Модернізм Це Визначення
– открытая библиотека учебной информации
Гносеологчна. Той же К. Фдлер зауважу: «Мистецтво аж няк не покликане проникати в низьку дйснсть, що дйснстю всх людей. » Але в той же час модернзм не прийма романтично втеч вд дйсност. Серед фундаторв абстракцонзму називають мена В. Кандинського (1866-1944), К. Малевича (1878-1935) та ндерландця П. Мондрана (1872-1944). "панування", "перевага").
ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми Сергя Ейзенштейна). Але особливо насиченою мпресонстичними рисами ста лтература символзму (поезя П. Верлена, С. Малларме, P. M. Рльке, К. Бальмонта драматургя О. Уайльда, M. Метерлнка, проза А. Шнцлера). Футуристи також закликали до формотворчих експериментв, що виявлялися в деформац слв, вдсутност роздлових знакв, руйнуванн синтаксичних звязкв.
Вперше в живопис вводиться текст, надрукований на папер. Мамн-Сибряк, О. Писемський, П. Боборикн, О. Амфтеатров). онкури), реалств (. лтература модернстського напряму оцню цю грань як найбльшу «революцю в мистецтв».
Умовно х можна визначити з 1907 р. (виникнення кубзму) за кнець 1960-х рр. «Цех поетв» придля увагу насамперед професйному поетичному вдосконаленню, вн ма свй друкований орган — журнал «Гперборей», який видавав поет перекладач Михайло Лозинський, «тамничий наставник» «Цеху». У "Новому словнику модернстсько живопису", виданому в Париж в 1963 р., художн принципи фовзму визначаються наступним чином: "Екввалентнсть свтла конструювання простору засобами фарб, заповнення плоского простору без допомоги люзорного моделювання свтлотн, очищення та спрощення коштв, повну вдповднсть з виразнстю, тобто емоцйна сугестивнсть, декоративнсть, тобто внутршня органзаця засобами композиц". Проте наявнсть модернстських забобонв в свдомост художньо нтелгенц не перешкодою для полтичного союзу з нею.
Цей дуалзм реального та деального — основа символчного свтосприйняття. Це вже свтогляд, що ма, незважаючи на всю свою безглуздсть, шанувальникв теоретикв. H. A.
Раннй модернзм – умовна назва раннх модернстських течй, що виникли в останнй третин ХХ ст. Вортицизм був покликаний створити бльш динамчну, нж мажизм, поезю. дино справжнм був лише внутршнй свт людини митця, х почуття думки. decadence — занепад).
диною метою лтератури, за словами Стефана Малларме, не називати предмет, а «натякнути» на нього. онкури), реалств (. Символзм як сформований лтературний напрям почина свою сторю з 1880 року, коли Стефан Малларме започаткову лтературний салон (так зван «ввторки» Малларме), в якому беруть участь молод поети Р. ль, Г. Кан, А. де Рень, П. Кяр, Е. Мкаель, Ф. Вл-рффен. На початку XX столття символзм охопив укранську лтературу — як поезю (М.
Конраду, Р. Л. Ственсону австрйським письменникам П. Альтенбергу, А. Бару, А. Шнцлеру. Це мистецтво протесту й руйнування. Як вддушина модернстське мистецтво да придавленй суспльнй духовнй енерг рд уявного виходу. Предметний свт деформуться та абсурдизуться.
Модернзм в образотворчому мистецтв
Тривалий час поняття «модернзм» «декаданс» ототожнювалися, проте таке розумння значно спрощу значення цих понять. Перш ознаки повороту к М. не випадково збгаються з початком «ери революц зверху» (Ф. При цьому Едгар По твердив, що лтература не ма нчого спльного з етичною щирстю та сповдальнстю, н з науковою правдоподбнстю (реалзм).
Горо-децький) та укрансько культури й побуту (В. Головний принцип мажизму, розроблений англйським флософом, — це принцип «чисто образност» при несуттвост тематики. Незалежна духовно багата особистсть, думки, враження, свдомсть визначають розвиток сюжету, що дедал бльше позбавляться фабульност й переходить у площину самозосередження самоспоглядання. Взагал, натуралсти не бачили стотно рзниц мж суспльством та природою. Це явище ма глибоке корння в соцальнй психолог епохи мпералзму. Драч, М. Внграновський).
Наприклад, смерть прекрасно двчини за концепцю По, – найпоетичнша у свт тема, вона не несе н етичного (жаль двчини), н сторичного (чому загинула) значення, а тльки засобом створення поетичного (естетичного) ефекту. Головною у творчост митцв ста естетична проблематика.
Широко використовують цей прийом представники французького «нового роману» (А. Як лтературна течя символзм сформувався у французькй поез 70-80 рокв ХХ ст. Навколишнй свт служив для них приводом, фксацю неусвдомлених емоцй, виражених чистим кольором, який зовсм не збгався з кольором реального свту. Прац ля (з передмовою самого Малларме) та Мореаса стають першими манфестами напряму. Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки. Г. Флетчер та англйськ митц T. C. Марксистська лтература, навпаки, вже в кнц 19 ст (П. Якщо донин, зазнача теоретик, точилися суперечки «за право виражати сутнсть художньо дяльност» — «наслдування чи перетворення дйсност» (тобто, як бачимо, суперечка реалств з романтиками), то модернзм на мсце цих традицйних двох принципв висува свй, третй, — «створення ново дйсност». Сам Пкассо при цьому пдкреслював певну традицйнсть кубзму.
Таким чином, рзниця мж модернзмом реалзмом поляга в наступному
Саме його естетичн теор впливали на мажистський поетичний рух. Молод поети створили сплку пд назвою «Цех поетв» (снував у 1911—1914 роках, потм вдновив свою дяльнсть у 1920—1922 роках), що охопив широке поетичне коло (до «Цеху поетв» входив О. Блок). Паунда, Д. Буццат таX. Часто письменники використовують лричний монолог, незакнчен фрази думки, як допомагають показати плин настров та вражень героя. виходить, що мистецтво старих майстрв нкуди не годиться його потрбно вдкинути як непотрб. мажизм (англ. «Потк свдомост» безпосередньо вдтворю процес внутршнього мовлення персонажа (його також називають «внутршнм монологом»), вербальними засобами зображаються його синтаксично ненормован переживання, роздуми, спогади.
Приведен в рух талантом митця, вони, як клавш, вдаряють по струнах людсько душ. Символзм». «Поезя Верлена, — зазнача Г. Косков, — мпресонстична тому, що, руйнуючи меж мж субктивним та обктивним, духом плоттю, високим низьким, вдмовляючись вд рацонально-морального вдношення до дйсност, вона цлковито вддаться фксац безпосереднх, миттвих вражень, душа" й пейзаж" однаково втрачають визначенсть, розмита лня почина панувати над чтким контуром, вдтнок — над однотоннстю кольору, а свтлотнь — над свтлом тнню». Вчними конфлктами людсько психки флософ поясню змст розвиток морал, мистецтва, релг, держави, права тощо.
Футуризм як лтературний напрям заявив про себе манфестом талйського поета Ф. Марнетт (1909 р. ) Це була спроба створити мистецтво майбутнього (латинське слово (futurum означа майбутн), заперечуючи культурн надбання минулого. Школа мажизму снувала недовго: вона розпадаться вже наприкнц десятих рокв. датних французьких поетв Поля Верлена та Артюра Рембо, що припада на 60 — 70-т роки. Психоаналз З. Фрейда. Першою такою обктивацю свт дей, другою -- матеральний свт. не випадково в Нмеччин Австр явища лтератури кнця ХХ столття обднували пд спльною назвою. Давайте грянем дружне: футуризму и футурью смерть».
рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
Мур, Дж. тецтва». Досить часто акмести менують свй напрям «адамзмом» (вд першо людини, прабатька Адама).
Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу. Втм сну й обктиваця ц вол. В рзних кранах символзм представляли Габрель дАнунцо (таля), Райнер Маря Рльке та Гуго фон Гофмансталь (Австря), Стефан Георге (Нмеччина), Оскар Уайльд (Англя), Емль Верхарн Морс Метерлнк (Бельгя), Ген-рк бсен (Норвегя), Станслав Пшибишевський (Польща). Так починаться серя формальних експериментв, за допомогою яких художник сподваться пдпорядкувати свой вол потк потворно «сучасност», а там, де це ста вже неможливим, примирення мистецтва з життям досягаться запереченням всх ознак реального буття, аж до заперечення зображальност взагал (абстрактне мистецтво), заперечення само функц мистецтва як дзеркала свту («поп-арт», «оп-арт», мн-арт, бод-арт т. п. ).
Його теоря абстракц – це не тльки результат наукових дослджень, а й флософя спритуалзму. З одного боку, це ультралв теч в мистецтв флософ, з ншо — «правий радикалзм», перехдний в пряме чорносотенне. «Бачити, вдчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмон Жюль онкури. На думку митця, ус зусилля потрбно зосередити на кольор, форм, фактур, рус.
Парадоксально, що бунтарський характер М. при цьому зроста, наприклад в «антимистецтв» 1960-х рр., повязаному з рухом «нових лвих». Представники цього жанру (Н. Росйськ мажинсти (група хня розпалася в середин 20-х рокв), як англйськ та американськ мажисти, розробляли нов форми вльного врша, нов рими, експериментували в галуз поетично мови. «Традицйний» реалзм для модернств— це лише один з можливих засобв вдображення свту, який не осяга справжньо реальност— ррацонально, метафзично, непзнаванно та, врешт-решт, рреально. Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу. У центр творчост ма бути людина-ндивд, як у вропейському модернзм, навть надлюдина (Ф.
Авангардисти заперечують мщанське лицемрство й банальнсть офцозно культури. «Ми приречен до того, щоб пзнавати свт тльки через враження, яке вн на нас справля», — писав Анатоль Франс, який наприкнц XIX столття став одним з головних теоретикв захисникв мпресонзму, фундатором саме мпресонстично нтерпретац мистецтва. Сверянна та збрка «Ляпас громадському смаку» (1913 р. ) поетв-кубофутуриств. Баадера демонстрували повне заперечення старого мистецтва знущання над ним.
передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму (символзм, мпресонзм, неоромантизм). Флософською основою напрямки послужило вчення Анр Бергсона про нтуц. Крзь них символсти завжди бачать дещо незвичайне, мстичне, непзнаванне. Створюючи сво «ланцюги образв», мажисти смливо експериментують у галуз метрики та строфки хня поетика вимага «точного зображення», чткост, конкретност, ясност мови. «Я пишу те, що зараз вдчуваю», — говорить Камль Пссарро.
Воно виявило себе у 1916 – 1922 рр. Справжня культурна революця не ма нчого спльного з руйнуванням старо культури створенням модернстсько «антикультури». Генальнсть часто межу з безумством. А. Блок. Модернзм в лтератур прийшов на змну усталеним класичним канонам розповд.
Бунн, М. Коцюбинський). Як явище, масова культура формуться в 20- рр.
Домнка, Мадонни з немовлям сцени несення хреста виконан в стил монументального графки. Межу мж ними важко вловлються. Саме таке мистецтво натяку, «абсолютне володння цим танством», створю символ. «Просто в повнй прямй вдповдност до важливших принципв мпресонзму, — поясню дослдник, — сво де та теор художники не оформлювали та не обнародували».
Генальнсть божевлля такими крайнми станами. Все це ускладню визначення точних часових рамок модернзму. Це абстрактне заперечення найбльш загальним принципом т. з. В росйськй лтератур мпресонстичну образнсть застосовували прозаки А. Чехов, .
Його нцатором став художник Казимир Малевич (1878/79-1935). Поважно лише зрозумти, що участь в подбних «революцях» не наближа художника до народного руху, а видаля вд нього. Авангардизм (вд фр. За словами теоретика М. — спанського флософа Ортеги--Гасета, нове мистецтво «складаться цлком з заперечення старого». Чисте бле простр, свтло, що ллться з втражних вкон, створюють враження радост заспоконня.
Мистецтва стоть хорошого призначення властивост стан умови грунт реклама пропаганда
Фзологчн мпульси визначають долю нших геров натуралстичних творв: вони, наприклад, повнстю зумовлюють поведнку протагонстки гонкурвського роману «Жермн Ласерте». ссн, А. Моррсон). Цей шлях розпочав у свому вдомому сонет «Вдповдност» Шарль Бодлер, де природа поста як певний «лс символв», крзь який пряму людина. ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми С. Ейзенштейна).
Теоретичн положення цього напрямку Кандинський висловив у книз "Про духовне в мистецтв" (1910)1. Автор «Портрета Дорана рея» стверджував, що не росйська дйснсть, а Тургенев створив нглств, так само, як лондонськ тумани винайшли французьк художники-мпресонсти. Звичайний предметний свт не цкавить модернств: в хнй нтерпретац вн набув форми справжнього абсурду. мпресонсти досить точно виражали цей головний принцип напряму.
Мистецтва прояв даний справжн доступне дохдливе сучасне просте не справжн зв039язок велич здатнсть
Масована реклама створю помилков потреби, штучний попит на суспльн фантоми, володння якими, часто совершенно номнальне (наприклад, володння траншею, виритою художником «земляного» напряму в пустел Невади), ста вивскою багатства. Сюрреалзм (надреалзм) — лтературна течя, що виникла у французькй лтератур на початку XX ст. Символ, за словами Ф. Сологуба, здатен перетворити «брутальне й бдне» життя на «солодку легенду», яка цьому життю протистоть. Предтечею символзму став Едгар По. Яскравим представником.
Акмезмшина, найвищий ступнь чого-небудь, мць) — модернстська течя в росйськй поез 1910-х рокв, що обднала Миколу Гумльова, Анну Ахматову, Осипа Мандельштама, Сергя Городецького, Георгя ванова, Михайла Зенкевича, Григоря Нарбута «спвчуваючих» Михайла Кузьмна, Бориса Садовського та нших митцв. Мандельштам), свту словянсько мфолог (С. Серед визначних поетв французького символзму чи не найтрагчншою постать А. Рембо. втлив у свой творчост радсть красу життя.
Мистецтво усвдомлювати мистецтво
Проте «поодинок» модернсти й представники органзованих напрямв використовують спльн прийоми, а творчсть численних модернств, як належать або ж не належать до рзномантних напрямв, характеризуться спльними рисами. Збльшуться кльксть нг, рук у людини, що бжить, або зображуться миготння певних фрагментв ("Автобус" Северини). Рльке, Г. Аполлнера, Т. -С. Поетика мпресонзму знаходить сво мсце в укранськй лтератур. Отже, культурна ситуаця ХХ ст.
Елот, Ф. М. Форд, Д. Г. Лоуренс, Р. Олднгтон. "Що жахлившим ста свт, то абстрактншим ста мистецтво", – писав художник П. Кле. Самостйним внеском мажинств у лтературу був, на думку В. Брюсова, хнй принцип необхдност для поета «органзувати» лад образв. Свом гаслом вони проголосили створення "ново дйсност", яка "совершенно реальною".
- Чим вдрзняться модернзм вд реалзму
- Проблема модернзму в сучасному укранському лтературознавств
- Модернзм та символзм, основн ознаки та видатн представники – Реферат
- Сюрреалзм, один з головних оплотв модернзму
- Стиль живопису з екстремальним вдтнком
- Стиль грузинського художника Нко Просман
- Епоха модернзму, письменники поети
Чим менше виходв для вльно самодяльност людей, нж що бльше скупчилася в суспльств, розрядки масово енерг, що не знаходить соб, тим бльше потреби в рзних формах «вддушини» «компенсац». Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв. мпресонзм розвиваться в останнй третин XIX — на початку XX столття. Кубзм змнювався з кожною сходинкою свого розвитку повертався якоюсь новою гранню. Втм, конкретн й буденн предмети та явища не вдкидаються символстами цлком.
брати Е. Ж. Вд романтизму ранн модернсти перейняли несприйняття недосконало дйсност, протиставлення бездуховнй реальност сили духу мистецтва, поетику контрасту й антитези. Унанмсти проголосили себе противниками символств (так само, як росйськ акмести). Це буде мистецтво касти, а не демократичне мистецтво».
image — образ) — школа в англйськй та американськй поезях 1910-х рокв. Наприкнц 1880-х рокв розпочинаться перод розквту символзму у Франц.
Фарби, лн, кольори, на думку художника, знаками космосу. Людина хотла, наприклад, наблизитися до небес, тому й почала споруджувати хмарочоси (здебльшого — в Америц) забажалося й швидко зди, повтроплавання — в 1886 р. зявляться перший автомобль, а в 1903 р. — перший лтак. Кожне мистецтво, яке, за словами Оскара Уайльда, «одночасно поверхнею та символом», «нчого не виража, окрм самого себе». Будучи художнм напрямом, футуризм був активним громадсько-полтичним рухом.
Але положення мнялося вд десятилття до десятилття, сучасна практика модернстського «авангарду» мцно увйшла до економчного культурного побуту капталзму. В той же час зявляються перш збрки поетв, як були свдомо зорнтован на символстську поетику («Кантлени» Ж. Мореаса, «Заспоконня» А де Рень, «амми» С. Меррля та н. ). власт, замнивши його нтелгенцю бльш високого рвня, яка вчора ще була лише нейтральна.
- Напрямки в архтектурному модернзм
- Что будем делать с полученным материалом
- Модернзм та символзм, основн ознаки та видатн представники
- Определения, значения слова в других словарях
- Культура роль значення вплив призначення художн твори культурна людина музей
Малюнок, композицю, колр кубзм розум в тому ж сенс приблизно тим же чином. За влучним виразом Л. Андреева, ця вдсутнсть програм манфеств «говорить про присутнсть мпресонзму». Мить для експресонзму знецнються, вн шука вчного, як зазнача Оскар Вальцель. У цьому план З. Фрейд розгляда мистецтво як засб психчного лкування кожно окремо особистост та суспльства взагал.
Художнй символ призводить до думки про снування деального начала, недоступного для звичайного пзнання свту, – сфери тамного (С. Малларме), невидимих фатальних сил (М. Метерлнк). В той же час створються ще один акместичний манфест «Ранок акмезму» О. Мандельштама, але з певних причин вн був надрукований тльки в 1919 роц.
«Поезя Верлена, — зазнача Г. Косков, — мпресонстична тому, що, руйнуючи меж мж субктивним та обктивним, духом плоттю, високим низьким, вдмовляючись вд рацонально-морального вдношення до дйсност, вона цлковито вддаться фксац безпосереднх, миттвих вражень, душа" й пейзаж" однаково втрачають визначенсть, розмита лня почина панувати над чтким контуром, вдтнок — над однотоннстю кольору, а свтлотнь — над свтлом тнню». Але саме в модернзм «потк свдомост» абсолютизуться, перетворюючися часто на провдний стильовий прийом. Равель, К. Дебюсс, О. Скрябн, . Навесн 1912 року всередин «Цеху поетв» утворилася невеличка група, що проголосила нову поетичну течю.
Фантастика тсно повязана з реальнстю в мистецтв модернзму. покликала до життя багато рзних художнх течй. Нарбут), екзотики Китаю та Африки (М. Чим же пояснити, що талановит художники, яких чимало серед модернств, зайнялися проповддю руйнування розпаду.
«Бачити, вдчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмон Жюль онкури. Насамперед це стосуться поез Анни Ахма-тово та Осипа Мандельштама, як вже на початку акместсько дяльност «випадали» з теч.
Та все ж М. не простим створенням капталстично економки пропаганди. Не можна диференцювати М. на хороший поганий, але можна потрбно диференцювати людей мистецтва по двох ознаках — х полтичних симпатях наявност в х творчост дйсного прагнення до вдмови вд формалстичних «революцй в мистецтв». Трьома фарбами написан картини: синй – небо, зеленй – земля, червоною – тла.
На меж XIX й XX ст. Дяльнсть художника ррацональна. Так, аналзуючи Джойсв «потк свдомост», С. Хоружий пише: «. Основоположниками сюрреалзму були Ж. Кокто, П. Елюар, Л. Арагон.
При цьому кожен напрямок претендувало на абсолютну новизну образотворчих засобв. Справа ускладнються ще й великою клькстю як стильових напрямв, так "внестилевых" майстрв. У футуризм, дадазм, «театр абсурду» монтаж виступа як засб пзнання свту: створюючи абсурдний образ, вн наочно показу обрис безглуздого свту. сторю французького символзму подляють на три етапи. Модернзм (франц. Символ допомага митцев вдшукати «вдповдност» мж явищами, мж реальним тамничим свтами.
Читачев були запропонован психологчн та флософськ концепц. У 1905 р. в Париж вдбулася виставка групи художникв, яка стала подю в художньому свт. Заперечували символсти й реалзм, який, за висловом В. Брюсова, «перетворив мистецтво на просте вдображення життя».
Такий епгон помтний в мистецтв середини 2-о половини 19 ст Проте на змну безсилому повторенню традицйних форм приходить войовниче заперечення традиц — явище, аналогчне новим течям в буржуазнй полтиц флософ. Зрозумло, що мпресонсти орнтуються саме на почуття, а не на розум. 19 ст, тобто в епоху французького декадентства, або пзнше, в епоху кубзму (1907—14). те, нше – наближення до пзнання дей, яке недоступне науц.
Авангардистськ напрями теч (футуризм, дадазм, сюрреалзм, "новий роман", "драма абсурду", "потк свдомост" тощо) збагатили й урзномантнили лтературний процес, залишивши свтовй лтератур чимало шедеврв художньо творчост. «Кожне мистецтво по сут символчне», — гадав Андрй Блий. Чорний колр означа слпоту розуму. Втм, поети-акмести були занадто яскравими творчими ндивдуальностями, щоб умститися в тсних межах теч, те тльки й робити, що «люструвати» на практиц теоретичн засади руху. Натуралзм у Нмеччин мав також свого теоретика — В. Бельше, який у програмнй прац «Природознавч основи поез» (1887 р. ) пропагу де Е. Золя.
Поети-мажинсти проголошують необхднсть «звльнити слово з тюрми змсту», «чистку» форми вд «пилу змсту». Проте логка розкладання мистецтва на грунт М. дяла невдворотно. Мопассану, M. Прусту норвезькому авторов К. Гамсуну, англйцям О. Уайльду, Дж.
В естетиц антироману важливе мсце посдають прийоми безгеройно та безфабульно розповд. Вн же переносить ц теор у сво романи. На думку Д. Обломвського, «Мореас, Жамм, Кан, Ле Кардонель та нш учасники символстського руху 80—90-х рокв не були великими та оригнальними поетами, вони не зумли сказати свого слова в поез, внести в не цлковито новий змст, а були лише епгонами, наслдувачами Бодлера, Верлена, Рембо, раннього Малларме».
ХХ ст. мажизм, який зазнав впливу поез Сходу (особливо — японського хокку) та французького символзму, вдда перевагу верлбров. Предтечею модернзму став фовзм, перший "зм" XX столття. Вн звльню вд суспльних звязкв, вд см, обовязкв, моральност., коли модернзм плавно перейшов в постмодернзм. Той же Пссарро зазначав, що мпресонзм ма бути теорю «чистого спостереження».
Змст мажинсти вдсували на другий план: вн "податься образом". Саме вльний врш ста для мажиств засобом для вдтворення «хаотичност евту» (T. Ц акц вн назвав "роню байдужост". Усвдомлення письменником власних емоцйних конфлктв – шлях до одужання душ й свту.
Раннй модернзм-- умовна назва раннх модернстських течй, що виникли в останнй третин ХХ ст. Митець занурються у свт сво фантазй, "щоб знайти там насолоду". Тим самим воно виходить до чистого пзнання сутностей". передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму.
У 60-70-т роки зявився термн «постмодернзм», який обднав нов явища в мистецтв ц епохи поширився на вс радикальн процеси життя, включаючи фемнстський та антирасистський руху. Французьк кубсти та росйськ кубофутуристи були тсно повязан з маляра-ми-кубстами, як намагалися епатувати, вразити обивателв рзкстю фарб незвичнстю змсту: вони розкладали зображуване на найпростш геометричн елементи – куби (звдси й назва), квадрати, прямокутники, лн, цилндри, кола тощо. Митець занурються у свт сво фантазй, щоб знайти там насолоду. Крм цього, талйськ авангардисти оспвують вйну як «ггну свту». З 1912 року американський поет Езра Паунд активно працю в чиказькому журнал «Поезя», який познайомив свт з мажизмом у 1913 роц. Вплив символзму в останн десятирччя XIX столття стрмко зроста, вн ста модним напрямом. Незалежна духовно багата особистсть, думки, враження, свдомсть визначають розвиток сюжету, що дедал бльше позбавляться фабульност й переходить у площину самозосередження самоспоглядання.
Художня практика кубзму цкава рзномантна. Тривалий час вважалося, що зародився вн у Франц в 70-х роках XIX столття, а найпершими проявами модернзму були мпресонзм символзм. Тому зявляються: 2) фаталзм — сумовитсть, страх перед життям, вдчуття безмежно втоми, вдчаю, зневри в людин, прагнення забуття, утеч вд реальност в мистецькй практиц 3) розкриваться краса згасання, смерт, перевага блдих барв, мнорн ритми. Зясування його нтегрально-культурних ознак, виявлення певно "метамови" культурно (чи культурологчно) свдомост кнця XIX-го – початку XX-го столть важливим моментом привнесення рефлексивного моменту до складу синтетичних елементв самосвдомост пероду, що вддаляться вд нас культовим рубежем третього тисячолття. Так, Золя створю генеалогчне дерево двох розгалужень людини у свому багатотомному цикл «Руон-Маккари». Австрйський лкар Згмунд Фрейд (1856-1939) був автором теор методу психоаналзу.
Вн розгляда психку як самостйну категорю, яка сну незалежно вд матеральних умов керуться особливими, вчними психчними силами, що знаходяться за межами свдомост людини. Але воно поляга саме у вдсутност художнього змсту. Джойса та А. Блого, Г. Мейрнка та В. Хлбникова, Т. С. Елота та. вдповдн роздли).
Пд впливом мпресонзму в живопис згодом зявляться мпресонзм у скульптур (О. нш науковц розглядають модернзм-авангардизм як взамоповязан ширше й вужче явища, виокремлюючи певн етапи в стор модернзму (звсно, меж мж ними розмит, невиразн). Саме вн мав перебувати в центр уваги письменника. Ще Шопенгауер, а пзнше Фрейд вважав, що грань мж божевллям нормою розпливчаста. Розвиток абстрактного мистецтва був вдображенням тенденц вдчуження митця XX ст.
«Музика — композиторам, де — флософам, полтичн питання — економстам, а поетам — образи й тльки образи», — проголошуться в мажинстськй декларац. avant — попереду garde — сторожа, передовий загн). "х картини як би гарчали вили".
До не увйшли Е. Крхнер (нцатор), К. Ротлуф, О. Мюллер, М. Пехштейн нш художники, дуже рзн за темпераментом, але обднан спльними деями пошуку нових художнх прийомв. У 1924 р. французький поет Андре Бретон видав "Манфест сюрреалзму". Натуралзм з його фактографю та соцальним бологчним детермнзмом ма, на думку Ж. Мореаса, лише «цннсть заперечення». Зачинателями раннього модернзму були, як правило, пзн романтики (Ш. Бодлер, Леся Укранка та н. ).
Продовжуючи думку Пкассо, можна сказати, що кубзм ще не прагне пти вд реальност, як можна дал, вн просто шука нов способи розумння. автсрйський лкар Згмунд Фрейд (1856 – 1939) був автором теор методу психоаналзу. брати Е. Ж. Дадазм – це форма протесту художникв, як втратили пд час вйни грунт пд ногами. Однак Е. Паунд з часом вдйшов вд мажизму, коли лдерство в нього «перехопила» Ем Лауел (пзнше Паунд менуватиме мажистську школу «емжизмом»), яка протягом 1915—1917 рокв вида ще три поетичн антолог — «Поети-мажис-ти».
Футуризм виявився иежизнестойким, в чистому вигляд вн дуже швидко застарва до 1920-м рр. Втм сну й обктиваця ц вол. Людина ма бути лише людиною. ». Головний сенс художньо дяльност вн бачить не в змн навколишнього свту в мя суспльного деалу, а в змн способу зображення або способу «бачення» свту («нова оптика» брати Гонкур).
Головною у творчост письменникв ста естетична проблематика. Модернстськ напрями нердко ведуть мж собою лтературн вйни, наприклад, експресонзм з мпресонзмом, а мажинзм з футуризмом. "Коли свт познайомився з дада, вн здригнувся.
У 1912 р. в Мюнхен виставили сво роботи Ст. До теч застосовувався також термн М. Кузьмна «кларизм» (вд лат. Не сну одностайно думки щодо виникнення модернзму. Схд сонця» («Impression. письменники активно шукали шляхв оновлення лтератури. Издох футуризм. вана Драча, Василя Стуса.
Програмн символстськ акц вдбуваються в 1886 роц, коли друкуються «Сонети до Вагнера» восьми поетв (Верлен, Малларме, ль, Дюжарден та н. ), «Трактат про Слово» Р. ля та стаття Ж. Мореаса «Лтературний манфест. Флософ пдкреслював значення людсько особистост, вважаючи, що уявлення про свт залежать лише вд субкта. Людина тльки в крайнх станах здатний пзнати суть свту. Мережковсь-кий, 3.
Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення "життя у формах життя". мажинзм – коли в центр уваги твору якийсь образ, часто у вдрив вд реальност.
Антибуржуазний характер модернстських течй свдчить про кризу ц системи, але, по визнанню таких теоретикв «авангарду», як Р. Маркузе, весь цей бунт в мистецтв без особливих труднощв «нтегруться» пануючою системою. Принципи натуралзму утверджуються в спанськй лтератур (Е.
Вн говорив: "Кубзм нчим не вдрзняться вд нших шкл живопису. Втм, принцип цей не для модернзму абсолютним. Кандинський, Ф. Марк, Л. Фейннер. Представниками О. Мандельштам, Н. Гумльов.
Епоха квтучо буржуазно цивлзац пдйшла до кнця, сили гуманзму вичерпалися. fauve- дикий, хижий) за зухвале використання у свой живопису диссонирующего кольору. Твр мистецтва створються нтуцю розраховане на сприйняття нтуцю. Натуралстичн тенденц помтн у творчост деяких росйських письменникв (Д. Все здавалося м божевльним безглуздим, тому вони прагнули висловити у творах «тотальне», загальне безумство. У першй книз журналу «Аполлон» за 1913 рк були надрукован манфести акместв: стаття М. Гумльова «Спадщина символзму та акмезм» стаття С. Городецького «Деяк напрями в сучаснй росйськй поез».
Енгельс), тобто цезарзма Наполеона III Бсмарка. Молодш ж письменники одразу обирали шлях модернзму. Наслдки ц були необхдними, хоча абсурдним виводом з одного дня прийнятих початкв.
сторико-куль-турн, релгйн, лтературн ремнсценц — одна з головних ознак акместсько поез. Бльшсть поетв, як сповдували дадазм (французьке dadaizme вд dada — дитячий коник, у переносному значенн — белькотання), стали на позиц сюрреалзму. У Рос вперше мажинсти заявили про себе 1919 року. Так, Е. Золя ретельно вивча сучасн йому науков прац «Фзологя пристрастей» Ш. Летурно, «Трактат про спадковсть» Люка, теор Ч. Ломброзо, за якими злочиннсть визначаться поганою спадковстю.
Зставлення «авангарду» «масовй культур» бльшост вигдно панвному класу як один з засобв для розднання нац. Сво особливост ма столття, що мина. Важливий момент – майстерня передача руху, ритму. «Вн вдрива людину вд повсякденно обстановки. В Укран: Коцюбинський, Стефаник, Кобилянська.
Митець занурються в свт свох фантазй, щоб знайти там насолоду. Футуристська естетика, регламентована в манфестах, базуться на анти-традицйност. Американський лтературознавець Дж. clams — ясний), яким поет назива «прекрасну яснсть» як одну з основних засад ново поез. Представниками мажинзму в Англ та США Т. С.
Людину вже не задовольняли вдповд на головн питання буття, як давав реалзм. обднували пд спльною назвою неоромантизму. Образ Нщо". вн розгдяда психку як самостйну категорю, яка сну незалежно вд матеральних умов керуться особливими, вчними психчними силами, що знаходяться за межами свдомост людини. знаки ц мають бути як можна менш схож на зорову люзю. Все це не могло не знайти свого вдображення в мистецтв.
Мфотворчими твори Дж. Обивател не прийняли х всерйоз, вони вважали, що художники просто дурять глядачв. Одн т ж форми можуть бути те вдкиданою вульгарнстю то останнм словом вишуканого смаку.
6 У 20-30-т роки виникло одне з найзначнших напрямкв у мистецтв модернзму – сюрреалзм. «Я пишу те, що зараз вдчуваю», — говорить Камль Пссарро. Ленна вн прагнув витснити цей шар з освтнх установ Сов.
2. 2 Модернзм як нове мистецтво сучасност був протиставлений в цлому традицйного мистецтва у вибор тем для творчост, форм, засобв прийомв втлення реальност. Вони видавали журнал «Свт» (1906-1907), збрки поетичних творв. Образ мажисти та мажинсти проголосили самоцллю творчост. Отже, символ народжуться там, де неможливо зобразити предмет. Риси натуралзму можна спостергати й у лтератур XX столття: у творах Дж. E. Гюм).
Сперечаються лише про те, де проляга ця грань — в 60—80-х рр. Рльке, Г. Аполлнера, Т. -С. Поети теч торкаються у свох творах античност й середньовччя (О. Дадаисты радикально змнили концепцю дяльност художникв. Тому у кубстичн творах зявляться багато цифр, окремих слв, "плаваючих" в простор.
Набагато яскравше в ньому простежуться звязок з науковими досягненнями того часу. Ц вищ цнност виявилися заблокованими" в ход само стор. Винятком з «антидемократичного» правила може слугувати теоря творча практика унанмств та експресонств. На перше мсце вони висували нтуцю, яка мала проникати в тамничу сутнсть буття. Не минув натуралзм укрансько лтератури.
виразно модернзуються вс сфери життя. працюють нмецьк натуралсти Г. Гауптман, А. Гольц, Р. Демель, Г. Зудерман, М. Г. Конрад та нш. Ставало очевидним, що для глибшого осягнення природи й сенсу снування свту й людсько душ необхдно поднувати свдом й позасвдом, рацональн й ррацональн (емоцйн, нтутивн) ресурси психки. Наприклад, сюрреалзм його деолог А. Бретон вважав не мистецтвом, а методом пзнання. У свому розвитку кубзм пройшов три етапи. Основоположником цього напрямку по праву вважаться Ст.
Творчсть С. сенна – найкраще пдтвердження ц думки. Бунн, Б. Зайцев, поети. Вони отримали назву фовисты (вд фр. Це насамперед критики Микола виан, Андрй Товкачевський, М. Срблянський (Микита Шаповал). Той же Уайльд вважав, що не мистецтво наслду життя, а навпаки.
нод так експерименти призводили до совершенно безглуздим формам подач творчого матералу, наприклад «зарозумлий» мова, створена кубофутуристами, який принципово руйнував словесну тканину тексту, або повна вдмова вд принципв лнеарного вдтворення явищ у живопис. Ця дата розглядаться як початок розвитку нового руху. (Тут можна згадати "ейдоси" Платона, "феномени" "ноумены" В. Канта. ) "Предмети щезли, як дим, – пише Малевич, розвиваючи думку, продовжу: – Блий колр – це справжн реальне уявлення нескнченного, все прийшло до диного диного блому. Свом гаслом вони проголосили створення ново дйсност, яка совершенно реальною. В 1891 роц сталося його «офцйне визнання» — в цьому роц увагу всього Парижа привернув влаштований з приводу публкац поетично збрки Жана Мореаса банкет, на якому головував С. Малларме в оточенн лтературно-мистецько елти. "Матсс як художник вдкрив так якост кольору, про яких до нього не пдозрювало безлч поколнь вропейських художникв. Саме тод Е. Паунд друку сво «Деклька Н" для мажиста», а через рк — вида антологю «мажисти», куди, окрм його власних вршв, увйшли поетичн твори американських лрикв Гльди Дултл, Ем Лауел, Вльяма Карлоса Вльямса та нших.
Спроби коментувати це твр незлченн. Модернзм створю власн мфи, твори його нердко перетворюються на мфологеми. мпресонзмsion — враження) — художнй напрям, заснований на принцип безпосередню. мажизм (вд фр.
Раннй модернзм порива з традицями реалзму, натуралзму ХХ ст. Модернзм зовсм не покликаний бути мистецтвом для широких мас, а навпаки. А в 1877 роц група художникв (К. М. Поляков влучно визнача рзницю мж двома модернстськими течями, що приходять на змну символзмов: «Акмести розглядали сучаснсть у свтл минулого культурного досвду, вони вмщували тепершн в минулому.
«Створити найживше враження людсько правди, хоч би якою вона була», — таким чином намагалися вдтворити дйснсть брати онкури. 1. Свдомсть вдркаться вд самого себе, прагнучи повернутися в свт речей, немислячй матер. Чистий колр Матсса – це матеря, простр, свтло, моральна атмосфера картини". Звичайний предметний свт не цкавить модернств: в хнй нтерпретац вн набув форми справжнього абсурду.
Не випадково в Нмеччин та Австр явища лтератури кнця XIX ст. Досягаться стан, в якому свдомсть людини у всх його рухах приходить до близни. Проте само по соб анархчне бунтарство не виходить за меж буржуазного горизонту. голосно заявив про себе укранський неоавангардизм — лтературн гурти «Бу-Ба-Бу» (Вктор Неборак, Юрй Андрухович, Олександр рванець), «Пропала грамота» (Семен Либонь, Юрко Позаяк, Вктор Недоступ), «ЛуГоСад» (ван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський) та н. все ж найвизначнш досягнення мата художня лтература. «Образ — це не дея, — зазначав Паунд.
Воно, по сут, чуже народов й бльш того, воно вороже народов». Мистецтво — вище за життя, втручання життя в мистецтво буде лише згубним для останнього. Тому вдаються до епатажних вибрикв (у житт й творчост), до рзкого пародювання того, що видаться «благопристойному» поспльству священним непорушним. Хронологчна перодизаця модернзму дуже складна. Неоромантизму. «Замсть розповдного методу ми можемо використовувати тепер мфчний метод», — писав один з найвизначнших модернств XX столття Томас Стернз Елот.
Одню з спроб «врятувати» рух «поез образв» стала органзаця Е. Паундом ново теч — вортицизму (вд лат. Явища зображались у вор-тициств здебльшого словами, в яких звертаться увага на хн звучання. Лтературна школа "потоку свдомост" виникла у 10-30-т роки ХХ ст. Зявилась вона в Англ напередодн першо свтово вйни проснувала до середини 20-х рокв. У 1913 р. в рамках абстрактного мистецтва виника напрям, названийсупрематизмом (вд франц.
Модернзм у всх його рзновидах (кубзм, абстракцонзм, сюрреалзм, поп-арт, фотореалзм та нш) – це принциповий свдома вдмова вд основного в художньому процес – створення художнього образу. Досить пригадати Ш. Бодлера в поез, ван Гога в живопис. псля розпаду дадазму. На мить уврвався вн у лтературу (почав писати ще в школ, та назавжди полишив поезю вже в двадцятирчному вц), але його творчсть, гарячкова вдчайдушна, трагчна енергйна, схвилювала сучасникв нащадкв.
Спираючись на досягнення психологчно прози Л. Толстого, Дж. Конрада, Г. Джеймса, Дж. Мередта, вропейськ письменники початку ХХ ст. Зрлий модернзм складаться в 10-х роках ХХ ст. Роб-рй, Н. Саррот, М. Бютор). «Батьком мажизму» вважаться Т. Е. Гюм. vortex — вихор, вир) в 1914—1915 роках. логчних, фзологчних мпульсв людсько поведнки.
Так, Ромен у свох поетичних прозачних книгах («Сили Парижа», «Чиясь смерть») зображав захоплену загальним видовищем театральну публку або ж мський натовп, що одностайно пережива вуличний нцидент. Письменник Ш. Морс у статт Лтература сьогодншнього дня (1889) зазначав, що характерною ознакою сучасного мистецтва синтетичнсть: воно намагаться показати цлсну людину засобами цлсного мистецтва, а всесвтнй естетичний синтез – спроба повернути свтов втрачен гармоню, днсть, красу. Причому форма ця не самоцллю, вона ма служити вираженню де. Справжнм матералом мистецтва вважали надреальн переживання, часто викликан галюцинацями, сновидннями. Образ самодостатнм у поетичних творах мажиств, врш для яких — то «ланцюг» подбних образв. Подбн думки висловлював нший французький символст Жорж Ванор.
Символсти висунули дею самоцнност мистецтва, його цлковитого суверентету. У цей час найвиразнше виявилися згадан вище риси модернзму.
У "Манфест" повдомлялося, що "дйснсть тероризу уяву свом практицизмом". 1. Термн уперше запровадив Ж. -П. Сартр у передмов до роману Н. Саррот "Портрет невдомого" (1947). Адже поети-мажинсти звернули увагу на «днсть образв в одному твор». Саме мистецтво, а не дйснсть, первсним. «Замсть розповдного методу ми можемо використовувати тепер мфчний метод», — писав один з найвизначнших модернств XX столття Т. С. Елот. Теоретик теч Андре Бретон проголосив совершенно бунтарський характер сюрреалзму проти основ життя, морал, людяност.
Декаданс у лтератур грунтуться на поднанн рзних напрямв, течй, стилв. Подбн естетичн настанови сповдували тод також вропейськ угруповання «Молода Бельгя», «Молода Нмеччина», «Молода Австря», «Молода Польща», за зразком яких була створена укранська «Молода муза». Прикладом може служити "Портрет А. Воллара" П. Пкассо. На початку XX ст. Новаторство належить Ж. Шлюбу, який створив знаменитий кубистический колаж.
Поетичн вдкриття збагачували твори П. Верлена, С. Малларме, А. Рембо та нших лрикв Франц. Вони вдкинули традиц реалстично лтератури, мову, поетичну технку. Це перод розквту напряму, який тривав вд початку до друго половини XX ст. Свт змню сво покрови. Моне, О. Ренуар, К. Пссарро, Е. Дега, А. Сслей) «добровльно» прийма назву «мпресонсти» та почина видавати журнал «мпресонзм».
Сам Рембо вважав себе бунтвником, бо спромгся пднятися над свою епохою зазирнути в небачен глибини особистого свту, з яким нколи не може бути згоди, як з людством. Ще 1909 року англйський поет флософ (учень А. Бергсона) T. Е. Гюм заснову «Школу мажизму». Прикметно, що в пзнших творах бльшост молодомузвцв ралом з нтимними, психологчними, естетичними зявилися й гостросуспльн мотиви. У середин 1880-х гурток Малларме розширються — через його «ввторки» проходять ус поети-символсти, включаючи «наймолодших»: А. Жда, П. Клоделя, П. Валер. Але це ще не все, що може повдати «Чорний квадрат». Е. Паунд визнача образ як «нтелектуальний та емоцйний комплекс у момент часу».
«авангарду». Недарма Й. Бехер вважав найхарактерншим для експресонзму образом «напружений, вдкритий в екстаз рот». нструкця 1 флософськ витоки модернзму на рубеж столть стали нов деологчн концепц, в основ яких лежав принцип ррацоналзму, тобто визнання безсилля людського розуму в пзнанн всесвту, визнання «хаотичного» начала. Спираючись на флософю серця, втчизнян письменники збагатили скарбницю свтового символзму новими формами вираження душевних почуттв (особливою милозвучнстю, використанням жанрв укранського фольклору – псн, думи, казки тощо, поданням абстрактних символв з реальними враженнями).
Поширються натуралзм в американськй лтератур (творчсть Ф. Норрса, X. Гар-ленда, С. Крейна).
XX ст. На вдмну вд флософа В. Кандинського, Казимир Малевич був справжнм революцонером у мистецтв. Процес модернстсько творчост, зазначав Д. Затонськйй, « процесом перетворення реальних явищ, подй, проблем на доми, символи, знаки — тобто абстрактн форми, що не вдображають дйсност, а лише символчно моделюють, створюють дещо подбне до адекватного й душевного настрою». деолог цього руху румунв Трстан Тцара в одному з манфеств писав: "Дада нчого не означа. За цю логкою, можна виокремити три етапи модернзму. мпресонзм виявився плдним для музики (М. Равель, К. Дебюсс, М. де Фалья, Дж. Пуччн, С. Скотт та н. ).
Вказаний перод став переломним в стор мистецтва. нше вдоме обднання "Синй вершник", продовжив лню "Мосту". Глядач замсть зображення людського життя бачить чорну порожнечу. Перший етап (1907-1909) отримав назву сезанновский, за ним слд аналтичний (1911 -1912), для якого характерно дроблення великих мас в картин, використання "вялоподбних" структур. Проте пзнати дйснсть — означа для експресонств «подолати» за рахунок визволення емоцйно енерг «субкта».
Образ у мпресонств виника саме при безпосередньому, так би мовити, «Свжому» погляд на предмет. Воно, по сут, чуже народов й бльш того, воно вороже народов». – перод становлення напряму. Образ у мпресонств виника саме при безпосередньому, так би мовити, «Свжому» погляд на предмет.
Сучасн естетичн теор, що пояснюють цю потребою значення мистецтва взагал, неспроможн, але вони частково застосовн до модернстських течй, в яких уявна свобода художника ламати реальн форми навколишнього свту в мя сво творчо вол дйсно психологчною «компенсацю» повного безвлля особ, пригнченй величезними вдчуженими силами капталстично економки держави. Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки. Модернзм створю власн мфи, твори його нердко перетворюються на мфологеми.
Аннен-ський, К. Бальмонт. Наприкнц ХХ ст.
в повнй мр пдвв людство до усвдомлення кризи, назрваючого не одне десятилття. ця «нова дйснсть» для митцв-модернств совершенно реальною. Предметом мистецтва була не навколишня дйснсть. Бологчн та сексопатологчн мотиви мають мсце в романах «Чеснсть з собою», «Записки Кирпатого Мефистофеля», у драмах «Пригвождены», «Базар», «Грх». Усвдомлення письменником власних емоцйних конфлктв -- шлях до "одужання душ й свту". Паунд, пояснюючи мету мажизму, вказу на так його принципи: 1) принцип прямого вдношення до «реч» 2) принцип економ слв, спрямований проти вживання слв зайвих 3) принцип узгодження композиц врша з його «музикою».
Це розумння кризи спочатку приходить в флософю. Вони керувалися принципом, зазнача В. Брюсов, «що вс образи повинн бути пдкореними основному стилю врша». диним законом мистецтва вони вважають «виявлення життя через образ та ритмку образв». Генальнсть – це видатна здатнсть до споглядання дей, тобто справжньо сутност свту. Для мпресонстичних творв характерн субктивнсть зображення, пдкреслений лризм, використання тропв (метафор, ептетв, символв тощо), як створюють певний настрй, посилюють асоцативнсть почуттв вражень.
Зрозумло, процес занепаду сам по соб носить нервномрний характер. Його основоположником став В. Кандинський. Це дуже глибоке потрясння для пластичних мистецтв. Експресонсти з великою майстернстю передавали бурю, втер, мерехтння блиск води.
Так, аналзуючи Джойсв «потк свдомост», С. Хоружий пише: «збергаючи основн ознаки внутршнього мовлення, Джойс в той же час пдда його операц монтажу: проводить в його масив жорсткий вдбр, виганя будь-який баласт форму нове мовлення, згущене та високоорганзоване. У такому розумнн справи закладена ршуча вдмннсть марксистсько естетики вд ревзонстського «марксизму 20 в» у дус Р. Гарод. Загальне позначення кризових, занепадницького настров отримало назву декадансу.
Зрлий модернзмскладаться в 10-х роках ХХ ст. Але саме по соб це слово нчого не значить. «Експресонзм, — влучно зауважив Томас Манн, — глибоко зневажа дйснсть вдмовляться вд зобовязань перед дйснстю». П. Сезанн та н. ) в музиц (Рхард Штраус), щоб незабаром перейти в лтературу.
Дадаисты вважали, що вони не призводять свт до абсурду – вн сам пдйшов до нього, це видно на приклад Першо свтово вйни. 8 сну ще одне визначення модернзму як складного комплексу деологчних естетичних явищ, що включа не тльки авангардн теч, але й творчсть видатних художникв сучасност, «переступили рамки» естетичних поглядв прийомв модернстських шкл. Суперечки тривали, довести свою правоту нкому не вдавалося. Показовою в цьому вдношенн творчсть Володимира Винниченка. Ц слова-звуки (як, у свою чергу, ставлять за мету створювати в читача наявн образи) мають вдтворювати динамку, рух образв. Одним з провдних мотивв декаденських творв утвердження рол мистецтва, його переваги над реальнстю.
Для видатного укранського письменника не снувало «заборонених» тем. Артур Шопенгауер (1788-1860) -- нмецький флософ-деалст. Три великих керамчних панно на схднй пвнчнй сторонах з зображенням св. Звернмося до най-типовших.
З надр цього напрямку «вийшли» Лу Арагон, Пабло Пкассо, Сальвадор Дал. Серед флософв цього напрямку – Бердяв, Шпенглер, Ясперс, Хейзнга, Ортега--Гассет. Перший – 70-т –друга половина 80-х рокв ХХ ст. Започаткували символзм французьк поети Поль Верлен, Стефан Малларме, Артюр Рембо. Насамперед це стосуться новелстики М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Черемшини, частково О. Кобилянсько. Джойс В. Вулф, О. Гаксл Р. Музль, Г. Е. Носсак X. Кортасар, Ф. Дюр-ренматт X. Л. Борхес. Соцальна демагогя епохи мпералзму набува т. ч.
Сьогодн в капталстичних кранах свту свдомсть художника його публки знаходиться пд тиском економчно культурно системи, що мцно склалася, ворожо реалзму. Ззнаться безсилля людини творчого акту. Цннсть особистост абсолютна, вона умовою щастя, яке, на думку Шопенгауера, поляга не в матеральних, а в духовних благах, у внутршньому багатств душ: "Ус насолоди та розкш, сприйнят туманною свдомстю дурня, виявляються жалюгдними порвняно з свдомстю Сервантеса, який пише у тснй вязниц свого Дон-Кхота. " За словами Ншце, вдмову вд дйсност, самозаглиблення нтелекту Шопенгауер проголосив як "самостйн цнност". Василь Кандинський – одна з найшанованших фгур у культур модернзму. У футуризм, дадазм, «театр абсурду» монтаж виступа як засб пзнання свту: створюючи абсурдний образ, вн наочно показу обрис безглуздого свту. Лтературна школа потоку свдомост виникла у 10-30-т роки ХХ ст. Дадазм сформував найважливш прийоми модернстсько технки: «розчленування» реально дйсност на незавершен фрагменти, «калейдоскопчнсть» випадкових подй х хаотичне зднання.
з символзмом повязують свою творчсть видатн письменники й за межами Франц. Слово у символзм – натяк, образ – загадка. У 1886 роц була опублкована стаття Ж. Мореаса Лтературний манфест. "образ") – течя, яка спричинила появу росйського мажинзму.
Футуризм (кубофутуризм, егофутурзм) – явище, що руйну колишн канони лтератури в прагненн створити щось концептуально нове, спрямоване в майбутн. Кобилянська, Г. Михайличенко, А. Заливчий, ранн М. Хвильовий та А. Головко). Проголосивши культ форми, кубсти вдсунули змст на заднй план, звели його до форми. «Деклараця мажинств» починаться з констатац смерт футуризму: «Скончался младенец, горластый парень — десяти лет от роду (родился 1909 — умер 1919).
«Ми приречен до того, щоб пзнавати свт тльки через враження, яке вн на нас справля», — писав Анатоль Франс, який наприкнц XIX столття став одним з головних теоретикв захисникв мпресонзму, фундатором саме мпресонстично нтерпретац мистецтва. Артур Шопенгауер (1788-1860) – нмецький флософ-деалст. Як зазначив Стефан Малларме, все ство поетв заполонила думка про Книгу, де було б орфчне потрактування Земл, справжн призначення поета найвища мета лтературного дйства – бути знаряддям Духу. Субктом такого пзнання Генй.
передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму (символзм, мпресонзм, неоромантизм). В рзн роки до мажистсько школи належали американець Дж. Стар одягу буття гниють спадають". Одню з цих ознак, що вдкрива можливсть для кращого розумння "духу епохи", стильов особливост, котр постають як специфчна, притаманна лише даному етапу розвитку людства метамова культури. Цей прийом застосували й реалсти XIX столття (Франко, Стендаль, Достовський, Толстой), навть «соцреалсти» («Прогулянка мертвих двчат» А. Зегерс). ста стйкою класикою.
Винятком з «антидемократичного» правила може слугувати теоря творча практика унанмств та експресонств (див. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. На початку 1910-х рокв футуризм виника в Рос. Звдси прихильнсть до естетизму О. Уайльда, . Анненського та нших письменникв.
Наступний етап — власне модернзм. Марсель Дюшан у 1913 р. став виставляти "ready-made" -готов продукти, нсталяц (просторов комбнац з предметв): велосипедне колесо, сушарку для пляшок, псуар ("Фонтан") як твори мистецтва. Л. Борхеса. мпресонсти досить точно виражали цей головний принцип напряму. Унанмсти проповдували принцип днання народв, «однодушност» людей, злиття людини та природи. Чим неправдоподбншою картина свту, тим врогдншою вона ста для модернств.
Ця оцнка як би протворечит двом фактам. Так, саме «погана спадковсть», зображена у пс «Пригвожденн», призводить протагонста — Родона, який стражда вд успадковано психчно хвороби та не бажа «плодити дегенератв», — до самогубства. Диктування думки розуму, поза всяких яких би то н було естетичних моральних мркувань". Вони прагнуть зруйнувати цей потворний штиб буття. Процес модернстсько творчост, зазначав Д. Затонський, « процесом перетворення реальних явищ, подй, проблем на доми, символи, знаки— тобто абстрактн форми, що не вдображають дйсност, а лише символчно моделюють, створюють дещо подбне до адекватного й душевного настрою». «Створити найживше враження людсько правди, хоч би якою вона була», — таким чином намагалися вдтворити дйснсть брати онкури.
Виходить, що «Чорний квадрат» далеко не позбавлений змсту. supremus – найвищий), тобто перевищенням над усма попереднми художнми стилями видами живопису. «Уся справа у почутт — решта вдбуваться сама собою», — вважав К. Пссарро. Певне вдродження елементв авангардизму помчамо в укранськй лтератур 1960-х рокв (.
Фовисты ршуче вдкинули мальовнич прийоми реалзму XIX ст., але вони не поривали з дйснстю. Але не так".
Перебг М. постйно вагаться мж крайнощами бунту вдновленням жорстко «дисциплни» предкв, абстрактним новаторством поверненням до архачно традиц, ррацональною стихю культом мертвого рацоналзму. Воно не повинно мати якихось соцальних зобовязань завдань. Для Едгара По будь-який змст – лише один з засобв форми. У 1980—1990 рр.
Гппус, К. Бальмонт, Ф. Сологуб, В. Брюсов, О. Добролюбов, В. ванов, О. Блок, А. Блий). Тамниця, або дея, криться в глибин матеральних речей. Основними учасниками виставки стали Анр Матсс, Морс Вламнк, Андре Дерен, Альбер Марц, Рауль Дюф. Нчого втрачати час з-за слова, яке не ма сенсу". Представники цього жанру (Н. Колишня вра в «вчн стини» класово цивлзац змнялася зворотною люзю помилково свдомост — релятивзмом, згдно з яким стин стльки ж, склькох думок, «переживань», «екзистенцальних ситуацй», а на сторичному свт — кожна епоха культура мають свою неповторну «душу», особливе «бачення», «колективний сон», свй замкнутий стиль, не звязаний жодним загальним художнм розвитком з ншими стилями, однаково коштовними просто рвними.
1913 р. – рк створення знаменитого "Чорного квадрата на блому тл". Шнцлер, Г. Гофмансталь). Наприкнц XIX столття мпресонстичний стиль охоплю також лтературу.
Серед них — Дж. Народження футуризму в Рос, подбно до акмезму, зумовила криза росйського символзму. Другий пдхд видаться переконлившим. Усвломлення письменником власних емоцйних конфлктв – шлях до одужання душ й свту. Символзм розвинувся на перетин класично романтики й натуралзму.
Модернзм (вд французького moderne – сучасний) – це загальноприйнятий термн для позначення мистецтва кнця ХХ – першо половини ХХ столття. Експресонзм зявився спочатку в малярств (Е. Мунк, В. Ван-Гог, П. Гоген. Це явище виникло на початку столття набуло широкого поширення в кранах вропи в Рос. Кнець цього напряму зумовило зближення Марнетт з Муссолн. Раннй модернзм порива з традицями реалзму натуралзму XIX ст.
Мистецтво – це найвище досягнення людського розуму вища форма пзнання. Як символи позаматеральних уявлень тлумачилися також предмети матерального свту. Термн уперше запровадив Ж. -П. Сартр у передмов до роману Н. Саррот Портрет невдомого (1947). Анр Матсс (1869-1954) прожив довге життя, будучи, мабуть, диним художником, який у апокалптичному свт XX ст.
мпресонзм виявився плдним для музики (М. Равель, К. Дебюсс, М. де Фалья, Дж. Пуччн, С. Скотт та н. ). У чому ж суть т революц в мистецтв, яку проповдують теоретики модернзму. Ж. Мореас писав, що символчна поезя – ворог обктивного опису, для не конкретн явища – лише видимсть.
Бунн, М. Коцюбинський). До нього один час належав С. сенн. Осередком схдноукранського модернзму став кивський журнал «Укранська хата» (1909-1914). На перше мсце вони висували нтуцю, яка мала проникати в тамничу сутнсть буття.
Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення життя у формах життя. Претензя модернств вд мен пролетарату «скинути» застарлу класику «з пароплава сучасност» була засуджена леннською партю народними депутатами в Радах. У ньому простежуться вдхд вдхд вд позиц зневажливого заперечення дйсност до освоння, пошуку нових форм одухотворення реальност, що найвиразнше виявилося у поез пзнього Р. -М. Поети-молодомузвц були символстами, намагалися звльнити слово вд суспльного, деологчного навантаження, пропагували де «чистого мистецтва».
Символзм, яка мстила програму ново теч в лриц. "Завоювавши" Францю, символзм швидко поширився в усй вроп. Ще одна особливсть – введення в живопис чужордних матералв. хн бачення вдтворення життя неодмнно гротескове, цинчно-саркастичне (хоча це найчастше маска, пд якою криться романтична, вишукана душа).
«Ми знайшли спосб оживити мертв слова, вмщуючи х в яскрав поетичн образи», — стверджував найталановитший з представникв мажинстсько школи Сергй сенн. Однак Золя розум середовище насамперед як середовище побутове, що змальовуться в його романах з дрбними подробицями («Черево Парижа», «Пастка»). До того ж, Е. Золя до свого розумння середовища залуча природн умови. футуристи перемщували тепершн в майбутн» — вер- 3. 2. 6. Останнм часом поширються точка зору, вдповдно до яко генезис модернзму повязуться з XX столттям, точнше, з першим його десятирччям.
Тому його подекуди називають нефгуративним. Природнич науки на меж столть зробили вдкриття (поле як форма снування матер, подльнсть атома та н. ), що порушили й спростувати стар матералстичн уявлення про будову свту знову набули актуальност тези про непзнансть неможливсть цлковитого пзнання свту, про малу ефективнсть суто рацонального пзнання. «У недалекому майбутньому добре написана морква виробить революцю», — говорить художник Клод в роман Е. Золя «Творчсть». Вони викликали лють культурного мщанина як посягання на його домвку. Першою такою обктивацю свт дей, другою – матеральний свт. Звдси й тематика хнх поетичних творв: природа, предмети, ефемерн почуття та емоц.
Матсс був послдовний у свох художнх пошуках. Символ повязу земне та емпричне з вчним, з глибинами душ, з ншими свтами. М. Гумльов визначав адамзм як «мужньо твердий ясний погляд на життя». спочатку у Франц, а тод в решт вропейських кран. За цим напрямом, вважали символсти, нема майбутнього: С. Малларме зазначав, що натуралзм загине, коли припиниться дяльнсть Е. Золя ( пророцтво це загалом збулося). Кубзм все бльше ста нтелектуальною грою форм. Модернстськ напрями теч обдну неприязне ставлення до кращих зразкв мистецтва минулого.
Останнм заключним акордом його шстдесятирчно творчого життя стало створення "Капели чоток" в невеликому мстечку Вансе (1948-1951). Фовзм як творче обднання проснував недовго (1908), але мальовнича революця кольору тривала пвстолття у творчост генального майстра Анр Матсса. Суспльна роль «авангарду» зроста в повному протирчч з дйсною художньою цннстю його творнь. Нцше) з неповторним внутршнм свтом. Роден), музиц (М. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною.
Футуризм вдмовляться вд художньо спадщини («Ми вщент рознесемо вс музе, бблотеки»), протиставля старй культур нову антикультуру («Стара лтература оспвувала лнощ думки, захоплення й бездяльнсть. Стравинський), театр (А. На меж столть простежуться творчий синтез можливостей музики та живопису в лтератур. Але прихильники зароджувався «нового мистецтва» хотли кинути виклик суспльству його масовй культур.
Мистецтво XX ст. Пардо Басам А. Паладсо Вальдеса). Мистецтво, за його словами, поляга в тому, щоб «перетворити дею у зрозумлий для людини символ розвинути за допомогою нескнченних гармонйних варацй». Головною у творчост митцв ста естетична проблематика.
х сенс настльки глибока, що вислиза вд логчного аналзу". Шопенгауер назива його "волею". Центрами модернзму дослдники вважають Францю, Нмеччину, талю Росю. Життя людей у творах натуралств зумовлене не лише бологчно, а й соцально. У 1905 роц в Дрезден склалася група художникв "Мст".
Soleil levant»). Символ якраз фундаментом усього напряму. Тод ж розпочинаться творчсть Малларме. Яскравою люстрацю може служити Моноврш лдера московських символств В. Брюсова «Про закрий сво блд ноги», яке стало концентрованим виявом формальних експериментв модернств. одне, друге явля собою щось нездоланне й фатальне для людини. Завдяки ритмчнй узгодженост частин картини форма "почина жити самостйним життям". 7 У роки псля друго свтово вйни модернзм втлився в напрямках «театру абсурду», школах «нового роману», «поп-арту», в кнетичному мистецтв т. д.
Окрем дослдники взагал поняття «модернзм» вважають недоречним. Однак, краса, за Едгаром По, не просто красивсть (як то було в класицизм чи сименталзм). expression – "вираження"). розвивався до початку ХХ ст. В сучасному мистецтв дух нби йде на спад, а тло дематералзуться. Художнй твр усвдомлються не як засб суспльного прозрння виховання, а як вияв творчо свободи митця.
Гумльов). Австрйський лкар Згмунд Фрейд (1856-1939) був автором теор методу психоаналзу. 4 Умовно епоху снування модернзму можна роздлити на клька етапв. Якщо сказати простше, то модернзм – це руйнування мистецтва, чого не приховують навть його теоретики.
Дадасти Ф. Пикабиа виставив чорнильницю, назвавши "Двою Марю". Мотиви панно були обран пд враженням росйських сезонв С. Дяглва в Париж танцв Айседори Дункан. Найпершим же обктом хнх нападок став футуризм (слд зазначити, що мажинсти В. Шершеневич та Р. внв у минулому й сам належали до футуриств). Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення життя у формах життя. Деяк автори (. Спершу рух виник у вигляд вльно асоцац клькох поетв, що вдмежувалися вд символзму, точнше, вд «Поетично академ» Вячеслава ванова на знак протесту проти його нищвно критики гумльовсько поеми «Блудний син» (1911 p. ).
Вн вдродив у свой живопису красу значення лн як важливого засобу виразност. Супрематизм, за Малевичем, це остаточний розрив живопису з зображенням реального свту. Зачинателями раннього модернзму були, як правило, пзн романтики (Ш. Бодлер, Леся Укранка та н. ). Етапи модернзму. На початку ХХ столття на виставках стали зявлятися незрозумл, потворн, дратвлив твору.
За словами мажинств, футуризм говорив про форму, а думав лише про змст. Цей етап виник ще в роки Першо свтово вйни в рзних формах продовжу снувати дос. Тому гасло дадазму – повне заперечення. Цей напрям у мистецтв живопису К. Малевич назвав супрематизмом (вд лат. Модернзм ставить соб за мету бути «мистецтвом для митцв, а не для мас людей. Але особливо насиченою мпресонстичними рисами ста лтература символзму (поезя П. Верлена, С. Малларме, P. M. Рльке, К. Бальмонта, драматургя О. Уайльда, M. Метерлнка, проза А. Шнцлера). Появу росйського футуризму — незалежно вд талйського угруповання — знаменують «Пролог егофутуризму» (1911 р. ).
Саме манфести «як жанр, що вмщу програму глобально переробки Всесвту», а також створення «всебчного типу поведнки», найбльш адекватним вираженням талйського футуризму в галуз словесно творчост. Вн виявився безсилим перед злом, нездатним йому чинити опр. Письменник Ш. Морс у статт "Лтература сьогодншнього дня" (1889) зазначав, що "характерною ознакою сучасного мистецтва синтетичнсть: воно намагаться показати цлсну людину засобами цлсного мистецтва", а "всесвтнй естетичний синтез -- спроба повернути свтов втрачен гармоню, днсть, красу". в Галичин сформувалася група укранських модернств — «Молода муза».
Мфотворчими твори Дж. На змну реалстичнй та натуралстичнй обктивност приходить модернстська художня субктивнсть. культура модернзму тяжла до абстракц (вд лат. Модернсти, на вдмну вд рацоналзму попередникв, на перше мсце ставили творчу нтуцю.
вд дйсност, неприйняття реалй. Явища, подбн до цього, характерн для непевного пероду завершення, занепаду будь-яко культурно-сторично епохи (руйнування звично модел життя в уяв багатьох сучасникв ототожнються з вселенською катастрофою). Представник – В. Маяковський. «Явища, як виража експресонзм, нколи не складають зображення певного тепершнього», — ззнаться експресонст М. Крелл. Н деформацю реальност, н повну вдмову вд зображення в абстрактному мистецтв не можна вважати безумовними ознаками М. Таким ознакою лише скажений рух рефлекс, що вдкида всяку зупинку в постйнй змн моделей «сучасност». До цього квартету слд додати також Лотреамо-на (псевдонм здора Дюкасса, автора «Псень Мальдорора»). Для мпресонстичних творв характерн субктивнсть зображення, пдкреслений лризм, використання тропв (метафор, ептетв, символв тощо), як створюють певний настрй, посилюють асоцативнсть почуттв вражень. Протягом усього XX ст.
В естетиц антироману важливе мсце посдають прийоми безгеройно та безфабульно розповд. По-перше, «Чорний квадрат» заперечу традицйний спосб зображення. Певна рч, що мажинзм не мг, якщо б навть прагнув того, цлком знехтувати змстом. Довкола нього обдналася група молодих талановитих, по-новаторськи налаштованих митцв. Кожне поколння художникв нового типа вдверталося вд свох продовжувачв. Ж. Ромен, Ж. Дюамель (поетична збрка «Супутники») та нш письменники вбачали в основ всляких духовних зближень не спльн свтогляди та нтереси, а пдсвдом мпульси.
Декаданс (вд фр. Модернсти вддають перевагу умовним формам, що, однак, зовсм не виключа використання засобв цлком життподбних. мажинсти (як, до реч, повнстю вдкидали вплив англомовних мажиств) розпочали свою дяльнсть з нещадних атак на рзномантн лтературн напрями й теч. 3.
фксац вражень, спостережень, спвпереживань. Мистецтво, за виразом Фдлера, не ма «сумнвного покликання врятувати людей вд дйсност, виходячи з казкового королвства». Вже в 1933 роц О. Мандельштам визначав акмезм як «тугу за свтовою культурою». Наслдують французьких натуралств в АнглГ (Дж. На меж столть простежуться творчий синтез можливостей музики та живопису в лтератур.
сторичний досвд попереднх революцй невтшна оцнка морального стану сучасного м людства пдрвали х вру в можливсть прогресивного соцального перевороту. Тод на авансцену виступило мистецтво модернзму, режисери, вдом письменники, музиканти, вс, хто мислив прогресивно, стали пропагувати все нове, поступово модернзм був визнаний. Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв.
у Нмеччин, Франц, Швейцар. imagism, вд франц. Як згаду А. Ахматова, вона, О. Мандельштам уже зимою 1913—14 року почали «обтяжуватися Цехом навть подали Городецько-му й Гумльову прохання про закриття Цеху. ».