Однак тут зображення людини звльнялося вд усього минущого, сутного заради дино незаперечно формули: людина сну поза часом поза ндивдуально-неповторним буттям (у ранньому давньогипетському текст Повчання Птахотепа знаходимо як утвердження етично норми таку максиму: бути як ус, себто – належить завести свй дм, власну смю, пдкорятися колективу, не гордувати вченстю тощо). У храмовому будiвництвi почина широко використовуватися колонада з новою формою колони (прикрашено капiтелями з рельфними головами богинi Хатор) i пiлон (ворота у виглядi двох веж з вузьким проходом). Стни у входу прикрашали рельфн зображення правителя.
Найбльша з них прамда Хуфу (Хеопса) досяга у висоту 146, 6 м, довжина сторони основи — 233 м, площа прамди близько 50 тис. Зверху прамди облицьовувались вапняковими плитами, що зднувалися один з одним деревяними крпленнями. Камнь застосовувався лише як обробний матерал.
В фванську епоху металев скрплення, мабуть, совершенно не вживалися, лише зрдка використовувалися деревян скоби у форм хвоста для звязку каменв мж собою (Меднет-Абу, Абдос) або ж для скрплення трщин монолтв (Луксорський обелск) Зовншн та внутршн стни, а також колони прси, були покрит роглфчними та люстрованими фресками рзьбленими фгурками, розфарбованими рзними кольорами. При XVIII династ затверджуться класичний тип наземного гипетського храму (Карнакський Луксорський храми у Фвах). Розвиток мистецтва Нового царства був призупинений вйнами та внутршнми конфлктами.
У план вн явля собою витягнутий прямокутник, орнтований з сходу на захд його фасад звернений до Нлу, вд якого до нього веде дорога, обрамлена сфнксами (алея сфнксв). В цей же час визначилися основн канони. У тих, хто сидить на трон руки лежали на колнах або були схрещен на грудях.
Вес тяжелых балок перекрытия несли стены, пилоны и колонны. 5). Однако в последствии перешли на камень. до н. е. ). Як приклад можна розглянути планування гробниц Сабни його сина Хутру. У початковий перод Середнього царства в гипт почався розпад держави.
Гордовито кроку огрядний вельможа у деревянй стату Каапера (сер. На вторую террасу вела лестница, визуально являющаяся продолжением пандуса. до н. е. ) ц процеси привели до розпаду гипту на пвнчну та пвденну частини. Имелось два зала, каждый из них украшало множество колонн. Вхiд до храму зроблено у формi пiлона, перед яким стоять два обелiски i колосальнi стату фараона. Колони доби Новою царства переважно мають дещо цилндричну форму – вони трохи звужувалися вгор, здймаючись з пласких основ, схожих на камян диски.
В Египте существовало множество каменоломень, где добывали различные породы камня. Були прилучен Передня Азя (Сиря, Палестина), на пвдн — Куш.
З веранд вдкривався прекрасний вид на Нл. Будвничим став брат Хеопса — Хемун. гипетське мистецтво.
Великий сфнкс найдавншою збереженою монументальною скульптурою на планет (фото). Серед них: колсниц, мебл, свтильники ритуальн прикраси. По египетским поверьям в статую должна была переселится душа усопшего. Простые люди чаще жили в домах из тростника или кирпичей из нильского ила с соломой.
Усередин мастаби «бувало багато комор, коридорв, залв, що вдповдало усложнившемуся плану жител вищо родово знат»9. Головним архтектором споруди був близький родич фараона, вельможа Хемиуну (Хемон). Вокруг пирамид рядами располагались мастабы.
Скульптури майстерень Ахетатона являють собою найвище досягнення пластики Нового царства. Гробниця фараона розмщувалася пд колонним залом. У мистецтв Стародавнього гипту архтектур належала провдна роль. переходят к Смендесу, выходцу из сословия жрецов затем троном овладевают представители ливийской знати (основатель династии – правитель Шешонк I, вновь ненадолго объединивший Египет), которых сменяют династии Куша, Эфиопии и Ассирии. Дал були вирубан невелик камери, жертовний ввтар хибн двер. При XI династ заупокйний храм ста центральним елементом похоронного ансамблю вн складаться з двох терас, обрамлених портиками увнчаний прамдою, основа яко служить природна скеля (усипальниця Ментухотепов).
В них помещали саркофаг с мумифицированным царем и все необходимые вещи и ценности для «вечного» существования. В даний час ц прамди являють собою купи рун.
Сама рання форма гробницi – масштабу (камяна лава) – представляла собою масивну прямокутна в планi споруда iз стiнами, нахиленими до центру в пiдземнiй частинi (глибина вiд пятнадцяти до тридцяти метрiв) розташовувалася похоронна камера з мумiю, в наземнiй – кiлька культових примiщень, в тому числi (на схiднiй сторонi) молитовня, i зали для вiдвiдувань там же знаходилися стату померлого стiни були покритi рельфами i розписами, що мали iнформативне (прославлення покiйного) або магiчне (забезпечення його загробного iснування) значення. Культ Исиды и связанные с ним мистерии приобрели значительное распространение в греко-римском мире, сравнимое с христианством. Прамди були центром цлого комплексу споруд.
Сонячний крилатий диск зазвичай зображувався з-понад дверей плона. е. ), Додора (I ст.
Так само будувалися прамди з пдземними або видовбан в скелях похоронними камерами. Культ особистост царя був великий «звичайним його титулом став «Бог благо». до н. е., арх. Только умалчивалось, что основной ущерб этот храм получил после возведения английской плотины в начале века, а Асуанская плотина, построенная при помощи CCCР, в свою очередь, стала объектом важного социального значения и поддержания энергетического баланса в регионе, без которого современная египетская экономика просто не существовала бы.
Облицювання йшла зверху вниз, коли будвельники досягали земл, прамда виходила закнченою. У нй знаходилася уси пальниця, виложена з брили жовтого кварциту. Найвищого пднесення гипет досяга при правителях III IV династй. Найвдомш – це, звичайно ж, храми бога Амон-Ра в Фвах: Луксор Карнак. Багаторазовий перехд з одного архтектурного простору в нший (Карнакський ансамбль витягнутий у довжину бльш нж на 1 км) несе в соб дею неспшного поступового наближення вруючого в божеству.
До кенотафу примикали примщення, повaposязан з релгйним святом хеб-сед. Також часто зустрчаються пальмов листи, зарост папрусу, квти лотоса. До реч, ранше вона мала ще й дуже красиву облицювання, а верхвку прикрашало золото.
Промжки мж колонами були вузькими (1 – 1, 5 даметра колони). Правда, фараоны Среднего царства по-прежнему «селились» в гробницах-пирамидах, но с важными изменениями. Вона представляла собою шсть поставлених один на одного зменшуються догори масштаб. Стни поли покривалися розписами.
до н. е. зодчий фараона Джосера мхотеп створив дивовижне, спрямоване вгору споруда з семи поставлених одна на ншу зменшуються масштабу висотою понад 60 м. Це була перша ступнчаста прамда. Першою прамдою цього типу була прамда Снофру в Дашуре (понад 100 м). перейшло до Смендеса, вихдця з стану жерцв потм троном оволодли представники лвйсько знат (засновник династ— правитель Шешонк I, знову ненадовго обднав гипет), яких змнюють династ Куша, Ефоп Ассир. Трикутник, утворюваний у площин сприйняття, як жорстка геометрична фгура, упредметню дею вчност, поста викликом швидкоплинност часу, всй сутност земного буття, а в мфопоетичнй традиц – познача чоловче начало (вершиною вгору), що домну в рацональност культури, породжено сприйняттям ландшафту безплдно пустел (загалом у давньогипетськй культур трикутник проритетною формою, його абрисам пдкорений характерний силует одягу, зображення фгури людини на рельфах розписах тощо). Збереглося лише клька деклька палацв та храмв. Пирамида была построена архитектором Имхотепом в честь фараона Джосера.
Змнються художн оформлення декоративних виробв. У шифернй плит (палетц) фараона Нармера композиця роздлена смугами на окрем фризи, послдовно розгортаться "запис" про сторичну подю — обднання долини Хап (Нлу) в дину державу. Тисяч рабв вльних общинникв призивалися з цього непродуктивну роботу задля слави фараона. За пiлоном розташований вiдкритий двiр, оточений по периметру колонадою (перистиль), який упираться в ще один пiлон менших розмiрiв, провiдний у другий двiр, суцiльно заставлений колонами i статуями фараона (гiпостиль). У кожному будинку був невеличкий дворик, загальна кмната, спальня кухня.
6). Хесра не лише переписувач будвничий, а й знавець ремесла. В настоящее время эти пирамиды представляют собой груды развалин. У XXVIII ст. Багато скельних гробниць виявлено на територ вд Бени Хасана до Асуана (ус вони були створен в епоху Середнього царства). У VII тисячорчч до н. е. «Столицами» погребального культа с наибольшим состедоточением мастаб можно назвать Мемфис и Абидос.
При V-VI розмiри пiрамiд значно зменшилися (не вище 70 м). Джерела до вивчення минуле й культури Давнього гипту можна знайти в античних авторв – Геродота (490 -ок. 525), Гекалея (IV – III ст. Дело тут было не в неумении, а в строгом соблюдении определённых правил. Важно также заметить, что египтяне славились своей настенной росписью. Персидские правители, основавшие XXVII династию, правили вплоть до вступления в Египет Александра Македонского.
Пзнше виника ще один тип колони — у вигляд звязки бутонв лотоса. Особливий нтерес представляють усипальниц Бени Хасану. Матеральна культура Стародавнього царства добре збереглася б да багат вдомост сторикам.
Камнь застосовувався лише як оздоблювальний матерал. При цьому будвнич мали дуже примтивне обладнання. Пзнше виника ще один тип колони – у вигляд звязки бутонв лотоса. Досить часто представники наступних династй стирали мена попереднх фараонв, вибит в стнах, навть знищували храми, побудован ними.
Бачиш, нхто з тих, що пшли, не повернувся назад. Бльшсть людей про них досить багато знають: найдавнша – прамда Джосера (ще ступнчаста), найвища – Хеопса (в комплекс прамд в Гз). Тут колони з стовбурами як звaposязок папрусв з зображеннями висячих вниз головами качок пд каптелями у вигляд квтв папрусу, колони з досить незвичними поднаннями листя пальм,, нарешт, колони, пальмовидные каптел яких були всуцль вкрит нкрустацями з найблискучших кольорових фаянсов з позолоченими перегородками. Незабаром зявилося ще одне нововведення на стнах похоронно камери стали вибивати тексти релгйного змсту, що одержали назву «тексти прамд». е. – перод правлння III-VI династ.
Этот храм вошел в историю культуры под названием лабиринта. Риси цих споруд нердко повторювалися в формах царських саркофагв. Вн вв на другий гипостильный зал (перший – нижня тераса) примщення, вирубан в скел. Также во времена Среднего царства обрели популярность лабиринты в гробницах, применявшиеся, чтобы мародеры не смогли добраться до богатств фараонов.
е. ), Плутарха Херонейского (46-120 рр. В даний час статую можна побачити в гипетському музе в Кар. У план вн явля собою витягнутий прямокутник, орнтований з сходу на захд його фасад звернений до Нлу, вд якого до нього веде дорога, обрамлена сфнксами (алея сфнксв). Он был возведен под руководством египетского зодчего Имхотепа и отражал замысел самого фараона (впрочем, этот замысел несколько раз претерпевал существенные изменения).
Проте фараони XII династй вдновили будвництво прамд. Через не повинен був виходити дух померлого, щоб спробувати жу, яку приносили його родич. За плоном розташований вдкритий двр, оточений по периметру колонадою (перистиль), який упираться в ще один плон менших розмрв, провдний у другий двр, суцльно заставлений колонами статуями фараона (гпостиль). Вн по праву займа перше мсце серед багатоколонн храмв стародавнього гипту.
Цей сторичний перод нердко називають «часом прамд», його легендарн памятники не були б створен без блискучого розвитку в гипт точних наук ремесел. Египетские мастера создали множество прекрасных, простых и величественных скульптур, ничего подобного не знала ни одна из позднейших эпох. Пзнше гробниц фараонв вирубувалися глибоко в скелях, а входи в них ретельно ховалися. Саме у заупокйному храм вдбувались церемон, як мали надати фараону безсмертя. Прамди уособлювали межу життя смерт.
Дал починався зал Хутру, у якому стояли дванадцять квадратних у перетин стовпв. (з Бесди розчарованого з свою душею). до н. е. ). Самым распространенным камнем был асуанский гранит. Гробниця фараона розмщувалася пд колонним залом.
Це слово так залишилося в стор мистецтва, означаючи давню форму гипетського поховання. кв.
Перекриття також були виконан з кварциту, причому останню плиту установили вже псля поховання тла фараона для зменшення тиску камяно товщ над нею спорудили дв розвантажувальн камери. Для життя вчного потрбно було зберегти тло. III тис. до н. е. тощо). Вд нього йде похилий коридор (кут нахилу вдповда куту, пд яким гиптяни спостергали на неб Полярну зрку). За портиком располагался гипостиль, а за ним, в глубине храма— молельня, состоящая из нескольких помещений: в центральном на жертвенном камне находилась священная ладья со статуей главного бога, в остальных двух— статуи богини-жены и статуи бога-сына.
У серцi пiрамiди знаходилася похоронна камера з мумiю фараона, укладено в гранiтнiй саркофаг. Вершина обелска вдтворю сакральну гипетську форму прамди. На сход розташовувався заупокйний храм двр, що був одночасно вестибулем. Найвищого пднесення гипет досяга при правителях III IV династй.
Поблизу прамди фараона Хафра височ дивовижна статуя так званого Великого Сфнкса, фантастично стоти з тулубом лева портретною головою царя. У план споруда ма форму квадрата. Структурно мастаба складалася з трьох частин: склепу, що був звязаний пдземною шахтою (сердабом) з заупокйною камерою та примщенням для проголошення молитви за упокй небжчика. нколи вони навть зафарбовувалися жовтою фарбою пд колр папрусного сувою. Це так зван осрчн стовпи (вд Осрса – гипетського бога води й рослин). Каждый новый период приносил значительные перемены в архитектуре.
У серц прамди знаходилася похоронна камера з мумю фараона, укладено в грантнй саркофаг. все-таки по збереженим описах рунам можна одержати представлення про гипетськ храми. Сучасн дослдники знайшли нерозкрадену гробницю Тутанхамона, що зберга безлч коштовностей. Найвдомшою високою з них прамда Хеопса (Хуфу) (мал. кв.
Будувались вони з використанням цегли та дерева. Оформление фасадов строилось на чередовании горизонталей террас с вертикалями колоннад. Золото сяяло на сонц тим самим днало земну прамду з свтом небесним. Обелск не зника з гипетського храмового зодчества пзнше, за доби Нового Царства, коли формуться сонячний культ Амона-Ра.
III тис. Однак посушливий клмат Стародавнього гипту зберг деяк споруди з цегли-сирцю – село Дейр ель-Медна, Кахун, мсто, що досяг розквту в Середн царство (сучасний Ель-Лахун), крпосн споруди в Бухене Мргссе. Споруди заупокйного храму Рамсеса пишно оздоблен скульптурою та рельфними розписами. Вхд у таку споруду замаскировывался. Величезною значущою будвництвом культового характеру великий храм Амона, що знаходиться в Фвах. Большинство зданий в основном строилось из кирпича.
При XII династ, незважаючи на вдновлення будвництва монументальних прамд, вн, тим не менш, зберга свою важливсть у рамках (похоронний комплекс Аменемхета III). У бльш пзн пероди до них додалися фаянс дерево, метали (в тому числ мдь, золото залзо), скло, слонова кстка фарфор. А вот облицовочные плиты всем известных пирамид изготовлялись из турского известняка. У перод середнього царства (21-18 ст.
Отже, у будвництв Карнака були зацкавлен жерц фараони. У всй свой крас архтектура Стародавнього гипту проявилася в будвництв храмв. Пекуче сонце примушувало обмежувати кльксть вкон та х розмри. Безперечно, це найяскравш дйшли до нас образи архтектури стародавнх гиптян.
Головний вхд у кожну частина палацу його з пвноч. При V династi зявляться нова форма храму – сонячний храм: головний його елемент – колосальний камяний обелiск, верхiвка якого покрита мiддю (скамянiлий промiнь Ра) вiн стоть на узвишшi перед ними розташований величезний жертовник. Розкопки Ахетатона познайомили б нас з оселями знат, як теж будувалися з цегли, з каменю ж були лише бази колон обрамлення дверей. Камен клалися без скрпного матералу без всяких штучних звязкв. Величн прамди, тамничий сфнкс – вс ц образи виникають, як тльки чути слово гипет. Обелски стали розташовувати перед входом у храм, архтектурний простр якого розвивався не вгору (як, скажмо, у бльшост християнських або ндустських храмв), а вглиб.
До входу в храм вела дорога сходження. Храм остаточно перетворються на центр загальнодержавного культу фараона. Через эту дверь проникал дух божества. Пришедшие до влади Тутанхамон Эйе внесли свй внесок, спорудивши стату стели.
Искусство живописи в Древнем Египте следовало строгим законам. Але гипетська релгя була порвняно гуманно: й нколи не вимагала людських жертв. Также часто встречаются пальмовые листы, заросли папируса, цветы лотоса. зодчий Имхотеп знаходить новий оригнальний ршення будвництва царсько гробниц. Сейчас храм Исиды находится на острове Агилика.
Вдразу за входом розташовувалися три колонних зали. Надал традиця будвництва прамд демонстру тяжння до планування гробниць окремо для фараона, а поряд для його дружин. Вона повнстю враховувала лн пейзажу. Вона представляла собою шiсть поставлених один на одного зменшуються догори масштаб.
Вона представляла собою шсть поставлених один на одного зменшуються догори масштаб. Матералом для них служили цегла-сирець, дерево й очерет, тому храми згодом зруйнувалися. Её высота 146 метров и в ней может свободно уместиться, например, Исаакиевский собор. Вд берега починаться дорога сходження, що приводить до невеликого дворика перед входом у гробницю. х грандозн розмри (прамда Хеопса ма висоту 147 м, а довжину сторони основи – 233 м) характерн для культур усього стародавнього часу: перехд вд споживацького первсного ладу до цивлзац, що виробля, породив пафос самоутвердження людини, яка уявляла себе не накше як в образ велетня, що протиставляв свою силу природ й пдкорював.
Дворики прикрашали колони, зведен з блого каменю. Вони були середньо величини (прамда Сенусерта I досягала 61 м) не вдрзнялися великою мцнстю через нового способу кладки: основою були всм камяних стн, як розходилися радусом вд центру до кутв середини кожно сторони прамди вд цих стн пд кутом 45 градусв вдходили ще всм стн простр мж стнами засипалося пском щебенем. Життя за порогом смерт мало бути продовженням земного життя: душа людини збергалася у свому двйнику ка, тло захищалося мумфкацю, гробниця мислилась як дм, що наповнювався безлччю речей, необхдних небжчику в новому вчному житт.
Культ фараона – «сина бога», змцнював узаконював диновладдя. При XII династi, незважаючи на вiдновлення будiвництва монументальних пiрамiд, вiн, тим не менш, зберiга свою важливiсть у рамках (похоронний комплекс Аменемхета III). Це свдчить про те, що гиптянам не чуж були музика, спв танц. В роки так званого Пзнього пероду (XI – IV ст. У центр його знаходився зал з чотиригранними монолтними стовпами з двома вузькими примщеннями для заупокйних царських статуй зал переходив у вдкритий двр, за яким розташовувалися молитовн (храм при прамд Хафра). Мистецтво виготовлення гипетського фаянсу, вкритого непрозорими поливами (часто блакитно-синх вдтнкв) започатковане ще до появи династй. Вн був зведений пд кервництвом гипетського зодчого мхотепа вдображав задум самого фараона (втм, цей задум клька разв зазнавав стотних змн).
Мсцями ще видне облицювання стн, виконана з плит турского вапняку. Через це фараони будували соб грандозн усипальниц, у яких ма оселитися х душа. Таким був звичай, наприклад, у старовинному Вавилон. Для хнього створення була потрбний праця велико клькост людей. Архтектурного значення склепння в гипт не мали.
Найбльша з них прамда Хуфу (Хеопса) досяга у висоту 146, 6 м, довжина сторони основи – 233 м, площа прамди близько 50 тис. Правда это были уже не те пирамиды, что возводились в эпоху Древнего царства: размеры их значительно уменьшились, материалом для строительства служили не двухтонные блоки, а кирпич-сырец изменился и способ кладки. Мужчины рисовались гораздо темнее, чем женщины.
Вн проходив по коридорах попадав у кмнати, зали з колонами, галере, дворики т. д. Изваяния из окрашенного дерева или шлифованного камня отличает особое достоинство.
Вони були середньо величини (пiрамiда Сенусерта I досягала 61 м) i не вiдрiзнялися великою мiцнiстю через нового способу кладки: основою були вiсiм камяних стiн, якi розходилися радiусом вiд центру до кутiв i середини кожно сторони пiрамiди вiд цих стiн пiд кутом 45 градусiв вiдходили ще вiсiм стiн простiр мiж стiнами засипалося пiском i щебенем. При V династ зявляться нова форма храму – сонячний храм: головний його елемент – колосальний камяний обелск, верхвка якого покрита мддю (скамянлий промнь Ра) вн стоть на узвишш перед ними розташований величезний жертовник. Розкопки Ахетатона (мсто, освчений Аменхотепом IV) дозволили встановити загальний характер основних його будинкв.
до н. е., арх. Конечно же самой известной постройкой того времени являются пирамиды Гизы. Найменша брила з прамди Хеопса важить 2000 кг, а найбльша – 40 000 кг. Века сменялись веками.
Але основн догми, встановлен пд час зародження культурних традицй, залишалися незмнними. х ховали в пщаних ямах, а зверху насипали пагорб у вигляд маленько усчено прамди. нен, lay па й Хата) Луксора у Фвах (XV ст. Навколо мсця будвництва споруджували насипн землян пандуси. На втором ярусе храма можно лицезреть рельефы, повествующие о жизни царицы.
Гпостиль безпосередньо примика до основно будвл храму, що складаться з одного або деклькох колонних залв, святилища з статуями богв пдсобних примщень (скарбниця, бблотека, комори). Створювались ггантськ храмов комплекси у Карнаку Луксор. Идея загробной жизни получает максимальное развитие в египетской архитектуре. Не даром они названы одним из семи чудес света. ЗО). Його вдрзняють значн розмри, велика кльксть примщень, велика кльксть скульптур та рельфв. При сооружении пещерного храма зодчие учли природные свойства грунта – слои песчаника в нем скреплялись окисью железа, вследствие чего пласты почти не были подвержены разрушению.
Прамда було задумано не вдразу шестиступенной. Бля плонв стояли скульптурн колоси, а вд них до рки вела довга пряма дорога — алея сфнксв. Она построила свой храм рядом с храмом фараона Ментухотепа II. Двр оточували опори, що мають не тльки пальмовидну каптель, але базу (опори, що зводилися доти, не можна було назвати колонами). Палаци будувалися з цегли, лише колони обрамлення дверей були з каменю.
К сожалению, реликвии той эпохи в большинстве своем не дошли до нас. Поруч з гробницею Джосера знаходиться прамда Унса, останнього фараона V династ.
ПРАМДИ ХЕОПСА, ХЕФРЕНА МИКЕРИНА. Ансамбль складаться з трьох прамд: Хеопса, Хефрена Мкерина. Она построила свой храм рядом с храмом фараона Ментухотепа II. Исида (Изида, Isis) — одна из величайших богинь древности, ставшая образцом для понимания египетского идеала женственности и материнства. Её основанием служила естественная скала. На будвництв працювали тисяч гиптян рабв з нших кран. Вона мала символзувати перехд небжчика з царства земного до царства вчного спочинку. Найбiльша iз них пiрамiда Хуфу (Хеопса) досяга у висоту 146, 6 м, довжина сторони основи – 233 м, площа пiрамiди близько 50 тис. Ти так завжди, поза загибеллю.
Сорок таких колон стояли попд стнами галере, провдною на сходи й у двр хеб-сед (хеб-сед – релгйне святкування, справляемое з диною метою «вдродження» престарлого фараона надання йому нових сил). Положення тла також зображувалося завжди однаково: у скульптур чоловкв одна нога завжди була виставлена трохи вперед, а ось у статуй жнок ноги були щльно змкнут. У центр двору був встановлений обелск (можливо, на цьому мсц знаходилося святилище, присвячене богу Сонця).
Размер пирамид уменьшился, материалы и способ кладки подверглись изменениям. Значительным сооружением эпохи Среднего царства является и заупокойный комплекс фараона Аменемхета III в Хавара.
Виклика замилування не тльки хня величина, але точнсть проектування: адже архтектори повинн були, незважаючи на значн розмри сторн (100 навть 200 м), точно розрахувати основу, а також кут нахилу ребра кутових каменв так, щоб вони зйшлися в однй крапц на висот 100 м бльш. Нколи бльш пд час сво стор влада царя в гипт була настльки сильний держави не вдрзнялося такий централзацю згуртованстю навколо культу фараона. Проте фараони XII династiй вiдновили будiвництво пiрамiд. Аменемхет III вддав наказ побудувати дв прамди. При V-VI розмри прамд значно зменшилися (не вище 70 м). На вдмну вд рзномантного внутршнього оздоблення, у свому зовншньому вираженн вн демонстрував простоту лнй, вдповдала одномантному ландшафту порушувала лише настнний живопис свтле фарбування.
На балки укладывали каменные плиты перекрытия. Саме у цьому мсц зараз вдбуваться зване сонячне диво. Новое объединение страны в так называемый саисский период сменяется персидским владычеством. Спочатку небжчика клали у викопану могилу з згнутими до живота ногами (поза емброна).
В дворику знаходилася лоджя з шстьма стовпами, що пдпирали звд. варант х мен). Внутри пирамиды Хеопса находятся три усыпальницы и погребальные камеры царицы и фараона. до н. е. вддзеркалили вдомий вплив гипетського мистецтва. Краще нших збереглася усипальниця фараона Сахура висотою 50 м (сьогодн вона пднматься тльки на 36 м).
Тайны египетских пирамид будоражат воображение. От этих стен под углом в 45 градусов отходили другие восемь стен, а промежутки между ними заполнялись обломками камня, песком, кирпичом. Потм над могилою збирали купу камння як свордний праобраз кургану.
Виготовлення скла налчу 5 тисячолть. Также храм славится своим обилием колон. Пропорц колон були вдносно важк: висота колони здебльшого дорвню 4 – 6 даметрам. Однак посушливий клмат Стародавнього гипту зберг деяк споруди з цегли-сирцю— село Дейр ель-Медна, Кахун, мсто, що досягло розквту в Середн царство (сучасний Ель-Лахун), фортечн споруди в Бухен Мргис. нод опора мала загострен ребра, як у стебла папрусу. У початковий перод Середнього царства (XI династя) виникла нова форма царського поховання — скельна гробниця, розташована пд критим колонним залом, перед яким знаходився заупокйний храм (гробниця Ментухотепв). Фаянс (намисто й пдвски, амулети й нкрустован пластини) вкривався склоподбною поливою.
Ще здавна для поховання мумй царв вельмож споруджувалися з облицьованих цеглин земляних пагорбв так зван «масштабу» (араб, лава) — прямокутн гробниц. спадкомицею найвищ камян споруди в стор людства — прамди Хуфу (146, 5 м) Хафри (143 м) в Гз. У перекритт, пофарбованому в блакитний колр (символ неба), малися невелик вкна, через як в коридор проникав сонячне свтло. Стволы иногда имели каннелюры (вертикальные желобки). До не з долини вела обгороджена камяними стнами дорога в 1200 метрв завдовжки 32 метра шириною.
Ще одна особливсть – пропорц людських тл щодо х значущост знатност. У мистецтв Стародавнього гипту архтектур належала провдна роль. Культов та меморальн споруди збереглися краще, нж палаци: це, перш за все, святилища, молитовн мастаби. В заупокйний комплекс Джосера входили також пвденна гробниця-кенотаф з повязаною з нею молитовнею двр для обряду хеб-сед (ритуального вдродження життво сили фараона в бгу).
Сам знатн придворн прикрашали вестибуль-зал примщення перед молитовнею колонами з лотосовидной каптеллю (гробниця Рамоса, взира фараона Аменхотепа II).
Бразды государственного правления в 1085г. Строителями цього гипостиля були зодч Иуна Хатиаи. Известно что в зданиях того времени применяются и классические египетские элементы: гипостили, пилоны. «Некрополи Давнього гипту розташовувалися на захдному берез Нлу, за укрансько-словацьким кордоном зрошуваних земель мертво лвйсько пустел, яку гиптяни нарекли Краною смерт, бо там, няких звань, за обрм, приховувалося сонце». Риси обличчя покйних нколи не висловлювали емоцй були байдуж, а погляд спрямований в далечнь. Храми та нш монументальн споруди будувалися з використанням колон.
У центр двору знаходився жертовний камнь. У серц прамди знаходилася похоронна камера з мумю фараона, укладено в грантнй саркофаг.
7). Как и пирамиды, солнечный храм соединялся крытыми переходами с воротами в долине. Першою прамдою цього типу була прамда Снофру в Дашуре (понад 100 м). Гпостиль безпосередньо примика до основно будвл храму, що складаться з одного або деклькох колонних залв, святилища з статуями богв пдсобних примщень (скарбниця, бблотека, комори). За фванських правителв Стародавнй гипет знову став величезною державою. Так званий амарнський перод (перша половина XIV ст.
гиптяни збергали тла свом мертвим з допомогою бальзамування. Ученые до сих пор открывают всё новые удивительные свойства пирамид. У мистецтв Стародавнього гипту архтектур належала провдна роль. У Фвах зводяться палаци, храми.
Також в орнаментике ансамблю використан стилзован зображення квтки чи бутона папрусу, лотоса, пальми, мотиви роглфчних знакв.
Однако засушливый климат Древнего Египта сохранил некоторые сооружения из кирпича-сырца— деревня Дейр эль-Медина, Кахун, город, достигший расцвета в Среднее царство (современный Эль-Лахун), крепостные сооружения в Бухене и Миргиссе. Найбльша х – Хеопса (висота дорвню 146, 52 м, довжина пдстави – 233 м. ), було побудовано першо. Сама рання форма гробниц — масштабу (камяна лава) — представляла собою масивну прямокутна в план споруда з стнами, нахиленими до центру в пдземнй частин (глибина вд пятнадцяти до тридцяти метрв) розташовувалася похоронна камера з мумю, в наземнй — клька культових примщень, в тому числ (на схднй сторон) молитовня, зали для вдвдувань там же знаходилися стату померлого стни були покрит рельфами розписами, що мали нформативне (прославлення покйного) або магчне (забезпечення його загробного снування) значення.
У заупокйний комплекс Джосера входили також пвденна гробниця-кенотаф з повязаною з нею молитовнею двр для обряду хеб-сед (ритуального вдродження життво сили фараона в бгу). При XVIII династi затверджуться класичний тип наземного гипетського храму (Карнакський i Луксорський храми у Фiвах).
Прамда висловлювала нову концепцю царя як бога, що пдноситься над усма ншими людьми. Полтика економка гипту епоху Стародавнього царства була досить примтивна, «Дяльнсть гипетського уряду зводилася переважно до завоювання сусднх внутршньому змцненню держави». Внутри помещения обычно украшались изображениями культовых сцен. Але гробниця фараона навряд чи вирзнялася з-помж поховань знат, але це не вдповдало культу возвеличення царя. У планi вiн явля собою витягнутий прямокутник, орiнтований зi сходу на захiд його фасад звернений до Нiлу, вiд якого до нього веде дорога, обрамлена сфiнксами (алея сфiнксiв).
Крм того, ус прамди були ретельно зорнтован по сторонах свту. Храмова архтектура. в Египетерастет культ бога Амона.
до н. е. ). «У пвденно-захдному роз пвденного двору стоть молитовня, карниз яко прикрашений рельфним зображенням священних змй – уреев, оборонцв фараона»13. 31 а, б). Сама рання форма гробниц – масштабу (камяна лава) – представляла собою масивну прямокутна в план споруда з стнами, нахиленими до центру в пдземнй частин (глибина вд пятнадцяти до тридцяти метрв) розташовувалася похоронна камера з мумю, в наземнй – клька культових примщень, в тому числ (на схднй сторон) молитовня, зали для вдвдувань там же знаходилися стату померлого стни були покрит рельфами розписами, що мали нформативне (прославлення покйного) або магчне (забезпечення його загробного снування) значення. Гончар використовували ручний гончарний круг.
Пзнше стали виконувати каптел у форм голови богин Хатор. Говорят раньше на этих ступенях находились оранжереи с цветущими растениями и прудами. По цикличности жизни природы моделировалась и человеческая жизнь. С наружной стороны сооружений на стенах изображался фараон.
Они находятся в пригороде Каира, недалеко от нила. В епоху Середнього Царства внутршню сторону стни викладали з цеглин на розчин. Ц споруди зводилися з каменю чудово збереглися.
Вн являв собою поднання трьох поставлених одна на одну кубв. Доступ во двор был открыт всем. Для этого времени характерно строительство большого количества святилищ, молелен, мастаб. Мста могли виникати як тимчасов житла для будвельникв прамд, так виник Кегун. Первое что бросается в глаза – это множество колон.
Давн царство дало ансамбль у Гз, Нове — храми Карнаку Луксору. Видатна додинастична памятка — плита Нармера. до н. е. ). Отже, це не тльки найбльша, але й найдавнша монументальна статуя в свт. Збережен пережитки первсного ладу, деспотичнсть влади фараонв, що гранично обмежила реалзацю ндивдуальних потенцалв визначила загалом застйний характер давньосхдно громади, виплинули на сталсть свтогляду (зокрема, релгйних уявлень), а через них – на канонзацю художнх образв художньо мови.
Камеры соединялись с наземной частью погребения открытой вертикальной шахтой, позволявшей, в соответствии с требованиями культа мертвых, «душе» покойного свободно перемещаться в пространстве. Вхд в храм оформляли плоном, з внутршньо сторони якого дво сходв вели на верхню платформу. Струнк й витончен вироби виходили з рук талановитих ремсникв Ахетатону. Усипальниця, що вдноситься до третього типу, крм перерахованих примщень, включа невелику лоджю з двома колонами, за якою починаться внутршнй зал, роздлений на частини рядами шестнадцатигранных колон (гробниц Аменемхета (Амени) Хнумхотепа.
Поряд з прамдами знаходяться два храми. гипетськ художники добре вдчували передали обмну форму. Гробниц Асуана також мають лнйне планування. Вход в храм украшен статуями Рамзеса II, также на входе можно увидеть огомный обелиск. Мистецтво Давнього гипту. Сети I не закончил строительство храма, эту сложную задачу завершал его сын Рамсес II.
II тис. Пзнше ц споруди стали робити з оброблених камяних плит. Все колонны богато украшали цветным орнаментом и позолотой. Вход находился с северной стороны под основанием были высечены подземные коридоры и шахта, на дне которой располагалась погребальная камера. Оскльки гипетський храм не був закнченим цлим снував як сукупнсть окремих частин, вн мг без порушення гармон бути «продовжений», доповнений новими спорудами.
Тльки прамда позбавлена будь-якого декору, точно й велично височить вона з нших спорудами ансамблю, вража свою яснстю цлснстю форм, лакончним силуетом динамчним наростом зменшуваних щаблв вгору. м. Будували прамду близько 20 рокв на спорудження пшло 2 млн. 300 тис. Другий тип включа великий зал, роздлений колонами з лотосовидной каптеллю на клька частин (гробниця правителя Хети).
Поруч знаходиться скульптура Сфнкса (лев з людською головою), висчена з величезно скел ( довжина склада 57 м, висота — 20 м) (мал. Обличчю Сфнкса додали подбнсть з обличчям фараона.
Пдлога була викладена алебастровими плитами. Серед них: колiсницi, меблi, свiтильники i ритуальнi прикраси. Зявилося навть прислвя: «Усе на свт боться часу, але час боться прамд».
У XXVIII ст. В мст була система каналзац змцнення. Про храми, вд яких сьогодн нчого не залишилося, згадували древн сторики. кв. Вся продольная композиция симметрична относительно главной оси. Архтектура давньогипетсько прамди виходила з архетипу пагорба, свтово гори.
Храми присвячувалися культу бога Амона. Наивысшего подъема Египет достигает при правителях III и IV династий. Каменная архитектура Древнего Египта в первую очередь служила потребностям религии.
Це храм бога Пта в Мемфс, храм у Бубастисе, побудований фараоном Пиопи I, т. д. Класичним зразком архтектурних споруд прамди фараонв 4 – династ (27 в. е. ) Хеопса, Хефрена Микерина (грецьк. Вхд у прамду, що знаходиться з пвнчно сторони, був замурований. Вхд в храм оформляли плоном, з внутршньо сторони якого дво сходв вели на верхню платформу.
Стни храму прикрашалися барельфами з зображенням сцен з життя фараона. святкуй прекрасний день не виснажуй себе. до н. е. ) утворена ггантськими статуями сидячих фараонв на його фасадному плон. Ус кмнати мали вкна пд стелею, унаслдок чого центральна кмната завжди будувалася вище нших. пдставою служила природна скеля. Схдна стна включа дво симетрично розташованих двер.
Уславлений у вках портрет Нефертт з фарбованого вапняку (перша чверть XIV ст. Каждое святилище было посвящено одному из семи богов (Осирис, Исид, Хорус, Амон, Ра-Хорахти, Птах и Ра). 300 тис. Из камня возводились только храмы богов и комплексы гробниц, причем строились они на века. З ц камери коридор вв у похоронну камеру. Для цього гиптяни стали робити мум.
Безумовно, найбльш довершен за формою, з нчим не стримуваним плавним злетом вгору – правильн, геометрично чотиригранн прамди фараонв Хуфу (Хеопса), Хафра (Хефрена) Менкаура (Мкерна) з некрополя в Гз (XXVII ст. на територ Передньо Аз, точнше, на мсц сучасних Сир Палестини, снували древн поселення.
Сво помешкання гиптяни створювали з недовговчних матералв. Древнеегипетская архитектура является отражением мастерства зодчих той эпохи. Созданием вчно усипальниц фараон забезпечував свому безсмертному духу вчне житло.
Висота 62 м, основа 108 м. До прамд йшла пряма дорога вд долини Нлу. м. Будували прамду близько 20 рокв на спорудження пшло 2 млн. 300 тис. По-арабськи така форма називалася мастаба (Лава). А вся економка поляга в землеробств ремеслах.
К нему примыкали другие, меньшие по площади и высоте помещения, считавшиеся святилищами чем дальше они располагались от входа, тем все более ограниченному кругу жрецов были доступны. Через дуже спекотного клмату, основним призначенням будвель була можливсть сховатися вд спеки палючого сонця. Это пирамида фараона Хеопса.
Храм мав камян перекриття стни, покрит численними рельфами. Такими постають славетн храмов комплекси Луксор Карнак, як за структурою тричастн. Теперь уже не только фараон и вельможная знать, но и простые смертные стали претендовать на привилегии в потустороннем мире.
е. ) зaposявляться новим типом заупокйного храму. В святилище Малого храма, в центральной нише, стояла статуя священной коровы, в образе которой почиталась богиня Хатор.
У XXVIII ст. Он представлял собой сочетание трех поставленных друг на друга кубов. Именно в Египте начинается история архитектуры. У чому ж вони полягали.
Саме туди прийде душа, псля суду Озириса (гипетський бог мертвих), у тому, що продовжити свою земне життя. храм перевершував храм Ментухотепа розмром, багатством декору. При XVIII династ затверджуться класичний тип наземного гипетського храму (Карнакський Луксорський храми у Фвах). Згодом його стали облицьовувати камяними плитами.
Цей сторичний перод нердко називають часом прамд, його легендарн памятники не були б створен без блискучого розвитку в гипт точних наук ремесел. х умовно подляють на три типи. Судячи з зображень, музика звучала пд час будь-якого релгйного под в житт гиптян. 4), зведена в XXVI I столтт до н. е. У центр камери знаходився саркофаг, виконаний з чорного базальту. Нове обднання крани в так званий Сасський перод змнються перським пануванням.
В целом культура древнего Египта, является одной из влиятельнейших культур в истории. У центр його знаходився зал з чотиригранними монолтними стовпами з двома вузькими примщеннями для заупокйних царських статуй зал переходив у вдкритий двр, за яким розташовувалися молитовн (храм при прамд Хафра). Колони палацу вдрзнялися бльшою розматстю. Мастаба (рис.
На захдному берез Нлу в схил гори були виявлен скельн гробниц придворних. Фараона завжди зображений в корон з атрибутами влади. При V-VI розмри прамд значно зменшилися (не вище 70 м). Серед них: колсниц, мебл, свтильники ритуальн прикраси.
Перед домом нколи заводили садок, за ним мстилися господарч будвл. У XXVIII ст. В усипальниц мстилися два саркофага. З масиву прямокутних у план колон виростали велетн в царському вбранн. За плоном розташований вдкритий двр, оточений по периметру колонадою (перистиль), який упираться в ще один плон менших розмрв, провдний у другий двр, суцльно заставлений колонами статуями фараона (гпостиль). К числу наиболее известных солнечных храмов принадлежит храм Ниусирра в Абидосе.
Мистецтво архтектури гипту. Одним з семи див свту називали грандозн прамди у Гз, зведен за фараонв IV династ — по-грецьки х ймення звучать Хеопс, Хефрен, Мкерн (давньогипетською мовою — Хуфу, Хафра, Менкаур).
Робили х за особливою технологю, яка до цих пр не розгадана. На палетте обозначена и линия фундамента здания. Навколо вдома розташовувалися двори, криницю, служби, навть сад з ставком альтанками. Ещё одной важной постройкой этого периода является Заупокойный храм Хатшепсут в Дейр эль-Бахри (рис. 4). Найбльш значним з подбних памятникв була усипальниця царя Ментухотепа II в Дейр-ель-Бахр.
Для «вечного» существования по древнеегипетским верованиям нужно сохранить тело умершего и соорудить для него дом. Пд час будвництва, зодчий виршу збльшити мастабу надбудову ще три мастаби над першо, потм вн ще була надстроена збльшена й «у результат мала висоту 60 метрв пдстави розмрами 109, 2Х121 м». Грецьк архачн памятники VI ст. Верхня камера ма двосхилий дах, виконаний з грантних блокв. У середин знаходиться сама ступнчаста прамда та комплекс нших гробниць.
диним божеством оголошено саме сонце Атон, стар божества заборонен, храми закрит. Ще здавна для поховання мумй царв вельмож споруджувалися з облицьованих цеглин земляних пагорбв так зван "масштабу" (араб, лава) – прямокутн гробниц. У нй мстився саркофаг, у якому знаходилася мумя.
Колонади було зведено тльки в павльйонам перед плонами. Головним елементом ордера колони, особливе оформлення хньо верхньо частини (каптел) нижньо (бази), а також горизонтальна балка (карниз). У схдно стни гробниц пд землею на глибин 33 м малося 11 похоронних камер меншого розмру.
Вони складалися з святилища, колонного (гпостильного) залу закритого подвря, оточеного колонадою й двома масивними плонами з одним входом посередин. Домнуючою формою храмово архтектури в епоху Стародавнього царства був заупокйний храм, що був невдмною частиною поховального комплексу.
Каптел колон були дуже рзномантн та ще й пофарбован у вдповдний колр (наприклад, пальмоподбн – у зелений). Погребальная камера фараона Джосера перебував пд прамдою на глибин 28 метрв. Знать часть использовала древесину. У початковий перiод Середнього царства (XI династiя) виникла нова форма царського поховання – скельна гробниця, розташована пiд критим колонним залом, перед яким знаходився заупокiйний храм (гробниця Ментухотепiв).
Ус колони багато прикрашен кольоровим орнаментом позолотою. Ц колони дстали назву протодорических. Этой особенностью является глубокая вертикальная шахта, перекрытая сверху куполом. О пирамиде Джосера ходят различные легенды, одна из которых гласит о существовании подземного города, в который можно попасть через пирамиду.
Широке застосування в архтектур знайшли так матерали, як грант вапняк. Оформлення фасадв будувалося на чергуванн горизонталей терас з вертикалями колонад. При V-VI династiй значення храму в поховальному ансамблi зроста його розмiри збiльшуються архiтектурне оздоблення ускладнються вперше використовуються пальмо подiбнi колони i колони у формi звязувань папiрусiв, що не розпустилися стiни покриваються кольоровими рельфами. У храмовому будвництв почина широко використовуватися колонада з новою формою колони (прикрашено каптелями з рельфними головами богин Хатор) плон (ворота у вигляд двох веж з вузьким проходом). Споруди заупокйного типу. Створюються найбльш за розмрами царськ гробниц-прамди, над спорудами яких десятками рокв трудилися не тльки раби, але селяни.
Багаторазовий перехiд з одного архiтектурного простору в iнший (Карнакський ансамбль витягнутий у довжину бiльш нiж на 1 км) несе в собi iдею неспiшного поступового наближення вiруючого в божеству. Прамда будувалася з щльно пдгнаних один до одного камяних блокв була орнтована по сторонах свтла вхд до не знаходиться в пвнчнй частин всередин розташовувалися похоронн розвантажувальн камери (для рвномрного розподлу тиску). До сих пор великое множество туристов приезжает посмотреть на египетские пирамиды. За правлння Аменхотепа IV (Ехнатона) збудовано нову столицю Ахетатон.
Пзнше ц споруди стали робити з оброблених камяних плит. Гробницы-пирамиды наочно показували, яка влада перебувати у його руках, саме у цю епоху «сформувалася давньогипетська деспотя, джерело яко в необмежену владу царя». Второй же, зал был самым таинственным: из него были проделаны проходы к семи святилищам.
Вльн селяни отримували надл земл воду для зрошення, в такий спосб вд фараона економчно. Завдання створення грандiозного царського поховання була вирiшена через його збiльшення по вертикалi.
Першою пiрамiдою цього типу була пiрамiда Снофру в Дашуре (понад 100 м). Новий етап у розвитку древньо архтектури почався в роки правлння фараона Аменхотепа IV (Эхнатона). Двст рокв знадобилося на те, щоб обднати розрзнен державн освти в потужну економчну державу. Уявлення гиптян про свт знайшли втлення у релгйному мистецтв храмовй архтектур. Ремесло позитивно позначилося на художньому поступу. Найдавнш прамди (наприклад, прамда фараона Джосера в Сак- кара, 28 ст.
Пирамида Хеопса, входящая в этот комплекс, является единственным сохранившимся «чудом света». Для царських поховань спочатку будували мастаби — прямокутн у план наземн гробниц. Живопись в Египте имела свой специфический стиль. У камяних колон це прямокутн абаки над каптелями. до н. е., арх. Египтяне не использовали сводов, хотя и знали эту конструкцию.
Этот исторический период нередко называют временем пирамид и его легендарные памятники не были бы созданы без блестящего развития в Египте точных наук и ремесел. Побудовано був у Саккара, «неподалк того мсця, де зводилися усипальниц фараонв, починаючи з Мена», дома мастаби фараона Санахта. А з цю справою не завжди можуть упоратися навть сучасн архтектори.
Вн був зведений тод, коли Фви були гипетсько столицею. Дал людина ступала пд склепння гпостильного (колонного) залу, утвореного тсно згрупованими колонами, огорнутого присмерковою млою, що перетворювалася на темряву в зал-святилищ. Регулярнсть сталсть еколого-географчного середовища – чтка перодичнсть розливв Нлу, домнування у рвнинному ландшафт прямих лнй, одномантнсть оточення вохристо-попелястою пщаною пустелею й сро-блакитним жарким небом – вдобразились у характерному для давньогипетсько культури уявленн про свт як субстанцо усталену, непорушну, довговчну, тривку (на противагу передньоазйськй культур). Але, крм економчно, снувала релгйна залежнсть.
Вона побудувала свй храм поруч з храмом фараона Ментухотепа II. Вхд вв у вдкритий, обнесений колонадою двр, що закнчуться портиком, побудованим трохи вище рвня двору. «Вд часу Стародавнього царства збереглися царськ укази фараонв V VI династй, встановлюють правничий та привле храмв храмових поселень». До не з долини вела обгороджена камяними стнами дорога в 1200 метрв завдовжки 32 метри завширшки. В заупокойный комплекс Джосера входили также южная гробница-кенотаф с примыкающей к ней молельней и двор для обряда хеб-сед (ритуального возрождения жизненной силы фараона в беге).
До заупокйного храму примикали дв вдкрит веранди, прикрашен колонами. В цей час отриму розвиток мистецтво благоустрою рельфу навколо будвель. При IV династi будiвельники почали заповнювати порожнечi мiж ступенями, в результатi чого склався класичний тип пiрамiди – похила пiрамiда. Пiрамiда будувалася з щiльно пiдiгнаних один до одного камяних блокiв i була орiнтована по сторонах свiтла вхiд до не знаходиться в пiвнiчнiй частинi всерединi розташовувалися похороннi i розвантажувальнi камери (для рiвномiрного розподiлу тиску). Чим знатнше був персонаж, тим крупнше вн зображувався.
Основу ц споруди становить вапнякова скеля, майстерно оброблена майстрами. Вн же вперше побудував прамду в скел.
У нй збергалися культов стату, що зображують покйного в розквт рокв членв його родини. Багато розпису мстять картини, що зображують людей з музичними нструментами в руках. У перод Стародавнього царства зросла значення рабв, х побльшало, набиралися вони з пдкорених чужинцв (гипетська знати вела багато загарбницьких вйн) з свох одноплемнникв, яких спткало рабство за невиплату боргу або з ншо причини.
Особую известность получил заупокойный храм при пирамиде. Найбльш значним з подбних памятникв була усипальниця царя Ментухотепа II в Дейр-ель-Бахр. Сидяч фгури створювалися з урахуванням цих правил. Пзнше мастабу збльшили до прямокутника вхд до першого поховання виявився закритим. Бразды государственного правления в 1085году дон. э.
codingjsasc (D320ECE8F1F2E5F6F2E26920D1F2E0F0EEE4E0E2EDFCEEE3EE20AAE3E8EFF2F320E0F0F569F2E5EAF2F3F06920EDE0EBE5E6E0EBE020EFF0EEE269E4EDE020F0EEEBFC2E20D9E520E7E4E0E2EDE020E4EBFF20EFEEF5EEE2E0EDEDFF20ECF3EC69E920F6E0F069E2206920E2E5EBFCECEEE620F1EFEEF0F3E4E6F3E2E0EBE8F1FF20E720EEE1EBE8F6FCEEE2E0EDE8F520F6E5E3EBE8ED20E7E5ECEBFFEDE8F520EFE0E3EEF0E169E220F2E0EA20E7E2E0ED6920)"масштабу" (араб, лава) – прямокутнi гробницi. Камень применялся лишь как отделочный материал. Прамда будувалася з щльно пдгнаних один до одного камяних блокв була орнтована по сторонах свтла вхд до не знаходиться в пвнчнй частин всередин розташовувалися похоронн розвантажувальн камери (для рвномрного розподлу тиску).
Але древн гиптяни думали, що прамди повинн були пдкреслити велич правителя крани. Он очень упростился. Стелю розписували пд небо, засяне зрками. добре вдшлфованих камяних глиб. Однак Геродот оглянув 1500 примщень, що знаходилися на другому поверс.
Також мал були й вдома будвельникв гробниць фараона знат. Згодом таке планування внутршнх примщень прамди зустрчалося досить часто.
Кожен фараон псля приходу до влади починав споруджувати свою гробницю. У серц прамди знаходилася похоронна камера з мумю фараона, укладено в грантнй саркофаг. З плином столть сильнше всего змнювалася форма колон, точнше, каптел бази.
Фараон Ехнатон залучив до служби людей, як не мали високого походження. Це парадоксальне заперечення смерт як совершенного кнця безумовно вража у так званих текстах прамд доби Давнього царства з магчними закликаннями смерт, прагненням переступити порг вчного буття, намаганням смертного знайти безсмертя богв: й (померлий) увходиш й виходиш з радючим серцем, проникаш у мсця величн. Руки зображуваних стоячи людей були або опущен вниз, або тримали посох. Наиболее точно он отобразился в Храме Гора в Эдфу. Ее храм превосходил храм Ментухотепа и размером и богатством декора.
Бачиш, нхто не взяв з собою свого набутку. За осередком комплексу йшов невеличкий вдкритий двр, оточений колонадою. Он представлял собой сочетание трех поставленных друг на друга кубов.
Его строили на возвышении и обносили стеной. Мж каптеллю важким перекриттям гиптяни помщали значно меншу за розмрами плиту абак, непомтну знизу, в результат чого, здавалося, що стеля, розписана пд зоряне небо з золотими зрками, ширя в повтр. Тепер вони врили в те, що фараон псля смерт повинний пройти по складному небезпечному шляху потрапити в царство Осрса (крану мертвих).
Стни, що тягнуться уздовж, закнчувалися у входу в двр. Для облицовки зданий иногда использовался камень. Розмри стату величезн: довжина 57 м, висота 20 м. Давн царство – 28-23 ст.
Черты этих сооружений нередко повторялись и в формах царских саркофагов. х оточували гробниц придворних вельмож родичв фараона, заупокйн храми та огорож. У т далек часи стала процвтати дея загально рвност псля смерт. Риси цих споруд нердко повторювалися в формах царських саркофагв.
Прамда Хеопса сьогодн найбльша серед камяних споруд планети. е. ) та нших. Для захисту вд набгв поселення обнесли стною з бутового каменю товщиною 1, 75 м. Про висоту вс стни сьогодн сказати важко, але археологи знайшли збережений длянку, що пднматься над землею на 4—6 м. Для змцнення стни жител рихона спорудили круглу вежу висотою 8 м з внутршнми сходами з двадцяти двох камяних ступней. З схдно сторони храму Амона був зведений комплекс Атона. Збудувати мастабу могли дозволити соб лише заможн гиптяни. У центр двору знаходився жертовний камнь.
Проте фараони XII династй вдновили будвництво прамд. Канони, прийнят в живопису, ставилися до скульптурних зображень людей.
Древнй гипет, який поклав початок архтектур, був краною, позбавленою будвельного лсу. Пiрамiда висловлювала нову концепцiю царя як бога, що пiдноситься над усiма iншими людьми. Напружено вслухаться у виголошуван слова уважно-зосереджений царський писар Кал (сер. Поскольку считалось, что после смерти человек продолжает жить, но только в подземном мире.
близько 2800 року по н. е. Держава була могутньою, з необмеженою владою фараона величезною армю чиновникв. Зазначен художн пошуки пдготували новаторську за характером культуру часу правлння Аменхотепа IV (Ехнатона). Потм починався двр, прикрашений колонами, виконаними з червоного гранту.
Ее храм превосходил храм Ментухотепа и размером и богатством декора. Судини твого тла наповнюються, твоя душа просвтлена й мя тво живе у вчност. На одной из колонн Малого храма высечена надпись: «Рамсес, сильный правдой, любимец Амона, создал этой божественное жилище для своей возлюбленной супруги Нефертари». По-перше, героями зображуваних подй завжди були боги, фараони члени х смей, а також жерц. Цьому сприя композиця сидячо постат, що нби вписана у прамдальне окреслення.
Мумифицировались не только люди, но домашние любимцы, зачастую имевшие собственные небольшие гробницы. К этой эпохе относится тип дворцовых фасадов— «серех» изображения которых встречаются на стелах фараонов I династии. Вони були середньо величини (прамда Сенусерта I досягала 61 м) не вдрзнялися великою мцнстю через нового способу кладки: основою були всм камяних стн, як розходилися радусом вд центру до кутв середини кожно сторони прамди вд цих стн пд кутом 45 градусв вдходили ще всм стн простр мж стнами засипалося пском щебенем. У VIII-VII тисячорччях до н. е. Одна з них розташовувалася в Дашур, друга — у Гавар, на берез Меридова озера.
К концу периода Древнего царства появляется новый тип здания— солнечный храм. – «лава»). У центрi його знаходився зал з чотиригранними монолiтними стовпами i з двома вузькими примiщеннями для заупокiйних царських статуй зал переходив у вiдкритий двiр, за яким розташовувалися молитовнi (храм при пiрамiдi Хафра). Прикраси стають бльш складними, переважають геометричн та рослинн мотиви. У ньому добре помтна прямокутна система вулиць з однотипними у планах будинками.
Для знатного человека строили мастабу, для обычного — гробницу. Поступово похилий коридор переходить у висхдний, що закнчуться в центральнй частин невеликою камерою, що служить вестибулем. Нов мста будувалися на мсц старих, тому стародавн поселення не збергалися.
Крм усипальниц у тому ж комплекс кенотаф (помилкова гробниця) фараона Джосера. Перша розташовуться наприкнц похилого коридору, що починаться вд входу, друга — трохи вище (сучасн вчен якийсь час помилково приймали за усипальницю, призначену для цариц). В даний час ц прамди являють собою купи рун. Обидв частини зaposднувалися критим переходимо, перекинутим через яка вддляла х дорогу. до н. е. ). Дорога, як ранш, бльше нагаду коридор, однак не ма перекриттв.
«Основний господарсько та громадсько осередком в гипт була сльська громада, що збергатиме багато столть давню закостеневшую форму». У храм, оточений стною, вели дванадцять критих ворт, що розташовувалися навпроти. Пзнше ц споруди стали робити з оброблених кам39яних плит. Також часто зустрчаються пальмов листи, зарост папрусу, квти лотоса. Столицею стали Фви, в яких велося колосальне будвництво. Вхд в усипальницю, вдповдно до традицй, знаходився в пвнчнй стн. Самая большая из них была создана зодчим Хемиуном для фараона Хеопса. Давньогипетськ прамди та храми повязан з широко розвинутим у держав заупокйним культом.
Храми Середнього царства продовжують розвивати осьов композиц. Исследователи изучая памятник во время этих работ, были поражены огромным объемом знаний, которые использовали древнеегипетские мастера для создания столь грандиозного сооружения. Перед ней был изображен фараон Рамсес II, находившийся как бы под защитой богини. «Прямокутна у план територя ансамблю прамди Джосера була оточена монументальним муром з чудово отесанных блокв блого вапняку», вхд був був у пвденному кнц схдно стни.
В надземной части мастабы располагалась молельня сердаб со статуей. У мистецтв Стародавнього гипту х дотримання придлялася особлива увага. На возведення прамди йшло вд десяти до пятнадцяти рокв. В первом зале их было 24, а во втором – 36.
У часи Фв, в скельних породах був вирубаний скельний храм Разеса II в Абу-Смбел. У ньому сто сорок чотири колони, у тому числ дванадцять колон середнього проходу, заввишки 19, 25 м (без абак), мають каптел як розкритих квтв папрусу, пднятих на стовбурах, кожен з не можуть обхопити пaposятеро. Образотворче мистецтво гипту. Для того щоб пдняти ц камян брили нагору, придумали дуже хитрий спосб. Новое объединение страны в так называемый саисский период сменяется персидским владычеством.
Багато аспектв культури в Середньому царств були запозичен з минулого. Нема й не було на свт стату, яка б перевершувала розмрами (довжина – 57, 3 м, висота – 20 м).
У початковий перод Середнього царства (XI династя) виникла нова форма царського поховання – скельна гробниця, розташована пд критим колонним залом, перед яким знаходився заупокйний храм (гробниця Ментухотепв). В рядових будвлях влаштовували тльки двер.
Мастабы почали будувати бльше, вони збльшувалися за горизонталлю. В амарнськ часи зустрчаються перш графчн твори — люстрац, виконан на папрус. Новые города строились на месте старых, вот таким образом древние поселения и не сохранялись.
Ц вдома становили особливий селище за мстом дорогою до гробницям. Впервые идея постройки вертикальной гробницы была осуществлена при строительстве ступенчатой пирамиды Джосера. Гострота сумнвв та скепсису приглушуться надмрним гедонзмом (побут правлячо верхвки ста вкрай розкшним та пдкреслено свтським), що акценту цннсть швидкоплинного земного буття на противагу вчному снуванню за його порогом:.
Пiзнiше цi споруди стали робити з оброблених камяних плит. пдставою служила природна скеля. У центральнй частин верхньо тераси знаходилася прамда з пдставою 20 х 20 м (мал. Наприклад, храм Амвона – Луксорський. Житлова частина складалася з спальн хазяна з умивально, жночих примщень та комор.
Незавершене зображення Нефертт з золотавого псковику (перша чверть XIV ст. Для жителв Древнього Египта прамди, видимо, уособлювали вчнсть вдновлення життя. Обидв похоронн камери залишилися незакнченими. до н. е. ).
Час безжально. На другу терасу вела драбина, яка взуально продовженням пандуса. Конструкция по своей структуре достаточно сложная, но интересная. Ус колони багато прикрашали кольоровим орнаментом позолотою. Оформление фасадов строилось на чередовании горизонталей террас с вертикалями колоннад.
2) – это гробница в форме усеченной пирамиды с подземными погребальными камерами. Храми звязан мж собою коридором через який проходила ритуальна похоронна процеся. У пвнчнй частин починався коридор, що веде до площадки, котра знаходиться перед прамдою. Ц примщення вдрзнялися багатим архтектурним нтерром. На вторую террасу вела лестница, визуально являющаяся продолжением пандуса.
Ще за доби Давнього Царства виника форма обелска як сонячного (солярного) символу (велетенський обелск був головною частиною вдомого нам сонячного храму гипту). Сенмут), обднаних пандусами, що упредметнюють вдчуття вростання в товщу скел.
Храм разделен на три части, посвященных богам Амон-Ра, его жене Мут и сыну Хонсу. Кермо державного правлння в 1085 роц до н. е. Сверху пирамиды облицовывались известняковыми плитами, соединявшимися друг с другом деревянными креплениями. Будинку нижчого мського населення значно вдрзнялися вд садиб знат як розмрами (10X8 м), в повнй вдсутност служб садв.
Погляд давньогипетських статуй спрямований у безкнечнсть. Один храм погребальний, а другий знаходиться поблизу рчки Нл — так званий храм Долини.
Фараонов изображали обычно в одной и той же позе, чаще всего стоя, с руками, вытянутыми вдоль тела и с выставленной вперёд левой ногой. Архтектура будвель була монументальною, з точними обмами й чистими формами. Розквт Фв, припав на час Нового царства. Цар «поднав вищ державних повноважень з саном верховного жерця, зробившись, в такий спосб, главою духовно влади». На меж мж родючими територями пустелею височ колосальний сфнкс, лев з обличчям Хефрена. При V династ зявляться нова форма храму — сонячний храм: головний його елемент — колосальний камяний обелск, верхвка якого покрита мддю (скамянлий промнь Ра) вн стоть на узвишш перед ними розташований величезний жертовник.
Обелиск символизировал священный камень Бен-Бен, на который по преданию взошло солнце, родившееся из бездны. Стовбури колон барвисто розмальовували фгурами та роглфами. Сувора простота грандозних камяних мас приголомшу людину, пригнчу вдчуттям власно мзерност й нкчемност перед обличчям стверджуваного ними абсолюту деспотично влади (прамда взагал споруда перш за все деологчна, особливо якщо враховувати спввдношення обму обму мало камери для розмщення саркофагу з мумю фараона).
Вважаться, що фаянс винайшли саме у Стародавньому гипт. Вживали низький рельф з вибраним тлом врзане рельфне зображення. Найбльша з них прамда Хуфу (Хеопса) досяга у висоту 146, 6 м, довжина сторони основи – 233 м, площа прамди близько 50 тис. В центре двора находился жертвенный камень.
н. е. ), Манефона (IV – III ст. кв.
Однако, в целом, древнеегипетская архитектура отличалась однообразием. Ще здавна для поховання мумй царв вельмож споруджувалися з облицьованих цеглин земляних пагорбв так зван "масштабу" (араб, лава) – прямокутн гробниц. Несмотря на идеализацию, портреты верно передавали неповторимые черты человека.
Фасад гробниц не мав няких прикрас, за винятком двох стел, що розташовувалися по обидва боки вд входу. Неймоврн розмри прамди (довжина сторони – 230, висота – 146, 8 м), як приголомшували людину, здавалися ще бльшими при зставленн х з розмрами оточуючих мастаба. до н. е. Це дина з вдомих давньогипетських царських усипальниць, майже не розграбованих мисливцями за скарбами.
Винайден в давнину правила, традиц (домнуюч теми й х розмщення на площин, канони зображення людини, пози, жести, символка кольорв, знаковсть форм, архтектурних елементв тощо) наслдувались прийдешнми поколннями, збергаючись протягом тисячолть. Цим прийомом користувалися згодом греки. Томськ називають – «мастаба» (арабск. снували вйськов оркестри, що супроводжували вйська фараона в походах (вони набули поширення в Новому царств). У мастаб будвничого Хесра знайдено деревяний рельф з його портретом. з всього ансамблю найбльше добре збергся нижнй заупокйний храм висотою 13 м, побудований з вапняку й облицьований асуанським грантом (мал.
спадкомицею найвищi камянi споруди в iсторi людства – пiрамiди Хуфу (146, 5 м) i Хафри (143 м) в Гiзi. Дворцы, жилые дома строились из легких и недолговечных материалов. Пiзнiше виника ще один тип колони – у виглядi звязки бутонiв лотоса.
Вони наносилися на суху стнну поверхню. У мру облицювання пандуси знмалися. Система вдкритих дворв з ввтарями веде у священне примщення, заглиблене у тамничий присмерк (лише за часв Ехнатона богослужння вдбувалося пд вдкритим небом, пд променями сонця). Як правило, композиця була осьовою.
спадкомицею найвищ камян споруди в стор людства – прамди Хуфу (146, 5 м) Хафри (143 м) в Гз. Думають, що будвництво починали з зведення зовншньо сторони, а потм виконували внутршню. Численн ремесла в гипт почали розвиватися ще в перод Стародавнього царства. У 671 р. до н. е. гипет був завойований Ассирю, а ще через столття – Персю. О последних стоит упомянуть в отдельности. свдчить про визнання цнност особистого буття правителя.
Прамда висловлювала нову концепцю царя як бога, що пдноситься над усма ншими людьми. Велике значення мав колр, рельфи обовязково розфарбовували. Стни царських гробниць були нби розгорнутими сувоями папрусв. Щоб померлий н в чому не вдчував потреби на тому свт, гробниц розписували рельфними зображеннями постачали всм необхдним оздобленням. З гробниць знатних вельмож складалися цл кладовища, що нагадували «мста мертвих». Крм храмових будвель, що зводяться на поверхн земл, снували так храми, як вирубували у скелях. Поражает и восхищает сама техника изготовления фигур таких масштабов. Сюжет обовязково мстив жертвоприношення, поховання, взамодя божественного людського начал (богв з фараонами, богв з жерцями т. Д. ). Портрети цариц Нефертт, дружини Ехнатона (див.
Багаторазовий перехд з одного архтектурного простору в нший (Карнакський ансамбль витягнутий у довжину бльш нж на 1 км) несе в соб дею неспшного поступового наближення вруючого в божеству. До ц епохи вдноситься тип палацових фасадв— «серех», зображення яких зустрчаються на стелах фараонв I династ. Вона вимагала лише мистецтва». Стни деяких коридорв прикрашали барельфи з зображенням фараона.
Вн був зведений пд кервництвом гипетського зодчого мхотепа вдбивав задум самого фараона (втм, цей задум клька разв зазнавав стотних змн). Гробниц перших династй було збудовано в Абдос. до н. е.
Пошуки нових архтектурних форм для звеличення царсько влади призвели до появи таких споруд як прамда. Розмри окремих храмв нколи були дуже велик. Ус три прамди мають аналогчну конструкцю, але рзн розмри. до н. е. в централзовану деспотю. м. Будували прамду близько 20 рокв на спорудження пшло 2 млн. 300 тис.
Простим людям не будували прамд.
Гробница фараона размещалась под колонным залом. м. Будували пiрамiду близько 20 рокiв i на спорудження пiшло 2 млн. Между башнями можно увидеть два углубления, похожие на ворота. Тому ж таки збереглися деяк фортец гребл. За хнми уявленнями, тимчасове життя на земл завершувалося у вчност.
Стали излишней роскошью гробницы типа мастаба. Фасад церемонального палацу мав вигляд портика з подвйною колонадою. Целые кварталы таких погребений – «город мертвых» – занимали специально отведенные территории неподалеку от городов временно живых. перешли к Смендесу, выходцу из сословия жрецов затем троном овладели представители ливийской знати (основатель династии— правитель Шешонк I, вновь ненадолго объединивший Египет), которых сменяют династии Куша, Эфиопии и Ассирии.
При XI династi заупокiйний храм ста центральним елементом похоронного ансамблю вiн складаться з двох терас, обрамлених портиками i увiнчаний пiрамiдою, основа яко служить природна скеля (усипальниця Ментухотепов). Прамда, яку ми зараз бачимо, позбавлена найголовншого – свою прекрасною облицювання. В 1 половине XVI в. до н. э. Гiпостиль безпосередньо примика до основно будiвлi храму, що складаться з одного або декiлькох колонних залiв, святилища зi статуями богiв i пiдсобних примiщень (скарбниця, бiблiотека, комори). Храм остаточно перетворються на центр загальнодержавного культу фараона.
У деяких примщеннях стни було покрито фаянсовими кахлями з зображеннями рослин. З центру храму виростала прамда на масивному цокол з основою 21x21 м, з камяним каркасом, заповненим малими блоками й щебнкою й облицьована плитами з блого вапняку. Рельфи та мальовила диктувалися будвничими обмами. Мастерам удалось при этих масштабах статуй сидящего фараона, высеченных из твердого песчаника, сохранить портретное сходство. Мистецтво Стародавнього гипту. Створення потужно централзовано держави пд владою фараона, який вважаться сином бога Ра, визначало основний тип архтектурно споруди— гробницю, яка зовншнми засобами передавала дею його божественност.