Що Таке Модернізм Визначення

Не випадково в Нмеччин та Австр явища лтератури кнця XIX ст. Дал, «Щоденник одного геня»). Енгельс), тобто цезарзма Наполеона III Бсмарка. Псля першо свтово вйни людство вдчуло безсилля втому. Як символи позаматеральних уявлень тлумачилися також предмети матерального свту.

ссн, А. Моррсон). Давайте грянем дружне: футуризму и футурью смерть». Символзм як сформований лтературний напрям почина свою сторю з 1880 року, коли Стефан Малларме започаткову лтературний салон (так зван «ввторки» Малларме), в якому беруть участь молод поети Р. ль, Г. Кан, А. де Рень, П. Кяр, Е. Мкаель, Ф. Вл-рффен. сторико-куль-турн, релгйн, лтературн ремнсценц — одна з головних ознак акместсько поез. Юнга, М. Хайдеггера та нших. 7 У роки псля друго свтово вйни модернзм втлився в напрямках «театру абсурду», школах «нового роману», «поп-арту», в кнетичному мистецтв т. д.

1. Чим вдрзняться модернзм вд реалзму
2. Поняття про модернзм та його особливост
3. Модернзм та символзм, основн ознаки та видатн представники – Реферат
4. Курсовая работа: Проблема модернзму в сучасному укранському лтературознавств
5. Основн напрями в стор модернзму

В соцум з порушеним сприйняттям насильства меж особистост деспотизм може сприйматися як прояв характеру, за це навть будуть поважати. Дадазм сформував найважливш прийоми модернстсько технки: «розчленування» реально дйсност на незавершен фрагменти, «калейдоскопчнсть» випадкових подй х хаотичне зднання. В результат – прихд до елтаризму, герметичним художнм конструкцй (Ст. Школа мажизму снувала недовго: вона розпадаться вже наприкнц десятих рокв. Так, аналзуючи Джойсв «потк свдомост», С. Хоружий пише: «.

В основ естетично системи символзму покладено символ як засб уникнення повсякденност, досягнення деально сутност свту – краси. Зразком зображення стала реклама, телебачення, картинки з журналв, тобто звичн реч. Саме манфести «як жанр, що вмщу програму глобально переробки Всесвту», а також створення «всебчного типу поведнки», найбльш адекватним вираженням талйського футуризму в галуз словесно творчост. Проте пзнати дйснсть — означа для експресонств «подолати» за рахунок визволення емоцйно енерг «субкта».

Однак Золя розум середовище насамперед як середовище побутове, що змальовуться в його романах з дрбними подробицями («Черево Парижа», «Пастка»). Авангардистськ напрями теч (футуризм, дадазм, сюрреалзм, "новий роман", "драма абсурду", "потк свдомост" тощо) збагатили й урзномантнили лтературний процес, залишивши свтовй лтератур чимало шедеврв художньо творчост. Але особливо насиченою мпресонстичними рисами ста лтература символзму (поезя П. Верлена, С. Малларме, P. M. Рльке, К. Бальмонта драматургя О. Уайльда, M. Метерлнка, проза А. Шнцлера). 3 Культурний простр епохи модернзму включало в себе безлч самостйних напрямкв, як були рзн за свою значимстю впливу на розвиток мистецтва в цлому: символзм, екзистенцалзм, експресонзм, футуризм, кубзм, мажинзм, сюрреалзм т. д. Показовою в цьому вдношенн творчсть Володимира Винниченка.

• – открытая библиотека учебной информации
• Модернзм в образотворчому мистецтв
• Сюрреалзм, один з головних оплотв модернзму
• Стиль живопису з екстремальним вдтнком
• Стиль грузинського художника Нко Просман

На думку митця, ус зусилля потрбно зосередити на кольор, форм, фактур, рус. До того ж, Е. Золя до свого розумння середовища залуча природн умови. «Чорний квадрат» Малевича (1913) став легендою в мистецтв XX столття. Також деспотизм може бути викликаний бажанням помститися оточенню за сво образи. Не сну одностайно думки щодо виникнення модернзму.

У цьому план З. Фрейд розгляда мистецтво як засб психчного лкування кожно окремо особистост та суспльства взагал. Колишня вра в «вчн стини» класово цивлзац змнялася зворотною люзю помилково свдомост — релятивзмом, згдно з яким стин стльки ж, склькох думок, «переживань», «екзистенцальних ситуацй», а на сторичному свт — кожна епоха культура мають свою неповторну «душу», особливе «бачення», «колективний сон», свй замкнутий стиль, не звязаний жодним загальним художнм розвитком з ншими стилями, однаково коштовними просто рвними. Спочатку експериментальна книга Джойса публкувалася в Париж (1922), де письменник жив в емграц.

Але бачення свту експресонстами було свордним: свт уявлявся м хаотичною системою, якою керували незбагненн сили, незрозумл, непзнанн, тамнич, вд них не було порятунку. «У недалекому майбутньому добре написана морква виробить революцю», — говорить художник Клод в роман Е. Золя «Творчсть». Брати онкури теж наголошували на тому, що не бажають виходити за меж реального факту, вони, подбно до вчених, вивчали «людськ документи».

1. Епоха модернзму, письменники поети
2. Напрямки в архтектурному модернзм
3. рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
4. Что будем делать с полученным материалом
5. Модернзм та символзм, основн ознаки та видатн представники

Народження футуризму в Рос, подбно до акмезму, зумовила криза росйського символзму. Поважно лише зрозумти, що участь в подбних «революцях» не наближа художника до народного руху, а видаля вд нього. Вн же переносить ц теор у сво романи.

Наприкнц ХХ ст. У картинах зявляються цифри, окрем слова, «плаваюч» в простор: на початку столття свт став бльш «балакучий», зявився телеграф, телефон, газети, зрс потк нформац, змнилася психологя людини. До теч застосовувався також термн М. Кузьмна «кларизм» (вд лат. Натуралзм з його фактографю та соцальним бологчним детермнзмом ма, на думку Ж. Мореаса, лише «цннсть заперечення». Сам Рембо вважав себе бунтвником, бо спромгся пднятися над свою епохою зазирнути в небачен глибини особистого свту, з яким нколи не може бути згоди, як з людством.

Митець-натуралст — лише «рестратор фактв». Справжня культурна революця не ма нчого спльного з руйнуванням старо культури створенням модернстсько «антикультури». «Я пишу те, що зараз вдчуваю», — говорить Камль Пссарро. диною метою лтератури, за словами Стефана Малларме, не називати предмет, а «натякнути» на нього.

Кожне мистецтво, яке, за словами Оскара Уайльда, «одночасно поверхнею та символом», «нчого не виража, окрм самого себе». Досить часто акмести менують свй напрям «адамзмом» (вд першо людини, прабатька Адама). Воно, по сут, чуже народов й бльш того, воно вороже народов». Свом гаслом вони проголосили створення ново дйсност, яка совершенно реальною.

Поетика мпресонзму знаходить сво мсце в укранськй лтератур. Причому образи з рзних пластв культури людства набувають у акместв предметност, наочност, конкретики. Епчност, витриманою в композиц роману, суперечить традицйному розумнн його змст. Ж. Ромен, Ж. Дюамель (поетична збрка «Супутники») та нш письменники вбачали в основ всляких духовних зближень не спльн свтогляди та нтереси, а пдсвдом мпульси.

Парадоксально, що бунтарський характер М. при цьому зроста, наприклад в «антимистецтв» 1960-х рр., повязаному з рухом «нових лвих». Взагал, натуралсти не бачили стотно рзниц мж суспльством та природою. Вони керувалися принципом, зазнача В. Брюсов, «що вс образи повинн бути пдкореними основному стилю врша». Втм сну й обктиваця ц вол.

Таким чином, у творчй практиц натуралств вдбуваться значне розширення тематики. Створюючи сво «ланцюги образв», мажисти смливо експериментують у галуз метрики та строфки хня поетика вимага «точного зображення», чткост, конкретност, ясност мови. Сверянна та збрка «Ляпас громадському смаку» (1913 р. ) поетв-кубофутуриств. покликала до життя багато рзних художнх течй. Рзн под, що вдбуваються з восьми ранку до третьо ноч, вдтворен у рзних епзодах роману.

Роль художника-творця тут зведена до мнмуму. Художнй символ призводить до думки про снування деального начала, недоступного для звичайного пзнання свту, – сфери тамного (С. Малларме), невидимих фатальних сил (М. Метерлнк). Суспльна роль «авангарду» зроста в повному протирчч з дйсною художньою цннстю його творнь. Предметний свт деформуться та абсурдизуться. Як явище, масова культура формуться в 20- рр.

Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу. У 1886 роц була опублкована стаття Ж. Мореаса Лтературний манфест. онкури), реалств (. Як лтературна течя символзм сформувався у французькй поез 70-80 рокв ХХ ст. футуристи перемщували тепершн в майбутн» — вер- 3. 2. 6. якщо у 80-т роки символзм був чткою течю з програмним оформленням навть школою, то в 90-т роки ця чтксть розмиваться, а кожний поет шука сво власн творч шляхи. Росйськ мажинсти (група хня розпалася в середин 20-х рокв), як англйськ та американськ мажисти, розробляли нов форми вльного врша, нов рими, експериментували в галуз поетично мови. Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення життя у формах життя.

Модернзм (вд французького moderne – сучасний) – це загальноприйнятий термн для позначення мистецтва кнця ХХ – першо половини ХХ столття. Сюрреалзм (надреалзм) — лтературна течя, що виникла у французькй лтератур на початку XX ст. Програмн символстськ акц вдбуваються в 1886 роц, коли друкуються «Сонети до Вагнера» восьми поетв (Верлен, Малларме, ль, Дюжарден та н. ), «Трактат про Слово» Р. ля та стаття Ж. Мореаса «Лтературний манфест.

У знаменитому роман Улсс (1922) вн поставив за мету показати всляк варанти названого прийому здйснив свй задум так талановито, що його мя стало вдоме всьому свту вдразу псля виходу роману. Усвдомлення письменником власних емоцйних конфлктв – шлях до одужання душ й свту. Це одне з найскладнших явищ в мистецтв XX столття. «Створити найживше враження людсько правди, хоч би якою вона була», — таким чином намагалися вдтворити дйснсть брати онкури.

Сам Дал писав, що сенс його робт настльки глибокий, що вн сам його не розум, «вн вислиза вд логчного аналзу» (С. У такому розумнн справи закладена ршуча вдмннсть марксистсько естетики вд ревзонстського «марксизму 20 в» у дус Р. Гарод. У натуралств характер людини зумовлений фзологчною природою, бологчними законами, спадковстю. Це розумння вдповдало тривожного свтовдчуттям людини т епохи, передчуття подй, близьких до катастрофи або апокалпсису.

У футуризм, дадазм, «театр абсурду» монтаж виступа як засб пзнання свту: створюючи абсурдний образ, вн наочно показу обрис безглуздого свту. мпресонзмsion — враження) — художнй напрям, заснований на принцип безпосередню. На початку XX столття символзм охопив укранську лтературу — як поезю (М. Бунн, Б. Зайцев, поети. Аннен-ський, К. Бальмонт. Досить згадати роботи Пабло Пкассо («Портрет А. Воллара», «Три жнки», «Гравець в карти» н. ), Р. Делоне («Вежа»), кубистические колаж Жоржа Брака («Хвала.

«Музика — композиторам, де — флософам, полтичн питання — економстам, а поетам — образи й тльки образи», — проголошуться в мажинстськй декларац. Представники цього жанру (Н. лтература модернстського напряму оцню цю грань як найбльшу «революцю в мистецтв». Приведен в рух талантом митця, вони, як клавш, вдаряють по струнах людсько душ. На перше мсце вони висували нтуцю, яка мала проникати в тамничу сутнсть буття. Воно не повинно мати якихось соцальних зобовязань завдань.

Його складнсть обумовлена складнстю флософських систем, як стали його провсниками – неокантанства феноменолог. Експресонзм зявився спочатку в малярств (Е. Мунк, В. Ван-Гог, П. Гоген. Декаданс у лтератур грунтуться на поднанн рзних напрямв, течй, стилв. Митець занурються у свт сво фантазй, щоб знайти там насолоду.

Улсс залишався забороненим за аморальнсть в Англ та Америц до 1937 р., хоча фрагменти роману друкувалися в маленьких американських журналах. Вн буде дарувати море уваги та комплментв. Кожне поколння художникв нового типа вдверталося вд свох продовжувачв. Цей дуалзм реального та деального — основа символчного свтосприйняття.

Фарби, лн, кольори, на думку художника, знаками космосу. Символсти висунули дею самоцнност мистецтва, його цлковитого суверентету. Бунн, М. Коцюбинський). Це буде мистецтво касти, а не демократичне мистецтво».

Вн – вльний асоцативний потк думок в тй послдовност, в якй вони виникають, перебивають один одного тсняться алогчними нагромадженнями. Образ самодостатнм у поетичних творах мажиств, врш для яких — то «ланцюг» подбних образв. Елот, Ф. М. Форд, Д. Г. Лоуренс, Р. Олднгтон. У футуризм, дадазм, «театр абсурду» монтаж виступа як засб пзнання свту: створюючи абсурдний образ, вн наочно показу обрис безглуздого свту. Сучасн естетичн теор, що пояснюють цю потребою значення мистецтва взагал, неспроможн, але вони частково застосовн до модернстських течй, в яких уявна свобода художника ламати реальн форми навколишнього свту в мя сво творчо вол дйсно психологчною «компенсацю» повного безвлля особ, пригнченй величезними вдчуженими силами капталстично економки держави.

Издох футуризм. Артур Шопенгауер (1788-1860) – нмецький флософ-деалст. Бологчн та сексопатологчн мотиви мають мсце в романах «Чеснсть з собою», «Записки Кирпатого Мефистофеля», у драмах «Пригвождены», «Базар», «Грх». одне, друге явля собою щось нездоланне й фатальне для людини. Зявилась вона в Англ напередодн першо свтово вйни проснувала до середини 20-х рокв. ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми Сергя Ейзенштейна).

До нього один час належав С. сенн. Деспоти не вмють питати, домовлятися знаходити компромси.

Читачев були запропонован психологчн та флософськ концепц. «Потк свдомост» безпосередньо вдтворю процес внутршнього мовлення персонажа (його також називають «внутршнм монологом»), вербальними засобами зображаються його синтаксично ненормован переживання, роздуми, спогади. Широко використовують цей прийом представники французького «нового роману» (А. Але саме в модернзм «потк свдомост» абсолютизуться, перетворюючися часто на провдний стильовий прийом.

Так, аналзуючи Джойсв «потк свдомост», С. Хоружий пише: «збергаючи основн ознаки внутршнього мовлення, Джойс в той же час пдда його операц монтажу: проводить в його масив жорсткий вдбр, виганя будь-який баласт форму нове мовлення, згущене та високоорганзоване. Футуристська естетика, регламентована в манфестах, базуться на анти-традицйност. «Батьком мажизму» вважаться Т. Е. Гюм. Американський лтературознавець Дж.

ця «нова дйснсть» для митцв-модернств совершенно реальною. Причому д як художникв, так глядачв вдрзняються явною оригнальнстю (приклад хеппеннг: з двчини, яка сидить-модел маленькими ножицями зрзаються клаптики одягу). Прикладом модернстського напряму, що ма «теоретичне оснащення», може служити футуризм. Його поява вдносять до 1909 р Центром футуризму стала таля. А також бльш пзн теч – Абстрактне мистецтво, дадазм, сюрреалзм. «Перевагу», «панування»).

Саме така недовра до розуму стимулювала вдсутнсть будь-яких манфеств програм в мпресонстському рус: адже вони фксують не враження, не почуття, а думки, де, що суперечить свтоглядов мпресонств. обднували пд спльною назвою неоромантизму. Мандельштам), свту словянсько мфолог (С.

19 ст, тобто в епоху французького декадентства, або пзнше, в епоху кубзму (1907—14). закрпився за нереалстичними течями явищами в лтератур мистецтв. Фактам, як опису письменник, звичайно, не слд давати авторську оцнку. Мамн-Сибряк, О. Писемський, П. Боборикн, О. Амфтеатров). «Деклараця мажинств» починаться з констатац смерт футуризму: «Скончался младенец, горластый парень — десяти лет от роду (родился 1909 — умер 1919). збергаючи основн ознаки внутршнього мовлення, Джс в той же час пдда його операц монтажу: проводить в його масив жорсткий вдбр, виганя будь-який баласт форму нове мовлення, згущене та високоорганзоване.

Процес модернстсько творчост, зазначав Д. Затонськйй, « процесом перетворення реальних явищ, подй, проблем на доми, символи, знаки — тобто абстрактн форми, що не вдображають дйсност, а лише символчно моделюють, створюють дещо подбне до адекватного й душевного настрою». Психоаналз З. Фрейда. При цьому для письменника не повинно снувати якихось «заборонених» тем, непридатних сюжетв, «низьких» фабул. Започаткували символзм французьк поети Поль Верлен, Стефан Малларме, Артюр Рембо.

А. Блок. Саме мистецтво, а не дйснсть, первсним. Ще 1909 року англйський поет флософ (учень А. Бергсона) T. Е. Гюм заснову «Школу мажизму». Головний принцип мажизму, розроблений англйським флософом, — це принцип «чисто образност» при несуттвост тематики. Мопассану, M. Прусту норвезькому авторов К. Гамсуну, англйцям О. Уайльду, Дж.

логчних, фзологчних мпульсв людсько поведнки. У пдсумку виявляться дея, за допомогою яко можна легко керувати свдомстю ншо людини. Цей прийом застосували й реалсти XIX столття (Франко, Стендаль, Достовський, Толстой), навть «соцреалсти» («Прогулянка мертвих двчат» А. Зегерс). Зрлий модернзм складаться в 10-х роках ХХ ст. Джойса та А. Блого, Г. Мейрнка та В. Хлбникова, Т. С. Елота та. Саме тод Е. Паунд друку сво «Деклька Н" для мажиста», а через рк — вида антологю «мажисти», куди, окрм його власних вршв, увйшли поетичн твори американських лрикв Гльди Дултл, Ем Лауел, Вльяма Карлоса Вльямса та нших.

Появу росйського футуризму — незалежно вд талйського угруповання — знаменують «Пролог егофутуризму» (1911 р. ). Прац ля (з передмовою самого Малларме) та Мореаса стають першими манфестами напряму. Першим абстрактним твором вважаться акварель В. Кандинського (1910), на якй, за словами одного французького критика, «перший раз в стор живопису неможливо було що-небудь помтити або дзнатися».

«Бачити, вдчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмон Жюль онкури. «Уся справа у почутт — решта вдбуваться сама собою», — вважав К. Пссарро. 8 сну ще одне визначення модернзму як складного комплексу деологчних естетичних явищ, що включа не тльки авангардн теч, але й творчсть видатних художникв сучасност, «переступили рамки» естетичних поглядв прийомв модернстських шкл. Крм цього, талйськ авангардисти оспвують вйну як «ггну свту».

Паунд, пояснюючи мету мажизму, вказу на так його принципи: 1) принцип прямого вдношення до «реч» 2) принцип економ слв, спрямований проти вживання слв зайвих 3) принцип узгодження композиц врша з його «музикою». У ньому 18 рзних ракурсв стльки ж рзнордних стильових манер, з х допомогою автор прагнув проникнути в тамниц свдомого. Не минув натуралзм укрансько лтератури.

Це вдображено в експресонзм. тецтва». Найпершим же обктом хнх нападок став футуризм (слд зазначити, що мажинсти В. Шершеневич та Р. внв у минулому й сам належали до футуриств). Мистецтвом може стати все – вд фотографй до етикеток. Цей шлях розпочав у свому вдомому сонет «Вдповдност» Шарль Бодлер, де природа поста як певний «лс символв», крзь який пряму людина. Чим менше виходв для вльно самодяльност людей, нж що бльше скупчилася в суспльств, розрядки масово енерг, що не знаходить соб, тим бльше потреби в рзних формах «вддушини» «компенсац».

«Happening» – подя) – уявлення, гра, в яку намагаються втягнути глядачв. 4 Умовно епоху снування модернзму можна роздлити на клька етапв. «Поезя Верлена, — зазнача Г. Косков, — мпресонстична тому, що, руйнуючи меж мж субктивним та обктивним, духом плоттю, високим низьким, вдмовляючись вд рацонально-морального вдношення до дйсност, вона цлковито вддаться фксац безпосереднх, миттвих вражень, душа" й пейзаж" однаково втрачають визначенсть, розмита лня почина панувати над чтким контуром, вдтнок — над однотоннстю кольору, а свтлотнь — над свтлом тнню».

Спершу рух виник у вигляд вльно асоцац клькох поетв, що вдмежувалися вд символзму, точнше, вд «Поетично академ» Вячеслава ванова на знак протесту проти його нищвно критики гумльовсько поеми «Блудний син» (1911 p. ). vortex — вихор, вир) в 1914—1915 роках. Поширються натуралзм в американськй лтератур (творчсть Ф. Норрса, X. Гар-ленда, С. Крейна). image — образ) — школа в англйськй та американськй поезях 1910-х рокв.

Як згаду А. Ахматова, вона, О. Мандельштам уже зимою 1913—14 року почали «обтяжуватися Цехом навть подали Городецько-му й Гумльову прохання про закриття Цеху. ». Але положення мнялося вд десятилття до десятилття, сучасна практика модернстського «авангарду» мцно увйшла до економчного культурного побуту капталзму. Дублн увчнений в Улсс як художнй образ настльки ж талановито, як Париж у Е. Золя, Лондон у роман Ст.

Цей напрям у мистецтв живопису К. Малевич назвав супрематизмом (вд лат. Одню з спроб «врятувати» рух «поез образв» стала органзаця Е. Паундом ново теч — вортицизму (вд лат. Раннй модернзм порива з традицями реалзму натуралзму XIX ст. Наприклад, смерть прекрасно двчини за концепцю По, – найпоетичнша у свт тема, вона не несе н етичного (жаль двчини), н сторичного (чому загинула) значення, а тльки засобом створення поетичного (естетичного) ефекту. Модернзм створю власн мфи, твори його нердко перетворюються на мфологеми. Його Улсс – не тльки певна аналогя з Одссею, але пародя на не. З одного боку, це ультралв теч в мистецтв флософ, з ншо — «правий радикалзм», перехдний в пряме чорносотенне.

Французьк кубсти та росйськ кубофутуристи були тсно повязан з маляра-ми-кубстами, як намагалися епатувати, вразити обивателв рзкстю фарб незвичнстю змсту: вони розкладали зображуване на найпростш геометричн елементи – куби (звдси й назва), квадрати, прямокутники, лн, цилндри, кола тощо. Символ, за словами Ф. Сологуба, здатен перетворити «брутальне й бдне» життя на «солодку легенду», яка цьому життю протистоть. Для видатного укранського письменника не снувало «заборонених» тем. Горо-децький) та укрансько культури й побуту (В.

Для символств поезя, як музика, була найвищою формою пзнання тан – пошуком вдкриттям "нобуття". Творчсть С. сенна – найкраще пдтвердження ц думки. Перебг М. постйно вагаться мж крайнощами бунту вдновленням жорстко «дисциплни» предкв, абстрактним новаторством поверненням до архачно традиц, ррацональною стихю культом мертвого рацоналзму.

Акмезмшина, найвищий ступнь чого-небудь, мць) — модернстська течя в росйськй поез 1910-х рокв, що обднала Миколу Гумльова, Анну Ахматову, Осипа Мандельштама, Сергя Городецького, Георгя ванова, Михайла Зенкевича, Григоря Нарбута «спвчуваючих» Михайла Кузьмна, Бориса Садовського та нших митцв. Досить пригадати Ш. Бодлера в поез, ван Гога в живопис. Зрозумло, процес занепаду сам по соб носить нервномрний характер. «Я пишу те, що зараз вдчуваю», — говорить Камль Пссарро. Подбн думки висловлював нший французький символст Жорж Ванор. Серед них — Дж.

Вулф, Р. Стайн та нш). «Кожне мистецтво по сут символчне», — гадав Андрй Блий. Абстракцонзм вдрзняться гранично простим малюнком – основна увага зосереджена на кольор свтл. Сперечаються лише про те, де проляга ця грань — в 60—80-х рр. Образ у мпресонств виника саме при безпосередньому, так би мовити, «Свжому» погляд на предмет. Мистецтво тут через свою копю дивиться саме на себе. Спльними для них були принципи заперечення академчно культури, традицй мистецтва минуло епохи, як наслдок, вдмова вд традицйно мови та активний пошук нових прийомв у зображенн свту людини.

6 У 20-30-т роки виникло одне з найзначнших напрямкв у мистецтв модернзму – сюрреалзм. ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми С. Ейзенштейна). "Що жахлившим ста свт, то абстрактншим ста мистецтво", – писав художник П. Кле. Риси натуралзму можна спостергати й у лтератур XX столття: у творах Дж. В той же час зявляються перш збрки поетв, як були свдомо зорнтован на символстську поетику («Кантлени» Ж. Мореаса, «Заспоконня» А де Рень, «амми» С. Меррля та н. ).

Головною у творчост митцв ста естетична проблематика. автсрйський лкар Згмунд Фрейд (1856 – 1939) був автором теор методу психоаналзу. Представниками О. Мандельштам, Н. Гумльов. Зачинателями раннього модернзму були, як правило, пзн романтики (Ш. Бодлер, Леся Укранка та н. ). Датою початку сюрреалзму вважаться 1924 рк – рк появи «Манфесту сюрреалзму».

сну безлч версй прочитання роману-мфу, роману-лабринту. «Традицйний» реалзм для модернств— це лише один з можливих засобв вдображення свту, який не осяга справжньо реальност— ррацонально, метафзично, непзнаванно та, врешт-решт, рреально. Поети-мажинсти проголошують необхднсть «звльнити слово з тюрми змсту», «чистку» форми вд «пилу змсту».

працюють нмецьк натуралсти Г. Гауптман, А. Гольц, Р. Демель, Г. Зудерман, М. Г. Конрад та нш. Загальне позначення кризових, занепадницького настров отримало назву декадансу. Крзь них символсти завжди бачать дещо незвичайне, мстичне, непзнаванне. На початку 1910-х рокв футуризм виника в Рос. При цьому Едгар По твердив, що лтература не ма нчого спльного з етичною щирстю та сповдальнстю, н з науковою правдоподбнстю (реалзм). Модернзм ставить соб за мету бути «мистецтвом для митцв, а не для мас людей.

Самостйним внеском мажинств у лтературу був, на думку В. Брюсова, хнй принцип необхдност для поета «органзувати» лад образв. На меж столть простежуться творчий синтез можливостей музики та живопису в лтератур. Блий фон – символ нескнченност.

Образ у мпресонств виника саме при безпосередньому, так би мовити, «Свжому» погляд на предмет. Тод ж розпочинаться творчсть Малларме. imagism, вд франц.

Це абстрактне заперечення найбльш загальним принципом т. з. Зачинателями раннього модернзму були, як правило, пзн романтики (Ш. Бодлер, Леся Укранка та н. ). Наприкнц XIX столття мпресонстичний стиль охоплю також лтературу. брати Е. Ж. «Шукати фактичну правду й на нй все добувати», — так влучно визначила поетику натуралзму Леся Укранка.

У ньому простежуться вдхд вдхд вд позиц зневажливого заперечення дйсност до освоння, пошуку нових форм одухотворення реальност, що найвиразнше виявилося у поез пзнього Р. -М. «Явища, як виража експресонзм, нколи не складають зображення певного тепершнього», — ззнаться експресонст М. Крелл. «Експресонзм, — влучно зауважив Томас Манн, — глибоко зневажа дйснсть вдмовляться вд зобовязань перед дйснстю». Недарма Й. Бехер вважав найхарактерншим для експресонзму образом «напружений, вдкритий в екстаз рот». У художнй практиц сюрреалзму яскраво видляться мяСальвадора Дал (1904 – 1988) – геня, життя творчсть якого стали яскравою люстрацю дей З. Фрейда.

Втм, конкретн й буденн предмети та явища не вдкидаються символстами цлком. Мистецтво — вище за життя, втручання життя в мистецтво буде лише згубним для останнього. Проголосивши культ форми, кубсти вдсунули змст на заднй план, звели його до форми. Антибуржуазний характер модернстських течй свдчить про кризу ц системи, але, по визнанню таких теоретикв «авангарду», як Р. Маркузе, весь цей бунт в мистецтв без особливих труднощв «нтегруться» пануючою системою.

Розвиток абстрактного мистецтва був вдображенням тенденц вдчуження митця XX ст. Раннй модернзм порива з традицями реалзму, натуралзму ХХ ст.

Якщо розчарування в капталзм веде художника до участ в боротьб народних мас, тобто надя, що його модернстськ забобони будуть переможен в загальному пдйом демократ соцалзму. Основоположниками сюрреалзму були Ж. Кокто, П. Елюар, Л. Арагон. вдповдн роздли).

Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. Проте нердко саме життподбн елементи творв модернзму створюють ефект рреального, неправдоподбного. Свордним вдгалуженням поп-арту став хепеннг (вд англ. Художня практика кубзму цкава рзномантна. Дорослшаючи, вн почина реалзовувати деспотичну форму взамин на всх можливих рвнях. «авангарду».

В рзн роки до мажистсько школи належали американець Дж. Л. Борхеса. Soleil levant»). Роден), музиц (М. Сво особливост ма столття, що мина. Навесн 1912 року всередин «Цеху поетв» утворилася невеличка група, що проголосила нову поетичну течю. Зрозумло, що мпресонсти орнтуються саме на почуття, а не на розум. expression – "вираження").

Н деформацю реальност, н повну вдмову вд зображення в абстрактному мистецтв не можна вважати безумовними ознаками М. Таким ознакою лише скажений рух рефлекс, що вдкида всяку зупинку в постйнй змн моделей «сучасност». брати Е. Ж. Той же Уайльд вважав, що не мистецтво наслду життя, а навпаки. Якщо донин, зазнача теоретик, точилися суперечки «за право виражати сутнсть художньо дяльност» — «наслдування чи перетворення дйсност» (тобто, як бачимо, суперечка реалств з романтиками), то модернзм на мсце цих традицйних двох принципв висува свй, третй, — «створення ново дйсност». Той же К. Фдлер зауважу: «Мистецтво аж няк не покликане проникати в низьку дйснсть, що дйснстю всх людей. » Але в той же час модернзм не прийма романтично втеч вд дйсност.

Вулф, Петербург у Ф. М. Достовського А. Блого. Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення життя у формах життя. – перод становлення напряму.

Окрем дослдники взагал поняття «модернзм» вважають недоречним. Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки. Вказаний перод став переломним в стор мистецтва. письменники активно шукали шляхв оновлення лтератури.

Втм, принцип цей не для модернзму абсолютним. Соцальна демагогя епохи мпералзму набува т. ч. «Образ — це не дея, — зазначав Паунд.

Заперечували символсти й реалзм, який, за висловом В. Брюсова, «перетворив мистецтво на просте вдображення життя». Символзм, яка мстила програму ново теч в лриц.

вд дйсност, неприйняття реалй. З 1912 року американський поет Езра Паунд активно працю в чиказькому журнал «Поезя», який познайомив свт з мажизмом у 1913 роц. В рзних кранах символзм представляли Габрель дАнунцо (таля), Райнер Маря Рльке та Гуго фон Гофмансталь (Австря), Стефан Георге (Нмеччина), Оскар Уайльд (Англя), Емль Верхарн Морс Метерлнк (Бельгя), Ген-рк бсен (Норвегя), Станслав Пшибишевський (Польща). Суперечки тривали, довести свою правоту нкому не вдавалося.

Мфотворчими твори Дж. На вдмну вд флософа В. Кандинського, Казимир Малевич був справжнм революцонером у мистецтв. нод так експерименти призводили до совершенно безглуздим формам подач творчого матералу, наприклад «зарозумлий» мова, створена кубофутуристами, який принципово руйнував словесну тканину тексту, або повна вдмова вд принципв лнеарного вдтворення явищ у живопис. Ц де привернули увагу письменникв друго половини ХХ столття, як стали бльше цкавитися процесами людсько свдомост й пдсвдомост, надаючи перевагу суто естетичним принципам. Нарбут), екзотики Китаю та Африки (М.

С. Баху»), щоб помтити, що кубзм розвивався змнювався. Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв. Свдомсть вдркаться вд самого себе, прагнучи повернутися в свт речей, немислячй матер. «Бачити, вдчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмон Жюль онкури. Символзм». У 1913 роц в рамках абстрактного мистецтва виника супрематизм (вд франц.

"Завоювавши" Францю, символзм швидко поширився в усй вроп. Полемка з концепцю людини з усм свтоглядом модернзму становить суть таких великих творв реалзму XX ст., як Доктор Фаустус Т. Манна, Гра в бсер Р. Гессе та н. Англо-рландський письменник Джеймс Джойс (1882-1941) прославився як творець школи потоку свдомост. «Цех поетв» придля увагу насамперед професйному поетичному вдосконаленню, вн ма свй друкований орган — журнал «Гперборей», який видавав поет перекладач Михайло Лозинський, «тамничий наставник» «Цеху». Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу. культура модернзму тяжла до абстракц (вд лат. Чим неправдоподбншою картина свту, тим врогдншою вона ста для модернств.

Серед визначних поетв французького символзму чи не найтрагчншою постать А. Рембо. Для модернств людина залишаться жертвою непознаваемых ворожих сил, що формують його долю. Протиставляючи себе майстрам класичного роману щодо змалювання сучасно людини й шукаючи нових засобв виразност, нов романсти досягли неабияко майстерност, проте деяк письменники, як Ф. Соллерс, Ж. Ркардо, зазнали творчо поразки, вдмовившись вд показу духовного показу людини.

Митець занурються в свт свох фантазй, щоб знайти там насолоду. Дйснсть – лише одна частина свту (Рккерт), а сам свт – продукт розвитку людсько субктивност (Гуссерль). Поети теч торкаються у свох творах античност й середньовччя (О. З надр цього напрямку «вийшли» Лу Арагон, Пабло Пкассо, Сальвадор Дал. Унанмсти проголосили себе противниками символств (так само, як росйськ акмести). Молод поети створили сплку пд назвою «Цех поетв» (снував у 1911—1914 роках, потм вдновив свою дяльнсть у 1920—1922 роках), що охопив широке поетичне коло (до «Цеху поетв» входив О. Блок).

Отже, символ народжуться там, де неможливо зобразити предмет. Роб-рй, Н. Саррот, М. Бютор). Пардо Басам А. Паладсо Вальдеса).

Натуралзм у Нмеччин мав також свого теоретика — В. Бельше, який у програмнй прац «Природознавч основи поез» (1887 р. ) пропагу де Е. Золя. Тамниця, або дея, криться в глибин матеральних речей. Мистецтво, за його словами, поляга в тому, щоб «перетворити дею у зрозумлий для людини символ розвинути за допомогою нескнченних гармонйних варацй».

Життя людей у творах натуралств зумовлене не лише бологчно, а й соцально. Мережковсь-кий, 3. Втм, поети-акмести були занадто яскравими творчими ндивдуальностями, щоб умститися в тсних межах теч, те тльки й робити, що «люструвати» на практиц теоретичн засади руху. Проте само по соб анархчне бунтарство не виходить за меж буржуазного горизонту.

Перший – 70-т –друга половина 80-х рокв ХХ ст. Перш ознаки повороту к М. не випадково збгаються з початком «ери революц зверху» (Ф.

А в 1877 роц група художникв (К. У Рос вперше мажинсти заявили про себе 1919 року. Бунн, М. Коцюбинський). Я просто вказую на снуюч реч», – така установка концептуалзму. Вони проголошували високу цннсть дитячого вдчуття свту, вддавали перевагу пдсвдомому над свдомим та логкою. з символзмом повязують свою творчсть видатн письменники й за межами Франц.

Наприкнц 1880-х рокв розпочинаться перод розквту символзму у Франц. Зставлення «авангарду» «масовй культур» бльшост вигдно панвному класу як один з засобв для розднання нац.

Коли ж ц матерали будуть засвон цлком, «роман напишеться сам собою». мпресонсти досить точно виражали цей головний принцип напряму. власт, замнивши його нтелгенцю бльш високого рвня, яка вчора ще була лише нейтральна.

Символ допомага митцев вдшукати «вдповдност» мж явищами, мж реальним тамничим свтами. Зясування його нтегрально-культурних ознак, виявлення певно "метамови" культурно (чи культурологчно) свдомост кнця XIX-го – початку XX-го столть важливим моментом привнесення рефлексивного моменту до складу синтетичних елементв самосвдомост пероду, що вддаляться вд нас культовим рубежем третього тисячолття. Протягом усього XX ст. мпресонзм виявився плдним для музики (М. Равель, К. Дебюсс, М. де Фалья, Дж. Пуччн, С. Скотт та н. ).

Модернзм (франц. Джойс В. Вулф, О. Гаксл Р. Музль, Г. Е. Носсак X. Кортасар, Ф. Дюр-ренматт X. Л. Борхес. Письменник Ш. Морс у статт Лтература сьогодншнього дня (1889) зазначав, що характерною ознакою сучасного мистецтва синтетичнсть: воно намагаться показати цлсну людину засобами цлсного мистецтва, а всесвтнй естетичний синтез – спроба повернути свтов втрачен гармоню, днсть, красу. Але особливо насиченою мпресонстичними рисами ста лтература символзму (поезя П. Верлена, С. Малларме, P. M. Рльке, К. Бальмонта, драматургя О. Уайльда, M. Метерлнка, проза А. Шнцлера). Наслдують французьких натуралств в АнглГ (Дж. Спираючись на флософю серця, втчизнян письменники збагатили скарбницю свтового символзму новими формами вираження душевних почуттв (особливою милозвучнстю, використанням жанрв укранського фольклору – псн, думи, казки тощо, поданням абстрактних символв з реальними враженнями). Паунда, Д. Буццат таX.

Претензя модернств вд мен пролетарату «скинути» застарлу класику «з пароплава сучасност» була засуджена леннською партю народними депутатами в Радах. М. Гумльов визначав адамзм як «мужньо твердий ясний погляд на життя». Мур, Дж. Мфотворчими твори Дж.

Однак Е. Паунд з часом вдйшов вд мажизму, коли лдерство в нього «перехопила» Ем Лауел (пзнше Паунд менуватиме мажистську школу «емжизмом»), яка протягом 1915—1917 рокв вида ще три поетичн антолог — «Поети-мажис-ти». Насамперед це стосуться поез Анни Ахма-тово та Осипа Мандельштама, як вже на початку акместсько дяльност «випадали» з теч. Вн покликаний виразити алегоричне й неви-мовлене шляхом вдповдностей мж двома свтами — свтом зовншнм свтом мрй та деалв. Конраду, Р. Л. Ственсону австрйським письменникам П. Альтенбергу, А. Бару, А. Шнцлеру.

В росйськй лтератур мпресонстичну образнсть застосовували прозаки А. Чехов, . Моне, О. Ренуар, К. Пссарро, Е. Дега, А. Сслей) «добровльно» прийма назву «мпресонсти» та почина видавати журнал «мпресонзм». Псля першо критики людина робить все можливе, щоб виправитися. Проте «поодинок» модернсти й представники органзованих напрямв використовують спльн прийоми, а творчсть численних модернств, як належать або ж не належать до рзномантних напрямв, характеризуться спльними рисами.

Неоромантизму. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. «Свт повний предметв бльш-менш цкавих. «Ми приречен до того, щоб пзнавати свт тльки через враження, яке вн на нас справля», — писав Анатоль Франс, який наприкнц XIX столття став одним з головних теоретикв захисникв мпресонзму, фундатором саме мпресонстично нтерпретац мистецтва.

Представниками мажинзму в Англ та США Т. С. Отже, культурна ситуаця ХХ ст. Модернзм в лтератур прийшов на змну усталеним класичним канонам розповд. А звдси — риси експресонстсько поетики: свдома деформаця картин дйсност, оперта на принцип субктивно нтерпретац, тяжння до абстрактного узагальнення, загострено емоцйност, гротеску, фантастики.

Концептуалзм стер грань мж мистецтвом реальнстю. Людина ма бути лише людиною. ». Звдси й тематика хнх поетичних творв: природа, предмети, ефемерн почуття та емоц. Равель, К. Дебюсс, О. Скрябн, . Той же Пссарро зазначав, що мпресонзм ма бути теорю «чистого спостереження». Предтечею символзму став Едгар По.

Е. Паунд визнача образ як «нтелектуальний та емоцйний комплекс у момент часу». Та все ж М. не простим створенням капталстично економки пропаганди. «Чорний квадрат» – це образ Нщо. Серед фундаторв абстракцонзму називають мена В. Кандинського (1866-1944), К. Малевича (1878-1935) та ндерландця П. Мондрана (1872-1944). Фзологчн мпульси визначають долю нших геров натуралстичних творв: вони, наприклад, повнстю зумовлюють поведнку протагонстки гонкурвського роману «Жермн Ласерте». псля розпаду дадазму.

знаки ц мають бути як можна менш схож на зорову люзю. Мистецтво, за виразом Фдлера, не ма «сумнвного покликання врятувати людей вд дйсност, виходячи з казкового королвства». «Вн вдрива людину вд повсякденно обстановки.

Процес модернстсько творчост, зазначав Д. Затонський, « процесом перетворення реальних явищ, подй, проблем на доми, символи, знаки— тобто абстрактн форми, що не вдображають дйсност, а лише символчно моделюють, створюють дещо подбне до адекватного й душевного настрою». Звернмося до най-типовших. Звдси прихильнсть до естетизму О. Уайльда, . Анненського та нших письменникв. я не бажаю додавати до них нов. Проте наявнсть модернстських забобонв в свдомост художньо нтелгенц не перешкодою для полтичного союзу з нею.

Так само, як лкар не може нехтувати хворим через «непримну» хворобу, письменник просто не ма права вдмовитися вд зображення малопривабливих аспектв дйсност. Натуралстичн тенденц помтн у творчост деяких росйських письменникв (Д. Австрйський лкар Згмунд Фрейд (1856-1939) був автором теор методу психоаналзу. У середин 1880-х гурток Малларме розширються — через його «ввторки» проходять ус поети-символсти, включаючи «наймолодших»: А. Жда, П. Клоделя, П. Валер.

Жорж Брак вперше вводить в живопис текст, надрукований на папер (етикетки, вирзки з газет). Футуризм як лтературний напрям заявив про себе манфестом талйського поета Ф. Марнетт (1909 р. ) Це була спроба створити мистецтво майбутнього (латинське слово (futurum означа майбутн), заперечуючи культурн надбання минулого. З приводу часу виникненняекспресонзмуснують рзн точки зору. Супрематизм, за Малевичем, це остаточний розрив живопису з зображенням реального свту.

Проте логка розкладання мистецтва на грунт М. дяла невдворотно. Символзм розвинувся на перетин класично романтики й натуралзму. Це визначення да можливсть поставити в один ряд мена М. Пруста, Д. Джойса, А. Блого, К. Бальмонта, Ж. Ануя, Ж. Кокто, Ф. Кафки, О. Блока, О. Мандельштама та нших вдомих творчих дячв епохи модернзму. Причому форма ця не самоцллю, вона ма служити вираженню де.

Саме його естетичн теор впливали на мажистський поетичний рух. За влучним виразом Л. Андреева, ця вдсутнсть програм манфеств «говорить про присутнсть мпресонзму». дино справжнм був лише внутршнй свт людини митця, х почуття думки. Першою такою обктивацю свт дей, другою – матеральний свт. датних французьких поетв Поля Верлена та Артюра Рембо, що припада на 60 — 70-т роки.

Вони вдкинули традиц реалстично лтератури, мову, поетичну технку. Винятком з «антидемократичного» правила може слугувати теоря творча практика унанмств та експресонств. Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки. «Поезя Верлена, — зазнача Г. Косков, — мпресонстична тому, що, руйнуючи меж мж субктивним та обктивним, духом плоттю, високим низьким, вдмовляючись вд рацонально-морального вдношення до дйсност, вона цлковито вддаться фксац безпосереднх, миттвих вражень, душа" й пейзаж" однаково втрачають визначенсть, розмита лня почина панувати над чтким контуром, вдтнок — над однотоннстю кольору, а свтлотнь — над свтлом тнню». Псля друго свтово вйни модернзм вступив в новий етап свого розвитку.

Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв. Джойс, Ф. Кафка, М. Пруст, Ст. Як зазначив Стефан Малларме, все ство поетв заполонила думка про Книгу, де було б орфчне потрактування Земл, справжн призначення поета найвища мета лтературного дйства – бути знаряддям Духу.

Лтературна школа потоку свдомост виникла у 10-30-т роки ХХ ст. Основним у лтератур модернзму (Дж. Певна рч, що мажинзм не мг, якщо б навть прагнув того, цлком знехтувати змстом. За цим напрямом, вважали символсти, нема майбутнього: С. Малларме зазначав, що натуралзм загине, коли припиниться дяльнсть Е. Золя ( пророцтво це загалом збулося). мажинзм – коли в центр уваги твору якийсь образ, часто у вдрив вд реальност. "образ") – течя, яка спричинила появу росйського мажинзму. передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму (символзм, мпресонзм, неоромантизм).

Головний сенс художньо дяльност вн бачить не в змн навколишнього свту в мя суспльного деалу, а в змн способу зображення або способу «бачення» свту («нова оптика» брати Гонкур). Для Едгара По будь-який змст – лише один з засобв форми. На жаль, предмет цього нтутивного схоплення поки що не ма достатньо адекватного рефлексивно-понятйного аналогу. Його автор, французький поет Андре Бретон, дав визначення новому напрямку: це «диктування думки розуму, поза всяких естетичних моральних мркувань». Вже в 1933 роц О. Мандельштам визначав акмезм як «тугу за свтовою культурою».

Футуризм (кубофутуризм, егофутурзм) – явище, що руйну колишн канони лтератури в прагненн створити щось концептуально нове, спрямоване в майбутн. талйський футуризм був досить «войовничим» напрям наклав, мав свою програму, виражену в гаслах манфестах. онкури), реалств (. мпресонзм розвиваться в останнй третин XIX — на початку XX столття. Так, Ромен у свох поетичних прозачних книгах («Сили Парижа», «Чиясь смерть») зображав захоплену загальним видовищем театральну публку або ж мський натовп, що одностайно пережива вуличний нцидент.

Образ мажисти та мажинсти проголосили самоцллю творчост. Модернзм зовсм не покликаний бути мистецтвом для широких мас, а навпаки. «Предмети зникли, як дим», – писав сам К. Малевич.

«Ми приречен до того, щоб пзнавати свт тльки через враження, яке вн на нас справля», — писав Анатоль Франс, який наприкнц XIX столття став одним з головних теоретикв захисникв мпресонзму, фундатором саме мпресонстично нтерпретац мистецтва. мажизм (англ. Поетичн вдкриття збагачували твори П. Верлена, С. Малларме, А. Рембо та нших лрикв Франц.

Бльшсть поетв, як сповдували дадазм (французьке dadaizme вд dada — дитячий коник, у переносному значенн — белькотання), стали на позиц сюрреалзму. Живопис стала «посередником» мж зоровим обктом знаком. В той же час створються ще один акместичний манфест «Ранок акмезму» О. Мандельштама, але з певних причин вн був надрукований тльки в 1919 роц.

Шнцлер, Г. Гофмансталь). Схд сонця» («Impression. Вплив символзму в останн десятирччя XIX столття стрмко зроста, вн ста модним напрямом. Однак, краса, за Едгаром По, не просто красивсть (як то було в класицизм чи сименталзм).

Художнй твр мпресонста – це не обктивна картина свту, а система складних субктивних вражень про нього, яскраво забарвлена творчою ндивдуальнстю митця. Прикладом можуть служити роботи Е. Мунка («Крик»), О. Дкса, Г. Гросса, Е. Крхнера. Принципи натуралзму утверджуються в спанськй лтератур (Е.

Змст мажинсти вдсували на другий план: вн "податься образом". За словами мажинств, футуризм говорив про форму, а думав лише про змст. Представник – В. Маяковський. Унанмсти проповдували принцип днання народв, «однодушност» людей, злиття людини та природи.

Винятком з «антидемократичного» правила може слугувати теоря творча практика унанмств та експресонств (див. У поширенн абстракц вн вбачав насамперед необхднсть ршучого розриву з старим свтом, утвердження нового справедливого суспльства. дейним натхненником художникв-футуриств став лтератор Флпа Марнетт. Тому його подекуди називають нефгуративним. Тривалий час поняття «модернзм» «декаданс» ототожнювалися, проте таке розумння значно спрощу значення цих понять.

нструкця 1 флософськ витоки модернзму на рубеж столть стали нов деологчн концепц, в основ яких лежав принцип ррацоналзму, тобто визнання безсилля людського розуму в пзнанн всесвту, визнання «хаотичного» начала. Першсть тут, безумовно, належить США. Рльке, Г. Аполлнера, Т. -С. П. Сезанн та н. ) в музиц (Рхард Штраус), щоб незабаром перейти в лтературу.

Ленна вн прагнув витснити цей шар з освтнх установ Сов. У 60-70-т роки зявився термн «постмодернзм», який обднав нов явища в мистецтв ц епохи поширився на вс радикальн процеси життя, включаючи фемнстський та антирасистський руху.

Його теоря абстракц – це не тльки результат наукових дослджень, а й флософя спритуалзму. На думку Д. Обломвського, «Мореас, Жамм, Кан, Ле Кардонель та нш учасники символстського руху 80—90-х рокв не були великими та оригнальними поетами, вони не зумли сказати свого слова в поез, внести в не цлковито новий змст, а були лише епгонами, наслдувачами Бодлера, Верлена, Рембо, раннього Малларме». Масована реклама створю помилков потреби, штучний попит на суспльн фантоми, володння якими, часто совершенно номнальне (наприклад, володння траншею, виритою художником «земляного» напряму в пустел Невади), ста вивскою багатства. Усвломлення письменником власних емоцйних конфлктв – шлях до одужання душ й свту. розвивався до початку ХХ ст.

Ц слова-звуки (як, у свою чергу, ставлять за мету створювати в читача наявн образи) мають вдтворювати динамку, рух образв. Термн модернзм зявився в кнц XIX ст.

Формування модернзму, як закнчено художньо-естетично системи вдповдного типу свтогляду було пдготоване такими його стадями, як декадентство авангардизм. Яскравим представником. У цей час С. Малларме органзував лтературний салон для молодих поетв, як шукали у вршах засоби розкриття цлсних емоцй та навювання настров. «Замсть розповдного методу ми можемо використовувати тепер мфчний метод», — писав один з найвизначнших модернств XX столття Т. С. Елот.

Деспоти зазвичай дють дуже тонко. Саме вльний врш ста для мажиств засобом для вдтворення «хаотичност евту» (T. Ця оцнка як би протворечит двом фактам. Гумльов).

За словами теоретика М. — спанського флософа Ортеги--Гасета, нове мистецтво «складаться цлком з заперечення старого». Футуризм вдмовляться вд художньо спадщини («Ми вщент рознесемо вс музе, бблотеки»), протиставля старй культур нову антикультуру («Стара лтература оспвувала лнощ думки, захоплення й бездяльнсть. Пд впливом мпресонзму в живопис згодом зявляться мпресонзм у скульптур (О. Слово у символзм – натяк, образ – загадка.

Яскравою люстрацю може служити Моноврш лдера московських символств В. Брюсова «Про закрий сво блд ноги», яке стало концентрованим виявом формальних експериментв модернств. E. Гюм). Деспотичнсть не закладена на рвн ДНК не залежить вд особливостей нервово системи, але передумови для формування закладаються рано. мпресонсти досить точно виражали цей головний принцип напряму. мажизм (вд фр.

Наслдки ц були необхдними, хоча абсурдним виводом з одного дня прийнятих початкв. Адже поети-мажинсти звернули увагу на «днсть образв в одному твор». «Просто в повнй прямй вдповдност до важливших принципв мпресонзму, — поясню дослдник, — сво де та теор художники не оформлювали та не обнародували». clams — ясний), яким поет назива «прекрасну яснсть» як одну з основних засад ново поез.

Г. Флетчер та англйськ митц T. C. ХХ ст. Це явище виникло на початку столття набуло широкого поширення в кранах вропи в Рос.

У першй книз журналу «Аполлон» за 1913 рк були надрукован манфести акместв: стаття М. Гумльова «Спадщина символзму та акмезм» стаття С. Городецького «Деяк напрями в сучаснй росйськй поез». Раннй модернзм – умовна назва раннх модернстських течй, що виникли в останнй третин ХХ ст. Для мпресонстичних творв характерн субктивнсть зображення, пдкреслений лризм, використання тропв (метафор, ептетв, символв тощо), як створюють певний настрй, посилюють асоцативнсть почуттв вражень. В 1891 роц сталося його «офцйне визнання» — в цьому роц увагу всього Парижа привернув влаштований з приводу публкац поетично збрки Жана Мореаса банкет, на якому головував С. Малларме в оточенн лтературно-мистецько елти.

Саме вн мав перебувати в центр уваги письменника. мажинсти (як, до реч, повнстю вдкидали вплив англомовних мажиств) розпочали свою дяльнсть з нещадних атак на рзномантн лтературн напрями й теч. Як вддушина модернстське мистецтво да придавленй суспльнй духовнй енерг рд уявного виходу.

До цього квартету слд додати також Лотреамо-на (псевдонм здора Дюкасса, автора «Псень Мальдорора»). Василь Кандинський – одна з найшанованших фгур у культур модернзму. Вортицизм був покликаний створити бльш динамчну, нж мажизм, поезю.

Марксистська лтература, навпаки, вже в кнц 19 ст (П. Вн звльню вд суспльних звязкв, вд см, обовязкв, моральност. Зявляються так напрямки, як поп-арт концептуалзм. Поп-арт можна визначити як «мистецтво, яке не зна, що воно мистецтво». Так, саме «погана спадковсть», зображена у пс «Пригвожденн», призводить протагонста — Родона, який стражда вд успадковано психчно хвороби та не бажа «плодити дегенератв», — до самогубства. Гппус, К. Бальмонт, Ф. Сологуб, В. Брюсов, О. Добролюбов, В. ванов, О. Блок, А. Блий). Його нцатором став художник Казимир Малевич, а флософською основою – вчення Анр Бергсона про нтуцю. передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму.

На мить уврвався вн у лтературу (почав писати ще в школ, та назавжди полишив поезю вже в двадцятирчному вц), але його творчсть, гарячкова вдчайдушна, трагчна енергйна, схвилювала сучасникв нащадкв. Так, Золя створю генеалогчне дерево двох розгалужень людини у свому багатотомному цикл «Руон-Маккари». Кобилянська, Г. Михайличенко, А. Заливчий, ранн М. Хвильовий та А. Головко). На змну реалстичнй та натуралстичнй обктивност приходить модернстська художня субктивнсть. Не можна диференцювати М. на хороший поганий, але можна потрбно диференцювати людей мистецтва по двох ознаках — х полтичних симпатях наявност в х творчост дйсного прагнення до вдмови вд формалстичних «революцй в мистецтв». Це явище ма глибоке корння в соцальнй психолог епохи мпералзму. сторю французького символзму подляють на три етапи.

Термн уперше запровадив Ж. -П. Сартр у передмов до роману Н. Саррот Портрет невдомого (1947). не випадково в Нмеччин Австр явища лтератури кнця ХХ столття обднували пд спльною назвою. Саме таке мистецтво натяку, «абсолютне володння цим танством», створю символ. Стравинський), театр (А.

диним законом мистецтва вони вважають «виявлення життя через образ та ритмку образв». «Замсть розповдного методу ми можемо використовувати тепер мфчний метод», — писав один з найвизначнших модернств XX столття Томас Стернз Елот. На величезному простор роману (1500 сторнок) розповдаться тльки про один день – 16 червня 1904 року, дн особливо не примтному для його геров: вчител стор, нтелектуала Ствена Дедалуса, рекламного агента Леопольда Блума його дружини-спвачки Мерон, або Молл. В естетиц антироману важливе мсце посдають прийоми безгеройно та безфабульно розповд.

мажизм, який зазнав впливу поез Сходу (особливо — японського хокку) та французького символзму, вдда перевагу верлбров. Модернзм створю власн мфи, твори його нердко перетворюються на мфологеми. Символ якраз фундаментом усього напряму.

«Створити найживше враження людсько правди, хоч би якою вона була», — таким чином намагалися вдтворити дйснсть брати онкури. «Ми знайшли спосб оживити мертв слова, вмщуючи х в яскрав поетичн образи», — стверджував найталановитший з представникв мажинстсько школи Сергй сенн. Постйно орнтуючись на дану концепцю, найбльш письменники-модернсти (насамперед Дж. Як сформована система модернзм виступа з 1920-х рр. Символзм – потужна течя, в основ якого недомовленсть, мстицизм, неоднозначнсть трактування.

Натуралзм, таким чином, ста мистецтвом фактограф та документальност. Одн т ж форми можуть бути те вдкиданою вульгарнстю то останнм словом вишуканого смаку. Так починаться серя формальних експериментв, за допомогою яких художник сподваться пдпорядкувати свой вол потк потворно «сучасност», а там, де це ста вже неможливим, примирення мистецтва з життям досягаться запереченням всх ознак реального буття, аж до заперечення зображальност взагал (абстрактне мистецтво), заперечення само функц мистецтва як дзеркала свту («поп-арт», «оп-арт», мн-арт, бод-арт т. п. ). Фантастика тсно повязана з реальнстю в мистецтв модернзму. Так, Е. Золя ретельно вивча сучасн йому науков прац «Фзологя пристрастей» Ш. Летурно, «Трактат про спадковсть» Люка, теор Ч. Ломброзо, за якими злочиннсть визначаться поганою спадковстю. Цей напрямок снувало в Рос (приклад – роботи Л. Попово: «Портрет флософа» н. ).

Головною у творчост письменникв ста естетична проблематика. Мить для експресонзму знецнються, вн шука вчного, як зазнача Оскар Вальцель. Символ повязу земне та емпричне з вчним, з глибинами душ, з ншими свтами.

Хоча спочатку деспот, демонструючи сво невдоволення, може дати ншому можливсть виправити свою помилку, але якщо цього не вдбуваться негайно, його тут же чека покарання. Втрата почуття безпеки, впевненост оберталася тривогою за майбутн. Вони викликали лють культурного мщанина як посягання на його домвку.

фксац вражень, спостережень, спвпереживань. Автор «Портрета Дорана рея» стверджував, що не росйська дйснсть, а Тургенев створив нглств, так само, як лондонськ тумани винайшли французьк художники-мпресонсти.

---