Живопис Вікіпедія

Резултати от търсенето на живопис

Художник уже не может удовлетвориться набором иллюзорных приёмов («иллюзионизмом»), он следует потребностям нового понимания красоты, отказавшись от неактуальных методов самовыражения и воздействия на зрителя ищет новых же форм таковых, диалектически возвращается к лучшему из отвергнутого и таким образом приходит к пониманию и реализации новых же ценностей. В Италии до начала XVI века по высохшей «чистой фреске» практиковалась прописка деталей темперой. Збереглися наскальн розписи (у печерах Фон-де-Гом в Пвденнй Франц, Альтамра в Пвнчнй спан н. ), виконан земляними фарбами (червоною, жовтою коричневою охрою, умброю), чорною сажею деревним вугллям за допомогою розщеплених паличок, шматочкв хутра просто пальцв створювалися правдив, виразн, динамчн зображення окремих тварин, а потм мисливських сцен. з стилем, з особливостями живописно технки композиц картини (або кони) того нтерру, для якого вона призначена, взамозвязан формат (найчастше — прямокутний, рдше — круглий або овальний), а нколи характер рами, що вдмежову картину вд т, що оточу середовища що концентру увагу глядача на самому зображенн. М. Мусоргського та н. ) практикою створення групового портрета («Бурлаки на Волз», «Хресний хд у Курськй губерн», «Урочисте засдання Державно Ради»). У 1-м-код тис. 30-их pокв став обовязковий у всьому СССР так званий «соцалстичний реалзм», якому пдпорядковано й укранських митцв.

Сошенко (1807—1877) та багато нших. Живопис XX столтт, поряд з чуттво-достоврним, люзорним, обмно-просторовим способом зображення широко використову нов (а також висхдн до давнину) умовн принципи трактування зримого свту. Важливими засобами художньо виразност в живопису, крм кольору.

мистецтво на широк свтов шляхи. у Врменськй катедр у Львов з кнця XIVст.

Особливост китайського живопису

Складываются национальные школы во Франции (Ж. Дальнейшая эволюция многих из этих течений уже в 1910-х годах привела к полному отказу от изобразительности, к появлению абстрактной живописи (абстрактное искусство), что ознаменовало распад живописи как средства отражения и познания действительности абстрактная живописи вплоть до 1960-х годов была широко распространена в искусстве главным образом капиталистических стран. Так засуджено елегйн пейзаж В. Мироненка («Моя Украна»), картину Г. Свтлицького «Рдний край», . С другой стороны пастель и гуашь оказываются чисто живописными техниками.

Для исполнения живописных произведений служат также акварель, гуашь (поскольку в качестве основного материала художник использует бумагу, характерную для графических видов изобразительного искусства – классифицируется и как графика об этом говорит и применение последней для создания монохромных произведений), пастель (к этому направлению справедливо замечание аналогичное тому, что высказано относительно предшествующей), тушь (и в данном случае, как и в двух предыдущих – нельзя однозначно отнести к графике на Востоке, например, каллиграфия, по большей части использующая этот материал, традиционно считается живописью, как, впрочем и академическая китайская живопись использовала по преимуществу именно тушь – ахроматическая гамма). Тьеполо, Дж. етично-виховною) значущост Ж., як всього мистецтва в цлому. В картин пану похмурий день похмурий настрй. Огромный скачок в качественном развитии живопись получает в эпоху Ренессанса, во многом благодаря труду Леона Баттиста Альберти (1404-1472 гг. ). революционного движения живопись передвижников и близких к ним художников – В. Г. нод характер крони пдказу, що в зображенн кипарис, але це радше виняток.

Задачи живописи как вида искусства Править

Хале, Рембрандт, Я. Вермер, Я. ван Рейсдал, Г. Терборх, К. Фабрициус), Англии (Т. Научное изучение перспективы, оптики и анатомии использование усовершенствованной Я. ван Эйком (Нидерланды) техники масляной живописи способствовали широкому раскрытию заложенных в природе живописных возможностей в живописи убедительно воспроизводятся объемные формы (с помощью светотеневой моделировки) в единстве с глубоким пространством (разворачивающимся за зрительно уничтожаемой живописной плоскостью) и световой средой, осваивается цветовое богатство мира. У 19 ст Же. М. Кресп, Ф. Гвард), спан (Ель Греко, Д. Веласькес, Ф. Сурбаран, Би. В ансамбл монументальний живопис викону також декоративну роль.

Неслучайно существует такое понятие как «литературность», когда живопись, по той или иной причине, не обладая достаточными пластическими и выразительными качествами, привлекает в свой арсенал чисто повествовательную, «литературную» составляющую. Возникшее в античности стремление к правдоподобному воспроизведению реального мира, т. е. Tempera – фарби для живопису, в яких сполучною речовиною натуральн (з води та ячного жовтка) або штучн (водяний розчин клен з олю) емульс.

Станковий живопис – найпопулярнший вид

настанов, яким ма служити все малярство. П. Рубенс, Я. Иорданс, А. ван Дейк, Ф. Снейдерс), Голландии (Ф. Суркова, В. В. Верещагна, . В основном это картины, созданные на мольберте (то есть на станке) художника.

Рильке) — через осознание того, что «это глубинный иррациональный процесс» — в таком мнении сходятся не только тот же Р. -М. Всеволода Ярославича Чернгвського чудотворна кона в Ченстохов (Польща), захоплена 1382р. В конопису вживаться дслово «писати», так само як у грецькй мов. В 20 ст зроста роль монументально-декоративно Ж., як образотворчою (наприклад, революцйно-демократична монументальна Ж. у Мексиц), прагнучою в першу чергу залучити масового глядача в круг втлюваних нею дей, таки необразотворчо, зазвичай площинно, вдвернуто-орнаментально, гармонуючо з геометрзованним формами сучасно архтектури. Тематика картин сходить за дуже рдкими винятками на дилчне зображення «щасливого» життя в колгоспах («Вдпочинок у колгосп» Г. Свтлицького, «Вдпочинок у колгосп» Ю. Бершадського й н. ), «героки соц. до н. е. Звязок цей обумовлю змст (сюжет) декоративно-живописного твору, його форму, технку, тобто способи виконання. Жанры живописи: исторический, бытовой, батальный, портрет, пейзаж, натюрморт и др.

Закнчила художню майстерню Ф. Кричевського. Найкраще збергся цикл славетних мозак св. Валер) вд взамод рядом лежачих кольорв (рефлекси) загальний тон обдну предмети з тю, що оточу х свето-повтрянм середовищем простором при цьому лня незрдка втрача свою формотворну роль, поглинаючись трепетною барвистою масою. Сам твори живопису незмнн, створюван живописом картини взуально одномоментние- проте живопис може передавати не лише стан совершенно статичност, а й вдчуття тимчасового розвитку, емоцйно насиченост моменту скороминущо миттвост ситуац, а також ефект руху, змни (завдяки особливй ритмчнй органзац зображення, динамц кольору, свтла тн, композиц, лнй, мазкв т. д. ) – у живопис можлив розгорнуте оповдання, складний сюжет.

(1844–1930) – росйський художникь. Aqua – вода) фарба, що розводиться водою. Але на стнописах частше були уявн пейзажн зображення, набран з «шматкв» реальност— дерева з покрученими стовбурами, вази на колонах, кущ, ввтар, невеличк храми. Це дозволя живопису не тльки наочно вдкривати видим явища реального свту та показувати розлогу картину людського життя, а й прагнути до розкриття сутност важливих сторичних процесв та подй, внутршнього свту та стану людини, а також вираження абстрактних дей.

Монументальний живопис – розпис будвель

З н. мист. традиц ОСМУ— Обднання Сучасних митцв Украни (1927), орнтоване в основ на творче опрацювання здобуткв модерних зах. Багатшими образотворч можливост тонального живопису, яка за допомогою складно динамчно розробки кольору показу найтонш змни як кольору, так його тону залежно вд освтлення (Валер) вд взамод рядом лежачих кольорв (рефлекси) – загальний тон обдну предмети з навколишнм х световоздушной середовищем пространством- при цьому лня нердко втрача свою формоутворювальну роль, поглинаючись трепетною барвистою масою. Левитана. «Разом з батьком» та н. У творчост Т. Н. Яблонсько вдбилася специфка природного свтобачення, що стимулювала появу таких робт, як «Вечр на луз». сцени дають К. Флавицький (1830—1916) Павло Свдомський (1849—1904), що розписував Володимирський собор у Кив спецяльно укранський побут малю Дмитро Безперчий (1825—1913), а кравид— Л. Лаоро (1827—1905) та Кирило Костанд (1853—1921). попереднх епох. Як зазначив.

Для виконання живописних творв служать також акварель, гуаш (оскльки в якост основного матералу художник використову папр, характерну для графчних видв образотворчого мистецтва – класифкуться як графка-про це говорить застосування останньо для створення монохромних творв), пастель (до цього напрямку справедливо зауваження аналогчне тому, що висловлено щодо попередньо), туш ( в даному випадку, як в двох попереднх – не можна однозначно вднести до графке- на Сход, наприклад, калграфя, здебльшого використову цей матерал, традицйно вважаться живописом, як, втм, академчна китайський живопис використовувала переважно саме туш – ахроматична гамма). вдома фреска (тал. Репина, В. И. Сурикова, В. В.

Т ж укранськ митц виконували й великий цикл мозак фресок Михайлвсько церкви Золотоверхого монастиря (власне Дмитрвсько церкви) в Кив (1160- pp. ). Поряд з мфологчними створювалися побутов сторичн сцени, пейзаж, портрети, натюрморти. н. (Древн) виразний засб Же. так митц, як Антн Манастирський (1878) та Осип Курилас (1870—1943).

Поряд з мфологчними створювалися побутов та сторичн сцени, пейзаж, портрети, натюрморти. Знаменитый и знакомый многим рисунок Леонардо да Винчи "Витрувианский человек" (пропорции человека) 1493 года, посвящённый систематизации античных знаний Витрувия о пропорциях и композиции, был создан Леонардо на полвека позже трактата Альберти "О живописи". Художник уже не может удовлетвориться набором иллюзорных приёмов («иллюзионизмом»), он следует потребностям нового понимания красоты, отказавшись от неактуальных методов самовыражения и воздействия на зрителя ищет новых же форм таковых, диалектически возвращается к лучшему из отвергнутого и таким образом приходит к пониманию и реализации новых же ценностей. К станковой живописи относят произведения, существующие независимо от места создания. з збережених фресок найстарш були вдкрит в 30-их pp.

Твр монументального живопису не можна вдокремити вд його основи (стни, опори, стел тощо). Окрем досягнення живопису Вдродження були передбачен в XIV столтт талйським живописцем Джотто. Укран постають численн мистецьк обднання, з яких головн АХЧУ— Асоцаця Художникв Червоно Украни (1925), що обднала переважно прихильникв фотографчного реалзму в мистецтв, схильних поставити свою творчсть на службу режимов АРМУ— Асоцаця Революцйного Мистецтва Украни (1925)— осередок бойчукств, наставлена головне на монументальне мистецтво, сперта на укранськ нац. В олйному живопис користуються клейовими, емульсйними та олйними грунтами.

Тому завдання живопису уваз не тльки таку органзацю простору на площин, яка керуться обмежуться вдтворенням на нй тривимрно середовища, мало того, окрем методи вже давно сприймаються як тупиков на шляху розвитку мистецтва (в контекст розумння й переосмислення адекватност сприйняття). Антична фреска (на багатошаровй штукатурц з домшкою мармурового пилу у верхнх шарах) мала блискучу, глянсувату поверхню.

Латур, Ф. Шампень, Н. Пуссен, А. Ватто, Ж. Б. Шарден, О. Фрагонар, Ж. Л. Давид), в тал (М. Моне, О. Ренуара, До. Лесровками ми називамо прописки прозорими фарбами.

вйська» («В партизанському краю» Отрощенка, «Ворог наближаться» Т. Яблонсько вже часв вйни 1941—1945 pp. ), епзодв революцйно боротьби перед 1917р. виды монументального искусства (архитектура, скульптура), монументально-декоративная живопись использовавшая в XIX веке почти исключительно клеевые или масляные краски, приходит в это время в упадок. Вн попереджу проникнення звязуючих фарб (наприклад, ол) в грунт. Е. Мурльо, Ф. Гойя), Фландр (П. Наряду с гладкой, детализирующей живописью на досках с белым грунтом (характерной для художников нидерландской школы) венецианская школа живописи вырабатывает приемы свободной, широкой, пастозной живописи на холстах с цветными грунтами. Як н. види монументального мистецтва (архтектура, скульптура), монументально – декоративна Ж., що використала в 19 ст майже виключно клейов або маслян фарби, приходить в цей час в занепад.

Нац. Экономический расцвет 17 века в Голландии привёл к стремлению к доступной роскоши (картинам) у значительного количества населения. Фабрциус), Англ (Т.

Н. Крамського, . Сучасному уявленню про пейзажний живопис вдповда фреска Стародавнього Риму на тему аргонавтв— з поеми Гомера «Одсей». малярства, що продовжував у ньому традиц Лосенка, майстер укранського жанру, учитель Шевченка. Гейнсборо, У. Хогарт), России (Ф. Латур, Ф. Шампень, Н. Пуссен, А. Ватто, Же.

складаться з основи (полотно, дерево, папр, картон, камнь, стекло, метал н. ), зазвичай покрито грунтом, барвистого шару, нколи захищеного з поверхн запобжною плвкою лаку. Цей вид портрета був досить поширеним в укранському мистецтв. Що прикрашала храми, житла, гробниц, сто монументально-декоративна Ж. (фрески мозаки, що збереглися в Помпеях, Геркулануме, Пестуме, Казанлике, Пвнчному причорномор) в результат тривалого розвитку прийшла до люзорно змни архтектурного простору архтектурних форм.

Декоративний живопис – прикладне мистецтво

Живопис виникла в епоху пзнього палеолту (40-8 тис. На пдсов.

Ета Ж., з яскраво вираженою умовнстю декоративнстю, в багато епох функцонувала головним чином в ансамбл з архтектурою, пдкоряючись гладн стенв архтектурним розчленовуванням бльш менш площинний характер носили в певн епохи мнатюри, кони, а в кнц 19—20 вв. (столття) — багато картин. Acquerello, вд лат. Б. Тьполо, Дж. керамчними фарбами (днальн — легкоплавк стекла, флюси, глазур — закрплюються випаленням на керамц), Же. Покинутй дружин. Переосмислення функцй живопису, як, втм, вс творчост, пройшло через заперечення доцльност як тако (Тльки усвдомивши, що це совершенно безглуздо, можна почати творити – говорить Р. -М. Рльке) – через усвдомлення того, що це глибинний ррацональний процес – в такй думц сходяться не тльки той же Р. -М.

Основн види Ж. — фреска (як по сухй, так по вологй, часто шорсткй штукатурц, що наносилася на камяну або цегельну кладку), конопис (кони виконувалися на грунтованих дошках переважно ячною темперою, що обумовлювала головним образом площинне трактування форм), а також мнатюра в рукописах (на грунтованому пергамент або папер виконувалася темперою, аквареллю, гуашшю, клейовими н. фарбами) послдовнсть виконання, тип зображення, композиця, розфарбовування — все це регламентувалося. З давнх давен замальовувала безлч художникв оспвував натовп поетв. Декоративная живопись получала существенное развитие во времена греческой и римской античности (школа утеряна в средние века) уровень которой был, достигнут только после 15 века. водяними фарбами по штукатурц — сирий (фреска) сухий (а секко), темпера, клейовий живопис, восковий живопис, емаль, Же. В основном это картины, созданные на мольберте (то есть на станке) художника.

Монументальний станковий живопис

У XVII-XVIII столттях процес розвитку вропейського живопису ускладнються. Польськ корол Казимир В. Ягайло запрошували укранських малярв виконувати найвдповдальнш роботи в краквських храмах, в королвському замку Вавел, в костел в Лисц (1393—1394) та н. При краквському двор працював маляр Владика з Перемишля (1394 p. ). (малюнок на грунт, що буду композицю що намча основн свтлотньов спввдношення пдмальовування, де лпляться обми: лесування, що багато насичують картину кольором). ЛВНА (нар.

Необхдний колр, вдтнок досягаються як змшенням фарб на палтр, так лесуваннями поруч покладен мазання рзних кольорв можуть на певнй вдстан як би змшуватися в оц у глядача. Эта ситуация в истории голландской школы является причиной развития жанровой живописи.

У той же час станковий живопис ранше гра головну роль, хоча посилення декоративност елементв художньо форми нердко робить станкову картину частиною загального архтектурно-художнього ансамблю. В прошлом преобладала живопись водными красками по сырой штукатурке (фреска). Володимиром Мономахом у Ростов. Але пейзаж цього пероду були досить умовн, деалзован, хоча складались з шматкв вихоплених реальних кравидв.

Расширяются связи живописи Европы и др. В XX веке возрастает роль монументально-декоративной живописи, как изобразительной (например, революционно-демократическая монументальная живопись в Мексике), стремящейся в первую очередь вовлечь массового зрителя в круг воплощаемых ею идей, таки неизобразительной, обычно плоскостной, отвлеченно-орнаментальной, гармонирующей с геометризованными формами современной архитектуры. Осередок цього Товариства створили митц укранського походження, як згадан Крамський Рпн, а крм них ще портретист автор релгйно-психологчних, близьких подекуди до пзншого експресонзму картин Микола е (1831—1894), який був одним з перших, хто почав вдворотний емрацйних рух— з Рос назад в Украну дал Микола Ярошенко (1846—1893) Микола Пимоненко (1862—1912) з характеристичним для обох реалстично-викривальним спрямованням: картини Ярошенка з тюремно-рев. 20 ст поряд з плотсько-достоврним, люзорним, обмно-просторовим способом зображення широко використову нов (а також висхдн до старовини) умовн принципи трактування зримого свту. Это весьма убедительно разъясняет и показывает, например, теория И. Иттена.

Происходит интенсивная борьба течений, прогрессивных и реакционных идей, передовых направлений против академизма, сосуществуют разные стилевые системы живописи провозглашающие новые социально-гражданские идеалы, обращаются к более развернутому и точному изображению реальной жизни в ее движении и многообразии, особенно повседневного окружения человека (пейзаж интерьер, предметы обихода) углубляется психологическая проблематика, осознается и воплощается конфликтное взаимодействие личности и мира. Не останню роль тут вдграють епохи живопису. «модерна» зароджуються меж, що визначили особливост деяких течй 20 ст (активне вираження суто особистого вдношення художника до свту, емоцйно-психологчна сила асоцативнсть кольору, мало повязаного з спостережуваними в житт барвистими стосунками, утррованность форм, декоративнсть). Для линейно-плоскостной живописи характерны плоские пятна локального цвета, очерченные выразительными контурами, четкие и ритмичные линии в древней и отчасти в современной живописи встречаются условные способы пространственного построения и воспроизведения предметов (иногда показываемых одновременно с разных сторон), которые раскрывают зрителю определенную логику изображения, размещения предметов в пространстве, но почти не нарушают двухмерность живописной плоскости. В то же время, развитие искусства изобразительных методов и средств выразительности, давно вывело за пределы понимания основных своих задач— «воспроизведение реальности». Сезанн, В. ван Гог, П. Гоген, А. Тулуз-Лотрек) и отчасти в живописи «модерна» зарождаются черты, определившие особенности некоторых течений XX века (активное выражение сугубо личного отношения художника к миру, эмоционально-психологическая сила и ассоциативность цвета, мало связанного с наблюдаемыми в жизни красочными отношениями, утрированные формы, декоративность).

прац» («Пятихвилинка в панчшному цеху» С. Прохорова, «На Днпрельстан» К. Трохименка й н. ), «герозму сов. Ю. Ренн тяжв до аналзу «мо-ральнсних ситуацй», що давало змоу митцев розкрити засобами живопису психологчний стан людини у момент морального вибору («Не чекали», «Вдмова вд сповд, «ван Грозний син його ван»). Иванов в России).

Високий низький пологи живопису

Манявського Скиту (тепер у Нац. Коро, майстри барбзонськой школи у Франц Дж. Часто на конах змальовують укранський побут, постат, що звязан з громадським полт. zographos (маляр): zoo— жива стота, grapho— пишу. Крамского, И. Е.

Серед люстрацй рукопису «Дяння принца Сетоку Тайс», латоваого 10 столттям, знайдене зображення гори Фудз. Шульги «Псня запорожцв» багато н. В нших умовах розвивалося мистецтво Галичини, де були вльнш для розвитку мистецтва обставини, передусм, можливсть контакту з мистецтвом Заходу. Латур, Ф. Шампень, Н. Пуссен, А. Ватто, Ж. Б. Шарден, О. Фрагонар, Ж. Л. Давид), в Италии (М.

Монументальна станковий живопис

До образу популярно гори звертались Сессю, Огата Корин (1658–1716), Кано Тану (1602–1672), Тайга (1723–1776) низка послдовникв. Художники и Северной и Южной Европы работали масляными красками задолго до ван Эйка. В 17—18 вв. (столття) процес розвитку вропейсько Ж. ускладнються. ширше глибше за н. видв образотворчого мистецтва виршу складн актуальн свтоглядн проблеми, гра активну роль в суспльному житт, будучи часто повязаною з соцальними нацонально-визвольними рухами важливе значення в Же.

В Древней Греции возникла почти не дошедшая до настоящего времени станковая живопись (на досках, реже – холсте), выполнявшаяся главным образом в технике энкаустики (восковая живопись реже использовались клеевые краски и темпера), которая позволяла выразительно лепить объемы некоторое представление об античной станковой живописи дают фаюмские портреты. лет назад). Живопись возникла в эпоху позднего палеолита (40 – 8 тыс. груп треба згадати Товариство Прихильникв Укранського Мистецтва (головне школа Новаквського), групу молодих «РУБ» гурток «Спокй» на чол з Метиком (Варшава).

Сьогодн сучасн майстри художнього справи виконують сво роботи як на паперовй основ, так на шовковй поверхн. Збереглися наскальн розписи (в печерах Фон-де-Гом в Пвденнй Франц, Альтамра у Пвнчнй спан та н. ), Виконан земляними фарбами (червоними, жовтими коричневими охрам, умброю), чорно сажею деревним вугллям за допомогою розщеплених паличок, шматочкв хутра просто пальцв-створювалися правдив, виразн, динамчн зображення окремих тварин, а потм мисливських сцен. Лейтмотивом творчост Дал стала «тамниця людського позасвдомого». Та слава талйського Ренесансу безперечно повязана з менами його титанв: Рафаеля Сант (1483– 1520), що створив «Скстинську мадонну», «Портрет, папи Юля II» та «Автопортрет», Мкеланджело Буонаррот – автора фресок Скстинсько капели: «Сотворння Адама» «Страшний суд» та н. У творчост цих художникв вдбилися основн принципи мистецтва Вдродження – вдображення дйсност у всй повнот, а головне – уславлення краси людини та почуттв. Велику славу здобув портретист кивсько школи Дмитро Левицький (1735—1822)— теж академк проф.

У XX столтт зроста роль монументально-декоративного живопису, як образотворчо (наприклад, революцйно-демократична монументальний живопис в Мексиц), яка прагне в першу чергу залучити масового глядача в коло втлюваних нею дей, таки незобразтельной, зазвичай площинний, абстрактно-орнаментально, що гармону з геометрзованним формами сучасно архтектури. Раншнй варант з Монако виявився вдалшим. Навть в ескзах вони збергали тривожний утамничений характер («Руни будвл в Кел»). Картины пишутся в основном на холсте, натянутом на раму или наклеенном на картон. Вот таким образом задачи живописи подразумевают не только такую организацию пространства на плоскости, которая руководствуется и ограничивается воссозданием на ней трёхмерной среды, мало того, отдельные методы уже давно воспринимаются как «тупиковые» на пути развития искусства (в контексте понимания и переосмысления адекватности восприятия).

В той же час зросла роль станково Ж. Ускладнення проблематики Ж., велика кльксть завдань, що стояли перед нею, класова станова диференцаця свтовдчування привели до формування рзних живописних систем, як стильових ознак, що володли спльнстю (емоцйно насичена, динамчна Ж. бароко з характерною незамкнутою, спралевидною композицю строго урвноважена Ж. класицизму з культом чткого, строгого, ясного малюнка, переважанням обмно-свтлотньового початку над кольором, локальнстю кольору Ж. рококо з грою зиськаннейших текучих нюансв кольору, свтлих бляклих тонв), що так не укладалися в яких-небудь певних стильових рамки. Саме до цього прийому видатний художник звернувся у свому генальному полотн «Повернення блудного сина», що вдобразило трагчн мркування Рембрандта про сенс людського буття. Один из самых популярных жанров живописи. Различаются монументально-декоративная живопись (стенные росписи, плафоны, панно), станковая живопись (картина), декорационная живопись (театральные и кинодекорации), декоративная роспись предметов обихода иконопись, миниатюра (иллюстрирование рукописей, портрет), диорама и панорама.

Побч дяльних у Львов митцв, як Труш, Новаквський та митцв з групи Счових Стрльцв: О. Курилас, Юлян Буцманюк ( 1885) ван ванець ( 1893), Лев ец ( 1895), виринають нов визначн постат: Петро Холодний (1876—1930), що створив свй, вдмнний вд Бойчука, неовзантйський стиль (в цьому рчищ йшов Василь Крижанвський, 1891—1926), Павло Ковжун (1896—1939), Микола Бутович ( 1895), Роберт Лсовський ( 1894), Осип Сорохтей (1889—1941), баталст Леонд Перфецький ( 1900) та н. Длянку церковного малярства оновлюють Михайло Оснчук ( 1890), Ярослава Музика ( 1896) та Василь Дядинюк (1900—1944). У Ж. такого типа можуть показуватися просторов спввдношення, може створюватися повна люзя глибокого тривимрного простору (що зазвичай як би знаходиться перед тим, що розгляда твори Ж. людиною), зртельно знищуватися живописна плосксть за допомогою тональних градацй, повтрям лнйною перспективи, шляхом розподлу теплих холодних (виступаючих вдступаючих) кольорв обмн форми моделюються кольором свтлотнню. Монотипю можна виконувати аквареллю, олю, друкарською фарбою.

Зразки живопису Далекого Сходу з калграфю

Идейный замысел произведений живописи конкретизируется в теме и сюжете и воплощается с помощью композиции, рисунка и цвета (колорита). Але сну Ж. бльш мпульсивного характеру, що дозволя художников безпосередньо динамчно втлювати сво життв враження (особливо в творах, виконаних алла прима) завдяки одночаснй робот над малюнком, композицю, лпленням форм колоритом. Дерева неможливо розпзнати за ботанчними характеристиками. Хал, Рембрандт, Я. Вермер, Я. ван Рейсдал, Г. Терборх, К. Фабрцус), Англ (Т. Smapte, тал.

Картины пишутся в основном на холсте, натянутом на раму или наклеенном на картон. Ему (его трудам по систематизации научных знаний) европейская художественная школа обязана появлению (возрождению) реалистичной перспективы и естественности пропорций в картинах художников. В настнному живопис розташування окремих шарв х назви зовсм нш. Картины пишутся в основном на холсте, натянутом на раму или наклеенном на картон. Ещё Плотин говорит: «Не копировать природу, а учиться у неё» и этим принципом руководствуются многие художники на протяжении многих веков.

Представники станкового живопису

Пейзаж як жанр захопив Хокусая вн почав постйно включати пейзажн зображення в випуски Манга. У Древнй Грец виникла та, що майже не дйшла до тепершнього часу станкова Ж. (на дошках, рдше — полотн), що виконувалася головним чином в технц енкаустики (див.

Pastel, з тал. На меж мпресонзму стоть декоративна творчсть Олени Кульчицько ( 1885), яка черпала головне з скарбниц нар.

• Живопис його суть, специфка, види
• Жанры в изобразительном искусстве
• Живопись в Украине ХХ века: История развития
• Живопис як вид образотворчого мистецтва

Так було з «Вллою бля моря». Колорит (тал. мистецтва, та символстичне малярство Юхима Михайлова (1885—1926), закоханого в мотиви мфологчн й казков.

Сам твори Ж. незмнн, створюван Ж. картини зртельно одномоментни проте Ж. може передавати не лише стан совершенно статичност, але вдчуття тимчасового розвитку, емоцйнй насиченост моменту скороминущо миттвост ситуац, а також ефект руху, змни (завдяки особливй ритмчнй органзац зображення, динамц кольору, свтла тн, композиц, лнй, мазкв т. д. ) у Ж. можлив розгорнуте оповдання, складний сюжет. В живописи многих модернистических течений (кубизм, футуризм, сюрреализм) отдельные более или менее легко узнаваемые элементы зримого мира фрагментируются или геометризируются, предстают в неожиданных иногда алогичных сочетаниях, порождающих множество ассоциаций, сливаются порой с чисто абстрактными формами. Пссарро, А. Сислея, частково Е. Мане Е. Дега у Франц), здолавши ту, що панувала в Же. Технка живопису (накладання фарб, закрплення на поверхн, рзномантна).

1. Словари и энциклопедии на Академике
2. Архтектура монументальне мистецтво
3. Рзновиди пейзажу: мський, маринстика
4. Актриса Олена Коробейникова: фото, факти з бограф, рол

до н. е. Рпна, В. Сохранились наскальные росписи (в пещерах Фон-де-Гом в Южной Франции, Альтамира в Северной Испании и др. ) исполненные земляными красками (красными, желтыми и коричневыми охрами, умброй), черной сажей и древесным углем с помощью расщепленных палочек, кусочков меха и просто пальцев создавались правдивые, выразительные, динамичные изображения отдельных животных, а затем и охотничьих сцен.

настановам. «Соц. С другой стороны пастель и гуашь оказываются чисто живописными техниками. Кубарський. – moseico, лат.

• Рекомендований список росйсько лтератури на лто – 5 клас
• Загадки про оленя для малюкв школярв
• Прикольн конкурси на День народження для дтей дорослих
• Нжна запечена картопля в духовц з сиром: рзн варанти
• Кодифкац Юстинана в римському прав: особливост, значення та цкав факти

Фарби вдпадають накнець вдбуваться повне розкладання руйнування картини. Но изначально оно происходит от церковной техники рисования икон, в которой использовано слово "писать" (относящееся к письменности) потому, что это слово является переводом значения в греческих текстах (вот такие "трудности перевода"). Досить часто в живопис користуються лесуванням. Вот таким образом задачи живописи подразумевают не только такую организацию пространства на плоскости, которая руководствуется и ограничивается воссозданием на ней трёхмерной среды, мало того, отдельные методы уже давно воспринимаются как «тупиковые» на пути развития искусства (в контексте понимания и переосмысления адекватности восприятия).

Це було вимряне зображення озера, про яке вони лише чули. постмпрессонзму (П. В прошлом широко применялись деревянные доски, могут использоваться любые плоские материалы. По-новому осмислятся свт в мистецтв великих росйських живописцв кнця 19 — почала 20 вв. (столття) — в соцально-насичених, образно-загострених картинах Ст А. Серова, напружений-драматичних творах М. А. Врубеля.

Кончаловський (1876–1956) та н. ). Рвери, Х. К. Ороско, Д. Скейроса в Мексиц – Р. Гуттузо в тал-Дж. Вн залишив понад 6 000 малюнкв— побутових, мисливських, батальних та ст., як «Бй Богуна з Яремою Вишневецьким». Кипренский, Сильвестр Щедрин, К. П.

Брюллов, А. А. Джорджо Вазари, автор «Жизнеописаний наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих» назвал ван Эйка изобретателем масляной живописи, позднее это утверждение повторил Карел ван Мандер. Його ст. -побутов малюнки в будинку Полтавського Земства були на свй час великою новиною. В прошлом преобладала живопись по сырой штукатурке (фреска). Так, парадоксальними були кравиди японського озера Бва, де художники нколи не були. На пожвавлення мист. С. Рокотов, Д. Г. Левицький, В. Л. Боровиковський). Але кожний аркуш сер художник пдписав з конкретними вказвками мсцевостей.

вн утворю цлсну систему (колорит). В Же. Володиславом Опольським Холмська кона, що нбито була власнстю великого кн. Разумеется, это не единственный «верный» путь развития современного искусства и живописи, тем не менее, многие положения такого видения весьма убедительны и продуктивны. Не зважаючи на рзн приписи взантйського малярства (пдручник «ремня» Донся Форноаграфйського), в укранському малярств XV—XVIст. У живопис такого типу можуть показуватися просторов спввдношення, може створюватися повна люзя глибокого тривимрного простору (зазвичай як би знаходиться перед розгляда твори живопису людиною), взуально знищуватися живописна площина за допомогою тональних градацй, повтряно лнйно перспективи, шляхом розподлу теплих холодних (виступаючих вдступаючих) кольорв-обмн форми моделюються кольором свтлотнню.

Не зважаючи на упадок державности 1920р. Музе м. Шевченка в Кив. Первсно в графц 17 18 столть пейзаж ще вдгравав пдкорену роль. Чем гуще слой красящего вещества, тем темнее данный участок картины или рисунка. центр— Академю Мистецтва (1758).

Так изначально обладая явными признаками самостоятельных пластических характеристик (неслучайно одним из основных параметров, отделяющих живописную технику от графических, является мазок, предоставляющий большой диапазон именно пластических возможностей — в наибольшей степени, конечно, самому распространённому виду — масляной живописи, но и, конечно же, — многим новым её видам и техникам, подразумевающим синтез форм). Соф також чисто укранськ побутов особливост, що можуть вказувати й на мсцевих майстрв. – moseico, лат.

Лишь в конце XIX – начале XX веков делаются попытки возрождения монументальной живописи и слияния различных видов живописи с произведениями декоративно-прикладного искусства и архитектурой в единый ансамбль (главным образом в искусстве «модерна») обновляются и технические средства монументально-декоративной живописи, разрабатывается техника силикатной живописи. Композиця). Техника «чистой фрески» требует особого мастерства от художника, вот таким образом применялись и другие технологии, например, не такая устойчивая живопись по сухой штукатурке — секко, позднее росписи выполнялись мало подходящими для монументальной живописи масляными красками. Ще Плотн каже: Не копювати природу, а вчитися у не, цим принципом керуються багато художникв протягом багатьох столть.

Так, спочатку володючи явними ознаками самостйних пластичних характеристик (невипадково одним з основних параметрв, що вдокремлюють живописну технку вд графчних, мазок, що нада великий дапазон саме пластичних можливостей – найбльшою мрою, звичайно, самому поширенй уваз – олйного живопису, а й, звичайно ж, – багатьом новим видам технкам, як передбачають синтез форм). Клька кон (Москва, Володимир на Волин) приписують Петров Ратенському з Рави, 1326 p. ). Художн засвоння малярського твору ста квазсубктним сплкуванням. Прагнучи до якнайтоншого вдтворення барвистост свту, свето-повтряного середовища, багато художникв удосконалювали систему тонально Ж. Все це викликало рзку ндивдуалзацю технчних прийомв такою, що переважала в 17—18 вв. (столття) багатошаровому масляному живопису. походження: Павло Шляйфер (1814—1879) Гайнрх Гольпайн (1811—1858) численн твори цих митцв в ст. З одного боку, полотна Босха безпосередньо повязан з традицями нацонально ндерландсько культури («Вз сна»), з ншого – орнтован на загальнолюдськ проблеми вдображають одну з страшних сторнок в стор людсько цивлзац – нквзицю.

Емраця передових укранських митцв до Петербуру в XVIIIст. Разумеется, это не единственный «верный» путь развития современного искусства и живописи, тем не менее, многие положения такого видения весьма убедительны и продуктивны. З краквсько майстерн Яна Станславського, народженого в Укран польського митця майстра укранського кравиду, виходять так митц, як львовянин ван Труш (1863—1940) киянин Микола Бурачек (1871—1942), творц нового укранського пейзажу. У античност зароджуються принципи свтлотн, свордн варанти лнйно повтряно перспективи.

Спочатку це були просто «портрети кораблв», але потм море саме стало головним обктом, захоплються реалств, романтикв. Процесс создания картины или настенной росписи (предваряемый эскизами и этюдами, в которых конкретизируется замысел художника, разрабатываются отдельные детали, композиция, колорит будущего произведения) может распадаться на несколько стадий, особенно четких и последовательных в средневековой темперной и классической масляной живописи (рисунок на грунте, строящий композицию и намечающий основные светотеневые соотношения подмалевок, где лепятся объемы: лессировки, богато насыщающие картину цветом). В XIX веке новые национальные школы живописи складываются в Европе (в балканских странах) и в Америке.

Рильке и правильно воспринятый, хорошо понятый им П. Клее, но и многие художники и философы причём подготовило новое понимание искусства и его задач само их развитие: невозможно было уместить всю полноту быстротечной жизни, технических и технологических, наконец — общественных и нравственных преобразований — в прокрустово ложе идеологических и академических догм и штампов, жречески изолирующих искусство от самого развития жизни, сводящих именно к «хорошо понятным и давно известным» функциям сам этот глубинный творческий процесс. М. Креспи, Ф. Гварди), Испании (Эль Греко, Д. Веласкес, Ф. Сурбаран, Б. Э. Мурильо, Ф. Гойя), Фландрии (П. Тут збергся повний цикл розписв Нового Завту. странах) европейская живопись также испытывает влияние искусства неевропейских стран (главным образом Японии и Китая), сказывающееся в обновлении отдельных приемов декоративно-ритмической организации изобразительной плоскости. Реалзм у Галичин культивували аж до 30-их pp. Технка олйного живопису набува у багатьох випадках яскраво ндивдуальний, вльний характер, але поступово втрача властив й ранше ретельнсть, строгу систематичнсть, многослойность- знижуться мцнсть творв живопису (чому сприяло поширення нових фарб фабричного виробництва замсть вживалися ранше фарб ручного приготування) – палтра розширються (створюються нов пгменти сполучн) – замсть темних кольорових грунтв, характерних для XVIII столття, ще на початку XIX столття знову впроваджуються бл грунти.

Графика в чистом виде использует белизну (цвет) фона для создания тональных градаций. Слд зауважити, що живописне мистецтво XVII–XVIII ст. В живописи такого типа могут показываться пространственные соотношения, может создаваться полная иллюзия глубокого трехмерного пространства (обычно как бы находящегося перед рассматривающим произведения живописи человеком), зрительно уничтожаться живописная плоскость с помощью тональных градаций, воздушной и линейной перспективы, путем распределения теплых и холодных (выступающих и отступающих) цветов объемные формы моделируются цветом и светотенью. Сами произведения живописи неизменяемы, создаваемые живописью картины зрительно одномоментные однако живопись может передавать не только состояние совершенной статичности, но и ощущение временного развития, эмоциональной насыщенности момента и преходящей мгновенности ситуации, а также эффект движения изменения (благодаря особой ритмической организации изображения, динамике цвета, света и тени, композиции, линий, мазков и т. д. ) в живописи возможны развернутое повествование, сложный сюжет. Емоцйний характер мазка може бути гладким, злитим або пастозним, роздльним, знервованим (Ван Гог) вн сприя створенню емоцйност та атмосфери твору, передач почуттв настрою митця, його вдношення до зображеного.

У Свдомського, М. Врубеля В. Котарбинського зявляються риси символзму. Выразительность живописи определяется и характером мазка, обработкой красочной поверхности (фактура). Но уже в античности сформировались специализированные знания и труды (Витрувий), которые будут основой нового расцвета европейского искусства в эпоху Возрождения. життям, — гетьманв, старшину, козакв, фундаторв, донаторв церкви та н. (напр., «Розпяття» XVIIст.

За складом ми розрзнямо штукатурку вапняну, гпсову цементну, а за характером висихання – повтряну, що твердне на повтр гдравлчну, яка твердне пд водою. Побч нього працював портретист церковний маляр Теофл Копистинський (1844—1916). Fresco, буквально – свчний) – технка живопису фарбами (водяними або вапняному молоц) по свжй штукатурц.

Так виникла серя «Пори року» або «Сезони», де художник подав алегоричн зображення сезонв через чудернацьк пейзаж. Фарби, розтерт на вод з олем домшкою блила, мають назву – гуаш (франц. 1917) – укранський художникь.

Тому вони знаходяться в безперервному, хоча непомтному рус, що виклика напруження мж окремими гперогенними шарами, при чому останн послаблюються, розтрскуються вддляються. У захдновропейському та укранському мистецтв акварель застосовуться з ХV ст. з портретом Б. Хмельницького, кони з церкви в Сорочинцях та н. ). локальним, часто яскравим кольором, з чтким малюнком розвивалася тональна Ж. (у венецанськй школ, тонко що всляко виявила багатство колористичних можливостей Же. ). Подю незвичайно ваги стало для укранського мистецтва закладення в грудн 1917р.

Уже в живописи постимпрессионизма (П.

каторги в «Притч про блудного сина». мистецтва, як Кирило Устиянович (1839—1903), який трагчно змагався з примтивнстю оточення й вдобразив риси цього змагання у свому «Мойсе» (Преображенська церква у Львов). Графка). Важливу роль вдгра композиця (лат. Fresco, буквально – свчний) – технка живопису фарбами (водяними або вапняному молоц) по свжй штукатурц. сторя розвитку живопису. Огнко, поряд з словом «маляр» в укранськй мов побутувала лексема «художникь», старословянзм, що калькою з грецько: «Це старослов. А. Шептицького, вийшли численн митц.

Ускладнення проблематики живопису, велика кльксть стояли перед нею завдань, класова станова диференцаця свтовдчування привели до формування рзних живописних систем, як володли спльнстю стильових ознак (емоцйно насичена, динамчна живопис бароко, з характерною незамкненою, спиралевидной композцей- строго врвноважена живопис класицизму з культом чткого, суворого, ясного малюнка, переважанням обмно-свтлотньового початку над кольором, локальностью кольору- живопис рококо з грою вишуканост текучих нюансв кольору, свтлих бляклих тонв), так не укладалися в будь-як певн стильов рамки. Не всегда достаточно общих признаков для определения. Важливу роль вдгра композиця (лат. тих рокв умовнсть, чорноту колориту, вдновивши технку прийоми органзац живописно поверхн, виявивши красу чистого кольору, трепетно живописност, фактурних ефектв.

Окрем досягнення Ж. Возрожденя були передбачен в 14 ст талйським живописцем Джотто. («Повстання на крейсер Очакв» Л. Мучника й н. ), а надто— на малювання фотографчно-парадних портретв рзних «вождв» «стахановцв». передвижникв близьких до них художникв — Ст Р. Перова, . Одночасно з живописом локальним, часто яскравим кольором, з чтким малюнком розвивалася тональна живопис (у венецанськй школ, тонко рзномантно виявила багатство колористичних можливостей живопису).

Лише наприкнц XIX – початку XX столть робляться спроби вдродження монументального живопису злиття рзних видв живопису з творами декоративно-прикладного мистецтва архтектурою в диний ансамбль (головним чином в мистецтв «модерна») – оновлюються технчн засоби монументально-декоративного живопису, розробляться технка силкатно живопису. Е. Рпина, Ст. традиц Васильквського продовжував популярний люстратор нар. По характеру речовин, днальних пгмент (фарбувальна речовина), по технологчних способах закрплення пгменту на поверхн розрзняються масляна живопис, Же. Темперу витснила спочатку комбнована технка (лесування опрацювання деталей маслом по темперного подмалевку), а потм технчно досконала багатошарова олйно-лаковий живопис без темпери. А 1817 року весь сьомий том манга присвятив тльки пейзажам. Особливий успх мав аркуш «Переможний втер. Караваджо, Д. Фетт, П. та Кортону, Дж.

У живопис багатьох модернстично течй (кубзм, футуризм, сюрреалзм) окрем бльш-менш легко впзнаван елементи зримого свту фрагментуються або геометризований, постають у несподваних, нод алогчних поднаннях, що породжують безлч асоцацй, зливаються деколи з чисто абстрактними формами. Труш, А. Пилиховський, О. Скрутко, Устиянович, Новаквський, Курилас, Копистинський. Загалом збергаться стара конографчна спадщина з питомою декоративнстю (напр., абстрактне, часто золоте тло образу), а в портретному малярств елементи реалзму поднуються з пишною, урочистою, суто бароковою умовнстю, особливо у фресках (головна церква Лаври Софйський собор в Кив, церква в Нискиничах на Волин).

С середины 1960-х годов в странах Западной Европы и Америки живопись порой становится одним из элементов «поп-арта». Ф. Млле, О. Домье, До. У свох творчих пошуках. Ц образи через клька столть знову виникнуть у живописному мистецтв – на картинах художникв-сюрреалств, як вважатимуть Босха свом «хрещеним батьком». До поль. школи, яка перебувала пд опкою митр. У давнх грекв зорафос (маляр) був тим спецялстом, що фарбами описував усе те, що було живе».

Беллоуза, Р. Кента в США. характеризувалося цкавими пошуками у галуз колористично композиц, що знайшли сво вдображення у творах П. Рубенса (1577–1640), А. ван Дейка (1599–1641), Ф. Сурбарана (1598–1664), Е. Греко (1541–1614), Д. Веласкеса (1599–1660), особливо у творчост Рембрандта (1606–1669). У добу клясицизму тут працювали так визначн укранськ митц, як А. Лосенко (1737—1773), що став ректором Академ Мистецтв, Кирило Головачевський (1735—1823). Сюди належить передусм Сергй Васильквський (1854—1917), який для свох творв вивчав зразки ст. На початку XVст. В XIX веке живопись шире и глубже др. вдтнками одного кольору (монохромна).

Сезанн, В. ван Гог, П. Гоген, А. Тулуз-Лотрек) частково в живопису «модерну» зароджуються риси, що визначили особливост деяких течй XX столття (активне вираження суто особистого ставлення художника до свту, емоцйно-психологчна сила асоцативнсть кольору, мало повязаного з спостергаються в житт барвистими стосунками, перебльшен форми, декоративнсть). Би. Як н. Види монументального мистецтва (архтектура, скульптура), монументально-декоративний живопис, що використала в XIX столтт майже виключно клейов або маслян фарби, приходить в цей час в занепад.

Природа, за уявою китайцв, була втленням свтобудови, свтового закону дао. В монументальному живопис найчастше застосовують мозаку, фреску. Монументальний живопис – це велик картини на внутршнх або зовншнх стнах будвель (фрески, панно та н).

– многие картины. Лексему «маляр» укранська мова засвола з нмецько мови через польську. Символчн значення отримали деяк рослини, особливо бамбук, дикий банан, сосна, мсцева дика слива «мейхуа». Наприклад, псля введення буддизму в Кита велике значення придбали релгйн фрески.

Малярськ твори постають у рол предмету естетики. Побутов й ст. Брюллов, А. А. В цей же час оформляться укранський супрематизм (Казимир Малевич), який одначе не мав великого розголосу.

Наростання станковзма, посилення потреби в творах розрахованих на нтимне споглядання, спричинили розвиток бльш камерно, тонко легко технки Ж. — пастел, акварел, туш, рзних видв портретно мнатюри. Караваджо, Д. Фетти, П. да Кортона, Дж.

Tempera – фарби для живопису, в яких сполучною речовиною натуральн (з води та ячного жовтка) або штучн (водяний розчин клен з олю) емульс. У мистецтв Стародавнього гипту застосовуться акварель (тал. в Киво-Печерськй Лавр та нш. З поч. З тис.

Вона схожа на акварельний ма особливо гострий кнчик. Цей клей ПВА на половину з водоемульсю добавляють 50 гр. Хреста на Вавел у Краков, виконаних укранськими митцями в 1470р.

Створюючи художн образи, Же. Тут можна згадати так церкви, як у Мек Кз Ракс Влн, Нью Кенснтон (митець П. Андрусв при спвпрац Т. Катаман), церкви в Елзабет та Балтмор (митець С. Гординський), серя релгйних образв М. Бутовича для манастиря оо. «Соцалстичний реалзм» у малярств означа свордне сполучення фотографчности з умовно-академчною параднстю, що наказу деалзувати все зображуване вдповдно до партйно-полт. х обмежувала лише довжина сувою.

(фраменти «Пантократора», св. виринають нов сили нац. яскраво виявляються т загальн властивост мистецтва, завдяки яким Н. Г. Чернишевський назвав його «пдручником життя». К станковой живописи относят произведения, существующие независимо от места создания. Одночасно з Же.

Особливе мсце у художнй спадщин митця займа картина «Хлб», що зробила мя Т. Н. Яблонсько широко вдомим як у кран, так за межами. Художники и Северной и Южной Европы работали масляными красками задолго до ван Эйка. Це схема дерева. Найцннш зразки коностасв доби укранського бароко: славетний Богородчанський коностас (1698—1705), з кол. З паризько групи найбльш вдом мена: Олекса Грищенко, що своми морськими кравидами здобув соб мя у французькому малярств, Михайло Андрнко-Нечитайло ( 1894), Микола Глущенко ( 1900), ван Бабй ( 1896), Василь Перебийнс, Василь Хмелюк ( 1903), Зоня Зарицька, Софя Левицька ( 1874), Микола Кричевський з празько: ван Кулець ( 1880), Галина Мазепа з варшавсько: Петро Холодний (молодший, 1902), Петро Мегик ( 1899), Петро Андрусв. Украшавшая храмы, жилища, гробницы, монументально-декоративная живопись (фрески и мозаики, сохранившиеся в Помпеях, Геркулануме, Пестуме, Казанлыке, Северном Причерноморье) в результате длительного развития пришла к иллюзорному изменению архитектурного пространства и архитектурных форм.

Його творч нтереси концентрувалися навколо жанрв пейзажу натюрморту, але мя О. Ренуара насамперед ототожнються з новим етапом у розвитку портрета, що фактично набув статусу «взитно картки» майстра. Джорджо Вазари, автор «Жизнеописаний наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих» назвал ван Эйка изобретателем масляной живописи, позднее это утверждение повторил Карел ван Мандер. привлеями. Усенко, П. Золотуха й н. ) або покидають, або працюють таки на мсц для чужих культур. По-друге, в якост фарб всюди використовуються чорнила – китайська туш (бува, що укуп з ншими квтами, але як самостйна фарба теж застосовуться). У Стародавнй Грец виникла майже не дйшла до тепершнього часу станковий живопис (на дошках, рдше – полотн), що виконувалася головним чином в технц енкаустики (воскова живопис- рдше використовувалися клейов фарби темпера), яка дозволяла виразно лпити обеми- деяке уявлення про античну станкового живопису дають фаюмськ портрети.

Б. Шарден, О. Фрагонар, Же. Окрасою рос. Клька газет, скипидар, ножиц, тканина. Прикладом подбного стнопису сакрально-дилчний пейзаж з Помпей. мистецтва вдйшов славетний баталст Юрй Косак (1824—1899) портретист Рафал Гадзевич (1803—1886), маляр античних сцен Генрик Семирадський (1843—1902) до угорського— творець релгйних композицй Михайло Мункач (Любий, 1844—1909), який ще замолоду на Карпатськй Укран малював церкви. малярства доби бароко типов численн зображення «козака-Мамая», «козака-бандуриста». Стара Флоренця», так до образно конкретики – «Вдбудова Хрещатика».

Темпера (тал. «Ринок рабв». У Галичин в першй чверт XIXст. з помтними впливами отичного натуралзму типу Джотто Дуччо.

Верещагина, И. И. ванов в Рос). кн. Найбльш поширен фарби олйн, клейов, восков (енкаустика). рокв назад). Сезанн, Ст ван Гог, П. Гоген, А. Тулуз-Лотрек) частково в Же. Твори Босха метафоричн за свом змстом.

Беллоуза, Р. Кента в США. Жерко, Е. Делакруа у Франц-в чому О. А. виробля прийоми вльною, широкою, пастозною Ж. на полотнах з кольоровими грунтами.

Але в реальност такою гора поставала перед спостергачами лише з пвденно-захдного боку мала не тльки цей «фасад». Твр Же. з фзичних змн найважлившими т, що викликан коливаннями атмосферно вологост температури. З монументального малярства особливо цнн розписи Троцько церкви Лаври, Борисоглбсько церкви на Подол майстрв Ф. Камнського В. Романовича, головно церкви Лаври в Кив С. Каменського та н. малярв (знищен в XIXст. ), бароково-декоративний «Рай» у Воздвиженськй церкв Киво-Печерсько Лаври.

Вдбуваться нтенсивна боротьба течй, прогресивних реакцйних дей, передових напрямв проти академзму, спвснують рзн стильов системи живопису проголошують нов соцально-цивльн деали, звертаються до бльш розгорнутому точному зображенню реального життя в рус рзномантт, особливо повсякденного оточення людини (пейзаж, нтерр, предмети побуту) – поглиблються психологчна проблематика, усвдомлються втлються конфлктна взамодя особистост свту. В схдних деспотях (Давньому гипт н. державах), в древнй Америц снувала монументальна Ж. (розпис гробниць, рдше — будвель), повязана зазвичай з заупокйним культом що носила розгорнуто-оповдний характер головне мсце займало узагальнене незрдка схемне зображення людини. Караваджо, Д. Фетт, П. да Кортона, Дж. Спочатку роблять пдрамник, а потм на нього натягують полотно.

Деяк пейзажн мотиви Беклн розробляв неодноразово. Рильке и правильно воспринятый, хорошо понятый им П. Клее, но и многие художники и философы причём подготовило новое понимание искусства и его задач само их развитие: невозможно было уместить всю полноту быстротечной жизни, технических и технологических, наконец— общественных и нравственных преобразований— в прокрустово ложе идеологических и академических догм и штампов, жречески изолирующих искусство от самого развития жизни, сводящих именно к «хорошо понятным и давно известным» функциям сам этот глубинный творческий процесс. В античности живопись по-прежнему выступает в синтезе с архитектурой и скульптурой, служит вместе с ними не только культовым, но и светским целям происходит (особенно в Древней Греции) осознание общественной (в том числе нравственно-воспитательной) значимости живописи, как и всего искусства в целом. Изобразительные и выразительные возможности живописи, особенности техники письма во многом зависят от свойств красок, которые обусловлены степенью размельчения пигментов и характером связующих, от инструмента, которым работает художник (кисти, мастихин), от применяемых им растворителей гладкая или шероховатая поверхность основы и грунта (в той или иной степени впитывающих связующее) влияет на приемы наложения красок, на фактуру произведения живописи, а просвечивающий цвет основы или грунта – на колорит иногда свободные от краски части основы или грунта могут играть определенную роль в колористическом построении (главным образом в акварели). Цей клей ПВА на половину з водоемульсю добавляють 50 гр. В станковой живописи преобладают работы, выполненные масляными красками, но могут использоваться и другие красители (темпера, акриловые краски и т. д. ). Живописна основа, яка пдвищу мцнсть стйксть полотна, складаться з деклькох шарв.

У станковому, крм ол, – акварель, гуаш, пастель. Используются монохромная живопись (одним цветовым тоном или оттенками одного тона) и система взаимосвязанных цветовых тонов (красочная гамма), неизменяемый локальный цвет и изменения цвета (полутона, переходы, оттенки), показывающие различия в освещении предметов и в их положении в пространстве, рефлексы, показывающие взаимодействие различно окрашенных предметов общий живописный тон позволяет изобразить предметы в единстве с окружающей средой, валеры образуют тончайшие градации тона на непосредственном изучении натуры основано воспроизведение естественного освещения и воздушной среды (пленэр). Саблучок (1735—1777), згодом фундатор харквсько мистецько школи (1767). Художник работает слоями краски, многократно проходя одни и те же участки картины, высветляя или утемняя их.

У зазначений перод у середовищ живописцв виникли спльн тематичн та жанров орнтац (сторична проблематика, психологчний портрет тощо), що обднували, хоча й умовно, так яскрав особистост, як А. Рябушкн (1861–1904), Б. Кустодв (1878– 1927), В. Серов (1865–1911). Саме тому талйське Вдродження можна назвати мистецтвом видатних персоналй, мена яких говорять сам за себе: Джорджоне (1477–1510), Тнторетто (1518–1594), Тцан (1487–1576). До наймайстернших портретв («парсун») належать портрета М. Миклашевського (мал. «Двчина з вялом» та н., як нби уособлюють вдомий давньогрецький принцип «кало-кагат» – днсть добра краси. малярства стають так народжен в Укран митц, як творець козацьких сцен лля Репн (1844—1928), маляр моря ван Айвазовський (1817—1900), батьки якого були родом з Галичини, ван Крамський (1838—1887), О. Литовченко (1835—1890), один з чльних творцв рос. Тут помтний великий поступ щодо свободи композиц, руху, реалзму й гармон барв.

Для лнйно-площинний живопису характерн плоск плями локального кольору, окреслен виразними контурами, чтк ритмчн лн- в стародавнй почасти в сучасному живопис зустрчаються умовн способи просторово побудови вдтворення предметв (нод показуються одночасно з рзних сторн), як розкривають глядачев певну логку зображення, розмщення предметв у простор, але майже не порушують двомрнсть мальовничй площин. Як зазнача О. Дронова, комункативна функця малярства зокрема реалзуться через «ряд актв: далог художника з свтом далог художника з собою (автокомункаця) далог художнього твору з реципнтом далог реципнтв (комункаця з приводу твору мистецтва)». В укранськй мов, як в нших вропейських, слово «маляр» («малярство»— похдне вд нього) познача насамперед художника, митця, а не виключно робтника певного фаху з фарбами. У живопис можлив розгорнут оповдання складний насичений сюжет (Карл Брюллов).

Усложнение проблематики живописи, обилие стоявших перед ней задач, классовая и сословная дифференциация мироощущения привели к формированию различных живописных систем, как обладавших общностью стилевых признаков (эмоционально насыщенная, динамичная живопись барокко, с характерной незамкнутой, спиралевидной композицией строго уравновешенная живопись классицизма с ее культом четкого, строгого, ясного рисунка, преобладанием объемно-светотеневого начала над цветом, локальностью цвета живопись рококо с ее игрой изысканнейших и текучих нюансов цвета, светлых и блеклых тонов), так и не укладывавшихся в какие-либо определенные стилевые рамки. Водна стихя завжди зачаровувала людини, тим бльш художника. Багатше образотворч можливост тонально Ж. (див.

Левтана. Великим майстром-маринстом був англць Вльям Тернер (1775-1851). Художники и Северной и Южной Европы работали масляными красками задолго до ван Эйка2. В XVII – XVIII веках процесс развития европейской живописи усложняется.

слово дослвним перекладом (цебто калькою, перебиткою) гр. В живопису це вдбилося створенням картин типу «шань-шуй» («гори-водойми»).

Портрет Яна Рорбурта, Костянтина Корнякта. Складаються нацональн школи у Франц (Ж. За часв династ Сун (960-1127 рр. ) Популярними стають картини сторичного характеру, що розповдають у тому числ про повсякденне життя. Музею у Львов. Глядач нби глянув у далечнь побачив сцену, змальовану Гомером. Як майже вс маньристи (в тому числ Арчмбольдо, Джуло Романо, Джованн да Болонья, Челлн) мав добру освту, хоча й поступався попередникам в обдаруванн та вртуозност виконання свох робт.

186), значкового товариша Гамал, полкового обозного Родзянка, полковника Сулими його жнки, кивського мщанина Гудими та н. З окремих визначнших майстрв вдом мена: у Львов— Микола Петрахнович, Федр Сенькович, Василь з Львова, що працював при двор короля Яна Собського (образи костела в Жовкв б. Львова, можливо, церкви у Крехов) у Кив— ван Павський з Лаврсько малярсько школи (зреформовано 1763р. ) вийшли: Степан Каменський, Зарудний, Малй, Галик, Захар, Голубовський, рклвський, Недлка, Казанович. Проте академчний стиль переважа ма численних представникв. Цей прийом дав митцев можливсть наголосити на «позачасовост» сюрреалстичного напряму взагал та його власно творчост зокрема. нар.

Отже, термн вдноситься до орнаментальних розмалювань та композицй, що не мають самостйного значення панно, орнаментальне пдкреслення функцй предмету або оточення великих настнних сцен. Станковий живопис (вд слова станок, мольберт, на який ставиться приготовлена основа – картон, дошка, полотно для малювання картин) обдну твори самостйного значення, не повязан з архтектурним ансамблем. Одночасно творяться групи укранських митцв у захдновропейських осередках. Як правило, живописна основа ма рунтове покриття – одношарове чи багатошарове. локальним кольором. На меж академзму й реалзму стояла пзнше творчсть Миколи васюка ( 1865), дуже популярного свом «Вздом Б. Хмельницького до Кива».

Техника «чистой фрески» требует особого мастерства от художника, вот таким образом применялись и другие технологии, например, не такая устойчивая живопись по сухой штукатурке— секко, позднее росписи выполнялись малоподходящими для монументальной живописи масляными красками. Вс рдксн картини, що знаходяться у галереях, потрбно було б консервувати подбним способом. руху вплинув дуже позитивно прихд нових сил з Сх.

Опери Теодор Яхимович (1800—1870). Як будь-який вид мистецтва, живопис ма свою сторю становлення. Этот жанр один из самых поздних и сформировался в голландской школе живописи. Особливо високо досконалост досяг розпис старогипетських гробниць (картини замогильного життя, що включають побутов батальн сцени, анмалстчеськие зображення) з музичною ритмчнстю чткстю композиц, вишуканстю лнй.

Поряд з гладкою, деталзуючою живописом на дошках з блим грунтом (характерною для художникв ндерландсько школи) венецанська школа виробля прийоми вльною, широкою, пастозною живопису на полотнах з кольоровими грунтами. з витворами декоративно-прикладного мистецтва архтектурою в диний ансамбль (головним чином в мистецтв «модерна») оновлюються технчн засоби монументально-декоративно Ж., розробляться технка силкатно Ж. Реалстична Ж. в кнц 19—20 вв. (столття) своми демократичними тенденцями, тсним звязком з життям слд кращим традицям Же. Зворотнй бк полотна ма бути чистим. Лише розвиток нацонально графки в 17 столтт привнс нове дихання в зображення пейзажв. Гейнсборо, В. Хогарт), Рос (Ф. монументально-декоративну (стнн розписи, плафони, панно), таку, що бере участь в органзац архтектурного простору, що створю дейно-насичене середовище для людини станкову (картини), бльш нтимну по характеру, зазвичай не повязану з яким-небудь певним местомом декорацйну (ескзи театральних кнодекорацй костюмв) конопис мнатюру (люстрац рукописв, портрети т. д. ).

Технка живопису (накладання фарб, закрплення на поверхн, рзномантна). С. Рокотов, Д. Р. Льовцкий, Ст Л. Боровковський). У свох портретах Рембрандт переважно працю темними фарбами. Зазвичай застосовуться той або нший ряд взамозвязаних кольорв х вдтнкв (гамма барвиста), хоча сну також Же. Малярство деяких з них носить уже сильн риси натуралзму.

з образом переяславського полковника Свчки «Покрова» з XVIIIст. Найнижчим шаром власне живописна основа на нй разом з грунтом лежить весь кольоровий шар. Другий з ряду майстрв портрета— Володимир Боровиковський (1757—1825) був великим реалстом психологом, що залишив по соб цлу школу новтнх портретиств, серед яких особливо визначився тонкстю й виразнстю пензля М. Бугавський— Благородний. Художник вже не може задовольнитися набором люзорних прийомв (люзонзм), вн слду потребам нового розумння краси, вдмовившись вд неактуальних методв самовираження впливу на глядача, шука нових же форм таких, далектично повертаться на краще з вдкинутого, таким чином приходить до розумння та реалзац нових же цнностей.

Бедным художникам были недоступны модели и мастерские (люди в соответствующих одеждах). У XIX столтт живопис ширше глибше н. Видв образотворчого мистецтва виршу складн та актуальн свтоглядн проблеми, вдгра активну роль у суспльному житт, будучи часто повязаною з соцальними нацонально-визвольними двженям- важливе значення в живопису XIX столття набула гостра критика соцально дйсност. (чому сприяло поширення нових фарб фабричного виробництва замсть фарб ручного приготування, що уживалися ранше) палтра розширються (створюються нов пгменти днальн) замсть темних кольорових грунтв, характерних для 18 ст, ще в початку 19 ст знов упроваджуються бл грунти.

П. Рубенс, Я. орданс, А. ван Дейк, Ф. Снейдерс) Голланд (Ф. В олйному живопис користуються клейовими, емульсйними та олйними рунтами. Именно в ней доступно особое многообразие содержания и глубокой разработанности формы. умовах мусла бути також деологчно-полтичною. Украни. В контраст з «Червоною Фудз» було створено деклька вдбиткв цлком «Бло Фудз» з тою же композицю, цкава, але менш виразна, вона не увйшла в серю.

Зображення друкують на рзномантному папер, який добре вбира в себе воду. Для цього аркуш паперу зволожумо ватним тампоном. Схдний напрямок живопису розвивалося протягом бльш нж шести тисяч рокв.

Складаються нацональн школи у Франц (Ж. В цих зображеннях люди не вдграють головно рол слугують для оживлення зображення (стаффаж). Твр мистецтва, виконане фарбами (олйними, темперними, акварельними, гуашевими та н), нанесеними на яку-небудь тверду поверхню, називаться живописом. В 19 столтт до створення пейзажв звернеться вже низка японських митцв рзно обдарованост. Темперу витснила спочатку комбнована технка (лесування опрацювання деталей маслом по пдмальовуванню темпери), а потм технчно здйснена багатошарова масляно-лакова Ж. без темпери.

Однако основное и первостепенное выразительное и содержательное значение в живописи имеет цвет, который сам по себе является носителем идеи (в том числе и в силу психологических факторов воздействия и восприятия). Mosaique, тал. Тож завдяки м реципнт розвива почуття прекрасного й потребу в ньому. Б. Тьеполо, Дж. Уже в живопис постмпресонзму (П.

Перова, И. Н. Необхдно наголосити, що досторичний печерний, а згодом давньогипетський настнний розпис нс важливе смислове навантаження, адже картина являла собою свордне оповдання, що складалося з клькох малюнкв, повязаних мж собою. виникла в епоху пзнього палеолту (40—8 тис. Переосмысление функций живописи, как, впрочем и всего творчества, прошло через отрицание целесообразности её как таковой («Только осознав, что это абсолютно бессмысленно, можно начать творить» — говорит Р. -М.

Подбн зображення вльно текли сувом. Л. Давид), в тал (М. З збльшенням чи зменшенням атмосферно вологост збльшуться чи зменшуться обм цих речовин. У добу укранського бароко XVII—XVIIIст. Згдно з Словником укрансько мови в 11 томах укранське слово «маляр» щонайперше вживаться на позначення художника («1. Виник в античност прагнення до правдоподбного вдтворення реального свту, тобто таким, яким його бачить людина, викликало появу в живопис обмно-просторового зображення (з чим повязано зародження розрахованою на ндивдуальне споглядання станкового живопису, звльнення живопису вд пдпорядкування архтектур, багато в чому вд декоративних функцй).

Рильке)— через осознание того, что «это глубинный иррациональный процесс»— в таком мнении сходятся не только тот же Р. -М. Живопись XX веке, наряду с чувственно-достоверным иллюзорным, объемно-пространственным способом изображения широко использует новые (а также и восходящие к древности) условные принципы трактовки зримого мира. мпресонзм (живопис До. У цей перод живопис ста одним з провдних видв мистецтва дару свтов цлу плеяду яскравих особистостей.

Цей конопис ма сво особливост: невелика скаля барв (охра, цинобра, зелена, бла, чорна), довол смливий рисунок, струнк, гостр, легк рухи, лагдний вираз обличчя. малюнки, архтектурн рисунки, равюри (див. Лише в кнц 19 — початку 20 вв. (столття) робляться спроби вдродження монументально Ж. злиття рзних видв Же. Ним не слд зловживати, бо живопис темн вд надлишку ол. Перова, . М. мистецтва ма творчсть братв Василя ( 1872) Федора (1879—1947) Кричевських. У властивй цй Же.

Лише в 1860-их pp. Але до цього нема някого дла жнц (Володарц влли. зустрчаються умовн способи просторово побудови вдтворення предметв (що нколи показуються одночасно з рзних сторн), як розкривають глядачев певну логку зображення, розмщення предметв в простор, але майже не порушують двомрнсть живописно плоскост. Невеликого формату ранн портрети обднан органчно цлим ренесансним сприйняттям людини. Наукове вивчення перспективи, оптики анатом, використання вдосконалено Я. ван Ейка (Ндерланди) технки олйного живопису сприяли широкому розкриттю закладених в природ мальовничих возможностей- в живопис переконливо вдтворюються обмн форми (за допомогою свтлотньового моделювання) в дност з глибоким простором (що розвертаться за взуально знищувано мальовничй площиною) свтловим середовищем, освоються колрне багатство свту. Рокв тому). Особливе мсце у спадщин О. Ренуара займа портрет актриси /Канни Самар.

Подальша еволюця багатьох з цих течй вже в 1910-х роках привела до повно вдмови вд образотворчост, до появи абстрактного живопису (абстрактне мистецтво), що ознаменувало розпад живопису як засобу вдображення пзнання дйсност- абстрактна живопису аж до 1960-х рокв була широко поширена в мистецтв головним чином капталстичних кран. Зазвичай його зображення в т часи— це невелик клаптики чи тло гравюр з ншими сюжетами. Курбе, Же. З його мист.

Процес створення картини або настнного розпису (що переду ескзами етюдами, в яких конкретизуться задум художника, розробляються окрем детал, композиця, колорит майбутнього твору) може розпадатися на деклька стадй, особливо чтких послдовних в середньовчнй темпер класичнй маслянй Же. Але виробився сталий канон тут.

(1841–1919) – французький художникь, один з представникв мпресонстичного напряму. Вдбуваться нтенсивна боротьба течй, прогресивних реакцйних дей, передових напрямв проти академзму, спвснують рзн стильов системи Ж. проголошу нов соцально-цивльн деали, звертаться до бльш розгорнутому точному зображенню реального життя в рус рзномантт, особливо повсякденного оточення людини (пейзаж, нтерр, предмети ужитку) заглиблються психологчна проблематика, усвдомлються втлються конфлктна взамодя особи свту. Розвиваючи художн орнтири сюрреалстичного мистецва, С. Дал запропонував оригнальну модель нтерпретац одного з наржних його мотивв – «мертвого годинника», що зображений на його полотн «Збереження намят»: мяк циферблати. Реалстами класично школи були: В. Тропинин (1776—1857) на Подлл, М. Теренський (1723—1790) у Перемишл, Лука Долинський у Львов, ван Лучинський (1816—1855) у Чернвцях. Але подавались в картин умовно, не були привязан до реальних кравидв. Цими проблемами цкавився Микола Самокиша (1860—1943), один з найбльших баталств, що х зна свтове мистецтво.

Вже в Же. Це сталося значно ранше, нж в графчних спробах. Рисуя картины на продажу, они использовали подручные средства (предметы) для композиций картин. Возможно, его появление вызвано особенностью голландской школы. Не дивлячись на строгу канонзацю зображень, в середньовчнй Же. Этим обусловлено присущее реалистической живописи совершенство объёмной и пространственной моделировки, живая и точная передача действительности, возможности реализации задуманных художником сюжетов (и способов построения композиций) и другие изобразительные достоинства.

Льовтана. У Львов квтне також свтське малярство, про що свдчать портрети К. Корнякта, В. Ляншвни ( 1635 p. ) та н. льввських мщан (у льввськй Ставропг). В станковой живописи преобладают работы, выполненные масляными красками, но могут использоваться и другие красители (темпера, акриловые краски ит. д. ). Академ. С. Рокотов, Д. Г. Левицкий, В. Л. Боровиковский).

Знав Момпер чудернацьк портрети Арчмбольдо, створен з квтв, птахв чи тварин. Вони здатн органзувати мжособов контакти, взаморозумння, далог. Ещё Плотин говорит: «Не копировать природу, а учиться у неё» и этим принципом руководствуются многие художники на протяжении многих веков. В станковой живописи преобладают работы, выполненные масляными красками, но могут использоваться и другие красители (темпера, акриловые краски ит. д. ). Якв Прохор, портрет титаря), взантйського стилю, але з деякими впливами дотичного натуралзму. Как и др. П. Рубенс, Я. орданс, А. ван Дейк, Ф. Снейдерс), Голланд (Ф.

Оновлення мистецтва приносить з собою мпресонзм. Пейзаж як самостйний жанр ще не снував для таких митцв як Сяраку (кнець 18 ст. ), як Ктаава Утамаро (1753–1806) для Харунобу Судзук (1725–1775). Також варто вдзначити, що до появи паперу малювали в Кита на шовку.

Це, загалом, шар желатину, смоляного або масляного лаку. — малюнок (лня свтлотнь) — ритмчно композицйно разом з кольором органзову зображення лня вдмежову один вд одного обми, часто конструктивною основою живописно форми, дозволя узагальнено або детально вдтворювати контури предметв, виявляти х найдрбнш елементи. Цю фарбу можна або наносити на висохлий золяцйний шар, або прямо змшувати з ним. До 1930 року укранськ митц з пдсов. У свох творах художниця вдаться як до художнх узагальнень – «Тиша».

Здебльшого на полотнах живописця зображен прекрасн жнки на пленер чи у «вишуканому нтерр»: «Двчата в чорному», «Велик купальниц», «Двчата за панно». В залежност вд обставин живописною основою бувають рзномантн матерали: деревян дошки (дубов, горхов, липов, фанерн, масонтов) або металев (з мд, алюмню), потм полотно, папр, картон, пергамент, камнь, скло, штучн органчн неорганчн матерали. Цей конопис мав виразний власний стиль, статичний монументальний. малярств XVI—XVIIст.

Основные технические разновидности — масляная живопись, живопись водяными красками по штукатурке — сырой (фреска) и сухой (а секко), темпера, клеевая живопись, восковая живопись, эмаль, живопись керамическая, силикатными, синтетическими красками, мозаика, витраж акварель, гуашь, пастель, тушь часто также служат для исполнения живописных произведений. К станковой живописи относят произведения, существующие независимо от места создания. Большинство заказчиков использовали талант художников, чтобы увековечить собственное изображение или, желая получить изображение близкого человека, родственника и т. п. Образотворч виразн можливост Ж., особливост технки листа багато в чому залежать вд властивостей фарб, як обумовлен мрою роздрбнення пгментв характером днальних, вд нструменту, яким працю художник (кист, мастихн), вд вживаних м розчинникв гладка або шорстка поверхня основи грунту (у тй або ншй мр всмоктуючих днальне) вплива на прийоми накладення фарб, на фактуру твори Ж., а колр основи або грунту, що просвчу, — на колорит нколи вльн вд фарби частини основи або грунту можуть грати певну роль в колористичнй побудов (головним чином в акварел). Заказчики стремились получить портретное сходство (или даже приукрасить его) оставив в истории зрительное воплощение. Жерко, Е. Делакруа у Франц багато в чому О. А. Кипренський, Сильвестр Щедрн, До.

Складаться з деклькох шарв сходово структури. псень Амвросй Ждаха. Ясний день» чи «Червона Фудз», де дерева лсу, що вкрива схили велетенсько гори, схожий на мзерн цяточки. За призначенням, по характеру виконання образв розрзняють: Же. В основе живописных художественных средств лежат цвета (возможности красок), в неразрывном единстве со светотенью и линия цвет и светотень разработаны и развиты техниками живописи с полнотой и яркостью, недоступной другим видам искусства.

З середини 1960-х рокв у кранах Захдно вропи та Америки живопис деколи ста одним з елементв «поп-арту». XXст. Пейзаж лише супроводять сюжети картин гравюр в творах Моронобу (1618–1694), Масанобу (1686–1764).

«Зелене вкно», «Вечр. 1898р. Суркова, Ст Ст Верещагина, . В малярств працюють також графки М. Бутович ( 1895), С. Гординський ( 1906) оринальний рисвник карикатурист Е. Козак ( 1902). Портрет – это реалистичное изображение человека, в котором художник пытается добиться сходства с оригиналом.

академчного ст. Поступово активзаця цього руху зумовила появу художнх осередкв: «Свт мистецтва» (О. З-помж реалств та мпресонств найвдомш: видатний портретист Микола Азовський (1903—1947), Юрй Киянченко, Михайло Дмитренко ( 1908), Микола Недлко ( 1902), Олекса Булавицький ( 1914), М Дерегус, Степан Луцик ( 1906) з експресонств: Северин Борачок ( 1898), Михайло Мороз ( 1904), ванна Винникв, Михайло Гоцй ( 1902), ван Курах ( 1909) з неоклясикв: Якв Гнздовський ( 1915) з модернств рзних напрямкв: Роман Сельський, Омелян Лщинський ( 1913), Володимир Ласовський ( 1907), Ярослав Гавран Витовт Манастирський ( 1915), О. Винницький ( 1911), Ю. Соловй. Його назва золяця – золюючий шар повнстю ма функцю, яку вн здйсню.

Констебл в Англ А. Менцель, В. Лейбль в Герман А. Р. Венецианов, П. А. Федотов в Рос). Техника «чистой фрески» требует особого мастерства от художника, вот таким образом применялись и другие технологии, например, не такая устойчивая живопись по сухой штукатурке— секко, позднее росписи выполнялись малоподходящими для монументальной живописи масляными красками. Джорджо Вазари, автор «Жизнеописаний наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих» назвал ван Эйка изобретателем масляной живописи, позднее это утверждение повторил Карел ван Мандер. Smapte, тал.

Митц укранського походження не можуть знайти в тодшнх нац. Цей твр естетизу поетизу процес прац та символзу днсть людини й природи. Тройц в Люблин, виконан митцем Андрм в 1415р.

Для виконання живописних творв служать також акварель, гуаш, пастель, туш. Штукатурка, як правило. В цй Академ студю також автор стилзованих портретв Михайло Жук ( 1876), ван Северин ( 1871) та найвизначнша мж ними ндивдуальнсть— Олекса Новаквський (1872—1935). Поряд з гладкою, деталзуючою Ж. на дошках з блим грунтом (характерно для художникв ндерландсько школи) венецанська школа Же.

Картини на полотн потрбно було б оснастити з зворотно сторони захисним консервуючим водостйким шаром, наприклад сумшшю воску смоли. Найбльш поширен фарби олйн, клейов, восков (енкаустика). Але вс ц мистецьк обднання в Укран були злквдован сов.

Зображення цих рослин було таким частим, що стало канончним дожило до 21 столття. Той, хто займаться малярством (у 1 знач. ) художник»). Такий стан утримувався до приходу в японську гравюру укйо-е ново генерац майстрв.

У перод перед першою свтовою вйною особливе значення для укранського нац. По-перше, китайськ живописц використовують для створення картин спецальну кисть. Крамського, . У другй половин XVIIIстолття, з скасуванням укрансько самоуправи, укранських митцв переманюють до Петербуру, де йдуть намагання створити «всемперський» мист.

Кольористичну скалю з багатим добором барв можна ще краще простежити у фресках каплиц св. В Италии до начала XVI века по высохшей «чистой фреске» практиковалась прописка деталей темперой.

силкатними фарбами (днальна речовина — розчинне скло) тому подбне Безпосередньо з Же. Наприкнц ХV ст. Гейнсборо, У. Хогарт), Рос (Ф. У той же час «живописати» може бути зрозумле як енергйна, свордна манера писати, тобто як свого роду писемнсть. Для нар.

Крм монументального, було вдоме також станкове малярство, визначним майстром якого був чернець Олмпй ( 1134), який студював у Царгород й пзнше працював при розмалюванн велико церкви Успення в Киво-Печерськй Лавр. Першими малярами були, ймоврно, грецьк майстр, але помтн у фресках св.

Одновременно с живописью локальным, часто ярким цветом, с четким рисунком развивалась и тональная живопись (в венецианской школе, тонко и разнообразно выявившей богатство колористических возможностей живописи). Основные виды живописи – фреска (как по сухой, так и по влажной, часто шероховатой штукатурке, наносившейся на каменную или кирпичную кладку) иконопись (иконы исполнялись на грунтованных досках преимущественно яичной темперой, обусловливавшей главным образом плоскостную трактовку форм), а также миниатюра в рукописях (на грунтованных пергаменте или бумаге исполнялась темперой, акварелью, гуашью, клеевыми и др. Для прописок корпусними фарбами у нас нема спецального термна. В Италии до начала XVI века по высохшей «чистой фреске» практиковалась прописка деталей темперой.

В алегор зими присутня навть невелика каплиця. В античност Ж. як ранше виступа в синтез з архтектурою скульптурою, служить разом з ними не лише культовим, але свтським цлям вдбуваться (особливо в Древнй Грец) усвдомлення суспльно (в т. ч. Графика в чистом виде использует белизну (цвет) фона для создания тональных градаций. Сво пейзаж часто малював в майстерн, а не на природ. Самотнй вдов в траур. ) Незрозумло, чи то просто чорне вбрання, чи то траур. Художник сам регулю нахил дошки. Же.

обмно-просторового зображення (з чим звязано зародження розрахованою на ндивдуальне споглядання станковою Ж., звльнення Ж. вд пдпорядкування архтектур, багато в чому вд декоративних функцй). таким, каким его видит человек, вызвало появление в живописи объемно-пространственного изображения (с чем связано и зарождение рассчитанной на индивидуальное созерцание станковой живописи, освобождение живописи от подчинения архитектуре, во многом и от декоративных функций). Оно взято для использования как термин в период формирования в России изобразительного искусства в эпоху барокко. У 17—18 вв. (столття) процвта монументально-декоративна Ж. (особливо в стил бароко), що сну в тсному дност з скульптурою архтектурою що створю, часто за допомогою ллюзонстчеських ефектв, емоцйне середовище, що нтенсивно д на людину. революцйного руху живопис передвижникв близьких до них художникв – В. Г.

вдома фреска (тал. Здаться, влла почала руйнуватись. одягу й орнаменту. Образотворч виразн можливост живопису, особливост технки листа багато в чому залежать вд властивостей фарб, як обумовлен ступенем роздрбнення пгментв характером днальних, вд нструменту, яким працю художник (кист, мастихн), вд вживаних м раствортелей- гладка або шорстка поверхня основи грунту (в тй чи ншй мр всмоктують сполучна) вплива на прийоми накладання фарб, на фактуру твори живопису, а просвчу колр основи або грунту – на колорт- нод вльн вд фарби частини основи або грунту можуть грати певну роль в колористичному побудов (головним чином в акварел).

В той же час впродовж всього 19 ст в Же. Так изначально обладая явными признаками самостоятельных пластических характеристик (неслучайно одним из основных параметров, отделяющих живописную технику от графических, является мазок, предоставляющий большой диапазон именно пластических возможностей— в наибольшей степени, конечно, самому распространённому виду— масляной живописи, но и, конечно же, — многим новым её видам и техникам, подразумевающим синтез форм). Пейзажний живопис Япон набув поширення в технц туш, тобто був монохромним мав назву «субоку га».

Спочатку роблять пдрамник, а потм на нього натягують полотно. У длянц портрета працюють: Г. Васько (1820—1883), А. Мокрицький (1811—1871), М. Брянський (1831—1908), а також митц нм. Темперу вытеснила сначала комбинированная техника (лессировка и проработка деталей маслом по темперному подмалевку), а затем и технически совершенная многослойная масляно-лаковая живопись без темперы. Мозака (франц.

Коровн (1861–1939), А. Архипов (1862– 1930), С. Виноградов, К. Юон (1875–1958) та н. ) «Блакитна троянда» (П. працю ще Лука Долинський (1750—1824), що псля студй у старй Кивськй Академ вчився у Вдн. XVст.

Техника масляной живописи приобретает во многих случаях ярко индивидуальный, свободный характер, но постепенно утрачивает присущие ей раньше тщательность, строгую систематичность, многослойность снижается прочность произведений живописи (чему способствовало и распространение новых красок фабричного производства взамен употреблявшихся ранее красок ручного приготовления) палитра расширяется (создаются новые пигменты и связующие) вместо темных цветных грунтов, характерных для XVIII века, еще в начале XIX века вновь внедряются белые грунты. знаходили вдгомн народн вистави (наприклад, на Рус в конах фресках Феофана Грека, Андря Рубльова, Донся), окрем (часто навн) спостереження. Колрна композиця (система розташування взамовдношення плям кольору) забезпечу певну колрну днсть твори, вплива на хд його сприйняття глядачем, будучи специфчною для твору Ж. частиною його художньо структури (див. течй, передусм сезаннзму, почасти супрематизму й експресонзму ОММУ— Обднання Молодих митцв Украни Жовтень— група революцйних митцв конструктивно-монументального напряму (в дус Д. де Рвери, Беля Уца тощо) УМО— Укранське Мистецьке Обднання та н. Ц вс групи мали разом понад 1 000 членв вели мж собою часом завзяту, але стимулюючу боротьбу, яка в пдсов. Реалзм особливо форми, т. зв.

Кипренский, Сильвестр Щедрн, К. П. У фресках св. 19 ст придбала гостра критика соцально дйсност. В XIV—XVст. В то же время, развитие искусства изобразительных методов и средств выразительности, давно вывело за пределы понимания основных своих задач — «воспроизведение реальности». Воно стало доповнювати нш жанри живопису.

неолту (розписи у Вальторте, спаня) у неолтичних зображеннях, що свдомо звязуються в оповдн цикли, зявляться людина. Вн пробиваться вже в творчост таких митцв реалстичного напряму, як ван Похитонв (1850—1923), Петро Левченко (1859—1917), Григорй Дядченко (1869—1921), Архип Кундж (1842—1910), О. Бокшай, Ф. Красицький ( 1883), а особливо Олександер Мурашко (1875—1919), який своми виставками за кордоном один з перших почав виводити укранське мистецтво на широк свтов шляхи. Так як колр блих грунтв не вдповда замислов деяких художникв або цлих шкл живопису, то грунти нод покривають лесирувальною або напвпрозорою фарбою – мприматурою. Пд час роботи по мокрому папр повинен бути весь час вологим.

Антична фреска (на багатошаровй штукатурц з домшкою мармурового пилу у верхнх шарах) мала блискучу, глянсувату поверхню. У Вдн велико слави здобув декоратор Держ. Живопись может быть однослойной (алла прима) и многослойной имеющей подмалевок и лессировки. Же.

Тараса Шевченка (1814—1861) можна вважати за першого творця нового укранського малярства. Ц основн елементи картини не завжди бувають одношаровими. Сильною стороною таланту Беклна було створення пейзажв настрою. Античная фреска (на многослойной штукатурке с примесью мраморной пыли в верхних слоях) имела блестящую, глянцевитую поверхность.

грунтов покриття, часто скорочено називають грунтом, длять на клев, олйн темперн (емульсйн) або за типом наповнювачв або пгментв – на крейдян гпсов. П. Брюллов, А. А. ванов в Рос).

«дейний реалзм», культивували, не без впливу Шевченка, митц, обднан на теренах Росйсько мпер у Товариство Пересувних Виставок, зван «передвижниками». З тис. блакитний — колр богоматер). Кузнецов, М. Сарян (1880–1972) та н. ) «Бубновий валет» (П. Ц останн ще бльше помтн у добре збережених сандомирських фресках з першо пол. У 1948—1949 роках укранськ митц, як опинилися в скитальчих таборах Нмеччини й Австр, почали розжджатися в рзн заморськ крани: США, Канаду, Арентну, Венесуелю, Австралю й н. Тут деяк з митцв швидко вросли в мсцевий рунт.

«Невидимий бюст Вольтера», «Сон» тощо. Це вдбуваться вже протягом двох тисяч рокв. Що робилися з ретельнстю, властивою ремсничй прац, кони, настнн розписи (що пдкорялися архтектурним розчленовуванням плоскост стни), а також мозаки, втраж разом з архтектурою утворювали в церковних нтеррах диний ансамбль.

Коли папр великий, то потрбно забезпечити тривалу вологсть паперу. позбавила укранське мистецтво найбльш творчих сил. перетворення Академ на один з нститутв на полт. Богаче изобразительные возможности тональной живописи, которая с помощью сложной и динамичной разработки цвета показывает тончайшие изменения как цвета, так и его тона в зависимости от освещения (Валер) и от взаимодействия рядом лежащих цветов (рефлексы) общий тон объединяет предметы с окружающей их световоздушной средой и пространством при этом линия нередко теряет свою формообразующую роль, поглощаясь трепетной красочной массой. М. Кресп, Ф. Гвард), спан (Ель Греко, Д. Веласкес, Ф. Сурбаран, Б. Е. Мурльйо, Ф. Гойя), Фландр (П. Зображення доповнювали врш калграфя.

В монументальному живопис найчастше застосовують мозаку, фреску. та екон. Чем гуще слой красящего вещества, тем темнее данный участок картины или рисунка. з Белзу в Галичин поль.

И труд Леонардо является продолжением развития европейской (итальянской) художественной школы Эпохи Ренессанса. Велику вагу мають славетн фрески в замковй каплиц св. строгй канонзац зображень, в особливостях композиц, спввдношенн фгур вдбивалася жорстка рархя, що панувала в рабовласницькому суспльств.

вдносяться також дорама панорама. «Червень». Особливою соцально-критичною гостротою вдрзняться тсно повязана з буржуазно-демократичним етапом русявий. (росйський) революцйного руху Же. 1922р.

Функцю грунту викону стна з штукатуркою. Творчсть. Pastelo вд pasta – тсто) означа малювання кольоровими олвцями, виготовленими з сухих, порошкоподбних тонко тертих барвникв з домшкою скрплюючих або розблюючих речовин (клей, крейда, гпс, тальк тощо). Наприкнц ХV ст. У боротьб з цими тенденцями, з рацоналстичнстю абстрагованстю офцйно салоново-академчного живопису складаться живопис романтизму з емоцйним напруженням, активним нтересом до драматичних подй стор та сучасност, показом сильних людських пристрастей, енергю живописно мови, динамкою побудов, контрастнстю свтла тн, насиченстю колориту (Т. Хал, Рембрандт, Я. Вермер, Я. ван Рейсдал, Р. Терборх, До.

"Исторические" библейские сюжеты присутствуют в творчестве большинства художников. – Багато картин. Найбльш живописц Вдродження — Мазаччо, Пьеро делла Франческа, Мантенья, Боттчелл, Леонардо да Внч, Мкеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тциан, Паоло Веронезе, Якопо Тнторетто в тал, Я. ван Ейк, П. Брейгель в Ндерландах, А. Дюрер, Х. Хольбейн Молодший, М. Нтхардт (Грюневальд) у Герман. «Зима в старому Кив». Он впервые изложил основы перспективы в живописи (трактат О живописи 1436 г. ). Розширюються звязки Ж. Европи н. частин свту, де досвд вропейсько реалстично Ж., окрем формальн досягнення отримують самобутн тлумачення, часто на основ мсцевих древнх традицй (у нд, Кита, Япон н. кранах) вропейська Ж. також випробову вплив мистецтва невропейських кран (головним чином Япон Китаю), що позначаться в оновленн окремих прийомв декоративно-ритмчно органзац образотворчо плоскост.

Жерико, Э. Делакруа во Франции во многом О. А. В 19 ст нов нацональн школи Ж. складаються в вроп (у балканських кранах) в Америц. Основний виразний засб Же.

Олмпв ма належати кона Богоматер, подарована великим кн. Так картини були б бльш стйкими не темнли так нтенсивно, як незахищен картини. Mosaique, тал.

Бенуа (1870–1960), Л. Бакст (1866–1924) та н. ) «Сплка росйських художникв» (К. В основном это картины, созданные на мольберте (то есть на станке) художника. П. Брейгель (1525–1569) – автор всесвтньо вдомо картини «Слп» Г. Босх (1450–1516), у творчост якого ндерландський живопис досяг свого найвищого розквту. козацького побуту також Микола Бодаревський (1850—1917).

Сталим штампом стало зображення гори з трьома вершинами, вкритими снгом. Зворотнй бк полотна ма бути чистим. А саме слово «монументальна» говорить про щось великому значне. Саме в цьому контекст слд сприймати його живописн роботи «Передчуття громадянсько вйни».

У 17 ст розширилася чтко оформилася система жанрв. Мистецтву Рпна був притаманний рух «вд одиничного до загального». До рзновидам Же. Что интересно – к этому жанру относится огромное количество картин на библейскую тему.

життям. Прикрашала храми, житла, гробниц, монументально-декоративний живопис (фрески мозаки, що збереглися в Помпеях, Геркулануме, Пестум, Казанлике, Пвнчному Причорномор) в результат тривалого розвитку прийшла до люзорного змни архтектурного простору архтектурних форм. Значну роль грала символка композиц кольору (наприклад, в захдновропейськй Же. В прошлом преобладала живопись водными красками по сырой штукатурке (фреска).

Переосмысление функций живописи, как, впрочем и всего творчества, прошло через отрицание целесообразности её как таковой («Только осознав, что это абсолютно бессмысленно, можно начать творить»— говорит Р. -М. У станковому, крм ол, – акварель, гуаш, пастель. Мозака (франц. Його життя описане в «Печерському Патерику», який згаду другого конописця, Григоря. Наукове вивчення перспективи, оптики анатом, використання вдосконалено Я. ван Ейком (Ндерланди) технка масляно Ж. сприяли широкому розкриттю закладених в природ Ж. можливостей у Ж. переконливо вдтворюються обмн форми (за допомогою свтлотньового моделювання) в дност з глибоким простором (що розвертаться за зртельно знищуваною живописною плоскстю) свтловим середовищем, освоються колрне багатство свту. Побч тематичних проблем вн пдносив суто пластичн, напр., свтлотн. Темпера (тал.

---