Модернізм В Образотворчому Мистецтві

Модернизм в изобразительном искусстве

Незалежна самодостатня особистсть стала сенсом концентром американського мистецтва. Дерево, що його освтлю сонце вранц, вдень ввечер, вигляда по-рзному: то темним, то свтлим, то напвтемним чи напвсвтлим (обмним). Одним з мистецьких напрямв початку XX ст. Вн ма той же корнь, що слово «мода», нердко уживаться в значенн «Нове мистецтво», «сучасне мистецтво». Осмислення художником релгйно тематики вдобразиться в картин Тамна вечеря (1955), що сприйматься як флософська притча про духовну сплячку байдужост, в стан яко художник представля апостолв, розумючи першопричиною грховност свту.

Реблнга (1883), Ейфелева вежа у Париж (1889) дало можливсть перекривати колосальн просторов обми, створювати складн велик вконн прорзи, а також будувати висотн будвл, наприклад, дм Монадноку Чикаго архтектора Дж. Для модернзму було важливо, щоб мфологчний герой вдбивав природну сутнсть людини. Гюльзенбек, Георг Гросс, Рауль Хаусманн), Ганновер (Курт Швттерс), Кельне (Х. Вн вважав цю лню основою стилю вперше застосував. На злам 1920–1930-х pp.

Панно «Танець» – найважливший елемент композиц. Руднв). У цй ситуац виникла проблема масово культури.

Модернизм в живописи и изобразительном искусстве

Мова лн умовнша, нж мова кольору та свтлотн. мпресонзм розвиваться в останнй третин XIX — на початку XX столття. Дослдники вдзначають мотиви давньогрецького вазопису у творах французького художника. Естетичн принципи абстракцонзму виклав основоположник цього напряму росйський художник В. Кандинський (1866 – 1944) у книз «Про духовне в мистецтв» (1911).

Ця фундаментальна особливсть кномови – гра на меж люз реальност – ста можливою завдяки монтажу (ефект Кулешова). Балла). У музиц – вдмову вд ладу в тональност й визнання всх ступенв звукоряду рвноправними.

Абстракцонзм (латинською abstractio – «вддалення»). Постепенная метаморфоза произошла в течение ста лет1. Одна з найвдомших картин С. Дал – «Тамна вечеря». Кожне мистецтво, яке, за словами Оскара Уайльда, «одночасно поверхнею та символом», «нчого не виража, окрм самого себе».

еxpression – вираз) вперше використаний в 1911 р. видавцем журналу експресонста «Штурм» (Берлн) Р. Вальденом. Ольбрх в Австр, А. Гауд в спан, Ч. Р. Приведен в рух талантом митця, вони, як клавш, вдаряють по струнах людсько душ. Саме Архипенко увв у цлсну скульптурну композицю рзнофактурн матерали – скло, дерево, метал, пластмаси, запровадив полхромю. Його нцаторами були студенти архтектори Е. Кирхнер, Ф. Брейль, Е. Хеккель, К. Шмдт-Ротлуфф н., що обдналися в 1905 р. в Дрездене в групу «Мст».

Джойса – за мфом про Одссея, Майстер Маргарита М. Булгакова – на вангельськй мфолог тощо. Джерелом творчост сюрреалсти вважали не реальну дяльнсть, а пдсвдомсть. Сюрреалств рзних кран днала дея соцального бунту. ншим популярним художнм прийомом модернзму монтаж, що прийшов у лтературу з кномистецтва (фльми С. Ейзенштейна). В нтерпретац Флонова простр час набули нерозривно дност, як на картин Формула весни (1929) з хоральнстю мазкв – звукв, що зливаються в симфоню космогончного звучання. futurum – майбутн).

У вузькому сенс модерн познача тльки один напрям в мистецтв. У психолог – психоаналз з проникненням у недоступне простому спостереженню. У театрах (спектакл режисерв Д. Мартн, Л. Йеснера) експресонств актори часто грали на похилих сценчних майданчиках промнь прожектора виривав з темноти героя, що звертався прямо до залу до глядачв. Твори супрематизму являють собою комбнац кольорових геометричних фгур (квадрат, трикутник, коло) зображують свт, позбавлений обмв вдтнкв, звльнений вд побутовост.

Стили и направления в искусстве : модерн, модернизм, авангардизм

Завдяки ексцентричнй поведнц Дал вдалося спроектувати власну свтову славу. Кубзм (фр.

Джеймс Встлер (1834–1903) втлю свою благородною творчстю, спрямованою на пошук тонких кольорвих гармонй, глибоку повагу до морально та нтелектуально довершеност людини (Портрет матер, 1871 Портрет мс Сайсл Александер. В. Борисов — Мусатов посда особливе мсце в росйському мистецтв столть. Доступнсть краси для загалу ста гаслом часу.

У флософ – еклектичний плюралзм, вдмову вд систематичного мислення, вд рацоналзму, зведення окремих проблем до рвня самостйного флософського напряму: нструменталзм, феноменологя, структуралзм, лнгвстична флософя, герменевтика. Невипадково його героями стали мандрвн комеданти та циркач, блазненська виклична воля яких оплачена цною тяжко принизливо прац та вчно неприкаяност, збережена первсна цлснсть чистота людсько природи – цною соцального вдчуження (Смя комедантв, 1905 Мати син, 1905 Дама з вялом", 1905). Так, Ромен у свох поетичних прозачних книгах («Сили Парижа», «Чиясь смерть») зображав захоплену загальним видовищем театральну публку або ж мський натовп, що одностайно пережива вуличний нцидент. "Розфарбована площина, – писав художник про свою картину, – найелементарншою формою виразу чистого кольору, вивльненого вд тиску предметв".

Тривожн темно-коричнев та ржаво-оливков тони гротескно геометрично конструкц Трьох жнок (1909) П. Пкассо викликають вдчуття психологчно напруги, страждання деформовано матер. Зявляться також потреба у зведенн будвель, архтектурних споруд у мстах, що розрахован на обслуговування широкого кола споживачв: доходн будинки, вокзали, банки, театри тощо. Конраду, Р. Л. Ственсону австрйським письменникам П. Альтенбергу, А. Бару, А. Шнцлеру. збергаючи основн ознаки внутршнього мовлення, Джс в той же час пдда його операц монтажу: проводить в його масив жорсткий вдбр, виганя будь-який баласт форму нове мовлення, згущене та високоорганзоване. У живопис до експресонств зазвичай зараховують Ван-Гога, з найбльшою пдставою, – Е. Кирхнера («Американськ танцвники»), О. Кокошку («Етюд пером», «Портрет Вальдена»), Мунка, Марка, Пехштейна, в картинах яких ясно вдчумо графчний скелет, контур сприйматься як головний елемент композиц, а колрну пляму створю рзкий емоцйний акцент.

Композиця «Квти, фрукти, панно «Танець»» була створена художником у 1909 р. У композиц А. Матсса нема живописця, але його присутнсть, його дух матералзован всм стром перетвореного майстром свту. «Поезя Верлена, — зазнача Г. Косков, — мпресонстична тому, що, руйнуючи меж мж субктивним та обктивним, духом плоттю, високим низьким, вдмовляючись вд рацонально-морального вдношення до дйсност, вона цлковито вддаться фксац безпосереднх, миттвих вражень, душа" й пейзаж" однаково втрачають визначенсть, розмита лня почина панувати над чтким контуром, вдтнок — над однотоннстю кольору, а свтлотнь — над свтлом тнню». мпресонзм – течя в мистецтв й лтератур др. Це велике полотно (167x288 см) – стинний шедевр живопису, який зачарову дю, особливою епчною виразнстю. Тут К. Малевич створю групу Уновис (Утвердители нового искусства), обднавши свох однодумцв. Але особливо насиченою мпресонстичними рисами ста лтература символзму (поезя П. Верлена, С. Малларме, P. M. Рльке, К. Бальмонта, драматургя О. Уайльда, M. Метерлнка, проза А. Шнцлера). Такий сюжет бльшост картин Магртта.

Новий рух швидко вийшов за меж Швейцар дадастськие групи виникли в Берлн (Р. У ньому втлено флософсько-релгйне естетичне кредо художника. Полюбляли художники модернзму також вдтворювати та нтерпретувати мову чужих культур, пропускаючи вс явища крзь призму ндивдуального «Я» (О. ншими словами, в живопис В. Канднського помщено «сходження» вд приватного до загального, послдовне вдвернення вд конкретност форм, що зображаються, з метою найбльшо «експрес». Абстрактна мова живопису В. Канднського – мова свободи, гнучка, «вдкрита», не залежна н вд сюжету, н вд людського образу.

Модернзм (некласичне мистецтво)

1), «Музика») властив життстверднсть, оспвування молодост грац. Нефгуративне мистецтво використову пластичн засоби художньо виразност (лню, фактуру, колрну пляму, форму, контраст, нюанс тощо) як знаки, що виражають духовне свтовдчуття та психологчний стан автора водночас уявлення про енергетичну взамодю в космчнй систем свтобудови.

Нмецький архтектор Людвг Мс ван дер Рое (1886–1969) у Виставковому павльйон Нмеччини в Барселон (1929) та Скляному будинку в ллнойс (США, 1946–1951) втлив сформульовану ним формулу The less is more (Чим менше – тим бльше). Врубель — «Демон звержений»). Безпосереднм поштовхом в становленн образотворчого методу кубзму послужила виставка картин Сезанна в «Оснньому салон» в 1904 р. в Париж. Поетика мпресонзму знаходить сво мсце в укранськй лтератур. Густав Моро був символстом фантастом, але не художником модерну. Картина Фальшиве дзеркало (1929) з великим людським оком, райдужкою якого лтн блакитне небо з хмаринками, сприйматься свтоглядним кредо художника: зр лише вдображу зовншнй вигляд речей, не передаючи приховано сутност свту.

Нхто нший так, як А. Муха, не зумв образно передати романтичну жночнсть стилю модерн. мпресонзмsion — враження) — художнй напрям, заснований на принцип безпосередню. Тод ж розпочинаться творчсть Малларме.

Сюрреалсти повнстю пдтримували думку про вплив пдсвдомого на життя кожно людини. Символка мусатвського живопису порвняно проста — це символка натякв, що породжують тривожн лричн настро символка поез, що витончено розробля рухи людсько душ, яка прагне до гармонйних художнх образв («Автопортрет з сестрою», «Дафнс Хлоя», «Водоймище», «Гобелен»). 3. У лтературних творах експресонств були вдсутн жив характери. Програмн символстськ акц вдбуваються в 1886 роц, коли друкуються «Сонети до Вагнера» восьми поетв (Верлен, Малларме, ль, Дюжарден та н. ), «Трактат про Слово» Р. ля та стаття Ж. Мореаса «Лтературний манфест. Його рання Жнка у капелюшку (1905) написана могутнми широкими пульсуючими плямами вдкритих зухвалих кольорв. Майстри модернзму намагалися задовольнити масову художню свдомсть.

ня напружено рвноваги елементарних геометричних форм у блому неокра тла, як дали змогу видобути ефект втягування глядача в простр картини (Проун ГБА 4, 1923 Проун, 1924). 1907 р. ) використовуючи у забудов ново столиц Бразил мста Бразила (1957–1970) споруди незвичних геометричних форм – купольних, прамдальних, чашеподбних, пучкових, пластично виразно реалзуючи можливост монолтного залзобетону, в той час як Ле Корбюзье еволюцонував у напрямку скульптурност архтектурно форми з пдкресленою брутальнстю його текстури, характерно для бруталзму (капела Роншан у Франц, 1954 Житлова одиниця у Марсел, Франця, 1952). В основ будь-яко реч лежить щось, що не залежить вд зовншнх умов — будова ц реч. Для укранського мистецтва важливим етапом стала також картина художника Георгя Мелхова (1908–1985) Молодий Тарас Шевченко в майстерн К. Брюллова (1947), що вводила укранське мистецтво у свтовий контекст. Творчост художника («Червон рибки», «Танок» (л.

Основн напрями в стор модернзму

З 1912 року американський поет Езра Паунд активно працю в чиказькому журнал «Поезя», який познайомив свт з мажизмом у 1913 роц. Одним из основных выразительных и стилеобразующих средств в искусстве модерна стал орнамент. У творчост росянна Михайла Ларонова (1881–1964) живопис отримав перемогу над предметом у концепц так званого лучизму, заснованому на сумщенн свтлових спектрв свтлопередач. У Годиннику з маятником блакитним крилом" (1949) крилатий годинник затягу всередину пару закоханих, над якими не владний час.

Думка глядача картин художника завжди губиться в пастц суперечностей: у робот Царство свтла (1954) пд свтлим сонячним небом зображено вечрнй пейзаж. Термн (вд франц. Протягом усього XX ст. Звернмося до най-типовших.

Реакцю на прагматичний характер функцоналзму стала також органчна архтектура (1930–1950-т pp. ), що гармонйно поднувала архтектурний образ з навколишнм ландшафтом розкривала художньо-виразн можливост природних матералв. Композиця представля собою мшки людського зросту, зсередини проткнут гвздками. Твори супрематизму являють собою комбнац кольорових геометричних фгур (квадрат, трикутник, коло) зображують свт, позбавлений обмв вдтнкв, звльнений вд побутовост. заявило про вднайдення нового антропологчного деалу творчстю талйського художника Амедео Модльян (1884–1920), архачна стилстика образв якого точно вддзеркалила втрату людиною ндивдуальних рис. Кольоров площини на свох картинах вн роздляв чорними лнями. У свой схильност до мфологчних архетипв через хню нтенцю до родових (не особистсних) цнностей тоталтарна культура консервативна й архачна. О. Красносельський), гуртожиток ХТЗ Ггант" у Харков (1926), Палац культури заводу Бльшовик"у Кив (1931–1934, арх.

Експресивн плями червоного, синього, зеленого, жовтого кольорв створювали особливу емоцйну напругу його образв (Ландшафт з червоними деревами, 1906 Вулиця в Марл-ле-Руа, 1906). Одним з перших вн почав використовувати виражальн можливост нульово форми й увгнуто форми (конкейву) замсть опукло. Натуралзм з його фактографю та соцальним бологчним детермнзмом ма, на думку Ж. Мореаса, лише «цннсть заперечення». «Кожне мистецтво по сут символчне», — гадав Андрй Блий. Появился модернизм в конце 19-го века, а его расцвет пришелся на начало века 20-го.

Клмт — «Соломя», «Юдф») або, навпаки, фризоподбн (М. Наприклад: «Убмо свтло мсяця» (1909) або «Манфест проти «Монмартра»» (1913). У таких роботах можливо розпзнати конкретний предмет, частково розпливчастий, розкладений за фазами свого руху. Так домодернстськ по свому походженню акценти про мсце особи, ндивдуально свдомост у склад цло, в житт космосу.

Одначе, символзм та модернзм — не синонми.

Голландський за походженням художник-фовст Кеес ван Донген (1877–1968) також надавав перевагу сучасним образам: його зображення дам деммонду натурниць вражають гармонйним поднанням точно та напружено лн з гострою експресю колористичного моделювання форми (Дама в чорному капелюшку, 1906 Червона танцвниця, 1907). Для нього важливою не висота звуку, а його тембр як безкнечна мкронтервальна структура. Особливу увагу необхдно звернути на творчсть нмецьких художникв-експресонств.

фксац вражень, спостережень, спвпереживань. Передача руху досягалася просто без затй. Електрична лампочка, що свтить пд стелею, робить вдчуття кошмару нестерпно безнадйним. вдповдн роздли). Живописн враження вд натури перероблен, вдкинуто все випадкове, непостйне. Творча свобода визнача художн пошуки укрансько мисткин Олександри Екстер (1882–1949), у роботах яко живуть лише чист де живопису – простору та площини, рвноваги та дисбалансу, статики та динамки. Василь Кандинський – одна з найшанованших фгур у культур модернзму. Картина укрансько художниц Тетяни Яблонсько (1917–2005) Хлб (1947) повернула в мистецтво тему натхненно поез прац, що пдносить герозу людину, скрометний оптимзм яко суперечив реалям тогочасного сльського снування.

Реферат: Художн форми модернзму, х особливост

Саме таке мистецтво натяку, «абсолютне володння цим танством», створю символ. в збрниках «Античн врш» французького поета Леконт де Лля та «Емал та каме» Т. Готь, в творах росйських поетв А. Майкова М. Щербини. Примтно, що перша повнстю абстрактна картина, наскльки вдомо, зявилася ще в XIX с. У 1883 р. французький художник А. Альфонс показав роботу «Двчини пд снгом», що натягнутим на пдрамник листом чистого блого паперу. Його оригнальнсть в тому, що вн примушував нереальн стоти жити за законами реальност, надавав люзю життя найнеможлившим створнням.

Цей прийом знаходить найбльше вдображення в архтектур та декоративно-прикладному мистецтв. Балла, Дж. лежача скульптура (1938), Король королева (1952–1953) вн переда взамодю пластично маси простору зовн та всередин скульптури, утворюючи цлснсть обму плавним перетканням форм, передуванням заглиблень порожнин, х спввдношенням з силуетом, вдчуттям росту аморфно субстанц, перетворенням на сповнену смислу матерю. Пюв де Шаванвдродив мистецтво монументального фрескового живопису й писав, в основному, алегоричн композиц («Священний гай», «Життя свято Женевви», «Робота», «Вдпочинок», «Надя»). Флософським пдрунтям цього напряму фрейдизм. Саме його естетичн теор впливали на мажистський поетичний рух.

Мистецтво, за виразом Фдлера, не ма «сумнвного покликання врятувати людей вд дйсност, виходячи з казкового королвства». Француз Франсс Пкаба (1879–1953) ронзу над захопленням прогресом водночас саркастично висмю абсурднсть глядацького сприйняття та нтепретацй у свох вдтвореннях технчних креслень з привнесеними неочкуваними деталями та безглуздими написами, що дають змогу побачити в них антропоморфн образи ("Обережно, зафарбовано", 1916 Парад-кохання", 1917 Дитя-карбюратор", 1919). Геро абсурдистсько драми (Е. Декларований представниками нью-йорксько школи живопис д (або живопис жесту) базувався на субктивнй мпульсивност творчост, вдмов вд традицйного способу накладання фарб на поверхню картини – фарба накладалася в процес несвдомих довльних жеств руки, що проектували на полотно нтелектуальну та емоцйну енергю художника. Батьквщиною експресонзму стала Нмеччина, де у 1905 р. виникла мистецька група «Мст», куди увйшли студенти архтектурного факультету Вищого технчного училища в Дрезден Е. Крхнер, Ф. Блейль, Е. Хеккель, К. Ротлуфф.

Мистецтво, за його словами, поляга в тому, щоб «перетворити дею у зрозумлий для людини символ розвинути за допомогою нескнченних гармонйних варацй». Так, взуальним втленням де слпого кохання, неможливост совершенного пзнання тих, кого кохають, сприйматься картина Закохан (1928). Нмецький художник Курт Швттерс (1887–1948), неочкувано поднуючи антиматерали – уривки газет, фрагменти фотографй, викинут на смтник проспекти, рекламн буклети, пакувальний папр, трамвайн блети, вдходи тканини, дерева, резини, металу, – створював свордн площинн колаж Мерцбльд 9Б, 1919).

В основному ж французький символзм виявив себе в поез. Дяльнсть дадаств здйснювалася в найрзномантнших формах. Автор «Портрета Дорана рея» стверджував, що не росйська дйснсть, а Тургенев створив нглств, так само, як лондонськ тумани винайшли французьк художники-мпресонсти. Привнесення в живопис часового вимру, спровокованого пошуками художникв-кубств, стало основою художнього мислення талйського футуризму. Саме тод Е. Паунд друку сво «Деклька Н" для мажиста», а через рк — вида антологю «мажисти», куди, окрм його власних вршв, увйшли поетичн твори американських лрикв Гльди Дултл, Ем Лауел, Вльяма Карлоса Вльямса та нших.

мажизм (англ. Навть у пейзажах (Червон сходиу 1920) натюрмортах (Курка помдори, 1925) вражаюча енергя нервових дотикв пензля, екстатична деформаця натури, темпераментна колрна палтра виражають крихку вразливсть смертно матер предметного свту, сповнену душевного болю. В 1891 роц сталося його «офцйне визнання» — в цьому роц увагу всього Парижа привернув влаштований з приводу публкац поетично збрки Жана Мореаса банкет, на якому головував С. Малларме в оточенн лтературно-мистецько елти. На початку XX в. у Герман виник рух проти академзму, що панував в живопис. Його твори вдрзнялися вишуканим малюнком екзотичним орнаментом.

спанський художник Пабло Пкассо, який шукав нову мову мистецтва, вважав, що в арсенал живопису тльки його власн специфчн засоби – площина полотна, лня, колр, свтло, х зовсм не обовязково ставити на службу природ. Його творам властив форми спрощено античност, гармоня блдих тонв, плавн ритмчн лн. У творах лвого «активстського» крила експресонзму з незаперечною правдою особистого свдоцтва передана характерна межа часу – зткнення «кнця» «початку», неминучост краху старого свту, оновлююче дихання революц. Серед всх пдданих остракзму цнностей буржуазного суспльства головною мшенню опинилося мистецтво.

Площинна декоративнсть вдображенням внутршньо будови буття. Плакати, листвки, гральн карти з зображенням розкшних чуттвих «жнок Мухи» моментально продавалися тисячними тиражами. Символзм – художнй напрям, що виник у Франц в 70-х рр. Кубсти зображували людську фгуру чи предмети не такими, якими бачили, а такими, якими х уявляли чи знали. (М. Хоркгаймер, Ю. Хабермас та нш) роблять висновок про те, що людський розум нин найбльшою загрозою снуванню людини.

Основний художнй прийом бруталзму (1950–1970-т pp. ) – пдкреслена фактурнсть необроблено штукатуркою або облицюванням бетонно поверхн, так званий бетон-брут, доповнений урбанзмом функцонального ршення, крупним масштабом композиц обмв, масивнстю пластики геометрично форми, лапдарнстю кольору (школа в Ханстентон англйських архтекторв Е. П. Смтсонв, 1949–1954 Нацональний театр у Лондон британця Д. Ласдена, 1976). Мро). Подбн думки висловлював нший французький символст Жорж Ванор. Героям портретв Томаса кнса (1844–1916) притаманна здатнсть за будь-яких обставин залишитись самими собою ("Портрет У. Утмена, 1887). У взуальних мистецтвах – вдмову вд прямо перспективи зображальност. «Абстрактвзм реалстичний» – затверджував в 1917 р. А. Лот, маючи на уваз, що саме абстрактвстськие тенденц в мистецтв адекватнше, в усякому раз набагато правдивше, нж солонная натуралстичний живопис, вдображають тенденц вдчуження художника почала XX сторччя вд страхтливо його дйсност.

В оформленн драми Фамра Кфаред. Для не характерне визнання рвних можливостей кожно людини на старт життя, а також дея совершенно соцально автоном ндивда, суверентету особистост ндивдуалзм став у американцв флософю життя, що передбача право на щастя за кожною людиною без виключення. У тал його називали рослинним стилем, або «лберт», у Великобритан – стилем «модерну», в спан – модернзмом, в Бельг – стилем Велд, в Австр – сецесоном, в Герман – югендстлем. У Рожевй натурниц" (1935) художник максимально звльня зображення вд усього зайвого, охоплюючи диною чорною лню насичену пляму складного кольору оголеного жночого тла, що провоку емоц глядача.

Представники «модерна» використовували нов технко-конструктивн засоби, вльне планування, свордний архтектурний декор для створення незвичайних, пдкреслено ндивдуалзованих будвель (X. Кив Снний ринок. Однак Е. Паунд з часом вдйшов вд мажизму, коли лдерство в нього «перехопила» Ем Лауел (пзнше Паунд менуватиме мажистську школу «емжизмом»), яка протягом 1915—1917 рокв вида ще три поетичн антолог — «Поети-мажис-ти». Не сну одностайно думки щодо виникнення модернзму. supremus – вищий, долаючий) з його виходом за меж видимого умосяжного свту.

Саме мистецтво, а не лише йогоокрем майстри, нби потерпа вд субктивзму. Центральною картиною рожевого пероду Пкассо стала Двчинка на кул (1905).

Основн напрями в мистецтв модернзму

Мфотворчими твори Дж. Творчост художника (Червон рибки, Танок (див.

створено мистецтвом кнематографа.

Футуристи обожнювали технку, натомсть людськ проблеми цкавили х менше. Могутня експреся хвилястого лнйного ритму обднала х в одне дихаюче цле. спанськ сюрреалсти – майбутнй великий художник Сальвадор Дали майбутнй великий режисер Лус Бунюель – створили два знаменит скандальн кношедеври: «Собака Андалуз» «Золоте столття».

Портрети художника зачпають тонко нюансованим психологзмом: беззахиснсть навно спроби глибоко приховати душевний бль вдсторонитися вд ворожост зовншнього свту перероста у свордну поетичну силу меланхолйного самозаглиблення, що оберга недоторканнсть природно внутршньо елегантност витонченост (Жанна Ебютерн, 1919 "Жнка з чорною стрчкою, 1917 Жовтий светр, 1918). ндивдуалзм – основа американського культурного типу.

Ц поняття треба розрзняти. Проте «Фовзм був спробою повернути живопису первинну силу перебороти вишуканий естетизм кнця столття, хистксть форм, душевне сумяття художникв, вдихнути в мистецтво молодсть здоровя, збльшити силу його впливу, прискорити темп цим надати йому сучасного вдчуття життя». Його теоря абстракц – це не тльки результат наукових дослджень, а й флософя спритуалзму.

Контрольная работа: Аналз основних напрямкв мистецтва модернзму

Наявн геометрично чтк лн споруд, динамчнсть хнх форм. Модернзм тяжв до синтезу мистецтв — це була його велика сторична заслуга.

Проте потм слду серя не звязаних один з одним картин, як стають все безглуздшими. Росйський художник, поляк за походженням К. Малевич (1878 – 1935), який народився у Кив, став засновником супрематизму – одного з напрямв абстракцонзму, програмним твором цього напряму стала його картина «Чорний квадрат» (1913). Тльки ситуаця зткнення з смертю нада життю сенсу. Червоний квадрат" (1915) став знаком колрност взагал, наповнив свт емоцю напруги, страху смерт та туги.

Гмном людини, яка робить сама себе, звучать слова поеми У Утмена Псня про себе: Ones self I sing (Самсть кожного оспвую я). У цьому розумнн все навколо декоративне орнаментальне. «Батьком мажизму» вважаться Т. Е. Гюм. Футуризм з його прославлянням вйни як «ггна миру», з культом сильного кулака агрес доввся, що називаться, «к двору». ному зростанн Свтового дерева, а поземному розростанн трави. Знаменитий Чорний квадрат" (1915) К. Малевича став манфестом геометричного абстракцонзму.

У повонний час героями ставали вони-фронтовики, як з незаперечнстю мфологчних персонажв знищували ворогв-фашиств (картини укранських художникв Вктора Пузиркова (1918–1999) Чорноморц" (1947) з сценою висадки ударного загону морського десанту Володимира Костецького (1905–2010) Повернення (1947) з зображенням зустрч фронтовика з смю). Художнй стиль модернзм склався наприкнц XIX ст. cubisme, вд cube – куб) – напрям, представники якого зображували дйснсть у вигляд комбнацй геометричних форм (куба, кул, цилндра, конуса тощо) та деформованих фгур. В. Кандинський (див. л. 4) вважав, що блий – колр добра, радост, щастя, асоцються з святстю, чистотою зелений – символ над, синй – виклика тяжння до чогось надприродного червоний виклика почуття тривоги фолетовий ма в соб щось хворобливе, чорний – колр смутку, жовтий – абсолютний колр.

Аналз основних напрямкв мистецтва модернзму

Мод Адамс в рол Жанни д039Арк. Ван дер Велде в Бельг, . З точки зору символзму твори Врубеля мстили в соб головне — вони збергали вселенський масштаб цього свту, вони залучали глядача до всезагального царства людського духу.

У свох творах намагалися передати динамзм життя вражень людини («Динамзм мускулв» У. Боччон, «Абстрактна швидксть – автомобль прохав», «Динамзм дога на шворц» Дж. де супрематизму подляли О. Розанова, Л. Попова, О. Родченко, Е. Лсицький, В. Татлн тощо.

Прагнення вднайти живописний канон характерне для зображення оголено натури у творчост Модльян (Оголена, яка сидить, 1916 Оголена, 1917). Принцип контрапункту як поднання клькох вдносно автономних паралельно снуючих у час лнй характерним для художньо свто- модел: полстилстичн, полтембров, полритмчн побудови в музиц росянина А. Шнтке й американця Ч. Айвза, переткання буденного свту Москви мстичного свту ршаламу у Майстр Маргарит М. Булгакова, формула Життя прожити – не поле перейти геров Доктора Живаго Б. Пастернака, планетарн режисерськ побудови укранця О. Довженка (Земля) й талйця Ф. Феллн (Всм з половиною), зткнення геров Улсса Дж. Макнтош в Шотланд, Ф. О. «Я пишу те, що зараз вдчуваю», — говорить Камль Пссарро. Конрада, Р. Кплнга, Р. Ственсона.

Не випадково в живопису модернзму використовуються полотна витягнутого формату (Г. В укр.

Жанри, в який працювали укр. Громадянського звучання Дал досяга в картин Мяка конструкця з вареними бобами.

сюрреалзм зазнала криза. На його думку, зовншнй свт лише да поштовх для вираження ндивдуальност творця. Один з провдних напрямкв архтектурного модернзму – функцоналзм (1920–1950-т pp. ) – безпосередньо повязаний з мям французького архтектора Ле Корбюзь (1887–1965), який манфестував принцип функця визнача форму. Теоретичне оформлення дадазма вдбулося в 1918 р., коли Т. Тцара опублкував перший Манфест Дада (Manifeste Dada 1918) за ним послдувало ще шсть. Таку технку назвали дрипнг, що в переклад з англйсько значить капаючий.

Стили и направления в изобразительном искусстве

Абстракцонзм вважаться одним з найскладнших явищ сучасно культури, течя безпредметного мистецтва, яка повнстю виключа дейний змст образну форму, вдходить вд люзорно-предметного зображення та вдмовляться вд видимо реальност (абсолютизаця чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фгур, лнй, кольорових плям, звукв). Жанри, в яких працювали укр.

Символ повязу земне та емпричне з вчним, з глибинами душ, з ншими свтами. Рута (1891), що привчили архтекторв орнтуватися не стльки на потреби та сприйняття реально людини, скльки на планетарн маштаби. При всй абсурдност навть певнй забавност деяких творв сюрреалзму вони здатн стимулювати свдомсть, будити асоцативну уяву. Визначним представником фовзму був Анр Матсс.

Напрями та теч в мистецтв модернзму

Абстракцонсти протиставили люзорност простору, перспектив, свтлотн, предметному кольору лбералзовану композицю автономно взамодючих графчних колрних елементв, що набувають символчного значення. У мистецтв футуристи використовували принципи кубзму супрематизму (кубофутуризм), у лтератур взяли курс на агтацю пропаганду дей нового суспльства простими та доступними творами. У роки Першо Свтово вйни головною темою був смливий антивонний протест. До цього квартету слд додати також Лотреамо-на (псевдонм здора Дюкасса, автора «Псень Мальдорора»).

Вони перекочовували на афш, реклами, поштов картки, журнальн люстрац. Схд сонця»). Художнй прийом деформац виступав засобом вираження протесту митця проти вдчуження людини у ворожому свт, водночас вираженням його нездоланного песимзму. Сучаснсть часто зображалася як грандозний хд людства до свтла. Грос, О. Дкс). Визнаний лдер укранського авангарду Олександр Богомазов (1880–1930) прагнув живописно органзац площини картини, вияву емоцйно-змстових ознак зображеного предмета, а не його фзичного вигляду.

Прощання. Т, що залишаються (1911) лнйних потокв розпечено лави напружених кольорв, деформованих контурв тл будвель, сумщення точок зору, симультанних кл, примноження контурв, уривкв текств, елементв кубстичного колажу дають змогу сприйняти брутальну швидксть енергю нового свту як тотальну катастрофу, що виклика психологчн потрясння, трансформацю людсько свдомост. Картина Передчуття громадянсько вйни (1936) закнчена за клька мсяцв до початку громадянсько вйни в спан. Северн) вважали, що XX ст. тастичний простр сконструйовано з перехрещених трикутних площин, що утворюють форму псочного годинника – символа часу, дотичних кл – знаку планетарност земл. Гкассо представив картину Авньйонськ двиц, що стала поворотною в стор нефгуративного живопису.

Модернзм та символзм: основн ознаки та видатн представники

Укранський модернзм – явище синтетичного порядку, тобто вн охоплю елементи рзноступенево стилстики (символзму, мпресонзму, натуралзму, романтизму, неокласицизму).

surrealite – надреальне). Знаковим твором сюрреалстичного мислення стала картина П. Пкассо Гернка" (1937), яку художник написав пд впливом безглуздого бомбардування мста крани баскв Гернки пд час громадянсько вйни в спан. У "Супрематичнй композиц" (1915) динамко-статичн взамовдносини геометричних елементв скрплено могутнм тяжнням, а поднання ахроматизму чорного блого з хроматизмом насичено-контрастних червоного зеленого, жовтого синього створю пульсацю енергетики творення. Стиль «модерну» виник як реакця на еклектизм мляве копювання сторичних стилв минулого.

Супрематисти прагнуть знайти досконалу форму, яка, у поднанн з кольором, знаковою. Художнк графк бельгйського походження Андре Массон (1896–1987) пдкорював спонтаннй гр ритмв штрихв алогчн поднання зображень тварин, рослин декоративних елементв (Боротьба риб", 1927). Його концептуальна картина Крик (1893) постулювала дино можливий спосб визволення страждаючо вд ворожого хаосу свту душ, запропонований людин ще первсним нстинктом – визволення у крику. ндивдуалзм модернстський – явища принципово рзн. У такому раз його назву беруть в лапки. Модернзм ставить соб за мету бути «мистецтвом для митцв, а не для мас людей. Цей прийом застосували й реалсти XIX столття (Франко, Стендаль, Достовський, Толстой), навть «соцреалсти» («Прогулянка мертвих двчат» А. Зегерс).

лише розбивши скло з вдтвореним образом, можна вдкрити для себе тамниц реального (Володння Арнхейма, 1962). Арнольд Бьоклн почав з мфологчного жанру. Саме мистецтво, а не дйснсть, первсним. У живописно-пластичнй драматург Композиц V (1911), Композиц VI (1913), Композиц VI (1913) втлено де унверсального порядку, тему апокалпсиса, всесвтньо катастрофи. «Уся справа у почутт — решта вдбуваться сама собою», — вважав К. Пссарро.

Не випадково головними жанрами лтератури були лрична поезя публцистична драма, що перетворювалася пд пером експресонств в пристрасний монолог автора. Для його полотен характерний монументалзм, а постат без рис обличчя (натомсть кольоровий овал) – вдгомн сумно тоталтарно епохи, коли особистсть пригнчувалася нвелювалася. Галерея портретв – чи не найяскравше свдчення потужного персоналзму американського характеру. moderne — новтнй, сучасний. Бунн, Б. Зайцев, поети. До того ж, кожному, хто дивився Демона зверженого, кидалося в око його павиче вбрання. Сувора геометризаця форм в картин французького кубста Жоржа Брака (1882–1963) Будинки в Естаке (1908) пдкреслю стйксть предметного свту, поверта вдчуття його щльност, утверджу мцнсть стабльнсть природно матер.

Сучасники фовств побачили у х творах лише вдмову вд вишуканост мпресонств. Засновником цього напряму талйський поет Ф. Марнетт, автор «Манфесту футуризму» (1909). У проект Палацу прац у Москв (1923) братв Олександра (1883–1952), Вктора (1882–1950) Леонда (1980–1933) Веснних вперше заявив про себе конструктивстський стиль.

Перш за все рух. Кно асоцються не з реальнстю, а з антиподом – сновиднням (В. П. Сезанн. Яловий), Ю. Яновський, М. Бажан, М. Терещенко, О. Влизько, Д. Бузько, Л. Зимний, О. Марянов, О. Полторацький та н. Прогнозували замну мистецтва «умлстю», «штукою», надмистецтвом як синтезу поез, живопису, скульптури, архтектури, деструкцю (руйнування) канончних форм.

У картин Жатва (1911) радсна багатокольоровсть життя селян, насичена фарбами навного народного мистецтва декоративнстю укранського конопису, поднана з механстичними образами трударв, спрощен та деформован фгури яких немов складено з листв цилндрично вигнутого металу, що переда атмосферу монотонно важко роботи. Спвснування у триптиху У Боччон Стан душ. Охарактеризумо х. Неокласицизм (вд грецьк.

МОДЕРНИЗМ в образотворчому мистецтв

Мопассану, M. Прусту норвезькому авторов К. Гамсуну, англйцям О. Уайльду, Дж. Потк свдомост моделю духовну ситуацю особистост, вдрвано вд соцального життя. Це, якщо можна так виразитися, рух зверху «вниз». Например, критик и теоретик современного искусства Клемент Гринберг считал Иммануила Канта «первым настоящим Модернистом». Мф, що виявився засобом переосмислення реальност, вимагав вд художника потрйно умовност: самого мфу, сторично епохи та живописно мови.

Натомсть творчсть Арстида Майоля (1861–1944) вдродила образи, сповнен гармон споглядання, врвноваженост духу, його безтурботно ясност. У свох картинах С. Дал, як вс сюрреалсти, часто видозмнював природн властивост речей: тверде виявлялося рдким, текучим мяке – скамянлим. Експресонсти головним вважали вдображення субктивних уявлень автора, тяжли до ррацональност, загострено емоцйност, що призводило до рзких кольорових контраств, геометрично спрощених форм, деформацй зображуваного, пдкреслення предметв чткими контурами графчних чорних лнй (Група художникв Е. Крхнера, Втрильн човни в гаван Е. Хеккеля). На рубеж столть виступили видатн австрйськ митц, повязан з символзмом — Гуо фон Гофманстяль Райнер Маря Рльке.

kinemos – руховий, рушйний), представники якого намагалися створювати рухом конструкц, свтлов ефекти, оскльки художникв завжди цкавила мобльна змна форми, можливсть трансформувати свй витвр. У виразно-чуттвих портретах художника з х силуетнстю, лричнстю лнйного ритму, декоративною площиннстю, лаконзмом композиц, стриманим теплим колоритом, гравюрнстю чорних контурв на контраст з грою живописно фактури прочитуться думка про абсолютну беззахиснсть людини в свт.

Кнематограф не вдобража дйснсть, вн створю свою дйснсть, як взуальне мистецтво, довершено переда люзю як справжню реальнсть (не випадково при народженн кнематограф називався люзоном). Альфонс Муха. Фрейд (1856 – 1939) вдкрив пдсвдоме як самостйну, незалежну вд свдомост основу людсько душ. Першим куб стичним твором вважаться картина П. Пкассо «Авньйонськ двчата» (1907).

Народження постмодернзму повязане з кризовим явищами в захдному суспльств: так званою холодною вйною, наростанням гонки озбронь, американською вйною у Втнам, боротьбою трудящих за сво права, молоджними рухами, екологчними катастрофами, що в останн десятилття постйно супроводжують науково-технчний прогрес (Чорнобильська катастрофа, зменшення озонового шару, глобальне потеплння тощо). Увнчанням пластичних пошукв Татлна стала модель веж II нтернацонале (1919–1920) – динамчна конструкця у вигляд ггантсько нахилено спрал, що пдтримувала три тла, що рухаються з рзною швидкстю, – куб, конус, цилндр. У той же час глибокотрагедйне мистецтво заперечувалося або гнорувалося, як, наприклад, картини Смерть комсара" (1928) К. Петрова-Водкна Оборона Петрограда (1928) або Оборона Севастополя" (1942) О. Дейнеки. До початку XX ст. Шнцлер, Г. Гофмансталь).

Концепця нефгуративного живопису голландського художника Пта Мондрана (1872–1944) сформувалася значною мрою пд впливом протестантизму з його дею совершенно досконалост божественого свту й оманливост реально дйсност, що джерелом страждання болю. На вдмну вд флософа В. Кандинського, Казимир Малевич був справжнм революцонером у мистецтв. Наприклад, стомленстю XIXсторччя та загальним декадансом вропейсько культури. Художник нтерпрету вдомий мф як власне перетворення в творчост.

Реферат Основн напрямки в стор модернзму

Як символи позаматеральних уявлень тлумачилися також предмети матерального свту. Все це сповна проявилося у творчост автора ready made француза Марселя Дюшана (1887–1968), який розмщу пдкреслено банальний побутовий предмет – закрплене на табурет колесо вд велосипеда (Велосипедне колесо", 1913) або псуар (Фонтан", 1917) у чужердному виставковому контекст, провокуючи далог прагматичного масового з художнм ункальним.

Макс Пехштейн (1881–1955) стояв осторонь вд авангардних крайнощв експресонзму, зберг мяксть композиц, гармонйний колористичний баланс, декоративний хроматизм, узагальнення контурв, вльну гру мазкв при напружено-нервовому внутршньому образному ладу (Двчина у червоному бля столу", 1910 Три оголен фгури в пейзаж, 1911 Автопортрет з трубкою, 1918). А крм того, проходила безлч усних виступв, футуристичних вечорв. Достовського, Ш. Бодлера, Е. Бронте, Е. Сведенборга, Г. бсена н. ), перспективно, залишаючи поле для експериментв в майбутньому (постмодерн). Термн «дадазм» йде вд французького слова dada («безглуздий дитячий лепет») так називався створений ними журнал, що витримав см видань (з 1917 по 1920). Гердера Г. Лессинга.

У портретних образах Крхнера напруження внутршнього життя модел передаться рзкими деформацями контуру, сплесками форсованих локальних кольорв, нервовими дотиками пензля (Марчелла, 1909-1910 Двжнки на вулиц", 1914). Серед них — Дж. звичайно ж, прославлення машини, ндустралзац, урбанстично цивлзац. Це буде мистецтво касти, а не демократичне мистецтво». Гппус, К. Бальмонт, Ф. Сологуб, В. Брюсов, О. Добролюбов, В. ванов, О. Блок, А. Блий). «Кнець сторччя» — ц слова вживаються не лише на позначення хронологчного вдрзку: вони мають певний сенс мстять в соб визначену оцнку.

лтератур цього напряму О. Олесь – витончений лрик, поет любов й «пораненого серця», В. Пачовський, М. Флянський, який шукав семантичних «знакв» для вираження невломних ндивдуальних переживань, С. Черкасенко, Г. Чуприна, який вражав дивовижною мнливстю риторики, багатством звукового нструментування, спонтанною емоцйнстю. В Укран конструктивзм найяскравше проявив себе у новобудовах тодшньо столиц Украни мста Харкова, зокрема, запроектованому архтектором Сергм Серафмовим (1878–1939) ансамбл мського центру з комплексом адмнстративних установ. У Натюрморт з рекламними оголошеннями (1913) Пкассо заповню тло композиц розфарбованим папером, мту фрагмент упакування популярного унвермагу, розмщу рекламу, викону синтетичний рисунок склянки графна, портрет дами, доповню композицю уривками слв, елементами олйного живопису.

У свому антимлтаристському бунт дадасти апелювали до Вйськових листв Жака Ваше (1896-1919), що розповв про огидне лице вйни вони ходили в рукописах були опублкован тльки в 1920 р., псля самогубства х автора. Саме тому натуралстичн, приземлен зображення непридатн. Митцв обднало тяжння до створення образу завдяки граничнй виразност насиченого вдкритого кольору органзац картинного простору на цй основ. Пластична мова Поля Дельво (1897–1994) близькою метафзиц де Крко.

Вн намагаться осмислити рзницю (або тотожнсть) мж зображенням дйснстю. abstractus – вдокремлений) цлковито вдокремилися вд реалстичного зображення предметв явищ навколишнього свту, намагаючись передати яксь де, боролися проти сюжетност в живопис. О. Бердсл вдокремив свтло вд темряви. На спадщину свтового мистецтва орнтувалися художники льввсько школи з х насиченстю колористичного ладу, серед яких Роман Сеяьський (1903–1900) (Чорногора, 1968), майстер кравидв Втольд Монастирський (1915–1992) (Садоку Карпатах, 1958), творець поетичних образв Йосип Курилас (1870–1951) (Гуцульська пара, 1937). Художники модерна дерзко ломали привычные нормы и границы. Мистецтво в Радянському Союз протягом 1930–1950-х pp.

Ця картина добре вдбила настро нмецького суспльства 90-х рокв мала нечуваний успх. Теоретик абстрактного мистецтва Мшель Сейфор так визначав цей напрямок: «Я називаю абстрактним усляке мистецтво, яке не мстить някого нагадування, някого уявлення про реальнсть». Анненського (1916), Саломея О. Вайлда (1917), Ромео Джульетта" В. Шекспра (1921) художниця трактувала сцену як особливе емоцйне середовище, де пластика, колр свтло розкривають драматургйну дею спектаклю. У XIX ст.

Модернзм в образотворчому мистецтв

Абстракцонзм Канднського справд нагаду музику. Орхде чи лле символзували трагедю, загибель, смерть. Деяк флософи ХХ ст. Так, наприклад, на картин «Заборонене зображення» (1937) вдображена людина, яка стоть спиною до глядача вигляда в дзеркало, але вддзеркалення в дзеркал при цьому показу його потилицю спину, тобто те, що вн бачити не може що доступно лише тому, хто спостерга за ним.

Футуристи сумстили ц елементи в один «кадр»: на картин вони показували фази руху одночасно. Першою художньою течю, яка збагатила культуру XX сторччя, був фовзм. Навпаки, Морс де Вламнк (1876–1958) працював у класичнй фовстськй манер, активзуючи динамчну форму й яскравий колорит.

Сюрреалзм, один з головних оплотв модернзму

Кобилянська, Г. Михайличенко, А. Заливчий, ранн М. Хвильовий та А. Головко). Модернзм зовсм не покликаний бути мистецтвом для широких мас, а навпаки. Метода художника давала змогу йому втлювати простоту мудрсть притч про спокутувальну гармоню дност людини тварини в картин Коровниц" (1914), так похмурий образ розчавленого очкуванням смерт та страждання мста в Нарвських воротах" (1929).

«Замсть розповдного методу ми можемо використовувати тепер мфчний метод», — писав один з найвизначнших модернств XX столття Т. С. Елот. Джерелом творчост сюрреалсти вважали не реальну дяльнсть, а пдсвдомсть. На його творчсть вплинула теоря психоаналзу 3. Вн формою, яка мту внутршнй монолог. Вдштовхуючись вд творчост Ван-Гога зробивши ршучий крок вд «зображення до виразу», експресонсти стверджували, що мистецтво « абсолютна свобода, подолання всх забобонв умовностей, в першу чергу морал, натуралзму деалзац дйсност, а значить, штучного роздлення зовншньо внутршньо реальност: реальнсть ма тльки ту форму, яку й дода субкт, що вдчува». Крзь них символсти завжди бачать дещо незвичайне, мстичне, непзнаванне. Вони демонстрували «нстинктивне перебльшення форми в плотському сприйнятт, мпульсно переносиме на площину».

Вони закликали зруйнувати вс механзми людсько мови (семантичн, граматичн, фонетичн) почати з самого початку, тобто повернутися до початкового моменту формування мови, коли вона снувала ще на рвн окремих звукв (предязик). Футуристи (У. Боччон, Дж. Балла, Дж. Северн) вважали, що ХХ ст. Псля виходу з увязнення Малевич-художник повертаться до предметност («Двчата в пол», «Снокс»), але не до реалзму. Популярн були кентаври, що втлювали дею чоловчо сили.

Особистсне я автора знаходить вираження у гр тембрв. Майже абстрактно чисту форму використовував Мс ван дер Рое в побудованому ним американському хмарочос Сгрем Блднг у Нью-Йорку (1958), нод навть гноруючи здоровий прагматизм утилтаризм споруд. Декоративнсть — це ритмчне чергування структур, лнй, кольорв, в основ якого лежить принцип гармон (симетр, що врешт-решт мстить в соб й асиметрю). За цим напрямом, вважали символсти, нема майбутнього: С. Малларме зазначав, що натуралзм загине, коли припиниться дяльнсть Е. Золя ( пророцтво це загалом збулося).

Стиль живопису з екстремальним вдтнком

сторично в американця в запас нема нчого, на щоб вн мг покластися врнше, нж на себе. Цей напрямок у мистецтв виник на початку XX ст., насамперед, у живопис. futurum – майбутн), що прагнув до створення мистецтва майбутнього, вдкидав класичну художню спадщину. secessio – вдокремлення) Стильовий напрям у вропейському та американському мистецтв (переважно в архтектур, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтв) кнця 19 — початку 20 столть. Споры продолжались, доказать свою правоту никому не удавалось. Супрематичн композиц складаються з рзноколрних першоформ (прямокутник, коло, трикутник, хрест) на блому тл, що взамодють за законами динамки – статики як фундаментальним принципом органзац свтобудови.

Бергмана, Ю. ллнка). культура модернзму тяжла до абстракц (вд лат. Почалась нова ера графки та книжково мнатюри В картин культ лн виявився у переваз ритму. Символ допомага митцев вдшукати «вдповдност» мж явищами, мж реальним тамничим свтами.

Напрямки в архтектурному модернзм

Дадасти заперечували вс його закони, затверджували безумовний примат ррацонального, несвдомого нтутивного, скидали рацоналзм, що увйшов до плот кров вропейсько культури. лтератур символзм не був значним, широким явищем не дав глибокого корння. Характерно, що в образотворчих мистецтвах експресонзм найповнше проявив суть свого методу в графц (сатиричн малюнки Р. Гросса, офорти Фотелера): мир бачився в зткненн контраств (чорне-бле), в перебльшенй рзкост зламаних лнй, що замщали реальне рзноманття деталей фарб. У спорудженн Днпрогесу (1927–1932, арх. Темпераментне колористичне чуття властиве нмецькому художнику Емлю Нольде (1867–1956), в нтерпретац якого велике мсто перетворються на тамничу та жахаючу фантасмагорю люди в ньому звиваються в конвульсивних ритмах танцю, застигають у ступор винного дурману (У нчному кафе", 1911 За столом з вином", 1911).

XX столття до сьогодення найчастше називають постмодернзмом. У далоз з кубофутуристами створив сво аналтичне мистецтво росянн Павло Флонов (1883–1941), прагнучи не вдтворювати зовншню схожсть природних форм, а передавати х внутршн процеси, х внутршн життя. В укранськй лтератури представниками неоромантизму були О. Кобилянська, яка показала «живе биття сучасного, надмру може вразливого людського серця» «вс його приюти там, де хоч би в облаках нового мстичного неба – могло воно найти сво тепло спокй серед бурхливих днв», М. Вороний, у творчост якого наявн емоцйнсть драматизм розвитку художньо д, яка проривала конкретику буденного життя флософськими тонами, сентиментальною романсовстю, грайливстю мпровзацй, М. Коцюбинський, який пдймав теми естетизму, масово людини, мщанства.

Модерн — стиль в живописи и архитектуре и его отличительные черты

У жахаючих образах бйн з вдверто-натурним брутальним зображенням ще не остиглих шматкв плот вдчуваться усвдомлення художником звязку життя з смертю, снування з розпадом загибеллю, глобального трагзму буття (Бик 1925). Художник Казимр Малевич (1879–1935) у свой першй селянськй сер намтив далог кубстично статики та футуристично динамки. В основ ж будови лежить ритмчнсть симетричнсть, тобто декоративнсть. Образ самодостатнм у поетичних творах мажиств, врш для яких — то «ланцюг» подбних образв. На початку XX столття символзм охопив укранську лтературу — як поезю (М. Художник М. Бойчук (1882-1937), поднуючи в свой творчост традиц давньоруського взантйського конопису, живопису Ренесансу та народного мистецтва, здйснив спробу створити нацональний художньо-монументальний стиль.

abstraktio – вдвернення). Символзм як сформований лтературний напрям почина свою сторю з 1880 року, коли Стефан Малларме започаткову лтературний салон (так зван «ввторки» Малларме), в якому беруть участь молод поети Р. ль, Г. Кан, А. де Рень, П. Кяр, Е. Мкаель, Ф. Вл-рффен. Той же Уайльд вважав, що не мистецтво наслду життя, а навпаки. cubisme, вд cube – куб) – напрям, представники якого зображували дйснсть у вигляд комбнацй геометричних форм (куба, кул, цилндра, конуса тощо) та деформованих фгур. Специфку художньо манери Екстер становить колористична виразнсть, взамодя барви та лн. Нердко монтаж тсно повязаний з прийомом внутршнього монологу.

Сюрреализм, один из главных оплотов модернизма

Виразнсть плинних стилзованих контурв, цлсн обми, рзномантн фактури матералв для створення узагальнено-символчних образв використовував французький скульптор румунського походження Костянтин Бранкуз (1876– 1957). Проте, романтичний ндивдуалзм XVIIIс. Прокламована абстракцонзмом особа, що вдмовилася не тльки вд пзнання осмислення реального миру, але вд всякого звязку з ним, емгруюча в свт сво спустошено душ, виявилася неспроможною, нездбною виршити проблеми столття. Це орнтувало людину лише на те, чим вона сама по соб як особистсть. ХХ – поч.

Вд них вяло споком та душевною рвновагою. дея ндивдуалзму стала основою американсько культури. У пейзажах «На балкон Таруса», Кущ лщини", «Осння псня» вн шука в природ екввалент свом переживанням. Модернзм впливав на розвиток усх галузей культури. Воно, по сут, чуже народов й бльш того, воно вороже народов».

Такий безпредметний живопис велико уваги надавав семантиц кольорв.

вд дйсност, неприйняття реалй. Живописця графка Ерха Хеккеля (1883–1970) визначали витримансть стилю, напруга колористичних шукань, дотримання композицйного балансу. Ймоврно, саме це мав на уваз П. Пкассо, коли говорив, що «абстрактного мистецтва не сну». Вони заворожують безсоромним глумом вдчайдушною ршучстю художника зруйнувати деал рятвно краси вчно жночност, обернути його на потворнсть, грх смерть. Вирзан з паперу декупаж Матсса останнх рокв життя (Полнезя.

Стиль живописи с экстремальным оттенком

Тамниця, або дея, криться в глибин матеральних речей. Яскравим прикладом цього твори Франца Кафки. Декоративне мислення Матсса на повну силу проявило себе у композиц Танок" (1909–1910). Футуристи (У.

Не випадково у витокв американського образотворчого мистецтва знаходиться портретний жанр. Прац ля (з передмовою самого Малларме) та Мореаса стають першими манфестами напряму. Шебнерг, А. Берг) експресонсти виходять за меж ладу, мелод, шукають створюють нов звуков системи (атональнсть).

Направления в архитектурном модернизме

Синтез мистецтв у модернзм краще за все виявив себе в театр. Його архтектура вража новизною поднання суцльних скляних площин металевих вертикалей. Флософським пдрунтям цього напряму фрейдизм. Арп), Голланд (Тео ван Десбург), Нью-Йорку (Марсель Дюшан, Франсис Пкабя, Ман Рей) у Франц зявилися близьк м по духу журнали «Сик» («Sic») П. А. Бро «Северо-юг» («Nord-sud») П. Реверд. Одним з напрямв постмодернзму гперреалзм (нш назви цього напряму: суперреалзм, фотореалзм, слайдизм, документалзм тощо), для якого характерним наслдування фотограф живописними та графчними засобами.

Мережковсь-кий, 3. Втм, принцип цей не для модернзму абсолютним. Модернзм створю власн мфи, твори його нердко перетворюються на мфологеми. Деяк флософи XX ст. Вселенськ образи природи в живопис М. Врубеля важко назвати пластичним втленням певно «натурфлософсько» системи. Позбавлен стат лякаюч створння дико природи, архачн демони, доли агресивно еротики, народжен новою добою, зображен поза будь-яко конкретност – сюжету, типажу, простору, часу. У представникв цього напряму найчастше переважала тема великого мста.

Архтектори модернзму надавали будвлям вльно, рзномантно конфгурац, а особливо фантазували в галуз декору, де переважала хвиляста лня — так званий «удар бича», за визначенням В. Орта. Роб-рй, Н. Саррот, М. Бютор). Композиц його творв ррацональн, абсурдн, нод мтують кольорову фотографю («Постйнсть памят», «Передчуття громадянсько вйни» (л. Балла Абстрактна швидксть – автомобль прохав", 1913).

Музей Гугенхайма у Нью-Йорку (1943–1959) американського архтектора Френка Райта (1867–1959) уподбнено до перевернуто ггантсько спрал мушл, пандусом яко глядач спускаться до центрального внутршнього двору, оглядаючи зверху вниз експозицю картин, що висять на похилених пд кутом мольберта стнах. Саме про це мряв сам В. Канднський, саме це вн хотв виразити в свох творах. Вн заснований на поднанн рзнордних тем, фрагментв, образв. мпресонсти досить точно виражали цей головний принцип напряму. Засновник – румунський поет Тристан Тцара (справжн мя Самул Розеншток), що збрав навколо себе нтернацональну групу, в яку увйшли його спввтчизник лтератор, художник, архтектор Марсель Янко, скульптор, художник поет з Ельзаса Ханс Арп, нмецьк письменники-емгранти Гуго Балль Рхард Гюльзенбек н. Деяк з них потм експортували дадазм в нш крани. Так падння у безодню вдчаю поступово обернулося на слабку надю, зшестя в пекло – промнем свтанку рожевого пероду (1904–1906) творчост Пкассо, сповненого поетично гармон рожево-золотавих срблясто-блакитних тонв.

Модернзм в укранському образотворчому мистецтв

Алегоричн полотна Франца фон Штука «Грх», «Люцифер», «Смерть», «Вйна» та нш справляли сильний, хоча й грубий ефект. Втм, конкретн й буденн предмети та явища не вдкидаються символстами цлком. image — образ) — школа в англйськй та американськй поезях 1910-х рокв. Кубсти вважали, що живописний твр повинен передавати яксь узагальнен флософськ де, а не обктивн реал життя. Розвиток абстрактного мистецтва був вдображенням тенденц вдчуження митця XX ст.

Штокгаузен) моделю свт як хаос спонтанних звукв та образв. (вд фр. Символзм передував модернзму, живив його, але не завжди втлювався в його формах.

Передчуття громадянсько вйни (1936), мутантоподбна стота з спотвореним болем обличчям сама себе розрива на частини в пароксизм безумства на тл велично спокйного пейзажу з низькою лню горизонту, що гперболзу трагчний накал картини, попереджаючи людство проти жахв громадянсько вйни. За допомогою мистецтва вдбуваться х нтутивне осягнення крзь зовншн покрови. Усе лише грою лнй, площин, кольорв, але воно не матеральне в розумнн обмно наповненост. Невипадково улюбленим мотивом Магртта був мотив картини в картин: в Стан людини (1933) на мольберт в кмнат бля вкна зображено пейзаж, що точно повторю ландшафт за вкном – вкно ста межею мж буденним уявним, реальним та рреальним, свдомим несвдомим, плиннсть яких зтира вдмнност мж ними.

XX ст. Пропонували свй варант поднання свтово культури з нацональною традицю. При цьому митц використовують рзн матерали, принципи д, види руху, джерела руху форми.

Постмодернизм (постмодерн, поставангард) –

Вн майже не змшував фарби, писав широкими роздльними мазками. Лебдь звертала на себе увагу вишуканою красою, алегорю приреченост («лебедина псня»). Ункальнсть крихксть людського снування в свт розкрита в портретних образах Рафаеля Сойера (1899–1987) Ендрю Вайета (1917–2009).

Наприклад, у творах М. Врубеля — Пан, Царвна-Лебдь, Демон. Останн десятилття XX ст. Вони покращували побут шляхом внесення до нього краси. Завдання передати рух, швидксть, енергю, перенасичення свдомост сучасно людини множиннстю одночасних вражень футуристи виршували нод досить простими навними прийомами, наприклад, примноженням нг у собаки, що бжить, як на картин талйського художника Джакомо Балла (1871–1958) Динамзм собаки на повдку" (1912) або збльшенням клькост колс у велосипед (Динамзм велосипедиста" (1913) талйця Умберто Боччон (1882–1916). В образотворчому мистецтв стилстика модернзму краще виявля себе в графц. Вдчуття неминучост катастрофи сповню драматичн пейзаж художника смерчеподбними зламами простору (Червона вежа в Халле", 1915). де функцоналзму та нтернацоналзму Ле Корбюзье прийнялися також на радянському рунт в лакончност монолтних геометричних форм конструктивзму (1920–1930-т pp. ).

Получи доступ к мастер-классам топовых спикеров и базе полезных материалов

При цьому зверталась увага на простоту форм, економнсть матералв. Головний принцип мажизму, розроблений англйським флософом, — це принцип «чисто образност» при несуттвост тематики. Його засновником та деологом вважаться французький письменник поет Андре Бретон. У картин Над мстом" (1914–1918) Марк Белла пливуть, сплетен в обймах, над маленьким мстечком на тл безкрайнього неба у картин "Прогулянка (1917–1918) Марк одню рукою притриму Беллу, що невагомо пднматься в повтря, ншою трима в руц птаха, немов доводячи, що у нього синиця в руках, журавель у неб.

Заперечували символсти й реалзм, який, за висловом В. Брюсова, «перетворив мистецтво на просте вдображення життя». Модернзм в лтератур прийшов на змну усталеним класичним канонам розповд. Сюрреалств рзних кран днала дея соцального бунту.

Вдео: Свтова премра мультимедйного шоу "Велик модернсти"

Мистецтво модернзму — одна з течй авангардистського мистецтва. Адаптувалася класицистична мфологя з конфлктом мж почуттям розумом (Павка Корчагн, Левнсон, Маресьев тощо). Soleil levant»). Розпадаться, розлтаться, перетворються на осколки, в шматочки, плями вдблиски грубий матеральний свт, мир вчорашнього дня, яким задавлена людська душа з «вбрацями».

ншою причиною появи модернзму називають демократизацю суспльного життя наприкнц столття. Окрем дослдники взагал поняття «модернзм» вважають недоречним. сформувалася авторська манера спанського художника-сюрреалста Сальвадора Дал (1904–1989), чия творчсть стала засобом вивльнення дей несвдомого, породжених його власним життвим досвдом, нод реальним, нод надуманим. Помона (1907) майстра уособлю квтуючу силу природи в обтяжених пружно-округлих формах жночого тла. Причому, орнтаця на природне проходить крзь ус рвн модернзму, вд дей «флософ життя», тяжння до природност в людин (у П. Гогена, наприклад) до улюблених мотивв декору: лебед, павич, метелики бабки, риси й лле, латаття, стилзован окреслення хмар хвиль, хвилясте жноче волосся. Супрематизм, за Малевичем, це остаточний розрив живопису з зображенням реального свту. Нмецьк експресонсти для найбльшого «виразу» почали використовувати спрощен, примтивн пдкреслено груб форми.

У Супремус 58 (1916) тужливо-агресивний настрй створено поднанням сро-блакитно конструкц з жовтим чорним прямокутниками, що утримують рвновагу, важко кружляючи у невагомост. Режисерськ експерименти Л. Кулешова, С. Ейзенштейна, Вс. Дослдники вдзначають мотиви давньогрецького вазопису у творах французького художника. «Бачити, вдчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмон Жюль онкури.

Графчнсть, культ «чисто лн»— характерна особливсть модернзму, це не випадково. Вн вдмовляться вд деталзац, спрощу форму в пошуках совершенно дност кольору композиц. А в 1877 роц група художникв (К.

потребу нового мистецтва, яке йшло б у ногу з вком технки, втали вйну, яка, на х думку, очистить, оновить суспльство. Виникла на початку ХХ ст. Прямолнйний геометризм мнмалзм американсько абстракц 1950-х рокв, напоний пуританськими цнностями аскетизму, обмеження жорсткост, представлено також творчстю Барнетта Ньюмена (1905–1970), чи роботи будувалися на контраст вертикально кольорово смуги та великого яскравого поля. Його концептуальна споруда влла Савойу Пуасс (1929–1930) блискуче люстру знаменит пять вдправних точок сучасно архтектури будвничого. Футуристи обожнювали технку, натомсть людськ проблеми цкавили х менше. Росйський художник Василь Кандинський (1866–1944) пройшов еволюцю вд фгуративного живопису, простота сюжетно композиц якого поднувалася з драматичним напруженням фовстично насиченого кольору (Церква в Мурнау, Мурнау, обидв – 1908 р. ), до повного звльнення картини вд предмета, занурення у свт, прихований матеральною дйснстю, декларац нчим не обмежено свободи творчост.

Вдео: Шедеври з комори, знайшлися картини художникв-модернств

Зображальн засоби гперреалств значною мрою новаторськ. Фрейда, тому його творам властив зображення галюцинацй, марень, психчних вдхилень. На вдмну вд бльшост художникв напрямку Рене Магртт (1898–1967) не надавав значення спонтанност творчост, не вдавався до психчного автоматизму з його неконтрольованою абсурднстю, займався режисурою виднь, як влучно зазначив М. Герман. Першим реально оформленим художнм угрупованням XX ст.

Внутршнй простр плавно перетка в систем вдкритих сходв, що звязують його частини. Частина цього ункального авангардного доробку, що вцлла, експонуться в Нацональному художньому музе в Кив.

Близькими йому були сюрреалстичн мотиви еротизму насилля, свдченням чого вдома робота Перетворення коханцв (1938) з зображенням сплетених у любовному акт коханцв, насолода пристраст яких подана такою, що ма страхтливо руйнвну силу. Трагчн образи француза А. Камю (Чума, Облоговий стан, Чужий), росянки Л. Петрушевсько (Сво коло) утверджують знецнення людини в ситуац, коли визнаться лише людська субктивнсть. Концепця self-reliance (довря до себе), розроблена американцем Р. Емерсоном, передбача, що суспльство держава снують для особистост, ндивдуального розвитку захисту.

Модернзм та символзм, основн ознаки та видатн представники

Швейцарський скульптор Альберто Джакометт (1901–1966) у свох наскрзних конструкцях протестував проти традицйно мови скульптури з вдчутнстю вагомстю: його Палац о четвертй годин ранку (1932–1934) з легким остовом будинку, над яким злта фантастичний птах-птеродактиль, вража тонкою пластичною днстю дивно зацпенлих форм. У природ вдсутн лн як так. Експресонсти бачили людину задавленим бездушним механзмом капталстичного свту. З ншого боку, стилстика модернзму з принципами площинност, орнаментальност, вишуканост могла й не нести символчного змсту. Псля органзац персонально виставки в Нмеччин К. Малевич був арештований. futurum – майбутн) лтературно-художня течя в мистецтв 1910х рокв.

Символ, за словами Ф. Сологуба, здатен перетворити «брутальне й бдне» життя на «солодку легенду», яка цьому життю протистоть.

1. Модернзм постмодернзм: загальна характеристика
2. Стиль грузинського художника Нко Просман
3. Епоха модернзму, письменники поети
4. Стиль грузинского художника Нико Пиросмани
5. Эпоха модернизма, писатели и поэты

«Змучити» красу, щоб вона не була досконалстю, за якою можна лише вчно достигати, так нколи не досягнувши – такий був естетичний принцип кубств. датних французьких поетв Поля Верлена та Артюра Рембо, що припада на 60 — 70-т роки. У Пилярах (1927) Богомазов звернувся до проблеми динамчних просторових властивостей кольору, емоцйного впливу спввдношення локально забарвлених колрних площин картини. «Просто в повнй прямй вдповдност до важливших принципв мпресонзму, — поясню дослдник, — сво де та теор художники не оформлювали та не обнародували».

Як свордний протоман- фест експресонзму можна розглядати творчсть норвезького художника Едварда Мунка (1863– 1944), для якого смисл життя розкривався тльки у ставленн до смерт, до трагчних моментв снування. Найвдомшим представником цього напряму був Сальвадор Дал (1904 – 1990), спанець за походженням. Такий безпредметний живопис велико уваги надавав семантиц кольорв. Метаморфози простору Дал пода у картин Перетворення Нарцисса (1937), де герой, вдивляючись у власне вдображення у вод, трансформуться на руку, що трима яйце, з якого вироста квтка. Його пейзаж вирзняла органчна стихя чистих контрасних форм фарб (Прорив гребл", 1910 Сльський дм серед лип", 1907). У проз – безсюжетнсть, деструкцю всх змств, вльне асоцювання.

• Вдео: Золоте столття Парижа: народження модернзму 1 серя

L039Art Nouveau, нм. Останнй взагал ознакою культури XX ст., оскльки став реакцю на позитивзм XIX ст. з символзмом повязують свою творчсть видатн письменники й за межами Франц.

Предмети, явища природи розумлись в модернзм завжди в символстському, мфологчному план. Натхненний кубстичними натюрмортами Пкассо росйський художник Володимир Татлн (1885–1953) створював ункальн контрельфи, в яких повнстю вдмовляться вд фгуративних елементв, замнюючи х вльними пластичними асоцативними геометричними формами, що виходять за меж художньо поверхн в реальний простр. Йому подобалось населяти талйськ пейзаж (вн довго жив у Рим) кентаврами, що борються, жвавими наядами, фавнами, лсовими нмфами, написан ним в натуралстичнй манер. Боччон, Дж. При цьому природн форми лишались для Редона вихдним елементом його тамничих вигадок.

Стравинський), театр (А. л. 1), Музика) властив життстверднсть, оспвування молодост грац. Присутн в картин певна комчнсть свтосприйняття художника. Достатньо згадати Гондольра (1914) з його аналтичним розкладенням обмв синтетичним х звязком експресю дино силово лн, Солдата, який йде (1917) з поднанням внутршньодинамчно рвноваги статично-вертикально симетр асиметричного руху або викарбований диним рухом стеки роглфчно-аскетичний Торс (1914), чи просякнуту буянням архачно повноти форми та волею до життя Жнку, яка вдпочива (1911).

Росйський художник, поляк за походженням К. Малевич (1878–1935), який народився у Кив, став засновником супрематизму – одного з напрямв абстракцонзму, програмним твором цього напряму стала його картина Чорний квадрат (1913). У свому зрлому стил Джакометт винайшов вузьку вертикаль, майже безтлесно аскетично фгури, що взагал скасову обм, уособлюючи самотнсть людини у великй байдужост простору, почуття золяц особистост в страждаючому свт, граничне знеможення безсенсового снування (Жнка, яка йде", 1932–1934 Колсниця, 1950 Оголена, 1954 Людина, яка кроку", 1961). Жнка в його роботах Мадонна" (1895), Ревнощ" (1895), "Поцлунок" (1897), Вампр (1897) – персонфкаця еротичного жночого начала, болюче-жадане втлення грху й фатальне осереддя зла. У футуристичну органзацю входили М. Семенко – найяскравший, найдяльнший з футуриств, Гео Шкурунй, що називав себе «королем футуропрерй», В. Полщук, який декларував свою близьксть до Е. Верхарна Ф. Марнетт, О. Слсаренко, Ю. Шпол (М. На думку митця, ус зусилля потрбно зосередити на кольор, форм, фактур, рус. Не випадково його провсником став один з найглибших художникв рубежу XIX XX сс.

Таке мистецтво художникв груп «Мст» (1906) «Синй вершник» (1911). Не прагнучи в бльшост свох робт до «тамниць безодень» символстського свтосприйняття, не намагаючись осягнути гносеологю символзму, Мусатов все ж продовжував лишатися в його художнй атмосфер. Фарби, лн, кольори, на думку художника, знаками космосу. Представниками в укр. Для модерна характерн гнучк текуч лн, стилзований рослинний узор. Розглядали себе як «революцю в мистецтв», псля яко починатиметься нова колективна мораль, «комуна духа», заперечення «я», «футур-комуна».

Парадоксальнсть композицйного нтервалу порожнини мж пднятою рукою та волоссям у скульптур Жнка, яка розчсу волосся (1915) полегшу масивнсть матералу, наповню його стихю свтла, нада образу недомовленост, справляючи враження вчного творення первсно сутност життя. Пошук нових засобв пластично виразност вдчуваться в картинах росйського художника Аристарха Лентулова (1882–1943) Василй Блаженний (1913) Дзвн (1915), де дзеркало живописно поверхн розколються могутнм голосом прадавнх дзвонв, вдображуючи старовинну московську архтектуру, розбурхану ритмами сучасного динамчного життя. нше обднання Синй вершник, що виникло в Мюнхен у 1911 р. (В.

Представники ц теч заперечували чи навмисне спотворювали в свох писаннях реальний свт заради «виразу (експрес) внутршнього свту» митця, вважаючи його за дину реальнсть. Процес модернстсько творчост, зазначав Д. Затонськйй, « процесом перетворення реальних явищ, подй, проблем на доми, символи, знаки — тобто абстрактн форми, що не вдображають дйсност, а лише символчно моделюють, створюють дещо подбне до адекватного й душевного настрою». Образами жахаючих всникв апокалпсса, що пророкують кнець свту, сприймаються маленьк силуети вершникв у безкрай пустел розрзаного на рзнокольоров смуги лякаючого холодом пейзажу в картин Червона кннота" (1928–1932).

Полотна гперреалств часто були великого формату, зображували обкти з близько вдстан (крупним планом). Уособленням американського революцйного XVIII столття стали геро портретв художника Глберта Стюарта (1755–1828) з х потужною силою характеру, рацоналзмом, свободою вд авторитетв, життстверджуючими принципами ("Портрет Дж. Тужливо-самотня протяжнсть в простор вертикал заворожу глядача метафзичною багатозначнстю, нтелектуальнстю та поетичнстю, в якй художник бачив вдгомони бблйних тем (Абрахам", 1949 Хто лякаться червоного, жовтого, синього1966–1967). До початку 30-х рокв Баухауз був справд нтернацональною школою досвду конструктивств.

ХХ ст., як поднували в свой творчост реалстичне зображення життя з романтизмом. брати Е. Ж. Символзм».

На думку Д. Обломвського, «Мореас, Жамм, Кан, Ле Кардонель та нш учасники символстського руху 80—90-х рокв не були великими та оригнальними поетами, вони не зумли сказати свого слова в поез, внести в не цлковито новий змст, а були лише епгонами, наслдувачами Бодлера, Верлена, Рембо, раннього Малларме». Четвертий вимр – час – передано тут як всезагальну мобльнсть, первсну прастихю. Абстракцонзм (вд лат. Кубзм (фр. «Модерн» (фр.

Тривалий час вважалося, що зародився вн у Франц в 70-х роках XIX столття, а найпершими проявами модернзму були мпресонзм символзм. З. Фрейд (1856 –1939) вдкрив пдсвдоме як самостйну, незалежну вд свдомост основу людсько душ.

Художник бачив свт, який втратив сенс, вкрай безглуздими здавалися йому основи морал. Крупноформатн полотна Макса Ротко (1903–1970) з плаваючими в простор кольоровими площинами створен в стилстиц так званого живопису колрного поля. (назва пшла вд картини К. Моне 1873 р. «мпреся. Вдомий твр Гюнтера Юнкера Танцвники, що змнювався на очах публки в результат руху. Час модернзму як великого стилю тривав недовго. Кричуще «Я» художника витсня факт «зображення» замнються «виразом».

Фундуклевська уноч" (1914) вража кубстичною виразнстю лнй, футуристичним динамзмом та фовстською напругою кольорв. Ранн пейзаж фовста Андре Дерена (1880–1954) також сповнен драматизму життя природи, переданого гранично нтенсивним звучанням насичених плям чистих контрастних кольорв (Порт у Коллур", 1905 Лондонська гавань, 1906). Пендерецький). Композиця Червоний хрест на чорному кол (1915) з накладеними одну на одну формами кола хреста, рухом колрних площин динамчним перетином похилих лнй, енергетикою червоного кольору на пульсуючй космчнй порожнеч блого тла виводить споглядання за меж земного сприйняття на висок рвн духовно-космчного буття.

Дадазм – модернстський художнй перебг. Особливо скандальною виявилася «манфестаця Дада» в паризькому Будинку Творчост в березн 1920 р. Футуризм – (вд латин.

Роботи художникв вирзнялися повною вдсутнстю сюжету композиц. Навколо одн з найбльших у свт круглих площ по периметру розташовано будинок Держпрому (1925–1929, за участ С. Кравця М. Фельгера) з бокв – будинки Проектних органзацй (1930–1932, за участ М. Зандберг-Серафмово). Його сповнен прихованого змсту полотна вдзеркалюють найпотамнш рухи людсько душ: вдсутнсть завершено гармон кола овалу ста образом безкнечно триваючо безвиход та невдворотност, протяжнсть смуг – знаком зусилля подолання життвих перешкод, червоно-помаранчев вдтнки сприймаються символами енерг боротьби, холодн син та фолетов – мудрост й нтелекту, рожев та вохрист – первсно легкост та навност (Номер 12", 1954 Блий центр, 1950). Сформувався у французькому живопис 70-х рр. Дана течя припуска конкретизацю загальних, абстрактних дей в геометричних формах.

Неокласицистичн тенденц знаходять вияв у середин ХХ ст. Зрозумло, що мпресонсти орнтуються саме на почуття, а не на розум. Засновником цього напряму талйський поет Ф. Марнетт, автор Манфесту футуризму (1909). Символом торжества вльно радсно прац стала динамчна монументальна композиця Ври Мухно (1889–1953) Робтник колгоспниця (1937), в руках яких сягав неба символ Крани Рад – серп молот. Виника «краса для бдних», що несе в соб багато ознак велико краси стилю.

Експресонзм в кно виробив сво образн технологчн засоби виразност, високу пластичну культуру, але основним результатом цього стали «фльми жахв», як Ейзенштейг вважав самознищенням здорового початку в кномистецтв. У фгуративних композицях вн примушув глядача вдчути напругу крупним масштабуванням людсько постат (Автопортрет з моноклем", 1910).

Т, що йдуть. диною метою лтератури, за словами Стефана Малларме, не називати предмет, а «натякнути» на нього. Його навяний сновидннями художнй простр – прозорий, легкий, безкнечний наповнений повтрям, в якому мають право на снування зрки, небо, птахи, красив жнки його роботи, що нагадують декоративн арабески, населяють маленьк фантастичн стоти та крихтн декоративн форми (Карнавал Арлекна", 1924–1925 "Жнка, птах зор", 1944 Бабка з червоними крильцями на шляху зм, що повзе в бк зрки-комети", 1951). Абстракцонсти (лат. Цей дуалзм реального та деального — основа символчного свтосприйняття.

Моне, О. Ренуар, К. Пссарро, Е. Дега, А. Сслей) «добровльно» прийма назву «мпресонсти» та почина видавати журнал «мпресонзм». не несе диного деалу людини, натомсть панують дисгармонйн, однобок типи людей: людина-гвинтик, людина-гедонст (герой роману В. Набокова Лолта, геро фльму Р. Поланського Гркий мсяць), людина-прагматик (футуристичн геро В. Маяковського). Особлив риси самодостатньо людини – воля, гднсть, усвдомлення свого мсця в суспльств, жорстксть – вддзеркален вже в перших портретах колонального пероду у художника Джона Кош (1738–1815), наприклад, портрет Семюеля Адамса (1772). В укранському модернзму вдкривалися нов художн модел та структури: неореалзм (В. Джойс В. Вулф, О. Гаксл Р. Музль, Г. Е. Носсак X. Кортасар, Ф. Дюр-ренматт X. Л. Борхес.

У музиц (А. Паунд, пояснюючи мету мажизму, вказу на так його принципи: 1) принцип прямого вдношення до «реч» 2) принцип економ слв, спрямований проти вживання слв зайвих 3) принцип узгодження композиц врша з його «музикою». Футуризм – формалстичний напрям у лтератур та мистецтв ХХ ст. Укранськ неокласики прагнули зберегти право на власний моральний естетичний кодекс, виходячи з свого уявлення про загальнолюдськ мистецьк цнност, про деяку незалежнсть вчного мистецтва вд скороминущих виявв поверхн життя, про класичну норму в найзагальншому розумнн: строга досконалсть форми, пошук гармон духу, повага до «вчних» начал людсько душ вдповдний абсолют художньо правди.

Через короткий час «дикими» почали називати себе росяни, нмецьк художники – прихильники нового мистецтва. Jugendstil також часто загальна назва Secession вд лат. «Ми приречен до того, щоб пзнавати свт тльки через враження, яке вн на нас справля», — писав Анатоль Франс, який наприкнц XIX столття став одним з головних теоретикв захисникв мпресонзму, фундатором саме мпресонстично нтерпретац мистецтва. Для його полотен характерний монументалзм, а постат без рис обличчя (натомсть кольоровий овал) – вдгомн сумно тоталтарно епохи, коли особистсть пригнчувалася нвелювалася. Появу модернзму пояснюють рзними причинами.

Якщо донин, зазнача теоретик, точилися суперечки «за право виражати сутнсть художньо дяльност» — «наслдування чи перетворення дйсност» (тобто, як бачимо, суперечка реалств з романтиками), то модернзм на мсце цих традицйних двох принципв висува свй, третй, — «створення ново дйсност». Шалена жага фовств до самовираження, утвердження права художника на субктивне бачення свту приводили до того, що природа людина слугували не стльки обктом зображення, скльки приводом для створення напружених колрних симфонй, побудованих на граничному загостренн та пдсиленн реальних колрних вдношень. Отже, модернзм моделю ррацональну картину свту. У чому його головний змст. У 1922 р. К. Малевич очолю нститут художньо культури в Петроград, але де художника не могли втлюватися за умов, коли мистецтво, «стало частиною загальнопролетарсько справи» – за словами В. Ленна.

Унанмсти проголосили себе противниками символств (так само, як росйськ акмести). Передача руху в урбанстичному середовищ втлена ним у композиц Сантарний позд, що мчить через мсто (1915) примноженням кадрв руху швидкого позда, зображенням деформованих будинкв, пронизаних енергю цього руху, роздробленням цлсного предметного образу на хаотичну динамку ритмв, невпинними змщеннями контурв. Вашингтона, 1795). Одним з мистецьких напрямв початку ХХ ст. В той же час художники звернулися до мтац рис первсного мистецтва, творчост дтей психчнохворих. Неоромантизм – так називала Леся Укранка та нш творчий метод тих письменникв к. ХХ – поч.

Ернст, А. Масон, Дж. Балла). Визначення, пдхоплене Матссом, прижилося. Винятком з «антидемократичного» правила може слугувати теоря творча практика унанмств та експресонств (див. Його назва вдбулася вд французького слова fauve – «дик», а зявилося воно псля Осннього салону 1905 р., де представили сво роботи Анр Матсс, Андре Дерен, Морс де Вламнк, Жорж Руо, Кес ван Донген, Альбер Марц нш художники. Драму людей замнено драмою дей.

Народження постмодернзму повязане з кризовим явищами в захдному суспльств: так званою «холодною вйною», наростанням гонки озбронь, американською вйною у Втнам, боротьбою трудящих за сво права, молоджними рухами, екологчними катастрофами, що в останн десятилття постйно супроводжують науково-технчний прогрес (Чорнобильська катастрофа, зменшення озонового шару, глобальне потеплння тощо). На вдмну вд Крхнера, основним засобом художньо виразност якого була лня контуру, Карл Шмдт-Ротлуфф (1884–1976) шукав максимального напруження кольору. Його живопис святковий апокалптчна одночасно. У творах кубств переважа коричнева, темно-зелена, сра кольорова гама. У подбних художнх претензях ще оживав дух романтично утоп.

Унанмсти проповдували принцип днання народв, «однодушност» людей, злиття людини та природи. neos – новий classicus – зразковий) – тенденця в розвитку лтератури мистецтва, яка проявлялася псля занепаду класицизму як лтературного напряму знаходила вияв у використанн античних тем сюжетв, мфологчних образв мотивв, у проголошенн гасел «чистого мистецтва» й культу художньо форми, позбавлено суспльного змсту, земних насолод тощо. В образах спанського художника Хуана Мро (1839–1983) вдчуваться безпосередня щирсть спонтанний нав дитячо творчост. Одной из условных дат возникновения современного искусства иногда называют 1863 год1, когда Эдуард Мане выставил в Салоне отверженных в Париже свою картину Завтрак на траве (Le djeuner sur lherbe). Воно не повинно мати якихось соцальних зобовязань завдань. Одилону Редону, художнику з багатою уявою, щирому й витонченому, меланхолчно-мрйливому, належать загадков твори: «Кулясте око», що висить над землею, нби повтряна куля, «Крилата голова над водами», «Чудовисько, що лта», «Болотна квтка» з людським обличчям.

У середин 1880-х гурток Малларме розширються — через його «ввторки» проходять ус поети-символсти, включаючи «наймолодших»: А. Жда, П. Клоделя, П. Валер. На картин талйського художника Лудж Руссоло (1885–1947) Повстання" (1911) агресивнсть протестуючого натовпу вже передано за допомогою абстрактно динамчно структури, витримано в гаряче-червоних локальних кольорових плямах лнях, кутастих ламаних беспредметних формах, що пластично втлюють руйнвну силу енерг соцального руху. "Композиця 3 (1929), Сро-червона композиця (1935), Композиця з червоним, жовтим синм (1937–1942) вражають холодною чистотою де та нтелектуальною врвноваженстю композиц.

Одню з особливостей стилю модерн була орнтаця на органчн, природн форми. Модернизм в литературе пришел на смену устоявшимся классическим канонам повествования. Тому, до певно мри, образ XX ст. Засновник руху Флппо Томмазо Марнетт, талйський поет, опублкував перший манфест футуризму на сторнках паризького журналу «Фгаро» в лютому 1909 р. Програм манфести у футуриств було дуже багато – значно бльше, чим творчих досягнень.

Вс вони прагнули до уподбнення живописно структури музичному обрану, часто-густо поринали у фантазю, вдволкаючись вд буденност за допомогою казки, вигадки пропагували мимовльн вдчуття художника пд час його зткнення з реальнстю, тяжли до нтутивзму. Форма художнього твору повинна натякати на цю тамну метафзичну сутнсть речей, що не можна осягнути розумом, навювати. Цей напрям у мистецтв живопису К. Малевич назвав супрематизмом (вд лат. Символсти висунули дею самоцнност мистецтва, його цлковитого суверентету.

Справжнм ста таке життя ндивда, яке позбавлене будь-яких звязкв з реальним свтом. де супрематизму подляли О. Розанова, Л. Попова, О. Родченко, Е. Лсицький, В. Татлн тощо. Хроматична декоративнсть, спровокована пвденно-африканським свтлом барвистими орнаментами арабських тканин, проявилася в чуттвй сер Одалсок (Одалска в червоних шальварах", 1921 Одалска з турецьким стулом", 1928) з одягненими в екзотичн шати жнками на декоративному взерунковому тл. Використання мцних стйких металевих залзобетонних конструкцй (Кришталевий палац у Лондон архтектора Д. Пекстона (1851), Бруклнський мст нженера-проектувальника Дж. Метафора абсолютизувалася доводилася до образу тамничо-алогчно реальност. мпресонсти взагал вдмовились вд контуру.

Що було для художникв-футуриств визначальною ознакою майбутнього. У картин Блакитний лучизм (1912) форми простр складно кристалчно конструкц утворюються на перетин таких вдображених променв, переданих довгими ритмчними нтенсивно забарвленими мазками. Склалася люзя все загальност художнх нтересв та смакв всього суспльства. пол. Нова краса, проголошена ними, позбавлена гармон ясност.

Найвиразнше проявився у творах англйських письменникв: Дж. Роден), музиц (М. У поез – вльний врш з складно побудованим рзнорядцям. Бурхливе зростання мст за рахунок сльського населення призводить до появи в мстах масового споживача, який хоче оволодти вищими досягненнями мистецтва, але в освтньому, духовному план не готовий до цього. Лдером напрямку справедливо вважають художника Анр Матсса (1869–1954), у творчост якого життрадсне сприйняття свту, вра в його беззастережне щастя проявилася з найбльшою силою.

Виник в 1916 р. в Швейцар (Цюрху) в середовищ художньо нтелгенц як протест проти Першо свтово вйни вропейсько цивлзац, в якй дадасти бачили першопричину. Бунн, М. Коцюбинський). Формуванню кубзму як певно теч в мистецтв сприяла перша виставка фовств в 1905 р. У 1907 р. молодий П. Пкассо написав свою знамениту картину, один з програмних творв кубзму «двчата Авньонськие», що викликала гучний скандал (критики назвали «вивскою для борделя»). Незворушнсть стилстики виклика здивування занурю глядача в зацпенння.

Вдкидаючи традиц класично реалстично лтератури, футуристи ставали на шлях крайнього формалзму, заперечували загальноприйнят мовн норми й творили свою особливу «заумну» мову, любили чудернацьк словосполучення, позбавлен будь-якого змсту. «Створити найживше враження людсько правди, хоч би якою вона була», — таким чином намагалися вдтворити дйснсть брати онкури. У реалзованому архтекторами Палац культури заводу мен Лхачова у Москв (1937) функцональнсть трьох самостйних частин – клуба, малого залу великого театру (не побудований) поднано з динамчною асиметрю вльним компонуванням, домнантою якого стали геометричн форми оригнального металевого купола обсерватор клубу.

Образ людини-манекена з яйцеподбною головою став лейтмотивом картин художника, символом особистост, деформовано абсурдною суперечливстю сторичного часу у Великому метафзику" (1924) велична надлюдина, утворена нагромадженням деревяних геометричних предметв драпруваннями, пдноситься на тл сутнкового неба холодного ренесансного мста у Руйнуванн муз (1925) дв фгури у драпрованих хтонах мовчазно сплкуються на тл червоного замку. Вороний), метафзичний символзм (М. Вони органзовували шокуюч виставки, ставили епатрующие буржуазну публку спектакл, як, наприклад, «Газове серце» (Coeur gaz) «Бородате серце» (Coeur barbe) Т. Тцара, проводили провокацйн «фестивал», що часто супроводжувалися колотнечами. 3), «Вдкриття Христофором Колумбом Америки», «Апофеоз долара»). нший росйський символст К. Бальмонт писав про реалзм символзм як про дв художн манери свтосприйняття: «Реалсти охоплен.

Лишилось те, що повинно було перетворитися у гармонйний водночас абстрагований образ, позбавлений всього миттвого. проснував приблизно до середини XX ст. Корння художнього бунтарства вони знаходили у фарс символста Альфреда Жарр Юбю-король (1896). Футуристи оголосили про народження нового мистецтва, спвзвучного динамчному ритму нового вку «хмарочосно-машинно-автомобльно» культури. У картинах "Льввська вулиця. Водночас вдбувалося загострення бнарних опозицй: протиставлявся свт геров злодв (Допит комунств (1933) Бориса Йогансона (1893–1973). Фзична переконливсть конкретна дотиковсть образв Танг поднана з пронизливим вдчуттям нескнченного жалю (Низка залишкв, 1932 Згасання надлишкового свтла, 1927 Уявна кльксть, 1954).

Мистецтво — вище за життя, втручання життя в мистецтво буде лише згубним для останнього. Дадасти вважали, що в умовах повно деградац близького краху вропейсько цивлзац х першорядним завданням було прискорити цей крах, пдриваючи фундаментальн структури – структури думки мови. Чим жахлившим ставав свт, тим бльше абстрактним ставало мистецтво. Тут даться взнаки втомленсть мистецтва нби самим собою. Широко використовують цей прийом представники французького «нового роману» (А. Центральною у творчост всесвтньовдомого укранського скульптора Олександра Архипенка (1887–1964) стала кубофутуристична дея космчного динамзму, що через захоплення автора феноменом мфологчно свдомост та архачно творчост зумовила його надособистсну пластичну концепцю, його прагнення узагальнено передач певних станв людини.

Перша строфа частково пдтверджу подбне очкування. Течя конструктивзму узагальнювала новаторськ пошуки дячв авангарду в галуз створення нового побуту (дизайну), в архтектур, художнй графц, фотограф. Модернсти свдомо роблять свою творчсть антидемократичною, елтарною.

Псля виходу з увязнення Малевич-художник повертаться до предметност (Двчата в пол (див. л. 5), Снокс), але не до реалзму. Джексон Поллок (1912–1956) розстеляв полотно прямо на пдлоз та рухаючись навколо нього, хаотично набризкував фарбу з банок тюбикв сильними стрмкими жестами, нод використовуючи нж шпатель. нш назви: фр. Вони пропагували невпорядкований натиск внутршнього життя художника, що виключав будь-який контроль над процесом творчост. У знаменитй картин Постйнсть памят" (1931) Дал мовою символв алюзй представив снування людини мж свдомою памяттю у вигляд оранжевого механчного годинника, що так приваблю метушливих мурашок, несвдомою у вигляд мяких розплавлених годинникв, що показують невизначений гнучкий час вдносност, який деформуться у снах спогадах. Ц особливост американського соцокультурного мислення вплинули на розвиток мистецтва XX ст. Наприкнц 1880-х рокв розпочинаться перод розквту символзму у Франц.

Для раннього так званого сезаннвського пероду кубзму (1907– 1909) характерне конструювання обмно форми на площин, розчленування на геометричн елементи та сумщення х на полотн, спрощення форм предметв, сувора аскетичнсть кольору, тяжння до елементарних мотивв – будинок, дерево, предмети побуту. Часто в картинах кубств початковий вигляд зображуваного предмета важко уловлювався («Скрипка гтара» П. Пкассо (л. Дйснсть, яка спонука не довряти зовншнй реальност, породжу некласичне бачення свту.

Гучне вдлуння футуризму звучало в Париж, в Рос, але його деологчним центром була таля. Хвороблив галюцнац та еротичн видння картин Гра в темну (1929), Архтектончний Анжелюс Млле" (1933), Sex-appeal у вигляд привида (1934) вдображували постйну стурбовансть сексом, насиллям, почуттям провини, взуалзовану в досить салоннй манер одномантного гладкофактурного живопису. У футуризм, дадазм, «театр абсурду» монтаж виступа як засб пзнання свту: створюючи абсурдний образ, вн наочно показу обрис безглуздого свту. У них вдсутнй дух станово зарозумлост та пдкреслен ндивдуальн риси особистост.

Його портрети обдну прагнення розгадати тамницю персонажа, ухопити момент вдчаю, сумнвв, туги, поднати лякаючу потворнсть з зворушливою незахищенстю, втлити його благання кращо дол (Хлопчик з хоруу 1928 Розсильнийу 1928 портрет Маден КастаНу 1929). Твр справля моторошне, вдлякуюче враження абсурдност всяко вйни. Експресонсти головним вважали вдображення субктивних уявлень автора, тяжли до ррацональност, загострено емоцйност, що призводило до рзких кольорових контраств, геометрично спрощених форм, деформацй зображуваного, пдкреслення предметв чткими контурами графчних чорних лнй («Група художникв» Е. Крхнера, «Втрильн човни в гаван» Е. Хеккеля). був футуризм (лат. Окремо еспресонистично теч в укр. Вн формувався у свох найхарактернших виявах не на рвн загально стильово манери або «школи», а через творчу самобутнсть та еволюцю окремих митцв. Для творв характерним гострий сюжет, в основ якого – боротьба, небезпечн тамнич под.

Архипенко також зробив форми скульптури мобльними, як у композиц Про-карусель або Медрано (обидв 1910-т pp. ), де рухаються вс складов форми, утворено з конусв, кл ромбв, а також створив знаменит синтетичн обмн рухом конструкц архипен- тури на основ поднання металу, дерева, скла, де за допомогою складного механзму приводяться в рух вузьк барвист стрчки, що змнюють колрн образи за примхою митця. Ця яксть модернзму також повязана з його орнтуванням на природний свт. Художник Джорджо де Крко (1888–1978) в сер Площ тал" (1913) вдтворював сповнен вчного спокою пустинн мськ пейзаж з безлюдними галереями, класичними арками, ренесансними площами, меланхолйними статуями. Його Стрляючий Геракл (1909) сприймався як втлення неприборкано первсно сили людини, що сконцентрована в гранично напруженй енерг монументального образу, багатоаспектно розгорнутого в простор. У Танцвниц" (1925) образ танцю передано легкою вертикаллю одн лн, еротичним червоним серцем стегон, обличчям у вигляд напвзатемненого мсяця, що натяка на мстичну природу творчост, метафзично синм простором тла.

Трагзм образв характерний для творчост Жоржа Руо (1871–1958): його гротескно-потворн персонаж зображен у втражнй манер з палаючими кольорами, вплавленими в чорний контур (Мароканець, 1913 Старий король, 1916). У 1907 роц II.

У творах кубств переважа коричнева, темно-зелена, сра кольорова гама. Сюжети американських романв Дж. Модернзм – збрне позначення всх новтнх течй, напрямв, шкл дяльност окремих майстрв мистецтва XX в., що поривають з традицю, реалзмом що рахують експеримент основою творчого методу (фовзм, експресонзм, дадазм, сюрреалзм, кнетичне мистецтво, гперреалзм н. ). Архтектори Ле Корбюзье та Гропус вддали також данину нтернацональному стилю (1930–1960-т pp. ), флософя якого полягала у вдмов вд нацонально свордност архтектурного образу та сторико-характерного декорування.

Ще 1909 року англйський поет флософ (учень А. Бергсона) T. Е. Гюм заснову «Школу мажизму». Розумння життя як страждання, а живопису як шляху до його подолання, за влучним висловом М. Германа, зближу з експресонстами художника Хама Сутна (1893–1943). imagism, вд франц. Твр справля моторошне, вдлякуюче враження абсурдност всяко вйни.

Сюрреалсти були дуже епатажними, протестували проти державних нституцй, сучасно цивлзац, рзних полтичних течй (комунзму, фашизму). Шехтель в Рос). Нхто з них не мав досвду в живопис, х художн експерименти привели до народження експресонзму як нового художнього напряму. У цлому стиль модернзм ма ознаки втомленост, виснаженост.

Читателю были предложены психологические и философские концепции. У цей час зявляться кнетичне мистецтво (вд грец. Геометричн обми будвель обумовлен х функцю конструкцю в архтектурнй композиц. Сюрреалсти були дуже епатажними, протестували проти державних нституцй, сучасно цивлзац, рзних полтичних течй (комунзму, фашизму). Модернсти ж, визнавши нерозвзнсть свох суперечностей, приходять до заперечення духовно-етичних «абсолютв». modernus – новий, сучасний).

Композицй його творв ррацональн, абсурдн, нод мтують кольорову фотографю (Постйнсть памят, Передчуття громадянсько вйни (див. л. 3), Вдкриття Христофором Колумбом Америки, Апофеоз долара). Провокативну напругу створювало зображення Джоконди Леонардо з домальованими вусами ("L. H. O. O. Q. ", 1930), спрямоване на повалення загальновизнаного шедевру мистецтва з його недосяжного пдесталу. Вона увбрала в себе сумш рзних флософських вчень. Могутн гранован обми утворюють на поверхн подобу рельфу. Зявилося деклька нових напрямв.

Картина «Передчуття громадянсько вйни» (1936) закнчена за клька мсяцв до початку громадянсько вйни в спан. У стор мистецтва абстрагуюча тенденця присутня постйно. В. Канднський вважав, що нова абстрактна мова живопису допоможе прорватися крзь зовншн до внутршнього, крзь тло – до душ, крзь матеральну оболонку речей – до божественного «дзвону» духовно сут, що заповню Всесвт. Поступово в творчост художника посилювалося прагнення архтектончно продуманност композиц, монолтност форми, геометризац та узагальнення, що спричинило перехд до стриманого хроматизму й акцентування похмурих образв тужливо-одномантних провнцйних буднв (Суботнй день, 1911–1914).

Вдроджувалися архачн космологчн модел на зразок передньоазйських зикуратв (модель веж III нтернацоналу В. Татлна), далекосхдних мавзолев (мавзолей Ленна О. Щусева). Почалася тсна спвпраця Т. Тцара з редакторами журналу «Лтература» Андре Бретоном, Лу Арагоном Флпом Супо, що вже закладали основи ново, сюрреалстично, школи.

Так, аналзуючи Джойсв «потк свдомост», С. Хоружий пише: «. Таке свтовдчуття породило безлч напрямв, як в естетичному план близьк до модернзму, але за зображальними рисами нш. Чорний крадрат Казимра Малевича Кандинський. Винниченко), неоромантизм (О.

Найбльш аналтичну концепцю футуриств можна спостергати у творчост талйця Джино Северн (1883–1966): вн будував сво композиц на зсувах простору, змшуванн та дисонансних поднаннях фрагментв форм, ефектах мозачного дроблення, принцип симультанност, за яким рух передаться шляхом накладання послдовних фаз на одне зображення. Алеаторика з абсолютизацю принципу випадковост у створенн виконанн музики (К.

В архтектур стиль модерн народився з поднання двох тенденцй: прагнення архтектора рацонально використати нов матерали (сталь, скло, залзобетон) тяжння до певно мри малозмстовно, але вишукано декоративност. Першим куб стичним твором вважаться картина П. Пкассо Авньйонськ двчата (1907).

Аннен-ський, К. Бальмонт. Образотворче мистецтво на початку XX ст. В укранськй ж лтератур представниками неокласицизму були П. Филипович – лричний, розкутий, вдкритий для разномантних стильових «спокус», безпосереднй у вираженн громадянських проблем, О. Бургардт, М. Зеров – його поезя насичена культурологчно сторософськи, суворо дисциплнована думкою, М. Драй-Хмара, М. Рильський – поднував простоту глибину. ншою вдмнною рисою кубзму стало створення нового поняття краси. Наприклад, в творчост Тулуза-Лотрека, особливо в його плакатах та афшах «мова модерну» досить вдчутна, одначе з символзмом у Лотрека нема нчого спльного.

Особливе визнання сучасникв здобула творчсть чеського живописця, графка, декоратора, засновника майстра театрально рекламно афш та майстра декоративно-прикладного мистецтва Альфонса Мухи (1860 – 1939 рр. ), який працював в стил модерн, зокрема, в стил ар-нуво (Art Nouveau). Абстракцонсти (лат., не створивши чтко сформульованого манфесту, пзнше розйшлися власними творчими шляхами. У вдповдь на звинувачення новоромантикв у нбито презирств до «натовпу» та «надлюдському аристократизм» Леся Укранка писала: «Справжнй новоромантизм зневажа не самий натовп, тобто не особи, що складають натовп, а той рабський дух, який змушу людину добровльно зачисляти себе до натовпу, як до чогось стихйного, що поглина, нвелю, стира ндивдуальнсть, приносить у жертву нстинкту, стадност. Марю гипетську, 1912 Розпяття", 1912 Покладення в домовину", 1915). Для завершального синтетичного етапу кубзму (1913–1914) характерне повне заперечення значущост третього вимру живопису, акцентування живописно поверхн, перетворення на барвисте декоративне панно.

Але символзм первсно притаманний мистецтву. Супрематисти прагнуть знайти досконалу форму, яка, у поднанн з кольором, знаковою. Образ миру, стислий до супрематчной фгури, може легко стати планетарним знаком вищо гармон. В рзн роки до мажистсько школи належали американець Дж.

Найсуттвшими положеннями флософ модернзму : визнання глухого кута, в якому опинилося людство внаслдок бурхливого розвитку цивлзац криза та переоцнка традицйних цнностей поглядв на свт складнощ та суперечливсть взамин людини навколишнього свту (свт або непзнаний, або пзнаться лише нтутивно, несвдомо) визнання самотност людини, вдчуженост вд свту, замкненутост в кол свох фантазй, як у "Башт з слоново кстки" глобалзаця та нтернацоналзаця культурних процесв, що призводить до втрати нацональних традицй техноцентризм, техноморфзм (одухотворення технки) та х перевага над антропоцентризмом. Так у картин Ж. Брака Пляшка, склянка люлька (1913) сам предмети зображено схематично, в той час як акцент зроблено на газетних наклейках рельф панел дверей, розмщених на першому план. Найвдомша його картина «Острв мертвих». Абстрактвзм суперечливий. У теоретичнй прац В. Кандинського Про духовне в мистецтв (1910 р. ) творчсть визначено як умння художника психчною силою фарби викликати душевну вбрацю глядача.

ХХ ст. Пд впливом мпресонзму в живопис згодом зявляться мпресонзм у скульптур (О.

Вони — вдверте творння особисто фантаз художника, бльш того — вони результат надвольових творчих зусиль Врубеля трансформувати свт за законами свого власного бачення. наслдком щедро дарованих добою соцально-психологчних травм. Символзм дуже вплинув на вибр сюжетв та х тлумачення в модернзм.

дею неперервност архтектурного простору, яка заперечувала виокремлення споруди з природного оточення, американський архтектор Френк Райт (1867–1959) втлив у знаменитому Будинку над водоспадом" (1935–1939). Як бунтарський епатажний художнй напрямок вн зародився 1916 р. одночасно у Цюрху, Нью-Йорку, поширився в Нмеччин та Франц. Стиль модерн, он же Ар Нуво, однозначно является моим самым любимым стилем. Сновидння, куди, за тлумаченням психатра, проникають з пдсвдомого витснен свдомстю враження переживання дйсност, образи, думки, потамн бажання, сюрреалсти зробили предметом свого мистецтва. Горизонтальна домнанта простору (посилена особливостями ландшафту) вплинула також на експансонстський характер соцально-полтично традиц, на мфологю автомобля як рухливого дому, на динамчнсть суспльного життя. Пошуки нового у музиц цкавлять багатьох композиторв.

Але саме в модернзм «потк свдомост» абсолютизуться, перетворюючися часто на провдний стильовий прийом. З ц роботи почалася сторя кубзму, тсно повязанного з творчстю П. Пкассо, Ж. Брака X. Грса. Представники закарпатсько школи – Йосип Бокшай (1891–1975) (Си- невир, 1952 Бокораш, 1948), Адальберт Ердел (1891–1955), Андрй Коцка (1911–1987) (Верховинка, 1956), Федр Манайло (1910–1978) (Вересень, 1958, Колочава, 1958) визначалися святковою декоративнстю стилстики, колористичною гармоню, вльнстю мазка.

Яцкв). Критик Лу Воксель, описуючи враження вд х робт, вдмтив, що статуя, що опинилася в тому ж зал, яка була виконана в стилстиц талйського Вдродження, вража свою навнстю, немов «Донателло серед диких зврв». нший помтний напрям модернстського живопису, архтектури т. д. – абстракцонзм (абстрактвзм, абстрактне мистецтво – вд латин.

Знаменитий «Чорний квадрат на блому фон» був представлений Малвчем в 1913 р. на виставц як «планетарний знак». Ось чому Магртт у свой знаменитй картин Це не трубка (1929) пднматься до рвня концептуально конструкц, закарбовуючи вдмннсть мж предметом його зображенням. картина Кив. Його кроками слдував бразильський архтектор Оскар Нмер (нар. Гармоня срого з зеленим, 1872–1874). деологом обднання Мст виступав нмецький художник Ернст Людвиг Крхнер (1880–1938), улюбленими мотивами якого були нчн вулиц, мськ кафе та х завсдники. Все прекрасне здаться фальшивим, вддаленим вд реальност. Трагедйна нота звучить в композиц Скорботне передчуття (1928–1932) з фгурою –манекеном селянина з яйцеподбною болванкою слпого обличчя на тл неозоро порожнеч простору з покинутим будинком без вкон, пронизливим драматизмом божевльного жовтого кольору, настром пригнчено безвиход та життвого тупка снування у свт, що втратив цннсть людини.

Художник, по В. Канднському, «слуга вищих цлей», яка за допомогою кист олвця створю «вбрацю» душ, залучаючи до «Духу музики», Великого Космосу прийдешнього Духовного царства. Вона результатом звязку несоднмого: високого низького. Ледь впзнаван силуети людей, втрильникв, дерев, хмарин, водойм розчиняються у згущеному марев напружених вдкритих кольорв, вибухаючих експресю трумфуючого щастя або шаленого вдчаю (мпровзаця 6, 1909 мпровзаця 26, 1912). Найвдомшим представником цього напряму був Сальвадор Дал (1904–1990), спанець за походженням.

Навяна несвдомим художника картина Великий мастурбатор (1929) стала програмною в його творчост: чоловчий профль як мякий варант скел на узбережж Кадакеса трансформуться на жночий торс, квтку з фалчним пестиком ноги чоловка – жахаючий набр образв свдомост, збудженою прагненням насолоди. Г. Флетчер та англйськ митц T. C. Француз в Танг (1900–1955) протягом всього життя створював картини з манливими безкрайнми морськими просторами, чткою лню берега, на якому з туманного серпанку зявляються моторошн мяк каплеподбн стоти.

Кив (обидв 1914 р. ) художник синтезу аналтично розкладений реальний простр на площин шляхом використання рзкого ракурсу виду зверху з вкна, ритмзованого передування виразних кутастих овальних лнй плям залишених мж ними вльних нтервалв, вихороподбнстю спральних лнйних ритмв як знаку рухливост всесвту. Мнмальний прояв абстрактного мислення веде, навпаки, до гранично люзорност, натуралзму. У 1926 1928 рр.

Нщо, яке вмща в себе Все, у тому числ потенц майбутнього. Те, що зняте вдображене на екран, реальним настльки, наскльки реальним те, що бачить людина ув сн (електрический сон наяву О. Блока, образ Голлвуду як фабрики снв). Естетичн принципи абстракцонзму виклав основоположник цього напряму росйський художник В. Кандинський (1866–1944) у книз Про духовне в мистецтв (1911). онкури), реалств (.

Дами та франтуват чоловки готов напасти один на одного, подбно хижим птахам. Характерна плоска покрвля-тераса створила несподван умови для вдпочинку на нй. Якщо Танок вража свом динамзмом, то персонаж парного панно Музика виглядають статичними: розташован на полотн подбно до нотних знакв на нотному стан фгурки чоловкв сповнен спокою гармон. Його композиця Поцлунок (1907–1908) вража драматичною наповненстю доврливо нжност любовно дност чоловка жнки, спрямовано всередину х нтимного простору захищеною вд утискв зовншнього свту кутастстю замкненого обму скульптури, суворою монументальнстю, звязанстю з цлснстю прадавньо первсно форми. А також бльш пзн теч – Абстрактне мистецтво, дадазм, сюрреалзм. ХХ ст. При цьому в х манер членувати обми легко вдмтити вплив кубстчеського живопису, якому сам футуристи доркали в «застилост». Так нтегрована форма побудови зображення забезпечила вдмову вд диного взуального простору живопису, винайденого разом з перспективою.

Тут К. Малевич створю групу «Уновис» («Утвердители нового искусства»), обднавши свох однодумцв.

Псля органзац персонально виставки в Нмеччин К. Малевич був арештований. Равель, К. Дебюсс, О. Скрябн, . Сезанн перший вдчув, що цей шлях веде в безвихдь безпредметност субктивзму. Дал не пройде також повз атомно тематики псля трагед в Хросим, буде цкавитися квантовою фзикою будовою матер, що вдобразиться в картинах Атомна Леда (1949), Сферична Галатея (1952), де зображення розлтаться на тисяч елементарних частиць.

Схд сонця» («Impression. Графчну мову модерну створив Обр Бердсл в свох люстрацях до «Солом» О. Уайльда та в малюнках для журналу «Жовта книга». Символ якраз фундаментом усього напряму. був футуризм (лат.

Сюрреалсти повнстю пдтримували думку про вплив пдсвдомого на життя кожно людини. Страхтлив бачення длчеськие марення, буйство упокорювання, вдчай вра – ц вдчуття в рзних варантах проступають в творах сюрреалств, активно впливаючи на глядача. Джойса. Щорчно проводилися мстер з приводу народження нового свту – жовтневого перевороту. Вони в нього так ж реальн, як морськ хвил та лсове злля, серед яких вони мешкають. Цей шлях розпочав у свому вдомому сонет «Вдповдност» Шарль Бодлер, де природа поста як певний «лс символв», крзь який пряму людина.

неокласики, – здебльшого сонети та переклади з нших мов. Другий етап сюрреалзму, що почався на початку 1930-х рокв, вдзначений творчстю бельгйських художникв Магртта Дельво. Вплив символзму в останн десятирччя XIX столття стрмко зроста, вн ста модним напрямом. Графчн роботи експресонств шалено емоцйн за манерою поднання гротеску гперболи, концентрац контрасту свтла тн.

Кольори нчного мста рзк та дисонуюч, гарячков мазки пдсилюють враження тривоги.

Образ у мпресонств виника саме при безпосередньому, так би мовити, «Свжому» погляд на предмет. Лня набула вражаючо сили. В росйськй лтератур мпресонстичну образнсть застосовували прозаки А. Чехов, .

Ц гротесков образи вдтворювали зображальний потк свдомост автора (Великий лс, 1927 Видння, викликане враженнями вд нчного порту Сан-Денз, 1927). Сучасники фовств побачили у х творах лише вдмову вд вишуканост мпресонств. Коли глядач вмикав мотор, мшки оберталися, нажачившись гвздками, як до того звисали вниз. Термн «модернзм» походить вд французького слова «modernizme» (вд латв. Проте «поодинок» модернсти й представники органзованих напрямв використовують спльн прийоми, а творчсть численних модернств, як належать або ж не належать до рзномантних напрямв, характеризуться спльними рисами. Читачев були запропонован психологчн та флософськ концепц. (Н. Шеффер, Ж. Тенгл, Г. Юккер, Б. Стучебрюхов тощо).

Наприкнц XIX столття мпресонстичний стиль охоплю також лтературу. Кнетизм прагне обднати в дине композицйне цле рзн види мистецтва (звуков композиц, свтломузику). Яскравим прикладом його манери слугу Втряк бля Дангасту (1909) з насиченими вльними ритмчними хвилями кольору, що концентруються навколо композицйного центру картини з зображенням втряка на гребен пагорба. У манер художника поднувалися спонтаннсть, несамовита енергя, свобода творчого вираження водночас елементи керованост в декоративному розподл колрних плям, спввдношенн лнйних ритмв, свдомост побудови композиц (Номер 5, 1948 Номер 8, 1948 Син вс: Номер 11, 1952). А. Матсс вводить глядача до сво майстерн, приковуючи його увагу до великого панно «Танець», установленому на мольберт.

А. Петприцький (1895-1964) створив ункальну галерею з 150 портретв свох сучасникв – укрансько елти 20-30 рокв. Е. Паунд визнача образ як «нтелектуальний та емоцйний комплекс у момент часу». «Потк свдомост» безпосередньо вдтворю процес внутршнього мовлення персонажа (його також називають «внутршнм монологом»), вербальними засобами зображаються його синтаксично ненормован переживання, роздуми, спогади. Становлення американсько цивлзац стало процесом збирання самостйних енергйних ндивдв, готових до задоволення в першу чергу власних потреб: гасло each and all (кожний вс) з врша американського флософа письменника Р. Емерсона вддзеркалю притаманний американцям тип суспльно консолдац. Елот, Ф. М. Форд, Д. Г. Лоуренс, Р. Олднгтон.

Павич ще в Давньому гипт вважався символом мста Сонця, часто фгурував у християнськй конограф бля райського дерева життя, викликав цкавсть свою екзотичнстю. Модернизм критикуется изнутри»4. Наприклад, назву врша А. Лхтенштейна «Свтанок» готу до сприйняття картини, передавально певний настрй. Визначним представником фовзму був Анр Матсс. Обличчя людини перетворено на застиглу маску, що розриваться у воланн вдчаю. Самотня стота, яка нервово стиска в розпач голову руками, загублена посеред гнтючого свту.

Тому його подекуди називають нефгуративним. Тут набирав силу нацоналстичний рух, що пзнше привв до встановлення фашизму. на нмецько-австрйському рунт, схильному до соцально змстовност та естетизац потворного. Для свтла — блий папр, для темряви — чорна туш жодних напвтонв. Фундатори абстракцонзму – укранець К. Малевич росянин В. Кандинський (у Рос), П. Мондран (у Голланд), француз Р. Делоне чех Ф. Купка (у Франц) – намагалися проникнути в глибинну сутнсть свту, приховану вд звичайного ока, втлити духовний змст взамод першоелементв буття, прихований скороминущими явищами предметного свту.

Той же К. Фдлер зауважу: «Мистецтво аж няк не покликане проникати в низьку дйснсть, що дйснстю всх людей. » Але в той же час модернзм не прийма романтично втеч вд дйсност. Надзвичайно розповсюджений в конограф модернзму мотив павича, павичого пря мав для глядача твору Врубеля досить стйке самостйне значення: дею краху, загибел пихатих людських задумв (»простертих крыльев блеск павлиний" — Брюсов). Поряд з мфом, як його молодша сестра, розташувалася казка. В той же час зявляються перш збрки поетв, як були свдомо зорнтован на символстську поетику («Кантлени» Ж. Мореаса, «Заспоконня» А де Рень, «амми» С. Меррля та н. ).

Великий вплив на нмецьких художникв надала творчсть норвежця Е. Мунка, швейцарця Ф. Ходлера. Художник нмецького походження Макс Ернст (1891–1976) у свой програмнй робот Слон Целебс (1921) представив механчного монстра, що жахаюче-невпинно рухаться на глядача, фантасмагоричний образ якого став трансформацю в темряв пригнчено свдомост резервуару для збереження зерна. Безлч композиторв-авангардиств прагнули виразити новий змст тльки з допомогою невдомих музичних засобв, йдуть на рзн експерименти, як призводять до руйнування естетичних технологчних пдвалин музично культури (заперечення звуково органзац – мелод, гармон, полфон). Кобилянська), мпресонстичний символзм (М.

Той же Пссарро зазначав, що мпресонзм ма бути теорю «чистого спостереження». Однак росйськ футуристи пшли значно дал вд свох попередникв. Учасники групи присвячували сво збори колективнй творчост – створенню «симультанно-шумово» поез (poesie simultann e bruitiste): не пклуючись н про логку, н про цлснсть, н про вдмннсть мов, вони довльно сполучали слова фрази цю «креатвний акт» включав також крики, гру на фортепано, свист удари литавр. При всй свой програмнй заданост твору сюрреалств викликають найскладнш асоцац. Звертаючись до першоджерел цлсно-поетичного сприйняття свту в мф, ц, минулому, майстри модернзму шукали закони художнього перевтлення реальност. Боморфн роботи Мро близькими до органчно абстракц.

Одним з яких був кубзм. Причому форма ця не самоцллю, вона ма служити вираженню де. Серед фундаторв абстракцонзму називають мена В. Кандинського (1866-1944), К. Малевича (1878-1935) та ндерландця П. Мондрана (1872-1944).

Ж. Ромен, Ж. Дюамель (поетична збрка «Супутники») та нш письменники вбачали в основ всляких духовних зближень не спльн свтогляди та нтереси, а пдсвдом мпульси. "Що жахлившим ста свт, то абстрактншим ста мистецтво", – писав художник П. Кле. Його картини, написан на сюжети легенд мфв («Соломя», «Галатея», «Цар Давид» тощо), нтерпретован мстично, забарвлен його багатою фантазю, наповнен вигадливими, прискпливо намальованими деталями. Застарлими було оголошено етичн цнност минулого – спвчуття, романтичне кохання, довру, повагу до людсько особистост. Отже, символ народжуться там, де неможливо зобразити предмет.

(М. деалзаця майбуття замня тут вропейську поетизацю минулого.

Модернзм (фр. Традицйн конографчн схеми набували в тоталтарнй культур нового змсту, який через них ставав сакралзованим. За влучним виразом Л. Андреева, ця вдсутнсть програм манфеств «говорить про присутнсть мпресонзму».

Ионеско), пасивн бездяльн, живуть на сцен незалежно вд оточення. Сукупнсть найновших течй у свтовй культур вд 70-х pp. Л. Мойсевич).

---