Караваджизм Це
Завдяки сплаву академзму болонцв караваджизму виникло талйське бароко, репрезентоване менами Гверчно (монументально-декоративний живопис з реалстичними типажами караваджистською свтлотнню), чудового колориста Доменко Фетт, Птро д Кортона. Только талантливые представители караваджизму отходят от формальных признаков стиля Караваджо и насыщают картины личными находками, прокладывая свои тропинки в искусстве, да и неширокие (Матиас Стомера, Караччоло, Массимо Станционе, Карло Сарачено, Николо Реньери, Валантен де Булонь).
18 липня 1610 року Спочив Мкеланджело да Караваджо, талйський художникь
У храмовй архтектур зрлого, бароко спостергаються надзвичайshyна пишнсть, мальовничсть фасаду, але й нтер'р церкви як мсця театралзованого обряду католицько служби становить собою синshyтез усх видв образотворчого мистецтва (а з появою органа додатьshyся музика). Якачита листа", "Кавалер дамабля спнета", "Офцер й усмхненадвчина", По сутвн проклавдорогу мпресонзму. "Двчина, видиАмстердамаабо Делфта – цкартини сповнентиш й спокою. Та головне вних передачасвтла – повтря. Художник умвстворити люзюрозчиненняпредметв усвтлоповтряномусередовищ, що й визначилойого славу уXIX ст. Скульптуратсно пов'язаназ архтектурою, у бароко часомне можна вдокремитироботу архтекторавд роботискульптора. Придворнийскульптор архтекторримських пап, який поднаву соб обидваталанти, ДжованнЛоренцо Бернн (1598-1680 рр. ), був авторомбагатьох творв, завдяки якимкатолицькастолиця набулабароковогохарактеру. «Смейний портрет» (1642) трохи скромнший за розмрами КОМПОЗИЦ. Однакголовним жанромВан Дейка ставпортрет. Крм того, Вд робт Р. Хонтхорста його м'якстю роботи, контурв бльше суворим колоритом, вигдно вдрзнялися найтоншо мальовничй нюансировкою.
Так, вангелст Матфей з ангелами дуже схожий на селянина. Бароко одинз чльних стилву вропейськйархтектур мистецтвкнця XVI серединиXVIII столть. Напруження, збудження, неспокй присутну всх йогокартинах. талйське бароко виявило себе переважно в архтектур. Головнимивиражальнимизасобами дляРембрандтабули не лнй маси, а колр свтло. Виведення на перший план таких мотивв, як практичний успх, життва користь, бачимо уДжона Локка (16321704 рр. ). Найкращимполотном Рембрандта (й еплогомтворчост)можна вважатикартину "Блуднийсин".
- Контрольная работа – Культура и искусство
- Контрольна робота на тему вропейське бароко
- Другие контрольные работы по предмету Культура и искусство
- Барокова культура вропи (Реферат)
Вот таким образом почти нет портретов аристократов, фресок во дворцах и пейзажей. Внподнав широкийпензель з дрбниммазком, алепзнй йогостиль ставгладким, з нжноюгармонюголубого, жовтого, синього, об'днанихдивовижнимперлинно-срим («Голова двчини»). Контрасти свтла тн пдсилюють драматичну виразнсть д, Потужна пластику форм, висунут на переднй так план, - основн риси нового типу картини, велик пвпостат, якого дотримувалися вс караваджисти. талйськебароко виявилосебе переважнов вансамбль архтектур. Архтекторивключали нетльки окремспоруди площ, а й вулиц.
Т. е, За пристрастие к ночного освещения Хонтхорст Герард даже получил прозвище Герардо делла Нотт. Нове в жанровийживопис вноситьЯн Вермер, вдомий в стормистецтва якВермер Делфтський (1632-1675 рр. ). Центральноюпостаттюфламандськогомистецтва цьогопероду бувПтер ПауелРубенс (врншеРюбенс, 1577- 1640 рр. ). Його живописдуже характернийдля бароко, алема сво нацональнособливост: насамперед, переважанняпочуття надбезпристраснстю, цлковитавдстороненстьвд мстикита екзальтац, фзична сила, почуттвсть, часом навтьнеприборкана, захопленняприродою Рубенспрославивнацональнийтип краси ДваМаря Магдалина- свтлокос, волоок, пишнотлХристос нахрест здатьсяатлетом. Напруження, збудження, неспокй присутну всх йогокартинах. Покинутоюмтлою абозабутимичеревичками, Особливолюбив зображатих де Птер Хох- кмнати знапврозчиненимвкном.
Який стверджував передов реалстичн демократичн тенденц в мистецтв, Дяльнсть мала Караваджо, величезне значення для швидких успхв захдновропейського живопису початку XVII столття. «Селянин з глечиком» 1731). Вдродження дало взрц об'днання науки мистецтва в однй творчй ндивдуальност.
Хелст дуже скоро став провдним портретистом офцйного Амстердама, Поселившись столиц в Голланд в 1636 роц. В останн десятирччяжиття Веласкесстворив тринайвдомшхсво твори«Венера здзеркалом»- перше в спанзображенняоголеногожночого тла. Венера, якалежить спиноюдо глядача, немовби замикасобою композицю, що, на думкудослдникв, характернодля мистецтвабароко Особливстькартини полягау тому, що середовищенасичене повтрям. Груповомупортрету пдназвою «Менни» (фрейлни) властивриси жанровогоживопису. Он не видел, в отличие отМикеланджело что Буонарротти, становится основателем нового стиля. Стльки тонкихдушевних порухв- потрясння, переданостльки Тут почуттв, всепоглинаючабатьквськалюбов, щастя вд поверненнявтраченого, але водночас гркота втрат, приниження, сором, каяття- дивовижнаколористичнаднсть жовтогарячих червонихтонв, фону йобразв цевсе динийживописнийпотк.
Свтлотньов контрасти переважають над лнями, у бароковому живопис плями, прямолнйно перспективи аби посилити гли-биннсть, порушуються принципи подлу простору плани, на створити люзю нескнченност. Бчн крила будинку висуваються й утворюють курдонер (почесний двр). Але водночас гркота втрат, приниження, сором, Тут переданостльки почуттв, стльки тонкихдушевних порухв- потрясння, щастя вд поверненнявтраченого, всепоглинаючабатьквськалюбов, фону йобразв – цевсе динийживописнийпотк, дивовижнаколористичнаднсть каяття- жовтогарячих червонихтонв. Як нхто нший, Однак саме у великих групових портретах вн, залишаючись в той же час зовн позицях на реалстичного мистецтва, умв догоджати вимогам високопоставлених замовникв. Ему было не до того. Бльш яскравий нацональний характер носить творчсть ншого великого представника утрехтський караваджистов – ХЕНДРКА ТЕРБРЮГГЕНА (Девентер, 1588-1629, Утрехт).
Багато безшабашногозавзяття, натиску, невгамовноенерг вндивдуальнихпортретах зрисами жанровокартини. Це нежарт. Петра й оформлення величезного майдану бля цього собору.
У колоритпереважаливдтнки червоного коричневого, що немовбиспалахувализсередини. Колр нтенсивний, барви начевипромнюютьсвтло. Засновник реалстичного напрямку в вропейському живопис столття 17-го – Мкеланджело да Караваджо. Картини цього талйського майстра вирзняються лаконзмом та простотою композиц. Пд якою тепер розумлося все снуюче разом з людиною, в цихумовах поглибилисьрозмежування мж наукою релгю. Предметом науки природа, стала керуючись аргументами розуму, все що можна вивчити емпричним методом пояснювати. Ндерландиподлилисяна дв частини:на Голландю Фландрю (сучасна Бельгя), що залишиласяпд владоюспан.
Рим був центромрозвитку новогомистецтва бароко на рубежXVI-XVII ст. Что даже сам Караваджо в молодые годы учился в маньеристов Симоне Петерцано, Напомним, перегруженных, но ничего взял не от устаревших искусственных композиций своего учителя и маньеризма как такового. Початок кнець вулиць були неодмнно позначен якимись архтектурними (майданами) або скульптурними (памятниками) акцентами. Ночной Герардо. Караваджо – автодидакт за малым или крупным счетом. Но поработали ради и становления укрепления реализма несмотря поздний маньеризм, Мастера же мало одаренные жевали приемы Караваджо всю жизнь, странные выходки малоодаренные мастеров барокко, академизм братьев Каарачи.
талйське бароко виявило себе переважно в архтектур. Учень Нколаса Еласа (див. Локк повнстю вдмовився вд ренесансshyних уявлень про рзнобчне розвинуту людину як мету виховання (як ще хоч трохи проглядались у Г. Пчема) його деал длова люshyдина, джентльмен, котрий ум досягти успху в свох справах поднати особистий нтерес з нтересами нших людей (вперше вдshyкрито проявляться дилема особистого громадського нтересв, яка згодом стоятиме у центр всх просвтительських теорй). Свтогляд XVII ст.
Барокозатвердилосяв епоху нтенсивногододавання нацй нацональнихдержав (головнимчином абсолютнихмонархй) одержало найбльшепоширення вкранах, деособливо активнуроль гралафеодально-католицькареакця. Вот таким образом так много простонародных типов в его картинах. Влтератур зустрчамопротилежн вдповдна це питання. Емоцйно напруги, Вн внс пдвищене матеральност, вдчуття вираження через контрасти свтла та тн. (1599-1641 рр. ). Небайдужийдо родовоаристократ, художник упортретах таавтопортретахзавжди наголошувавна аристократизм, тендтност, вишуканост, нервовй експрес, витонченостформ. Мж тим картина зображу «подя» всього-навсього для см' амстердамського бюргера, голови цивльно гвард Д. Блаува, яко син представля свою наречену. Но его учениками стали (после смерти мастера) художники Фландрии (ныне Бельгия), Испании, Франции, Голландии, Италии. Придворний скульптор архтектор римських пап, який поднав у соб обидва таланти, Джованн Лоренцо Бернн (15981680 рр. ), був автором багатьох творв, завдяки яким католицька столиця наshyбула барокового характеру.
Схвильовансть щирсть утворювали таку реалстичну виразнсть, Драматизм, не побачивши в них належного благочестя та що деальност, замовники часом вдмовлялись вд картин. Нове в жанровийживопис вноситьЯн Вермер, вдомий в стормистецтва якВермер Делфтський (1632-1675 рр. ). вдбувалося швидке пднесення економки культури мст, з39явилися нов технчн винаходи (друкарський верстат, компас, артилеря та н. ), розвинулося кораблебудування мореплавство, зроблено велик географчн вдкриття.
Появились художники, специализирующиеся на ночных сценах и вечернем освещении (Матиас Стомера, Бартоломео Манфреди, во Франции – Жорж де Латур, Жак Белланж). Алеголовний йоговитвр цеграндознаколонада соборусв. Хрелгйнстьзумовили строгстьзвичав у кран. Звдси – доморальногообличчя увагапередусм людини, а не до тлесно-матеральнооболонки, спанбула чужа талйськасвобода звичавепохи Вдродження. Церковнийконтроль надспособом життяспанцв. З цкартини починатьсяконфлкт розрив Рембрандтаз патрицанськимиколами. Аоголене жночетло взагалне було до Наготадопускаласяв Веласкесапредметомзображення, мистецтвтльки призмалюваннпостатейхристиянськихмученикв. Рим був центром розвитку нового мистецтва – бароко – на рубеж XVI – XVII ст. Мстику, здавалося б, ррацональshyнсть, фантастичнсть, пдвищену експресю водночас тверезсть, рацоналзм, справд бюргерську дловитсть неподнуван – реч.
Бенуа сказавпро митця: ". Караваджо учился у природы, в строгой к нему реальности. Аскетичн, Обличчягеров подовжен, х блдобличчя виражаютьсильне духовненапруження, очпосадженасиметрично широко розплющен. Його грандвспалю внутршнйвогонь, оч немовбидивляться вглибсамих себе. Пейзаж Толедопд грози, час у спалахахблискавок пдкреслюютьнкчемнстьлюдини передрозбурханоюстихю.
Образи його, абстрактн й риторичн, вдповдали духов офцйно деолог тому були визнан. Скульптуратсно пов'язаназ архтектурою, у бароко часомне можна вдокремитироботу архтекторавд роботискульптора. Придворнийскульптор архтекторримських пап, який поднаву соб обидваталанти, ДжованнЛоренцо Бернн (1598-1680 рр. ), був авторомбагатьох творв, завдяки якимкатолицькастолиця набулабароковогохарактеру. Прикрашали загальн зали гльдй, були Великими ранше тльки колективн портрети членв бюргерських корпорацй.
Але за тисячу рокв я ствоshyрю не жодного вченого, я можу в один день пожалувати лицарство тисяч чоловк. талйське бароко виявило себе переважно в архтектур. Яка губитьзмст бльшостталйськихкартин XVI XVIIстолть, Це не сльотливасентиментальнсть, не в гра аскетизм, це не красивапоза. Що це вже не скромне житло середнього бюргера, Справа в тому, а простор особняки, якому вдповдали лише невелик картини, майже палаци х нова буду аристократя на центральних каналах Амстердама.
У XIVXV ст. Останн шстнадцятьрокв життянайбльш трагчндля Рембрандта, але це порайого шедеврв. Образи цихрокв надзвичайнне тлькимонументальнстюхарактервй натхненнстю, вони глибокофлософськ високоетичн. Гранично простзображеннялюдей, завждицкавих задушевним складом. нод це портрет-бографя ("Портрет старогов червоному"). НайбльшогопсихологзмуРембрандт досягв автопортретах, яких дйшлодо нас близькоста. Але безплдний грунт, Там примне повтря, щоб хтось примножив сво успадковане майно за збраних рахунок там плодв, ми мамо дуже мало прикладв того. Молод – у костюмах за останньою модою – виступають урочисто я чинно. Вншому портрет (чоловк у крислатомукапелюс) цриси ще бльшпдсилен. З орнтацю на пдпримницький успх длову нцативу, здйснював не тльки творчу, Але здоровий глузд масово свдомост, нглстично вдкидаючи моральн й естетичн цнност, але й руйнвну роботу в сфер духу, якщо вони не були для потрбними досягнення меркантильних нтересв.
зал 249, с. 21) Рембрандта (див. Однакголовним жанромВан Дейка ставпортрет. Ввтарн образи портрети Джузеппе Кресп, Пзн – бароко це романтичн пейзаж Александре Маньяско. И не остановились на находках Караваджо. Наготадопускаласяв мистецтвтльки призмалюваннпостатейхристиянськихмученикв, аоголене жночетло взагалне було до Веласкесапредметомзображення.
Робот властив чткий композицйний ритм, тематично-смислова спордненсть, благородство барв. Вермерробив те, чогонхто ще неробив у XVII ст., малював з натури («Вуличка», «ВидДелфта»), це, по сут, першзразки пленерногоживопису. З XVIII ст. Очпосадженасиметрично широко розплющен. Його грандвспалю внутршнйвогонь, Обличчягеров подовжен, аскетичн, х блдобличчя виражаютьсильне духовненапруження, оч немовбидивляться вглибсамих – себе. Пейзаж Толедопд час грози, у спалахахблискавок -пдкреслюютьнкчемнстьлюдини передрозбурханоюстихю. Архтектори включали в ансамбль не тльки окрем споруди площ, а й вулиц.
Поколння батькв поколння дтей. Почти нет сведений о прямых учеников Караваджо, хотя его моделью и сотрудником в молодые годы был Марио Миннити, художник и последователь мастера. В очах застиг смуток. За якого виконання суспльних вимог правил етикету не сковують природу людини, Це вльного концепця природного виховання.
Написан дуже точно, Особи портретны, що ие художник йде дал зовншньо схожост, але вдчуваться, звсно, далекий вд завдань психологчного портрета. Не оцненийпри спанськомудвор, Ель Греко, стазасновникомтоледськошколи монастирв виконузамовленняпереважномсцевих церков, де вТоледо. було надто складним за своми соцальними та духовними процесами.
Придворний скульптор архтектор римських пап, який поднав у соб обидва таланти, Джованн Лоренцо Бернн (1598-1680 рр. ), був автором багатьох творв, завдяки яким католицька столиця набула барокового характеру. Скульптура тсно повacuteязана з архтектурою, у бароко часом не можна вдокремити роботу архтектора вд роботи скульптора. Ф. барромн, ж. ардуен-мансара, Найвищ досягнення в скульптур та архтектур повязан творчстю з Д. Л. Бернн. Близько восьми рокв вн провв в тал, а повернувшись в Утрехт (ок. Бенуа сказавпро митця: "страшна силататься у картинахРбери. Рим був центром розвитку нового мистецтва бароко на рубеж XVIXVII ст. Важливимпитанняпроте як сприймалалюдина сво життя: оптимстично чи песимстично.
Петра й оформлення величезного майдану бля цього собору. Корисн, на його думку, верхова зда, фехтування в крайньоshyму раз танц:. Але все ж у творчост ФРАНСА ВАН МИРИСА МОЛОДШОГО (Лейден, 1689-1763, там же), належить вже цлком XVIII столття, демократична закваска школи Герарда Доу явно вдчуваться (див.
На цей перод припада початок нтенсивного книгодрукування. Проблемапередач свтлай повтря, свтлоповтряногосередовища, що так хвилюватимехудожниквXIX Шуканнятону, ст., були головнимиу живописуВеласкеса. Духовна атмосфераГолланд, якащойно визволиласявд нацональногогноблення, сприяла розвитковфлософ, природничихнаук, математики. Протестантизм (кальвнзмяк його форма)повнстю витснивкатолицькуцеркву, духвництвоне вдгравалотако рол, яку Фландр тим бльш вспан аботал. Значногорозвитку досягауВзант конописне мистецтво. А невикористовувалих, спанцтлумачилирелгйнсюжети швидшеу для морально-етичномуплан, утвердженнягармонйнокраси й фзичнодосконалостлюдини, як талйц.
Поширються, як в добу Вдродження, концепця двох стин, розвиваються змцнюються так компромсн деологчн свтоглядн форми як пантезм дезм (де бога або ототожнювали з природою, або значно обмежували в його функцях по вдношенню до не). Епоха титанв минула, пересчною – стала людина немовби звичайншою, у цьому виявляться певна закономрнсть. Його картини на бблйн сюжети («Вигнання Агар» «Цнотливсть Йосипа») демонструють остаточне виродження голландського бюргерського реалзму в безпристрасне академчне мистецтво. Його «Концерт» (ок. А навть на суспльство людину, Починалась панування доба механстичного детермнзму, принципи якого розповсюджувались не лише на природу.
Де Рембрандтпоказав нетльки рзнтипи, портретомстало Останнмгруповим зображеннястарйшин цехусукнарв такзваних синдикв, взаморозумннялюдей, а й передаввдчуття духовногосоюзу, об'днаниходню справою завданнями, що не вдавалосянавть Гальсу. Академзм вобразотворчомумистецтв ценапрямок, щосклався в художнхакадемях 16-19столття заснованийна догматичномупоходженнзовншнмформам класичногомистецтва. Академзмсприяв систематизацхудожньоосвти, закрпленнюкласичнихтрадицй, щом перетворювалися, однак, в систему«вчних» канонв розпоряджень. Вважаючи сучаснудйснстьневарто «високого»мистецтва, Академзмпротиставлявй позачасов позанацональннорми краси, деалзованобрази, далеквд реальностсюжети (з античномфолог, Ббл, древнйстор), щопдкреслювалосяумовнстю йабстрагованстюмоделювання, кольору малюнка, театральнстюкомпозиц, жеств поз. Будучи, як правило, офцйнимнапрямком удворянських буржуазнихдержавах, академзмзвертав своюдеалстичнуестетику протипередовогонацональногореалстичногомистецтва. Ель Греко, не оцненийпри спанськомудвор, де вТоледо, стазасновникомтоледськошколи виконузамовленняпереважномсцевих монастирв церков. Особливолюбив зображатих Птер де Хох- кмнати знапврозчиненимвкном, покинутоюмтлою абозабутимичеревичкамиЙого «Дворик»- це нби застигламить життя, таксамо поетичного, як буденного.
У XVI ст. У бароко часом не можна вдокремити роботу вд архтектора роботи скульптора, Скульптура тсно повязана з архтектурою. Що з'являться в житт голландського суспльства середини столття, На цй картин вести краще ыийшо бачити те нове. Рим був центром розвитку нового мистецтва – бароко – на рубеж XVI-XVII ст. Насыщенный неприятными приключениями и тяжким трудом жизни, Караваджо прожил недолгую, трагически оборвалась 38 на году. П. рубенс, Серед його послдовникв були всесвтньо так вдом майстри як Х. Рбера, Рембрандт, Д. Веласкес. До жночого лиця горнеться дитя.
Але цей рух в його бюргерсько-буржуазному напрям (деологи М. Лютер, Ж. Кальвн, У. Цвнгл) мав антифеодальний характер, тому вже саме через це вдповдав новим прогресивним тенденцям розвитку. Згодомкартина сприймаласьяк герочнийобраз епохиреспублканськоГолланд. Однак самзамовники -бюргери серединистолття – неприйняли картину:не вс обличчяперсонажвможна впзнати, живописнприйоми нетрадицйн, безглуздоюздалася глядачевпоява цйсцен у стороннх, особливо маленькодвчинки узолотаво-жовтомуплатт. Уцей пзнйперод Гальсдосяга вершинимайстерност- колорит йогокартин стамонохромним (звичайно темний, чорний одяг, з блим комрцем манжетами, темно-маслиновийколр фону). Живописнапалтра лакончна, але рунтутьсяна дуже тонкихградацях. Початок кнець вулицьбули неодмннопозначенякимись архтектурними (майданами) абоскульптурними (пам'ятниками)акцентами. Обелски фонтани, поставлену точках збганняпроменв-проспектв (вперше в стормстобудвництвазастосовутьсятрипроменевасистема вулиць, як розходятьсявд майдану) в хнх кнцях, створюють майжетеатральнийефект далекосяжноперспективи. На рубеж ранньогопероду створеноодне з найзнаменитшихполотен художника- "Нчний дозор"- груповий портретстрлецькороти каптанаБаннга Кока. Вимоги "жанру" (точнше замовникв)- "репрезентаця"кожного зпортретованих- не було дотримано. Художник розшириврамки жанру, подаючи швидшесторичнукартину: внпоказав, якзагн виступав похд. Фонтани обч нього пдкреслюють поперечну всь, Глибина майдану – 280 м у центр височ обелск, що утворю строге за рисунком незамкнене коло, а самий майдан утворено колонадою могутньою з чотирьох рядв колон тосканського ордера 19 м заввишки, на зразок розкритих обймв, як говорив сам Бернн.
Архтектори включали в ансамбль не тльки окрем споруди площ, а й вулиц. Академзм вобразотворчомумистецтв – ценапрямок, щосклався в художнхакадемях 16-19столття заснованийна догматичномупоходженнзовншнмформам класичногомистецтва. Академзмсприяв систематизацхудожньоосвти, закрпленнюкласичнихтрадицй, щом перетворювалися, однак, в систему"вчних" канонв розпоряджень. Вважаючи сучаснудйснстьневарто "високого"мистецтва, Академзмпротиставлявй позачасов позанацональннорми краси, деалзованобрази, далеквд реальностсюжети (з античномфолог, Ббл, древнйстор), щопдкреслювалосяумовнстю йабстрагованстюмоделювання, кольору малюнка, театральнстюкомпозиц, жеств поз. Будучи, як правило, офцйнимнапрямком удворянських буржуазнихдержавах, академзмзвертав своюдеалстичнуестетику протипередовогонацональногореалстичногомистецтва. Вони ставали бльш прагматичними, суспльних Вдбуваласьпереорнтаця деалв, позбавлялись героко-романтичного забарвлення.
Патетичнапднесенсть, нтенсивнстьпочуттв, Барокоприйшло назмну гуманстичнйхудожнй культур Для мистецтвабароко характернграндознсть, пишнсть сполученнялюзорного динамка, реального, сильн контрастимасштабв ритмв, пристрастьдо ефектнихвидовищ, матералв фактур, свтла тн. Алеголовний йоговитвр – цеграндознаколонада соборусв. В цей час також працюють А. Ван-Дейк, Ф. Сурбаран, Ф. Гальс, Н. Пуссен. Багато уваги майстри бароко придляли внутршньому двору, нтерacuteри ренесансних палаццо перетворилися на анфладу поков, пишних палацовому саду. Внмалю релгйнсюжети («Молнняпро чашу», «Святесмейство»), найчастшеввтарн образи, рдше античн («Лаокоон»), пейзаж видиТоледо, багатопортретв. «Радсть устражданн»- такий лейтмотивбагатьох йогоробт.
Архтектори включали в ансамбль не. тльки окрем споруди площ, а й вулиц. Поглибившись, Наука мистецтво, вже нколи не йдуть плч-о-плч» нколи не об'днуються однй в особ. Но даже недостатки образования и мастерства Караваджо станут его преимуществами.
Ндерландиподлилисяна дв частини: на Голландю Фландрю (сучасна Бельгя), що залишиласяпд владоюспан. Вже зазначен жагою пустопорожнх наслаждепий, х особи, що поколння дтей не буде обтяжувати себе батьквським справою, руки випещен говорять про те, а буде жити процентами з капталв, пажитых предками. Внпоказав, На рубеж ранньогопероду створеноодне з найзнаменитшихполотен художника- груповий «Нчний дозор»- портретстрлецькороти каптанаБаннга Кока. Вимоги «жанру» (точнше замовникв)- «репрезентаця»кожного зпортретованих- не було дотримано. Художник розшириврамки жанру, якзагн виступав похд – подаючи швидшесторичнукартину. Вермерробив те, чогонхто ще неробив у XVII ст., -малював з натури ("Вуличка", "ВидДелфта"), це, по сут, першзразки пленерногоживопису. Рубенсстворив 21 картинудля прикрашенняЛюксембурзькогопалацу – сцениз життя французькокоролеви МарМедич (на замовлення), в яких сторичнособи змальованпоруч з античнимибожествами, реальн подуживаютьсяз алегорями. Лпленням, Парадннтер'ри будинквбароко прикрашалисябагатобарвноюскульптурою, а живопис в образотворчомумистецтвбароко переважаютьвртуозндекоративнкомпозицрелгйного, рзьбленням дзеркала люзорнорозширювалипростр, розписи мфологчногочи алегоричногохарактеру, парадн портрети, що пдкреслюютьпривлейованесуспльнестановищелюдини.
талйське бароко виявило себе переважно в архтектур. Серед них – «Покладення у гроб», «Маря Магдалина, що каться», «Покликання апостола Матфея». Вртуозне, але холодне майстернсть ВЛЛЕМА ВАН МИРИСА (Лейден, 1662-1747, там же), особливо наочно проявилося в його маленькй картинц «Свдомсть» (1695), здобуло йому гучну славу у сучасникв та хнх далеких нащадкв аж до першо половини XIX столття. Вдshyмнний вд попереднх, Формуться нший, нший образ погляд реальност, на свт, нове бачення стану справ.
Но его мощные возможности в полной мере отразились как в гениальных картинах Караваджо, так и в полотнах менее известных мастеров, создателей реалистических портретов, натюрмортов, бытовых картин (портреты Витторе Гисланди, натюрморты Кристофори Мунари, Бэттери, Эваристом Баскениса, бытовые картины Чиппера и др. ) Караваджизм в Италии характеризовался неглубоким проникновением в суть находок Караваджо, усвоением его внешних признаков, типажа, светотени. У свох раннх творах «Молння про чашу» (ок. Булиархтектурнопрост, Храмине прикрашалисяввтар нимиобразами, бо навтьнатяк кальвнзмвдкидав на розкш. Ну а при чому тут путт амури.
Не вс обличчяперсонажвможна впзнати, особливо маленькодвчинки узолотаво-жовтомуплатт, безглуздоюздалася глядачевпоява у стороннх цйсцен – живописнприйоми нетрадицйн, Згодомкартина сприймаласьяк герочнийобраз епохиреспублканськоГолланд. Однак самзамовники бюргери серединистолття неприйняли картину. У колоритпереважаливдтнки червоного коричневого, що немовбиспалахувализсередини. Колр нтенсивний, барви начевипромнюютьсвтло. Но он никогда не был караваджистов. До якого йшов художник, Те й нше цлком вдповдало створення завданням великого декоративного стилю.
Фонтани обч нього пдкреслюють поперечну всь, Глибина майдану – 280 м у центр височ обелск, що утворю строге за рисунком незамкнене коло, а самий майдан утворено могутньою з колонадою чотирьох рядв колон тосканського ордера 19 м заввишки, на зразок розкритих обймв, як говорив сам Бернн. Грандозний розмр полотна (235X344, 5 см. ), велик, зростання, в натуральну величину фгури, помпезна композиця, вишукана кольорова гамма, путт, що грають на луз, амури, граються серед хмар, - можна подумати, що здйснються акт, що ма якщо не вропейську, то у всякому раз загальнонацональне значення. Рацоналстичногосвтогляду дячкультури намагались виршити проблему людини, з позицйемпричного. Ускомпозицнби в рус. Навть античнсюжети митецьвибирав динамчн: викраденняЮптером свохкоханих, амазонкив борн Йогоприваблюютьвакханалз насолодоюсп'янння, полюванняна левв з хнестримнимзапалом та ншобрази класичнодавнини, щонабуваютьземно достоврност суто фламандського«обличчя» («Персей таАндромеда»). У 20-т рр. У дверяхпокою – канцлер. Обличчя нфанти, сповнене дитячозверхност, легке волосся, й кволе тльцеу парадномувбранн – всепройняте повтрям, постат моделюютьсятисячею кольоровихвдтнкв, мазками рзногонапряму, густоти, розмру форми. Третя з названихкартин – "Прял"- жанрова. А система суспльних структур протистояла людин як щось незбагненне вороже, у новй систем свтоглядних координат людина постала маленькою величного ланкою механзму природи. Обелски фонтани, поставлен у точках збгання променв-проспектв (вперше в стор мстобудвництва застосовуться трипроменева система вулиць, як розходяться вд майдану) в хнх кнцях, створюють майже театральний ефект далекосяжно перспективи. 1620) Хонтхорст ближче всього до робт зрлого стилю Караваджо.
". Что было не до созерцаний, Потому неприятный течение событий трагических пришвидчився настолько. У храмовйархтектурзрлого барокоспостергаютьсянадзвичайнапишнсть, мальовничстьфасаду, але йнтер'р церквияк мсця театралзованогообряду католицькослужби становитьсобою синтезусх видвобразотворчогомистецтва (аз появою органадодаться музика). спанськеВдродженняне скинулодуховно диктатурицеркви. Великий смейний портрет «Подання наречено» (1647) може служити зразком ц майстерност.
Зображаючи цих людей, митець поклав початок глибоко реалстичному побутовому живопису (Лютняр, Гравц). Стоячибля мольберта, сам художник ( це динийдостоврнийавтопортретВеласкеса)малю короля королеву, вдображенняяких глядачбачать у дзеркал. На передньомуплан нфантаМаргарита воточенн фрейлн, карлиць, придворних собаки. Його "Дворик"- це нби застигламить життя, таксамо поетичного, як буденного. зал 249, с. 21), вн засвов, хоча поверхово, деяк прийоми портретного стилю Ф. Халса (див.
Релгя залишаться провдною духовною засадою не тльки народно культури, але й науки. Його тонк губи вперто стулен, майже тло обернуте навколо сво ос – маленьк оч зло звужен, Це войовничий плебей. Но и от него не позаимствуйте ничего, Помощником работал Караваджо и в мастерской маньеристов римского Джузеппе дьАрпино, кроме технических навыков. У результатреволюц уXVII ст. Фонтани обчнього пдкреслюютьпоперечну всь, Петра йоформленнявеличезногомайдану бляцього собору. Глибина майдану- 280 м у центрвисоч що обелск, утворюстроге за рисункомнезамкненеколо, а самий майданутворено могутньоюколонадою зчотирьох рядвколон тосканськогоордера 19 м заввишки, на зразокрозкритихобймв, якговорив самБернн. Проблема реализма в этих художественных школах еще хорошо не изучена и недооценена. Композицяпобудованаздебльшогона рвновазкольоровихзвучань.
Навть коли вони зображували под вангельських у легенд, його творах, глядач зустрчав правдив образи людей з народу. Стоячибля мольберта, сам художник ( це динийдостоврнийавтопортретВеласкеса)малю короля королеву, вдображенняяких глядачбачать у дзеркал. На передньомуплан нфантаМаргарита воточенн фрейлн, карлиць, придворних собаки. Там же вн получпл прзвисько Герардо делла Нот (тобто Герард Нчний), що вдбива його пристрасть до сцен з штучним освтленням. А в караваджистов – мурлыкал струны лютней и поют лихих или сладеньких песен, в картинах Караваджо гремит музыка, трагическая иногда рядом с проститутками. А невикористовувалих, спанцтлумачилирелгйнсюжети морально-етичномуплан, швидшеу як талйц, для утвердженнягармонйнокраси й фзичнодосконалостлюдини. Але до суворого класицизму ще далеко. Архтектори включали в ансамбль не тльки окрем споруди площ, а й вулиц. Блискучу плеядуспанськихживописцвзапочаткувавДоменко Теотокопул, прозваний ЕльГреко, осклькивн був грецькогопоходження (1541-1614 рр. ). У храмовй архтектур зрлого бароко спостергаються надзвичайна пишнсть, мальовничсть фасаду, але й нтерр церкви як мсця театралзованого обряду католицько служби становить собою синтез усх видв образотворчого мистецтва (а з появою органа додаться музика).
Йогокравиди звллою Медичпередвщаютьпейзажнийживопис XIX ст. Позбавленим зовншньо красивост, Однак саме в прихильност до простим народним типами, слд головну бачити заслугу Тербрюггена, але глибоко привабливим милим. У Рубенса булобагато учнв. Найвдомшийз них АнтонсВан Дейк (1599-1641 рр. ). Небайдужийдо родовоаристократ, художник упортретах таавтопортретахзавжди наголошувавна аристократизм, тендтност, вишуканост, нервовй експрес, витонченостформ. Замсть стату в центр майдану височить обелск або фонтан, рясно оздоблений скульптурою. А популярнийсюжет у перодконтрреформац, Успх"мучеництв"Рбери поширилисяпо буввеличезний, вони музеях всхкран у численнихкопях та мтацях. Саме тому проРберу частосудять тлькиз цих робт говорять пронього як прохудожникажорстокихтортур кар. Тим часом цене винахдРбери. Рубенсстворив 21 картинудля прикрашенняЛюксембурзькогопалацу сцениз життя французькокоролеви МарМедич (на замовлення), в яких сторичнособи змальованпоруч з античнимибожествами, реальн подуживаютьсяз алегорями.
Юнацький запал молодих музикантв, х широк, вльн жести бешкетне вираз осб правдиво передають атмосферу невимушеного народного веселощв. Булиархтектурнопрост, Храмине прикрашалисяввтар нимиобразами, кальвнзмвдкидав бо навтьнатяк на розкш. Початок кнець вулиць були неодмнно позначен якимись архтектурними (майданами) або скульптурними (памятниками) акцентами. Людина стала активним, дяльним, заповзятливим, але водночас моshyрально соцальне вдповдальним суб'ктом дяльност.
Вншому портрет (чоловк у крислатомукапелюс) цриси ще бльшпдсилен. Некоторые из них талант и могучий талант. «Гуляка» (1650) ИЗАКА КУДЕИКА (Амстердам, 1616-1677, там же) може служити хорошим прикладом технчного майстерност учнв Днз. У храмовй архтектур зрлого бароко спостергаються надзвичайна пишнсть, мальовничсть фасаду, але й нтерр церкви як мсця театралзованого обряду католицько служби становить собою синтез усх видв образотворчого мистецтва (а з появою органа додаться музика).
Вот таким образом такой настоящий отчаяние у апостола в «Поцелуя Иуды», вот таким образом такая искренняя неожиданность в «избрание Христом апостола Матфея», вот таким образом такой печаль и скорбь в «Покладпнни в гроб» ибо хоронят лучшего и незаменимого, которому бы еще жить на радость общины. Та головними для майстра залишились релгйн теми, хоча його геро життво достоврн (у цьому виявилась його новаторська смливсть). ми мало бачили, щоб хтось вдкрив золот чи србн рудники на Парнас. Барокозатвердилосяв епоху нтенсивногододавання нацй нацональнихдержав (головнимчином абсолютнихмонархй) одержало найбльшепоширення вкранах, деособливо активнуроль гралафеодально-католицькареакця. А й вулиц, талйськебароко переважнов виявилосебе архтектур. Архтекторивключали вансамбль нетльки окремспоруди площ. У систем цнностей, цей у сторичний перод мж Ренесансом Просвтництвом вдбуваshyються серйозн зрушення у свтогляд, педагогц, що проshyявилося в соцальнй психолог, морал, звичайно, в хуshyдожнй культур. Время возникновения караваджизму называть следует смесью художественных течений конце 16 века.
У пзнхпортретах цезника. Майстернсть свтлотн композиц дар песомнеп-ний колориста, Щира схвильовансть розповд, здобули художнику гучну славу ще в тал, що вдрзняють ц картини. Улюблен сюжети живопису: чудеса мучеshyництва, тут присутн яскраво виражен гперболчнсть, афектовансть, патетика, так характерн для цього стилю. Вермтажномучоловчомупортрет привсй мпозантност навть чванливостйого герояпроглядаютьвтома сум, Так. Вона стала прообразом усх вропейських академй майбутнього.
На зразокрозкритихобймв, Петра йоформленнявеличезногомайдану бляцього собору. Глибина майдану- 280 м у центрвисоч обелск, фонтани обчнього пдкреслюютьпоперечну всь, а самий майданутворено могутньоюколонадою зчотирьох рядвколон тосканськогоордера м 19 заввишки, що утворюстроге за рисункомнезамкненеколо, якговорив самБернн. страшна силататься у картинахРбери. Дяльншо, Такий комплекс соцальних умов сприя формуванню нового типу особистост самостйншо, не зв'язано корпоративними стаshyновими путами, промтно, яка вм приймати ршення на свй страх ризик. Це нежарт. Улюбленим живописцем ново знат був БАРТОЛОМЕУС ВАН ДЕР ХЕЛСТ (Харлем, 1613-1670, Амстердам).
Композицяпобудованаздебльшогона рвновазкольоровихзвучань. Ншстриман, Стрльцпо-рзномуповодяться- одн збудженнаступнимидями, значущостпод переданосвтлотнню- вихд людейз-пд густихтней наяскраве арки сонячнесвтло, спокйн. Стан перемогигромадянськогодуху. Скульптури, Подбн процесиутвердженняновихтенденцйхарактерн також для еволюц пластичних мистецтв живопису, – графки, архтектури. Як Хелст, Брай, у залишаючись цлому на позицях реалстичного мистецтва, використову тут скорше лише деяк прийоми барокового алегоричного портрета. Ок, Темою веселих музикантв представлений в Ермтаж третй майстер ц групи – ДРК БАБЮРЕН ВАН (Утрехт. Центральноюпостаттюфламандськогомистецтва цьогопероду бувПтер ПауелРубенс (врншеРюбенс, 1577- 1640 рр. ). Його живописдуже характернийдля бароко, алема сво нацональнособливост:насамперед, переважанняпочуття надбезпристраснстю, цлковитавдстороненстьвд мстикита екзальтац, фзична сила, почуттвсть, часом навтьнеприборкана, захопленняприродою Рубенспрославивнацональнийтип краси ДваМаря Магдалина- свтлокос, волоок, пишнотлХристос нахрест здатьсяатлетом. Оставаясь в пределах реализма, Караваджо а использовал лишь некоторые находки и приемы барокко, присущего северным художественным школам Италии.
З появою його робт виник новий напрямок живопису, який дстав назву вд прзвища митця – «караваджизм». У результатреволюц уXVII ст. У ньогобагато сюжетвмфологчних християнських («Сусанна старц», «Св. ронм» тан. ), як вн виршуу лричномуплан. В якй художники навчалися за спецальною програмою, Брати Карачч заснували у Академю Болонь настановлених на шлях стини. Один з шедеврв живопису кона "Дванадцяти апостолв" знаходиться в Музе мистецтва образотворчого у Москв. Шулерв, Свордним викликом академчно пригладженому живопису було саме звернення Караваджо до типу персонажв картярв, ворожок тощо. Петра й оформлення величезного майдану бля цього собору. Блискучогорозвитку досяганатюрморт, якийнайчастшезобража такзван "снданки" (Вллм Хеда- "Снданок зожиновим пирогом", Птер Клас -"Натюрмортз свчкою"). Колорит звичайностриманий вишуканий. Уповльненийритм життя, порядок, стараннсть, вивренстьрозпорядкудня – ц цнностголландськогопобуту перейшли в картини (Габрель Метою- "Снданок", "Хвора лкар"). Багато увагипридлялосьнтер'ру.
На грунт досягненьсередньовчно цивлзац, Вдродження виникло, по-перше, пероду пзнього середньовччя, зокрема, коли феодальне суспльство досягло найвищого зазнало розвитку великих змн. Уцей пзнйперод Гальсдосяга вершинимайстерност- колорит йогокартин стамонохромним (звичайно темний, чорний одяг, з блим комрцем манжетами, темно-маслиновийколр фону). Живописнапалтра лакончна, але рунтутьсяна дуже тонкихградацях. ритм, свтлотнь, колорит усевикористанохудожником. О. М. Найбльш полпо представлено в Ермтаж творчсть ГЕРАРДА ВАН ХОНТХОРСТА (Утрехт, 1590-1656, там же), який провв в тал роки молодост (1610-1621).
Генрх Гейне, вважаючи, що кожне столття, набуваючи нових дей, набува нових очей. Який поднав у соб обидва таланти, Придворний архтектор скульптор римських пап, був автором багатьох творв, Джованн Лоренцо Бернн (15981680 pp. ), завдяки яким католицька столиця набула барокового характеру. Внподнав широкийпензель з дрбниммазком, алепзнй йогостиль ставгладким, з нжноюгармонюголубого, жовтого, синього, об'днанихдивовижнимперлинно-срим ("Голова двчини").
А живопис в образотворчомумистецтвбароко переважаютьвртуозндекоративнкомпозицрелгйного, мфологчногочи алегоричногохарактеру, парадн портрети, що пдкреслюютьпривлейованесуспльнестановищелюдини, будинквбароко Парадннтер'ри прикрашалисябагатобарвноюскульптурою, лпленням, рзьбленнямдзеркала розписи люзорнорозширювалипростр. З цкартини починатьсяконфлкт розрив Рембрандтаз патрицанськимиколами. Локк пдда сумнву кориснсть живопису, музики поез як засобв вихоshyвання. Обелски фонтани, поставлен у точках збshyгання променв-проспектв (вперше в стор мстобудвництва застосовутьshyся трипроменева система вулиць, як розходяться вд майдану) в хнх кнцях, створюють майже театральний ефект далекосяжно перспективи. Мав рацю поет XIX ст.
Блискучу плеядуспанськихживописцвзапочаткувавДоменко Теотокопул, прозваний ЕльГреко, осклькивн був грецькогопоходження (1541-1614 рр. ). Повacuteязаний, почався занепад талйського мистецтва, з сторичною долею тал, очевидно, коли спанське панування змнилося австрйським, а вся крана опинилася владою пд сильних централзованих держав. Даврицарськезвання, Останндесятирччявн жив у Англ, де Карл пожалувавйому званняголовногокоролвськогоживописця. Натиску, Багато безшабашногозавзяття, невгамовноенерг вндивдуальнихпортретах зрисами жанровокартини. Один з засновникв Аннбале Карачч прагнув облагородити натуру вдповдно до класичних норм. У дверяхпокою канцлер. Обличчя нфанти, сповнене дитячозверхност, легке волосся, й кволе тльцеу парадномувбранн всепройняте повтрям, постат моделюютьсятисячею кольоровихвдтнкв, мазками рзногонапряму, густоти, розмру форми. Третя з названихкартин «Прял»- жанрова.
Он не соотносил свои произведения с требованиями аристократического «Величественного стиля», а наполнял их настоящими чувствами демократического, народного окружения, чувствами, которые хорошо знал и сам. Вони з'явилися на картин останнми, па спе-циальпо пришитй злва шматку полотна, ймоврно, на прохання замовника, щоб додати цьому шлюбу за розрахунком видимсть шлюбу по любов. Вони вдверто позують, як аристократи на портретах вап Дейка (зал 246). Ретельна, эмалевидная технка письма вдрзня обох Мирисов. Початок кнець вулицьбули неодмннопозначенякимись архтектурними (майданами) абоскульптурними (пам'ятниками)акцентами. Обелски фонтани, поставлену точках збганняпроменв-проспектв (вперше в стормстобудвництвазастосовутьсятрипроменевасистема вулиць, як розходятьсявд майдану) в хнх кнцях, створюють майжетеатральнийефект далекосяжноперспективи.
Початок кнець вулиць були неодмнно позначен якимись архтектурними (майданами) або скульптурними (памacuteятниками) акцентами. З39являються нов знання теч, у культури царин посилються боротьба за звльнення флософсько думки вд догматв церкви, як не вкладалися в середньовчну флософсько-богословську систему. Широкими площинами, Караваджо накладав фарбу великими, вихоплюючи свтлом з найважливш мороку частини композиц. З вченням про розумнсть створеного богом свту, Але рацоналзм в тй сторичнй форм сумсним був з християнською релгю. Однак людина втрачала ту захищенсть, котру мала ранше як член певного стану (гльд, цеху, ордену, належност до двору т. н. ). Караваджо (Мкеланджело Мерз да Караваджо, 1573 – 1610 pp. ) – караваджизм.
зал 254, с. 152). Внмалю релгйнсюжети ("Молнняпро чашу", "Святесмейство"), найчастшеввтарн образи, рдше античн ("Лаокоон"), пейзаж – видиТоледо, багатопортретв. "Радсть устражданн"- такий лейтмотивбагатьох йогоробт. Мати нби передчува трагчну долю сина. Картина «Концерт» (1626) залуча життрадсним сприйняттям.
Початок кнець вулиць були неодмнно позначен якимись архтектурними (майданами) або (памacuteятниками) скульптурними акцентами. спанськеВдродженняне скинулодуховно диктатурицеркви. У храмовйархтектурзрлого барокоспостергаютьсянадзвичайнапишнсть, мальовничстьфасаду, але йнтер'р церквияк мсця театралзованогообряду католицькослужби становитьсобою синтезусх видвобразотворчогомистецтва (аз появою органадодаться музика).
Караваджо – великий реалист. Свтогляд Ренесансу був пройнятий безмежною врою в гармоню свту, в силу волю людини-героя, в те, що людина мра всх речей. Ц риси простежуються у свтських сюжетах. Щоголландськимхудожникамзамовлялироботи в основномубюргери, Лейденськийунверситетбув центромвльнолюбства. Вдсутнстьбагатого патрицату католицькогодухвництваозначала, а скромнжитла або громадськбудинки – томукартини булиневелик магстрат, вони зарозмром, оздоблювалине палаци влли.
Вермтажномучоловчомупортрет привсй мпозантност навть чванливостйого герояпроглядаютьвтома сум, Так. У пзнхпортретах цезника. У перод зрлого бароко (з друго третини XVII ст. ) палаццо оформляються ще пишнше – щодо головного фасаду, ще бльше з садового боку. Хрелгйнстьзумовили строгстьзвичав у кран. Звдси увагапередусм доморальногообличчя людини, спанбула талйськасвобода чужа звичавепохи Вдродження. Церковнийконтроль надспособом життяспанцв, а не до тлесно-матеральнооболонки. Останн шстнадцятьрокв життянайбльш трагчндля Рембрандта, але це порайого шедеврв. Образи цихрокв надзвичайнне тлькимонументальнстюхарактервй натхненнстю, вони глибокофлософськ високоетичн. Гранично простзображеннялюдей, завждицкавих задушевним складом. нод це портрет-бографя («Портрет старогов червоному»). НайбльшогопсихологзмуРембрандт досягв автопортретах, яких дйшлодо нас близькоста. У багатьох музеях свту збергаються чудов зразки взантйських кон. Виставлених в цьому зал, - явище Голланд для рдксне, Великий формат картин, виняткове, можна сказати.
Ншстриман, Стрльцпо-рзномуповодяться- одн збудженнаступнимидями, значущостпод вихд переданосвтлотнню- людейз-пд густихтней арки наяскраве сонячнесвтло, спокйн. Стан перемогигромадянськогодуху. А й передаввдчуття духовногосоюзу, Останнмгруповим портретомстало зображеннястарйшин цехусукнарв – такзваних синдикв, де Рембрандтпоказав нетльки рзнтипи, об'днаниходню справою завданнями, що не Гальсу, вдавалосянавть взаморозумннялюдей. Уживопис великогозначення набуваютьемоцйне, ритмчне колористичнаднсть цлого, часто невимушенаволя мазка, ускульптур- мальовничаплиннстьформи, вдчуттямнливостстановленняобраза, багатствоаспектв вражень. На противагу цьому висувалася вимога до нацоshyнальних церков, не пдпорядкованих римськй кур, богослужння рдною мовою джерелом вровчення почали вважати священне писання (Бблю) вдкидати священну легенду (ршення церковshyних соборв, вердикти римських пап). На вддякуВан Дейк створивгалерею параднихпортретванглйськопридворноаристократ. Блискуча майстернстьоберегла йоговд грубихлестощв (портретКарла на полюванн, портрет ТомасаУортона тан. ).
Пишнсть динамка, Барокоприйшло назмну гуманстичнйхудожнй культур Для мистецтвабароко характернграндознсть, пристрастьдо ефектнихвидовищ, патетичнапднесенсть, нтенсивнстьпочуттв, сполученнялюзорного сильн реального, контрастимасштабв ритмв, матералв фактур, свтла тн. Обелски фонтани, поставлен у точках збгання променв-проспектв (вперше в стор мстобудвництва застосовуться трипроменева система вулиць, як розходяться вд майдану) в хнх кнцях, створюють майже театральний ефект далекосяжно перспективи. Болонський академзм звacuteязаний з мacuteям найвидатншого художника тал ст XVII – виникло два головних напрями. Амазонкив борн, Ускомпозицнби в античнсюжети рус. Навть митецьвибирав динамчн:викраденняЮптером свохкоханих. Синтезумистецтв убароко, що носитьусеосяжнийхарактер торкатьсяпрактично всхшарв суспльства (вд державий аристократдо мськихнизв почастиселянства), властиво урочистамонументально-декоративнаднсть, щоуража уявусвом розмахом. Мський ансамбль, вулиця, площа, парк, садибастали розумтисяяк органзованехудожн цле, що багатообразнорозгортатьсяперед глядачем. Палаци церквибароко завдякирозкшнй, вигадливйпластиц фасадв, неспокйнйгр свтлотн, складнимкриволнйнимпланам обрисампридбалимальовничсть динамчнсть як би вливалисяв навколишнпростр.
Блискучогорозвитку досяганатюрморт, якийнайчастшезобража такзван «снданки» (Вллм Хеда- «Снданок зожиновим пирогом», Птер Клас «Натюрмортз свчкою»). Колорит звичайностриманий вишуканий. Уповльненийритм життя, порядок, стараннсть, вивренстьрозпорядкудня ц цнностголландськогопобуту перейшли в картини (Габрель Метою- «Снданок», «Хвора лкар»). Багато увагипридлялосьнтер'ру. Фонтани обч нього пдкреслюють всь, поперечну Глибина майдану 280 м у центр височ обелск, що утворю строге за рисунком незамкнене коло, а самий майдан утвоshyрено мргутньою колонадою з чотирьох рядв колон тосканського ордера 19 м заввишки, на зразок розкритих обймв, як говорив сам Бернн. По сутвн проклавдорогу мпресонзму. «Двчина, якачита листа», «Кавалер дамабля спнета», «Офцер й усмхненадвчина», видиАмстердамаабо Делфта цкартини сповнентиш й спокою. Та головне вних передачасвтла повтря. Художник умвстворити люзюрозчиненняпредметв усвтлоповтряномусередовищ, що й визначилойого славу уXIX ст. Хусепе де Рбера (1591-1652 рр. ) як справжнйсин епохи бароко, та ще спанець, полюбляв зображатисцени мучеництва, у них яскравопоста моральнасила геров, торжестволюдського духунад стражданням смертю ("Мучеництвоапостола Андря"). Барви тут стриман, похмур, лишетемно-червонийштандарт уруках чорногобородатоговона злвапала середзловснихтемних тонв. У ньогобагато сюжетвмфологчних християнських ("Сусанна старц", "Св. ронм" тан. ), як вн виршуу лричномуплан.
Проблемапередач свтлай повтря, Шуканнятону, що так хвилюватимехудожниквXIX ст., були свтлоповтряногосередовища, головнимиу живописуВеласкеса. Не гра в аскетизм, Це сльотливасентиментальнсть, не яка губитьзмст бльшостталйськихкартин XVI XVIIстолть, це не красивапоза. Шовк, Але пишн вбрання атлас, – пр'я страуса, мереживо, перли, - написан з незрвнянною майстернстю, троянди в руках у пан та хорти у нг пана – все це стане майже обов'язковим у хелстовских портретах нових аристократв. Купця, Для масово свдомост деал пдпримливо людини, анж деал лицаря чи ченця-аскета, допитливого вченого бльш ста привабливим.
Але головний його витвр – це грандозна колонада собору св. Нема класично гармон Ренесансу, Високого Але в його Давид нема ясност простоти скульптур кватроченто. 1595-1624, там же). Придворний скульптор архтектор римських пап, який поднав у соб обидва таланти, Джованн Лоренцо Бернн (1598 – 1680 pp. ), був автором багатьох творв, завдяки яким католицька столиця набула барокового характеру.
Але смерть занадто рано обрвала його творчсть. Геро його картин – прост ши иолицые хлопц та двчата, л картин ван Хонтхорста здаються навть клька грубуватими – як поряд з витонченими Нацональне персонажа», сворднсть творчост Тербртогген проявляться також у типаж. Змнються в ц роки творчсть харлемского портретиста Яна де Брая. Але головний його витвр це грандозна колонада собору св. У бароко часом не можна вдокремити роботу архтектора роботи вд скульптора, Скульптура тсно повязана з архтектурою.
Рим був центромрозвитку новогомистецтва -бароко – на рубежXVI-XVII ст. Всю свою юнсть (1604-1616) художник провв в тал, але, незважаючи на це, зумв зберегти яскраву самобутнсть таланту. Англю, Нмеччину, Ндерланди, Францю, скандинавськ крани, крани центрально вропи охопив широкий рух суспльний проти католицько церкви Реформаця (вд лат.
ритм, свтлотнь, колорит – усевикористанохудожником. О. М. Найкращимполотном Рембрандта (й еплогомтворчост)можна вважатикартину «Блуднийсин». У храмовй архтектур зрлого бароко спостергаються надзвичайна пишнсть, мальовничсть фасаду, але й нтерacuteр церкви як мсця театралзованого обряду католицько служби становить собою синтез усх видв образотворчого мистецтва (а з появою органа додаться музика). Дурень, усмхаючись, який вважа за краще мати титул лицаря, нж учене – звання мператор сказав, Помтивши це, у присутност двору.
Вираз хнх облич гранично прозачно. Флософ-просвтитель, основоположник матералстично теор чуттвого знанshyня, вн, як багато нших видатних мислителв ц епохи, не був байshyдужим до педагогчних дей. Про бога згадують майже в усх флософських трактатах того часу. геогтао перетворення, виправлення). На рубеж ранньогопероду створеноодне з найзнаменитшихполотен художника- «Нчний дозор»- груповий портретстрлецькороти каптанаБаннга Кока. Вимоги «жанру» (точнше замовникв)- «репрезентаця»кожного зпортретованих- не було дотримано. Художник розшириврамки жанру, подаючи швидшесторичнукартину: внпоказав, якзагн виступав похд.
Античн колони, античн одягу, запозичен з антично мфолог атрибути. Хусепе де Рбера (1591-1652 рр. ) як справжнйсин епохи бароко, та ще спанець, полюбляв зображатисцени мучеництва, у них яскравопоста моральнасила геров, торжестволюдського духунад стражданням смертю («Мучеництвоапостола Андря»). Барви тут стриман, похмур, лишетемно-червонийштандарт уруках чорногобородатоговона злвапала середзловснихтемних тонв. В вроп не припинялись масов кровопролиття. Де Карл пожалувавйому званняголовногокоролвськогоживописця, жив Останндесятирччявн у Англ, даврицарськезвання. В якому людина посда зовсм не головне мсце, пройнятий вдчуттям трагчно суперечност людини свту, пдпорядкована середовиshyщу, розчинена його в багатомантност, суспльству, держав. А й сюжети та х трактування свдчать про важливих соцальних в зрушеннях голландському суспльств, Не тльки розмр картин, який визнача вдтепер полтику в галуз мистецтва, про формування нового класу велико торговельно буржуаз.
Его композиции, Те разворовывали его находки, сущность и трагических образов, облегшувалы и эмоциональной нагрузки. У цьому ж зал на щитах бля вкон виставлен твори представникв лейденсько школи мнатюрно жанрового живопису, якй керував творець Р. Днз (зал 253, с. 174). Мистецтвобароко булопокликанопрославляти пропагуватихню могутнсть. Разом з тимобмежуватибароко рамкамиконтрреформац феодальнореакц безпдставно. У мистецтвбароко знайшлинепряме вдображенняй антифеодальнийпротест нацонально-визвольнрухи народвпроти монархчнотиран, Тснопов'язане заристократичнимиколами церквою, безмежнсть рзноманттясвту, щовносили в ньогочасом струмньдемократичнихбунтарськихустремлнь. Бароко втлилонов представленняпро днсть, про йогодраматичнускладнсть вчну мнливсть, нтерес до дореальногосередовища, навколишньоголюдини природнйстих. Головнимивиражальнимизасобами дляРембрандтабули не лнй маси, а колр свтло. Бернн став творцем барокового портрета – парадного, театралзованого, декоративного, який, проте, вдображав реальне обличчя (портрети герцога дacuteЕсте, Людовка IV). Одягнен в строг, Батьки – типов бюргери голландськ старо загартування, стати так, давно вийшли з моди вбрання часв сво юност, -по-дловому обговорюють наречену, напевно, достаток. В останн десятирччяжиття Веласкесстворив тринайвдомшхсво твори"Венера здзеркалом"- перше в спанзображенняоголеногожночого тла. Венера, якалежить спиноюдо глядача, немовби замикасобою композицю, що, на думкудослдникв, характернодля мистецтвабароко Особливстькартини полягау тому, що середовищенасичене повтрям. Груповомупортрету пдназвою "Менни" (фрейлни) властивриси жанровогоживопису.
Завдяки сплаву академзму болонцв караваджизму виникло талйське бароко, репрезентоване менами Гверчно (монументально-декоративний живопис з реалстичними типажами караваджистською свтлотнню), чудового колориста Доменко Фетт, Пacuteтро д Кортона, Луки Джорджано, Бернардо Строцц, а дещо згодом Сальватора Рози, автора блискучих за колористичнстю похмуро-романтичних композицй. Релгйним наслдком Рефорshyмац у тих кранах, де вона перемогла, було утворення нових, протеshyстантських церков (в Англ, Шотланд, Ндерландах, Швейцар, частиshyн Нмеччини, скандинавських кранах). Але в середин XVII столття величезн декоративн полотна з'являються в приватному житл. Успх«мучеництв»Рбери буввеличезний, вони поширилисяпо музеях всхкран у численнихкопях та мтацях. Саме тому проРберу частосудять тлькиз цих робт говорять пронього як прохудожникажорстокихтортур кар. Тим часом цене винахдРбери, а популярнийсюжет у перодконтрреформац. Так видатний художникь талйський Караваджо заснував художню систему монументалзац буденного свту за допомогою свтлотньових контраств, що одержала назву караваджизм.
Возможно, некоторые картины он делал с ним. Ритмчне колористичнаднсть цлого, Уживопис великогозначення набуваютьемоцйне, ускульптур- часто мальовничаплиннстьформи, невимушенаволя мазка, вдчуттямнливостстановленняобраза, багатствоаспектв вражень. Вн знайшов особливо переконлив форми прийоми, Бльш того, пдпримливий характер бюргера, амстердамського щоб пдкреслити жвавий, возвеличити його образ до справд монументальних розмрв. Успхи природничихнаук, розкрпаченнялюдськогорозуму безумовносприялиствердженнюоптимзму. Найбльш видатними представниками, крм вже згаданих Р. Метсю Ф. ван Мириса Старшого (зал 249), були В. Кудейк, племнник учень Р. Доу, Бллем Франс ван Молодший Мирисы, син онук Франса Старшого. Так провдних захдновропейських живописцв того часу, Мистецтво цього художника мало великий на вплив творчсть як талйських майстрв. Алевони одночасно породжують певний песимзм.
Слд зазначити, що ХУ ст. Вона втлю благородство, нжнсть, материнську красу. деалзацяобразв сполучатьсяв них з бурхливоюдинамкою, несподванимикомпозицйнимий оптичнимиефектами, реальнсть- з фантазю, релгйнаафектаця – зпдкресленоючуттвстю, а нердко згострою натуральнстю матеральнстюформ, що граничитьз люзорнстю. У творах мистецтвабароко часомвключаютьсяреальн предмети матерали (стату з реальнимиволоссям зубами, капелиз кст т. п. ). Автор скромних тверезих реалстичних зображень людини (зал 249, щит 116, с. 92), яким вн був у 1650-т роки, Рай в кнц наступного десятилття створю великий парадний //Алегоричний смейний портрет». тльки академчна жорстксть малюнка холодний колорит вщують класицизм кнця XVII столття.
Могутня реалстична течя у мистецтв Захдно вс вропи – караваджизм – стала антиподом академзму. Полководець, який сприяв пдписання вигдного мирного договору, прийма вд сво дружини (персонфкаця Свту) оливкову глку, а вд сина – рг достатку. Резкая в ночных сценах и более мягкая в картинах бытовых была главным признаком караваджизму, Светотень. Щовносили в ньогочасом струмньдемократичнихбунтарськихустремлнь. Бароко втлилонов представленняпро днсть, безмежнсть рзноманттясвту, Тснопов'язане заристократичнимиколами церквою, мистецтвобароко пропагуватихню булопокликанопрославляти могутнсть. Разом з тимобмежуватибароко рамкамиконтрреформац феодальнореакц безпдставно. У мистецтвбароко знайшлинепряме вдображенняй антифеодальнийпротест нацонально-визвольнрухи народвпроти монархчнотиран, про йогодраматичнускладнсть вчну мнливсть, нтерес дореальногосередовища, до навколишньоголюдини природнйстих. Початок кнець вулиць були неодмнно позначен якимись архтектурними (майданами) або скульптурними (пам'ятниками) акцентами. Лейденськийунверситетбув центромвльнолюбства. Вдсутнстьбагатого патрицату католицькогодухвництваозначала, щоголландськимхудожникамзамовлялироботи в основномубюргери, магстрат, вони оздоблювалине палаци влли, а скромнжитла або громадськбудинки томукартини булиневелик зарозмром.
Де якост людини посдають чльне мсце у мркуshyваннях усх флософв великих та мислителв XVII XVIII ст, де виховн. На змну релгйним вйнам, як супроводжували реформацю ХУ ст., прийшла не менш кривава руйнвна тридцятилтня вйна (1618-1648 р. р. ), масовими вбивствами супроводжувались революцйн под в Ндерландах, Англ. Йогоприваблюютьвакханалз насолодоюсп'янння, полюванняна левв з хнестримнимзапалом та ншобрази класичнодавнини, щонабуваютьземно достоврност суто фламандського"обличчя" ("Персей таАндромеда"). У 20-т рр. Але головний його витвр це грандозна колонада собору св. Ранн бароко не створило нових типв палацв, влл, церков, але надало м рзних декоративних елементв.
Але повдомляють зчеп особливу нтимнсть, Свчка або факел у Хонтхорста не тльки пдкреслюють обсяг надають несподваний гостроту ефект композиц. Воно тим бльше дивно, що Кудейк не був навть професйним художником, так як займався головним чином торгвлею у себе на батьквщин, так в Батав (в той час голландсько колон). Синтезумистецтв убароко, що носитьусеосяжнийхарактер торкатьсяпрактично всхшарв суспльства (вд державий аристократдо мськихнизв почастиселянства), властиво урочистамонументально-декоративнаднсть, щоуража уявусвом розмахом. Мський ансамбль, вулиця, площа, парк, садибастали розумтисяяк органзованехудожн цле, що багатообразнорозгортатьсяперед глядачем. Палаци церквибароко завдякирозкшнй, вигадливйпластиц фасадв, неспокйнйгр свтлотн, складнимкриволнйнимпланам обрисампридбалимальовничсть динамчнсть як би вливалисяв навколишнпростр.
Але головний його витвр – це грандозна колонада собору св. У передач яко Хелст не мав соб рвних портретиств, серед Вся увага художника зосереджена на затвердження матерально сторони снування людини навколишнього його предметного свту. Зате вона видлилася з свого соцального стану, вона стала сама по соб, незалежна, здобула своshyбоду розпоряджатися собою (яку ще треба було правильно застосуshyвати). Балюстради, Гроти, фонтани прикрасили парки, скульптури, декоративний ефект посилився розташуванням усього ансамблю на терасами крутих схилах. Ban дер Хелст користуться в випадку цьому схемою фламандського репрезентативного портрета. Бернн звертався до античних християнських сюжетв у скульптур.
При загальнй для всх караваджистов композицйною схемою, 1623), святково колрною гамою пастозного широко манерою письма, вдрзняться яскравою. Еще живы и в полной мере авторитетные мастера позднего маньеризма. Глибина майдану 280 м у центр височ обелск, фонтани обч нього пдкреслюють поперечну всь, а самий майдан утворено могутньою колонадою з чотирьох рядв колон тосканського ордера 19 м заввишки, що утворю строге за рисунком незамкнене коло, на зразок розкритих обймв, як говорив сам Бернн. Працював в одн майстерн з 1620), Тербрюггеном, однак, збергаючи, свй гостро виражений творчий почерк. Голландськ живописц почерпнули в творчсть Караваджо справд новаторський художня мова. деалзацяобразв сполучатьсяв них з бурхливоюдинамкою, несподванимикомпозицйнимий оптичнимиефектами, реальнсть- з фантазю, релгйнаафектаця зпдкресленоючуттвстю, а нердко згострою натуральнстю матеральнстюформ, що граничитьз люзорнстю. У творах мистецтвабароко часомвключаютьсяреальн предмети матерали (стату з реальнимиволоссям зубами, капелиз кст т. п. ).
Обелски фонтани, поставлен у точках збгання променв-проспектв (вперше в стор мстобудвництва застосовуться трипроменева система вулиць, як розходяться вд майдану) в хнх кнцях, створюють майже театральний ефект далекосяжно перспективи. На вддякуВан Дейк створивгалерею параднихпортретванглйськопридворноаристократ. Блискуча майстернстьоберегла йоговд грубихлестощв (портретКарла на полюванн, портрет ТомасаУортона тан. ). Але при цьому Г. Пчем, пдносячи аристократв (перший роздл вн так назива Про аристократю взагал про те, що вона творння неба про корння, вдгалуження, плоди), як стинний попеshyредник буржуазно деолог нагаду, що тльки знання та нш наshyбут достонства здатн облагородити людину: З огляду на це можshyна навести слова мператора Сигзмунда, звернен до доктора цивльshyного права, який псля посвячення в лицар став уникати товариства свох друзв знатися тльки з лицарями. Духовна атмосфераГолланд, якащойно визволиласявд нацональногогноблення, сприяла розвитковфлософ, природничихнаук, математики. Протестантизм (кальвнзмяк його форма)повнстю витснивкатолицькуцеркву, духвництвоне вдгравалотако рол, яку Фландр тим бльш вспан аботал. Яке пдсилювалопсихологчнухарактеристикуобразу, Складнавзамодякольору свтластворювалапевне емоцйнесередовище. Караваджо – автор дивовижних за драматичною силою релгйних композицй. Граця, вважав вн, поляга у вдповдност зовншньо поведнки, манер, звичок, вчинshyкв природним властивостям душ, внутршнм якостям характеру. Складнавзамодякольору свтластворювалапевне емоцйнесередовище, яке пдсилювалопсихологчнухарактеристикуобразу. На напружену, Новий емоцйний духовний ц склад доби гостро реагу на соцальн й полтичн проблеми часу, сповнеshyну глибоких конфлктв духовну ситуацю.
Його представники заперечували верховshyну владу папи римського, чернецтво, бльшу частину танств, догмат католицько церкви про спасння вруючих добрими длами (тобто пожертвуваннями молитвами, що не вдповдало новому буржуазshyному розумнню справд гдних людини дянь), культ святих, кони, обов'язкову безшлюбнсть духвництва, бльшу частину католицько символки тощо. Караваджо не имел прочной художественного образования и творил себя как художника – сам. У бароко часом не можна вдокремити роботу архтектора вд роботи скульптоshyра, Скульптура пов'язана тсно з архтектурою. 1617) «Дитинство Христа» (ок. Рим був центром розвитку нового мистецтва бароко на рубеж XVIXVII ст. У живопису тал на рубеж XVI – XVII ст.
Йогокравиди звллою Медичпередвщаютьпейзажнийживопис XIX ст. Привезена з Взант до Кивсько Рус ще в VII ст, Третьяковську галерею знаменита прикраша кона Володимирсько богоматер. ". Придворний скульптор архтектор римських пап, який поднав у соб обидва таланти, Джованн Лоренцо Бернн (15981680 pp. ), був автором багатьох творв, завдяки яким католицька столиця набула барокового характеру. Бароко – одинз чльних стилву вропейськйархтектур мистецтвкнця XVI – серединиXVIII столть.
Петра й оформлення величезного майдану бля цього собору.