Академізм
А ти неодмнно хочеш вселити свом юнакам пдозрле ставлення до школи. Такий метод навчання залучення людини до мистецтва Гете вважав неприпустимим.
Вн пояснював це тим, що при копюванн роботи цлком вдбуваться процес наслдування «без розбору», це не вимага някого зусилля розуму. Але в обох випадках основним принципом залишалася простота. Оскльки за еталон виголошуться мистецтво античност та високого вдродження, особлива увага придляться монументальним видам жанрам, класичному рисунку та вдточенй «талйськй» перспектив як фундаменту образотворчост. Але це люзя.
Пд ударами реалств (у тому числ росйських передвижникв) академзм поступово розпався лише почасти збергся в кнц ХХ столття в ХХ столтт у ряд кран, здебльшого в оновлених формах неокласицизму. ттен, розробивши теорю колрних контраств, заснував у Вдн школу. Так, у Франц академсти почергово критикували романтизм (Т. Жерико Е. Делакруа), критичний реалзм (Г. Курбе), мпресонзм (Е. Мане, К. Моне та нш). Головними принципами академзму були орнтаця на спадщину минулих столть (античнсть, вдродження) дослдження деалв прекрасного, який академсти бачили в прикрашанн натури в силу недосконалост. Навпаки того у Франц у французькй Швейцар вони скоро були помчен, а працями старшого Декандоля (Альфреда-Бенкетам) остаточно встановлено вчення про днсть основних органв рослин допомогою зставлення величезного матералу при вивченн симетр квтв.
В. Гете (1749-1832) – один з основоположникв нмецько лтератури нового часу рзнобчний учений, який висловив «генальн здогадки, предвосхищающие пзншу теорю розвитку», зокрема теорю кольорознавства, вдгукнувся, на роботу Ддро статтею «Досвд про живопис» Ддро», в якй пддав критиц його погляди. Вчитися вн почав у художника Худсон, закнчив свою освту в тал. Про його портрети навть говорили, що в них «передчуваться» драматична доля окремих моделей (Портрети мадемуазель Рвр, вконтеси де Сеннон, герцога Орлеанського).
- нацональний музейтараса шевченка
- Украинский Английский – академзм
- Неокласицизм академзм в живопис
- Мсце академзму в стор мистецтва
- АКАДЕМЗМ перевод с украинского языка на английский язык в других словарях
- перевод слов, содержащих АКАДЕМЗМ, с украинского языка на английский язык в других словарях (первые 3 слова)
- Следующие термины на турецком Украинский языке
Вн чудово вдчував стиль доби умв передати сутнсть зовншност характеру портретованого. Митець мав намр трактувати сюжет як сторичний дйсно наблизився до максимально переконливого вдтворення ситуац завдяки величезному пдготовчому матералу (бля 600 етюдв). Найзначнший твр Ддро «Племнник Рамо» (1762-79, вид. Систематизаця художньо освти, вддансть класичним традицям супроводжувались утвердженням «рарх жанрв», розподлу всх жанрових рзновидв на «висок низьк», бльш менш престижн.
установи став офц. Так, наприклад, не можна знайти дилетанта, який би добре малював. Разом з тим, схож засоби формування образу дозволяють говорити про спордненсть явищ.
У свох офцйних виступах (а в даному випадку вн вистукав як би неофцйно: «Ви один прочитате цей твр, друже мй а тому мен можна писати все, що заманеться») вн говорив совершенно протилежне. Рахуючи сучасну дйснсть негдно «високого» мистецтва, А. протиставляв й позачасов позанацональн норми краси, образи, що деалзуються, далек вд реальност сюжети (з антично мфолог, Ббл, древньо стор), що пдкреслювалося умовнстю абстрагованстю моделювання, кольору малюнка, театральнстю композиц, жеств поз. Ддро (Diderot) Ден (5. 10. 1713, Лангр, – 31. 7. 1784, Париж), французький письменник, флософ-просвтитель. Парадигма виникнення, як привнесення форми, зада в античнй культур вектор трактування демургоса як творить реч з матерально першооснови свту в акт гештального структурування, додання м за допомогою форми – визначеност самост в процес взаморезонрующего взамод обктв одно-порядково спльност, а з ншого – з формовано в тезм принципово монстично парадигмою творння демургом свту з нчого – поза вихдного готвкового матерального субстрату, що допуска можливсть феномена дива, в той час як фундаментальна необхднсть для становлення матерально причини задавала антично натурфлософ вектор осмислення свтового процесу в парадигм природного закону.
Слуга його господар сперечаються з питань флософ та морал. Для цього собору створив великий комплекс кон Т. Нефф – визнаний майстер релгйного живопису та портретист, який досить гармонйно поднував романтичн настро з академчною художньою мовою («Здвиження хреста», п-т мператриц Олександри Федорвни»). Таку ж напруженсть почуттв, що виявляться передусм у використанн свтлотньових контраств та барвно динамки ми спостергамо в Автопортрет молодого Т. Шевченка (1840) – старанного учня К. Брюллова, який зумв поднати в робот обидв стилстичн тенденц. Уособленням якостей переможно буржуаз сприйматься портрет власника часопису «Деба» О. Бертена.
представлений творчстю Ж. О. Д. Енгра. А. виник в кнц 16 ст в тал. Понад те, гармонйне людське тло ста мрою краси, унверсальним естетичним принципом. Ункальним прикладом щиро вдданост мистецтву, прагненням поднати висок деали великого стилю з правдивстю опорою на натуру стала двадцятирчна робота О. ванова над полотном «Явлення Христа Народу». Прагнучи забезпечити фактичну доступнсть школи, Ддро вважав за необхдне органзувати матеральну допомогу держави дтям бднякв (безкоштовн пдручники харчування в початковй школ, стипенд в середнй та вищй школ).
Ус галуз мистецтва централзувати. У цьому вц для них вельми природно захоплюватися бльше блиском, нж грунтовнстю, надавати перевагу розкшну недбалсть стомлюючо точност. О. Кабанель, А. В. Бугро, П. Бодр були послдовниками Енгра на шляху формування живопису стилстики академзму, якому офцйн кола надавали статус «високого мистецтва», адаптованого до смакв друго третини столття. Дана щабель дозволя звльнитися учню вд пдпорядкування чужому авторитету знайти свободу керуватися лише свом власним розумним судженням. Засадам академчного живопису вдповда тепла барвна гама, пластичнсть моделювання форм.
- - (Мистецтвосвт)ОбсужденияПросмотр темы2
- Словник лтературознавчих термнв
- В Ужгород продемонстрували добутки музичного академзму Закарпаття
- Пацнти довряють лише хорошим лкарям
- В Ужгород вдкрили виставку подружжя Войтовичв (ВДЕО) (6)
дал: «Не слд, однак, забувати, що, штовхаючи учня без художньо освти до природи, його видаляють одночасно вд природи вд мистецтва». У «Салонах» – критичних оглядах перодичних художнх виставок – Д. пдда критиц представникв класицизму рококо (Ж. Це – «Купальниця Вальпнсон», «Одалска з рабинею», «Велика одалска», «Турецьк бан» тощо. (Характерно, що розпочату в молодост роботу Енгр закнчив у 1856 роц). У 19 ст А. (А. Разом з тим, в творчост талановитих академств так специфчн риси – як ми вже зазначили в аналз творчост живописцв часв ампру – поднувалась з яскравими художнми досягненнями в тих роботах, як не претендували на «високий стиль» – передусм в портрет.
Ддро був проти панвно на той час у всй вроп системи освти з класицизмом Вербалзм. Вдграв на певному етап позитивну роль у становленн ху-дож. Засилля А. викликало рзкий протест з боку прогресивних художникв (у т. ч. рос.
Фактично академзм в цей час переплтаться з салонним живописом. Найчастше термном «академзм» користуються тепер для характеристики побудови композиц, технчного виконання твору, високого щаблю цього виконання. Вперше на принцип здйснення даного правила звернув увагу англйський художник, перший беззмнний президент Королвсько академ мистецтв (вдкрита в 1769 р. ) Джошуа Рейнольдс (1723 – 1792 рр. ). Характер А. залежить вд статусу академ (громадська, державна), рол в розвитку мистецтва, освти, науки.
Тому твори Кабанеля та нших митцв даного напрямку набувають визначення «салонного живопису». Щоб правильно переконливо зобразити предмет, його треба досконально вивчити, особливо, коли ми хочемо зобразити людську фгуру.
Характерною ознакою академзму, який досить критично сприймався значною частиною мистецького середовища, було недоброзичливе (нод агресивне) ставлення до нших течй напрямкв сво доби. А в чудових полотнах «Фрна на свят Посейдона», «Танець меча», гра в кост тощо чудовий пейзаж, узагальнен мотиви антично архтектури скульптури, геро та персонаж, що х оточують, зливаються в цлсний гармонйний образ. Навть у драматичних композицях («Свточ християнства») ця сяюча краса притишувала трагзм теми.
Учн нколи точно не малюють т жив модел, як вони перед собою мають. Салонне мистецтво експлуатувало еротику, оголене жноче чоловче тло, стародавнх римлян, привабливих тваринок (котят, цуценят, козенят, кроликв, голубв), квти, здебльшого троянди, елегантний сучасний одяг чи екзотичн шати числених Саломей, Клеопатр, Сафо, закоханих пар, оголених жнок з розбитими вазами.
В живопис дану лню успшно розвивав В. Боровиковський. Роз39яснюючи це положення у свой полемц з Ддро. Ц роботи приваблюють вдтворенням тонких проявв життя душ, поетичне вдчуття.
Однак багато молод художники, говорить Гете, цього, на жаль, не усвдомлюють. 1875).
Прогресивн художники пдхопили ц де стали вдображати х у мистецтв. У 1773-74 Ддро на запрошення Катерини II прихав до Рос. Рисувальник спостерга предмети в природ, аналзу х форму, спираючись на знання, на логку. Французька Академя мистецтв вносить багато нового в академчну систему художньо освти та виховання.
Почалася справжня експлуатаця тльки порядних сюжетв (бблйних чи античних), тльки красивих, зовншньо привабливих моделей, виправлених за античними зразками, вртуозним технчним виконанням самого живопису чи скульптури. Будуючи методику роботи з учнями, педагогу необхдно з особливою увагою ставитися до обдарованих. Акцент ставиться на фундаментальност, серйозност, систематичност.
Болонська школа виробила правила наслдування мистецтва античност та Високого Вдродження, а також французького академзму друго половини XVI – XVI столть (Шарль Лебрен та нш), що засвов ряд принципв прийомв класицизму. У 1732 отримав звання магстра мистецтв. Вн дотримуться канонв академзму в уславленому полотн «Останнй день Помпе», але успхом роботи завдячу тим, що поднав ц засади з окремими рисами романтизму. З особливою наполегливстю зайнявся вн вивченням природничих наук по призд свому в Веймар (1775), коли став наближатися до 30-рчного вку.
Обидва швидко проросли нероздльно один в другого. Починаючи з XVIII до друго половини XIX столття, художн академ Франц, Англ, Рос, Нмеччини переживають свй «золотий вк». У ХХ столтт академзм (очолюваний Антоно Канова в тал, Жаном Огюстом Домнком Енгром у Франц, Федором Антоновичем Брун в Рос), спираючись на вихолощену традицю класицизму, вв боротьбу з романтиками, реалстами натуралстами, але сам сприймав зовншн сторони хнх методв, перероджуючись в еклектичне салонне мистецтво. Незважаючи на переслдування реакц, Ддро довв видання Енциклопед до кнця. Серед досягнень Ф. Брун – розписи саквського собору.
Шедевром митця вважаться «Палаючий червень», де виявилось щире захоплення автора красою модел чари лтнього полудня. 1830) написан в дус дезму. Включаючи в навчальний план релгю, Ддро зазначав, що робить це, зважаючи на поглядами Катерини II, в якост прихованого «протиотруту» намчав викладання морал за матералстичним книг Т. Гоббса П. Гольбаха. Вони часто займаються гравюванням, тому що х спокуша розмноження.
Воно потребувало не стльки зовншнього враження, миттвого вдгуку на рзн явища дйсност, скльки глибокого знання структури зображуваного обкта. Позаду велично постат актриси «в образ» – алегоричн персонаж Вдчаю та Милосердя. Навпаки, багато хто погано малюють добре пишуть фарбами.
Адже академя – це суспльний нститут, вдповдальний за формування (за можливост – у високохудожнх образах) картини свту, бльше того, за формування офцйно картини свтобудови. Таким може вважатись полотно «Антох Стратонка», де юний царевич помира вд прихованого палкого почуття до сво чарвно мачухи Стратонки. У самй тал художня творчсть поступово вичерпувалося.
Серед вдомих представникв А. : Ш. Лебрен, Ж. -О. -Д. «сторичне значення французького класицизму величезна. Серед видатних досягнень майстра – декоративн роботи у Версальському палац: Дзеркальна галерея (1679-84), салони Миру Вйни (1685-86), розписи салону Достатку н Новоявлений стиль знайшов продовження у портретному жанр.
Вьен, Ф. Буше) захища жанрову живопис Ж. Б. С. Я би навть сказав – метафзично важливост та метафзичного престижу. Основними темами для картин протягом майже трьох столть залишалися бблйн сюжети.
П. Бодр в свох полотнах окрм антично-ренесансно класики надихався втчизняним рококо – його зваблив герон нагадують нмф Буше, вдзначаючись привабливою декоративнстю («Перлина хвиля», «Венера, що граться з амуром»). Емоцйнсть його жанрових полотен «Покараний син», «Паралтик чи плоди доброго виховання», «Батьквське прокляття», «Селянське веслля» тощо перетворються в уроки морал. Шардена Ж. Б. Греза, яка захоплю його правдивим зображенням натури, буржуазного побуту. У зоолог, або врнше в порвняльно анатом, Гете керувався тими самими деями, що й у ботанки.
Такими сприймаються «Розбитий глечик», «Двчина, що оплаку пташку», де пташка чи глечик символзують втрачену невиннсть. Був академзм, який грунтувався тльки на "догмах канонах. передвижникв).
Означен риси художньо освти практики прослдковуються вже в мистецтв 18 столття.
Квнтесенцю, найдосконалшим втленням розумння художником краси оголеного жночого тла «Джерело» – деал «вчно краси» визнання вдданост митця деальнй довершеност чистот образв антично класики. Академзм виник наприкнц XVI столття в тал. Гете-натуралст.
Репрезентативнсть та деалзаця образв поднуться в робот з потягом до природност. Бурхливим успхом був зустрнутий грандозний «Мдний змй» Ф. Брун (565х852). Баухаус був вищим навчальним закладом.
Тому що в такому раз вн був би по дороз до мистецтва. Ддро тепер розгляда театр як «нший» умовний мистецький свт. Виникнення, таким чином, мислиться формуванням, а формування, як оформлення ззовн – привнесення форми. Буржуазя в цей перод вступила у боротьбу проти совершенно влади монарха, вона закликала до об39днання всх класв суспльства для знищення привле аристократ пережиткв феодалзму. Недосконалсть натури слд було показувати «бльш досконалим», оскльки вважалося, що вс предмети в природ мають дефектами й недолками. Проте, картина залишилась чи не диним вдалим полотном «великого стилю» в творчост К. Брюллова (можна також згадати лричний варант поднання академзму з романтичним захопленням екзотичним сюжетом в «Бахчисарайському фонтан»»). Роботи А. В. Бугро вважались зразком консервативного «доброго смаку» – гранично достоврн в деталях (митець прискпливо вивчав анатомю, археологю, костюмологю тощо) його богин, нмфи, пастушки купальниц милували око продуманою красою («Аму Психея»).
У свой систем навчання Рейнольдс звертав особливу увагу на цлснсть сприйняття, вмння поднувати композицю, колорит, свтлотнь, малюнок образ (дею). Такими «Три грац, що прикрашають герму Гменея» (портрет сестер Монтгомер), де автор прагне реалзувати власну доктрину академчно освти та живопису академзму. Те, чого не вчать в академ, належить до сфери дилетантв, самоучок, недоучок, профанв. Та ж ситуаця прослдковуться в росйському художньому житт. Чтка ритмчна органзаця композиц, вишукан зставлення форм (струнка постать Стратонки стрмк канеллюри колон), промовист пози геров, локальн барви – все тут обумовлено сюжетом працю на адекватне взуальне вдтворення антично легенди.
«Дилетант завжди боться грунтовного, мине придбання необхдних знань, щоб пдйти до виконання, змшу мистецтво з матералом. Залишаючись по багатьом стилстичним ознакам класицистичними, його портрети входять в образний лад романтизму ставленням до людини, високими уявленнями про внутршню значимсть особистост.
З цим пов39язано звернення Ддро до першообразу, деально модел, непорушною совершенно норм прекрасного, що отримала найбльш повне вираження у грецькй класики («Вступ до Салону», 1767). Боротьба з класицизмом пронизу роботи Ддро, присвячен питанням драматург, театру, музики. Такорю, наприклад, творчсть. Глазунова, О. Шилова, С. Смрнова та нших. Ддро прагнув побудувати навчальний план середньо школи у вдповдност з системою наукового знання, з урахуванням взамозалежност наук, видляючи в кожному роц навчання головний предмет (наприклад, 1-й клас – математика, 2-й – механка, 3-й – астрономя т. д. ). Академизм как метод присутствует в творчестве большинства членов товарищества «передвижников». освти.
Було б надто довго зупинятися на нй бльш детально, краще робити, нж говорити. Академзм в Рос в наступн десятилття представлений рядом високопрофесйних живописцв – Ф. Брун, Ф. Броннков, Г. Семрадський, К. Маковський, Т. Нефф, . Айвазовський та нш типово поднували дотримання правил «великого стилю» з певними рисами романтизму, а пзнше – реалзму в масштабних полотнах, як дуже позитивно сприймались. Академзм (грецьк. Звдси виникла теоря про склад черепа ссавцв з деклькох хребцв, що виникла в думц Гете у Венец, на Лдо, де вн випадково побачив розсвшись по швах баранячий череп. Т ж тенденц пронизують «Парадокс про актора» (1773-78, вид.
Пд ударами реалств (в т. ч. Так-то думки керували поетом при вивченн, як ботанки, так зоолог. Академ художн) засноване на догматичному дотриманн зовншнм формам класичного мистецтва.
Академчним тепер мг бути як релгйний твр («Христос перед народом», Глазунов— син), так твр на побутову тему без зображення бблйних чи сторичних персонажв. А. не ма строгого термнологчного статусу, виража поняття або високого рвня наукових дослджень (академзм мислення, академчне лтературознавство), або зверхньозневажливого ставлення до членв академй, як слпо дотримуються загальнообовязкових канонв у мистецтв, вимог нормативно поетики в лтературнй критиц. Щоб правдиво, реально зобразити х, треба знати ц закономрност. В XIX веке академизм стал включать в себя элементы романтизма и реализма.
1830). Поступово академзм зовсм втратив можливсть впливати на розвиток художньо творчост. Серед полотен «високого стилю» характерним прикладом служать «Апофеоз Гомера», «Юптер Фетда», «Обтниця Людовика Х», «Мадонна з гостю» тощо. В першй половин столття найбльш повно академзм. (франц. На певних етапах суспльного розвитку академ можуть стати осередком або традицоналзму, ретроградства, або новаторства творчого пошуку. Академ художн).
Йому надаться особливе значення. Тльки коли х талант зовсм дозр, може, настане час, коли можна буде обйтися без правил. Думки Ддро про народну освту викладен у «План унверситету або школи публчного викладання наук для росйського уряду», складеному в 1775 на прохання Катерини II, в ряд замток, написаних ним пд час перебування в Петербурз («Про школу для молодих двчат», «Про особливий вихованн», «Про публчних школах»та н. ) Ддро розглядав широке коло педагогчних проблем (система народно освти, методи навчання та н. ) Вн проектував державну систему народно освти, вдстоював принципи загального безкоштовного початкового навчання, бессословности освти. Академизм – направление в живописи, появившееся в XVII веке. Французький академзм вд початку 19 столття розвиваться як офцйно схвалений пдтримуваний мистецький напрямок, перетворюючись протягом столття – шляхом залучення певних рис ознак нших актуальних напрямкв течй – в салонне мистецтва «La Belle Epoque» («Прекрасно епохи» кнця 19 – початку 20 ст. ). Учень Давида, вн поглибив певн протирччя, закладен в творчост учителя.
Одню з вдмнних рис живопису Рейнольдс вважав твердий певний контур, за допомогою якого слд було позбавити натуру вд дефекту досягти досконалост зображення. Рамо – жебрак музикант, представник паризько богеми, людина аморальна, цинчний, безпринципний, один реакцйних продажних журналств, паразит дармод в будинках багатих аристократв – продукт розкладання «старого порядку». Академзм салонне мистецтво тсно повязан в 19 ст. Досить згадати блискуч промови Джошуа Рейнольдса, статт про мистецтво Гете. Академзм (грецьк. Пзнання законв природи законв мистецтва для художника-початквця потрбно, перш за все.
Вдверте моралзаторство, наприклад виявляться в розгорнутй багатофгурнй сцен «Паралтика», де сповнен любов та пклування численн родич – вд малого до великого – оточують хворого главу смейства.
Втлюючи в «шляхетних» жанрах релгйн, алегоричн мфологчн чи сторичн сюжети представники академчного напрямку реалзували деалстичн естетичн погляди в умовно-абстрагованих композицях, «нормативно-правильних» рисунку, моделюванн форм та колористичних ршеннях. Для кращого пдбору вчителв Ддро радив оголошувати конкурси. Мен здаться, що це – один з найнебезпечнших джерел розбещення. Основним принципом створення колориту Рейнольдс вважав «простоту» – широту однакових чистих фарб.
хн малюнки схож на модель тльки по поз. Тут культивуться дея домрност сил чоловки й природи, гармоня мкро- макрокосму. 19 ст.
Жак фаталст на свому гркому досвд пзнав, що людина пдвладна обставинам доля керу ним. Академизм тесно связан с салонным искусством, который характеризуется тщательной проработкой, безупречным соответствием всем канонам академизма и классицизма, виртуозным исполнением, но отличающийся поверхностным замыслом. Але не можна розбирати риштування, поки не зведено будвлю». Особливу увагу придляться академчному малюнку методам викладання. Картины академистов зачастую очень точно и скрупулёзно проработаны.
Флософський твр «Лист про слпих для повчання зрячим» (1749), послдовно матералстичне та атестичне, було причиною арешту Д. По виход з в39язниц Ддро став редактором та органзатором «Енциклопед, або Тлумачного словника наук, мистецтв ремесел» (1751-80). Гете вважав, що завдання художника-педагога – допомогти починаючому опанувати законами побудови зображення явищ природи. Базувався на догматичному наслдуванн зовн. Если раньше академизм претендовал на роль оного из ведущих и доминирующих направлений в изобразительном искусстве по той причине, что максимально понятен массовому зрителю, то современный академизм уже не занимает той роли, что занимало академическое искусство самых великих художников пошлого. Академизм образовался вследствие развития классического искусства, классицизма.
Такий принцип (тнь – тепла, свтло – холодний) залишаться основоположним аж до друго половини XIX столття. Разом з тим Ддро розум, що художнй образ не «копя», а «переклад», тому мистецтво обов39язково включа в себе «частку брехн», яка умовою бльш широко поетично стини. Звертаючись до бблйних сюжетв, Г. Семрадський текож вддавав перевагу свтлим засадам, почуттям любов милосердя, як нс людям Спаситель (Христос у Мар марфи», «Христос самарянка». Учень звика слпо копювати таким чином задовольняться не роботою, а лише видимстю.
Не визнаючи «прозу дйсност» достойною вдтворення ву мистецтв, представники академзму протиставляли й далек вд реально дйсност сюжети, позачасов та поза нацональн «вчн» норми краси. Не випадково митець любив супроводжувати сво полотна свордними лтературними коментарями. Вн говорив свом учням: «Замсть копювання мазкв великих майстрв, копюйте тльки х концепц». «Найбльш безглузде з усх помилок, коли молод обдарован люди уявляють, що втратять оригнальнсть, визнавши правильним те, що вже було визнано ншими». Разом з тим, справжню, хоча й нетривалу популярнсть Грьоз завоював своми знаменитими «голвками» – написаними у мякй колористичнй (пастельнй») гам, виразн по рисунку умовно-портретн образи юних двчаток, щ поднують в соб спокусливсть навнсть. Вн писав: «.
Про уважне вивчення ренесансно спадщини свдчить чудовий автопортрет Лейтона. Тим бльше, що про заслуги в цй област мало хто може судити, крм самих художникв. Сюжетом картини мг стати бенкет римського мператора, що засипав свох гостей пелюстками троянд. Цлком академчн марксизм з комунзмом. А. виник в тал (Болонська школа живопису). Такими постають перед нами Ольга Флпова, Маря Лопухна, сестри В. Г.
Псля перетворення академй на держ. Розповдь Жака про його любовн пригоди, утворю сюжетну канву книги, весь час перериваться. Якщо брати точкою вдлку верхнй палеолт, хоча ряд учених, аналзуючи мистецтво первсних людей, дйшов висновку, що то радше "предыскусство", оскльки мало магчне, утилтарне, але з власне естетичне значення, але це майже ХХХ в. е., вдомий появою наскельних зображень, то вже сенс говорити про появу тих законв образотворчого мистецтва, яке розвиватиметься пд час античност, потм будуть його "використовуватися" в Темних столттях, але не матимуть класифкацй, а перод Вдродження знову будуть легалзован, то виявимо, що академзм був це останн клька десяткв тисяч лт, з ним входимо у ще один мленум.
У свох флософських творах (найважливш з них: «Думки про пояснення природи», 1754 «Розмова Д39Аламбера з Ддро», «Сон Д39Аламбера», обидва 1769, опублкован 1830 «Флософськ принципи матер та руху», 1770, опублкован 1798 «Елементи фзолог», 1774-80, опублкован 1875) Д. вдстоював матералстичн де, розглядаючи все, що сну як рзн формоутворення дино Нестворений матер. та А. Г. Гагарни. Як вс салонн митц, вн вддавав перевагу мфологчно-алегоричним та сторичним сюжетам, що надавали можливсть поднати вишукану оголену натуру з сентиментальними подробицями, продемонструвати вртуознсть пензля в передач деталей, фактур матералв тощо («Дух вершини»).
Ця сторона флософ Жака близька Ддро, вона визнача структуру роману. Протиставляв реальному життю сюжети з мфолог, Ббл, стор. Видатний представник освти в Нмеччин. Його живопис – яскраве пдтвердження тези, висловлено вище вдносно ампрного живопису: еклектична розважливсть невиразнсть попри високу майстернсть в «програмних» творах, покликаних вдтворювати «висок» теми, не повязан з повсякденнстю – компенсуться блискучими портретами.
На сцен нщо не вдбуваться, як у житт, тому вд актора потрбно не «чутливсть», а розсудливсть, холодне майстернсть, спостережливсть, знання умовних правил мистецтва умння пдкорятися м. Естетичний деал Ддро невддльний вд деалу соцального морального. але головною перевагою Академ, крм того, що вона забезпечить квалфковане кервництво учнями, буде те, що вона стане сховищем великих зразкв мистецтва». academisme) в образотворчому мистецтв – напрям, що склався в художнх академях 16-19 ст. Син ремсника.
Вважаючи сучасну дйснсть негдною «високого» мистецтва, академзм протиставляв й позачасов й наднацональн норми краси, деалзован образи, далек вд реальност сюжети (з антично мфолог, Ббл, давньо стор), що пдкреслювалося умовнстю абстрагованстю моделювання, кольору малюнка, театральнстю композиц, жеств поз. спаня хилилася до занепаду. Воно було висловлено навть перш Гете знаменитим фзологом Каспаром Вольфом, але роботи Вольфа так мало звертали на себе уваги, що Гете дзнався про хн снування лише в 1817 р. Принаймн, стаття його про заслуги названого вченого виписка з його прац, що стосуться метаморфоза, видрукувана в цьому роц пд виразним заголовком: "Вдкриття чудового попередника по робот" (Vorarbeiter). Матералзм Ддро позначаться в його естетиц.
А. сприяв систематизац художньо освти, закрпленню класичних традицй, як м перетворювалися проте, в систему «вчних» канонв розпоряджень. Повернувшись до Лондона, Рейнольдс доклав багато зусиль до створення Академ мистецтв. В живопису сентименталзму процвтають портрет пейзажний та побутовий жанр. Боротьба за реалстичне демократичне мистецтво становить головне змст. Ще одним яскравим прикладом портрета-картини «великого стилю» можна вважати «Портрет Сари Сддонс у вигляд музи Трагед».
Цла низка його полотен ма пдкреслено повчальний характер з акцентом на сюжетно-лтературну складову вдбиваючи також специфку «театрального» мислення творцв т доби. Багато професорв стали вимагати вд свох учнв, щоб т деалзували природу, дивилися на не через «окуляри античност». Численн варац дано теми користувались попитом прикрашал нтерри заможних вропейцв. Енгр (Франця), А. Канова (таля), Ф. Брун (Рося). Класичним зразком його манери – всього салонного академзму може вважатись його «Народження Венери», куплене мператором.
До Гете нхто не звернув уваги на теорю Вольфа, вельми недвозначну навть колись виклада з кафедри (ймоврно, в шстдесятих роках минулого столття, в Берлн). Академя нада вичерпне знання, тобто все, що взагал можливо знати. Шенберг – великим педагогом, а коло його однодумцв-учнв називалося Новою Вденською Школою. Academisme) – художнього напрямку, повязаного з дяльнстю академй мистецтв.
Припущення це зроблено Геккелем, але воно не ма пдстави. Займаючись лпленням, учнев легше збагнути форму, цле. В Рос А. особливо активзувався в 40-50-х pp. Академзм (як науковий термн)в 20 столтт набув ншого тлумачення, що приводить до плутанини змств.
Прекрасне Ддро шука у вдносинах, що пов39язують мж собою численн факти дйсного свту. Характер А. залежить вд статусу академ (громадська, державна), рол в розвитку мистецтва, освти, науки.
Лебрен 1 – один з засновникв Королвсько Академ живопису, згодом очолив. Але Рамо викрива нежиттвсть абстрактнсть деалв флософа. м неважко буде досягти цих заслплюючих якостей. русявий. (росйський) передвижникв) буржуазно-ндивдуалстично опозиц А. розпадався лише частково збергся в кнц 19 ст в 20 ст у ряд кран, головним чином в оновлених формах неокласицизму.
Болонськая школа, що виробила правила наслдування мистецтву античност Високого Вдродження, а також французькому А. 2-о половини 17—18 вв. (столття) (Ш. Локка, Ддро в той же час полемзував з механстичним матералзмом свого столття, зводять складн процеси духовного життя до просто комбнац вдчуттв («Систематичне спростування книги Гельвеця«Людина», 1773-74, вид.
Малюнок як основа основ образотворчого мистецтва стоть в центр уваги всх академй. О. Кабанель користувався визнанням Наполеона придворного середовища, вдповдаючи запитам багатьох представникв вропейсько елти.
Академизм развивается и сегодня, но уже не является столь распространённым. Академзм академзмурознь.
Засновуючи теорю пзнання на сенсуализме Дж. Псля смерт Кольбера (1683), стали вддавати перевагу Лебреном П39ра Мньяром, свжий, примний колорит якого сильно сподобався при двор. Вртуозний професонал, вн досяг найбльших успхв вдтворенням «античних» сюжетв, краси омряного прекрасного свту засобами витонченого живопису.
Треба зауважити, що послдовност в цих питаннях у Ддро не було. Ддро вимага неупередженого зображення життя у всьому неповторному ндивдуальному свордност, прагне внести в драму буденний тон, максимально наблизити сцену до повсякденного життя («Бесди про" Побчна сина», 1757, «Мркування про драматичну поез», 1758). По крайней мере, я напав на думку, яка мен полегшу багато чого. XVII столття висунув нов, революцйн де – свободи, рвност братерства. Для Гераклта космос диний, гармонйний, з рзномантност створються найпрекраснша гармоня.
(див. Гете пише: «. З цього часу слова академя, академчний, академзм стали сприйматися як свого роду жупел.
До перших можна вднести хрестоматйну «Вершницю», «Графиню Самойлову, яка йде з балу», портрет сестер Шишмарьових багато нших. В них митець виявля себе тонким колористом. 1920-т роки, коли Академя мистецтв була знищена замсть не органзован «Вльн майстерн», коли виникла теоря «вдмирання школи».
Для Гераклта космос диний, гармонйний, з розмаття створються прекраснейшая гармоня. Третя стадя – це етап повного оволодння правилами отримання свободи користування ними. Природа, предмети, що оточують нас, мають певну закономрнсть будови.
Можна сказати, що певною мрою в часи романтизму формуться свордний романтичний академзм, що нагаду нам бароковий класицизм часв короля-сонця. В Англ пуританський рух мало сприяло художньому розвитку. Часто його портрети подбн по композиц барвному ршенню. форм класичного (насамперед античного) мистецтва.
Академчним тепер мг бути як релгйний твр («Христос перед народом», Глазунов— син), так твр на побутову тему без зображення бблйних чи сторичних персонажв.
Його заснування закладено в точних науках». Ранн флософськ твори («Флософськ думки», 1746, спален за ршенням французького парламенту, «Але, або Прогулянка скептика», 1747, вид.
На художню освту, як у бльшост художникв того часу, у Рейнольдса пшло 12 рокв (1740 – 1752). Чудово, що саме в Нмеччин до наукових робт великого письменника поставилися несприятливо. Вчення про метаморфозу рослин не скоро проникло в науку, тому що воно стало занадто рано при тому в часи безперервних вон полтичних переворотв. Так вн вчинив. Академзм сприяв систематизац художньо освти, закрпленню класичних традицй.
«Не в школ навчаються загально узгодженост рухв, – каже Ддро, – а в житт. Нмеччина знемагала вд наслдкв Тридцятилтньо вйни. В образ слуги Жака (роман «Жак фаталст», написаний 1773, видано нмецькою мовою 1792, французькою 1796) втлений народ Франц з його життлюбством, гумором, життвою мудрстю. «Велика одалска захоплю красою гнучкого, пластично-виразного рисунка справля враження переконливого вдтворення натури – попри те, що заради ц мелодйност обрисв фгури митець «додав» пару зайвих хребцв стрункому торсу молодо спокусниц.
Та ж доля спткала спочатку самого Гете, як видно з його скарг. Строго регламентована система навчання вимагала точного вдтворення «деально краси», вдповдно заданим класичних зразкв. Розумний владний чоловк представлений у виразнй поз «хазяна життя»: вн упевнено сидить у крсл, розглядаючи нас проникливим поглядом оперт на колна руки з розставленими пальцями нагадують когтист лапи хижого птаха, а вся кремезна постать видаться непохитною, але сповненою внутршньо енерг. А. не ма строгого термнологчного статусу, виража поняття або високого рвня наукових дослджень (академзм мислення, академчне лтературознавство), або зверхньозневажливого ставлення до членв академй, як слпо дотримуються загальнообовязкових канонв у мистецтв, вимог нормативно поетики в лтературнй критиц. Манрна томливсть граця з вдтнком легко еротики, деально-прекрасн оголен постат, задовольняючи естетичн смаки певно частини суспльства, розчиняли мистецтво Кабанеля та нших салонних живописцв, за словами тогочасного критика, «в аромат фалок троянд».
«Нарешт мене захопила альфа омега всх речей, як нам вдом, – фгура людини я взявся за не кажу:«Господи, не вдступлюся вд тебе, поки ти не поблагословиш мене, хоча б я охромел у боротьб з тобою». Салонне мистецтво експлуатувало еротику, оголене жноче чоловче тло, стародавнх римлян, привабливих тваринок (котят, цуценят, козенят, кроликв, голубв), квти, здебльшого троянди, елегантний сучасний одяг чи екзотичн шати числених Саломей, Клеопатр, Сафо, закоханих пар, оголених жнок з розбитими вазами. напрямом протистояв передовому реалстичному мистецтву. Значною суспльною увагою користувався сентименталзм в лтератур мистецтв Рос. Тут позначилося протирччя мж загальнодемократичним «вселюдським» деалом Ддро буржуазним суспльством, яке не могло служити йому реальним фундаментом.
Натуральнсть зображень, досягнута таким шляхом, розглядалася Рейнольдсом як «гднсть нижчого сорту». Його свтовдчуття врвноважено, безпристрасно погляд твердий спокйний.
В 20 столтт термн академзм набув ншого тлумачення, що приводить до плутанини змств. Академзм (французьке acadmisme) в образотворчому мистецтв, напрям, що склався в художнх академях 16—19 вв. (столття) (див. Знаменитий "Портрет канцлера Сег39е" (бл. Говорячи про мистецтво методах оволодння малюнком. Його подорож до тал ознаменувалося, мж ншим, остаточно виробленням його вчення "про метаморфозу рослин", яке вн коротко, але з великою яснстю виклав у друкованй статт, що вийшла у свт в 1790 р. Основна дея цього вчення поляга в тому, що вс органи вищих (листостеблових) рослин побудован по одному зразку зразок цей саме лист.
Але аморальну поведнку Рамо знаходить сво пояснення в стан сучасного суспльства. я хочу вказати на найголовнший недолк у викладанн усх мен вдомих академй.