Краща монографя антрополога Малиновського про тробранцв не йде н в яке порвняння з «Мою Антоню» Улли Кезер чи «Чорним ягням срим соколом» Ребекки Вест. kinemos 151 руховий, рушйний), представники якого намагалися створювати рухом конструкц, свтлов ефекти, оскльки художникв завжди цкавила мобльна змна форми, можливсть трансформувати свй витвр. Ще 1909 року англйський поет флософ (учень А. Бергсона) T. Е. Гюм заснову «Школу мажизму».
сну пять видв кномистецтва: художн або грове кно, що засобами виконавсько майстерност втлю твори кнодраматург документальне кно, матералом для якого зйомка дйсних подй мультиплкацйне (анмацйне) кно 151 вид кномистецтва, що вдображу дйснсть за допомогою знятих на плвку малюнкв або фотографй, обмних предметв наукове кно, що обдну в соб науково-популярне, науково-дослдне та технко-пропагандистське кно вдеоклп 151 рзновиднсть вдеофльму, який характеризують швидкий монтаж, насиченсть електронними спецефектами, лакончнсть. Булез, О. Мессан). XX столття до сьогодення найчастше називають постмодернзмом. Образ у мпресонств виника саме при безпосередньому, так би мовити, «Свжому» погляд на предмет. Образ самодостатнм у поетичних творах мажиств, врш для яких — то «ланцюг» подбних образв.
В роки перепочинку письменники зрозумли, що вони можуть плдно творити. Т. С. На меж столть простежуться творчий синтез можливостей музики та живопису в лтератур. В «Американськй трагед» письменник показу згубнсть для людини капталстичних вдносин, моральне падння молодо людини, що прагне будь-якою цною досягти життвого успху. У вузькому значенн – стиль у художнй культур на початку ХХ ст., який прагнув прикрашування середовища (мистецтво дрбничок).
Творчост художника («Червон рибки», «Танок» (л. Модернизм в литературе пришел на смену устоявшимся классическим канонам повествования. нод так експерименти призводили до совершенно безглуздим формам подач творчого матералу, наприклад «зарозумлий» мова, створена кубофутуристами, який принципово руйнував словесну тканину тексту, або повна вдмова вд принципв лнеарного вдтворення явищ у живопис. Для його полотен характерний монументалзм, а постат без рис обличчя (натомсть кольоровий овал) – вдгомн сумно тоталтарно епохи, коли особистсть пригнчувалася нвелювалася. Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв.
Тобто перед нами митець, поет, письменник. Модернзм в лтератур прийшов на змну усталеним класичним канонам оповдання. Але саме в модернзм «потк свдомост» абсолютизуться, перетворюючися часто на провдний стильовий прийом. «Передовими явищами» сучасно м лтератури було «знищення всього старого», «введення леннзму в мистецтво» «побудова комунзму в культур». Психоаналз (З. Раннй модернзм – умовна назва раннх модернстських течй, що виникли в останнй третин ХХ ст. Проте змст новели може прочитуватися ще бльш узагальнено, унверсально.
брати Е. Ж. онкури), реалств (. брати Е. Ж. онкури), реалств (. мажизм (англ.
Вкус к резкой, разрушительной деформации оказался знаменем нового века. Вторая сторона модернизма – декадентство (dekadentia – упадок) – то есть бегство, неприятие реальной жизни, культ красоты как единственной ценности, отторжение социальных проблем. Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки. Зображальн засоби гперреалств значною мрою новаторськ.
Серль). У перш пореволюцйн роки вони зробили футуризм гаслом оновлення суспльства на комунстичних засадах. Почнемо з простору. Автор надлив свого героя такими якостями, як полтичний досвд, соцальний деалзм, винахдлива практичнсть. Експресонзм мав тенденцю до увиразнення якихось явищ, виражав рзн емоцйн стани людини, настро жаху, вдчаю, безсилля. Представники цього напряму вважають, що крм реального снування, людина ма ще й «екзистенцю» 151 духовне снування. Скрыть а ноги содержания жизненных явлений, открытием ирреального и непизнаногнепзнаного.
Проте «поодинок» модернсти й представники органзованих напрямв використовують спльн прийоми, а творчсть численних модернств, як належать або ж не належать до рзномантних напрямв, характеризуться спльними рисами. Поль.
ця «нова дйснсть» для митцв-модернств совершенно реальною. Твори модернств всх вдтнкв вплинули навть на деяких з тих письменникв, як безпосередньо не належали до х епгонв. Распространи ився во всей. Винятком з «антидемократичного» правила може слугувати теоря творча практика унанмств та експресонств (див.
Здесь основоположниками импрессионизма стали братья. Загальне позначення кризових, занепадницького настров отримало назву декадансу. Програмн символстськ акц вдбуваються в 1886 роц, коли друкуються «Сонети до Вагнера» восьми поетв (Верлен, Малларме, ль, Дюжарден та н. ), «Трактат про Слово» Р. ля та стаття Ж. Мореаса «Лтературний манфест. Елот, Р. Олднгтон, Е. Паунд, Е. Лоуел та н. Протягом усього XX ст.
Р. Олднгтон, . Утверджувалась культура, витоки яко знаходилися в глибинах ндивдуально психолог. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. Бльш того, вн не помчав навть людей поряд себе.
Але саме в модернзм «потк свдомост» абсолютизуться, перетворюючися часто на провдний стильовий прийом. Естетичн принципи абстракцонзму виклав основоположник цього напряму росйський художник В. Кандинський (1866 – 1944) у книз «Про духовне в мистецтв» (1911). 3. Про що потм грко пожалли.
"образ") – течя, яка спричинила появу росйського мажинзму. Так, саме «погана спадковсть», зображена у пс «Пригвожденн», призводить протагонста — Родона, який стражда вд успадковано психчно хвороби та не бажа «плодити дегенератв», — до самогубства. – майбутн). Однодумцями Ф. Марнетт були художники У. Боччок, Н. Карра, Л. Гуссоло, Дж. Балла, Дж.
Репресован були не тльки вдверто буржуазн учасники «Релгйно-флософських зборв», а навть члени РАПП, як завчасно кинули в маси гасло про необхднсть зниження культури взагал, тобто про знищення нтелгенц. Мфотворчими твори Дж. модернзм, маючи конструктивний характер, будучи зорнтованим на елтарну творчсть митця, що розбудову свй неповторний свт, рвнозначний довколишньому, вдрзняться вд свого вдгалуження -- авангардизму, для якого характерн деструктивний пафос, зорнтовансть на егалтарну «мнус-культуру», епатацйний пафос, деестетизацю мистецтва та позбавлення його меж, тобто втрату манентного ства. На пдстав звернення поета до лтературно громадськост зявився альманах «З-над хмар з долин» (1903), який став спробою наближення «до новших течй напрямв у сучасних лтературах вропейських». «Створити найживше враження людсько правди, хоч би якою вона була», — таким чином намагалися вдтворити дйснсть брати онкури. Фантастичн романи Г. Уелса сповнен генальних соцально-флософських передбачень. Цього англо-американського поета називають ще апологетом християнського (католицького) способу думки.
Уже те, що вони представлен пд заголовком «Дйов особи», свдчить про хню неоднозначнсть. Д. Джойс обдав в одних тих же кафе, де часто бував В. Ленн. Шеффер, Ж. Тенгл, Г. Юккер, Б. Стучебрюхов тощо). Пд впливом мпресонзму в живопис згодом зявляться мпресонзм у скульптур (О.
Експресонсти головним вважали вдображення субктивних уявлень автора, тяжли до ррацональност, загострено емоцйност, що призводило до рзких кольорових контраств, геометрично спрощених форм, деформацй зображуваного, пдкреслення предметв чткими контурами графчних чорних лнй («Група художникв» Е. Крхнера, «Втрильн човни в гаван» Е. Хеккеля). Футуристи (У. В подальшому вн перетворився в релгйного мстика. Слд памятати, що культурна елта суспльства не сприйма сторю поза друкованим словом. Райнер.
Проте «поодинок» модернсти й представники органзованих напрямв використовують спльн прийоми, а творчсть численних модернств, як належать або ж не належать до рзномантних напрямв, характеризуться спльними рисами. ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми Сергя Ейзенштейна). В епчних псах Б. Брехта робляться велик узагальнення. Модернзм проголошував самоцннсть творв мистецтва поза всяким звязком з життям.
vortex — вихор, вир) в 1914—1915 роках. Заперечували символсти й реалзм, який, за висловом В. Брюсова, «перетворив мистецтво на просте вдображення життя». У представникв цього напряму найчастше переважала тема великого мста.
Мистецтво, за виразом Фдлера, не ма «сумнвного покликання врятувати людей вд дйсност, виходячи з казкового королвства». Досить часто акмести менують свй напрям «адамзмом» (вд першо людини, прабатька Адама). Так назвав його учасникв Т. Драйзер.
Композитори-мпресонсти, як художники, прагнуть до передач безпосереднх вражень, художнх асоцацй, субктивних вдчуттв, психологчних станв. Стала чинною настанова Ф. Нцше на руйнування непорушно логоцентрично «рарх мен та назв», запровадження донсйсько творчо стих на противагу аполлонйськй стабльност. Верлен.
Суперечливсть свтоглядних засад експресонзму гостро виявилася згодом. У фашистськй Нмеччин було заборонено чимало творв експресонств. (А. Модернзм став основою лтературно творчост Лес Укранки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, Леся Мартовича, Ольги Кобилянсько, представникв «Молодо музи» й «Укрансько хати», його трактували як один з можливих шляхв переходу письменства у нову яксть. Непознанные, таинственные и от них не было спасения. Найвдомшим представником цього напряму був Сальвадор Дал (19041511990), спанець за походженням.
Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв. Композиця явля собою мшки людського зросту, зсередини проткнут гвздками. Радикальнший напрям творчост, що перегукувався з пошуками захдних експресонств, кубств та конструктивств обрали В. Пальмов, В. Меллер, В. рмилов, А. Петрицький. Модернизм (авангардизм) связан с отходом культуры от реализма, с провозглашением независимости искусства от действительности.
«Розгрбач бруду» були типовими реформстами, як прагнули розбудити совсть у зажерливих капталств. Творчсть С. сенна – найкраще пдтвердження ц думки. Наприкнц 1880-х рокв розпочинаться перод розквту символзму у Франц. -- польсько, болгарсько, чесько, укрансько тощо, в яких розкрит щоразу нш рзновиди канону. Кручених, В. Маяковський, В. Хлебников та н. ).
Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки. Основну частину свого творчого життя Джойс прожив в вроп, на материку. «Шукати фактичну правду й на нй все добувати», — так влучно визначила поетику натуралзму Леся Укранка. Европе. Змальовувати це, на думку представникв цього напряму, можна лише за допомогою символв.
Модернсти представляли себе творцями ново реальност нового мистецтва, яке вдповдало вянням часу. Неоромантичн ознаки спостергаються в творчост Редьярда Кплнга, Джека Лондона (СЛА), Артура Конан Дойля (Англя), Генрка бсена (Норвегя), Максима Горького (Рося). Паунда, Д. Буццат таX. Порушуючи важлив проблеми в художнх творах (частина з них була заборонена до друку або вилучена з книгарень), Т. Драйзер був активним антифашистом, одним з органзаторв Мжнародного конгресу проти вйни (1932). Цла група блискучих письменникв Англ розвивала модернстськ напрямки в лтератур.
Великого розмаху в лтератур США на початку столття набува рух «розгрбачв бруду». Вн виявляв у музиц нов можливост для передач витончених вдтнкв рзномантно палтри настров людини навколишньо природи, створив особливу мелодику, розширив сферу музичного ритму, гармон, оркестровки (симфончна музика: «Ноктюрни», «Море», «беря», «Хмари» вокальн твори: «Мандолна», «Мсячне свтло», «В саду» тощо). Ги де.
Для видатного укранського письменника не снувало «заборонених» тем. Фрейд (1856 – 1939) вдкрив пдсвдоме як самостйну, незалежну вд свдомост основу людсько душ. Мить для експресонзму знецнються, вн шука вчного, як зазнача Оскар Вальцель. Такий безпредметний живопис велико уваги надавав семантиц кольорв. На його творчсть вплинула теоря психоаналзу 3. В. России впервые имажинисты заявили п о себе 1919.
Свом гаслом вони проголосили створення ново дйсност, яка совершенно реальною. кallis – красивый и gramma – написание).
Сюрреалств рзних кран днала дея соцального бунту. Горо-децький) та укрансько культури й побуту (В. abstractio – далеке вд дйсност), тобто вдсторонення художнх образв вд конкретного сюжету, образу, обкта. Неврлий), механчно накладати на нього вропейський зразок. був футуризм (лат. Найменший промах службовцв виклика у начальства найтяжч пдозри.
Так само, як лкар не може нехтувати хворим через «непримну» хворобу, письменник просто не ма права вдмовитися вд зображення малопривабливих аспектв дйсност. Символзм». В литературе модернизм пришёл на смену классическому роману. Вчними конфлктами людсько психки флософ поясню змст розвиток морал, мистецтва, релг, держави, права тощо. Проте пзнати дйснсть — означа для експресонств «подолати» за рахунок визволення емоцйно енерг «субкта». Так, Ромен у свох поетичних прозачних книгах («Сили Парижа», «Чиясь смерть») зображав захоплену загальним видовищем театральну публку або ж мський натовп, що одностайно пережива вуличний нцидент.
Конраду, Р. Л. Ственсону австрйським письменникам П. Альтенбергу, А. Бару, А. Шнцлеру. Вднин соцалстична держава розповсюджувала свй контроль на творчсть. Вн тавру свох геров, розкриваючи нелюдську суть х полтики.
image — образ) — школа в англйськй та американськй поезях 1910-х рокв. Саме вони виявили в тайниках власно свдомост його ознаки. Символ повязу земне та емпричне з вчним, з глибинами душ, з ншими свтами. Ю. Тувефон.
Перший роман Т. Драйзера «Сестра Керр» (1900) 151 реалстична сторя життя двчини з робтничого середовища в тогочасному американському суспльств 151 прозвучав запереченням матерального успху як втлення щастя. Це робив Д. Рс («Як живе друга половина», «Битва з трущобами»), даТарбел («Стандарт Ойл»), Лнкольн Стефенс («Ганьба мст»). В результат були знищен митц, народжен на початку 80-х рокв XIX ст., потм народжен в середин 90-х рокв, а потм народжен в 10-х роках XX столття (Н. Характерний неоромантичний герой – непересчна сильна особистсть, нердко надлена рисами «надлюдини», вигнанець, що протистоть суспльнй бльшост, шукач романтики та пригод. У цй ситуац виникла проблема масово культури. Це буде мистецтво касти, а не демократичне мистецтво». З аналогчною метою М. Коцюбинський та М. Чернявський видали аналогчний альманах «З потоку життя» (1905).
Так би мовити, переклав ункальну тану душ на мову унверсальних психоаналтичних схем. Випадок, що продовжувався двадцять чотири години», «Вбивство, яке може здйснити кожний», «Тамниця мпер» тощо. Р. Олдингтон, . Дйство, розгруване на сцен, набува характеру притч. Бурхливе зростання мст за рахунок сльського населення призводить до появи в мстах масового споживача, який хоче оволодти вищими досягненнями мистецтва, але в освтньому, духовному план не готовий до цього.
Футуризм вдмовляться вд художньо спадщини («Ми вщент рознесемо вс музе, бблотеки»), протиставля старй культур нову антикультуру («Стара лтература оспвувала лнощ думки, захоплення й бездяльнсть. Дадазм сформував найважливш прийоми модернстсько технки: «розчленування» реально дйсност на незавершен фрагменти, «калейдоскопчнсть» випадкових подй х хаотичне зднання. Чим неправдоподбншою картина свту, тим врогдншою вона ста для модернств. На думку Д. Обломвського, «Мореас, Жамм, Кан, Ле Кардонель та нш учасники символстського руху 80—90-х рокв не були великими та оригнальними поетами, вони не зумли сказати свого слова в поез, внести в не цлковито новий змст, а були лише епгонами, наслдувачами Бодлера, Верлена, Рембо, раннього Малларме». Насамперед це стосуться поез Анни Ахма-тово та Осипа Мандельштама, як вже на початку акместсько дяльност «випадали» з теч.
Вн же разом з В. Незвалом дав йому цю назву. Л. Андрв у. Рос. сторико-куль-турн, релгйн, лтературн ремнсценц — одна з головних ознак акместсько поез. Появу росйського футуризму — незалежно вд талйського угруповання — знаменують «Пролог егофутуризму» (1911 р. ).
Батьквщиною експресонзму стала Нмеччина, де у 1905 р. виникла мистецька група «Мст», куди увйшли студенти архтектурного факультету Вищого технчного училища в Дрезден Е. Крхнер, Ф. Блейль, Е. Хеккель, К. Ротлуфф. Псля органзац персонально виставки в Нмеччин К. Малевич був арештований.
Першою такою обктивацю свт дей, другою – матеральний свт. Натуралзм у Нмеччин мав також свого теоретика — В. Бельше, який у програмнй прац «Природознавч основи поез» (1887 р. ) пропагу де Е. Золя. спочатку у живопис, а потм поширився на нш види мистецтва лтератури. Якщо у когось виникне потреба взнати, в чому полягають особливост сльського населення Польщ, то вн про це взна бльше з романа Владислава Реймонта «Мужики», а не з класично роботи Томаса Знаненського «Польськ селяни». Йогансен, В. Домонтович, А. Роб-Грй), проникнення за меж сновиднь, використання прийомв монтажу тощо. мпресонзмsion — враження) — художнй напрям, заснований на принцип безпосередню.
Под влиянием синтеза различных видов искусств поэзия становилась всё более изящной. Втм, поети-акмести були занадто яскравими творчими ндивдуальностями, щоб умститися в тсних межах теч, те тльки й робити, що «люструвати» на практиц теоретичн засади руху. лтературу «втраченого поколння», що виникла в 20-т роки, писали так рзн автори як Ернест Гемнгвей, Джон Дос Пасос, Рчард Олднгтон, Ерх-Маря Ремарк тощо.
Нцше) – флософя надлюдини. Засновником Пен-клубу був англйський письменник Джон Голсуорс. Дадазм пдда сумнву все. 3), «Вдкриття Христофором Колумбом Америки», «Апофеоз долара»).
Втм, принцип цей не для модернзму абсолютним. появу естетичних тенденцй, як дстали назву «неоромантизм». Твори супрематизму являють собою комбнац кольорових геометричних фгур (квадрат, трикутник, коло) зображують свт, позбавлений обмв вдтнкв, звльнений вд побутовост. Бунн, М. Коцюбинський). Естетичн принципи абстракцонзму виклав основоположник цього напряму росйський художник В. Кандинський (18661511944) у книз «Про духовне в мистецтв» (1911).
Творчество. Артур Шопенгауер (1788-1860) -- нмецький флософ-деалст. Им не свойственны были обращение к существующей действительности, вместе с тем они отвергали и романтический уход от жизненных реалий их не интересовал предметный мир, они были увлечены «созданием новой действительности» и чем больше она была неправдоподобна, тем определённей она возникала в воображении модернистов. В такому стан знаходилися первсн люди, як не вдокремлювали себе вд природи. Першою декадентською течю був французький символзм кнця XIX ст. Тут даться взнаки втомленсть мистецтва нби самим собою.
Найближчими естетичнй концепц модернзму виявилися засади бароко та романтизму, засвдчен вдгалуженнями, що пропонували нове тлумачення стильових тенденцй (неоромантизм, необароко тощо), поширених поруч з символзмом. Фрейда, тому його творам властив зображення галюцинацй, марень, психчних вдхилень. Фзологчн мпульси визначають долю нших геров натуралстичних творв: вони, наприклад, повнстю зумовлюють поведнку протагонстки гонкурвського роману «Жермн Ласерте».
Дерево, що його освтлю сонце вранц, вдень ввечер, вигляда по-рзному: то темним, то свтлим, то напвтемним чи напвсвтлим (об39мним). Твори супрематизму являють собою комбнац кольорових геометричних фгур (квадрат, трикутник, коло) зображують свт, позбавлений обмв вдтнкв, звльнений вд побутовост. Спльнсть з методом монтажу Ейзенштейна тут цлковита обидва митц досягають тако виразност та життвост свого матералу, якою нколи не волод реальне, незмонтоване життя». Творчсть К. Дебюсс (композитора, диригента) справила великий вплив на сучасникв.
Режисери «Ново хвил» заперечували свою причетнсть до жодного художнього угруповання, проте хн фльми мають багато спльного. Раннй модернзм порива з традицями реалзму, натуралзму ХХ ст. З надр цього напрямку «вийшли» Лу Арагон, Пабло Пкассо, Сальвадор Дал.
У мистецтв футуристи використовували принципи кубзму супрематизму (кубофутуризм), у лтератур взяли курс на агтацю пропаганду дей нового суспльства простими та доступними творами. Гог, . Однак Золя розум середовище насамперед як середовище побутове, що змальовуться в його романах з дрбними подробицями («Черево Парижа», «Пастка»). Шоу висмював буржуазну мораль, Голсуорс викривав скупсть жагу накопичення багатств.
Крм цього, талйськ авангардисти оспвують вйну як «ггну свту». Одним з основоположникв цього напрямку, вдомого як «поетичний реалзм», був Блез Сандрар, поет, мандрвник, авантюрист, революцонер, солдат флософ, який все життя вболвав за простих людей жив одним з ними життям. Виника "краса для бдних", що несе в соб багато ознак велико краси стилю. Вдкидаючи традицйну культуру та цнност, футуристи протиставили й культ технки та ндустральних мст (урбанзм). Згдно з А. Камю, життя 151 абсурдне, а сенс людського життя поляга у творчост.
Недарма Карл Краус менував Австро-Угорську монархю «дослдною станцю кнця свту». Останн десятилття XX ст. Коли глядач вмикав мотор, мшки оберталися, нажачившись гвздками, як до того звисали вниз. У цей час зявляться кнетичне мистецтво (вд грец.
Появился модернизм в конце 19-го века, а его расцвет пришелся на начало века 20-го. У середин 1880-х гурток Малларме розширються — через його «ввторки» проходять ус поети-символсти, включаючи «наймолодших»: А. Жда, П. Клоделя, П. Валер. Це спввдношення краси правди стало особливстю укранського модернзму, на вдмну вд захдновропейського, в якому смислова реальнсть спввдносилася не з совершенною стиною та правдивстю висловлень, а з «нтенцональними актами мовлення» (Дж. Наприклад, стомленстю XIXсторччя та загальним декадансом вропейсько культури. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. мпресонзм виявився плдним для музики (М. Равель, К. Дебюсс, М. де Фалья, Дж. Пуччн, С. Скотт та н. ).
Коротше, Блез Сандрар, людина, яка взнала вс профес, обздила весь свт, був «држджами» свого поколння. Такою була лрична опозиця письменника тало Звево, який протиставив в «Самопзнанн Дзено» людянсть активного духовного життя нелюдяност бездуховно енерг. Славу Прустов принесла книга «В затнку двчат у розквт». Гофмансталь, . Нарбут), екзотики Китаю та Африки (М. Псля виходу з увязнення Малевич-художник повертаться до предметност («Двчата в пол», «Снокс»), але не до реалзму.
Як символи позаматеральних уявлень тлумачилися також предмети матерального свту. Аннен-ський, К. Бальмонт. Е. Паунд визнача образ як «нтелектуальний та емоцйний комплекс у момент часу».
Кантата «Уцллий з Варшави» (1947) 151 розповдь одного з тих, хто пережив трагедю варшавського гетто в часи фашистсько окупац. Образ мажисти та мажинсти проголосили самоцллю творчост. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. футуристи перемщували тепершн в майбутн» — вер- 3. 2. 6. Мистецтво, вважа Пруст, одним з унверсальних засобв пзнання себе днання свту.
Сюрреалсти повнстю пдтримували думку про вплив пдсвдомого на життя кожно людини. К. Дебюсси и. Стравинский в музыке) и литературу. Гертруда Стайн небезпдставно вважалась лдером модернзму в США. В разных ее странах символизм представляли.
Окрем дослдники взагал поняття «модернзм» вважають недоречним. Митець-натуралст — лише «рестратор фактв». Для мпресонстичних творв характерн субктивнсть зображення, пдкреслений лризм, використання тропв (метафор, ептетв, символв тощо), як створюють певний настрй, посилюють асоцативнсть почуттв вражень. Символ якраз фундаментом усього напряму. Батьквщиною експресонзму стала Нмеччина, де у 1905 р. виникла мистецька група «Мст», куди увйшли студенти архтектурного факультету Вищого технчного училища в Дрезден Е. Крхнер, Ф. Блейль, Е. Хеккель, К. Ротлуфф. Про утворення футуризму заявив у 1909р.
Джеймс) – флософське вчення, згдно з яким дея набува змсту лише у свох практичних наслдках, навпаки, реальний свт здйснються лише через плин свдомост (свдомсть тече). Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу. Як бачимо, прорив несвдомого вдбувся в сфер мистецтва. Адже поети-мажинсти звернули увагу на «днсть образв в одному твор». Вн, як музичний нструмент вд довгого служння, розладнався не здатен бльше обктивно, адекватно реагувати на довклля.
Винятком з «антидемократичного» правила може слугувати теоря творча практика унанмств та експресонств (див. Втм сну й обктиваця ц вол. Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу.
Поети теч торкаються у свох творах античност й середньовччя (О. 6 У 20-30-т роки виникло одне з найзначнших напрямкв у мистецтв модернзму – сюрреалзм. передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму (символзм, мпресонзм, неоромантизм). Воно, по сут, чуже народов й бльш того, воно вороже народов».
Воно, по сут, чуже народов й бльш того, воно вороже народов». clams — ясний), яким поет назива «прекрасну яснсть» як одну з основних засад ново поез. Думка шефа про службовця залежить вд того, що йому доповсть управитель.
ншою причиною появи модернзму називають демократизацю суспльного життя наприкнц столття. У модернзм реалзована теза попередника модернств Ш. Бодлера (стаття «Художник модерного життя») про потребу митця «бути сучасним», витлумачена як апрорний естетичний критерй. Символы считались найдоскон налишим воплощением идей. Розгадку ц стйко зачарованост творчстю Кплнга мабуть слд шукати в тому, що Андре Моруа назвав «природним, постйним звязком з найдавншими, з найглибшими шарами людсько свдомост».
Символ породжував численн асоцац, захоплював багатозначнстю, глибинним прихованим змстом, який важко або навть неможливо було зрозумти. Принципи натуралзму утверджуються в спанськй лтератур (Е. Школа мажизму снувала недовго: вона розпадаться вже наприкнц десятих рокв.
Габриэль дьАнунцио (Италия), . Народження постмодернзму повязане з кризовим явищами в захдному суспльств: так званою «холодною вйною», наростанням гонки озбронь, американською вйною у Втнам, боротьбою трудящих за сво права, молоджними рухами, екологчними катастрофами, що в останн десятилття постйно супроводжують науково-технчний прогрес (Чорнобильська катастрофа, зменшення озонового шару, глобальне потеплння тощо). Усе лише грою лнй, площин, кольорв, але воно не матеральне в розумнн об39мно наповненост. з його машинною технкою. Полотна гперреалств часто були великого формату, зображували обкти з близько вдстан (крупним планом). Псля Друго свтово вйни А. Шенберг пише твори, що викривають зло насильство («Ода Наполеону» на врш Д. Байрона, «Уцллий з Варшави»).
Вони виступили як проти «чистого» мистецтва, так проти усх форм культури, як не вдображали сфери духовного життя. Не сну одностайно думки щодо виникнення модернзму. мажизм (вд фр.
з середовища росйських символств видлився окремий напрям 151 акмезм (гр. Стравинський), театр (А. 8 сну ще одне визначення модернзму як складного комплексу деологчних естетичних явищ, що включа не тльки авангардн теч, але й творчсть видатних художникв сучасност, «переступили рамки» естетичних поглядв прийомв модернстських шкл.
Складна трагчна епоха, якою була Перша свтова вйна та повонний час, приводила в табр модернзму не лише флософв та митцв, а й багатьох учених, серед яких можна назвати А. Ейнштейна, Н. Бора, Н. Внера та н. Представники модернзму брали пд сумнв етичну дихотомю «добро -- зло», надавали проритету символам порвняно з наративом, мфу як способу узагальнення духовного досвду поза сторично створеними культурою рархями, запроваджували спроби сполучати знаков системи рзних мистецтв, виявляли тенденц до поднання миттвого та вчного. Давайте грянем дружне: футуризму и футурью смерть». Реалзм для модернств -- це лише один з можливих засобв вдображення свту. До цього напряму належали М. Гумльов, С. Городецький, А. Ахматова, О. Мандельштам та нш. Одним з мистецьких напрямв початку XX ст.
Серед раннх авангардиств, на яких вплинув кубзм, були талйськ футуристи (вд лат. На меж столть простежуться творчий синтез можливостей музики та живопису в лтератур. Його романи «Вогонь» (1916) та «Яснсть» (1919) викривали мпералстичну вйну, показували наростання соцального невдоволення серед солдат. Це було мистецтво заради мистецтва. Натомсть митц актуалзували «потк свдомост» (Дж.
Серед фундаторв абстракцонзму називають мена В. Кандинського (1866-1944), К. Малевича (1878-1935) та ндерландця П. Мондрана (1872-1944). П. Сезанн та н. ) в музиц (Рхард Штраус), щоб незабаром перейти в лтературу. «Бачити, вдчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмон Жюль онкури. Прорив А. Платонова («Котлован», «Чевенгур») або М. Булгакова («Бг», «Бла гвардя», «Майстер Маргарита», «Собаче серце») через завсу брехн був покараний владою забуттям за життя. все бльше заглиблюються у внутршнй свт особистост, перетворюючи потк свдомост з художнього прийому на загальний метод зображення дйсност, що претенду на певну унверсальнсть.
"Що жахлившим ста свт, то абстрактншим ста мистецтво", – писав художник П. Кле. «Бачити, вдчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмон Жюль онкури. «Потк свдомост» безпосередньо вдтворю процес внутршнього мовлення персонажа (його також називають «внутршнм монологом»), вербальними засобами зображаються його синтаксично ненормован переживання, роздуми, спогади.
Розбратися в першочерговост цих формулювань належало письменникам, художникам архтекторам всього цивлзованого свту. Д. олсуорс цкавили проблеми теор лтератури. Гуго фон.
Часто твори поетв-футуриств були вкрай формалстичними. У цьому розумнн все навколо декоративне орнаментальне.
вд дйсност, неприйняття реалй. були Анатоль Франс (18441511924), Ромен Роллан (18661511944), Анр Барбюс (18731511935). Натуралзм, таким чином, ста мистецтвом фактограф та документальност. «Експресонзм, — влучно зауважив Томас Манн, — глибоко зневажа дйснсть вдмовляться вд зобовязань перед дйснстю». Напрям не обмежуться лише захдництвом чи фемнзмом, адже його розвиток притаманний нд (Р. В однй тльки Калфорн за вельми короткий строк зявилось деклька видатних письменникв.
Майстри модернзму намагалися задовольнити масову художню свдомсть. У 20-х pp. Такубоку) тощо.
Загалом вони виступили проти реалстичного, здебльшого життподбного вдтворення дйсност. «Вся американська лтература, – писав в 1935 роц Ернест Гемнгвей, – вийшла з одн книги Марка Твена, з його «Гекльберр Фнна». Ф. Енгельс називав Оноре де Бальзака доктором соцальних наук.
«Замсть розповдного методу ми можемо використовувати тепер мфчний метод», — писав один з найвизначнших модернств XX столття Томас Стернз Елот. (М. Поетам, письменникам, композиторам, художникам належить роль тлумачв подй. Винятком з «антидемократичного» правила може слугувати теоря творча практика унанмств та експресонств. Так, Золя створю генеалогчне дерево двох розгалужень людини у свому багатотомному цикл «Руон-Маккари». Самостйним внеском мажинств у лтературу був, на думку В. Брюсова, хнй принцип необхдност для поета «органзувати» лад образв.
Л. Андреев в. Росимеччин. Створюючи сво «ланцюги образв», мажисти смливо експериментують у галуз метрики та строфки хня поетика вимага «точного зображення», чткост, конкретност, ясност мови. де супрематизму подляли О. Розанова, Л. Попова, О. Родченко, Е. Лсицький, В. Татлн тощо. Воно, по сут, чуже народов й бльш того, воно вороже народов». Декоративнсть — це ритмчне чергування структур, лнй, кольорв, в основ якого лежить принцип гармон (симетр, що врешт-решт мстить в соб й асиметрю). Пен-клуб – це правозахисна органзаця, яка сну з 1921 року.
Так, аналзуючи Джойсв «потк свдомост», С. Хоружий пише: «.
Журналсти письменники виявляли виразки великих мст США. Протилежними реалзму за змстом формою були так напрямки, як натуралзм творцв «лтератури трущоб» Дж. Вместо жизнеописания читателю стали предлагать литературные интерпретации различных философских, психологических и исторических концепций (не путать с психологическим историческим и философским романом, являющимися классическими), появился стиль, названный Поток сознания (англ. Stream of consciousness), характеризующийся глубоким проникновением во внутренний мир героев. Тльки це дасть можливсть створити на основ нове мистецтво. Soleil levant»).
Тривалий час поняття «модернзм» «декаданс» ототожнювалися, проте таке розумння значно спрощу значення цих понять. Представниками мажинзму в Англ та США Т. С. Укранський модернзм сформувався пд впливом вропейських тенденцй, а також зустрчних течй, на перетин «флософ життя» та суголосно й нацонально «флософ серця». Деяк флософи XX ст. Такий безпредметний живопис велико уваги надавав семантиц кольорв.
Мур, Дж. «Уся справа у почутт — решта вдбуваться сама собою», — вважав К. Пссарро. Росйський художник, поляк за походженням К. Малевич (1878 – 1935), який народився у Кив, став засновником супрематизму – одного з напрямв абстракцонзму, програмним твором цього напряму стала його картина «Чорний квадрат» (1913). Джойса та А. Блого, Г. Мейрнка та В. Хлбникова, Т. С. Елота та.
Л. Борхеса. Символ беззмстовност, безглуздост, «напрямок лтератури, який займався беззмстовними речами», – так пояснюють французьк тлумачн словники дадазм, породження нтелгенц. Вортицизм був покликаний створити бльш динамчну, нж мажизм, поезю. Одню з спроб «врятувати» рух «поез образв» стала органзаця Е. Паундом ново теч — вортицизму (вд лат.
Письменники-реалсти вдгукуються на гостр змни в суспльному житт. «Я пишу те, що зараз вдчуваю», — говорить Камль Пссарро. Спостереження дослдниц пдтверджуються фактами багатьох лтератур XX ст. Сукупнсть найновших течй у свтовй культур вд 70-х pp. В росйськй лтератур мпресонстичну образнсть застосовували прозаки А. Чехов, . Флософ пдкреслював значення людсько особистост, вважаючи, що уявлення про свт залежать лише вд субкта.
Риси натуралзму можна спостергати й у лтератур XX столття: у творах Дж. Цих письменникв називали «втраченим поколнням» (Г.
У 60-70-т роки зявився термн «постмодернзм», який обднав нов явища в мистецтв ц епохи поширився на вс радикальн процеси життя, включаючи фемнстський та антирасистський руху. Так, аналзуючи Джойсв «потк свдомост», С. Хоружий пише: «збергаючи основн ознаки внутршнього мовлення, Джойс в той же час пдда його операц монтажу: проводить в його масив жорсткий вдбр, виганя будь-який баласт форму нове мовлення, згущене та високоорганзоване. нший видатний художник-мпресонст, Оюст Ренуар ззнався, що його антршечки не турбу те, що вдбуваться в його мозку, головне, на його думку, вмння бачити.
Наприклад, пса «Кавказьке крейдяне коло» не сприйматься як розповдь про под у екзотичнй мсцевост, вддаленй вд Захдно вропи, а як «. Ц слова-звуки (як, у свою чергу, ставлять за мету створювати в читача наявн образи) мають вдтворювати динамку, рух образв. у театральному мистецтв, як в нших видах мистецтва, спостергаться прагнення вдйти вд традицй класичного реалстичного вдображення дйсност на сцен. У XX ст. «Ми приречен до того, щоб пзнавати свт тльки через враження, яке вн на нас справля», — писав Анатоль Франс, який наприкнц XIX столття став одним з головних теоретикв захисникв мпресонзму, фундатором саме мпресонстично нтерпретац мистецтва. Метерлинк (Бельгия), .
Гппус, К. Бальмонт, Ф. Сологуб, В. Брюсов, О. Добролюбов, В. ванов, О. Блок, А. Блий). Модернзм зовсм не покликаний бути мистецтвом для широких мас, а навпаки. Процес модернстсько творчост, зазначав Д. Затонськйй, « процесом перетворення реальних явищ, подй, проблем на доми, символи, знаки — тобто абстрактн форми, що не вдображають дйсност, а лише символчно моделюють, створюють дещо подбне до адекватного й душевного настрою». Роден в скульптуре, . Таким чином стиралась творча ндивдуальнсть письменникв. Модернзм ставить соб за мету бути «мистецтвом для митцв, а не для мас людей.
Це вн першим вивв в свох творах образ «людини д» – солдата, чиновника, мсонера. Розквт укранського модернзму припав на поколння «розстрляного вдродження», представники якого зазнали репресй. Георге (Германия), Оскар. Стефан. працюють нмецьк натуралсти Г. Гауптман, А. Гольц, Р. Демель, Г. Зудерман, М. Г. Конрад та нш. Бльшсть з них автор бачив, а з деякими зустрчався особисто.
7 У роки псля друго свтово вйни модернзм втлився в напрямках «театру абсурду», школах «нового роману», «поп-арту», в кнетичному мистецтв т. д. Творчост Вулфа притаманна занадто пильна увага до теми смерт. Наприкнц XIX столття мпресонстичний стиль охоплю також лтературу.
ПСезанн и др. ) и в музыке (Рихард. Письменники медансько групи, особливо юсманс, зображали особистсть, неспроможну активно впливати на середовище. Они отвергли традиции реалистической литературы, ее язык, поэтическую технику. У свох творах намагалися передати динамзм життя вражень людини («Динамзм мускулв» У. Боччон, «Абстрактна швидксть 151 автомобль прохав», «Динамзм дога на шворц» Дж. Крм того в ньому зароджуться напрям пд назвою «Нова хвиля», який представляли режисери Ж. Л. Годар («На останньому диханн»), А. Рене («Хросима 151 моя любов»), Ф. Трюффо («400 ударв», «Американська нч»), К. Шаброль («Красунчик Серж», «Кузени»), Ж. Дем «Шербурзьк парасольки») та нш. Цкаво, що «я» лричного героя вдсутн серед цього перелку.
Саме вльний врш ста для мажиств засобом для вдтворення «хаотичност евту» (T. мпресонсти досить точно виражали цей головний принцип напряму. логчних, фзологчних мпульсв людсько поведнки.
Яскравою люстрацю може служити Моноврш лдера московських символств В. Брюсова «Про закрий сво блд ноги», яке стало концентрованим виявом формальних експериментв модернств. За сво коротке, замкнене (через хворобу) в чотирьох стнах, життя М. Пруст створив низку романв, як були обднан фабулою, оповдачем героями пд назвою «В пошуках втраченого часу». Темно в даному випадку означа не обовязково неясно, а з намром зашифровано. Доступнсть краси для загалу ста гаслом часу. Засновником цього напряму талйський поет Ф. Марнетт, автор «Манфесту футуризму» (1909). Гасла дадазму дратували мщан.
Сюрреалсти повнстю пдтримували думку про вплив пдсвдомого на життя кожно людини. Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв. Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення життя у формах життя. Эмил ь. Верхарн и. Морис. Фцджеральда став роман «Великий Гетсб», в якому показано американське суспльство 20-х рокв, «вку джазу», як називав цей час сам письменник.
Картина «Передчуття громадянсько вйни» (1936) закнчена за клька мсяцв до початку громадянсько вйни в спан. Важно обратить внимание на различие двух терминов — «модернизм» и «модерн», близких по звучанию в русском языке. Отже, символ народжуться там, де неможливо зобразити предмет.
Поети-мажинсти проголошують необхднсть «звльнити слово з тюрми змсту», «чистку» форми вд «пилу змсту». Це нструмент, що «озвучу» людськ дол. Кубзм (фр. фксац вражень, спостережень, спвпереживань. У свох творах намагалися передати динамзм життя вражень людини («Динамзм мускулв» У. Боччон, «Абстрактна швидксть – автомобль прохав», «Динамзм дога на шворц» Дж.
Звичайно ж, це мотив неоромантичний. Поетика мпресонзму знаходить сво мсце в укранськй лтератур. Акмезмшина, найвищий ступнь чого-небудь, мць) — модернстська течя в росйськй поез 1910-х рокв, що обднала Миколу Гумльова, Анну Ахматову, Осипа Мандельштама, Сергя Городецького, Георгя ванова, Михайла Зенкевича, Григоря Нарбута «спвчуваючих» Михайла Кузьмна, Бориса Садовського та нших митцв. Для новаторв ХХ ст. Прац ля (з передмовою самого Малларме) та Мореаса стають першими манфестами напряму. Термн уперше запровадив Ж. -П. Сартр у передмов до роману Н. Саррот Портрет невдомого (1947).
Читателю были предложены психологические и философские концепции. Супрематисти прагнуть знайти досконалу форму, яка, у поднанн з кольором, знаковою. Це вчний конфлкт мж способами життя, мж рзним свтосприйняттям. На початку 1910-х рокв футуризм виника в Рос.
Появу модернзму пояснюють рзними причинами. Як вс романи письменника, цей теж може розглядатися, як «роман освти», сторя формування молодо людини, яка росте. На хн переконання, модернзм зовсм не покликаний бути для широких мас, а навпаки. Героями творв цих письменникв були прост люди. таким intermezzo може бути сплкування з природою (тут Коцюбинський близький до вропейських митцв початку XX ст., таких, як Стефан Цвейг, Кнут Гамсун та н., як вважали, що врятувати людську душу вд руйнвно сили цивлзац може лише повернення до природи, сплкування з нею, насичення енергю гармонйнстю). Взагал, натуралсти не бачили стотно рзниц мж суспльством та природою.
Якщо, за висловом Ф. М. Неоромантики, як х попередники – представники романтизму XIX ст., заперечували прозу «обивательського» життя. Ибсен (Норвегия), . Лотар, Ж. Деррда, Р. Варт, П. де Ман, Юля Крстева та н. розглядають модернзм як некласичний напрям з визначальною ознакою унверсальност метанаративу, що потребу, на х погляд, спростування нелнйними структурами, хоча чимало дей та понять попереднього напряму були трансформован адаптован постмодернзмом, продовжуючи снувати поряд з ним.
Близькими естетам були «неоромантики» Р. Л. Ственсон («Острв скарбв», «Дивна сторя доктора Джекля мстера Хайда») Джозеф Конрад («Лорд Джм», «Тайфун», «Ностромо»). Риси реалзму та натуралзму поднував у свой творчост американський письменник, публцист Теодор Драйзер (18711511945). Найпершим же обктом хнх нападок став футуризм (слд зазначити, що мажинсти В. Шершеневич та Р. внв у минулому й сам належали до футуриств). Сверянна та збрка «Ляпас громадському смаку» (1913 р. ) поетв-кубофутуриств. Показовою в цьому вдношенн творчсть Володимира Винниченка. Синтезуючи вбираючи в себе художнй досвд лтератури, театрального й образотворчого мистецтва, музики переломлюючи його через сво особливост й специфку, кномистецтво волод власними зображально-виражальними засобами, серед яких головн 151 фотографчна природа рухомого в час зображення та монтаж.
Йому притаманн деяк основн риси. диним законом мистецтва вони вважають «виявлення життя через образ та ритмку образв». Австрйський лкар Згмунд Фрейд (1856-1939) був автором теор методу психоаналзу.
Але особливо насиченою мпресонстичними рисами ста лтература символзму (поезя П. Верлена, С. Малларме, P. M. Рльке, К. Бальмонта, драматургя О. Уайльда, M. Метерлнка, проза А. Шнцлера). В нього входять понад сто нацональних пен-клубв. Першим живим класиком австрйсько лтератури був X. фон Додерер. Нцшеанство (Ф.
Издох футуризм. Е. Мане. Соверен, хн твори представляли собою комбнацю площин та лнй, дисгармоню кольору та форми. Футуристи обожнювали технку, натомсть людськ проблеми цкавили х менше.
ТС. Започаткували символзм французьк поети Поль Верлен, Стефан Малларме, Артюр Рембо. Цей прийом застосували й реалсти XIX столття (Франко, Стендаль, Достовський, Толстой), навть «соцреалсти» («Прогулянка мертвих двчат» А. Зегерс).
Автор не осуджу жодного з них. Брати онкури теж наголошували на тому, що не бажають виходити за меж реального факту, вони, подбно до вчених, вивчали «людськ документи». Адже «я не можу розминутися з людиною. За словами мажинств, футуризм говорив про форму, а думав лише про змст. Модернзм створю власн мфи, твори його нердко перетворюються на мфологеми.
Назва роману – «Контрапункт», тобто вид багатоголосся, що оснований на одночасному поднанн розвитков ряду мелодй. Це був ще один бунт проти офцйних шор. Втм, конкретн й буденн предмети та явища не вдкидаються символстами цлком. Але не лише сторики вдтворюють образ минувшини. Перш колоналзм засуджували, а друг його схвалювали оспвували. Модернзм ставить соб за мету бути «мистецтвом для митцв, а не для мас людей.
До цього квартету слд додати також Лотреамо-на (псевдонм здора Дюкасса, автора «Псень Мальдорора»). як вже було зазначено, суттю модернзму було звернення до колективного несвдомого. Модернзм в лтератур прийшов на змну усталеним класичним канонам розповд. Символсти висунули дею самоцнност мистецтва, його цлковитого суверентету. Цей прийом застосували й реалсти XIX столття (Франко, Стендаль, Достовський, Толстой), навть «соцреалсти» («Прогулянка мертвих двчат» А. Зегерс).
За не М. Пруст отримав Гонкурвську премю. Элиот, . Жахи двох свтових вон, мотиви протесту проти сучасно дйсност, криза свдомост нтелгенц, дейно-естетичн психологчн конфлкти епохи, передача субктивного стану 151 все це намагаються вдобразити композитори-експресонсти.
Так, Л. Толстой у роман «Вйна мир» зобража хд вйни точнше, нж сторики того часу. Проведемо спостереження над актуальним хронотопом мпресонстично новели. Модернсти заперечували й методи натуралзму з його конкретнстю та фактографчнстю, для них головне – знайти узагальнену глибинну сутнсть.
В частности — идеологией и философией постмодернизма. Кнець столття ототожнються з декадансом, занепадом, духовним розкладом, з втратою моральних критерв, розгубленстю нтелгенц перед лицем соцальних негараздв суперечностей, що посилюються. На думку митця, ус зусилля потрбно зосередити на кольор, форм, фактур, рус. А. Камю цкавила проблема рол митця в суспльств.
– куб). На перше мсце вони висували нтуцю, яка мала проникати в тамничу сутнсть буття. Не сну одностайно думки щодо виникнення модернзму. Змст мажинсти вдсували на другий план: вн "податься образом". Модерн був частково визначений символзмом, поднував вропейськ та схдн традиц. В рзн роки до мажистсько школи належали американець Дж. Становище «маленько» людини у фрм, де служить Грегор. Тобто, письменник не менше сприя просвтництву, нж вчений.
acme 151 вершина, розквт, вищий ступнь чого-небудь). Назвть характерн риси мпресонзму. Отже, знання про минуле мистецтво да нам не менше, нж наука. Сенс його життя-горння -- у служнн людям. Розчарування письменникв у критичному реалзмов зумовило появу на меж XIX-XX ст. Футуристи заперечували традиц класично лтератури, у пошуках нових форм створювали нов, незвичн слова словосполучення, збергаючи римування, змнювали традицйну ритмку. Занурившись з головою в лтературну працю, вн не помтив навть Першо свтово вйни. Композиц його творв ррацональн, абсурдн, нод мтують кольорову фотографю («Постйнсть памят», «Передчуття громадянсько вйни» (л.
На Заход вважають близькими мж собою творчсть «неоромантикв» «лтератури д» через те, що ц групи розвивали колональну тематику. талйський письменник Флппо Марнетт (1876-1944 рр. ), наголошуючи на закнчен мистецтва минулого та народженн футуризму як мистецтва майбутнього. Обстоювалося право митця на вищий, «надземний» ступнь краси, але не протиставлюваний, на противагу народникам, критерю правди, а врвноважений ним. Камю, Ж. -П.
Саме таке мистецтво натяку, «абсолютне володння цим танством», створю символ. Визнаним вождем мстико-релгйного напрямку американсько поез став Т. С. «Батьком мажизму» вважаться Т. Е. Гюм. У свтовому кно друго половини 4015150-х pp. Тод письменники стали звертатися до нших, ранше не використовуваним нтерпретацй художнього задуму. сну думка, що художнй твр може виконати функцю наукового дослдження (П.
Досить буде зображення комплексу емоцй пдсвдомост, сексуально-патологчно схильност. Бологчн та сексопатологчн мотиви мають мсце в романах «Чеснсть з собою», «Записки Кирпатого Мефистофеля», у драмах «Пригвождены», «Базар», «Грх». До мпресонств належать МарсеЛь Пруст (Франця), Кнут Гамсун (Норвегя), Джозеф Конрад (Англя), Юлан Ту-вм (Польща), ван Бунн, Антон Чехов (Рося). Так, Е. Золя ретельно вивча сучасн йому науков прац «Фзологя пристрастей» Ш. Летурно, «Трактат про спадковсть» Люка, теор Ч. Ломброзо, за якими злочиннсть визначаться поганою спадковстю.
Саме манфести «як жанр, що вмщу програму глобально переробки Всесвту», а також створення «всебчного типу поведнки», найбльш адекватним вираженням талйського футуризму в галуз словесно творчост. Рльке, Г. Аполлнера, Т. -С. Абстракцонсти (лат. Цей простр -- душа героя, вона дина. Достовського, вся росйська лтература вийшла з гоголвсько «Шинел», то в лтератур США подбну роль зграли «Пригоди Гекльберр Фнна» Марка Твена. Балла, Дж.
Импрессионизм (от фрвпечатление) вел свое начало во второй половине XIX века и расцвел в XX в. Он возник как реакция на салонное искусство и натурализм сначала в живописи (К. Датой зарождения модернизма часто называют 1863 год— год открытия в Париже «Салона отверженных», куда принимались работы художников. Про Цезаря Брута ми швидше знамо вд Шекспра, нж вд Моммзена чи Гббона. Постмодерна нтепретаця», 1997), переглядаючи спввдношення мж каноном та його варантами, дйшла висновку про потребу змни формули «вропейський модернзм» на «вропейськ модерн», де вже йшлося про нварант та його рзновиди, коли «космополтичн» тенденц поднувалися з нацональними. ров. Стефан. Сферою дяльност укранського модернзму виявилася «наця як текст» в онтологчнй, морально-етичнй, флософськй та естетичнй площинах. Поступ модернзму в укранськй лтератур був сприйнятий неоднозначно.
Экспрессионизм появился сначала в живописи (ЕМунк, . Берберова). Тобто для колективно психки характерне вдчуття тотожност всього живого. Згодом це стало правилом для новтньо австрйсько лтератури. Гперреалсти, намагаючись досягти «надреальност», використовували засоби, не вживан у традицйному малярств: акрилов фарби, фарборозпилювач, трафарети, шлфували полрували поверхню картини, щоб позбутися мазкв пензля. Псля виходу з увязнення Малевич-художник повертаться до предметност («Двчата в пол», «Снокс»), але не до реалзму.
Найсуттвшими положеннями флософ модернзму : визнання глухого кута, в якому опинилося людство внаслдок бурхливого розвитку цивлзац криза та переоцнка традицйних цнностей поглядв на свт складнощ та суперечливсть взамин людини навколишнього свту (свт або непзнаний, або пзнаться лише нтутивно, несвдомо) визнання самотност людини, вдчуженост вд свту, замкненутост в кол свох фантазй, як у "Башт з слоново кстки" глобалзаця та нтернацоналзаця культурних процесв, що призводить до втрати нацональних традицй техноцентризм, техноморфзм (одухотворення технки) та х перевага над антропоцентризмом. Усвдомлення письменником власних емоцйних конфлктв – шлях до одужання душ й свту. Тамара Гундорова («ПроЯвлення Слова: Дискурся раннього укранського модернзму. нмецький письменник Бертольд Брехт (18981511956) розробляв теорю «епчного театру» (пси «Матнка Кураж та дти», «Кавказьке крейдяне коло» та н. ).
Флософське есе «Мф про Сзфа» А. Камю написав у час, коли Франця була окупована фашистами, тому дея непокори, мужньо боротьби з складними обставинами була дуже злободенною. Споры продолжались, доказать свою правоту никому не удавалось. Але вн стомився. У 1922 р. К. Малевич очолю нститут художньо культури в Петроград, але де художника не могли втлюватися за умов, коли мистецтво, «стало частиною загальнопролетарсько справи» 151 за словами В. Ленна. Флософським пдрунтям цього модернстського напряму було вчення С. Кркегора, М. Хайдеггера, К. Ясперса.
Перебування в таких умовах ста випробуванням для моральних засад мешканцв табору. У творах кубств переважа коричнева, темно-зелена, сра кольорова гама. Експресонзм зявився спочатку в малярств (Е. Мунк, В. Ван-Гог, П. Гоген. А кнець 20-х – кнець 30-х рокв був епохою, яку деяк сторики назвали потм «тимчасовою стаблзацю капталзму». мажинсти (як, до реч, повнстю вдкидали вплив англомовних мажиств) розпочали свою дяльнсть з нещадних атак на рзномантн лтературн напрями й теч.
Вершиною творчост Ф. С. Найзначнший вплив на росйський авангард у передреволюцйн роки справив супрематизм К. Малевича та талйський футуризм (вд лат. Сучасники фовств побачили у х творах лише вдмову вд вишуканост мпресонств. Одним з мистецьких напрямв початку XX ст. Балла).
Екзистенцалзм (вд екзистенця – снування) (А. На вдмну вд реалств, як завжди прагнули дати логчне пояснення подй з точки зору соцально-духовно еволюц, модернсти нчого не пояснюють -- вони лише фксують зрушення в субктивному й обктивному свт за допомогою знакв, символв, натякв. Однак це протистояння не тльки драмою лричного героя, а й сенсом його життя (хоч на перший погляд це звучить парадоксально). Цей дуалзм реального та деального — основа символчного свтосприйняття. Зовн художнй простр змнються (мсто -- село -- мсто).
Виника ндустря "масово культури", рзн теч неомодернзму. Франко, який вддавав перевагу цнностям позитивзму, визначив вдмннсть мж реалстами та модернстами: «Коли стар письменники виходять вд малювання зверхнього свту природи, економчних та громадських обставин -- тльки при помоч х силкуються зробити зрозумлими даних людей, х дла, слова й думки, то новш йдуть зовсм протилежною дорогою: вони, так сказати, вдразу засдають у душ свох геров нею, мов магчною лампою, освчують все окруження».
Поруч з реалстичним методом, який творчо розвивався, в лтератур XX ст., як в нших видах мистецтва, виникають рзномантн напрями, що обднуються загальною назвою «модернзм». В 1891 роц сталося його «офцйне визнання» — в цьому роц увагу всього Парижа привернув влаштований з приводу публкац поетично збрки Жана Мореаса банкет, на якому головував С. Малларме в оточенн лтературно-мистецько елти. 1), «Музика») властив життстверднсть, оспвування молодост грац. У чому суть символзму. М. Гумльов визначав адамзм як «мужньо твердий ясний погляд на життя». "Завоювавши" Францю, символзм швидко поширився в усй вроп.
Французский лирик Гийом Аполлинер даже придумал для таких текстов особый термин – «каллиграмма» (от греч. Митець занурються у свт сво фантазй, щоб знайти там насолоду. Романи Ремарка «На Захдному фронт без змн», «Три зль, Герман Гессе та нш). За одних тльки «Дублнцв» вн заслуговував мсця серед класикв.
Ейфоря художнх пошукв 20-х рокв, з погляду комунстично парт, мусила змнитись на однодумнсть. С. Есенина – лучшее подтверждение этой мысли. Та це х не врятувало.
Однак Е. Паунд з часом вдйшов вд мажизму, коли лдерство в нього «перехопила» Ем Лауел (пзнше Паунд менуватиме мажистську школу «емжизмом»), яка протягом 1915—1917 рокв вида ще три поетичн антолог — «Поети-мажис-ти». Течя конструктивзму узагальнювала новаторськ пошуки дячв авангарду в галуз створення нового побуту (дизайну), в архтектур, художнй графц, фотограф. Телебачення набува все бльшо популярност через оперативнсть, можливсть донести до велико аудитор потрбну нформацю тощо. Площинна декоративнсть вдображенням внутршньо будови буття.
Змни були помтн не вдразу, позначалася нертнсть суспльства, як це зазвичай бува, почалися обговорення нових вянь, хтось був за змни, хтось х не приймав. Фактам, як опису письменник, звичайно, не слд давати авторську оцнку. Критер модернзму були дуже рзними. «Традицйний» реалзм для модернств— це лише один з можливих засобв вдображення свту, який не осяга справжньо реальност— ррацонально, метафзично, непзнаванно та, врешт-решт, рреально.
«Модернизм» — широкое направление в культуре ХХ века, связанное с абстрактными и авангардными течениями, ориентированное на преодоление устоявшейся художественной традиции и построенное на последовательном стремлении к новизне. futurum – майбутн). Гофмансталь, . Свом гаслом вони проголосили створення ново дйсност, яка совершенно реальною. Мфотворчими твори Дж.
Типовими представниками соцреалзму в Рос були Ф. Панфьонов («Бруски»), Ф. Гладков («Цемент»), М. Шолохов («Тихий Дон», «Пднята цлина») тощо. Натуралзм з його фактографю та соцальним бологчним детермнзмом ма, на думку Ж. Мореаса, лише «цннсть заперечення». Модернзм (вд французького moderne – сучасний) – це загальноприйнятий термн для позначення мистецтва кнця ХХ – першо половини ХХ столття.
XX столття до сьогодення найчастше називають постмодернзмом. нструкця 1 флософськ витоки модернзму на рубеж столть стали нов деологчн концепц, в основ яких лежав принцип ррацоналзму, тобто визнання безсилля людського розуму в пзнанн всесвту, визнання «хаотичного» начала. Модернстська модель постулю де хаосу, випадковост, неможливост упорядкування.
Моне, О. Ренуар, К. Пссарро, Е. Дега, А. Сслей) «добровльно» прийма назву «мпресонсти» та почина видавати журнал «мпресонзм». Це був великий полтичний памфлет. Еволюця творчост ДАнунцо весь час йшла по лн вдмови вд естетизму. Как воплощение давней мечты многих поэтов, музыкантов и художников о синтезе искусств появлялась и фигурная (визуальная) поэзия.
3. Початок цьому рухов поклав журналст Джейкоб Рс.
За допомогою мистецтва вдбуваться х нтутивне осягнення крзь зовншн покрови. У поширенн абстракц вн вбачав насамперед необхднсть ршучого розриву з старим свтом, утвердження нового справедливого суспльства. Роден), музиц (М. Начавшееся символизм французские поэты. Визначними французькими прозаками першо половини XX ст. Ж. Ромен, Ж. Дюамель (поетична збрка «Супутники») та нш письменники вбачали в основ всляких духовних зближень не спльн свтогляди та нтереси, а пдсвдом мпульси.
3), «Вдкриття Христофором Колумбом Америки», «Апофеоз долара»). Окрем стильов тенденц у рзних художнх вимрах можуть тлумачитись з рзних позицй. Рух укрансько лтератури до модернзма права митця на достеменне мистецтво одним з перших проголосив М. Вороний: «хоч трошки флософ, де хоч клаптик неба яснв би, того далекого недосяжного неба, що вд вкв манить нас свою недосяжною красою». Кожне мистецтво, яке, за словами Оскара Уайльда, «одночасно поверхнею та символом», «нчого не виража, окрм самого себе». Саме вн мав перебувати в центр уваги письменника.
У першй книз журналу «Аполлон» за 1913 рк були надрукован манфести акместв: стаття М. Гумльова «Спадщина символзму та акмезм» стаття С. Городецького «Деяк напрями в сучаснй росйськй поез». Одним з напрямв постмодернзму гперреалзм (нш назви цього напряму: суперреалзм, фотореалзм, слайдизм, документалзм тощо), для якого характерним наслдування фотограф живописними та графчними засобами. Саме мистецтво, а не дйснсть, первсним. Кобилянська, Г. Михайличенко, А. Заливчий, ранн М. Хвильовий та А. Головко). Гамсун, . Дйсно, вони розвивали, але з рзних позицй.
«Вн вдрива людину вд повсякденно обстановки. Псля органзац персонально виставки в Нмеччин К. Малевич був арештований. В. Шершеневич. На вдмну вд флософа В. Кандинського, Казимир Малевич був справжнм революцонером у мистецтв. Найвдомшим представником цього напряму був Сальвадор Дал (1904 – 1990), спанець за походженням. Представителями имажинизма в. Англии и. США является.
Лкар з лкарняно каси вважа всх людей за цлком здорових, тльки лнивих. Для символзму характерна поезя малих форм. Выразительные проявления имп ресионизму были в творчестве.
Вн був також реформатором англйсько поетично мови. Спершу рух виник у вигляд вльно асоцац клькох поетв, що вдмежувалися вд символзму, точнше, вд «Поетично академ» Вячеслава ванова на знак протесту проти його нищвно критики гумльовсько поеми «Блудний син» (1911 p. ). датних французьких поетв Поля Верлена та Артюра Рембо, що припада на 60 — 70-т роки. Вона диктувала унфкацю тем стилю, а також строго карала за «вдхд вд генерально лн».
З 1912 року американський поет Езра Паунд активно працю в чиказькому журнал «Поезя», який познайомив свт з мажизмом у 1913 роц. Картина «Передчуття громадянсько вйни» (1936) закнчена за клька мсяцв до початку громадянсько вйни в спан. Народження постмодернзму повязане з кризовим явищами в захдному суспльств: так званою «холодною вйною», наростанням гонки озбронь, американською вйною у Втнам, боротьбою трудящих за сво права, молоджними рухами, екологчними катастрофами, що в останн десятилття постйно супроводжують науково-технчний прогрес (Чорнобильська катастрофа, зменшення озонового шару, глобальне потеплння тощо). Фантастика тсно повязана з реальнстю в мистецтв модернзму.
Таким чином, у творчй практиц натуралств вдбуваться значне розширення тематики. На змну реалстичнй та натуралстичнй обктивност приходить модернстська художня субктивнсть. Пд впливом французького екзистенцалзму в проз виника так званий «театр абсурду». Е. Лоуел да и. США. Псля «лтератури под», (якою художня проза була в XIX столтт), на думку Г. Стайн, в XX столтт повинен прийти «роман стану».
Автор «Портрета Дорана рея» стверджував, що не росйська дйснсть, а Тургенев створив нглств, так само, як лондонськ тумани винайшли французьк художники-мпресонсти. Мистецтво — вище за життя, втручання життя в мистецтво буде лише згубним для останнього. В широком смысле модернизм— «другое искусство», главной целью которого является создание оригинальных произведений, основанных на внутренней свободе и особом видении мира автором и несущих новые выразительные средства изобразительного языка, нередко сопровождающиеся эпатажем и определенным вызовом устоявшимся канонам.
Безжальний час вдсяв все невдале, слабке, тенденцйне залишив нам лише найцннше. Благодаря своей исследовательской манере письма Уильям Фолкнер входит в золотую пятерку писателей США, так же как и два других писателя – Джон Стейнбек и Скотт Фитцджеральд, которые в своем творчестве стараются следовать правилу глубокого анализа. передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму (символзм, мпресонзм, неоромантизм). Джойс В. Вулф, О. Гаксл Р. Музль, Г. Е. Носсак X. Кортасар, Ф. Дюр-ренматт X. Л. Борхес. У твор йдеться про чумний табр, де складаться особливий спосб життя. Деяк з них були видан друком вже псля смерт автора. Такое оформление текста, по его мнению, необходимо, «чтобы читатель с первого взгляда воспринимал всё стихотворение целиком, подобно тому, как дирижёр одним взглядом охватывает нотные знаки партитуры».
диною метою лтератури, за словами Стефана Малларме, не називати предмет, а «натякнути» на нього. Це був прообраз людини «в капелюс прикажчика на голов пророка» (Андре Сальмон).
На його творчсть вплинула теоря психоаналзу 3. «Поезя Верлена, — зазнача Г. Косков, — мпресонстична тому, що, руйнуючи меж мж субктивним та обктивним, духом плоттю, високим низьким, вдмовляючись вд рацонально-морального вдношення до дйсност, вона цлковито вддаться фксац безпосереднх, миттвих вражень, душа" й пейзаж" однаково втрачають визначенсть, розмита лня почина панувати над чтким контуром, вдтнок — над однотоннстю кольору, а свтлотнь — над свтлом тнню». Автор змальову занепад могутньо англйсько буржуазно родини на фон суспльно-сторичних подй. Фарби, лн, кольори, на думку художника, знаками космосу.
Образи-символи вдтворювали тамничу та ррацональну суть людсько душ та життя, метафзичний свт «нобуття», натякали на мстичну сутнсть явищ життя. symbolon 151 знання).
Вплив символзму в останн десятирччя XIX столття стрмко зроста, вн ста модним напрямом. Втм, принцип цей не для модернзму абсолютним. Основним лтературним напрямком був акмезм. Тема самотност людини, втрата нею особистост ста домнуючою в захдновропейськй лтератур.
Представники цього жанру (Н. Митець занурються у свт сво фантазй, щоб знайти там насолоду. У творах кубств переважа коричнева, темно-зелена, сра кольорова гама.
Так писав про це М. Семенко в статт «Мистецтво як культ». Не минув натуралзм укрансько лтератури. Футуристська естетика, регламентована в манфестах, базуться на анти-традицйност. И. Бехер и. А. Франс в. Германии, . Родоначальником соцреалзму був оголошений Максим Горький.
Вн був митцем трагчного свтовдчуття, за визначенням окремих критикв – «катастрофстом». мистецтво, яке бажало зберегти себе, теж ставало в опозицю до фашизму.
Унанмсти проповдували принцип днання народв, «однодушност» людей, злиття людини та природи. Гофмансталь (Австрия), . У 90-х роках вперше вийшли друком художн альбоми "Укранський авангард 1910-1930", "Портрети сучасникв А. Петрицького".
Художник М. Бойчук (1882-1937), поднуючи в свой творчост традиц давньоруського взантйського конопису, живопису Ренесансу та народного мистецтва, здйснив спробу створити нацональний художньо-монументальний стиль. Модернзм зовсм не покликаний бути мистецтвом для широких мас, а навпаки. Останнй став першим американським письменником – лауреатом Нобелвсько прем з лтератури. Пен-клуб як мжнародне обднання письменникв ма свй центр в Лондон. 151 романтизм реалзм, зображуючи духовний занепад у Захднй вроп напередодн Першо свтово вйни. В основ ж будови лежить ритмчнсть симетричнсть, тобто декоративнсть.
Виникнувши в кнц XIX ст., у першй половин XX ст. Це положення пдтверджуться низкою фактв. Модернзм створю власн мфи, твори його нердко перетворюються на мфологеми. Тод ж розпочинаться творчсть Малларме.
З ншого боку, в роман показано вчний конфлкт мж добропорядним бюргером художником. Твр справля моторошне, вдлякуюче враження абсурдност всяко вйни. Вс вони писали в епоху, коли Англя була могутньою свтовою державою, здавалося, що такою вона залишиться назавжди. Я не можу бути самотнм». Звернмося до най-типовших.
Широко використовують цей прийом представники французького «нового роману» (А. Процес модернстсько творчост, зазначав Д. Затонський, « процесом перетворення реальних явищ, подй, проблем на доми, символи, знаки— тобто абстрактн форми, що не вдображають дйсност, а лише символчно моделюють, створюють дещо подбне до адекватного й душевного настрою». Е. Паунд, . Мамн-Сибряк, О. Писемський, П. Боборикн, О. Амфтеатров).
Той же Пссарро зазначав, що мпресонзм ма бути теорю «чистого спостереження». Вони першими висловили занепад, що насувався, мовою лрики. Першим куб стичним твором вважаться картина П. Пкассо «Авньйонськ двчата» (1907).
Його особливстю всезагальна тотожнсть. Вона вважала початком доби модернзму творчсть «розстрляного вдродження», хоча цей перод постав на початку XX ст., пройшовши чотири етапи еволюц: початок XX ст., 20-т, 60-т, 80-т XX ст. Г. Флетчер та англйськ митц T. C. Широко використовують цей прийом представники французького «нового роману» (А. диний вихд для людини, що перебува в таких умовах, 151 самогубство або бунт. Однак культура мистецтво мають властивсть свочасност, тому нхто не може прискорити або сповльнити процес.
Класик англйсько лтератури Джон олсуорс (18671511933) у свох творах засудив лицемрство егозм аристократичного суспльства, критикував англйську колональну полтику. Роман «Дженн Герхард» також торкався жночо теми утверджував дею морально переваги чистоти людини з народу. Тут К. Малевич створю групу «Уновис» («Утвердители нового искусства»), обднавши свох однодумцв. Найпослдовншим провдником дей експресонзму був засновник та теоретик "Мосту" Ернст Людвг Крхнер (1880-1938 рр. ). У час Друго свтово вйни та пслявонний час у свтовй лтератур виника екзистенцалзм.
Народження футуризму в Рос, подбно до акмезму, зумовила криза росйського символзму. К наиболее экспрессионистов принадлежат. Балла). У документально-публцистичнй книз «Кати» (1926) викривав фашистський терор у балканських кранах.
Зате одна ця удача сама по соб виправдову все нше». Такими були Д. Джойс, Т. С Елот, В. Вульф, О. Гаксл. Французьке кно того часу, вдтворюючи проблеми повонно дйсност, також вдобразило под Друго свтово вйни Руху Опору (режисери Р. Клеман, Л. Да-кен, Ж. Беккер, Ж. П. Ле Шануа). Вн виник в Париж також на початку столття.
Створити такий шедевр Джойсов вдалося за рахунок духовного пошуку, напруженого життя навть пдсвдомост. «Музика — композиторам, де — флософам, полтичн питання — економстам, а поетам — образи й тльки образи», — проголошуться в мажинстськй декларац. Росйський художник, поляк за походженням К. Малевич (18781511935), який народився у Кив, став засновником супрематизму 151 одного з напрямв абстракцонзму, програмним твором цього напряму стала його картина «Чорний квадрат» (1913). В 1931 роц в Париж вийшла друком книга журналста письменника Курцо Малапарте (Курцю Поганого) «Технка державного перевороту» (накше – «Методи змови»).
Для побудови мелодй у свох творах застосовував додекафоню (дванадцятизвуччя), використовуючи весь набр звукв хроматично гами. «Цех поетв» придля увагу насамперед професйному поетичному вдосконаленню, вн ма свй друкований орган — журнал «Гперборей», який видавав поет перекладач Михайло Лозинський, «тамничий наставник» «Цеху». Лтературна школа потоку свдомост виникла у 10-30-т роки ХХ ст. Равель, К. Дебюсс, О. Скрябн, . Експресонсти головним вважали вдображення субктивних уявлень автора, тяжли до ррацональност, загострено емоцйност, що призводило до рзких кольорових контраств, геометрично спрощених форм, деформацй зображуваного, пдкреслення предметв чткими контурами графчних чорних лнй («Група художникв» Е. Кр-хнера, «Втрильн човни в гаван» Е. Хеккеля).
важливо не що сказати, а як сказати. Единственно настоящим был только внутренний мир человека и художника их чувства и мысли. Флософським пдрунтям цього напряму фрейдизм. При цьому митц використовують рзн матерали, принципи д, види руху, джерела руху форми (Н.
Е. Паунд, . Моррсона. Бунн, М. Коцюбинський). XX ст. Герберт Уелс (18661511946) розвивав жанр науково-фантастичного роману («Машина часу», «Вйна свтв»), гостро сатиричного («Острв доктора Моро»).
Якщо донин, зазнача теоретик, точилися суперечки «за право виражати сутнсть художньо дяльност» -- «наслдування чи перетворення дйсност» (тобто, як бачимо, суперечка реалств з романтиками), то модернзм на мсце цих традицйних двох принципв висува свй, третй, -- «створення ново дйсност». Модернств не цкавить предметний свт -- вн завжди ними деформуться та абсурдизуться.
Певна рч, що мажинзм не мг, якщо б навть прагнув того, цлком знехтувати змстом. На початку 1919 р. К. Малевич пережджа до Втебська, працю викладачем у художнй школ, якою керував М. Шагал. Потм вийшли друком «В бк Германтв», «Содом Гоморра» тощо.
Василь Кандинський – одна з найшанованших фгур у культур модернзму. А романтика морських мандрв як у Ственсона, так у Конрада поднуться з глибоким психологзмом серйозними моральними соцальними проблемами. Заклики, промови статт ДАнунцо часв вйни видан друком пд назвою «В мя великодержавно тал». Модернсти активно шукають для свох творв нову мову – метамову, яка ма стати, на хню думку, новим унверсальним засобом вдображення непзнаних звязкв. У 1922 р. К. Малевич очолю нститут художньо культури в Петроград, але де художника не могли втлюватися за умов, коли мистецтво, «стало частиною загальнопролетарсько справи» – за словами В. Ленна.
У флософському роман-притч «Чума» (1947), написаному вдразу псля закнчення Друго свтово вйни, втлються дея боротьби з безглуздою дйснстю. Тагор) чи Япон (. На думку Шопенгауера, зла воля спричиня всесвтнй абсурд катастрофи, тому вона виключа будь-як закономрност природи й суспльства, звдси – неможливо пзнати й подолати цю волю за допомогою законв логки та розуму. Имажизм (от фробраз) – течение, причиной появления русского имажинизма. Зявився модернзм в кнц 19-го столття, а його розквт припав на початок столття 20-го. Найбльшого значення дадазм досяг у Франц, де вн став чисто лтературним напрямком.
Кнетизм прагне обднати в дине композицйне цле рзн види мистецтва (звуков композиц, свтломузику). В широком смысле модернизм— «другое искусство», главной целью которого является создание оригинальных произведений, основанных на внутренней свободе и особом видении мира автором и несущих новые выразительные средства изобразительного языка.
Композиц його творв ррацональн, абсурдн, нод мтують кольорову фотографю («Постйнсть памят», «Передчуття громадянсько вйни» (л. На початку XX ст. Роман Джойса «Улсс» свом змстом звернений не так до почуттв читача, як до його нтелекту.
В рзних кранах символзм представляли Габрель дАнунцо (таля), Райнер Маря Рльке та Гуго фон Гофмансталь (Австря), Стефан Георге (Нмеччина), Оскар Уайльд (Англя), Емль Верхарн Морс Метерлнк (Бельгя), Ген-рк бсен (Норвегя), Станслав Пшибишевський (Польща). Слова ц були мимовльним передбаченням дол творв самого Кплнга. Тому некоректно шукати прямих аналогй мж ним та «Молодою Бельгю» або росйським србним вком, як розвивалися за сприятливих для творчост обставин, а також вважати модернзм «недокрвним» (М. Зрлий модернзм складаться в 10-х роках ХХ ст. де супрематизму подляли О. Розанова, Л. Попова, О. Родченко, Е. Лсицький, В. Татлн тощо. Усвдомлення письменником власних емоцйних конфлктв -- шлях до одужання душ й свту.
Росйськ мажинсти (група хня розпалася в середин 20-х рокв), як англйськ та американськ мажисти, розробляли нов форми вльного врша, нов рими, експериментували в галуз поетично мови. Творчост художника («Червон рибки», «Танок» (л. Мопассана и. Марселя. Джойсв «Улсс» став свордною енциклопедю модернзму. Термн «модернзм» дос не ма точного визначення, нколи розглядався не в манентних, а в позаестетичних категорях, зокрема позитивстсько естетики. Роб-Грй, Н. Саррот, М. Бютор).
А также более поздние течения— абстрактное искусство, дадаизм, сюрреализм. Унанмсти проголосили себе противниками символств (так само, як росйськ акмести). Сюрреалств рзних кран днала дея соцального бунту.
Визначним представником фовзму був Анр Матсс. Цкаво, що бльшсть з названих були солдатами т вйни. «Поезя Верлена, — зазнача Г. Косков, — мпресонстична тому, що, руйнуючи меж мж субктивним та обктивним, духом плоттю, високим низьким, вдмовляючись вд рацонально-морального вдношення до дйсност, вона цлковито вддаться фксац безпосереднх, миттвих вражень, душа" й пейзаж" однаково втрачають визначенсть, розмита лня почина панувати над чтким контуром, вдтнок — над однотоннстю кольору, а свтлотнь — над свтлом тнню». Так, темою «Будденброкв» Томаса Манна крах розпад торгово династ, як викликан не зовншнми причинами, а чисто психологчними факторами.
мпресонзм розвиваться в останнй третин XIX — на початку XX столття. «Я» не дйовою особою, його внутршнй свт, душа -- це мсце, де вдбуваються под: утома, породжена Людським горем, Залзною рукою города, знматься Сонцем, Нивами, Зозулею, Жайворонками та наповнються новою снагою. Елот, Ф. М. Форд, Д. Г. Лоуренс, Р. Олднгтон. Футуристи (У. Вустами героя свого роману «Свтло погасло» Кплнг сформулював тезу, за якою у «всякого на одну вдалу роботу приходиться не менше чотирьох невдалих. У футуризм, дадазм, «театр абсурду» монтаж виступа як засб пзнання свту: створюючи абсурдний образ, вн наочно показу обрис безглуздого свту.
Чим неправдоподбншою картина свту, тим врогдншою вона ста для модернств. Свордно тлумачили модернзм представники «Празько школи», О. Туринський, Б. -. Втм, принцип цей не для модернзму абсолютним. Тамниця, або дея, криться в глибин матеральних речей. До того ж, Е. Золя до свого розумння середовища залуча природн умови. Ще його називають «романом виховання», «романом розвитку».
Вже в 1933 роц О. Мандельштам визначав акмезм як «тугу за свтовою культурою». Цей шлях розпочав у свому вдомому сонет «Вдповдност» Шарль Бодлер, де природа поста як певний «лс символв», крзь який пряму людина. Вони глибоко психологчн. Головною у творчост митцв ста естетична проблематика. В той же час створються ще один акместичний манфест «Ранок акмезму» О. Мандельштама, але з певних причин вн був надрукований тльки в 1919 роц.
Мандельштам), свту словянсько мфолог (С. Склалася люзя все загальност художнх нтересв та смакв всього суспльства. Письменник Ш. Морс у статт Лтература сьогодншнього дня (1889) зазначав, що характерною ознакою сучасного мистецтва синтетичнсть: воно намагаться показати цлсну людину засобами цлсного мистецтва, а всесвтнй естетичний синтез – спроба повернути свтов втрачен гармоню, днсть, красу. З 1894 року – часу вступу на престол царя Миколи II-го до 1936 року (доби «великого перелому» в СРСР) снувала культурно-сторична епоха, вдома як росйська «србна доба».
Часто в картинах кубств початковий вигляд зображуваного предмета важко уловлювався («Скрипка гтара» П. Пкассо (л. На мсце художнього образу митц поставили художнй символ, що мстить у соб цлий ряд значень. Саме тод Е. Паунд друку сво «Деклька Н" для мажиста», а через рк — вида антологю «мажисти», куди, окрм його власних вршв, увйшли поетичн твори американських лрикв Гльди Дултл, Ем Лауел, Вльяма Карлоса Вльямса та нших. Саме тому натуралстичн, приземлен зображення непридатн. «Деклараця мажинств» починаться з констатац смерт футуризму: «Скончался младенец, горластый парень — десяти лет от роду (родился 1909 — умер 1919).
Сучасники фовств побачили у х творах лише вдмову вд вишуканост мпресонств. Кубзм (фр. Датой зарождения модернизма часто называют 1863 год— год открытия в Париже «Салона отверженных», куда принимались работы, отвергнутые жюри Парижского салона. Йому потрбне intermezzo, пауза, перепочинок.
Образ у мпресонств виника саме при безпосередньому, так би мовити, «Свжому» погляд на предмет. ГТракль и. ФКафка в. Австрии. Австрйський лкар Згмунд Фрейд (1856-1939) був автором теор методу психоаналзу. ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми С. Ейзенштейна). Життя людей у творах натуралств зумовлене не лише бологчно, а й соцально. Поетика «Ново хвил» розвинула принцип розповд вд першо особи, внесла репортажну безпосереднсть, змшання лтературно мови з ненормованою лексикою, продемонструвала ункальну можливсть розкриття внутршнього свту персонажа через самоаналз.
Итак, стихотворение представители этого течения считаликаталогом образа изысканным сплетением метафор, метонимий, эпитетов, сравнений и других тропов – неким капризным нагр омадженням красок, оттенков, образов, ритмов и мелодий. Фантастика тсно повязана з реальнстю в мистецтв модернзму. Стайн). Париж становится местом паломничества для художников со всего мира.
Мистецтво, за виразом Фдлера, не ма «сумнвного покликання врятувати людей вд дйсност, виходячи з казкового королвства». Вони були вперше реалзован в фльмах «Одержимсть» Л. Всконт «Дти дивляться на нас» В. де Ска. На перше мсце вони висували нтуцю, яка мала проникати в тамничу сутнсть буття. При цьому для письменника не повинно снувати якихось «заборонених» тем, непридатних сюжетв, «низьких» фабул.
розвиваться мпресонзм. Манфестом неореалзму стала картина Р. Росселн «Рим 151 вдкрите мсто». У футуризм, дадазм, «театр абсурду» монтаж виступа як засб пзнання свту: створюючи абсурдний образ, вн наочно показу обрис безглуздого свту. Естетичн принципи «театру абсурду» знайшли вдбиток у псах С. Беккета («Чекаючи на Годо»), А. Камю («Калгула», «Непорозумння»), Е. онеско («Стльц», «Урок», «Носороги» та нш. ).
Футуристи обожнювали технку, натомсть людськ проблеми цкавили х менше. У футуризм, дадазм, «театр абсурду» монтаж виступа як засб пзнання свту: створюючи абсурдний образ, вн наочно показу обрис безглуздого свту. Р. Роллан у роман-епопе «Жан-Крстоф» синтезував два найбльш напрями XIX ст. Серед них -- Дж.
«Замсть розповдного методу ми можемо використовувати тепер мфчний метод», — писав один з найвизначнших модернств XX столття Т. С. Елот. Самой среди декадентских течений конца XIX – начала XX ст стал символизм. В той же час зявляються перш збрки поетв, як були свдомо зорнтован на символстську поетику («Кантлени» Ж. Мореаса, «Заспоконня» А де Рень, «амми» С. Меррля та н. ). Футуризм характерний для росйсько лтератури початку XX ст. У цлому стиль модернзм ма ознаки втомленост, виснаженост.
Залите мертвотворним штучним свтлом нчне мсто з похмурими проваллями вулиць та провулкв, що нбито ведуть у небуття, населене примарними розгубленими стотами, дивиться на глядача з полотен художника. «Образ — це не дея, — зазначав Паунд. Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення життя у формах життя. Паунд, пояснюючи мету мажизму, вказу на так його принципи: 1) принцип прямого вдношення до «реч» 2) принцип економ слв, спрямований проти вживання слв зайвих 3) принцип узгодження композиц врша з його «музикою». набува поширення масова культура, розрахована на доступний, занижений рвень сприйняття.
Мистецтво взагал, як лтература зокрема, впливають на розум через почуття. ця «нова дйснсть» для митцв-модернств совершенно реальною. 3. E. Гюм).
Рильке и. Гуго фон. Лтературна полтика була частиною полтики загально – спочатку Ленна-Троцького, потм Зиновва-Камнва-Стална, нарешт, Стална-жова-Жданова. До Друго свтово вйни вн опублкував шсть книг, серед них романи «Пролом.
Наслдують французьких натуралств в АнглГ (Дж. У свох критичних статтях («Лтература життя», «Створення характеру в лтератур») вдстоював принципи реалзму, критикував модернстськ теч. Мистецтво, за його словами, поляга в тому, щоб «перетворити дею у зрозумлий для людини символ розвинути за допомогою нескнченних гармонйних варацй».
Недарма х зафксували велик поети, як вдрзнялися нтутивною чутливстю до того, що Гегель називав «станом свту». Тетралогя Томаса Манна «Йосип його брати» видавалася друком з 1933 по 1943 рк. Супрематисти прагнуть знайти досконалу форму, яка, у поднанн з кольором, знаковою. Звернмося до най-типовших. Одним з лдерв цього напряму був французький письменник флософ Альбер Камю (19131511960), де якого мали величезний вплив на письменникв. Представники «Ново хвил» демонстрували нтерес до молодого поколння скептичне ставлення до традицйних соцальних цнностей. Письменник Ш. Морс у статт Лтература сьогодншнього дня (1889) зазначав, що характерною ознакою сучасного мистецтва синтетичнсть: воно намагаться показати цлсну людину засобами цлсного мистецтва, а всесвтнй естетичний синтез -- спроба повернути свтов втрачен гармоню, днсть, красу. Цими бардами колоналзму були Р. Кплнг, Р. Хаггард А. Конан-Дойль.
Тобто все це складало деологю нового курсу, який пропагував письменник. Вн навть заповдав свому другов спалити псля смерт вс сво рукописи. Причому це робилось неявним чином, законспровано. Читачев були запропонован психологчн та флософськ концепц. Американський лтературознавець Дж.
Людина ма бути лише людиною. ». Сюрреалсти були дуже епатажними, протестували проти державних нституцй, сучасно цивлзац, рзних полтичних течй (комунзму, фашизму). У Рос вперше мажинсти заявили про себе 1919 року. Деяк флософи XX ст. (гр. У добу так званого «србного вку» росйсько поез (рубж XIX151XX ст. ) риси символзму властив творчост Д. Мережковського, 3. Лдером талйського модернзму був найвизначнший письменник ц крани Г. ДАнунцо.
А полтик Ленн принс неймоврн страждання мльйонам свох спвгромадян. (М. Коли ж ц матерали будуть засвон цлком, «роман напишеться сам собою». РембоЗавоевавФранцию, символизм быстро.
Першим куб стичним твором вважаться картина П. Пкассо «Авньйонськ двчата» (1907). При цьому зверталась увага на простоту форм, економнсть матералв. Тому його подекуди називають нефгуративним. Французьке слово "декаданс" означа занепад, "авангард" – передова охорона, а "модерн" – сучасний, найновший.
зявляться експресонзм, що певною мрою протистояв засобам музично виразност мпресонств. Именно он должен находиться в центре внимания писателя. Артюр. Розвиток абстрактного мистецтва був вдображенням тенденц вдчуження митця XX ст.
Цей цикл монолтним «плином свдомост». Джойс, М. Пруст), «тропзми» (Натал Саррот), опис речового свту замсть соцального та сторичного буття (М. На сторнках газети «Дло» зявлялися груб випади С. фремова, .
Той же Уайльд вважав, що не мистецтво наслду життя, а навпаки. Американка як у воду дивилася, – справд, в XX ст. Воно не повинно мати якихось соцальних зобовязань завдань. Головний принцип мажизму, розроблений англйським флософом, — це принцип «чисто образност» при несуттвост тематики. 1), «Музика») властив життстверднсть, оспвування молодост грац.
Дослдники вдзначають мотиви давньогрецького вазопису у творах французького художника. Другим основоположником «поетичного реалзму» був Аполлнер. Елот, . В. Копнн).
Джойс В. Вулф, О. Гаксл Р. Музль, Г. Е. Носсак X. Кортасар, Ц. Дюр-ренматт X. Л. Борхес. Батьком епчного модернзму називають сьогодн Д. Джойса. А также более поздние течения— абстрактное искусство, дадаизм, сюрреализм. Тут К. Малевич створю групу «Уновис» («Утвердители нового искусства»), обднавши свох однодумцв.
Проте «Фовзм був спробою повернути живопису первинну силу перебороти вишуканий естетизм кнця столття, хистксть форм, душевне сумяття художникв, вдихнути в мистецтво молодсть здоровя, збльшити силу його впливу, прискорити темп цим надати йому сучасного вдчуття життя». Добре, що той його не послухав це стало неоцненною послугою для людства. За влучним виразом Л. Андреева, ця вдсутнсть програм манфеств «говорить про присутнсть мпресонзму». ссн, А. Моррсон). Водночас частина експресонств активно спвробтничала з фашистами.
Повне визнання в цей час в США отриму лтература критичного реалзму Джека Лондона Теодора Драйзера, Шервуда Андерсона, Снклера Льюса тощо. Неоромантизму. Вн звльню вд суспльних звязкв, вд см, обовязкв, моральност. Лтературний процес – це виникнення розвиток свтово художньо лтератури.
Не довряйте дадазму». Саме мистецтво, а не лише йогоокрем майстри, нби потерпа вд суб39ктивзму.
Навесн 1912 року всередин «Цеху поетв» утворилася невеличка група, що проголосила нову поетичну течю., за словами Д. Затонського, «найбльш неймоврне, безглузде та незрозумле вдбуваться в буденнй, тривальнй обстановц. Цей напрям у мистецтв живопису К. Малевич назвав супрематизмом (вд лат. провдним напрямом став неореалзм, який сформувався в талйському кно. «Ми приречен до того, щоб пзнавати свт тльки через враження, яке вн на нас справля», — писав Анатоль Франс, який наприкнц XIX столття став одним з головних теоретикв захисникв мпресонзму, фундатором саме мпресонстично нтерпретац мистецтва. Мопассану, M. Прусту норвезькому авторов К. Гамсуну, англйцям О. Уайльду, Дж. Серед них — Дж.
ПГоген. Уайльд (Англия), . А. Барбюс (романи «Вогонь», «Яснсть», «Кльця ланцюга») був не лише письменником, а й громадським дячем, активним борцем за мир. Предметний свт деформуться та абсурдизуться. Часто в картинах кубств початковий вигляд зображуваного предмета важко уловлювався («Скрипка гтара» П. Пкассо (л.
Недарма Й. Бехер вважав найхарактерншим для експресонзму образом «напружений, вдкритий в екстаз рот». Це буде мистецтво касти, а не демократичне мистецтво». Для його полотен характерний монументалзм, а постат без рис обличчя (натомсть кольоровий овал)151 вдгомн сумно тоталтарно епохи, коли особистсть пригнчувалася нвелювалася.
Вдкидаючи традиц класичного роману, Гаксл разом з тим вдкидав крайн прояви модернзму. Вн же переносить ц теор у сво романи. У другй половин XX ст. Взагал-то це аутсайдери, маргнали, люди з узбччя соцального життя. Мария. Бунн, Б. Зайцев, поети. Артур Шопенгауер (1788-1860) – нмецький флософ-деалст.
«Я пишу те, що зараз вдчуваю», — говорить Камль Пссарро. Незграбн пдлтки дивакуват стар жнки (у Фолкнера), вчорашн солдати Першо свтово вйни, непотрбн в мирному житт, пов (у Ремарка), тореадори, рибалки, журналсти, спортсмени, покалчен але мцн духом фронтовики (у Гемнгвея), невдахи-спортсмени, шукач золота, моряки, дти робтничих кварталв, мешканц трущоб, туземц американських колонй (у Лондона). Наприклад, у творах М. Врубеля — "Пан", "Царвна-Лебдь", "Демон". Схд сонця» («Impression. Гусерль) – духовн сутност" свдомост незалежн вд реального снування та чуттвого досвду. Штраус), щ об вскоре перейти и в литературу. Проте його колега соратник К. Юнг пшов ще дал ввв у психологю поняття «колективного несвдомого» – глибинного шару психки. культура модернзму тяжла до абстракц (вд лат.
Моне, . Надзвичайно розповсюджений в конограф модернзму мотив павича, павичого пр39я мав для глядача твору Врубеля досить стйке самостйне значення: дею краху, загибел пихатих людських задумв ("простертих крыльев блеск павлиний" — Брюсов). дино справжнм був лише внутршнй свт людини митця, х почуття думки. МОДЕРНЗМ (МОДЕРН) (фр. Батьквщиною масово культури вважаються США.
Тут ми спостергамо, як на один стрижень нанизуються рзн часов зони: минуле, тепершн майбутн поднуються в одне смислове цле. Художнм методом ц культури був модернзм як сукупнсть рзних течй. Крм того, виразники цього стилю пародювали нш твори мистецтва, перш за все традицйного.
Мурра, Дж. Джерелом творчост сюрреалсти вважали не реальну дяльнсть, а пдсвдомсть. За Юнгом, психка не похдною вд чогось, навпаки, вона первинна визнача буття людини.
Пд кнець Першо свтово вйни у Швейцар виник дадазм. Для мпресонстичних творв характерн субктивнсть зображення, пдкреслений лризм, використання тропв (метафор, ептетв, символв тощо), як створюють певний настрй, посилюють асоцативнсть почуттв вражень. Модернизм (итал. modernismo— «современное течение» от лат. modernus— «современный, недавний»)— общность направлений искусства конца XIX— начала XX века, признаком которых можно считать разрыв с предшествующей художественной традицией, стремление к новому и склонность к схематической условной форме1. Читачев були запропонован психологчн та флософськ концепц. Северн) вважали, що XX ст. був футуризм (лат. На розвиток культури пероду псля друго свтово вйни (1946 – до ниншнього часу) значний вплив справили новтн досягнення НТР технологчна революця засобв масово нформац.
Пруста, к импрессионистам принадлежали Кнут. У перш десятилття XX ст. А в 1877 роц група художникв (К. На змну реалстичнй та натуралстичнй обктивност приходить модернстська художня субктивнсть.
Так Ф. Кафка чплявся за службу, не врив у себе не бажав друкуватись. Ген-год. А тепер це вдкрили для нас австрйськ вчен-психологи. 4 Умовно епоху снування модернзму можна роздлити на клька етапв. Сюрреалсти були дуже епатажними, протестували проти державних нституцй, сучасно цивлзац, рзних полтичних течй (комунзму, фашизму).
з символзмом повязують свою творчсть видатн письменники й за межами Франц. Вместе с тем американский учёный Джон Миллер подчёркивал, что «модернизм можно считать бунтом против реализма, но не против реальности. Наприклад, укранський футуризм можна розглядати як школу Михайла Семенка, який, за його висловом, багато рокв працював «футурорубом в диких лсах укрансько лтератури».
Як згаду А. Ахматова, вона, О. Мандельштам уже зимою 1913—14 року почали «обтяжуватися Цехом навть подали Городецько-му й Гумльову прохання про закриття Цеху. ».
Нова влада почала планове знищення класово чужих елементв в лтератур мистецтв. Французские кубисты и российские кубофутуристи были тесно связаны с маляра-ми-кубистами, которые пытались эпатировать, поразить обывателей резкостью красок и необычностью содержания: они раскладывали изображаемое н на простейшие геометрические элементы – кубы (отсюда и название), квадраты, прямоугольники, линии, цилиндры, круги и т. д. Символ породжував численн асоцац, захоплював багатозначнстю, глибинним прихованим змстом. Северн) вважали, що XX ст. Приведен в рух талантом митця, вони, як клавш, вдаряють по струнах людсько душ.
Останн десятилття XX ст. Проте «Фовзм був спробою повернути живопису первинну силу перебороти вишуканий естетизм кнця столття, хистксть форм, душевне сумяття художникв, вдихнути в мистецтво молодсть здоровя, збльшити силу його впливу, прискорити темп цим надати йому сучасного вдчуття життя».
Авангардистские направления и течения (футуризм, дадаизм, сюрреализм, новый роман, драма абсурда, поток сознания т. д. ) обогатили и разнообразили литературный процесс, оставив мировой литературе немало шедевров художественного творчества. Флософським пдрунтям цього напряму фрейдизм. Американський лтературознавець Дж. А. Петприцький (1895-1964) створив ункальну галерею з 150 портретв свох сучасникв – укрансько елти 20-30 рокв. Молод поети створили сплку пд назвою «Цех поетв» (снував у 1911—1914 роках, потм вдновив свою дяльнсть у 1920—1922 роках), що охопив широке поетичне коло (до «Цеху поетв» входив О. Блок).
одне, друге явля собою щось нездоланне й фатальне для людини. До теч застосовувався також термн М. Кузьмна «кларизм» (вд лат. Сукупнсть найновших течй у свтовй культур вд 70-х pp. Так, аналзуючи Джойсв «потк свдомост», С. Хоружий пише: «. Це явище виникло на початку столття набуло широкого поширення в кранах вропи в Рос. Джерелом творчост сюрреалсти вважали не реальну дяльнсть, а пдсвдомсть.
cubisme, вд cube – куб) – напрям, представники якого зображували дйснсть у вигляд комбнацй геометричних форм (куба, кул, цилндра, конуса тощо) та деформованих фгур. Звдси й тематика хнх поетичних творв: природа, предмети, ефемерн почуття та емоц. Крзь них символсти завжди бачать дещо незвичайне, мстичне, непзнаванне. Адже вдомо, що видатн митц володли здатнстю передбачувати майбутн. Зявилась вона в Англ напередодн першо свтово вйни проснувала до середини 20-х рокв. Лрика поетв цього напрямку стала поезю великих просторв, соцально динамки.
А. Шенберг в мелодекламац «Мсячний Про» (1912), опер «Мойсей Арон», музичнй драм «Щаслива рука» вперше в музичнй стор вводить нотований спв-декламацю, натуралстичн вигуки, рзк перепади звучност. Фрейда, тому його творам властив зображення галюцинацй, марень, психчних вдхилень. Безлад в середовищ геров його роману Гаксл вдтворю засобами хаотично композиц.
Ю. Тувм. «Ми знайшли спосб оживити мертв слова, вмщуючи х в яскрав поетичн образи», — стверджував найталановитший з представникв мажинстсько школи Сергй сенн. Намагаючись подолати кризу капталстично системи сво крани, ДАнунцо пропону у свох творах здйснити це шляхом експанс, вонно велич («Може так, а може й н»). Але особливо насиченою мпресонстичними рисами ста лтература символзму (поезя П. Верлена, С. Малларме, P. M. Рльке, К. Бальмонта драматургя О. Уайльда, M. Метерлнка, проза А. Шнцлера).
Таким був Лудж Пранделло, який прославився своми новелами, драмами романами («Шсть персонажв в пошуках автора», «Сьогодн ми мпровзумо», «Покйний Матта Паскаль» та н. ). Роб-рй, Н. Саррот, М. Бютор). А також бльш пзн теч – Абстрактне мистецтво, дадазм, сюрреалзм. Малларме, . Першою такою обктивацю свт дей, другою -- матеральний свт. Причому форма ця не самоцллю, вона ма служити вираженню де.
Визначним представником фовзму був Анр Матсс. Гонкуры и. Поль. Однак росйськ футуристи пшли значно дал вд свох попередникв. Пардо Басам А. Паладсо Вальдеса). Це залежить також вд митцв, вд мистецтва культури. Не аналзуючи соцально-полтично природи вйни, вони засуджували як вбивство людини людиною.
Зачинателями раннього модернзму були, як правило, пзн романтики (Ш. Бодлер, Леся Укранка та н. ). Зрозумло, що мпресонсти орнтуються саме на почуття, а не на розум. мпресонсти досить точно виражали цей головний принцип напряму. «Просто в повнй прямй вдповдност до важливших принципв мпресонзму, — поясню дослдник, — сво де та теор художники не оформлювали та не обнародували». Особливстю колективного несвдомого його унверсальнсть – спльнсть для всх людей.
Пшибишевський (Польща). Твр справля моторошне, вдлякуюче враження абсурдност всяко вйни.
«Явища, як виража експресонзм, нколи не складають зображення певного тепершнього», — ззнаться експресонст М. Крелл. Верлен, . В основ будь-яко реч лежить щось, що не залежить вд зовншнх умов — будова ц реч. Гсснга, А.
Натуралстичн тенденц помтн у творчост деяких росйських письменникв (Д. вдповдн роздли). На вершинах соцалстичного реалзму писались взамозамнюван твори.
Гостр соцальн конфлкти 30-х рокв вдобразив у свох творах талановитий Томас Вулф. ванов оспвував мстичний анархзм. Щоб зрозумти написане автором, треба знати вс, чи хоча б основн мистецьк надбання людства. Фрейд (1856151 1939) вдкрив пдсвдоме як самостйну, незалежну вд свдомост основу людсько душ. На початку XX ст. Це буде мистецтво касти, а не демократичне мистецтво». Основоположником цього напряму став Арнольд Шенберг (18741511951)151 австрйський композитор, диригент, педагог.
Ц змни були надзвичайно глибокими. Доля сама вибира виконавцв власних вирокв. Вн вважав, що для вивчення економчних вдносин буржуазного суспльства «Людська комедя» дала йому бльше, нж книги усх буржуазних спецалств – сторикв, економств, статистикв, разом взятих. Багато як з творв Вулфа мають автобографчний характер. До того ж, кожному, хто дивився "Демона зверженого", кидалося в око його "павиче вбрання". Те ж саме можна було тод сказати про решту мперй.
Все – дадазм. Той же К. Фдлер зауважу: «Мистецтво аж няк не покликане проникати в низьку дйснсть, що дйснстю всх людей. » Але в той же час модернзм не прийма романтично втеч вд дйсност. Головними героями цього твору були Ленн, Муссолн, Плсудський, Троцький, Сталн, Гтлер. Невдмною частиною загальнокультурного розвитку лтературний процес.
В поэзии первой половины ХХ столетия происходили те же изменения, что и в прозе. Абстракцонсти (лат. Згадаймо лишень хоча б «новий роман» у Франц. мпресонзм виявився плдним для музики (М. Равель, К. Дебюсс, М. де Фалья, Дж. Пуччн, С. Скотт та н. ).
Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу. «Потк свдомост» безпосередньо вдтворю процес внутршнього мовлення персонажа (його також називають «внутршнм монологом»), вербальними засобами зображаються його синтаксично ненормован переживання, роздуми, спогади. На початку XX столття символзм охопив укранську лтературу — як поезю (М. Колективне несвдоме – це початковий стан психки. Лтературний напрям символзм (франц. - знак, ознака) було названо так тому, що найулюбленшим основним його тропом буч символ, тобто усталена метафора, яка умовно вдтворю сутнсть того чи ншого явища. Саме його естетичн теор впливали на мажистський поетичний рух. Поширються натуралзм в американськй лтератур (творчсть Ф. Норрса, X. Гар-ленда, С. Крейна).
Його теоря абстракц – це не тльки результат наукових дослджень, а й флософя спритуалзму. Вони керувалися принципом, зазнача В. Брюсов, «що вс образи повинн бути пдкореними основному стилю врша». Символ допомага митцев вдшукати «вдповдност» мж явищами, мж реальним тамничим свтами. Вони не служать «деалам вльного суспльства», та попри все справжнми носями добра мужност.
Засновником цього напряму талйський поет Ф. Марнетт, автор «Манфесту футуризму» (1909). тецтва». «Кожне мистецтво по сут символчне», — гадав Андрй Блий. Теоретичн основи модернстсько естетики Елота актуальн сьогодн. Подбн думки висловлював нший французький символст Жорж Ванор. Вдомий твр Гюнтера Юнкера «Танцвники», що змнювався на очах публки в результат руху.
Флософя А. Камю рунтуться на пошуку сенсу людського снування в царин морал. Символзм як сформований лтературний напрям почина свою сторю з 1880 року, коли Стефан Малларме започаткову лтературний салон (так зван «ввторки» Малларме), в якому беруть участь молод поети Р. ль, Г. Кан, А. де Рень, П. Кяр, Е. Мкаель, Ф. Вл-рффен. Ц поети стали художнми виразниками занепаду разом з тим його жертвами. В естетиц антироману важливе мсце посдають прийоми безгеройно та безфабульно розповд. Тема роману «Генй» 151 занепад мистецтва загибель таланту в буржуазному суспльств.
За цим напрямом, вважали символсти, нема майбутнього: С. Малларме зазначав, що натуралзм загине, коли припиниться дяльнсть Е. Золя ( пророцтво це загалом збулося). Окрем дослдники взагал поняття «модернзм» вважають недоречним. Всього ж епопея складаться з 7 частин в 15-ти книгах. Втм сну й обктиваця ц вол. Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки. флософ утверджував невгамовний непоправний хаос життя, тому що понад усм буттям, за його словами пану свтова несвдома воля, невблаганна зла. мажизм, який зазнав впливу поез Сходу (особливо — японського хокку) та французького символзму, вдда перевагу верлбров. О. Ренуар, .
Але бачення свту експресонстами було свордним: свт уявлявся м хаотичною системою, якою керували незбагненн сили, незрозумл, непзнанн, тамнич, вд них не було порятунку. ВВан. Происходит пересмотр прежних представлений о красоте, цвете и пространстве. Супрематизм, за Малевичем, це остаточний розрив живопису з зображенням реального свту. Поява декадансу визначила важливий перод в стор культури вс вропи.
Символ, за словами Ф. Сологуба, здатен перетворити «брутальне й бдне» життя на «солодку легенду», яка цьому життю протистоть. imagism, вд франц.
Боччон, Дж. мпресонзм (франц. - враження) виник у другй половин XIX ст. дослдження проблеми боротьби народу за сво майбутн, осмислення механзму добра зла». Иоганнес. Мережковсь-кий, 3. ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми С. Ейзенштейна).
Якщо донин, зазнача теоретик, точилися суперечки «за право виражати сутнсть художньо дяльност» — «наслдування чи перетворення дйсност» (тобто, як бачимо, суперечка реалств з романтиками), то модернзм на мсце цих традицйних двох принципв висува свй, третй, — «створення ново дйсност». Хоча певною мрою кокетувала з декадансом Зинаща Гппус. Вони дають змогу адекватно сприйняти й укранський лтературний процес початку XX ст., переоцнити побудован за канончним зразком погляди, як переглядала Соломя Павличко («Дискурс модернзму в укранськй лтератур», 1997). Характерною особливстю лтературного процесу ц доби пошуки нових та видозмни вже снуючих форм художньо творчост.
Вдкинувши естетику романтизму, вн демонструе в свой творчост розрвансть, хаос, розчарування. Е. Дега), откуда распространился на другие искусства (О. «Створити найживше враження людсько правди, хоч би якою вона була», — таким чином намагалися вдтворити дйснсть брати онкури. Так, мпресонзм у вропейському письменств (мистецтв) сприймають як перехдний етап вд реалзму до модернзму, а в укранському -- як одне з стильових вдгалужень модернзма. Цей тип героя замнив в його книгах звичний образ авантюриста. Найяскравш представники: П. Верлен, С. Маларме, А. Рембо (Франця), Райнер Маря Рльке (Австря), Оскар Вайльд (Англя), Морс Метерлнк (Бельгя), Генрк бсен (Норвегя), Дмитро Мережковський, Олександр Блок, Андрй Блий та н. (Рося).
Свтоглядн засади модерну. нтутивзм (А. Суперечки тривали, довести свою правоту нкому не вдавалося. Найвдчутнше кубзм вплинув на радикальн кола модернств, як вважали себе передовим загоном. авангардом нового мистецтва (звдси -"авангардизм"). Вдбулися велик змни в умонастроях самопочутт людей. «Прекрасн, але приречен» – другий роман Ф. Скотта Фцджеральда, який продовжував тему «втраченого поколння», одну з основних у творчост цього письменника.
Нечуя-Левицького та нших проти Ольги Кобилянсько та М. Яцква, «Руслана» -- проти В. Стефаника, «Ради» -- проти «хатян». А. Франс151 автор гротескно-пародйного флософського роману «Повстання ангелв». Модернзм ставить соб за мету бути «мистецтвом для митцв, а не для мас людей. Авангардистськ напрями теч (футуризм, дадазм, сюрреалзм, "новий роман", "драма абсурду", "потк свдомост" тощо) збагатили й урзномантнили лтературний процес, залишивши свтовй лтератур чимало шедеврв художньо творчост. в лтератур виникло багато напрямкв.
cubisme, вд cube 151 куб) 151 напрям, представники якого зображували дйснсть у вигляд комбнацй геометричних форм (куба, кул, цилндра, конуса тощо) та деформованих фгур. Вищим знанням проголошували не науку, а художню творчсть, здатну одухотворювати дйснсть, вдкривати нкому не вдом глибини ндивдуального життя. Боччон, Дж. Органзацйно письменники Заходу обднан в Пен-клуби, куди приймають тльки безпартйних лтераторв, прогресивних за своми поглядами. Головною у творчост митцв ста естетична проблематика.
Дослдники вдзначають мотиви давньогрецького вазопису у творах французького художника. Може передчуття власно ранньо смерт вже тод гнтили цього високоталановитого письменника. Станислав. М. Равель, . Той же К. Фдлер зауважу: «Мистецтво аж няк не покликане проникати в низьку дйснсть, що дйснстю всх людей. » Але в той же час модернзм не прийма романтично втеч вд дйсност. «Модерн» обозначает художественный стиль конца XIX— начала XX века (ар нуво, югендстиль, сецессион и др. ), затронувший прежде всего архитектуру и декоративно-прикладное искусство, он связан с использованием асимметричных изогнутых линий и стилизованных растительных форм.
Шнцлер, Г. Гофмансталь). Поэт провозглашал: «Каллиграмма – всеобъемлющая художественность, преимущество которой состоит в том, что она создаёт визуальную лирику, которая до сих пор была почти неизвестна. Пшибышевский (Польшаав. Елот. Варто звернути вашу увагу на найталановитшого серед них – Р. Кплнга. За сво коротке життя вн встиг написати чотири романи – «Глянь на дм свй, ангел», «Про час рку», «Павутина скала», «Додому нема вороття» два збрники – «Вд смерт до ранку» та «За пагорбами». не випадково в Нмеччин Австр явища лтератури кнця ХХ столття обднували пд спльною назвою.
Вони ж загрожували кулею останнм символстам акместам. К. Дебюсс (18621511918), основоположник цього напряму, один з найбльших майстрв французько свтово музики на рубеж XIX151XX ст., вважав, що саме краса природи здатна збудити творчу фантазю композитора. До початку 30-х рокв Баухауз був справд нтернацональною школою досвду конструктивств.
Гумльов). вдповдн роздли). Крм цього, ще деклька калфорнй-цв були досить вдом своми творами – оповдання, повст роман спвця Ревучого Стану Френсса Брет Гарта, романи викривача «спрута» калфорнйських монополй Френка Норрса, оповдання Амброза Брса. Балла, Дж.