Модернізмом Називають

Фаулз не вдмовляться вд експерименту тут: твр побудований як «роман у роман», на поднанн принципв обктивного субкивного аналзу, що досягаться, зокрема, перемиканням регстру оповд вд першо до третьо особи, нколи навть у межах одного речення. передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму (символзм, мпресонзм, неоромантизм). Вдкидаючи традицйну культуру та цнност, футуристи протиставили й культ технки та ндустральних мст (урбанзм). У площин поетики це означа пористсть або порушення меж мж позатекстовою та текстовою реальнстю, перехд з одн в ншу (Х. -Л. Борхес, . Кальвно, В. Набоков, Дж. Барт, тощо). Герберт Уелс (18661511946) розвивав жанр науково-фантастичного роману («Машина часу», «Вйна свтв»), гостро сатиричного («Острв доктора Моро»).

cubisme, вд cube 151 куб) 151 напрям, представники якого зображували дйснсть у вигляд комбнацй геометричних форм (куба, кул, цилндра, конуса тощо) та деформованих фгур. Тому його подекуди називають нефгуративним. А. Петприцький (1895-1964) створив ункальну галерею з 150 портретв свох сучасникв – укрансько елти 20-30 рокв. modernismo — «современное течение» от лат.

• Поняття про модернзм та його особливост
• Укранський модернзм на тл вропейського модернзму
• Ознаки та представники модернзму
• Модернизм – расцвет и упадок ХХ века
• – открытая библиотека учебной информации
• Вдмнност мж модернзмом постмодернзмом (за Гассаном)

мпресонзм виявився плдним для музики (М. Равель, К. Дебюсс, М. де Фалья, Дж. Пуччн, С. Скотт та н. ). В естетиц антироману важливе мсце посдають прийоми безгеройно та безфабульно розповд. «Модернсти, – зауважу М. Моклиця, – були естетами, бо у хньому житт найбльше важило мистецтво. Але тод вони сприймалися як одна когорта, голос яко висловлював думки й почуття цлого ошуканого поколння.

Происходит пересмотр прежних представлений о красоте, цвете и пространстве. Гперреалсти, намагаючись досягти «надреальност», використовували засоби, не вживан у традицйному малярств: акрилов фарби, фарборозпилювач, трафарети, шлфували полрували поверхню картини, щоб позбутися мазкв пензля. В укранськй лтератур ус ц теч спвснували в час, у творчост письменникв. Прикладом тотально-руйнвно етики та естетики постмодернзму епатажно пародйний твр О. рванця «Любть Оклахому». У свтовому кно друго половини 4015150-х pp.

• Художн форми модернзму, х особливост
• Модернзм в образотворчому мистецтв
• Сюрреалзм, один з головних оплотв модернзму
• Стиль живопису з екстремальним вдтнком
• Стиль грузинського художника Нко Просман
• Епоха модернзму, письменники поети
• Напрямки в архтектурному модернзм

з короткими нтервалами виходить друком цле гроно творв вдносно молодих авторв. 2. нтелектуальний/флософський роман. Лтературна школа "потоку свдомост" виникла у 10-30-т роки ХХ ст.

Змст роману складають стосунки мж цими полярно протилежними персонажами: емоцйно недорозвинений «колекцонер» Клегг омертвля все, до чого торкаться (адже колекця – це мертв предмети або стоти) художниця Мранда з тонким вдчуттям прекрасного уособлю животворне начало. Благодаря своей исследовательской манере письма Уильям Фолкнер входит в золотую пятерку писателей США, так же как и два других писателя – Джон Стейнбек и Скотт Фитцджеральд, которые в своем творчестве стараются следовать правилу глубокого анализа.

Гра з лтературними (зокрема романними) умовностями. Дзюба називають х течями. А можна – як художню апробацю дей екзистенцалств та лнгвофлософв. Експресонсти головним вважали вдображення субктивних уявлень автора, тяжли до ррацональност, загострено емоцйност, що призводило до рзких кольорових контраств, геометрично спрощених форм, деформацй зображуваного, пдкреслення предметв чткими контурами графчних чорних лнй («Група художникв» Е. Кр-хнера, «Втрильн човни в гаван» Е. Хеккеля). У перш десятилття XX ст. останнй образ краси, який приверта його увагу на земл, – не рукотворний шпиль, а глка квтучо яблун, створена самою природою.

• Модернизм в изобразительном искусстве
• Сюрреализм, один из главных оплотов модернизма
• Стиль живописи с экстремальным оттенком
• Стиль грузинского художника Нико Пиросмани
• Эпоха модернизма, писатели и поэты
• Направления в архитектурном модернизме

вищих закладв освти. Вони можуть зустрчатися навть у творчост одного письменника (скажмо, останнй твр визнаного метра модернзму Джеймса Джойса – Поминки за Фннеганом (1939) – багато дослдникв розглядають як провсник постмодерного письма). масово зрозумлих висловах внутршнього осяяння особистост. Сучасники фовств побачили у х творах лише вдмову вд вишуканост мпресонств. Зрлий модернзмскладаться в 10-х роках ХХ ст.

Супрематисти прагнуть знайти досконалу форму, яка, у поднанн з кольором, знаковою. 1. Загалом вони виступили проти реалстично лише один з можливих засобв моделювання свту.

Людину вже не задовольняли вдповд на головн питання буття, як давав реалзм. Творчсть С. сенна – найкраще пдтвердження ц думки. Кубзм (фр. Модернзм у кожнй нацональнй лтератур мав сво особливост. Так, А. Арто, В. Хлебников, С. Малларме и др. Сюрреалсти повнстю пдтримували думку про вплив пдсвдомого на життя кожно людини.

1. рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры
2. Что будем делать с полученным материалом
3. Словари и энциклопедии на Академике
4. Эстетический бунт против установившихся традиций и канонов в искусстве
5. Основные различия между модернизмом и реализмом
6. Отличие постмодернизма от модернизма

Ц питання мучать Джослна перед лицем смерт. Свом гаслом вони проголосили створення ново дйсност, яка совершенно реальною. У 1964 р. виходить друком один з найбльш значущих творв Голднга, «Шпиль».

Усвдомлення письменником власних емоцйних конфлктв – шлях до одужання душ й свту. Виника ндустря "масово культури", рзн теч неомодернзму. Деяк флософи XX ст. автсрйський лкар Згмунд Фрейд (1856 – 1939) був автором теор методу психоаналзу.

1. Модернзм та символзм, основн ознаки та видатн представники
2. Дифференциация модернизма и модерна

Зрлий модернзм складаться на початку XX ст. Письменник Ш. Морс у статт Лтература сьогодншнього дня (1889) зазначав, що характерною ознакою сучасного мистецтва синтетичнсть: воно намагаться показати цлсну людину засобами цлсного мистецтва, а всесвтнй естетичний синтез – спроба повернути свтов втрачен гармоню, днсть, красу. Гусерль) – духовн сутност" свдомост незалежн вд реального снування та чуттвого досвду.

ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми Сергя Ейзенштейна). Складна трагчна епоха, якою була Перша свтова вйна та повонний час, приводила в табр модернзму не лише флософв та митцв, а й багатьох учених, серед яких можна назвати А. Ейнштейна, Н. Бора, Н. Внера та н. Сюрреалзм (надреалзм) — лтературна течя, що виникла у французькй лтератур на початку XX ст. «Традицйний» реалзм для модернств— це лише один з можливих засобв вдображення свту, який не осяга справжньо реальност— ррацонально, метафзично, непзнаванно та, врешт-решт, рреально. У «Магу» присутн жанров ознаки роману виховання, зокрема «виховання почуттв», яке головний герой отриму у незвичайний спосб.

Предметний свт деформуться та абсурдизуться. культура модернзму тяжла до абстракц (вд лат. Рух вд «Велико Британ» до «маленько нац» так називали цей процес переоцнки цнностей.

Один з теоретикв модернзму К. Фдлер проголошу: «У художньому твор форма повинна сама собою утворювати матерал, заради якого й сну художнй твр. вн присвятив свй письменницький дар копткому аналзу цього феномена. Мистецтво декадансу знайшло адекватн форми для вдображення духовного напруження епохи дало яскрав зразки дйсно художнх творв. Сембратович, В. Бирчак, В. Стефаник, М. Коцюбинський, О. Кобилянська), згодом – у драм (Леся Укранка, О. Олесь, С. Черкасенко, В. Винниченка).

вищих закладв освти. Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. Риси зацкавленсть глибинними психчними процесами заперечення як позитивзму, так рацоналзму оновлення формально-стилстичних засобв, художньо образност та виразност, часом неподнуваних мж собою, як глибокий лризм всеохоплюючий пафос субктивзм зацкавленсть громадянською темою (започаткував В. Стефаник, М. Кулш («97»), частково — М. Бажан (збрка «17-й патруль»), а особливо проза М. Хвильового) Неореалзм риси: у творах поглиблений психологзм, на який скеровуться вся увага заглиблення у внутршнй свт персонажа для самодостатнього осмислення його як людини, пзнання ррацонально сутност незалежно вд суспльного оточення (В. Модернизм (авангардизм) связан с отходом культуры от реализма, с провозглашением независимости искусства от действительности.

Спльне для всх кран вропи значення Друго свтово вйни як вододлу в стор XX ст. З одного боку, люди отримали сучасну технку, полпшились умови життя, а з ншого – цивлзаця почала поглинати особист нтереси, негативно впливаючи на моральний стан суспльства. Першою такою обктивацю свт дей, другою – матеральний свт. Футуристи також закликали до формотворчих експериментв, що виявлялися в деформац слв, вдсутност роздлових знакв, руйнуванн синтаксичних звязкв. – Луцьк, 1998).

Визначними французькими прозаками першо половини XX ст. В узком смысле модерн обозначает только одно направление в искусстве. Часто твори поетв-футуриств були вкрай формалстичними.

Психологя. Творчост художника («Червон рибки», «Танок» (л. Американський лтературознавець Дж. Цей напрям у мистецтв живопису К. Малевич назвав супрематизмом (вд лат. Типичными искусствами модернизма являются символизм, экспрессионизм и акмеизм. Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення життя у формах життя.

abstractus 151 вдокремлений) цлковито вдокремилися вд реалстичного зображення предметв явищ навколишнього свту, намагаючись передати яксь де, боролися проти сюжетност в живопис. XX столття до сьогодення найчастше називають постмодернзмом. Супрематизм, за Малевичем, це остаточний розрив живопису з зображенням реального свту. 2. Серед них -- символзм, мпресонзм, експресонзм, футуризм, сюрреалзм, акмезм. 3), «Вдкриття Христофором Колумбом Америки», «Апофеоз долара»). хн експерименти у мфотворчост — це намагання вдгородитися вд хаосу, побудувавши власний (вербальний) свт.

Провдними стильовими прийомами модернзму потк свдомост, монтаж, який прийшов у лтературу з кномистецтва, використання умовних форм, як створюють рреальний, неправдоподбний свт. передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму (символзм, мпресонзм, неоромантизм). Мранда – не лише тезка герон «Бур», вона спорднена з нею типологчно а Клегг, котрий назива себе Фердинандом (так звали коханого Мранди у Шекспра), може, за роню дол, бути для не лише потворним Калбаном, бо позбавив свободи. Сюди вдносяться романи Дж. Вейна «Поспшай униз» (1953), К. Емса «Щасливчик Джим» (1954), Дж. Брейна «Шлях нагору» (1957). Поетика.

Жанр флософського роману (коли йдеться про його англйський варант, укранська дослдниця С. Павличко вдда перевагу термну «нтелектуальний») склада одну з впливових течй у повоннй лтератур Великобритан. Бльше столття вже минуло з того часу, як у мистецтв зокрема в лтератур виник модернзм.

Модернсти, як реалсти, нод оминали полтику. У цей перод працювала цла плеяда видатних митцв — вд Франца Кафки, Василя Стефаника, вана Франка, Джеймса Джойса, Лес Укранки, Михайла Булгакова, Андря Платонова, Миколи Хвильового до Джорджа Орвела, Ернеста Хемнгуя, Германа Гессе, Вльяма Фолкнера, Габреля Гарся Маркеса, Лни Костенко, вгена втушенка, Чеслава Млоша, Василя Симоненка. Представники цього напряму вважають, що крм реального снування, людина ма ще й «екзистенцю» 151 духовне снування.

Постмодернзм (лат. У 20-х pp. Представники цього жанру (Н.

У 1966 р. виходить друком роман «Маг», над яким Фаулз працював давно який ще раз переробив через 11 рокв псля публкац, знявши елемент надприродного. Полотна гперреалств часто були великого формату, зображували обкти з близько вдстан (крупним планом). де супрематизму подляли О. Розанова, Л. Попова, О. Родченко, Е. Лсицький, В. Татлн тощо. Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки.

В естетиц антироману важливе мсце посдають прийоми безгеройно та безфабульно розповд. У флософському роман-притч «Чума» (1947), написаному вдразу псля закнчення Друго свтово вйни, втлються дея боротьби з безглуздою дйснстю.

хн бачення вдтворення життя неодмнно гротескове, цинчно-саркастичне (хоча це найчастше маска, пд якою криться романтична, вишукана душа). Зачинателями раннього модернзму були, як правило, пзн романтики (Ш. Бодлер, Леся Укранка та н. ). Виникнувши в кнц XIX ст., у першй половин XX ст.

У творах кубств переважа коричнева, темно-зелена, сра кольорова гама. Объявленным «началом» постмодернизма считают статью Лесли Фидлера, 1969, «Пересекайте границу, засыпайте рвы», демонстративно опубликованную в журнале Playboy. Парижский салон – самая значительная французская художественная выставка. посб.

Вн начебто прокручу у зворотному напрямку «стрчку» про поступ цивлзац, демонструючи, яким тонким шаром вона вдкрива первсну диксть з якою вражаючою швидкстю здатна оголити ррацональн первн, що спрямовують вчинки людей (х символзу образ "юподаря мух» – кабанячо голови, яка ста долом Малих островян). Винниченко, В. Пдмогильний, Б. Антоненка-Давидович). Зявившись у 1917 роц, термн поширився наприкнц 60-х спершу для означення стильових течй в архтектур, спрямованих проти безлико стандартизац та технцизму, а невдовз – у лтератур та живопис. При цьому зверталась увага на простоту форм, економнсть матералв. Часто отождествляемый со своей ранней фазой – авангардизмом, М. может рассматриваться в конкретных хронологических рамках (условно с 1890 по 1968) или как вневременной феномен в широком историческом контексте неклассического искусства вообще, в русле протестанствую-щей традиции европейской культуры (Барокко – Романтизм – Модернизм), выступающей по отношению к социуму как культура отрицания. Мфотворчими твори Дж. Започаткували символзм французьк поети Поль Верлен, Стефан Малларме, Артюр Рембо.

Головною у творчост митцв ста естетична проблематика. Головною у творчост митцв ста естетична проблематика. Митець занурються у свт сво фантазй, "щоб знайти там насолоду". Назовём лишь несколько имён: Анна Ахматова (1889-1966), Гийом Аполлинер (1880-1918), Уильям Фолкнер (1897-1962), Эрнест Хемингуэй (1899-1961), Франц Кафка (1883-1924), Томас Манн (1875-1955), Марсель Пруст (1871-1922), Вирджиния Вулф (1882-1941) и др. посб. У «Прамд» (1967) Голднг, мабуть, щонайближче пдйшов до загалом не характерного для нього жанру традицйного соцально-психологчного роману. Образ мажисти та мажинсти проголосили самоцллю творчост.

Балла). У останнх дослдженнях стор укрансько лтератури проглядаться спроба класифкувати сучасних авторв на «захдникв» та «грунтвцв». У фашистськй Нмеччин було заборонено чимало творв експресонств. Картина «Передчуття громадянсько вйни» (1936) закнчена за клька мсяцв до початку громадянсько вйни в спан.

Символ для модернств – засб пзнання свту. Фгури жнок, зображених на полотн, спотворен деформован, плоск, вдсутня система перспективи та люзя тривимрного простору. Це, -- як зауважив В. Пахаренко, -- негативно позначилося на художньому, естетичному рвн творв (зокрема у вана Франка, Лес Укранки, Олеся, Вороного, Володимира Сосюри, Олени Телги, Василя Симоненка) проте й увиразнювало актуальнсть, величезне значення авторитет укранського модерного письменства в житт нац, не давало йому (письменству) змзернти, перетворитися лише на розвагу. Сво особливост ма столття, що мина. Камю, Ж. -П.

В укранськй лтератур першим модернстськ гасла висунув 1901 р. поет М. Вороний, який на сторнках «Лтературно-наукового всника» у програмному вдкритому лист закликав повернутися до де «справжньо запашно поез», тематично жанрово розширити снуюч в тогочаснй лтератур рамки. На думку росйського дослдника В. Скороденка, художня проза Мердок Голднга нироста з певно системи дей, «нарощуться на каркас ц системи», тод як у Фаулза де народжуються з гущавини реальност. Обидва досвди – вчителювання й вйна – опосередковано вдбилися у його першому роман «Володар мух» (1954), який одразу привернув увагу критики й читацького загалу як парадоксальнстю задуму, так художньою силою його втлення.

провдним напрямом став неореалзм, який сформувався в талйському кно. -- вано-Франквськ, 1998), М. Моклиця (Модернзм у творчост письменникв XX столття. Водночас частина експресонств активно спвробтничала з фашистами. Стратегия обновления языка символизирует для М. возможную трансформацию мира.

Естафету в М. Вороного прийняла група галицьких письменникв «Молода муза» (П. Футуристи обожнювали технку, натомсть людськ проблеми цкавили х менше. Аналзуючи причини виникнення постмодернзму можна цлком погодитися з твердженням представника укранського модернзму Ю. Андруховича, який у свй робот «Постмодернзм – не напрям, не течя, не мода» стверджував, що «це така свтова культурна ситуаця, вд яко нкуди не подтися, тому ми вс в деякй мр постмодернстами». набува поширення масова культура, розрахована на доступний, занижений рвень сприйняття. Останн десятилття XX ст.

Постмодерна нтерпретаця», Костянтина Москальця «Людина на крижин», Юря Андруховича «Про час метод», Ври Агво «Укранська мпресонстична проза», Григоря Грабовича «У пошуках велико лтератури», Олега льницького «Укранський футуризм», Людмили Таран «Жнка текст», Миколи льницького «Вд «Молодо музи» до Празько школи». Естетичн принципи абстракцонзму виклав основоположник цього напряму росйський художник В. Кандинський (1866 – 1944) у книз «Про духовне в мистецтв» (1911).

Сама по соб творчсть для постмодернств не тотожна процесу творення. Модернзм ма багато рзновидв.

На його творчсть вплинула теоря психоаналзу 3. сторико-культурне тло лтературного процесу. До цього напряму належали М. Гумльов, С. Городецький, А. Ахматова, О. Мандельштам та нш.

Варто вдзначити авторв та х публкац, серед них: Т. Гундорова «Ф. Численн модернстичн напрями, втлен в лтератур та нших видах мистецтва, як виникали як на початку ХХ столття, так в другй половин, вдрзняються один вд одного свом завданням та засобами виразност. «Володар мух» – не тльки притча, а й антиутопя, сучасний похмурий варант робнзонади, у якому розвнчуться оптимстична просвтницька вра у необмежен можливост людського розуму. Режисери «Ново хвил» заперечували свою причетнсть до жодного художнього угруповання, проте хн фльми мають багато спльного. Експресонсти головним вважали вдображення субктивних уявлень автора, тяжли до ррацональност, загострено емоцйност, що призводило до рзких кольорових контраств, геометрично спрощених форм, деформацй зображуваного, пдкреслення предметв чткими контурами графчних чорних лнй («Група художникв» Е. Крхнера, «Втрильн човни в гаван» Е. Хеккеля). Чи варта будь- яка абстрактна дея, бодай найвеличнша, хоч одного людського життя. Риси-зображуться не сам предмет, а враження вд нього, орнтаця на почуття, а не на розум вдмова вд деалзац, найпоширеншим жанром мпресонзму ста новела (Коцюбинський, B. Стефаник, М. Черемшина, частково О. Кобилянська) Неоромантизм (новоромантизм) названа Лесею Укранкою «новоромантизмом». Проте сам автор застергав вд абсолютизац цих вдмнностей.

3), «Вдкриття Христофором Колумбом Америки», «Апофеоз долара»). Попередн столття вичерпали можлив теми, сюжети, стил. Мфотворчими твори Дж.

Список писателей-модернистов огромен, его вряд ли стоит здесь приводить, эта большая тема будет рассмотрена в другом разделе и позже появятся активные ссылки. У Рос вперше мажинсти заявили про себе 1919 року. Авангардизм (попереду, передовий загн) зявився в роки Першо свтово вйни продовжу розвиватися сьогодн. Безперечно, будь-який лтературний твр несе в соб певний нтелектуальний заряд, вдбива флософськ погляди його творця але коли ми говоримо про твори, видлен у окремий жанр, маться на уваз, що флософськ де у них не просто «розлит» у текст, а виходять на його поверхню, стають одню з тем, визначають його сюжетн лн та елементи структури. Справжнм матералом мистецтва вважали надреальн переживання, часто викликан галюцинацями, сновидннями.

Дискурся раннього укранського модернзму. -- Луцьк, 1998). Кнетизм прагне обднати в дине композицйне цле рзн види мистецтва (звуков композиц, свтломузику). Змни були помтн не вдразу, позначалася нертнсть суспльства, як це зазвичай бува, почалися обговорення нових вянь, хтось був за змни, хтось х не приймав.

Свт Клегга нерухомий, це уречевлений замкнений простр, де жива душа приречена на загибель. Вн спускаться, зокрема, у пдпльн глибини людсько натури, вивчаючи симптоми «жахливо хвороби – бути людиною». Адже багато поколнь британцв жили з впевненстю, що пдданими найвеличншо у свт мпер, «над якою нколи не заходили сонце» – коли воно сдало над Лондоном, то сходило над численними володннями Британ в Африц та Аз. Така постановка говорить про принципову змну самосвдомост творцв мистецтва. Артур Шопенгауер (1788-1860) – нмецький флософ-деалст. – Ч. : Укранська лтература: Навч.

Серед найвдомших романв письменниц – «Пд сткою» (1954), «Замок на пску» 7), «Дика троянда» (1962), «динорг» (1963), «талйка» (1964), «Сон Бруно», «Чорний принц» (1973), «Учень флософа» (1983), «Гарний пдмайстер» Ж5), «Послання планет» (1989), «Зелений лицар» (1993). Здаться, роман Фаулза пдтверджу думку вдомого флософа XX ст. Етапи модернзму. Композиц його творв ррацональн, абсурдн, нод мтують кольорову фотографю («Постйнсть памят», «Передчуття громадянсько вйни» (л.

Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення "життя у формах життя". Джойса та А. Блого, Г. Мейрнка та В. Хлбникова, Т. С. сторичн умови гальмували процес наближення укрансько лтератури до вдповдного вропейського рвня. Психоаналз З. Фрейда. Дйство, розгруване на сцен, набува характеру притч.

нш науковц розглядають модернзм-авангардизм як взамоповязан ширше й вужче явища, виокремлюючи певн етапи в стор модернзму (звсно, меж мж ними розмит, невиразн). У свох творах намагалися передати динамзм життя вражень людини («Динамзм мускулв» У. Боччон, «Абстрактна швидксть – автомобль прохав», «Динамзм дога на шворц» Дж.

Нцше укранський модернзм», Г. Грабович «Заклинання укранського модернзму», Д. Наливайко «Про спввдношення «декадансу», «модернзму», «авангардизму», С. Квт «Укранська естетика «вропезац». В цей час зявляються прац про символзм, х автори -- В. Брюсов, . Найвдомшим представником цього напряму був Сальвадор Дал (1904 – 1990), спанець за походженням. Митець занурються у свт сво фантазй, щоб знайти там насолоду.

Презентация работ на Парижском салоне, особенно если при этом были положительные отклики в прессе, являлось для художников важным моментом: это вело к признанию их творчества и к финансовому успеху – легче было найти покупателя. Естественно, что у художников-новаторов было мало шансов попасть на выставку, хотя многие из них уже смело заявили о себе: К. Моне, Э. Мане, П. Ренуар, Ж. Базиль, А. Сислей и др. Батьквщиною масово культури вважаються США. symbolon 151 знання).

Кроме того, женщина и оба мужчины были узнаваемы современниками, у них были определённые жизненные прототипы (моделью женщины была Викторина Мёран, французская художница и любимая модель Эдуара Мане). Раннй модернзм порива з традицями реалзму натуралзму XIX ст. Скористувавшись звичною для англйсько словесност морською тематикою (Р. Л. Ственсон, Дж. Дя «морсько трилог» Голднга («Ритуали плавання», 1980 «Дв чверт румба», 1987 «Вогонь унизу», 1989) вдбуваться на борту корабля, що прямуг до колонально Австрал у першй половин XIX ст. Але в той же час модернзм не прийма романтично втеч вд дйсност. Паунда, Д. Буццат таX.

Футуристи (У. У розвитку модернзму можна видлити три етапи: декаданс, власне модернзм авангардизм. Поруч з реалстичним методом, який творчо розвивався, в лтератур XX ст., як в нших видах мистецтва, виникають рзномантн напрями, що обднуються загальною назвою «модернзм». Головною у творчост митцв ста естетична проблематика. Анненський, А. Блий. Модернзм створю власн мфи, твори його нердко перетворюються на мфологеми.

Декаданс (вд франц. Модернзм унс кардинальн змни у свтовдчування та естетичн орнтац нового часу. Розвиток абстрактного мистецтва був вдображенням тенденц вдчуження митця XX ст. Яскравою люстрацю може служити Моноврш лдера московських символств В. Брюсова «Про закрий сво блд ноги», яке стало концентрованим виявом формальних експериментв модернств. диний вихд для людини, що перебува в таких умовах, 151 самогубство або бунт.

Неоромантизму. Саме присутнй у назв «гнв» («anger») дав критикам пдставу обднати названих авторв спльним означенням «сердитих», хоч вони нколи не входили до якось одн формально лтературно школи всляко заперечували свою спордненсть. Змст мажинсти вдсували на другий план: вн "податься образом". Одним з найвидатнших романств повонно Британ критики називають Айрс Мердок (1919-1999), яка була до того ж професйним флософом. Символ для модернств -- засб пзнання свту.

Термн уперше запровадив Ж. -П. Сартр у передмов до роману Н. Саррот Портрет невдомого (1947). мажизм (вд фр. У пдрунт цих проявв – безсилий бунт проти безцльного обивательського животння, яке гасить вс поривання, притупля нтелект пдточу природн здбност й волю до д. Вдсутнсть конкретного соцального або полтичного «адресата» у гнвних флппк г еров, як виплескували х на усх вся, визначили скороминущсть бунту «сердитих». Поняття постмодернзму в свох працях висвтлюють провдн захдн соцологи Данел Белл та Юрген Хабермас як течю неоконсерватизму, що являться символом постндустрального суспльства несе в соб симптоми глибинних трансформацй соцалзму, що знаходить в свй вираз у тотальному конформзм та деях «кнця стор», що проповдував американський флософ Френсс Фукуяма.

Модернсти активно шукають для свох творв нову мову -- метамову, яка ма стати, на хню думку, новим унверсальним засобом вдображення непзнаних звязкв. Конрад), сучасний письменник переосмислю у план порушення сво заповтно проблеми – двостост людсько природи. ця нова дйснсть для митцв-модернств совершенно реальною.

Побачити його майже неможливо, але лише у його свтл можна по-справжньому сприйняти свт, вийти за меж власного «я». передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму (символзм, мпресонзм, неоромантизм). Водночас модернстичнй критиц знаходять нове осмислення громадянсько та нацонально проблеми, формуться думка, що домнантне значення для духовного вдродження в Укран повинен мати не культурний масовм (поширення преси, дяльност Просвти таке подбне), хоч потреба в ньому не заперечуться, а висунення в авангард художнього прогресу (в окремих нтерпретацях – художньо культурний месанзм Украни). Для модерна характерны гибкие текучие линии, стилизованный растительный узор. Втм сну й обктиваця ц вол.

про свободу вол. Значний внесок у вивчення модернзму зробили С. Павличко («Дискурс модернзму в укранськй лтератур». важливо не що сказати, а як сказати. past – префкс, що означа наступнсть фр.

Такий безпредметний живопис велико уваги надавав семантиц кольорв. Представники «Ново хвил» демонстрували нтерес до молодого поколння скептичне ставлення до традицйних соцальних цнностей.

У цьому план модернзм став справжньою художньою революцю мг пишатися такими епохальними вдкриттями в лтератур, як внутршнй монолог та зображення людсько психки у форм "потоку свдомост", вдкриттям далеких асоцацй, теор багатоголосся, унверсалзац конкретного художнього прийому перетворення його на загальний естетичний принцип, збагачення художньо творчост через вдкриття прихованого змсту життвих явищ, вдкриттям рреального та непзнаного. Австрйський лкар Згмунд Фрейд (1856-1939) був автором теор методу психоаналзу. Псля органзац персонально виставки в Нмеччин К. Малевич був арештований. сну пять видв кномистецтва: художн або грове кно, що засобами виконавсько майстерност втлю твори кнодраматург документальне кно, матералом для якого зйомка дйсних подй мультиплкацйне (анмацйне) кно 151 вид кномистецтва, що вдображу дйснсть за допомогою знятих на плвку малюнкв або фотографй, обмних предметв наукове кно, що обдну в соб науково-популярне, науково-дослдне та технко-пропагандистське кно вдеоклп 151 рзновиднсть вдеофльму, який характеризують швидкий монтаж, насиченсть електронними спецефектами, лакончнсть. Термн "постмодернзм" у цьому словнику пояснено як напрям, стиль у мистецтв псля модернзму.

Поетика». Паралельно продовжують творити вже вдом на той час реалстично налаштован письменники старшого поколння (Г. Грн, Ч. П. Сноу, . Во). Бльшсть його творв написан у жанр притч (або параболи), яка пдляга нтерпретац на клькох площинах. Крм того, як справедливо зазнача С. Павличко, у творах «буття, попри всю його детальнсть предметнсть, свордно замикаться на свдомост героя нею визначаться» – це також спордню Мердок з екзистенцальною традицю, яка виключала людину з детермнованого свту соцально дйсност. Дзюба називають х течями. Специфчним вдгалуженням модернзму вважають авангардизм (фр.

Псля виходу з увязнення Малевич-художник повертаться до предметност («Двчата в пол», «Снокс»), але не до реалзму. Звичайно, у кожного митця створи невдал з формального боку. У вузькому значенн – стиль у художнй культур на початку ХХ ст., який прагнув прикрашування середовища (мистецтво дрбничок). «Галицько-станславськй» школ характерний рафнований нтелгент, схильний до споглядання, а «кивсько-житомирськй» характерна маргнальна особистсть, обтяжена патологчною свдомстю.

Його теоря абстракц – це не тльки результат наукових дослджень, а й флософя спритуалзму. Адже надмрне пдкреслювання начебто патротично туги за «старою веселою Англю» сьогодн може маскувати шовнстичне прагнення до расово чистоти. (Образ «темряви», «птьми», «мороку» одним з лейтмотивв творчост Голднга).

Литературный модернизм пришёл на смену классическому роману. Авангардизм. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. 6 У 20-30-т роки виникло одне з найзначнших напрямкв у мистецтв модернзму – сюрреалзм.

В таком случае его название берут в кавычки. На вдмну вд класичного реалзму, модернзм бльш яскраво проявив себе не в проз, а у поез. Джерелом творчост сюрреалсти вважали не реальну дяльнсть, а пдсвдомсть.

Вони вдкинули традиц реалстично лтератури, мову, поетичну технку. Протягом усього XX ст. Пд впливом зустрч з Сарою Чарльз усвдомлю штучнсть свого попереднього життя. Певна рч, що мажинзм не мг, якщо б навть прагнув того, цлком знехтувати змстом. Засновником цього напряму талйський поет Ф. Марнетт, автор «Манфесту футуризму» (1909).

в Галичин сформувалася група укранських модернств — «Молода муза». З «старим» романтизмом його рднить порив до деального, виняткового. Митець занурються в свт свох фантазй, щоб знайти там насолоду. Перод власне модернзму тривав вд початку XIX столття до 60-х рокв XX столття.

У 1922 р. К. Малевич очолю нститут художньо культури в Петроград, але де художника не могли втлюватися за умов, коли мистецтво, «стало частиною загальнопролетарсько справи» 151 за словами В. Ленна. Наприклад, пса «Кавказьке крейдяне коло» не сприйматься як розповдь про под у екзотичнй мсцевост, вддаленй вд Захдно вропи, а як «. Мотив «театру» обумовлю величезну роль матор гри у фаулзвському художньому свт, причому гра вдбуваться не лише пиовими особами, а й з дйснстю та з лтературними конвенцями, що дозволя 11 тирити про наявнсть у ньому помтного постмодернстського струменю.

Головною у творчост письменникв ста естетична проблематика. Пзнше в наукових дослдженнях будь-як вияви модернзму у мистецтв таврувались з посиланнями на класикв марксизму-леннзму. Про утворення футуризму заявив у 1909р. futurum – майбутн). Його романи «Вогонь» (1916) та «Яснсть» (1919) викривали мпералстичну вйну, показували наростання соцального невдоволення серед солдат. 2.

Естетичн принципи неореалзму сформулював Ч. Дзаваттн: максимальне зближення екранно розповд з реалями життя, вдмова вд сюжету та залучення непрофесйних акторв. Естетичн принципи «театру абсурду» знайшли вдбиток у псах С. Беккета («Чекаючи на Годо»), А. Камю («Калгула», «Непорозумння»), Е. онеско («Стльц», «Урок», «Носороги» та нш. ). Для вивчення стор укранського постмодернзму цкавими науков студ сучасних укранських лтературознавцв: Володимира Моренця «Нацональн шляхи поетичного модерну першо половини ХХ ст. : Украна Польща», Ярослава Полщука «Мфологчний горизонт укранського модернзму», Солом Павличко «Дискурс модернзму в укранськй лтератур», Тамари Гундорово «Про-Явлення Слова.

– вано-Франквськ, 1998), М. Моклиця («Модернзм у творчост письменникв XX столття». М. свойственны принципиальный разрыв с устоявшимся художественным опытом в лице канонизированного реализма, салонного искусства, академической культуры как условие обновления искусства и ощущение переломного кризисного характера этих явлений. А. Барбюс (романи «Вогонь», «Яснсть», «Кльця ланцюга») був не лише письменником, а й громадським дячем, активним борцем за мир. Постмодернсти навмисно порушують ус можлив конвенц (правила) побудови лтературного твору. -- Луцьк, 1999, Модернзм як структура. Фрейд, К. Юнг) – ндивдуальне несвдоме – рушйна сила людини вплив колективного несвдомого.

Сам образ стки, що дав назву романов, – один з улюблених в австрйського флософа це «картина реальност, що конструю людина, намагаючись описати свт» (С. Павличко). Модернсти, як реалсти, нод оминали полтику. Свом гаслом вони проголосили створення ново дйсност, яка совершенно реальною. «Потк свдомост» безпосередньо вдтворю процес внутршнього мовлення персонажа (його також називають «внутршнм монологом»), словесними засобами зображаються його синтаксично ненормован переживання, роздуми, спогади. При цьому митц використовують рзн матерали, принципи д, види руху, джерела руху форми (Н. Соверен, хн твори представляли собою комбнацю площин та лнй, дисгармоню кольору та форми.

Дискурся раннього укранського модернзму. На меж столть простежуться творчий синтез можливостей музики та живопису в лтератур. В стор героя, що одночасно сторю поколння та суспльства, акцентуться «перехд вд нац тупоголових патротв у сукупнсть осб, звернених усередину самих себе», тобто наростання ндивдуалзму, повязане з втратою колишнх деалв та цнностей.

Приведен в рух талантом митця, вони, як клавш, вдаряють по струнах людсько душ. Популярност постмодернзму сприяли мркування флософв Ж. Деррди, Ж. Батея, Ж. - Ф. Лотара. Засновником цього напряму талйський поет Ф. Марнетт, автор «Манфесту футуризму» (1909). Супрематисти прагнуть знайти досконалу форму, яка, у поднанн з кольором, знаковою.

Твори супрематизму являють собою комбнац кольорових геометричних фгур (квадрат, трикутник, коло) зображують свт, позбавлений обмв вдтнкв, звльнений вд побутовост. Вияви (ще незрл) модернзму здобувають мсце на сторнках альманаху Сч, у сер Жив струни, журнал Молода Украна дал, бльш вагом, у Лтературно-науковому вснику, альманахах З-над хмар з долин, З потоку життя, Багаття, За красою, журнал Свт, Будучнсть, Укранська хата, Дзвнок. В книге «Язык архитектуры постмодернизма» он отмечал, что хотя само это слово и применялось в американской литературной критике 60—70-х годов для обозначения ультрамодернистских литературных экспериментов, автор придал ему принципиально иной смысл. Автор змальову занепад могутньо англйсько буржуазно родини на фон суспльно-сторичних подй.

Свтоглядн засади модерну. нтутивзм (А. Сучасники фовств побачили у х творах лише вдмову вд вишуканост мпресонств. В укранськй лтератур не проявився у повному й концептуальному. Футуристи (У. Шехтель в России).

Кожна з цих шкл культиву рзн типи геров. Метафора ста для модернств предметом творчост. На змну реалстичнй та натуралстичнй обктивност приходить модернстська художня субктивнсть. У наратив суттва роль належить описам онричних станв – сновиднь, галюцинацй, марень. Фантастичн романи Г. Уелса сповнен генальних соцально-флософських передбачень.

Футуризм характерний для росйсько лтератури початку XX ст. Пересчнй, ординарнй людин – клерку Фредерку Клеггу – таланить виграти значну суму грошей. Драч, М. Внграновський). Постмодерна нтерпретаця».

У 90-х роках вперше вийшли друком художн альбоми "Укранський авангард 1910-1930", "Портрети сучасникв А. Петрицького". Його персонаж (хнй вибр також вдбива жанрову природу – серед них багато нтелектуалв, людей творчих професй) часто ведуть флософськ дискус, вступаючи мж собою у продуктивний далог. «Модерн» (фр. У мистецтв футуристи використовували принципи кубзму супрематизму (кубофутуризм), у лтератур взяли курс на агтацю пропаганду дей нового суспльства простими та доступними творами.

позначало метелика, душу Мранда, що прийшла з свту руху, творчост, пошуку, душа, «анма». Композиця явля собою мшки людського зросту, зсередини проткнут гвздками. XX столття до сьогодення найчастше називають постмодернзмом. Якщо традицйна лберально-гуманстична думка була схильна пояснювати негативн сторони людини несприятливими суспльними обставинами, то вйна, каже Голднг, довела його поколнню, що «в людин бльше зла, нж можна пояснити самим лише тиском соцальних механзмв». У розвитку модернзму можна виокремити три етапи: декаданс, власне модернзм авангардизм. Вони прагнуть створити нову дйснсть, свй неповторний свт.

Порозумння мж ними неможливе. З точки зору поетики це означа насичення тексту культурними алюзями, звернення до минулих епох, використання вдомих сюжетних ходв та топосв (загальних мсць) свтово лтератури мистецтва (У. Еко, Дж. Барт, П. Акройд, Д. Бартельм). 8 сну ще одне визначення модернзму як складного комплексу деологчних естетичних явищ, що включа не тльки авангардн теч, але й творчсть видатних художникв сучасност, «переступили рамки» естетичних поглядв прийомв модернстських шкл. Камю, Ж. -П. Починаючи з цих рокв протягом решти столття зусиллями А. Мердок, В. Голднга, Дж. Фаулза, К. Влсона, Л. Даррелла успшно розвиваться жанр флософського (або нтелектуального) роману.

avant — попереду garde — сторожа, передовий загн). Коцюбинський, М. Яцкв). Вкус к резкой, разрушительной деформации оказался знаменем нового века. Вторая сторона модернизма – декадентство (dekadentia – упадок) – то есть бегство, неприятие реальной жизни, культ красоты как единственной ценности, отторжение социальных проблем.

"образ") – течя, яка спричинила появу росйського мажинзму. Много внимания «Салону отверженных» уделила и пресса, хотя большинство статей были негативными. Як нам вдомо, Володимир Сосюра написав знаменитого врша «Любть Украну», в кнцевому результат, цей врш обернувся для нього трагчними наслдками. Разом з тим цей перод лтературного життя виявля побутування специфчних форм авторсько свдомост в лтератур, як недвозначно засвдчують змну естетичних парадигм творчост й рецепц. (М.

Для його полотен характерний монументалзм, а постат без рис обличчя (натомсть кольоровий овал)151 вдгомн сумно тоталтарно епохи, коли особистсть пригнчувалася нвелювалася. Австрйський лкар Згмунд Фрейд (1856-1939) був автором теор методу психоаналзу. На початку XX ст. Загальне позначення кризових, занепадницького настров отримало назву декадансу.

Коли глядач вмикав мотор, мшки оберталися, нажачившись гвздками, як до того звисали вниз. В полной мере модернизм обнаружил себя в экспрессионизме и кубизме, получив дальнейшее развитие в футуризме, абстракционизме и сюрреализме, а далее, — в формах современного антинскусства (поп-арт, минимальное искусство, концептуальное искусство и др. ). Хоч би яка доба у стор культури притягувала того або ншого сучасного лтератора, одне мя залишаться принадним для всх: це мя Шекспра.

Першим куб стичним твором вважаться картина П. Пкассо «Авньйонськ двчата» (1907). Тема роману «Генй» 151 занепад мистецтва загибель таланту в буржуазному суспльств. futurum – майбутн), що прагнув до створення мистецтва майбутнього, вдкидав класичну художню спадщину. Флософя.

Найвдомшим представником цього напряму був Сальвадор Дал (19041511990), спанець за походженням. Нацонально-визвольна вйна колонй та останн конвульс мпер знаходили прямий вдбуток у лтератур (твори Олдрджа, Стюарта, Льюса, Грна). Втм сну й обктиваця ц вол. Процес художнього освоння свту через флософсько-естетичну систему модернзму свордно вдбит в широкому творенн фрагментарних, фабульно ослаблених прозових жанрв прозових жанрв (врш в проз, малюнки, ескзи тощо). У добу так званого «србного вку» росйсько поез (рубж XIX151XX ст. ) риси символзму властив творчост Д. Мережковського, 3. У другий перод вивчення, а точнше боротьби з модернзмом (1930 1980 pp. ), радянськ дослдники викривають його за антиреалзм, нехтування соцальними проблемами, естетство (мистецтво заради мистецтва), егоцентризм, мстику, деалзм.

Батьквщиною експресонзму стала Нмеччина, де у 1905 р. виникла мистецька група «Мст», куди увйшли студенти архтектурного факультету Вищого технчного училища в Дрезден Е. Крхнер, Ф. Блейль, Е. Хеккель, К. Ротлуфф. "Що жахлившим ста свт, то абстрактншим ста мистецтво", – писав художник П. Кле. (гр. Сукупнсть найновших течй у свтовй культур вд 70-х pp. Укранський варант модернзму був досить свордним мав сво особливост.

Частично они коснулись таких направлений, как натурализм импрессионизм и символизм. Декаданс у лтератур грунтуться на поднанн рзних напрямв, течй, стилв. Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу. На думку Фрейда, над душею особистост як певна фатальнсть незмнн конфлкти, зумовлен потягом до насолод пдсвдомих бажань. Письменниця завжди наголошувала на розрзненн двох свох постасей – флософа та письменника, оскльки вважала ( не без пдстав), що надмрне теоретизування «засушу» мистецтво.

Це призводить до текстуалзац реальност, визнання первинност тексту вдносно не. викликав занепоконня у багатьох представникв культури. Фрейда, тому його творам властив зображення галюцинацй, марень, психчних вдхилень. Розказана вд першо особи сторя помилок та прозрнь письменника – початквця Джейка Донагью ще раз пдтверджу тезу про «багаторвневсть» сучасно лтератури. Происходит пересмотр прежних представлений о красоте, цвете и пространстве. вд дйсност, неприйняття реалй. Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки. abstractio – далеке вд дйсност), тобто вдсторонення художнх образв вд конкретного сюжету, образу, обкта. Процес модернстсько творчост, зазначав Д. Затонський, « процесом перетворення реальних явищ, подй, проблем на доми, символи, знаки— тобто абстрактн форми, що не вдображають дйсност, а лише символчно моделюють, створюють дещо подбне до адекватного й душевного настрою».

Пд впливом французького екзистенцалзму в проз виника так званий «театр абсурду». Кончс, творець фантасмагоричного «тексту» всередин роману, у пастку якого потрапля Нколас, уподбнються автору.

Цей же ж словник поняттям постмодернзм не оперу його не тлумачить. Абстракцонсти (лат.

Вдомий твр Гюнтера Юнкера «Танцвники», що змнювався на очах публки в результат руху. Сукупнсть найновших течй у свтовй культур вд 70-х pp. Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення життя у формах життя. – Я зупинився. Твори супрематизму являють собою комбнац кольорових геометричних фгур (квадрат, трикутник, коло) зображують свт, позбавлений обмв вдтнкв, звльнений вд побутовост.

7 У роки псля друго свтово вйни модернзм втлився в напрямках «театру абсурду», школах «нового роману», «поп-арту», в кнетичному мистецтв т. д. Дискурся раннього укранського модернзму. Творчсть модернств, за спостереженнями Д. Затонського, « процесом перетворення реальних явищ, подй, проблем на доми, символи, знаки – тобто абстрактн форми, що не вдповдають дйсност, а лише символчно моделюють, створюють дещо подбне до адекватного й душевного настрою». Типичными искусствами авангарда являются футуризм, сюрреализм, дадаизм. Зрлий модернзм складаться в 10-х роках ХХ ст.

Макинтош в Шотландии, Ф. О. Нам бльше мпону думка тих, як вважають згадан категор течями. Проголосивши культ форми, кубсти вдсунули змст на заднй план, звели його до форми.

Камю). Реальнсть слд знаходити не в узгоджених зовншнх подях, а в потоц свдомост, що виника в зткненн з цими подями, як швидко обираються, набирають певно форми, викликають переживання». Початок першо свтово вйни привнс у творчсть експресонств теми протесту проти вйни, приреченост людини, смерт. Як явище, масова культура формуться в 20- рр. обднували пд спльною назвою неоромантизму. На думку митця, ус зусилля потрбно зосередити на кольор, форм, фактур, рус. Ю. Ковалв та.

Вот об этом следует сказать немного подробнее, т. к. Модернзм в лтератур прийшов на змну усталеним класичним канонам розповд. Боччон, Дж. Читачев були запропонован психологчн та флософськ концепц.

Для мпресонстичних творв характерн субктивнсть зображення, пдкреслений лризм, використання тропв (метафор, ептетв, символв тощо), як створюють певний настрй, посилюють асоцативнсть почуттв вражень. П. Сезанн та н. ) в музиц (Рхард Штраус), щоб незабаром перейти в лтературу. В укранськй лтератур ус ц теч спвснували в час, в творчост письменникв. Для символзму характерна поезя малих форм.

Основоположниками сюрреалзму були Ж. Кокто, П. Елюар, Л. Арагон. На думку членв Нобелвського комтету (з якою можна посперечатися), очевидний трагзм голднгових притч не всеосяжним не пригнчу читача.

Появляются новые стили: «поток сознания», характеризующийся глубоким проникновением во внутренний мир героев тема осмысления войны тема потерянного поколения и др. Предтечами модернизма в литературе называют уже Ф. Достоевского, а также Ш. Бодлера, А. Рембо и др. Згдно тако класифкац вирзняються дв основн школи – «кивсько-житомирська» та «галицько-станславська». Близьке розумння цього феномена висловлю Р. Барт: Будь-який текст – це нтертекст нш тексти присутн у ньому на рзних рвнях, у формах, бльш-менш пзнаваних. «Паперов люди» (1984) – твр, присвячений академчному середовищу, до якого автор ставиться вельми критично. Екзистенцалзм (вд екзистенця – снування) (А.

В «Американськй трагед» письменник показу згубнсть для людини капталстичних вдносин, моральне падння молодо людини, що прагне будь-якою цною досягти життвого успху. У 1980—1990 рр. Булез, О. Мессан). Э. Мане «Завтрак на траве» (1863). Термн цей належить вдомому психологов та флософов В. Джемсу.

Перший роман Т. Драйзера «Сестра Керр» (1900) 151 реалстична сторя життя двчини з робтничого середовища в тогочасному американському суспльств 151 прозвучав запереченням матерального успху як втлення щастя. були Анатоль Франс (18441511924), Ромен Роллан (18661511944), Анр Барбюс (18731511935). Ван дер Велде в Бельгии, И. Ольбрих в Австрии, А. Гауди в Испании, Ч. Р.

Тема влади умовностей у творчост та коханн луна у повст «Вежа з чорного дерева» (1974). А каковы они были. Кнець XX ст. Першою такою обктивацю свт дей, другою -- матеральний свт. Сюрреалсти були дуже епатажними, протестували проти державних нституцй, сучасно цивлзац, рзних полтичних течй (комунзму, фашизму). МОДЕРНЗМ (МОДЕРН) (фр. Певне вдродження елементв авангардизму помчамо в укранськй лтератур 1960-х рокв (. Йонкинда, работы П. Сезанна, А. Гийомена, А. Фантен-Латура и др.

МОДЕРНИЗМ (фр. Потрапивши на клька днв до «зачарованого царства» – матку старого Бресл у Франц, – Девд, добропорядний, але загрузлий у свому рутинному снуванн, не витриму випробування «справжнстю» у житт та мистецтв. (А.

А. Шенберг в мелодекламац «Мсячний Про» (1912), опер «Мойсей Арон», музичнй драм «Щаслива рука» вперше в музичнй стор вводить нотований спв-декламацю, натуралстичн вигуки, рзк перепади звучност. Як пода Словник ншомовних слв, модернзм – загальна назва течй у мистецтв ХХ столття, яким властив заперечення реалзму, традицйних форм, естетики, пошук нових естетичних принципв. Той пдда Нколаса дивним випробуванням, у яких оживають под минулого, актори-маски розгоують життв ситуац у природних «декорацях», а герою раз у раз доводиться робити екзистенцйний вибр. Втм сну й обктиваця ц вол. Головними модернстськими течями цього пероду були мпресонзм символзм. Згдно ц класифкац до «захдникв» зараховуються письменники, як в свой творчост зорнтован на захдну культуру, до них вдносяться Ю. Андрухович, В. шкв, Ю. здрик.

де супрематизму подляли О. Розанова, Л. Попова, О. Родченко, Е. Лсицький, В. Татлн тощо. Музей Орсе (Париж)Первоначально картина называлась «Купание». Дослдники вдзначають мотиви давньогрецького вазопису у творах французького художника. Модернзм ма багато рзновидв. Ставало очевидним, що для глибшого осягнення природи й сенсу снування свту й людсько душ необхдно поднувати свдом й позасвдом, рацональн й ррацональн (емоцйн, нтутивн) ресурси психки.

Р. Роллан у роман-епопе «Жан-Крстоф» синтезував два найбльш напрями XIX ст. На рвн поетики це може виявлятися через присутнсть автора в текст, альтернативн варанти розвитку сюжету, наявнсть клькох розвязок, метанарацю, тобто мркування автора про процес створення цього самого тексту (Дж. Барт, Дж. Фаулз, Т. Пнчон, Дж. Барнс). Картина «Передчуття громадянсько вйни» (1936) закнчена за клька мсяцв до початку громадянсько вйни в спан. На меж столть простежуться творчий синтез можливостей музики та живопису в лтератур. Модернстська модель постулю де хаосу, випадковост, неможливост упорядкування. Творчост художника («Червон рибки», «Танок» (л.

Реалзм для модернств – це лише один з можливих засобв вдображення свту. Джойса та А. Блого, Г. Мейрнка та В. Хлбникова, Т. С. Елота та. Ответ даёт картина с таким же сюжетом. «Салон отверженных» начал свою работу раньше официального салона и с самого начала экспозиция привлекла много посетителей, больше, чем официальный салон. Лтературна школа потоку свдомост виникла у 10-30-т роки ХХ ст.

Поетика «Ново хвил» розвинула принцип розповд вд першо особи, внесла репортажну безпосереднсть, змшання лтературно мови з ненормованою лексикою, продемонструвала ункальну можливсть розкриття внутршнього свту персонажа через самоаналз. Модернзм створю власн мфи, твори його нердко перетворюються на мфологеми. Укранськ, за винятком молодомузвцв неокласикв, заангажован нацональними питаннями. У цей час у культурнй сфер чтко окреслилися дв тенденц -- збереження нацонально-культурно дентичност (народництво) та пересадження на укранський рунт новтнх вропейських зразкв художнього самовираження (модернзм). Виявляться, що вона сама нсцензувала «грх», який прирка у суспльств на роль пар. «Традиця мря» – так назвав свою розвдку про дв англомовн лтератури – Л Великобритан та США – лтературознавець Волтер Аллен.

на сповнену небезпек подорож через Атлантику з метою побудувати у Новому Свт земний рай. А також бльш пзн теч – Абстрактне мистецтво, дадазм, сюрреалзм. Естетичн принципи абстракцонзму виклав основоположник цього напряму росйський художник В. Кандинський (18661511944) у книз «Про духовне в мистецтв» (1911).

Елота, Б. Пастернака та н. До зрлого модернзму належать так теч, як мажизм, акмезм та н. У першй половин ХХ столття остаточно сформувалися загальн риси модернзму: увага до внутршнх проблем особистост, проголошення самоцнност людини мистецтва, прагнення до розднаня часу й простору, осмислення загальних тенденцй духовного буття, що найвиразнше виявилися у творчост Ф. Кафки, Дж. Джойса, М. Пруста, У. Фолкнера та н. мпресонзм виявився плдним для музики (М. Равель, К. Дебюсс, М. де Фалья, Дж. Пуччн, С. Скотт та н. ). Термн уперше запровадив Ж. -П. Сартр у передмов до роману Н. Саррот "Портрет невдомого" (1947). Модернзм зовсм не покликаний бути мистецтвом для широких мас, якраз навпаки. На його творчсть вплинула теоря психоаналзу 3. Саме вн мав перебувати в центр уваги письменника.

Водночас на кнець 19 ст. Задум твору про англйських школярв, що опинилися на безлюдному остров, народився з внутршньо незгоди автора з добропорядною вкторанською книжкою для дтей – «Кораловим островом» Р. М. Баллантайна (1858). Флософя А. Камю рунтуться на пошуку сенсу людського снування в царин морал.

Борхеса. Роман написаний як наслдування, водночас рончне переосмислення.

Зачинателями раннього модернзму були, як правило, пзн романтики (Ш. Бодлер, Леся Укранка та н. ). «Це, – як зауважив В. Пахаренко, – негативно позначилося на художньому, естетичному рвн творв (зокрема у вана Франка, Лес Укранки, Олеся, Вороного, Володимира Сосюри, Олени Телги, Василя Симоненка), проте й увиразнювало актуальнсть, величезне значення авторитет укранського модерного письменства в житт нац, не давало йому (письменству) змзернти, перетворитися лише на розвагу. Його особливост: вдчуття зневри, втоми, вдчаю, прагнення втекти вд реально дйсност. До «грунтвцв» вдносяться письменники, як орнтуються на власну традицю, до ц кагорти можна вднести О. Ульяненка, В. Медведя, . Творчсть модернств ма елтарний характер, вона складна для сприйняття, це мистецтво «усвдомлено субктивне».

Ще не подолано комплекс меншовартост укрансько лтератури. Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу. Одним з мистецьких напрямв початку XX ст. Метод виявля типологчн риси, демонстру сутнсть явища, вн стрижень, вертикаль (парадигма) лтературного процесу. У ширшому план «падння мпер» спричинило до присутност у лтератур всх повонних десятилть мотиву перебудови нацонально свдомост, переосмислення сво англйсько сутност, яку вже бльше неможливо було конструювати з позиц сили.

Л. Борхеса. Тут К. Малевич створю групу «Уновис» («Утвердители нового искусства»), обднавши свох однодумцв. Для хнього розвязання Фаулз часто вдаться до прийому «магчного театру» иочаткованому Г. Гессе: персонаж багатьох творв беруть на себе функц н» рдних «режисерв», як влаштовують для протагонста «виставу у житт» з мс тю дати йому краще уявлення про власне «я» цим самим зробити крок до 11«Гюди (саме таку роль вдгра тамничий Кончс у роман «Маг», не менш н адкова Сара Вудраф з «Жнки французького лейтенанта», художник Бресл у инист «Вежа з чорного дерева»). 3.

Звернмо увагу на поширенсть у сучаснй лтератур мотиву «колекцонування» як антитези автентичному переживанню (В. Набоков, П. Зюскнд). Фрейд (1856 – 1939) вдкрив пдсвдоме як самостйну, незалежну вд свдомост основу людсько душ.

пдстави говорити про його часову спзненсть певну розволоксть у час (знову-таки щодо захдного еталона. ), адже вропейський fin de siиcle в умовах Украни перетворився на comment de siиcle, тобто став реально розвиватися як дискурс уже на початку ХХ столття, цей розвиток (з перервами) продовжувався в 1910-х та 1920-х роках. Спираючись на досягнення психологчно прози Л. Толстого, Дж. Конрада, Г. Джеймса, Дж. Мередта, вропейськ письменники початку ХХ ст. На вдмну вд флософа В. Кандинського, Казимир Малевич був справжнм революцонером у мистецтв. Не випадково в Нмеччин та Австр явища лтератури кнця XIX ст. Наприкнц сво прац про Сартра вона проголошу обовязковсть морального вимру у творах мистецтва. Вн розгляда психку як самостйну категорю, яка сну незалежно вд матеральних умов керуться особливими, вчними психчними силами, що знаходяться за межами свдомост людини.

Без формальних експериментв год сподватися на художн вдкриття. Мердок, Голднг, й нш письменники не задовольняються самою лише грою розуму, блискучою дейною еквлбристикою. Раннй модернзм порива з традицями реалзму, натуралзму ХХ ст. Модерн був частково визначений символзмом, поднував вропейськ та схдн традиц.

Северн) вважали, що XX ст. – Львв, 1997), Я. Полщук («Мфологчний горизонт укранського модернзму». Змст художнього твору лщо нше, як саме формоутворення». Коцюбинський, Г. Хоткевич), введення багатих смислом символчних постатей образв (М. Часто в картинах кубств початковий вигляд зображуваного предмета важко уловлювався («Скрипка гтара» П. Пкассо (л.

«Замсть розповдного методу ми можемо використовувати тепер мфчний метод», — писав один з найвизначнших модернств XX столття Томас Стернз Елот. Деяк флософи XX ст. Модернизм (итал. decadence — занепад). для студ. визначився передусм розвитком захдно цивлзац, що мала як переваги, так недолки.

Справд, в багатьох вдношеннях раннй укранський модернзм розвивався як нетиповий (з погляду захдновропейських уявлень) варант ново естетики, зазнаючи впливу соцокультурних обставин провнцйно Украни (суттво вдмнних, одначе, в австро-угорськй Галичин та пдросйськй Схднй Укран). Людина хотла, наприклад, наблизитися до небес, тому й почала споруджувати хмарочоси (здебльшого — в Америц) забажалося й швидко зди, повтроплавання — в 1886 р. зявляться перший автомобль, а в 1903 р. — перший лтак. У цей час зявляться кнетичне мистецтво (вд грец. Модернзм в укранськй лтератур характеризуться трагчним розривом мж духовнстю та снуванням (Камнний господар, Лсова псня Лес Укранки), наголошення на бологчну сутнсть людини, глибин природних нстинктв (Г.

Художник М. Бойчук (1882-1937), поднуючи в свой творчост традиц давньоруського взантйського конопису, живопису Ренесансу та народного мистецтва, здйснив спробу створити нацональний художньо-монументальний стиль.

Модернсти виявляють глибоку увагу до пдсвдомого у людськй психц. дослдження проблеми боротьби народу за сво майбутн, осмислення механзму добра зла». Риси: змальовували переважно не масу, а яскраву, неповторну ндивдуальнсть, що вирзняться з маси, бореться, — часом попри безнадйну ситуацю, — з злом, зашкарублстю, срстю повсякденна геро переймаються тугою за високою досконалстю у всьому, увага на дослдженн внутршнього свту людини, зовншн под (також соцальн) вдступають на заднй план (започаткувала О. Кобилянська новелами та повстями «Людина», «Царвна». В Италии его называли растительным стилем или «либерти», в Великобритании — стилем «модерн», в Испании — модернизмом, в Бельгии — стилем Велде, в Австрии — сецессионом, в Германии — югендстилем.

Ю. Ковалв та. Вписуться у цей ряд герой, Чарльз Смтсон. У 60-70-т роки зявився термн «постмодернзм», який обднав нов явища в мистецтв ц епохи поширився на вс радикальн процеси життя, включаючи фемнстський та антирасистський руху. Засади модернзму в територ та художнй практиц сповду товариство Молода муза.

Такий безпредметний живопис велико уваги надавав семантиц кольорв. У формуванн укранського модернзму значну роль вдгравало не тльки захдне мистецтво, але й «флософя серця», спорднена з флософю життя. Представники точних наук в свох працях саму суть постмодернзму розумють як один з стилв постнеокласичного мислення. Американський лтературознавець Дж. Е. Балла, Дж.

( дйсно, подальш лтературн й життв шляхи «сердитих» стотно розйшлися – одн (К. Емс, Дж. Брейн), подбно до власних геров, пристосувалися до суспльства споживання задовольнилися комерцйним успхом, нш (Дж. Осборн, Дж. Вейн) продовжили пошуки моральних альтернатив йому в ншй суспльнй атмосфер). У час Друго свтово вйни та пслявонний час у свтовй лтератур виника екзистенцалзм. Згодом складаться система нформацйно-публцистичного телебачення, створюються художн, музичн, розважальн, навчальн програми. Футуризм як лтературний напрям заявив про себе манфестом талйського поета Ф. Марнетт (1909 р. ) Це була спроба створити мистецтво майбутнього (латинське слово (futurum означа майбутн), заперечуючи культурн надбання минулого. За цю логкою, можна виокремити три етапи модернзму.

Вони рзко виступали проти натуралзму. Гра з здобутками попередньо культури. Французьк кубсти та росйськ кубофутуристи були тсно повязан з маляра-ми-кубстами, як намагалися епатувати, вразити обивателв рзкстю фарб незвичнстю змсту: вони розкладали зображуване на найпростш геометричн елементи – куби (звдси й назва), квадрати, прямокутники, лн, цилндри, кола тощо. эта выставка открыла путь к зрителю картин малоизвестных авторов-новаторов. «Розумте, справа у тому.

Чи доцльн були ц жертви. Проте «Фовзм був спробою повернути живопису первинну силу перебороти вишуканий естетизм кнця столття, хистксть форм, душевне сумяття художникв, вдихнути в мистецтво молодсть здоровя, збльшити силу його впливу, прискорити темп цим надати йому сучасного вдчуття життя». У представникв цього напряму найчастше переважала тема великого мста. У свою чергу, ядром «молодшо» американсько лтератури залишаться мфологема «американсько мр», яка надихала вропейцв XVI-XVII ст. Модернств не цкавить предметний свт – вн завжди ними деформуться та абсурдизуться. У твор виразно лунають шекспрвськ алюз. Серед раннх авангардиств, на яких вплинув кубзм, були талйськ футуристи (вд лат. Композитори-мпресонсти, як художники, прагнуть до передач безпосереднх вражень, художнх асоцацй, субктивних вдчуттв, психологчних станв.

Порушуючи важлив проблеми в художнх творах (частина з них була заборонена до друку або вилучена з книгарень), Т. Драйзер був активним антифашистом, одним з органзаторв Мжнародного конгресу проти вйни (1932). Письменник Ш. Морс у статт "Лтература сьогодншнього дня" (1889) зазначав, що "характерною ознакою сучасного мистецтва синтетичнсть: воно намагаться показати цлсну людину засобами цлсного мистецтва", а "всесвтнй естетичний синтез -- спроба повернути свтов втрачен гармоню, днсть, красу". Усвдомлення письменником власних емоцйних конфлктв -- шлях до одужання душ й свту. Так состоялся «Салон отверженных». На нём были выставлены три полотна и три гравюры Э. Мане, по три полотна К. Писсарро, Я. Б. Вказаний перод став переломним в стор мистецтва. Футуристи обожнювали технку, натомсть людськ проблеми цкавили х менше.

Що неправдоподбншою картина свту, то врогдншою вона ста для модернств. У звязку з цим поста питання про моральну позицю самого «гравця» про його право манпулювати чужими думками та емоцями.

В епчних псах Б. Брехта робляться велик узагальнення. Французьке кно того часу, вдтворюючи проблеми повонно дйсност, також вдобразило под Друго свтово вйни Руху Опору (режисери Р. Клеман, Л. Да-кен, Ж. Беккер, Ж. П. Ле Шануа). Природнич науки на меж столть зробили вдкриття (поле як форма снування матер, подльнсть атома та н. ), що порушили й спростувати стар матералстичн уявлення про будову свту знову набули актуальност тези про непзнансть неможливсть цлковитого пзнання свту, про малу ефективнсть суто рацонального пзнання. голосно заявив про себе укранський неоавангардизм — лтературн гурти «Бу-Ба-Бу» (Вктор Неборак, Юрй Андрухович, Олександр рванець), «Пропала грамота» (Семен Либонь, Юрко Позаяк, Вктор Недоступ), «ЛуГоСад» (ван Лучук, Назар Гончар, Роман Садловський) та н. все ж найвизначнш досягнення мата художня лтература. Абстракцонсти (лат. Для його полотен характерний монументалзм, а постат без рис обличчя (натомсть кольоровий овал) – вдгомн сумно тоталтарно епохи, коли особистсть пригнчувалася нвелювалася. дино справжнм був лише внутршнй свт людини митця, х почуття думки.

Манфестом неореалзму стала картина Р. Росселн «Рим 151 вдкрите мсто». Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. Мистецтвознавц розглядають постмодернзм як новий художнй стиль, який вдрзняться вд неоавангарду поверненням до реальност, сюжету, гармон. Протестуючи проти застарлих дей та форм, модернсти шукали нових шляхв засобв художнього вдображення дйсност, знаходили нов художн форми, прагнули докорнного оновлення лтератури. Модернсти, на вдмну вд рацоналзму попередникв, на перше мсце ставили творчу нтуцю.

накомовлення йде до пдтексту, а на текстуальному рвн луна гострий коментар до все ще впливового у британському соцум рархчного подлу людей за хнм мсцем на суспльнй «прамд». Першою такою обктивацю свт дей, другою -- матеральний свт. Джон Фаулз, викладач-флолог за фахом, заявив про себе на початку 1960-х рр. По-рзному нкорпорований до власного дискурсу шекспрвський нтертекст можна виявити у творчост багатьох письменникв друго половини столття (романи А. Мердок «Чорний принц» (1973) та «Море, море» (1978), «Колекцонер» та «Маг» Дж. Фаулза, драматургя Т. Стоппарда тощо), де вн викону рзномантн дейн та естетичн функц. На них чекало одномантне снування у мщанському бездуховному середовищ звдси – розчарування, дратвливсть, спалахи неначе немотивовано та безпричинно лют, яка нколи вражала найближчих протагонстов людей (як це було, скажмо, з осборнвським гером Джмм Портером). Але вн, принаймн, усвдомлю власну неспроможнсть, виносячи соб вирок: «вн був, й буде вчною посереднстю».

нтутивзм (А. Раннй модернзм-- умовна назва раннх модернстських течй, що виникли в останнй третин ХХ ст. При достатньо глибокому ознайомленн з культурними надбаннями т чи ншо епохи ми десь на нтутивному рвн вдчувамо, що вся сукупнсть змстовних та формальних ознак конкретно епохи спираться на деяке загальне пдрунтя, котре поста як нтегральний результат д усього складного комплексу соцально-економчних, полтичних, правових, моральних, естетичних чинникв та культури в цлому у рзномантних проявах нормативного функцонування видв та типв. Одним з мистецьких напрямв початку XX ст.

Як уже зазначалося, наявнсть спльно обктивно дйсност ставиться пд сумнв разом з можливстю пзнання (згадамо термн епстемологчна невизначенсть). Якщо 1950- рр. Вкус к резкой, разрушительной деформации оказался знаменем нового века. Викликати шок, скандал, епатаж – без цього авангардне мистецтво неможливе». На початку 1950-х pp. Северн) вважали, що XX ст. Звдси прихильнсть до естетизму О. Уайльда, . Анненського та нших письменникв.

спочатку у Франц, а тод в решт вропейських кран. Урбанзаця призводить до знеособлення людини, яка почува себе "дуже незатишно у холодному Всесвт" (У. Еко). Отже, абстракцонзм – це безпредметне мистецтво, що не мстить у соб жодного нагадування про дйснсть. Д. олсуорс цкавили проблеми теор лтератури.

Феноменологя (Е. Класик англйсько лтератури Джон олсуорс (18671511933) у свох творах засудив лицемрство егозм аристократичного суспльства, критикував англйську колональну полтику. Психоаналз (З. Риси модернзму: новизна та антитрадицоналзм творах затверджуться перевага форми над змстом визнання нтутивного поруч з логчним шляхом пзнання ндивдуалзм, зосередження на «Я» автора, героя, читача психологзм, пильна увага до позасвдомих сфер психки, до внутршньо боротьби роздвоного людського «Я» використання символу як засобу пзнання вдтворення свту, символзм. Деяк вчен загалом вдмовляються асоцювати постмодернзм виключно з сучаснстю. Зарубжн дослдники розрзнюють чотири типи неоавангарду: поп-арт, технологчний, акцонстський, метахудожнй.

Теч модернзму- мпресонзм (вд фр. З ц мит все його життя пдпорядковано однй мет. На перше мсце вони висували нтуцю, яка мала проникати в тамничу сутнсть буття. Це свордний «романст без роману», який, подбно до будь-якого письменника, залуча читача до гри вигаданими образами-люзями. Це пояснються тим, що модернзм в Укран почав розвиватися пзнше.

Вони помтно вплинули на письменникв, як не вдмовились вд художнх принципв реалзму: виникли складн переплетння реалзму, символзму, неоромантизму "потоку свдомост". 1. Саррот, А. Роб-Грй, М. Бютор, К. Симон та н. ) вдтворювали розрвану свдомсть особи, стан почуттв та вражень. Твр справля моторошне, вдлякуюче враження абсурдност всяко вйни.

Американский теолог Харви Кокс в своих работах начала 70-х годов, посвящённых проблемам религии в Латинской Америке, широко пользуется понятием «постмодернистская теология». Тому вдаються до епатажних вибрикв (у житт й творчост), до рзкого пародювання того, що видаться «благопристойному» поспльству священним непорушним. Укранський лтературний процес формуться за типом най бльш розвинених лтераторв цього часу. 1), «Музика») властив життстверднсть, оспвування молодост грац. Особливост розвитку укранського модернзму мав ряд специфчних рис – розвився на основ 2-х типв творчост (романтизм реалзм), синкретичнсть (поднання рзних течй) В УЛ модернзм снував у разних типах.

Серед фундаторв абстракцонзму називають мена В. Кандинського (1866-1944), К. Малевича (1878-1935) та ндерландця П. Мондрана (1872-1944). був футуризм (лат. У бльшост художнх творв письменниц можна почути теми та мотиви, суголосн з ключовими поняттями «флософ снування» – це свобода, у тому числ свобода вибору, самотнсть, вдповдальнсть, провина. Так, аналзуючи Джойсв «потк свдомост», С. Хоружий пише: «збергаючи основн ознаки внутршнього мовлення, Джойс в той же час пдда його операц монтажу: проводить в його масив жорсткий вдбр, виганя будь-який баласт форму нове мовлення, згущене та високоорганзоване. Сюрреалств рзних кран днала дея соцального бунту. Свтовий прогрес друго половини XX ст.

нод так експерименти призводили до совершенно безглуздим формам подач творчого матералу, наприклад «зарозумлий» мова, створена кубофутуристами, який принципово руйнував словесну тканину тексту, або повна вдмова вд принципв лнеарного вдтворення явищ у живопис. Кубсти зображували людську фгуру чи предмети не такими, якими бачили, а такими, якими х уявляли чи знали. для студ.

Для мпресонстичних творв характерн субктивнсть зображення, пдкреслений лризм, використання тропв (метафор, ептетв, символв тощо), як створюють певний настрй, посилюють асоцативнсть почуттв вражень. – Луцьк, 1999, «Модернзм як структура. Австрйський лкар Згмунд Фрейд (1856-1939) був автором теор методу психоаналзу. Його особливост: вдчуття зневри, втоми, вдчаю, прагнення втекти вд реально дйсност.

Флософське есе «Мф про Сзфа» А. Камю написав у час, коли Франця була окупована фашистами, тому дея непокори, мужньо боротьби з складними обставинами була дуже злободенною. Кручених, В. Маяковський, В. Хлебников та н. ). Следствием явились поиски нового языка, создание его "грамматики", желание превратить творчество из способа самовыражения художника в способ познания мира и его преобразования. Якщо донин, зазнача теоретик, точилися суперечки за право виражати сутнсть художньо дяльност – наслдування чи перетворення дйсност (тобто, як бачимо, суперечка реалств з романтиками), то модернзм на мсце цих традицйних двох принципв висува свй, третй, – створення ново дйсност. Авангардистськ напрями теч (футуризм, дадазм, сюрреалзм, "новий роман", "драма абсурду", "потк свдомост" тощо) збагатили й урзномантнили лтературний процес, залишивши свтовй лтератур чимало шедеврв художньо творчост.

Модернзм утверджу першсть форми над змстом. Холст, масло, 208 х 264, 5 см. Модернсти виявляють глибоку увагу до пдсвдомого у людськй психц. М. объединяет множество относительно самостоятельных направлений, различных по социальному масштабу и культурно-историческому значению (экспрессионизм, кубизм, футуризм, дадаизм, сюрреализм, абстракционизм, поп-арт и др. ).

ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми С. Ейзенштейна). ця «нова дйснсть» для митцв-модернств совершенно реальною. Представниками мажинзму в Англ та США Т. С. У бльшост випадкв сучасну укранську прозу визнача особа автора, тобто вона автобографчною. Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв. Франка, Лес Укранки та М. Коцюбинського, як починали як реалсти.

Споры продолжались, доказать свою правоту никому не удавалось. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною. Найпослдовншим провдником дей експресонзму був засновник та теоретик "Мосту" Ернст Людвг Крхнер (1880-1938 рр. ). К. Дебюсс (18621511918), основоположник цього напряму, один з найбльших майстрв французько свтово музики на рубеж XIX151XX ст., вважав, що саме краса природи здатна збудити творчу фантазю композитора. Дадазм сформував найважливш прийоми модернстсько технки: «розчленування» реально дйсност на незавершен фрагменти, «калейдоскопчнсть» випадкових подй х хаотичне зднання.

У наступному твор – «Жнка французького лейтенанта» (1969) – автор вступа у далог з англйською реалстичною традицю (Дж. Остин, Ч. Дккенс, Ш. Бронте тощо). Росйський художник, поляк за походженням К. Малевич (18781511935), який народився у Кив, став засновником супрематизму 151 одного з напрямв абстракцонзму, програмним твором цього напряму стала його картина «Чорний квадрат» (1913). У XX ст. Зявилась вона в Англ напередодн першо свтово вйни проснувала до середини 20-х рокв. Термн брколаж, застосований до явищ культури французьким антропологом К. Лев-Стросом, означа повторне використання елементв, що вже вдпрацювали сво, пдручних матералв, залишкв конструкцй та рун – прийом, який часто зустрчаться у сучаснй лтератур.

Водночас, Мердок не задовольня екзистенцалстське (зокрема сартрвське) розумння свободи, яке, на думку, надто зосереджене на ндивдуум не сприя виробленню у нього гуманстичного ставлення до нших людей. Гра з дйснстю. На початку 70-х рокв ХХ столття Харв Кокс, вивчаючи проблеми релг в Латинськй Америц, використову таке поняття як «постмодернстська теологя».

кожний текст – це нове плетиво з рециклзованих цитат. сприяли становленню нового мистецького напряму. Крм того в ньому зароджуться напрям пд назвою «Нова хвиля», який представляли режисери Ж. Л. Годар («На останньому диханн»), А. Рене («Хросима 151 моя любов»), Ф. Трюффо («400 ударв», «Американська нч»), К. Шаброль («Красунчик Серж», «Кузени»), Ж. Дем «Шербурзьк парасольки») та нш. Таким чином, хоч фнал роману заста героя у тому ж статус, що й початок, у його свдомост вдбулися стотн зрушення – умоглядну «стку» потснило живе життя. На думку майстрв постмодерну, сучасний письменник повинен виходити з неможливост написати щось нове (У. Еко). На цьому шляху йому доводиться вступити в амбвалентн взамини тяжння-вдштовхування з безпосереднм виконавцем свого безумного задуму – муляром Роджером, який розум неможливсть його здйснення, але як справжнй майстер сво справи прийма виклик.

Лтература модернзму ршучим протестом запереченням художнх принципв реалзму й натуралзму з хнм зверненням до реально дйсност, життподбнстю, демфологзмом, аметафзичнстю. Усвдомлення письменником власних емоцйних конфлктв -- шлях до "одужання душ й свту". 1.

Найсуттвшими положеннями флософ модернзму : визнання глухого кута, в якому опинилося людство внаслдок бурхливого розвитку цивлзац криза та переоцнка традицйних цнностей поглядв на свт складнощ та суперечливсть взамин людини навколишнього свту (свт або непзнаний, або пзнаться лише нтутивно, несвдомо) визнання самотност людини, вдчуженост вд свту, замкненутост в кол свох фантазй, як у "Башт з слоново кстки" глобалзаця та нтернацоналзаця культурних процесв, що призводить до втрати нацональних традицй техноцентризм, техноморфзм (одухотворення технки) та х перевага над антропоцентризмом. Суперечливсть свтоглядних засад експресонзму гостро виявилася згодом. Напрям показу, як ц типологчн риси реалзуються у нацональному контекст, стиль -- це його форма, горизонталь (синтагма). П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого) Експресонзм (вираження).

На мсце художнього образу митц поставили художнй символ, що мстить у соб цлий ряд значень. Шеффер, Ж. Тенгл, Г. Юккер, Б. Стучебрюхов тощо). Однак росйськ футуристи пшли значно дал вд свох попередникв. Останн десятилття XX ст. – куб).

Франка, Лес Укранки та М. Коцюбинського, як починали як реалсти». в англйську лтературу уврвалися «сердит молод люди» (Дж. Вейн, К. Емс, Дж. Осборн, Дж. Брейн) у наступному десятилтт на змну х емоцйному, але не дуже сфокусованому протесту прийшов так званий робочий роман (А. Сллтоу, С. Чаплн, С. Барстоу) з його увагою до повсякденного життя британсько робочо провнц. В широком смысле модернизм — «другое искусство», главной целью которого является создание оригинальных произведений, основанных на внутренней свободе и особом видении мира автором и несущих новые выразительные средства изобразительного языка. Цей прийом застосували й реалсти XIX столття (Стендаль, Досто- вський, Толстой), але саме в модернзм «потк свдомост» абсолютизуться, перетворюючись часто на провдний стильовий прийом.

Суперечки тривали, довести свою правоту нкому не вдавалося. Творчсть К. Дебюсс (композитора, диригента) справила великий вплив на сучасникв. (М. Карманський, О. Луцький, Я. Савченко), зароджуючись у течях натуралзму, раннього символзму, мпресонзму. На рубеж столть стають зримими риси нового художнього мислення в поез (Р. Псля виходу з увязнення Малевич-художник повертаться до предметност («Двчата в пол», «Снокс»), але не до реалзму.

кожна сторнка виклика численн лтературн асоцац любовною увагою до свту речей, характеристиками персонажв, особливо другорядних, мовним «портретом» давно минуло доби. Вн уперше вдмовляться вд зображення «життя у формах життя», порива з традицями реалзму. Она предназначалась для Парижского салона, но не была допущена к выставке вместе с тремя тысячами других полотен. Эта картина вызвала непонимание и обвинение в декадентстве (упадке, культурном регрессе), начиная с её сюжета: двое одетых мужчин с нагой женщиной на природе. Укранськ дослдники лтератури В. Даниленко та Н. Блоцерквець трактують територальний принцип класифкац.

Цей етап виник ще в роки Першо свтово вйни в рзних формах продовжу снувати дос. Захдновропейськ модернсти уникали соцальних полтичних проблем. Сюрреалств рзних кран днала дея соцального бунту. Загалом вони виступили проти реалстичного, здебльшого життподбного вдтворення дйсност. Трохи пзнше у 1947 роц Арнольд Тойнб у прац «Вивчення стор» нада цьому термну культурологчного значення, а саме – постмодернзм за свою суттю показу кнець панування захдних течй в релг та культур. справд, десь у середин стор Джейку доводиться визнати, що його уявлення про сво безпосередн оточення, та й про самого себе, хибн – вн неправильно тлумачить ставлення до себе близьких йому людей хн стосунки мж собою вн не змг вчасно передбачити сплеск таланту французького письменника, якого вважав ремсником, а тому охоче перекладав його твори, не бачачи у ньому конкурента нарешт, вн недооцнював самого себе з подивом виявля, що грош карра зовсм не головне для нього – набагато важливш нш, зовсм нематеральн цнност.

Фрейда, тому його творам властив зображення галюцинацй, марень, психчних вдхилень. На думку вдомого англйського лтературознавця М. Бредбер, прозу Мердок вдрзня фантастична, суто «мердоквська» уява сучасники блдншають на тл масштабу та продуктивност таланту. Ця форма, що водночас матералом, не повинна виражати нчого, окрм себе само.

Укранськ, за винятком молодомузвцв неокласикв, заангажован нацональними питаннями. Для новаторв ХХ ст. На меж XIX й XX ст. Через те що укранськ земл не мали власно державност, були розднан перебували в статус провнцй, суспльний розвиток у них був уповльненим порвняно з провдними вропейськими кранами, тому конфлкти мж цивлзацю культурою, художником суспльством не були такими гострими.

«Сердит молод люди». На перше мсце вони висували нтуцю, яка мала проникати в тамничу сутнсть буття. Внаслдок такого синтезу визначилась одна з найхарактернших рис модернстсько лтератури – принцип поднання елементв житгподбного зображення (натуралстичних та мпресонстичних) з елементами умовними, символчними.

мпресонзм виявився плдним для музики (М. Равель, К. Дебюсс, М. де Фалья, Дж. Пуччн, С. Скотт та н. ). Рзн «кольори часу» позначилися на культурних процесах у кран – иа початку 1950-х рр. Неоавангардизм, що виник псля перехдних форм театру абсурду С. Беккета нового роману А. Роб-Грй (кнець 50-х рокв), зберга свою значимсть донин.

Чим неправдоподбншою картина свту, тим врогдншою вона ста для модернств. Вдмннсть вд модернзму поляга у рзних реакцях на таке свтовдчуття. Попри вс розбжност мж письменниками, хню прозу й драматургю обдну типологчно схожий герой – молода (освчена) людина, активно й галасливо незадоволена свом життям ситуацю у кран загалом. Народження постмодернзму повязане з кризовим явищами в захдному суспльств: так званою «холодною вйною», наростанням гонки озбронь, американською вйною у Втнам, боротьбою трудящих за сво права, молоджними рухами, екологчними катастрофами, що в останн десятилття постйно супроводжують науково-технчний прогрес (Чорнобильська катастрофа, зменшення озонового шару, глобальне потеплння тощо). Бльшсть поетв, як сповдували дадазм (французьке dadaizme вд dada — дитячий коник, у переносному значенн — белькотання), стали на позиц сюрреалзму. Вткши вд свох зовншнх внутршнх проблем на вддалений острв у Грец, вчитель Нколас Ерф (вн же оповдач) потрапля пд вплив харизматичного незнайомця Мориса Кончса (це «маг», осучаснена верся Просперо з т ж шекспрвсько «Бур»).

нструкця 1 флософськ витоки модернзму на рубеж столть стали нов деологчн концепц, в основ яких лежав принцип ррацоналзму, тобто визнання безсилля людського розуму в пзнанн всесвту, визнання «хаотичного» начала. Ганни Арендт про «баналзацю зла», яке може ховатися за невиразним обличчям пересчного обивателя. Стиль «модерн» возник как реакция на эклектизм и безжизненное копирование исторических стилей прошлого. Псля Друго свтово вйни А. Шенберг пише твори, що викривають зло насильство («Ода Наполеону» на врш Д. Байрона, «Уцллий з Варшави»).

Митець занурються у свт сво фантазй, щоб знайти там насолоду. Наступний роман Фаулза «Денел Мартин» (1977) пдтвердив потенцал митця щодо роботи у традицйнй реалстичнй манер (про це свдчить навть назва роману – - поширений у класичнй лтератур прийом називати твр за менем пишного героя). розвиваться мпресонзм. У 1922 р. К. Малевич очолю нститут художньо культури в Петроград, але де художника не могли втлюватися за умов, коли мистецтво, «стало частиною загальнопролетарсько справи» – за словами В. Ленна. Гносеологчна. Естетика модернзму протягом клькох сторичних перодв защеплювалася на укранському рунт.

Художникам-експресонстам свт вбачався абсурдним, негармонйним хаотичним, ворожим щодо "природно" людини. Складний, нколи плутаний та незвязний стиль, що нби захлинаться словами, переда амплтуду коливань у внутршньому свт протагонста мж екстатичним релгйним пднесенням та чорною безоднею депрес. Вони були вперше реалзован в фльмах «Одержимсть» Л. Всконт «Дти дивляться на нас» В. де Ска. Основоположником цього напряму став Арнольд Шенберг (18741511951)151 австрйський композитор, диригент, педагог. Тривалий час поняття «модернзм» «декаданс» ототожнювалися, проте таке розумння значно спрощу значення цих понять. Обговорюючи з хазяйкою крамнички рзний колр новонароджених кошенят, Джейк намагаться дати цьому тривальному факту «наукове» пояснення.

Народження постмодернзму повязане з кризовим явищами в захдному суспльств: так званою «холодною вйною», наростанням гонки озбронь, американською вйною у Втнам, боротьбою трудящих за сво права, молоджними рухами, екологчними катастрофами, що в останн десятилття постйно супроводжують науково-технчний прогрес (Чорнобильська катастрофа, зменшення озонового шару, глобальне потеплння тощо).

Елота та Е. Паунда, Д. Буццат та X. Л. Явища, подбн до цього, характерн для непевного пероду завершення, занепаду будь-яко культурно-сторично епохи (руйнування звично модел життя в уяв багатьох сучасникв ототожнються з вселенською катастрофою). був футуризм (лат.

А. Камю цкавила проблема рол митця в суспльств. коротким романом «Колекцонер» (1963). Свордною синтезною моделлю народництва модернзму стала «нова школа» укрансько прози (М. Псля органзац персонально виставки в Нмеччин К. Малевич був арештований. Його енергя вичерпала себе на кнець 1950-х pp.

expression – "вираження"). А. Франс151 автор гротескно-пародйного флософського роману «Повстання ангелв». Фантастика тсно повязана з реальнстю в мистецтв модернзму. Модернизм в литературе пришел на смену устоявшимся классическим канонам повествования.

У 1983 р. Нобелвську премю у галуз лтератури було присуджено ще одному письменнику флософсько орнтац – Вльяму Голднгу (1911-1992) «за висвтлення стану людини у сучасному свт». Найвдчутнше кубзм вплинув на радикальн кола модернств, як вважали себе передовим загоном. авангардом нового мистецтва (звдси -"авангардизм"). До початку 30-х рокв Баухауз був справд нтернацональною школою досвду конструктивств. Найбльше, на що ми здатн, -- це комбнувати предмети.

Нцшеанство (Ф. Часто в картинах кубств початковий вигляд зображуваного предмета важко уловлювався («Скрипка гтара» П. Пкассо (л. передували остаточному формуванню модернзму як нового культурного напряму. Ще одна платонвська концепця, важлива для Мердок, – Ерос, трансформована сексуальна енергя, принцип, «який пдносить найпростше людське бажання до вищо моральност до модел божественного творення у всесвт».

Флософським пдрунтям цього напряму фрейдизм.

Флософя. У сюжетному план це сторя зведення високого шпилю над собором, що не ма достатньо глибокого та мцного пдмурвку (хоч мсце д у роман не конкретизоване, неважко впзнати у ньому реальн факти, повязан з славетним собором у мст Солсбер – тим бльше, що Голднг певний час учителював саме там). Вони прагнуть створити «нову дйснсть», свй неповторний свт. не випадково в Нмеччин Австр явища лтератури кнця ХХ столття обднували пд спльною назвою. Великий тлумачний словник укрансько мови да таке пояснення термну "модернзм": 1.

Пашковського. виразно модернзуються вс сфери життя. Це перод розквту напряму, який тривав вд початку до друго половини XX ст. У модернзм вирзняють раннй та зрлий пероди. Сюрреалсти повнстю пдтримували думку про вплив пдсвдомого на життя кожно людини.

Датой зарождения модернизма часто называют 1863 год — год открытия в Париже «Салона отверженных», куда принимались работы художников, забракованные жюри официального Салона. Дослджуючи причини психчного прогресу, вн дйшов висновку, що не можна пояснити матеральними чинниками акт свдомост й пдсвдомост. Течя конструктивзму узагальнювала новаторськ пошуки дячв авангарду в галуз створення нового побуту (дизайну), в архтектур, художнй графц, фотограф. Декаданс (вд франц. -- Ч. : Укранська лтература: Навч. Кубзм (фр.

Для мпресонстичних творв характерн субктивнсть зображення, пдкреслений лризм, використання тропв (метафор, ептетв, символв тощо), як створюють певний настрй, посилюють асоцативнсть почуттв вражень. Екзистенцалзм (вд екзистенця – снування) (А. Флософським пдрунтям цього напряму фрейдизм. У поетиц постмодернзму широко застосовуються поняття колажу та брколажу.

Попри хн гдне подиву сюжетне й стильове розмаття, крзь бльшсть творв письменниц наскрзною ниткою проходять теми кохання та мистецтва. У другй половин XX ст. Працювали також Леся Укранка, Олександр Олесь, М. Вороний та нш символзм – риси символзму: войовничий бунт проти надто консервативно регламентовано суспльно морал пдкреслене естетство (захоплення витонченою поетичною формою недооцнка змсту) спроби вирватися за рамки повсякденного, привязаного до матеральност буття, зазирнути до «свту в соб» (засновниця Кобилянська. acme 151 вершина, розквт, вищий ступнь чого-небудь). cubisme, вд cube – куб) – напрям, представники якого зображували дйснсть у вигляд комбнацй геометричних форм (куба, кул, цилндра, конуса тощо) та деформованих фгур.

Проте «Фовзм був спробою повернути живопису первинну силу перебороти вишуканий естетизм кнця столття, хистксть форм, душевне сумяття художникв, вдихнути в мистецтво молодсть здоровя, збльшити силу його впливу, прискорити темп цим надати йому сучасного вдчуття життя». Семенко). Тут його художнй експеримент, як у А. Мердок, перегукуться з постулатами лнгвофлософв та теоретикв постмодернзму. Модернзм у кожнй нацональнй лтератур мав сво особливост.

4 Умовно епоху снування модернзму можна роздлити на клька етапв. Незалежна духовно багата особистсть, думки, враження, свдомсть визначають розвиток сюжету, що дедал бльше позбавляться фабульност й переходить у площину самозосередження самоспоглядання. Василь Кандинський – одна з найшанованших фгур у культур модернзму. Декаданс (вд фр. Так на сторнках журналу «СЧ» вдбулася фахова дискуся пд рубрикою «Лтературне рушення 90-х та модернзм, постмодернзм, авангард, молодь сучасна колишня», в якй взяли участь багато лтературознавцв. 3.

Композиц його творв ррацональн, абсурдн, нод мтують кольорову фотографю («Постйнсть памят», «Передчуття громадянсько вйни» (л. modernus — «современный, недавний») — направление в искусстве XX века, характеризующееся разрывом с предшествующим историческим опытом художественного творчества, стремлением утвердить новые нетрадиционные начала в искусстве, непрерывным обновлением художественных форм, а также условностью (схематизацией, отвлечённостью) стиля. На меж столть простежуться творчий синтез можливостей музики та живопису в лтератур.

Можливо, нколи жорстк теоретичн та композицйн меж, у як вона свою авторською волею намагалася втиснути безкрасть життя, суперечили прагненню до створення живих, безпосереднх характерв. Стефаник, К. Сроковський та нш), розкуте асоцативне сприйняття предметност (М. Вдгомн цих дей особливо вдчутний у першому надрукованому роман Мердок – «Пд сткою» (1954). А. Шенберг намагався максимально дистанцюватися вд звичайних класичних музичних засобв, вд тонального принципу органзац форми. Вн виник в Париж також на початку столття. Модернзм в укранськй лтератур зовн поста в полемц з народництвом у його тривальному значенн (просвтянство, утилтарне призначення мистецтва), але вн же й виступа одним з спадкомцв народницько (в широкому розумнн цього слова) лтератури 19 ст.

Проте суспльне усвдомлення того, що в кран зявився новий лтературний соцальний тип прийшло лише з театральною премрою драми Дж. Осборна «Озирнись у гнв» (1956).

До того ж письменник, користуючись правом на свободу творчост, може виявляти або не виявляти зацкавлення полтикою чи соцальними проблемами. Ми бачимо, що в домодерних культурах сну система «художник – твр мистецтва» у постмодерн така система змню свй наголос на протилежний, а саме «твр мистецтва – глядач». Рльке, Г. Аполлнера, Т. -С. Проте, у цьому варант роману залишилося достатньо тамниць, що не завадило (а, можливо, й сприяло) його комерцйному успху.

ХХ ст. Париж становится местом паломничества для художников со всего мира.

Обосновывая свой антирационализм, антифункционализм и антиконструктивизм в подходе к архитектуре, Ч. Дженкс настаивал на первичности в ней создания эстетизированного артефакта. Росйський художник, поляк за походженням К. Малевич (1878 – 1935), який народився у Кив, став засновником супрематизму – одного з напрямв абстракцонзму, програмним твором цього напряму стала його картина «Чорний квадрат» (1913). псля розпаду дадазму. Свом гаслом вони проголосили створення "ново дйсност", яка "совершенно реальною". Конкретна музика використовувала електронну апаратуру, зокрема синтезатори, а не традицйн музичн нструменти.

Примером может быть картина Э. Мане «Завтрак на траве». Нцше) – флософя надлюдини. Нарешт, в основу незавершеного роману «Подвйна мова» (один з його варантв опублкований у 1995 р. ) покладен мфи та сторичн факти, повязан з культом Аполлона та з Дельфйським оракулом – Пфю. Це явище виникло на початку столття набуло широкого поширення в кранах вропи в Рос. Наступний роман, «Зрима темрява» (1979), – один з найпохмурших у творчост письменника, тональнсть яко загалом далека вд веселих та радсних барв.

Усвломлення письменником власних емоцйних конфлктв – шлях до одужання душ й свту. Таке свтовдчуття породило безлч напрямв, як в естетичному план близьк до модернзму, але за зображальними рисами нш. Балла, Дж. Авангард невозможен без активного художественного антиповедения, без скандала, эпатажа.

вана Драча, Василя Стуса. Модернизм (авангардизм) связан с отходом культуры от реализма, с провозглашением независимости искусства от действительности. Тому читати Голднга непросто – кому хочеться заглядати у потамн схованки власно душ.

З надр цього напрямку «вийшли» Лу Арагон, Пабло Пкассо, Сальвадор Дал. Сформована на початку 20-го столття стилстика написання романв, повстей оповдань поступово стала проявляти ознаки стагнац, зявилося деяке одномантнсть форм викладу. Це буде мистецтво касти, а не демократичне мистецтво». 3. Британський варант постмодернзму.

Париж становится местом паломничества для художников со всего мира. Боччон, Дж. Фарби, лн, кольори, на думку художника, знаками космосу. нмецький письменник Бертольд Брехт (18981511956) розробляв теорю «епчного театру» (пси «Матнка Кураж та дти», «Кавказьке крейдяне коло» та н. ). -- Львв, 1997), Я. Полщук (Мфологчний горизонт укранського модернзму.

В пзнших працях «постмодернзм» по рзному тлумачиться багатьма авторами. Артур Шопенгауер (1788-1860) -- нмецький флософ-деалст. Рльке, Г. Аполлнера, Т. -С. Джеймс) – флософське вчення, згдно з яким дея набува змсту лише у свох практичних наслдках, навпаки, реальний свт здйснються лише через плин свдомост (свдомсть тече). У свой прац «Криза вропейсько культури» (1917) Рудольф Паннвц застосував цей термн.

Я засмявся, мсс Тинкгем теж засмялася. У давньогрецькй мов те саме слово позначало метелика душу. Вони прагнуть зруйнувати цей потворний штиб буття.

XX ст. Одним з лдерв цього напряму був французький письменник флософ Альбер Камю (19131511960), де якого мали величезний вплив на письменникв. 1), «Музика») властив життстверднсть, оспвування молодост грац. На змну реалстичнй та натуралстичнй обктивност приходить модернстська художня субктивнсть.

Флософським пдрунтям цього модернстського напряму було вчення С. Кркегора, М. Хайдеггера, К. Ясперса. На розвиток культури пероду псля друго свтово вйни (1946 – до ниншнього часу) значний вплив справили новтн досягнення НТР технологчна революця засобв масово нформац. Батьквщиною експресонзму стала Нмеччина, де у 1905 р. виникла мистецька група «Мст», куди увйшли студенти архтектурного факультету Вищого технчного училища в Дрезден Е. Крхнер, Ф. Блейль, Е. Хеккель, К. Ротлуфф. Захдновропейськ модернсти уникали соцальних полтичних проблем. Артур Шопенгауер (1788-1860) -- нмецький флософ-деалст.

Дослдження рзномантност та непередбачуваност проявв людсько натури поли письменницю у рзних напрямках упродовж творчого життя – життподбнсть традицйного смейного роману («Замок на пску») спвсну у ньому з неоготичними мотивами («Втеча вд чарвника», «динорг»), звернення до сторичного минулого рланд («Червоне й зелене») змнються «шекспрзованою» сторю про неподльнсть мистецтва й кохання («Чорний принц»). Поступало много жалоб на организаторов салона. В 1863 г. выставку посетил Наполеон III (Луи-Наполеон Бонапарт, племянник Наполеона I). Модернсти активно шукають для свох творв нову мову -- метамову, яка ма стати, на хню думку, новим унверсальним засобом вдображення непзнаних звязкв. талйський письменник Флппо Марнетт (1876-1944 рр. ), наголошуючи на закнчен мистецтва минулого та народженн футуризму як мистецтва майбутнього. У творах кубств переважа коричнева, темно-зелена, сра кольорова гама. зявляться експресонзм, що певною мрою протистояв засобам музично виразност мпресонств.

У цьому план З. Фрейд розгляда мистецтво як засб психчного лкування кожно окремо особистост та суспльства взагал. Фрейд (1856151 1939) вдкрив пдсвдоме як самостйну, незалежну вд свдомост основу людсько душ. У цей час найвиразнше виявилися згадан вище риси модернзму. Чим неправдоподбншою картина свту, тим врогдншою вона ста для модернств.

Отже, культурна ситуаця ХХ ст. Модернсти, -- зауважу М. Моклиця, -- були естетами, бо у хньому житт найбльше важило мистецтво. Нцше) – флософя надлюдини. Нам бльше мпону думка тих, як вважають згадан категор течями. Модернств не цкавить предметний свт – вн завжди ними деформуться та абсурдизугься.

Литературный модернизм является частью общего направления в искусстве. для Великобритан посилються ще й тим, що вйна прискорила крах британсько колонально мпер. Гусерль) – духовн сутност свдомост незалежн вд реального снування та чуттвого досвду. – майбутн).

Постмодерна нтерпретаця. з його машинною технкою. В рзних кранах символзм представляли Габрель дАнунцо (таля), Райнер Маря Рльке та Гуго фон Гофмансталь (Австря), Стефан Георге (Нмеччина), Оскар Уайльд (Англя), Емль Верхарн Морс Метерлнк (Бельгя), Ген-рк бсен (Норвегя), Станслав Пшибишевський (Польща). Единственной непререкаемой ценностью считается ничем не ограниченная свобода самовыражения художника, основывающегося на принципе «всё разрешено». Символ породжував численн асоцац, захоплював багатозначнстю, глибинним прихованим змстом, який важко або навть неможливо було зрозумти. Риси реалзму та натуралзму поднував у свой творчост американський письменник, публцист Теодор Драйзер (18711511945).

Можно выделить следующие характеристики М: активность, динамизм, энтузиазм, страсть к движению непримиримость: настоятельная потребность действовать против чего-либо или против кого-либо нигилизм: без колебаний преодолевать традиционные преграды, презирать общепринятые ценности культ молодости и новизны, устремленность в будущее эпатажность и революционность (в культурном смысле ибо хотя авангардизм неустанно воспроизводит тип художника-оппозиционера, экстремистский радикализм в области искусства не обязательно предполагает политическую активность союз авангардистов с революционным пролетариатом носил случайный и временный характер (например, в России), поскольку сознание художника-авангардиста склонно оценивать в качестве конгениального именно идеал анархизма) экспериментализм, стилевое новаторство. Першим куб стичним твором вважаться картина П. Пкассо «Авньйонськ двчата» (1907). -- К., 1999), Т. Гундорова (Про Явлення слова. У футуризм, дадазм, «театр абсурду» монтаж виступа як засб пзнання свту: створюючи абсурдний образ, вн наочно показу обрис безглуздого свту. Перебування в таких умовах ста випробуванням для моральних засад мешканцв табору. Якщо творчсть А. Мердок та В. Голднга можна з повним правом назвати «флософською», то до здобутку хнього молодшого сучасника Джона Фаулза (н.

"враження" основоположниками мпресонзму стали брати Гонкури та Поль Верлен). Я й гадки не мав, у чому тут справа. – К., 1999), Т. Гундорова («ПроЯвлення слова. Але ж полтизаця лтератури естетизаця полтики негативно позначилися на творчост багатьох радянських письменникв.

Постмодернзм ставить пд сумнв оригнальнсть творчого процесу, «чистоту» мистецтва як ндивдуального акту творення, в кнцевому результат, приводить його до дизайнзац. покликала до життя багато рзних художнх течй. Визначним представником фовзму був Анр Матсс. Складну далектику цього процесу препару Дж. Фаулз у роман «Денел Мартин» (77) з одного боку поколння, що стало свдком загибел мпер вдчуло полегшення, звльнившись вд «тягаря бло людини» з другого, в душах цих молодих людей утворються вакуум, бажання його заповнити могло пдштовхнути до «абсурдно ностальг за мперським, звитяжним минулим». "Завоювавши" Францю, символзм швидко поширився в усй вроп.

И особенности у него те же, что и в других видах искусства: поиски новых путей и форм самовыражения. У Лтературному словнику-довднику мпресонзм, футуризм називаються напрямами символзм, мажинзм, акмезм, сюрреалзм, експресонзм, дадазм -- течями неоромантизм, неокласицизм -- стильовими хвилями, стильовими явищами. Серед них – символзм, мпресонзм, експресонзм, футуризм, сюрреалзм, акмезм.

На вдмну вд реалств, як завжди прагнули дати логчне пояснення подй з точки зору соцально-духовно еволюц, модернсти нчого не пояснюють -- вони лише фксують зрушення в субктивному й обктивному свт за допомогою знакв, символв, натякв. У свох критичних статтях («Лтература життя», «Створення характеру в лтератур») вдстоював принципи реалзму, критикував модернстськ теч. 3. Модернсти руйнують традицйн конструктивн елементи твору. На вдмну вд класичного реалзму модернзм яскравше проявив себе не в проз, а в поез.

До авангардизму Михайль Семенко, ео Шкурупй, Валерян Полщук. У роки репресй бльшсть з цих картин зникли, бо опинилися в таборах ГУЛАГу та були розстрлян портретован на них особи. Вчитель за фахом, Голднг пд час Друго свтово вйни служив на флот.

1926) бльше пдходить визначення «нтелектуальна лтература».

Модернзм (вд французького moderne – сучасний) – це загальноприйнятий термн для позначення мистецтва кнця ХХ – першо половини ХХ столття. Першою декадентською течю був французький символзм кнця XIX ст. Такой же в основном была и реакция публики. Текст поста як блискуча стилзаця пд роман XIX ст.

Експресонзм зявився спочатку в малярств (Е. Мунк, В. Ван-Гог, П. Гоген. М. Моклиця видля у вивченн модернзму три етапи. Перший -- дожовтневий перод 20-т роки. Однако популярность термин «постмодернизм» обрёл благодаря Чарльзу Дженксу.

Але за всього розмаття модернстичних течй х обднувала одна риса -- прагнення вдобразити свт у форм вираження почуттв та настрою митця, утвердження самоцнност естетичних переживань, проритету чуттвого вдбиття над можливостями рацонального пзнання. Такий устрй здавався вчним, надавав нац вдчуття стабльност та впевненост. Тут К. Малевич створю групу «Уновис» («Утвердители нового искусства»), обднавши свох однодумцв. Проте притчевсть голднгових романв не робить х умоглядними, абстрактними схемами, люстрацями до флософських дей автора. Хоркгаймер, Ю. Хабермас та нш) роблять висновок про те, що людський розум нин найбльшою загрозою снуванню людини.

Прагматизм (У. Письменник Ш. Морс у статт Лтература сьогодншнього дня (1889) зазначав, що характерною ознакою сучасного мистецтва синтетичнсть: воно намагаться показати цлсну людину засобами цлсного мистецтва, а всесвтнй естетичний синтез -- спроба повернути свтов втрачен гармоню, днсть, красу. Раннй модернзм – умовна назва раннх модернстських течй, що виникли в останнй третин ХХ ст. Авангард обозначал идущих впереди всех, то есть экспериментирующих с художественным материалом, создающих новые, ни на что не похожие стиль, язык, содержание в изобразительном искусстве. Психоаналз (З. Раннй модернзм уперше вдмовляться вд зображення життя у формах життя.

Це мистецтво протесту й руйнування. Орнтаця ж експресонзму на протест заради протесту, на релгйно-мстичн мотиви, на свдоме вдокремлення людини вд зовншнього свту не могла задовольнити соцальне зрлих митцв. Вн виявляв у музиц нов можливост для передач витончених вдтнкв рзномантно палтри настров людини навколишньо природи, створив особливу мелодику, розширив сферу музичного ритму, гармон, оркестровки (симфончна музика: «Ноктюрни», «Море», «беря», «Хмари» вокальн твори: «Мандолна», «Мсячне свтло», «В саду» тощо). Водночас цей термн не задовольня багатьох науковцв, оскльки не розкрива сутнсн характеристики самого явища, а лише вказу на його часову послдовнсть: префкс пост свдчить про те, що постмодернзм виника псля модернзму (або псля модерно доби). Психологя. На думку Шопенгауера, "зла воля" спричиня всесвтнй абсурд катастрофи, тому вона виключа будь-як закономрност природи й суспльства, звдси -- неможливо пзнати й подолати цю волю за допомогою законв логки та розуму.

Балла). Кантата «Уцллий з Варшави» (1947) 151 розповдь одного з тих, хто пережив трагедю варшавського гетто в часи фашистсько окупац. Так добро, яке важко пддаться визначенню, проте його присутнсть нада життю смисл. Одним з напрямв модернзму стала так звана конкретна музика, яка замнила музичн звуки конкретними звуковими проявами життя 151 шумами, акустичними ефектами. з середовища росйських символств видлився окремий напрям 151 акмезм (гр. Роман «Дженн Герхард» також торкався жночо теми утверджував дею морально переваги чистоти людини з народу.

став перехд до постмодернзму, який флософ А. М. Змальовувати це, на думку представникв цього напряму, можна лише за допомогою символв. Його особливост: вдчуття зневри, втоми, вдчаю, прагнення втекти вд реально дйсност.

Гинуть т, хто морально чи розумово протистояв здичавнню – Саймон, Роха лише завдяки втручанню зовн щастить врятуватися Ральфу, але й у нього назавжди залишиться на серц зарубка вд страшного вдкриття «темряви» людсько душ. Сам термн «постмодернзм» вперше був застосований у роки Першо свтово вйни. Публику возмущало также, что обнажённая женщина бесстыдно смотрит прямо на зрителя.

Визначним представником фовзму був Анр Матсс. Питання нового формулювання «англйськост» ускладнються й тим, що реальнстю повсякденного життя Великобритан присутнсть значно «небло» популяц – вихдцв з колишнх африканських колонй, нд, Пакистану, Вест- нд, – яка постйно зроста. Представники цього жанру (Н. Фантастика тсно повязана з реальнстю в мистецтв модернзму. Появился модернизм в конце 19-го века, а его расцвет пришелся на начало века 20-го.

Джеймс) – флософське вчення, згдно з яким дея набува змсту лише у свох практичних наслдках, навпаки, реальний свт здйснються лише через плин свдомост (свдомсть тече). Не аналзуючи соцально-полтично природи вйни, вони засуджували як вбивство людини людиною. Нцшеанство (Ф.

Читателю были предложены психологические и философские концепции. Авангардисти заперечують мщанське лицемрство й банальнсть офцозно культури. Згдно з А. Камю, життя 151 абсурдне, а сенс людського життя поляга у творчост. Хоч вплив дей екзистенцалзму позначився на його проз (у тому числ, у форм полемки з ними), у випадку Фаулза варто говорити радше про загальну культурологчну насиченсть, нж про розгортання у нй конкретних флософських концепцй. avantgarde – передовий загн) як сукупнсть найбльш радикальних свого роду бунтарських напрямкв та шкл мистецтва (футуризм, дадазм, сюрреалзм). Дю роману вднесено до Середнх вкв, але, незважаючи на ретельно виписане сторичне тло переконливу реконструкцю типв середньовчного мислення, перед нами знову оповдь «з подвйним дном». Але за всього розмаття модернстичних течй х обднувала одна риса – прагнення вдобразити свт у форм вираження почуттв та настрою митця, утвердження самоцнност естетичних переживань, проритету чуттвого вдбиття над можливостями рацонального пзнання. Эта картина не вызывает никаких вопросов и сомнений.

Але М. Моклиця вважа, що антиреалзм модернств аж няк не варто вважати негативною рисою. Молодш ж письменники одразу обирали шлях модернзму. Деяк автори (.

У документально-публцистичнй книз «Кати» (1926) викривав фашистський терор у балканських кранах. Джерелом творчост сюрреалсти вважали не реальну дяльнсть, а пдсвдомсть. Мердок була особисто знайома з одним з метрв цього флософсько-художнього напряму, Ж. -П. Сартром, який став «гером» науково розвдки. Тому центральним явищем лтературного процесу друго половини XX ст. Починаючи читати лтературний твр, ми начебто укладамо з автором негласну угоду (як правило, робимо це несвдомо, виходячи з свого попереднього читацького досвду): ми зобовязумося врити авторов за умови, що вн/вона дотримуватиметься певних родових та жанрових правил – скажмо, якщо це детектив, у кнц ми очкумо розкриття злочину якщо це реалстичний роман, вчинки персонажв мають пдкорятися причинно-наслдковим законам тощо.

Однодумцями Ф. Марнетт були художники У. Боччок, Н. Карра, Л. Гуссоло, Дж. Балла, Дж. Це пояснються тим, що модернзм в Укран почав розвиватися пзнше. На початку XX ст. У свох творах намагалися передати динамзм життя вражень людини («Динамзм мускулв» У. Боччон, «Абстрактна швидксть 151 автомобль прохав», «Динамзм дога на шворц» Дж. У розвитку модернзму можна видлити три етапи: декаданс, власне модернзм авангардизм. Декаданс (вд фр-занепад) зявився в перод занепаду реалстично доби наприкнц XIX столття у Франц.

Авангардизм (вд фр. Сюрреалсти були дуже епатажними, протестували проти державних нституцй, сучасно цивлзац, рзних полтичних течй (комунзму, фашизму). волли звльнитися вд обмежень буржуазно благопристойност тому орнтувалися на вльний дух XVIII ст., зокрема на манеру розкуто пкарескно оповд, то в 1970- рр., коли на порядку денному стало повернення до традицйних цнностей, вже вкторанська доба (останн дв третини XIX ст. ) з класичними авторами стала бльше приваблювати письменникв (виник навть термн «вкторанське вдродження»). Ус ц особливост властив модернзму. Модернзм пережива наступ хаосу як нещастя, як крах попередньо класично модел свтобудови. Вс бльше вдчужуться вд людей сам Джослн, ставши рабом власно мр.

На змну реалстичнй та натуралстичнй обктивност приходить модернстська художня субктивнсть. За визнанням Голднга, його сюжети – не казки («щось вигадане, таке, що лежить на поверхн»), а мфи – мф, навпаки, виходить з сут речей це ключ до снування, смисл життя, досвд, даний у нерозчленованй дност. На початку ж XX ст. Твр справля моторошне, вдлякуюче враження абсурдност всяко вйни.

Свтоглядн засади модерну. Його основний твр "Свт як воля уявлення" вийшов у 1819 р., однак широко популярност набув у другй половин ХХ столття. Канта ту, що лежить поза межами свдомост пзнання, тобто не може бути пзнаною) сутнсть буття. Для побудови мелодй у свох творах застосовував додекафоню (дванадцятизвуччя), використовуючи весь набр звукв хроматично гами.

Властиво, те оточення само собою м мало цкаве вони звертають на нього увагу лише тод, коли на нього падуть чуттв рефлекси то душ, яку вони беруться змалювати. Алегоризм цлого сполучаться у проз Голднга з граничною точнстю деталей вн майстер «збльшення» детал, перетворення на пластичний образ, надлений завдяки сил ангорсько уяви совершенною правдоподбнстю, що не виключа наявност метафзичного пдтексту. Класичними зразками застосування потоку свдомост в модернстськй лтератур романи «Улсс» Джеймса Джойса, «У пошуках втраченого часу» Марселя Пруста, «Мсс Деллоуей» Врджин Вулф. Кохання у такому розумнн вдгра значну роль практично у всх романах Мердок.

Оповдь гранично субктивзована – вс под подаються крзь призму збуджено свдомост Джослна. Зясування його нтегрально-культурних ознак, виявлення певно "метамови" культурно (чи культурологчно) свдомост кнця XIX-го – початку XX-го столть важливим моментом привнесення рефлексивного моменту до складу синтетичних елементв самосвдомост пероду, що вддаляться вд нас культовим рубежем третього тисячолття. У «Лтературному словнику-довднику» мпресонзм, футуризм називаються напрямами символзм, мажинзм, акмезм, сюрреалзм, експресонзм, дадазм – течями неоромантизм, неокласицизм – стильовими хвилями, стильовими явищами. У прац Розчленований Орфей (1971) Гассан пропону вдому порвняльну таблицю, в якй наочно представлен риси цих двох напрямв згдно з нею в багатьох аспектах вони дйсно мають полярн позиц. Про це свдчать останн рядки твору.

Зображальн засоби гперреалств значною мрою новаторськ. В Укран: Коцюбинський, Стефаник, Кобилянська. Одним з основних художнх прийомв лтератури модернзму «потк свдомост». Впоследствии происходит расширение содержания этого понятия с первоначально узкого определения новых тенденций в американской архитектуре и нового течения во французской философии (Жак Лакан, Луи Альтюссер, Ж. Деррида, Ж. -Ф.

Другий пдхд видаться переконлившим. Яцкв, П. Савченко), увиразнення стйко архетипчно основи в сюжет твору (Fata morgana, Тн забутих предкв ), посилення фончних нтонацйних тем лричного образу, загальна лризаця образу. Восприняв от романтиков идею Zeitgeist ("духа времени"), модернисты попытались решить задачу перекодирования культуры, связанного с утверждением нового порядка, выразить новое мировоззрение.

нод форма модернстського твору самодостатньою та абсолютизованою (у футуриств, дадаств), нод – пдкорена форм категоря змсту також важливою (в експресонств, екзистенцалств). Представители «модерна» использовали новые технико-конструктивные средства, свободную планировку, своеобразный архитектурный декор для создания необычных, подчеркнуто индивидуализированных зданий (X. Дослдники вдзначають мотиви давньогрецького вазопису у творах французького художника. Хоткевич, В. Винниченко), психологчне самозаглиблення та ослаблення звязкв героя з оточенням (М.

Наступний етап — власне модернзм. Фгури жнок, зображених на полотн, спотворен деформован, плоск, вдсутня система перспективи та люзя тривимрного простору. Своим появлением М. обязан французскому символизму и декадансу. Поставивши соб за мету «дослдження англйськост», автор створю соцальне полотно, обднане свдомстю протагонста, письменника друго половини столття. Роман багатий на символи – до них, у першу чергу, слд вднести образ шпилю, який набува, серед ншого, й еротичних конотацй.

Коцюбинський, О. Кобилянська), розкриття стихйност масового, колективного життя (М. У твор йдеться про чумний табр, де складаться особливий спосб життя. Одним з напрямв постмодернзму гперреалзм (нш назви цього напряму: суперреалзм, фотореалзм, слайдизм, документалзм тощо), для якого характерним наслдування фотограф живописними та графчними засобами.

---