Що ж до першого серйозного зткнення з системою, воно вдбулося пд час служби в арм. тут так почалися фокуси, провокац проти мене, проти мо см. - Тут все дуже просто, моя дружина звдси. Потм вибори до Верховно Ради Украни, мене висува промисловий район, спочатку «Електровимрювач», потм «Промавтоматика», «Вбросепаратор». Але економчний блок слабкуватий. - Там теж все з малого починалося.
Так вийшло, що я зростав в умовах тако соб вольниц, н мене, н братв нколи не утискали не принижували в см. Мене взагал готували у Втнам, але вйна там закнчилась. Взагал, Житомирська мська рада тодшня – це був такий острв свободи, що зараз це уявити бува важко.
Але ж вихд завжди, якщо його пошукати, я весь час був у рус в робот – очолював секцю молодих економств, на той час вже був добре обзнаний (завдяки гарним вчителям) з такими поняттями як госпрозрахунок, кооперативний рух навть ринкова економка. Дд розумв, в якй страшнй систем ми живемо. якби не командир частини, полковник Алксв, отримав би я тод «вовчий квиток» будь-який розвиток, навчання, карра в Радянському союз для мене були б недоступн й недосяжн.
А тут навть тролейбуси так повльно ходили (посмхаться). Я взагал не вважаю, що то якась полтика, це була робота. Прийшли люди совершенно нш. Зрештою, я став депутатом мсько ради, Верховно, тод можна було обднувати мандати.
А дал був нститут, три роки поспль я був командиром студентського будвельного загону. Ми непоган грош почали заробляти. Якось на секцю молодих економств принесли листвку Ярошинсько. Зрештою, зупинились у Житомир, дружин це мсто найрднше, найзатишнше найкомфортнше. Ще Радянський Союз, партя тут ми з свою житомирською демократю, як бльмо на оц. – середня Об, болота, острв посередин рки намило ми там будумо, працюмо, а в мене ще два «важких» пдлтки на перевихованн.
Бойов чергування, няких вдпусток – це теж школа, розумння ц системи, в яку я потрапив. Я служив в ракетних вйськах особливого призначення, на командному пункт клометрах в ста вд Москви. Вн вже тод спвав.
Горбачовська епоха дала багато, дихнули свжого повтря. Ось це була школа життя. Все ж закладаться в дитинств, це правда.
Мене обрали мським головою, почали працювати. Псля виборв я повернувся на завод, але громадська дяльнсть вже не вдпускала. Мен спочатку важкувато було, я звик до столичного темпу ритму життя. Невдовз одразу три заводи запросили мене на посаду головного економста – «Електровимрювач», «Промавтоматика» та «Вбросепаратор». Коли ми побралися, ще студентами були, жили, що називаться на два мста.
Я це знав вже пять рокв, а тут почали застосовувати. в принцип, все те буде правда. Школу будзагонв багато хто пройшов значення важко переоцнити. Вн все тягнув на соб. Тебе кидають просто в тайгу. До реч, на пвноч познайомився з Михайлом Поплавським, у 1976 роц.
Доля того ж таки дда – дд був по-справжньому вруючою людиною. За 70 рокв вперше не комунстична, непдконтрольна рада. Думали, що не почують. Втм, спецгрупа вже була сформована спецзавдання для нас знайшлося. Переважна бльшсть людей таких слв ще навть не знали. Сформувався Громадянський фронт, мене обрали спвголовою.
навть коли ми цього не усвдомлюмо, на пдсвдомому рвн все закарбовуться. Нещодавно зустрв одного в Кив, тепер успшний адвокат. Але ж зрозумло, особливий вддл не дрмав.