв тал. У середин XVII ст. Знаменитим М. Смотрицького зробила, видана у Вльн 1610 р., брошура «Тренос або Плач Схдно Церкви».

Завершують групу мурованих храмв Волин першо половини XVII ст. Саме в епоху Вдродження виникають споруди, як починають спввдноситися з людиною, тобто х масштабно заходом ста людина. У його «Алегор» ми подибумо райський садок, котрий секуляризовано завдяки зображенню амурчикв бля дерева життя та кентавра поблизу хреста, — ось де починаться перехд до пасторал, яка невдовз опинилася в епцентр венецйського живопису. Статус явного культурного центру цього пероду набува Рим, який до першо половини XVI ст. Наприклад, мсто-замок Дуино (нин у володнн князв Турн унд Таксс) поблизу вд мста Трста, мсто-фортеця Пальма-Нуово близько Венец (рис. Це, наприклад, тридльна трикупольна церква Св. Успення Богородиц (1591 — 1630 pp. ), архтектори П. Римлянин, В. Капинос, А. Прихильний. Згодом з ц тенденц розвинувся стиль бароко, а потм, в XVIII столтт, стиль рококо.

В архтектур римського палаццо Канчеллеря (1486-1495), одним з творцв якого був Донато Браманте (1444-1514), зроблено наступний крок псля палаццо Руччела. У 1434—43рр. За першим походом пшли захоплення Млана талйськ вйни початку 16 ст. Численн мста-фортец, навть замки бастонного типу здебльшого споруджували на залишках давньоруських городищ. Вдповдно у хнй творчост використання захдних графчних зразкв особливо помтно. Тут на перший план, зрозумло, висуваться Львв з його ренесансною забудовою Ринково площ.

Це, зокрема, замки в Бережанах (1554), Старому Сел (середина XVII ст. ), Збараж (1631), Пдгрцях (1640) кафедральний собор у Жовкв (1609) будинок Корнякта (1580), Чорна камяниця (1588-1589), каплиця Бомв (1611) у Львов. «Джоконда» 1503, Лувр) образ багато городянки виступа втленням пднесеного деалу жночност, не втрачаючи при цьому нтимно-людсько привабливост важливим елементом композиц ста космчно широкий пейзаж, що потопа у холодному серпанку. Пилястры встановлено на пaposдестал, гра роль аттика для який би нижче поверху.

мистецтво тал пережива гостру кризу. В укранському мистецтв доби Ренесансу визначне мсце належить груп архтектурних памяток Успенського ансамблю у Львов: Успенськй церкв, каплиц Трьох Святителв, веж Корнякта. свтогляд М. набува трагчного вдтнку. роль головного мистецького центру переходить вд Флоренц до Риму. З малюнка А. ван Вестерфельда вдома також деревяна дзвниця кивського Софйського собору.

До найвизначнших католицьких храмв Волин належить споруджений у 1635 -- 1640 рр. На початку 17 в. в Ватикан було виршено внести в проект собору св. згаса видатний центр середньовчно культури — Взантя. У цих роботах описан тосканський, доричний, ончний, коринфський композитний ордера. Фасад палацу прикрашаться яскравими декоративними елементами геральдичного характеру (ллями фамльного герба Фарнезе). Цей невигдний з художньо точки зору ефект "просдання куполи" вдалося нвелювати Джованн Лоренцо Бернн (1598-1680) – творцю проекту площ св. VI. 2).

Кнець кнцем виробилася чисто секулярна архтектура: Палладо костелв не будував. Псля розграбування Риму в 1527-1528 рр. Класичний образ тяж до зразка, вн торжеством розуму порядку над хаосом. Видатним памятником цього пероду ратуша мста Падерборна. лише пзнше стало зрозумло, що доба вдродження не обмежилось тльки вдродженням чи «наслдуванням античному», а й запропонувало власн значущ здобутки в архтектур, лтератур, скульптур, полтичнй практиц, живопису тощо. Одним з центральних в етиц Петрарка було поняття гумантас (вд лат. В «Мадонн у скелях» (1483—94, Лувр, Париж 2-й варант — 1497—1511, Нацональна галерея, Лондон) улюблена Л. да В. тонка свтлотнь («сфумато») вдгра роль духовного начала наголошу на теплих стосунках близьких людей персонаж представлен тут в оточенн чудернацького скелястого пейзажу, в якому вдображен геологчн спостереження Л. да В. У трапезнй зал монастиря Санта-Маря делл Граця Л. да В. створю розпис «Тамна вечеря» (1495—97 через особливост технки — оля з темперою — вн збергся у зпсованому вигляд у 20 ст.

У жилих будинках прагнули до зовншньо репрезентативност та зручнших умов побуту. Знаменита статуя Давида була створена Верроккьо в 1476 роц. Останнй найбльше вдчуваться у великих цивльних культових будовах таких мст, як Львв.

«Тамна вечеря» знамену одну з вершин розвитку всього вропейського мистецтва. Мислитель одним з перших пдняв голос на захист жнки у контекст гдност людини. Вд 1604 р. будувався монастир бернардинв у Сокал на Льввщин. Основним х обовязком була вйськова служба. Пд лоджями залом розмщен кмнати для господарських потреб родини.

Миколая в Бучач. Петра. католицько експанс на приднан до Польщ укранськ земл привела до того, що в цей час, як нколи ранше, в Укран поширюються оборонн католицьк монастир. Художник повернувся до первинного плану Браманте у форм грецького хреста, але надав стовпв стн бльшу масивнсть посилив напругу декоративних членувань. Саме в тал мистецтво досягло найвищого пднесення й розквту. Найяскравшою памяткою зутсько архтектури на Волин запроектований Дж.

Перебування Д. в Рим на початку 1430-х рр. При Франциске I було розгорнуто масштабне будвництво, у якому брали участь як французьк, запрошен з тал архтектори. Цкаво, що крм храмв вдбувався пошук архтектурних форм деального мста. Ус ц явища пдводили до прогресивного перевороту, яким стало Вдродження.

У 1641 -- 1642 рр. Для класицизму загалом притаманн рацоналзм, нормативнсть творчост, прагнення до завершених гармонйних форм, монументальност та зрвноваженост композиц. за проектом.

Але ця епохи великих вдкриттв були дв реч, як впливом геть архтектуру. Лвобережж дал збергалося деревяне будвництво. Наприкнц XIV або на початку XV ст. VI.

Левассера де Боплана новий замок у Бар. н. невд. Головне мсце серед них посдають замки в Меджибож Камянц-Подльському. Вона набрала ншо архтектурно форми порвняно з староруською XI ст. початку XVII ст.

---